| Скачать .docx |
Курсовая работа: Курсовая работа: Модернізація коробки швидкостей станка 6А56 для обробки жароміцної сталі
Міністерство утворення і науки України
Національний університет «Львівська політехніка»
Курсовий проект
Розрахунково-пояснювальна записка
Тема
Модернізація коробки швидкостей ст. 6А56 для обробки
жароміцної сталі
Група
Студент
Керівник проекту
Дата захисту
Оцінка проекту
2009 навчальний рік
Обсяг і зміст проекту
1. Пояснювальна записка на 25 - 30 аркушах. Розрахунковапояснювальна записка містить уведення, кінематичні і силові розрахунки коробки швидкостей, перелік використовуваної літератури.
2. Графічна частина на листі формату А1. Графічна частина складається зі складального креслення (розгорнення) коробки швидкостей.
Дата видачі << >> 200 р. Срок виконання << >> 200 р.
1. Загальна частина
1.1.1 Ведення
Машинобудування є основою науково-технічного прогресу, у різних галузях народного господарства. Безперервне удосконалювання і розвиток машинобудування зв'язаний із прогресом верстатобудування, оскільки разом з металорізальними верстатами й інші види технологічних машин забезпечують будь-яких нових видів устаткування.
Удосконалювання сучасних верстатів повинне забезпечувати підвищення швидкостей робочих і допоміжних рухів, при відповідному підвищенні потужності приводу головного руху.
Виняткове значення здобуває підвищення надійності верстатів за рахунок насичення їх засобами контролю і виміру.
Сучасні металорізальні верстати забезпечують виконавчу потужність оброблених деталей. Відповідальні поверхні найбільш важливих деталей машин і приладів обробляють на верстатах з погрішністю в частках мікрометрів, а шорсткість поверхонь при алмазному гострінні не перевищує сотих часток мікрометра.
1.1.2 Призначення верстата
Верстат призначений для виконання універсальних робіт різними видами швидкорізального і твердосплавного інструмента, а також для виконання простих розточувальних і свердлильних робіт вертикальною подачею фрезерної бабки. На верстаті можна обробляти деталі з кольорових і чорних металів, включаючи особливо міцні сталі.
Для фрезерования складних криволінійних поверхонь по розмітці в конструкції верстата передбачена ручна подача столу в подовжньому і поперечному напрямках за допомогою сервопривода.
Безступінчасте регулювання приводу подач столу і фрезерної бабки дає можливість вибрати найбільш ефективний режим різання.
У конструкції верстата передбачені можливості побіжного фрезерования, Гідромеханічне кріплення фрез, механізований затиск бабки і салазок.
Охолодження інструмента, що ріже, розпиленням.
Керування верстатом кнопкове, з підвісного пульта.
Клас точності верстата Н.
1.1.3 Технічні характеристики станка
Основні розміри:
Розміри робочої поверхні столу, мм 800×2000
Кількість Т-образных пазів столу 5
Ширина паза, мм 28
Відстань між пазами, мм 140
Відстань від торця шпинделя до робочої 100-900
поверхні столу, мм 800
Відстань від осі шпинделя до направляючих №3(ГОСТ836-62)
стійкі, мм
Конус отвору шпинделя 1600
Найбільше переміщення столу, мм: 750
подовжнє 150
поперечне 800
Найбільше переміщення гільзи шпинделя, мм 4000
Механіка столу:
Кількість швидкостей шпинделя 18
Число оборотів шпинделя в хвилину 25-1250
Межі безступінчастих подач, мм/хв:
столу 6-1000
бабки 6-250
Швидкість швидкого переміщення, мм/хв:
столу 8000
бабки 750
Привод, габарит и вес станка
Електродвигуни: Тип Потужність, квт Число про/хв
приводу головного руху А02-71-4 22,0 1450
приводу подач бабки П-52 4,3 1000/3000
приводу подач салазок П-52 4,3 1000/3000
приводу подач столу П-52 4,3 1000/3000
гідроприводу А02-31-6 1,5 950
привід насоса змащення ДПТ21-4 0,12×2 1450
Габарити верстата 3900×5300×4000
Вага верстата, кг 18000
1.1.4 Мета і задачі модернізації
Науково-технічний прогрес викликав бурхливий розвиток усіх галузей народного господарства, що вимагає нових машин, механізмів і устаткування, для комплексної механізації, однак у промисловості мається велика кількість застарілих верстатів, замінити які в короткий час не представляється можливим. Одним зі шляхів рішення цієї проблеми є модернізація верстатів, що передбачає підвищення їхньої потужності, швидкості механізації й автоматизації трудомістких процесів скорочення допоміжного часу.
1.2 Кінематичний аналіз ланцюга головного руху верстата 6А56
Основний розмір - розмір столу
Bст×Lст=800×2000мм
n=25…1250мм
Zn=18
Sпр=5…2200мм
Zs=18
1.2.1.Визначення знаменника ряду
n=25…1250мм
Zn=18
![]()
φn
Побудова ряду частот

Складаємо розгорнуте рівняння

1.2.2. Визначаю функції групових передач
Перша група
φ![]()
φ
7
![]()
Друга група
φ![]()
φ![]()
![]()
Третя група
φ![]()
1.2.3 Складаю структурну формулу ланцюга головного руху
Zn=1×3(2) ×3(6) ×2(9)=18
1.2.4 Побудова структурної сітки

Эл.дв. I II III IV
Малюнок 1
1.2.5 Визначаємо передатні відносини групових і постійних передач
![]()
Група «а»
![]()
![]()
![]()
Група «б»
![]()
![]()
![]()
Група «в»
![]()
![]()
1.2.6 Складемо структурний графік
![]()
![]()
![]()
![]()


1420
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
Малюнок 2
1.2.7 Визначаєм дійсні частоти обертання і їх відхилення від стандартних
хв-1
хв -1
хв-1
хв-1
хв-1
хв-1
хв-1
хв-1
хв-1
хв-1
хв-1
хв-1
хв-1
хв-1
хв-1
хв-1
хв-1
хв-1
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
Висновок: усі відхилення уклалися в припустиме.
1.3 Кінематичний аналіз ланцюга головного руху відповідно до завдання по модернізації
1.3.1 Уточнюємо вихідні дані
Bст. × Lст. =800 × 2000
nшп = 25…1120 хв-1
Zn=12
nmin =25 хв -1; nmax =1120 хв-1
![]()
φn
Побудова ряду частот

1.3.2 Вибір і аналіз структурної формули
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
Rimax =φn =1,41=3
1.3.3 Побудова структурної сітки
φ=1,41

Эл. дв. I II III IV
Малюнок 3
1.3.4Побудова структурної графіка
![]()
![]()
![]()


630
![]()
![]()
![]()
![]()
Малюнок 4
1.3.5 Розрахунок зубчастих коліс
![]()

![]()

![]()

![]()

![]()
1.3.6 Визначення дійсної частоти обертання їхнього відхилення від стандартних значень

хв-1
хв-1
хв-1
хв-1
хв-1
хв-1
хв-1
хв-1
хв-1
хв-1
хв-1
хв-1
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
Висновок: усі відхилення уклалися в припустиме
1.4 Вибір електродвигуна
1.4.1 Вибір розрахункової обробки
Діаметр оброблюваної заготівлі.
, мм
В=800 – ширина робочої частини столу
мм
Розрахункове значення столу D коректується за ДСТ24359-80. Довідник технолога машинобудівника т.2. 1986 р. стор. 188 т.95.
мм.
мм.
Z=20 – число зубів.
Матеріал заготівлі частини інструмента, що ріже:
Заготівля З4; Інструмент ВК8; Фреза ДСТ24359-80
1.4.2 Визначення розрахункових режимів різання
t=(0,02…0,03)D, мм
t=0,02∙400=8 мм
Ширина фрезерования
, мм
мм
Подача на зуб фрези
мм
Приймаю Sz=0,3 мм.
Швидкість різання
![]()
Стійкість фрези T=(1,0…1,5)D, хв, т.к. D=400>200, то
хв. из т. 39. вибираю значення для інструмента ВК6 - матеріал жароміцний.
Cv =108 m=0,32 Yv =0,3 Pv =0
qv =0,2 Xv =0,06 Uv =0,2
Kv – загальний поправочний коефіцієнт на швидкість різання.
![]()
Kmv =1; Kuv =0,9; Knv =0,1
м/хв.
хв-1
![]()
хв-1
м/хв.
1.4.3 Визначаю потенційну силу різання
, (Н)
из табл. 4.3. выбираю значения
Cp =218 Xp =0,92 up =1,0 Kp =1
qp =1,15 yp =0,78 Wp =0
Н
![]()
1.4.4 Визначаю потребную потужність електродвигуна
кВт
К1 =1 – коефіцієнт, що враховує додаткові витрати потужності на подачу супорта.
К1 =1 – коефіцієнт, що враховує можливість короткочасних перевантажень.
1.4.5. Выбор електродвигуна за ДСТ
![]()
Тип електродвигуна 4А160S4
Nэл.дв. =15,0 квт;
Nдв =1465 хв -1;
Виконання за ДСТ 19523-81
1.5 Силовий розрахунок приводної передачі
1.5.1 Кінематичний розрахунок зубчастих коліс
![]()
![]()

Z=112-78=34
![]()
мм
1.5.2 Силовий розрахунок зубчастих коліс
Розрахунок зводиться до визначення σн (контактної напруги) і σF (напруги вигину) у матеріалі зубчастих коліс. Розрахункові піддаємо менше колесо приводної передачі.
[МПа]
[ МПа або Н/мм2
],
де
Zн – коефіцієнт форми сполучених поверхонь зуба,
Zн
=1,76 (прямозубі колеса з
)
ZM – коефіцієнт, що враховує механічні властивості матеріалів сполучених коліс ZМ =274 – сталь по сталі.
ZЕ - коефіцієнт, що враховує сумарну довжину контактних ліній,ZЕ =0,9
- для сталевих коліс.
1.5.3 Ft - окружна сила на колесі, що розраховується
[H], ![]()
![]()
![]()
H
b=20 мм.
1.5.4 ![]()
KHα - враховує розподіл навантаження між зубами KHα =1
KHβ
– по ширині зубцюватого вінця. Для
- KHβ
залежить від твердості робочої поверхні зубів.
KHβ =1…1,05 консольне розташування, KHβ =1,03
KHv – динамічний коефіцієнт.
KHv залежить від ступеня точності окружної швидкості, твердості поверхні зубів. Рекомендують застосовувати 7-ю ступінь точності.
м/с, звідси KHv
=1,2
![]()
МПа
МПа
К
оефіцієнт форми зуба YF =3,85
![]()
KF =1 (для прямозубих коліс)
KFβ =1,13…1,28 (консольне розташування)
![]()
![]()
МПа
МПа
Вибираю сталь 40ХН, загартування ТВЧ наскрізна HRC=48…55
[σн ]=1000МПа; [σF ]=270МПа;
1.5.5 Визначення розрахункових частот обертання
Тихохідна коробка швидкостей.
nшп.min <80 хв -1
25 хв -1<80 хв -1
![]()
Приймаємо найближче менше 50 хв -1
хв -1
хв -1
хв -1
хв -1
хв -1
![]()
![]()
![]()

![]()
![]()
![]()

![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
Малюнок 4
1.5.6 Визначення розрахункових моментів
; ![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
; ![]()
; ![]()
; ![]()
; ![]()
; ![]()
1.5.7 Перевірочний розрахунок моделей групових і постійних передач
Група «а»
![]()
m=4
мм.
Розрахунок ведемо по меншому колесу
Н
![]()
![]()
KHα =1
KHβ =1,05
![]()
KHV =1,12
![]()
Для сталі ![]()
МПа
YF =3,87
![]()
KFα =1
KFβ =1,12
KFV =KHV =1,14
![]()
МПа
Сталь 45 нормалізація НВ 180…200
[σH ]=420МПа; [σF ]=110МПа.
Розрахунок задовольняє умови.
Група «б»
![]()
m=5
мм.
Розрахунок ведемо по меншому колесу
Н
![]()
![]()
KHα =1
KHβ =1,03
![]()
KHV =1,05
![]()
Для сталі ![]()
МПа
YF =3,81
![]()
KFα =1
KFβ =1,12
KFV =KHV =1,04
![]()
МПа
Сталь 45 поліпшення НВ 240…280
[σH ]=600МПа; [σF ]=130МПа.
Розрахунок задовольняє умови.
Група «в»
![]()
m=4
мм.
Розрахунок ведемо по меншому колесу
Н
![]()
![]()
KHα =1
KHβ =1,07
![]()
KHV =1,05
![]()
Для сталі ![]()
МПа
YF =3,75
![]()
KFα =1
KFβ =1,12
KFV =KHV =1,05
![]()
МПа
Сталь 45 нормалізація НВ 180…200
[σH ]=420МПа; [σF ]=110МПа.
Розрахунок задовольняє умови.
1.5.8 Геометричний розрахунок передач
Приводна
![]()
мм.
мм.
Знаходимо міжосьову відстань
мм.
група «а»
![]()
мм.
мм.
мм.
![]()
мм.
мм.
мм.
![]()
мм.
мм.
мм.
група «б»
![]()
мм.
мм.
мм.
![]()
мм.
мм.
мм.
група «в»
![]()
мм.
мм.
мм.
![]()
мм.
мм.
мм.
Дані розрахунку параметрів коліс зводимо в таблицю 1
Зведена таблиця параметрів зубчастих коліс
Таблиця 1
| Група передач | Модуль | Позначення | Число зубів | Діл. діаметр | Між. відст. | Ширина вінця | Матеріал |
| приводна | 2,5 | iпр | 140 | 20 | Сталь 40ХН | ||
| Група "а" | 4 | I1 | 138 | 20 | Сталь 45 | ||
| I2 | |||||||
| I3 | |||||||
| Група "б" | 5 | I4 | 160 | 40 | Сталь 45 | ||
| I5 | |||||||
| Група "в" | 4 | I6 | 278 | 40 | Сталь 45 | ||
| I7 |
1.5.9 Попередній розрахунок валів
I вал.
н/мм2
<[τкр
]
Сталь45 [τкр ]=30 н/мм2
II вал.
н/мм2
<[τкр
]
Сталь45 [τкр ]=30 н/мм2
III вал
н/мм2
<[τкр
]
н/мм2
<[τкр
]
Сталь45 [τкр ]=30 н/мм2
IV вал
н/мм2
<[τкр
]
н/мм2
<[τкр
]
Сталь45 [τкр ]=30 н/мм2
1.6.1 Уточнений розрахунок діаметрів валів
Z=20

III
Z=49 Z=18
II
I
Z=46
90 240
470
Малюнок 5
Визначаємо окружні і радіальні складові зусилля
1. Мкр
=50,9 Нм
2. Передача до вала, що розраховується
, m=4 мм.
3. Передача від вала, що розраховується
, m=5 мм.
Н
Н
Н
Н
Визначаємо реакції лівої і правої опор у двох площинах.
Для розрахунку складемо схему дії всіх сил на вал.
Для розрахунку складемо схему дії всіх сил на вал.

242 Н
В
![]()
519 Н
А 1131 Н 240 ![]()
![]()
527 Н
90
470
Малюнок 6
Реакції опор у горизонтальній площині
![]()
Н
![]()
Н
Реакції опор у вертикальній площині
![]()
Н
![]()
Н
Визначаємо сумарні реакції в опорах
Н
Н
Визначаємо згинальні моменти в розрахункових перетинах
![]()
![]()
![]()
![]()
Для визначення приведеного моменту використовуємо більше значення згинаючого моменту (Мизг
=1130
)
Визначаємо приводний момент
![]()
![]()
Визначаємо діаметр вала при матеріалі вали Сталь50ХН, n=1,3, σ-1 =480
мм.
![]()
Висновок: раннє прийняте значення вала дорівнює dрасч.min . Значить вал витримає навантаження.
1.6.2 Розрахунок підшипників
Розрахункові піддаються підшипники вала, для якого робляться остаточний розрахунок. Якщо підшипники однакові то розрахункові піддається один підшипник, той на который діє велике навантаження.
- долговечность.
Lh - розрахункова довговічність.
n – частота обертання даного вала.
С – динамическая грузоподъемность подшипника.
Р - приведене радіальне навантаження.
, где
– сумарна максимальна реакція опор.
V – коефіцієнт обертання V=1,0
– коефіцієнт безпеки
=1…1,2
– температурний коефіцієнт
=1,0
Приймаю підшипники 410
Н
годин
Підшипники обрані правильно тому що LH>12000 ч.
1.6.3 Розрахунок шпонкових з'єднань
![]()
![]()
М – момент, що крутить, на даному валові.
d – діаметр на який установлена шпонка
b – ширина шпонки
lmin – довжина шпонки
Перевіряються тільки не рухливі з'єднання на τср і на σсм і ті й інші.
Вал приводної передачі
МПа
МПа
Вал III
МПа
МПа
Вал IV
МПа
МПа
МПа
МПа
1.6.4 Розрахунок шлицевых з'єднань
![]()
М – розрахунковий момент, що крутить.
Z – зовнішній діаметр вала
d – внутрішній діаметр вала
lmin – найменша довжина шлицевого з'єднання.
Вал I
МПа
Вал II
МПа
Вал III
МПа
Вал IV
МПа
Вал приводної передачі
МПа
1.6.5 Вибір норм точності
Вимір товщини зубів при довжині загальної нормалі W має та перевага перед виміром по постійній хорді, що не потрібно більш точного виготовлення зубчастих коліс по зовнішньому діаметрі.
Для прямозубих коліс без зсуву:
![]()
где
mn – нормальний модуль
W\ - довжина загальної нормалі при mn =1 мм.
Z=46 b=40 мм. M=5
Ступінь точності 7-С
Для даного колеса
мм.
W\ =16,810, т.к. Z=46, число зубів охоплюємо при вимірі 7, mn =1, а т.к. m=5, то
мм.
Допуск на радіальне биття венца
Fz =0.053 мм.
Визначаємо верхнє і нижнє відхилення довжини загальної нормалі. Верхнє складається з 2-х слогаемых:
Iое
- найменше відхилення середньої довжини загальної нормалі в тіло зуба [4, т.31, с.304]
Вид сполучення в нас, ступінь точності 7, ділильний діаметр у межах 180-250, одержуємо
=0,085 мм.
IIое
- допуск на радіальне биття зубцюватого вінця [4, с.304, т.32]
=0,014 мм.
в.о=
+
=0,085+0,014=0,099 мм (-)
Нижнє відхилення: TWn – (4. т.33, с.305)
н.о.=в.о.+TWn , тогда
н.о.=0,099+0,068=0,167 мм. (-)
![]()
Допуск на коливання довжини загальної нормалі.
VW =0,036 мм
Коливання вимірювальної міжцентрової відстані на одному зубі:
=0,026 мм – [4,т.26,с.296].
Допуск на напрямок зуба
Fβ =0,012 мм
Таблиця 2
| Модуль | m | 5 | |
| Число зубів | z | 46 | |
| Вихідний контур | – | ГОСТ 1375-68 | |
| Коефіцієнт зсуву вихідного контуру | x | 0 | |
| Ступінь точності за ДСТ1643-72 | – | 7-С | |
| Довжина загальної нормалі | W | 84,41 | |
| Допуск на коливання по довжині загальної нормалі | VW | 0,036 | |
| Допуск на напрямок зуба | Fβ | 0,012 | |
| Коливання між центрової відстані | за 1 оборот | 0,075 | |
| на 1 зубі | 0,026 | ||
| Ділильний діаметр | d | 230 | |
| Зачеплення з деталлю | |||
Література
1. А.М. Хаскин "Креслення". Вища школа 1986р. Г. Київ.
2. А.Г. Косиловой., Р.К. Мещеряковас правочник технолога машинобудівника тім 1 і 2 Москва "Машинобудування" 1986р.
3. Методичка по конструираванию.
4. В.И.Анурьев "Довідник конструктора - машинобудівника" Москва "Машинобудування" Том 1 1978р. Том 2 1982р.
5. А.А.Панів Оработка металлорезания Справ очник технолога - машинобудівника. 1988р.