Похожие рефераты Скачать .docx  

Курсовая работа: Лексична система українськомовного молодіжного сленгу

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Феномен сленгу як лінгвістичного явища

1.1 Сленг як об’єкт лінгвістичних досліджень

1.2 Джерела формування молодіжного сленгу

Розділ 2. Семантико-структурні та словотворні особливості молодіжного сленгу

2.1 Семантично-структурний розгляд молодіжного сленгу

2.2 Дослідження словотвірних процесів в молодіжному сленгу

Висновки

Список використаних джерел


ВСТУП

Актуальність теми

Упродовж тривалого часу, коли українська мова перебувала під впливом радянської тоталітарної системи, існував та визнавався за єдиний стандарт літературної мови. Проте існування в мові протягом часу різноманітних діалектизмів та сленгізмів доводить, що мова залишається динамічною системою, яка постійно живе і розвивається. Сленг як унікальне міжмовне та внутрішньомовне явище постійно запозичує лексемні одиниці з жаргонів та інших підсистем, а також, в свою чергу, стає незалежним постачальником слів розмовного використання. Постійна зміна системи сленгу робить майже неможливим його фіксацію на паперовому носії, а також підрахування його кількісного складу.

Тривалий час сленгові та жаргонні шари розмовної лексики української мови залишалися поза увагою вітчизняних учених. Ставлення філологів та мовознавців до підмов та підсистем було відверто негативним. Причиною такого нехтування була тоталітарна радянська ідеологія, що виключала зі сфери наукового дослідження мовний шар сленгу. Звичайно, що за таких умов вітчизняна українська жаргонологія не розвивалася як наука. Але будь-яка національна мова характеризується не лише літературною лексикою, а й різноманітними територіальними та соціальними діалектами, яким властиві певні лексичні, граматичні та фонетичні особливості, що відрізняються від загальнонаціональних літературних норм. Дослідженню мови як соціального явища приділяли свою увагу такі вчені як В. Жирмунський, Є. Поливанов, Й. Дзендзелівський, О. Береговська, Л. Нікольський, О. Горбач. На сучасному етапі вивчення соціальних варіантів української мови ведуться Л. Ставицькою, О. Тараненком та ін.

Актуальність дослідження зумовлює брак у лінгвоукраїністиці досліджень різновидів жаргонних підсистем, серед яких чільне місце посідає молодіжний сленг. Особливу ж увагу слід приділити дослідженню словотворних процесів в молодіжному слензі, оскільки воно є найбільш плідним збагаченням словника сучасного молодіжного сленгу.

Мета нашого дослідження полягає у дослідженні словотворних процесів в молодіжному соціолекті.

У відповідності з метою завдання дослідження можна сформулювати наступним чином:

1. визначити поняття сленгу та обґрунтувати поняття «молодіжний сленг»;

2. проаналізувати основні джерела сленгу та встановити основні способи творення молодіжного сленгу; охарактеризувати місце сленгової лексики в молодіжному мовленні;

3. визначити семантично-структурні особливості молодіжного сленгу;

4. визначити словотвірні особливості молодіжного сленгу.

Об'єктом поданого дослідження є лексична система українськомовного молодіжного сленгу.

Предметом дослідження є семантико-структурні, словотвірні та функціональні особливості українськомовного молодіжного сленгу.

Мета і завдання дослідження зумовили використання таких методів аналізу, як описовий, що включає лінгвістичне спостереження, аналіз і систематизацію мовних явищ, а також дефініційний, елементи порівняльно-зіставного аналізу. Значну частину результатів було отримано за допомогою метода вивчення теоретичних джерел, класифікації та узагальнення отриманої інформації.

Наукова новизна роботи полягає у тому, що це дослідження є спробою здійснити лексико-семантичний, словотвірний, структурний аналіз молодіжного сленгу, простежено специфіку формування українського молодіжного сленгу, виділити тематичні групи, а також з’ясувати функції, які виконує молодіжний сленг у мовленні його носіїв. Комплексне дослідження спрямоване на вивчення динаміки змін у лексичному складі сучасної української мови.

Практична цінність роботи обумовлена тим, що матеріали та результати дослідження можуть бути використані у подальшому вивченні сленгової лексики української мови та її впливу на розвиток загальнонаціональної мови, а також при викладанні курсів “Сучасна українська літературна мова”, “Загальне мовознавство”, “Практична стилістика” та ін.

Структура і обсяг роботи. Робота складається з вступу, двох розділів, висновків, бібліографічного переліку використаних джерел.

У вступі обґрунтовано вибір теми курсової роботи, відзначена актуальність проведених досліджень, викладені мета і завдання роботи, показані наукова новизна, практична цінність одержаних результатів, вказуються методи дослідження матеріалу.

У першому розділі «Феномен сленгу як лінгвістичного явища» розглядаються загальні теоретичні проблеми дослідження соціальних діалектів української мови, введені поняття «арго», «жаргон» і «сленг», конкретизоване поняття «молодіжний сленг», а також розглянуті основні джерела формування молодіжного сленгу в сучасній українській мові. Вказано періодизацію звернення мовознавців до проблеми існування жаргонології, наведено характеристику розподілу сучасних соціальних діалектів. Також зауважено імена науковців, які студіюють актуальну проблему в сучасному мовознавстві – Л. Бакуменко, В. Балабін, А. Березовенко, Н. Дзюбишина-Мельник, Т. Ілик, Л. Масенко, Ю. Мосенкіс, С. Пиркало, Л. Ставицька, Н. Шовгун та інші.

Увагу другого розділу «Семантико-структурні та словотворні особливості молодіжного сленгу» зосереджено на аналізі семантично-структурного розгляду молодіжного сленгу. Зауважено, що відображення мовної картини світу в лексико-семантичній системі молодіжного сленгу слід розглядати з урахуванням системи цінностей молодіжного соціуму й того, що у центрі мовної картини світу молодіжного сленгу знаходиться людина. Окреслено, що всю лексику молодіжного сленгу, в свою чергу, можна розподілити на підгрупи, які описують лексику інших жаргонів: це шкільний та студентський жаргони, музичний жаргон, армійський жаргон, комп’ютерний жаргон, жаргон, що стосується вживання наркотичних засобів та алкогольних напоїв тощо. Докладно розглянуто словотворчі процеси в молодіжному жаргоні. Дійдено висновків, що формування молодіжного сленгу української мови відбувається на основі семантичних перетворень лексем літературної мови з використанням складних тропів, шляхом запозичень, а також засобами деривації. Підраховано, що сленгізми, які виникли внаслідок семантичного перетворення лексем літературної мови, становлять майже третину одиниць молодіжного сленгу. Нові значення з’являються шляхом метафоричного, метонімічного переосмислення слів, запозичень тощо.

У висновках підсумовано результати дослідження, окреслено перспективні шляхи подальшого дослідження проблеми, окремо вказано на подальшу її актуальність.

Повний обсяг роботи складає 30 сторінок. Бібліографія нараховує 38 позицій.


РОЗДІЛ 1. ФЕНОМЕН СЛЕНГУ ЯК ЛІНГВІСТИЧНОГО ЯВИЩА

1.1 Сленг як об’єкт лінгвістичних досліджень

Початок нового тисячоліття для України ознаменувався декількома факторами, що визначили шляхи розвитку держави. Ці фактори можна виокремити таким чином: в першу чергу, це здобуття незалежності країни, по-друге, це стрімкий науково-технічний розвиток та активна інтеграція у світовий процес технічного розвитку, і, по-третє, це масова культура.

Уперше сам термін «slang» був зафіксований у 1750 році зі значенням «мова вулиці» [28:7]. І дійсно, жива мова залишається динамічною системою, яка постійно живе і розвивається. Сленг є активним постачальником слів розмовного використання і носить, в першу чергу, урбаністичне забарвлення. Мова сучасного міста — це складна лінгвістична система, яка розподіляється за ознаками віку, території та соціально-груповій. Поділяючи лексичний шар сленгу на дві групи – сленг загальний і сленг спеціальний, можемо визначити, що сленг загальний є загальновживаним і зрозумілим для носіїв мови. Спеціальний сленг використовується у вузькій сфері та пов’язаній із різними професійними і соціальними групами. Але слід зазначити, що обидві групи є потужним джерелом активного збагачення лексичного складу розмовної мови.

Саме за мовним простором міста закріплений в якості розмовного компонента сленг, який здійснює певні функції мовлення: оцінну, пейоративну, експресивну, евфемістичну тощо. Особливо цікавою для дослідження є молодіжна лексика, яка в мовознавстві існує під англомовною категорією сленг (slang).

Щодо визначення безпосередньо поняття «сленг» існує багато досить суперечливих підходів та дефініцій. Єдиного визначення поданого поняття не існує і досить, оскільки спроби розмежувати сленг і загальновживану лексику або сленг і нецензурну мову не дали точних результатів. Мовознавці, які студіювали питання вивчення сленгу, так і не дійшли єдиного висновку щодо визначення терміну. Так, Т.Нікітіна ототожнює поняття «сленг» та «жаргон» [18:3], так само дефініціює це поняття новітній словник іншомовних слів та виразів:

1. «Те ж, що й жаргон»;

2. «Сукупність жаргонізмів, які утворюють прошарок розмовної лексики, що відображає фамільярне, іноді гумористичне ставлення до предмета мовлення» [19:747]. До жаргонної лексики відносить сленг також і Л. Ставицька [27:11].

На нашу думку, найбільш точним є визначення, що дав поняттю «сленг» російський мовознавець В. Хомяков, який у праці «О специальном сленге» визначив сленг як «відносно стабільний для певного періоду, широко розповсюджений та загальнозрозумілий шар нелітературної лексики і фразеології у середовищі живої розмовної мови, вельми неоднорідний за своїм генетичним складом та ступенем наближення до літературної мови; носить яскраво виражений емоційно-експресивний оціночний характер, що часто є протестом-насмішкою над соціальними, етичними, естетичними, мовними та іншомовними умовностями та авторитетами» [34:8].

Сленг не є новою ознакою сучасного розмовного мовлення. У літературі сленґізми використовували як засіб стилізації І. Франко, В. Винниченко, О. Корнійчук, Л. Первомайський, І. Микитенко, О. Бердник та багато інших письменників та поетів. Історичні витоки українського жаргону припадають ще на період ХІХ століття у вигляді арготичних систем, коли були розпочаті спеціальні системні дослідження, присвячені збиранню та студіям діалектів української мови. Увагу дослідників привертали мовні особливості таких соціальних груп, як жебраки, правопорушники, військові, ремісники і робітники, в'язні, бурсаки-учні, реміснича та шкільна молодь. Проте такі дослідження були скоріш історичними розвідками, носили розрізнений та несистемний характер. Окремо в історії дослідження мовного аналізу лексики діалектів соціальних груп слід виокремити період початку 60-х років ХІХ століття, коли починають виходити друком студії, що вивчали мовлення соціальної групи правопорушників та злодіїв (К. Естрейхер, П. Петров), жебраків (В. Боржковський, К. Студинський, Ф. Николайчик, В. Гнатюк) та молоді (К. Широцький, В. Щепотьєв) [20:4-5]. Монографія О. Горбача «Арго на Україні» аналізує арго українських музик (зокрема лірників та кобзарів), жебраків, ремісників, бурсацьке арго тощо. Мовознавець пов’язує формування українських арготичних систем із історичними факторами, зокрема, обстоює думку про те, що через входження у минулому частин території України до різних держав на південні та східні субсистеми мовлення значним чином вплинула мова російська [6].

Ю. Шевельов, аналізуючи стан розвитку української мови в період першої половини ХХ століття, приділяє велику увагу ролі сленгу у розвитку мови та зазначає, що недостатня розвиненість міського сленгу свідчить про можливий занепад сучасної української мови: «...міський сленг належить до найактивніших прошарків сучасних мов і має найвищі шанси вижити ...брак цього шару в сучасній мові ставить під сумнів майбутнє цієї мови. ...міський сленг націлений у майбуття мови…» [32:18-19]. За думкою Шевельова, нормалізацію, якої зазнала українська мова у ХХ столітті, опосередковано можна спроєктувати на орієнтацію в мовному просторі саме в аспекті соціокультурного статусу мовної норми. Мовна орієнтація на звичне стала способом соціальної орієнтації особистості, що породило, в свою чергу, певну примітивізацію поведінки.

Активне вивчення особливостей соціально-вікового та професійного мовлення відбувається у другій половині ХХ ст. і пов’язане, в першу чергу, з факторами історичними. 60-80-ті роки ХХ століття є найбільш стабільним часом радянської історії, але і вони пронизані глибокими протиріччями. Це – період хрущовської «відлиги» та період формування покоління «шістдесятників» — вчених, письменників, художників, які відзначалися непримиренністю до ідеологічного диктату, повагою до особистості, прихильністю до національних культурних цінностей, ідеалів свободи. Розвиток мови власного народу не міг залишитися повз їх уваги. З середини 80-х років в умовах піднесення національної самосвідомості, становлення демократії багато українських діячів мови та літератури займають активну громадсько-політичну позицію. У 1989 р. Верховною Радою був ухвалений «Закон про мови в Українській РСР». Статус української мови як державної закріпила Конституція України [27:7]. У цей період (60–80-х рр.) тему субстандартних мов розробляють О. Горбач (в німецькій еміграції) та Й. Дзендзелівський. На цей же час припадають і перші теоретичні роботи, присвячені проблемі тлумачення термінів «арго», «жаргон» і «сленг». Значний внесок у вирішення проблеми зробили В. Балабін, В. Винник, Д. Ганич, С. Єрмоленко, Т. Ілик, С. Пиркало, Л. Ставицька [7:130].

Період 90-х років ХХ століття можна схарактеризувати як період бурхливого розвитку жаргонного субстандарту, що, в свою чергу, визначило здобуття мовної та державної свободи. Виокремлюється як клас наука жаргонологія, зникає цензурованість вжитку сленгової лексики в художній літературі та засобах масової інформації. Терміни «арго», «сленг», «жаргон» втрачають пейоративні конотації та стають окремим самостійним об’єктом системного вивчення.

Початок ХХІ століття характеризується стрімким розвитком інформаційних технологій, що спричинило стрімку появу величезної кількості сленгових виразів з обігу комп’ютерників, музикантів, спортсменів, системних адміністраторів, управлінців тощо. В першу чергу, розподіл лексики відбувається переважно за соціальним принципом.

За В. Бондалєтовим, до сучасних соціальних діалектів відносять:

1. Суто професійні діалекти (підмови, лексичні системи).

2. Групові (корпоративні) жаргони (особливості мови молодіжних колективів та угруповань – учнів, студентів, спортсменів, військових).

3. Умовні (так звані «таємні») мови («арго») ремісників і торгівців.

4. Злодійський жаргон (так званий «блатний») – мова декласованих елементів [7:130-132].

Мовознавець І.Ющук серед соціальних діалектів виокремлює професіоналізми, жаргонізми та арготизми [9:4], вчений І. Білодід – жаргонізми, професійні жаргонізми та арго [9:4]. М. Кочерган ототожнює сленг, називаючи його «сленгові слова», із жаргонізмами [14:215]. Характерними особливостями сленгу є наявність емоційно-експресивного забарвлення (зазвичай негативного), оцінність, швидкоплинність (зміна мовного шару разом із зміною поколінь) та мовна гра.

У царині української жаргонології сьогодні працюють Л.Бакуменко, В. Балабін, А. Березовенко, Н. Дзюбишина-Мельник, Т. Ілик, Ю. Мосенкіс, С. Пиркало, Л. Ставицька, Н. Шовгун та інші. Однак, попри всі сучасні наукові розвідки, слід зауважити, що існує певний брак теоретичного та лексикографічного опрацювання лексичного шару жаргонної лексики, що, в свою чергу, зумовлює актуальність подальших досліджень в цій галузі. Цей брак має негативний вплив не тільки на духовну, а й на філологічну культуру сучасного соціуму. Мовна свідомість сучасного українця переважно не розрізняє специфіки жарґонної лексики серед інших лексичних шарів; не має чіткого уявлення про соціальну диференціацію української мови (кримінальний, молодіжний, професійний жарґон із його різновидами). І на сьогодні українські мовознавці не дійшли згоди у визначенні таких понять як «сленг», «арго» та «жаргон». Звідси слід відокремити ці поняття для більш чіткого розрізнення об’єкта дослідження.

Арго – слова та вирази, що обмежено вживаються в мові окремих соціальних груп, переважно з метою таємного спілкування. Для забезпечення безпечності такого спілкування характерними засобами були штучність, умовність та побудова на принципом антимови (незрозумілість для необізнаних категорій) [28:7]. Так, Й. Дзендзелівський як приклад лірницького арго наводить таку фразу: «В битебе клева буштирака, скелиха не вкушморить» («В тебе добра палиця, собака не вкусить»). [8:245]

Жаргон є синонімом терміна «сленг», але без негативної емоційної забарвленності. Жаргон – це соціальний діалект, він розвивається в середовищі відносно замкнутих колективів: школярів, студентів, воєнних, різноманітних професійних груп, себто колективів, поєднаних професійно або соціально [28:8].

Зазвичай сленг, жаргон та арго вживаються із використанням національної мови, свідчачи про постійну динаміку розвитку мовлення та прагнення задоволення різноманітних потреб суспільства в усіх сферах життя. Сленгові одиниці висловлюють протиставлення лексиці літературної мови: така опозиція є головною ознакою сленгу. Друга ознака – це групове маркування слів: сленгова одиниця у свідомості носія мови несе на собі відбиток певної субкультури та зазвичай співвідноситься з певною соціальною групою.

Останнім часом поширеним є залучення сленгових одиниць до вживання у засобах масової інформації, мовлення теле- та радіопередач тощо. Це пояснюється тим, що автори намагаються наблизити їх до кола слухачів (читачів), надати відтінку молодіжної розкутости. Це підтверджує наявність величезного впливу сленгу як вияву молодіжної культури на людей різного віку. Звідси слід виокремити поняття молодіжного сленгу [7:131].

Оскільки сленг в більшості своїй утворюється та вживається в місті, носіями його можна вважати міських жителів віку від 14 до 28 років. Саме молодіжний сленг відбиває ті реалії та особливості світобачення молоді, які відрізняються від інших носіїв національної мови. Факторами, що впливають на виокремлення молодіжного сленгу серед підсистем, є: соціальне оточення і коло спілкування молоді, відмінність поля інтересів молоді від старшого покоління, відмінність в поглядах на життя тощо, соціальне коло діяльності (навчання, спільні інтереси). Таким чином, утворюється певна мовно-культурна спільнота, яка характеризується своїми особливостями. Оскільки молодіжний сленг є атрибутом молодіжної культури, то він разом з реаліями цієї культури засвоюється у процесі соціалізації.

Звідси, молодіжний сленг – це сукупність постійно трансформованих мовних засобів високої експресивної сили, що використовуються в спілкуванні молодими людьми, які перебувають між собою у фамільярних, дружніх відносинах, і є засобом внутрішньогрупового спілкування молоді.

Погляди лінгвістів на питання “сленгу” можна узагальнити так:

1) це нелітературна (інтердіалектна, напівдіалектна, неформальна, субстандартна, професійна) лексика, тобто та, яка є за межами літературної мови;

2) це явище переважно усного розмовного мовлення;

3) це фамільярний стиль мови в певній галузі;

4) це розмовний варіант професійного мовлення; жаргон;

5) це групова говірка;

6) це варіант лексичних норм;

7) це нелітературна/субстандартна емоційно забарвлена лексика;

8) сленг характеризується прозорістю своїх меж, здатністю приймати і пропускати крізь себе величезну кількість мовних одиниць, збагачуючи тим самим словниковий склад мови новими експресивно забарвленими лексемами, незвичайними в плані семантики і комбінаторики.

1.2 Джерела формування молодіжного сленгу

Спорідненість інтересів осіб, які формують різновид цього ненормативного утворення, є важливим чинником у творенні сленгових лексем. Практично кожна група людей, об'єднана спільними інтересами, характеризується особливим типом мовлення, що реалізується у сленгових новоутвореннях і є притаманним лише цій групі. Тобто молодіжний сленг не є цілісною системою і складається із загальномолодіжного жаргону, що характеризує мову певного покоління, і спеціальних молодіжних жаргонів.

Сленгова молодіжна лексика представляє собою зазвичай неологізми, які з’являються разом із суспільними змінами. Сленгові лексеми утворюються під впливом різноманітних факторів, серед яких особливо виділяються: кримінальний жаргон, інтержаргон, власна інтерпретація серед молоді деяких термінів, зокрема медичних, тощо [35:123].

Отже, перше джерело формування молодіжного сленгу – це семантичне дубліювання вже існуючих в інтержаргоні лексичних одиниць, що не підлягають трансформаціям. Прикладами такого переходу одиниць з інтержаргону до сленгу є, наприклад, такі слова як «лимон» («фрукт» у звичайному значенні та «мільйон грошових одиниць» у сленговому), «криса» («тварина» та «людина, що краде у близьких йому людей»), «стріляти» («робити постріли» та «позичати у значенні брати, просити відповідно»), «доганяти» («настигати кого-, що-небудь, наближатися до того, що рухається попереду» в літературній мові та «розуміти» в сленговому варіанті: порів. «Ти що, не доганяєш?») [21]. Власне, іронічного забарвлення таким лексемам надає зміна значення слова (в літературній та сленговій мовах). Такі значення зазвичай є розбіжними та побудовані на певній грі слів. днією з цікавих особливостей молодіжного сленгу є зміна значення слів літературної мови, що додає мовленню іронічного забарвлення. До того ж молодіжний сленг майже завжди змінює значення запозичених одиниць («грузити» в значенні «багато говорити, набридати»). Власне, різновидом цього джерела є заміна слів їх семантичними синонімами (в тому числі такими, що мають не цілком відповідний смисловий відтінок значення). Так, в значенні словосполучення «йди звідси» часто вживається «шкультигай звідси», «крокуй звідси», «звалюй звідси» тощо [25]. Сюди ж відносимо метафоризацію та афіксацію як засоби творення сленгових слів та виразів: «баклажан» в значенні «алкоголік» (метафора на основі кольору) [35:123-125].

Наступним та, певно, найпоширенішим джерелом формування молодіжного сленгу є запозичення. Зазвичай велика кількість сленгових лексем запозичується з іноземної мови, як шляхом дослівного, так і змістового перекладу. Прикладом дослівного перекладу може слугувати слово «перець» в сленговому значенні «парубок, хлоп’яга», яке походить шляхом запозичення від англійського сленгового слова «pepper», що означає «особа чоловічої статі»; «танцпол», що походить від англійського слова «dance floor» [25]. Але найчастіше слова відтворюються транслітераційним або транскрипційним шляхом, зберігаючи своє звучання порівняно з оригінальним словом. В якості прикладів можна навести такі лексеми як «гьорла» («гірла»), що повторює звучання англійського слова «girl» («дівчина, дівчинка»); «піпли» – від англійського слова «people» («люди») («Гей, піпли, ходімо!»); «паті» - від англійського слова «раrty» («вечірка», «свято») [26]. Окремим підпунктом йде запозичення комп’ютерної термінології, внаслідок стрімкого розвитку технологічної галузі, відповідно необізнані користувачі кожного дня створюють свої неологізми для позначення нових понять. Так, саме комп’ютерній галузі завдячуємо словами «читер» (у сленговому значенні «шахрай») – від англійського дієслова «to cheat», що означає «грати не за правилами, нечесно»; «квакер» - гравець у гру «QUAKE» (а не «член однієї з християнських протестантських сект» - у літературній мові); «флешка» («мініатюрна карта пам’яті») – від «flash card» [17:55]. Слова, що виникають таким способом, через масову вживаність та розповсюдженість швидко входять у обіг та словниковий запас користувача.

Слід зауважити, що, хоча англійська мова як мова міжнародного спілкування є основним джерелом запозичення сленгових лексем, однак інші мови також продукують вдалі вислови. Так, арабській мові завдячуємо словом «кайф» («задоволення, насолода»), німецькій – лексемам «авсвайс» (в значенні «документ») та «ахтунґ» (остання лексема в сучасній сленговій мові вже двічі змінила значення: від дослівного перекладу змісту німецького слова «увага» до позначення хлопця нетрадиційної гендерної орієнтації). Прямим перекладом з російської (із збереженням сленгового значення в обох мовах) є слова «тусівка» («компанія людей») та «гальмо» - «людина із уповільненою на все реакцією» [21].

Третім джерелом формування молодіжного сленгу є утворення та вживання лексем-скорочень. Це пояснюється наявністю закону економії мовного простору. Так, при вживанні довжелезних слів використовують більш короткі, але зрозумілі їх аналоги, що утворені шляхом скорочення. Найбільш яскравим прикладом є слова «комп» та «ноут», що скоротили від слів «комп’ютер» та «ноутбук». Решту прикладів найчастіше можна віднести до сфери учнівсько-студентського використання: ця соціальна група тяжіє до скорочення назв навчальних предметів. Так, «обеже» позначає предмет «Основи безпеки життєдіяльності» (за першими літерами: О-Б-Ж), «дезе» має під собою «домашнє завдання», під «фізрою» розуміємо предмет «фізична культура». Утворені лексеми мають під собою зазвичай фонетичну деформацію слів.

Четверте джерело формування молодіжного сленгу – це чимала кількість власне українських сленгізмів. Так, вислів «скинья в тюбік» означає «поводитися тихіше», «лягти в краватку» - «покінчити життя самогубством, піти з життя», словами «мавпа» та «жабка» позначається комп’ютерний значок @, «бити повітря ногами» - «байдикувати». [14:224]

Така різоманітність джерел формування молодіжного сленгу пояснюється прагненням молоді вирізнитися, за допомогою мовних засобів тощо. В молодіжному середовищі сленг займає помітне місце як засіб мовного спілкування. Мовленнєві пріорітети кожної соціальної групи втілюються саме в сленгізмах.

Отже, весь молодіжний сленг являє собою наступну систему складових:

1. неологізми (лише лексичні утворення покоління певного періоду);

2. спільна лексика молоді (різних поколінь);

3. професійна підсистема сленгу (музичні фанати, комп’ютерники);

4. стилістичні конотації сленгу (нейтральна та ненормативна лексика)

Сленг функціонує не лише в мовленні окремо взятої соціальної групи, де він виконує такі функції, як ідентифікаційна, експресивна, емоційно-оцінна, функція економії мовних ресурсів, функція категоризації і систематизації, номінативна функція тощо.

Можемо підсумувати, що сленг є поширеним явищем серед різних молодіжних груп, тому надзвичайно перспективним для вивчення мовленнєвої ситуації та динаміки розвитку мови. Базою для таких досліджень є сучасні навчальні заклади, молодіжні клуби за інтересами тощо.

український лексичний молодіжний сленг


РОЗДІЛ 2. СЕМАНТИКО-СТРУКТУРНІ ТА СЛОВОТВОРНІ ОСОБЛИВОСТІ МОЛОДІЖНОГО СЛЕНГУ

2.1 Семантично-структурний розгляд молодіжного сленгу

Відображення мовної картини світу в лексико-семантичній системі молодіжного сленгу слід розглядати з урахуванням системи цінностей молодіжного соціуму й того, що у центрі мовної картини світу молодіжного сленгу знаходиться людина.

Сферу матеріального світу позначають сленгові номінації грошей, одягу, взуття, транспорту, приладів, побутової техніки. Лексичне поле життєвих цінностей буття молодіжного соціуму становлять два класи лексем: на позначення чинників, які підтримують життя (їжа, напитки, сон), а також назви гедоністичних чинників буття (алкогольні напої та процес їх уживання, тютюнові вироби, музика, кінотеатр, відпочинок, нічний клуб, дискотека). Інтелектуальна сфера людини в картині молодіжного сленгу розподілена на дві протилежності — здатність людини розуміти, розбиратися в чомусь («шарити», «петрити») і обмеженість, нездатність розуміти («гальмувати», «не догоняти») [25]. Молодіжне коло вибудовує великі синонімічні ряди на позначення людини з повільною реакцією (гальмо – гальмо перебудови – жирафа – недоганяйло – даун); некмітливої (баран – чайник – пінгвін); обмеженої або з низьким рівнем інтелекту (лох) [24:69].

Психічна сфера особистості в картині світу, охопленої молодіжним сленгом, представлена номінаціями, які характеризують психічні відхилення людини, втрату здорового глузду, божевілля. Синонімічний ряд «збожеволіти» (тобто поводити себе як психічно ненормальна людина) у молодіжному сленгові досить поширений: бахнутися, довбонутися, схибнутися, чоканутися, дати дурки, поїхати [25].

Естетичні цінності в системі світосприйняття молодої людини визначаємо за лексичною структурою субполя. Ознака красива / некрасива людина в молодіжному соціумі має яскраво виражене гендерне спрямування, особливо щодо жіночої статі. Як зазначає С. Мартос, з лексем молодіжного сленгу лише єдина означає красивого чоловіка — ален делон. Усі останні позначають жінок: «красива» — ляля, краля, фіфа, красапєта; «некрасива» — жаба, мавпа, крокодил, вівця, корова [24:70].

У молодіжному слензі виокремлюються синонімічні ряди на позначення людини як носія фізичних рис («товста», «худа», «рудий», «маленька», «низька», «висока»).

Всю лексику молодіжного сленгу, в свою чергу, можна розподілити на підгрупи, які описують лексику інших жаргонів: це шкільний та студентський жаргони, музичний жаргон, армійський жаргон, комп’ютерний жаргон, жаргон, що стосується вживання наркотичних засобів та алкогольних напоїв тощо [15].

Шкільний та студентський жаргони органічні у структурі молодіжного сленгу, оскільки їх носіями є виключно представники молодого покоління (відповідно, школярі й студенти), але одночасно в цій підсистемі виокремлюється своєрідне «виробниче ядро», яким є процес навчання. Якщо розподілити лексико-семантичні поля «назви осіб», то побачимо, що картина буде наступна:

1) назви посадових осіб (учиха / училка «учитель», дир «директор») [25];

2) назви викладачів-предметників (украша «учитель / викладач української мови», Мауглі «вчитель фізичної культури», вакуоля «учитель біології») [25-26];

3) назви, що вказують на статус учня / студента (салаги «учні / студенти молодших класів / курсів) [25].

Подібних до цих лексико-семантичних полей можна виокремити ще багато, спираючись на існуючі реалії та поняття навчального процесу.

Музичний молодіжний сленг є переважно молодіжним жаргонним утворенням. Ядром музичної субмови є багаточисленні номінації понять, безпосередньо пов’язані з професійною діяльністю та традиційною для молодіжного світогляду напускною зневагою до об’єктів дійсності: музики, музичних інструментів, музичних дій. Переосмислених музичних жаргонізмів у молодіжному слензі небагато. Приміром, дієслово лабати «грати на музичному інструменті, виконувати музичний твір» розвиває у слензі значення «розуміти щось, розбиратися в чому-небудь». Власне музичний сленг наближається до професійного жаргону, а тому є явищем своєрідним, складним і не зрозумілим широкому загалу читачів. Однак, як констатує Н. Іванова, умовно музичний сленг можна поділити на дві групи слів: загальновживані у молодіжному сленгу форми, які мають семантичні «музичні відповідники», і специфічні слова, властиві лише музичному сленгу [13:21].

Передовсім, це напрямки і стилі сучасної музичної культури та виконавці такої музики: техно-панк, драм-н-бас, транс, треш-метал-рокер, інді-рокер тощо. Так, дебютники – це дебютні альбоми, сольники – сольні альбоми, синглами називають окремі пісні чи диски з меншою, ніж в альбомі, кількістю пісень, кавер-версії (часто просто кавери) пісень – переробки відомих музичних творів, що звучать у виконанні інших співаків [13:20].

Широкий потік іноземної музики та реалій, пов’язаних з нею, сприяє появі нових термінів, переважно з англійської мови, які дедалі більше поповнюють молодіжний сленг. Наприклад: римейк (нова версія старої пісні або фільму), ремікс (нова версія музичного твору, з використанням електронного аранжування, інколи зі зміненими елементами), бекграунд (музичне оформлення), фронтмен (лідер у групі музикантів), ді-джей (особа, що забезпечує музику і говорить про неї на радіо чи у клубі), хіт (дуже популярний музичний твір). У мові музичного молодіжного сленгу активно побутують слова на означення осіб, так чи інакше пов’язаних з музикою. Наприклад: меломани – ті, хто захоплюються музикою, фани – прихильники певної музичної групи чи окремого співака, ватага – група музикантів, кислотники – виконавці неякісної популярної музики, блекушники – виконавці готичної музики, зірка чи суперстар – популярний співак, шоумен – людина, що організовує розважальні заходи та ін. [13:23]

Слід відзначити, що невід’ємною частиною молодіжного сленгу є сленг армійський. Молоді люди, які проходять військову службу, приходять туди як носії сленгу молодіжного. За час служби в армії вони засвоюють сленг армійський і стають носіями двох соціолектів. Демобілізувавшись, солдати строкової служби вживають одиниці армійського сленгу у різноманітних сферах міської комунікації. Таким чином, армійський сленг стає складником молодіжної субмови, і ширше — молодіжного сленгу. Переважна більшість армійських жаргонізмів уживана на позначення особи (салага «солдат у перші 6 місяців строкової служби», шнурок «солдат строкової служби у період від 6 по 12 місяців») [21].

Стрімкий розвиток науково-технічного прогресу, широке розповсюдження комп’ютерів зумовило те, що передусім молодь активно сприймає технологічну термінологію і перетворює її у комп’ютерний сленг. У субмові комп’ютерників можна виокремити наступні лексико-семантичні поля: «різновиди комп’ютерів», «комп’ютерні ігри», «програмні продукти, команди, файли», «деталі комп’ютера», «дії людини й відповідні дії комп’ютера», «реалії мережі “Інтернет”», «назви осіб (фахівці, користувачі)» [17:50].

Наркотичний жаргон молодіжного сленгу зосереджений на трьох основних сферах: предмети, процедури, стани. Предметна сфера — це наркотики взагалі або назви окремих різновидів наркотичних речовин, доз або порцій деяких наркотиків, а також засобів їх уведення в організм:

Лексико-семантичне поле «назви речовин»: амф, амфіки, анашка, атама, балабаха, безпонтовка, бовтушка, бодяга, бомба, вариво, варка, ганджа, гашиш, гера, гон, датура, демян, дерибан, джеф, джойнт, діма, долина, доріжка, драс, драп, кайф, кислота, ковбаса, код, кока, кокос, колеса, компот, кора, коса, костиль, косяк, крек, кубик, кукіс, кульок, лсд, мазур, мазя, мак, мар'іванна, марка, марфа, мацанка, молоко, мулька, накур, план, планокр, пластилін, платформа, розкумарка, сезон, сіно, солома, стакан, таблетка, точка, трава, трин-трава, тріп, укроп, хариво, хімка, хтс, чек, чистяк, чорна, шала, ширево, ширка, шишечка, шишка, шмаль [26].

Лексико-семаничне поле «предмети»:

баян, агрегат, апаратура, двигло, демік, машина [26].

Процесуальна сфера — назви процедур прийому або розповсюдження наркотичних речовин із відповідним лексико-семантичним полем: баригувати, бодяжити, вжалитися, диміти, дознутись, колотись, коцати, кумарити, курнути, мазатися, мутити, надерибанити, накоцатися, напаснути, переумаритися, перти, погребти, присісти, убитися, уколотися, хапати, ширятися [26].

Номінації наркотичних станів репрезентовані окремими лексемами: вгашений, вставлений, закиданий, обдвиганий, обдовбаний, обкиданий, обковбашений, обкурений, обсаджений, розкумарений; ломка, дубас, зрада, обкурка, промокашка, пятка [26].

Відповідні лексико-семантичні поля можна розподілити за процесом вживання алкогольних напоїв.

Поширення молодіжного сленгу і його актуалізація в мовній практиці представників різноманітних прошарків суспільства відбувається кількома шляхами – за допомогою засобів масової інформації, в результаті побутового міського спілкування й внутрішньосімейної комунікації. Меншою мірою на поширення сленгової лексики впливає мережа Інтернет, однак є підстави припускати, що її роль поступово зростатиме разом зі збільшенням кількості користувачів серед пересічних громадян. Окремим джерелом поширення й популяризації сленгу є реклама.

2.2 Дослідження словотвірних процесів в молодіжному сленгу

Центром лексичної системи молодіжного сленгу є людина в сукупності таких ознак, як зовнішність, частини тіла, органи, фізіологія, одяг, взуття, рід діяльності, соціальний стан, національність тощо. Субмова молоді містить велику кількість слів і висловів, які деталізують інтереси носіїв, предметно-речовий світ, особливості взаємин, дій і станів людей.

Словотвірна система молодіжного сленгу підпорядковується законам сучасної української мови. Відповідно найбільш продуктивним способом словотвору одиниць усіх частин мови є афіксальний спосіб.

Оскільки основною функцією лексики молодіжного сленгу є номінативна, тобто називна, це є причиною того, що переважну частину лексики становлять іменники.

Основна частина похідних у лексиці молодіжного сленгу утворена від лексем української літературної мови (за допомогою різноманітних словотворчих засобів та шляхом семантичної деривації) і жаргонних слів, які отримали нове лексичне значення. Зіставлення молодіжних сленгізмів з різними підсистемами мови дозволило виділити в молодіжному сленгу три типи словотвірних процесів:

1) словотвірні процеси, спільні зі словотвором літературної мови;

2) словотвірні процеси, спільні зі специфічним словотвором у підсистемах мови, які мають усну форму існування й пов’язані з невимушеним міжособистісним спілкуванням людей (розмовне мовлення й соціальні діалекти);

3) словотвірні процеси, притаманні передусім молодіжному сленгу. Словотвірні процеси виконують загалом експресивну функцію й виступають вагомим чинником оновлення сленгового словника.

Найбільш поширеним способом творення лексем є шлях семантичної деривації (метафора, метонімія тощо). Переважають метафори-іменники, на другому за частотою місці знаходяться дієслівні метафори, рідше зустрічаємо метафори прикметникові. Можемо виокремити наступні напрями перенесення значень:

1. значення «людина - людина»: дружбан – друг; Мауглі – учитель фізкультури [25];

2. значення «предмет-людина»: ганчірка – слабка духом людина; молоток – молодець (схвальне значення); шланг – нероба, ледар [21];

3. значення «тварина-людина»: жаба – дівчина легкої поведінки; метелик – повія; миша – кишеньковий злодій; носоріг – уродженець Кавказу, особа кавказської національності; баклан – непорядна людина [25];

4. значення «рослина-людина»: хризантема – дівчина, що має відразу декількох партнерів; баклажан – алкоголік [25, 26];

5. значення «пристрій / предмет-частина тіла»: окуляри – очі; локатори – вуха; кеглі – ноги [26];

6. значення «будівля-частина тіла»: молокозавод, балкон – жіночі груди [25, 26];

7. значення «тваринний та рослинний світ-предмет»: банани – патрони або вид брюк; кажан – шкіряна куртка [21];

8. значення «предмет-предмет»: штори – окуляри; тарілка – рулетка [21].

Окремо слід виділити в ономастичну базу антропоніми (Леся – 200 гривень; Шумахер – водій маршрутного таксі; Достоєвський – людина, яка набридає комусь; Карл – бородатий чоловік; Володимир – купюра вартістю 1 гривня) та топоніми (Африка – людина з кучерявим волоссям; Гваделупа – людина з випуклими очима). Також зустрічається перехід власної назви у загальну (зазвичай, такий перехід зумовлений звуковою мотивацією): «жорік» - автомобіль «Запорожець-965», «їжачок» - мотоцикл марки «ІЖ» [25, 26].

Продуктивними морфологічними засобами творення в молодіжному сленгу є афіксація, абревіація, словоскладання, освновоскладання, усічення основи.

У зафіксованих сленгових іменниках нерідко засобом творення є суфікс, твірними постають основи як літературні (дубар в значенні дурний – від слова дуб), так і жаргонні (лапшист – брехлива людина від лапшати «брехати») [25]. Особливість афіксації при утворенні субстандартної лексики полягає у використанні більш широкого арсеналу словотворчих засобів. Жаргонні суфікси, зафіксовані у лексиконі молодіжного сленгу, відрізняються великою розмаїтістю: -іст (-ист), -щик, -ун, -ар, -ш(а), -к(а), -их(а), -ин, -иц, -льник, -лк(а), ин(а), -л(о) (-ил(о), -йл(о)), -ня, -ач, -ищ, -ур (-юр), -ар (-яр), -аг (-яг), -ик, -ець, -ул', ок, -ух(а), -он, -ак (-як), -ган, -бан, -фан.

Джерелом неологізації молодіжного сленгу є не лише запозичення з інших мов, а й імітація звучання іншомовних слів засобами суфіксації (брателло – брат, марчелло – німецька марка, накателло – друг, з яким разом пиячать, борделло – місце, де весело проводять час). Специфічних словотворчих елементів сленгових прикметників у молодіжному сленгові на прикладі сленгових словників не зафіксовано. У дієсловах-сленгізмах виокремлюють суфіксальний, префіксальний, префіксально-суфіксальний, префіксально-постфіксальний способи творення (шофернути – вкрасти; маньячити – надмірно захоплюватися чимось, зосереджуватися на чомусь; вдуплитися – зрозуміти, набухатися – напитися доп’яна) [25].

Скорочені лексеми, які спостерігаються у вжитку в молодіжному сленгу — це виключно іменники, усічені лексичні одиниці літературної мови, а також сленгові слова, які отримали нове категоріальне значення: сідюк – CD-диск, піджей – людина, що заводить публіку в нічних клубах, танцюючи на сцені; мак – комп’ютер фірми «Apple Macintosh» [17:54].

У структурі молодіжного сленгу широко вживаним є словоскладання іменників, інших частин мови лексикографічними засобами не зафіксовано: трин-трава, мар'іванна – наркотичні засоби, нуль-сімка – пляшка місткістю 0,7 л. [21]

Особливістю абревіації в молодіжному слензі є те, що статусу складноскорочених слів набувають загальновживані слова (ідіот, яке розшифровується за першими літерами як «ідеальний друг і офігенний товариш»).

Загалом сленгова лексика характеризується багатою синонімією. Наприклад, позитивні емоції у слензі передаються як кайфово, кльово, круто, ломовово, смачно, убойно, ульотно, файно, чумово; байдужість — до банки, по барабану, паралельно, фіолетово; відповідниками до слів «друг» є джус, друган, дружбан, кент, кентяка, «друзі» — гайзи, черепи [21].

Члени синонімічних рядів можуть мати різне емоційне забарвлення. Гарна, приваблива, зі смаком одягнена дівчина у сленговій лексиці — краля, модель, мирса, траля; повна дівчина — ляйба, кохана — лямура, матильда, хризантема [25].

Серед засобів мовної гри у молодіжному слензі фігурують фонетична мімікрія, контамінація, зміна наголосу тощо. Значна частина сленгізмів, утворених способом контамінації, набула поширення серед носіїв молодіжного сленгу. Вихідні лексичні основи можуть бути літературними, жаргонними, іншомовними: так, якщо поєднати вихідні основи «деканат» та «доконати», вийде сленгізм «доконат». Фонетична мімікрія як специфічно сленговий спосіб словотвору фігурує в утворенні шкільних та студентських сленгізмів (фізрук – вчитель фізичної культури, академік – студент, який має академічну заборгованість). Роль словотвірного прийому у лексемах молодіжного сленгу виконують фонетичні деформації слова: метатеза (фізіомонія – від «фізіономія»), заміна одного звука іншим (шовгати – в значенні «повільно йти» - від «човгати»), зміна наголосу (нюхАло – нЮхало – в значенні «ніс») [26].

Прикметники формують нечисельну групу в складі молодіжного сленгу. Вони за семантикою об’єднуються в три групи: якісні (безбашльовий – «безкоштовний», безпонтовий – «неякісний»), відносні (шароварна (комп’ютерна програма) «яка розповсюджується безкоштовно» - від англ. Share ware) та присвійно-відносні (юзерський «користувацький), кожна з яких має свої особливості словотворення. У деривації беруть участь як українські, так і запозичені лексеми, продуктивним способом творення яких є суфіксальний. Особливості словотвору прикметників виявляються залежно від того, до якої семантичної групи вони належать. Продуктивними є власне прикметникові суфікси: -н- («ульотний», «уматний»), -ов- («гіговий» - «який має розмір 1 Гб»); -ськ- (геймерський - ) «належний гравцю») [17:52-53].

Дієслова становлять четверту частину від загальної кількості українськомовного молодіжного сленгу. Для дієслів твірними виступають іменники та дієслова. Похідні дієслова утворюються суфіксальним, префіксальним, суфіксально-префіксальним та постфіксальним способами. Продуктивними є суфіксальний, префіксальний та постфіксальний способи творення.

Дієслова з суфіксами -и- (апгрейдити «модернізувати апаратне чи програмне забезпечення»; ребутити «перезавантажувати комп’ютер»); -ну- (усохнути «замовкнути»); -ува-/-юва- (вилизувати «виправляти дрібні, незначні помилки в програмному коді», випендрюватися=понтуватися «поводитися таким чином, щоб привернути до себе увагу») становлять продуктивні типи в українськомовному молодіжному сленгу [17:54].

Продуктивними префіксами є питомі українські ви- (вирубати «вимикати»; вирахувати «здогадатися про когось \ щось», вишивати – «прогулюватися, привертаючи до себе увагу»); за- (заапгрейдити «зробити модернізацію комп’ютера»; забашляти «заплатити комусь за щось»); пере- (перекимарити «трохи поспати», перетерти «обговорити питання») та запозичені ре- (ребутнути «перезавантажити комп’ютер»; реінсталити «встановлювати повторно програмне забезпечення») [17:55].

Префіксально-суфіксальним способом дієслова молодіжного сленгу утворюються за допомогою різних префіксів та суфікса -ува- (викладувати «розміщувати інформацію в мережі Інтернет»; приторможувати / пригльмовувати «дуже повільно працювати (про комп’ютер та програмне забезпечення)») [17:55].

Постфіксальний спосіб словотвору лексем молодіжного сленгу також є продуктивним. У молодіжному слензі похідні дієслова творяться власне постфіксальним (конектитися «встановлювати з’єднання з віддаленим мережевим ресурсом», пензлювати «віддалитися»), суфіксально-постфіксальним (діалитися / діалапитися «з’єднуватися з Інтернет за допомогою модема»), префіксально-постфіксальним (ребутатися «перезавантажуватися») способами [25; 17:55-56].

Дієприкметники молодіжного сленгу представлені лише пасивними формами. Для творення дієприкметників характерне використання суфіксів -н- (юзаний «такий, що був у використанні»); -ен- (забембаний «втомлений») і -т- (крякнутий «зламаний» (про програмний продукт). Окрему групу становлять предикативні форми на -но (проапгрейджено «модернізовано»; пропатчено «оновлено» (про програмний код або продукт).

Дієприслівники становлять нечисельну групу одиниць недоконаного виду, утворених від 3-ї особи однини теперішнього часу за допомогою суфікса -чи (квакаючи «граючись у комп’ютерну гру Quake»; шпиляючи «граючи», думаючи «граючись у комп’ютерну гру DOOM») [17:56].

Невелику групу прислівників молодіжного сленгу (за походженням співвідносну з іменниками та дієсловами) утворили застиглі форми запозичених дієслів у 3-й особі однини (сакс «погано»; рулез «гарно»).

Отже, сучасна мова значною мірою поповнює свої лексико-фразеологічні та словотворчі ресурси з нелітературних різновидів. За умови дії тенденції до демократизації, до зближення писемно-літературної мови з усно-розмовною сленг є одним із важливих джерел збагачення словникового складу мови.

Формування молодіжного сленгу української мови відбувається на основі семантичних перетворень лексем літературної мови з використанням складних тропів, шляхом запозичень, а також засобами деривації. Сленгізми, які виникли внаслідок семантичного перетворення лексем літературної мови, становлять майже третину одиниць молодіжного сленгу. Нові значення з’являються шляхом метафоричного, метонімічного переосмислення слів, запозичень тощо.

ВИСНОВКИ

Уперше сам термін «сленг» був зафіксований у 1750 році зі значенням «мова вулиці». Зараз сленгом називають специфічну підмову спілкування людей певних професій та вікових груп. Мова як система залишається динамічною, такою, що постійно розвивається. Саме сленг є активним постачальником слів розмовного використання.

Молодіжний сленг ― це повноцінний елемент мовного простору. Він займає свою нішу у кадастрі національної мови. Але не всі його члени збагачують її словник. Завдання мовознавців полягає у тому, щоб виокремити усе, що увиразнюватиме наше мовлення, збагачуватиме, а не засмічуватиме наш словник. Молодіжна мова має творитися розумно, а не калькуватися за чиїмись зразками.

Незважаючи на те, що початки теоретичних вивчень лексики та фразеології субстандартних мов сягають ще ХІХ ст., вони були поодинокими і мали вигляд окремих коротких розвідок історичного плану. Активне вивчення особливостей професійного та вікового мовлення розпочинається з другої половини ХХ ст. і набуває розвитку наприкінці століття. Кінець ХХ – початок ХХІ ст. уводить у коло наукових студій проблему вивчення особливостей функціонування молодіжного сленгу української мови тощо.

Носіями молодіжного сленгу є соціально різнотипні (школярі, студенти, військові тощо) міські жителі віком від 14 до 28 років. Молодіжний соціолект структурують загальний молодіжний жаргон, спеціалізовані молодіжні жаргони (шкільний та студентський), професійні соціолекти (музичний, армійський, комп’ютерний тощо). Кожен із цих складників є окремою мовною підсистемою, але в умовах молодіжного сленгу вони тісно переплітаються і взаємодіють між собою. Молодіжний сленг виступає посередником, який пов’язує окремі соціолекти зі зниженою розмовною мовою інших вікових груп населення.

Центром лексичної системи молодіжного соціолекту є людина в сукупності таких ознак, як зовнішність, частини тіла, органи, фізіологія, одяг, взуття, рід діяльності, соціальний стан, національність тощо. В розроблених лексико-семантичних полях репрезентовані фізичні дії людини, характеристики її мовної поведінки, психічного стану, інтелектуальних дій або здатності.

Школярсько-студентський соціум володіє загальномолодіжним жаргоном, але разом з тим тут виділена власна предметна галузь — навчання. Актуальними лексико-семантичними полями у жаргонному слововживанні молоді, яка навчається, є: найменування осіб; навчальних дисциплін; предметів, пов’язаних з навчанням.

Серед професійно-орієнтованих субсистем найбільший вплив на молодіжний сленг мають музичний, армійський, комп’ютерний соціолекти. Особливості музичного сленга роблять популярними жаргонізми музикантів, окремі з яких стають загальновідомими. Комп’ютери стають ефективним способом спілкування, інтеграції та отримання оперативної інформації, що активізує формування комп’ютерного соціолекту та проникнення його одиниць у молодіжний сленг.

Семантична деривація (метафора та метонімія) є засобом поповнення словникового складу молодіжного сленгу. Продуктивними є традиційні способи творення — афіксація, усічення основи, осново- і словоскладання, абревіація. На відміну від сленгових іменників і прикметників, у яких основним формантом творення є суфікс, дієслова-сленгізми відзначені різноманітною афіксацією (префіксальний, префіксально-суфіксальний, префіксально-постфіксальний способи творення). Способом усічення основи у молодіжному слензі утворені лише іменники. Компонентами складних іменників-сленгізмів є в першу чергу літературні, потім – жаргонні, іншомовні основи. Особливість абревіації молодіжного сленгу полягає в тому, що статусу складноскорочених слів набувають загальновживані слова. Структуротвірним чинником, в основі якого полягає фонетична мімікрія, контамінація, фонетичні деформації слова, виступає мовна гра.

Формування молодіжного сленгу української мови відбувається на основі семантичних перетворень лексем літературної мови з використанням складних тропів (шляхом метафоричного та метонімічного переосмислення слів), запозичень, а також засобами деривації. Продуктивним способом творення одиниць молодіжного сленгу української мови є запозичення з англійської та інших (рідше) мов, а також із інших сленгових систем. Чимало запозичень утворено шляхом калькування англійських та російських слів та морфем. Той факт, що англійські слова не просто входять до молодіжного сленгу, а й отримують у ньому морфологічне оформлення, виявляють тенденцію до українізації, говорить про здатність української мови поглинати та перероблювати під потреби мови іншомовний матеріал.

Шляхи подальшого дослідження проблеми є доволі перспективними, хоча й не завжди досяжними. Швидкий розвиток прогресу крокує величезними кроками, що фіксація сленгової системи на паперових носіях встигає швидше застаріти та вийти із широкого ужитку, ніж стати у пригоді майбутнім філологам. У сучасній україністиці гостро відчувається брак словників ненормативної, зокрема жарґонної, лексики, виданих на паперовому носії. Кожна цивілізована нація має у власному користуванні словники такого типу, а відповідна лексика з необхідною соціостилістичною стратифікацією представлена у словниках національних мов. В Україні на даний момент існує всього три майже аматорські лексикографічні видання, видані невеликим тиражем: Перший словник українського молодіжного сленгу, укл. Св. Пиркало, за редакцією Ю. Мосенкіса; короткий словник жарґонної лексики української мови Л. Ставицької та словник сучасного українського сленгу, упор. Т.Кондратюк. Тому подальша розробка питання досліджень у галузі сучасної жаргонології є актуальною.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бабенко О., Кравченко О. В усному мовленні – сленг // Урок української. – 2004. – № 11-12. – С. 21-24.

2. Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики: Підручник. – К.: Видавничий центр «Академія», 2004.

3. Бондаренко К.Л. Лінгвокультурні особливості українського та англійського сленгу: Вид-во Донецького національного університету. – Донецьк, 2007.

4. Галич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів. – Київ.: Вища освіта, 1985.

5. Голубовська І.О. Етнічні особливості мовних картин світу. – К.: Логос, 2004.

6. Горбач О. Арго в Україні / Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України. – Л., 2006.

7. Грабовий П.М. Український молодіжний сленг у системі функціонування мови // Актуальні проблеми філології та перекладознавства: Збірник наукових праць.Ч.1: Вип. 3 / Ред.кол.: В.В. Левицький, Л.І. Бєлєхова та ін. – Хмельницький: ХНУ, 2007. – С. 130 – 132.

8. Дзендзелівський Й. Українське і слов’янське мовознавство: Зб. праць. ― Львів, 1996.

9. Друм Т. Сленг: погляд зсередини // Дивослово. – 1998. – № 12. – С. 4–5.

10. Єрмоленко С. Вивчення жаргонізмів // Українська мова та література. - 2004. - № 38. - с.11-13.

11. Забело І.В. Комп'ютерний сленг у сучасній мові // Учені записки Таврічеського університету ім. В.І. Вернадського. Серія "Філологія". - 2006. - Т 19 (58). - №2. - С.263-268.

12. Загнітко А.П. Сучасні лінгвістичні теорії. – Донецьк: ТОВ "Юго-Восток, Лтд", 2007.

13. Іванова Н. Український музичний сленг: психологія носіїв, лексичний склад та ігрові ресурси мови. // Урок української. – 2004. – №7. – С. 20-23.

14. Кудрявцева Л.А. Новое русское просторечие // Лексико-граматичні інновації в сучасних слов`янських мовах: Матеріали ІІ Міжнародної наукової конференції. - Дніпропетровськ: Пороги, 2005. - С.224-228.

15. Мазурик Д.В. Сучасні тенденції в оновленні лексики української літературної мови // Вісник Львівського ун-ту. Серія філологічна. – Вип. 29. – Львів, 2000. – С. 177-182.

16. Мацько Л. Мова - інтелектуальний портрет народу: ненормована лексика // Дивослово. - 2004. - № 9. - С.3-6.

17. Медвідь О.М. Комп’ютерний сленг // Вісник СумДУ. – 2005. - №6 (78). – С. 50-56.

18. Никитина Т.Г. Так говорит молодежь: Словарь сленга. - СПб.: Фолио-Пресс, 1998.

19. Новейший словарь иностранных слов и выражений. - М.: АСТ, 2000.

20. Пиркало С. Походження сучасного українського молодіжного сленгу // Українська мова та література. - 1998. - № 25. - С.4-5.

21. Пиркало С. Словник українського молодіжного сленгу // Пиркало С. Зелена Маргарита. - Київ, 2002. - С.155-284.

22. Радевич-Винницький Я. Україна: від мови до нації. ― Дрогобич: Відродження, 1997.

23. Селіванова О. Актуальні напрями сучасної лінгвістики (аналітичний огляд). – К.: Фітосоціоцентр, 1999.

24. Сіріньок К. Молодіжний сленг як складова загальномовної культури нації // Українська мова та література в школі. - 2005. - № 5. - С.69-70.

25. Словник сучасного українського сленгу. Упор. Кондратюк Т. – Харків: Фоліо, 2005

26. Словник українського молодіжного сленгу / Укл. С. Пиркало; за ред. Ю. Мосенкіса. – К.: АТ ВІПОЛ,. 1998.

27. Ставицька Л. Арго, жаргон, сленг: Соціальна диференціація української мови. – К.: Критика, 2005.

28. Ставицька Л. Про взаємодію жаргону і сленгу // Українська мова та література. - 2000. - № 15. - С.7-8.

29. Ставицька Л.О. Український жаргон. Короткий словник жарґонної лексики української мови. – К.: Критика, 2003.

30. Стишов О.А. Українська лексика кінця ХХ ст. (на матеріалі мови засобів масової інформації). – К.: Вид. Центр КНЛУ, 2003.

31. Ужченко В.Д. Актуальні питання розвитку української мови. – Луганськ: Альма-матер, 2005.

32. Фурса О.С., Мосенкіс Ю. Л. Український молодіжний сленг як динамічний феномен: Стан та перспективи досліджень, мовні контакти, галузі сленгу. – К.: Альфа друк, 2008.

33. Хіль Н.П., Хіль. І.Л. Інтерференція комп’ютерного сленгу в українську мову // Нові технології. - 2005. - № 4 (10). – С. 145.

34. Хомяков В.А. О специальном слэнге. Вологда, 1968. – С. 6-22.

35. Христенко О.С. Фактори впливу на становлення та розвиток молодіжної лексики/ О.С. Христенко// Східнослов’янська філологія: зб. наук. праць.- Горлівка: Вид-во ГДПУ, 2006.- вип.11. Мовознавство. - С.123 -128.

36. Шовгун Н.О. Формування українського сленгу в мовленнєвій діяльності малих соціальних груп. – Вид-во Київського національного університету ім.Т. Шевченка. – К., 2000.

37. Щур І.І. Український комп'ютерний сленг: формування і функціонування. – Вид-во Київського національного університету ім.Т. Шевченка. – К., 2000.

38. Щур І. Особливості українського комп`ютерного жаргону // Рідна школа. — 2001, № 3. — С. 10.

Похожие рефераты:

Основні тенденції та шляхи реалізації стильових та експресивно-емотивних особливостей американського сленгу в цільовій мові

Структура типових тематичних англійських назв груп і виконавців

Редагування спецдокументації

Зіставлення американського та українського студентських сленгів: перекладацький аспект

Компетентність вчителя іноземних мов

Виникнення історичного мовознавства і порівняльно-історичного методу дослідження мов

Особливості розвитку англійської мови в Індії

Збагачення англійського словника іншомовними запозиченнями

Жаргон северодвинских рок-музыкантов

Використання дидактичних ігор та ігрових прийомів у роботі по збагаченню, уточненню та активізації словника у дітей старшого дошкільного віку з загальним недорозвитком мови ІІ рівня, обумовленим моторною алалією

Загальна характеристика злочинів у сфері комп’ютерної інформації

Формування лексико-фразеологічних норм в усному і писемному мовленні майбутніх учителів початкових класів

Проблеми адекватного перекладу українською та російською мовами неологізмів

Особливості перекладу політичного сленгу с української мови на англійську та назад

Особливості перекладу англійських та українських юридичних термінів

Запозичення в польській релігійній лексиці

Iменниковi деривати чоловiчого роду в "Матерiалах до словника..." Е. Тимченка

Збагачення словникового запасу молодших школярів під час засвоєння граматико-орфографічних знань

Використання комп'ютера на уроках рідної мови