Скачать .docx  

Курсовая работа: Вплив мобільних телефонів на організм людини

Зміст

Вступ

Загальна частина

1. Історія розвитку

1.1 Неелектричні телефони

1.2 Електромагнітні передавачі

1.3 Вугільно – зернистий мікрофон

1.4 Винахід Белла

1.5 Бездротовий телефон (радіотелефон)

1.6 Існують супутникові та мобільні телефони

1.7 Приклад розвитку мобільних телефонів Nokia

Спеціальна частина

1. Хвороби та ушкодження спричиненні неправильним використанням мобільним телефоном

1.1 Виникнення ракових пухлин

1.2 Вивихи частин тіла

2. Вплив ЕМП на організм людини

2.1 Головні болі

2.2 Вплив на нервову систему

2.3 Вплив на ендокринну систему та нейрогуморальну реакцію

2.4 Вплив ЕМП на імунну систему

2.5 Вплив ЕМП на статеву систему

2.6 Вплив ЕМП на біополе людини

3. Мобільні телефони і діти

4. Методи захисту і профілактика захворювань

4.1 Існуючі методи захисту

4.2 Універсальний пристрій біокорекції організму людини

Висновки

Список використаної літератури

Додатки


Вступ

Останнім часом мобільна мережа почала стрімко розвиватися. Розповсюдження мобільних телефонів швидко пішло в гору. Iце проявляється не тільки на Заході, але й у нас на Україні, де мобільний зв’язок, нарешті, перейшов в категорію «товарів народного споживання". В Європі, кількість «мобільних» користувачів за останні рік збільшилась вдвічі. І, звісно, стала з’являтися загроза здоров’ю зі сторони радіо випромінюючих приладів.

Ознайомившись з теоретичним матеріалом я визначив темумого дослідження: «Вплив мобільного телефону на здоров’я людини».

Зараз не тільки вчені, а й влада вирішила приділити велику увагу цьому питанню. Почалися детальні вивчення цієї проблеми. Після проведення досліджень багато вчених різних країн світу, вивчаючи цю проблему, зійшлися у поглядах. Вони прийшли до висновку, що випромінювання мобільних телефонів негативно впливають на весь організм людини.

Метою нашого дослідження є: «Дослідити вплив мобільного телефону на організм людини».

Предмет дослідження: Електромагнітне поле мобільного телефону, об'єкт – людина.

Для досягнення мети я поставив такі завдання:

1.Підібрати матеріали з даної проблеми.

2. Опрацювати матеріали з даної теми.

3. Систематизувати отриману інформацію з даного питання.

4. Дослідити вплив ЕМП на організм людини за матеріалами наукових досліджень.

5. Узагальнити отримані результати та зробити висновки.

6. Представити міри безпеки у користуванні мобільними телефонами.

У наш час відбувається дуже стрімкий розвиток мобільного зв’язку. Число мобільних телефонів стало більшим за число домашніх телефонів. Вчені досліджують вплив мобільних телефонів, і приходять до того висновку, що мобільні телефони все ж таки шкідливі. При довготривалому впливі ЕМП можливі дегенеративні процеси центральної нервової системи, рак крові, пухлини мозку, гормональні захворювання. Особливо небезпечним ЕМП для дітей, вагітних, людей з захворюванням центральної нервової, гормональної, серцево – судинної системи. Зокрема ЕМП впливають на нервову, імунну, ендокринну та статеву системи.


Загальна частина

1. Історія розвитку

Винахід телефону є результатом праці багатьох людей і його авторство не можна приписати одній конкретній особі (як і у випадку з, наприклад, фотографією чи кінематографом).

Перший прототип сучасного телефону запатентовано в 1876 році американським винахідником Олександром Белом. Трубка Бела служила почергово і для передачі і для прийому звуку. Вона не мала дзвінка, а виклик абонента відбувавався через трубку за допомогою свистка. Дальність дії такого приладу не перевищувала 500 метрів. На першість у винаході телефону, окрім Бела, претендувало близько трьох десятків вчених, серед яких були МакДоноут, Едісон, Грей, Долбір, Блейк, Ірвін і Фелькер. Це призвело до виникнення низки судових процесів у США, які лише підтвердили колективність винаходу, визнавши за різними винахідниками першість за окремими пунктами.

B 1877 році винахідник Ваден використав для виклику абоненту телеграфний ключ, який замикав коло дзвінка. Того ж року німецька компанія «Сіменс і Гальске» почала виготовляти телефонні апарати з двома телефонними трубками — одна для прийому, інша — для передачі мови.

Томас Едісон винайшов вугільний мікрофон, який майже без змін пропрацював до 1980 року.

Історія подальшого розвитку телефону включає винахід електричного мікрофона, який прийшов на заміну вугільному, гучномовний зв'язок, тоновий набір, цифрове стискання звуку, нові телекомунікаційні технології (IP телефонію, ISDN, DSL, стільниковий зв'язок, DECT).


1.1 Неелектричні «телефони»

Загалом телефон — це будь-який механізм, що має здатність передавати звук на велику відстань. Найперші телефони були механічними приладами, що базувались на передачі звуку, використовуючи повітря або інші фізичні засоби, на відміну від електричних приладів, що базуються на електромагнітних сигналах.

Згідно з листом у Peking Gazette, у 968, китайський винахідник Кунг-Фу-Вінг винайшов thumtsein, який імовірно передавав мову через труби. Розмови через труби використовуються й сьогодні.

Мотузковий телефон був також відомий століттями, зв'язуючи дві діафрагми з мотузкою або з дротом, які передають звук з одного кінця до іншого вібраціями мотузки, а не через електричний струм.

1.2 Електромагнітні передавачі

За деякими версіями, телефон винайшов у 1860 році Антоніо Меуччі, який називав його телетрофоном. Незважаючи на публічну заяву тогочасного Державного Секретаря США про те, що «існують необхідні докази, щоб надати пріоритет у винаході телефону Меуччі, а не Беллу» та не зважаючи на той факт, що Сполучені Штати ініціювали звинувачення у шахрайстві проти патенту Белла, розгляд справи у суді переносився на наступний рік, знову і знову, аж до самої смерті Меуччі у 1896. Потім справу було закрито.

Перша американська демонстрація винаходу Меуччі відбулася у 1860, про яку існує стаття, видана у Нью-Йоркській італійсько-мовній газеті. Меуччі винайшов поєднаний електромагнітний передавач та одержувач, де рух діафрагми модулював сигнал у котушці, переміщуючи електромагніт. Прилад передавав звук з високою точністю, але з дуже слабким сигналом. На жаль, серйозні опіки, погане знання англійської мови та невеликі здатності до бізнесу призвели до того, що Меуччі не зміг розвинути свої винаходи у комерційну сферу в США. Меуччі демонстрував деякі свої інструменти у 1849 році у Гавана (Куба) але свідки не змогли чітко сказати, чи то був електричний телефон або просто варіант телефону, що використовує вібрацію дротів для передачі звуків.

Меуччі було визнано першим винахідником телефону Конгресом США, 269 резолюцією, що датована 11 Червнем 2002.

У 1854 році у журналі «L'Illustration de Paris» Шарль Бурсей (Charles Bourseul), французький телеграфіст, опублікував план передачі звуків та навіть мови електрикою. Припустимо, пояснював він, що людина говорить поблизу чутливого диска, який не втратить жодного коливання голоса; цей диск почергово встановлює та роз'єднує струм з батареї: також на деякій відстані може розташовуватись інший диск, який буде одночасно виконувати такі ж вібрації… Певно, у близькому чи далекому майбутньому, мова буде передаватись електрикою. Я робив експерименти у цьому напрямі; вони делікатні та вимагають часу та терплячості, але ця справа обіцяє дати сприятливий результат.

У 1860 році Йоганн Філіп Райс (Johann Philipp Reis) виготовив прилад, який міг передавати музичні тони, і навіть слово чи два пошепки. Передавач Райса був передавачем типу натисни-відпусти. Тобто, голка прикладена до діафрагми натискалась, та відпускалась, коли звук проходив через діафрагму. Це натисни-відпусти сигналювання дозволяло передавати тони, та деякі голосні, проте через те, що воно не ішло за аналоговою формою звукової хвилі (контакт був винятково цифровим, тільки два значення) воно, сигналювання, не могло передати приголосні або складні звуки. Передавач був дуже складним у використанні тому, що позиція голки та контакту відносно оператора були критичними. Це можливо назвати «телефоном», оскільки прилад дозволяв передавати звуки на відстані, але це не телефон у сучасному розумінні, через те, що він не міг передавати точну копію звуків. Винахід Райса більш відомий як «музичний телефон».

Десь у 1870 році пан Кромвел Флітвуд Варлі (Cromwell Fleetwood Varley), відомий англійський електрик, запатентував декілька варіантів аудіотелеграфа, що базувався на ідеях Райса. Він ніколи не виготовляв та не планував пристрій, який би міг передавати мову, тільки чисті звуки.

Приблизно у 1874 році Пол ла Кур (Poul la Cour), датський винахідник, експериментував з аудіо телеграфами на телеграфній лінії між Копенгагеном та Фредерікією у Ютландія. Вібруючий камертон переривав струм, який, після проходження лінією, проходив крізь електромагніт, та притягував кінці камертона, змушуючи той грати ту ж ноту, що й перший камертон. І знову, винахід ла Кур не міг передавати мову, тільки чисті тони.

П. Еліша Ґрей (Elisha Gray), з Чикаго також винайшов тоновий телеграф схожий на той, що винайшов пан ла Кур. У цьому приладі вібруючий сталевий дріт перериває струм, який на іншому кінці проходить через електромагніт та змушує вібрувати сталевий дріт, розташований у полюсів електромагніту. Гармонійний телеграф Ґрея з вібруючими дротами використовувався телеграфною компанією Вестерн Юніон Телеграф (Western Union Telegraph Company). Через те, що більше ніж один набір вібрацій, а значить і більше ніж одна нота може бути передана через ту саму лінію одночасно, гармонійний телеграф може бути класифікований як “мультиплексний” телеграф, який здатен передавати декілька повідомлень через одну лінію за раз. Ці повідомлення можуть бути прочитані оператором або записані.

Гармонійний телеграф Ґрея йде шляхом Рейса та Бурсея — в основу покладено принцип переривання електричного струму вібруючим контактом. Ґрей розумів недолік точності такого приладі та аргументував, що, якщо струм був розташований ближче до моделі, буде можливо досягнути більшої точності. Ґрей збудував та запатентував рідинний мікрофон, де голка розташовувалась у контакті з рідким провідником і, коли діафрагма вібрувала, голка занурювалась у рідину більше-менше, що завершувалось більшим-меншим проходженням току на рідину. Белл використовував рідинний мікрофон для багатьох своїх публічних демонстрацій. Рідинний передавач мав проблему, що хвилі сформовані на поверхні призводили до перешкод.

1.3 Вугільно-зернистий мікрофон

Едісон Томас Ельва зробив наступний крок у розвитку точності телефонів зі своїм винаходом вуггільно - зернистого мікрофона. Едісон дізнався, що зернини вугілля, затиснуті між двома металевими пластинами мають опір, який змінюється з тиском, тобто зернини могли змінювати свій опір, коли пластини рухались у відповідь на звукові хвилі, та відтворювати звук з високою точністю, без проблем рідинного передавача. Цей тип мікрофона залишався стандартом до 1980-тих, та використовується і досі.

1.4 Винахід Белла

Белл Александер Ґрехем часто — проте невірно — вважається першим винахідником телефону. Класична історія про те, як він кричав: «Ватсон, ходіть сюди! Ти мені потрібен!» — по-простому міф, популяризований на Заході.

Підготовка Белла

Як професор в Бостонському університеті, Белл займався підготовкою учителів для глухих та експериментував автофонографом із Леоном Скоттом у галузі запису вібрацій вимови. Цей прилад складається з тонкої мембрани, яка вібрується голосом та несе легку голку, що малює на пластині димчатого скла хвилеподібну лінію, — та завдяки вібрації мембрани графічно відображує рух звукових хвиль у повітрі.

Дослідження у галузі вокальної фізіології підготовили Белла для роботи зі звуком та електрикою. У 1874 році працював він з музичним телеграфом, в якому за схемою «натисни-відпусти» використовував вібруючий сталевий язичок для переривання струму — який, із черги, змушував вібрувати одержувача, що складався з електромагніту, котрий змушував сталевий язичок на іншому кінці вібрувати, так само як, це зробили Бурсей, Рейс та Ґрей. Одного дня з'ясувалось, що язичок не реагував на переривчастий струм, — і Белл, припускаючи, що язичок забився у полюсів магніту, забажав, щоб асистент Ватсон, який був на іншому кінці лінії, посмикав за язичок. Асистент зробив як йому і повелено, — та на власне здивування Белл спостеріг, як подібний язичок на його кінці лінії почав вібрувати та випускати ті ж ноти, дарма що між ними не було переривчастого струму на лінії: подальші експерименти довели, що язичок вібрував завдяки електромагнітному струму, викликаного рухом віддаленим на лінії язичка біля магніту. Саме це відкриття привело Белла до відмови від струму з батареї — та цілковитим переходом на струм із магнітної індукції язичків. Удодатку стало зрозумілим що, через те, що струм ніколи не розбивається, усі складні вібрації мови можна конвертувати в струм, який, у свою чергу, міг відтворювати мову на великих дистанціях.

Белл з асистентом Ватсоном дізнався, що рух язичка у магнітному полі здатний передавати модуляції звука. Праця за аналогією з автофонографом, Белл створив одержувач, який складався з протяглої діафрагми або з нагнутої шкіри золотобіта з арматурою намагніченого заліза приєднаного до середини, та вібрував перед полюсом електромагніту на струмі з лінії.

Успіх Белла

Прилад був готовий 2 червня, 1875 року, і того самого дня йому вдалося передати звуки та аудіо сигнали електромагнітним струмом та без використання батареї. 1 липня, 1875, він інструктував свого асистента, як створити другий мембранний одержувач, який можна було б використати з першим, і через декілька днів вони були зв'язані одне з одним, на кінцях лінії, яка йшла з кімнати винахідника в Бостоні до підвалу внизу. Белл, у кімнаті, тримав один інструмент у руках, у той час, як Ватсон у підвалі слухав інший. Винахідник спитав, ' Ти розумієш, що я кажу?' і ми можемо тільки уявляти його задоволення, коли Ватсон вбіг у кімнату та, схвильований, сказав 'Так.' Проте, перший успішний двохсторонній телефонний дзвінок Белл не зробив до 10 березня, 1876 , коли Белл сказав у прилад « Ватсон, ходи сюди, Я хочу тебе бачити. » Та Ватсон відповів. Так, у 1875, Белл винайшов електромагнітний передавач, який до нього винайшов Меуччі. Перший дзвінок на велику відстань було зроблено 10 серпня, 1876 року Беллом з родинної ферми Брентфорд Онтаріо, асистентові який знаходився у Парижі, на відстані 16 км.

Потім він закінчив прилад, у якому передавач формувався подвійним електромагнітом, перед яким мембрана, витягнута на кільці, несла довгастий шмат м'якого заліза, закріпленого у середині. Мікрофон перед діафрагмою спрямовував звуки на неї, і так як вона вібрувала з ним, м'яка залізна арматура викликала відповідні струми у чарунці електромагніту. Ці струми після проходження лінії, опинялись у приймачі, який складався з трубчастого електромагніту, один кінець якого був частково закритий тонким диском з м'якого заліза, встановленого в одній точці на кінці труби. Цей одержувач був схожий на циліндричну металеву коробку з товстими стінками, з товстою залізною кришкою, закріплена до отвору одним гвинтом. Коли хвилеподібний струм проходив через котушку магніту, диск або кришка арматури починали вібрувати та давати звук.

Примітивний телефон був швидко покращений, подвійний електромагніт був замінений на один магніт-полосу з маленькою котушкою або бобіною дротів, які оточують один полюс, перед яким тонкий диск з феротіпія закріплений у круговому мікрофоні та служить як з'єднані мембрана та арматура. Коли говорять у мікрофон, залізна діафрагма вібрує з голосом у магнітному полі полюса, і таким чином збуджує хвилеподібний струм у котушці, який, після подорожі дротом на віддалене місце, приймається таким самим приладом. При пересіканні котушки приймача, струм посилює або ослаблює магнетизм полюса, і таким чином змушує диск вібрувати та відтворювати імітацію голосу. Ці звуки тихі і можуть бути почуті лише, коли вухо знаходиться близько до мікрофона, проте вони розбірливі та виразні, та легко впізнати того, хто говорить.

Публічні демонстрації

Найраніше публіка телефону Белла

Прилад був представлений в Сторічній Виставці (Centennial Exhibition) у Філадельфії, у 1876, де він привернув на себе увагу Бразильського імператора Педро II, та на зустрічі Британської Асоціації (British Association) у Глазгові, восени того ж року, Сер Вільям Томсон розповів про існування винаходу Європейській публіці. У опису його візиту - виставки, він сказав: ' В Канадському відділені я чув, "Бути чи не бути . . . ось у чому питання, " через електричний дріт; проте, ставлячись з презирством до односкладових слів, електрична артикуляція піднялася на вищі висоти, та дала мені уривки з випадкових Нью-Йоркських газет "Місто Нью - Йорк, " "Сенатор Мортон, " "Сенат вирішив надрукувати додатково тисячу копій, " «Американці в Лондоні вирішили своє четверте Червня, що наближається!» Це все мої власні вуха чули, як кажуть мені з безпомилковою розбірливості з круглої арматури диска іншого маленького електромагніта, такого самого, як я тримаю у руці.

Безсмертні слова Шекспіра, які вимовив маленький не одухотворений голос, дійсно викликали захоплення в палкого душею великого електрика. Здивування, створене серед публіки цим винаходом, будуть пам'ятати. Крім одного або двох винахідників, ніхто навіть не мріяв про телеграф, який буде розмовляти. Уява запрацювала у людей, представляючи можливі сфери вжитку телефону. Так винахідний журналіст передбачив час, коли друзі через океан зможуть шептатися один з одним під шум хвиль Атлантики. Зацікавленість, однак, не було повністю вгамована доки професор Белл, винахідник приладу, власноруч не продемонстрував його Британській публіці, та не отримав запальні оплески захоплених співвітчизників.

Пізніші публічні демонстрації

Більш пізнійваріанттелефону, що базувався на рідинному передавачі Грея, був публічно представлений 4 травня, 1877 року на лекції, що давав Професор Белл в Бостонському Музичному Холі. ' Ідучи до маленької телефонної коробки з приєднаними дротами, ' говориться у доповіді, ' пан Белл байдужо спитав, наче адресував своє питання комусь у сусідній кімнаті " Пане Ватсон, ви готові! " Пан Ватсон за п'ять миль звідси у Сомервіллі, швидко, позитивно відповів та скоро було чути голос співаючи «Америка.». Ідучи до іншого інструмента, з'єднаного дротом з Провіденс (Providence), сорок три милі звідси, пан Белл послухав трохи та сказав, «Сігнор Брігноллі, який допомагає мені на концерті у Музичному Холі в Провіденс, зараз заспіває для нас. » Через мить інтонація голосу тенора підвищилась та впала, звук був слабким, іноді взагалі пропадав, а потім знову ставав чутним. Пізніше, соло корнета, що грав у Сомервіллі, було дуже розбірливо чути. Ще пізніше, пісня у трьох частинах прийшла проводом з кінцевої станції Сомервілля, та пан Белл розважив аудиторію, коли вигукнув, «Я буду вимикати пісню з однієї частини кімнати до іншої так, щоб усі могли чути. »

Розмова телефоном 1910 рік

Саме в Массачусетсі був встановлений зв'язок з Бостоном, на відстані вісімнадцяти миль, та пан Ватсон співав "Auld Lang Syne", « Прикрашений Зірками Прапор (The Star - Spangled Banner)», та "Вітайте Колумбію (Hail Columbia), " у той час як аудиторія в Салемі підспівувала хором.

Резюме досягнень Белла

Белл прийняв у своїх приладах передавачі Грея та пізніше Едісона та пристосував комутатор, розроблений для телеграфії компанією Western Union. Було б неправильним применшувати внесок Белла у розвиток телефонії. Крім того, Белл досягнув успіху там, де інші не змогли, він зміг створити комерційну телефонну систему. Можна сказати, що Белл винайшов телефонну компанію.

Будова телефону 1972 року

Сучасна телефонна трубка з'явилася, коли шведський монтер прив'язав мікрофон та динамік до палки, щоб тримати руки вільними. Складаний переносний телефон був навмисною копією вигаданий футуристичних комунікаторів з телевізійного серіалу Star Trek.

Історія додаткових винаходів та покращень електричного телефону включає в себе вугільний мікрофон (пізніше замінений на електричний мікрофон, який зараз використовується майже у всіх телефонних апаратах), ручний комутатор, дисковий набір, автоматичну телефонну станцію, комп'ютеризований телефонний перемикач, тоновий набір (DTMF), та оцифрування звуків, використовуючи різні методи кодування, такі як імпульсно - кодову модуляцію PCM (також використовується для WAV файлів та компакт дисків).

Більш новіші системи включають IP телефонію, ISDN, DSL, стільникові телефони (мобільні телефони), бездротові телефони, та UMTS системи, які дозволяють виконувати високошвидкісну пакетну передачу даних.

Телефонна індустрія поділяється на виробників обладнання та телефонних операторів. Компанії-оператори часто тримають національну монополію. У Сполучених Штатах, компанія Bell System сильно зросла. Вона частково або повністю володіє компаніями, що надають телефонні послуги близько 80 % телефонів у державі та також володіє компанією Western Electric, яка виготовляє або закуповує усе обладнання, що використовується місцевими телефонними компаніями. компанія Bell System позбавляла себе місцевих телефонних компаній, щоб у 1984 році владнати антимонопольний позив проти себе з боку Міністерства юстиції Сполучених Штатів Америки.

Перший трансатлантичний телефонний дзвінок( додаток №1) з міста Нью-Йорк до міста Лондон було зроблено 7 січня, 1927 року.

1.5 Бездротовий телефон (радіотелефон)

Радіотелефон (бездротовий телефон) вперше був винайдений Тері Паллом у 1965, що складався з «бази», під’єднаної до телефонного кабелю, та зв'язаної за допомогою слабо-потужного радіо з віддаленою телефонною радіо трубкою. Це дозволяє використовувати трубку з будь - якого місця у зоні досяжності бази. Через те, що на передачу сигналів до трубки необхідна енергія, база під'єднана до електромережі. Такі телефони не функціонують без електрики.

Спочатку безпроводові телефони використовували частоту у 1.7 МГц для зв'язку між базою та трубкою. Через проблеми з якістю та зоною досяжності, такі телефони швидко були витиснені системами, що використовують частотну модуляцію на вищих частотах (49 МГц, 900 МГц, 2.4 ГГц, та 5.8 Ггц). Бездротові телефони, що працюють на частоті у 2.4 Ггц можуть конфліктувати з деякими протоколами бездротових локальних мереж (802.11b/g), через те, що вони використовують однакові частоти. Сучасні бездротові телефони звичайно працюють на декілька сот метрів.

1.6 Існують супутникові та мобільні системи

На відкритті телефонної станції у місті Будапешт, 1881 року, Нікола Тесла став головним електриком телефонної компанії (інженером Югославського уряду першої державної телефонної системи). Там Тесла винайшов прилад, який він називав телефонним підсилювачем. Пристрій міг працювати як гучномовець. Цей винахід ніколи не патентувався та не демонструвався публічно. В кінці кінців він використовувався для того, щоб виявляти сигнали у експериментах з бездротової передачі. Прилад, розроблений у цих експериментах, був попередником сучасних бездротових телефонів.

Мобільні телефони

Сучасні мобільні телефонні системи побудовані за принципом стільників. Радіо використовується, щоб зв'язуватись між трубкою та стільником. Коли трубка надто сильно віддаляється від стільника, комп'ютерна система дає команду найближчому до трубки стільнику встановити зв'язок з трубкою на іншому каналі без переривання дзвінка.

Сучасні мобільні телефони використовують стільникову систему через те, що радіо частоти — обмежений ресурс, який використовує багато абонентів. Стільники та трубки мають слабо потужний передавач так, щоб обмежена кількість радіо частот може використовуватись великим числом абонентів з меншою кількістю перешкод. Крім того батареї у трубках потребують меншої кількості енергії.

1.7 Приклад розвитку мобільних телефонів Nokia

Опис телефону " Nokia 1011"

Nokia 1011 важив 475 гр. Причому велика частина ваги припадала на нікелево-кадмієвих батарей, яка могла працювати без заряджання в режимі розмови всього 90 хвилин. Та й час роботи в режимі очікування було мізерно мало - всього 12 годин З точки зору сучасних високих технологій, інші технічні характеристики "піонера" також "вражають" уяву сьогоднішнього досвідченого користувача: розмір корпусу 195 x 60 x 45 мм, записна книжка на 99 номерів . Зрозуміло, що ні про який кольоровий дисплей, вбудовану камеру або карту пам'яті й мови не йшло. Але не будемо настільки зневажливі: Nokia 1011 - перший телефон з функцією SMS. Він працював в діапазоні 900 МГц, що цілком підходило таким великим операторам зв'язку, як британські Vodafone і Cellnet (нинішній O2).


Опис телефону Nokia N97 minigoldedition

Смартфон Nokia N97 mini є кілька зменшеним варіантом Nokia N97,але на відміну від оригінального апарату, корпус цього смартфона покритий 18-каратним золотом,що має товщину всього 14.2 мм. Апарат оснащений висувається сенсорним TFT-дисплеєм, що відображає до 16 млн. кольорів, з діагоналлю 3.2 "і QWERTY-клавіатурою. Nokia N97 mini створений на платформі Symbian OS 9.4 Series 60. У Nokia N97 mini вперше використаний сервіс LifecastingwithOvi. Даний сервіс є спільним проектом Nokia і Facebook і дозволяє оновлювати статуси і дані про місцезнаходження в особистому профілі на Facebook безпосередньо з екрану пристрою. Короткі технічні характеристики N97 mini: процесор ARM 11 434 МГц, пам'ять 8 Гб, робота в частотних діапазонах GSM 850/900/1800 / 1900, UMTS 850/900/1900/2100, підтримка стандартів передачі даних HSCSD, GPRS 32, EDGE 32, HSDPA 3.6 Мбіт / с., інтерфейси Bluetooth 2.0 + A2DP, microUSB 2.0, Wi-Fi 802.11 b / g, камера 5 Мпікс ., підтримка карт пам'яті формату microSD, об'ємом до 16 Гб, вбудовані чіпи GPS з функцією A-GPS і FM радіо. Роботу телефону Nokia N97 mini забезпечує потужний акумулятор на 1200 mAh, який дозволяє апарату працювати до 320 годин в режимі очікування і до 7.1 годин в режимі розмови.

Мобільний телефон "Nokia 1011" випустили 10 листопада 1992 року. Назва телефону походить з дати випуску. А телефон Nokia N97 minigoldedition випустили в 2010 році, таким чином зрівнявши ці два телефони, ми бачимо настільки швидко розвиваються мобільні телефони.


Спеціальна частина

1. Хвороби та ушкодження спричинені неправильним використанням мобільним телефоном

1.1 Виникнення ракових пухлин

Спеціалісти Московської медичної академії ім. І.М. Сеченова під керівництвом академіка РАМН Геннадія Румянцева в черговий раз намагались знайти відповідь на питання, чи шкідливі мобільні телефони для здоров'я.

Основним шкідливим фактором мобільних телефонів вважаються високочастотні дециметрового діапазону. Найбільш розповсюджений в Росії стандарт GSM працює на частотах 900, 1800 і 1900 МГц. Найбільш сильне випромінювання мобільника сильно коливаються. Це зв'язано як з самою конструкцією телефону, так і з умовами його використання і віддаленістю абонента від базових станцій. Через таке коливання вченим досить важко спрогнозувати біологічні ефекти телефонного випромінювання, хоча досвід фізіологів говорить про те, що практично будь - який вид випромінювання потенційно небезпечний для здоров'я. Висновок про вплив мобільних телефонів на здоров'я важко зробити ще й тому, що з початку досліджень минуло дуже мало часу, а якісні пухлини, у виникненні яких звинувачують телефони, утворюються досить довго.

«Більшість вчених оцінюють вплив мобільних телефонів на нервову систему і розвиток якісних пухлин, - говорить Геннадій Румянцев. - Але дані різних дослідницьких колективів дуже різні. Одні вчені не вбачають залежність розвитку пухлин від використання мобільного зв'язку, інші вважають його доведеним. Неоднозначні й результати експериментів, присвячених впливу високочастотних випромінювань на різні здібності людини. Єдиний факт, який не підлягає сумніву - це вплив радіохвиль частоти 900 МГц, який підвищує кровообіг у корі головного мозку. Але цього не достатньо, щоб винести мобільним телефонам остаточний негативний вирок".

Згідно статистиці у 2004 році загальний продаж сотових телефонів сягнула висот — їх було продано близько 650 тисяч. У цілому мобільниками користуються сьогодні приблизно півтора міліарди жителів нашої планети - від дітей до людей похилого віку.

Зростає популярність мобільних телефонів, але накопичуються і наукові дані про наслідки їх використання. Зовсім недавно усіх занепокоїли дані, опубліковані німецькою групою дослідників. Їх експерименти показали: вплив електромагнітних полів, аналогічних за характеристиками тим, які створюються мобільниками, які різко підвищують загрозу пошкодження ДНК і теоретично можуть призвести до переродження клітин у якісні, тобто до зародження пухлин. Правда, вчені сказали, що доказів негативного впливу на здоров’я людини поки що не має, потрібні подальші дослідження.

Англійські вчені б'ють тривогу з іншого приводу: вони стверджують, що діти стали гірше спати через мобільники. Інші беруть їх з собою навіть у ліжко, продовжують посилати один одному СМС - повідомлення і тому гірше засинають, сон дітей більш неспокійний. Лікарі впевнені, що дорослі повинні зменшувати використання сотових телефонів маленькими дітьми.

Обвинувачення в адресу мобільників звучать і в італійській пресі. Нещодавно там з'явилося нестандартне повідомлення: 14 - літню дівчинку прийшлося госпіталізувати через серйозне запалення сухожиль. Деякий час дівчинка почала скаржитися на постійну біль у великому пальці правої руки, потім палець зовсім перестав рухатися. Лікарі виявили гостре запалення сухожиль, почали докопуватись до причин хвороби. Згодом вони з'ясували: дівчинка щоденно відправляла друзям до ста СМС. Медики попереджують, що такі випадки можуть повторитися, якщо підлітки не зрозуміють, що їх захоплення СМС - повідомленнями небезпечно. Крім того, психологи і педагоги думають, що таке захоплення (так, як і захоплення комп’ютерними іграми) може призвести в хворобливу тягу і породити додаткові неврози. Крім цього постає ще й інша проблема: чи руйнують випромінювання мобілок клітини крові? Проблеми безпеки використання мобільних телефонів постійно зостаються у центрі уваги — як серед користувачів, число яких вже сягає 1 млрд. По всьому світу, так і серед вчених. Не раз з'являлись роботи, де доводилась шкідливість випромінювання мобільних телефонів. Інколи можна було прочитати й інші твердження. Нові дані, які були отримані шведськими вченими, безсумнівно, направлять ці дискусії зовсім в інше русло, передає ВВС.

Справа в тому, що усі минулі дослідження розглядали в основному проблему виникнення ракових пухлин із-за пошкодження молекул ДНК, які можуть виникнути у результаті локального нагріву при поглинанні електромагнітних хвиль. Але енергія випромінювання недостатньо висока, щоб визвати розрив хімічних зв’язків, а локальний розігрів також недостатній для проведення хімічної реакції.

Заслуга шведських вчених у тому, що вони розглянули зовсім інший шлях впливу випромінювання на організм, а саме - вплив його на еритроцити (червоні кров’яні тільця). Еритроцити взаємодіють один з одним не посередньо, а через молекули оточуючої їх води, які представляють собою електричні диполя. Була проаналізована теоретична модель такої взаємодії при накладанні зовнішнього електромагнітного поля частотою 850 МГц ( типічне значення для мереж мобільного зв’язку). Виявилось, що при такому впливі диполя молекул води вистроюються в одному напрямку, що призводить до збільшення сили взаємодії на 11 порядків величини.

Нагадаємо, що це лиш теоретична можливість, але якщо вона буде підтверджена експериментально, це буде значить, що електромагнітне випромінювання здатне впливати на особливості крові. Збільшення взаємодії між еритроцитами може в кінцевому результаті призвести до збільшення в’язкості крові, що відіб’ється на серцево - судинній системі. На користь запропонованого механізму говорить і нещодавно виявлений вплив геомагнітних невдоволень на взаємодії еритроцитів у крові.

1.2 Вивихи частин тіла

У зв’язку зі збільшенням відправки коротких SMS - повідомлень, люди стали страждати на травми пальців рук. У результаті опитування, організованого компанією VirginMobile, виявилось, що щоденно жителі Великобританії висилають близько 93,5 мільйонів текстових повідомлень, при цьому 12 % щоденно відправляють 20 SMS , а 10 % - більше 100 SMS у день. Унаслідок монотонних рухів - натискань на кнопки телефону, у прихильників SMS виникають так звані травми від навантажень м’язів, що повторюються (RepetitiveStrainInjury – RSI).

Травми від навантажень м’язів, які повторюються розповсюджені не тільки серед людей, які захоплюються відправкою SMS, але також серед користувачів комп’ютерами. Найбільш частішим симптомом при цьому являється біль у зап’ястях, кистях і пальцях руки у результаті здійснених нею одно образних, рухів, які постійно повторюються чи після тривалого впливу статичного навантаження. По результатам опитування виявилось, що щорічно травми від навантажень м’язів, які повторюються виникають у 3,8 млн. чоловік. За останні п’ять років із-за збільшення SMS число британців, які страждають від болів у зап’ястях і великих пальців рук, збільшилось на 38 %.

Психологи, у свою чергу вважають, що захоплення SMS чи спілкування за допомогою електронної пошти може призвести до проблем при спілкування наодинці. Більше того, з’являється загроза, що у деяких людей, які зловживають відправкою SMS, може виникнути залежність, подібна до наркотичної.


2. Вплив ЕМП на організм людини

мобільний телефон захворювання

2.1 Головні болі

Дослідження, проведене Шведським національним інститутом праці і Норвезьким керуванням по захисту від випромінювання, показало, що навіть люди, що використовують телефон менше двох хвилин у день, випробують дискомфорт і побічні ефекти. Дослідження проводилося протягом року на 11 тисячах добровольців. Згідно отриманим даної, 84% користувачів мобільних телефонів почувають при розмові нагрівання шкіри за вухом, а деякі затверджували, що в них спостерігаються опіки. У частини користувачів також случаються провали пам'яті, запаморочення, головний біль і підвищена стомлюваність. Майже чверть опитаних мають проблеми з пам'яттю, половина страждає від головних болів, а близько 65% випробують сонливість. У третини абонентів погіршилася концентрація уваги під час чи відразу після розмови, особливо це було помітно серед інтенсивно використовуючих телефон людей молодше 30 років. Абоненти, що використовують стільникові телефони чотири і більш рази в день, у 3,6 рази частіше скаржилися на головні болі, чим ті, хто робив менш двох дзвоників.

Правда, самі вчені сумніваються в об'єктивності отриманих даних. По-перше, абоненти, що особливо часто використовують телефон, можуть вести менш здоровий спосіб життя. Погане харчування, недолік сну і постійний стрес можуть впливати на і самопочуття. Крім того, оскільки дослідження будувалося на основі суб'єктивних повідомлень абонентів, на результатах міг сказати ефект уселяння. Так, абоненти Норвегії, де небезпека використання мобільного зв'язку широко обговорювався в пресі, у два рази частіше повідомляли про проблеми, чим абоненти зі Швеції, де преса практично не приділяла їй уваги.


2.2 Вплив на нервову систему

Росія, безумовно, країна, де були розпочаті перші експериментальні дослідження по впливу ЕМП на нервову систему. В 1960-1998 рр. були отримані результати оригінальних експериментальних досліджень, в яких було показано негативний вплив ЕМП на нервову систему.

У дослідженнях професора Ю.А. Холодова було установлено пряму дію ЕМП на мозок, на мембрани нейронів, на пам’ять, на умовно-рефлекторну діяльність. Також можливий вплив слабких ЕМП на процеси синтезу в нервових клітинах. Отримані значні зміни імпульсації коркових нейронів, що призводить до порушення інформації, що приймається, у більш складні структури мозку. При впливі ЕМП може розвинутися порушення короткотривалої пам’яті.

На цих підставах можна чекати у людей, що мають контакт з ЕМП малої інтенсивності, схильність до розвитку стресових реакцій.

2.3 Вплив на ендокринну систему та нейрогуморальну реакцію

Дослідження показали, що при впливі ЕМП, як правило, відбувалося збільшення вмісту адреналіну у крові, активація процесів звертання крові. У працях вчених Росії, ще в 60-ті роки було визначено, що однією з систем, раніше і точніше призводить до відповідної реакції організму на вплив різних факторів навколишнього середовища, являється система гіпоталамусу - гіпофіз - кора нирок. Результати досліджень підтвердили це положення.

2.4 Вплив ЕМП на імунну систему

У наш час накопичено достатньо даних, які вказують на те, що при впливі ЕМП порушуються процеси імуногенезу. Встановлено, що у тих, хто отримує дозу випромінювання ЕМП змінюється характер інфекційного процесу. Є порушення білкового обміну. Спостерігається зниження вмісту альбумінів і підвищення гама - глобулінів у крові. Необхідно брати до уваги те, що ЕМП можуть виступати у якості алергену, викликаючи тяжкі реакції у хворих алергіків при контакті з ЕМП.

2.5 Вплив ЕМП на статеву систему

Ефекти випромінювання, за думкою вчених, включають: зниження функції сперматогенезу, порушення коефіцієнту народжуваності хлопчиків та дівчаток, зміну менструального циклу, сповільнення ембріонального розвитку.

2.6 Вплив ЕМП на біополе людини

Сьогодні навряд чи хто-небудь стане заперечувати існування біополя. Повний порядок у структурі біополя є надійний фундамент здоров’я й застава нормального життя людини. У свою чергу, «хвороби біополя» дуже швидко проявляються в нашому тлінному тілі й у всіх аспектах нашого земного життя. Але сьогодні, на жаль, «хворе біополе» скоріше правило, чим виключення. А причина цього в тім, що воно не може переносити ті навантаження, які випробовує щодня. Особливо сильно воно «страждає» саме тоді, коли ми перебуваємо в так званих патогенних зонах:

- поруч із працюючим телевізором, комп’ютером, СВЧ- піччю;

- у вагоні метро, в автомобілі або в салоні літака;

- у заводському цеху або шахті, поруч із електронними приладами або силовим устаткуванням.

У таких місцях особливо сильно проявляє себе аномальна польова неелектромагнітна природа. Вона постійно руйнує й без того не дуже гарне біополе сучасної людини, різко скорочуючи природні здатності організму до саморегуляції й самовідновлення.

Уявіть собі, у якій розгубленості перебуває тіло фізичне, коли біополе активно бореться з бурхливим потоком зовнішніх обур. У сучасних умовах наші польові структури змушені безупинно «латати діри» у своїх захисних екранах. Виходить, що наш організм безглуздо витрачає останні сили на нескінченну й марну боротьбу з підступним зовнішнім ворогом, наслідки самоочевидні й досить сумні. Апатія, загальна слабість, швидка стомлюваність, головні болі й дурне розташування, неврози й психози, хвороби серця, посудин і суглобів, онкологічні й шлунково–кишкові захворювання, інсульти й інфаркти – постійні супутники сучасної людини, не говорячи вже про нові хвороби, які сучасній медицині не те що лікувати, але й діагностувати вдається далеко не завжди.

Ослаблений організм більше не здатний без фармпрепаратів адаптуватися до мінливих зовнішніх умов! Це відбувається тільки тому, що організму просто не вистачає інформаційно-енергетичних ресурсів, тієї самої життєвої енергії, з якої східна медицина має справу не одну тисячу років.

Як допомогти сучасній «практично хворій» людині? Як лікуватися? Від чого і як захищатися?

У рішенні цього непростого завдання людей рятує не тільки нові знання й методи зцілення, але й нові інструменти, що допомагають людині забезпечувати повноцінний, енерго - інформаційний обмін з навколишнім середовищем.

Такі пристрої нейтралізують й усувають чужорідні інформаційно-енергетичні утворення, які з’являються як у просторі навколо нас, так й у наших польових структурах у результаті впливу аномального інформаційного компонента, що находиться у патогенному випромінюванні будь-якої природи. Внаслідок цього створюється сприятливе для біополя людини середовище, у якому керуючі структури починають функціонувати набагато краще. У результаті організм одержує і можливість без сторонньої допомоги поступово відновлюватись за рахунок власних механізмів самовідновлення. І в багатьох випадках такий результат досягається без застосування дорогих фармпрепаратів! Крім того, відновлене біополе самостійно й ефективно вирішує завдання по захисту себе й свого хазяїна від психізмів і всякої польової погані, що прийнято йменувати псуванням, пристрітом, обмовами й інше. І в цьому проявляється результат розвитку природних здатностей людського організму, реалізація його майже необмежених можливостей. Сьогодні тільки постійна турбота про власне біополе дозволяє людині забезпечити нормальні умови життя у всьому її багатстві й розмаїтості. Безумовно, турботу про своє біополе кожна розсудлива людина повинна здійснювати сама. Практика показала, що постійна взаємодія з такими засобами захисту приводить:

- до поліпшення імунітету й розширенню адаптаційних можливостей організму (у першу чергу, всієї серцево-судинної системи);

- до стабілізації психоемоційного стану й стійкості до психічних навантажень (поліпшується сон, знижується дратівливість);

- до підвищення розумової й фізичної працездатності й витривалості.


3. Мобільні телефони і діти

Багато батьків купують в подарунок найновіші моделі мобільних телефонів для своїх дітей, але мало хто задумується про вплив такого подарунка на їх здоров’я. Деякі користувачі мобільних телефонів, в тому числі і діти, кажуть, що довга розмова викликає головний біль через випромінювання електромагнітних хвиль малої інтенсивності, які здатні проникати в менш масивний та більш чутливий череп. Ці випромінювання впливають на мозкові імпульси, можуть нанести шкоду імунній системі дитини, яка перебуває в процесі розвитку.

А батьки купують мобільні телефони своїм дітям для того, щоб дізнатися, що з дитиною все гаразд, не знаючи про те, що при першому підключенні мікрохвиля випромінювання дуже велика. Підрахуйте скільки за день ваша дитина отримує дзвінків та задумайтеся про її здоров’я і не тіште себе думкою про те, що мобільний телефон – для вашого спокою.

Вчені вважають, що ризик може бути зведений до мінімуму шляхом скорочення об’єму розмов та ігор, діти можуть користуватися своїми мобільними телефонами тільки в особливих, екстремальних ситуаціях. Ризик для здоров’я дуже великий: чим молодші діти, тим більша небезпека.

"Правила користування мобільним телефоном"

Оскільки відомо, що діти та підлітки мають тонший череп, чутливішу нервову та слабшу імунну системи, закордонні спеціалісти розробили спеціально для них рекомендації з користування мобільними телефонами:

• використовуйте мобільний лише у разі крайньої необхідності та лише на короткий час;

• не тримайте телефон близько до тіла (краще в портфелі чи сумці);

• коли посилаєте СМС, тримайте телефон якомога далі від тіла;

• на ніч вимикайте телефон або не тримайте його поруч з головою;

• не використовуйте мобільний у транспорті (тролейбусі, автобусі, автомобілі, особливо метро), оскільки в цьому випадку випромінювання мобільного телефону зростає;

• не грайте в ігри, використовуючи телефон.


4. Методи захисту і профілактика захворювань

4.1 Існуючі методи захисту

Вчені Оксфордського університету (Великобританія), що займалися дослідженнями з приводу впливу стільникового телефону на людський організм, рекомендують звести до мінімуму використання мобільних телефонів, особливо дітьми. Адже мозок дитини, на відміну від дорослого, продовжує рости. Крім того, дитячий череп тонше і менше, а тому менш здатний захистити мозок від радіохвиль.

На настійну вимогу вчених, у Великобританії тепер до кожного стільникового телефону додається роз'яснювальна брошура, у якій від імені уряду покупця мобильника заздалегідь попереджають про можливі тривожні наслідки його придбання.

Як заявляють дослідники, уже є докази, що мобільний телефон може прямо впливати на наш організм. Все просто: для досить могутнього електромагнітного поля, що виникає при роботі стільникового апарата, наш череп абсолютно "прозорий". І це не все: теплова енергія сигналу, що посилається їм, частково осідає в нас у звивинах. Не дивно тому, що у власників стільникових телефонів нерідко виникають розлади нервової системи. "Ми знайшли свідчення генетичних порушень крові, - заявив американський учений Джордж Карло, - і припускаємо, що серед користувачів мобільних телефонів має місце підвищена смертність від раку головного мозку. У нас є незаперечні свідчення статистично значимого ризику виникнення нейроепітеліальних пухлин. Зараз у нас більше даних про шкоду безпровідних телефонів, чим малося перед забороною на операції по імплантації силіконових грудних протезів".

Виходячи з цих тривожних даних, компанія "Бонус Лайф" із самого початку свого існування шукала засіб забезпечити партнерів від негативного впливу сучасних технологій на їхнє здоров'я.

Подібні розробки вже досить давно ведуться в усьому світі, але дотепер функції захисних пристроїв зводяться до мінімуму до електромагнітного опромінення на людину. Ми ж пішли другим шляхом: створити такий продукт захисту, який би вирішував проблему в комплексі, сполучаючи в собі і функції "бар'єра", і встановлення природного зв'язку біополя людини з електромагнітним полем Землі.

І зараз хочемо вас порадувати: нами вилущений пристрій, що дозволяє відновлювати біополе, тобто знайдений кращий спосіб його захисту!

Називається воно "Бон-телефон", і є винаходом вітчизняного вченого, доктора технічних наук Валентина Євгеновича Шубіна.

Це відомий у країні винахідник, що має понад 180 патентів, у тому числі для Збройних Сил. Він є ведучим спеціалістом, що проводили розробки в області космічної медицини, а також в області електро - масштабної безпеки. Прилад, винайдений доктором Шубіним і випущений нашою компанією, призначений для використання як засіб захисту від шкідливого впливу електромагнітних полів.

Він пройшов експертизу в НДІ медицини праці РАМН і в Московському НДІ педіатрії і дитячій хірургії, що дали йому високу оцінку. "Застосування пристроїв захисту "Бон-телефон", - говориться в експертному висновку, - впливає на функціональний стан серцево-судинної і нервової систем, а також сприяє поліпшенню асоціативної пам'яті".

Експерти рекомендують застосовувати наш прилад для захисту професійних користувачів персональних комп'ютерів і власників стільникових телефонів для захисту від електромагнітних полів, створюваних цим устаткуванням. Крім того, проведення клініко- експериментальних досліджень по визначенню впливу нашого "Бона-телефону" на організм людини показав, що він робить істотну дію на пацієнтів, що спостерігалися, що відзначали поліпшення загального стану, зниження частоти приступів загострень захворювань, поліпшення загального психо - емоціонального стану, підвищення працездатності й інші позитивні фактори, включаючи поліпшення потенції.

4.2 Універсальний пристрій біокорекції організму людини

"Энерголікар" компанії "Бонус Лайф" є технічним засобом, що акумулює і перетворює біоенергію. Він "заряджається", сприймаючи випромінювання, що впливають на організм людини. Світ навколо нас усе більше наповнюється комп'ютерами, телевізійною технікою, стільниковими і радіо телефонами. Люди, знаходячись на вулиці, у транспорті, житлі, буквально обкутані проводами. У великих містах збільшується число гепатогенних зон - місць, де природне електромагнітне поле перевищує припустимі норми в десятки разів. Потрапляючи в такі зони, людина як би входить у приміщення з написом "Обережно висока напруга", і знаходиться там тривалий час.

Відомо, що при насиченні простору навколо людини електромагнітними сигналами, організм відчуває дискомфорт, що призводить до захворювань усілякого характеру. Це зв'язано з тим, що зовнішні поля діють на захисне біополе людини, і чим сильніше зовнішнє поле - тим сильніше цей вплив. При цьому шкідливий вплив робить не весь спектр сигналу, а його вищі гармонійні складові, котрі попадають у діапазон утворення зв'язків макромолекулярних біологічних структур. Довжина хвиль таких гармонійних складових від 0,3 до 0,02мм. Найбільше піддані впливу електромагнітних полів кровоносна система, головний мозок, очі, імунна і полова системи. "EnergoBonlіfeSystem" (надалі "Энерголікар") розроблений для ефективного захисту від шкідливого впливу джерел електромагнітного випромінювання. Пристрій пройшов успішні іспити і схвалений Федеральним центром Держ-сан-эпидем-нагляду Росії, Міністерством охорони здоров'я Росії, а також різними НДІ, що мають відношення до даного питання і захищено патентами й експертними висновками.

Принцип дії. Пристрій являє собою прожекторний фільтр у виді коротко зімкнутих витків визначених розмірів, виготовлених з кольорових сплавів, з деякими технологічними і конструкційними особливостями, що є ноу-хау.

При влученні в зону несприятливого випромінювання в "Энерголікарі" виникає могутня наведена противо ЭДС (електрорушійна сила), спрямована на загасання "несприятливого" випромінювання в найбільш небезпечному для людини частотному діапазоні (40-70 ГгЦ).

При цьому в радіусі дії пристрою не тільки стихає "шкідливе" випромінювання, але в противагу йому створюється "корисне", що приводить внутрішню енергосистему людини в гармонічний стан, "підтягуючи" енергію ослаблених через хвороби органів до потрібного рівня. Таким чином, "Энерголікар", як по камертоні "набудовує" весь організм на "мажорний", тобто на здоровий лад.

Радіус ефективної дії "Энерголікара" складає 3 метри.

Рекомендації з використання. Для забезпечення максимальної ефективності "Энерголікар" рекомендується розташовувати не далі 2м від людини, щоб гарантовано попадати в 3-х метрову зону дії пристрою. А ще краще - постійно тримати "Энерголікар" при собі, тому що ми практично постійно є під впливом електромагнітних полів, а пристрій уловлює і починає корисно працювати навіть від самих незначних коливань.

Оскільки в кожного організму своя неповторна енергосистема, то вже після 10 днів постійного носіння "Энерголікар" перетворить зовнішні електромагнітні поля таким чином. щоб підтримувати індивідуальне енергополе людини. Тому рекомендується використовувати один пристрій для однієї людини. Гарантія виробника - 3 роки з моменту початку використання.


Висновки

Останнім часом почався дуже стрімкий розвиток мобільних мереж. Це проявляється не тільки на Заході але і у нас на Україні, де мобільний зв’язок, перейшов в категорію «товарів народного споживання» і тому вчені стали більше замислюватись з приводу можливості загрози здоров’ю зі сторони радіо випромінюючих приладів.

Під час кожного телефонного дзвінка з телефону до мобільних мереж надходять радіохвилі. Після довготривалих досліджень, вчені встановили, що вони утворюють електромагнітні поля. З’явилися занепокоєння, що це може негативно впливати на здоров’я людини.

Після досліджень вчені зійшлися у поглядах. Вони встановили, що при довготривалому впливі ЕМП можливі дегенеративні процеси центральної нервової системи, рак крові, пухлини мозку, гормональні захворювання. Особливо небезпечні ЕМП для дітей, вагітних, людей з захворюванням центральної нервової, гормональної, серцево-судинної системи. Зокрема ЕМП впливають на нервову, імунну, ендокринну та статеву систем, збільшують ризик виникнення ракових пухлин, можуть змінювати структуру ДНК та впливати на центральну нервову систему, а самі мобільні телефони, через неправильне використання, можуть спричинити головні болі, вивихи кісті рук та пальців.

У результаті проведення дослідження біополя людини я зробив висновок, що мобільні телефони шкідливо впливають на весь організм, але найбільш уразливими частинами тіла виявились ті, що більше всього підлягають впливу електромагнітних випромінювань мобільних телефонів. Найбільш уразливими виявились статева система, шлунково – кишковий тракт та щитовидна залоза.

Щоб захистити свій організм та зменшити потік електромагнітних випромінювань, треба використовувати активний захист, що на 80% зменшує загрозу випромінювання. Ми зараз не відчуваємо загрозу для здоров’я, але в майбутньому без запобіжних заходів можемо не уникнути негативних наслідків, а може навіть і смерті.


Список використаних джерел:

1. Акімов А.О. „ Вигляд фізики і технології на початку ХХІ століття". Москва, Шарк " 1999р.

2. Барсуков В.С. „ Персональний енергозахист " . Москва „ Ашрита – Русь " 2004р.

3. Демш А.К. „ Електромагнітне забруднення середовища і здоров'я населення ". Москва. 1997р.

4. Денисов С.Г. „ Увага! Електромагнітна небезпека і захист людини " Москва. МГУ 2002р.

5. Єгоров Є.М. „ Електромагнітні поля та життя ”. „Дельфіс" №4.1999р.

6. Кондратенко В. М. „ Коли патологія випереджає біологію ".

7. Малахов Г. „ Електромагнітне випромінювання і ваше здоров'я ".

Інтернет:

1. http:///wwwМедНовости./ru 2005/

2. http://www.WebMob./ru 2005/

3. http://www.cnews./ru 2005/

4. http://www.prioritetno./ru 2005/

5. http://forum.siemens-club./ru 2005/

6. http://www.news.webparel./ru 2006/

7. http://www.mobile.infostore./org 2006/

8. http://www.mobilas.kiev.ua/forum.egi.2006/

9. http://www.pole.com.ru

10. http://uk.wikipedia.org/wiki/Телефон


Додаток № 1

Трансатлантичний телефонний кабель (англ. Transatlantic telephone cable)— будь-який підводний кабель для передачі телефонного трафіку і даних, прокладений дном Атлантичного океан.

Хронологічна таблиця

Назва кабелю

Роки

эксплуатаціі

Початкове число

каналів

Остаточне число

каналів

Початок Кінець
TAT-1 1956-1978 36 48 Шотландія Ньюфаундленд
TAT-2 1959—1982 48 72 Франція Ньюфаундленд
CANTAT-1 1961—1986 80 Ньюфаундленд Шотландія
TAT-3 1963—1986 138 276 Англія Нью-Джерсі
TAT-4 1965—1987 138 345 Франція Нью-Джерсі
TAT-5 1970—1993 845 2112 Род-Айленд Іспанія
BRACAN I 1973 Іспанія Бразилія
PENCAN I 1973 Іспанія Бразилія
CANTAT-2 1974—1992 1 840 Нова Шотландія Англія
TAT-6 1976—1994 4 000 10 000 Род-Айленд Франція
TAT-7 1978—1994 4 000 10 500 Нью-Джерсі Англія
TAT-8 1988—2002 40 000 США Франція
PTAT-1 1989 3 × 140 Мбіт/с Бермудські острови Ірландія/Англія
TAT-9 1992—2003 80 000 США Іспанія
TAT-10 1992—2003 2 × 565 Мбіт/с США Норден, Німеччина
TAT-11 1993—2003 2 × 565 Мбіт/с США Франція
CANTAT-3 1994 2 × 2,5 Гбіт/с Канада Німеччина
TAT-12/13 1996 2 × 5 Гбіт/с США Англія/Франція
TAT-14 2001 64 × 10 Гбіт/с США Англія