Похожие рефераты Скачать .docx  

Дипломная работа: Фразеологічні одиниці з компонентом "вода" в аспекті англо-українського перекладу

Тема

Фразеологічні одиниці з компонентом «вода»

в аспекті англо-українського перекладу


Вступ

Останніми десятиріччями фразеологія привертає до себе увагу дослідників різних міждисциплінарних сфер: мовознавців, істориків, літературознавців. Фразеологія, як і мова взагалі, є надійною схованкою здобутків культури, звичаїв, прагнень і сподівань народу, одним із найважливіших джерел дослідження його минулого життя, вивчення його словесних естетичних цінностей.

Матеріалом дослідження є ФО з компонентом «вода». Відомо, що саме вода споконвіку була супутником людини, оскільки люди завжди оселялися там, де була вода: біля озер, річок, морів, океанів. Тому, принаймні, частина ФО з компонентом «вода» має дуже давнє походження і може бути спільною для багатьох, якщо не для всіх народів.

ФО з компонентом «вода»є одним з найбільш сприятливих об'єктів досліджень лексикології і фразеології. Це пояснюється відносною стабільністю їхнього складу впродовж багатьох століть, достатнім ступенем репрезентативності в лексикографічних джерелах, продуктивністю таких фразеологізмів, високою частотністю їх функціонування в художньому і розмовному мовленні, семантичною і структурно-граматичною різноманітністю. Проте, незважаючи на значну кількість досліджень в області фразеології, дослідження ФО з компонентом «вода» в аспекті англо-українського перекладу відсутні. Це зумовлює актуальність обраної теми.

Мета дослідження – виявити особливості перекладу ФО англійської мови з компонентом «вода» українською мовою.

Для досягнення поставленої мети необхідно розв’язання такихзавдань:

1)визначити теоретичні засади дослідження;

2) запропонувати структурно-семантичну класифікацію англійських та українських ФО із компонентом «вода»;

3) виявити вплив міжкультурних танаціонально-культурних факторів на формування фразеологічних зворотів з компонентом «вода»;

4) виявити труднощі перекладу англійських ФО з компонентом «вода» українською мовою.

Обєктом дослідження є фразеологізми англійської та української мов із компонентом «вода».

Предмет дослідження – особливості перекладу ФО англійської мови із компонентом «вода» українською мовою.

Матеріал дослідження склала вибірка ФО, які містять компонент «вода», дібрана з фразеологічних словників англійської та української мов загальною кількістю близько 300 ФО.

Вибір методів і прийомів лінгвістичного аналізу пов’язаний зі специфікою об’єкту дослідження і конкретними завданнями. На першому етапі проводиться теоретичний аналіз літератури, критичний аналіз досліджень з даної тематики. На другому етапі добору матеріалу із лексикографічних джерел методом суцільної вибірки були дібрані фразеологізми з компонентом «вода». На всіх етапах дослідження матеріалу застосовувалися прийоми системного аналізу та синтезу, метод лінгвістичного спостереження та опису.

Мета та завдання дослідження визначають структуру роботи, яка складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаної літератури.

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження; визначається мета, завдання, методи, об’єкт, предмет; матеріал дослідження.

У першому розділі вивчається теоретична література з питання. У другому розділі представлена класифікація ФО з погляду їх семантичних і структурних характеристик, а також визначається специфіка перекладу англійських ФО із компонентом «вода» українською мовою. У висновках представлені основні результати дослідження.


Аспекти лінгвістичного аналізу ФО в сучасному мовознавстві

Сучасний розвиток лінгвістики нерозривно пов’язаний із проблемами вивчення фразеології, котра є одним з чи не найдавніших мовних пластів. Фразеологія – порівняно молода лінгвістична дисципліна, основні поняття, обсяг проблематики й об’єкт вивчення якої ще остаточно не визначені. Це пояснюється передусім великою функціональною, семантичною й структурною різноманітністю одиниць, які вважаються стійкими сполуками слів. Основною одиницею фразеології є фразеологічна одиниця (ФО). Під ФО розуміємо відносно стійку структурно-семантичну єдність лексико-граматичних утворень, що характеризуються стійкістю словникового складу, експресивністю та відтворюваністю ФО має свою семантику, яка відрізняється від семантики повнозначного слова: фразеологізми є семантично багатші від окремих слів вільного вживання

Вивчення фразеологізмів як мовних одиниць є прерогативою фразеології, статус якої як науки далекий від однозначного вирішення. Як правило, фразеологічний рівень розглядається в мові як проміжний. Він знаходиться на стику лексико-семантичного і синтаксичного рівнів. Невизначеність статусу фразеології пов’язана з відкритим питанням еквівалентності ФО слову, невизначеності самого терміну, предмета даної науки, та деякими іншими. До вчених, які не виділяють фразеологію як окрему дисципліну, належать Ш.Баллі, В.В.Виноградов, О.І.Смирницький, Є.Д.Поливанов, Л.А.Булаховський. Деякі інші мовознавці роблять спробу виділити фразеологію в окремий ієрархічний рівень мови. До них належать В.Л.Архангельський, М.Ф.Алефіренко, О.В.Кунін та інші.

Як зазначає М.Ф.Алефіренко, фразеологізми, “з одного боку, характеризуються всіма основними властивостями, притаманними одиницям мови, а з другого, – відрізняються від інших мовних одиниць тільки їм властивими ознаками”. На його думку, об’єднувати лексеми і фраземи в один мовний рівень не можна з декількох міркувань: “тому що синтагматичні зв’язки фразем і лексем мають не мовний, а мовленнєвий характер, і по-друге, тому що фраземи можуть вступати в синтагматичні відношення з синтаксичними одиницями, і тоді слід було б виділяти й неіснуючий синтаксично-фразеологічний рівень.

Спірним залишається питання про те, коли зародилась фразеологія. Одні схильні вважати основоположником даної науки швейцарського лінгвіста французського походження Ш.Баллі. Відомо, що в своїх роботах з французької стилістики певне місце він відвів опису сполучень слів. Фразеологію ж розглядав як розділ лексикології, бо ФО еквівалентні слову. На думку інших, наука про фразеологізми зародилася тоді, коли В.В.Виноградов дав визначення основних понять, обсягу і завдань фразеології.

Як зазначалося вище, не існує єдиного тлумачення термінів фразеологія” та “фразеологізм. А ті, що існують, можуть суперечити одне одному.

Більшість мовознавців дотримується широкого визначення терміну фразеологія (гр. phrasis – “вираз, зворот”, logos – “слово, вчення”): це 1) сукупність фразеологізмів певної мови; 2) розділ мовознавства, який вивчає фразеологічний склад мови. Більш вузьке тлумачення терміну зустрічаємо у О.В.Куніна: “фразеологія – це наука про фразеологічні одиниці, тобто про стійкі сполучення слів з ускладненою семантикою, які не утворюються за структурно-семантичними моделями змінних сполучень, що їх утворюють.

Оксфордський словник подає зовсім узагальнене значення: фразеологія вибір слів, формулювання. У Вебстерському словнику даний термін пояснюється як “спосіб вживання та систематизація слів. У вітчизняних тлумачних словниках знаходимо тлумачення фразеології як “розділу мовознавства, що вивчає усталені звороти мови, фразеологізми. Отже, як бачимо, в англомовних виданнях фразеологія навіть не розглядається, як наука, галузь лінгвістики (на відміну від лексикології: лексикологія – наука про походження та значення слів.

О.В. Кунін також звертає увагу на те, що в англо-американській лінгвістичній літературі фразеології присвячена невелика кількість досліджень. Однак в них немає ґрунтовного розгляду основних питань фразеології. Таким чином, дане дослідження спирається переважно на праці вітчизняних дослідників. Існування великої кількості робіт, присвячених фразеології саме в нашій країні, значно полегшує здійснення пошуку в межах обраної теми.

Не можна залишити поза увагою сам термін “фразеологізм”, оскільки він, по-перше, є предметом фразеології як науки, а, по-друге, – об’єктом дослідження. Різні лінгвісти вживають різноманітні терміни (фразеологічна одиниця, фразеологізм, фразема, ідіома, фразеологічний зворот, стійке словосполучення та ін.) для позначення одного і того ж поняття.

Як правило, поняття “фразеологічна одиниця” та “фразеологізм” ототожнюються. Інші терміни можуть розрізнятися (як правило, це залежить від різниці у класифікаціях ФО). В межах стійких зворотів О.І.Смирницький, наприклад, розрізняє фразеологічні одиниці (стилістично нейтральні звороти, які позбавлені метафоричності або ж втратили ії) та ідіоми (які базуються на переносі значення, на метафорі). Н.М.Амосова виділяє фраземи та ідіоми. Ідіоми, на її думку, характеризуються цілісним значенням, які на відміну від фразем, є одиницями постійного контексту.

Тлумачення ідіоми В.В.Виноградовим дуже близьке до вищезазначеного. Він стверджує, що ідіоми, або фразеологічні зрощення, характеризуються семантичною неподільністю, абсолютною непохідністю значення цілого з компонентів.

В англо-американській лінгвістиці термін “фразеологізм” не вживається взагалі. Англійський фразеолог Л.П.Сміт використовує слово idiom, яке вживає в його вузькому значенні, “для визначення таких особливостей мови…, які є мовленнєвими аномаліями, що порушують або правила граматики, або закони логіки. Оксфордський словник подає тлумачення терміну idiom наступним чином: сукупність послідовно зв’язаних слів, які необхідно завчити як єдність, загальне значення якої важко або неможливо зрозуміти, виходячи зі змісту кожного слова.

У “Вебстерському словнику” дана лексема також багатозначна: idiom – мова народу, країни, класу, спільноти чи рідше – особистості; структура звичайних моделей виразів мови; конструкція, вираз тощо, що має значення, відмінне від буквального, або що не відповідає звичайним моделям мови; характерне авторське вживання.

М.Ф.Алефіренко надає перевагу поняттю “фразема”. В.М.Мокієнко під ФО розуміє “відносно стійке, відтворюване, експресивне сполучення лексем, яке має цілісне значення. В даному дослідженні буде вжито терміни фразеологічна одиниця, фразеологізм, фразема, фразеологічний зворот як синоніми, маючи на увазі “лексико-граматичну єдність двох і більше нарізнооформлених компонентів, граматично організованих за моделлю словосполучення чи речення, які, маючи цілісне значення, відтворюються у мові за традицією, автоматично. Отже, до основних рис ФО належать “відтворюваність у процесі спілкування, “надслівність” і цілісність значення. Слід також зазначити, що серед розмаїття ФО існують загальні фразеологізми та індивідуально-авторські. Якщо перші включені в словники, то другі, як правило, до словників не потрапляють. Деякі лінгвісти вважають за доцільне створити словники індивідуально-авторських вживань ФО. Дослідження не стосується оказіональних фразем, беруться до уваги лише загальномовні звороти.

Обстоюючи позицію широкого розуміння фразеології, якої дотримувались О.В. Кунін, М.М. Шанський О.С. Єфімов, В.І. Коваль, В.М. Коптілов, Ф.П. Медведєв, Л.Г. Скрипник, та інші мовознавці, до її складу залучаємо не тільки власне ФО, або ідіоми, а й прислів’я, приказки, сталі народні порівняння, примовки, бо вони мають ряд спільних ознак, які дозволяють об’єднати ці мовні одиниці в одну систему, наприклад: 1) семантична цілісність; 2) образність (метафоричність, метонімічність, символічність); 3) автоматична відтворюваність у мові; 4) іррегулярність семантики і форми (можлива варіативність, трансформації); 5) наявність компонентного складу; 6) переважно індивідуальна структура; 7) національна та семантична неповторність; 8) специфічність зовнішніх синтаксичних зв’язків; 9) можлива відсутність внутрішньокомпонентних зв’язків (каламбури, алогічні сталі вислови).

Усі вони утворюють фразеологічну систему мови. За визначенням О.В. Куніна: ”Фразеологічний склад мови має системний характер, у якому фразеологізми пов'язані один з одним і їм властиві певні закономірності як у відношенні їх компонентів між собою, так і у відношенні фразеологічних одиниць між собою.” [37]

Стійкі словосполучення дуже різноманітні як в структурному, семантичному, так і у функціональному плані. Внаслідок цього усяка систематизація матеріалу фразеологізму у вигляді класифікацій будується залежно від того, які властивості одиниць фразеологізмів піддаються аналізу. У лінгвістичній літературі відомо декілька класифікацій фразеологізмів. Спроби класифікувати ФО були неодноразовими і ґрунтувались на різних критеріях: на можливості співвідносності ФО і вільного словосполучення, на ступені умотивованості значень фразем, не спільності структурних ознак, на спільності семантики і т. ін. Розглянемо окремі класифікації, насамперед, структурно-сематичну.

Першим у мовознавстві структурно-сематичну класифікацію фразем запропонував Ш. Баллі, який виділив фразеологічні сполучення, фразеологічні серії і фразеологічні єдності [8]. Розвиваючи ідеї Ш. Баллі і досліджуючи проблему на матеріалі російської мови, В.В. Виноградов розробив класифікацію, що базується відразу на двох критеріях: ступені спаяності компонентів фразеологічного звороту і ступені вмотивованості значення фраземи значеннями компонентів. За вказаними ознаками вчений виділив три типи фразеологічних одиниць: фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності та фразеологічні сполучення [17].

Класифікаційна схема В. В. Виноградова – важливий етап у становленніфразеологічної теорії. Але в процесі вивчення фразеологічного фонду багатьох мов стали очевидними її вразливі місця, зокрема нечіткість критерію умотивованості значення, неможливість застосувати його до всіх одиниць, залучених до категорії фразеологічних єдностей тощо.

Як пояснює М.П.Кочерган, дана класифікація ґрунтується на критерії семантичної злютованості або аналітичності фразеологізму [Кочерган М.П. Загальне мовознавство: Підручник для студентів філологічних спеціальностей вищих закладів освіти. – К., 1999. – 322 с, ( тут с.151)].

Зберігши три основні класи фразеологічних одиниць за схемою В.В.Виноградова, М. М. Шанський виділив четвертий клас— фразеологічні вирази, до яких належать "такі стійкі в своєму складі і вживанні фразеологічні звороти, які не тільки є семантичне подільними, але й складаються цілком із слів з вільним значенням"[61; 78].

М.М. Шанський звернув увагу на функціонування зворотів, які не можна віднести до жодної з груп, виділених академіком Виноградовим: прислів’я, приказки, афоризми, складені найменування. М.М. Шанський назвав їх фразеологічними виразами, підкресливши, що сполучення такого типу часто складаються зі слів з вільним значенням, але, як і фразеологічні звороти не створюються в процесі спілкування, а відтворюються в готовому вигляді: Любові усі вікuпокірні, Вовків боятися – у ліс не ходити, трудові успіхи. Автор розмежував фразеологічні вирази за функціональним призначенням і виділив фразеологічні вирази комунікативного характеру (прислів’я, приказки, афоризми) і фразеологічні вирази номінативного характеру: на даному етапі, трудові успіхи, палії війни [89].

П.Г. Єрченко, наприклад, класифікує фразеологізми за смислорозрізнювальною функцією компонента на ФО з нормативним смислом, проміжні ФО, ФО з ідіоматичним смислом та ілюстративні.

У О.В. Куніна знаходимо розподіл фразем у відповідності з трьома розділами, на які автор поділяє фразеологію: власне ФО, або ідіоми, ідіофразеоматизми та фразеологізми неідіоматичного характеру, але з ускладненим значенням. Цей розподіл ґрунтується на різних типах значення фразеологізмів: від більш ускладнених до менш ускладнених.

Існує декілька класифікацій за джерелами походжень фразем. Л.А.Булаховський виділяє такі типи: 1) прислів’я і приказки; 2) професіоналізми; 3) усталені вислови з анекдотів, жартів тощо; 4) цитати з Біблії; 5) переклади іншомовних висловів; 6) крилаті вислови письменників; 7) влучні вирази видатних людей [Булаховський Л.А. Вибрані праці. –К., 1978. –215 с]. О.В.Кунін також виділяє декілька груп ФО на основі їх походження, однак ця класифікація у даного автора не є домінуючою: 1) власне англійські ФО; 2) міжмовні запозичення, тобто ФО, які запозичені з іноземних мов шляхом того чи іншого виду перекладу; 3) внутрішньомовні запозичення, тобто ФО, які запозичені з американського варіанту англійської мови; 4) ФО, що запозичені в іншомовній формі [40].

Узагальненою класифікацією фразеологізмів за джерелом походження є розподіл В.М.Мокієнка фразем на дві групи – природні та умовні. Перша група – фразеологізми, що виникають самостійно в різних мовах і відображають явища природи, тваринний та рослинний світ, фізичний та психічний стани людини, до другої належать сполучення, що обумовлені специфікою національного розвитку і відображають факти матеріальної та духовної культури того чи іншого народу [Мокиенко В.М. Славянская фразеология. – М., 1989 –328 с, (тут с.163)].

Особливу увагу походженню фразеологізмів приділяє англійський фразеолог Л.П.Сміт. Основним джерелом виникнення ідіом є життя та діяльність людей: “в своїй більшості образні та ідіоматичні вирази створювалися народом і тісно пов’язані з інтересами та повсякденними заняттями простого люду. Нові слова та ідіоматичні вирази є, як правило, результатом мовотворчості неграмотних людей; наші найкращі ідіоми, найбільш яскраві образні вирази виникли не в бібліотеках та вітальнях, а в майстерні, на кухні чи в льоху” [65,с.89]. Отже, англійський вчений виділяє ті сфери життя, звідки беруть початок ФО. Це різні галузі людської діяльності (вирази, притаманні носіям різних професій; ідіоми, пов’язані з сільським господарством, побутом, тваринним світом, спортом), предмети повсякденного вжитку. В особливий розряд ідіом Л.П.Сміт виокремлює такі, джерелом яких є людське тіло, і ще групу фразем, до складу яких входять так звані “фразеологічні дієслова” – словосполучення, які складаються з дієслів та прислівників чи прийменників. До того ж він виділяє запозичені ідіоми, біблійні ідіоми та шекспіризми [65,с.89].

Як бачимо, у Л.П.Сміта відсутній єдиний підхід до класифікації ФО (наявний і структурний, і за джерелом походження), однак фразеологу вдалося відобразити все розмаїття фразеологізмів англійської мови та пояснити характер цих мовних одиниць: “Оскількі наші ідіоми … беруть початок в народному мовленні, навряд чи можна очікувати, щоб вони містили абстрактні судження, висновки наукового характеру, естетичні оцінки чи тонкий психологічний аналіз – все це майже ніколи не зустрічається в ідіомах. Їх внутрішній зміст відображає життя людей в його простих проявах… В англійських ідіомах багато гумору, але мало романтики і краси.

Увагу дослідників, безумовно, привертає процес становлення ФО, їх походження. Без історико-етимологічного коментаря, на думку О.М. Мелеровича та В.М. Мокієнка, неможливо встановити висхідне мотивування. Пояснення виникнення ФО, їх образного мотивування допоможе глибше вникнути в смисловий зміст ФО, наочно уявити різні грані фразеологічного образу, оцінити зображальні можливості ФО.

Л.М. Пелепейченко вважає, що для вдосконалення посібників з перекладу часто виявляється необхідною ідеографічна класифікація фразеологічних зворотів. У мовознавстві останніх десятиліть ця проблема активно розробляється. Висловлюється думка про неможливість представити фразеологічну картину світу, оскільки фразеологія відбиває світ фрагментарно – основною одиницею мови є все-таки слово.

Л.М. Пелепейченко зазначає, що для практичного вивчення мови зовсім не обов’язково знайомитися окремо з фразеологічною картиною світу набагато корисніше познайомитися з тим, як певний фрагмент дійсності відбивається в мові: у яких випадках для його відображення використовуються тільки слова, у яких – і слова, і фраземи, в яких тільки фраземи. Якщо певна реалія позначається і словом, і фразеологізмом, дуже корисно довідатися, у чому ж відмінності між різними способами номінації, в яких випадках доречно вжити слово, у яких – фразеологічний зворот.

Як зазначає М.П.Кочерган, наприкінці 50-х років 20 ст. починає практикуватися системний підхід до проблем структурно-семантичної організації фразеологізмів. Проблеми системності пов’язані з вивченням явищ фразеологічної варіативності, синонімії, антонімії, полісемії та омонімії.

В цьому природа ФО дуже близька до природи слів. Синонімія, зокрема, є настільки розповсюдженим явищем, що існують словники синонімів в англійській фразеології [33]. Н.М.Амосова, наприклад, розрізнює синонімічні ФО двох типів:

1) синонімічні ФО, які мають однакову побудову і той самий лексичний склад, за винятком одного варіативного компонента;

2) синонімічні ФО, які мають в основі різні образи і відповідно побудовані різною лексикою.

Більшість лінгвістів схиляється до думки, що ті фраземи, які Н.М. Амосова відносить до першої групи, не є синонімами, а прикладами фразеологічної варіативності. На розмежуванні цих двох явищ наголошує укладач словника синонімів англійських фразеологізмів Н.Л. Каменецкайте: від фразеологічних синонімів чітко відмежовуються лексико-структурні варіанти фразеологізмів, адже між останніми немає ні семантичних, ні стилістичних відмінностей. Автор словника визначає синоніми як такі фразеологізми, які, відповідаючи тій самій частині мови, мають хоч би одне загальне значення поряд із розбіжностями або у відтінках цього загального значення, або в стилістичному забарвленні.

Складність цієї проблеми, на думку П.О. Редіна, пов’язується з тим, що фразеологізм варіюється із значно більшим розмахом, ніж слово: до складу фразеологізму звичайно входить більша кількість компонентів, і кожен з них (і, крім того, їх співвідношення) в принципі припускає варіанти.

Явище варіативності та синонімії також безпосередньо торкається проблеми формального та семантичного варіювання фразеологізму. Синонімічні фразеологізми, маючи спільне значення, побудовані на різній образній основі (семантична ознака) і не припускають заміни слів-компонентів у своєму складі (формальна ознака). Подібність у семантиці саме синонімічних ФО “ґрунтується на тому, що… вони належать до одного денотата, по-різному називаючи його, тобто у них збігається предмет позначення, а не поняття… Фразеологічні синоніми репрезентують різновид синонімії… за денотатом. Синоніми за сиґніфікатом є фразеологічними варіантами.

Варіюванню, як правило, підлягає план вираження. План змісту повинен зберігатися, інакше ми будемо мати справу не з фразеологічними варіантами, а з різними зворотами.

При розгляді варіантів у сфері фразеології на зміст та форму звертає увагу і В.П. Жуков: “в явищі варіантності виявляється протиріччя між формою та змістом фразеологізму. Ідеально фразеологічне значення, відпрацьоване і закріплене мовною традицією, повинно однозначно передаватися формою, але така відповідність постійно порушується. Справа в тому, що значення фразеологізму має тенденцію набувати різні форми вираження, і навпаки: одна і та ж фразеологічна форма прагне обслуговувати різні мовні функції.

Ось як В.П. Жуков розкриває явище синонімії: “власне фразеологічні синоніми слід відрізняти від фразеологізмів, охоплених явищем варіантності, від семантично зближених фразеологічних зворотів і від фразеологізмів, що мають таке типове значення, яке виявляється при різних словах вільного вжитку. Якщо заміна компонентів призводить до зміни внутрішньої форми, то… виникають фразеологізми-синоніми, а не варіанти одного і того ж фразеологізму.

Л.Г.Скрипник дає наступні визначення фразеологічних варіантів та синонімів: “фразеологічні варіанти – це співіснуючі в мовній системі, утверджені традицією різновиди ФО, які мають те саме значення, але різняться між собою одним чи кількома компонентами лексичного складу або певними елементами граматичної структури” [Скрипник Л.Г. Фразеологія українсько мови. – К.,1973 –759 с, (тут с.122)]. До тези українського фразеолога про те, що лексичні варіанти ФО виникають найчастііше внаслідок синонімічних замін компонентів, ми будемо неодноразово звертатися.

Фразеологічними синонімами вважаються ФО, які позначають той самий предмет дійсності, виражають те саме поняття, відтіняючи різні сторони його, і при різній внутрішній формі і неоднаковому лексичному складі мають однотипне категоріальне значення, однакову семантичну сполучуваність зі словами оточення.

На перший погляд, такі визначення видаються чіткими та зрозумілими, і “поділ між фразеологічними синонімами та варіантами може бути проведений за наявністю семантичної та формальної ознак у варіюванні ФО. Однак через те, що фразеологічні варіанти та синоніми щільно пов’язані в рамках парадигматичних угрупувань, існує певна дифузна зона перехідності між цими явищами.

Існування подібної дифузної зони перехідності може призвести до перетворення варіантів ФО в самостійні фразеологічні синоніми. Як правило, такий перехід буде відбуватися в лексичних варіантах при взаємозаміні всіх слів-компонентів.

Синонімія фразеологізмів настільки поширене явище, що існують спроби класифікувати фразеологізми-синоніми. М.Т.Демський виділяє такі групи ФО-синонімів: рівнозначні чи дублети; семантичні або ідеографічні; стилістичні; експресивно-емоційні; семантико-стилістично-емоційні.

Класифікація, запропонована О.В.Куніним, наближена до тої, що зостосовується до слів-синонімів. Він виділяє ідеографічні синоніми, стилістичні та стилістико-ідеографічні.

У межах фразеологічної синонімії та варіантності особливий акцент буде робитися на взаємозамінюваних компонентах. О.В.Кунін поділяє взаємозамінювані компоненти на такі, які є синонімами за межами даної фраземи. “Взаємозамінювані компоненти, які є ідеографічними синонімами, що відносяться до одного стилістичного ряду, але відрізняються відтінками значень, можуть виражати свої відмінності у складі ФО. Це явище можна пояснити втратою даними синонімами свого номінативного значення у складі ФО.

Дуже часто взаємозамінювані компоненти не є синонімами поза даною фраземою. Такими компонентами переважно виступають дієслова, іменники і прикметники. Подібні лексеми у складі синонімічних фразеологізмів або фразем-варіантів ми будемо називати контекстуальними синонімами (розуміючи під контекстом сукупність лексем даної ФО).

Як видно, синонімія фразеологізмів дуже близька до лексичної синонімії. Вони не тільки можуть бути стилістично чи значеннєво диференційовані, а й можуть утворювати синонімічні ряди не тільки з двох, а й з трьох, чотирьох і більше фразеологізмів.

Явище фразеологічної антонімії менш вивчене, ніж синонімія. Як зазначає М.Т.Демський, при дослідженні явища антонімії “насамперед необхідно брати до уваги наявність протилежності в денотативних компонентах семантичної структури зіставлюваних фразем. Існує два види протилежності: протилежність всередині однієї сутності і протилежність між сутностями. Загальним визначенням фразеологічних антонімів може слугувати наступне: “Фразеологічні антоніми – це мінімум дві ФО, які асоціюються у свідомості як такі, що при зіставленні виключають одна одну за значенням і характеризують явища і предмети дійсності з різних, але суміжних сторін.

О.В.Кунін звертає увагу на те, що обов’язкова ознака антонімів – це хоч би часткове співпадіння сполучуваності. В сучасній англійській мові вчений виділяє декілька семантичних типів фразеологічних антонімів. Наприклад, на основі семантичних типів лексичних антонімів.

Таким чином, у явищі фразеологічної антонімії спостерігається максимальне розходження тих самих смислорозрізнювальних ознак.

Що стосується фраземної полісемії, вона визнається не всіма фразеологами. Це пояснюється “по-перше, тим, що в багатьох випадках значення багатозначних фразем, як і багатьох слів, має дифузний характер. По-друге, тим, що багатозначних фразем порівняно мало. Якщо у полісемантичних словах виділяються прямі і переносні значення, то у фраземах можна виділити основне і похідне значення, адже воно виникає внаслідок перенесення. На думку А.І.Альохіної, про полісемію фразеологізму “можна говорити в тих випадках, коли одна й та сама одиниця в одному і тому ж звуковому складі і структурі має значення, що семантично пов’язані з іншими її значеннями. Ще рідше від полісемії у фразеології виявляється явище омонімії. “Прикладом омонімії у фразеології можна вважати, коли значення фразеологізму несумісні між собою. Причин виникнення фразем-омонімів може бути декілька:

- в результаті паралельної метафоризації тієї самої дериваційної бази;

- завдяки метафоризації вільних синтаксичних конструкцій, що мають у своєму складі омонімічні складники;

- в результаті зіткнення запозиченої фраземи та фраземи, що виникла на національному мовному ґрунті.

Деякі фразеологи виділяють ще фраземи-пароніми, до яких належать близькі за компонентним складом, але не тотожні семантично фраземи, найхарактернішою ознакою їх є неможливість взаємозамінюватися у мовленні.

Таким чином, системні зв’зки у сфері фразеології свідчать про значну близькість фразеологізмів та слів, а з іншого боку, свідчать про специфіку певних явищ у фраземіці.

Отже, фразеологія та предмет її вивчення – надзвичайно складні явища, що далекі від однозначного вирішення. Суперечливі погляди на природу компонентів сприяють різносторонньому підходу до їх розгляду. Аналіз робіт, присвячених даній проблемі, яскраво засвідчив, що виникнення та вживання ФО у мовленні, а також їхня природа – все пов’язане з людською психікою, культурою.

Особливості дослідження ФО в аспекті перекладу

Явище перекладу цікавить людей з давніх часів. У 20-30 рр. ХХ ст. воно одержало гідне наукове обґрунтування. Саме в цей час сформувалось перекладознавсво як синтез історії, теорії, практики і критики перекладу. Ця загальнофілологічна дисципліна виникла на межі лінгвістики, літературознавства, естетики, історії та теорії культури.

Проте досі ніхто не дав остаточної відповіді на, здавалося б, просте запитання: що таке переклад? Найбільш загальну і слушну дефініцію дала відома українська дослідниця Р.П. Зорівчак: «Переклад – це завжди сплав двох культур, двох мовних традицій, двох літературних основ, і в цьому його неповторна привабливість».

Проблему відтворення національно-культурної самобутності оригінального тексту намагалися розв’язати представники різних перекладацьких шкіл (структуралісти, семантисти та ін.). Найоптимальніший підхід розробили прихильники так званої постнеокласичної методології перекладу, які створили концепцію тоталогії, зосередженої на вивченні цінностей, що трансформовуючись, зберігають свою ідентичність.

Проблема вдалої передачі національного колориту пов’язана з бажанням читати переклад як оригінал, але при цьому відчувати риси ментальності носіїв іноземної мови. У цьому плані особливо актуальним постає питання коректності фразеологічних відповідників. Певною мірою це спричинено тим, що фразеологічна система тої чи іншої мови тісно пов’язана з національно-образною картиною світу того чи іншого етносу.

Національно-образні картини народів світу є надзвичайно різноманітними і самобутніми, кожен етнос по-своєму сприймає навколишню дійсність, і це виражаєтьсяв традиціях, звичаях, мові. Почасти фразеологізми є згустками інтелектуально-духовної енергетики, показником міфологічного та/або філософського підходу до освоєння реальності. Своєрідність фразем ускладнює переклад тексту, в який вони «вшиті». Можна говорити і про переклад ізольованої ФО, але, як правило, перекладач мє справу з фраземою, введеною в текст. При цьому саме фразеологізми додають висловлюванню експресивності, образності, часто створюють стилістичну канву.

Фразеологія – універсальне мовне явище, оскільки фразеологічні одиниці властиві всім мовам. Та в кожній мові вона має свої особливі форми виразу. ФО як мовні утворення порівняно з одиницями нижчих рівнів (словом, морфемою, фонемою) мають складнішу лексико-граматичну й особливо смислову структуру, в утворенні якої важливу роль відіграють позамовні фактори. Відбір лексико-фразеологічних одиниць у перекладі дуже важливий для наближення до адекватної передачі стилю автора. У фразеології яскраво виявляється самобутність мови, її специфічний колорит, особливості образного народного мислення. Саме проблему адекватного перекладу фразеологізмів з урахуванням усіх компонентів ФО було обрано за предмет дослідження. Адекватний переклад є таким, що забезпечує прагматичні завдання перекладацького акту на максимально можливому для досягнення цієї цілі рівні еквівалентності. При такому виді перекладу не допускається порушення норм мови, дотримуються жанрово-стилістичні вимоги до тексту даного типу. Адекватний переклад відповідає суспільно-визнаній конвенціональній нормі перекладу.

Фразеологізм є невід’ємною складовою англійського словникового фонду англійської нації. Так, фразеологічна одиниця BigBen– це, з одного боку ім’я конкретної особи – Бенджаміна Холла, керівника проекту спорудження годинника. Проте він має ще й метонімічне значення – годинник на будівлі англійського парламенту.

Фразеологізми у мовленні несуть специфічне стилістичне навантаження. Вони є надзвичайно важливим компонентом загального арсеналу мовних засобів відображення. Дослідження фразеології сьогодні стають надзвичайно актуальними в сфері компаративної лінгвістики та перекладознавства. Шляхи перекладу фразеологічних одиниць є досить складними та проблематичними.

Спроби перекласти фразеологізми робилися багатьма видатними перекладознавцями, у тому числі германістами, і вже досягнуто чималих успіхів у цій галузі. Зокрема, сформульовано головні способи передачі значення ідіом різних видів такими вітчизняними вченими, як І. В. Корунець, Б.М. Ажнюк, Р.П. Зорівчак.

Суперечливі питання перекладу фразеологізмів набули певної завершеності передусім завдяки працям О.Куніна, Я.Рецкера, С.Власова та інших. Щоб достовірно та якомога ближче до оригіналу передати значення ФО в процесі перекладу, потрібно брати до уваги її структурні та граматичні особливості, а також культурологічні аспекти. Завдання перекладача – не перекладати компоненти та структуру ФОмови оригіналу, а відтворити цілісний ефект їх функціювання у мові перекладу. Для досягнення цієї мети існують такі способи перекладу фразеологічних виразів як повний чи відносний еквівалент, повний ідіоматичний аналог, приблизний аналог і описовий переклад, калькування. Основний принцип базується на наявності чи відсутності в мові перекладу фразеологічних відповідників мови оригіналу.

Переклад англійською мовою ФО – дуже непросте завдання. «Завдяки її семантичному розмаїттю, образності, лаконічності та яскравості фразеологія відіграє в мові дуже важливу роль». Вона надає мові виразність та оригінальність. Особливого поширення фразеологізми набули в усному мовленні, в художній та політичній літературі.

При перекладі ФО перекладач повинен передати її зміст й показати її образність, знайшовши аналогічний вираз в англійській мові, при цьому варто не втратити стилістичну функцію фразеологізма. За відсутності в англійській мові ідентичного виразу перекладач мусить шукати приблизного відповідника.

Такі лінгвісти, як С. Власов та С. Флорін, вважають, що фразеологізми треба перекладати фразеологізмами, тобто до такого перекладу, як до ідеалу треба прагнути в першу чергу и шукати інші варіанти лише впевнившись у недоцільності фразеологічного перекладу у даному тексті. З перекладацької точки зору англійські ФО можно розподілити на дві великі групи: ФО, які мають еквіваленти в українській мові та безеквівалентні ФО. Фразеологічні еквіваленти можуть бути повними і частковими. Повними фразеологічними еквівалентами є ті готові англійські еквіваленти, які співпадають з українськими за значенням, лексичному складу, образності, стилістичному забарвленню та граматичною структурою; Повні еквіваленти в мові перекладу спостерігаємо у разі спільного джерела походження ФО в двох мовленнєвих системах. Сюди можемо віднести приклад біблійного фразеологізму: before the Flood – до (всесвітнього) потопу, а також tobeintheseventhheaven– бути на сьомому небі, playwithfire– грати з вогнем, readbetweenthelines– читати поміж рядків.

Немало англійських фразеологізмів перекладаються частковими українськими еквівалентами, які передають повне значення, зберігаючи стилістичну направленість, але містять лексичні, граматичні або лексико-граматичні відмінності. Часткові фразеологічні еквіваленти можна розділити на дві групи: лексичні та граматичні.

Часткові лексичні еквіваленти, у свою чергу, можна розподілити на дві групи. До першої групи належать фразеологізми, які співпадають за значенням, стилістичному забарвленню та близькі за образністю, але різняться за лексичним складом:awolfinsheep'sclothing– вовк в овечій шкурі, oneswallowdoesnotmakeasummer– одна ластівка весни не робить.

До другою групи часткових лексичних еквівалентів належать ФО, які співпадають за значенням, стилістичному забарвленню та різняться за образністю. Прикладами таких ФО слугують: bebornwithasilverspooninone'smouth– народитися в сорочці, birdsofafeatherflocktogether– рибак рибака бачить здалека, aflyintheointment– ложка дьогтю в бочці меду.

Часткові граматичні еквіваленти співпадають за значенням, образністю, лексичним складом та стилістичному забарвленню, та різняться за такими формальними ознаками, як число та порядок слів: fishindoubledwaters– ловити рибу в каламутній воді, thegameisnotworththecandle– гра не варта свічок.

Аналог – це такий український стійкий зворот, який за значенням дорівнює англійському та за образність різниться від нього повністю або частково. Наприклад, adropinthebucket– крапля в морі, itisrainingcatsanddogs– дощ ллє, як з відра, сantheleopardchangehisspots? – природу не виправиш; горбатого могила справить.

За відсутності аналогів та еквівалентів при перекладі ФО з англійської мови варто на думку С. Власова та С. Флоріна використовувати описовий переклад, при якому одиниці фразеологізмів зводяться до перекладу не самої ФО, а лише її тлумачення, як у випадку з одиницями, що не мають еквівалентів. Це може бути пояснення, порівняння, опис та тлумачення – всі ці чотири види найбільш повно передають зміст ФО зрозумілой та стислой формою. Прикладами слугують наступні ФО:under a cloud – у поганому стані, в немилості; під підозрінням; have one’s head in the cloud – бути неуважним, літати думками поза хмарами,toburnthecandleonbothends–працювати з самого ранку і до пізнього вечора, torobPetertopayPaul– віддати один борг, зробив новий (взяти у одного, щоб віддати іншому)tocutoffwithashilling– залишити без спадщини.

Антонімічний переклад застосовується при передачі негативного значення за допомогою стверджувальної конструкції або навпаки, наприклад: tokeepone’sheadabovewater– жити, не залазячи в борги, tokeepone’speckerup– не здаватися,tokeepone’shead– не розгубитися.

Стійкі сполучення слів іноді перекладаються дослівно, не залежно від того, чи існує повний або ж частковий еквівалент чи ні. Цей спосіб перекладу називається калькуванням. Без калькування не можна обійтись, коли образ фразеологізму надзвичайно важливий для правильного розуміння тексту і, в той же час, прозорий, а заміна його іншим образом не дає достатнього ефекту. Ми спостерігаємо калькування при перекладі нестійких порівнянь, гри слів та деяких англійських прислів’їв, особливо тих, що не мають підтексту. Наприклад: slush fund-“брудний” фонд, frozen assets – заморожені активи.

До комбінованого перекладу звертаються у тих випадках, коли український аналог не повністю передає значення англійського фразеологізму або має певний специфічний колорит місця й часу, тож перекладач спочатку застосовує метод калькування, а потім описового перекладу та пропонує український варіант для порівняння, наприклад: carrycoalstoNewcastle– возити вугілля до Ньюкаслу, тобто возити що-небудь туди, де цього і так достатньо (для порівняння: Іхати до Тули зі своїм самоваром).

До фразеологічних зворотів відносяться також і крилаті вирази та посилання, що широко вживаються у різних типах мовлення та стилях мови. До їх числа відносяться і різні цитати - літературного характеру, біблеїзми, висловлювання історичних осіб тощо. При їх передачі перекладач повинен керуватися традицією, що існує в українській мові, незалежно від словникового значення слів, що входять до складу виразу. Тут часто спостерігається розходження між українською та англійською мовами. Одне і те ж слово, що входить до складу різних виразів в англійській мові, може вимагати перекладу різними словами у зв'язку з усталеною в українській мові традицією. Порівняємо, дляприкладу, дватаківирази:massacre of the innocentта massacre of Saint Bartholomew.

У першому випаду слово massacre перекладається вбивство/ побиття немовлят. У другому ж воно взагалі не перекладається, оскільки дана історична подія відома в українській мові як Варфоломіївська ніч.

Усвідомлення та готовність до так званих перекладацьких зсувів та розуміння того факту, що ФО, як і будь-які інші одиниці мови, "являють собою не сталу мовну одиницю, а певну мовну одиницю, що віддзеркалює тенденції мовного розвитку" та допомагає запобігти багатьох помилок та непорозумінь у процесі обміну інформацією представників різних культур.

Таким чином, фразеологізм як мовна одиниця має універсальний характер, існує у кожній мові, але має свої специфічні особливості перекладу, однією з яких є прагматичний аспект.

Практично у будь-якій мові існує декілька рівнів фразеологізмів: зафіксовані у словниках і загальновідомі; рідковживані на даному етапі, але зазначені у словнику; широко розповсюджені та з певної причини не занесені до словника; зрозумілі лише окремим. Завдання перекладача полягає в умінні розпізнавати ФО у тексті та правильно відтворювати їх мовою перекладу, враховуючи культурно-національні, історичні, структурні, стилістичні, семантичні особливості.

Необхідність докладного дослідження способів передачі значення ідіом очевидна – інтенсивність міжкультурної комунікації зростає постійно, причому як на побутовому (між окремими представниками різних культур), так і на міжнародному рівні (політичні перемовини, інформаційні випуски мас-медіа, переклад літературних творів).

Отже, ФО як одиниці перекладу не тільки несуть інформацію про реальну (позамовну) дійсність (предмети, явища, ситуації), але також несуть інформацію про власну будову того мовного коду, до якого належать.

Саме цей факт робить ФО непрозорими з точки зору їх інтегрованого мовного значення та проблемними з точки зору адекватної актуалізації в силу еквівалентної розбіжності.


Культурологічний аспект дослідження ФО в сучасному перекладознавстві

Фразеологічний фонд кожного народу – це невичерпне джерело, що постійно живить виражальні засоби літературної мови, надає їй яскравих рис національного характеру, створює той неповторний колорит, який часто відрізняє одну мову від іншої. Фразеологізми – це універсальне мовне явище, властиве усім мовам.

Із середини 70-х – початку 80-х рр. ХХ ст. у фразеології – дещо пізніше, ніж в інших галузях лінгвістики – стала відчутною криза структурно-семантичної парадигми: системно-класифікаційний підхід себе вичерпав. Оцінки попереднього студіювання фразеології стимулювали пошук нових шляхів осмислення ідіоматики з точки зору реалізації в ній людського фактора. Цей період ознаменувався цілком очевидним переходом до антропоцентричної парадигми у вивченні мови, що посилило інтерес до осмислення проблеми з нових позицій. Стає насущним розглядати фразеологію у колі етнолінгвістики, лінгвокраїнознавства та культурології. Звучать заклики звертатися до творця, носія, користувача мови – до людини, до конкретної мовної особистості, вивчаючи національну мову разом з історико-, етно-, соціо- і психолінгвістичними особливостями її носіїв. Фразеологічний корпус мови – особливо благодатний матеріал для дослідження цієї взаємодії, оскільки в ньому концептуалізовані не тільки знання про суто людську наївну картину світу, але й ніби запрограмована участь цих мовних сутностей разом з їх вживанням у міжпоколінній трансляції еталонів й стереотипів національної культури.

Картини світу, що малюються різними мовами, у чомусь між собою схожі, а в чомусь різні. Розходження між мовними картинами світу виявляють себе, перш за все, у лінгвоспецифічних словах, фразеологізмах, не перекладних на інші мови.

Фразеологізми, за Ф. Буславським, є своєрідними мікросвітами. Вони включають до свого складу «моральний закон, здоровий глузд, виражені в короткому вислові, передані пращурами своїм нащадкам» [Буслаєв 1954: 37]. У ФО відбиваються також частини міфів (міфологеми), «звичаї й вірування, стереотипи й омани кожного народу, його національна культура». Фразеологи вважають доведеним той факт, що фразеологізми відбивають, репрезентують, концептуалізують культуру та її основні чинники – «моральний закон», «міфи», «звичаї й вірування», «дух народу» (В. Гумбольт), національну самосвідомість загалом.

Фразеологія виникає в національних мовах на основі образного уявлення про дійсність і відображає побутово-емпіричний, історичний або духовний досвід мовного колективу. Цей досвід безумовно пов’язаний з культурними традиціями народу, бо суб’єкт номінації та мовленнєвої діяльності – це завжди суб’єкт національної культури, національного менталітету. Фразеологічний склад мови відображає особливості національного світобачення та самобутності народу-носія. Подібне розуміння специфіки фразеології дозволило В. Телії образно назвати її “дзеркалом, в якому лінгвокультурна спільність ідентифікує свою національну свідомість. Ідіоми – це “мова культури”, яка “нав’язує” його носіям культурно-національне світосприйняття. Таку ж думку чітко висловив Б.О. Ларін: Фразеологізми у власному смислі терміна завжди опосередковано відбивають погляди народу, суспільний устрій, ідеологію своєї епохи.

Національно-культурні елементи семантики можуть виявлятися на трьох рівнях змісту фразеологічних одиниць:

1) у сукупному ідіоматичному значенні словесного комплексу (через переосмислення, метафоризацію, семантичний зсув): нім. SiehabendasTuchzerreiβen– букв. “вони розірвали хустку”; укр. вони розбили глечик, що означає “розірвати, порушити дружні стосунки, посваритися.

2) у значенні окремих лексичних компонентів фраземи. Це можуть бути так звані “унікальні компоненти” (які більше ніде, крім цього виразу, не вживаються, найчастіше архаїзми), безеквівалентна лексика: культурноісторичні реалії, топоніми, апелятивні власні назви, “мовні фотографії” – знаки невербальної комунікації тощо: давати (задавати) / дати (всипати, задати) хльосту – бити, шмагати кого-небудьабо задати перцю з маком – завдавати клопоту, дошкуляти кому-небудь.

3) у прямому значенні сукупного словесного комплексу, що потім зазнає переосмислення. Саме тут “закодовані” численні народні звичаї, обряди, традиції, ігри тощо: стати на рушник – “взяти шлюб, одружитися; передати куті меду – “перевищувати норму, міру в чому-небудь, перебільшувати що‑небудь; як муха в Спасівку – “хтось злий, сердитий, уїдливий”, “дуже, надто, надзвичайно”, “набридливо, невідступно, уїдливо, неприємно; скочити в гречку – “зраджувати дружині (чоловікові), мати нешлюбні зв’язки.

ФО утворюються в мовленні і відображають ті явища і предмети, що безпосередньо оточують людей; люди в свою чергу, надають їм тих чи інших характеристик. Оскільки фразеологізми є мовною універсалією, то можна припустити, що в будь-якій мові існують фраземи, до складу яких входить компонент «вода», адже ФО відображають реалії життя. Безсумнівно, для кожної мови буде різним психологічне тлумачення цього поняття, яке дасться взнаки при перекладі ФО. Розбіжності у сприйманні певним народом довкілля вплинуть на кількість фразем у різних мовах.

Важливе місце у різних сферах людської діяльності посідає переклад як різновид міжмовної комунікації, як важливий засіб зближення мов і культур. Перекладацькі традиції, що мають давню історію, дедалі більше взаємодіють одна з одною, забезпечуючи міжнародну співпрацю в різних царинах політики й економіки, науки й техніки, літератури й мистецтва.

Як лінгвістичний феномен міжмовна еквівалентність ФО привертала увагу різних дослідників на матеріалі різних мов. Її проблемами займалися відомі вчені, такі як Зорівчак Р.П., Казакова Т.А., Коптілов В.В., Корунець І.В. Попри значну кількість праць з фразеології англійської та української мов, перекладознавча проблематика та зіставний аналіз ФО із компонентом «вода» розглянуті побіжно.

Багатоступінчастий характер семіотичного процесу означування ФО обумовлює важливість проблеми розпізнавання їх у тексті. Практично у будь-якій мові існує декілька рівнів фразеологізмів: зафіксовані у словниках і загальновідомі; рідко вживані на даному етапі, але зазначені у словнику; широко розповсюджені та з певної причини не занесені до словника; зрозумілі лише окремим групам [Казакова Т.А. Практические основы перевода. – СПб.: Издательство Союз, 2001. – 320 с. (тут с. 130)]. Завдання перекладача полягає в умінні розпізнавати ФО у тексті та правильно відтворювати їх мовою перекладу, враховуючи культурно-національні, історичні, структурні, стилістичні, семантичні особливості.

Крім того, ФО, як правило, закріплені за мовним репертуаром мовців певних соціально-культурних прошарків суспільства і виступають індикаторами соціального стану в тексті. Також вони мають певне стилістичне забарвлення: це можуть бути елементи високого, нейтрального чи низького стилю, професійні або інші жаргонізми: Catgotyourtongue? – Ти язика проковтнув? (розмовне висловлювання); horseandfoot– кавалерія (військовий жаргонізм); greasemonkey– механік (професійний жаргонізм).

Зосередженість є однією з головних вимог до перекладача при відтворенні іншою мовою інтернаціональних ФО, що мають однакове джерело та приблизно однаковий зміст у різних мовах, але набули різних функціональних характеристик, емоційно-асоціативних переосмислень та перебували у різному формальному. Так, внаслідок різного діахронічного розвитку зіставлюваних мов, універсальний для християнських культур біблійний вислів в англійській мові закріпився у вигляді tocast(one’s) pearlsbeforeswine, в українській – не кидай перлів перед свинями, бо потопчуть їх ногами. Якщо дати буквальний переклад англійського варіанту кидати перлів перед свинями, українець просто не сприйме його як повноцінну ФО.

Відтворюючи ФО лінгвістичними засобами мови перекладу, слід намагатися точно передати такі суттєві ознаки ФО:

1) предметно-логічне значення;

2) образність;

3) функціонально-стилістична та експресивно-емоційна конотації;

4) структурно-граматична будова.

Предметно-логічне значення є основним, звільненим від ідіом них або образних нашарувань значення ФО, що робить його самостійною лексичною одиницею і виступає так званим каркасом для образного наповнення, емоційного та стилістичного забарвлень.

Поняття збереження образності породжує думку про те, що ФО, в основі якої лежить образ, повинна відтворюватися фразеологізмом також з образом, навіть якщо він буде іншим; фразеологізм з нульовою образністю – аналогічною ФО [Зорівчак Р.П. Фразеологічна одиниця як перекладознавча катерогія (на матеріалі перекладних творів української літератури англійською мовою). – Львів: Вища школа, 1983. – 173 с.(тут с.48-49)]. Образ важливий чинник смислової структури ФО, її конотацій. Проте, у художньому перекладі вимога будь-якою ціною передати конкретні денотативні образи не завжди доречна. Часто можна досягти повної адекватності перекладу і замінюючи образ. У такому разі перекладач мусить керуватися чуттям мови, бо, з одного боку, прагнення будь-що зберегти певний образ може призвести до втрати смислового забарвлення, буквалізму; з іншого – відмова від передачі образу збіднює творчу індивідуальність оригіналу. Наприклад, при передачі українською мовою ФО tocarrywateronbothshouldersяк вести подвійну гру втрачається виразна образність, а разом з нею і змалювання тих яскравих емоцій, які ми уявляємо, коли чуємо англійський варіант цієї ФО.

Якщо відтворити ФО bluewaterукраїнською мовою зі збереженням початкового образу, отримаємо гарний вислів блакитна вода, який не сприймається українськими реципієнтами як цілком адекватний, оскільки майже ніхто з них не асоціює цей вислів зі значенням фразеологізму відкрите море.

Функціонально-стилістична конотація пов’язана зі стилістичною функцією ФО та її дистрибуцією. Інколи різні денотативні образи, що лежать в основі різномовних ФО, створюють конотативні образи однакового предметно-логічного значення, але різного експресивного забарвлення. Це можна продемонструвати на українському відповіднику англійської ФО todashcoldwateronsmth– облити холодною водою кого-небудь. У даному випадку, англійське дієслово dashозначає бризкати, а українське виражає більш неприємне відчуття. Отже, у даному випадку порушена експресивно-емоційна адекватність яка вимагає збереження при перекладі такої ж емоційної насиченості, як і в оригіналі.

Завдяки семантиці граматичних форм та їхнім стилістичним можливостям, структурно-граматична будова ФО має деякий вплив на її загальне значення, забезпечуючи такі властивості, як стійкість та відтворюваність ФО. Різномовні фразеологізми, що відрізняються лише структурно-граматичною будовою, не є рівнозначним з погляду контрастивістики, бо різнобіжності між ними обумовлені особливостями структури й граматики відповідних мов. Однак, з погляду перекладознавства вони можуть бути рівноцінними, адже здатні адекватно відтворювати зміст Зорівчак Р.П. Фразеологічна одиниця як перекладознавча катерогія (на матеріалі перекладних творів української літератури англійською мовою). –

Наприклад: український відповідник англійського ФО be(put) onbreadandwater– садовити на хліб та воду є повним еквівалентом, який адекватно передає предметно-логічне значення, образність, функціонально-стилістичну та експресивно-емоціональну конотації.

Оптимальна умова досягнення повної еквівалентності – пошук у мові перекладу ідентичної ФО, що за всіма критеріями повністю відповідає фразелогізму-оригіналу. Відомо, що кількість повних відповідників у двох (англійській та українській) мовах обмежена. Пояснення порівняно незначної кількості повних відповідників слід шукати в певних лінгвістичних і позамовних факторах. Досліджувані мови належать до різних лінгвальних груп, які контрастують за граматичною будовою, лексичним складом, засобами образності. У своєму історичному розвитку кожна з них зазнавала специфічних екстралінгвістичних впливів. До того ж, ці мови практично ніколи не вступали у безпосередні контакти, а тому не могли прямо впливати одна на одну.

У кожного народу – своя мовна картина світу, своя ментальність. В українській фразеології віддзеркалюються найрізноманітніші сфери життя народу, його історія, культура, суспільні відносини, виробнича діяльність, морально-етичні норми, погляди, вірування, прагнення. У низці фразеологізмів чується відгук боротьби народу з татарськими нападниками, польською шляхтою, згадуються часи козацтва, розкриваються класова нерівність, боротьба народу проти панства, бюрократизм чиновників, хабарництво. Основним, невичерпним джерелом української фразеології є народна мова, якій властиві влучність, образність. Саме влучні, метафоричні вислови стають усталеними та поповнюють фразеологічний склад мови.

У скарбниці української та англійської мов багато спільних усталених зворотів. Частина їх з’явилася, як наслідок контактів між обома мовами. У процесі розвитку української та англійської мов фонд спільних ФО зростає внаслідок як взаємообміну, так і у зв’язку з тим, що вони нерідко створюються паралельно, відбиваючи аналогічні висновки зі спостережень над життям.

Крім спільних, українська та англійська мови мають величезні ресурси специфічних для цих мов фразеологічних зворотів. Особливо великі багатства власне українських і власне англійських неподільних фразеологічних зворотів та прислів’їв і приказок. Кожен із таких усталених зворотів не перекладається дослівно на іншу мову, а має в ній певний відповідник.

переклад англійський український вода фразеологічний


Когнітивна специфіка ФО в аспекті перекладу

Хоча слово є основною мовною одиницею, фразеологізми несуть набагато більше інформації і їх слід вивчати та враховувати в різних аспектах: когнітивному, лінгвокультурологічному, функціональному тощо. Це й мотивує інтерес до вивчення ФО у площині когнітології, адже ідіоматика прямо відображає когнітивну діяльність членів мовного колективу: ФО з’являються у мові у результаті осмислення необхідності знайти знакове вираження для певних подій, відчуттів та ситуацій, які тісно пов’язані з людиною в суспільстві, з відносинами між людьми.

Останнім часом вчені зосереджують увагу на лінгвокраїнознавчій орієнтації мовних одиниць (В.М. Телія ,С.Н. Денисенко, В.Г. Гак, Д.Г. Мальцева та ін.). Значний інтерес викликає також проблема взаємозв’язку мови та мислення, що сприяє формуванню нового напрямку в лінгвістиці – когнітивного (О.С.Кубрякова, М.М. Полюжин та ін.).

Когнітивна лінгвістика – один із сучасних напрямків лінгвістичного дослідження. Щоб зрозуміти, що таке когнітивна лінгвістика спершу необхідно зрозуміти, що таке когнітивна наука і яка парадигма знань стоїть за нею. Когнітивну науку визначають по-різному. Так, на думку М. Болдирєва, когнітивна наука – це наука, яка досліжує, як здійснюються процеси сприйняття, катерогізації і класифікації, які системи забезпечують різні види діяльності з інформацією [Болдирева Н.Н. Когнитивная семантика: Материалы Второй Междунар. шк.-семинара по когнитив. лингвистике, 11-14 сент. 2000 г…../стр.8].

Когнітивна наука дає нам уявлення про людський розум і людську свідомість. А когнітивна лінгвістика відповідає на ті ж питання в безпосередньому зв’язку з мовою. На думку М. Болдирєва, когнітивна лінгвістика – це наука, яка насамперед займається когніцією у її мовному.

На даному етапі розвитку фразеології неможливе її вивчення без належного врахування когнітивних аспектів. Звісно, що когнітивна наука займається інформацією про світ у його різноманітних ракурсах і зв’язках, вивчаючи такі складні феномени людського буття, як сприйняття світу і відображення сприйнятого у свідомості людини, як пам'ять і організація розумових здатностей людини. Стрижнем цієї науки є проблеми, що пов’язані із сприйняттям, опрацюванням, зберіганням, оперуванням знаками, які належать до накопичення і систематизації інформації, до всіх процедур, що характеризують використання знання у поведінці людини, і, головне, в її мисленні та процесах комунікації.

Мова безпосередньо пов’язана з когніцією. Так, Г. Харман вважає, що мова – головна тема у когнітивній науці, тому що відображає пізнання, виступаючи як основний засіб вираження думки.

Когнітивна діяльність складається з двох основних моментів: з одного боку, це інформативність, з іншого – вона виступає складовою частиною пізнання людини. Новий напрям у лінгвістичних дослідженнях визначило розуміння мови як явища когнітивного чи когнітивно-процесуального ,адже мова передає інформацію про світ і має пряме відношення до побудови, організації й удосконалення інформації та способів її представлення ,бо забезпечує протікання комунікативних процесів, у ході яких передаються величезні пласти знання тощо.

Поняття “когнітивний” (від лат. сognitiо – поняття, уявлення) можна представити таким чином: пізнавальний, концептуальний, мисленнєвий, ментальний.

Когнітивна лінгвістика, яка набула розвитку в останні два десятирічя ХХ століття, фактично продовжує традицію ставити на перше місце не мовну форму та її значення, а ідею, яка може виражатись за допомогою різноманітних мовних форм. Створення фразеологізмів у процесі лінгвокреативної мисленої діяльності спирається на сферу фонових знань людини, у яку інформація поступає з індивідуального або соціального досвіду його діяльності у зримому просторі. Таким чином, фразеологізми на відміну від слів прямо відображають когнітивну діяльність членів мовного колективу, яка заснована на представленні про світ носіїв мови, на їх відношення один до одного, на тому, що відбувається з ними у цьому світі – все це можливо тому, що сама мовна система містить механізм, який забезпечує цю діяльність.

Згідно з когнітивними підходами, в основі семантики фразеологічної одиниці виділяється концептуальна структура, призначена для представлення стереотипної ситуації, – так званий фрейм (сценарій). Сконденсованим у ньому знанням властива культурно-національна зумовленість, оскільки концепт “відображає не просто суттєві ознаки об΄єкта, а всі ті, які в даному мовному колективі заповнюються знанням про сутність.

Когнітивна семантика дає змогу найповніше з΄ясувати, як у фразеології відбивається пізнавальний досвід людини. Наближення до глибинного змісту етнокультурної специфіки фразеологічного знака й усебічне дослідження його прагматичного змісту й конотації можливе через концептуальний аналіз. Погляд на компоненти ФО як на концепти вимагає зважати на етнокультурну інформацію, яку містить кожен з них, на накопичувальну функцію компонентів, а отже і всього фразеологізму, хоча етимологію багатьох міфологізмів часто розкрити важко через великий діапазон можливостей, який “пробігають значення слів такого роду.

Міграція ФО з одного мовного ареалу в інший є ще одним доказом тяжіння мовців до вираження спільних думок, а також обміну спільними мовними засобами, серед яких велике значення надається фразеології.

Загальна характеристика поняття «вода»

Об’єкт нашого дослідження – ФО з компонентом «вода», оскільки саме вода споконвіку була супутником людини, тобто, люди завжди оселялися там, де була вода: біля озер, річок, морів, океанів. Тому, принаймні, частина ФО з компонентом «вода» має дуже давнє походження і може бути спільною для багатьох, якщо не для всіх народів.

Не існує такого народу, у релігійних традиціях якого не було б культу поклоніння воді. Чиста і прохолодна, вода завжди втілювала джерело життя. Здавна люди ставилися до води шанобливо. Вода для наших предків була святою. Плювати у воду, сваритися при ній вважалося за тяжкий гріх. Вода мала чудодійну силу, була цілющою, але могла й карати. Люди казали «Вогонь і вода в добрі – то служать!»; «З вогнем не жартуй, а воді не вір».Про влучне слово кажуть: «Говорити, як в воду дивиться».

В українського народу збереглося багато приказок, прислів’їв, повірь про воду, вогонь, Місяць, блискавку тощо. За первісними уявленнями, вогонь та вода, як і земля, мали чудодійну силу: «Вода як візьме — другому дасть, а вогонь — то пропало». Люди цінували ці дві стихії, атому: «З вогнем не жартуй, воді не вір». «Вогонь і вода добру служити, але лиху панувати».

Яка б не була перешкода, вода завжди знайде шлях обминути її або зруйнує постійним натиском. Наш народ здавна помітив цю властивість води і на цьому грунті створив прислів’я: «Вода і камінь точить»

Світ походить від води — говорив Фалес Мілетський, один зі стародавніх мудреців. А й справді, історія Землі — це перш за все історія води. У воді виникло життя. Різноманітна і щедра, беззахисна і сильна, вода безперервно змінювала і змінює обличчя нашої планети. То тече в річках і океанах, то парою піднімається в хмари, то покриває водойми льодом.

Воду завжди вважали джерелом усього живого. Тисячі років може лежати в сухій землі зерно, та доторкнись його життєтворча крапля води — воно оживає. В усі часи вода перетворювала засушливі степи на плодотворні поля, а спекотні піски — в квітучі оазиси.

Вона слугувала середовищем, в якому в процесі довготривалої еволюції на нашій планеті розвивалися рослини й тварини. Встановився нерозривний зв'язок людини з водою, оскільки вода є постійним учасником біохімічних процесів, що відбуваються в живих організмах. Саме завдяки цій властивості вона стала «носієм життя».

Вода — необхідний компонент життя. Вона потрібна для життєдіяльності рослин, тварин, людини. Людина постійно використовує воду для життя, приготування їжі, миття, прання, відпочинку, спорту, транспортного сполучення і т.д.

У першій частині ми розглянули теоретичні засади дослідження ФО. У практичній частині ми розмежуемо ФО з компонентом «вода» за допомогою структурно-семантичної класифікаціі та виявимо специфіку їх перекладу українською мовою.

Розпочнемо аналіз із визначення лексеми «вода», що міститься в українському та англійському загально мовних словниках.

1) Прозора, безбарвна рідина, що становить найпростішу хімічну сполуку водню з киснем // напій або розчин якоїсь речовини // перен., розм. Непотрібні беззмістовні фрази у викладенні матеріалу; 2) Водна маса джерел, озер, річок, морів, океанів // водна поверхня морів, озер, океанів // водні простори, ділянки морів, озер , річок (Словник української мови).

1) The clear liquid without colour, smell or taste that falls as rain and that is used for drinking, washing etc. 2) a) An area of water such as the sea, a lake; b) the surface of a lake, river (Longman Dictionary of Contemporary English)

Отже, згідно з цим визначенням, вода не має смаку, запаху, кольору і є прозорою рідиною. Ці характеристики відрізняють її від інших матерій світу. Проте, крім цього, ми знаємо, що вода може бути чистою або каламутною, холодною або гарячою, свіжою або застояною, бурхливою або спокійною, має властивості витікати через отвори, не повертатися на те ж місце ,може дати або забрати життя тощо. Ці потенційні властивості води не входять до її визначення у словниках, але саме вони були основою виникнення таких ФО з компонентом «вода», як чистої води, getintohotwater, як холодною водою линути, carrywateronbothshoulders, виводити на чисту/свіжу воду, рости, як з води, turnwaterintowine, водя взяла тощо.


Структурно-семантична класифікація ФО англійської мови з компонентом «вода»

Порівняння структури ФО не близькоспоріднених мов припускає використання структурних класифікацій фразеологізмів різних мов. У роботі структурна класифікація англійськіх ФО з компонентом «вода» здійснюється на основі класифікації запропонованої Л.М. Пелепейченко. Згадана класифікація ґрунтується на особливостях граматичних конструкцій.

Аналіз структурних особливостей ФО з компонентом «вода» виявив наступні структурні типи ФО в англійській мові: субстантивні ФО, ад’єктивні ФО, адвербіальні ФО, дієслівні ФО, вигукові ФО, ФО зі структурою речення.

В результаті структурної класифікації ФО з компонентом «вода» в англійській мові було визначено 13 найбільш продуктивних моделей ФО:

1) «дієслово + іменник» – to testthewater, to holdwater,totakewater, to treadwater, to makewater,tomuddythewaters,toploughthewater, to waterdownthedifferences;to back water;

2) «прикметник + іменник» –blue water, bubbly water, deep waters, holy water, strong waters;murky waters; uncharted waters;

3) «дієслово + прийменник + прикметник + іменник» – to fish in troubled waters, to get into deep water, to get into hot water, to be in deep water, to be in hot water, to be in low water, to be in smooth water;

4) «дієслово + прийменник + іменник» –to blow out of the water, to fish out of water;to turn on the waterworks;

5) «іменник +прийменник + іменник» –water of life, water over the damn, water of forgetfulness, water under the bridge;

6) «дієслово + іменник + прийменник + іменник» –to carry (draw) water in a sieve, to have water on the brain, to carry water to the river, to scoop up water with a sieve, to cast the water into the sea, to dip a toe in the water, to be water under the bridge, to be water over the dam;to turn water into wine;

7) «дієслово + прийменник+іменник + сполучник + іменник» –to be (put) on bread and water, go through fire and water;

8) «дієслово + прикметник + іменник + прийменник+ іменник»–to pour (dash) cold water on smth, to throw cold water on a scheme;

9) до наступної групи належать компаративні ФО, до складу яких входить елемент asта які мають наступну структуру «прикметник + as+ іменник» – unstableaswater, weakaswater, dullasditchwater;

10) компаративні ФО, до складу яких входить елемент likeта які мають наступну структуру «дієслово + іменник + like+ іменник» – toshedbloodlikewater, tospendmoneylikewater;

11) компаративні ФО,до складу яких входить елементlike, незалежновідйого місцерозташування у фразеологізмі–to flow like water, to feel like fish out of water, to take to smth like a duck to water, to be like water off a duck’s back; like oil and water, like a bucket of cold water;gone like water‘d closed over him;

12) ФО зі структурою речення –Blood is thicker than water;still waters have deep bottoms;you can lead a horse to water but you can’t make him drink;we never know the value of water till the well is dry;every miller draws water to his own mill;great ship ask (require) deep waters;you’d like to eat fish, but would not like to get into the water;smooth runs the water where the brook is deep;

13) вигукові ФО –come on in, the water’s fine!That won’t hold water;

Семантика фразеологічних одиниць тісно пов’язана з фоновими знаннями носія мови, із практичним досвідом особистості, культурно-історичними традиціями народу, який користується даною мовою [1, с. 3-4]. Фразеологізми – це семантично зв’язані сполучення слів, які, на відміну від подібних до них за формою синтаксичних структур (висловів або речень), не утворюються в процесі мовлення відповідно до загальних граматичних і значеннєвих закономірностей поєднання лексем. Це стійкі синтаксичні одиниці, неподільної та цілісної конструкції. Фразеологічні одиниці надають об’єктам дійсності ознаки, які асоціюються із картиною світу, оцінюють її, та виражають ставлення до неї [2, с. 67]. Своєю семантикою фразеологічні одиниці спрямовані на характеристику людини та її діяльності.

Вибірка англійських та українських фразеологізмів із різноманітних джерел спонукали до розподілу їх за семантичною класифікацією на групи. В ході дослідження було використано близько трьохсот фразеологізмів (180 з української та 120 з англійської мови) і виявилено 12 семантичних груп фразеологічних одиниць із компонентом «вода»:

1) використовувати обставини на свою користь: to fishintroubledwaters, it is good fishing introubledwaters;

2) зображення людини, яка зовні спокійна:still waters run deep;still watershave deep bottoms; beware of a silent dog and still water;

3) діяти на чиюсь користь: to draw water on one’s mill-wheel;to draw water on smb’s mill-wheel;to water on one’s mill-wheel

4) минуло багато часу з тієї пори: a lot of water passed under the bridge, a lot of water has flowed under the bridge since;

5) забути, не згадувати: to be water under the bridge, to be water over the dam;

6) бути у скрутному життєвому становищі: get into deep water, get (be, land) into hot water;

7) зазнати випробувань, а також зробити все для когось: go through hell and water;come hell or high water;go through fire and water for smb;

8) алкогольні напої, горілка: fire water; strong water; water of life;

9) даремно працювати, марно гаяти час: draw water in a sieve;write in water;to tread water;toploughthewater;scoop up the water with a sieve;

10) робити щось непотрібне: cast the water into the sea;carry water to the river;

11) руйнувати чиїсь надії і сподівання,охолодитизапал, бути неприємним сюрпризом: pour cold water on smth, throw cold water on a scheme, like a bucket of cold water; dash cold water on smth;

12) втрачати дуже легко що-небудь: shed blood like water; spend money like water;

Проведений аналіз свідчить, що найбільш продуктивною в англійській мові виявилася модель ФО з компонентом «вода», що має структуру речення, їх серед ФО, що досліджувались налічується 11. Друге місце за чисельністю займають ФО зі структурою «дієслово + іменник + прийменник + іменник», їх нараховується 9 одиниць. ФО зі структурою «дієслово + іменник» та ФО,до складу яких входить елементlikeмають однакову кількість – по 8 одиниць.

Таким чином, проведений семантичний аналіз свідчить, що семантичні групи ФО зі значенням марно витрачани час та охолоджувати чийсь запал є найбільш чисельними серед ФО з компонентом «вода».

Структурно-семантична класифікація ФО української мови з компонентом «вода»

З огляду на лексико-граматичну будову і синтаксичні функції українських ФО з компонентом «вода» та спираючись на структурну класифікацію ФО, яку запропонувала Л.М. Пелепейченко, у роботі визначено низку структурних моделей, серед яких найпоширенішими є організовані у формі:

1) «прикметник + іменник» – грішна вода, чистої води, чистісінької води; свята вода, жива вода, мертва вода;

2) «дієслово + іменник у знахідному відмінку» – варити воду, товкти воду, каламутити воду, лити воду, міряти воду;

3) «дієслово + іменник із прийменником» – збігти за водою, іти за водою, канути у воду, піти за водою, спливти за водою;

4) «дієслово + іменник + прийменник + іменник» – пустити кінці в воду, сховати кінці в воду, товкти воду в ступі, набрати води в рот, лити воду на млин;

5) «дієслово + прийменник + іменник + прийменник + іменник» – перебиватися з хліба на воду, перебиватися з юшки на воду, посадити на хліб та воду;

6) «дієслово + іменник + іменник» – носити воду решетом, міряти воду решетом;

7) «дієслово + прийменник + іменник + іменник» – втопити в ложці води, набрати в рот води;

8) «дієслово + іменник + сполучник + іменник» – пройти вогонь і воду;

9) компаративні ФО, до складу яких входить елементи як, мов, хоч, наче та ін. – припав до води, як муха до меду, як води в рот набрати, як дві краплі води, як з гуски вода, як риба у воді, мов камінь у воду, мов холодною водою облити, наче холодною водою обдати, хоч водою розливай, хоч з лиця воду пити, хоч з мосту та в воду;

10) ФО зі структурою речення –Народ без свободи – як риба без води; Під лежачий камінь і вода не тече; Не той молодець, що за водою пливе, а той, що проти води; Треба нахилитися, щоб з криниці води напитися Тиха вода людей топить, а бурна тільки лякає; Яка вода м'яка, а камінь зглодже;Хто обпікся на молоці, той і на холодну воду дмухає;Доти глечик воду носить, доки йому ухо не урветься;

ФО у формі словосполучень мають номінативний характер, називаючи при цьому не тільки поняття (буря у склянці води), а й ту чи іншу дію (каламутити воду); виступають як член речення. Значно менше трапляються фразеологізми комунікативного характеру, що являють собою предикативні словосполучення, рівноцінні реченню, виражають те чи інше судження (пливти, куди вода несе).

Дієслівні ФО об’єднуються загальним значенням дії і мають граматичну категорію особи, числа, часу, виду, стану, а іноді і роду [3: 59]. Сюди належать такі ФО, як: варити воду, канути у воду . Групи вигукових та ад’єктивних ФО малопродуктивні: для ФО з компонентом «вода».

Найбільш поширеною в українській мові виявилася модель ФО зі словами як, мов, хоч, наче та ін, їх налічується 62 одиниця. На другому місці за чисельністю (24 одиниці) знаходяться ФО з запереченням. Трете місце посідають ФО зі структурою «дієслово + іменник + прийменник + іменник», їх серед ФО, що досліджувались налічується 8.

У структурі проаналізованого матеріалу вимальовуються два типи одиниць, властиві для широкого розуміння фразеології: ФО зі структурою словосполучення й ФО зі структурою речення – прислів’я, приказки, примовки та ін.

Семантичний аналіз фразеологічного матеріалу української мови дає підстави запропонувати структуру семантичної групи ФО з компонентом «вода», яка є розгалуженою і складається безпосоредньо з синонімічних рядів зі значенням:

1)зникнути, пропасти безслідно: спливти водою; піти за водою; як за водою йти; як лист за водою спливти; як (мов, ніби) вода змила кого; як сіль у воді; як у воду канути; як у воду падати; як у воду шубовснути; як (мов) камінь у воду;збігти за водою; взяла вода; як у воду впасти;пропав, як у воду впав;

2) зображення людини, яка зовні спокійна, але має певні секрети: тиха вода греблі рве; тиха вода людей топить, а бурна тільки лякає;

3) бути на мінімальній дієті, завдяки якій підтримується життя, особливо як форма покарання: садовити на хліб та воду; перебиватися з хліба на воду; перебиватися з юшки на воду; жити на воді і біді; хліб та вода — бідного їда;

4) зазнати випробувань, а також зробити все для когось: пройти (крізь) вогонь і як; проходити (пройти) крізь вогонь, воду і мідні труби; іти (скакати) у вогонь і воду;

5) даремно працювати, марно гаяти час: товкти воду в ступі; решетом у воді зірки ловити; варити воду; решетом воду носити (міряти, набирати); вари воду — вода й буде; лити воду в криницю;

6) зробити неясним, незрозумілим: каламутити воду; замутити воду; скаламутити воду;

7) для отримання певного результату потрібно виконати певні дії: треба нахилитися, щоб з криниці води напитися; під лежачий камінь і вода не тече;

8) схожість двох предметів: як дві краплі (каплі) води; як три краплі води; як (мов, ніби) дві краплини води схожий;

9) почувати себе комфортно: бути, чути (почувати) себе як риба у воді; суддя в суді — як риба в воді; як риба з водою

10) охолодити чийсьзапал:облити (злити) холодною водою кого-небудь; як холодною водою облити; як линули водою з льодом; лити холодну воду за комір;

11) ніщо на світі не існує вічно, все має свій час придатності: пішов глечик по воду та й голову там положив; повадився кухоль по воду ходить, поки йому ухо одламали; доти глечик воду носить, доки йому ухо не урветься; до часу збан воду носить;

12) застереження: не плюй в колодязь, пригодиться води напиться; не лізь у воду, не знаючи броду; не все те переймай, що по воді тече;

13) сумний, пригнічений, приголомшений: мов облитий зимною водою; як водою облитий; як линули холодною водою; як у воду намочений (опущений);

14) дружба, добрі стосунки: як риба з водою хто з ким; водою не розлити (не розіллєш) кого; нерозмийвода (нерозлийвода); вони не розмита вода; і водою не розлити; козак з бідою, як риба з водою; ми з тобою, як риба з водою;

15) місце води в житті людини: хліб — батько, вода — мати, мати-водиця — всьому цариця;

16) незначна кількість води: там води — горобцеві ніде і лап помочити; там води — горобцеві по коліна; як у решеті води; води налив, як кіт наплакав; води — жабам по вуха; там води — старому горобцю по коліно; такої води, що ніде горобцю й лап помочити; у нього стільки правди, як у решеті води;

За нашими підрахунками найвищою частотністю вживання відрізняються ФО на позначення речей, що безслідно зникли та самого процесу зникнення. Вони складають найбільш чисельну групу досліджуваних ФО. Це свідчить про надзвичайно багатий вибір українських ФО на позначення зникнення когось або чогось.

Можна зробити висновки, що вода дійсно є важливим елементом життя українців, адже ФО з компонентом «вода» розподіляються на 16 груп за семантичною класифікацією та вживаються у майже всіх сферах існування людей, як то дружба, на позначення схожості двох предметів, зображення людини, яка зовні спокійна, але має певні секрети, для застереження або, навіть, для уточнення її кількості.

Порівняльна характеристика англійських та українських ФО

Семантика та структурна організація фразеологізму визначають зміст фразеологічної одиниці та її належність до певного розряду стійких словосполучень. Вивчення типологічної структури фразеологічних одиниць, їх класифікація вагома не тільки для розкриття глибинних процесів розвитку фразеології тієї чи іншої мови, але й для розкриття своєрідності мовної культури народу, виявлення його фразеологічних багатств.

На прикладі розглянутих фразеологічних одиниць можна побачити наскільки різноманітними за семантикою та структурою є фразеологічні одиниці сучасної англійської та української мови.

Ми проаналізувати ФО з компонентом «вода» за класифікацією Л.М. Пелепейченкоі отримали наступні результати:більшість ФО як англійської, так і української мови мають чітку структуру. Найбільш продуктивною в англійській мові виявилася модель ФО з компонентом «вода», що має структуру речення, їх серед ФО, що досліджувались налічується 11. Друге місце за чисельністю займають ФО зі структурою «дієслово + іменник + прийменник + іменник», їх нараховується 9 одиниць. ФО зі структурою «дієслово + іменник» та ФО,до складу яких входить елементlikeмають однакову кількість – по 8 одиниць.

Найбільш поширеною в українській мові виявилася модель ФО зі словами як, мов, хоч, наче та ін, їх налічується 62 одиниця. На другому місці за чисельністю (24 одиниці) знаходяться ФО з запереченням. Трете місце посідають ФО зі структурою «дієслово + іменник + прийменник + іменник», їх серед ФО, що досліджувались налічується 8.

Наприкінці 50-х років починає практикуватися системний підхід до проблем структурно-семантичної організації фразеологізмів. Проблеми системності пов'язані з описом фразеологізмів як специфічних структурно-семантичних одиниць, з вивченням явищ фразеологічної варіативності, полісемії, омонімії, антонімії, з виявленням граматичних класів фразеологізмів і їх синтаксичних функцій. Виявилося, що фразеологізмам притаманні такі самі системні характеристики, як і словам.

Як відомо, для ФО «явище варіативності, тобто взаємозамінність компонентів ФО – особливість його форми» [11: 62]. Варіанти фразеологічного звороту – це його лексико-граматичні різновиди, які мають теж саме значення та ступінь семантичного злиття. А.І. Молотков виділяє наступні різновиди варіантів компонентів ФО: варіювання компонентів за формою (формальні варіанти), за складом (лексичні варіанти), за складом і формою (видові варіанти) [11]. Також розрізняють лексичні, фонетичні, морфологічні, видові, конструктивні і словотворчі варіанти [6: 166], лексичні, фонетичні, словотворчі, граматичні, квантитативні варіанти [13].

ФО з компонентом «вода» характеризуються високим ступенем варіативності, чому, вірогідно, сприяє той факт, що більшість ФО такого роду часто вживається в усній мові, і тільки незначна їх частина належить до книжних ФО. Саме характеристика таких ФО як часто вживаних, сприяє тому, що ФО обростають варіантами, що взагалі є характерним для фразеологізмів, що часто використовуються в усній мові і/або є розмовними по стильовій приналежності.

Аналіз ФО в двох мовах показав, що явище варіативності притаманне як англійській, так і українській мові. Та все ж за кількістю переважають ФО української мови: як у воду падати пірнути шубовснути; як холодною водою обдати облити облитий; ховати заховати кінці в воду, Вискочити виходити сухим із води.

Проте можна навести кілька прикладів ФО англійської мови :greatshipask(require) deepwaters, carry(draw) waterinasieve, be in deep(hot,low,smooth)water, be (put) on bread and water.

Характерна для фразеологізмів і полісемія. Так, фразеологізм як камінь у воду має 2 значення — «безслідно зникнути» і «нічого не відомо про кого-небудь», фразеологізм takewaterвживається в 3значеннях — «увійти у воду та попливти», «бути зпущеним на воду, мається на увазі корабель»і«вирушити у море», а фразеологізм ofthefirstwater— в 2значеннях: «чистої води, коли мова йде про дорогоцінне каміння», «першокласний, чудовий». Однак потрібно зазначити, що на відміну від слів фразеологізми відзначаються меншою багатозначністю. Якщо багатозначними є 80 відсотків слів, то серед фразеологізмів багатозначними є тільки 15 відсотків. Саме цим пояснюється те, що значення фразеологізмів меншою мірою залежить від контексту.

Синонімія фразеологізмів — поширене явище. Нерідко синонімічні ряди складаються не тільки з двох, а й із трьох, чотирьох і більше фразеологізмів: прясти на тонке, дихати на ладан «бути немічним, близьким до смерті»; з відкритим серцем, поклавши руку на серце, як на духу «чесно, одверто»; через вулицю бондар, через дорогу навприсядки, десята вода на киселі, нашому типові двоюрідний брат «далекий або зовсім ніякий не родич»; дати драла, дати дмухача, дати тягу, дати лиги, дати ногам знати, накивати п'ятами «швидко втекти, побігти». Як і синонімічні слова, фразеологічні синоніми стилістично диференційовані: заснути вічним сном, віддати Богу душу, відійти у вічність і врізати дуба.

Отже, фразеологізми зі структурою речення і фразеологізми у формі членів речення – це досить виразно диференційовані й кількісно незчисленні явища мови і мовлення, своєрідної структури, семантики й стилістики. Вони невичерпне багатство сучасної англійської та української мови, одне з найбільших джерел їх мовленнєвої образності, розумової і почуттєвої розмаїтості, важливий матеріал і засіб сприймання та розуміння всього, у чому може виникнути комунікативна потреба мовців.

В ході дослідження було проаналізовано трьохсот фразеологізмів (180 з української та 120 з англійської мови) і виявлено 15 семантичних груп фразеологічних одиниць із компонентом «вода», які є спільними для обох мов. Результати наведені у таблиці:

Спільне значення ФО ФО англійської мови ФО української мови
1 Використовувати обставини на свою користь

to fishintroubledwaters;

it is good fishing introubledwaters;

ловити рибу в каламутній воді;
2 Щось непевне written in (on) water; вилами по воді (писано);
3 Ніщо не впливає на когось be (like) water off a duck’s back; як з гуски (гусака) вода;
4 Минуло багато часу з тієї пори

a lot of water passed under the bridge;

a lot of water has flowed under the bridge since;

багато води сплило (утекло);
5 Забути, не згадувати

to be water under the bridge;

to be water over the dam;

нехай пливе за водою;
6 Якісний of the first water; чистої води;
7 Зображення людини, яка зовні спокійна

still waters run deep;

still waters have deep bottoms;

тиха вода греблі рве;

в тихому болоті чорти водяться;

8 Зробити неясним, незрозумілим muddythewater;

каламутити воду;

замутити воду;

9 Бути на мінімальній дієті, завдяки якій підтримується життя, особливо як форма покарання Put(be) onbreadandwater;

садовити на хліб та воду;

перебиватися з хліба на воду;

перебиватися з юшки на воду;

жити на воді і біді;

10 Діяти на чиюсь користь

to draw water on one’s mill-wheel;

to draw water on smb’s mill-wheel;

to water on one’s mill-wheel;

лити воду на млин;
11 Зазнати випробувань, а також зробити все для когось

Go through hell and water;

Come hell or high water;

Go through fire and water for smb;

Пройти (крізь) вогонь і воду;

Проходити (пройти) крізь вогонь, воду і мідні труби;

Іти (скакати) у вогонь і воду

12 Даремно працювати, марно гаяти час

Draw water in a sieve;

Write in water;

to tread water;

toploughthewater;

Scoop up the water with a sieve;

Товкти воду в ступі;

Решетом у воді зірки ловити;

Носити воду в решеті

13 Робити щось непотрібне

Cast the water into the sea;

Carry water to the river;

Лити воду в криницю;

Варити воду – вода буде

14 Зникнути, пропасти безслідно Gone like water’d closed over him;

Спливти водою;

Піти за водою;

Як за водою йти;

Як лист за водою спливти;

Як (мов, ніби) вода змила кого;

Як сіль у воді

Як (мов) камінь у воду;

15 Алкогольні напої, горілка

Fire water;

Strong water;

Water of life;

Грішна вода;

Практичний та науковий інтерес спонукає встановити відповідності між ФО двох конкретних мов з метою вирішення проблем адекватного перекладу з однієї мови на іншу. В даному випадку під призму вивчення потрапляють споріднені англійська та німецька мови, що належать до романо-германської сім’ї мов, а також викликає істотний інтерес вплив спорідненості мов на превалюючий тип фразеологічних відповідностей при перекладі з англійської на німецьку мову.

Завдання нашої роботи полягає у дослідженні способів адекватного перекладу ФО з англійської мови на німецьку.

Отже, що стосується найбільш адекватних способів перекладу фразеологізмів з англійської мови на німецьку, то вони підлягають загальним правилам перекладу ФО. Оптимальним варіантом є переклад фразеологізму повним еквівалентом, оскільки фразеологізми англійської та німецької мов співпадають часто лексично і структурно. Цей факт можна пояснити результатом тісної взаємодії двох мов, що належать до однієї сім’ї, та широким запозиченням англійських ФО німецькою мовою. Зважаючи на певні національно-етнічні відмінності та відмінності в синтагматичних функціях членів речення в досліджуваних мовах, досить часто спостерігається використання часткових відповідностей та фразеологічних аналогів. Найчастіше перекладачі вдаються до дескриптивної перифрази за браком повних або часткових еквівалентів, які б передавали образність та стилістичну направленість вихідної англійської ФО. У зв’язку з цим виникає необхідність у глибшому дослідженні ФО в англійській та німецькій мовах, ширшому їх зіставленні, що дозволить нам наблизитись до ідеального перекладу, а крім того, розкриє сутність деяких німецьких запозичень чи кальок з англійської мови.

Особливості перекладу ФО з компонентом «вода»

Фразеологізми у мовленні несуть специфічне стилістичне навантаження. Вони є надзвичайно важливим компонентом загального арсеналу мовних засобів відображення. Шляхи перекладу фразеологічних одиниць є досить складними та проблематичними.

Суперечливі питання перекладу фразеологізмів набули певної завершеності передусім завдяки працям О.Куніна, Я.Рецкера, С.Власова та інших. Щоб достовірно та якомога ближче до оригіналу передати значення ФО в процесі перекладу, потрібно брати до уваги її структурні та граматичні особливості, а також культурологічні аспекти. Завдання перекладача – не перекладати компоненти та структуру ФОмови оригіналу, а відтворити цілісний ефект їх функціювання у мові перекладу. Для досягнення цієї мети існують такі способи перекладу фразеологічних виразів як повний чи відносний еквівалент, повний ідіоматичний аналог, приблизний аналог і описовий переклад, калькування. Основний принцип базується на наявності чи відсутності в мові перекладу фразеологічних відповідників мови оригіналу.

Переклад англійською мовою ФО – дуже непросте завдання. «Завдяки її семантичному розмаїттю, образності, лаконічності та яскравості фразеологія відіграє в мові дуже важливу роль». Вона надає мові виразність та оригінальність. Особливого поширення фразеологізми набули в усному мовленні, в художній та політичній літературі.

При перекладі ФО перекладач повинен передати її зміст й показати її образність, знайшовши аналогічний вираз в англійській мові, при цьому варто не втратити стилістичну функцію фразеологізма. За відсутності в англійській мові ідентичного виразу перекладач мусить шукати приблизного відповідника.

Такі лінгвісти, як С. Власов та С. Флорін, вважають, що фразеологізми треба перекладати фразеологізмами, тобто до такого перекладу, як до ідеалу треба прагнути в першу чергу и шукати інші варіанти лише впевнившись у недоцільності фразеологічного перекладу у даному тексті.

З перекладацької точки зору англійські ФО можно розподілити на дві великі групи [Кунин, 1964]:ФО, які мають еквіваленти в українській мові та безеквівалентні ФО. Фразеологічні еквіваленти можуть бути повними і частковими. Повними фразеологічними еквівалентами є ті готові англійські еквіваленти, які співпадають з українськими за значенням, лексичному складу, образності, стилістичному забарвленню та граматичною структурою; наприклад:

putonbreadandwater– садовити на хліб та воду;

unstableaswater– неспокійний як вода;

pourcoldwateronsmth– лити холодну воду;

muddythewater– каламутити воду;

Немало англійських фразеологізмів перекладаються частковими українськими еквівалентами, які передають повне значення, зберігаючи стилістичну направленість, але містять лексичні, граматичні або лексико-граматичні відмінності. Часткові фразеологічні еквіваленти можна розділити на три групи.

До першої групи належать фразеологізми, які співпадають за значенням, стилістичному забарвленню та близькі за образністю, але різняться за лексичним складом:

to scoopupwaterwithasieve– носити воду решетом;

toсarry(draw)waterinasieve– носити воду решетом;

likewateroffduck’sback– Як з гусака (з гуски) вода;

to turn on the waterworks – розплакатися, заплакати; проливати сльози;

to fishintroubledwaters– ловити рибу в мутній воді;

to tread water – товкти воду в ступі;

beware of a silent dog and still water– в тихому болоті чорти водяться;

До другою групи належать ФО, які співпадають за значенням, образністю, лексичним складом та стилістичному забарвленню, та різняться за такими формальними ознаками, як число та порядок слів:

alotofwaterhasflowedunderthebridgesince– чимало води упливло;

to water on one’s mill-wheel– лити воду на млин;

writteninwater– на (по) воді писати. То на воді записано. Це ще вилами по воді писано;

toploughthewater– носити воду решетом;

До третьої групи належать фразеологізми, які співпадають за всіма ознаками, окрім образності. Українською мовою ми кажемо «відкрите море», тоді як англійським еквівалентом буде bluewater. В українській мові є вираз «потрапити в халепу», а англійський варіант – getintodeepwater.

Узагальнюючи все вищезазначене, ми можемо зробити висновки, що при лексичному перекладі ФО треба завжди прагнути наблизитися до фразеологічного, передати його окремі елементи й сторони.

Оскільки англійська та українська мови пройшли подібні історичні, культурні, релігійні етапи розвитку, то в них, відповідно, мають місце ФО з однаковим образним, предметним, національно-етнічним компонентом. До подібних фразеологізмів відносяться такі звороти:

stillwatersrundeep– в перекладі на українську мову – тихі води глибокі = в тихому болоті чорти водяться;

Наприклад англійський фразеологізм Greatshipask(require) deepwatersвідповідає українському фразеологізму «Великому кораблеві (возові) велика й дорога». Даний фразеологічний вираз є прикладом фразеологічного аналога.

Розглянемо ще декілька подібних прикладів:

go through fire and water– пройти вогонь і воду;

to shed blood like water – проливатикровякводу;

to spend money like water – витрачатигроші наче воду;

stillwatershavedeepbottoms– тиха вода греблі рве; тиха вода часом великі греблі рве; тиха вода береги лупає, а бистра йде та й перейде;

diamontofthefirstwater– щирісінький діамант (брильянт); діамант (брильянт) найвищої (найліпшої, найкращої) чистоти;

За відсутності аналогів та еквівалентів при перекладі ФО з англійської мови варто на думку С. Власова та С. Флоріна використовувати описовий переклад, при якому одиниці фразеологізмів зводяться до перекладу не самої ФО, а лише її тлумачення, як у випадку з одиницями, що не мають еквівалентів. Це може бути пояснення, порівняння, опис та тлумачення – всі ці чотири види найбільш повно передають зміст ФО зрозумілой та стислой формою. Прикладами слугують наступні ФО:

toomuchwaterdrownedthemill– доброго потрошку;

abovewater– у доброму стані;

waterworks– плач, сльози;

talldrinkofwater– висока та струнка людина;

waterof forgetfulness – Лета, ріка забуття;

Стійкі сполучення слів іноді перекладаються дослівно, не залежно від того, чи існує повний або ж частковий еквівалент чи ні. Цей спосіб перекладу називається калькуванням. Без калькування не можна обійтись, коли образ фразеологізму надзвичайно важливий для правильного розуміння тексту і, в той же час, прозорий, а заміна його іншим образом не дає достатнього ефекту. Ми спостерігаємо калькування при перекладі нестійких порівнянь, гри слів та деяких англійських прислів’їв, особливо тих, що не мають підтексту. Наприклад:

holy water – свята вода;

Серед досліджуваних ФО зустрічаються й так звані комунікативні ФО паремії (прислів’я, приказки), які хоча й не мають відповідної еквівалентності слів та відтворюються у мові в готовому вигляді, відзначаються образністю та частковим або повним переосмисленням значення структурних компонентів. В деяких випадках паремії можуть бути подібними за лексичним складом, комунікативним значенням, стилістичним забарвленням та все ж мають свої особливості, тому відповідник у порівнюваній мові часто буває тільки приблизним:

You’dlike to eat fish, but would not like to get into the water– Хотів би й рибки з’їсти і ніг не замочити;

Thescaldedcatfearscoldwater– Хто обпікся на молоці, той і на холодну воду дмухає (ошпарений собака й холодної води боїться);

Itisgoodfishingintroubledwaters– Легко ловити рибку в каламутній воді, у каламутній воді рибка ловиться;

No safe wading in an unknown water –Нелізьуводу, незнаючиброду;

Blood is thicker than water – Кров людська не водиця;

Life is not all clear sailing in calm water – На житті як на довгій ниві;

Words are mere bubbles of water, but deeds are drops of gold – Слова лише бульбашки води, а вчинки – краплі золота;

Every miller draws water to his own mill.– Кожнийнасвоєколесоводунавертає.Кожний на своє коло воду тягне (горне). То на мій камінь вода.

Totaketosmthlikeaducktowater– Бути, чути (почувати) себе як риба у воді;| Суддя в суді — як риба в воді.

І нарешті, до другої групи відповідностей належать безеквівалентні ФО, при перекладі яких використовуються нефразеологічні способи. При адекватному перекладі подібні фрази потрібно пояснювати за допомогою вільного сполучення слів (тобто за допомогою дескриптивної перифрази):

To carry water on both shoulders – вести подвійну гру;

To water down the differences – залагодити суперечки;

To back water – відступати, відступитися;

Deepwaters– скрутне становище;

Have water on the brain – бути несповна розуму;

To dip a toe in the water – починати щось робити дуже обачно;

Отже, що стосується найбільш адекватних способів перекладу фразеологізмів з англійської мови на українську, то вони підлягають загальним правилам перекладу ФО. Оптимальним варіантом є переклад фразеологізму повним еквівалентом, оскільки фразеологізми англійської та української мов співпадають часто лексично і структурно. Зважаючи на певні національно-етнічні відмінності та відмінності в функціях членів речення в досліджуваних мовах, досить часто спостерігається використання часткових відповідностей та фразеологічних аналогів. Найчастіше перекладачі вдаються до дескриптивної перифрази за браком повних або часткових еквівалентів, які б передавали образність та стилістичну направленість вихідної англійської ФО. У зв’язку з цим виникає необхідність у глибшому дослідженні ФО в англійській та українській мовах, ширшому їх зіставленні, що дозволить нам наблизитись до ідеального перекладу, а крім того, розкриє сутність деяких українських запозичень чи кальок з англійської мови.

Тож, аналіз перекладу ФО з англійської на українську мову дає змогу констатувати, що найбільш частотним способом передачі ФО є переклад за допомогою часткових еквівалентів, а також описовий переклад та підбір аналогів.


ЗАГАЛЬНІ Висновки

Дослідження фразеології англійської мови мало за мету визначення особливостей використання і перекладу сталих словосполучень у статтях економічної тематики англійською мовою.

На підставі проведеного дослідження та у відповідності до сформульованих завдань одержано такі основні результати:

1) Серед численних проблем, які вивчає сучасне мовознавство, важливе місце займає вивчення лінгвістичних аспектів міжмовної діяльності, що називається перекладом або перекладацькою діяльністю. Поряд з загальними рисами, обумовленими єдиним лінгвістичним механізмом перекладацької діяльності, окремі види перекладу можуть мати і важливі специфічні особливості: модифікувати процес перекладу, надавати особливе значення досягненню еквівалентності на вищому рівні або, навпаки, допускати відхилення від максимально можливого ступеня смислової спільності, включати деякі елементи адаптивного транскодування тощо.

Переклад тексту, орієнтованого на зміст, вимагає забезпечення інваріантності на рівні плану змісту. Отже мовне оформлення перекладу повинне відповідати законам мови перекладу, іншими словами, мовне оформлення перекладу орієнтоване в першу чергу на мову перекладу, яка домінує, оскільки найважливішим тут є інформаційний зміст, і читач повинен одержати його в перекладі в звичній формі.

2) Провідною ознакою газетно - журнального тексту є клішованість засобів мовного вираження, а основним засобом - стійка їхня сполучуваність. Висока алюзивність газетного тексту виражається в тому, що журналісти використовують у якості готових «блоків» приховане або явне цитування добре знайомих всім читачам фрагментів тексту з відомих кінофільмів, мультфільмів, популярних пісень, реклами. Часто емоційна інформація в газетно - журнальному тексті передається за допомогою широкої палітри синтаксичних засобів. Особливу роль у газетно-інформаційному тексті грають так називані модні слова. Це можуть бути слова іноземного походження, що тільки входять у мову, або старі слова, які раптово розширили діапазон власної сполучуваності. Іронія в газетно-журнальному тексті часто базується, наприклад, на використанні лексики високого стилю в нейтральному або близькому до розмовного контексті.

3) У статтях економічної тематики досить поширені фразеологічні елементи. Фразеологічна одиниця є немодельованим словосполучення, зв'язаним семантичною єдністю. У мові така єдність не створюється, а відтворюється в готовому виді і функціонує як єдиний член речення.

Фразеологічні елементи викликають певні труднощі при перекладі, перш за все через те, що перекладач може не ідентифікувати фразеологізм, прийнявши його за звичайне неідіоматичне сполучення слів, або ж невірно визначити його значення, яке не є простою сумою його складових.

За способу перекладу на українську мову образну фразеологію можна умовно розділити на п’ять груп : фразеологізми, що мають повний відповідник в українській мові (a domino effect – «ефект доміно»); фразеологізми, які частково не співпадають за образності з українськими (to buy a pig in a poke – «купити кота в мішку»); фразеологізми, при перекладі яких образ повністю змінюється (to hang fire – «призупинити роботу»); фразеологізми, що при перекладі підлягають калькуванню (to have the last word – «мати останнє слово»); фразеологізми, які перекладаються нейтральною лексикою (to cut no ice – «нічого не добиватись»).

4) Лексико - граматична специфіка використання й перекладу сталих словосполучень особливо яскраво виявляється в газетних заголовках.

Призначення заголовка полягає в тому, щоб уразити уяву читача, привернути його увагу до матеріалу, через що автори часто вдаються до вживання в заголовках емоційно зафарбованих слів, жаргонізмів, ідіоматичних виразів, а також несподіваних словосполучень і алюзій.

Переклад фразеологізмів в заголовках – це особлива проблема, адже передати їх слово в слово зазвичай неможливо, через те, що вони являють собою єдиний образ, звідси - необхідність їх розгляду, як єдиного семантично цілого. Задача перекладача – відшукати в мові перекладу відповідник - фразеологізм, бажано з тим же ступенем семантичної зв'язаності. Якщо такого еквіваленту в мові перекладу не існує, перекладач має знизити ступінь семантичної єдності і замінити ідіому на фразеологічну єдність, де образність зберігається. При перекладі фразеологізмів в сучасному газетно - інформаційному тексті перекладач має бути дуже уважним та враховувати такий феномен, як деформація і контамінація фразеології.

Сталі словосполучення (газетні штами, кліше, образні вирази, специфічна термінологія) у тексті статті призвані викликати у читача миттєві однозначні асоціації.

Особливості використання фразеології в статтях бізнесово - комерційної тематики полягають у намаганні вплинути на читача з метою переконати його в правильності висунутих положень або викликати в ньому бажану реакцію не стільки логічно обґрунтованою аргументацією, скільки силою, емоційною напруженістю висловлення; вживанні метафор, порівнянь, перифраз й інших засоби емоційного впливу із загального мовного фонду виразних засобів на рівні з використанням специфічної усталеної лексики, обумовленою тематикою статті; індивідуальному підході до викладення матеріалу, що зумовлений рівнем професіоналізму автора і його ставленням до предмету, про який йдеться.


Висновки

Дослідивши тему «Фразеологічні синоніми тематичної групи «старанно працювати» та основні вправи до їх засвоєння на старшому етапі

навчання», ми дійшли до таких висновків:

1. Фразеологія будь-якої мови - це цінна лінгвістична спадщина, в якій відбивається бачення світу , національна культура, звичаї і вірування, фантазія і історія народу, що говорить на цій мові. Фразеологія як лінгвістична дисципліна знаходиться ще в стадії становлення .

Фразеологічний склад німецької мови має ряд специфічних, властивих тільки йому особливостей . Проте ця специфіка може бути виділена лише на тлі тих рис, які визначають лінгвістичну природу стійких словосполук взагалі і є спільними для одиниць фразеологізмів цілого ряду інших європейських мов .

Ми можемо визначити фразеологічні одиниці таким чином:

Фразеологічними одиницями є такі стійкі словосполучення , які, незалежно від кількості слів-компонентів , утворюють семантичну єдність і виконують в мові називну або експресивну функцію.

2. Стійкі словосполучення дуже різноманітні як в структурному, семантичному, так і у функціональному плані. Внаслідок цього усяка систематизація матеріалу фразеологізму у вигляді класифікацій будується залежно від того, які властивості одиниць фразеологізмів піддаються аналізу.

У лінгвістичній літературі відомо декілька класифікацій фразеологізмів. Але жодна з цих класифікацій не є достатньо повною та має певні недоліки. У нашій роботі ми розглядаємо фразеологічний склад німецької мови за класифікаціями Ф. Зейлера та В.В. Виноградова.

3. До останнього часу донині фразеологічна синонімія, а також і полісемія німецької мови найчастіше просто фіксувалися більшістю словників фразеологізмів і стилістичних словників німецької мови. Нині робляться перші спроби проникнути в суть цих явищ. Насамперед це стосується фразеологічної синонімії. Подібно до явища в лексиці, коли два слова з із різною мовною оболонкою мають однаковий або близький предметно-логічний зміст, у фразеології спостерігаються стійкі словосполучення, значення яких або повністю збігається, або показує певні семантичні або стилістичні відтінки . Велика кількість синонімів наявні серед парних сполучень.

4. Як і в лексичній синонімії, серед фразеологічних синонімів можуть бути одиниці, що відрізняються один від одного семантичними відтінками. Ці відтінки можуть характеризувати, наприклад, ступінь інтенсивності протікання дії, показувати характер протікання дії і т. д.

І, нарешті, фразеологія має певну кількість синонімічних одиниць, що відрізняються сферою вживання. При рівнозначності вони можуть уживатися лише в певних стилях мови.

5. Багатозначність у фразеології відрізняється від багатозначності в лексиці. Цікавими в цьому плані є спостереження над багатозначними фразеологічними одиницями англійської мови, які в рівній мірі можуть бути застосовані і до фразеологічних одиниць німецької мови. Залежно від видів словосполучень намічаються три типи лексичних значень стійких словосполучень 1) просте; 2) первинно-образне; 3) повторно-образне.

6. Продуктивність фразеології в збагаченні лексичного складу німецької мови не була ще предметом спеціального дослідження, якщо не враховувати аналізу окремих видів стійких словосполук (неафористичні фразеологічні одиниці), які освітлювали в літературі по словотворенню сучасної німецької мови.

7. Фразеологізми, в більшості випадків, утворюються за допомогою метафор, які беруть свої позначення з із сфер суспільного громадського життя, тому розвиток сфер людської діяльності відбивається також і в тематичних групах фразеологізмів.

8. Велика кількість фразеологізмів відноситься до теми людської діяльності та міжособистісних відносин. Сюди ж належить також тематична група «старанно працювати», яка рясно надавала і зараз надає компоненти для конструкцій фразеологізмів ( Додаток А). Багатство цієї тематичної групи пов’язане з тим, що праця та пов’язані з нею дії займають значну частину людського життя, що не могло не відобразитися у фразеологічному фонді німецької мови.

9. Фразеологічні одиниці – це носії життєвого досвіду нації, що яскраво відображають спостереження над навколишнім світом. Це безпосередньо зумовлює особливості вживання фразем у мовленні. Частотність використання сталих висловів прямо залежить від віку людини та від її життєвого досвіду. Дитина, наприклад, сприймає фразеологізми буквально. Причиною цьому є різниця в типі мислення дорослого та дитини. Тому фразеологізми доцільно вводити у лексикон учнів на старшому етапі навчання, коли вони вже мають певний багаж знань, та певний словниковий запас.

10. Під час вивчення фразеологізмів слід спрямувати навчальний процес у такому руслі, щоби залучити студентів та учнів до творчої та самостійної діяльності.

Підсумовуючи вищесказане, подамо основні способи перекладу фразеологічних одиниць.

1. Найкращий спосіб– передати фразеологізм фразеологізмом. Це є можливим тоді, коли англійська та українська мови запозичили фразеологічний зворот з інших мов (найчастіше класичних). Strike while the iron is hot.– Куйзалізо, покигаряче.

2. Переклад фразеологічним аналогом, тобто використання в українській мові фразеологічних одиниць, які мають те саме значення, але які побудовані на іншому образі. При такому перекладі слід враховувати, що український образ повинен бути нейтральним щодо національного забарвлення:Cantheleopardchangehisspots?– Природу не виправиш. Горбатого могила справить.

3. Переклад калькою, тобто спроба скопіювати англійський образ і створити свою фразеологічну одиницю. При такому способі треба пам'ятати, що:

· образ повинен бути зрозумілим, метафоричне, переносне значення повинно виходити з прямого значення: Littlepitchershavelongears. – У малих дітей великі вуха.

· якщо в перекладі є реалія, то вона повинна бути зрозумілою українському читачеві: TocarrycoaltoNewcastle.– Ніхто не возить вугілля в Ньюкасл.

· перекладові слід надати форму фразеологізму: Romewasnotbuiltinaday.– Не зразу Рим будувався.

4. Описовий переклад, відмова від перекладу фразеологізмом: tocutoffwithashilling– залишити без спадщини


СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Авксентьєв Л.Г. Сучасна українська мова. Фразеологія. – К.: Вища школа,1983. – 137 с.

2. Ажнюк Б.М. Англійська фразеологія у культурно-етнічному висвітленні. –Харків: Наукова думка, 1989. –132 с.

3. Актуальні проблеми підготовки перекладачів: Монографія / За заг. ред. Л.М.Пелепейченко. – Х.: Військ. ін-т ВВ МВС України, 2006. – 260 с.

4. Алефіренко М.Ф. Теоретичні питання фразеології. – Х.: Вища шк., 1987. – 134с.

5. Алёхина А.И. Семантические группы во фразеологии современного английского языка. – Минск, 1978. – 346 с.

6. Амосова Н.Н. Основы английской фразеологии. – Л., 1989. – 186 с.

7. Арсентьева Е.Ф. Сопоставительный анализ фразеологических единиц.Казань, 1989.–123 с.

8. Архангельский В.Л. О понятии устойчивой фразы и типах фраз // Проблемы фразеологии.–М.-Л.: Наука, 1964.—С.102-125.

9. Аскольдов С.А. Концепт и слово //Русская словесность. От теории к структуре текста. Антология. – 1980. – С. 10-15.

10. Бабій О. І. Роль і місце фразеологічної семантики у відтворенні мовної картини світу (на прикладі англійської мови) // Сучасні дослідження з іноземної філології: Збірник наук. праць. –Ужгород: Ужгород. нац. ун-т, 2005. –Вип. 3. –С. 229-234.

11. Бабушкин А.П. «Возможные миры» в семантическом просторанстве языка. – М.: Высшая школа, 1992. – 320 с.

12. Балли Ш. Французская стилистика. – М.: Эдиториал УРСС, 2001. – 139

13. Бархударов Л.С. Язык и перевод. М.: Международные отношения, 1975 – 190с.

14. Белявская Е.Г. Семантическая структура слова в номинативном и коммуникативном аспектах (когнитивные основания формирования и функционирования семантической структуры слова). – М., 1992. – 345 с.

15. Білодід І.К. Сучасна українська літературна мова: В 5-ти кн.- К.: Наук. думка, 1969 – 1673 с.

16. Білоноженко В.М., Гнатюк І.С. Функціонування та лексикографічна розробка українських фразеологізмів. –К.: Наук. думка, 1989. –153с.

17. Болдырев Н.Н. Когнитивная семантика: Курс лекций по английской филологии. – Тамбов: Изд-во Тамб. ун-та, 2000. – 261 с.

18. Бреус Е.В. Основы теории и практики перевода с русского языка на английский: Учебное пособие. 2-е изд., испр. и доп.-М.: Изд-во УРАО, 2000. 208с.

19. Булаховський Л.А. Вибрані праці. –К., 1978. –215 с.

20. Буслаєв Ф.И. Историческая граматика русского языка. – 2-е изд. – М., 1954. – Т.2. – Ч.1.

21. Вежбицкая А. Понимание культур через посредство ключевых слов. –М., 2001. – 156 с.

22. Вежбицкая А. Язык. Культура. Познание. – М.: Русские словари, 1997. 416с.

23. Виноградов В.В. Лексикология и лексикография. – М., 1977. – 241 с.

24. Виноградов В.В. Об основных типах фразеологических единиц в русском языке. – М.: Наука, 1986. – 342 с.

25. Виноградов В.С. Введение в переводоведение (общие и лексические вопросы). – М.: Издательство института общего среднего образования РАО, 2001, – 224 с.

26. Гак В.Г. Национально-культурная специфика метонимических фразеологизмов // Фразеология в аспекте культуры. – М.: Школа «Языки русской культуры», 1999. – С.261-265.

27. Гарбовский Н.К. Теория перевода М.: Изд-во Мос. Унивеситета, 2004.-543с.

28. Гумбольдт В. Язык и философия культуры. – М.,1985. – 125 с.

29. Демський М.Т. Системні зв’язки у сфері фраземіки // Мовознавство – 1991.–№2 – С.36-43.

30. Джолос Ю. В. Етимологія дієслівних фразеологічних одиниць у сучасній англійській мові // Актуальні проблеми сучасної фразеології: семантика, прагматика, лінгвокультура, комунікація. –Горлівка, 2004. –С. 10-16.

31. Єрченко П.Г. Класифікація фразеологічних одиниць // Іноземна філологія. – 1994. – Вип. 4. – С.8-12.

32. Жайворонок В.В. Українська етнолінгвістика: Нариси: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – К.: Довіра, 2007. – 262 с.

33. Жуков В.П. Семантика фразеологических оборотов. – М.: Просвещение, 1978. – 100с.

34. ЗайченкоН., Коваль-Костинська О., Паламарчук О. Національно-культурний компонент мовної семантики як перекладознавча проблема // Мовознавство. – 1998. – № 2-3. – С. 179-186.

35. Зорівчак Р. П. Принципи підходу до фразеологічної одиниці в перекладознавчих дослідженнях:Теорія і практика перекладу.- К., 1979.-Вип 1 – С.108-122.

36. Зорівчак Р. П. Реалія і переклад (на матеріалі англомовних перекладів української прози). – Львів, 1989. – 216 с.

37. Зорівчак Р.П. Фразеологічна одиниця як перекладознавча катерогія (на матеріалі перекладних творів української літератури англійською мовою). – Львів: Вища школа, 1983. – 173 с.

38. Іванова А. В. Відображення менталітету українського народу у фразеологічній системі української мови порівняно з англійськими ідіомами Актуальні проблеми сучасної філології. Мовознавчі студії. –Рівне, 1999. –Вип.7. –С.120–123.

39. Івченко А. Українська народна фразеологія: ономасіологія, ареали, етимологія. – Х.: Фоліо, 1999. – 304 с.

40. Казакова Т.А. Практические основы перевода. – СПб.: Издательство Союз, 2001. – 320 с.

41. Квеселевич Д.И. Интеграция английского словосочетания в сложное слово. – ФН, 1985. – №2. – 82 с.

42. Коваль А. Крилате слово: Довідкове вид. – К.: рад. школа, 1983. –222с.

43. Комиссаров В.Н. Слово о переводе – М.: Международные отношения – 1973 – 215с.

44. Коновець С.П. Деякі національно-культурні особливості фразеології (на прикладі іспанської та української мов) // Вісник КНЛУ. Іноземна філологія. – К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2001. – Вип.31. – С.47-49.

45. Кононенко В. І. Національно-мовна картина світу: зіставний аспект // Мовознавство. 1996. № 6.

46. Копиленко М. М., Попова З. Д. Очерки по общей фразеологии. – Воронеж, 1979. – 155 с.

47. Коптілов В.В. Теорія і практика перекладу. – К.: Юніверс, 2003. – 280 с

48. Кочерган М.П. Загальне мовознавство: Підручник для студентів філологічних спеціальностей вищих закладів освіти. – К., 1999. – 322 с.

49. Краткий словарь когнитивных терминов./Под ред. Кубряковой Е. –М., 1996. – 156 с.

50. Кузнєцова Г. В. Види семантичних змін у фразеологізмах // Вісник Київського національного університету. Серія "Філологія". – 2004. – Том 7, №1. – С. 150-157.

51. Куліш Ж. Фразеологізм і метафора у перекладі українською мовою: загальне та специфічне у підході до об’єкта перекладу // Українська філологія: школи, постаті, проблеми. –Львів, 1999. –Ч.2. –С.412–417.

52. Кунин А. В. Курс фразеологии современного английского языка: Учеб. для ин-тов и фак. иностр. яз. – 2-е изд. перераб. – М.: Высш. шк., Дубна: Изд. центр "Феникс", 1996. – 336 с.

53. Ларин Б. А. О народной фразеологии // История русского языка и общее языкознание. – М.: Просвещение, 1977. – 223 с.

54. Латышев Л.К. Курс перевода: эквивалентность перевода и этапы егодостижения. – М.: Просвещение, 1980. – 160 с.

55. Лебенок В. М., Степанова І. С., Хоменко Н. П. Навчальний посібник з питань перекладу англійської загальнонаукової лексики, фразеологічних сполучень та інших лексико-семантичних проблем: Навч. посіб. для аспірантів та здобувачів усіх спец. / Вінницький держ. технічний ун- т. –Вінниця: ВДТУ, 2002. — 125с.Ч. 1 — 125с.

56. Лебенок В. М., Степанова І. С., Хоменко Н. П. Навчальний посібник з питань перекладу англійської загальнонаукової лексики, фразеологічних сполучень та інших лексико-семантичних проблем: Навч. посіб. для аспірантів та здобувачів усіх спец. / Вінницький держ. технічний ун- т. –Вінниця: ВДТУ, 2002. – 125-248с. – Бібліогр.: с. 248.Ч. 2 — 125-248с.

57. Левицкая Т.Р., Фитерман А.М. Пособие по переводу с английского языка на русский. – М.: Высшая школа, 1973. – 136с.

58. Лилова А. Введение в общую теорию перевода. – М.: Высш. шк., 1985. 256 с.

59. Малиновська І., Воїнов В. Переклад як метаморфоз // Вісник Київського національного університету. Іноземна філологія. – К. – 2003. - № 34-36. – С. 148-150.

60. Медведев Ф. П. Українська фразеологія: Чому ми так говоримо? – Харків: Вид-во при ХДУ Вид. об’єд. "Вища школа", 1977. –226 с.

61. Мелерович А.М., Мокиенко В.М. О принципах словаря индивидуально-авторских употреблений фразеологических единиц в современном русском языке // Советская лексикография. Сборник статей. – М., 1998 с.101-115.

62. Мелерович А.М. О принципах семантического анализа фразеологических единиц // Теоретические прблемы семантики и ее отражение в одноязычных словарях. – Кишенев: Штиница, 1982. – С.180-184.

63. Миньяр-Белоручев Р.К. Теория и методы перевода – М.: Московский лицей, 1996. – 208с.

64. Мокиенко В.М. Славянская фразеология. – М., 1989 – 328 с.

65. Полюжин М.М. Функціональний і когнітивний аспекти англійського словотворення. – Ужгород: Закарпаття, 1999. – 237 с.

66. Попович А. Проблемы художественного перевода. – М.: Высш.шк.,1980. –199с.

67. Потебня А.А. Мысль и язык. – К., 1993 – 163 с.

68. Прадід Ю.Ф. Фразеологічна ідеографія (проблематика досліджень). – К.; Сімферополь, 1997. – 252 с.

69. Прокольева С.М. Механизмы создания фразеологической образности. М., 1996. – 348 с.

70. Рецкер Я.И. Пособие по переводу из английского языка на русский. – М.:Просвещение, 1982. – 160 с.

71. Редін П.О. Семантична характеристика фразеологізмів із значенням часу //Українське мовознавство. – 1987. – Вип. 14. – С. 8-14.

72. Редін П.О. Типи системних зв’язків фразеологічних одиниці у мові // Мовознавство. – 1994. – №4-5 С.50-52.

73. Рецкер Я.И. Теория перевода и переводческая практика. – М.: 1974. –345с.

74. Селіванова О. Нариси з української фразеології (психокогнітивний та етнокультурний аспекти): Моногр. – К.-Черкаси: Брама, 2004. – 376 с.

75. Скрипник Л.Г. Фразеологія українсько мови. – К.,1973 – 759 с.

76. .Слышкин Г.Г. От текста к символу: лингвокультурные концепты в сознании и дискурсе. –М., 2000. – 256 с.

77. Смит Л.П. Фразеология английского языка / Пер. с англ А.Р.Игнатьева. М., 1959. – 236 с.

78. Телия В. Н. Русская фразеология. Семантический аспект, прагматический и лингвокультурологический аспекты. –М.: Школа “Языки русской культуры”, 1996. –284 с.

79. Топоров В.Н. Из наблюдений над этимологией слов мифологического характера // Етимологія, 1967. – М., 1969. – С.11-21.

80. Ужченко В.Д., Авксентьєв Л.Г. Українська фразеологія. – Харків: Основа, 1990. – 167 с.

81. Українські відповідники російських фразеологізмів у перекладі роману І. Ільфа та Є. Петрова «Дванадцять стільців» М. Пилинського та Ю. Мокрієвим / В.Захаров // Студентський науковий вісник Терноп. нац.педагог.ун-ту ім..В.Гнатюка. – Випуск №10. – 2005. – 248 с.

82. Федоров А.В. Основы общей теории перевода (лингвистические проблемы): Для ин-тов и фак. иностр. яз. Учебное пособие – М.: Высшая школа. 1983. – 303с.

83. Федотов Г.П. Про Св. Дух у природі і культурі // Питання літ. – 1990, № 2. – С. 76-78.

84. Флорин С. Муки переводческие: практика перевода. – М.: Высш. шк.,1983. –183 с.

85. Фразеологізми як одиниці міжмовної комунікації (проблеми перекладу) [Електронний ресурс] / І.М. Василюк // Вісн. Житомир. держ. ун-ту ім. І. Франка. – 2004. – N 17. – С. 102-103. – Бібліогр.: 6 назв. http://www.nbuv.gov.ua/articles/2004/04vimomk.zip

86. Фрумкина Р.М. Концепт, категория, прототип // Лингвистическая и экстралингвистическая семантика. – М.,1992.- № 4. – С. 2-7.

87. "Хай слово мовлене інакше...": Статті з теорії, критики та історії худ.перекладу. – К.: Дніпро, 1982. – 295 с.

88. Черданцева Т.З. Язык и его образы: Очерки по итальянской фразеологии. – 2-е изд. – М.: Вече, 2007. – 168 с.

89. Шанский Н.М. Фразеология современного русского языка. – М.: Высшая шк., 1963. – 155 с.

90. Швейцер А.Д. Перевод и лингвистика: Статус, проблемы, аспекты. – М.:Наука 1988. –215 с

91. Шляхова В. В. Навчання перекладу фразеологізмів // Актуальні проблеми менталінгвістики. – Черкаси, 2001. – Ч.1. – С.194-197.

92. Шмелев Д.Н. Фразеология и ее особенности // Современный русский язык: Лексика. – М.: Просвещение, 1977. – С. 288.

93. Эмирова А.М. Русская фразеология в коммуникативном аспекте. – Ташкент: ФАН, 1988. – 91 с.

Лексикографічні джерела

1. Баранцев К. Т. Англо-український фразеологічний словник. – К.: "Знання", 2005. – 1056 с.

2. Білоноженко В.М., Гнатюк І.С., Винник В.О. та ін. Фразеологічний словник української мови: В 2-х т. – К.: Наукова думка, 1993. – 325 с.

3. Калашник В.С., Колоїз Ж.В. Словник фразеологічних антонімів української мови. –К.: Довіра, 2001. –284 с.

4. Каменецкайте Н.Л. Синонимы в английской фразеологии [Учебное пособие]. – М., 1971. – 328 с.

5. Коваль А.П., Коптілов В.В. Крилаті вислови в українській літературній мові: афоризми, літературні цитати, образні вислови. –Вид. 2-е перероб. і доп. –К.: Вища шк.. 1975. –336 с.

6. Коваль А.П. Спочатку було слово: Крилаті вислови біблійного походження в українській мові. – К.: Либідь, 2001. –312с.

7. Коломієць М.П., Регушевський Є.С. Словник фразеологічних синонімів/ За ред. В.О. Винника – К.: Рад.шк.. – 1988. – 524 с.

8. Кунин А. В. Англо-русский фразеологический словарь. – М.: Русский язык, 2000. – 512 с.

9. Медведєва Л.М., Медведєв Н.Ю. Англо-українсько-російський словник усталених виразів.–Київ-Тернопіль: Ной, 1992.–493 с.

10. Новий тлумачний словник української мови у чотирьох томах / Уклад.: В.В.Яременко та ін. – К., 1999. – Т.2

11. Новий тлумачний словник української мови у чотирьох томах / Уклад.: В.В.Яременко та ін. – К., 1999. – Т.4

12. Олійник І.С. Українсько-російський і російсько-український фразеологічний тлумачний словник. –К.: Радянська школа, 1991. –400 с.

13. Удовиченко Г.М. Словник українських ідіом. – К.: Рад. письменник. 1968. – 463 с.

14. Удовиченко Г.М. Фразеологічний словник української мови. В 2-х томах. Т. 2. : Н-Я. – К.: Вища школа, 1984. – 384 с.

15. Українські приказки, прислів’я і таке інше / Спорудив М.Номис. – К.: Либідь, 1993. – 768 с.

16. Ужченко В.Д., Ужченко Д.В. Фразеологічний словник східнослобожанських і степових говірок Донбасу. – Луганськ: Альма матер, 2000. – 198 с.

17. Фразеологічний словник української мови. Кн.1/ Уклад. В.М. Білоконенко. - 2-е вид. – К.: Наукова думка, 1999. –528 с.

18. Фразеологічний словник української мови / Укл. В.М. Білоноженко, В.О. Винник, І.С. Гнатюк та ін. –К.: Наук, думка, 1999.-Т.І.-528с.; ТЛІ. –984с.

19. Фразеологічний словник української мови: В 2-х кн. / За ред. Л.С. Паламарчука. –К.: Наук, думка. 1993. – Кн. 1. – 528 с.; Кн. 2. –980 с.

20. Чабаненко В. Фразеологічний словник говорів Нижньої Наддніпрянщини. – Запоріжжя, 2001. – 201 с.

21. Юрченко О.С., Івченко А.О. Словник стійких народних порівнянь. –Харків: Основа, 1993. – 176 с.

22. Hornby A.S. Oxford Advanced Learner’s Dictionary of Current English:–Oxford, 1982. –V. 2.- 453 р.

23. Oxford Advanced Learner’s Dictionary of Current English: –London, 1974. –Р. 680.

24. Webster’s New Twentieth Century Dictionary of the English Language: Unabridged. –New-York, 1993 –Р. 958.

Похожие рефераты:

Виникнення історичного мовознавства і порівняльно-історичного методу дослідження мов

Відтворення біблеїзмів при перекладі на українську мову

Визначення особливостей фразеологічного звороту на позначення характеру людини в українській та англійській мовах

Особливості використання ідіом

Національно-культурний компонент семантики порівнянь на прикладі ЛСП "Зовнішність людини" в німецькій і українській мовах

Лінгвокультурні особливості перекладу політичного дискурсу

Особливості розвитку англійської мови в Індії

Особливості перекладу політичного сленгу с української мови на англійську та назад

Українська мова у медіапросторі

Переклад лінгвокультурологічно-маркованих одиниць на матеріалі англійської та української мови

Особливості перекладу фразеологічних одиниць сучасної німецької мови

Особливості фразеологізмів

Способи відтворення паремій з англійської мови на українську та порівняння лексичних одиниць при відтворенні

Редагування спецдокументації

Однослівні ідіоматичні одиниці в сучасній англійській мові

Англійські та російські фразеологічні одиниці з сурядними сполучниками

Дивергентні процеси американського та британського варіантів англійської мови

Особливості номінації у сучасній німецькій феміністській прозі та специфіка її перекладу

Колороніми в структурі фразеологізмів в англійській мові