Скачать .pptx |
Презентация: Особливості формування самооцінки у дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення
-Об’єкт — процес діагностування самооцінки у дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ.
-Предмет дослідження — напрямки формування самооцінки у дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ.
-Мета нашої роботи — на основі аналізу спеціальної психолого-педагогічної літератури теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити ефективність напрямів формування самооцінки у дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ.
Гіпотеза дослідження :
формування самооцінки у дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ може бути успішним за умов:
-застосування особистісно-зорієнтованого підходу з врахування психологічних механізмів і закономірностей формування самооцінки у дітей старшого дошкільного віку;
-впровадження спеціально організованого процесу формування самооцінки з використанням новітніх методів і прийомів у поєднанні з традиційними у психокорекційній роботі.
Завдання дослідження
- проаналізувати загальну та спеціальну психолого-педагогічну літературу з метою визначення понятійно-термінологічного апарату, у контексті дослідження проблеми;
- з’ясувати й узагальнити структурні компоненти самооцінки як продукту самосвідомості людини та особливост і її становлення в онтогенезі;
- обґрунтувати методику експериментального дослідження і вивчити самооцінку у дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ;
- визначити шляхи формування самооцінки у дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ.
РОЗДІЛ 1.НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ САМООЦІНКИ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ
- 1.1.Самооцінка як продукт самосвідомості людини та її структурні компоненти
- 1.2.Науково-теоретичне становлення знань про самооцінку в історії психології
- 1.3. Становлення самооцінки в онтогенезі
Самооцінка ―
оцінка особистістю самої себе, своїх можливостей, якостей і місця серед інших людей - є важливим регулятором поведінки .
Самооцінка, на думку Л.Божович, Л.Благонадьожиної, Р.Стеркіної, характеризується з точки зору її адекватності і реалістичності.
Мірою адекватності при цьому виступає її відповідність об’єктивній цінності індивіда.
Онтогенез самооцінки
- 4 роки
Самооцінка пов’язується з успішністю предметно ї діяльності
- 5,5 років
У ставленні дитини до себе починає проникати оцінка однолітка. Самооцінка також пов'язана з наочною діяльністю, але у відношення до себе починає проникати досвід взаємин дитини з однолітками в предметній діяльності.
- 5,5-6,5 років
Втрата предметноїюдіяльностію свого провідного положення. Жоден вид дитячої діяльності (навіть гра) не має зв'язку з самооцінкою дитини. Самооцінка не пов'язана з соціальною сферою дошкільників. У цьому віці успішність предметної діяльності пов'язана тільки з передбачуваними дитиною оцінками цих дій іншими людьми.
- 6,5 років
Відношення дитини до себе опосередковане оцінками однолітків, мамою і вихователем.
- 7 років
Виробляє елементарні судження про свої досягнення, вчинки, якості. Прагне високої самооцінки, переживає оцінки, переживає свою відповідність-невідповідність певному еталону. Вміє порівняти себе з іншими. Усвідомлює зв'язок своєї самооцінки з реальними досягненнями та оцінками авторитетних дорослих. Виявляє здатність до елементарної рефлексії – усвідомлює, як її особливості сприймають дорослі та однолітки, може будувати свою поведінку з урахуванням можливих реакцій інших людей.
РОЗДІЛ ІІ.ПСИХОЛОГІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ФОРМУВАННЯ САМООЦІНКИ У ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ІЗ ЗАГАЛЬНИМ НЕДОРОЗВИТКОМ МОВЛЕННЯ
- 2.1.Концепції психічного дизонтогенезу у дітей з порушеннями мовленнєвого розвитку
- 2.2.Зовнішні й внутрішні психологічні передумови формування самооцінки у дітей дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення
Психологічні передумови формування самооцінки
-а) внутрішні , які полягають особливостях функціонування психічних явищ, що залежать від впливу порушення;
-б) зовнішні , які характеризуються впливом соціуму.
Внутрішні передумови:
- Біологічні чинники, а саме - характер ушкодження мозку
- Генетичні чинники, можливо, визначають не тільки формування мисленнєвої і мовленнєвої системи, але й конкретні психопатичні синдроми, які зачіпають особистісну сферу людини з порушеннями мовлення
- Психологічні рефлексивні переживання дитиною власної неповноцінності, які досить часто ігноруються .
Зовнішні передумови:
- Дефіцит спілкування і недостатність володіння прагматикою спілкування (комунікативна депривація і фрустрація).
- Вимоги, що висуваються соціумом до тих здібностей, які формуються у дитини не благополучно.
РОЗДІЛ ІІІ.ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ВИВЧЕННЯ САМООЦІНКИ У ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ІЗ ЗАГАЛЬНИМ НЕДОРОЗВИТКОМ МОВЛЕННЯ
- 3.1. Обґрунтування змісту і методики експериментального дослідження самооцінки у дітей дошкільного віку із ЗНМ
- 3.2. Особливості формування самооцінки у дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення
- 3.3.Визначення ефективності впроваджених напрямів формування самооцінки у дітей із загальним недорозвитком мовлення
Для дослідження самооцінки дітей із ЗНМ ми використали наступні методики:
} Метод спостереження за ігровою і навчальною діяльністю дошкільників.
} Проективні малюнкові тести „Намалюй сім’ю”, „ Автопортрет ” .
} Методики на визначення самооцінки Г.Урунтаєвої .
} Методика для вивчення самооцінки
М. Курінної.
Критерії визначення рівнів сформованості самооцінки у дітей старшого дошкільного віку :
- поведінковий ;
-пізнавально-інтелектуальний ;
-комунікативний .
Три рівні розвитку самооцінки у дітей:
-високий,
-середній,
-низький.
Таблиця 3 . 1 . 2 . Рівні сформованості самооц і нки у дітей дошкільного віку із ЗНМ і нормальним мовленнєвим розвитком (констатувальний експеримент першого порядку)
На етапі формувального експерименту були використані наступні напрями формування адекватної самооцінки:
} психологічна робота з родиною та педагогами;
} метод ідентифікації з лялькою або улюбленою твариною;
} довірлива бесіда і метод проблемних прожективних ситуацій;
} казкотерапія;
} комунікативні ігри.
Поради батькам із формування
у
дітей із ЗНМ адекватної самооцінки:
- Не оберігайте дитину від повсякденних справ, не прагніть вирішувати за неї всі проблеми, але і не перевантажуйте її тим, що їй непосильно. Нехай дитина виконує доступні їй завдання й одержує задоволення від зробленого.
- Не перехвалюйте дитини, але і н е забувайте заохочувати її, коли вона цього заслуговує.
- Заохочуйте в дитині ініціативу. Нехай вона буде лідером в усіх справах, але також покажіть, що інші можуть бути в чомусь кращими за неї.
- Не забувайте заохочувати інших дітей в присутності вашої дитини. Підкресліть достоїнства іншої дитини й доведіть, що й ваша дитина може також досягти схожих результатів.
Поради батькам із формування у дітей із ЗНМ адекватної самооцінки:
- Демонструйте на собі адекватність ставлення до успіхів і невдач. Оцінюйте вголос свої можливості й результати виконаної вами справи.
- Не порівнюйте дитини з іншими дітьми. Порівнюйте її із самою собою (тією, якою вона була вчора чи, можливо, буде завтра).
- Постійно зміцнюйте у дитини впевненість у собі, у власних силах.
- Важливо, щоб дитина повсякчас почувала, що ви її любите, цінуєте і приймаєте її. Не соромтеся зайвий раз її приголубити або пожаліти. Нехай вона бачить, що потрібна і важлива для вас.
Комунікативні ігри. „Моя долоня ”
„ Долоня друга ”
Таблиця 3
.
3.3
.
Рівні сформованості
самооц
і
нки
у дітей дошкільного віку із
ЗНМ
(констатувальний експеримент другого порядку
)
Результати експериментального дослідження
Порівнюючи дані констатувального та контрольного експериментів, ми виявили, що у дітей експериментальної групи з ’ явився високий рівень сформованості самооцінки (13%),а також низький рівень змінився з 40% на 30%; а у дітей контрольної групи, в якій не застосовували систему формування самооцінки результати погіршились: відсоток дітей з високим рівнем сформованості самооцінки зменшився з 10% на 8% .
Результати експериментального дослідження
Це підтвердило гіпотезу нашого дослідження, що формування самооцінки у дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ може бути успішним за умов: застосування особистісно-зорієнтованого підходу з врахування психологічних механізмів і закономірностей формування самооцінки у дітей старшого дошкільного віку; впровадження спеціально організованого процесу формування самооцінки з використання новітніх методів і прийомів у поєднанні з традиційними у психокорекційній роботі.
Дякуємо за увагу!
- Автори:
- …….
- …….
- …….