Похожие рефераты Скачать .docx  

Дипломная работа: Англомовні газетні заголовки та їх переклад на українську мову

Український інститут лінгвістики і менеджменту

Факультет прикладної лінгвістики

Кафедра прикладної лінгвістики

Магістерська робота на тему:

АНГЛОМОВНІ ГАЗЕТНІ ЗАГОЛОВКИ ТА ЇХ ПЕРЕКЛАД

НА УКРАЇНСЬКУ МОВУ

Студентки групи МПЛ 91

факультету прикладної лінгвістики

Науковий керівник:

кандидит філологічних наук, доцент

КИЇВ-2010

Зміст

Вступ

Розділ 1. Лексико-граматичні особливості англомовних газетних заголовків

1.1 Структурно-граматичні особливості газетних заголовків

1.2 Лексичні особливості газетних заголовків

Висновки до розділу 1

Розділ 2. Функціонально-стилістичні та семантичні особливості англомовних газетних заголовків

2.1 Комунікативно-функціональні особливості газетних заголовків

2.2 Семантичний аспект функціонування заголовка

2.3 Стилістичні особливості газетних заголовків

Висновки до розділу 2

Розділ 3. Переклад англомовних газетних заголовків на українську мову

3.1 Лексичні трансформації при перекладі англомовних заголовків на українську мову

3.2 Граматичні трансформації при перекладі англомовних заголовків на українську мову

Висновки до розділу 3

Загальні висновки

Список використаної літератури

Вступ

Актуальність теми дослідження . Газети відіграють значну роль в сучасному житті. Газетну публіцистику називають літописом сучасності, адже вона є віддзеркаленням подій і звертається до щоденних проблем суспільства - політичних, соціальних, побутових, філософських тощо. А заголовок є орієнтиром читача у вирі газетних статей. Таке порівняння не є безпідставним, адже без заголовку ми губимося в морі різноманітної інформації, нерідко оминаючи основне та приділяючи увагу незначному. Заголовок - це також і політичне обличчя газети. Він формує наше ставлення до публікації, вказує на авторську позицію в тлумаченні того чи іншого факту. Вдалий заголовок несе в собі велике інформаційне навантаження, що є особливо важливим у наше сторіччя „вибуху інформації”. Саме заголовок формує у читача загальне уявлення про матеріал статті та дозволяє обрати найбільш важливе для подальшого ознайомлення.

В газетах заголовок відіграє особливу роль. Заголовок покликаний виразити основну мету повідомлення, встановити контакт з читачем, привернути його увагу, викликати зацікавленість до теми матеріалу, що публікується. У той же час заголовок актуалізує найбільш важливу інформацію повідомлення та слугує дійовим засобом впливу на її сприйняття читачем. Внаслідок такої цілеспрямованості як в англомовній, так і в українській пресі сформувався окремий стиль газетного заголовку із низкою притаманних йому лексико-граматичних та функціонально-стилістичних рис.

Особливий стиль заголовків газетних статей може спричинити певні складнощі при перекладі. Саме тому в даній роботі увага головним чином приділяється особливостям англомовних газетних заголовків, також в ній досліджуються та порівнюються типи заголовків англійської та української преси, відмічаються певні розбіжності між ними і пропонуються способи їх адекватного перекладу.

газетний заголовок переклад англійський

Мета даної роботи: визначення та аналіз специфіки перекладу англомовних газетних заголовків на українську мову; порівняльно-типологічний аналіз газетних заголовків двох мов і висвітлення їх структурних, лексичних, граматичних та стилістичних відмінностей.

Поставлена мета передбачає розв”язання наступних завдань :

1. Визначити структурно-граматичні та лексичні особливості газетних заголовків;

2. Розглянути функціонально-стилістичні особливості газетних заголовків;

3. Перекласти заголовки англомовних газет на українську мову;

4. Проаналізувати переклад.

Об”єктом даного дослідження є заголовки британських та американських газетних та журнальних статей.

Предметом дослідження є технології перекладу заголовків у сучасному публіцистичному дискурсі.

Для розв”язання поставлених завдань використовувалися наступні методи та прийоми : дескриптивний метод, метод дистрибутивного та конструктивного аналізу для встановлення структурних моделей заголовків; логіко-семантичний аналіз з метою зіставлення змісту заголовка та власне тексту повідомлення; вивчення та аналіз джерел, газет (“The Daіly Telegraph”, “The Guardian”, “The Observer”, “The Times”, “The Washington Post”, “The Wall Street Journal”) та журналів (“Financial Times" та “The Economist”), матеріалів теоретичних досліджень, аналіз існуючих навчальних матеріалів (підручників, посібників) на англійській, українській та російській мовах.

Наукова новизна. Немало робіт присвячено порівняльно-типологічному аналізу англомовних та російських газетних заголовків. А в даній роботі аналізується переклад англійських заголовків українською мовою.

Теоретична цінність роботи: отримані результати допоможуть глибше зрозуміти природу та закономірності функціонування газетного заголовка.

Практична цінність роботи визначається можливістю використання результатів на практичних заняттях з теорії та практики перекладу.

Структура роботи . Робота складається з вступу, 2 теоретичних розділів, 1 практичного розділу, висновків до розділів, загальних висновків та резюме англійською мовою. Список використаних джерел налічує 100 позицій. Робота написана на ___ сторінках.

Розділ 1. Лексико-граматичні особливості англомовних газетних заголовків

В заголовках окрім зовнішніх засобів привертання уваги читача (великий шрифт, графічне виділення) присутній ряд лексико-граматичних прийомів [16, с.2].

1) Щоб привернути увагу читача до основної думки повідомлення в заголовках зазвичай опускаються артиклі:

Russian Athlete Winning Prize

Поява означеного артикля в заголовку пояснюється комунікативно-прагматичними і стилістичними причинами - заінтригувати, викликати інтерес. У заголовку означений артикль розвиває, доповнює, уточнює або просто повторює уже дане, відоме і вказує на виділення предмета з класу однорідних предметів [16, с.2].

2) Важливою особливістю англійських газетних заголовків є поширеність в них еліптичної форми пасивного стану з опущенням допоміжного дієслова to be для опису подій як в минулому, так і в теперішньому часі. Дія зазвичай виражається формами Indefinite або Continuous [16, с.2]:

Houses Smashed by Hurricane

Paris Protest March Staged by Students

3) У англійських і американських газетах переважають дієслівні заголовки:

Floods Hit Scotland

Exports to Russia Rising

Дієслівність зазвичай зберігається також в заголовках, що складаються з питальних речень:

Will There Ве Another Major Slump Next Year? [16, с.2]

4) Англійські і американські газети зазвичай використовують в заголовках неперфектні форми дієслова.

а) Коли йдеться про події, що сталися в недавньому минулому, зазвичай використовується Present Indefinite:

Russia Condemns West Provocation

Influenza Kills 200 in India

Це найпоширеніший тип заголовків; вживання теперішнього часу додає їм жвавості, наближає події до читача, робить його ніби учасником цих подій і тим самим підсилює його інтерес до опублікованого матеріалу.

б) Past Indefinite вживається в заголовках, що відносяться до минулих подій, в основному, в тих випадках, коли в заголовку є обставина часу, або якщо читачеві відомо, що описувана подія сталася в певний момент у минулому:

Why Rockefeller Couldn''t Buy а Landslide Victory?

Wave of Peace Action Swept the Nation

в) Для позначення майбутнього часу в заголовках широко використовується інфінітив:

Laundry Workers To Vote on New Contract

World Unions To Fight Monopoly [16, с.3]

5) Досить часто в заголовку опускається присудок, який відіграє в реченні другорядну роль:

Hurricane in Miami

No Timber for Sale [16, с.3]

6) З метою звернути особливу увагу на присудок і разом з тим зацікавити читача, опускається підмет, якщо він в даному випадку має менше значення, ніж присудок:

Expect New Economic Depression

Want No War Hysteria in Toronto Schools [16, с.3]

7) Присвійний відмінок, зі своєю структурною компактністю, вживається з неживими іменниками і витісняє прийменниковий зворот з of:

Price Control's Effect Discussed [16, с.3]

8) Вживаються популярні прізвиська та скорочені імена замість прізвищ деяких політичних діячів, артистів, спортсменів тощо, наприклад:

Arnie’s Uphill Climb (Arnold Schwarzenegger)

Winnie’s Life (Winston Churchill) [16, с.3]

9) Для надання емоційного забарвлення до загальновживаної лексики додають жаргонізми, неологізми, діалектизми, поетизми, сленг, наприклад:

Cop Shoots a Man (The Times, January 26, 2010) *

What Irks Us Most? (The Times, January 26, 2010)

10) Широко вживаються скорочення та складноскорочені слова. Частотність скорочень в заголовках - характерна риса мови газети:

UNESCO and TripAdvisor Are Working Together (The Times, January 26, 2010)

WHO Statement To the Council of Europe (The Guardian, January 26, 2010)

NASA Finds Warmer Ocean Speeding Greenland Glacier Melt (The Times, January 26, 2010)

Зазвичай такі скорочення давно ввійшли у вжиток та не пояснюються в тексті [16, с.3].

10) Відмічається наявність елементів образності, наприклад:

Clinton Raises His Eyebrows

Italian President Under Fire [16, с.3]

11) Привабливий і дуже поширений заголовок-цитата. Зі слів людини, про яку йде мова, у назву матеріалу виносяться найяскривіші висловлювання [16, с.3]:

Kim Basinger: I Don’t Wanna Be a Barbie Doll (The Guardian, January 26, 2010)

_____________________________________________________________

В даному розділі використані приклади з різних першоджерел та праць, а також наші власні приклади як результат проведеного дослідження. Останні виділені курсивом та напівжирним накресленням.

Як ми бачимо, заголовки англомовних газет мають цілий ряд особливостей, які потребують спеціального підходу при перекладі.

1.1 Структурно-граматичні особливості газетних заголовків

Заголовок як головний засіб привертання уваги читача до змісту статті, друкується великим кеглем, виділяється курсивом або напівжирним накресленням. Зазвичай заголовок має бути таким, що вміщується в одному рядку, якщо це неможливо, його розбивають на заголовок та підзаголовок, аби уникнути переносу [40, с.2]. Наприклад:

· The British Economy

Stuck in the mud (The Economist, January 26, 2010)

Проте, заголовок не обов”язково є частиною заголовку, що не вмістилася в попередньому рядку. Підзаголовки вживаються для деталізації і пояснення основного заголовка, вони дають додаткову інформацію чи надають основному заголовкові нового змісту [40, с.2]. Наприклад:

· Ukraine's Presidential Election

An orange and two lemons

(The Economist, January 26, 2010)

· No More Oil On Troubled Waters

The Deepwater Horizon rig disaster will wreak havoc on coastal

ecosystems. We need clean, safe energy - not offshore drilling

(The Guardian, May 1, 2010)

Існують внутрішні підзаголовки як назви окремих частин публікації, які теж доповнюють основний заголовок, повніше розкривають тему та полегшують сприйняття, коли інформації дуже багато або коли вона стосується кількох різних питань, і статтю таким чином можна поділити на кілька підрозділів [40, с.2].

Заголовок - односкладне речення

Односкладні речення широко вживаються у заголовках газетних статей, оскільки вони здатні виражати думку в максимально стислій формі, що привертає та зосереджує увагу читача на найголовнішому у статті. Наявність одного головного члена є характерною ознакою односкладних речень, які для вияву повноти і своєрідного характеру своєї синтаксичної будови та об’єктивно-суб’єктивного змісту не потребують доповнення їх другим головним членом [20, с.34].

До заголовків, виражених односкладним реченням, належать:

а) номінативні заголовки, ядерний компонент яких виражений іменником:

Child Protection (The Guardian, January 26, 2010)

The British Economy (The Economist, January 26, 2010)

б) віддієслівні заголовки, ядерний компонент яких виражений інфінітивом (Vinf): Royal Society to Discuss if Extra-Terrestrials are Here on Earth (The Times, March 28, 2010),оскільки інфінітивні речення розглядаються як односкладні.

Ядерний елемент (ядро) у зазначених заголовках має ознаки речення та не підпорядковується ніякому іншому елементу в межах даної конструкції, що й визначає його домінуючу роль.

Розглянемо номінативні заголовки в аспекті їхньої структурної організації. Елементарними моделями номінативних заголовків вважаються ті, що представлені лише іменником [20, с.34]:

Alcatraz (The Guardian, January 26, 2010)

Payback (The Wall Street Journal, March 29, 2010)

Такі моделі є непоширеними та створюють фундамент для утворення інших різновидів номінативних заголовків.

Переважна більшість номінативних заголовків представлена поширеними номінативними конструкціями, тобто при одному ядерному компоненті є кілька залежних. Залежний компонент також може мати свій залежний компонент. Таким чином відбувається синтаксичний процес розгортання, тобто утворюються своєрідні „ланцюжки" нанизування компонентів моделі, один із яких є синтаксично домінуючим, а інший (інші) - синтаксично залежними. Виділяють прості та складні моделі номінативних заголовків.

Для простих моделей номінативного заголовка властивий безпосередній зв’язок ядерного компонента із залежним компонентом першого ступеня. Якщо елемент, який підпорядковується ядерному, має власний залежний компонент, тобто залежний компонент прешого ступеня, у цьому разі він може виступати як ядерний у відношенні до залежного, - виникає ланцюжок залежностей, що вже характеризує складну модель. Складна модель, таким чином, реалізується наявністю різних ступенів залежності ядерних компонентів, починаючи з другого.

Прості та складні моделі представлені в заголовках численністю варіантів, основою виникнення яких є можливість утворення різних комбінаторних варіантів, що виникають як на основі ядерних, так і на основі залежних компонентів [20, с.35].

Відношення між елементами розгортання можуть бути:

а) атрибутивні:

1. Adj + N:

Happy Days (The Guardian, January 26, 2010)

A Scary New Smoking Trend (The Observer, January 26, 2010)

2. N2 + N1:

Child Protection (The Guardian, January 26, 2010)

3. N’s + N:

Haiti's Debt (The Daily Telegraph, January 25, 2010)

4. Ven + N:

Workers Trapped Аfter Vast Chinese Mine Floods (The Times, March 28, 2010)

5. Num + N:

Seven Days (The Guardian, April 24, 2010)

6. N1 + of + N2:

The Golden Age Of the USA (The Washington Post, January 26, 2010)

б) об’єктні:

1. N1 + for + N2:

Headache For White House (The Times, March 28, 2010)

в) адвербіальні:

1. N1 + in + N2:

Bombing In Afghanistan (The Times, March 28, 2010)

2. N1 + by + N2:

Rescued By a Thunderbird in a Ford Fiesta (The Times, April 24, 2010)

3. N1 + among + N2:

Friend Among Enemies (The Guardian, April 24, 2010)

4. N1 + around + N2:

Word Around the World (The Guardian, April 24, 2010)

5. Pr + for + N:

All For Show (The Globe and Mail, January 26, 2010)

6. N1 + over + N2:

Anger Over Failure (The Observer, January 26, 2010)

Fears Over Chemicals (The Observer, January 26, 2010)

Прості моделі номінативних заголовків можуть також складатися з кількох ядерних компонентів, тобто утворюватися за допомогою адиктивного поширення. Наприклад:

а) N and N:

Poison and Progress (The Wall Street Journal, January 26, 2010)

б) N, N and N:

This week: Fabrice Tourre, Adrian Chiles and Gray Powell (The Guardian, April 24, 2010)

в) N or N:

Talant: You Either Have It or You Don't (The Guardian, April 24, 2010)

Модель зі сполучником or вживається в заголовках, що підкреслюють вибір інформації за допомогою альтернативи. Слова є семантично пов’язаними, але відношення між ними носять антонімічний характер [20, с.36].

Заголовок - двоскладне речення

Аналіз заголовків, виражених двоскладними реченнями, проводимо з позицій конструктивного синтаксису. Елементи, які входять до складу ядерного речення, зберігають свої незмінні граматичні та лексико-семантичні характеристики. Так, наприклад, заголовок Banks Double Loans (The Times, January 26, 2010) виражений двоскладним непоширеним реченням, єдність елементів якого забезпечується обов'язково-дистрибутивними відношеннями між їхніми елементами: “підмет - дієслово-присудок - прямий додаток" [20, с.38].

Поширення ядерного речення досягається шляхом відповідних синтаксичних процесів, найбільш типовим з яких для заголовків газетних статей є розгортання. Аналіз фактичного матеріалу свідчить про те, що відношення між елементами розгортання можуть бути:

а) атрибутивними:

Notorious Rebel Group Spills Yet More Blood (The Times, March 28, 2010)

б) адвербіальними:

Friendly Fire Attack - Sergeant Misread Map (The Times, April 24, 2010)

Складне речення як заголовок

Кількість предикативних центрів, які наповнюють заголовки, виражені складними реченнями, зумовлюють їхній інформаційний потенціал та виконувані ними функції.

Серед заголовків, виражених складними реченнями, зустрічаються складносурядні, складнопідрядні, а також змішані типи:

а) складносурядні речення:

безсполучникові:

BBC Young Musician 2010 (BBC4), The Ricky Gervais Show (Channel 4) (The Guardian, April 24, 2010)

сполучникові:

Hawking: Aliens Exists, But Just Don't Talk to Them (The Times, April 25, 2010)

б) складнопідрядні речення:

з підрядним з'ясувальним:

We Wonder Could Mossad Have Bundered with Assassination? (The Times, April 25, 2010)

з підрядним означальним:

Hi, Is Someone Who Has an Opinion Home? (The Times, March 28, 2010)

Але частіше у таких типах речень головне речення є односкладним:

The Fame I Crave (The Times, March 28, 2010)

з підрядним обставинним часу:

Who'll Be There To Care For Our Autistic Son When We're Gone? (The Daily Mail, April 25, 2010)

з підрядним обставинним умови:

If Five-Year Fixed Rate Mortgages Fall To 4 Per Cent, Grab One (The Daily Mail, April 25, 2010)

в) складносурядне з підрядністю:

Sluggish Recovery Fuels Double-Dip Recession Fears, Darling Warns He'll Cut Public Sector Jobs (The Daily Mail, April 25, 2010)

Таким чином, наведені вище приклади свідчать про те, що для заголовка, вираженого складним реченням, властива занадто громіздка та важка форма. Отже, складне речення не задовольняє основних вимог, що висуваються до форми заголовків, однак такі конструкції сприяють швидкій орієнтації читача у повідомленні. Громіздкість даної структури є основною причиною того, що цей тип заголовків досить непоширений [20, с.39].

Заголовок - еліптичне речення

Для того, щоб зробити заголовок більш ємним та емоційним, журналісти використовують еліптичні конструкції, наближені за будовою до розмовних.

Еліпсис газетного заголовка утворюється завдяки опущенню елементів, які виявляються несуттєвими. Уявлення про неназваний член речення безпосередньо встановлюється з їхнього власного змісту і граматичної будови, насамперед, із семантики і форми семантично залежних слів.

Такими інформативно нерелевантними компонентами повідомлення є:

1) допоміжне дієслово;

2) дієслово-зв’язка;

3) один із головних членів речення [20, с.40]. Розглянемо кожний випадок окремо:

а) еліпсис допоміжного дієслова:

Ericsson Cutting 1,500 More Jobs (The Wall Street Journal, January 26, 2010) - Ericsson Is Cutting 1,500 More Jobs

Hillary Clinton Closely Monitoring Northern Ireland Crisis Talks (The Daily Telegraph, January 26, 2010) - Hillary Clinton Is Closely Monitoring Northern Ireland Crisis Talks

б) еліпсис дієслова-зв'язки:

Global Warming Wrongly Linked to Natural Disasters (The Times, January 26, 2010) - Global Warming Is Wrongly Linked to Natural Disasters

Дещо складніше встановити еліпсис підмета, коли заголовок виражається іменником з прийменником:

At the Age of 50 (The Times, January 26, 2010)

Для того, щоб встановити опущений елемент, читач змушений звернутися до всього тексту.

Для еліптичних заголовків характерним є використання конструкцій, в яких ядерний елемент виражений віддієслівною формоюVing:

Consumer Spending (The Guardian, January 26, 2010)

Також до еліптичних заголовків відносяться конструкції, ядерний елемент яких виражений:

а) Ven: Gone But Not Forgotten (The Economist, January 26, 2010)

б) Adj.: Rich and Beautiful (The Economist, January 26, 2010)

Одним із різновидів заголовків, виражених еліптичними конструкціями, є використання незакінчених конструкцій, своєрідною і головною ознакою яких є незакінченість, незавершеність їхньої семантики і синтаксичної будови. Такі речення виникають унаслідок умовчання, недовисловлення певних елементів думки, що зумовлюється завжди певною комунікативною причиною і потребою. Незакінченість висловленої думки у заголовку позначається трьома крапками, що привертає увагу читача: When Calamity Strikes. (The Economist, January 26, 2010)

Широке використання еліптичних речень у заголовках газетних статей пояснюється закладеною в них здатністю виражати думку в максимально стислій формі та створювати інтригу. Еліптичність заголовків, по-перше, відповідає основній з вимог, що висувається до заголовків, - лаконічність. По-друге, вона дозволяє концентрувати увагу на найголовнішому в повідомленні, звільняючи його від усього другорядного, що дозволяє підсилити дієвість такого повідомлення і полегшує його сприйняття [20, с.45].

Сегментовані речення у заголовку

У пошуках мовних засобів, що дозволяють підсилити дієвість, адресованість мовлення, журналісти все частіше звертаються до сегментації, коли ціле висловлювання розділяється на частини, які швидко та легко сприймаються „окремими шматочками”, а не цілком.

Для визначення конструкцій, в основі утворення яких лежить певний вид розподілу єдиного цілого на частини, використовуються терміни „сегментовані”, „приєднувальні”, „парцельовані”, „сепарировані" конструкції. Але в основі усіх різновидів утворень такого типу лежить єдиний процес - членування, що здійснюється різними способами:

а) крапкою:

Jamie Oliver Is Taking On The Biggest Food Challenge. Has He Bitten Off More Than He Can Chew? (The Times, March 28, 2010)

б) знаком питання:

Depressed? Try Gardening as Therapy (The Times, March 28, 2010)

Shameless or Brilliant? We Really Can't Tell (The Guardian, April 25, 2010)

в) знаком оклику:

Unthinkable! Steve Davis as World Champion Again (The Times, April 24, 2010)

г) трьома крапками:

Good To Meet You … Wendy Swan (The Guardian, April 24, 2010)

д) тире:

Nomura - Markets Would Be Relaxed About Lab Victory So Long As There's a Clear Result (The Times, March 28, 2010)

e) двокрапкою:

Ala Bashir: Being Saddam's Doctor (The Times, March 28, 2010)

Haiti Earthquake: Survivor Found Just Hours After Search Had Been Called Off (The Observer, January 26, 2010)

Сегментованим конструкціям властива надзвичайна лаконічність та змістовна ємність, тому вони не випадково стали активно вживатися в заголовках преси [20, с.47].

Заголовок - ізольоване підрядне речення

Вживання ізольованих підрядних речень кваліфікується як явище сепаратизації. Сепаратизація, або відсікання підрядного речення від головного, означає функціонування підрядного як самостійної синтаксичної одиниці.

Характерною рисою заголовків, виражених ізольованими підрядними реченнями, є компактність, а також уживання сполучників і займенникових прислівників, які спрямовують читача на певне тлумачення змісту. Ізольовані підрядні речення як заголовки містять лише ті елементи, які семантично складають необхідний мінімум висловлювання: When calamity strikes… (The Economist, January 26, 2010)

Таким чином, під час проведеного дослідження було встановлено існування таких структурно-граматичних типів заголовків: односкладні (номінативні та віддієслівні), двоскладні (поширені та непоширені), складні, еліптичні, сегментовані речення та ізольовані підрядні речення [20, с.50].

1.2 Лексичні особливості газетних заголовків

В області лексики для заголовків англійських газет характерне часте використання невеликого числа спеціальних слів, що складають свого роду „заголовний жаргон” або „заголовні кліше” : ban, bid, claim, crack, crash, cut, dash, hit, move, pact, plea, probe, quit, quiz, rap, rush, slash і ін. Особливістю такої "заголовної лексики" є не лише частота її вжитку, але і універсальний характер її семантики. Слово pact в заголовку може означати не лише "пакт", але і "договір", "угоду", "операцію" і тому подібне. Дієслово hit може бути вжито у зв'язку з будь-яким критичним виступом. Red може означати і "комуністичний", і "соціалістичний", і "прогресивний"; bid має на увазі і "заклик", і "запрошення", і "спробу досягти певної мети" і т.д. [43, с.130]:

National Gallery Launches Bid to Buy the Titian - Національна галерея намагається придбати картину Тіциана;

Bid to Stop New Police Powers - Заклик не допустити розширення прав поліції;

Sudan Army Regim’s Bid to Crush the Left - Спроба суданського військового режиму подавити прогресивний рух;

Soviet Peace Bid - Радянська мирна ініціатива.

У газетних заголовках особливо широко використовуються жаргонізми таінші лексичні елементи розмовного стилю [43, с.130]:

Cop Shoots a Man (The Economist, January 26, 2010)

What Irks Us Most (The Times, March 28, 2010)

Часто в заголовках газетних статей політичні терміни замінюються коротким „модним" словом, яке вживається скоріше з метою вразити, ніж проінформувати, наприклад: probe замість “indepth investigation”, slam замість “criticize severely”, slash замість “make sweeping or random cuts”, is set to замість “is preparing to”:

NHO Slammed (The Wahsington Post, January, 26, 2010)

Для газетних заголовків характерне використання фразеологічних сполук типу „дієслово + іменник”, to have a discussion замість to discuss, to give support замість to support, to give recognition замість to recognize, наприклад:

Existing-Home Sales Take a Big Fall in December (The Wahsington Post, January, 26, 2010)

Ще однією особливістю заголовків газетних статей є вживання препозиційних та поспозиційних означень , які зазвичай виражаються іменником або герундієм з прийменником, дієприкметниковим зворотом, інфінітивом або прийменниковим синтаксичним комплексом з герундієм [43, с.130]:

Rise in Teenage Pregnancy Rate (The Wahsington Post, January, 26, 2010)

Chalk River Medical Isotope Reactor May Be Down Longer Than Expected (The Business Journal (Ottawa), January 26, 2010)

Кожного журналіста хвилює питання, як звучатиме його заголовок. Часто доводиться попрацювати, аби підібрати необхідні слова та досягти ефекту алітерації в головку - повтору голосних чи приголосних звуків в заголовку, що надає йому виразності та привабливості:

Laid-off Lawyers, Cast-off Consultants (The Economist, January 26, 2010)

Метафора також вживається в заголовках газетних статей, проте, не завжди вона має позитивний відтінок:

HOP OFF, YOU FROGS

Заголовок в даному випадку носить образливий характер, спрямований на французів щодо суперечок в сфері торгівлі [43, с.130].

Can’t Jump Over the Abyss in Two Leaps (The Wahsington Post, January, 26, 2010)

Даний заголовок говорить про радикальний перехід до капіталістичного устрою в країні.

В газетних заголовках з’являються також образні елементи мови, які надають заголовку жвавості та виділяють їх з-поміж інши „сухих” заголовків [43, с.130]. Наприклад:

Heir to the Dear Leader Appears From the Shadows (The Observer, January 26, 2010)

Glimmers of Hope as NATO Targets Hearts and Minds in Afghanistan ( The Observer, January 26, 2010)

BA Strikers to Give Brown ‘a Kicking’ (The Times, March 28, 2010)

Для газетних заголовків типовим є вживання таких традиційних перифраз , як:

great powers - Росія, США, Англія, Франція; marshall countries - маршалізовані країни тощо.

The Great Powers Leaders Council

Нарешті, особливістю газетного заголовку є аллюзія на добре відомі факти та події дня. Найчастіше такі аллюзії зустрічаються в статтях, що коментують події в межах країни. Залежно від характеру газети, від змісту самої статті, від мети, яку ставить автор, змінюється характер аллюзії, тип образності та співвідношення розмовних і книжних елементів у статті [43, с.132].

Murder in the Friendship Express

Даний заголовок є аллюзією на відомий детектив Агати Крісті “The Murder in the Orient Express”. Стаття розповідає про вбивство, що сталося у поїзді в компанії старих друзів [43, с.133].

Paradise Found (The Wall Street Journal, January 26, 2010)

В даному проаналізованому нами прикладі вжито аллюзію на відому поему Джона Мілтона „Paradise Lost”. В статті повідомляється про закінчення будівництва житлового комплексу з інфраструктурою, підземним паркінгом, дитячим садком, парком та басейном у штаті Іллінойс.

В газетних заголовках часто використовуються гра слів та каламбур .

Гра слів відіграє в заголовку статті важливу роль, враховуючи своєрідність заголовного комплексу, обумовлену тими функціями, які він покликаний виконувати в публіцистичному тексті, зокрема, як ми вже знаємо, заголовок - це структура особливого характеру, її основна задача - привернути увагу потенційного читача до обговорюваної проблеми [43, с.135].

Наприклад, стаття про плагіат товарних знаків опублікована під заголовком:

Sony against Soni

Предметом обігравання і засобом створення зорового ефекту є саме різне графічне оформлення компонентів каламбуру при спільності їх звучання. Гра з іншомовністю в даному випадку імпліційно виражає негативну оцінку і заклик захистити права законного власника [43, с.136].

The Naked Ambition of Liz Hurley (The Times, March 28, 2010)

В даному прикладі слово naked є синонімом до слова pure, true. Але, беручи до уваги зміст статті, naked в такому контексті має також буквальне значення, адже мова йде про фотосесію Ліз Херлі, під час якої вона позувала оголена для одного з чоловічих журналів.

Висновки до розділу 1

Заголовок як головний засіб привертання уваги читача до змісту статті, друкується великим кеглем, виділяється курсивом або напівжирним накресленням. Підзаголовки вживаються для деталізації і пояснення основного заголовка, вони дають додаткову інформацію чи надають основному заголовкові нового змісту.

Заголовоки можуть бути представлені односкладними реченнями , оскільки вони здатні виражати думку в максимально стислій формі, що привертає та зосереджує увагу читача на найголовнішому у статті. Такі заголовки поділяються на номінативні та віддієслівні.

Заголовки, представлені двоскладним реченням , також досить часто вживаються. Існують заголовки - двоскладні непоширені речення з наступними компонентами: „підмет - присудок - прямий додаток”, та заголовки - двоскладні поширені речення, в яких міститься також означення та обставина.

Серед заголовків, виражених складними реченнями , зустрічаються складносурядні, складнопідрядні, а також змішані типи.

Для того, щоб зробити заголовок більш ємним та емоційним, журналісти використовують еліптичні конструкції , наближені за будовою до розмовних. Еліпсис газетного заголовка утворюється завдяки опущенню елементів (допоміжне дієслово; дієслово-зв’язка; один із головних членів речення), які за згаданого способу передання інформації виявляються несуттєвими. Уявлення про неназваний член речення безпосередньо встановлюється з їхнього власного змісту і граматичної будови.

У пошуках мовних засобів, що дозволяють підсилити дієвість, адресованість мовлення, журналісти все частіше звертаються до сегментації , коли ціле висловлювання розділяється на частини, які швидко та легко сприймаються „окремими шматочками”, а не цілком.

Характерною рисою заголовків, виражених ізольованими підрядними реченнями , є компактність, а також уживання сполучників і займенникових прислівників, які спрямовують читача на певне тлумачення змісту. Ізольовані підрядні речення як заголовки містять лише ті елементи, які семантично складають необхідний мінімум висловлювання.

В області лексики для заголовків англійських газет характерне часте використання невеликого числа спеціальних слів, що складають свого роду „заголовний жаргон” або „заголовні кліше”. Особливістю такої "заголовної лексики" є не лише частота її вжитку, але і універсальний характер її семантики.

У газетних заголовках особливо широко використовуються жаргонізми та інші лексичні елементи розмовного стилю. Часто в заголовках газетних статей політичні терміни замінюються коротким „модним" словом, яке вживається скоріше з метою вразити, ніж проінформувати, наприклад: probe замість “indepth investigation”, slam замість “criticize severely”. Для газетних заголовків характерне використання фразеологічних сполук типу „дієслово + іменник”, to have a discussion замість to discuss, to give support замість to support.

Ще однією особливістю заголовків газетних статей є вживання препозиційних та поспозиційних означень , які зазвичай виражаються іменником або герундієм з прийменником, дієприкметниковим зворотом, інфінітивом або прийменниковим синтаксичним комплексом з герундієм.

Кожного журналіста хвилює питання, як звучатиме його заголовок. Часто доводиться попрацювати, аби підібрати необхідні слова та досягти ефекту алітерації в головку - повтору голосних чи приголосних звуків в заголовку, що надає йому виразності та привабливості.

Для газетних заголовків типовим є вживання перифраз , гри слів та каламбуру. Oсобливістю газетного заголовку є аллюзія на добре відомі факти та події дня. Найчастіше такі аллюзії зустрічаються в статтях, що коментують події в межах країни. Залежно від характеру газети, від змісту самої статті, від мети, яку ставить автор, змінюється характер аллюзії, тип образності та співвідношення розмовних і книжних елементів у статті.

Розділ 2. Функціонально-стилістичні та семантичні особливості англомовних газетних заголовків

2.1 Комунікативно-функціональні особливості газетних заголовків

Питання про функції заголовка є предметом багатьох дискусій,єдиної думки щодо кількості функцій та їх характеру не існує. В одну низку ставлять функції як лінгвістичного, так і журналістського напрямку; не простежена також градація функцій за ступенем їх актуальності [80, с.26].

Функції заголовків трактувалися спершу як питання про вимоги, розроблялися співробітниками газет та журналів і зводилися до техніки складання та загальної характеристики заголовків. Головним чином ці вимоги зводяться до лаконічності, стислості, яскравості та виразності.

Одним із перших, хто звернувся до заголовка з точки зору комунікативної ролі мови, був Г.О. Винокур, який зазначав, що зміст заголовка повинен бути в такій мірі насичений комунікацією, щоб сама ця комунікація звертала на себе увагу. Основною функцією заголовків є інформативна: завдання заголовка дати ясне розуміння про зміст повідомлення. Другою, на його думку, є рекламна: ця інформаційна установка газетного мовлення ще різкіше підкреслюється тим, що вона ускладнюється специфічною стилістичною тенденцією, що характеризує газетні заголовки, дає чітке розуміння про зміст повідомлення і звертає на нього увагу. Таким чином, визначається домінуюча роль інформативної та рекламної функцій.

Пріоритетність інформативної функції заголовків визнається більшістю вчених. Стосовно рекламної функції існує розбіжність думок. Так, А.С. Попов [60, с.99] зазначають, що рекламна функція властива не кожному заголовку.

Також заголовки виконують рекламно-експресивну функцію. Назви матеріалів мають бути цікавими, у міру інтригуючими, привертати увагу. Як різновид рекламної функції виділяють інтригуючу функція і зазначається, що інтригуючу функцію виконують заголовки, які своєю стилістичною відміченістю привертають увагу читача, але не містять інформації, що дозволяє заздалегідь робити висновок про зміст статті [80, с.28].

Прагненням до рекламності пояснюється тенденція газет вживати заголовки з фамільярною конотацією, тобто лише імена (іноді навіть зменшувальні) відомих особистостей політичного та культурного життя, оскільки такі заголовки завжди привертають увагу, задовольняючи зацікавленість масової аудиторії до життя знаменитостей. Наприклад: Ala Bashir: Being Saddam's Doctor (The Times, March 28, 2010) *.

Номінативна функція вважається деякими дослідниками за вихідну; зазначається зокрема, що заголовок покликаний визначити статтю, назвати її, виділити серед інших. У зв”язку з цим висловлюється думка, що з розвитком літератури та журналістики призначення заголовка змінилося, його функції розширилися; назва перестає бути лише характерною ознакою. Заголовок дає уявлення про статтю, допомагає краще усвідомити ідею автора.

Стосовно номінативної функції (назвати, виділити статтю) можна стверджувати, що сфера її впливу дуже обмежена. Існує дослідження, яке показує, що ця функція була властивою заголовкам перших газет і з часом стала витіснятися інформативною функцією (визначити основний зміст повідомлення). З цією думкою можна цілком погодитися, якщо пояснити зростання інформативності заголовка величезним потоком інформації в сучасних умовах, водночас беручи до уваги значну роль заголовка як репрезентанта текстової інформації. Згадані властивості дозволяють надати пріоритет інформативній функції. Тому заголовок газетної статті стає не стільки ім”ям тексту, скільки його стислою анотацією [80, с.31].

В даному розділі використані приклади з різних першоджерел та праць, а також наші власні приклади як результат проведеного дослідження. Останні виділені курсивом та напівжирним накресленням.

Експресивна функція виражає суб”єктивне ставлення мовця до змісту повідомлення, але проти самостійності цієї функції висловлюються заперечення на тій підставі, що вона лише підсилює інформативну та рекламну функції.

Виконуючи експресивну функцію, заголовок емоційно впливає на читача, агітує, спонукає до певного тлумачення змісту. Водночас виділяються такі різновиди експресивної функції: а) функція переконання, яка полягає в тому, що заголовок дає читачеві основний концепт тексту, його висновок; б) апелятивна функція - використання в заголовку мовних засобів, які привертають увагу читача.

Визначається також графічно-видільна функція, або декоративна, коли заголовок відокремлює один матеріал від іншого. Однак, цю роль успішно можуть виконувати різні друкарські засоби, а не тільки заголовки.

У зв”язку з установкою газети на масову читацьку аудиторію виділяється директивна функція заголовків, яка іноді називається спонукальною. Її виконують заголовки, в яких експліцитно виражається заклик до дії [80, с.35].

Наведені вище точки зору свідчать про відсутність спільної думки щодо кількості функцій заголовків. Більшість авторів наводить різні класифікації, водночас зазначається, що якась одна з функцій може виступати на перший план у тому чи іншому випадку. Пріоритетність функції визначається метою та завданням комунікації, які ставить перед собою адресант у специфічній сфері спілкування за допомогою заголовків.

Слід зазначити, що заголовки, в яких чітко можна виділити лише одну функцію, зустрічаються не так часто. Як правило, заголовки є поліфункціональними, та в більшості випадків можна говорити лише про домінуючу роль тієї чи іншої функції в якомусь конкретному заголовку. Усі ці функції тісно взаємодіють між собою та сприяють адекватності процесу комунікації, тобто успішності каналу зв”язку між комунікантами. Далі слід зазначити, що такі функції, як номінативна (оскільки будь-який заголовок покликаний ідентифікувати, назвати текст) і графічно-видільна (тому, що будь-який заголовок служить для того, щоб відокремити один матеріал від іншого у газеті), не розглядаються в нашому дослідженні, оскільки вони властиві усім без винятку газетним заголовкам.

Під час визначення лінгвістичної сутності заголовків газетних заголовків та їхніх структурних особливостей нами врахувалися такі функції: інформативна, оцінна, спонукальна та інтригуюча [80, с.41].

Інформативна функція. Заголовок виконує інформативну функцію, коли у стислій формі дає чітке уявлення про зміст повідомлення. Іноді цю функцію називають комунікативною, оскільки вона пов”язана з повідомленням про зміст тексту. У дослідженні повідомляємо точку зору більшості лінгвістів, які визначають зазначену функцію як інформативну.

Так, заголовок How Runaway Slaves Found the Path to Freedom (January 25, 1999) інформує читачів про те, яким чином раби, які тікали з півдня Америки, знаходили шлях до Канади, щоб звільнитися від рабства. Заголовок How to Combat Teen Pregnancy (June 21, 1999) торкається проблеми ранньої вагітності серед підлітків. У статті із заголовком School Tests Peppermint Aroma to Help Students Concentrate (The Guardian, April 25, 2010) мова йде про нововведення у одній із американських шкіл, в якій почали розповсюджувати в коридорах аромат перцевої м”яти, що, на думку лікарів, може допомогти учням концентрувати увагу.

Отже, заголовки, які виконують інформативну функцію, характеризуються відносною самостійністю. Інформативність та відповідність зазначених заголовків змісту статті зумовлюється наявністю в них опорних елементів, які знаходяться також і в тексті та забезпечують висвітлення основного змісту повідомлення, однак залишають поза увагою його окремі деталі, що заохочує читача звернутися до всієї статті [80, с.44].

Оцінна функція. Оцінне судження - це суб”єктивний образ об”єктивної дійсності тому, що реальна інформація відбивається у свідомості суб”єкта оцінки, співвідноситься з його уявленням про гарне / погане, приємне / неприємне і набуває суб”єктивної форми. Причиною породження оцінних суджень є потреба людини виразити своє ставлення до означуваного у процесі комунікації. Оцінність розглядається як мовна категорія, здатна кваліфікувати означуваний предмет з точки зору „гарне” / „погане”. Оцінність висловлювання визначається взаємодією багатьох факторів: соціальних ролей, соціальних статусів комунікантів, типу мовленнєвої ситуації та ін. Розрізняють експліцитну та імпліцитну оцінність, де критерієм виступає наявність / відсутність оцінних мовних засобів у лексико-граматичній структурі висловлювання [80, с.47].

Іноді домінуюча інформативна функція може поєднуватися з оцінною. Це здійснюється насамперед за допомогою лексем, які містять у своїй семантичній структурі оцінний компонент, наприклад: Making the Skies Smilier (December 6, 1999). У цьому заголовку експресивність підвищується завдяки морфологічним засобам, а саме, вищому ступеню порівняння прикметника Smilier. У більшості випадків такими засобами можуть бути оцінні прикметники, що мають у своїй семантиці компонент позитивної або негативної оцінки і надають цілому заголовку позитивно-оцінний або негативно-оцінний характер. Наприклад: A Lousy Diplomat (January 5, 1998), Still More Tawdry Tales (April 6, 1998), Lucky Duck (October 16, 2000), Positive Side to US Invasion of Iraq (The Times, April 25, 2010). У наведених прикладах прикметники lousy, tawdry, надають заголовкам негативної оцінки, а прикметник lucky - позитивної, тобто адресант здійснює прямий вплив на сприйняття інформації адресатом. А в останньому прикладі прикметник рositive відповідно надає позитивної оцінки заголовку, проте, в статті міститься жорстка критика виправдань американського уряду з приводу введення військ до Іраку.

Функція оцінки виражається також за допомогою вживання дієслів. Розглянемо приклад: Cracking Down on His Critics (December 13, 1999). У наведеному прикладі фразове дієслово crack down передає негативну оцінку, адже в тексті воно пов”язане з такими виразами: to inflict sudden punishment, particularly so as to make an example of someone or enforce regulations with renewed strictness in respect of something specified і виражає негативне ставлення адресанта до Ясіра Арафата. Keep the Politicians Out Of the NHS (The Daily Telegraph, April 25, 2010). В даному прикладі фразове дієслово keep smb out чітко передає негативне ставлення автора статті до подій, які він висвітлює. В самій статті дане ставлення підтверджується виразом: “ There are three problems, but there is a solution to each. The first is politicians. They are not good at telling the truth." Дієслово вважається емоційно-оцінним, якщо його номінативне значення ускладнюється конотацією оцінно-емоційного характеру: зневаги, презирства, несхвалення, співчуття, іронії тощо. Так, у дієслова, в семантичній структурі якого міститься елемент, який викликає негативні емоції в людини, може з”явитися тільки негативна конотація і навпаки. Також існують лексеми, конотативне значення яких не витікає з певної ситуації, а вже закріплене за словом та викликають у читача певні емоції. До таких лексем можна віднести дієслова: to drag on - to continue for a wearisomely long time; to slink - to move in a stealthy or guilty or sneaking manner; to sneak - to move stealthily or furtively; to trudge - to walk doggedly under fatiguing conditions.

Наприклад, заголовок The Saddam Wars Drag On (January 3, 2000) за допомогою суб”єктивно-емоційної оцінки, що міститься у дієслові drag on, виражає негативне ставлення автора до подій, про які йдеться [80, с.49].

Спонукальна функція. Враховуючи установку на масового читача, деякі заголовки виконують спонукальну функцію, тобто, у них виражається заклик до дії. Структурно такі заголовки є наказовими реченнями, у кінці яких може бути знак оклику [80, с.51]. Наприклад: Don’t Look This Tiger in the Eye (September 11, 2000); Keep the Politicians Out Of the NHS (The Daily Telegraph, April 25, 2010).

Найчастіше в ініціальних реченнях тексту пояснюється ситуація та те, чому необхідно виконати дію. Наприклад:

Paint It Black. No, Pink! No, Blue!

Fashionistas spent the ‘90s trying in vain to persuade women to wear something other than black (February 22, 1999).

У наведеному прикладі ініціальне речення пояснює зміст заголовка, тобто інформує про спробу сучасних модельєрів звернути увагу жінок на інші кольори, а не віддавати перевагу чорному [80, с.52].

No Settlement In Sight For Israel's Spat With US

If Washington decides that Israeli intransigence is harming its war effort it may take a harder line with its ally. (The Times, April 26, 2010).

Перше речення статті одразу пояснює такий заклик США до встановлення більш жорстких умов для Іраку.

Іноді перше речення повторює заклик до дії у більш розгорнутому вигляді, тобто відбувається його деталізація, наприклад:

Don’t Give Us A Kiss, Luv

Sad but true - kissing may soon be outlawed on the train platforms of Warrington, a city in the north of England (March 16, 1998).

У наведеному прикладі перше речення уточнює зміст заголовка, тобто інформує про заборону поцілунків саме на платформах залізничного вокзалу англійського містечка Уорінгтон. Оцінні елементи sad but true виражають ставлення адресанта до висвітлюваного факту [80, с.54].

Інтригуюча функція. Інтрига визначається як складне і напружене сплетення дій персонажів, що переслідують свої цілі за допомогою витончених хитрощів і прихованих намірів. Інтригуючу функцію виконують заголовки, які привертають увагу читача, спонукають його до певного тлумачення змісту, але не дозволяють заздалегідь зробити висновок про зміст повідомлення [80, с.57]. Наприклад: Coke and the Colonel’s Wife (August 16, 1999); Mystery and Missile (September 20, 1999).

В ініціальних реченнях після таких заголовків, як правило, пояснюється зміст, а в основній частині повідомлення описується або проблема в цілому, або конкретна ситуація. Наприклад:

Coke and the Colonel’s Wife

The U. S. army insists Col. James Hiett had no idea he might have been sleeping with the enemy. Since last summer, Hiett had been in commamd of the 200 American military personnel waging a difficult campaign against Colombia’s drug traffickers. But according to a criminal complaint filed in federal court in Brooklyn, N. Y., last week, Hiett’s wife, Laurie Anne, 36, was using the mail service at the American Embassy in Bogota to send cocaine to the United States (August 16, 1999).

Заголовок у наведеному тексті інтригує читача, оскільки повідомляє про причетність дружини полковника до наркотиків. Однак, яке відношення вона має до кокаїну, стає зрозумілим лише в основній частині повідомлення. З”ясовується, що Лорі Енн використовувала поштову службу американського посольства у Боготі для відправки кокаїну до Сполучених Штатів [80, с.59].

Strictly Stricter

Strictly Come Dancing judge Alesha Dixon has vowed to be harder on contestants after show bosses told her: “Get tough - or we will. ” (The Daily Mirror, April 26, 2010)

Даний заголовок побудований на грі слів з метою привернути увагу читача, але він не повідомляє, про що йтиме мова, навіть не дає натяку. Проте, з першого речення статті стає зрозумілим, йдеться про суддю одного з танцювальних шоу Америки та його суддю, яку продюсери проекту просять бути більш строгою з конкурсантами.

Наприклад, у заголовку Meteorite - Or Wrong? (January 26, 1998) застосовується гра слів, яка будується на комічному об”єднанні співзвучних слів з несумісним значенням, що привертає увагу та створює інтригу для читача.

Наприклад, заголовок Wine With a Twist (July 17, 2000) водночас виконує такі функції: інформативну, тому що містить тему статті (wine), оцінну, оскільки виражає оцінку предмета повідомлення (with a twist), та інтригуючу, не дозволяючи читачеві зробити висновок про зміст тексту, що заохочує його звернутися до всієї статті. Отже, можна зробити висновок, що газетні заголовки є поліфункціональними [80, с.63].

2.2 Семантичний аспект функціонування заголовка

Семантика як розділ семіотики вивчає відношення знаку до фрагменту дійсності. Також семантика розглядається як способи, завдяки яким слова та фрази поєднуються між собою для утворення смислових структур.

Семантична специфіка заголовка полягає в тому, що в ньому одночасно відбувається конкретизація та генералізація значення, оскільки він пов'язаний із ситуацією об’єктивної дійсності, повідомляючи про факти, які відбуваються у світі.

Семантика заголовків журнальних статей формується навколо опорних елементів ХТО, ЩО, ДЕ, КОЛИ у результаті згортання всіх складників тексту. Вибір зазначених елементів у заголовку, які співвідносяться із змістом тексту, зумовлює семантичні типи заголовків. Аналіз фактичного матеріалу дозволив виділити такі семантичні типи заголовків:

1. Заголовок-резюме:

а) інформативно-нейтральний;

б) інформативно-оцінний.

2. Заголовок-індикатор.

3. Заголовок-локалізатор.

Зупинимося докладніше на кожному семантичному різновиді заголовка [40, c.14].

Заголовок-резюме. Заголовки зазначеного типу характеризується максимальною наявністю опорних елементів тексту ХТО, ЩО, ДЕ, КОЛИ, які в компресованій формі передають його зміст. Такі заголовки розрізняються залежно від ступеня об’єктивності передачі змісту й уживаються як а) інформативно-нейтральні або б) інформативно-оцінні.

До першого типу заголовків відносяться ті, які містять об’єктивну інформацію і виконують суто інформативну функцію, що дозволяє читачеві визначити основний зміст тексту. Наявність у заголовку опорних елементів забезпечує чіткість й однозначність у висвітленні основного змісту повідомлення.

Так, заголовок Should Your Babies Sleep With You? (October 11, 1999) чітко вказує на зміст повідомлення, оскільки його семантика складається з таких елементів: ХТО - your babies, ЩО - should sleep, ДЕ - with you.

Spain's Most Celebrated Bullfighter In Intensive Care After Very Bad Goring (The Guardian, April 26, 2010). Даний заголовок також дає чітке уявлення про подію, про яку йтиметься у статті: ХТО - Spain's Most Celebrated Bullfighter, ДЕ - in Intensive Care, ЧОМУ - After Very Bad Goring. А також передає ставлення автора до описаних подій та головного героя, називаючи його Spain's Most Celebrated.

Заголовок Death on the Mountain (July 12, 1999) інформує читача про трагічний випадок, що стався у горах, у результаті якого загинули люди:

Death on the Mountain

Last Thursday 20 workers en route to a stellar observatory died when a car ascending a 2,550-meter peak in the French Alps somehow came unhooked from a supporting cable (July 12, 1999).

У наведеному прикладі опорні елементи заголовка співвідносяться зі своїми аналогами у тексті таким чином: ЩО - death (20 workers died), ДЕ - on the mountain (a 2,550-meter peak in the French Alps).

Отже, наведені приклади свідчать, що заголовок-резюме визначає зміст інформаційного повідомлення, але не містить ніяких коментарів або суб’єктивно-оцінних елементів.

Розглянемо наступний приклад, в якому заголовок виражає оцінку висвітлюваних фактів:

Dubious Punishments in Dubai

The tiny Gulf Emirate of Dubai has given the idea of a cell phone new meaning. The Central Prison recently opened a business center that offers inmates jailed for financial crimes the use of a telephone, fax and secretarial services.

(August 3, 1998).

У наведеному вище прикладі заголовок у стислій формі не тільки інформує про зміст повідомлення - про покарання за фінансові злочини в Дубаї, а й завдяки прикметнику dubious експліцитно виражає авторську оцінку подій, про які повідомляється в тексті. Таким чином, крім суто інформативного змісту, цей тип заголовка включає й оцінку висвітлюваних фактів [20, c.126].

Заголовок-індикатор. Цей тип заголовка вказує на предмет повідомлення, але не містить інформації, яка дозволяє заздалегідь передбачити зміст статті. Семантика заголовка-індикатора максимально згорнута та має мінімальну кількість опорних елементів. Зазначений тип заголовка може вказувати на певний суб’єкт дії [40, c.15]. Наприклад:

The Fighter

Argentine newspaperman Jacobo Timerman, who died last week at 76, never ran from fight. He was imprisioned and tortured in the 1970s after relentlessly publicizing human-rights abuses. Later, in exile, he told the story in a best-selling book An ardent Zionist, he denounced repression wherever he thought he had found it, even in Israel (November 22, 1999).

Заголовок у наведеному вище прикладі вказує на певну особу та містить її якісну характеристику. Лише ознайомившись з усім текстом читач дізнається, що йдеться про долю аргентинського журналіста Джекова Таймермана, борця за права людини.

Іншими прикладами зазначеного типу заголовка є такі: Heroes of War (April 19, 1999); Virtual Love (June 14, 1999); Blink of an Eye (August 9, 1999).

Цей тип заголовка також може вказувати на певну ситуацію. Наприклад:

He Lost It

On the eye of what would prove to be the most important chess match in history, the grandest of all human masters was politely answering questions and posing for Newsweek’s cover. His demeanor changed only when he was asked about the impact if this opponent - IBM’s Deep Blue supercomputer - were to prevail. “I never lose," growled Garry Kasparov. …Deep Blue’s marvelous play in a stunning game two so unhinged the champion that he failed to win another round. On May 11 he literally threw his hands up, resigning the humiliating final game to lose the match 3 ½ - 2 ½, indicating that computers, at least in the realm of chessboards, are smarter that we are (January 5, 1998).

Для того, щоб дізнатися, про кого саме та про яку поразку інформує заголовок, читачеві необхідно звернутися до всього тексту. Особовий займенник (he) у заголовку вказує на ім'я відомого гросмейстера з шахів (Garry Kasparov), а займенник (it) - на гру з комп’ютером IBM (the most important chess match in history with IBM’s Deep Blue supercomputer).

Заголовок-індикатор може також називати просторово-часові або інші координати ситуації. Розглянемо приклад:

The Last Frost

Gardeners are waiting for the last frosty morning of spring, after which it's safe to sow tiny, vulnerable vegetable plants and flowers. (The Guardian, April 27, 2010).

У даному прикладі заголовок не дає повної та чіткої інформації про зміст статті, проте, в першому ж реченні стає зрозумілим, що мова йтиме про молоденькі рослини, які висаджуватимуть у відкритий ґрунт, щойно минуть останні морози.

Іноді зазначений різновид заголовка може виражати оцінку подій, осіб, явищ, про які йдеться в тексті, без передання змісту повідомлення. Переважно такими засобами можуть бути оцінні прикметники, що містять у своїй семантиці компонент позитивної або негативної оцінки та надають усьому заголовку позитивно-оцінного або негативно-оцінного характеру, наприклад: Clean Sweep (March 23, 1998); A Hateful Halloween (November 19, 2001). У наведених прикладах прикметник hateful надає заголовку негативно-оцінного, а прикметник clean - позитивно-оцінного характеру.

Для підсиленні основного значення у заголовках використовуються експресивні засоби. Суть семантичної категорії експресивності полягає у вираженні додаткових смислових відтінків, які накладаються на основне (лексичне або граматичне) значення, або в підсиленні цього значення. Слід розрізняти якісну та кількісну експресію; остання збігається з інтенсивністю. Експресивність як ознака тексту є його якісною властивістю, що співвідноситься з нейтральною формою повідомлення, поза цим експресія не існує. Інтенсифікація як показник ступеня посилення є кількісною характеристикою експресивності [92, с.128]. Інтенсивність змісту заголовка може виражатися морфологічними засобами. Так у заголовку Higher Intoxication (February 1, 1999) intoxication виражає негативну оцінку висвітлюваної інформації, а прикметник higher у порівняльному ступені підсилює цю оцінку. У заголовку Size Does Matter (July 13, 1998) емфатичне дієслово do у заголовку підсилює оцінку подій, про які йдеться у повідомленні. Синтаксичні засоби також виражають інтенсивність змісту заголовка. Зокрема, повтор прислівника really виражає ступінь бажання повернутися додому у заголовку They Really, Really Wanted to Get Home (January 5, 1998).

Заголовки-індикатори привертають увагу читача оскільки не містять інформації, яка дозволяє заздалегідь передбачити зміст статті. Як приклад можна навести такі заголовки: A Swiss Mess (July 26, 1999), The Mystery Money Men (December 10, 2001). В ініціальних реченнях тексту заголовок, як правило, пояснюється, а в основній частині повідомлення проблема в цілому або конкретна ситуація. Наприклад:

Patty Hearst Mini-Mystery

Who sent drugs to party to Patty Hearst Shaw? The tale first reported in The New Yorker magazine, began Feb.18, when a suspicious package was delivered to her Connecticut home. Shaw call the local police, but two Drug Enforcement Administration agents, tipped off by UPS that the box contained marijuana, showed up and questioned her. The episode, they say, is “a mystery" (June 22, 1998).

В наведеному вище прикладі перше речення повідомлення в питальній формі розкриває зміст заголовка: адресат дізнається, що хтось надіслав наркотики до Петті Херст (Who sent drugs to Patty Hearst Shaw?), у чому й полягає таємниця, пов’язана з цим ім’ям. Основна частина повідомлення детально описує конкретну ситуацію (a suspicious package was delivered to her Connecticut home. Shaw called the local police, but two Drug Enforcement Administration agents showed up and questioned her). Останнє речення тексту робить висновок усього повідомлення (The episode is “a mystery”).

Прислів'я також вживаються в заголовках зазначеного типу. Заголовок, виражений прислів’ям нерідко носить не лише оцінний, але й інтригуючий характер. Наприклад: Seeing Is Still Believing (April 20, 1998) - Seeing is believing; Never Too Soon to Start (March 9, 1998) - Better ate than never. Найчастіше перетворення прислів’я та крилатого виразу в заголовку відбувається шляхом скорочення, а інформація все одно сприймається читачем повністю, ніби прислів’я не було скорочене, а кількість слів у заголовку зменшується [20, c.137].

Заголовок-локалізатор. Цей тип заголовка зазвичай має усічену форму та закінчується трьома крапками. Така форма заголовка привертає увагу читача й заохочує його ознайомитися з усім текстом, оскільки заголовок не дає можливості передбачити зміст повідомлення [40, c.16]. Наприклад: Tokyo Is Talking. (April 5, 1999); The Dutch Are Talking. (October 4, 1999). Наведені приклади свідчать про те, що в таких заголовках міститься топонім або елемент, який задає просторові координати ситуації. Як правило, в ініціальному реченні розкривається те, про що йтиметься в тексті. Наприклад:

Great Britain Is Talking.

About Cherie Blair and the shield that repels negative forces. When the P. M. ’s wife turned up at a recent function with a flying-saucer-shaped disc around her neck, the British papers pounced. (August 3, 1998).

Як видно з наведеного прикладу, перше речення тексту є безпосереднім продовженням заголовка, тобто повідомляється про дружину британського прем’єр-міністра Великобританії Чері Блер, та з'ясовується, що зумовило інтерес преси до неї. Далі у тексті відбувається пояснення та уточнення інформації, що закладена в попередньому реченні [20, c.143].

Prescribe Heroin On NHS.

Heroin should be routinely prescribed on the NHS as a way of weaning drug users off their addiction, the head of the country’s top nursing union has said. (The Times, April 27, 2010).

В даному прикладі в першому реченні статті пояснюється як зміст заголовка, так і зміст самої статті. Мова йде про лікарську практику використання героїну для лікування наркотичної залежності.

Таким чином, за характером передання змісту тексту у дослідженні виділяємо такі семантичні типи заголовків:

1) заголовок-резюме (інформативно-нейтральний та інформативно-оцінний);

2) заголовок-індикатор і 3) заголовок-локалізатор.

2.3 Стилістичні особливості газетних заголовків

Серед фонетичних стилістичних прийомів і способів вираження найпоширенішими в газетних заголовках виявилися алітерація, ритм і рифма, сприяючи виконанню заголовком рекламної (зокрема, інтригуючої) і оцінної функцій. Вживання цих стилістичних прийомів обмежено преважно публіцистичним жанром та інформаційними повідомленнями про спортивні події [80, с.106].

У заголовках до інформаційних повідомлень алітерація зустрічається тільки в „масових” газетах Crackers Christmas. Алітерація дає максимальний ефект, коли всі слова, що входять в заголовок, починаються з одного й того ж звуку Passing, Punting, Pageantry, Strictly Stricter (The Daily Mirror, April 26, 2010).

Особливістю рифми газетних заголовків є те, що тут у 80% випадків рифмується два поруч стоячих слова Oregon Ruins Bruins. Звичайно саме ця рифмована пара слів робить весь заголовок інтригуючим, додає йому яскравий характер.

Рифма, як і алітерація, в більшості випадків супроводжується тонкою ритмічною оранізацією або всього заголовка Projection, Infection, Election або частини його There’s Moanin’ in Homin, Scotch Whisky’s On Rocks [80, с.109],Peter Porter (The Daily Telegraph, April 26, 2010).

Важливу роль в заголовках британської преси належить до „експресивного синтаксису”. Перше місце по частотності займають паралельні конструкції різних видів (на них припадає 90% всіх заголовків, що містять синтаксичні стилістичні прийоми). Паралельним конструкціям завжди супроводить ритм. Паралелізм може бути як повним, так і частковим. Повний паралелізм передбачає:

1) повторення синтаксичного малюнка;

2) повторення інтонаційного малюнку (як мінімум, зміст однакової кількості складів);

3) повторення одного або декількох лексичних елементів: Carolina Sees Russians and Usher Seer Reds. В цьому заголовку повтор синтаксичного малюнка сполучається з повторенням інтонаційного малюнка та повторенням лексичних елементів [80, с.111].10 women, 10 awful outfits, 10 reasons to feel a bit smug (The Daily Mirror, April 26, 2010), даний заголовок є прикладом повного паралелізму з повторенням одного з лексичних елементів. Одним з різновидів паралельних конструкцій є хіазматичні конструкції (зворотній паралелізм) - зворотній порядок розташування паралельних елементів, завдяки чому створюється ефект перехрещення. Хіазмяк „різновид синонімічного паралелізму" передусім урізноманітнює форму, однак, є важливим і для змісту. Часто цей прийом використовується для акцентування уваги на ключовому слові, центральному елементі. Eat to Live Not Live to Eat. Подібно паралельним конструкціям вони характеризуються ритмічною організацією [80, с.119].

Ще одним засобом експресивного синтаксису є стилістична інверсія (стилістична фігура, яка створюєтся незвичайним порядком слів у реченні, щоб підкреслити значення інверсованих одиниць і посилити виразність мовлення): Uneasy Lies the Head that Wears a Crown, Richer Become the Richest Despite the Weak Economy ( The Guardian, April 26, 2010). Іноді інверсія в заголовку робить його настільки емоційно забарвленим, що на перший план виступають функції емоційного впливу на читача: оцінна, рекламна і в самому незначному ступені інформативна функція [80, с.127].

В газетних заголовках часто зустрічається еліпсис: One Man Down; Brazil Burning, US Confident Of New Sanctions Against Iran (The Times, January 26, 2010). Слід підкреслити, що багато еліптичних речень, які були б стилістично маркованими в інших стилях, в газетних заголовках є нормою.

Серед лексичних стилістичних прийомів, що використовуються в заголовках, перше місце по частотності займає епітет. Оскільки в епітеті експліцитно виражається оцінка суб’єкта або об’єкта дії і суб’єктивне відношення автора або газети до інформації, що подається, то він поширений в жанрах публіцистичного характеру: Valuable Connections. Pityful Excuses (The Daily Telegraph, April 26, 2010).

Друге місце по частотності вживання належить метафорі: HOP OFF, YOU FROGS.Тут в першу чергу звертає на себе увагу той факт, що тенденція до стандарту і експресії підтримується шляхом переважаючого вживання мовних (стертих) метафор, з одног боку, і спробами оживити стертий образ, з другого [80, с.135].

Метонімія використовується в газетних заголовках рідше, ніж такі стилістичні прийоми, як метафора та епітет. Наприклад: Talks Between Washington and Moscow, Watergate Changed the Politics, Israel-Palestine Conflict: Imposing Solutions (The Guardian, April 26, 2010).Типовим явищем для газетних заголовків є дієслівна метонімізація.

Порівняння доволі рідко зустрічається в заголовках до текстів публіцистичного характеру: Busy as a Bee the New President Will Be; As You Sow, So Shall You Reap (The Times, January 26, 2010)

У арсеналі мовних засобів вираження суб”єктивно-оцінної конотації одне з найважливіших місць належить перифразі: The Great Powers Leaders Council.

Для газетних заголовків характерне вживання оказіоналізмів, утворення яких відбувається за рахунок продуктивних словотворчих моделей, зевгм, заснованих на взаємодії основного і похідного значень слова, і каламбуру [80, с.148]: It's Sex O'clock! (The Guardian, April 26, 2010).

Висновки до розділу 2

Газетні заголовки виконують наступні функції: інформативна, оцінна, спонукальна та інтригуюча.

Заголовок виконує інформативну функцію, коли у стислій формі дає чітке уявлення про зміст повідомлення. Іноді цю функцію називають комунікативною, оскільки вона пов”язана з повідомленням про зміст тексту.

Оцінну функцію заголовок виконує в тому випадку, коли лексичне та стилістичне наповнення дозволяє зрозуміти ставлення автора до змісту статті.

Враховуючи установку на масового читача, деякі заголовки виконують спонукальну функцію, тобто, у них виражається заклик до дії. Структурно такі заголовки є наказовими реченнями, у кінці яких може бути знак оклику.

Інтрига визначається як складне і напружене сплетення дій персонажів, що переслідують свої цілі за допомогою витончених хитрощів і прихованих намірів. Інтригуючу функцію виконують заголовки, які привертають увагу читача, спонукають його до певного тлумачення змісту, але не дозволяють заздалегідь зробити висновок про зміст повідомлення.

Семантика заголовків журнальних статей формується навколо опорних елементів ХТО, ЩО, ДЕ, КОЛИ у результаті згортання всіх складників тексту. Виділяють наступні семантичні типи заголовків:

Заголовки-резюме характеризується максимальною наявністю опорних елементів тексту ХТО, ЩО, ДЕ, КОЛИ, які в компресованій формі передають його зміст. Такі заголовки розрізняються залежно від ступеня об’єктивності передачі змісту й уживаються як а) інформативно-нейтральні або б) інформативно-оцінні;

Заголовок-індикатор вказує на предмет повідомлення, але не містить інформації, яка дозволяє заздалегідь передбачити зміст статті. Семантика заголовка-індикатора максимально згорнута та має мінімальну кількість опорних елементів;

Заголовок-локалізатор зазвичай має усічену форму та закінчується трьома крапками. Така форма заголовка привертає увагу читача й заохочує його ознайомитися з усім текстом, оскільки заголовок не дає можливості передбачити зміст повідомлення.

Серед фонетичних стилістичних прийомів і способів вираження найпоширенішими в газетних заголовках виявилися алітерація, ритм і рифма, сприяючи виконанню заголовком рекламної (зокрема, інтригуючої) і оцінної функцій. У заголовках до інформаційних повідомлень алітерація дає максимальний ефект, коли всі слова, що входять в заголовок, починаються з одного й того ж звуку. Рифма, як і алітерація, в більшості випадків супроводжується тонкою ритмічною організацією або всього заголовка або його частини. Важливу роль в заголовках британської преси належить до „експресивного синтаксису”. Перше місце по частотності займають паралельні конструкції різних видів. Паралельним конструкціям завжди супроводить ритм. Одним з різновидів паралельних конструкцій є хіазматичні конструкції (зворотній паралелізм) - зворотній порядок розташування паралельних елементів, завдяки чому створюється ефект перехрещення. Ще одним засобом експресивного синтаксису є стилістична інверсія - стилістична фігура, яка створюється незвичайним порядком слів у реченні, щоб підкреслити значення інверсованих одиниць і посилити виразність мовлення. Серед лексичних стилістичних прийомів, що використовуються в заголовках, перше місце по частотності займає епітет. Оскільки в епітеті експліцитно виражається оцінка суб’єкта або об’єкта дії і суб’єктивне відношення автора або газети до інформації, що подається, то він поширений в жанрах публіцистичного характеру. Друге місце по частотності вживання належить метафорі та метонімії. Порівняння доволі рідко зустрічається в заголовках до текстів публіцистичного характеру. Для газетних заголовків характерне вживання оказіоналізмів, утворення яких відбувається за рахунок продуктивних словотворчих моделей, зевгм, заснованих на взаємодії основного і похідного значень слова, і каламбуру.

Розділ 3. Переклад англомовних газетних заголовків на українську мову

Беручи до уваги розбіжності в граматичній структурі та лексичному наповненні української та англійської мов, слід відмітити, що при перекладі часто використовуються граматичні та лексичні трансформації.

В даному дослідженні будемо дотримуватись класифікації видатного лінгвіста, який виділяв наступні перекладацькі трансформації:

· лексичні трансформації - транслітерація, транскрипція, калькування, конкретизація, генералізація, модуляція або змістовий розвиток, описовий переклад;

· граматичні трансформації - перестановка, заміна, oпущення і доповнення, антонімічний переклад, компенсація, транспозиція.

3.1 Лексичні трансформації при перекладі англомовних заголовків на українську мову

Перший вид лексичних трансформацій - транслітерація. Транслітерація - це механічна передача тексту й окремих слів, які записані однією графічною системою, засобами іншої графічної системи при другорядній ролі звукової точності, тобто передача однієї писемності літерами іншої [63, с.73].

· Web Censorship in China? Not a Problem, Says Bill Gates (The Guardian, January 26, 2010) *.

Веб цензура у Китаї? Не проблема, вважає Біл Гейтс

· Man Arrested Under Terrorism Act in Birmingham (The Daily Telegraph, January 26, 2010).

Заарештовано людину за звинуваченням у скоєнні терористичного акту у Бірмінгемі

· British Economy Creeps Out of Recession (The Wall Street Journal, January 26, 2010).

ЕкономікаБританії виповзає з кризи

· Crew on Ethiopian Flight ET409 'Ignored Warning and Flew Into Storm' (The Times, January 26, 2010).

Пілоти рейсу ET409 з Ефіопії „проігнорували попередження та потрапили у бурю”

· Ukraine'sPresidential Election: An Orange And Two Lemons (The Economist,January 26, 2010).

Президентськівибори в Україні: помаранч та два лимони

Транскрипція - ще один із видів лексичних трансформацій, що використовується для точного відтворення звукового складу слів і текстів будь-якої мови або діалекту. Такий вид трансформацій дуже практичний, оскільки іншомовні імена, термі ні, власні назви тощо, які не перекладаються, записуються засобами національного алфавіту, найближчими за звучанням до оригіналу[63, с.73].

· Web Censorship in China? Not a Problem, SaysBill Gates (Guardian, January 26, 2010).

Веб цензура у Китаї? Не проблема, вважаєБіл Гейтс

· Man Arrested Under Terrorism Act inBirmingham (The Daily Telegraph, January 26, 2010).

Заарештовано людину за звинуваченням у скоєнні терористичного акту у Бірмінгемі

· Obamato Propose Freeze On Government Spending (The Wahsington Post, January 26, 2010).

Обамапропонує заморозити урядові витрати

· Report Says Al-Qaeda Still Aims to Use Weapons of Mass Destruction Against U. S. (The Wahsington Post, January 26, 2010).

У доповіді повідомляється, що Аль-Каїда й досі збирається застосувати зброю масового знищення проти США

· Van Gogh’sLetters Shed Light on His Work (Financial Times, March 25, 2010)

Листи Ван Гога можуть пролити світло на його роботи

Калькування - копіювання іншомовного слова за допомогою свого, незапозиченого матеріалу, або поморфемний переклад іншомовного слова. Тобто кожна значуща частина оригіналу буквально перекладається і займає в перекладі таке ж місце, як і в оригіналі. Калькування часто зустрічається у перекладі термінів та термінологічних виразів, а також фразеологічних зворотів, у тому числі приказок, прислів’їв [63, с.73].

· Visual Merchandising in Retail Trade (The Wall Street Journal, March 29, 2010)

Візуальний мерчандайзинг у роздрібній торгівлі

· The Coming Era ofNanotechnology (The Wall Street Journal, March 29, 2010)

Настає ерананотехнологій

· The Golden Rule of Business (The Daily Telegraph, February 18, 2010)

Золоте правило бізнесу

· The Grass is Always Greener On the Other Side Of the Hill (The Times, December 21, 2009)

Трава завжди зеленіша з іншої сторони пагорба

· Highest Skyscraper Built in Dubai (The Guardian, March 15, 2010)

У Дубаї закінчилося будівництво найвищого в світіхмарочоса

· Da Vinci Code - Fake Under Disguise of Truth (The Guardian, October 12, 2009)

Код да Вінчі - вигадка під маскою правди

Іноді в англомовних заголовках використовуються безеквівалентні фразеологізми, при перекладі яких застосовується не лише калька, але й пояснення їх значення та короткий історичний коментар в тексті статті [20, с.164].

· We’ll Present Them With aWhite Elephant! (The Times, September 7, 2009)

А ми подаруємо їмбілого слона!

А в тексті статті міститься коментар: „За легендою король Сіаму дарував білого слона своїм ворогам, яких хотів розорити. Адже в Індії та на Цейлоні слон вважався священною твариною, яку не можна використовувати для роботи, а догляд за ним коштував власникам дуже дорого”. Цей фразеологізм використовується для означення подарунка, який не приносить жодної користі, а догляд за ним досить клопіткий та потребує значних витрат.

Конкретизація значення - це лексична трансформація, внаслідок якої слово ширшої семантики в оригіналі замінюється словом більш вузької семантики у мові, на яку робиться переклад. Варто відмітити, що використання даного виду лексичних трансформацій потребує творчого підходу з боку перекладача.

Прикладом конкретизації слова при перекладі, в залежності від застосування в різних контекстах, можна привести слово facilities, яке в словнику неологізмів має декілька відповідних термінів - завод; лабораторія; обладнання [63, с.74].

· New Science Facilities in Texas (The Times, March 28, 2010)

Нові наукові лабораторії у Техасі

· G8Summit 2009 (The Times, September 7, 2009)

Самміт Великої Вісімки 2009 року

· Binyamin NetanyahuLeaves America Humiliated byBarack Obama (The Times, March 28, 2010)

Прем”єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяхуїде з Америкu, принижений президентом Бараком Обамою

· Iceland's Children Paying forSlump (The Times, March 28, 2010)

Діти в Ісландії розплачуються засвітову економічну кризу

· When GM’s Robots Ran Amok[84, c.70]

Коли роботи компанії Дженерал Моторс вийшли з-під контролю

· EU Translation Competition Encourages Multilingualism (The Times, March 28, 2010)

Перекладацький конкурс, організований Європейським Союзом, заохочує до багатомовності

· As the Nation Weathered the Darkest Years of the Depression, FDR Addressed Citizens in Evening Speeches on the Radio (The Times, September 7, 2009)

Коли країна переживала найважчі часи Депресії, президент Франклін Делано Рузвельт щовечора звертався до людей у своїх виступах на радіо

· Doctors Attack NHS Ban on Robot Cancer Surgeon (The Times, March 28, 2010)

Лікарі проти заборони Національною службою охорони здоров”я Великобританії автоматизації операцій з видалення ракових пухлин

Прикладом конкретизації може бути набуття словом effort відповідного значення організація, акція, робота в українській мові.

· AIDS Fund Raising Effort (The Times, March 28, 2010)

Благодійна акція зі збору коштів Фонду боротьби зі СНІДом

· International Reliefe Effort Loading in Miami for Third Mission to Haiti (The Times, March 28, 2010)

Міжнародна організація допомоги постраждалим країнам збирає кошти в Маямі для своєї місії у Гаїті

· War Effortin Afganistan (The Times, February 16, 2010)

Мобілізація усіх сил для оборони Афганістану

· NASADesign Effort (The Times, September 7, 2009)

Конструкторські роботиНАСА

Генералізація вихідного значення - трансформація, протилежна за напрямком до трансформації конкретизації, має місце в тих випадках, коли слово з вужчим значенням в оригіналі замінюється на слово з ширшим значенням в цільовій мові [63, с.75].

Оскільки застосування генералізації може призвести до певної втрати інформації, використовувати її рекомендується тільки тоді, коли вживання у перекладі відповідника слова, що перекладається, може призвести до порушення граматичних або стилістичних норм мови перекладу [100].

При перекладі з англійської мови на українську цей прийом застосовується досить рідко у порівнянні з трансформацією конкретизації, що пов”язано з особливостями англійського лексичного матеріалу. Адже в англійській мові слова зазвичай мають більш загальний та абстрактний характер, аніж українські, що вживаються для означення одного й того ж поняття [100].

· Existing-HomeSales Take a Big Fall in December (The Times, March 28, 2010)

У грудні впали продажінерухомості

В даному прикладі словосполучення Existing-home пропонується перекласти як нерухомість, оскільки в статті міститься інформація про зменшення продажів не лише готових будинків, але й усіх видів помешкань.

· Afghan Corruption is Headache forWhite House (The Guardian, March 28, 2010)

Корупція у Афганістані - головний більСполучених Штатів

В англійській мові часто вживаються назви столиць чи урядових споруд для означення всієї країни, для української мови таке явище не характерне, тому White House перекладається як США.

· Doctors Attack NHS Ban on Robot Cancer Surgeon (The Times, March 28, 2010)

Лікарі проти заборони Національною службою охорони здоров”я Великобританіїавтоматизації операцій з видалення ракових пухлин

В даному прикладі словосполучення robot cancer surgeon можна перекласти як використання роботів при проведенні операцій з видалення ракових пухлин, але доцільнішим вважається застосувати трансформацію генералізації. Оскільки в українській мові слово robot має інше конотативне значення (зазвичай робот - блискуча дитяча іграшка у вигляді людини чи тварини, що пересувається та вимовляє деякі запрограмовані вирази), аніж в англійській (слово робот не обов”язково передбачає щось подібне до людини чи тварини, а досить легко викликає асоціацію з медичним обладнанням з мікроскопічними дуже гострими лезами для проведення операцій на найменших ділянках тіла). Таким чином, термін автоматизація може досить вдало передати значення та не викликатиме непотрібних асоціацій.

Модуляція, або змістовий розвиток - це лексико-семантична заміна слова або словосполучення вихідної мови одиницею цільової мови, значення якої є логічним продовженням або наслідком значення вихідної одиниці [63, с.75].

· Can the Leopard Change His Spots? (The Daily Telegraph, February 18, 2010)

Природу не виправити

· Can a Bad Mother Help Her Nature? (The Times, December 29, 2010)

Недбайливі матері не змінюються

В цих двох прикладах трансформація модуляції представлена відповіддю у цільовій мові на питання у вихідній мові.

Описовий переклад використовується у тих випадках, коли неможливо підібрати короткі і точні еквіваленти [63, с.76].

· Caucusfor Producers, Writers & Directors in Austin (The Wall Street Journal, March15, 2010)

Закриті збори виробників, письменників та менеджерів для попереднього обговорення організаційних питань у Остіні, Техас

В даному прикладі використовуємо описовий переклад слова сaucus, оскільки точного відповідника в українській мові не існує. Словник Мюлера містить два варіанти перекладу даного слова:

1) амер. закриті збори партійних лідерів для попереднього обговорення політичних та організаційних питань;

2) (англ. зневаж.) політика фальсифікації виборів, тиску на виборців.

· List of Most BoomingLandslides (The Times, March 17, 2010)

Список найгучнішихперемог на виборах з великою перевагою голосів

В даному прикладі для перекладу безеквівалентної лексичної одиниці landslide в українській мові викорисовується розгорнуте словосполучення, яке розкриває зміст слова - перемога на виборах з переважною кількістю голосів.

· Better-late-than-neverAdmission (The Daily Telegraph, February 18, 2010)

Зізнання,зроблене за принципом „краще пізно, ніж ніколи”

В українській мові є відповідник англійському виразу Better-late-than-never, але в описовому перекладі застосовується додаткове словосполучення зроблене за принципом.

· Senate to Vote on Governor’s Confirmation DuringLame-Duck Session (The Wahsington Post, December 22, 2009)

Сенат поставить на голосування питання про затвердження губернатора на засіданнідо передачі повноважень новообраному складу

Лексична одиниця lame-duckдосить часто зустрічається як в самих газетних статтях політичного характеру, так і в їх заголовках. У ветеринарії термін Lame Duck вживається для означення всіх водоплаваючих птахів, які мають проблеми з пересуванням. Ці проблеми часто викликані захворюванням астраксафізис, що вражає кінцівки. Такі птахи приречені на смерть, адже не мають можливості швидко пересуватися та рятуватися від хижаків та мисливців.

Цей термін увійшов у політичне життя під назвою феномен „Кульгавої качки" у американській політичній практиці. Lame Duck може набувати кількох значень: це строк, який урядовець, наприклад, президент чи конгресмен, знаходиться при владі після того, як не зміг переобратися на посаду.

Lame Duck як політичний термін може вживатися для означення як конгресмена чи президента, так і сесії конгресу чи легіслатури - Lame Duck session, - і може перекладатися як засідання до передачі повноважень новообраному складу.

3.2 Граматичні трансформації при перекладі англомовних заголовків на українську мову

Перестановка як вид перекладацьких трансформацій - це зміна положення мовних елементів в тексті перекладу у порівнянні з вихідним текстом. Елементи, які можуть піддаватися трансформації перестиновки, - це слова, словосполучення, частини складного речення (clauses), самостійні речення в структурі тексту.

Перестановки викликані цілим рядом причин, основною з яких є відмінності у структурі речення в англійській та українській мовах. Англійське речення зазвичай починається з підмета (або групи підмета), потім йде присудок (група присудка), тобто центр повідомлення. Вся другорядна інформація (обставина часу, місця тощо) розміщуються в кінці речення. А порядок членів речення в українській мові дещо інший: на першому місці зазвичай ставляться другорядні члени речення, за ними - присудок, і в кінці - підмет. Це необхідно враховувати при перекладі [63, с.75].

· British Economy Will Take Years to Recover Despite End of Recession (The Times, January 26, 2010)

Незважаючи на закінчення кризи, Британії знадобляться ще роки, аби відновити свій економічний стан

В даному прикладі в англомовному заголовку такий порядок членів речення: підмет - присудок - обставина мети - підрядне допустове речення. При перекладі на українську мову в заголовку пропонується наступний порядок членів речення: підрядне допустове речення стоїть на першому місці, далі - головне речення (додаток, присудок, підмет), підрядне речення мети.

· Workers Trapped After Vast Chinese Mine Floods (The Times, March 28, 2010)

В результаті потужної повені робітники однієї з китайських шахт опинилися у пастці

В даному прикладі підрядне речення причини, що стоїть після головного у вихідній мові, за нормами української мови переміщується на перше місце при перекладі.

· Fur-Ban Debate Comes to an End in Israel (The Times, March 28, 2010)

В Ізраїлі завершуються переговори щодо заборони використання тваринного хутра

В даному випадку при перекладі використовується перестановка членів речення і обставина місця виноситься на початок речення, оскільки саме таке розташування членів речення є характерним для української мови.

Заміна - найпоширеніший та найрізноманітніший вид перекладацьких трансформацій. В процесі перекладу заміні можуть піддаватися наступні граматичні одиниці: форми слів, частини мови, члени речення, типи синтаксичних зв”язків тощо [63, с.76].

а) Заміна форми слова

Під заміною форми слова розуміють заміну числа у іменників, часу у дієслів та ін.

· Report Says Al-Qaeda Still Aims to Uuse Weapons of Mass Destruction Against U. S. (The Wahsington Post, January 26, 2010)

Як повідомляється у доповіді, Аль-Каїда й досі планує використати зброю масового знищення проти США

При перекладі даного заголовку використовується трансформація заміни числа множини лексеми weapons, відповідник якої в українській мові (зброя) вживається в однині.

· If Washington Decides That Israeli Intransigence is Harming its War Effort it May Take a Harder Line With its Ally (The Times, April 29, 2010)

Якщо у США вирішать, що безкомпромісність Ізраїлю шкодить їх військовій економіці, вони можуть вдатися до жорсткіших заходів

В англійській мові використовується Present Indefinite в підрядних умовних реченнях (decides), а в українських умовність передається майбутньою формою дієслова (вирішать). Також в даному прикладі використовується трансформація генералізації Washington - США.

б) Заміна частин мови

Часто використовується заміна частини мови при перекладі англійської віддієслівної форми іменника - назви виконавця дії (зазвичай із суфіксом - er (-or)) - на українську особову форму дієслова.

· Being a Good Golfer! (The Financial Times, January 26, 2010)

Що означає добре грати в гольф!

При перекладі також мають місце й інші заміни частин мови, які зазвичай супроводжуються заміною членів речення, тобто перебудовою синтаксичної структури речення.

в) Заміна членів реченя (зміна синтаксичної структури речення)

Найпоширенішим прикладом такого виду синтаксичної перебудови є заміна англійської пасивної конструкції на українську активну, під час якої англійський присудок замінюється доповненням в українській мові; додаток з прийменником by в англійській мові при перекладі на українську замінюється присудком або опускається, та використовується безособова конструкція; форма залежного стану англійського дієслова змінюється на форму дійсного стану дієслова в українській мові.

· NHS Change Must be Drivenby Clinical Evidence (The Guardian, April 29, 2010)

Клінічні данімають бути підставою для змін, що впроваджує Британська Служба Охорони Здоров”я

В даному прикладі додаток з прийменником в англійській мові при перекладі на українську мову стає підметом. Також використовується трансформація лексичного додавання NHS change - зміни, що впроваджує Британська Служба Охорони Здоров”я, оскільки дослівний переклад - зміни Британської Служби Охорони Здоров”я - сприймається як заміна самої Служби на щось інше та є некоректним.

Досить частими є також випадки, коли підмет в англійському реченні замінюється на обставину при перекладі українською мовою.

· Afganistan Faces New Challenge (The Times, April 27, 2010)

Афганістану кинуто новий виклик

В даному варіанті перекладу підмет у вихідній мові (Afganistan) замінено на додаток у цільовій мові (Афганістану).

· Ottawa Sees Record January Rainfall (The Globe and Mail, January 26, 2010)

В січні в Оттаві зафіксовано рекордну кількість опадів

В даному варіанті перекладу використані наступні трансформації: змінна синтаксичної структури речення (Ottawa sees - в Оттаві зафіксовано, підмет замінено на обставину місця, активну кoнструкцію в вихідній мові замінено пасивною конструкцією в цільовій мові), заміна форми слова (rainfall в англійській мові вживається в однині, відповідна лексема в українській мові вживається лише в множині опади), перестановка (для української мови характерним є розміщення обставини часу та місця на початку речення).

Опущення і доповнення

Граматичні, як і лексичні, трансформації нерідко вимагають внесення додаткових слів чи навпаки опущення деяких елементів. Тому опущення і доповнення часто сполучаються з іншими видами граматичних трансформацій, найчастіше з заміною частин мови. Введення додаткових слів обумовлюється рядом причин: розходженнями в структурі речення і тим, що більш стислі англійські речення вимагають в українській мові більш розгорнутого вираження думки. Відсутність відповідного слова чи відповідного лексико-семантичного варіанта даного слова теж є причиною введення додаткових слів при перекладі [63, с.76].

· Supreme Court Declares NRONull and Void (The Observer, December 19, 2009)

Верховний Суд визнає Закон про національне примиреннянедійсним

В даному прикладі використано трансформацію опущення, що є досить типовим прийомом при перекладі англомовних парних синонімів, вживання яких не є характерним для української мови.

· Deepwater Horizon: ConservationistsWarn of 'True Catastrophe' for Wildlife (The Guardian, May 1, 2010)

Вибух на нафтодобувній платформі „Deepwater Horizon" у Мексиканській затоці: Захисники природипопереджають про початок справжньої катастрофи дляживої природи

В даному прикладі використано доповнення по-перше, оскільки лексема сonservationists не має точного відповідника в українській мові і перекладається як захисники природи; по-друге, лексема wildlife також перекладається двома слова - жива природа. По-третє, пропонується використати доповнення у першій частині заголовку, щоб зробити його більш зрозумілим для читача, а не залишати одну назву платформи.

· A Blow to Philosophy, andMinorities (The Guardian, May 1, 2010)

Удар по філософії таетнічним меншинам

В даному прикладі пропонується доповнення та конкретизація меншин, про які йтиме мова у статті.

Контекстуальна заміна - це використання у перекладі іншого слова або словосполучення (чи виразу) замість того, що в мові перекладу формально відповідає слову або словосполученню оригіналу. Тому, коли в мові перекладу немає формальних відповідників оригінальному слову чи словосполученню, говорити про заміну було б невірно. Дещо спрощуючи питання, можна сказати, що контекстуальна заміна передбачає відмову від використання існуючих еквівалентів або аналогів. Причиною такої відмови є особливість контексту, точніше незвичайне вживання слова або словосполучення у певному контексті [63, с.77].

· The Practices May Be Considered Successful (The Financial Times, January 26, 2010)

Дані заходи можна вважати успішними

В запропонованому перекладі заголовка використана контекстуальна заміна лексеми practices на лексему заходи, оскільки використання відповідника практика є некоректним та не відповідає змісту повідомлення.

· Need ForFunds (The Financial Times, January 26, 2010)

Потреба уфінансуванні

В даному прикладі, виходячи із контексту, пропонується використати лексему фінансування замість фонди чи кошти при перекладі лексеми funds.

· Traffic Fumes Increase the Risks of Heart Trouble (The Observer, January 26, 2010)

Вихлопні гази підвищують ризик виникнення серцевих захворювань

· The Whole World in One Country: Racial Troubles in Britain (The Guardian, May 1, 2010)

Весь світ в одній країні: расові хвилювання у Британії

У попередніх двох прикладах в залежності від контексту, від інформацію, яка подається в статті, лексема trouble набуває різного значення і по-різному перекладається.

Антонімічний переклад - це лексико-граматична трансформація, що передбачає заміну будь-якої одиниці вихідної мови протилежною за значенням одиницею в цільовій мові з відповідною перебудовою всього речення, щоб зберегти зміст [63, с.79].

· They Never Tell Us Everything! (The Observer, January 26, 2010)

Вони завжди щось замовчують!

Пропонується застосувати антонімічний переклад аби уникнути подвійного заперечення в заголовку статті.

· Diplomacy in Afghanistan? Not Until US Identifies Why It’s There (The Guardian, April 29, 2010)

Дипломатія в Афганістані? Лише коли Сполучені Штати визначаться, що вони там роблять

В даному прикладі можливий дослівний переклад - Не раніше, ніж Сполучені Штати визначаться, що вони там роблять - проте, газетні заголовки прагнуть до компресії, тому пропонується застосувати антонімічний переклад.

· Nothing Has Changed for David Cameron (The Times, May 1, 2010)

Для Девіда Кемерона все залишилося незмінним

· Not a Positive Side of Skin-Whitening (The Guardian, May 1, 2010)

Негативна сторона відбілювання шкіри

У даних двох прикладах антонімічний переклад застосовується з метою зробити заголовок коротшим, а також, аби він природніше звучав в українській мові (Nothing has changed - все залишилося незмінним; Not a Positive Side - Негативна сторона).

· Nothing But Laughter (The Times, April 26, 2010)

Лише сміх

Nothing But Laughter має еквівалент в українській мові - Сміх та й годі. Але такий переклад не був би адекватним, оскільки в українській мові він вживається для насмішки, несхвалення чогось. Стаття ж не має такого смислового навантаження, вона містить інформацію про дослідження, проведені у Великобританії, які показали, що сміх покращує апетит.

· No More Oil On Troubled Waters (The Guardian, May 1, 2010)

Досить нафти у вже забруднених водах

В даному прикладі використаний антонімічний переклад No more - Досить, а також використаний прийом контекстуальної заміни, оскільки вираз troubled waters в переносному значенні - це заплутане, складне становище, проте, такий переклад був би незрозумілим, тому ми вдалися до дослівного перекладу - проблемні води, і цей варіант був би прийнятним, якби ми не знали контексту. Мова йде про аварію на нафтодобувній платформі у Мексиканській затоці, в результаті якої виникла пожежа і тонни нафти розлилися на тисячі кілометрів поверхні океану. Таким чином у перекладі доречніше використати вираз забруднені води.

Компенсація - це лексико-граматична трансформація, що передбачає передачу смислового або стилістичного відтінку не там, де він виражений в оригіналі. Дуже часто один стилістичний засіб заміняється при компенсації втрат іншим. Необхідність у компенсації виникає у зв'язку з тим, що у ряді випадків неможливо знайти повний відповідник (тобто, смисловий і експресивно-стилістичний) для передачі у перекладі окремого сегмента оригіналу.

Якщо необхідно пожертвувати або стилістичним забарвленням, або експресивною напруженістю при перекладі, то слід в першу чергу намагатися зберегти експресивну спрямованість. Це значить, що перекладаючи, наприклад, яке-небудь сленгове (жаргонне) слівце, перекладач перш за все має забезпечити точність передачі смислового і експресивного значення слова, жертвуючи, в крайньому випадку, його жанрово-стилістичним забарвленням. Але, якщо це забарвлення має принципове значення для стилю оригіналу, його обов”язково слід передати в перекладі, хоча би і в іншому реченні, для чого і слугує прийом компенсації втрат [63, с.82].

· An A1 Day! (The Financial Times, January 26, 2010)

День кращий з найкращих!

В даному прикладі ідіоматичний вираз A1, що вживається в англійській мові для означення чогось прекрасного та чудового, пропонується перекласти як кращий з найкращих, оскільки прямого еквіваленту в українській мові немає.

· We’d Better Sit On the Fence When It Comes To Voting (The Wahsington Post, March 28, 2010)

Коли справа дійде до голосування, ми краще зберігатимемо нейтралітет

Ідіоматичний вираз Sit On the Fenceв англійській мові означає не займати жодної з позицій у обговоренні певного питання. В українській мові не існує прямого відповідника, проте, є вираз, який повністю передає зміст англійської ідіоми - зберігати нейтралітет.

· It’s Zero Hour for Georgia (The Globe and Mail, January 17, 2010)

Для Грузії все лише починається

В англійській мові ідіоматичний вираз Zero Hour означає момент перед початком чогось важливого, але в українській мові не існує такого виразу, як „Нульова година”, тому пропонується перекласти його як все лише починається.

Транспозиція - це одночасно лексико-граматична та стилістична трансформація, що передбачає переклад одного жанру чи функціонального стилю в інший жанр чи функціональний стиль.

В англійських текстах елементи розмовного стилю використовуються частіше, вони інколи несуть навіть фамільярний характер. В результаті цього перекладачу іноді доводиться як би приглажувати текст перекладу, замінюючи жаргонно-фамільярні слова та звороти більш нейтральними [63, с.83].

· Woman Arrested Over Child Fire Deaths (The Times, May 1, 2010)

Заарештовано жінку за звинуваченням у вчиненні пожежі, в якій загинуло двоє дітей

В статті вихідної мови чітко видно, що автор осуджує підозрювану, хоча її вину ще не доказано. Тому пропонується при перекладі застосувати менш стилістично забарвлену лексику аби надати читачеві інформацію для роздумів та дозволити сформувати власне ставлення.

· Nicaragua Accused of Helping Colombian Drug Lords (The Guardian, May 1, 2010)

Владу Нікарагуа звинувачено у сприянні наркоторговлі у Колумбії

В даному прикладі вираз helping Colombian drug lords пропонується перекласти більш загально, як сприяння наркоторговлі, аби не робити голосних заяв щодо допомоги наркобаронам.

· Vatican Hit By Gay Sex Scandal (The Times, April 27, 2010)

У Ватикані вибухнув скандал навколо звинувачення у розбещенні неповнолітніх хлопчиків

В даному прикладі пропонується застосувати при перекладі менш стилістично забарвлену та більш політкоректну лексику. Також пропонується зробити заголовок конкретнішим у порівнянні із заголовком в оригіналі, виходячи з інформації, що міститься в статті: звинувачується голова Римської католицької церкви у покриванні священників, які протягом багатьох років розбещували неповнолітніх хлопчиків (жертв розбещення налічується близько 200).

· Ugandan Prime Minister to Be Banned From UK If His Gay Death Penalty Bill Succeeds (The Guardian, April 19, 2010)

Прем”єр-міністру Уганди заборонять в”їзд до Великобританії, якщо буде прийнято його законопроект щодо страти представників сексуальних меншин

В даному прикладі пропонується вжити більш політкоректну лексему, аніж в мові оригіналу, а також використати трансформацію генералізації.

Висновки до розділу 3

Беручи до уваги розбіжності в граматичній структурі та лексичному наповненні української та англійської мов, слід відмітити, що при перекладі часто використовуються граматичні та лексичні трансформації. В даному дослідженні будемо дотримуватись класифікації видатного лінгвіста Я.Й. Рецкера, який виділяв наступні лексичні та граматичні перекладацькі трансформації:

Транслітерація - механічна передача тексту й окремих слів, які записані однією графічною системою, засобами іншої графічної системи при другорядній ролі звукової точності, тобто передача однієї писемності літерами іншої (Man Arrested Under Terrorism Act in Birmingham - Заарештовано людину за звинуваченням у скоєнні терористичного акту у Бірмінгемі)

Транскрипція - ще один із видів лексичних трансформацій, що використовується для точного відтворення звукового складу слів і текстів будь-якої мови або діалекту (Obama to Propose Freeze on Government Spending - Обама пропонує заморозити урядові витрати)

Калькування - копіювання іншомовного слова за допомогою свого, незапозиченого матеріалу, або поморфемний переклад іншомовного слова. Калькування часто зустрічається у перекладі термінів та термінологічних виразів, а також фразеологічних зворотів, у тому числі приказок, прислів’їв (Visual Merchandising in Retail Trade - Візуальний мерчандайзинг у роздрібній торгівлі)

Конкретизація значення - це лексична трансформація, внаслідок якої слово ширшої семантики в оригіналі замінюється словом більш вузької семантики у мові, на яку робиться переклад ( New Science Facilities in - Нові наукові лабораторії у Техасі)

Генералізація значення - трансформація, коли слово з вужчим значенням в оригіналі замінюється на слово з ширшим значенням в цільовій мові (Existing-Home Sales Take a Big Fall in December - У грудні впали продажі нерухомості)

Модуляція, або змістовий розвиток - це лексико-семантична заміна слова або словосполучення вихідної мови одиницею цільової мови, значення якої є логічним продовженням або наслідком значення вихідної одиниці (Can a Bad Mother Help Her Nature? - Недбайливі матері не змінюються)

Описовий переклад використовується у тих випадках, коли неможливо підібрати короткі і точні еквіваленти (Caucus for Producers, Writers & Directors in Austin - Закриті збори виробників, письменників та менеджерів для попереднього обговорення організаційних питань у Остіні, Техас)

Перестановка - це зміна положення мовних елементів в тексті перекладу у порівнянні з вихідним текстом (British Economy Will Take Years to Recover Despite End of Recession - Незважаючи на закінчення кризи, Британії знадобляться ще роки, аби відновити свій економічний стан)

В процесі перекладу заміні можуть піддаватися наступні граматичні одиниці: форми слів, частини мови, члени речення, типи синтаксичних зв”язків тощо (Report Says Al-Qaeda Still Aims to Use Weapons of Mass Destruction Against U. S. - Як повідомляється у доповіді, Аль-Каїда й досі планує використати зброю масового знищення проти США)

Опущення і доповнення - трансформація додавання членів речення при перекладі або опущення непотрібних (Supreme Court Declares NRO Null and Void - Верховний Суд визнає Закон про національне примирення недійсним)

Контекстуальна заміна - це використання у перекладі іншого слова або словосполучення (чи виразу) замість того, що в мові перекладу формально відповідає слову або словосполученню оригіналу (The Practices May Be Considered Successful - Дані заходи можна вважати успішними)

Антонімічний переклад - це лексико-граматична трансформація, що передбачає заміну будь-якої одиниці вихідної мови протилежною за значенням одиницею в цільовій мові з відповідною перебудовою всього речення, щоб зберегти зміст (They Never Tell Us Everything - Вони завжди щось замовчують!)

Компенсація - це лексико-граматична трансформація, що передбачає передачу смислового або стилістичного відтінку не там, де він виражений в оригіналі. Дуже часто один стилістичний засіб заміняється при компенсації втрат іншим (An A1 Day! - День кращий з найкращих!).

Транспозиція - це одночасно лексико-граматична та стилістична трансформація, що передбачає переклад одного жанру чи функціонального стилю в інший жанр чи функціональний стиль (Vatican Hit By Gay Sex Scandal - У Ватикані вибухнув скандал навколо звинувачення у розбещенні неповнолітніх хлопчиків).

Загальні висновки

Газети відіграють значну роль в сучасному житті. Газетну публіцистику називають літописом сучасності, адже вона є віддзеркаленням подій і звертається до щоденних проблем суспільства - політичних, соціальних, побутових, філософських тощо. А заголовок є орієнтиром читача у вирі газетних статей.

Заголовок покликаний виразити основну мету повідомлення, встановити контакт з читачем, привернути його увагу, викликати зацікавленість до теми матеріалу, що публікується. У той же час заголовок актуалізує найбільш важливу інформацію повідомлення та слугує дійовим засобом впливу на її сприйняття читачем. Внаслідок такої цілеспрямованості як в англомовній, так і в українській пресі сформувався окремий стиль газетного заголовку із низкою притаманних йому лексико-граматичних та функціонально-стилістичних рис.

Особливий стиль заголовків газетних статей може спричинити певні складнощі при перекладі. Саме тому в даній роботі увага головним чином приділяється особливостям англомовних газетних заголовків, також в ній досліджуються та порівнюються типи заголовків англійської та української преси, відмічаються певні розбіжності між ними і пропонуються способи їх адекватного перекладу.

В РОЗДІЛІ 1 розглядаються структурно-граматичні та лексичні особливості газетних заголовків . За структурою газетні заголовки зазвичай представлені односкладними, двоскладними та складними реченнями, еліптичними конструкціями, сегментованими реченнями, ізольованими підрядними реченнями. Двоскладні речення як заголовок дуже поширені в англійській мові, оскільки вони у стислому вигляді дають уявлення про зміст статті в той час як односкладні речення-заголовки не дають достатньої інформації та можуть не зацікавити читача. А заголовки-складні речення вважаються занадто громіздкими. Щодо лексичних особливостей газетних заголовків можна сказати, що наряду з „заголовним жаргоном” або „заголовними кліше" поширене використання жаргонізмів та інших лексичних елементів розмовного стилю, використання фразеологічних сполук типу „дієслово + іменник”, вживання препозиційних та постпозиційних означень, застосування ефекту алітерації - повтору голосних чи приголосних звуків в заголовку, що надає йому виразності та привабливості, вживання перифраз, використання аллюзії на добре відомі факти або події; часто використовуються гра слів та каламбур з метою зробити заголовок жвавішим та цікавішим.

В РОЗДІЛІ 2 досліджуються комунікативно-функціональні та семантичні , а також стилістичні особливості газетних заголовків . Газетні заголовки виконують наступні функції: інформативна, оцінна, спонукальна та інтригуюча. Варто відмітити, що досить рідко заголовок виконує лише одну функцію. Зазвичай останні поєднуються таким чином, що заголовок інформує читача про певну подію та дає їй авторську оцінку, або закликає читача до дії. А інтригуюча функція часто поєднується із спонукальною чи оцінною, і значно послаблює інформативну функцію, оскільки майже не дає уявлення про зміст статті. Серед фонетичних стилістичних прийомів найпоширенішими в газетних заголовках виявилися алітерація, ритм і рифма, сприяючи виконанню заголовком рекламної (інтригуючої) і оцінної функцій. У заголовках до інформаційних повідомлень алітерація дає максимальний ефект, коли всі слова, що входять до заголовку, починаються з одного й того ж звуку. Рифма, як і алітерація, в більшості випадків супроводжується тонкою ритмічною організацією або всього заголовка або його частини. Важливу роль в заголовках британської преси відіграє „експресивний синтаксис”. Перше місце по частотності займають паралельні конструкції різних видів. Паралельним конструкціям завжди супроводить ритм. Одним з різновидів паралельних конструкцій є хіазматичні конструкції (зворотній паралелізм) - зворотній порядок розташування паралельних елементів, завдяки чому створюється ефект перехрещення. Ще одним засобом експресивного синтаксису є стилістична інверсія - стилістична фігура, яка створюється незвичайним порядком слів у реченні, щоб підкреслити значення інверсованих одиниць і посилити виразність мовлення. Серед лексичних стилістичних прийомів, що використовуються в заголовках, перше місце по частотності займає епітет. Оскільки в епітеті виражається оцінка суб’єкта або об’єкта дії і суб’єктивне ставлення автора або газети до інформації, що подається, то він поширений в жанрах публіцистичного характеру. Друге місце за частотністю вживання належить метафорі та метонімії. Порівняння доволі рідко зустрічається в заголовках до текстів публіцистичного характеру. Для газетних заголовків характерне вживання оказіоналізмів, утворення яких відбувається за рахунок продуктивних словотворчих моделей, зевгм, заснованих на взаємодії основного і похідного значень слова, і каламбуру.

Семантика заголовків журнальних статей формується навколо опорних елементів ХТО, ЩО, ДЕ, КОЛИ у результаті згортання всіх складників тексту. Виділяють наступні семантичні типи заголовків:

Заголовки-резюме характеризується максимальною наявністю опорних елементів тексту ХТО, ЩО, ДЕ, КОЛИ, які в компресованій формі передають його зміст. Такі заголовки розрізняються залежно від ступеня об’єктивності передачі змісту й уживаються як а) інформативно-нейтральні або б) інформативно-оцінні;

Заголовок-індикатор вказує на предмет повідомлення, але не містить інформації, яка дозволяє заздалегідь передбачити зміст статті. Семантика заголовка-індикатора максимально згорнута та має мінімальну кількість опорних елементів;

Заголовок-локалізатор зазвичай має усічену форму та закінчується трьома крапками. Така форма заголовка привертає увагу читача й заохочує його ознайомитися з усім текстом, оскільки заголовок не дає можливості передбачити зміст повідомлення.

У РОЗДІЛІ 3 представлені варіанти перекладу англомовних заголовків українською мовою та аналіз лексико-граматичних, стилістичних та змішаних трансформацій, що використовуються при перекладі. В роботі використана наступна класифікація трансформацій, авторства Якова Йосиповича Рецкера:

1. лексичні трансформації - транслітерація, транскрипція, калькування, конкретизація, генералізація, модуляція або змістовий розвиток, описовий переклад;

2. граматичні трансформації - перестановка, заміна, oпущення і доповнення, антонімічний переклад, компенсація, транспозиція.

Транслітерація - механічна передача тексту й окремих слів, які записані однією графічною системою, засобами іншої графічної системи при другорядній ролі звукової точності, тобто передача однієї писемності літерами іншої; транскрипція - ще один із видів лексичних трансформацій, що використовується для точного відтворення звукового складу слів і текстів будь-якої мови або діалекту; калькування - копіювання іншомовного слова за допомогою свого, незапозиченого матеріалу, або поморфемний переклад іншомовного слова. Калькування часто зустрічається у перекладі термінів та термінологічних виразів, а також фразеологічних зворотів, у тому числі приказок, прислів’їв; конкретизація значення - це лексична трансформація, внаслідок якої слово ширшої семантики в оригіналі замінюється словом більш вузької семантики у мові, на яку робиться переклад; генералізація значення - трансформація, коли слово з вужчим значенням в оригіналі замінюється на слово з ширшим значенням в цільовій мові; модуляція, або змістовий розвиток - це лексико-семантична заміна слова або словосполучення вихідної мови одиницею цільової мови, значення якої є логічним продовженням або наслідком значення вихідної одиниці; описовий переклад використовується у тих випадках, коли неможливо підібрати короткі і точні еквіваленти. Серед граматичних трансформацій часто використовується перестановка - зміна положення мовних елементів в тексті перекладу у порівнянні з вихідним текстом; в процесі перекладу заміні можуть піддаватися наступні граматичні одиниці: форми слів, частини мови, члени речення, типи синтаксичних зв”язків тощо; опущення і доповнення - трансформація додавання членів речення при перекладі або опущення непотрібних; контекстуальна заміна - це використання у перекладі іншого слова або словосполучення (чи виразу) замість того, що в мові перекладу формально відповідає слову або словосполученню оригіналу; антонімічний переклад - це лексико-граматична трансформація, що передбачає заміну будь-якої одиниці вихідної мови протилежною за значенням одиницею в цільовій мові з відповідною перебудовою всього речення, щоб зберегти зміст; компенсація - це лексико-граматична трансформація, що передбачає передачу смислового або стилістичного відтінку не там, де він виражений в оригіналі. Дуже часто один стилістичний засіб заміняється при компенсації втрат іншим. Транспозиція - це одночасно лексико-граматична та стилістична трансформація, що передбачає переклад одного жанру чи функціонального стилю в інший жанр чи функціональний стиль.

Результати нашого дослідження дозволяють сказати, що при перекладі англомовних заголовків на українську мову використовується значна кількість трансформацій, щоб зробити переклад адекватним. Така потреба у трансформаціях зумовлена розбіжностями між англійською та українською мовами, перш за все, у структурі та граматиці.

Також переклад заголовків потребує професійних навичок, винахідливості та старанності, аби передати не лише інформацію, яка повідомляється у заголовку, але й авторську інтенцію та стиль.

Оскільки мова постійно розвивається, змінюється, з’являються нові правила, норми та категорії, логічно припустити, що дане дослідження не є закінченим і в майбутньому йому варто приділити увагу.

Список використаної літератури

1. Арнольд И.В. Стилистика. Современный английский язык / Флинта. - M. - 2002. - 384 c.

2. Бархударов Л.С. О поверхностной и глубинной структуре предложения // Вопросы языкознания. - 1973. - №3 - С.50-61

3. Бархударов Л.С. Язык и перевод. / Международные отношения. - M. - 1975. - 190 c.

4. Болдарева Е.Ф. Языковая игра в заголовках публицистических текстов [англ. яз.] // Языковая личность: проблема лингвокультурологии и функционал. семантики. - 1999. - С.45-51

5. Верба Л.Г. Порівняльна лексикологія англійської та української мов. / Нова Книга. - K. - 2003. - 160 c.

6. Вербин А.А. Артикль в газетном заголовке / Иностранные языки в школе. - 1984. - №2. - С.69-71

7. Вомперский В.А. К изучению синтаксической структуры газетного заголовка // Искусство публицистики (проблемы теории и мастерства): Тез. докл. на республикан. науч. конф. - семинаре. - 1966. - С.82-85

8. Гавришина Н.Н. Газетный заголовок как объект лингвистического исследования // Лингвист. основы обучения иностр. яз. специальности: сб. ст. / МГУ; под ред. С.Г. Тер-Минасовой. - 1988. - С.56-64.

9. Гавришина Н.Н. Синтагматика газетных заголовков: на мат. англ. яз. // Функционал. стратификация иностранных языков: сб. ст. / МГУ; под ред. С.Г. Тер-Минасовой. - 1987. - С.175-182.

10. Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистического исследования/ Либроком. - M. - 2009. - 144 c.

11. Ганич Д.Г., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів / Вища школа. - K. - 1985. - 360 c.

12. Гуревич В.В. Теоретическая грамматика английского языка. Сравнительная типология английского и русского языков. / Флинта. - K. - 2003. - 168 c.

13. Дараселия Н.В. Некоторые вопросы соотношения британского газетного заголовка с текстом // Сообщ. АН Груз. ССР. - Тбилиси. - 1986. - Т.123. - № 2. - С.437-440

14. Долгирева А.Э. Газетный заголовок в прагмалингвистическом аспекте: автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.01/Долгирева А. Э.; Таганрог. гос. пед. ин-т. - Таганрог. - 2002. - 24 c.

15. Жлуктенко Ю.О. Порівняльна граматика англійської та української мов: Посібник. / Радянська школа. - M. - 1960. - 160 c.

16. Зененко Н.В. Лексико-грамматическая специфика газетно-публицистического стиля речи: автореф. дис. канд. фил. наук / Москва. - 2004. - 16 c.

17. Канонова А.С. Способы функционирования заглавий в газетных статьях // Актуальные проблемы современной науки. - 2002. - №.1. - С.92-93.

18. Карабан В.І. Переклад англійської наукової і технічної літератури. Граматичні труднощі, лексичні, термінологічні та жанрово-стилістичні проблеми / Наукова Книга. - 2002. - 564 c.

19. Качалова К.Н., Израилевич Е.Е. Практическая грамматика английского языка с упражнениями и ключами.8-е изд. /Методика. - K. - 2003. - 192 c.

20. Коваленко А.М. Заголовок англомовного журнального мікротексту-повідомлення: структура, семантика, прагматика: Дис. канд. філол. наук/ Київськ. нац. лінгв. ун-т. - К. - 2002. - 187 c.

21. Кожина, М.Н. Речеведение и функциональная стилистика: вопросы теории / Перм. гос. ун-т. - Пермь. - 2002. - 90 c.

22. Комиссаров В.Н. Слово о переводе / Высшая школа. - М. - 1973. - 160 с.

23. Комиссаров В.Н., Рецкер Я.И., Тархов Г.А. Пособие по переводу с английского языка на русский / Высшая школа. - М. - 1965. - 268c.

24. Комиссаров В.Н. Лингвистика перевода / Международные отношения. - М. - 1980. - 167 с.

25. Комиссаров В.Н. Слово о переводе / Международные отношения. - М. - 1973. - 215 с.

26. Комиссаров В.Н. Теория перевода (лингвистические аспекты) / Высш. шк. - М. - 1990. - 253 с.

27. Коретникова Л.И. Интертекстуальность газетного заголовка: на материале соврем. англояз. газ. / Коретникова Л.И., Паламар О.В. // Романо-германская филология. - Саратов. - 2002. - №.2. - C.102-107.

28. Коретникова Л.И. Эллиптические конструкции в публицистическом стиле (на материале русского и английского языков) // Наука. - Саратов. - 1998. - Вып.1. - С.186-189.

29. Корунець І.В. Порівняльна типологія англійської та української мов / Нова книга. - В. - 2003. - 464 с.

30. Корунець І.В. Теорія і практика перекладу (аспектний переклад) / Нова книга. - В. - 2003. - 448 с.

31. Костомаров В.Г. Русский язык на газетной полосе / Высшая школа. - М. - 1971. - 257 с.

32. Костомаров В.Г. Из наблюдений над языком газеты: газетные заголовки // Из опыта преподавания русского языка нерусским. / М. - 1965. - №3. - С.162-185

33. Костомаров В.Г., Верещагін Е.М. Мова та культура / Прогресс. - М. - 1973. - 53 с.

34. Костыгина С.И. Функции заголовка в речевом произведении научно-популярного стиля: [англ. яз.] // Организация речевого произведения и его составляющих. - Ч. - 1988. - С.45 - 51.

35. Кухаренко В.А. Интерпретация текста / Просвещение. - М. - 1988. - 319 с.

36. Латышев Л.К. Курс перевода: Эквивалентность перевода и способы ее достижения. /Международные отношения. - М. - 1981. - 248 с.

37. Латышев Л.К. Перевод: проблемы теории, практики и методики преподавания: Книга для учителя школ с углубленным изучением немецкого языка. / Просвещение. - М. - 1988. - 159 с.

38. Левицкая Т.Р., Фитерман А.М. Пособие по переводу с английского языка на русский. /Высшая школа. - М. - 1973. - 156 с.

39. Літературознавча енциклопедія: У двох томах / Авт. - уклад. Ю.І. Ковалів. - Т.2. - К. - ВЦ „Академія”. - 2007. - 624 с.

40. Лютая А.А. Современный газетный заголовок: структура, семантика, прагматика: автореф. дис. канд. филол. наук / Лютая А.А. - Волгоград. - 2008. - 26 с.

41. Максютова О.М. Ассоциативно-оценочные слова в заголовках британской прессы // Прагматика и стилистика текста. - Алма-Ата. - 1988. - С.107-112

42. Максютова О.М. Языковая реализация прагматической установки в британской прессе (на материале заголовка как компонента газетного текста): Автореф. дис. … канд. филол. наук: 10.02.04/ Моск. гос. пед. ин-т. иностр. языков им.М. Тореза. - М. - 1984. - 25 с.

43. Малюга Е.Н. Роль заголовков и подзаголовков в англо-американской прессе // Язык, сознание, коммуникация. - Москва. - 2005. - №21. - С.129-138

44. Маурер Х. K. Заголовки английских газет (языковые и журналистские аспекты наблюдения) // Филол. вестн. - 2001. - №.1. - С.79-82.

45. Миронова Е.А. Структурно-синтаксические типы заголовков в английской и американской прессе и межвариантные различия в их употреблении // Сб. науч. тр. / Моск. гос. ин-т иностр. яз. им. Мориса Тореза. - М. - 1988. - №.319. - С.48-58.

46. Мороховский А.Н., Воробьева О.П., Лихошерст Н.И., Тимошенко 3.В. Стилистика английского языка. / Высшая школа. - К. - 1984. - 156 с.

47. Мосієнко О.В. Артикль у газетному заголовку та його текстотворча функція: Дис. канд. філол. Наук / Житомирський державний університет - Ж. - 2005. - 182 с.

48. Мосієнко О.В. Артикль у газетному заголовку та його текстотворча функція / ВІСНИК Житомирського державного університету імені Івана Франка (23). - 2005. - С.177-179

49. Мужев В.С. О функциях заголовков // Ученые записки МГПИИЯ им.М. Тореза. / М. - 1970. - №55. - С.86-94.

50. Мустафаєва К.В. Використання мовних ресурсів для створення мовної експресії у заголовках // Новое в зарубежной лингвистике. - Вып.8. - М. - Прогресс. - 2004. - С. 192-194

51. Немировская А.И. Функционирование фразеологических единиц в газетном тексте и их передача в переводе: (на материале газеты "Morning Star") // Лингво-стилистические особенности функциональных жанров: переводческий аспект. - Т. - 1986. - С.22-27.

52. Ноздрина Л.А. Заглавие текста // Грамматика и смысловые категории текста: Сб. науч. тр. им.М. Тореза. / М. - 1982. - № 189. - С.183-200

53. Осветимская Н.М. Коммуникативный потенциал глагольных фразеологизмов в газетных заголовках [англ. яз.] // Сб. науч. тр. / Моск. пед. ин-т иностр. яз. - М. - 1987. - №.286. - С.176-181.

54. Осветимская Н.М. Особенности семантической интерпретации глагольных фразеологизмов в газетном тексте: [на материале англ. газ.] // Сб. науч. тр. / Моск. гос. ин-т иностр. яз. им. Мориса Тореза. - М. - 1989. - Вып.334. - С.101-105.

55. Осветимская Н.М. Фразеологическая единица и семантическая организация газетного текста: [на материале англ. яз.] // Сб. науч. тр. / Моск. пед. ин-т иностр. яз. - М. - 1988. - Вып.309. - С.156-160.

56. Осветимская Н.М. Фразеологические конфигурации в газетном тексте: (на материале глагол. фразеологизмов соврем. янгл. яз.): автореф. дис. канд. филол. наук / Осветимская Н. М.; Моск. гос. пед. ин-т иностр. яз. им. Мориса Тореза. - М. - 1985. - 25 с.

57. Паршин А.Н. Теория и практика перевода // Русский язык. - М. - 2000. - 190 с.

58. Полякова Е.В. Газетный заголовок в качественной и некачественной прессе: учеб. пособие / Е.В. Полякова; под ред.Г.Т. Поленовой. / Таганрог. гос. пед. ин-та. - Т. - 2007. - 98 с.

59. Попов А.С. Синтаксическая структура современных газетных заглавий и ее развитие // Развитие синтаксиса современного русского языка. / М. - 1966. - С.95-126

60. Райхель Р.М. Выражение отношения к классу однородных предметов существительными современного английского языка // Вопр. языкознания. - М. - 1966. - №6. - С.76-80

61. Расторгуев Г.В. К интерпретации сенсационного газетного текста: [стилист. значение заглавия] / Г.В. Расторгуев, И.В. Чуркина // Связи языковых единиц в системе и реализации: когнитив. аспект. - Тамбов. - 1999. - №.2. - С. 191-197.

62. Рецкер Я.И. Теория перевода и переводческая практика. /Международные отношения. - М. - 1974. - 216 с.

63. Рецкер Я.И. Что же такое лексические трансформации? / Международные отношения. - М. - 1980. - 90 с.

64. Розенталь Д.Э. Стилистика газетных жанров/МГУ. - 1981. - 215 с.

65. Рудницкая В.А. Новые слова в заголовках англо-американской прессы и их мотивация // Изв. Вост. ин-та Дальневост. гос. ун-та. - В. - 1995. - № 2. - С.122-127.

66. Семейн Л.Ю. Заголовки в журнале "Time" или как "цивилизованно" очернить политика: (стратегия и тактика дискредитации в полит. дискурсе) // Вопросы филологии и методики преподавания иностранных языков. - Омск. - 2000. - №.3. - C.186-194.

67. Скороходько Э.Ф. Лингвистические вопросы перевода научно-технических терминов с английского языка на русский. - Л., Автореф. дисс. на соиск. ученой ст. канд. филол. Наук. - 1961. - 22 с.

68. Солганик Г.Я. Стилистика текста // Флинта, Наука. - М. - 1997. - 256 с.

69. Солганик Г.Я. Лексика газеты. / Высшая школа. - М. - 1994. - 175 с.

70. Стам И.С. Использование фразеологизмов в заглавиях английских художественных и газетных текстов: (к вопр. о функционально-стилист. норме) // Норма и вариативность в германских языках. - Ярославль. - 1989. - С.58-67.

71. Суворов С.П. Особенности стиля газетных заголовков (По материалам "Daily Worker") // Язык и стиль. - М. - 1965. - С.179-195

72. Сухачева А.Н. Особенности заголовков газетных статей современной британской и американской прессы // Вестн. студ. науч. о-ва. - Ярославль. - 2005. - № 3. - C.74-76.

73. Сыров И.А. Функционально-семантическая классификация заглавий и их роль в организации текста // Филологические науки. - 2002. - №3. - С.59-68.

74. Телень Э.Ф. Газета в современном мире: пособие по англ. яз. / Высш. шк. - М. - 1991. - 159 с.

75. Толомасова О.С. Структурно-функциональные особенности английских газетных заголовков в сопоставлении с газетным информационным текстом: автореф. дис. канд. филол. наук / О.С. Толомасова; Ленингр. гос. пед. ин-т им.А.И. Герцена.Л., - 1981. - 16 с.

76. Федосова С.А. Типологические и лингвокультурологические особенности газетных заголовков в английском и русском языках: автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.20 / Федосова С. А.; Казах. гос. ун-т междунар. отношений. - А. - 2007. - 30 с.

77. Хазагеров Т.Г. Функции стилистических фигур в газетных заголовках (по материалам "Комсомольской правды"): Автореф. дис. … канд. филол. наук. Ростов н/Д. - 1984. - 19 с.

78. Чередниченко О.І. Про мову і переклад / Либідь. - К. - 2007. - 248 с.

79. Чередниченко О.І., Коваль Я.Г. Теорія і практика перекладу. Французька мова. / Либідь. - К. - 1995. - 215 с.

80. Шамелашвили М.А. Функционально-стилистические особенности газетных заголовков (на материале прессы Великобритании и США): Дис. …канд. филол. Наук: 10.02.04. - М. - 1982. - 197 с.

81. Шевелева, Е.Ю. Некоторые особенности языка средств массовой информации: на основе заголовков англ. газет // Единство системного и функционального анализа языковых единиц. - Б. - 1996. - №.2. - С. 201-204.

82. Шемелина Ю.В. Лингвокогнитивные аспекты английских новостных текстов: на материале британской качественной прессы: диссертация. кандидата филологических наук: 10.02.04/Шемелина Юлия Васильевна; [Место защиты: Белгород. гос. ун-т]. - А. - 2008. - 193 с.

83. Щипицына А.А. Соотношение дескриптивных и оценочных прилагательных в британском политическом медиа-дискурсе // Полит. лингвистика. - Е. - 2007. - Вып.2. - С.93-98

84. Arnold V.I. Stylistics. Modern English. / V. Sh. - M. - 2002 - 365 р.

85. Dorda S. V. Audience design in newspapers // Вісник Луганського національного університету ім. Т.Г. Шевченка. - Л. - 2009. - №13 (176). - С.135-149

86. Galperin I. R. Stylistics. / V. Sh. - M. - 1981. - 365 р.

87. Ivanova T. P., Brandes O. P. Stylistic interpretation of a text. / V. Sh. - M. - 1991. - 150 р.

88. Mascull B. L. Key Words In Business / Harper Collins Publishers. - Bedfordshire. - 2001. - 206 р.

89. Skrebnev Y. M. Fundamentals of English Stylistics. / V. Sh. - М. - 1994. - 285 р.

90. The Business Journal (Ottawa), Tuesday January 26, 2010

91. The Daily Telegraph, Tuesday January 26, 2010

92. The Economist, Tuesday January 26, 2010

93. The Financial Times, Tuesday January 26, 2010

94. The Globe and Mail, Tuesday January 26, 2010

95. The Guardian, Tuesday January 26, 2010; Sunday April 25, 2010

96. The Observer, Tuesday January 26, 2010; Sunday March 28, 2010

97. The Times, Tuesday January 26, 2010; Sunday March 28, 2010; Sunday April 25, 2010

98. The Wall Street Journal, Tuesday January 26, 2010

99. The Washington Post, Tuesday January 26, 2010

100. www.dic. academic.ru

Похожие рефераты:

Проблема перекладу умов комунікативного вживання на прикладі твору Е. Ремарка "Час жити й час умирати"

Переклад інфінітивних конструкцій на матеріалі роману С. Моема "The Moon and Sixpence"

Особливості перекладу англійських та українських юридичних термінів

Проблеми адекватного перекладу українською та російською мовами неологізмів

Особливості перекладу газетної лексики

Структурно-семантичні особливості перекладу пареміологічних одиниць англійської та української мови

Фразеологічні одиниці з компонентом "вода" в аспекті англо-українського перекладу

Особливості перекладу ділових листів

Особливості перекладу твору Д. Роулінґ "Гаррі Поттер і Таємна Кімната"

Лінгвокультурні особливості перекладу політичного дискурсу

Особливості розвитку англійської мови в Індії

Особливості перекладу англійських заперечень

Особливості перекладу фразеологічних одиниць сучасної німецької мови

Переклад суспільно-політичних реалій (на основі перекладу статей з газети Нью-Йорк Таймс)

Особливості використання ідіом

Особливості перекладу англійського інфінітиву в функції обставини в газетних текстах

Лексичні одиниці з елементом скорочення в англійській авіаційній термінології та їх переклад

Лексичні особливості перекладу французьких науково-технічних текстів

Особливості перекладу англійських абсолютних дієприкметникових конструкцій (на матеріалах українського перекладу англомовної наукової прози)