Скачать .pdf

Книга: Бухгалтерський облік в галузях економіки

!

" # !

$%&'()*

+) +

3 /40352 +

4

5#6#%#%78 )"#(%%,(-"9()':0;

)"#(%%,(-"9

)"#(%%,(-"9

!" #$%&'(')'(*

+ $ "$"$"$, ,- ,

#,"$%./..01.2&'3.2'(*

81!)",<)&+

4 ,).7=%.<(&> ?"#)+ +@38'01 A@ 8!&@!B&!$"8

C44

0-!)",<%7(,%%.!<7%%$(%)..0("D%7%6!%&

%7%)"!.B,$&#"($B&!(,.7.!&#%.-#"E#"&B&!(, .,*."7%(.D#(%*!(7."!%7$&,+#(%*!(77(&)#% B&7.!*#)7(7-B,).7B,$&#"($B&!(,.$&,+#( %*!(79"*7"$%!6!.#)#%%+*#)&$!<%!)7-B,).7 B,$&#"($B&!(,.$&,+#(%*!(7!%-"+*7D,)(%&#% %+.!)-.!)%)(%,0("D%7F1"B,$&#"(7B&!(!9!%% .,.!%!.0("D%!G%6!%&%7-&#%/%)"!.2B, $&#"($B&!(,.,*.(*-H#"76!DIJF,$&#"!+G K&+,)#%!..7=7%.<&%7(&)!.B,$&#"!.-"(7(!. (#"!.%7(!.-!)-"7L*..7(&)<!.

!"#$

!"#$!%&%'()#*!+,-".&!%%+ -#"%&*/'012

Запровадження нових національних стандартів бухгалтерського об ліку дало поштовх для появи нових публікацій, випуску різноманітної літератури, в якій розглядаються сучасні підходи й погляди на систему вітчизняного бухгалтерського обліку. В цьому підручнику розгляда ються загальні принципи й положення бухгалтерського обліку, призна чені для ознайомлення з базовими елементами фінансового обліку.

Однак для повноцінної функціональної підготовки спеціалістівфа хівців із бухгалтерського обліку необхідне більш широке висвітлення, формування системи знань, поглядів для ознайомлення з особливостя ми побудови економічної діяльності підприємств та їх впливу на побу дову бухгалтерського обліку.

Підручник дає можливість опанувати повний курс з вивчення бух галтерського обліку в галузях економіки, а саме: поперше, це опрацю вання специфічних моментів щодо ведення окремих ділянок обліку, подруге, вивчення специфічних особливостей економічної діяльності галузей народного господарства та їх вплив на організаційну побудову бухгалтерського обліку. Якщо основні поняття бухгалтерського обліку забезпечують в основному лише передачу знань з предмета, то підруч ник передбачає їх раціональне поєднання із різними наведеними при кладами, на яких закріплюються, поглиблюються одержані знання з базових навчальних курсів. Тому цей підручник передбачає підготовку і поглиблення практичних навичок фахівців залежно від виду діяльності конкретного підприємства на базі самостійного вивчення окремих пи тань, а в деяких випадках — і окремих тем.

Суттєвими відмінностями цього підручника від інших є викладен ня положень ведення бухгалтерського обліку в основних галузях народ ного господарства за логічно сформованою структурою змісту підруч ника. Це дало змогу авторам досягти мети — висвітлення предмета як самостійного курсу “Бухгалтерський облік в галузях економіки”.

Розділ І

1.1. Основні визначення бухгалтерського обліку

Бухгалтерський облік — це мова бізнесу. Якщо бізнес здійс нюється у рамках окремо взятого підприємства, то дані бухгалтер ського обліку використовують для потреб внутрішнього менедж менту в процесі прийняття управлінських рішень.

Тому неможливо переоцінити значення повної і достовірної інформації про фінансовий стан і результати діяльності підпри ємства при вирішенні поточних і перспективних господарських проблем. Для прийняття управлінських рішень, навіть на рівні підприємства, повинні використовуватись дані, які відповідають певним правилам, вимогам і нормам, що є зрозумілими та прий нятними для користувача. Зокрема, щоб порівняти фінансові результати, досягнуті у попередньому та звітному періодах, необ хідно використовувати показники, які визначені за єдиною ме тодологією з використанням однакових критеріїв і правил.

З цією метою підприємство повинно розробити свою облікову політику, що підпорядкована потребам внутрішнього менеджмен ту. Але при прийнятті ефективних управлінських рішень мене джери не обмежуються суто внутрішньою фінансовою інформа цією, а порівнюють її з відповідними показниками подібних під приємств: підприємств конкурентів чи партнерів по бізнесу. Тому закономірно виникає потреба в уніфікації вимог до фінансової інформації у рамках галузі, системи економіки країни.

Процес такої уніфікації називають стандартизацією бухгал терського обліку — це процес розробки і послідовного застосу вання єдиних вимог, правил і принципів до визнання оцінки,

4

відображення у фінансових звітах окремих об’єктів бухгалтер ського обліку. Якщо стандартизація здійснюється в межах однієї країни, то мова йде про створення національних облікових стан дартів бухгалтерського обліку.

Відмінності економічного розвитку та рівня організації вироб ництва, особливості проблем окремих країн зумовили суттєві від мінності у критеріях і методах оцінки об’єктів бухгалтерського обліку при підготовці фінансових звітів за національним обліко вим законодавством. Однак інтенсивна економічна інтеграція, що розпочалась після Другої світової війни, призвела до необхід ності стандартизації бухгалтерського обліку вже на міжнародно му рівні. Утворення спільних підприємств, транснаціональних корпорацій, експорт капіталів, утворення та розвиток міжнарод них фондових ринків — все це вимагало відповідного стандарти зованого інформаційного забезпечення.

У 1973 р. за сприянням ООН та Організації Європейської економічної співдружності було засновано Комітет з Міжнарод них стандартів бухгалтерського обліку. Метою створення була розробка та публікація Стандартів бухгалтерського обліку (СБО), що їх мають дотримуватись при складанні фінансових звітів у всьому світі. На сьогодні розроблено близько 40 міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, серед яких є стандарти загаль нометодологічного спрямування, а також такі, що стосуються окремих об’єктів та сфер діяльності.

Поступово до цього процесу прилучається Україна, головним напрямом якого є створення економіки відкритого типу, тобто відкритої для співпраці із зарубіжними партнерами, взаємного інвестування та кредитування з боку зарубіжних партнерів і між народних фінансових організацій. Економічні реформи в країні призвели до необхідності реформування бухгалтерського обліку на засадах міжнародної гармонізації і стандартизації.

З цією метою була прийнята Постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.98 № 1706, яка затвердила Програму рефор мування системи бухгалтерського обліку із застосуванням між народних стандартів бухгалтерського обліку.

19 липня 1999 р. був затверджений Закон України “Про бухгал терський облік та фінансову звітність в Україні” № 1707ІІІ, в який були внесені зміни від 08.06.2000 № 1807ІІІ; та від 22.06.2000

№ 1829ІІІ. Цей закон визначає правові принципи регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінан сової звітності.

Загальні вимоги до фінансової звітності:

• на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов’я зані складати фінансову звітність, яку підписує керівник і бухгалтер підприємства;

• форми фінансової звітності і порядок її заповнення встанов люються Міністерством фінансів України, узгоджені з Держав ним Комітетом статистики України;

• для банків форми розробляє Національний банк України;

• для бюджетних установ — Головне управління Державного казначейства.

Також установлено Постановою Міністерства фінансів України про “Порядок представлення фінансової звітності”, від 28.02.2000 № 419. В цій Постанові вказано, хто представляє звітність (це 25 число місяця наступного за звітним і 20 число за поточним звітом). Перед складанням фінансової звітності обов’язково про водять інвентаризацію активів.

Конкретним виробництвам притаманні визначені прийоми облі ку випуску виробів, об’єкти калькулювання, групування та роз поділ витрат, форми контролю за витратами та використанням засобів. Галузі народного господарства класифікують на добувні (видобуток вугілля, нафти, газу) та обробні (металургійна, ма шинобудівна, хімічна, текстильна). Переробні галузі класифіку ються залежно від типу виробництва технологічними особ ливостями створення продукції та від організації виробництва.

За технологічною ознакою створення продукти виробництва галузей народного господарства класифікуються на два типи:

1) виробництво, при якому кінцевий продукт утворюється шля хом послідовного проходження та обробітку сировини через кілька переділів (фаз) (металургія, текстильна промисловість);

2) виробництво, яке характеризується тим, що шляхом бага тьох операцій розкрою матеріалів і механічної обробки виготов ляють окремі деталі, які далі збирають в окремі вузли та вироби (машинобудування, швейна, взуттєва промисловість).

Залежно від періодичності випуску та повторюваності виробів продукція виробництва поділяється на індивідуальну (одиноч ну), серійну, масову.

До складу підприємств можуть входити підсобні господарства, облік витрат по яких ведуть відокремлено на відповідних субра

хунках промислових, допоміжних господарств. Таке тверджен ня особливо характерне для сільськогосподарських підприємств, до складу яких, як правило, входять дрібні переробні цехи, про мислові виробництва, будівельні відділки, бригади.

За характером перервності виробничих процесів галузі розріз няють за безперервністю дискретного виробництва. Основною класифікаційною ознакою тут виступає коефіцієнт закріплення технологічних операцій за обладнанням (табл. 1.1).

Виробництво у галузях народного господарства характеризу ється специфічними особливостями, які впливають в основному

Таблиця 1.1 Класифікація виробництва за характером перервності

Тип виробництва

Особливості

Вид продукції

Одиночне дискретне виробництво

Велика номенклатура виробництва, обмежений обсяг випуску, тривалий цикл виготовлення. Високий коефі цієнт закріплення технологічних операцій за обладнанням універсаль ного виду (верстати з числовим програмним керуванням, центри обробітку, універсальні автоматичні виробництва), високий професійний рівень працівників

Надскладні вироби, що виготовляють на замовлен ня (літаки, кораблі, турбіни)

Малосерійне і серійне дискретне виробництво

Малосерійне і серійне дискретне виробництво. Зменшення номенкла тури продукції, що випускається, і ріст обсягу випуску продукції. Середній коефіцієнт закріплення технологічних операцій за вузько спеціалізованим обладнанням, вузька спеціалізація працівників

Складні вироби

(гелікоптери, двигуни, прилади)

Масове безперервне виробництво

Масове безперервне виробництво. Зменшення номенклатури продукції, що випускається, при великих обсягах випуску. Низький коефіцієнт закріплення технологічних операцій за вузькоспеціалізованим обладнан ням, конвеєри, поточні лінії, техно

логічні комплекси

Вироби масового попиту

(автомобілі, продукти харчування)

на ведення обліку витрат і калькулювання виробленої продук ції.

1. Спостерігається велика різноманітність організаційнопра вових форм підприємств (табл. 1.2). Організаційна структура управління підприємством визначає внутрішню побудову обліку, організацію її на підприємстві. Організаційна структура регла ментує схему документообігу системи бухгалтерського обліку, рівні прийняття управлінських рішень. Типовими організацій ними структурами управління є:

1) лінійнофункціональна структура, що й закріплює за підроз ділами обмежені функції управління й облікової роботи;

2) дивізійна структура, що закріплює на основі бізнесодиниць функції повного управлінського циклу та проведення повної облікової роботи;

3) матрична структура, що поєднує функції лінійнофункціональ ної та дивізійної структури.

2. Різноманітний випуск різної готової продукції, що має вплив на вибір об’єкта групування витрат (продукція, замовлення, пе реділ, виробництво в цілому). На різних підприємствах промис ловості застосовують різну номенклатуру статей витрат, оскіль ки її елементи мають вплив на розрахунок і величину собіварто сті продукції. Наступним фактором можна назвати структуру статей витрат. Приведений фактор визначають за такими характе ристиками:

1) за обсягом виробництва — однопередільний метод формування витрат, що здійснюється одноразово (судно, трубобудування); попередільний — коли витрати обліковуються в розрізі техно логічних переділів (фаз), видів продукції або напівфабрикатів (підприємства чорної металургії, швейні виробництва). При попередільному методі розрізняють різновид попроцесного ме тоду, особливістю якого є відсутність незавершеного виробни цтва (добувні галузі і добування вугілля, солі та ін.);

2) за кількістю об’єктів обліку — однопродуктивний (за окремим одним виробом) і багатопродуктивний (за групою виробів);

3) за способом розподілу непрямих витрат — однокоефіцієнтний (для всіх непрямих витрат установлюється один коефіцієнт) і багатокоефіцієнтний;

4) за часом відображення витрат розрізняють: попередні (апріорні) (за нормою, планом) та апостеріорні (звітні).



Таблиця 1.2

Документи при реєстрації підприємств

Вид господарського

Заява

Рішення про

Статут

Угода

Додаткові документи для

формування

про реєст

створення

між заснов

окремих господарських

рацію

никами

формувань

Приватне підприємство

+

+

Державне підприємство

+

Наказ

+

Протокол зборів трудового колективу

Комунальне підприємство

+

Наказ

+

Колективне підприємство

+

Протокол зборів трудового колективу

+

Господарські товариства:

• акціонерні

+

Протокол зборів

+

+

Підписний лист на акції

акціонерів

(мінімум 60 % статутного капіталу)

• з обмеженою та додат

+

Протокол зборів

+

+

Довідка з банку про сплату

ковою відповідальністю

учасників

30 % статутного капіталу

• повні

+

+

• командитні

+

+

Довідка з банку про сплату 25 % статутного капіталу

Об’єднання підприємств

+

Протокол зборів

+

Крім кон

Копії установчих докумен

трудових колекти

сорціумів

тів підприємств заснов

вів підприємства

і концернів

ників і протоколи зборів

їх трудових колективів

Філії, представництва,

+

Рішення засновни

Поло

Копії установчих

інші відокремлені

ка відповідно до

ження

докуменів засновника

підрозділи

його статуту


3. Залежно від виду господарських формувань формуютьсяособливості обліку капіталу підприємства.

4. Залежно від форми власності застосовують журнальну, меморіальноордерну, спрощену форми обліку.

5. На підприємствах спостерігається специфіка процесу виробництва і форм організації праці, що потребує особливого обліку виробітку і витрат часу.

1.2. Основні принципи побудови

бухгалтерського обліку

Сучасний бухгалтерський облік представляє собою систему збору, накопичення і обробки інформації для прийняття ефектив них управлінських рішень. Організаційні форми та методи ведення бухгалтерського обліку, що використовуються на підприємствах різних галузей народного господарства, мають сприяти своєчас ному наданню інформації щодо виявлення внутрішніх резервів, поліпшення використання активів, економії матеріальних ресур сів, зниження витрат, а також іншої інформації для забезпечення ефективного ведення господарської діяльності.

Запроваджені національні Положення (стандарти) бухгалтер ського обліку (П(С)БО), які побудовані на базі міжнародних стан дартів, запроваджено новий План рахунків бухгалтерського об ліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій під приємств та організацій, а звідси зміни у методології ведення бухгалтерського обліку, які сприяють розвитку міжнародних економічних зв’язків, зацікавленню іноземних інвесторів, загаль ному розвитку перехідної вітчизняної економіки.

Відкритим питанням залишається формування методів і прин ципів облікової роботи на підприємствах, установах, організаціях. Саме розвиток методів, принципів бухгалтерського обліку має вплив на процес ціноутворення, визначення фінансових резуль татів, надання загальної інформації для прийняття ефективних управлінських рішень. Для облікового процесу досить важливим є визначення та дотримання принципів бухгалтерського обліку. Характерними принципами бухгалтерського обліку підприємств різних галузей є:

I

Принцип господарської одиниці

(автономності підприємства)

Кожне підприємство розглядається як господарська одиниця (юридична особа), що є відокремленою від її власників чи інших підприємств. Тому бухгалтерський облік ведеться окремо для підприємства. Особисте майно та інші засоби власників підпри ємства не повинні відображатись у звітності підприємства.

Коли мова йде про акціонерні компанії (корпорації), то проб леми з визначенням господарської одиниці (юридичної особи) вза галі не існує, тому що компанія (корпорація) набуває статусу окремої господарської одиниці (юридичної особи) з моменту її зас нування. Відповідно до міжнародної практики керівництво діяль ністю компанією здійснюється органами управління компанії (ди рекцією) окремо від власників компанії (її акціонерів). Фінансовий облік компанії здійснюється незалежно від діяльності її власни ків. Взаємовідносини між власниками компанії та її керівництвом визначаються законодавством країни, а також установчими доку ментами та внутрішніми правилами компанії.

Принцип господарської одиниці розповсюджується не тільки на приватні компанії, а й на урядові установи, заклади освіти, недержавні й релігійні організації та інші установи.

Якщо якась установа є структурним підрозділом іншої, то в цьому випадку вона також розглядається як окрема господарська одиниця і також повинна вести власний фінансовий облік. На приклад, початкова школа може входити до складу середньої шко ли, та, у свою чергу, входить до системи освітніх установ певного району, а ті установи — до системи освітніх установ міста чи іншої адміністративнотериторіальної одиниці. Однак відповідно до принципу господарської одиниці кожна з освітніх установ чи систем здійснює власний фінансовий облік.

Принцип безперервності

Цей принцип передбачає, що підприємство здійснюватиме свою діяльність протягом певного періоду і ця діяльність не буде зупи нена найближчим часом. Це припущення є основою для відобра ження статей активів по фактичній собівартості, а не за ринко вою вартістю, яка стає визначальною при ліквідації підприєм ства.

II

У нормальних умовах роботи власники підприємства не мають наміру його ліквідувати чи продати. Виходячи з цього принципу, господарські засоби включаються до балансу в оцінці за їхньою фактичною собівартістю, а не за ринковою ціною. До звіту про прибутки включаються доходи і витрати, зумовлені нормальною поточною діяльністю підприємства.

У протилежному разі, коли є ознаки, що підприємство припи нить свою діяльність і буде ліквідоване, використовуються інші правила бухгалтерського обліку. У разі ліквідації підприємства його активи (майно) оцінюються за ліквідаційною (ринковою) вартістю.

За цим принципом підприємство не повинно постійно здійсню вати оцінку своїх засобів. Керівництво підприємства виходить з принципу, що виробничі засоби будуть використані в майбутній діяльності. У підприємстватоваровиробника основні засоби та обігові кошти використовуватимуться в майбутньому виробництві товарів, які, у свою чергу, будуть продані споживачу. При продажу товару визначається і ринкова ціна. Поточна вартість обладнан ня, машин та інших засобів є неактуальною, тому що підприємство не розпродаватиметься частинами, а його цілим майновим ком плексом буде використано в майбутньому виробництві.

Для власника підприємства більш важливим є не поточна вартість активів підприємства, а обсяги та швидкість грошових потоків, які мають надійти від діяльності підприємства.

Однак інколи трапляється, що компанія знаходиться на межі банкрутства. У такому випадку виникає необхідність визначення вартості активів. Як правило, вартість активів визначається за їхньою ліквідаційною ціною. Проте така ситуація не є типовою для країни зі здоровим економічним середовищем, де випадки банкрутства зустрічаються рідко.

Принцип грошового виміру

Цей принцип передбачає, що гроші є найбільш універсальним виміром різних об’єктів обліку, а також забезпечують адекватну оцінку господарської діяльності підприємства. Гроші стають ос новним детермінатором визначення фактів і подій.

Незважаючи на всі переваги цього принципу, все ж таки цифри не можуть передати стан здоров’я президента компанії, її кадрову політику чи стан конкурентів. Бухгалтерський облік не розкри

I

ває повної картини компанії, тому той, хто користується фінан совою документацією, повинен усвідомлювати це, хоча інколи інформація нефінансового характеру є більш важливою.

Гроші визначають вартість речі в момент фіксації операції в бухгалтерському обліку. Зміни вартості грошей не призводять до змін у бухгалтерському обліку. Машина, що була придбана за 150 тис. грн в 1980 р., та ділянка землі, що була також прид бана за 150 тис. грн в 1998 р., у фінансових документах будуть однаково обліковані за тією самою ціною — 150 тис. грн, хоча купівельна вартість грошей у різні роки є також різною. Всі бухгалтери знають, що гроші змінюють свою вартість, проте вони не збираються відображати ці зміни у фінансових документах.

Принцип періодичності (або облікового періоду)

Принцип визначає можливість і необхідність поділу безперерв ної діяльності підприємства на звітні періоди для складання не обхідної звітності та виявлення результатів діяльності. Найчас тіше обліковий період збігається з календарним роком. Проміж ним обліковим періодом є поквартальні періоди, за які також складається звітність і виявляються фінансові результати.

Хоча діяльність підприємства є безперервною і реальну оцінку бізнесу можна визначити тільки в момент ліквідації підприємства, з метою складання фінансової звітності принцип періодичності припускає розділення діяльності підприємства на певні періоди часу.

Принцип послідовності (або принцип постійності)

При веденні бухгалтерського обліку можуть бути застосовані різні методи обліку. Принцип послідовності передбачає, що якщо компанія вибрала якийсь один метод обліку, то вона повинна застосовувати його постійно. Тільки в крайньому разі, коли виникає життєво необхідна ситуація, яка, у свою чергу, зумов лена об’єктивністю реальної практики, методи ведення обліку можуть бути змінені. Це певною мірою стосується методів нара хування амортизації основних засобів і нематеріальних акти вів, порядку нарахування зносу малоцінних предметів, ство рення резервів, методу обліку витрат виробництва, методів оцін ки майна тощо.

I

Якщо компанія часто змінює методи ведення обліку без нагаль ної потреби, то ведення бухгалтерського обліку стає більш фор мальним, тому що в таких умовах порівняти фінансові резуль тати компанії складно і, більше того, втрачає свою суть.

Цей принцип є актуальним і важливим не тільки для самих компаній, а й для користувачів фінансовою інформацією. Після проведення зовнішнього аудиту аудитор у своєму звіті обов’яз ково зазначає, що “фінансовий облік компанії здійснюється від повідно до принципів GAAP (Generally accepted accounting principles), виходячи з принципу послідовності відповідно до по переднього року”. Будьякі зміни в методах ведення бухгалтер ського обліку викликають особливу увагу в аудиторів.

Принцип послідовності стосується тільки певного періоду, а не конкретного моменту. Наприклад, довготермінові активи обліко вуються по собівартості, тоді як запаси можуть обліковуватись за ціною, нижчою від собівартості чи за ринковою ціною. Дехто вва жає, що це є порушенням принципу послідовності, хоча насправ ді це не стосується самого принципу.

Принцип послідовності не поширюється на облік окремих об’ єктів обліку і зовсім не означає, що облік окремих об’єктів пови нен здійснюватись однаково. Цей принцип розповсюджується тіль ки на окремі категорії обліку.

Принцип історичної собівартості

Цей принцип визначає пріоритет історичної собівартості над іншими видами оцінки активів, оскільки вона характеризує реаль ну оцінку засобів, що були витрачені на їхні закупівлю та вироб ництво.

Економічні ресурси підприємства називаються його актива ми. Активи складаються з коштів, землі, будинків, обладнання та іншого майна і майнових прав. Принцип історичної собівар тості, як і принцип безперервності, є одним з фундаментальних принципів бухгалтерського обліку. Цей принцип означає, що активи компанії відображаються у фінансових документах за ціною їхнього придбання (за собівартістю). Собівартість є осно вою послідовності бухгалтерського обліку.

З часом, через різні причини, вартість активів компанії може змінюватись. Проте бухгалтер не відображає зміни вартості ак тивів у фінансовій звітності, крім випадків придбання нових ак

I4

тивів. Тому існує велика відмінність між вартістю активів, що відображена в документах, від її поточної (ринкової) вартості. У фінансових документах, як правило, активи відображені за їх ньою історичною ціною, тобто ціною їхнього придбання.

Ціна, за якою активи показані у фінансовій звітності, не є ціною, за яку ці активи можуть бути проданими. Найбільш поширеною помилкою бухгалтерівпочатківців є те, що вони вважають, що ціна, за якою активи показані у фінансовій звітності, тісно пов’язана з реальною вартістю активів компа нії. Звичайно, вартість коштів, що визначені в статті балансу підприємства, є реальною, проте вартість землі, будинків, об ладнання, що показана в балансі, не має нічого спільного з ринковою вартістю цих активів. Існує аксіома, що більше ком панія володіє активом, то менше його вартість відповідає рин ковій вартості цього активу.

Однак принцип історичної вартості зовсім не означає, що всі активи компанії визначаються у фінансових документах за ці ною їхнього придбання протягом усього часу володіння цими активами. Історична вартість активів також може змінюватись. З часом вартість активів зменшується, тому що активи мають обмежений період існування. Відбувається так звана амортиза ція активів. Суть процесу амортизації активів полягає в посту повому зменшенні вартості активів і перенесенні цієї вартості на так звану операційну вартість (тобто вартість процесу виробниц тва). Амортизація не має ніякого відношення до ринкової чи реальної вартості активів.

Принцип фактичної реалізації

Цей принцип застосовується для визначення суми, яка повинна бути визнана як виручка після відвантаження продукції. За цим принципом облік доходу здійснюється за допомогою методу нара хування, тобто відразу після відвантаження продукції (надання послуг) та пред’явлення рахунка покупцеві.

Моментом реалізації продукції та отримання доходу є момент переходу до покупця права власності на товар і ризику у зв’яз ку з його доставкою, а не обов’язково момент отримання гро шей.

Реалізація пов’язана з надходженням грошей чи вимог до грошей (дебіторська заборгованість). Якщо покупець витрачає

I

50 грн у гастрономі, сплачуючи за товари готівкою, то ці 50 грн відразу визнаються як виторг від реалізації. Якщо універмаг про дає костюм вартістю 300 грн на умовах розстрочки в 30 діб, то 300 грн зараховуються як дебіторська заборгованість.

Принцип фактичної реалізації передбачає, що сума грошей може бути визнана як виторг, коли можна бути впевненим, що кошти за продукцію, товари чи послуги надійдуть. Однак понят тя “бути” впевненим у цьому випадку має досить невизначений характер. За цим принципом сума виручки може бути меншою за вартість проданих товарів чи наданих послуг. Прикладом та кої ситуації може бути продаж товарів з дисконтом, тобто коли виторг від реалізації товарів менший за нормальну ціну прода жу. У цьому випадку виторг від реалізації визнається за ціною, нижчою за нормальну ціну продажу.

Більш невизначеною є ситуація, коли продаж товарів здійс нюється в кредит. Коли компанія здійснює продаж товарів у кредит, очікується, що покупець з часом обов’язково оплатить ці товари. Проте практика свідчить, що не всі покупці є сумлін ними і сплачують за отримані раніше товари чи послуги. У цьому випадку сума виручки повинна бути зменшена на суму за товари, за якими оплата ніколи не відбудеться або зарахована на раху нок так званих безнадійних дебіторів.

Принцип відповідності

Відповідно до цього принципу для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами. Витрачені кошти розглядаються як витра ти звітного періоду не тільки в момент виплати грошей, а й в момент споживання активів або виникнення зобов’язань з ме тою отримання доходу.

Продаж товарів або надання послуг мають два аспекти:

• виручка від реалізації, яка певною мірою відображає зростан ня нерозподіленого прибутку;

• витрати, що відображають зменшення нерозподіленого при бутку, тому що певна частка активів була використана в про цесі діяльності.

Для точного визначення чистого ефекту на нерозподілений прибуток від реалізації товарів чи послуг необхідно, щоб витра ти та прибуток відповідали однаковому періоду.

I

На практиці при використанні концепції відповідності спо чатку визнаються активи, що привели до виникнення прибутку, а потім проводиться порівняння вартості витрачених активів з отриманим прибутком за однаковий період діяльності.

Іноді трапляється, що спочатку визнаються витрати на вироб ництво товарів чи послуг, а вже пізніше визнається виторг. Така ситуація можлива, коли товари продаються в кредит чи розстроч ку або коли покупець невчасно вносить плату за отримані това ри (послуги).

Принцип повного розкриття

Відповідно до цього принципу фінансові звіти та доповнення до них повинні містити всю релевантну інформацію про фінансо вий стан і результати діяльності компанії.

Інформація вважається релевантною, якщо вона може впли нути на оцінку статей звітності або рішення, що приймаються на її основі.

Принцип двосторонньої тотожності (або двосторонньості)

Економічні ресурси компанії називаються її активами. Вимо ги інших сторін до активів є пасивами компанії.

Таким чином, загальні обсяги вимог не повинні перебільшу вати обсяги активів, тобто Активи = Пасиви. Це рівняння є основним балансовим рівнянням бухгалтерського обліку, воно є суттю принципу двосторонньої тотожності. Розгорнутий вигляд цього рівняння такий:

АКТИВИ = ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ + ЗОБОВ’ЯЗАННЯ.

Кожного дня компанії доводиться здійснювати різні господар ські операції, які впливають як на активи компанії, так і на її пасиви, і це обов’язково знаходить своє відображення у фінансо вих документах як по активах, так і по пасивах компанії. Тому цей принцип бухгалтерського обліку називається принципом дво сторонньої тотожності.

I

Принцип витрат та доходів (вигод)

Цей принцип враховує той факт, що процес збору інформації та складання фінансової звітності пов’язаний з певними витра тами.

Ці витрати не повинні перебільшувати дохід, який отримають користувачі фінансової звітності. На практиці цей принцип засто совувати досить важко, оскільки не завжди можна реально оці нити вигоду від отриманої інформації.

Принцип суттєвості (або матеріальності)

Цей принцип передбачає, що в бухгалтерському обліку мають бути відображені всі важливі, суттєві події, господарські опера ції. Однак у деяких випадках, коли господарські операції суттє во не впливають на фінансові результати та звітність, дотриман ня деяких облікових принципів не є обов’язковим.

Компанія може не відображати малоцінні речі в складі основ них засобів, а списує їх в момент придбання.

Принцип суттєвості є дуже важливим при визначенні витрат та надходжень за певний період. Майже всі витрати необхідно рахувати; в деяких випадках підрахування витрат є приблиз ним.

Принцип галузевої практики

З урахуванням особливостей певної галузі чи виду діяльності в бухгалтерському обліку можуть здійснюватись певні винятки із загальних правил. Більшість підприємств можна віднести до переробної промисловості, торгівлі, галузі послуг чи сільського господарства.

Однотипні підприємства мають деякі загальні риси, напри клад, однакову тривалість операційного циклу, потребу готівки чи кредиту, тому структури активу і пасиву балансу часто подіб ні. Проте підприємства різних галузей чи видів діяльності мають різні операційні цикли, потребу в грошах, тому структура балансів підприємств є різною.

Підприємства переробної промисловості характеризуються зна чними матеріальновиробничими запасами та капіталомісткістю, що вимагає значних кредитних ресурсів. Підприємствам цієї га лузі потрібні позики для: придбання обладнання для виробни

I

цтва; закупки сировини та матеріалів; фінансування дебіторської заборгованості; вдосконалення процесу виробництва. Тому в струк турі балансу підприємств цієї галузі значні суми припадатимуть на матеріальновиробничі запаси та дебіторську заборгованість по активах балансу, а також на кредиторську заборгованість по пасивах балансу.

Оптові торговці починають свій цикл з використання готівки та комерційного кредиту для закупки запасу товарів. Коли запа си продані, виникає дебіторська заборгованість, яка після над ходження грошей перетворюється на готівку. Тому в балансі підприємства значні суми припадатимуть на готівку та дебітор ську заборгованість по активах. Оптовим торговцям не потрібне обладнання чи інші основні засоби. Кредитні заявки від них надходитимуть, головним чином, на поповнення обігових кош тів, закупівлю товарів, а також на фінансування дебіторської заборгованості. Таким чином, сума короткотермінової кредитор ської заборгованості по пасивах балансу теж буде значною. На відміну від оптових, у роздрібних торговців сума дебіторської заборгованості буде невеликою, тому що оплата за реалізовані товари здійснюється майже одночасно. Обсяги товарів (мате ріальновиробничих запасів) і кредиторської заборгованості, як і в оптових торговців, будуть значними.

По активах балансу будівельних компаній значні обсяги при падатимуть на основні засоби, запаси та матеріали, а також на розрахунки з дебіторами. За пасивами компаній значні обсяги припадатимуть на довгострокову кредиторську заборгованість.

Певною мірою за фінансовими документами можна встанови ти, до якої галузі належить дане підприємство.

Принцип консерватизму

Принцип вимагає уникати недооцінки зобов’язань і витрат, а також оцінки активів і доходів. У зв’язку з цим потенційні зби тки (знецінення активів, можливі зобов’язання) списуються на фінансові результати в момент отримання інформації про їхню можливість, а доходи відображаються в обліку тільки за наяв ності впевненості в їхньому отриманні. Прикладом практичного застосування цього принципу є правило нижньої оцінки (собі вартість або ринкова ціна) запасів і ринкових цінних паперів, створення резерву сумнівних боргів.

I

Як правило, керівництво будьякої компанії намагається під готувати якомога кращий звіт про фінансовий стан підприєм ства, яким вони керують. Принципи бухгалтерського обліку є стримуючими факторами для невиправданих оптимістичних вис новків керівництва компаній. Для визнання факту зростання нерозподіленого прибутку необхідно більше вагомих доказів, ніж при визнанні витрат. У цьому й полягає суть принципу консер ватизму.

Принцип консерватизму передбачає два аспекти:

• виручка визнається, коли вона може бути потенційно визна ною;

• витрати визнаються, коли вони потенційно можливі.

Залежно від конкретної ситуації існують певні проблеми з визначенням “потенційно визнаний” і “потенційно можливий”. Якщо йдеться про торгівлю, то поняття “потенційно визнаний” означає, що виручка визнається за період, коли були доставле ні товари, а поняття “потенційно можливі” означає, що витра ти визнаються за період, коли вони можуть виникнути.

1.3. Форми бухгалтерського обліку

Форма бухгалтерського обліку вибирається на підприємстві залежно від виду господарської діяльності. Форма бухгалтер ського обліку на підприємстві визначає організаційні моменти облікової роботи, з одного боку, і вибір реєстрів бухгалтерського обліку — з іншого. Форми бухгалтерського обліку розділяють на ручні (паперові) та автоматизовану.

Сучасні ручні (паперові) форми обліку визначені за такими нормативними документами:

1. Методичними рекомендаціями щодо застосування реєстрів бухгалтерського обліку малими підприємствами, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 25.06.03. Згідно з цими вказівками малi підприємства використовують:

1) просту форму обліку при незначному документообороті (кіль кістю господарських операцій), що здійснюють діяльність з виконанням нематеріаломістких робіт і послуг;

2) спрощену форму, якщо підприємство здійснює за місяць знач ну кількість господарських операцiй.

2. Інструкцією про форми меморіальних ордерів бюджетних установ і порядок їх складання, затвердженого наказом Держ казначейства України від 27.07.2000 № 68.

Найбільшого розповсюдження на підприємствах набула жур нальноордерна, журнальна і спрощена форма бухгалтерського обліку. Відповідно меморіальноордерна використовується пере важно бюджетними установами.

Використання комп’ютерної техніки робить облік ефективні шим у системі управління сучасним підприємством у ринкових умовах.

1.4. Облікова політика підприємства

Бухгалтерський облік і фінансова звітність на підприємстві повинні відповідати основним принципам, установленим Зако ном про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні та відповідними П(С)БО.

Одним із них є принцип послідовності, тобто постійне (щоріч не) застосування підприємством обраної облікової політики. Ко жне підприємство розробляє облікову політику самостійно. Це установлено п. 5 ст. 8 Закону про бухгалтерський облік. У цьому ж пункті зазначено, що кожне підприємство вибирає форму реєст рів бухгалтерського обліку, розробляє систему і форми внутріш ньогосподарського обліку, звітності і контролю господарських операцій, затверджує правила документообороту і технологію об робки облікової інформації.

П(С)БО 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності” визначає, що облікова політика є сукупністю принципів, методів і проце дур, які використовують підприємства для складання і надання фінансової звітності. Її створення — дуже трудомісткий і відпові дальний процес. За розробленим наказом підприємство має пра цювати не один рік і враховувати свої активи і зобов’язання залежно від розробленої, встановленої облікової політики. Від повідно до особливостей підприємства необхідно передбачити у наказі принципи, методи і процедури виконання, що характерні саме для діяльності суб’єкта господарювання, зі вступом у силу національних стандартів до нього можна внести зміни.

I

1.5. Використання Плану рахунків

на підприємствах (організаціях, установах)

План рахунків для потреб бухгалтерського обліку є перелі ком синтетичних рахунків і схем реєстрації та групування на них фінансовогосподарської діяльності (кореспонденція рахун ків) у бухгалтерському обліку. Стандартний план рахунків є базою для формування робочого Плану рахунків конкретного підприємства залежно від потреб здійснюваної виробничогоспо дарської діяльності. Нині на підприємствах народного господар ства використовують такі плани рахунків:

1. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу,зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 № 291. План рахунків найбільше використовують підприємства основних галузей народного господарства. План рахунків міс тить кодифікацію, яка дає можливість відобразити та згрупу вати інформацію фінансовогосподарської діяльності підприємства галузей народного господарства. Також цим Планом рахунків передбачено специфічні рахунки, які відображають інформацію діяльності торговельних підприємств (наприклад, 28 “Товари”), страхових організацій (49 “Страхові резерви”, 76 “Страхові пла тежі” та ін.).

2. Для малих підприємств передбачено використання спрощеного Плану рахунків малого підприємництва, який затвер джений наказом Міністерства фінансів України від 19.04.01 № 186. Його можуть використовувати малі підприємства, не прибуткові організації (крім бюджетних), представництва інозем них суб’єктів підприємницької діяльності. Спрощений план ра хунків простіший у використанні, ніж звичайний План рахун ків. Застосовувати його, як сказано в наказі № 186, не обов’яз ково, але при його застосуванні значно спроститься заповнення фінансової звітності (“Балансу”, форми № 1, і “Звіту про фінан сові результати”, форми № 2).

У спрощеному Плані рахунків, на відміну від загальноприй нятого Плану, немає чіткого поділу рахунків на класи. Умовний поділ на класи можна провести, порівнявши його із загальним Планом рахунків:

• рахунки 10–18 належать до класу 1 “Необоротні активи”;

• рахунки 20–26 — до класу 2 “Запаси”;

• рахунки 30–39 — до класу 3 “Грошові кошти і розрахунки”; • рахунки 40–47 — до класу 4 “Власний капітал та забезпечен ня зобов’язань”;

• рахунок 55 — єдиний, що представляє клас 5 “Довгострокові зобов’язання”;

• рахунки 64–69 — до класу 6 “Поточні зобов’язання”;

• рахунки 70 і 79 — до класу 7 “Доходи і фінансові резуль тати”;

• рахунки 84 і 85 — до класу 8 “Витрати операційної діяль ності”.

3. План рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затверджений наказом Головного управління державного казначейства України від 10.12.99 № 114. Даний План рахун ків призначений для відображення і накопичення інформації про бухгалтерський облік господарських операцій установ і організа цій, основна діяльність яких ведеться за рахунок коштів держав ного і місцевих бюджетів.

4. У банківських установах, які займаються фінансовокредитною діяльністю, використовують Цей рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України, затверджений постановою Правління Національного банку України від 21.11.97 № 388 (реєстр № 493 від 28.11.97). План рахунків передбачає відобра ження, накопичення і переробку інформації про діяльність коме рційних банків, розрахунку економічних показників, формуван ня електронної звітності.

1.6. Загальні поняття звітності

Фінансова звітність — бухгалтерська звітність, яка відобра жає інформацію про фінансове становище, результати діяльності і рух грошових засобів підприємств за звітний період.

Загальні вимоги до фінансової звітності викладено у ст. 11– 14 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звіт ність в Україні” та П(С)БО 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”. В основному ці вимоги такі:

1. На основі даних бухгалтерського обліку підприємство зобов’язане складати фінансову звітність, яку підписує керівник і головний бухгалтер.

2. Згідно з п. 2 ст. 11 розд. 4 фінансова звітність включає:

• баланс;

• звіт про фінансові результати; • звіт про власний капітал;

• примітки до звітів.

Для малих підприємств установлена скорочена форма звітно сті в складі Балансу і Звіту про фінансові результати.

3. На основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов’язані складати фінансову звітність, яку підписує керівник і головний бухгалтер підприємства.

4. Форми фінансової звітності і порядок їх заповнення встановлюються Міністерством фінансів України, узгоджені з Дер жавним комітетом статистики України.

5. Для банків форми розробляє Національний банк України.

6. Для бюджетних установ — Головне управління Державного казначейства України.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Бухгалтерський облік як основний компонент надання інформаціїдля управління підприємством.

2. Стандартизація бухгалтерського обліку на сучасному рівні становлення підприємств.

3. Вимоги до складання звітності підприємства.

4. Принципи бухгалтерського обліку.

5. Форми бухгалтерського обліку.

6. Складові облікової політики підприємства в різних галузях народного господарства.

7. Використання рахунків бухгалтерського обліку на підприємствахрізних галузей.

8. Звітність підприємства.

4

Розділ ІІ

2.1. Особливості господарської діяльності

будівельних галузей та їх вплив

на побудову бухгалтерського обліку

Будівництво є галуззю матеріального виробництва, діяльність якої спрямована на зведення нових і реконструкцію старих буді вель, споруд, об’єктів виробничого та невиробничого призначен ня на місці їх функціонування.

Капітальне будівництво як галузь складається з таких су б’єктів господарювання:

• проектнопошукові та науководослідні установи;

• підрядні будівельні, монтажні підприємства та обслуговуючі їх транспортні підрозділи;

• підприємства, зайняті виробництвом будівельних матеріалів;

• постачальницькі підприємства, які займаються виробничотех нологічною комплектацією будівництва;

• підприємства, які здійснюють ремонт і експлуатацію будівель ної техніки.

П(С)БО 18 “Будівельні контракти” визначає будівництво як:

• спорудження нового об’єкта;

• реконструкція об’єктів;

• розширення об’єктів;

• добудова об’єктів;

• реставрація об’єктів;

• ремонт об’єктів;

• виконання монтажних робіт.

Практично ідентичними у П(С)БО 18 “Будівельні контракти” та Положеннях про підрядні контракти у будівництві України, затверджених Науковотехнічною радою Міністерства України у справах будівництва та архітектури (протокол від 15.12.93 № 9) є визначення терміна “Об’єкт будівництва”.

Під об’єктом будівництва розуміють сукупність будівель і спо руд або окремі будівлі та споруди, будівництво яких здійснюється за єдиним проектом.

Окремими об’єктами будівництва є також і види робіт (верти кальне планування, благоустрій будівельного майданчика, під’їзні шляхи, зовнішні інженерні мережі та ін.). Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики Украї ни від 27.08.2000 № 174 у складі Державних будівельних норм затверджені Правила визначення вартості будівництва (ДБН Д.1.1.12000). Пунктом 2.1.1 затверджених Правил визначе но, що об’єктом будівництва є кожна відокремлена будівля (ви робничий корпус або цех, склад, житловий будинок тощо) або споруда (міст, тунель, платформа тощо) з усіма улаштуваннями (галереями, естакадами тощо), устаткуванням, меблями, інвен тарем, підсобними та допоміжними пристроями, що належать до неї, а також, за необхідності, з інженерними мережами, які при лягають.

За технологічною ознакою розрізняють підприємства, які зайняті виконанням будівельних, монтажних і пусконалагоджу вальних робіт, а також здійснюють монтаж конструкцій та об ладнання.

Будівельні організації поділяються на: 1) загальнобудівельні; 2) спеціалізовані (що виконують окремі види робіт). Основною госпрозрахунковою одиницею у будівництві є будівельномонтажна фірма, трест, акціонерне товариство. До їх складу входять: буді вельне управління, будівельномонтажне управління, пересувні механізовані колони.

За участю у спорудженні об’єкта виділяють генпідрядні та субпідрядні будівельномонтажні організації. Генеральний під рядчик несе відповідальність за своєчасне введення потужнос тей та об’єктів, а субпідрядчик виконує окремі види робіт на об’єкті та передає їх генпідрядчику. Взагалі підрядчик — юри дична особа, яка укладає будівельний контракт, виконує пе редбачені будівельним контрактом роботи і передає їх замовни кові. Стандартом 18 “Будівельні контракти” не розкрито зна чення термінів інших учасників (сторін) підрядного контракту у будівництві.

Положенням про підрядні будівельні контракти від 15 листо пада 1993 р. № 9 до таких учасників віднесено учасників будів ництва, які підписують контракт. При двосторонніх договорах його учасниками виступають замовник і підрядчик. Указаним Положенням передбачено, що замовник — це учасник контрак ту, який визначає умови укладання контракту, приймає роботи та здійснює розрахунки за них з підрядчиком. У ролі замовника, відмічено Положенням, може виступати інвестор або за його до рученням інші фізичні та юридичні особи.

Інвестор як суб’єкт інвестиційної діяльності, який приймає рішення про внесення власних, кредитних і залучених майнових та інтелектуальних цінностей, може виступати у ролі вкладни ка, кредитора, а також виконувати функції будьякого учасника інвестиційної діяльності. Так, наприклад, прийнято Постанову Кабінету Міністрів України “Про порядок передачі права на завер шення припинених будівництвом об’єктів житла” від 31.01.2000 № 168. Указаною Постановою передбачено, що замовникомін вестором може виступати юридична особа, місцевий орган вико навчої влади, виконавчий орган рад, фонд підтримки індиві дуального та молодіжного житлового будівництва, які одночасно поєднують функції замовника та інвестора. Не виключено, що таким замовникомінвестором може виступити МЖК. У Поло женні про МЖК “Про вдосконалення шляхів розвитку молодіж ного житлового будівництва” від 28.10.96 № 1300 передбачено, що МЖК — це підприємство або організація, незалежно від форм власності, які виконують функції замовника та забудовника жит лових будинків.

У галузі будівництва реалізуються капітальні вкладення (ін вестиції) підприємств на відтворення основних засобів. Структу ра інвестицій і класифікація капітальних вкладень наведена від повідно на рис. 2.1 і 2.2.

Будівництво з економічного погляду має певні особливості, які обумовили потребу створення нестандартних облікових про цедур, що визначають роль і завдання обліку у цій галузі:

• унікальність кожного об’єкта будівництва — унікальність виявляється в обліку будівельних процесів (розрахунків з по стачальниками обліком обсягів робіт);

• велика тривалість виробничого циклу — у будівництві спо стерігаються значні обсяги незавершеного будівництва, об’єкти

мають велику собівартість та вартість, період будівництва може тривати кілька звітних періодів. У завдання обліку входить організація постійного контролю за рівнем витрат у неза вершеному будівництві, правильне визначення собівартості продукції, дотримання сум витрат, передбачених кошторисом; • покупець (замовник) часто здійснює періодичні платежі у ме жах загальної контрактної вартості як оплату процесу будів ництва. У завдання обліку входить визначення оцінки ступе ня завершеності будівництва за звітний період;

• територіальна розгалуженість будівельних майданчиків — продукт, об’єкт будівництва розробляють не за місцем розмі щення виробникавиконавця, а на окремій дільниці, вказаній замовником; об’єкти виробництва знаходяться на значній

Рис. 2.2. Структура капітальних вкладень

відстані від апарату управління, що вимагає від бухгалтерсь кої служби посилити контроль за збереженням матеріальних цінностей;

• об’єкти будівництва знаходяться на відкритій місцевості, спо стерігається вплив кліматичних умов, що призводить до знач них витрат. У бухгалтерському обліку потрібно проводити чітке розмежування природних втрат і втрат з вини матеріаль них осіб;

• у будівництві існує велика залежність від суміжників. У за вдання обліку входить контроль за дотриманням строків по стачання матеріалів, виконання суміжних робіт.

Будівництво може здійснюватись трьома способами: господар ським, пiдрядним або змiшаним.

Підприємство, яке здійснює капітальні вкладення і веде їх облік, називається забудовником. Якщо обсяги будівельномон тажних робіт передають для виконання будівельномонтажним організаціям, тоді забудовник виступає в ролі замовника, а буді вельна організація називається підрядчиком.

Об’єктами обліку у забудовника є:

1) кошти, які нагромаджуються для фінансування капіталь них вкладень;

2) затрати на виконання будівельномонтажних робіт.

При господарському способі будівництво здійснюється влас ними силами підприємства (забудовника) без залучення спеціа лізованих підрядних будівельномонтажних організацій. При цьому на підприємстві може створюватися будівельномонтаж ний підрозділ (наприклад, відділ капітального будівництва), який здійснює відповідні будівельні роботи, найчастіше із реконструк ції та розширення підприємства або будівництва невеликих об’єк тів допоміжного призначення.

При підрядному способі будівництво здійснюється підрядни ми будівельними та монтажними організаціями, які мають у своєму розпорядженні будівельні кадри, спеціалізовані машини і устаткування. Здійснення будівництва відбувається за договора ми будівельного підряду, що укладаються між замовником і під рядчиком.

При змішаному способі будівництво здійснюється з викорис танням власних потужностей підприємства із залученням до певної частини робіт підрядних організацій.

У свою чергу ст. 334 Цивільного кодексу України передбаче но, що на виконання робіт, обумовлених договором підряду, складається кошторис. У главі 2 “Будівельної термінології” СН та П 1–2 1980 р. термін “кошторис” визначено як документ, який встановлює на підставі проектних даних вартість будів ництва об’єкта, у тому числі необхідні витрати на виконання окремих видів будівельномонтажних робіт і придбання облад нання, а також інші витрати, пов’язані із здійсненням будів ництва.

Перелік видів інвесторської кошторисної документації та по рядок її складання викладено у першій частині “Правил визна чення вартості будівництва” (ДБН Д1.112000).

П(С)БО 18 “Будівельні контракти” потребує при підписанні будівельного контракту проектної документації на зведення об’єкта будівництва. Але у Положенні немає пояснення термі на “проект”. У словнику іншомовних слів, виданому головною редакцією УРЕ АН УРСР у 1974 р., слово “проект” з латинської мови перекладено як “сукупність документів (розрахунків, крес лень та ін.), необхідних для побудови споруд, виготовлення машин та ін”. Вказана характеристика терміна “проект” відпо відає визначенню терміна “проектна документація” у Положен ні про підрядні контракти у будівництві України від 15.12.93 № 9.

2.2. Облік будівництва господарським способом

Витрати будівельномонтажних робіт, які виконуються гос подарським способом, забудовник обліковує по кожному об’єкту окремо.

Витрати за будівельним контрактом включають:

1) витрати, безпосередньо пов’язані з виконанням даного конт ракту (прямі) (Дт субрахунка 231 “Виконання будівельних конт рактів” рахунка 23);

2) загальновиробничі витрати (Дт рахунка 91 “Загальнови робничі витрати”).

До витрат за будівельним контрактом включають витрати за період від дати підписання будівельного контракту до дати завер шення цього контракту, а також витрати, які поніс підрядчик

I

при підписанні будівельного контракту (якщо є вірогідність його підписання та достовірної оцінки таких витрат). Витрати, поне сені при підписанні будівельного контракту, який не підписаний до дати балансу, визнають витратами звітного періоду без вклю чення до витрат за будівельним контрактом у наступних звітних періодах.

До складу витрат, безпосередньо пов’язаних з виконанням будівельного контракту, належать:

• прямі матеріальні витрати; • прямі витрати на оплату праці;

• інші прямі витрати.

Прямі матеріальні витрати: вартість сировини, матеріалів, будівельних конструкцій, комплектуючих виробів і напівфабри катів, допоміжних та інших матеріалів, придбаних у сторонніх організацій та виготовлених у підсобних виробництвах підряд чика, які використані на будівництві об’єкта.

Облік запасів. У будівельних монтажних підприємствах мате ріальними ресурсами виступають виробничі запаси, склад і струк тура яких залежать від характеру робіт, що виконуються. Запаси, згідно з П(С)БО 9 “Запаси” визнаються як “активи, які зберіга ються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності, перебувають у процесі виробництва з метою подаль шого продажу продукту виробництва, зберігаються для спожи вання під час виробництва продукції, виконання робіт та надан ня послуг, а також управління підприємством”.

Для бухгалтерського обліку запаси включають:

• сировину, основні та допоміжні матеріали, комплектуючі виро би та інші матеріальні цінності, що призначені для виробни цтва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслугову вання виробництва й адміністративних потреб;

• незавершене виробництво у вигляді не закінчених обробкою та складанням деталей, вузлів виробів і незакінчених техно логічних процесів;

• готову продукцію, виготовлену на підприємстві, призначену для продаж, що відповідає технічним та якісним характерис тикам, передбаченим договором або іншим нормативнопра вовим актом;

• товари у вигляді ТМЦ, що придбані (отримані) та зберігаються підприємством з метою подальшого продажу;

• малоцінні та швидкозношувані предмети, що використову ються протягом не більше одного року або нормального опера ційного циклу, якщо він триває понад один рік.

У зв’язку із різноманітністю видів запасів, які використовуються у будівництві, виникає необхідність їх класифікувати. Всі запаси на будівельних підприємствах поділяються на такі групи:

• будівельні матеріали;

• конструкції та деталі;

• обладнання до встановлення;

• малоцінні та швидкозношувані предмети;

• інші запаси.

До будівельних матеріалів належать запаси, що використову ються безпосередньо у процесі виконання будівельних i монтаж них робіт для виготовлення будівельних деталей, для зведення i обробки конструкцій, частин будівель і споруд. Зокрема це: лісо матеріали (ліс круглий, пиломатеріали, фанера тощо); метало вироби (цвяхи, гайки, болти, залізні вироби тощо); силікатні матеріали (цемент, пісок, гравій, вапно, камінь, цегла тощо); санітарнотехнічні вироби (крани, муфти, трійники, фланці тощо) та інші подібні матеріали.

До конструкцій і деталей належать завезені на будівельний майданчик готові до встановлення будівельні конструкції та де талі: металеві, залізобетонні та дерев’яні конструкції; блоки та збірні частини будівель тощо.

Обладнання до встановлення включає обладнання, яке потребує прикріплення до фундаменту або несучої частини конструкцій, після чого стає можливим введення його в дію.

Будівельні матеріали, конструкції, вироби, деталі, запасні час тини надходять від постачальників, підзвітних осіб, які придбали матеріали за готівковим розрахунком, внаслідок списання основ них засобів та інших необоротних матеріальних активів, що стали непридатними, власного підсобного виробництва тощо.

Придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на ба ланс підприємства за первісною вартістю. Первісною вартістю вироб ничих запасів, придбаних за плату, згідно з П(С)БО 9 “Запаси” є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат:

• суми, що сплачується згідно з договором постачальникові (про давцеві) за вирахуванням непрямих податків;

• суми ввізного мита;

• суми непрямих податків у зв’язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству;

• транспортнозаготівельні витрати (ТЗВ) (затрати на заготівлю запасів, оплату тарифів (фрахту) за вантажнорозвантажуваль ні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів). Сума ТЗВ, що узагальню ється на окремому субрахунку рахунків обліку запасів, щомі сячно розподіляється між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули (використані, реа лізовані, безоплатно передані тощо) за звітний місяць. Сума транспортнозаготівельних витрат, яка належить до запасів, що вибули, визначається як добуток середнього відсотка ТЗВ і вартості запасів, що вибули, з відображенням її на тих самих рахунках обліку, у кореспонденції з якими відображено вибут тя цих запасів. Середній відсоток ТЗВ визначається діленням суми залишків ТЗВ на початок звітного місяця і ТЗВ за звіт ний місяць на суму залишку запасів на початок місяця і запасів, що надійшли за звітний місяць;

• інші витрати, безпосередньо пов’язані з придбанням запасів та доведенням їх до стану, в якому вони придатні до викорис тання у запланованих цілях.

Запаси, що надходять на підприємство, оформляють бухгал терськими документами у такому порядку. Разом з відвантажен ням продукції постачальник передає покупцю розрахункові та інші супровідні документи — накладні, товарнотранспортні та податкові накладні, квитанцію до залізничної накладної тощо, оформлення яких перевіряється бухгалтерією як з точки зору правильності їх оформлення, так і за суттю відображених у них операцій.

У результаті такої перевірки на розрахунковому або іншому супровідному документі роблять відмітку про повний або частко вий акцепт (згода на оплату).

Перевірені документи з відділу постачання передають до бухгал терії, а квитанції транспортних організацій — експедитору для одержання i доставки запасів. Для одержання запасів зі складу постачальників, що знаходяться в інших містах, експедитору видають наряд i довіреність, в яких зазначають перелік і кіль кість матеріалів, які належить одержати.

4

Прийняті вантажі експедитор доставляє на склад підприємства i здає завідувачу складу, який перевіряє відповідність кількості i якості запасів даним супровідних документів. Прийняті комір ником запаси оформляють прибутковими ордерами, які підпи сують завідувач складу i експедитор.

У тих випадках, коли кількість i якість оприбуткованих на склад запасів не відповідають даним супровідних документів, прий мання запасів здійснюється комісією, у складі якої обов’язково повинен бути представник постачальника. За наслідками перевір ки кількості та якості запасів складається акт про приймання запасів, який є підставою для пред’явлення претензії постачаль нику. Акт складається також при прийманні запасів, що надійшли на підприємство без документів (невiдфактурованi поставки).

На будiвельномонтажних пiдприємствах переважно застосо вується оперативнобухгалтерський метод облiку запасiв, який прийнято називати сальдовим методом облiку. При цьому методi облiк на складi ведеться матерiально вiдповiдальною особою в кiлькiсносортовому вираженнi. Для цього на кожне найменування матеріалів заводиться картка складського облiку матерiалiв форми М12, яка оформлюється в бухгалтерії i видається матерiально вiдповiдальнiй особi пiд розписку. Крiм цього, для характерис тики матерiалiв кожного номенклатурного номера заповнюється матерiальний ярлик, який знаходиться в мiсцях зберiгання ма терiальних цiнностей.

Записи в картцi складського облiку здiйснюються матерiально вiдповiдальною особою на пiдставi належним чином оформлених первинних документiв (прибуткових ордерiв, накладних тощо) з надходження i витрачання матерiалiв у момент здiйснення опе рації.

Протягом мiсяця у встановленi на пiдприємствi строки ма терiально вiдповiдальна особа на пiдставi даних карток склад ського облiку складає реєстр прийманняздачi документiв форми М13 в одному примiрнику. В реєстрi записується кiлькiсть пер винних документiв, які належить здати до бухгалтерії, та їх номери.

Для щомiсячної звiрки даних складського облiку про залишки матерiалiв у грошовому вираженні з даними бухгалтерiї мате рiально вiдповiдальна особа заповнює Вiдомiсть облiку залишкiв матерiалiв, тобто Матеріальний звіт.

Протягом мiсяця вiдомiсть залишкiв матерiалiв зберігається в бухгалтерiї i використовується для довiдкових цiлей. У кiнцi кожного мiсяця матерiально вiдповiдальна особа на пiдставi да них карток форми М12 переносить залишки по матерiалах до вiдомостi форми М14.

Надходження на склад запасiв власного виготовлення вiд пiд собних виробництв, вiдходiв будiвельного виробництва, внаслiдок лiквiдацiї основних засобiв, розбирання тимчасових будiвель i споруд тощо, оформляють накладними на внутрiшнє перемiщення матерiалiв форми М11.

Обладнання, що надійшло на склад будiвельномонтажної органiзації, оприбутковується шляхом складання акта про прий мання обладнання (ф. М15). При надходженнi обладнання на вiдповiдальне зберiгання складається окремий акт.

Облiк матерiалiв, будiвельних конструкцiй здiйснюється згід но з П(С)БО 9 “Запаси” за первiсною вартiстю з використанням таких видiв оцінок при вiдпуску запасiв у виробництво, продажу чи iншому вибуттi:

• iдентифiкованої собiвартостi вiдповiдної одиницi запасiв;

• середньозваженої собiвартостi;

• собiвартостi перших за часом надходження запасiв (ФІФО);

• собiвартостi останнiх за часом надходження запасiв (ЛІФО); • нормативних затрат;

• цiни продажу.

Метод ідентифікованої собівартості передбачає особливу мар кірування кожної одиниці запасів, що дозволяє у будьякий мо мент визначити її вартість, а також установити дату продажу кожної одиниці конкретного виду запасів: собівартість продано го запасу, собівартість запасів, що залишилися на підприємстві. Це єдиний метод (ідеальний), який поєднує фізичний і вартісний вид запасів.

Метод середньозваженої собівартості передбачає оцінку запа сів по кожному їх виду. Середньозважена собівартість при цьому методі розраховується за формулою

MB!."! MB!."!

J#"#)%.#% O%-<*! N O%(!%*!

B!."! P

3O%-<*!N

N3O%(!%*!

Середньозважена собівартість розраховується у кінці місяця.

Метод собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО): у його основу покладено принцип, згідно з яким при використанні ТМЗ із їх загальної вартості у першу чергу вирахо вується вартість тих запасів, які хронологічно надійшли на під приємство першими, раніше від усіх інших.

Метод собівартості останніх за часом надходження запасів (ЛІФО): у його основу покладено принцип, згідно з яким при використанні або продажу ТМЗ із їх загальної вартості вирахо вується вартість тих ТМЗ, які хронологічно надійшли на під приємство останніми.

Метод нормативних затрат: оцінка по цьому методу склада ється із застосування норм витрат на одиницю продукції (робіт, послуг), які встановлені підприємством з урахуванням нормаль них рівнів використання запасів, праці, виробничих потужнос тей та діючих цін. Для забезпечення максимального наближен ня нормативних витрат до фактичних норм витрат повинні регу лярно перевірятися та переглядатись.

Фактичнi витрати матерiалiв на виконання будiвельномон тажних робiт по об’єктах облiку вiдображаються в облiкових регiстрах на пiдставi матерiальних звiтiв.

Будiвельнi матерiали вiдпускаються у виробництво на пiдставi правильно оформлених первинних облiкових документів за вагою, обсягом, площею або на пiдставi рахунка з вказiвкою кодiв замов лень, об’єктiв, видiв робiт, для виконання яких вони вiдпущенi, у суворiй вiдповiдностi до норми витрачання ресурсiв, що безпо середньо розробляються будiвельним пiдприємством і щорiчно затверджуються його керiвником.

Вiдпуск запасiв з центрального складу на приоб’єктнi в облiку повинен вiдображатися не як списання запасiв на виробництво, а як їх перемiщення всерединi будiвельного пiдприємства.

У будівництвi використовуються рiзні види запасiв, що зберiга ються на вiдкритих майданчиках, зокрема, окремi види каменю, пiсок, гравій, щебінь, блоки, дошки тощо. При використаннi запасів відкритого зберiгання на будівництво об’єктiв видатковi документи не складаються, а фактична наявнiсть і витрачання запасiв у такому разi визначаються шляхом проведення щомiсяця їх інвентаризації за станом на останнє число кожного мiсяця.

Результати інвентаризації, а також кiлькiсть використаних у виробництвi запасів визначаються за даними акта інвентаризації на списання запасiв вiдкритого зберiгання. Згiдно з даними інвен таризації фактичне витрачання запасiв визначається як рiзниця мiж сумою залишку на початок мiсяця і надходженнями запасів за мiсяць з вирахуванням їх фактичного залишку на кінець мiсяця і кiлькостi запасiв, проданих і вiдпущених на сторону.

Необґрунтованi перевитрати матерiалiв на собiвартiсть будiвель них робiт не вiдносяться, а підлягають вiдшкодуванню винними особами у порядку, встановленому чинним законодавством.

Для оформлення вiдпуску матерiальних цінностей внутрiшнім пiдроздiлам і господарствам пiдприємства, що розташовані за межами його території, а також стороннiм органiзацiям викорис товуються накладнi вимоги на вiдпуск (внутрiшнє переміщення) матерiалiв форми М11.

При систематичному вiдпуску матерiальних цінностей для виконання будiвельномонтажних робiт використовуються лiмiтно забiрнi картки форми М8 — при багаторазовому вiдпуску одного виду матерiалiв протягом мiсяця, форми М9 — для чотириразо вого вiдпуску матерiалiв, форми М28 — для вiдпуску матерiалiв на будiвельнi потреби протягом усього періоду будiвництва, які зберiгаються у виконавця робiт (при цьому одночасно складається лiмiтнозабiрна картка форми М28а строком на мiсяць, що зберi гається на складi).

Лiмiтнозабiрнi картки виписує вiддiл постачання у двох при мiрниках на один або на кiлька видiв матерiалiв i, як правило, термiном на 1 мiсяць. Можуть застосовуватися квартальнi i пiв рiчнi лiмiтнозабiрнi картки з вiдривними мiсячними талонами на фактичний вiдпуск. У них зазначається вид робiт, номер скла ду, що вiдпускає матерiали, дiлянкаодержувач, шифр витрат, номенклатурний номер i найменування матерiалiв, що вiдпуска ються, одиниця вимiру i лiмiт мiсячного витрачання матерiалiв, який обчислюється вiдповiдно до виробничої програми на мiсяць i дiючих норм витрачання.

Один примiрник лiмiтнозабiрної картки передається дiлянцi одержувачу, другий — складу. Комiрник записує кiлькiсть вiдпу щеного матерiалу i залишок лiмiту в обох примiрниках картки i ставить пiдпис у картцi дiлянкиодержувача. Представник дiлянки пiдтверджує пiдписом одержання запасiв у картцi, що знаходиться на складi.

Замiсть первинних документiв з витрачання будiвельних запа сiв можна використовувати картки складського облiку (ф. № М12). Для цього представники дiлянокодержувачiв розписуються в одер жаннi матерiалiв у самих картках складського облiку, якi, таким чином, стають виправдальними документами. У картках простав ляють шифр виробничих витрат з метою подальшого групуван ня записiв за об’єктами калькуляцiї та статтями витрат.

Отже, при оперативнобухгалтерському методi облiку матерiаль них цінностей існує безпосередній взаємозв’язок аналітичного і синтетичного обліку запасiв, обліку запасів на складi пiдприємства з їх облiком у бухгалтерiї.

Для облiку запасiв у будiвництвi застосовуються такi синтетичнi рахунки: 20 “Виробничi запаси”; 22 “Малоцiннi та швидкозношу ванi предмети”, а також позабалансовий рахунок 02 “Активи на вiдповiдальному зберiганнi”.

В межах договору пiдряду замовники можуть передавати ма терiали, якi у пiдрядному пiдприємствi будуть облiковуватися на позабалансовому рахунку 023 “Матерiальнi цiнностi на вiдповi дальному зберiганнi”. При цьому вартiсть цих матерiалiв не вклю чається до загального обсягу виконаних будiвельномонтажних робiт.

На субрахунку 205 “Будiвельнi матерiали” пiдприємстваза будовники вiдображають рух будiвельних матерiалiв, конструкцiй i деталей, обладнання i комплектуючих виробiв, якi пiдлягають монтажу, та iнших матерiальних цiнностей, необхiдних для вико нання будiвельномонтажних робiт, виготовлення будiвельних деталей, конструкцiй тощо.

На даному субрахунку облiковується обладнання, яке не потре бує монтажу: транспортнi засоби, будiвельнi механiзми, сiльсько господарськi машини, виробничий iнструмент, вимiрювальнi та iншi прилади, виробничий iнвентар тощо.

Витрати на придбання обладнання, що потребує монтажу, вiдображаються безпосередньо на рахунку 15 “Капiтальнi iнвести цiї” в мiру їх надходження на склад або iнше мiсце зберiгання чи експлуатацiї.

Устаткування i будiвельнi матерiали, переданi пiдрядчику для монтажу та виконання будiвельних робiт, списуються з субрахунка 205 на рахунок 15 “Капітальні iнвестицiї” пiсля документального пiдтвердження їх монтажу i використання.

Обладнання, придбане i доставлене на будiвельний майдан чик, пiдрядна органiзацiя приймає та облiковує на позабалансо вому рахунку 021 “Устаткування, прийняте для монтажу”. Пiсля його встановлення замовник вiдносить його вартiсть до витрат будiвництва, а пiдрядне пiдприємство списує його з облiку на позабалансовому рахунку 021.

При надходженнi виробничих запасiв дебетують рахунок 20 (22) i кредитують:

• рахунок 63 “Розрахунки з постачальниками та пiдрядниками” — на вартiсть матерiалiв, що надiйшли, за цiнами постачальникiв зi всiма нацiнками збутових i постачальницьких органiзацiй та транспортнозаготiвельними витратами, які входять у рахунки постачальникiв, включаючи оплату послуг посередникiв i опла ту вiдсоткiв за придбання в кредит, наданий постачальником;

• рахунок 68 “Розрахунки за iншими операцiями” — на вартiсть матерiалiв i МШП, що надiйшли, також послуг, пов’язаних з доставкою запасів;

• рахунок 372 “Розрахунки з пiдзвiтними особами” — на вартiсть матерiалiв, МШП, оплачених iз пiдзвiтних сум;

• рахунок 23 “Виробництво” — на витрати по доставцi матерiалiв власним транспортом i на фактичну собiвартiсть матерiалiв власного виробництва та на вартiсть зворотних вiдходiв;

• рахунок 232 “Допомiжнi виробництва” — на вартiсть матерiа лiв, що надiйшли вiд допомiжних виробництв;

• рахунок 11 “Малоцінні необоротні активи” — на вартiсть вiд ходiв, отриманих унаслiдок розбирання тимчасових (нетитуль них) споруд i пристосувань, а також списання МШП.

По кредиту рахункiв облiку виробничих запасiв вiдображаються операцiї, пов’язанi з вибуттям (списанням) матерiальних цiннос тей, в кореспонденцiї з дебетом:

• рахунок 231 “Основне виробництво” — на вартiсть матерiалiв, вiдпущених в основне виробництво для будiвництва об’єктiв; • рахунок 232 “Допомiжнi виробництва” — на вартiсть матерiа лiв, вiдпущених допомiжним виробництвам;

• iнших рахункiв.

Будiвельнi пiдприємства згiдно із договором можуть передавати окремi види матерiалiв у переробку на сторону. В бухгалтерському облiку матерiали, переданi в переробку, облiковуються на субра хунку 206 “Матерiали, переданi в переробку”. Після повернення

4

готового виробу він оприбутковується залежно вiд його виду — в дебет рахунка 20 (22) в кореспонденції з кредитом рахункiв 206 “Матерiали, переданi в переробку” у частині вартості матерiалів, використаних як ресурси, 63 “Розрахунки з постачальниками та пiдрядчиками”, 68 “Розрахунки за іншими операціями” у части нi вартостi послуг переробки тощо.

Рахунок 15 “Капiтальнi інвестиції” використовують будiвельнi пiдприємства, що мають власнi кар’єри, ділянки для заготiвлi не рудних матерiалiв (глини, пiску, вапна, щебеню, лiсу круглого). Цi матерiали заготовлюються для наступної їх переробки і випуску цегли, будiвельних конструкцій і виробiв для власних допомiжних виробництв або для передання іншим органiзаціям у переробку. В дебет рахунка 15 вiдносять і купiвельну вартість матерiальних цінностей, по яких на будiвельне підприємство надійшли розрахун ковi документи постачальника, та інші витрати з придбання мате рiалiв з кредиту рахункiв 63, 23, 372 залежно вiд того, звiдки надійшли матерiальні цінностi, вiд характеру витрат на заготiвлю і доставку матерiальних цінностей на пiдприємствi. Матерiальнi цін ностi, що фактично надійшли на підприємство, списують за облi ковими цінами з кредиту рахунка 15 в дебет рахункiв 20 (22).

Залишок на рахунку 15 на кiнець мiсяця вiдображає наявнiсть матерiалiв у дорозi.

1"7"#&Q6QDB,)Q.#&%7*#"Q&Q.Q%E7*-Q)-"7L*.* (&)(QB,$&#"(Q-".#)#%%+8

I K"4FJBQ."Q"#&Q.%7.7"B%7<7-Q.G

3" IFJ7".7%Q*#"Q&7G@%."Q*#"Q&Q. B&Q(.7*76!%*7

K"F5",%(7-(,-6+*7*.%7(*7G 3"I FKQ).Q)"#&Q6QDQ%E7B"%7(7.Q.G@ %-")%,."Q*#"Q&Q.

K"I FKQ).Q)"#&!6!DQ%E7B"%7(7.Q.G 3"4IF5",%(7-)(*7G@%,*,1K- "#&Q.%7*#"Q&

Фiнансовий результат вiд реалiзацiї матерiалiв визначають таким чином:

1. Дт рах. 791 “Результат основної дiяльностi”, Кт рах. 943 “Собiвартiсть реалiзованих виробничих запасiв”.

2. Дт рах. 712 “Дохiд вiд реалізації iнших оборотних активiв”, Кт рах. 791 “Результат основної дiяльностi”.

4I

3. За рах. 791 визначається результат вiд реалiзацiї виробничих запасiв, який в кiнцi звiтного перiоду списується на рах. 44 “Нерозподiленi прибутки, непокритi збитки”.

Будівельні матеріали відносять до витрат виробництва на під ставі накладних або лімітнозабірних карток. Будівельні мате ріали оцінюють франкоприоб’єктний склад, включаючи заготі вельноскладські витрати. До них відносять утримання апарату із заготівлі, матеріальних складів на будівництві, зберігання мате ріалів, оплату зборів за повідомлення про прибуття вантажів, їх зважування, а також витрати матеріалів у дорозі та на складах у межах природних втрат, віднесені за рахунок підприємства. Втрати з доставки матеріалів від приоб’єктного складу до місця призначен ня на вартість матеріалів не відносять. Ці витрати включають у вартість будівельномонтажних робіт за відповідними статтями.

Не включаються до первісної вартості запасів, а належать до витрат того періоду, в якому були здійснені (встановлені):

• понаднормові втрати і нестачі запасів;

• проценти за користування позиками;

• витрати на збут;

• загальногосподарські та інші подібні витрати, безпосередньо не пов’язані з придбанням і доставкою запасів та приведенням їх до стану, в якому вони придатні до використання у заплано ваних цілях.

Матеріали, які виготовляють власними силами, оцінюють за фактичною собівартістю згідно з П(С)БО 16 “Витрати”.

Облік придбаних матеріалів, як і власного виробництва, а також устаткування, яке підлягає встановленню, проводять на рахунку 205. Обладнання, яке не підлягає монтажу, на 205 раху нок не відносять, а обліковують його на рахунок 15.

Обладнання, яке підлягає монтажу, списують із субрахунка 205 на рахунок 15 після здавання в монтаж (прикріплення до фундаменту, підлоги, міжповерхове перекриття, укрупнене скла дання, що підлягає оплаті згідно з цінниками на монтаж обладнан ня). Роботу з підготовки обладнання до монтажу — перевезення до місця встановлення, розпакування, складання, комплектування окремих частин і перевірка обладнання — не вважають здачею обладнання в монтаж.

Типову кореспонденцію рахунків з обліку матеріальних цін ностей будівельних підприємств подано в табл. 2.1.

4

Таблиця 2.1

Кореспонденцiя рахункiв з облiку матерiальних цінностей

будiвельних підприємств

п/п

Змiст господарської операцiї

Кореспонденцiя рахункiв

Дебет

Кредит

1

2

3

4

1

Вiдображено вартiсть матерiальних цiнностей, що надiйшли згідно з акцептованими

201, 203,

рахунками постачальникiв

205, 207

63, 685

2

Вiдображено суму податкового кредиту за ПДВ з оприбуткованих матерiальних цiнностей

641

63, 685

3

Перераховано грошовi кошти постачальникам в оплату за отриманi ТМЦ

63, 685

311

4

Оприбутковано матерiальнi цiнностi,

201, 203,

придбанi пiдзвiтними особами

205, 207

372

5

Оприбутковано матерiальнi цінностi

201, 205,

вiд допомiжних виробництв

207

232

6

Оприбутковано будiвельнi матерiали, отриманi в результатi лiквiдацiї тимчасових нетитульних споруд

201, 205

113

7

Оприбутковано матерiальнi цiнностi, отриманi в результатi списання вибулих

201, 205,

МШП

207

22

8

Вiдображено повернення матерiальних цiнностей, ранiше вiдпущених на виконання будiвельних робiт, некапiтальних робiт

201, 205

23

9

Оприбутковано залишки матерiальних

201, 203,

цiнностей, виявленi при iнвентаризацiї

205, 207

719

10

Вiдпущено будiвельнi матерiали на основне та допомiжне виробництво

23

201, 205

11

Вiдпущено запаснi частини, пальне на утримання i експлуатацiю будiвельних машин та обладнання

91

203, 207

12

Списано матерiали, паливо, запаснi частини

201, 203,

на загальногосподарськi потреби

92

207

13

Вiдпущено будiвельнi матерiали на виправлення браку

24

201, 205

4

Закінчення табл. 2.1

1

2

3

4

14

Списано вартiсть матерiальних цiнностей,

201, 203,

зiпсованих у зв’язку зi стихiйним лихом

991

205, 207

15

Вiдображено нестачу матерiальних цiнностей, виявлену при iнвентаризацiї i вiднесену на винну особу

375

716

16

Погашено нестачу матерiальних цiнностей винною особою

301

375

17

Вiднесено на розрахунки з бюджетом залишок коштiв, стягнутих з винної особи, пiсля відшкодування збиткiв, заподiяних підприємству

716

641

Облiк малоцiнних і швидкозношуваних предметiв. У будi вельних органiзацiях до малоцiнних і швидкозношуваних пред метiв вiдносять предмети, що використовуються не бiльше одного року або нормального операцiйного циклу, якщо вiн бiльше од ного року, зокрема: інструменти, господарський інвентар, спе ціальне оснащення, спецiальний одяг тощо.

Облiк МШП здiйснюється за фактичною вартiстю їх придбан ня або собiвартiстю виробництва, якщо МШП виготовляються на пiдсобних виробництвах будiвельної органiзацiї.

Фактична вартiсть придбання складається з первiсної вартос тi та витрат на доставку таких цiнностей на склад.

Облiк МШП ведеться на рахунку 22 “Малоцiннi та швидко зношуванi предмети”, по дебету якого вiдображається оприбут кування МШП, а по кредиту — вiдпуск за облiковою вартiстю у виробництво. Крiм цього, за кредитом рахунка 22 можуть вiдобра жатися списання нестач i втрат вiд псування МШП.

Якщо МШП мають строк експлуатацiї бiльше одного року, то вартiсть їх придбання (виготовлення) вiдображається в складi субрахунка 112 “Малоцiннi необоротнi матерiальнi активи з вiдоб раженням витрат на придбання по дебету субрахунка”, 153 “При дбання (виготовлення) iнших матерiальних активiв” та наступним списанням з кредиту 153 в кореспонденцiї з дебетом 112.

Для облiку зносу малоцiнних необоротних матерiальних активiв призначений регулюючий субрахунок 132 “Знос iнших необорот

44

них матерiальних активiв”. Будiвельнi органiзацiї можуть засто совувати методи нарахування амортизацiї у першому мiсяцi вико ристання об’єкта в розмiрi 50 % його вартостi, яка амортизується, та решти 50 % вартостi у мiсяцi їх вилучення зi складу активiв. Можливе нарахування амортизацiї у першому мiсяцi використання об’єкта 100 % його вартостi.

Для всiх iнших видiв малоцiнних необоротних матерiальних активiв (крiм спецiальних iнструментiв, пристроїв) метод нараху вання зносу встановлюється розпорядчим документом керiвника органiзацiї i не змiнюється протягом року.

Для спецiальних iнструментiв i спецiального обладнання вста новлений особливий порядок нарахування зносу. Вартiсть спе цiальних iнструментiв i спецiального обладнання погашається вiдповiдно до встановленої норми або кошторисної ставки, розра хованої, виходячи з кошторисних витрат на їх виготовлення придбання i запланованого строку будiвництва, але не бiльше двох рокiв. Порядок нарахування норм або кошторисних ставок i порядок нарахування зносу по спецiальних iнструментах i при строях визначається мiнiстерствами i вiдомствами.

МШП, що стали непридатними, списуються з пiдзвiту мате рiально вiдповiдальних осiб на пiдставi актiв про їх списання (форма № МШ8). Вартiсть лому, запчастин та iнших вiдходiв, отриманих вiд списання МШП, оприбутковується проведенням Дт рах. 209, Кт рах. 746.

Прямі витрати на оплату праці включають:

• заробітну плату працівників за роботу, виконану на будівни цтві об’єкта;

• доплату незвільненим від основної роботи бригадирам;

• доплату робітникам за роботу у багатозмінному режимі та за роботу у нічний час;

• оплату щорічних і додаткових відпусток, згідно із законодав ством (грошова компенсація за невикористану відпустку);

• оплату робітникам днів відпочинку, які надають у зв’язку з роботою у понаднормовий час;

• оплату спеціальних перерв у роботі у випадках, передбачених законодавством (працюючим матерям для годування дитини, пільгового часу підліткам та ін.);

• оплату робітникамдонорам днів обстеження, здачі крові та відпочинку;

4

• оплату робочого часу працівників, які задіяні на виконанні державних, громадських доручень;

• оплату перших п’яти днів тимчасової непрацездатності робіт никам;

• суму заробітної плати за основним місцем роботи працівни кам за період їх навчання з відривом від виробництва у системі підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів;

• оплату відпусток, які надають працівникам, що навчаються у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в аспірантурі, без відриву від виробництва у вечірніх і заочних загальноосвітніх школах, для участі у сесії та для складання іспитів;

• оплату відпусток перед початком роботи випускникам навчаль них закладів;

• оплату праці кваліфікованих робітників будівельної організа ції, які задіяні у підготовці та підвищенні кваліфікації робітни ків, керівництва виробничою практикою студентів та навчання школярів;

• доплату працівникам за несприятливі умови праці (за роботу у важких умовах);

• оплату працівникам за роботу у вихідні та святкові дні, у понаднормовий час за розцінками, встановленими законодав чими активами;

• винагороду за вислугу років, передбачену законодавством;

• доплату працівникам за сумісництво професій;

• доплату робітникам, постійно зайнятим на підземних роботах у будівництві;

• надбавки кваліфікованим робітникам, зайнятим на відповідаль них роботах;

• виплати на компенсацію збитку, нанесеного працівникові ушкодженням здоров’я, пов’язаного з виконанням ним тру дових обов’язків;

• суми вихідної допомоги, які виплачують за період працевлаш тування робітникам, звільненим із будівельної організації через зміни в організації виробництва та праці, а також у зв’язку з призовом на військову службу;

• плату за період вимушеного прогулу (простою);

• премії робітникам за своєчасне і дострокове введення виробни чих потужностей та об’єктів будівництва й одноразові випла ти за виконання особливо важливих завдань;

4

• премії робітникам за поточні основні виробничі результати, згідно з прийнятим у будівельній організації положенням про преміювання;

• надбавки до заробітної плати робітникам за пересувний, роз’їз ний характер ведення будівельномонтажних робіт та виконан ня робіт вахтовим методом.

Основні первинні документи з обліку праці у будівництві:

• наряди на відрядну роботу;

• накази про надання відпусток;

• лікарняні листки;

• накази про преміювання робітників та інші документи, що підтверджують витрати за будівельним контрактом. Усі пер винні документи після їх обробки групуються у розрахунко воплатіжній відомості та можуть бути об’єднані у загальному зведенні у розрізі окремих об’єктів.

Зведені дані використовуються при визначенні загальних ви трат за будівельним контрактом. Інші прямі витрати:

• вартість виконаних субпідрядчиками робіт;

• внески на соціальне страхування та у Пенсійний фонд;

• витрати на оплату праці робітників, зайнятих управлінням, обслуговуванням власних та орендованих машин і механізмів; • вартість паливномастильних матеріалів, електроенергії та інших матеріалів і запасних частин, які використовують під час експлуа тації, поточного ремонту, технічного огляду та технічного обслу говування власної й орендованої будівельної техніки;

• витрати на перебазування будівельних машин і механізмів з об’єкта на об’єкт, а також на утримання та ремонт рейкових і безрейкових шляхів;

• амортизаційні відрахування від вартості будівельних машин і механізмів, обладнання ремонтних майстерень, гаражів та інших споруд, що обслуговують будівельну техніку;

• вартість послуг, наданих управліннями механізації та інши ми спеціалізованими організаціями під час виконання буді вельномонтажних робіт, включаючи перебазування будівель них машин з об’єкта на об’єкт;

• витрати на переміщення за допомогою будівельних машин матеріалів і будівельних конструкцій у межах будівельного майданчика;

4

• інші витрати, пов’язані з експлуатацією та утриманням буді вельної техніки (крім витрат, які пов’язані з будівельномон тажними роботами, а також витрат на експлуатацію машин, зданих в оренду стороннім організаціям).

Прямі витрати, зібрані по дебету субрахунка 231 у частині, що стосується завершених робіт, списуються у дебет субрахунка 903 “Собівартість реалізованих робіт та послуг” (тобто визна ються); а надалі — у дебет субрахунка 791 “Результат основної діяльності”.

До загальновиробничих витрат належать витрати на управлін ня, організацію та обслуговування будівельного виробництва (у тому числі витрати на оплату праці лінійного персоналу, оплату за невідпрацьований час (щорічних і навчальних відпусток), пер ших п’яти днів тимчасової непрацездатності, відрахування на со ціальні заходи, заходи з техніки безпеки, спецодяг, охорону об’єк та, утримання тимчасових (нетитульних) споруд, будівельних майданчиків, на підготовку об’єктів до здачі, розробку та підтримку проектів організації і виконання робіт). Їх збирають по дебету рахунка 91 “Загальновиробничі витрати” та списують у дебет суб рахунка 231 шляхом розподілення між об’єктами будівництва (підрядними контрактами) у більшості випадків пропорційно:

• прямим витратам;

• обсягу доходу;

• прямим витратам на оплату праці;

• відпрацьованому будівельними машинами та механізмами часу.

Будівельні пiдприємства у своїй дiяльностi мають справу з великою кiлькістю основних засобів. Однi з них беруть участь у процесi будівництва, інші безпосередньо не використовуються при здiйсненнi будівельних і монтажних робiт, що враховується в облiку витрат, пов’язаних з експлуатацією основних засобів. Бух галтерський облiк надходження та вибуття основних засобiв у будiвництвi здійснюється за загальноприйнятою методологією вiдображення цих господарських операцій відповідно до П(С)БО 7.

Облiк капiтальних iнвестицiй на придбання або виготовлен ня основних засобiв здiйснюється iз використанням рахунка 15 “Капiтальнi iнвестицiї”, по дебету якого вiдображаються витра ти (за економiчними елементами) на виготовлення (споруджен ня) основних засобiв господарським способом або їх придбання за грошовi кошти у постачальникiв. При виготовленнi (спору

4

дженнi) пiдрядчиками по дебету рахунка 15 “Капiтальнi iнвес тицiї” вiдображається вартiсть виконаних робiт згiдно з актами приймання форми № КБ2в у кореспонденцiї з кредитом рахунка 63 “Розрахунки з постачальниками та пiдрядчиками”.

Типові форми первинних документів затверджені наказом Державного комітету статистики України та Державного коміте ту України з будівництва та архітектури від 21.06.02 № 237/5 — № КБ2в “Акт приймання виконаних підрядних робіт” і № КБ3 “Довідка про вартість виконаних підрядних робіт”. Дані форми призначені для відображення інформації про витрати при здійс ненні капітального будівництва, капітального ремонту. За цими документами проводять записи по введенню в експлуатацію бу дівель.

Введення основних засобiв в експлуатацiю вiдображається за писом по дебету рахунка 10 “Основнi засоби” та кредиту рахунка 15 “Капiтальнi iнвестицiї”.

При здійсненні ремонтних робіт чи ліквідації споруд, будівель у зв’язку iз закiнченням строку корисного використання або ви мушеною замiною накопичена на рахунку 13 “Знос необоротних активiв” сума зносу списується по дебету цього рахунка в корес понденцiї з кредитом рахунка 10 “Основнi засоби”. Залишкова вартiсть списується по дебету субрахунка 976 “Списання необорот них активiв” та кредиту рахунка 10 “Основнi засоби”. По дебету рахунка 976 “Списання необоротних активiв” у кореспонденцiї з рахунками витрат або розрахункiв вiдображаються iншi витра ти, пов’язанi iз лiквiдацiєю основних засобiв. Оприбуткування матерiалiв, якi залишилися вiд лiквiдованого об’єкта основних засобiв, здійснюється записом по дебету рахунка 20 “Виробничi запаси” та кредиту субрахунка 746 “Доходи вiд iншої звичайної дiяльностi”.

Аналiтичний облiк iнвентарних об’єктiв ведеться iз застосу ванням таких типових форм первинного облiку:

031 “Акт прийманняпередачi основних засобiв”;

032 “Акт прийманняздачi вiдремонтованих, реконструйованих та модернiзованих об’єктiв”;

033 “Акт на списання основних засобiв”;

034 “Акт на списання автотранспортних засобiв”;

036 “Інвентарна картка облiку основних засобiв”;

037 “Опис iнвентарних карток з облiку основних засобiв”;

4

039 “Інвентарний список основних засобiв за мiсцем їх знахо дження, експлуатацiї”.

Приймання завершених робiт з добудови та дообладнання об’єкта i здiйснених у порядку капiтальних iнвестицiй оформляють актом прийманняздачi вiдремонтованих, реконструйованих і модернiзованих об’єктiв (ф. № 032).

Внутрiшнє перемiщення основних засобiв з одного пiдроздiлу виробництва (вiддiлу, цеху) на iнший, а також їх передачу зi складу в експлуатацiю оформляють накладною на внутрiшнє пере мiщення основних засобiв.

Основними реєстрами аналiтичного облiку є iнвентарнi картки, змiст i форма яких залежать вiд виду основних засобiв. Аналi тичний облiк основних засобiв ведеться в iнвентарних картках форми № 036.

На орендованi основнi засоби в бухгалтерії орендаря інвен тарнi картки не вiдкривають. Для аналiтичного облiку основних засобів, що надійшли на умовах оренди, використовують копії інвентарних карток орендодавця.

На будiвельному пiдприємствi поряд із зазначеними формами використовуються також іншi типовi форми первинного облiку, а саме: 035 “Акт про установку, пуск та демонтаж будівельної машини”; 038 “Картка облiку руху основних засобiв”; 0315 “Розрахунок амортизації основних засобiв (для будівельної орга нізації)”.

Синтетичний облiк основних засобiв ведеться на однойменному рахунку 10. Аналiтичний облiк основних засобiв будiвельних пiд приємств в умовах використання “Методичних рекомендацiй по застосуванню реєстрiв бухгалтерського облiку”, що затвердженi наказом Міністерства фiнансiв України від 29.12.2000 № 356, здійс нюється у Журналі 4, який призначений для узагальнення інфор мації про наявність та рух основних засобiв (за кредитом рахун кiв 10, 11, 12, 13, 14, 15, 18, 19, 35). Аналiтичний облiк основ них засобiв ведеться за кожним об’єктом окремо з розподілом на власнi та отриманi на умовах фінансової оренди виробничi та не виробничi об’єкти основних засобів у картках облiку. Записи у Журналi 4 здійснюються на підставi первинних і зведених облi кових документів (акта прийманняпередачi (внутрiшнього перемi щення) основних засобiв, акта списання, розрахунку амортизації тощо). У графах 3, 4 і 5 розділу 1 цього Журналу вiдображається вибуття основних засобiв унаслiдок їх продажу, безоплатної пере дачi, неможливостi отримання пiдприємством надалi економiчних вигод від їх використання або невідповiдності критерiям визнання активом, а також сума уцінки, яка вiдображається за кредитом вiдповiдних рахункiв бухгалтерського облiку основних засобiв. У графi 6 роздiлу 1 Журналу вiдображаються сума нарахованої амор тизації та сума збільшення зносу необоротних активiв унаслiдок їх дооцінки та зменшення їх корисності. У графi 7 відображається вартiсть негативного гудвілу, що виник унаслiдок придбання або об’єднання пiдприємств.

2.3. Облік будівництва, яке виконується підрядним способом

При підрядному способі будівництва в обліку беруть участь дві сторони: замовник і підрядчик, взаємовідносини між якими регулюються договором підряду на весь період будівництва.

Основні принципи обліку будівельних робіт, що виконуються підрядним способом, регулюються Положенням (стандартом) бух галтерського обліку 18 “Будівельні контракти”. Це положення застосовується підрядчиками щодо обліку доходів і витрат за будівельними контрактами.

Підрядчиком вважається юридична особа, яка укладає договір про будівництво (будівельний контракт на спорудження нового об’єкта, реконструкцію, розширення, добудову, реставрацію і ре монт об’єктів, виконання монтажних робіт) об’єкта, виконує передбачені роботи і передає їх замовникові. Поділ підрядчиків залежно від їх повноважень щодо об’єкта і учасників будівни цтва та виду виконуваних робіт на генпідрядчиків і субпідряд чиків не є підставою для незастосування цього П(С)БО 18 “Буді вельні контракти”.

Під об’єктом будівництва, щодо якого відповідно до цього П(С)БО має бути організовано бухгалтерський облік доходів і витрат за будівельним контрактом, треба розуміти сукупність будівель і споруд або окремі будівлі і споруди (з внутрішніми інженерними мережами водопостачання, каналізації, газо і теп лопроводу, електропостачання, радіофікації, підсобними і допо міжними надвірними будівлями, благоустроєм), будівництво яких здійснюється за єдиним проектом і кошторисом.

I

Договір підряду є основним документом, що регламентує взає мовідносини замовників і підрядчиків та визначає їхню відпові дальність за невиконання договірних зобов’язань. Договір під ряду укладається замовником із генеральним підрядчиком на весь період нового будівництва, розширення, реконструкції і тех нічного переозброєння підприємств, будинків і споруд або їхніх черг, включених до загального плану будівництва.

Перш ніж перейти до порядку складання договору підряду, необхідно з’ясувати головні принципи укладання і виконання підрядних контрактів. Головними принципами підрядних конт рактів є:

• врахування і дотримання чинного законодавства;

• економічна самостійність і незалежність учасників;

• чітке розмежування у контракті прав і обов’язків сторін;

• майнова відповідальність за невиконання або неналежне вико нання договірних зобов’язань;

• розмежування ризиків між учасниками контракту, визначен ня обов’язкових для страхування ризиків;

• надання гарантій виконання договірних зобов’язань;

• зобов’язання сторін за узгодженим і взаємоприйнятним вирі шенням проблем і спорів, що виникають у процесі укладання та виконання контракту.

Основними учасниками підрядного контракту є замовник і підрядчик. Замовник — учасник контракту, який визначає умо ви складання контракту, приймає закінчені роботи і здійснює розрахунки за них з підрядчиком. Підрядчик — учасник будів ництва, який зобов’язаний на свій ризик і за обумовлену ціну виконати передбачені контрактом роботи і передати їх замовни кові у встановлені строки.

Контракт може бути двостороннім і багатостороннім. Якщо замовник і підрядчик є єдиними учасниками контракту, то кон тракт має двосторонній характер. Але якщо, крім замовника і підрядчика, сторонами контракту є також інші учасники будів ництва — проектні організації, постачальники устаткування, банки, субпідрядчики тощо, контракт є багатостороннім. На сьо годні найпоширенішими видами підрядних контрактів є двосто ронні контракти.

Замовниками та підрядчиками можуть бути юридичні і фізич ні особи, які одержали у встановленому законом порядку право на здійснення будівельної діяльності. Головними умовами контракту є строки будівництва об’єкта (виконання робіт, по слуг) і ціна робіт (послуг), виконання яких здійснює підрядчик. При укладанні двосторонніх контрактів підрядчик відповідає за виконання робіт, передбачених проектом будівництва, здачу об’єк та в експлуатацію. Замовник бере на себе зобов’язання щодо виділення будівельного майданчика, забезпечення проектною до кументацією, устаткуванням, матеріалами спеціального призна чення, фінансування й оплати робіт, підготовки об’єкта до здачі в експлуатацію.

Приблизна структура контракту (розділи):

1. Сторони за договором.

2. Предмет контракту.

3. Ціна предмета контракту.

4. Строки виконання робіт.

5. Розрахунки і платежі.

6. Матеріальнотехнічне забезпечення.

7. Субпідрядні організації.

8. Страхування ризиків.

9. Виконання робіт.

10. Здача і приймання робіт.

11. Гарантійні строки експлуатації об’єкта після здачі в експлуатацію.

12. Розв’язання спорів і арбітраж.

13. Призупинення робіт і розірвання контракту.

Це приблизний перелік пунктів, які можуть бути в договорі підряду. Сторони уточнюють його з урахуванням конкретних особливостей будівництва і взаємних домовленостей.

Предмет контракту. Підрядний контракт у будівництві — це договір у будівництві, що передбачає взаємні зобов’язання сто рін у процесі будівництва (реконструкції, технічного переозбро єння і капітального ремонту) об’єктів виробничого і невиробни чого призначення. Предметом контракту є сукупність робіт чи послуг або окремі роботи та послуги, виконання яких доруча ється підрядчику відповідно до умов контракту. У цьому пункті договору обумовлюється результат роботи підрядчика в матеріаль ній формі.

Відповідно до ст. 335 ЦКУ підрядчик зобов’язаний виконати роботу, обумовлену договором, зі своїх матеріалів і своїми засо бами, якщо інше не встановлене договором. У свою чергу, якщо робота виконується повністю або частково з матеріалу замовни ка, підрядчик відповідає за неправильне використання цього матеріалу.

Якщо ж у процесі будівництва чи в процесі приймання мате ріалів були виявлені дефекти або інші невідповідності стандартам, підрядчик зобов’язаний своєчасно попередити замовника:

1) про недоброякісність або непридатність матеріалів, одержаних від замовника;

2) про те, що додержання вказівок замовника загрожує міцності або придатності виконуваної роботи;

3) про наявність інших, незалежних від підрядчика обставин, що загрожують міцності або придатності виконуваної роботи.

Але якщо підрядчик вчасно не попередив замовника про ви явлені дефекти, усю відповідальність в майбутньому несе підряд чик. Якщо замовник, незважаючи на своєчасне і обґрунтоване попередження з боку підрядчика, у відповідний строк не замі нить недоброякісних або непридатних матеріалів, не змінить вка зівок про спосіб виконання роботи або не усуне інші причини, які загрожують міцності або придатності виконуваної роботи, підрядчик має право відмовитись від договору і стягнути понесе ні з вини замовника збитки.

Приклад запису у контракті п. 2 “Предмет контракту”: “Підряд чик виконує власними та залученими силами і засобами будівельні, монтажні, пусконалагоджувальні роботи, передбачені проектною документацією, здійснює випробування змонтованого устатку вання, здає об’єкт замовнику в експлуатацію, ліквідує недоробки і дефекти, що виникли з його вини і виявлені в ході приймання робіт та в гарантійні строки експлуатації об’єкта”.

Ціна предмета контракту. У цьому пункті контракту визнача ється розмір ціни виконуваних робіт і встановлюється можли вість і умови її коригування в ході виконання робіт. Договірна ціна визначається сторонами за домовленістю і залежить від складу затрат. Наприклад, при будівництві об’єктів “під ключ” у складі ціни можуть враховуватися затрати на виконання будівельно монтажних робіт, придбання меблів, устаткування, інвентарю, включаючи заготівельноскладські, транспортні, накладні та інші витрати. Калькуляцію витрат, як правило, складають обидві сторони. Та частина витрат, що враховується при формуванні

4

ціни і підготовлена підрядною організацією, підлягає документаль ному оформленню (протокол узгодження договірної ціни на буді вельну продукцію) і є невід’ємною частиною контракту.

Узгодження договірних цін. Замовник передає підрядній орга нізації проектнокошторисну документацію до виконання робіт, а підрядчик, у свою чергу, готує пропозиції щодо договірної ціни. Кінцевий результат узгоджується між підрядчиком і замовником під час проведення переговорів. Складена за результатами перего ворів договірна ціна оформлюється відповідно додатку до конт ракту. Кінцева договірна ціна, прийнята замовником і підрядчиком під час переговорів, не може змінюватись однією стороною без погодження з іншою.

Ціни в контракті можуть бути твердими (остаточними) та динамічними (неостаточними, відкритими).

Тверді ціни встановлюються незмінними на весь обсяг будів ництва, оскільки вони визначаються з урахуванням коливання цін, яке очікується, і залишаються без змін у період виконання робіт. У контракті робиться цінове застереження: “Ціна тверда, зміні не підлягає”. Як правило, такі ціни встановлюються на обсяг робіт, що закінчується протягом одного року.

Динамічні ціни мають незмінну частину витрат — базисну кошторисну вартість, що належить до діяльності підрядчика. Вони коригуються в процесі виконання робіт за фактом застосу вання до цін надбавок (знижок), що враховують рівень інфляції. Якщо в контракті встановлені динамічні ціни, то тут же пови нен бути передбачений порядок їх коригування протягом поточ ного року. Також тут передбачається коригування обсягів робіт, що переходять відповідно до обумовленої в контракті тривалості будівництва на наступні роки.

Якщо здача об’єкта в експлуатацію здійснюється поетапно, то ціну робіт краще встановлювати тільки на перший етап із визначенням у контракті порядку розрахунку ціни на наступні етапи.

Але є низка причин, через які договірні ціни, незалежно від того, тверді вони чи динамічні, можуть змінюватися. Такими причинами є:

• зміни обсягів і складу робіт;

• зупинення робіт за рішенням замовника та через непередбачу вані обставини;

• зміни за рішенням або з вини замовника строків будівни цтва;

• зміни у встановленому порядку узгодженої номенклатури мате ріалів і устаткування поставки замовника;

• прийняття нових законодавчих і нормативних актів, що впли вають на вартість робіт;

• суттєвих розходжень фактичних і проектних умов будівництва, передбачити які при узгодженні ціни підрядчик не міг.

Такі зміни першої договірної ціни оформлюються обома сторо нами шляхом підписання додаткових угод.

Строки виконання робіт. Строки виконання робіт за окремими етапами визначаються сторонами на підставі календарного плану будівництва. Строки виконання всіх робіт на об’єкті встановлю ються шляхом визначення у контракті календарної дати почат ку робіт і здачі об’єкта в експлуатацію або строку від початку до закінчення робіт. Наприклад, у контракті може бути записано: “Виконання робіт повинно початись у жовтні 2004 р. і закінчи тись у травні 2006 р.” або “Строк будівництва об’єкта № 23 становить 10 місяців від початку робіт, встановленого конт рактом, до здачі об’єкта в гарантійну експлуатацію”. Ці зобов’я зання можуть бути викладені і в такій редакції: “не пізніше 01 травня 2004 р.” і “не більше 10 місяців, починаючи з 01 жовт ня 2004 р.”.

У контракті потрібно точно і чітко визначити термін початку виконання робіт. Термін початку робіт потрібно пов’язати з по явою важливих для початку будівництва подій. Це може бути передача будівельного майданчика чи проектної документації.

Як відомо, у Законі України від 22.05.97 № 283/97ВР уста новлено, що деякі платники податку можуть обрати окремий порядок визначення результату фінансової діяльності, яка здійс нюється за будівельним контрактом. Таким порядком можуть скористатись будівельні підприємства, якщо договір, згідно з яким вони виконують роботи, підпадає під визначення “довгостроко вого контракту”. Під терміном “довгостроковий контракт (дого вір)” слід вважати будьякий договір на виготовлення, будів ництво, установку або монтаж матеріальних цінностей, які бу дуть належати до складових таких основних засобів замовника, а також на виготовлення нематеріальних активів, пов’язаних з таким виготовленням, будівництвом, установкою або монтажем

(послуг типу “інжиніринг”, науковоконструкторських робіт і розробок) за умови, що такий контракт не планується заверши ти раніше ніж через 9 місяців з моменту здійснення перших витрат або отримання авансу (передоплати) (пп. 7.10.2 Закону про прибуток).

За правилами, які описані у пп. 7.10 Закону про прибуток і Порядку ведення та складання податкового звіту про резуль тати діяльності виконавця довгострокових договорів (контрак тів), затвердженому наказом ДПА від 31.07.97 № 275, сума валового доходу визначається розрахунковим шляхом, валові витрати — у загальновстановленому порядку, а саме: за першою із подій.

Валовий дохід звітного періоду розраховують, помножуючи суму загального планового валового доходу (контрактної вартос ті) на коефіцієнт виконання довгострокового договору, який ви значається як відношення суми фактичних витрат звітного періоду до суми планових витрат за контрактом.

Приклад. Підприємство уклало 2 контракти.

Контракт № 1 — на будівництво будинку для продажу фізич ним особам, вартість якого — 6 млн грн. Операції з продажу житла фізичним особам звільнені від ПДВ.

Контракт № 2 — на будівництво адміністративного будинку вартістю 3 млн грн, крім цього ПДВ — 600 тис. грн, витрати за цим контрактом згідно з кошторисом — 2 млн грн.

Керівник підприємства у наказі встановив, що результати діяльності за контрактом № 2 слід здійснювати у порядку, ви значеному для довгострокових договорів, адміністративні та за гальновиробничі витрати з метою податкового обліку розподіля ються між контрактами пропорційно прямим витратам. У січні 2003 р. підприємство:

• отримало часткові аванси від замовників за контрактами № 1 і № 2;

• оплатило та оприбуткувало будівельні матеріали для вико нання робіт за контрактами № 1 і № 2. При цьому за розпо рядженням керівника підприємства 70 % матеріалів придбано для будівництва житлового будинку, а 30 % — для адмініст ративного будинку.

Протягом місяця підприємство нарахувало заробітну плату основним працівникам, адміністрації та понесло інші витрати.

По завершенні місяця замовники підписали акт:

• за контрактом № 1 на виконання робіт на суму 480 тис. грн (без ПДВ);

• за контрактом № 2 — на суму 242400 грн, у тому числі ПДВ — 40400 грн.

У табл. 2.2 показано, як такі операції відображати у бухгал терському обліку. Для обліку витрат за контрактами № 1 і № 2 відкрито спеціальні субрахунки:

• 2051 “Будівельні матеріали (для контракту № 1)”;

• 2052 “Будівельні матеріали (для контракту № 2)”; • 231 “Виробництво (по контракту № 1)”; • 232 “Виробництво (по контракту № 2)”.

Таблиця 2.2

Кореспонденція рахунків за господарськими операціями

Зміст операції

Дт

Кт

Сума,

п/п

грн.

1

2

3

4

5

1

Надійшов аванс за К № 1

311

681

4000000

2

Надійшов аванс за К № 2

311

681

1500000

3

Зроблено передоплату за матеріали

371

311

840000

4

Включено до складу податкового кредиту суму ПДВ

6411

644

42000

5

Оприбутковано матеріали щодо пільгових операцій

2051

371

588000

6

Оприбутковано матеріали щодо оподаткованих операцій

2052

371

210000

7

Відображено ПДВ

644

371

42000

8

Передано у виробництво

231

2051

300000

232

2052

100000

9

Нараховано заробітну плату працівникам

231

661

40000

232

661

10000

10

Зроблено нарахування на з/п працівників

231

65

16000

232

65

4000

Продовження табл. 2.2

1

2

3

4

5

11

Нарахована заробітна плата адміністрації

661

та зроблено нарахування

92

65

5000

12

Відображено вартість робіт, вик. субпідрядчиком за К № 1

703

631

50000

13

Відображено вартість робіт, вик. субпідрядчиком за К № 2

641

644

4000

703

631

24000

14

Нарахована плата за оренду адміністративного приміщення

92

631

1000

641

631

200

15

Перераховано аванс за телефонний апарат

371

311

600

641

644

100

Прямі витрати за контрактами:

Контракт № 1 Контракт № 2

1. Будівельні матеріали

588000 210000

2. Заробітна плата працівників

40000 10000

3. Нарахування на заробітну плату працівників 16000 4000

4. Послуги субпідрядчиків 50000 20000

Разом: 694000 244000

16

Виключено ПДВ (по оренді) сторно

641

631

(148)

17

Списано ПДВ на адміністративні витрати

92

631

148

18

Виключено ПДВ (по сплаті за тел. апарат) сторно

641

644

74

19

Відображено дохід за К № 1

681

703

480000

20

Відображено дохід за К № 2

361

703

242400

21

Нараховано суму ПДВ на обсяг вик. робіт власними силами за К № 2

703

6411

36400

22

Нараховано ПДВ на різницю

(369000 – (202000 – 20000)) × 20 %)

643

641

37400

23

Відображено залік за податковим кредитом та податковими зобов’язаннями, що включено до податкового кредиту, вказаному у рахунку субпідрядчика

644

643

4000

Закінчення табл. 2.2

1

2

3

4

5

24

Списана собівартість вик. робіт за К № 1 та К № 2

903

231

356000

903

232

114000

25

Списана на фінансовий результат собівартість виконаних робіт

791

903

470000

26

Списані на фінансовий результат адміністративні витрати

791

92

6150,4

27

Списані на фінансовий результат доходи

703

791

612000

Перегляд термінів виконання робіт. Підрядчик через обста вини, що склалися, може отримати право на перегляд строків виконання робіт у разі:

• зупинення робіт не з вини підрядчика;

• дії обставин непереборної сили;

• відсутності фінансування, затримки у виконанні зобов’язань, появи додаткових робіт тощо, за які відповідає замовник;

• страйків працівників, що заважають нормальному виконанню робіт.

Рішення про перегляд строків виконання робіт з обґрунтуван ням причин оформляється також додатковою угодою.

Розрахунки і платежі. Один із найважливіших пунктів конт ракту підряду. Умови платежів і розрахунків за виконані роботи і послуги сторони визначають самостійно. Оплата робіт може здійснюватися за готовий об’єкт або шляхом проміжних платежів (за етапи, комплекси робіт, конструктивні елементи, окремі види робіт та послуг). За домовленістю замовник перераховує підряд чику аванси, здійснює оплату за будівельні матеріали, устатку вання, конструкції, що поставляє підрядчик.

Підприємства та індивідуальні підприємці мають право здійс нювати розрахунки між собою, а також з фізичними особами — громадянами — як у готівковій, так і в безготівковій формі. Але необхідно врахувати таку обставину, що сума платежу готівкою одного підприємства іншому підприємству не повинна перевищу вати 10 тис. грн протягом одного дня за одним або кількома

платіжними документами. При цьому кількість підприємств, з якими проводяться розрахунки, протягом дня не обмежується. Якщо сума платежу підприємства іншому підприємству перевищує встановлену граничну суму 10 тис. грн протягом одного дня, то такі платежі повинні проводитися тільки в безготівковому по рядку.

У контракті можуть бути також передбачені умови зменшення чи відстрочення сум перерахування за виконані умови. Але замов ник має право зменшувати суму перерахування за виконані ро боти, не обумовлені контрактом, у разі, якщо:

• роботи виконані з порушенням чинних норм і правил до усу нення цих порушень;

• передбачена контрактом сума застави внесена підрядчиком несвоєчасно.

Застава — спосіб забезпечення зобов’язань за контрактом за рахунок предмета застави, яким може бути майно та майнові права. При заставі сторона, яка виступає заставодержателем (кре дитором), має переважне право перед іншими кредиторами на забезпечення виконання контрактних зобов’язань іншою сторо ною, яка є заставодавцем (боржником), за рахунок заставленого ним майна.

Матеріальнотехнічне забезпечення. У цьому пункті контрак ту сторони визначають порядок забезпечення будівельних робіт матеріалами, конструкціями, устаткуванням тощо. Наприклад, запис у контракті за цим пунктом може бути такого змісту: “Замовник повинен поставити на будівельний майданчик елект ротехнічне, енергетичне устаткування, оснащення, інвентар, будівельні матеріали та здійснити своїми силами перевірку якос ті та комплектності постачання”, “Підрядчик забезпечує будів ництво місцевими будівельними матеріалами та самостійно перевіряє їх відповідність технологічним нормам”.

Матеріальнотехнічні ресурси, що постачає замовник, переда ються підрядчику за актами звірки. Якщо є розбіжності щодо кількості та якості матеріалів, складається акт взаємних претен зій, де вказуються строки поставки чи заміни матеріалів. Акти є невід’ємними додатками до контракту.

Субпідрядні організації. Субпідрядчики — підрядчики, які виконують спеціальні й окремі види робіт за домовленістю з гене ральним підрядчиком, головним підрядчиком або замовником.

I

Підрядчик (генпідрядчик) може залучати для виконання спеціаль них робіт, надання послуг та інших субпідрядчиків. У цьому пункті контракту вказується, хто виступає субпідрядчиком, які обов’язки та обсяги робіт у нього. Зважаючи на те, що в цьому разі підрядчик виступає замовником, всі права щодо контролю, приймання й оплати робіт, які виконуються субпідрядчиками, здійснює головний підрядчик. Це повинно бути чітко зафіксова но в контракті підряду. Відповідальність за невиконання умов договору субпідряду перед замовником несе головний підрядчик. Контракт субпідряду також є додатком до головного контракту підряду.

Страхування ризиків. Ризик у будівництві — можлива подія, поява якої має ймовірний і випадковий характер та зумовлює небажані наслідки для учасників контракту або третіх осіб. Стра хування ризиків у будівництві — це відносини із захисту майно вих інтересів учасників будівництва при появі страхових випад ків за грошові фонди, які створюються за рахунок страхових платежів. У будівництві кожна зі сторін, що вступає у взаємо відносини бере на себе певні ризики. Суттєвою особливістю під рядних відносин є те, що, відповідно до ст. 322 ЦКУ, за догово ром підряду підрядчик зобов’язується виконати на свій ризик певну роботу за завданням замовника з його або своїх матеріа лів, а замовник зобов’язується прийняти й оплатити виконану роботу.

Ризики підрядчика. Головний ризик підрядчика полягає в тому, що згідно зі ст. 346 ЦКУ, якщо предмет підряду до його здачі випадково знищився або закінчення роботи стало неможли вим не з вини сторін, підрядчик не має права вимагати винагороди за роботу. Наступний ризик підрядчика полягає ось у чому. Якщо він відступив від умов договору, що погіршило роботу, або допус тив інші недоліки в роботі, замовник має право на свій вибір вимагати безоплатного виправлення зазначених недоліків у відпо відний строк або відшкодування понесених замовником необхід них витрат з виправлення своїми засобами недоліків у роботі.

У цьому разі замовник також може зменшити винагороду за роботу або відмовитися від роботи взагалі. При неналежному ви конанні своїх обов’язків ризик підрядчика зростає, якщо роботи виконувалися з його матеріалів. Замовник у порівнянні з підрядчи ком несе мінімальний ризик: він ризикує тільки в тому разі, якщо

роботи виконувалися з його матеріалів, на суму вартості витраче них матеріалів. Тому до складу ризиків, які за домовленістю сто рін можна включати в цей пункт договору, належать:

• ті, що можуть виникнути при транспортуванні матеріалів, устаткування, конструкцій та виробів від місця їх відванта ження до будівельного майданчика на умовах страхування всіх ризиків;

• пов’язані зі збереженням виконаних робіт, матеріальних цін ностей, що перебувають на будівельному майданчику, від вог ню та стихійного лиха в період із початку робіт на об’єкті до моменту здачі його в гарантійну експлуатацію;

• що виникають відповідно до законів про охорону праці.

Виконання робіт. Пунктом 4.13.8 “Положення про підрядні контракти у будівництві України”, затвердженого науковотехніч ною радою Міністерства України у справах будівництва та архітек тури (протокол № 9 від 15.12.93), передбачено, що головним документом, який відображає хід будівництва від початку вико нання робіт до їх закінчення, є журнал виконання робіт № КБ6 “Журнал обліку виконаних робіт”, затверджений наказом ЦСУ СРСР № 816 від 14.12.72. У коротких вказівках до заповнення форми відмічалось, що Журнал застосовується для обліку вико наних робіт та є накопичувальною відомістю, згідно з якою скла дається довідка про вартість виконаних робіт за формою КС3 та акти виконаних робіт № КС2, КС2а, КС26, КС2в. Журнал обліку виконаних робіт, вказувалось далі, ведеться начальни ком дільниці (виконробом) за кожним об’єктом будівництва згідно із замірами виконаних робіт та єдиних норм і розцінок по кож ному конструктивному елементу або виду робіт.

Наказом ЦСУ СРСР від 27.07.60 була затверджена Інструк ція про порядок складання місячного звіту начальника будівель ної дільниці (виконроба) про витрати основних будівельних ма теріалів у будівництві порівняно з виробничими нормами за фор мою № М29. Інструкцією передбачалось, що дані, які заноси лись у звіт за формою № М29, складались на основі виконаних за місяць будівельних та монтажних робіт, вказаних у “Журна лі виконаних робіт”. У Журналі, уточнює Інструкція, показу ється кількість виконаних робіт тільки за завершеними конс труктивними елементами (або їх частками) та видами робіт, по яких надаються рахунки за виконані обсяги.

Наказом Державного комітету статистики України разом з Державним комітетом України з будівництва та архітектури “Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві” від 21.06.02 № 237/5 затверджені типові форми первинних документів з обліку у будівництві № КБ2в “Акт прий мання виконаних підрядних робіт” і № КБ3 “Довідка про вартість виконаних підрядних робіт”.

Вказані форми призначені для визначення вартості викона них обсягів підрядних робіт та проведення розрахунків за вико нані роботи між замовником і підрядчиком або субпідрядчиком і генпідрядчиком.

Підставою для складання “Акта приймання виконаних підряд них робіт” (форма № КБ2в) є Журнал обліку виконаних робіт (форма № КБ6). У поясненнях до заповнення “Акта приймання виконаних підрядних робіт” (форма № КБ2в) та “Довідки про вартість виконаних робіт” за формою № КБ3 уточнюється, що вартісні показники у них відображаються за поточним рівнем цін згідно з умовами контракту.

Довідка про вартість виконаних робіт і витрат за формою № 3 є також основним документом для складання статистичної звітності у капітальному будівництві. Це передбачено п. 7.2 “Інструкції про порядок складання статистичної звітності по капітальному будівництву”, затвердженої наказом Мінстату Ук раїни від 28.03.96 № 93, зареєстрованої у Мін’юсті 16.05.96 під № 231/1256. Підпунктом 7.2.4 цієї Інструкції передбачено, що при здійсненні будівництва господарським способом вико нання будівельних та монтажних робіт відображається у звітності у такому порядку, як і при підрядному способі. У цьому випад ку Довідку за формою № 3 підписують керівники підприємства та організації (підрозділу), який здійснює будівельні та монтажні роботи. Обсяги виконаних робіт, які вказуються у Довідках, визначаються за кожним об’єктом на підставі Журналу обліку виконаних робіт.

Журнал обліку виконаних робіт (форма № КБ6) є докумен том, який одночасно служить підставою для складання звітності з виконання будівельномонтажних робіт, використання основ них матеріалів, здійснення контролю за обсягами робіт, виконаних будівельними машинами та механізмами, а також для нара хування заробітної плати. Ця вимога передбачена п. 5 розд. 4

4

“Облік витрат на будівельномонтажні роботи” Типового поло ження з планування, обліку та калькуляції собівартості будівель номонтажних робіт, затвердженого постановою Кабінету Мініст рів України від 09.02.96 № 186.

Таким чином, “Акт приймання виконаних підрядних робіт” за формою № КБ2в та “Довідка про вартість виконаних робіт та витрат” за формою № КБ3, складені на підставі Журналу обліку виконаних робіт, можуть служити первинними документами для визначення ступеня завершеності робіт згідно з будівельним конт рактом за методом вимірювання та оцінки виконаної роботи.

У свою чергу, згідно з Журналом обліку виконаних робіт може бути складено документ, що підтверджує обсяг завершеної частини робіт наростаючим підсумком та його співвідношення до загаль ного обсягу за будівельним контрактом у натуральних одиницях вимірювання. Цей документ може служити первинним докумен том для визначення ступеня завершеності робіт згідно з будівель ним контрактом за методом співвідношення обсягу завершеної частини робіт до їх загального обсягу за будівельним контрак том у натуральному вимірюванні.

До підписання договору підряду сторони призначають своїх повноважних представників на будівельному майданчику, ви значають коло їх повноважень та інформують про це у письмо вій формі одна одну. Документи, що визначають особу представ ника сторони на будівельному майданчику, є додатком до конт ракту підряду.

У п. 9 “Виконання робіт” договору підряду щодо підрядчика може бути зроблений запис такого змісту: “Підрядчик зобов’я заний виконувати роботи відповідно до вимог проектної до кументації, будівельних норм та правил, графіків виконання робіт. У співробітництві із замовником він організовує свою діяльність так, щоб вона не впливала негативно на діяльність замовника, інших залучених на будівельний майданчик учасни ків”.

Щодо замовника робиться запис такого змісту: “Замовник здійснює контроль і технічний нагляд за якістю, обсягами та вартістю будівництва об’єкта, відповідністю виконаних робіт проекту, кошторису, будівельним нормам та правилам, а мате ріалів, виробів і конструкцій — державним стандартам і тех нічним умовам”.

Гарантії на експлуатацію

Здача і приймання робіт. Після виконання всіх робіт підряд чик здає об’єкт замовнику в гарантійну експлуатацію. У процесі здачіприймання об’єкта сторони перевіряють відповідність закін чених робіт умовам контракту. Здачаприймання здійснюється протягом установленого сторонами строку після одержання за мовником листа від підрядчика про готовність об’єкта або його частини до експлуатації. Здачаприймання об’єкта здійснюється за актом типової форми № КБ2в (додаток).

“Акт приймання виконаних підрядних робіт” (форма № КБ2в), документ первинного обліку, складається підрядчиком щомісяця для визначення вартості та обсягів виконаних будівельномон тажних, ремонтних та інших підрядних робіт. Адресну частину акта “Ідентифікаційний код” та “Код за ДКУД” заповнює орга нізація — виконавець робіт (підрядчик, субпідрядчик). Решта рядків адресної частини заповнюється відповідно до контракту (договору) на виконання робіт. При цьому рядки “Найменуван ня об’єкта” та “Локальний кошторис №...” повинні відповідати затвердженій у встановленому порядку проектнокошторисній до кументації. Вартість виконаних робіт розраховується в тисячах гривень. У разі виконання підрядною організацією за звітний період незначного обсягу робіт розрахунки можна виконувати у гривнях.

Обов’язки сторін щодо організації здачіприймання об’єкта в експлуатацію визначаються у контракті відповідно до їх функ цій у процесі будівництва і їх слід чітко регламентувати. Водно час у цьому пункті контракту слід встановити порядок покриття витрат на цю роботу. В цьому пункті контракту доцільно також зазначити таке: “Додаткові витрати на здачуприймання об’єк та, що зумовлені незадовільним виконанням зобов’язань, пору шенням умов контракту, повинні покриватись за рахунок ви нуватця. Якщо при здачіприйманні об’єкта виявляються сут тєві недоробки, які виникли з вини підрядчика, замовник не приймає об’єкт до їх усунення і затримує оплату неякісно ви конаних робіт. Якщо усунення недоробок неможливе і вони впли вають на виробничу потужність, споживчу вартість об’єкта, підрядчик компенсує збитки”.

Додаток

Типова форма

№ КБ2в

ЗАТВЕРДЖЕНО наказом Державного комiтету статистики України i Державного комiтету України з будiвництва та архітектури 21.06.2002 р. № 237/5

Код за ДКУД _______ (______)

__________________________________

(пiдприємство, органiзацiяскладач форми)

Iдентифiкацiйний код пiдприємства,

органiзацiїскладача форми за ЄДРПОУ (_____________)

Замовник ___________________________

Генпiдрядчик ________________________

Субпiдрядчик ________________________

Контракт (договiр) № _____ вiд “___”_________ 20__ року

Найменування будiвництва та його адреса_______________ Найменування об’єкта _______________________________

Пiдстава: договiрна цiна,

складена в поточних цінах станом на __________________

АКТ №

приймання виконаних пiдрядних робiт* за ____________ 20__ року

п/п

Найменування робiт i витрат

Обґрун тування

(шифр i №

позицiї норма тиву)

Оди ниця вимi рю вання

Кiль кiсть

Поточ на цiна оди

ницi, грн.

Вико нано

робіт

(витра ти), грн.

Витрати труда

праців

ників на обсяг

робіт, люд.год

1

2

3

4

5

6

7

8

I

Разом прямi витрати

грн.

у тому числi:

вартiсть мате рiалiв, виробiв та конструкцiй

грн.

заробiтна плата

грн.

вартiсть експлу атацiї машин

грн.

II

Загальновироб ничi витрати

грн.

III

Кошти на зведен ня та розбиран ня тимчасових будiвель i споруд

грн.

IV

Додатковi витра ти при виконан нi будiвельно монтажних ро бiт у зимовий (лiтнiй) перiод

грн.

Разом вартiсть будiвельномон тажних робіт

(I + II + III + IV)

грн.

у тому числi зворотнi суми

грн.

V

Iншi супутнi витрати

грн.

Разом (I + II +

+ III + IV + V)

грн.

1

2

3

4

5

6

7

8

VI

Прибуток

грн.

VII

Адмiнiстративнi витрати

грн.

VIII

Кошти на покриття ризику

грн.

Разом (I + II +

+ III + IV+ V +

+ VI + VII + VIII)

грн.

IX

Податки, збори, обов’язковi пла тежi, встановле нi чинним зако нодавством i не врахованi скла довими вартостi будiвництва (без ПДВ)

грн.

Разом (I + II +

+ III + IV + V +

+ VI + VII +

+ VIII + IX)

грн.

X

Податок на до дану вартiсть

грн.

Всього за актом

грн.

у тому числi зворотнi суми

грн.

* Пiдряднi роботи — це будiвельнi, монтажнi, ремонтнi та iншi будiвельнi роботи, передбаченi контрактом (договором) пiдряду.

М. П. Здав пiдрядчик _____________ “___”_________ 20__ року

М. П. Прийняв замовник _____________ “___”_________ 20__ року

Типова форма

№ КБ3

ЗАТВЕРДЖЕНО наказом Державного комiтету статистики України i Державного комiтету України з будiвництва та архітектури 21.06.2002 р. № 237/5

Код за ДКУД _______ (______)

__________________________________

(пiдприємство, органiзацiяскладач форми)

Iдентифiкацiйний код пiдприємства,

органiзацiїскладача форми за ЄДРПОУ (_____________)

Замовник ___________________________

Генпiдрядчик ________________________

Субпiдрядчик ________________________

Контракт (договiр) № _____ вiд “___”_________ 20__ року

Найменування будiвництва та його адреса_______________ Найменування об’єкта

ДОВIДКА

про вартість виконаних підрядних робіт* за ____________ 20__ року

(тис. грн.)

Найменування об’єктів, пускових

комплексів і техно логічних етапів

Вартість виконання робіт

з початку року по

звітний місяць включно

у тому числі за звітний місяць

всього, в

поточних цінах

станом на ____

з них:

будівель номон тажні роботи

всього

у тому числі за звітний місяць

будівельно

монтажні роботи

інші

супутні витрати

А

1

2

3

4

5

Всього по будовi

(без ПДВ)

у тому числi:

1.

2.

Податок на додану вартiсть (ПДВ) — всього по будовi

Всього по будовi з урахуванням ПДВ

* Пiдряднi роботи — це будiвельнi, монтажнi, ремонтнi та iншi будiвельнi роботи, передбаченi контрактом (договором) пiдряду.

М. П. Субпiдрядчик _____________ “___”_________ 20__ року

М. П. Генпiдрядчик _____________ “___”_________ 20__ року

М. П. Замовник _____________ “___”_________ 20__ року

I

Гарантійні строки експлуатації об’єкта після здачі в експлуата цію. Замовник повинен гарантувати надійність і якість виконаних робіт протягом установленого контрактом строку. Договір підря ду має передбачати санкції за невиконання таких зобов’язань, за порушення яких чинним законодавством санкції не встанов лені. Наприклад, за договором підряду підрядчик зобов’язаний за свій рахунок усунути дефекти, допущені з його вини у вико наних роботах і виявлені в такі гарантійні строки з дня підпи сання акта про приймання об’єкта будівництва в експлуатацію приймальною або робочою комісією щодо:

• загальнобудівельних робіт — протягом одного року;

• закінченого монтажем устаткування — протягом 6 місяців;

• системи центрального опалення — протягом одного опалюваль ного періоду;

• зовнішніх мереж водопроводу й каналізації — протягом одного року;

• системи промислової вентиляції, внутрішнього водопроводу, каналізації, виробничих трубопроводів — протягом 6 міся ців.

Для підрядчика, який здійснює будівництво житлових будин ків, можуть бути передбачені зобов’язання щодо усунення за свій рахунок дефектів, допущених з його вини у виконаних робо тах, що виявлені протягом дворічного гарантійного строку з дня приймання житлових будинків в експлуатацію (незалежно від виду робіт).

Відповідно, виявлені протягом гарантійного строку дефекти встановлюються двостороннім актом організації замовника і під рядчика. Для участі в упорядкуванні акта, узгодження поряд ку і строків усунення дефектів підрядчик зобов’язаний напра вити свого представника не пізніше 5 днів із дня одержання письмового повідомлення замовника або експлуатаційної орга нізації.

У договорі підряду щодо підрядчика слід передбачити також таке: “За затримку усунення дефектів, передбачених актом сторін, у роботах і конструкціях в строки, визначені договором підряду, підрядчик сплачує замовнику або експлуатаційній орга нізації неустойку в розмірі 100 грн за кожний день прострочен ня. У разі неусунення підрядчиком дефектів у встановлені акта ми терміни замовник усуває дефекти самотужки за рахунок підрядчика і, крім того, стягує з нього неустойку в розмірі 50 відсотків вартості робіт з усунення дефектів”.

Майнова відповідальність. Майнову відповідальність сторін за невиконання чи неналежне виконання умов сторонами визна чено Законом України “Про майнову відповідальність за пору шення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на будівництві об’єктів” від 06.04.2000 № 1641III. Відповідно до цього Закону, якщо підрядчик порушив строки завершення виконання робіт, що передбачені договором підряду, він пови нен сплатити замовнику неустойку (пеню). Пеня сплачується за кожний день прострочення здачі об’єкта. Розмір неустойки буде обчислюватися виходячи з договірної ціни робіт з урахуван ням рівня інфляції та облікової ставки Національного банку України на період, за який сплачується неустойка (пеня). Вира хувана таким чином пеня приймається з коефіцієнтом 1,5.

Якщо замовник порушив строки перерахування авансів і пла тежів за виконані роботи (послуги), він сплачує підрядчикові за кожний день прострочення неустойку. Розмір неустойки в цьому разі вираховується аналогічно попередньому пункту.

Розв’язання спорів і арбітраж. Для розв’язання спорів, які сторони не можуть вирішити самостійно, вони звертаються до послуг незацікавлених консалтингових організацій (за взаємною домовленістю) або з позовом до арбітражного суду. Арбітражний розгляд спорів сторін — юридичних осіб України — здійснюєть ся відповідно до чинного в Україні законодавства. Розгляду під лягають тільки спори щодо зобов’язань, які передбачені законо давством і контрактом.

Про виявлені недоліки в роботі, виконаній за договором під ряду, замовник може пред’явити позов підрядчику з приводу:

1) недоліків у будинках і спорудах, які не могли бути помічені при звичайному прийнятті роботи (приховані недоліки), якщо хоча б однією із сторін є громадянин, — протягом трьох ро ків;

2) прихованих недоліків в іншому майні — протягом одного року; 3) явних недоліків — протягом шести місяців.

Відлік строку починається з дня здачі роботи підрядчиком і прийняття її замовником.

Якщо в договорі підряду передбачено гарантійний строк і зая ва про виявлені недоліки в роботі зроблена в межах гарантійно го строку, строк позовної давності починається з дня заяви про недоліки.

Підприємства та організації, чиї права і законні інтереси по рушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з поруш ником цих прав та інтересів звертаються до нього з письмовою претензією (доарбітражне врегулювання). У претензії зазначаються:

а) повне найменування і поштові реквізити заявника претензії та підприємства, організації, яким претензія пред’являється; дата пред’явлення і номер претензії;

б) обставини, на підставі яких пред’явлено претензію; докази, що підтверджують ці обставини; посилання на відповідні нор мативні акти;

в) вимоги заявника;

г) сума претензії та її розрахунок, якщо претензія підлягає гро шовій оцінці; платіжні реквізити заявника претензії;

ґ) перелік документів, що додаються до претензії, а також ін ших доказів.

Документи, що підтверджують вимоги заявника, повинні до даватися в оригіналах чи засвідчених копіях.

Якщо спори, що виникли між підприємствами, не були врегу льовані в строки, визначені для доарбітражного врегулювання, підприємство має право звернутися з заявою до арбітражного суду. А вже арбітражний суд вирішить, сплачувати чи ні суми замовнику (підрядчику) за висунутими претензіями.

У цьому пункті договору підряду сторонам бажано передбачи ти таку інформацію, необхідну для звернення до арбітражу:

• назва і місцезнаходження арбітражної організації;

• порядок призначення арбітражу; • порядок розподілу арбітражних витрат.

Якщо замовник, незважаючи на своєчасне і обґрунтоване попе редження з боку підрядчика, у відповідний строк не замінить недоброякісних або непридатних матеріалів, не змінить вказівок про спосіб виконання роботи або не усуне інших обставин, які загрожують міцності або придатності виконуваної роботи, підряд чик має право відмовитись від договору і стягнути понесені з вини замовника збитки.

У контракті потрібно точно і чітко визначити термін почат ку виконання робіт. Термін початку робіт потрібно пов’язати

4

з появою важливих для початку будівництва подій. Це може бути передача будівельного майданчика чи проектної докумен тації.

До підписання договору підряду сторони призначають своїх повноважних представників на будівельному майданчику, ви значають коло їх повноважень та інформують про це у письмо вій формі одна одну. Документи, що визначають особу представ ника сторони на будівельному майданчику, є додатком до конт ракту підряду.

2.4. Облік доходів, витрат, визначення собівартості будівельномонтажних робіт

і фінансового результату

Підприємство, яке виконує будівельні роботи іншим підприєм ствам, має відображати витрати, пов’язані з виконанням таких робіт на рахунку 23 “Виробництво”. Якщо, крім будівельних робіт, підприємство виконує інші роботи або надає послуги (про вадить іншу діяльність з виробництва), то для відображення затрат з будівельних робіт необхідно відкрити окремий субраху нок. Протягом періоду виконання будівельних робіт підприємст во списує в дебет рахунка 23 “Виробництво” всі витрати, які були понесені для виконання таких робіт, з кредиту відповідних рахунків обліку витрат, необхідних для виконання будівельних робіт.

Після завершення робіт виконавець визначає їх фактичну со бівартість. Реалізаційна вартість виконаних будівельних робіт зазначається в акті виконаних робіт, який виконавець виписує замовнику після завершення будівельних робіт. У бухгалтерсь кому обліку надання послуг замовнику за актом виконаних ро біт відображається як реалізація послуг.

П(С)БО 18 “Будівельні контракти” розділяє будівельні конт ракти на контракти з фіксованою ціною та контракти за ціною “витрати плюс”, які відрізняються порядком обчислення вартос ті контракту підрядчиком і замовником. Традиційне застосуван ня в будівельній галузі при укладанні будівельних контрактів знайшла ціна “витрати плюс”, за якою проектними організація ми складається кошторисна документація, що використовується підрядчиком і замовником при укладанні будівельного контрак ту для узгодження його вартості. Незважаючи на зміни цієї вар тості, що можуть всетаки відбутися за час виконання будівель ного контракту, такий будівельний контракт вважається укла деним за ціною “витрати плюс”.

Доходи і витрати протягом періоду виконання будівельного контракту визнаються на дату балансу (на останнє число міся ця) за ступенем завершеності будівельномонтажних (ремонтно будівельних) робіт. П(С)БО 18 “Будівельні контракти”, як і від повідний міжнародний стандарт фінансової звітності 11 “Буді вельні контракти”, передбачає такі методи визначення ступеня завершеності робіт:

• співвідношення фактичних витрат з початку виконання буді вельного контракту до дати балансу та очікуваної (кошторис ної) суми витрат за будівельним контрактом;

• співвідношення обсягу довершеної частини робіт та їх загаль ного обсягу у натуральному вимірі (т, м3 , м2 тощо);

• вимірювання та оцінка виконаної роботи.

У будівельній галузі традиційне застосування вже протягом кількох десятиріч має метод вимірювання та оцінки виконаної

роботи. Положенням про підрядні контракти у будівництві, за твердженому Міністерством України у справах будівництва і ар хітектури 15 грудня 1993 р., в якому передбачено, що основним документом, який відображає хід будівництва від початку вико нання робіт до їх закінчення (від початку до закінчення вико нання будівельного контракту), є Журнал виконаних робіт, від повідальність за ведення якого підрядчиком покладається на посадову особу. Замовник здійснює контроль і технічний нагляд за обсягом і вартістю виконаних робіт.

На підставі даних Журналу виконаних робіт (типова форма № КБ6), до якого посадова особа підрядчика після вимірюван ня і оцінки за кошторисною документацією обсягу виконаних будівельномонтажних робіт вносить відповідні дані за видами робіт, складає Довідку про вартість виконаних підрядних робіт (форма № КБ3) або Акт приймання виконаних підрядних робіт (форма № КБ2в). Їх реквізити відповідають частині другій стат ті 9 Закону України “Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні”.

До доходу генпідрядчика включається вся вартість викона них за будівельним контрактом робіт. Вартість робіт, виконаних

субпідрядчиками, генпідрядчики, визнають як інші прямі витра ти, пов’язані з виконанням будівельного контракту. В цьому вбачається певна особливість у порівнянні з чинною на сьогодні системою обліку генпідрядчиками вартості робіт, виконаних суб підрядчиками.

Субпідрядчики до доходу включають вартість виконаних влас ними силами будівельномонтажних робіт.

До доходу підрядчики (генпідрядчики, субпідрядчики) вклю чають також суму відхилень, претензій та заохочувальних ви плат. Тобто сума майнової відповідальності за порушення замов ником умов будівельного контракту відображується підрядчиком у складі доходу від будівельного контракту. Сума заохочуваль них виплат за виконання і перевиконання умов будівельного контракту, наприклад премії за введення об’єкта, визнається підрядчиком доходом від будівельного контракту, а нарахована конкретним працівникам підрядчика премія за введення відобра жається як витрати на оплату праці.

Доходи і витрати за кожним окремим будівельним контрак том відображуються у бухгалтерському обліку із застосуванням принципу нарахування. Не визнаються доходами одержані від замовників для фінансового забезпечення виконання будівельно го контракту аванси, які відображаються підрядчиком у складі його зобов’язань і зменшуються після виконання робіт, визнання доходу і заліку заборгованості. Склад витрат з виконання буді вельного контракту (собівартість будівельного контракту) фор мується відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 “Витрати”, затвердженого наказом Міністерства фі нансів України від 31.12.99 та Методичних рекомендацій з фор мування собівартості будівельномонтажних робіт, затвердженим наказом Держбуду України від 07.05.02. До собівартості будівель ного контракту включають прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці робітників, що працюють безпосередньо на будівельному майданчику, інші прямі витрати (витрати з екс плуатації машин і механізмів, вартість виконаних субпідрядчи ками робіт).

Методичнi рекомендацiї встановлюють єдинi методичнi засади формування собiвартостi будiвельномонтажних робiт i можуть застосовуватися для цiлей планування, бухгалтерського облiку i калькулювання собiвартостi будiвельномонтажних робiт як будiвельними органiзацiями та їх структурними пiдроздiлами (не залежно вiд форм власностi i пiдпорядкування), так i структур ними пiдроздiлами пiдприємств i органiзацiй, якi вiдносяться до iнших видiв економiчної дiяльностi, що виконують загально будiвельнi, спецiальнi, монтажнi, пусконалагоджувальнi та ре монтнобудiвельнi роботи (далi — будiвельномонтажнi роботи) пiд час спорудження нових об’єктiв, розширення, реконструкцiї та технiчного переоснащення пiдприємств, ремонту будiвель i споруд, реставрацiї пам’яток архiтектури пiдрядним або госпо дарським способом.

У структурних пiдроздiлах будiвельних органiзацiй, що видi ленi в окремi виробничi одиницi i вiдносяться до iнших видiв економiчної дiяльностi (проектна, вишукувальна, дослiдницька, наукова дiяльнiсть, виробництво будьяких видiв промислової або iншої продукцiї, транспортнi перевезення тощо), застосову ються методичнi рекомендацiї з формування собiвартостi для вiдповiдних видiв економiчної дiяльностi.

Собiвартiсть будiвельномонтажних робiт — це витрати будi вельної органiзацiї, пов’язанi з виконанням будiвельномонтаж них робiт iз використанням у процесi будiвельного виробництва машин, механiзмiв, устаткування, матерiальних, трудових та iнших виробничих ресурсiв.

Собiвартiсть будiвельномонтажних робiт будiвельної органi зацiї, що має статус юридичної особи, складається з витрат, пов’язаних з виконанням на свiй ризик власними силами будiвель номонтажних робiт вiдособленими структурними пiдроздiлами, якi входять до її складу.

Собiвартiсть будiвельномонтажних робiт вiдособленого струк турного пiдроздiлу будiвельної органiзацiї складається з витрат цього пiдроздiлу, пов’язаних з виконанням на свiй ризик влас ними силами будiвельномонтажних робiт.

До витрат, що включаються у собiвартiсть будiвельномонта жних робiт, належать витрати, передбаченi П(С)БО 16 “Витра ти” (з урахуванням змiн i доповнень до нього) та П(С)БО 18 “Будiвельнi контракти”, а також витрати, пов’язанi з особливо стями технологiї, органiзацiї та управлiння будiвельним вироб ництвом, контролю за виробничими процесами та якiстю будiвництва.

Собiвартiсть будiвельномонтажних робiт може бути:

• плановою, яка включає витрати на виконання будiвельно монтажних робiт, що визначаються на пiдставi технiкоеко номiчних розрахункiв з використанням економiчно обґрунто ваних норм i нормативiв затрат на виконання будiвельно монтажних робiт за умови нормальної потужностi будiвельної органiзацiї та дотримання планових термiнiв будiвництва, рацiонального та ефективного використання виробничих ресур сiв і вимог до якостi будiвництва, а також iнженерних розра хункiв щодо пiдвищення органiзацiйнотехнiчного рiвня будi вельного виробництва внаслiдок упровадження заходiв з нової технiки та технологiї, удосконалення його органiзацiї i управ лiння, iнших технiкоекономiчних чинникiв;

• фактичною, яка включає фактичнi витрати будiвельної ор ганiзацiї на виконання будiвельномонтажних робiт, що ви значаються вiдповiдно до Положень (стандартiв) бухгалтерсь кого облiку та Методичних рекомендацiй.

Планування та бухгалтерський облiк витрат, що включають ся до собiвартостi будiвельномонтажних робiт, здiйснюється за об’єктами витрат.

Об’єктом витрат у будiвництвi можуть бути:

• окремi види будiвельномонтажних робiт;

• об’єкт будiвництва;

• будiвельний контракт.

Вiдповiдно до об’єктiв витрат розрiзняють:

• собiвартiсть окремих видiв будiвельномонтажних робiт — це витрати будiвельної органiзацiї, пов’язанi з виконанням на свiй ризик i власними силами окремих видiв будiвельномон тажних робiт на одному або кiлькох об’єктах будiвництва, за одним або кiлькома будiвельними контрактами;

• собiвартiсть об’єкта будiвництва — це витрати будiвельної органiзацiї, пов’язанi з виконанням на свiй ризик i власними силами будiвельномонтажних робiт на конкретному об’єктi будiвництва за весь перiод його будiвництва;

• собiвартiсть будiвельномонтажних робiт за будiвельним кон трактом — це витрати будiвельної органiзацiї, пов’язанi з виконанням будiвельномонтажних робiт, передбачених кон трактом на будiвництво, вiд дати укладання контракту до остаточного завершення контракту.

Класифiкацiя витрат будiвельної органiзацiї

Класифiкацiя витрат будiвельної органiзацiї здiйснюється з метою органiзацiї планування, бухгалтерського облiку, калькулю вання та аналiзу собiвартостi будiвельномонтажних робiт. Витрати класифiкуються за такими ознаками:

• види дiяльностi будiвельної органiзацiї;

• мiсце виникнення витрат;

• подiбнiсть складу витрат;

• способи включення витрат у собiвартiсть будiвельномонтаж них робiт;

• доцiльнiсть витрачання;

• вiдношення до вартостi будiвельного контракту (будiвельно монтажних робiт).

1. Класифiкацiя витрат за видами дiяльностi:

• витрати основної дiяльностi;

• витрати операцiйної дiяльностi;

• витрати звичайної дiяльностi.

Витрати основної дiяльностi — це витрати будiвельної ор ганiзацiї, пов’язанi з виконанням або реалiзацiєю будiвельно монтажних робiт.

Витрати операцiйної дiяльностi включають витрати основної дiяльностi та iнших видiв дiяльностi будiвельної органiзацiї, якi не є iнвестицiйною чи фiнансовою дiяльнiстю.

Витрати звичайної дiяльностi включають витрати операцiйної, фiнансової та iнвестицiйної дiяльностi.

2. Класифiкацiя витрат за мiсцем їх виникнення:

• витрати основного виробництва;

• витрати допомiжного виробництва; • витрати другорядних виробництв.

Витрати основного виробництва — це витрати структурних пiдроздiлiв будiвельної органiзацiї, якi безпосередньо беруть участь у виконаннi будiвельномонтажних робiт, включаючи витрати, пов’язанi з управлiнням, органiзацiєю та обслуговуванням будi вельного виробництва.

Витрати допомiжного виробництва — це витрати структур них пiдроздiлiв будiвельної органiзацiї, якi зайнятi забезпечен ням процесу основного виробництва, включаючи витрати, пов’я занi з управлiнням, органiзацiєю та обслуговуванням виробни цтва: технiчний огляд, технiчне обслуговування, ремонт влас них та орендованих будiвельних машин, механiзмiв та устаткуван ня; забезпечення iнструментом, запасними частинами, транспорт ними послугами тощо.

Витрати другорядних виробництв — це витрати структурних пiдроздiлiв будiвельної органiзацiї, що безпосередньо не беруть участi у виконаннi будiвельномонтажних робiт, але їх продукцiя використовується при їх виконаннi. До таких виробництв нале жать: бетонне i розчинне виробництво; виробництво залiзобетон них i бетонних виробiв, будiвельних матерiалiв, виробiв i конст рукцiй, блокiв і будiвельного камiння; цегляне виробництво; механiчнi, столярнi, ремонтнi та iншi майстернi; виготовлення iнших виробiв, напiвфабрикатiв тощо.

Витрати основного виробництва та допомiжних i другорядних виробництв, продукцiя яких у подальшому використовується на будiвельномонтажних роботах, є виробничими витратами основ ної дiяльностi будiвельної органiзацiї i включаються у виробничу собiвартiсть будiвельномонтажних робiт або у собiвартiсть за бу дiвельним контрактом.

3. Класифiкацiя за подiбнiстю складу витрат: • елементи витрат;

• статтi витрат.

Елементи витрат — це сукупнiсть однорiдних за своїм еко номiчним змiстом витрат.

До статтi витрат можуть включатися складовi будьякого еле мента або кiлькох елементiв.

Витрати операцiйної дiяльностi будiвельної органiзацiї групу ються за елементами витрат, а витрати основної дiяльностi, крiм того, i за статтями калькулювання.

4. Класифiкацiя витрат за способами включення у собiвар тiсть будiвельномонтажних робiт:

• прямi витрати;

• загальновиробничi (непрямi) витрати.

Прямi — це витрати, якi безпосередньо пов’язанi з виконан ням будiвельномонтажних робiт i включаються у виробничу собiвартiсть будiвельномонтажних робiт вiдповiдних об’єктiв витрат за прямою ознакою.

Загальновиробничi витрати — це непрямi витрати, що пов’я занi з управлiнням, органiзацiєю та обслуговуванням будiвельного

I

виробництва, якi не можуть бути вiднесенi безпосередньо до кон кретного об’єкта витрат i розподiляються мiж об’єктами витрат пропорцiйно базi розподiлу, обраної будiвельною органiзацiєю самостiйно.

5. Класифiкацiя витрат за доцiльнiстю їх витрачання:

• продуктивнi витрати;

• непродуктивнi витрати; • надзвичайнi витрати.

Продуктивнi витрати — це витрати, передбаченi рацiональною органiзацiєю та технологiєю виробництва.

Непродуктивнi витрати — це витрати, що виникають через недосконалiсть органiзацiї виробництва, порушення технологiї тощо.

Надзвичайнi витрати — це витрати, що виникли внаслiдок стихiйного лиха, техногенних аварiй, надзвичайних подiй, а та кож витрати на здiйснення заходiв, пов’язаних iз запобiганням та лiквiдацiєю таких наслiдкiв.

6. Класифiкацiя витрат за ознакою вiдношення до вартостi будiвельного контракту (будiвельномонтажних робiт): • витрати за будiвельним контрактом;

• витрати перiоду.

Витрати за будiвельним контрактом — це витрати на вико нання будiвельномонтажних робiт, якi безпосередньо пов’язанi з виконанням даного контракту (прямi витрати), а також витра ти, пов’язанi з управлiнням, органiзацiєю та обслуговуванням будiвельного виробництва (загальновиробничi витрати).

Витрати перiоду — це витрати, якi неможливо прямо пов’я зати з конкретними контрактами (будiвельномонтажними робо тами) i, вiдповiдно, з доходами вiд контрактiв (будiвельномон тажних робiт), для отримання яких вони були здiйсненi. Такi витрати не належать до витрат за будiвельними контрактами i не включаються до собiвартостi будiвельномонтажних робiт, а вiдображуються у складi витрат будiвельної органiзацiї у тому звiтному перiодi, в якому були здiйсненi (адмiнiстративнi витра ти; витрати на збут; iншi операцiйнi витрати). До вартостi будiвельного контракту включаються тiльки адмiнiстративнi ви трати.

Групування витрат будiвельних організацій за економiчними елементами

Групування витрат за елементами здiйснюється з метою ви значення загальних обсягiв використаних матерiальних, трудо вих та iнших виробничих ресурсiв, а також органiзацiї контро лю за рiвнем цих витрат в цiлому по будiвельнiй органiзацiї.

Витрати операцiйної дiяльностi будiвельної органiзацiї групу ються за такими елементами:

• матерiальнi затрати;

• витрати на оплату працi;

• вiдрахування на соцiальнi заходи;

• амортизацiя;

• iншi операцiйнi витрати.

До складу елемента “Матерiальнi витрати” включаються:

Вартiсть сировини, матерiалiв, будiвельних конструкцiй, ком плектуючих виробiв і напiвфабрикатiв, тари i тарних матерiалiв, паливних i мастильних матерiалiв, пари, води, енергiї всiх видiв та запасних частин, придбаних у стороннiх органiзацiй.

Вартiсть виробiв і напiвфабрикатiв, виготовлених у допомiжних та другорядних виробництвах будiвельної органiзацiї, якi у по дальшому використовуються на виконаннi будiвельномонтаж них робiт.

Вартiсть робiт i послуг виробничого характеру, що викону ються стороннiми органiзацiями або iншими структурними пiд роздiлами будiвельної органiзацiї, а саме:

• з обробки матерiалiв і проведення їх випробувань з метою визначення якостi;

• з перевезення вантажiв у межах будiвельного майданчика i територiї допомiжних та другорядних виробництв будiвельної органiзацiї;

• з ремонту, технiчного огляду та технiчного обслуговування власних i орендованих основних засобiв для використання у будiвельному виробництвi, за винятком їх реконструкцiї та модернiзацiї;

• з експертизи i консультацiй, пов’язаних з результатами ви пробувань матерiалiв i конструкцiй.

Витрати, пов’язанi з використанням природної сировини:

• плата за деревину, продану на пнi;

• плата за воду, що вибирається з водогосподарських систем, у межах затверджених лiмiтiв;

• плата за використання iнших природних ресурсiв.

Знос тимчасових (нетитульних) будiвель, споруд і необоротних матерiальних активiв (за умови передачi їх на баланс будiвельної організації замовником).

Втрати вiд нестачi матерiальних цiнностей на виробництвi, в дорозi та на складах в межах норм природного убутку.

До складу елемента “Витрати на оплату праці” включаються витрати на основну, додаткову заробiтну плату, будьякi види грошових виплат працiвникiв (включаючи позаштатних), зайня тих на виконаннi будiвельномонтажних робiт i в допомiжних та другорядних виробництвах будiвельної органiзацiї, нараховану згiдно з формами i системами оплати працi, що застосовуються у будiвельнiй органiзацiї.

До основної заробiтної плати належить заробiтна плата, на рахована за виконану роботу вiдповiдно до встановлених норм працi (норми часу, виробiтку, обслуговування, посадовi обов’яз ки). Вона встановлюється у виглядi тарифних ставок (окладiв), вiдрядних розцiнок для робiтникiв і посадових окладiв для служ бовцiв.

До додаткової заробiтної плати належить оплата за працю понад установленi норми, за трудовi успiхи та винахiдливiсть i за особливi умови працi. Вона включає доплати, надбавки, га рантiйнi та компенсацiйнi виплати, передбаченi законодавством; премiї, пов’язанi з виконанням виробничих завдань i функцiй; оплата вiдпусток та iншого невiдпрацьованого часу; матерiальна допомога; iншi витрати на оплату працi.

До iнших грошових виплат належать установленi вiдповiдно до законодавства доплати, надбавки i виплати за особливий ха рактер органiзацiї виконання будiвельномонтажних робiт. Заробiтна плата штатних працiвникiв:

• нарахована за виконану роботу (вiдпрацьований час) вiдповiдно до встановлених норм працi (норми часу, виробiтку, обслуго вування, посадовi обов’язки);

• за тарифними ставками (окладами), вiдрядними розцiнками, посадовими окладами.

Заробiтна плата працiвникiв, якi не перебувають у штатi будiвельної органiзацiї:

4

• за виконанi роботи (наданi послуги), пов’язанi з основною дiяльнiстю будiвельної органiзацiї, вiдповiдно до договорiв цивiльноправового характеру, включаючи договiр пiдряду;

• за виконання разових робiт (ремонт iнвентарю, побiлення, фарбування, проведення експертизи тощо), за умови, що роз рахунки з працiвниками за виконану роботу проводяться без посередньо самою будiвельною органiзацiєю. Розмiр коштiв, спрямованих на оплату працi цих працiвникiв, визначається виходячи з кошторису на виконання робiт (надання послуг) за договором i платiжним документом;

• за роботи, виконанi особами, залученими до будiвельної ор ганiзацiї вiдповiдно до спецiальних договорiв з органiзацiями, пiдприємствами (про надання робочої сили), якщо нарахованi суми виданi безпосередньо цим особам або перерахованi для оплати їх працi органiзацiям, пiдприємствам.

Доплати до тарифних ставок і посадових окладiв, пов’язанi з органiзацiєю працi, передбаченi законодавством:

• бригадирам з числа робiтникiв, не звiльненим вiд основної роботи, за керiвництво бригадою;

• працiвникам за роботу в багатозмiнному режимi та за роботу в нiчний час.

Виплати, передбаченi законодавством про працю, за невiд працьований на виробництвi час:

• оплата щорiчних та додаткових вiдпусток вiдповiдно до зако нодавства (грошова компенсацiя за невикористану вiдпустку); • оплата працiвникам днiв вiдпочинку, що надаються їм у зв’язку з роботою в понадурочний час при вахтовому методi органiзацiї працi, при пiдсумковому облiку робочого часу та в iнших ви падках, передбачених законодавством;

• оплата спецiальних перерв у роботi у випадках, передбачених законодавством (оплата перерв працюючим матерям для го дування дитини; оплата часу, пов’язаного з проходженням обов’язкових медичних оглядiв; оплата пiльгового часу пiдлiт кам);

• оплата працiвникамдонорам днiв обстеження, здачi кровi та вiдпочинку;

• оплата робочого часу працiвникiв, якi залученi до виконання державних або громадських обов’язкiв, якщо цi обов’язки виконуються у робочий час вiдповiдно до законодавства; випла ти за першi п’ять днiв тимчасової непрацездатностi внаслiдок захворювання або травм працiвника;

• суми виплат, пов’язаних з iндексацiєю заробiтної плати працiв никiв у межах, передбачених чинним законодавством;

• iншi виплати за невiдпрацьований на виробництвi час, перед баченi законодавством.

Виплати, пов’язанi з набором робочої сили, пiдготовкою (на вчанням) i перепiдготовкою кадрiв:

• суми заробiтної плати за основним мiсцем роботи робiтникам, керiвникам i спецiалiстам за час їх навчання з вiдривом вiд виробництва в системi пiдвищення квалiфiкацiї та перепiдго товки кадрiв;

• оплата вiдпусток, що надаються вiдповiдно до законодавства працiвникам, якi навчаються у вечiрнiх та заочних вищих i середнiх спецiальних навчальних закладах освiти, в аспiран турi, а також без вiдриву вiд виробництва у вечiрнiх та заоч них загальноосвiтнiх школах, i для участi у сесiї та складан ня iспитiв;

• оплата вiдпусток перед початком роботи випускникам середнiх спецiальних i професiйнотехнiчних закладiв освiти та моло дим спецiалiстам, якi закiнчили вищi навчальнi заклади;

• оплата працi квалiфiкованих робiтникiв, керiвникiв, спецiа лiстiв будiвельної органiзацiї, залучених без звiльнення вiд основної роботи до пiдготовки, перепiдготовки та пiдвищення квалiфiкацiї працiвникiв, керiвництва виробничою практикою студентiв i навчання учнiв загальноосвiтнiх шкiл;

• оплата працi студентiв вищих навчальних закладiв освiти та учнiв середнiх спецiальних i професiйнотехнiчних навчаль них закладiв освiти, якi проходять у будiвельнiй органiзацiї виробничу практику, а також оплата працi учнiв загально освiтнiх шкiл у перiод професiйної орiєнтацiї, залучених на тимчасову роботу до посильної працi на перiод канiкул.

Надбавки та доплати до тарифних ставок i виплати, що мають компенсацiйний характер, передбаченi чинним законодавством, а саме:

• доплата працiвникам за шкiдливi умови працi (за роботу у важких, шкiдливих, особливо шкiдливих умовах);

• оплата вiдповiдно до законодавства працiвникам за роботу у вихiднi та святковi (неробочi) днi, в понадурочний час;

• винагорода працiвникам за вислугу рокiв;

• доплата працiвникам за сумiщення професiй (посад), розши рення зон обслуговування або збiльшення обсягу виконува них робiт;

• доплата працiвникам, постiйно зайнятим на пiдземних будi вельномонтажних роботах, за нормативний час їх пересу вання в шахтi вiд ствола до робочого мiсця i у зворотному напрямку;

• надбавки водiям автомобiлiв за класнiсть;

• надбавки квалiфiкованим робiтникам, зайнятим на особливо вiдповiдальних роботах, за високу професiйну майстернiсть;

• персональнi надбавки;

• надбавки керiвникам, спецiалiстам, службовцям будiвельної органiзацiї за високi досягнення у працi або за виконання особливо важливих завдань на термiн їх виконання;

• доплата працiвникам до середнього заробiтку у випадках, пе редбачених законодавством;

• виплата рiзницi в окладах працiвникам, працевлаштованим з iнших органiзацiй iз збереженням протягом певного часу (вiдповiдно до законодавства) розмiру посадового окладу за попереднiм мiсцем роботи, а також у разi тимчасового заступ ництва;

• виплата за районними коефiцiєнтами, коефiцiєнтами за робо ту в безводних мiсцевостях, у високогiрних районах та за iн шими встановленими законодавством коефiцiєнтами;

• iншi передбаченi законодавством надбавки, доплати i випла ти, що мають компенсацiйний характер. Виплати додаткової заробiтної плати:

• премiї робiтникам, керiвникам, спецiалiстам і службовцям будi вельної органiзацiї за поточнi основнi виробничi результати;

• премiї за сприяння винахiдництву та рацiоналiзацiї, за ство рення та впровадження нової технiки;

• премiї за своєчасне i дострокове введення в дiю виробничих потужностей i об’єктiв будiвництва;

• одноразовi заохочення (за виконання особливо важливих ви робничих завдань), винагорода за пiдсумками роботи за рiк, матерiальна допомога;

• виплата рiзницi мiж заробiтками у разi переведення на нижче оплачувану роботу.

Iншi грошовi виплати, передбаченi законодавством:

• виплати на вiдшкодування шкоди, заподiяної працiвниковi ушкодженням здоров’я, пов’язаної з виконанням ним трудових обов’язкiв (за умови, що такi витрати мають мiсце в органi зацiї);

• суми вихiдної допомоги, якi виплачуються на перiод праце влаштування працiвникам, звiльненим з будiвельної органiзацiї у зв’язку iз змiнами в органiзацiї виробництва i працi, а також у зв’язку з призовом на дiйсну вiйськову службу;

• оплата за час вимушеного прогулу (простою) або за виконан ня нижчеоплачуваної роботи у випадках, передбачених зако нодавством.

Виплати за особливий характер виконання будiвельномонтаж них робiт, встановленi вiдповiдно до законодавства:

• надбавки до заробiтної плати працiвникам за пересувний, роз’ їзний характер ведення будiвельномонтажних робiт та вико нання робiт вахтовим методом;

• надбавки до тарифної ставки робiтникiв замiсть добових у разi вiдрядження їх для виконання будiвельномонтажних робiт за межами пункту розмiщення будiвельної органiзацiї;

• суми коштiв, що пiд час виконання робiт вахтовим методом виплачуються робiтникам за днi перебування в дорозi вiд мiсця роботи i у зворотному напрямку, передбаченi графiком роботи на вахтi.

До складу елемента “Вiдрахування на соцiальнi заходи” вклю чаються суми вiдрахувань на:

• обов’язкове державне та додаткове пенсiйне страхування; обо в’язкове державне соцiальне страхування у зв’язку з тимча совою втратою працездатностi та втратами, зумовленими на родженням та похованням; обов’язкове медичне страхуван ня; обов’язкове державне соцiальне страхування вiд нещас ного випадку на виробництвi та професiйного захворювання, якi спричинили втрату працездатностi;

• обов’язкове державне соцiальне страхування на випадок без робiття;

• iндивiдуальне (особисте) страхування персоналу будiвельної органiзацiї у випадках, передбачених законодавством;

• iншi соцiальнi заходи, передбаченi законодавством.

Вiдрахування на соцiальнi заходи здiйснюються за встановле ними законодавством нормами вiд витрат на оплату працi працiвникiв.

До складу елемента “Амортизація” включаються суми амор тизацiйних вiдрахувань на основнi засоби, нематерiальнi активи та iншi необоротнi матерiальнi активи, нарахованi згiдно з поряд ком, нормами та умовами, встановленими чинним законодавством. Порядок нарахування амортизацiї пiд час формування виробни чої собiвартостi будiвельномонтажних робiт здiйснюється згiдно з П(С)БО 7 “Основнi засоби” і П(С)БО 8 “Нематерiальнi активи”.

Нарахування амортизацiї на основнi засоби здiйснюється щомiсяця виходячи з первiсної вартостi або переоцiненої справед ливої вартостi цих засобiв, протягом строку їх корисного вико ристання та за умови визнання активами (за винятком перiоду їх реконструкцiї, модернiзацiї, добудови, дообладнання та консер вацiї) за нормами, встановленими в органiзацiї, у розрахунку за календарний рiк.

Нарахування амортизацiї нематерiальних активiв здiйснюється щомiсяця за нормами, розрахованими виходячи з первiсної їх вартостi, або за умови переоцiнки за справедливою вартiстю на дату балансу тих нематерiальних активiв, щодо яких iснує ак тивний ринок, протягом строку їх корисного використання, що встановлюється будiвельною органiзацiєю при зарахуваннi цих активiв на баланс, але не бiльш як двадцяти рокiв або термiну дiяльностi цiєї органiзацiї.

До складу елемента “Iншi операцiйнi витрати” включаються витрати будiвельної органiзацiї, якi не увiйшли до складу попе реднiх елементiв витрат, а саме:

• витрати на службовi вiдрядження працiвникiв.

• оплата послуг, робiт, що надаються стороннiми органiзацiями:

– з управлiння виробництвом, якщо штатним розкладом будi вельної органiзацiї не передбаченi вiдповiднi функцiональнi служби;

– з консультацiйного та iнформацiйного характеру (у тому числi витрати на придбання лiтератури i передплату спецiалiзованих перiодичних видань), пов’язаних iз забезпеченням поточної виробничої дiяльностi, виготовленням, зберiганням та реалi зацiєю продукцiї допомiжних та другорядних пiдприємств будi вельної органiзацiї, додержанням законодавства;

– з використання i обслуговування технiчних засобiв управ лiння обчислювальних центрiв, вузлiв зв’язку, засобiв сиг налiзацiї;

– з контролю за додержанням технологiї виконання будi вельномонтажних робiт;

– з протипожежної i сторожової охорони;

– з приймання, зберiгання та знищення екологiчно небезпеч них вiдходiв, очищення стiчних вод;

– з проведення аудиторських перевiрок.

До складу витрат цього елемента включається також вартiсть послуг управлiнь механiзацiї та iнших спецiалiзованих органiзацiй пiд час виконання будiвельномонтажних робiт, включаючи пере базування власних i орендованих будiвельних машин з об’єкта на об’єкт.

Вартiсть спецiального харчування працiвникiв будiвельної органiзацiї у випадках, передбачених законодавством.

Виплати авторських винагород за винахiдництво i рацiоналiза цiю, якщо вони не є роялтi.

Оплата збору, передбаченого законодавством, за реєстрацiю будiвельної органiзацiї та її вiдособлених структурних пiдроздiлiв в органах державної виконавчої влади.

Витрати на сплату рентних платежiв за використання земель них ресурсiв та на сплату концесiйних платежiв за використан ня природних копалин.

Витрати на внесення виправлень та гарантiйнi роботи, в тому числi витрати на гарантiйний ремонт, зданих замовнику об’єк тiв протягом гарантiйного термiну з дати пiдписання акта про прийняття об’єкта в експлуатацiю.

Передбаченi законодавством витрати, пов’язанi з набором ро бочої сили, з урахуванням витрат на оплату вартостi проїзду до мiсця роботи, випускникам середнiх спецiальних i професiйно технiчних закладiв освiти i молодим спецiалiстам, якi закiнчили вищi навчальнi заклади.

Платежi за викиди i скиди забруднюючих речовин у навко лишнє природне середовище, розмiщення вiдходiв, iнших видiв шкiдливого впливу в межах лiмiтiв.

Витрати, пов’язанi з оплатою послуг комерцiйних банкiв та iнших кредитнофiнансових установ, включаючи плату за розра хунковокасове обслуговування, отримання гарантiй, вексельно

го авалю, факторингових i довiрчих операцiй, ведення облiку боргових вимог i зобов’язань, у тому числi й цiнних паперiв, поштовотелеграфних послуг та iнших витрат, пов’язаних iз гро шовим обiгом.

Оплата за розроблення i видання рекламних виробiв (прейс курантiв, каталогiв, брошур, альбомiв, проспектiв, плакатiв тощо), рекламу в засобах масової iнформацiї (оголошення в пресi, передачi по радiо i телебаченню); витрати на свiтлову, комп’ютер ну, iншу зовнiшню рекламу та на дослiдження ринку (марке тинг).

Вiдшкодовування витрат на участь у виставках, ярмарках, вартiсть безплатно переданих зразкiв i макетiв, представниць ких витрат (органiзацiя прийомiв, презентацiй, конференцiй та iнших офiцiйних заходiв, включаючи оплату працi обслуговую чого персоналу).

Передбаченi законодавством додатковi витрати, пов’язанi з виконанням робiт вахтовим методом, включаючи витрати на пере везення працiвникiв вiд мiсцезнаходження будiвельної органiзацiї або пункту збору до мiсця роботи i у зворотному напрямку та вiд мiсця проживання у вахтовому селищi до мiсця роботи i у зворот ному напрямку; витрати на експлуатацiю та утримання вахтового селища (оплата освiтлення, опалення, каналiзацiї, водопостачан ня), якi не компенсуються платою працiвникiв за користування житлом i комунальними послугами.

Витрати на перевезення працiвникiв будiвельної органiзацiї до мiсця роботи i у зворотному напрямку.

Вiдрахування структурних пiдроздiлiв на утримання апарату управлiння будiвельною органiзацiєю.

Податки, збори та iншi передбаченi законодавством обов’яз ковi платежi.

Платежi зi страхування майна (робiт) будiвельної органiзацiї, комерцiйних ризикiв, цивiльної вiдповiдальностi суб’єктiв гос подарювання.

Сума орендної плати у разi оперативної оренди основних за собiв.

Витрати на виготовлення i придбання бланкiв цiнних паперiв, а також iншi витрати, пов’язанi з їх емiсiєю.

Витрати на оприлюднення рiчного звiту.

Втрати вiд знецiнення запасiв.

I

Втрати вiд нестачi i вiд псування цiнностей.

Визнанi штрафи, пеня, неустойка.

Витрати на утримання об’єктiв соцiальнокультурного при значення, що перебувають на балансi будiвельної органiзацiї, необхiдно вiдносити до вiдповiдних елементiв витрат.

Групування витрат виробничої собiвартостi за статтями калькулювання

Групування витрат за статтями калькулювання здiйснюється з метою планування виробничої собiвартостi будiвельномонтаж них робiт, органiзацiї бухгалтерського та аналiтичного облiку витрат, визначення вартостi будiвельномонтажних робiт.

Витрати основної дiяльностi будiвельної органiзацiї пiд час формування виробничої собiвартостi будiвельномонтажних робiт можуть групуватись за такими статтями калькулювання:

• прямi матерiальнi витрати;

• прямi витрати на оплату працi;

• суми вiдрахувань на соцiальнi заходи;

• витрати на експлуатацiю будiвельних машин і механiзмiв, якi можна вiднести до конкретних об’єктiв витрат за прямою ознакою;

• iншi прямi витрати;

• загальновиробничi витрати.

Склад статей калькулювання прямих витрат наведено у пунк тах 2–6, а склад статтi калькулювання “Загальновиробничi ви трати” — у пунктi 7 цього роздiлу.

Зазначений Перелiк статей калькулювання, як i їх склад, може уточнюватися будiвельною органiзацiєю самостiйно. До статтi “Прямi матерiальнi витрати” включається:

• вартiсть сировини, матерiалiв, будiвельних конструкцiй, ком плектуючих виробiв та напiвфабрикатiв;

• вартiсть допомiжних та iнших матерiалiв, придбаних у сторон нiх органiзацiй та виготовлених у допомiжних та другоряд них виробництвах будiвельної органiзацiї, що в подальшому безпосередньо використовуються на виконаннi будiвельномон тажних робiт;

• вартiсть паливних i мастильних матерiалiв, пари, води, енергiї всiх видiв і запасних частин тощо.

Вартiсть матерiальних ресурсiв включається у виробничу собiвартiсть будiвельномонтажних робiт за їх первiсною вартiстю, яка формується вiдповiдно до П(С)БО 9 “Запаси”. Вартiсть про дукцiї, виготовленої у допомiжних та другорядних виробницт вах будiвельної органiзацiї, включається у виробничу собiвартiсть будiвельномонтажних робiт за собiвартiстю їх виготовлення, яка формується вiдповiдно до П(С)БО 16 “Витрати”.

До статтi “Прямi витрати на оплату праці” включаються витра ти на основну, додаткову заробiтну плату та iншi грошовi ви плати робiтникiв (включаючи нештатних) і працiвникiв лiнiйного персоналу (начальникiв дiльниць, виконавцiв робiт, майстрiв, механiкiв дiльниць тощо) у разi включення їх до складу бригад, зайнятих на будiвельномонтажних роботах (включаючи розванта ження на приоб’єктному складi будiвельних матерiалiв, конструк цiй, виробiв i обладнання та перемiщення їх вручну вiд приоб’єкт ного складу до робочої зони), нараховану згiдно з формами i системами оплати працi, що застосовуються у будiвельнiй органi зацiї. Перелiк витрат на оплату працi, що включаються до цiєї статтi, наведено вище.

До статтi “Експлуатацiя будiвельних машин та механiзмiв” включаються витрати, якi можуть бути вiднесенi до конкретного об’єкта витрат за прямою ознакою:

• Основна та додаткова заробiтна плата робiтникiв, якi зайнятi керуванням, обслуговуванням, ремонтом, технiчним оглядом i технiчним обслуговуванням власних i орендованих будi вельних машин i механiзмiв, нарахована згiдно з формами i системами оплати працi, що застосовуються в будiвельнiй орга нiзацiї.

• Вартiсть паливних i мастильних матерiалiв, електроенергiї та iнших матерiалiв i запасних частин, що використовуються пiд час експлуатацiї, ремонту (всiх видiв), технiчного огляду та технiчного обслуговування власної та орендованої будiвель ної технiки (включаючи витрати на їх доставку до приоб’єкт ного складу та заготiвельноскладськi витрати).

• Витрати на перебазування будiвельних машин i механiзмiв з об’єкта на об’єкт, а також на утримання та ремонт рейкових i безрейкових колiй.

• Сума орендної плати (лiзингового платежу) у разi оператив ної оренди (оперативного лiзингу) будiвельних машин і меха

нiзмiв і сума винагороди орендодавцю (лiзингодавцю) за корис тування будiвельними машинами та механiзмами.

• Вартiсть послуг, наданих управлiннями механiзацiї або iншими спецiалiзованими органiзацiями пiд час виконання будiвельно монтажних робiт, включаючи перебазування будiвельних ма шин з об’єкта на об’єкт.

• Витрати на перемiщення за допомогою будiвельних машин ма терiалiв i будiвельних конструкцiй у межах будiвельного май данчика.

• Iншi витрати, пов’язанi з експлуатацiєю та утриманням будi вельної технiки (крiм витрат на експлуатацiю машин i меха нiзмiв, якi використовуються на роботах, що не належать до будiвельномонтажних робiт, а також витрат на експлуатацiю машин, зданих в оренду стороннiм органiзацiям).

• Амортизацiйнi вiдрахування (лiзинговий платiж) вiд первiсної або переоцiненої вартостi будiвельних машин і механiзмiв, устаткування виробничих пiдроздiлiв, ремонтних майстерень, гаражiв тощо, в яких обслуговується будiвельна технiка.

До статтi “Iншi прямi витрати” включаються всi iншi вироб ничi витрати, якi не увiйшли до попереднiх статей i можуть бути вiднесенi безпосередньо на собiвартiсть будiвельномонтаж них робiт за прямими ознаками, зокрема:

• плата за оренду земельних i майнових паїв; витрати вiд бра ку, якi становлять вартiсть остаточно забракованих виробiв, напiвфабрикатiв, та витрати на виправлення браку за вира хуванням: остаточно забракованої продукцiї за справедливою вартiстю; сум, що вiдшкодовуються працiвниками, якi допус тили брак; сум, що одержанi вiд постачальникiв за неякiснi матерiали i комплектуючi вироби;

• витрати на виконання виправлень і гарантiйних робiт, у тому числi витрати на гарантiйний ремонт, зданих замовнику об’єк тiв протягом гарантiйного термiну з дати пiдписання акта про прийняття об’єкта в експлуатацiю, за умови включення такого ремонту до контракту та належного оформлення доку ментiв щодо виконання такого ремонту тощо.

До статтi “Вiдрахування на соцiальнi заходи” включаються відрахування вiд заробiтної плати персоналу, зазначеного у стат тях калькулювання, що вiдносяться до прямих витрат, за нор мами, встановленими законодавством.

4

До статтi “Загальновиробничi витрати” належать витрати, ви значенi П(С)БО 16 “Витрати”, якi включають:

1) витрати на управлiння та обслуговування будiвельного вироб ництва;

2) витрати на вдосконалення технологiї i органiзацiї робiт на будiвельних майданчиках;

3) iншi загальновиробничi витрати.

1) Витрати на управлiння та обслуговування будiвельного виробництва

1. Витрати на основну, додаткову заробiтну плату, будьякiiншi грошовi виплати працiвникiв апарату управлiння вiдособ лених виробничих структурних пiдроздiлiв будiвельної органiзацiї (керiвникiв, спецiалiстiв, службовцiв), лiнiйного персоналу (на чальникiв дiльниць, виконавцiв робiт, майстрiв, механiкiв дiль ниць та ін.), крiм тих, якi включенi до складу виробничих бри гад, обчислену за посадовими окладами, тарифними ставками згiдно з формами i системами оплати працi, встановленими будi вельною органiзацiєю.

2. Витрати на службовi вiдрядження персоналу, зазначеногоу пунктi 1 цього роздiлу, у межах норм, передбачених законо давством.

3. Амортизацiя основних засобiв, призначених для обслуговування апарату управлiння вiдособлених структурних пiдроздiлiв і лiнiйного персоналу.

4. Амортизацiя нематерiальних активiв, призначених для обслуговування апарату управлiння вiдособлених структурних пiдроздiлiв і лiнiйного персоналу.

5. Витрати на утримання, експлуатацiю та ремонт, страхування, операцiйну оренду основних засобiв, iнших необоротних активiв загальновиробничого призначення.

6. Витрати на опалення, освiтлення, водопостачання, водовiдведення та iнше утримання виробничих примiщень.

7. Витрати на дотримання правил охорони працi, протипожежної i сторожової охорони, санiтарногiгiєнiчних та iнших спе цiальних вимог, передбачених правилами виконання будiвельно монтажних робiт або законодавством, а саме:

7.1. Амортизацiя, витрати на проведення поточного ремонтута на перемiщення нетитульних тимчасових споруд i примiщень

санiтарнопобутового призначення, що належать до складу ос новних засобiв.

7.2. Витрати на обладнання й утримання огорож для машинта їх рухомих частин, люкiв, отворiв, сигналiзацiї, iнших прист роїв некапiтального характеру, що забезпечують охорону працi.

7.3. Витрати на забезпечення працiвникiв спецiальним одягом, взуттям та iншими засобами iндивiдуального захисту й лi кувальнопрофiлактичним харчуванням, а також матерiально технiчне забезпечення дотримання санiтарногiгiєнiчних вимог у встановленому законодавством порядку.

7.4. Витрати на придбання необхiдних довiдникiв, плакатiв iдiапозитивiв з охорони працi, запобiгання нещасним випадкам i захворюванням на будiвництвi, а також полiпшення умов працi; обладнання кабiнетiв з охорони працi; витрати на органiзацiю доповiдей i лекцiй з охорони працi.

7.5. Витрати на утримання протипожежної та сторожової охорони будiвельних майданчикiв, виробничих примiщень і примi щень, де розмiщується апарат управлiння вiдособлених структур них пiдроздiлiв і лiнiйний персонал:

• витрати на оплату працi робiтникiв, якi перебувають у штатi вiдособленого структурного пiдроздiлу;

• оплата послуг, наданих стороннiми органiзацiями, з протипо жежної та сторожової охорони в установленому законодавст вом порядку;

• придбання, утримання та знос протипожежного iнвентарю й устаткування.

8. Витрати на аварiйнорятувальне обслуговування об’єктiвпiдземного будiвництва та об’єктiв спецiального призначення за наявнiстю вiдповiдних договорiв.

9. Витрати на транспортне обслуговування будiвельного виробництва, включаючи апарат управлiння вiдособлених структур них пiдроздiлiв, лiнiйний персонал (начальникiв дiльниць, ви конавцiв робiт, майстрiв, механiкiв дiльниць та ін.) будiвельної органiзацiї, у тому числi:

• основна, додаткова заробiтна плата й будьякi iншi грошовi випла ти водiїв та iнших робiтникiв, що обслуговують автомобiлi;

• утримання й експлуатацiя власних та орендованих автомобiлiв, що використовуються для обслуговування будiвельного вироб ництва;

• утримання гаражiв і мiсць стоянки (паркування) автомобiлiв (енергопостачання, водопостачання, каналiзацiя тощо);

• вартiсть паливних, мастильних та iнших експлуатацiйних матерiалiв, знос i ремонт автомобiльної гуми.

10. Витрати, пов’язанi з оплатою послуг комерцiйних банкiвта iнших кредитнофiнансових установ за розрахунковокасове обслуговування (в частинi виплат заробiтної плати персоналу, зазначеному у п. 1, 9 цього роздiлу та п. 3, 4 розд. IV Методичних рекомендацiй), та витрати на поштовотелеграфнi послуги, по в’язанi з обслуговуванням будiвельного виробництва.

11. Витрати за користування лiчильнообчислювальною, машинописною, множувальною та iншою оргтехнiкою персоналом, зазначеним у п. 1 цього роздiлу.

12. Оплата послуг, що надаються (на замовлення персоналу,зазначеного у п. 1 цього роздiлу) стороннiми органiзацiями, якщо у будiвельнiй органiзацiї не передбачено вiдповiдних функцiо нальних служб, включаючи витрати на друкарськi, множувальнi, копiювальнi, обчислювальнi та iншi роботи.

13. Вiдрахування за встановленими законодавством нормамина соцiальнi заходи, передбаченi п. 4 розд. III Методичних реко мендацiй, вiд витрат на оплату працi працiвникiв, зазначених у цьому роздiлi.

2) Витрати на органiзацiю робiт на будiвельних майданчиках та вдосконалення технології

1. Витрати на геодезичнi роботи, що здiйснюються пiд часвиконання будiвельномонтажних робiт, включаючи: оплату працi працiвникiв, якi проводять геодезичнi роботи; вартiсть матерiалiв; амортизацiю; знос геодезичного устаткування, iнстру ментiв i приладiв та витрати на всi види їх ремонту i на перемi щення.

2. Витрати на упорядкування та утримання будiвельних майданчикiв:

• оплата працi робiтникiв, зайнятих на упорядкуваннi та утри маннi будiвельних майданчикiв;

• витрати на прибирання та очищення (з вивезенням смiття) територiї будiвництва, облаштування дорiжок, мiсткiв та iншi роботи, пов’язанi з упорядкуванням територiї будiвельних май данчикiв;

• витрати на електроенергiю (в тому числi вiд тимчасових елек тростанцiй), оплату працi чергових електромонтерiв та iншi витрати, пов’язанi з освiтленням територiї будiвництва.

3. Витрати на перебазування лiнiйних пiдроздiлiв будiвельних органiзацiй на iншу будову та в межах будiвельного майдан чика (за винятком витрат, пов’язаних з перемiщенням будi вельних машин і механiзмiв, врахованих у вартостi машино змiн).

4. Амортизацiя й витрати на проведення поточного ремонтупристроїв та обладнання, що належать до складу основних засо бiв i не передбаченi у прямих витратах:

• мобiльних iнвентарних будов контейнерного типу (за винятком призначених для санiтарнопобутового обслуговування);

• триног, пристосувань для намотування i очищення зварюваль ного дроту, центрувальних пристроїв для зварювання труб, насосiв та пресiв ручних гiдравлiчних;

• переносних металевих i дерев’яних драбин, iнвентарних мета левих столикiв та риштувань;

• такелажних і монтажних пристроїв, що застосовуються пiд час виконання будiвельних і монтажних робiт, ручних лебi док, домкратiв тощо;

• бункерiв для бетонiв i розчинiв, тачок; апаратiв для зварювання дротiв, повiтроводiв, переносних вентиляцiйних установок для роботи iз застосуванням вибухонебезпечних мастик та полi мерних матерiалiв, електросушарок для сушiння будiвельних конструкцiй, генераторiв ацетиленових (крiм тих, що засто совуються пiд час монтажу устаткування);

• обгороджувальної технiки небезпечних зон проведення робiт, шлагбаумiв, сигнальних щогл, прожекторiв тощо.

5. Витрати на малоцiннi i швидкозношуванi iнструменти тавиробничий iнвентар, що використовуються пiд час виконання будiвельномонтажних робiт i не належать до основних засобiв, та витрати на їх ремонт.

6. Амортизацiя нетитульних тимчасових споруд, знос пристосувань i пристроїв та витрати, пов’язанi з їх спорудженням, ремонтом, утриманням, розбиранням та перемiщенням. До них належать:

• приоб’єктнi контори та комори виконробiв i майстрiв; складськi примiщення та навiси на об’єктi будiвництва;

• помости, драбини, перехiднi мiстки, ходовi дошки, обгоро джування пiд час розпланування будiвлi; пристосування для охорони працi;

• iнвентарнi унiфiкованi засоби пiдмащування типу люльок, iнвентарних площадок, риштування тощо; паркани i огорожi, необхiднi для проведення робiт (крiм спецiальних та архiтек турно оформлених), охороннi козирки, сховища пiд час про ведення буровибухових робiт;

• тимчасовi розведення вiд магiстральних i розвiдних мереж електроенергiї, води, пари, газу та повiтря в межах робочої зони;

• витрати, пов’язанi з пристосуванням будiвель, що споруджу ються чи iснують на будiвельних майданчиках, замiсть будiв ництва нетитульних тимчасових будiвель та споруд.

7. Витрати на пiдготовку об’єктiв будiвництва до здачi:

• витрати на оплату працi чергових слюсарiвсантехнiкiв, ключ ниць, а також робiтникiв, якi прибирають смiття, миють пiдлогу та вiкна;

• вартiсть миючих засобiв та iнших матерiалiв, що використо вуються пiд час прибирання об’єктiв перед здачею;

• витрати на опалення та освiтлення в перiод здачi об’єктiв.

8. Витрати некапiтального характеру, пов’язанi з удосконаленням технологiї та органiзацiї будiвельного виробництва, нор мативними роботами, включаючи послуги, наданi стороннiми органiзацiями з розроблення проектiв виконання робiт, креслень конструкцiй, металевих деталей, технологiчних деталей, впро вадження передових методiв органiзацiї працi, нормування працi тощо, а також оплату працi працiвникiв проектнокошторисних груп, груп проектування виконання робiт, економiчних лабора торiй, нормативнодослiдних станцiй, що входять до складу будiвельної органiзацiї та її структурних пiдроздiлiв.

9. Витрати некапiтального характеру, пов’язанi iз забезпеченням якостi будiвництва:

• витрати на утримання виробничих лабораторiй, що входять до складу будiвельної органiзацiї та її структурних пiдроздiлiв, включаючи оплату працi працiвникiв, утримання, амортизацiю та витрати на проведення поточного ремонту примiщень, устат кування та iнвентарю лабораторiй; вартiсть витрачених або зруйнованих пiд час випробування матерiалiв, конструкцiй i

частин споруд, крiм витрат на випробування споруд у цiлому (середнiх і великих мостiв, резервуарiв тощо, оплачуваних за рахунок коштiв, передбачених на цю мету в кошторисах на будiвництво);

• витрати на проведення експертизи i консультацiй, пов’яза них з результатами випробувань матерiалiв i конструкцiй;

• оплата послуг з випробування матерiалiв i конструкцiй, що надаються лабораторiями iнших органiзацiй.

10. Витрати, пов’язанi з винахiдництвом і рацiоналiзацiєю: на проведення дослiдноекспериментальних робiт, виготовлення моделей i зразкiв за винахiдницькими та рацiоналiзаторськими пропозицiями щодо виконання будiвельномонтажних робiт; ви плата авторських винагород, якщо вони не є роялтi.

3) Iншi загальновиробничi витрати

1. Платежi зi страхування майна, ризикiв, цивiльної вiдповiдальностi, а також окремих категорiй працiвникiв, зайнятих на виробництвi вiдповiдних видiв продукцiї (робiт), безпосередньо на роботах з пiдвищеною небезпекою для життя та здоров’я, передбачених законодавством.

2. Витрати на охорону навколишнього середовища, зокрема: платежi за викиди i скиди забруднювальних речовин у навколиш нє природне середовище та iншi види шкiдливого впливу в межах лiмiтiв; оплата послуг стороннiх органiзацiй з очищення стiчних вод, розмiщення вiдходiв виробництва тощо.

3. Вiдрахування на спорудження та розбирання титульнихтимчасових будiвель i споруд вiд їх кошторисної вартостi у разi, коли кошти на зазначенi цiлi передбаченi iнвесторським кошто рисом.

4. Витрати на перевезення працiвникiв будiвельної органiзацiїдо мiсця роботи та у зворотному напрямку.

5. Передбаченi законодавством додатковi витрати, пов’язанiз виконанням робiт вахтовим методом, включаючи транспортнi витрати на перевезення працiвникiв вiд мiсця знаходження будi вельної органiзацiї або пункту збору до мiсця роботи i у зворот ному напрямку та вiд мiсця проживання у вахтовому селищi до мiсця роботи i у зворотному напрямку, а також витрати на екс плуатацiю та утримання вахтового селища, некомпенсованi пла тою працiвникiв за користування житлом i комунальнi послуги;

I

оплата працiвникам за днi вiдпочинку (вiдгули), що надаються у зв’язку з роботою в понадурочний час при органiзацiї робiт вах товим методом, у разi пiдсумкового облiку робочого часу та в iнших випадках, установлених законодавством.

6. Податки, збори та iншi обов’язковi платежi, передбаченiзаконодавством, що включаються до виробничої собiвартостi бу дiвельномонтажних робiт.

7. Iншi загальновиробничi витрати, якi можуть бути вiднесенiдо виробничої собiвартостi будiвельномонтажних робiт та вiдшко довуються замовниками.

Особливостi формування собiвартостi будiвельномонтажних робiт за будiвельним контрактом

Собiвартiсть реалiзованих будiвельномонтажних робiт скла дається з виробничої собiвартостi будiвельномонтажних робiт, якi були реалiзованi протягом звiтного перiоду, нерозподiлених постiйних загальновиробничих витрат і наднормативних вироб ничих витрат.

До наднормативних виробничих витрат належать витрати на матерiальнi ресурси, обсяг яких розраховується за нормами, що збiльшено, як виняток, за дiючi в будiвельнiй органiзацiї вироб ничi норми.

Виробнича собiвартiсть будiвельномонтажних робiт за будi вельним контрактом складається з прямих витрат на виконання будiвельномонтажних робiт, якi можуть бути вiднесенi до об’єкта витрат безпосередньо, та загальновиробничих витрат.

При формуваннi виробничої собiвартостi будiвельномонтаж них робiт за будiвельним контрактом до складу витрат, безпосе редньо пов’язаних з його виконанням, включається також вартiсть робiт, виконаних субпiдрядчиками.

Прямi витрати, що включаються до виробничої собiвартостi будiвельномонтажних робiт, складаються з:

• матерiальних витрат;

• витрат на оплату працi;

• вiдрахувань на соцiальнi заходи;

• витрат на експлуатацiю будiвельних машин і механiзмiв, якi можна вiднести до конкретних об’єктiв витрат за прямою озна кою;

• iнших прямих витрат.

I I

Загальновиробничi витрати складаються з:

• постiйних загальновиробничих витрат (розподiлених і нероз подiлених);

• змiнних загальновиробничих витрат.

До постiйних загальновиробничих витрат належать витрати, якi залишаються незмiнними при змiнi обсягу виконаних будiвель номонтажних робiт.

Постiйнi загальновиробничi витрати розподiляються мiж об’єк тами витрат пропорцiйно базi розподiлу, обраній будiвельною ор ганiзацiєю самостiйно, виходячи з нормальної потужностi будi вельної органiзацiї.

Нормальна потужнiсть органiзацiї визначається як очiкуваний середнiй обсяг виконуваних робiт, що може бути досягнутий за умови звичайної дiяльностi будiвельної органiзацiї протягом кiль кох рокiв, з урахуванням запланованого обслуговування вироб ництва.

Нерозподiленi постiйнi загальновиробничi витрати, якi включа ються до складу собiвартостi реалiзованих будiвельномонтаж них робiт, визначаються як рiзниця мiж загальною сумою по стiйних загальновиробничих витрат за нормальною потужнiстю будiвельної органiзацiї та сумою розподiлених постiйних загаль новиробничих витрат за фактичною потужнiстю будiвельної ор ганiзацiї. Загальна сума постiйних загальновиробничих витрат (розподiлених і нерозподiлених) не може перевищувати фактич ну величину цих витрат.

До змiнних загальновиробничих витрат належать витрати, що змiнюються прямо пропорцiйно до змiни обсягу виконаних будiвельномонтажних робiт i розподiляються мiж об’єктами ви трат з використанням бази розподiлу, вибраної будiвельною органi зацiєю самостiйно, виходячи з фактичної потужностi будiвельної органiзацiї за звiтний перiод.

Конкретний перелiк i склад постiйних i змiнних загальнови робничих витрат встановлюється будiвельною органiзацiєю са мостiйно.

Базою розподiлу загальновиробничих витрат (постiйних і змiн них) може бути:

• сума прямих витрат на виконання будiвельномонтажних робiт; • сума прямих витрат на оплату працi на виконання будiвельно монтажних робiт;

I

• трудовитрати на виконання будiвельномонтажних робiт (нор мативнi або фактичнi);

• вiдпрацьований час на будiвництвi об’єкта будiвельними маши нами i механiзмами;

• інші загальновиробничі витрати.

Не включаються до виробничої собiвартостi будiвельномонтаж них робiт за будiвельним контрактом витрати, пов’язанi з опера цiйною дiяльнiстю будiвельної органiзацiї:

• адмiнiстративнi витрати; • витрати на збут;

• iншi операцiйнi витрати.

Адмiнiстративнi витрати — це загальногосподарськi витрати, спрямованi на обслуговування та управлiння будiвельною ор ганiзацiєю. Цi витрати включаються до вартостi будiвельномон тажних робiт за будiвельним контрактом пропорцiйно базi роз подiлу, вибраній будiвельною органiзацiєю самостiйно.

Перелiк витрат, що не включаються до собiвартостi будiвельномонтажних робіт:

1. Адмiнiстративнi витрати

До адмiнiстративних витрат належать загальногосподарськi витрати, якi спрямованi на обслуговування та управлiння будi вельною органiзацiєю.

1. Витрати на основну та додаткову заробiтну плату вiдповiдно до штатного розкладу та встановлених будiвельною органiзацiєю систем оплати працi, включаючи будьякi види грошових ви плат (передбаченi чинним законодавством надбавки та доплати, виплати, що мають компенсацiйний характер, премiї, однора зовi заохочення тощо):

• працiвникiв апарату управлiння будiвельної органiзацiї, яка має статус юридичної особи (керiвникiв, спецiалiстiв, служ бовцiв);

• працівникiв, якi здiйснюють загальногосподарське обслугову вання будiвельної органiзацiї (телефонiстiв, телеграфiстiв, радiооператорiв, операторiв зв’язку, операторiв електронно обчислювальних машин, двiрникiв, прибиральниць та ін.);

• iншого загальногосподарського персоналу.

2. Вiдрахування за встановленими законодавством нормамина соцiальнi заходи, передбаченi п. 4 розд. III Методичних реко

I

мендацiй, вiд заробiтної плати працiвникiв, зазначених у п. 1 цього роздiлу.

3. Витрати на службовi вiдрядження працiвникiв апаратууправлiння будiвельної органiзацiї та робiтникiв, якi здiйснюють загальногосподарське обслуговування будiвельної органiзацiї.

4. Витрати на транспортне обслуговування працiвникiв апарату управлiння будiвельної органiзацiї, зокрема:

4.1. Витрати на утримання та експлуатацiю службових лег кових автомобiлiв, що перебувають на балансi будiвельної ор ганiзацiї (орендуються) та обслуговують працiвникiв апарату уп равлiння, включаючи:

• основну, додаткову заробiтну плату та будьякi iншi грошовi виплати водiїв та iнших робiтникiв, що обслуговують легковi автомобiлi;

• вартiсть паливних, мастильних та iнших експлуатацiйних матерiалiв, знос i ремонт автомобiльної гуми;

• витрати на утримання гаражiв і мiсць стоянки (паркування) легкових автомобiлiв (енергопостачання, водопостачання, ка налiзацiя тощо);

• амортизацiя (орендна плата), витрати на поточний ремонт, технiчний огляд, технiчне обслуговування легкових автомо бiлiв та поточний ремонт гаражiв i мiсць стоянки автомобiлiв.

5. Витрати на матерiальнотехнiчне забезпечення апаратууправлiння будiвельної органiзацiї та iншi загальногосподарськi витрати:

5.1. Витрати на придбання канцелярських товарiв i приладiв,бланкiв облiку, звiтностi.

5.2. Витрати на утримання, експлуатацiю та поточний ремонтбудинкiв, споруд, примiщень, що використовуються апаратом управлiння будiвельною органiзацiєю.

5.3. Витрати на утримання основних засобiв, iнших нематерiальних необоротних активiв загальногосподарського викорис тання (операцiйна оренда, страхування майна, амортизацiя, ре монт, опалення, освiтлення, водопостачання, водовiдведення, охо рона).

5.4. Амортизацiя основних засобiв, призначених для обслуговування апарату управлiння (крiм легкових автомобiлiв), обчис лена за їх первiсною або справедливою вартiстю вiдповiдно до встановлених норм.

I 4

5.5. Витрати на малоцiнний i швидкозношуваний iнвентар та малоцiннi предмети, що використовуються будiвельною органi зацiєю i не належать до основних засобiв, та витрати на їх ре монт.

5.6. Витрати на утримання i експлуатацiю всiх видiв зв’язку та радiо, що використовуються для здiйснення управлiння i пере бувають на балансi будiвельної органiзацiї, оплата послуг зв’язку (поштовi, телеграфнi, телефоннi, телекс, факс тощо), обчислю вальних центрiв, засобiв сигналiзацiї та iнших технiчних засобiв управлiння.

5.7. Витрати на утримання, ремонт та експлуатацiю лiчильно обчислювальної, машинописної, множувальної та iншої орг технiки, що перебуває на балансi будiвельної органiзацiї i вико ристовується персоналом, зазначеним у цьому роздiлi.

5.8. Оплата послуг, що надаються стороннiми органiзацiями в управлiннi виробництвом, якщо у штатному розкладi не перед бачено вiдповiдних функцiональних служб, включаючи витрати на обчислювальнi, друкарськi, множувальнi та iншi роботи.

5.9. Оплата послуг консультацiйного та iнформацiйного харак теру (у тому числi витрати на придбання лiтератури i передплату спецiалiзованих перiодичних видань), пов’язаних iз забезпечен ням поточної дiяльностi апарату управлiння, виготовленням і зберiганням продукцiї допомiжних, другорядних виробництв бу дiвельної органiзацiї, додержанням законодавства.

6. Оплата професiйних послуг (юридичних, з оцiнки майна,аудиторських — оплата за проведення обов’язкових аудиторсь ких перевiрок, передбачених законодавством, тощо).

7. Витрати на врегулювання спорiв у судових органах.

8. Загальнi корпоративнi витрати (органiзацiйнi витрати, витрати на проведення рiчних зборiв, на оприлюднення рiчного звiту, представницькi витрати, послуги щодо змiни структури приватизованої будiвельної органiзацiї тощо).

9. Оплата передбаченого законодавством збору за реєстрацiюбудiвельної органiзацiї в органах державної виконавчої влади.

10. Витрати, пов’язанi з оплатою послуг комерцiйних банкiвта iнших кредитнофiнансових установ, включаючи плату за роз рахунковокасове обслуговування (в частинi виплат заробiтної плати персоналу, зазначеного у п. 1 цього роздiлу), отримання гарантiй, вексельного авалю, акторингових i довiрчих операцiй,

I

ведення облiку боргових вимог i зобов’язань, у тому числi й цiнних паперiв. Надання поштовотелеграфних послуг та iншi витрати, пов’язанi з грошовим обiгом.

11. Одноразова допомога, що виплачується працiвникам вiдповiдно до законодавства пiд час переведення, прийому i направ лення на роботу в iншу мiсцевiсть.

12. Вiдрахування вiдособлених структурних пiдроздiлiв наутримання апарату управлiння будiвельним об’єднанням, вклю чаючи витрати на утримання корпорацiї, асоцiацiї тощо.

13. Податки, збори та iншi обов’язковi платежi, передбаченiзаконодавством (крiм податкiв i зборiв, що включаються до ви робничої собiвартостi будiвельномонтажних робiт, тобто тi, що можна вiднести до персоналу, зазначеного у п. 1 цього Перелiку, або до вiдповiдних адмiнiстративних витрат).

14. Утримання протипожежної та сторожової охорони адмiнiстративних примiщень:

• витрати на оплату працi робiтникiв, якi перебувають у штатi будiвельної органiзацiї;

• послуги, наданi стороннiми органiзацiями, з протипожежної та сторожової охорони в установленому законодавством по рядку;

• придбання, утримання та знос протипожежного iнвентарю та устаткування.

15. Витрати на перебазування будiвельних і монтажних органiзацiй.

16. Витрати на сплату вiдсоткiв (винагороди) за користування матерiальними цiнностями, взятими в оренду (лiзинг).

2. Витрати на збут

До витрат на збут належать витрати, пов’язанi з реалiзацiєю товарiв, робiт, послуг, а саме:

1. Оплата за розроблення i видання рекламних виробiв (прей скурантiв, каталогiв, брошур, альбомiв, проспектiв, плакатiв то що), рекламу в засобах масової iнформацiї (оголошення в пресi, передачi по радiо i телебаченню); витрати на свiтлову, комп’ютер ну, iншу зовнiшню рекламу щодо дiяльностi будiвельної орга нiзацiї та на дослiдження ринку (маркетинг); вiдшкодовування витрат на участь у виставках, ярмарках, вартiсть безоплатно переданих зразкiв i макетiв; представницькi витрати (органiзацiя

I

прийомiв, конференцiй та iнших офiцiйних заходiв, включаючи оплату працi обслуговуючого персоналу).

2. Витрати пакувальних матерiалiв для затарювання готовоїпродукцiї на складах готової продукцiї (допомiжних і другорядних виробництв будiвельної органiзацiї); витрати на ремонт тари.

3. Витрати на утримання персоналу, дiяльнiсть якого пов’язанаiз збутом, включаючи витрати на вiдрядження працiвникiв, за йнятих збутом.

4. Витрати на утримання основних засобiв, iнших матерiальних необоротних активiв, пов’язаних зi збутом робiт, послуг (опе рацiйна оренда, страхування, амортизацiя, ремонт, опалення, освiтлення, охорона).

5. Витрати на утримання легкового автотранспорту, який використовується працiвниками вiддiлу збуту:

• на оплату працi водiїв та обов’язковi вiдрахування на соцiальнi заходи згiдно із законодавством;

• на ремонт, технiчний нагляд i технiчне обслуговування.

6. Витрати на транспортування, перевалку i страхування готовоїпродукцiї, виробленої допомiжними та другорядними виробницт вами будiвельної органiзацiї для її реалiзацiї на сторону, транс портноекспедицiйнi та iншi послуги, пов’язанi з транспортуван ням продукцiї вiдповiдно до умов договору (базису) поставки.

7. Податки, збори та iншi обов’язковi платежi, передбаченiзаконодавством, пов’язанi з вiдповiдними витратами на збут.

8. Iншi витрати, пов’язанi зi збутом товарiв, робiт (послуг).

3. Iншi операцiйнi витрати

До iнших операцiйних витрат належать:

1. Втрати вiд знецiнення запасiв.

2. Втрати вiд нестачi та псування цiнностей.

3. Визнанi штрафи, пенi, неустойки.

4. Сума безнадiйної дебiторської заборгованостi та вiдрахуваннядо резерву сумнiвних боргiв.

5. Витрати на утримання об’єктiв соцiальної сфери.

6. Витрати на утримання примiщень, що надаються безоплатнопрофесiйним спiлкам, пiдприємствам громадського харчування, що обслуговують працiвникiв будiвельної органiзацiї або вико ристовуються будiвельною органiзацiєю самостiйно на зазначенi цiлi, включаючи нарахування амортизацiї, витрати на проведен

I

ня поточного ремонту, освiтлення, опалення, водопостачання, каналiзацiю, електропостачання, а також на паливо для приго тування їжi.

7. Витрати на дослiдження та розробки вiдповiдно до Положення(стандарту) бухгалтерського облiку 8 “Нематерiальнi активи”.

8. Собiвартiсть реалiзованої iноземної валюти, яка для цiлейбухгалтерського облiку є еквiвалентом у грошовiй одиницi України за курсом Нацiонального банку України на дату продажу iно земної валюти, плюс витрати, пов’язанi з продажем iноземної валюти.

9. Собiвартiсть реалiзованих виробничих запасiв, яка для цiлейбухгалтерського облiку складається з їх облiкової вартостi, та витрат, пов’язаних з їх реалiзацiєю.

10. Втрати вiд операцiйної курсової рiзницi (тобто вiд змiникурсу валюти за операцiями, активами i зобов’язаннями, що пов’язанi з операцiйною дiяльнiстю будiвельної органiзацiї).

11. Витрати, пов’язанi з наданням фiнансової допомоги медичним, дитячим, громадським органiзацiям тощо.

12. Iншi витрати, що виникають у процесi операцiйної дiяльностi будiвельної органiзацiї.

Витрати операцiйної дiяльностi будiвельної органiзацiї на утри мання (амортизацiя, охорона тощо) незадiяних будiвельних ма шин, механiзмiв та iнших необоротних активiв, якi не викорис товуються при виконаннi будiвельного контракту, не включаються до витрат за будiвельним контрактом i вiдносяться на зменшен ня фiнансових результатiв вiд операцiйної дiяльностi будiвельної органiзацiї.

Визнання витрат і доходiв за будiвельним контрактом

До витрат за будiвельним контрактом включаються витрати за перiод вiд дати укладення будiвельного контракту до дати завершення цього контракту. До витрат за будiвельним контрак том також включаються витрати, яких зазнав пiдрядчик при укладеннi будiвельного контракту, якщо iснує ймовiрнiсть його пiдписання i достовiрної оцiнки цих витрат. Витрати, визнанi при укладеннi будiвельного контракту, який не пiдписано до дати складання балансу, визнаються витратами звiтного перiоду без включення до витрат за цим будiвельним контрактом у на ступних звiтних перiодах.

I

Доходи i витрати, здiйсненi протягом перiоду виконання будiвельного контракту, визнаються на дату складання балансу (на останнє число мiсяця) за ступенем завершеностi будiвельно монтажних робiт, якщо кiнцевий фiнансовий результат цього контракту може бути достовiрно оцiнений.

Ступiнь завершеностi робiт за будiвельним контрактом може визначатися за одним з наведених методiв:

• вимiрювання та оцiнка виконаної роботи;

• спiввiдношення обсягу завершеної частини робiт та їх загаль ного обсягу за будiвельним контрактом у натуральному вимi рюваннi (м2 , м3 , т тощо);

• спiввiдношення фактичних витрат вiд початку виконання будi вельного контракту до дати балансу та очiкуваної (кошторис ної) суми загальних витрат за контрактом.

Будiвельнi контракти залежно вiд способу визначення цiни подiляються на контракти з фiксованою цiною та контракти за цiною “витрати плюс”.

Контракт з фiксованою цiною передбачає фiксовану (тверду) цiну всього обсягу робiт за будiвельним контрактом або фiксовану ставку за одиницю кiнцевої продукцiї, що випускається на об’ єктi будiвництва.

Контракт за цiною “витрати плюс” передбачає цiну як суму фактичних витрат пiдрядчика на виконання будiвельного конт ракту та погодженого у контрактi прибутку (у виглядi процента вiд витрат або фiксованої величини).

Кiнцевий фiнансовий результат за будiвельним контрактом з фiксованою цiною може бути достовiрно оцiнений за наявностi одночасно таких умов:

• можливостi достовiрного визначення суми загального доходу вiд виконання будiвельного контракту;

• iмовiрного отримання пiдрядчиком економiчних вигод вiд вико нання будiвельного контракту;

• можливостi достовiрного визначення суми витрат, необхiдних для завершення будiвельного контракту, i ступеня завершеностi робiт за будiвельним контрактом на дату балансу;

• можливостi достовiрного визначення та оцiнки витрат, пов’яза них з виконанням будiвельного контракту для порiвняння фактичних витрат за цим будiвельним контрактом, з поперед ньою оцiнкою таких витрат.

I

Кiнцевий фiнансовий результат за будiвельним контрактом за цiною “витрати плюс” може бути достовiрно оцiнений за наяв ностi одночасно таких умов:

• iмовiрного отримання пiдрядчиком економiчних вигод вiд ви конання будiвельного контракту;

• можливостi достовiрного визначення витрат, пов’язаних з вико нанням будiвельного контракту, незалежно вiд iмовiрностi їх вiдшкодування замовником.

Якщо кiнцевий фiнансовий результат за будiвельним контрак том не може бути оцiнений достовiрно, то:

• дохiд визнається як сума фактичних витрат вiд початку ви конання будiвельного контракту, щодо яких iснує iмовiрнiсть їх вiдшкодування;

• витрати за будiвельним контрактом визнаються витратами того перiоду, протягом якого вони були зазнанi.

Якщо в наступних звiтних перiодах не iснує невизначеностi, яка перешкоджала в попереднiх перiодах отриманню достовiрної оцiнки кiнцевого фiнансового результату за будiвельним конт рактом, то дохiд i витрати, пов’язанi з виконанням цього конт ракту, визнаються згiдно з П(С)БО 18 “Будiвельнi контрак ти”.

Якщо на дату балансу iснує iмовiрнiсть того, що загальнi витрати на виконання будiвельного контракту перевищувати муть загальний дохiд за цим будiвельним контрактом, то очiкуванi збитки визнаються витратами звiтного перiоду.

До доходу вiд будiвельного контракту генпiдрядчик включає всю вартiсть виконаних за будiвельним контрактом робiт. Вартiсть робiт, виконаних субпiдрядчиками, генпiдрядчики визнають як iншi прямi витрати, пов’язанi з виконанням будiвельного конт ракту. Субпiдрядчики до доходу включають вартiсть будiвельно монтажних робiт, виконаних власними силами.

До доходу вiд будiвельного контракту пiдрядчики (генпiдряд чики, субпiдрядчики) включають також суму вiдхилень, претен зiй і заохочувальних виплат. Кошти, одержанi внаслiдок засто сування майнової вiдповiдальностi за порушення замовниками умов будiвельного контракту, вiдображаються пiдрядчиком у скла дi доходу вiд будiвельного контракту.

Суми сплаченої неустойки (пенi) та вiдшкодування збиткiв, завданих невиконанням або неналежним виконанням пiдрядчиком

II

умов будiвельного контракту, вiдносяться на зменшення доходу вiд контракту.

Доходи i витрати за кожним будiвельним контрактом вiдобра жаються в бухгалтерському облiку окремо, iз застосуванням прин ципу нарахування.

Не визнаються доходами аванси, одержанi вiд замовникiв для фiнансового забезпечення виконання будiвельного контракту. Цi суми вiдображаються пiдрядчиком у складi його зобов’язань i зменшуються пiсля завершення виконання робiт, визнання до ходу i залiку заборгованостi.

Планування виробничої собiвартостi будiвельномонтажних робiт

Метою планування виробничої собiвартостi будiвельномонтаж них робiт є:

• визначення витрат, необхiдних для виконання будiвельно монтажних робiт у встановленi термiни за умови рацiонального використання матерiалiв, робочої сили, будiвельних та iнших виробничих ресурсiв, дотримання правил технiчної експлуа тацiї будiвельних машин i механiзмiв, а також дотримання безпечних умов працi;

• органiзацiя внутрiшньогосподарського розрахунку та управ лiнського облiку у структурних пiдроздiлах будiвельної орга нiзацiї;

• визначення цiни, за якою будiвельна органiзацiя спроможна збудувати об’єкт (виконати роботи), щодо якого провадяться торги (тендери).

Порядок i методи планування виробничої собiвартостi будi вельномонтажних робiт встановлюють будiвельнi органiзацiї са мостiйно, виходячи з умов та особливостей їх виробничої дiяль ностi й з урахуванням Методичних рекомендацiй. Планування собiвартостi будiвельномонтажних робiт може здiйснюватись за об’єктами витрат.

Планова виробнича собiвартiсть окремих об’єктiв будiвництва та видiв будiвельномонтажних робiт може розраховуватись на основi технiкоекономiчних обґрунтувань і визначатися за стат тями калькулювання витрат або за елементами витрат. Вихiдними даними для таких розрахункiв є: програма робiт будiвельної ор ганiзацiї; проектнокошторисна документація об’єктiв, що спо

III

руджуються; фiзичнi обсяги видiв робiт; виробничi норми витрат на одиницю вимiру вiдповiдних видiв робiт (конструктивних еле ментiв). Пiд час здiйснення розрахункiв враховуються: конкретнi технологiчнi та органiзацiйнi умови роботи будiвельної органiзацiї, передбаченi проектами органiзацiї будiвництва i проектами вико нання робiт; результати аналiзу рiвня витрат у минулих облiкових перiодах, можливостi iнтенсифiкацiї та пiдвищення ефективностi будiвельного виробництва.

У разi змiни протягом року проектних рiшень, що викликає змiну обсягiв будiвельномонтажних робiт, їх вартiсних показ никiв, цiн на матерiальнi ресурси тощо, або проведення iндексацiї заробiтної плати вiдповiдно до законодавства, виробнича собiвар тiсть пiдлягає уточненню.

Витрати на виконання будiвельномонтажних робiт за статтею калькулювання “Прямi матерiальнi витрати” визначаються ви ходячи з фiзичних обсягiв робiт, передбачених у проектнокош ториснiй документацiї, виробничих норм витрачання матерiальних ресурсiв та цiн постачальникiв на матерiальнi ресурси.

Витрати за статтею калькулювання “Прямi витрати на опла ту праці” визначаються виходячи з фiзичних обсягiв робiт, пе редбачених у проектнокошториснiй документацiї, та норм за трат працi, що дiють в органiзацiї. Основна, додаткова заробiтна плата та iншi грошовi виплати працівникам і лiнiйному персо налу (начальникам дiльниць, виконавцям робiт, майстрам, ме ханiкам дiльниць), які входять до складу виробничих бригад, визначається вiдповiдно до системи оплати працi, що застосову ється у данiй будiвельнiй органiзацiї.

Витрати за статтею калькулювання “Експлуатацiя будiвельних машин та механiзмiв” визначаються виходячи з потреби в роботi будiвельних машин i механiзмiв у машинозмiнах (машиного динах), передбаченої у проектах органiзацiї будiвництва i проек тах виконання робiт для окремих об’єктiв, та планової кальку ляцiї вартостi машинозмiн (машиногодин).

Витрати за статтею калькулювання “Вiдрахування на соцiальнi заходи” визначаються за кожним видом вiдрахувань вiдповiдно до встановлених законодавством норм.

Загальновиробничi витрати визначаються на плановий перiод у цiлому для будiвельної органiзацiї на пiдставi кошторисiв цих витрат. Розподiл загальновиробничих витрат мiж об’єктами ви

II

трат здiйснюється з використанням бази розподiлу. Витрати на оплату працi лiнiйного персоналу і працівникiв, якi зайнятi на роботах, що виконуються за рахунок загальновиробничих ви трат, визначаються виходячи з посадових окладiв, тарифних ста вок і систем оплати працi, установлених у данiй будiвельнiй органiзацiї.

Для визначення планової виробничої собiвартостi окремих об’єктiв будiвництва (видiв будiвельномонтажних робiт) скла дають плановi калькуляцiї, в яких витрати розраховуються за окремими статтями на обсяг робiт, передбачений планом (про грамою робiт). Враховується також зниження витрат, передбаче них заходами щодо пiдвищення технiчного i органiзацiйного рiвня будiвельного виробництва. Планова собiвартiсть повинна бути не вищою нiж вiдповiдна собiвартiсть об’єктiв будiвництва (видiв будiвельномонтажних робiт), передбачена договiрною цiною.

Планова виробнича собiвартiсть будiвельномонтажних робiт структурного пiдроздiлу може визначатися як пiдсумок плано вих витрат окремих об’єктiв будiвництва (видiв будiвельномон тажних робiт), включених до плану (програми робiт пiдроздiлу), або розрахована укрупнено аналiтичнорозрахунковим методом у цiлому за окремими елементами витрат.

Плановi витрати за елементом “Матерiальнi затрати” можуть обчислюватися одним з наведених способiв:

• за плановорозрахунковими нормативами матерiальних витрат на 1 млн вартостi будiвельномонтажних робiт. Такi норма тиви розраховуються на пiдставi аналiзу фактичних витрат за минулi перiоди з використанням даних бухгалтерського облiку та iндексiв iнфляцiї за вказанi перiоди;

• за фiзичними обсягами укрупнених видiв будiвельномонтаж них робiт по об’єктах будiвництва, включених до плану, пла новорозрахунковими нормативами матерiальних ресурсiв на вiдповiднi види робiт та їх вартостi за цiнами, що визна чаються вiдповiдно до п. 2 розд. IV Методичних рекомен дацiй.

Плановi витрати за елементом “Витрати на оплату праці” мо жуть обчислюватися за плановорозрахунковими нормативами витрат на оплату працi працівникiв і лiнiйного персоналу (началь никiв дiльниць, виконавцiв робiт, майстрiв, механiкiв дiльниць), які входять до складу виробничих бригад, та апарату управлiння

II

вiдособленого структурного пiдроздiлу на 1 млн вартостi будi вельномонтажних робiт. Такi нормативи розраховуються на пiдставi аналiзу фактичних витрат за минулi перiоди з викорис танням даних бухгалтерського облiку та iндексiв iнфляцiї за вказанi перiоди.

Плановi витрати за елементом “Вiдрахування на соцiальнi заходи” обчислюються за кожним видом вiдрахувань вiдповiдно до встановлених законодавством норм.

Плановi витрати за елементом “Амортизація” обчислюються виходячи iз середньомiсячної вартостi як власних, так i орендо ваних основних засобiв, нематерiальних активiв та iнших не оборотних матерiальних активiв, на якi нараховується аморти зацiя, i середньої норми амортизацiйних вiдрахувань.

Середня норма амортизацiйних вiдрахувань визначається ви ходячи з перелiку основних засобiв, нематерiальних активiв та iнших необоротних матерiальних активiв, що передбачається задiяти у плановому перiодi, на якi нараховується амортизацiя, а також норм, затверджених за окремими групами основних за собiв.

Плановi витрати за елементом “Iншi операцiйнi витрати” об числюються iз застосуванням плановорозрахункових нормативiв, якi розраховуються у вiдсотках до суми витрат за елементами. Такi нормативи розраховуються на пiдставi аналiзу фактичних витрат за минулий перiод з використанням даних бухгалтерсь кого облiку.

Бухгалтерський облiк витрат у будiвельнiй органiзацiї

Бухгалтерський облiк витрат будiвельної органiзацiї здiйсню ється з метою забезпечення формування повної, правдивої та не упередженої iнформацiї щодо вiдображення фактичних витрат, понесених пiд час виконання будiвельномонтажних робiт, а також вироблення продукцiї допомiжними та другорядними виробни цтвами будiвельної органiзацiї, обчислення фактичної собiвартостi як для окремих об’єктiв облiку витрат, так i витрат будiвельної органiзацiї в цiлому, а також для здiйснення контролю за вико ристанням матерiальних, трудових i фiнансових ресурсiв.

Данi бухгалтерського облiку використовуються для оцiнки фiнансового стану будiвельної органiзацiї, ефективностi органi

II4

зацiйнотехнiчних заходiв, спрямованих на розвиток i удоскона лення будiвельного виробництва, плановоекономiчних i аналiтич них розрахункiв, управлiнського облiку та внутрiшньогосподар ського розрахунку у будiвельнiй органiзацiї.

Органiзацiя бухгалтерського облiку витрат передбачає:

• застосування єдиного пiдходу до вiдображення в бухгалтерсько му облiку господарських операцiй на пiдставi затверджених у будiвельнiй органiзацiї правил ведення документообiгу з ураху ванням особливостей її дiяльностi;

• застосування типових форм первинних облiкових документiв, системи рахункiв, реєстрiв аналiтичного облiку та способiв реєстрацiї й узагальнення наявної iнформацiї та оброблення облiкової iнформацiї на паперових або машинних носiях;

• розроблення облiкової номенклатури об’єктiв калькулювання.

Об’єктом бухгалтерського облiку витрат можуть бути окремi види будiвельномонтажних робiт, окрема будiвля i споруда, кiлька будiвель i споруд, будiвельний контракт у цiлому, вiдособ лений структурний пiдроздiл, будiвельна органiзацiя в цiлому.

Бухгалтерський облiк витрат на виконання будiвельномон тажних робiт залежно вiд видiв об’єктiв облiку може бути органi зовано за замовленнями або за методом накопичення витрат за певний перiод часу iз застосуванням елементiв нормативного ме тоду облiку i контролю за економним i рацiональним викорис танням матерiальних, трудових i фiнансових ресурсiв.

Основним методом облiку витрат на виконання будiвельно монтажних робiт є облiк за замовленнями вiдповiдно до будiвель них контрактiв. Облiк витрат за замовленнями ведеться нарос таючим пiдсумком до закiнчення виконання контракту.

Реєстром облiку виконаних будiвельномонтажних робiт у на туральнiй та вартiснiй формi є Журнал облiку виконаних робiт. Данi Журналу облiку є пiдставою для складання первинних облiкових документiв у будiвництвi (форма № КБ2в “Акт прий мання виконаних пiдрядних робіт” і форма № КБ3 “Довiдка про вартiсть виконаних робiт та витрати”), якi використовуються для розрахункiв iз замовником за виконанi пiдряднi роботи та скла дання звiтностi у будiвництвi.

Вiдображення в бухгалтерському облiку витрат на будiвельно монтажнi роботи здiйснюється вiдповiдно до Плану рахункiв бух галтерського облiку активiв, капiталу, зобов’язань i господар

II

ських операцiй пiдприємств i органiзацiй та iнструкцiї по його застосуванню, затвердженої наказом Мiнiстерства фiнансiв України вiд 30.11.99 № 291.

Бухгалтерський облiк витрат на виконання будiвельномонтаж них робiт ведеться на рахунку 23 “Виробництво” безпосередньо в Журналiордерi або машинограмах, що їх замiнюють, в яких об’єднанi аналiтичний i синтетичний облiки витрат, а також вiдоб ражається вартiсть робiт, виконаних власними силами будiвельної органiзацiї, i вартiсть робiт, прийнятих вiд субпiдрядних органi зацiй. На рахунку 23 “Виробництво” в Журналiордерi витрати групуються вiдповiдно до визначених об’єктiв калькулювання. Витрати вiдособлених допомiжних і другорядних виробництв облi ковуються на окремих аналiтичних субрахунках “Допомiжнi вироб ництва”, в журналахордерах, листкахрозшифровках або в маши нограмах, якi їх замiнюють, у розрiзi видiв цих виробництв.

Фактичнi витрати на будiвельномонтажнi роботи групуються за статтями витрат. Прямi витрати (матерiальнi витрати, витра ти на оплату працi, на експлуатацiю будiвельних машин i ме ханiзмiв, вiдрахування на соцiальнi заходи, iншi прямi витрати) щомiсячно визначаються та вiдносяться на окремi об’єкти кальку лювання за прямими ознаками на пiдставi первинних облікових документiв. Уся первинна документацiя складається з обов’яз ковим кодуванням, що забезпечує облiк за статтями витрат i за об’єктами калькулювання. Первиннi документи складаються в момент здiйснення операцiй, а якщо це неможливо — безпосе редньо пiсля їх закiнчення.

Прямi матерiальнi, трудовi та iншi прямi витрати, а також загальновиробничi витрати та витрати вiд браку робiт вiдобра жаються за дебетом рахунка 23 “Виробництво”, за кредитом — суми фактичної виробничої собiвартостi виконаних робiт (у дебет рахунка 90 “Собiвартiсть реалізації”). За кредитом субрахункiв облiку витрат допомiжних виробництв з виконання некапiтальних робiт у кореспонденцiї з дебетом рахункiв 11 “Iншi необоротнi матерiальнi активи”, 22 “Малоцiннi та швидкозношуванi пред мети” та субрахункiв облiку витрат основного виробництва спи сується собiвартiсть виготовлених у допомiжних і другорядних виробництвах виробiв, робiт.

Вартiсть використаних матерiалiв включається у виробничу собiвартiсть будiвельномонтажних робiт з кредиту рахунка 80

II

“Матерiальнi витрати” для будiвельних органiзацiй, якi застосо вують 8й клас рахункiв, або з кредиту рахунка 20 “Виробничi запаси” для органiзацiй, що застосовують 9й клас рахункiв, вартiсть продукцiї допомiжних і другорядних виробництв — з кредиту рахунка 23 “Виробництво”, а вартiсть послуг виробничого характеру, наданих стороннiми органiзацiями, — з кредиту ра хунка 63 “Розрахунки з постачальниками i пiдрядчиками” та вiдповiдних субрахункiв.

Фактичнi витрати матерiалiв на виконання будiвельномон тажних робiт по об’єктах облiку вiдображаються в облiкових реєстрах на пiдставi матерiальних звiтiв.

Витрати на оплату працi робiтникiв включаються у виробничу собiвартiсть будiвельномонтажних робiт з кредиту рахунка 81 “Витрати на оплату праці” за видами оплати працi для органi зацiй, що застосовують 8й клас рахункiв, або вiдповiдно з кре диту рахунка 66 “Розрахунки з оплати праці” для органiзацiй, що застосовують 9й клас рахункiв, i вiдносяться на витрати по окремих об’єктах калькулювання за прямою ознакою на пiдставi документiв, якi визначають витрати працi. Якщо неможливо вiд нести окремi види надбавок, доплат, заохочувальних i компенсую чих виплат за прямою ознакою, розподiл їх по об’єктах вiдбу вається пропорцiйно сумi заробiтної плати без цих надбавок, доплат i компенсуючих виплат або iншими методами, що застосо вуються у будiвельнiй органiзацiї.

Вiдрахування на соцiальнi заходи включаються у собiвартiсть будiвельномонтажних робiт за прямою ознакою з кредиту рахунка 65 “Розрахунки за страхуванням” та вiдповiдних субрахункiв: 651 “За пенсiйним забезпеченням”, 652 “За соцiальним страху ванням”, 653 “За страхуванням на випадок безробіття”, 654 “За iндивiдуальним страхуванням”.

Витрати на утримання та експлуатацiю власних i орендова них машин i механiзмiв у будiвельнiй органiзацiї вiдображаються на рахунку 23 “Виробництво”, субрахунок “Експлуатацiя ма шин i механiзмiв” за їх видами чи групами i вiдносяться на витрати за окремими об’єктами калькулювання за прямою озна кою на пiдставi первинних документiв.

Витрати на оплату працi робiтникiв, зайнятих керуванням та обслуговуванням машин, вiдрахування у резерв на оплату вiд пусток, витрати на паливо, електроенергiю, а також допомiжнi

II

експлуатацiйнi матерiали, утримання рейкових i безрейкових колiй, амортизацiйнi вiдрахування, витрати на ремонт та оренд на плата за машини вiдносяться на виробничу собiвартiсть утри мання груп цих машин за прямою ознакою.

Втрати вiд браку в роботi будiвельних органiзацiй накопичу ються на рахунку 24 “Брак у виробництвi” окремо за браком, допущеним пiд час виконання будiвельномонтажних робiт, i браком, допущеним у допомiжних і другорядних виробництвах будiвельної органiзацiї на окремому субрахунку. Облiк втрат вiд браку ведеться по окремих об’єктах будiвництва, видах робiт та допомiжних і другорядних виробництвах у журналах, листках розшифровках або машинограмах, якi їх замiнюють.

До втрат вiд браку, допущеного пiд час виконання будiвельно монтажних робiт, належать витрати на перероблення неякiсно виконаних робiт з вини будiвельної органiзацiї, а також витра ти на усунення пошкоджень у зведених конструкцiях, допу щених пiд час подальшого виконання будiвельномонтажних робiт.

Витрати на усунення дефектiв у будiвництвi, допущених з вини замовника i ним оплачених, не належать до втрат вiд бра ку.

У витрати на виправлення браку, допущеного пiд час виконан ня будiвельномонтажних робiт, включається вартiсть додатко во витрачених матерiалiв, витрати на оплату працi, вiдрахування на соцiальнi заходи, на експлуатацiю будiвельних машин i ме ханiзмiв, а також частина загальновиробничих витрат.

У виробничу собiвартiсть будiвельномонтажних робiт вклю чаються витрати на виправлення браку за вирахуванням: оста точно забракованої продукцiї за справедливою вартiстю; суми, що вiдшкодовуються працiвниками, якi допустили брак; суми, що одержанi вiд постачальникiв за неякiснi матерiали i комплек туючi вироби тощо.

Загальновиробничi витрати визначаються по будiвельнiй ор ганiзацiї в цiлому як постiйнi, так i змiннi i вiдносяться з креди ту рахунка 91 “Загальновиробничi витрати” в дебет рахунка 90 “Собiвартiсть реалізації”, субрахунок 903 “Собiвартiсть ре алiзованих робiт i послуг”.

При цьому генеральнi пiдрядчики щомiсяця зменшують вели чину окремих статей загальновиробничих витрат на суму витрат

II

на обслуговування субпiдрядчикiв вiдповiдно до контрактiв мiж ними, списуючи їх з рахунка 91 “Загальновиробничi витрати” на рахунок 63 “Розрахунки з постачальниками та пiдрядчиками”. Субпiдряднi органiзацiї збiльшують величину вiдповiдних статей загальновиробничих витрат по дебету рахунка 91 “Загальнови робничi витрати” i вiдображають їх по кредиту рахунка 36 “Роз рахунки з покупцями i замовниками”.

Загальновиробничi витрати пiдлягають розподiлу мiж об’єк тами облiку витрат iз застосуванням установлених у будiвельнiй органiзацiї способiв їх розподiлу, виходячи iз специфiки викону ваних робiт.

Прямi та загальновиробничi витрати включаються у виробничу собiвартiсть будiвельномонтажних робiт того звiтного перiоду, в якому вони були здiйсненi. Непродуктивнi витрати i втрати вi дображаються в облiку того звiтного перiоду, в якому вони вияв ленi.

Якщо у будiвельнiй органiзацiї створюється резерв для опла ти вiдпусток i виплати винагород за вислугу рокiв, то у витра ти виробництва включаються щомiсячнi вiдрахування на ство рення такого резерву з вiднесенням їх на загальновиробничi витрати.

До незавершеного будiвельного виробництва належать не закiнченi i не прийнятi замовником об’єкти (будiвельномонтажнi роботи), що є об’єктами облiку.

Незавершене будiвельне виробництво складається з витрат на виконання будiвельномонтажних робiт, що виконуються влас ними силами будiвельної органiзацiї, а також iз вартостi робiт субпiдрядних органiзацiй, прийнятих i сплачених генеральним пiдрядчиком.

Фактична собiвартiсть будiвельномонтажних робiт, викона них власними силами будiвельної органiзацiї на об’єктах, якi належать до незавершеного будiвельного виробництва, облiко вується на рахунку 23 “Виробництво”.

Виконанi субпiдрядними органiзацiями роботи, прийнятi i оплаченi генеральним пiдрядчиком, включаються у виробничу собiвартiсть будiвельномонтажних робiт генерального пiдрядчика (рахунок 90 “Собiвартiсть реалізації”). Розрахунки за виконанi субпiдрядними органiзацiями роботи ведуться на рахунку 631 “Розрахунки з постачальниками та пiдрядчиками”.

II

Витрати на спорудження та розбирання тимчасових (титуль них i нетитульних) будiвель i споруд включаються у виробничу собiвартiсть будiвельномонтажних робiт за умови включення таких витрат у кошторис на будiвництво об’єкта.

Витрати на спорудження та розбирання титульних тимчасо вих будiвель i споруд облiковуються у порядку, встановленому щодо облiку виконаних будiвельномонтажних робiт, i включа ються у виробничу собiвартiсть робiт за вiдповiдними статтями калькулювання та елементами витрат.

Витрати на спорудження та розбирання нетитульних тимча сових будівель i споруд облiковуються на рахунку 91 “Загально виробничi витрати” окремо за кожним з таких об’єктiв i включа ються у виробничу собiвартiсть будiвельномонтажних робiт за статтею “Загальновиробничi витрати” (за елементом “Iншi опе рацiйнi витрати”) — у дебет рахунка 90 “Собiвартiсть реалізації” для органiзацiй, якi застосовують 9й клас рахункiв, i в рахунок 80 “Матерiальнi витрати”, субрахунок 809 “Iншi матерiальнi ви трати” для органiзацiй, якi застосовують 8й клас рахункiв “Ви трати за елементами”.

Витрати за будівельним контрактом, що підлягають відобра женню у собівартості даного звітного періоду, мають складатися тільки з тих витрат, які пов’язані з обсягом конкретно викона ної на цьому об’єкті роботи, що визнана доходом. Витрати, по в’язані з виконанням робіт, які ще не визнано доходом, відобра жуються підрядчиком у складі незавершеного виробництва. Роз рахунки підрядчика із замовником (субпідрядчика з генпідряд чиком) відбуваються за рахунками за виконані роботи, що пере дані для оплати. Їх відображення здійснюється за типовою коре спонденцією рахунків, що запроваджена разом з Планом рахун ків бухгалтерського обліку. Разом з тим відповідно до П(С)БО 18 “Будівельні контракти” для накопичення даних про викона ні, передані для оплати рахунки і залишок незавершеного вироб ництва, про валову заборгованість замовників і замовникам до рахунка 23 “Виробництво”, на якому вже використовується суб рахунок 230 “Виконання будівельномонтажних робіт (будівель них контрактів)”, буде відкрито ще два субрахунки 238 “Незавер шені будівельні контракти” і 239 “Проміжні рахунки”. Записи на цих субрахунках (дебет 238, кредит 239) здійснюються на суму рахунка (без непрямих податків) за виконані будівельні

I

роботи (проміжний рахунок оплати) у тому періоді, в якому та кий рахунок передано для оплати і відображено типовою корес понденцією рахунків бухгалтерського обліку за дебетом рахунка 36 “Розрахунки з покупцями і замовниками” і кредитом рахунка 70 “Доходи від реалізації”. Згорнуте сальдо рахунка 23 “Вироб ництво” показуватиме суму незавершеного виробництва підряд чика або його заборгованість замовнику.

Пунктом 2 П(С)БО 18 “Будівельні контракти” введено два нових терміни:

• валова заборгованість замовників; • валова заборгованість замовникам.

Валова заборгованість замовників за роботи за будівельним контрактом — це сума перевищення витрат підрядчика та ви знаного ним прибутку (за вирахуванням визнаних збитків) над сумою проміжних рахунків (без непрямих податків) на дату ба лансу з початку виконання будівельного контракту.

Валова заборгованість замовникам за роботи за будівельним контрактом — це сума перевищення проміжних рахунків (без непрямих податків) над витратами підрядчика та визнаним ним прибутком (за вирахуванням визнаних збитків) на дату балансу з початку виконання будівельного контракту.

Таким чином, термін “валова заборгованість” означає різницю між витратами підрядчика та визнаним ним прибутком (за вира хуванням визнаних збитків) по будівельному контракту та сума ми переданих для оплати замовнику проміжних рахунків за цим контрактом.

Пункт 19 П(С)БО 18 “Будівельні контракти” передбачає, що валову заборгованість замовників за роботи, виконані за будівель ним контрактом, підрядчик наводить у складі незавершеного ви робництва; валову заборгованість замовникам за роботи, вико нані за будівельним контрактом, підрядчик наводить у складі інших поточних зобов’язань.

Після завершення будівельного контракту субрахунки 238 і 239 взаємно закриваються (табл. 2.3).

Інформація, що дає потрібне уявлення щодо виконання буді вельних контрактів (сума доходу, прибутків, авансів, вартість виконаних субпідрядчиками робіт тощо) наводиться підрядчика ми у примітках до річної фінансової звітності, якщо підрядчики не є суб’єктами малого підприємництва.

I I

Таблиця 2.3 Типова кореспонденція рахунків при відображенні господарських операцій при здійсненні будівництва підрядним способом

Зміст операції

Сума, тис. грн.

Кореспонденція рахунків

Дебет

Кредит

1

2

3

4

Отримано аванс

1000

31 “Рахунки

681 “Розрахунки

в банках”

за авансами одержаними”

Витрати

2200

230 “Виконання

13 “Знос необорот

підрядчика

будівельного

них активів”,

(власні) прямі

контракту”

20 “Виробничі запа си”, 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядчиками”, 66 “Розрахунки з оплати праці”

Загальновироб

400

91 “Загальновироб

13 “Знос необорот

ничі витрати

ничі витрати”

них активів”, 20 “Виробничі запа си”, 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядчиками”, 66 “Розрахунки з оплати праці”

400

230 “Виконання

91 “Загальновироб

будівельного

ничі витрати”,

контракту”

92 “Адміністратив ні витрати”

Адміністративні,

230

92 “Адміністративні

13 “Знос необорот

інші операційні

витрати”, 93 “Витра

них активів”,

витрати і витра

ти на збут”, 94 “Інші

20 “Виробничі запа

ти на збут

витрати операційної

си”, 63 “Розрахунки

діяльності”

з постачальниками і підрядчиками” 66 “Розрахунки з оплати праці”

250

79 “Фінансові

93 “Витрати

результати”

на збут”, 94 “Інші витрати операційної діяльності”

I

Продовження табл. 2.3

1

2

3

4

Рахунок за ви

3600

36 “Розрахунки

703 “Дохід від

конані роботи

з покупцями

реалізації робіт

(генпідрядчик)

і замовниками”

і послуг”

Належить

1000

230 “Виконання

63 “Розрахунки

субпідрядчику

будівельного

з постачальниками

контракту”

та підрядчиками”

ПДВ у рахунку

200

641 “Розрахунки

63 “Розрахунки

субпідрядчика

за податками”

з постачальниками та підрядчиками”

ПДВ у рахунку

600

703 “Дохід від реалі

641 “Розрахунки

генпідрядчика (на всю суму генпідряду)

зації робіт і послуг”

за податками”

Списані власні

1700

903 “Собівартість

230 “Виконання

витрати по закін

реалізованих робіт

будівельного

чених роботах

і послуг”

контракту”

Списані витрати

1000

903 “Собівартість

230 “Виконання

генпідрядчика

реалізованих робіт”

будівельного

за вартістю робіт, виконаних субпідрядчиком

контракту”

Формування

3000

703 “Дохід від реалі

79 “Фінансові

фінансового результату

зації робіт і послуг”

результати”

Списання собі

1700

79 “Фінансові

903 “Собівартість

вартості (власні)

результати”

реалізованих робіт”

Списання вартості

1000

79 “Фінансові

903 “Собівартість

робіт, виконаних

результати”

реалізованих робіт

субпідрядчиком

і послуг”

Визначення

50

79 “Фінансові

44 “Нерозподілені

чистого прибутку

результати”

прибутки (непокри ті збитки)”

Одночасне відоб

3000

238 “Незавершені

239 “Проміжні

раження проміж

будівельні

рахунки”

них рахунків генпідрядчиком (без ПДВ)

контракти”

Залік авансу

1000

681 “Розрахунки

36 “Розрахунки

за авансами

з покупцями

одержаними”

та замовниками”

I

Закінчення табл. 2.3

1

2

3

4

Отримано премію

1400

31 “Рахунки

703 “Дохід від

за введення

в банках”

реалізації робіт

об’єкта

і послуг”

Нараховано пре

1400

230 “Виконання

66 “Розрахунки

мію за введення

будівельного

з оплати праці”

об’єкта

контракту”,

92 “Адміністративні витрати”

Після закінчення

74520

239 “Проміжні ра

238 “Незавершені

будівельного

хунки”

будівельні

контракту

контракти”

Метод визнання доходів і витрат з урахуванням ступеня завер шеності робіт передбачає три способи розрахунку результатів ро біт.

Ступінь завершеності робіт за будівельним контрактом може визначатися за одним із наведених методів: 1) вимірювання та оцінка виконаної роботи;

2) співвідношення обсягу завершеної частини робіт та їх загально го обсягу за будівельним контрактом у натуральному вимірі;

3) співвідношення фактичних витрат з початку виконання буді вельного контракту до дати балансу та очікуваної (кошторис ної) суми загальних витрат за контрактом.

Перший метод (вимірювання та оцінка виконаної роботи) — вимірювальнооцінний. Він найбільш суб’єктивний, оскільки ґрунтується на висновках окремих спеціалістів підприємства. Саме вони визначають ступінь готовності об’єкта. Якщо підприємство вибирає цей метод оцінки ступеня завершеності, то йому слід закріпити відповідні повноваження за конкретними спеціалістами (виконробами, технологами, керівниками вищої ланки). Навряд чи у цьому випадку головні бухгалтери мають право давати са мостійну експертну оцінку. У більшості випадків бухгалтери не мають необхідного досвіду, знань і профільної освіти. Крім того, очевидною є потреба складання первинних документів, в яких фіксували б оцінку ступеня готовності об’єкта на звітну дату. У цьому контексті могли б стати у пригоді звичні акти виконаних робіт, в яких, власне кажучи, і фіксують суми виконання на

I 4

конкретну дату. Більше того, ці суми ще й узгоджуються із замовником (адже він також ставить свій підпис на актах), що є додатковим фактором надійності оцінки.

Другий метод (співвідношення обсягу завершеної частини ро біт та їх загального обсягу за будівельним контрактом у нату ральному вимірі) загалом подібний до першого. Різниця лише в тому, що співвідносять не вартісні, а натуральні показники. Цей метод більш адаптований до умов невеликих будівельних фірм. Одиницями виміру можуть бути ті показники, які найадекват ніше характеризують види робіт, що їх виконують. Це можуть бути кубометри цегляної кладки, якщо, наприклад, РБУ спеціа лізується на кам’яних роботах, або машиногодини роботи екс каваторів, якщо підприємство переважно займається риттям кот лованів чи траншей. Якщо підприємство виконує тільки електро монтажні чи сантехнічні роботи або облаштовує інші комунікації під час будівництва об’єктів, то як натуральні одиниці розра хунку його продуктивності можуть використовуватися відпра цьовані людиногодини. Трудові показники обов’язково будуть корисними у разі використання цього способу і для тих буді вельних підприємств, які провадять ремонти і реставрацію, оскіль ки ці роботи, як правило, характеризуються високою трудоміст кістю.

Найбільш застосовуваний на практиці третій метод — метод співвідношення витрат, понесених на звітну дату, із загальною сумою витрат за контрактом (у п. 4 П(С)БО 18 “Будівельні кон тракти” його названо останнім). Причина проста: усі початкові дані для розрахунку є у бухгалтерських облікових реєстрах. Слід зазначити, що очікувані загальні витрати за контрактом у п. 4 стандарту ототожнено з кошторисною сумою витрат. Цей метод зазвичай використовують ті будівельні організації, які виконують комплексні будівельні роботи: великі трести і домобудівельні комбінати (табл. 2.4, 2.5).

У світовій практиці використовується “касовий” метод визна чення ступеня завершеності контракту. Показник готовності ви значають на основі зіставлення сум, одержаних від замовника на звітну дату (сума всіх авансів), і загальної ціни контракту. П(С)БО 18 “Будівельні контракти” не передбачає застосування такої схеми. Однак не забороняється підприємству, що виріши ло використовувати метод “вимірювання та оцінки виконаної

I

Таблиця 2.4 Метод співвідношення витрат. Числовий приклад

Показник

Усього

п/п

період

період

період

1

Загальна сума запланованого доходу за контрактом, тис. грн.

500

2

Загальна сума планових витрат, тис. грн.

450

3

Фактичні витрати, тис. грн.

200

150

100

450

4

Відсоток освоєння витрат, %

44

33

23

100

(200:450)

(150:450)

(100:450)

5

Розрахунковий дохід,

220

165

115

500

тис. грн.

(500 ×

(500 ×

(500 ×

× 44 %)

× 33 %)

× 23 %)

6

Прибуток (показник

20

15

15

50

рядка 5 – показник рядка 3),

(220 –

(165 –

(115 –

тис. грн.

– 200)

– 150)

– 100)

7

Акти виконаних робіт (виставлені замовнику рахунки), тис. грн

250

180

70

500

8

Оплата рахунків, тис. грн.

200

200

100

500

роботи”, розглядати “касові” показники як вимірювальнооцінні параметри.

Згідно із п. 19 П(С)БО 18 “Будівельні контракти” у баланс потрапляють різниці між сумами накопичених на звітну дату розрахункових обсягів робіт і виставлених замовнику проміж них рахунків (актів) за виконані роботи. Якщо різниця позитив на, то утворюється так звана валова заборгованість замовника, якщо від’ємна — валова заборгованість перед замовником. Коли утворюється валова заборгованість замовника, вона відобража ється у балансі за статтею “Незавершене будівництво” (рядок 020), валову заборгованість, у свою чергу, відображають у звіт ності як поточну кредиторську заборгованість.

Різниця між залишками за субрахунками 238 “Незавершені будівельні контракти” і 239 “Проміжні рахунки” у кожному звіт

I

Таблиця 2.5

Кореспонденція рахунків при відображенні господарських проведень будівельних робіт

п/п

Зміст операції

Дт

Кт

Сума, тис. грн.

період

період

період

1

Відображено загальну суму

Рахунки

витрат

231

зобов’язань

200

150

100

Субрахунок 231 у цьому випадку використано для відображення звичайних витрат, на відміну від специфічних субрахунків 238, 239

2

Списано собівартість виконаних робіт

90

231

200

150

100

Припустимо, що всі витрати відносяться до собівартості виконаних робіт, тобто на звітні дати у підрядчика немає незавершеного будівництва

3

Відображено суми доходів, одержаних розрахунковим шляхом

36

70

220

165

115

4

Відображено витрати у складі фінансових результатів

79

90

200

150

100

5

Відображено доходи у у складі фінансових результатів

70

79

220

165

115

6

Відображено суми пред’яв лених до оплати рахунків

238

239

250

180

70

7

Відображено коригування на суми валових заборго ваностей замовнику

36

238

30

15

8

Відображено коригування на суми валових заборго ваностей замовника

238

36

45

У результаті проведень у р. 7, р. 8 у кожному звітному періоді на Дт 36 буде показано суму, виставлену замовникові, а на субрахунку 238 буде відображено вартість виконаних робіт за розрахунком

9

Відображено оплату рахунків

31

36

200

200

100

10

Відображення закриття рахунків

239

238

500

I

ному періоді буде валовою заборгованістю. У першому періоді перевищення у сумі 30 тис. грн є валовою заборгованістю замов нику, у другому періоді аналогічно — різниця збільшиться на суму 15 тис. грн, у третьому періоді, коли сума виставленого рахунка на 45 тис. грн менша за розрахунковий дохід, що гово рить про виникнення валової заборгованості замовника, ці забор гованості буде компенсовано зворотним проведенням (Дт 238 — Кт 36).

При цьому слід врахувати:

• поперше, кредитове сальдо субрахунка 238, яке утворюється у результаті згортання субрахунків 238 і 239, відображати муть у пасиві балансу як інші поточні зобов’язання — стаття “Інші поточні зобов’язання”, незважаючи на те що рахунок 23 належить до класу “Запаси”;

• подруге, дебет субрахунка 238 фактично відображає продаж ну вартість виконаних робіт, яка складається із собівартості та розрахункового прибутку. Коли після згортання субрахун ків 238 і 239 утворюється дебетове сальдо, його відобразять у статті “Незавершене будівництво” Активу балансу. У резуль таті цього не буде дотримано вимогу П(С)БО 9, згідно з якою запаси повинні відображатися у звітності за найменшою вар тістю.

Відповідно до п. 17 П(С)БО 18 “Будівельні контракти”, якщо під час виконання робіт за контрактом сталися будьякі зміни в оцінках доходу, витрат або прибутку, то вони (ці зміни) мають відображатися лише в тому періоді, в якому вони відбулися, та у майбутніх періодах. Усі минулі розрахунки коригуванню не підлягають, що також відображено в П(С)БО 6 “Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах”.

Якщо, наприклад, у другому періоді підприємство перегляну ло свої плани щодо загального обсягу витрат за договором (за мість 450 тис. грн прогнозний показник дорівнює 485 тис. грн), то дохід другого періоду буде розраховано так:

• загальні фактичні витрати за договором: 200 тис. грн + + 150 тис. грн = 350 тис. грн;

• загальний відсоток освоєння витрат: 350 тис. грн : 485 тис. грн × × 100 % = 72 %;

• розрахунковий дохід за два періоди: 500 тис. грн × 72 % = = 360 тис. грн;

I

• підлягає відображенню у другому звітному періоді: 360 тис. грн – – 220 тис. грн = 140 тис. грн.

Таким чином, дохід, відображений у попередньому періоді, не змінюється, але розрахунок показників поточного періоду прова дять з урахуванням даних, відображених у попередніх періодах. Отже, облік будівельних контрактів необхідно вести наростаю чим підсумком.

Нині найбільш розповсюдженим способом будівництва є пайова участь забудовника і підрядчика.

Приклад. Підприємство здійснює будівництво офісного примі щення. Фінансування будівництва частково здійснює саме під приємство (забудовник), частково залучає кошти фізичних і юри дичних осіб на умовах пайової участі.

Частина будинку буде використана як офісне (адміністратив не) приміщення підприємства та учасників пайового будівницт ва, інша частина будинку призначена для передачі в оренду під магазин. Після закінчення будівництва частина офісних примі щень, побудованих за рахунок коштів підприємства, буде пере дана суб’єктам підприємницької діяльності на умовах оренди.

Підприємство понесло витрати, що пов’язані з виділенням ділянки, підготовкою проектнокошторисної документації (ПКД) та одержанням технічних умов. Для здійснення будівельномон тажних робіт підприємство уклало контракт із підрядчиком, що, у свою чергу, буде залучати спеціалізовані субпідрядні ор ганізації.

Будівельний контракт передбачає ціну як суму фактичних витрат на виконання будівельних робіт і суму прибутку у вигляді відсотка від витрат. Кошторисна вартість будівельномонтажних робіт визначена будівельним контрактом по очікуваній сумі при бутку 210 тис. грн з розрахунку 10 % рентабельності будівель них робіт.

Вартість робіт з урахуванням ПДВ визначена в сумі 2772 тис. грн.

У зв’язку з тим, що будинок будується як офісне приміщення самого підприємства й учасників пайового будівництва, на нього поширюються норми пп. 8.1.2 ст. 8 Закону України “Про оподат кування прибутку підприємств”. Зазначеним підпунктом Закону передбачено, що витрати на придбання основних засобів і нема теріальних активів для власного виробничого використання під лягають амортизації.

I

Ведення обліку у забудовника і підрядчика приведено у табл. 2.6.

Таблиця 2.6 Кореспонденція рахунків при відображенні господарських проведень будівельних робіт у забудовника та у підрядчика

п/п

Зміст операції

У забудовника

У підрядчика

Дт

Кт

Сума,

Дт

Кт

Сума,

тис.

тис.

грн.

грн.

1

2

3

4

5

6

7

8

1

Проведена оплата за відве дення ділянки під забудову офісного будинку, включаючи ПДВ

377

311

600

2

Сума податкового кредиту ПДВ у вартості оплачених послуг

641

377

100

3

Включаються до складу капітальних інвестицій витрати на відведення ділянки

151

377

500

4

Зроблена оплата за одержання технічних умов для будівництва офісного будинку, включаючи ПДВ

377

311

1200

5

Сума податкового кредиту ПДВ у вартості оплачених послуг

641

377

200

6

Включаються до складу капітальних інвестицій витрати на одержання технічних умов

151

377

1000

7

Сплачений аванс за розробку проектнокошторисної документації (ПКД)

371

311

6000

8

Нарахований податковий кредит по ПДВ

644

641

1000

9

Прийнята ПКД за актом приймання без ПДВ

151

631

10000

I

Продовження табл. 2.6

1

2

3

4

5

6

7

8

10

Відображається сума подат кового кредиту в частині прийнятих неоплачених робіт

641

631

1000

11

Відображається сума подат кового кредиту в частині прийнятих раніше оплаче них робіт

644

631

1000

12

Закриваються розрахунки з проектною організацією на суму оплачених авансів

631

371

6000

13

Зроблене погашення забор гованості за отриману ПКД

631

311

6000

14

Надійшли на розрахунковий рахунок замовника в якості пайової участі кошти для будівництва офісного при міщення*

311

48

500000

15

Надійшли будівельні мате ріали в якості пайової участі для будівництва офісного приміщення*

205

48

120000

16

Перераховано підрядчику кошти у якості авансу

371

311

900000

311

681

900000

17

Сума авансу віднесена до складу капітальних інвестицій без суми ПДВ

151

371

750000

18

Відображено податковий кредит з ПДВ у перерахо ваному авансі

641

371

150000

643

641

150000

19

Передані підрядчику буді вельні матеріали отримані від замовника та обладнан ня для монтажу** і встановлення***

151

205

750000

021

750000

20

Витрати підрядчика прямі (власні), включаючи мон таж і встановлення отри

231

66, 65

750000

маних від замовника ма

20, 22

теріалів і устаткування

13

II

Продовження табл. 2.6

1

2

3

4

5

6

7

8

21

Прийняті від замовника матеріали та устаткування передані в монтаж (рух по місцях збереження в ана літичному обліку)

021

021

600000

22

Відображено загальногос

66, 65

подарські витрати

91

20, 22 13

200000

23

Загальногосподарські ви трати віднесені до складу витрат за будівельним контрактом

231

91

200000

24

Відображені адміністративні

92,

66, 65

витрати, витрати на збут,

93,

20, 22

інші операційні витрати

94

13

50000

25

Адміністративні витрати, витрати на збут, інші опе раційні витрати віднесено до складу фінансових

92, 93

результатів

791

94

50000

26

Пред’явлено рахунок субпідрядної організації

231

631

450000

27

Відображена сума ПДВ у складі рахунка субпідряд чика за виконані роботи

641

631

90000

28

Сплачена вартість субпідрядних робіт

631

311

540000

29

Придбані будівельні матеріали для виконання будівельного контракту

205

631

100000

30

Сума ПДВ у рахунку по стачальника на будівельні матеріали, що надійшли

641

631

20000

31

Проведена оплата вартості отриманих матеріалів

631

311

120000

32

Списані будівельні мате ріали, устаткування і конструкції підрядчика, призначені для монтажу, без урахування ПДВ

231

205

100000

33

Погоджений акт виконаних робіт і оформлений проміж

I

Продовження табл. 2.6

1

2

3

4

5

6

7

8

ний рахунок без урахуван ня вартості матеріалів, ус таткування й авансу замов ника [((2100000 – 750000) ×

× 1,1 × 1,2)]

361

703

1782000

34

Відображено ПДВ, що призначений перерахуванню до бюджету у проміжному рахунку підрядчика

703

641

147000

35

Відображена сума ПДВ, включена в податкові зобов’язання при сплаті авансу

703

643

150000

36

Проведений залік авансу

681

361

900000

37

Списані витрати підрядчика з виконаних робіт, що оформлені проміжним актом

903

231

1350000

38

Сума доходу віднесена на фінансові результати

703

791

1485000

39

Списано на фінансові резуль тати собівартість з викона них робіт, що оформлені проміжним актом

791

903

1350000

40

Визначення чистого при бутку з виконаних робіт оформлених проміжним актом

791

441

85000

41

Одночасне відображення проміжного рахунка

238

239

1485000

42

На основі проміжного ра хунка та Акта виконаних робіт (Довідка по ф. 3) спи сується вартість прийнятих від замовника будівельних матеріалів і устаткування

021

750000

43

Відображена вартість вико наних БМР генпідрядчика у складі капітального бу дівництва замовника за мінусом авансу, включеного в капітальні інвестиції, без ПДВ (882000 – 147000)

151

631

735000

I

Закінчення табл. 2.6

1

2

3

4

5

6

7

8

44

Відображена вартість ПДВ у складі податкового кредиту

641

631

147000

45

Зроблена оплата виконаних підрядчиком робіт за міну сом перерахованих авансів, що враховані на рахунку 151

631

311

882000

311

361

882000

46

Підписаний акт введення в експлуатацію офісу, і примі щення прийняте на баланс у частині, що належить підприємству (2246500 – – 620000)

130

151

1626500

47

Частина будинку, що належить пайовикам, передана за актом

48

151

620000

48

Закриті проміжні рахунки

239

238

1485000

* Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків № 291 від 30.11.99 коштів, що забудовник одержав від пайовика для пайової участі в будівництві об’єкта, відображається по дебету рахунків обліку коштів, запа сів і кредиту рахунка 48 “Цільове фінансування і цільові надходження”.

** Відповідно до Інструкції № 291 від 30.11.99 по дебету субрахунка 151 “Капітальне будівництво” відображається збільшення понесених витрат на суму придбання створення матеріальних і нематеріальних необоротних акти вів, а по кредиту — їхнє зменшення (запровадження в дію, прийом до експлу атації тощо). На цьому субрахунку також ведуться облік устаткування, що підлягає монтажу в процесі будівництва, і авансові платежі для фінансу вання будівництва. У зв’язку з необхідністю виконання вимог Інструкції, а також необхідністю надалі провести розрахунки між замовником і підряд чиком, застосований рахунок 47 “Забезпечення майбутніх витрат і плате жів”, субрахунок 474 “Забезпечення інших витрат і платежів”.

*** На позабалансовому рахунку 021 “Устаткування, прийняте до монтажу” підрядна організація враховує устаткування, пристосування та інші товарно матеріальні цінності, що надійшли від замовника для монтажу.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Які види робіт виконує будівельне підприємство?

2. Назвати нормативний документ, у якому наводиться визначеннятерміна “будівництво”.

3. Назвати ознаки класифікації інвестицій.

4. Способи виконання будівельномонтажних робіт.

I4

5. Особливості організації бухгалтерського обліку будівельними підприємствами.

6. Порядок бухгалтерського обліку виробничих запасів.

7. Методи списання будівельних матеріалів при передачі на будівельний майданчик.

8. Документальне оформлення операцій з надходження та списаннябудівельних матеріалів.

9. Дати характеристику елементам витрат будівельного підприємства.

10. Дати характеристику сторонам будівельного контракту: “підрядчик”,“замовник”, “субпідрядчик”.

11. Облік незавершеного виробництва в будівельних організаціях.

12. Види цін, що застосовуються в будівництві.

13. Порядок розрахунків за будівельним контрактом.

14. Бухгалтерський облік доходів будівельної організації.

15. Порядок визначення фінансових результатів і нарахування податкуна прибуток.

16. Характеристика адміністративних витрат будівельного підприємства.

17. Методи обліку валової заборгованості замовниками.

18. Облік устаткування, прийнятого до монтажу.

Розділ ІІІ

3.1. Особливості виробничої діяльності підприємств транспорту та їх вплив на організацію бухгалтерського обліку

У бухгалтерському обліку на підприємствах транспорту відо бражається виробничофінансова діяльність, наявність і рух за собів джерел їх утворення, поточні операції з транспортування вантажів, перевезення пасажирів. Бухгалтерський облік у транс портних підприємствах має ряд особливостей.

1. Особливістю обліку в транспортних підприємствах є наявність великої питомої ваги в основних засобах рухомого скла ду — транспорту, навантажувальнорозвантажувальних машин, а також необхідність постійного обліку і контролю їх технічного стану, необхідності заміни окремих вузлів, деталей, їх ремонту.

2. Обліковують специфічні запаси: паливномастильні матеріали (ПММ), шини, запасні частини й агрегати та витрати, пов’я зані з їх зберіганням. У завдання обліку входить ретельне веден ня не тільки синтетичного, а й аналітичного обліку по кожному виду ТМЦ. Наприклад: рахунок 20 “Виробничі запаси” має суб рахунок (рахунок 2го порядку) 207 “Запасні частини”, до якого доцільно відкрити субрахунки 3го рівня:

• 2071 — “запасні частини, придатні до експлуатації” — до даного субрахунка відкрити такі субрахунки: 20711 “Запасні частини, придатні до експлуатації — нові”, 20712 “Запасні частини, придатні до експлуатації, що були в експлуатації”;

• 2072 — “запасні частини, що потребують ремонту”;

• 20731 — “агрегати на складі”; • 20732 — “агрегати в експлуатації”.

I

Наприклад: субрахунок 203 “Паливо”, до якого доцільно від крити субрахунки 3го рівня:

• 2031 — “дизельне пальне” (за сортами);

• 2032 — “бензин” (за марками);

• 2033 — “мастильні матеріали” (за видами);

• 2034 — “рідини”.

3. Для обліку витрат за господарськими операціями транс портних підприємств призначено рахунок 23 “Виробництво”. На АТП до цього субрахунка доцільно відкривати такі субрахунки:

• транспортування вантажів;

• перевезення пасажирів;

• транспортноекспедиційні витрати;

• інші види діяльності.

4. Особливістю обліку є відсутність незавершеного виробництва, всі витрати відносять на собівартість реалізованих по слуг.

5. У процесі діяльності обліковують особливі господарські операції:

• експлуатаційні (перевезення пасажирів, вантажів);

• гаражне, ангарне обслуговування;

• витрати, пов’язані з обслуговуванням та зберіганням рухомо го складу;

• технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів, при чепів, агрегатів;

• транспортноекспедиційні витрати;

• транспортноексплуатаційне обслуговування підприємств і на селення;

• попутне завантаження транспорту;

• перегін нового рухомого складу;

• утримання та експлуатація транспортних агентств, станцій технічного обслуговування (СТО), автовокзалів, депо.

6. Особливістю обліку на АТП є наявність субрахунків до рахунка 63, що відкриваються у трьох розрізах:

• розрахунки з постачальниками за акцептованими та іншими розрахунковими документами, строк оплати яких не наступив;

• розрахунки з постачальниками за неоплаченими в термін роз рахунковими документами;

• розрахунки з постачальниками за невідвантаженими постав ками.

I

3.2. Особливості документування перевезень

на автотранспортних підприємствах

Порядок обліку та документування перевезень автомобільним транспортом проводиться за Інструкцією про порядок виготовлен ня, зберігання, використання єдиної первинної транспортної до кументації для перевезень вантажів автомобільним транспортом і обліку транспортної роботи, затвердженою наказом Міністерства статистики України і Міністерства транспорту України від 07.08.96 № 228/253 (із змінами і доповненнями). Виконання Інструкції є обов’язковим для всіх юридичних і фізичних осіб незалежно від форми власності і відомчого підпорядкування:

• які здійснюють перевезення вантажів автомобільним транс портом на комерційній основі або для власних потреб;

• для яких виконується перевезення вантажів на комерційній основі.

Автомобільні перевезення для потреб ведення бухгалтерсько го обліку класифікуються:

• у межах міста;

• приміські;

• міжміські; • міжнародні.

Для ведення бухгалтерського обліку слід розрізняти такі по няття:

Перевізник — юридична або фізична особа, яка виконує пе ревезення вантажів автомобільним транспортом на комерційній основі (тобто за плату), і цей вид діяльності для неї не може бути єдиним, або одним із інших, або для власних потреб.

Замовник автотранспорту — юридична або фізична особа, для якої на її замовлення виконуються транспорті послуги.

Вантажовідправник — юридична або фізична особа, яка надає перевізнику вантаж для перевезення автомобільним транспортом.

Вантажоодержувач — юридична або фізична особа, яка здійснює приймання вантажу, доставленого автомобільним транспортом.

Для первинного обліку перевезених вантажів і транспортної роботи автомобільного транспорту підставою для списання ТМЦ у відправника вантажу і оприбуткування їх у одержувача, а також для виконання розрахунків між перевізником і замовником авто мобільного транспорту використовуються такі документи:

I

• подорожній лист вантажного автомобіля в міжнародному спо лученні — типова форма № 1 (міжнародна);

• подорожній лист вантажного автомобіля — типова форма № 2; • подорожній лист службового легкового автомобіля — типова форма № 3;

• товарнотранспортна накладна — типова форма № 1ТН;

• талон замовника — типова форма № 1ТЗ (використовується під час роботи автомобіля при погодинній формі оплати послуг).

Оскільки приведений перелік типових форм є бланками суво рої звітності, необхідно їх виготовляти з нумерацією, забезпечи ти облік їх отримання і зберігання та використання як бланків суворої звітності, вести журнал реєстрації виданих бланків.

Перевізники, які експлуатують автомобілі, зобов’язані при випуску автомобіля на лінію видавати водієві оформлений подо рожній лист відповідної типової форми під розписку.

Типова форма № 1 (міжнародна) видається і діє на строк від рядження автомобіля та водія для виконання перевезення ван тажу в міжнародному сполученні.

Типові форми № 2, № 3 видаються тільки на один робочий день (зміну) за умови здачі водієм подорожнього листа за поперед ній робочий день. На більший строк подорожній лист видається у випадках, коли водій виконує перевезення вантажу у міжмісь кому сполученні понад одну добу згідно з наказом перевізника. Експлуатацію автомобіля без подорожнього листа заборонено.

Товарнотранспортна накладна типової форми № 1ТН — це єдиний первинний документ, який є підставою для списання ТМЦ у вантажовідправника і оприбуткування їх у вантажоодержувача при перевезенні вантажів у межах України, а також для їх склад ського, оперативного і бухгалтерського обліку. Вона відправля ється вантажовідправником на кожне перевезення автомобілем і для кожного вантажоодержувача окремо. Накладна виписується в 4х примірниках. Перший примірник залишається у вантажовід правника і є підставою для списання ТМЦ. Другий примірник водій здає вантажоодержувачу — він є підставою для оприбуткуван ня ТМЦ. Третій і четвертий примірники, завірені підписом і печат ками вантажоодержувача, водій передає замовнику автотранспор ту для оплати за виконане перевезення. Четвертий додається до подорожнього листа і є підставою для обліку транспортної роботи та нарахування заробітної плати водієві.

I

Типова форма

№ 2ТН

Затверджена наказом Мінтрансу,

Мінстату України 29.12.95 № 488/346

ПОДОРОЖНІЙ ЛИСТ №_____

ВАНТАЖНОГО АВТОМОБІЛЯ

“____”__________200_ р.

Місце для штампа

Підприємства Режим роботи Код

Колона ____________________ Бригада

Автомобіль ________________________________________

марка держ. №

Водій _____________________________________________

Гар. № ____

прізвище, ім’я, по батькові

Причеп 1 __________________________________________

Таб. № ____

марка держ. №

Причеп 2 __________________________________________

Гар. № ____

марка держ. №

Гар. № ____

I4

РОБОТА ВОДІЯ ТА АВТОМОБІЛЯ

Операція

Час за графіком

Пробіг, км

Показання спідометра

Фактичний час, міс.,

год

хв

год, хв

1

2

3

4

5

6

Виїзд із гаража

Поверн. в гараж

РУХ ПАЛЬНОГО, ЛІТРІВ

Марки пального

Код марки

Видано

Залишок при

Час роб., год.

виїзді

поверненні

спецустат.

двигун

7

8

9

10

11

12

13

Підписи

Заправника

Механіка

Механіка

Диспетчера

I4I

Посвідчення водія, перевірив, завдання видав,

видати пального _________ літрів Підпис диспетчера _______

Водій за станом здоров’я до управління допущений підпис _________________

Штамп

Виїзд дозволений, підпис механіка _________

Автомобіль прийняв, підпис водія ____________

справний

При поверненні автомобіль _____________ несправний

Здав водій ______________

Прийняв механік ________

Особливі відмітки

___________

___________

___________

___________

___________

___________

ПОСЛІДОВНІСТЬ ВИКОНАННЯ ЗАВДАННЯ

їздок

Номери прикла дених товарно

транспортних накладних

і талонів замов ника

Відпра цьовано, год, хв

Пере везено, тонн

Вико нано, ткм

Підпис та печатка

вантажо

відправ ника

Маршрут

руху (запов нюється замовником)

звідки

куди

24

25

26

27

28

29

30

31

ТТН у кількості _____ шт. Здав водій ___________ Прийняв

прописом диспетчер _____

I4




Типова форма № 3

Затверджена наказом Державного комітету статистики України від 17 лютого 1998 р. № 74 Місце печатки (штампа) підприємства

ПОДОРОЖНІЙ ЛИСТ СЛУЖБОВОГО ЛЕГКОВОГО АВТОМОБІЛЯ

№ ______________

“__”______________ _______ року

Коди

Режим роботи водія ________________________________

Автомобіль ________________________________________ марка, державний номер, гаражний номер

Водій _____________________________________________ прізвище, ім’я, по батькові; номер посвідчення водія колона ________________ бригада ____________________

I. Завдання водіє

ві

III. Рух пального, літрів

У чиє розпо

Час

Час

Марка

8

рядження

прибуття

вибуття

пального

1

2

3

Код марки

9

Видано

10

Залишок: при виїзді

11

при поверненні

12

Заправник

прізвище, підпис

I44

II. Робота водія та автомобіля

Показники спідометра

Х

При виїзді з гаража

4

При поверненні до гаража

5

Час фактичний

Х

При виїзді з гаража

6

При поверненні до гаража

7

Водій за станом здоров’я до керування допущений

Лікар __________________________ прізвище, підпис

Виїзд дозволений

Механік ________________________ прізвище, підпис

Автомобіль прийняв _____________ підпис водія

Автомобіль здав _________________ Посвідчення водія перевірив, підпис водія

Завдання видав ________________ Автомобіль прийняв _____________ підпис механіка

Підпис диспетчера

IV. Результати роботи автомобіля

Витрати

Загаль

Час у

Розраху

нок

Розрахунок

пального, л

ний про

біг, км

наряді, год

вартост

послуг

і

зарплати

водієві

за нормою

фактично

13

14

15

16

17

18

за пробіг

за пробіг

за час

за час

у наряді

у наряді

Всього

Всього

Особа, що користувалася автомобілем _______________________________ підпис, печатка (штамп)

Особливі відмітки _________________________________________________

_________________________________________________________________

Бухгалтер __________ Таксувальник __________

підпис підпис

I4

Типова форма 1ТЗ

Затверджена наказом Мінтрансу, Мінстату України від 29.12.95 № 488/346

1 прим. — замовнику

2 прим. — АТП

ТАЛОН ЗАМОВНИКА______________ № _______

До подорожнього листа № __________________________________________ від “____” ___________________ 200 ___ р.

Автопідприємство _________________________________________________ найменування

Автомобіль _______________________________________________________ марка держ. номер

Причеп ___________________________________________________________ марка держ. номер

Замовник _________________________________________________________ найменування організації

_________________________________________________________________

_________________________________________________________________ прізвище, ім’я, по батькові, посада відповідальної особи

Час (год., хв.)

при прибутті

при вибутті

Показання спідометра

при прибутті

при вибутті

Прикладені ТТН

кількість ТТН

кількість їздок

Підпис та штамп заявника

I4

(Заповнюється автопідприємством)

Розрах. вартість

Час

Пробіг

Поїздки, від

Всього

оплач.

всього

правника

до сплати

21

22

23

24

25

Одиниця виміру

год, хв

км

грн.

Виконано

х

Тариф

х

До оплати

Підпис таксувальника

При транспортуванні вантажу власним транспортом достат ньо виписати три примірники товарнотранспортної накладної. Перший примірник залишається у вантажовідправника і є під ставою для списання ТМЦ. Другий примірник водій здає ван тажоодержувачу — він є підставою для оприбуткування ТМЦ. Третій додається до подорожнього листа і є підставою для об ліку транспортної роботи та нарахування заробітної плати во дієві.

При перевезенні однорідних вантажів від вантажовідправни ка на одну й ту саму відстань допускається оформлення однієї товарнотранспортної накладної на весь обсяг вантажу, переве зеного автомобілем за зміну. При цьому оформлення проміжних ходок здійснюється з видачею відправником водієві автомобіля талона на кожне окреме перевезення (ходку).

Перевезення вантажним автомобілем власних речей громадян на їх замовлення здійснюється за подорожнім листом з додани ми квитанціями до прибуткового касового ордера про оплату послуг.

Згідно з П(С)БО 9 “Запаси” і П(С)БО 7 “Основні засоби” ви трати, пов’язані з транспортуванням, включаються до вартості ТМЦ. Відповідно до цієї норми до початкової вартості необорот них активів (рах. 10, 11, 12) і вартості запасів (рах. 2го класу) включаються витрати по перевезенню до місця їх зберігання, використання. Крім того, можливий варіант (на вибір підприєм

I4


Типова форма № 1ТН

Затверджена наказом Мінтрансу, Мінстату України 29.12.95 № 488/346

'

ТОВАРНОТРАНСПОРТНА НАКЛАДНА №

cерія

“__”____________200__р. Автомобіль ___________________ до подорожнього листа № марка, держ. №

Автопідприємство _______________________ Водій _______________________________

назва п., і., по б.

Вид перевезень ______________________ Код

Замовник ____________________________________________________________ (платник) Код назва

адреса

адреса

Переадресування _______________________________

1. _____________________ Причеп

______________________________________________

______________________________ Гар. №

назва і адреса нового вантажоодержувача, підп. відповідальної особи

______________________________________________

______________________________________________

держ. №

Вантажовідправник ____________________________________________________________ Код назва

Вантажоодержувач _____________________________________________________________ Код назва


Пункт _______________ навантаження Пункт ______________ розвантаження Маршрут № _________________________________ __________________________________

2. _____________________ Причеп

______________________________ Гар. № держ. №

ВІДОМОСТІ ПРО ВАНТАЖ

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

Разом

Кільк. їздок, заїздів

Всього відпущено на суму __________________ Відпуск дозволив ___________________________

прописом посада, підпис

Зазначений вантаж Ксть. Зазначений вантаж Ксть за справн. пломбою, тарою місць за справн. пломбою, тарою місць

та пакуванням _________ та пакуванням _________ За дорученням № _________

________________________ _______________________

відбиток відбиток від “__” _____________200_р.

прописом

прописом

Масою для

Масою для

брутто, т _______________перевезення

брутто, т _______________ перевезення

Виданим _________________

прописом

прописом

здав ______________________________

водійекспедитор __________________

Вантаж одержав __________

посада, п., і., по б., підпис, штамп

підпис

Прийняв

Прийняв _________________________

_________________________

водійекспедитор __________________

посада, п., і., по б.,

підпис

п., і., по б. водія, підпис

підпис, штамп

вантажоодержувача


* У тих випадках, коли в ТТН у розділі “Відомості про вантаж” немає можливості перелічити усі назви і характеристики відпущених товарно матеріальних цінностей, до товарнотранспортної накладної як товарний розділ повинні прикладатися як невід’ємна частина спеціалізовані форми (товарна накладна та інші форми), затверджені в установленому порядку, за якими проводиться списування товарноматеріальних цінностей у вантажовідправника і оприбуткування їх у вантажоодержувача, а також ведеться складський, оперативний і бухгалтерський облік.

У цих випадках графи 1, 2, 4, 5, 6 і 7 розділу “Відомості про вантаж” товарнотранспортної накладної не заповнюються. У вільних рядках граф записуються назви спеціалізованих форм, номери і дати їх виписки.

ства) — транспортні витрати обліковуються на окремому субра хунку, який відкривається до субрахунків 2го класу, напри клад, 20 рахунка, і списуються на підставі, визначеній у додат ку до П(С)БО 9 “Запаси”, як транспортнозаготівельні витрати. При розділенні обліку транспортнозаготівельних витрат, поне сених при транспортуванні товарів, рахунок 28 використовуєть ся як субрахунок 289.

Перевізники в процесі експлуатації автомобілів, що перебу вають на їхньому балансі, несуть витрати, які включають:

• основну і додаткову заробітну плату;

• відрахування на соціальне страхування і обов’язкові відраху вання до позабюджетних фондів від фонду оплати праці;

• витрати на ПММ за встановленими нормами;

• витрати та інші експлуатаційні витрати;

• резерв, що нараховується на знос і ремонт автомобільних шин;

• витрати на ремонт і технічне обслуговування машин;

• витрати на технічний огляд автомобілів;

• знос транспортних засобів;

• витрати на службові відрядження водіїв при перевезенні ван тажів.

3.3. Облік паливномастильних матеріалів (ПММ)

Облік витрат на автотранспортних підприємствах (АТП) здійс нюється відповідно до П(С)БО 16 “Витрати” та Методичних ре комендацій з формування собівартості перевезень (робіт, послуг)

I

на транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 05.02.01 № 65.

До витрат, пов’язаних з експлуатацією автотранспорту, мож на віднести такі:

• витрати на ПММ;

• витрати на проведення ТО, ремонт автотранспорту, на при дбання запчастин;

• витрати, пов’язані із заміною шин, акумуляторів, забезпечен ням наявності в автомобілях вогнегасників і аптечок;

• витрати, пов’язані з техоглядом автотранспортного засобу;

• витрати, пов’язані із сплатою податків і зборів (податок з власників автотранспортних засобів, збір за забруднення навко лишнього середовища);

• витрати, пов’язані з обов’язковим страхуванням цивільної відповідальності власників транспортних засобів;

• витрати, пов’язані із забезпеченням місць для стоянки і збе рігання автотранспорту;

• витрати, пов’язані з амортизацією автотранспортного засо бу.

Якщо на етапі придбання автотранспорту методологія бухгал терського і податкового обліку не мала принципових відміннос тей залежно від того, який саме автотранспортний засіб придба ний (легковий чи вантажний), то на стадії відображення витрат, пов’язаних з експлуатацією автомобіля, цей аспект має певне значення так само, як і вид діяльності підприємствакористу вачавласника, мета використання автомобіля і ряд інших чин ників.

Бухгалтерський облік ПММ ведуть на рахунку 203 за видами і місцем знаходження (на складах, у баках автомобіля).

Надходження ПММ на підприємство відбувається таким чином:

• за оплату коштами;

• за бартером;

• безоплатно отримані;

• внесок до статутного капіталу;

• при виявленні надлишків під час проведення інвентариза ції.

Згідно з П(С)БО 9 “Запаси” ПММ належать до складу запасів за первісною вартістю. Первісна вартість ПММ залежить від спо собу надходження і складається із таких елементів:

I 4

• вартості придбання у постачальника, за винятком непрямих податків;

• ввізного мита (при імпорті);

• непрямих податків, які не відшкодовуються підприємству;

• транспортнозаготівельних витрат;

• інші витрати, пов’язані з придбанням і доведенням ПММ до стану, в якому вони будуть використовуватися у запланова них цілях.

Крім того, АТП фактично купують ПММ одним із таких спо собів:

• за талони;

• з доставкою на заправний пункт або склад підприємства з подальшим відпуском їх в експлуатацію (використання);

• за готівку із складанням авансового звіту.

Приклад. Підприємство придбало 500 л бензину А76 на суму 730 грн. Крім того, сума ПДВ становить 146 грн. При цьому бензин залишається на відповідальному зберіганні АЗС і буде відпускатися у міру необхідності за талони номіналом 10 л кож ний. Відображено бухгалтерське проведення (табл. 3.1).

Таблиця 3.1

Кореспонденція рахунків придбання ПММ за кошти

п/п

Зміст операції

Кореспонденція рахунків

Дт

Кт

Сума, грн.

1

Відображено здійснену передоплату продавцеві

371

311

876

2

Відображено податковий кредит з ПДВ

641

644

146

3

Відображено оприбуткування бензину

203/та

у вигляді талонів

лони на

бензин

631

730

4

Відображено списання податкового кредиту

644

631

146

5

Здійснено залік заборгованості

631

371

876

6

Відображено отриманий за талонами

203/бен

203/та

бензин

зину у

лони на

баках

бензин

58

I

Приклад. Підприємство за бартерним контрактом придбало бензин А95 у кількості 1000 л в обмін на товари (обмін неподіб ними активами). Облікова вартість товарів становить 1500 грн. Контрактна вартість угоди становить 1800 грн, крім того ПДВ — 360 грн. Бензин оприбутковано в повному обсязі. Перша по дія — відвантаження товару (табл. 3.2).

Таблиця 3.2

Кореспонденція рахунків придбання ПММ за бартером

п/п

Зміст операції

Кореспонденція рахунків

Дт

Кт

Сума, грн.

1

Відвантажено товар

902

281

1500

2

Відображено дохід від продажу товарів

361

702

2160

3

ПДВ (зобов’язання)

702

641

360

4

Відображено фінансовий результат

702

791

1800

від реалізації товару

791

902

1500

5

Відображено отримання бензину

203/бен

за бартером

зин на

складі

631

1800

6

ПДВ (кредит)

641

631

360

7

Відображено залік за бартером

631

361

2160

Якщо ПММ надходять на підприємство як внесок до статут ного капіталу, то первісною їх вартістю буде узгоджена заснов никами справедлива вартість. У бухгалтерському обліку така операція відображається за Дт 203 і Кт 745. Аналогічно, якщо ПММ безоплатно надходять на підприємство або в обмін на подібні активи, то їх первісною вартістю буде справедлива вартість. У бухгалтерському обліку буде відображено проведення Дт 203 і Кт 46. Згідно з П(С)БО 19 “Об’єднання підприємств” справедли ва вартість — це вартість сучасного (сьогоднішнього) придбання на ринку.

При безоплатному отриманні ПММ у підприємства виникають валові доходи (ВД). У звітному періоді, в якому будуть викорис тані такі ПММ, валові витрати (ВВ) підприємства відповідно до

I

п. 5.9 Закону про прибуток збільшаться, але в цілому підприєм ство за безоплатно отриманими ПММ не буде мати ВВ.

Придбання ПММ підзвітною особою. Приклад. Підзвітною особою на АЗС були придбані ПММ на суму 500 грн, крім того, ПДВ — 100 грн. Придбані ПММ використовуватимуться для вантажного автомобіля (табл. 3.3).

Таблиця 3.3

Кореспонденція рахунків придбання підзвітною особою

п/п

Зміст операції

Кореспонденція рахунків

Дт

Кт

Сума, грн.

1

Видано аванс під звіт з каси

372

301

600

2

На підставі затвердженого авансового звіту оприбутковано ПММ

203

372

500

3

Відображено ПДВ (кредит)

641

372

100

Списання ПММ. Фактичне списання ПММ здійснюється згід но з наказом Міністерства транспорту України від 10.02.98 № 43 Про затвердження норм витрат ПММ на автомобільному транс порті на підставі подорожніх листів.

При цьому слід врахувати, що списанню підлягають не фактич но витрачені ПММ (залишок пального в баку + кількість заправ леного пального – залишок пального в баку після повернення автомобіля), а нормативне, розраховане витрачання ПММ.

Нормування витрат палива — це встановлення допустимої межі його використання в певних умовах експлуатації автомобі лів, для чого застосовуються базові лінійні норми, встановлені залежно від моделей автомобілів, та система нормативів і коригу вальних коефіцієнтів, які враховують виконану транспортну ро боту, кліматичні, дорожні та інші умови експлуатації.

Технологічними нормами є лінійні норми (допустима межа витрат палива), вони включають витрати палива для здійснення транспортування вантажів перевезення пасажирів. Витрати на гаражні й інші господарські потреби, не пов’язані безпосередньо з технологічними процесами, не включаються до лінійних норм і встановлюються окремо.

I

Для автомобілів встановлені такі норми витрат палива:

• базова лінійна норма на пробіг автомобіля на 100 км;

• норма виконання транспортної роботи (враховує додаткові ви трати палива при русі автомобіля з вантажем) — на 100 т/км;

• норма на одну тонну спорядженої маси Нg (враховує додатко ві умови витрати пального при зміні спорядженої маси авто мобіля, причепа, напівпричепа);

• норма поїздки з вантажем (враховує збільшення витрат паль ного, пов’язане з маневруванням і виконанням операцій заван таженнярозвантаження) — на одну поїздку;

• норма на виконання спеціальної роботи на 100 км;

• норма на роботу спеціального обладнання, встановленого на автомобілях — на годину або виконану операцію;

• норма на роботу незалежного обігрівача — на одну годину роботи незалежного обігрівача.

Базові лінійні норми витрат пального встановлені у таких одиницях вимірювання:

• для дизельних автомобілів та автомобілів, що працюють на зрідженому (скрапленому) нафтовому газі та бензині, — у літрах на 100 км пробігу (л/100 км);

• для автомобілів, що працюють на стисненому природному газі, у м куб на 100 км;

• для газодизельних автомобілів норми витрат стисненого при родного газу, — в м куб. на 100 км.

Розрахунок нормативної витрати пального для різних типів рухомого складу автомобільного транспорту

Для легкових автомобілів і автобусів (табл. 3.4) нормативна витрата пального розраховується за формулою

Qн = 0,01 × Hs × S × (1 + 0,01 × Кs ), (3.1)

де Qн — нормативна витрата пального, л (м3 );

Нs — базова лінійна норма витрати пального, л/100 км

3 /100 км);

S — пробіг автомобіля, км;

Кs — сумарний коефіцієнт, що коригує, %.

I

У разі використання на легкових автомобілях чи автобусах у зимовий період незалежних обігрівачів витрата пального на ро боту обігрівача враховується в загальних нормативних витратах пального таким чином:

Q н = 0,01 × Н s × S × (1 + 0,01 × К s ) +

(3.2) + Нон × Тон ,

де Нон — норма витрати пального на роботу незалежного обігрі вача, л/год;

Тон — тривалість роботи обігрівача (розраховується згідно з п. 1.8 залежно від тривалості роботи автомобіля на лінії і темпе ратури навколишнього середовища), год.

При експлуатації легкових автомобілів і автобусів з причепами, які виконують транспортну роботу, що враховується в тонно кілометрах, нормативні витрати пального розраховуються для них, як і для вантажних автомобілів, що працюють із причепами (п. 4.4).

Якщо транспортна робота для зазначених автомобілів не врахо вується, до них згідно з пп. 3.1.11 застосовується коефіцієнт підвищення лінійної норми витрати пального для автомобіля з причепом, розрахований з обліком спорядженої маси причепа.

Для бортових вантажних автомобілів і сідельних тягачів у складі автопоїздів, автомобілівфургонів і вантажопасажирських автомобілів, які виконують роботу, що враховується в тонно кілометрах, нормативна витрата пального розраховується за формулою

Q н = 0,01 × (Нsаn × S + Нw × W) ×

(3.3) × (1 + 0,01 × Кs ),

деНsаn — лінійна норма витрати пального на пробіг автопоїзда:

Нsаn = Нs + Нg × G пр , л/100 км (м3 /100 км),

де Нs — базова лінійна норма витрати пального на пробіг авто мобіля, л/100 км (м3 /100 км);

I

Нg — норма витрати пального на одну тонну спорядженої маси причепа чи напівпричепа згідно з п. 1.4, л/100 т/км

3 /100 т/км);

Gпр — споряджена маса причепа чи напівпричепа, т;

Нw — норма на транспортну роботу згідно з п. 1.3, л/100 т/км

3 /100 т/км);

W — обсяг транспортної роботи, т/км;

(W = Gван × Sван , де Gван — маса вантажу, Sван — пробіг з вантажем).

При буксируванні автомобілів, при їхньому перегоні в спаре ному стані нормативна витрата пального обчислюється, як і для автопоїздів.

Для автомобілівсамоскидів і самоскидних автопоїздів норма тивні витрати пального визначаються за формулою

Q н = 0,01 × Hsanc × S × (1 + 0,01 × K s ) + Hz × Z, (3.4)

де Нsаnс — лінійна норма витрати пального самоскидного авто поїзда, л/100 км (м3 /100 км),

Нsаnс = Нs + Нw × (G пр + 0,5 × g), (3.5)

де Нs — базова лінійна норма витрати пального на пробіг автомо білясамоскида з урахуванням транспортної роботи, л/100 км (м3 /100 км);

Нw — норма витрати пального на транспортну роботу і споря джену масу чи причепа напівпричепа згідно з п. 1.3, л/100 т / км

3 /100 т / км);

Gпр — споряджена маса причепа чи напівпричепа, т; g — вантажопідйомність причепа, т;

Нz — норма витрати пального на поїздку з вантажем автомо білясамоскида згідно з п.1.5, л (куб. м); Z — кількість поїздок з вантажем.

У разі роботи автомобілівсамоскидів з коефіцієнтом викорис тання вантажопідйомності вище 0,5 допускається нормування витрати пального згідно з п. 4.4. У цьому разі за базову лінійну норму приймається базова лінійна норма для відповідного базо вого бортового автомобіля, скоригована за різницею спорядже них мас цих автомобілів.

I

Таблиця 3.4

Витрати пального легковими автомобілями

(з наведенням iдентифiкацiйних даних)

Модель

Робочий

Максимальна

Тип

Конструк

Нs ,

(модифікація)

об’єм

потужнiсть

коробки

тивнi

л/100км

автомобіля

двигуна,

двигуна Ne,

передач

особли

Vp, куб. см

кВт

(КП)

востi

ВАЗ1111

649

21,5

6,5

ВАЗ2101,

ВАЗ21013

1198

44,1

8,9

ВАЗ21011

1294

47,7

9,1

ВАЗ21016 і т. д.

1294

47,7

9,1

Приклад. Визначити норму списання пального (табл 3.5) для автобуса ГАЗ3221 “Газель” з робочим двигуном 2300 м3 , макси мальна потужність двигуна 73,5 кВт, тип коробки передач 5М, загальна пасажиромісткість — 9 + 1 чол., різниця спорядженої маси — 0,68 т. Пробіг відповідно показникам спідометра стано вить 1200 км. Норма становить 19 л/100 км.

Н = 19 + 0,68 × 2 = 20,36 л/100 км;

20,36 л/100 км × 1200 : 100 = 244,32 л;

Вартість 244,32 × 1,0 грн = 244,32 грн.

Перевищення фактичної кількості витрачених ПММ над нор мативними показниками розглядається як перевитрата палива і

Таблиця 3.5

Кореспонденція рахунків при списанні пального

п/п

Зміст операції

Кореспонденція рахунків

Дт

Кт

Сума, грн.

1

Списано паливо в межах норми

23 (92,93)

203/бен зин у баках

244,32

II

його вартість стягується з водія відповідно до Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затверджено Постановою КМ України від 22.01.96 № 116.

Розмір збитку визначається за формулою

Рз = ((Бв – А) × І інфл. ) + ПДВ) × 2, (3.6)

де Рз — розмір збитку;

Бв — балансова вартість; А — амортизація;

Іінфл. — індекс інфляції;

ПДВ — сума ПДВ.

Слід зазначити, що сума списання не повинна бути меншою ніж 50 % балансової вартості ТМЦ.

Аналогічно визначається вартість ПММ при виявленні неста чі (див. табл. 3.6) під час проведення інвентаризації. Але перед цим має бути враховано суму нестачі, що виникла через природ ну втрату нафтопродуктів, яка передбачена Нормами природних втрат при перевезенні, зберіганні і відпуску нафтопродуктів.

Приклад. На підприємстві, розташованому в м. Києві (ІІ клі матична зона), за станом на 05.01. ц. р. була проведена інвента ризація ПММ, які зберігалися в наземних сталевих резервуарах більше одного місяця. За обліковими даними на складі до прове дення інвентаризації зберігалося 1500 кг бензину А76. Внаслідок інвентаризації виявлена нестача бензину А76, що належить до І групи нафтопродуктів (норма 0,09 кг на 1 т) у кількості 11 кг. Облікова вартість бензину становить 1,85 грн за 1 кг. Інвента ризаційна комісія визначила, що винною особою є матеріально відповідальна особа. Індекс інфляції становить 1,01. Визначити суму природних втрат, розмір нестачі, відобразити бухгалтерські проведення.

Сума природних втрат бензину в межах норми становить 1,5 × × 0,09 = 0,135 кг, або 0,25 грн.

Нестача понад норму становить 11 – 1,135 = 10,865 кг.

Сума, що підлягає відшкодуванню ((10,865 × 1,85) × 1,01 +

+ (10,865 × 1,85 × 0,2 %)) × 2 = (20,10 × 1,01 × 4,02) × 2 = = 48,64 грн.

I

Таблиця 3.6

Кореспонденція рахунків при виявленні і відшкодуванні нестачі

п/п

Зміст операції

Кореспонденція рахунків

Дт

Кт

Сума, грн.

1

Відображено списання бензину

947

203/бензин

0,25

у межах норм природних втрат

на складі

2

Відображено суму нестачі

947

203/бензин на складі

20,10

3

Відображено суму нестачі, що підлягає відшкодуванню

375

716

48,64

4

Відображено відновлення податкового кредиту з ПДВ (методом “червоне сторно”)

641

716

4,02

5

Відображено нарахування податкового зобов’язання з ПДВ (8,04–4,02)

716

641

4,02

6

Відображено зобов’язання перед бюджетом, обчислені з огляду на перевищення суми

відшкодування над сумою збитку

(20,50 = 48,64 – 8,04 – 20,10)

716

641

20,50

7

Віднесено суми на фінансовий

791

947

20,35

результат

716

791

20,10

8

Сума утримана із зарплати

(внесено готівкою)

66 (30)

375

48,64

Якщо винна особа не встановлена

9

Методом “червоне сторно” відновлено ПДВ

641

644

4,02

10

Сума ПДВ виключена із податкового кредиту

947

644

4,02

11

Сума виявленої нестачі списана

947

203/бензин

20,10

на витрати звітного періоду

на складі

12

Віднесено суми на фінансовий результат

791

947

24,12

I

Списання ПММ здійснюється відповідно до П(С)БО 9 “Запа си” за одним із методів: ідентифікованим, середньозваженої вар тості, ЛІФО, ФІФО, який має бути зафіксований у наказі про облікову політику підприємства.

Для правильного відображення витрат особливе місце займає податковий облік. Якщо легковий автомобіль використовується підприємством не для надання транспортних послуг громадянам або стороннім організаціям, то витрати на ПММ не будуть вклю чатися до складу валових витрат звітного періоду (п. 5.4.10 Закону України “Про прибуток”).

Якщо на підприємстві використовуються автомобілі як для адміністративних цілей, так і для надання транспортних по слуг, то з придбанням ПММ виникають труднощі при формуван ні валових витрат, оскільки до фактичного використання під приємство не знає, для якого автомобіля буде використана пев на кількість ПММ. У даній ситуації підприємство використовує один із способів:

1) при придбанні ПММ (за першою подією) збільшувати суму валових витрат і податкового кредиту з ПДВ. Після закінчення звітного періоду, зробивши розрахунок ПММ, використаних на адміністративні цілі, зменшити валові витрати і відкоригу

вати податковий кредит з ПДВ;

2) при придбанні ПММ не включати їх вартість до складу вало вих витрат і не збільшувати суму податкового кредиту з ПДВ. А після закінчення звітного періоду такі ПММ не братимуть участь у перерахунку приросту/збитку балансової вартості запасів згідно з п. 5.9 Закону України “Про прибуток”. До складу ВВ буде включатися вартість ПММ фактично витраче них при експлуатації вантажного автомобіля.

3.4. Облік витрат, пов’язаних з технічним обслуговуванням

і ремонтом автотранспорту

Згідно з наказом Міністерства транспорту України від 30.03.98 № 102 Про затвердження положення про технічне обслуговуван ня і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транс порту система технічного обслуговування і ремонту автотранс порту на підприємствах, які використовують автотранспорт у ви

I4

Система технічного обслуговування і ремонту.

Мета — підтримання автотранспорту у справному стані, належному зов нішньому вигляді, забезпечення надійності, економічності та безпеки руху та екологічної безпеки.

Технічне обслуговуван ня — комплекс операцій, пов’язаних із підтриман ням працездатності або призначенням при збері ганні та транспортуванні:

1. Щоденне технічне обслуговування (ЩО).

2. Перше технічне обслуговування (ТО1).

3. Друге технічне обслуговування (ТО2).

4. Сезонне технічне обслуговування.

Ремонт — комплекс операцій щодо віднов лення справності або працездатності автотра нспорту та відновлення його ресурсів.

Поточний ремонт — заміна і (або) відно влення окремих ча стин автомобіля. Мета — підтримка і забезпечення пра цездатності автомо біля.

Капітальний ремонт — заміна і (або) віднов лення будьяких час тин, у тому числі базо вих.

Мета — відновлення ре сурсу автомобіля (його виробничих можливос тей).

Рис. 3.1. Система технічного обслуговування і ремонту

робничих цілях, у тому числі для надання транспортних послуг стороннім споживачам, складається з певних елементів (рис. 3.1).

Економічний зміст терміна “ремонт” та облік витрат на ре монт визначають відповідно до П(С)БО7. Під час здійснення технічного обслуговування і ремонту підприємство може нести певні витрати, пов’язані з оплатою праці, використанням запас них частин, оплатою послуг сторонніх організацій тощо. У бух галтерському обліку згідно з п. 15 П(С)БО7 витрати, пов’язані з ремонтом основних засобів (у тому числі автотранспортних), включаються до витрат діяльності в повному обсязі. Витрати, пов’язані зі збільшенням майбутніх економічних вигод, почат ковоочікуваних від використання транспорту, включаються до складу первісної вартості конкретного автомобіля. Необхідно врахувати, що коли під час капітального ремонту замінюється будьякий базовий агрегат автомобіля і при цьому поліпшують ся його технічні показники порівняно з цими ж параметрами до заміни (наприклад, автомобіль буде менше використовувати бе нзину), то в бухгалтерському обліку витрати, пов’язані з такою заміною, повинні збільшити первісну вартість автомобіля. Вод

I

ночас слід пам’ятати про вимоги податкового обліку: до складу валових витрат можуть включатися витрати звітного періоду, пов’язані з ремонтом та іншими видами удосконалення автомо біля, у сумі, що не перевищує 5 % балансової вартості всіх основних засобів підприємства, визначеній станом на початок звітного року. Сума витрат, понесених у зазначених цілях, яка перевищує 5 %, збільшує балансову вартість другої групи основ них засобів, оскільки автотранспортні засоби належать саме до цієї групи основних засобів.

Коли вартість ремонту не перевищує 5 %, то з метою уник нення подвійного віднесення вартості запасних частин до складу валових витрат запасні частини беруть участь при розрахунку приросту (зменшенні) балансової вартості запасів. Коли ж сума ремонту перевищує 5 %, вартість використаних при ремонті за пасних частин повинна виключатися із залишків запасів на поча ток звітного періоду (лист ДПАУ від 17.11.98 № 13445/10/15– 117).

Але такий облік запасних частин є досить трудомістким і може стати причиною серйозних помилок, оскільки при прове денні конкретного ремонту, наприклад на початку року, практич но неможливо передбачити загальну суму ремонту, який буде здійснено у звітному році. У цьому випадку більш доцільним є не включати вартість запасних частин до складу валових витрат при їх придбанні і, відповідно, не враховувати вартість таких запчастин згідно з п. 5.9 Закону України “Про прибуток” до фактичного їх використання для проведення ремонтних робіт.

Вартість використаних при ремонті запасних частин відобра жається у складі валових витрат або шляхом амортизації суми перевищення вартості ремонту більше 5 %, або шляхом прямого включення при віднесенні 5 % вартості ремонту до витрат звіт ного періоду. При цьому сума ПДВ, сплачена постачальникові у зв’язку з придбанням запасних частин, повинна бути віднесена до складу податкового кредиту у відповідному звітному періоді (тобто у звітному періоді придбання таких запасних частин).

Приклад. У І кварталі 2004 р. підприємство виконало поточ ний ремонт власного легкового автомобіля (табл. 3.7). При цьо му використовувалися послуги станції технічного обслуговуван ня, вартість яких становить 1500 грн, крім того, ПДВ 20 % — 300 грн. Також у процесі ремонтних робіт були використані за

I

Таблиця 3.7 Кореспонденція рахунків здійснення рахунків

п/п

Зміст запису

Кореспонденція рахунків

Дебет

Кредит

Сума, грн.

1

Відображено придбання запасних частин на умовах передоплати для наступних ремонтів автомобілів

631

311

600

2

Відображено суму податкового кредиту з ПДВ

641

644

100

3

Відображено оприбуткування запасних частин

207

631

500

4

Відображено списання податкового кредиту

644

631

100

5

Відображено витрати на

23/

проведення ремонтних робіт

ремонт

207

300

6

Відображено витрати, пов’язані з послугами сторонньої організації:

• проведено передоплату

685

311

1800

• відображено суму податкового кредиту з ПДВ

641

644

300

• відображено витрати на зазначені послуги на підставі

23/

акта про виконані роботи

ремонт

685

1500

• відображено списання податкового кредиту з ПДВ

644

685

300

7

Списано на витрати загальну сума

23/

ремонту

92

ремонт

1800

пасні частини, що значилися на балансі підприємства — обліко вою вартістю в сумі 300 грн.

Крім легкового, в господарській діяльності підприємства ви користовується також і вантажний автомобіль.

Балансова вартість усіх основних засобів підприємства (за даними не бухгалтерського, а податкового обліку) на початок звітного року становила 211 грн (5 % від вказаної балансової вартості становить 10,55 грн).

I

3.5. Особливості обліку використання шин

і акумуляторів

Особливої уваги потребують витрати, пов’язані з експлуата цією шин та акумуляторів. Згідно з наказом 102 операції щодо заміни шин і акумуляторів не належать до удосконалення транс портних засобів. Проте вказані операції не включаються до складу робіт з технічного обслуговування.

Згідно з листом ДПАУ від 27.01.99 № 1258/7/15/1117 ви трати, пов’язані з використанням акумуляторних батарей і шин, у податковому обліку враховують у складі валових витрат як запаси. Але вказаним листом установлено виняток для легко вих автомобілів. Така вимога суперечить змісту пп. 5.4.10 Зако ну України “Про прибуток”, в якому не згадується про шини й акумулятори для легкових автомобілів, зокрема і про запасні частини загалом.

При придбанні автомобіля з шинами й акумулятором їх вар тість включається до первісної вартості автомобіля. Шини й аку мулятори, придбані для заміни у процесі експлуатації, врахову ються як матеріали підприємства.

З метою дотримання вимог Норм експлуатаційного пробігу автомобільних шин, затверджених наказом Міністерства транс порту України від 08.12.97 № 420, згідно з якими основним критерієм визначення норм списання шин є кілометраж їх пробі гу, облік шин на підприємстві доцільно вести з використанням Картки обліку автомобільної шини. Зазначена Картка повинна містити таку інформацію:

• найменування підприємствавиробника шини;

• технічні характеристики шини;

• марку і модель автомобіля, на якому шина використовується; • дату монтажу і демонтажу шини;

• пробіг шини в тис. км (з точністю до 0,1 тис. км) з початку експлуатації;

• технічний стан шини під час установки; • причини зняття шини з експлуатації тощо.

Картку обліку шини доцільно оформляти на кожну шину, що надійшла.

Усі заміни шини необхідно фіксувати в Картках обліку шини.

Після нормативного пробігу шина може бути списана.

I

Стосовно акумуляторів слід зауважити, що згідно з Правилами нагляду та підтримання в робочому стані стартерних свинцево кислотних акумуляторних батарей від 08.12.97 № 417 основ ним критерієм їх списання є гарантійний термін експлуатації. Таким чином, підприємство повинне так організувати аналітичний облік, щоб забезпечити отримання інформації про дату введення в експлуатацію конкретного акумулятора.

Заміна акумулятора проводиться на підставі акта, складено го в довільній формі, який підтверджує непридатність акумуля торної батареї, що замінюється.

Приклад. Підприємство придбало 10 шин по 300 грн на суму 3000 грн, крім того ПДВ — 600 грн, і акумулятор для вантажного автомобіля вартістю 500 грн, крім того, ПДВ 20 % — 100 грн.

У звітному кварталі в експлуатацію надійшли 3 шини та аку мулятор. Відображено бухгалтерські проведення у табл. 3.8.

Таблиця 3.8 Кореспонденція рахунків з обліку шин та акумуляторів

п/п

Зміст запису

Кореспонденція рахунків

Дебет

Кредит

Сума, грн.

1

Відображено придбання шин і акумуляторів на умовах передоплати

631

311

4200

2

Відображено суму податкового кредиту з ПДВ

641

644

700

3

Відображено оприбуткування

207/А

матеріальних цінностей

на складі

631

500

4

Відображено передачу в експлуатацію

207/А в

207/ША

шин і акумулятора

експлу

на

атації

складі

1400

5

Відображено оприбуткування

“старого” акумулятора для ремонту

207/А на

207/ША

(облікова ціна — 440 грн)

складі

в експлу

атації

440

6

Відображено списання непридатних

207/ША

шин, які були замінені новими (облі

в експлу

кова вартість однієї шини — 235 грн)

93

атації

705

I

3.6. Особливості обліку вогнегасників

і автомобільної аптечки

При експлуатації автотранспорту потрібно забезпечити наяв ність в автомобілі:

• вогнегасника (на підставі Постанови КМ України “Про забезпе чення транспортних засобів первинними засобами пожежога сіння” від 08.10.98 № 1128);

• аптечки з відповідним наповненням (на підставі наказу Мініс терства охорони здоров’я України “Про затвердження перелі ків лікарських засобів у медичних аптечках транспортних за собів” від 07.07.98 № 187).

Оскільки без понесених витрат, пов’язаних з придбанням ука заних ТМЦ, використання автотранспортних засобів неможли ве, ці витрати повинні розглядатися як такі, що пов’язані з господарською діяльністю підприємства.

У бухгалтерському обліку вогнегасник буде належати до складу необоротних малоцінних активів, оскільки його вартість є неве ликою і, як правило, не перевищує установлену на підприємстві граничну вартість, визначену для розмежування основних засо бів і необоротних малоцінних активів, а його строк служби пере вищує один рік.

Щодо витрат на придбання аптечки слід зауважити, що спе ціальних вимог до обліку ліків, які повинні бути в автомобіль ній аптечці, немає, і в бухгалтерському обліку вони будуть спи суватися відразу як матеріали.

3.7. Особливості обліку податку з власників транспортних засобів

Підприємство, крім витрат на приведення автомобіля до належ ного стану, понесе витрати, пов’язані з платою за проведення державного технічного огляду згідно з Постановою КМ України “Про оплату за проведення державного технічного огляду, реєст рацію і перереєстрацію автомототранспортних засобів, прийман ня екзаменів з навичок управління ними та екзаменів з правил дорожнього руху” від 05.12.92 № 680:

• автомобіля — 6 % від неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (17,0 × 6 % = 1,02 (грн));

I

• мотоцикла, моторолера, причепа, напівпричепа — 5 % від неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (17,0 × 5 % = = 0,85 (грн)).

У податковому обліку вказаний платіж відображатиметься у складі валових витрат звітного періоду.

У бухгалтерському обліку вартість послуг щодо проведення техогляду виражатиметься за дебетом рахунків обліку витрат (23, 91, 92, 93...) і кредитом рахунка 685 “Розрахунки з інши ми кредиторами”.

Згідно зі ст. 5 Закону про податок з власників автотранспор ту при проведенні техогляду підприємство — власник транспорт ного засобу зобов’язане подати до органів ДАІ документ (платіжне доручення), що підтверджує сплату податку з власників транс портних засобів.

У податковому обліку витрати на проведення техогляду від носяться до складу валових витрат підприємства (як, до речі, і витрати на сплату податку з власників ТЗ) на підставі пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України “Про оподатковування прибутку підприємств” від 28.12.94 № 334/94ВР. Податковий кредит за цими витратами у підприємства не виникне. Адже відповідно до пп. 3.2.6 п. 3.2 ст. 3 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.97 № 168/97ВР оплата вартості державних послуг, наданих органами виконавчої влади (а саме до них нале жать ДАІ відповідно до Закону України “Про міліцію” від 20.12.90 № 565ХII) і обов’язковість одержання яких установлюється законодавством, не є об’єктом обкладання ПДВ.

У п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 “Ви трати” зазначено, що витрати відображаються в бухгалтерсько му обліку одночасно зі зменшенням активів. А саме це відбува ється при перерахуванні засобів на проведення техогляду. Та ким чином, у бухгалтерському обліку кошти, сплачені за прове дення техогляду, також відносяться до витрат підприємства.

Витрати на проведення техогляду доцільно враховувати на рахунку 92 “Адміністративні витрати”, на який відноситься і податок з власників транспортних засобів. Отже, оплата за про ведення техогляду буде відображатися такою кореспонденцією рахунків: Дт 92 – Кт 68.

Протягом звітного року підприємства — власники автотранс портних засобів щокварталу до 15 числа місяця, що настає за

II

звітним кварталом, сплачують до бюджету податок з власників транспортних засобів, розрахований виходячи з даних про кіль кість транспортних засобів (при цьому враховується об’єм цилінд рів і потужність двигуна для кожного автотранспортного засобу) за станом на 1 січня звітного року, а також з урахуванням авто транспортних засобів, що надійшли на підприємство протягом звітного року.

У разі, якщо протягом звітного року автотранспортний засіб вибуває, то згідно з вимогами ст. 6 Закону про податок з власників автотранспорту перерахунок розміру податку у зв’язку з пере реєстрацією транспортних засобів не проводиться. Водночас при зміні власника, починаючи з кварталу, що настає за кварталом вибуття (продажу) транспортного засобу, податок повинен спла чувати новий власник. Але слід підкреслити, що це питання є досить спірним, і, на думку податкових органів, яка виражена в листі ДПАУ від 06.05.2000 № 6278/7/17–0317, продавши авто транспортний засіб, підприємство — колишній власник, продов жує сплачувати податок з власників транспортних засобів.

Слід зауважити, що підприємства — власники транспортних засобів не сплачують податок у разі викрадення транспортного засобу, факт якого підтверджений відповідними документами органом, що порушив кримінальну справу.

У податковому обліку щоквартально нарахована до сплати сума податку з власників транспортних засобів буде збільшува ти валові витрати звітного періоду. У бухгалтерському обліку нараховані суми податку будуть відображатися на підставі п. 18 П(С)БО16 за дебетом рахунка 92 “Адміністративні витрати” і за кредитом рахунка 641 “Розрахунки за податками”.

За виробничої необхідності з метою підвищення достовірності обліку і отримання реальних даних про собівартість продукції, витрати того або іншого виду діяльності чи структурного підроз ділу підприємства податок з власників транспортних засобів може відображатися і на інших витратних рахунках підприємства, наприклад на рахунку 93 “Витрати на збут”, якщо транспорт ний засіб використовується виключно для забезпечення процесу продажу товарів.

Розглядаючи питання податку з власників транспортних за собів, доцільно підкреслити, що у разі оперативної оренди авто транспортного засобу у фізичної особи сума податку з власників

I

транспортних засобів за домовленістю сторін може бути сплаче на підприємствоморендарем. Щодо включення вказаних сум до складу валових витрат зауважимо, що річний розрахунок суми податку з власників транспортних засобів складається на під ставі даних бухгалтерського звіту (балансу), а орендований транс портний засіб буде враховуватися не в балансі, а на позабалан совому рахунку 01 “Орендовані необоротні активи”, таким чи ном, вони не попадуть до задекларованої суми річного податку з власників транспортних засобів.

3.8. Особливості порядку нарахування і сплати збору за забруднення навколишнього

природного середовища

Збір за забруднення навколишнього середовища розраховується і сплачується на підставі Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього середовища і стягнення цього збо ру, затвердженого Постановою КМ України від 01.03.99 № 303 та Інструкції “Про порядок обчислення і сплати збору за забруд нення навколишнього середовища”, затвердженої наказом Мініс терства охорони навколишнього середовища і ядерної безпеки Укра їни ДПАУ від 19.07.99 № 162/379. Платниками збору є:

• суб’єкти підприємницької діяльності всіх форм власності, їх об’єднання, філії, інші відокремлені підрозділи. Якщо до складу підприємства включаються відокремлені підрозділи, які не ма ють банківського рахунка, не ведуть бухгалтерського обліку, не складають окремого балансу, то збір за забруднення ними навколишнього середовища сплачує підприємство. Тобто “са мостійні” філії звітують і сплачують збір самі, а за “несамо стійні” філії звітує і платить головне підприємство;

• громадські підприємства та організації;

• постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи в Україні;

• громадяни, які здійснюють на території України забруднення природного середовища і розміщення відходів.

Об’єктом нарахування збору для автотранспорту є обсяг фак тично використаних видів пального, в результаті спалення яко го утворюються шкідливі речовини. При цьому ліміти викидів для пересувних джерел забруднення не встановлюються.

I

Розрахунок суми збору до сплати здійснюється платниками самостійно щокварталу наростаючим підсумком з початку звіт ного року, виходячи з фактично використаного пального та його виду, на підставі нормативів збору і коригувальних коефіцієнтів, що враховують чисельність жителів населеного пункту і народ ногосподарське значення населеного пункту.

При розрахунку суми збору використовується така одиниця вимірювання, як тонна. Зауважимо, що механізм переведення літрів у тонни базується на використанні показника густини конкретного виду бензину. Як правило, інформацію про коефіці єнти перерахунку підприємство може отримати на автозаправ них станціях (АЗС), де було придбано пальне.

Щодо строків подання звітності і сплати збору зазначимо, що згідно з Інструкцією № 162/379 звітність наростаючим підсум ком за І квартал, півріччя і 9 місяців подається в ДПІ до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом. Звітність за рік подається до 15 лютого року, що настає за звітним. Сплата збору за квартал, півріччя і дев’ять місяців проводиться до 20 числа місяця, що настає за звітним періодом, а за рік збір спла чується до 20 лютого року, що настає за звітним.

Проте у зв’язку з набранням чинності з 01.04.01 Закону Ук раїни “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” від 21.12.2000 № 2181ІІІ, на думку органів податкової служби, строк подання звітності становитиме 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу, і 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного року. Але слід зауважити, що зазначеним Законом не були внесені зміни і доповнення до нормативних документів, що регламентують порядок подання звітності щодо збору.

Сплата збору здійснюється двома платіжними дорученнями: 30 % від загальної суми надсилається до Державного фонду охо рони навколишнього середовища в складі державного бюджету, 70 % — до місцевих фондів навколишнього середовища.

Приклад. Протягом І кварталу 2001 р. підприємством було витрачено бензину неетилованого 500 кг і дизельного палива 1800 кг. Підприємство зареєстроване і розташоване в м. Києві.

Є такі вихідні дані:

• норматив збору за дизельне паливо становить 3 грн/т;

I4

• норматив збору за бензин — 3 грн/т;

• коефіцієнт, що встановлюється залежно від кількості жите лів, — 1,8;

• коефіцієнт, що встановлюється залежно від народногосподар ського значення населеного пункту, — 1,25.

При розрахунку суми збору використовують таку формулу

Пвп = ∑Мі × Нбі × Кнас × Кф , (3.7)

де Пвп — сума збору;

∑Мі — кількість використаного палива у тоннах;

Нбі — норматив збору іго виду палива (грн./т); Кнас — коефіцієнт чисельності населення; Кф — народногосподарський коефіцієнт. Таким чином:

Пвп = ((0,5 × 3) + (1,8 × 3)) × 1,8 × 1,25 = 15,53 (грн).

Кореспонденція рахунків з відображення нарахування збору показано в табл. 3.9.

Таблиця 3.9

Кореспонденція рахунків з відображення нарахування збору

п/п

Зміст запису

Кореспонденція рахунків

Дебет

Кредит

Сума, грн.

1

Відображається нарахування збору до сплати

92

641

15,53

2

Відображається сплата нарахованого збору

641

311

15,53

3.9. Особливості обліку витрат, пов’язаних із забезпеченням місць для стоянки

і зберігання автотранспорту

Підприємства, які мають до 15 автотранспортних засобів, не суть витрати, пов’язані із забезпеченням місць для стоянки і зберігання таких засобів. При цьому слід враховувати, що коли

I

місця зберігання і стоянки, призначені для легкового автомобі ля, який використовується для власних адміністративногоспо дарських потреб, то згідно з пп. 5.4.10 Закону “Про прибуток” такі витрати не будуть включатися до складу валових витрат звітного періоду. У разі понесення витрат на стоянку і зберіган ня вантажних автомобілів, інших автотранспортних засобів, а також легкових автомобілів, які використовуються для надання транспортних послуг стороннім організаціям, такі витрати бу дуть включатися до складу валових.

Згадані витрати можуть бути понесені, наприклад, у вигляді орендної плати, або щомісячних платежів за місце на стоянці (такі суми будуть збільшувати витрати звітного періоду в міру їх понесення), або у вигляді витрат на будівництво гаража (в тако му випадку об’єкт для нарахування податку на прибуток буде зменшуватися шляхом амортизації основного засобу).

Суб’єкти господарської діяльності, які мають більше як 15 транспортних засобів, розміщених в одному населеному пункті, згідно з Правилами № 1388 повинні створити автогосподарство. Витрати на створення автогосподарства складатимуться з дозвіль них, реєстраційних витрат, витрат на будівництво споруд, на придбання необхідних матеріальних цінностей, на оплату праці працівників, яких наймають, тощо. При наданні транспортних послуг автотранспортом, для утримання якого організовується автогосподарство, згадані витрати у відповідні звітні періоди бу дуть включатися до валових витрат у податковому обліку і до собівартості послуг у бухгалтерському обліку.

Розглядаючи питання нарахування амортизації на автотранс портні засоби, слід зауважити, що із введенням національних стандартів бухгалтерського обліку підприємство отримало право самостійного вибору методу нарахування амортизації. Більше того, на кожний об’єкт автотранспортного засобу може встановлюва тися свій метод нарахування залежно від характеру експлуатації такого засобу на підприємстві (табл. 3.10).

Наприклад, при використанні легкового автомобіля як таксі підприємство може визнати найбільш доцільним у бухгалтерсь кому обліку проводити нарахування амортизації за виробничим методом. Суть цього методу полягає в тому, що об’єкт основних засобів зношується пропорційно інтенсивності спрацювання ав томобіля.

I

Таблиця 3.10

Основні характеристики параметрів процесу нарахування зносу на автотранспортні засоби в податковому і бухгалтерському обліку

Параметр амортиза

Бухгалтерський

Податковий облік

ційного процесу

облік

1

2

3

Метод нарахування

За допомогою таких

Виходячи із 10 % за

амортизації

методів: прямоліній

звітний квартал від ба

ного, зменшення за

лансової вартості групи

лишкової вартості,

на початок звітного

прискореного змен шення залишкової вартості, кумулятив ного, виробничого, податкового

кварталу

Об’єкт нарахування

Первісна вартість

Залишкова вартість

амортизації

об’єкта основних засобів

другої групи

Початок нарахування

Місяць, що настає

Квартал, що настає за

амортизації при

за місяцем введення

кварталом введення в

надходженні об’єкта

в експлуатацію

експлуатацію основного

основних засобів

основного засобу

засобу (для невиробни чих основних засобів — щомісяця)

Закінчення нарахуван

Місяць, що настає за

Квартал, що настає за

ня амортизації при

місяцем, в якому

кварталом, в якому

вибутті об’єкта основ

автотранспортний

автотранспортний засіб

них засобів

засіб вибув

вибув

Нарахування амортиза ції під час проведення капітального ремонту

Проводиться

Проводиться

Строк нарахування

До досягнення за

До досягнення балан

амортизації

лишкової вартості

сової вартості другої

автотранспортного

групи нульового зна

засобу нульового значення (ліквідацій

ної вартості)

чення

Нарахування амортиза ції під час удоскона лення автотранспорту

Не проводиться

Проводиться

I

Продовження табл. 3.10

1

2

3

Зміна об’єкта нараху

Об’єкт нарахування

Зменшується на про

вання амортизації при

перестає існувати

дажну вартість об’єкта

продажу автотранспорту

(без ПДВ)

Зміна об’єкта нараху

Об’єкт нарахування

Не змінюється

вання амортизації при вибутті автотранспорту у зв’язку з ліквідацією

перестає існувати

Зміна об’єкта нараху

Не змінюється

Збільшується на суму

вання амортизації при

ремонту, яка перевищує

проведенні ремонту

5 % балансової вартості всіх основних засобів на початок звітного року

Зміна об’єкта нараху

Збільшується на

Збільшується на суму

вання амортизації при

вартість удоскона

ремонту, яка перевищує

проведенні удосконален

лення

5 % балансової вартості

ня автотранспортного

всіх основних засобів на

засобу

початок звітного року

Необхідність нараху

Амортизація нара

Амортизація не нарахо

вання амортизації на

ховується на за

вується (за винятком

автотранспортні засоби,

гальних підставах

транспортних засобів,

при придбанні яких

внесених до статутного

підприємство не несло прямих витрат

капіталу підприємства)

Необхідність нараху

Амортизація нара

Амортизація не нарахо

вання амортизації на

ховується на за

вується, а нарахову

автотранспортні засоби,

гальних підставах

ється знос без включен

які з точки зору подат

з включенням до

ня до складу валових

кового обліку є неви

витрат звітного

витрат звітного періоду

робничими

періоду

Об’єкт нарахування

Амортизація нара

Об’єктом нарахування

амортизації на автотранс

ховується на за

амортизації є 85 % від

портні засоби, придбані

гальних підставах

суми витрат, понесених

в офшорних зонах

підприємством у зв’язку з придбанням авто транспортного засобу

Зміна об’єкта для нара

Об’єкт для нараху

Не зміниться

хування амортизації при

вання зміниться на

проведенні переоцінки

суму переоцінки

автотранспортного засобу

залишкової вартості

(згідно з П(С)БО7)

автотранспортного засобу

I

Закінчення табл. 3.10

1

2

3

Зміна об’єкта для нара

Не зміниться

Збільшиться на суму

хування амортизації при

капітального доходу

проведенні індексації

(різниця між балансо

автотранспортного засобу

вою вартістю групи на

(згідно із Законом “Про

початок року до прове

прибуток”)

дення індексації і цією ж величиною, але до проведення переоцінки)

У бухгалтерському обліку сума нарахованої амортизації буде відображатися за дебетом рахунків обліку витрат (23, 91, 92...) і за кредитом рахунка 131 “Знос (амортизація) необоротних ак тивів”.

3.10. Формування собівартості перевезень

Для накопичення та структуризації витрат при здійсненні пе ревезень використовують Методичні рекомендації з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті.

Рекомендації можуть застосовуватись для цілей планування, ведення обліку і калькулювання собівартості перевезень вантажів і пасажирів, робіт і послуг, пов’язаних з транспортним процесом, як на транспортних підприємствах, так і на інших підприємствах, що виконують зазначені роботи (послуги), незалежно від форм власності і підпорядкування, але з урахуванням технологічних та організаційних особливостей кожного підприємства.

Конкретний перелік і склад статей калькулювання собіварто сті перевезень визначається підприємством.

У структурних підрозділах транспортних підприємств, що виділені в окремі виробничі одиниці, які належать до інших галузей народного господарства (промисловість, будівництво, сіль ське господарство та ін.), застосовуються типові положення з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (ро біт, послуг) відповідних галузей.

Собівартість перевезень (робіт, послуг) — це виражені в гро шовій формі поточні витрати транспортних підприємств, безпо середньо пов’язані з підготовкою та здійсненням процесу переве

I

зень вантажів і пасажирів, а також виконанням робіт і послуг, що забезпечують перевезення.

Витрати на здійснення перевезень (робіт, послуг) характери зують витрати поточного періоду (року, кварталу, місяця) на дані цілі.

Витрати на перевезення (роботи, послуги) включають у собі вартість того звітного періоду, в якому вони виникли, незалеж но від дати сплати грошових коштів. Непродуктивні витрати і втрати відображаються в обліку того звітного періоду, в якому вони виникли.

Витрати в іноземній валюті на виконання перевезень (робіт, послуг) відносяться на собівартість у гривнях згідно з офіційним курсом Національного банку України, що діє на дату здійснення витрат.

Калькулювання собівартості — це визначення розміру витрат у грошовій формі на виробництво одиниці певного виду робіт (послуг) з окремих видів витрат. За допомогою калькулювання визначаються собівартість одиниці робіт (послуг), всього їх об сягу, собівартість виробництва за окремими структурними під розділами підприємства, за різними виробничими процесами і в цілому по підприємству.

Планування собівартості перевезень (робіт, послуг) є складо вою плану економічного та соціального розвитку транспортних підприємств, які розробляються ними самостійно на підставі по казників планового обсягу перевезень вантажів і пасажирів, ін ших робіт і послуг, продуктивності праці, фонду її оплати тощо, і являє собою систему технікоекономічних розрахунків, які ви значають величину витрат на здійснення перевезень (робіт, по слуг).

Метою обліку витрат і визначення собівартості перевезень (ро біт, послуг) є своєчасне, повне та достовірне визначення фактич них витрат на їх виконання, обчислення фактичної собівартості окремих видів перевезень (робіт, послуг), здійснення контролю за використанням матеріальних, трудових і грошових ресурсів.

Дані обліку витрат використовуються для оцінки фінансово господарської діяльності підприємств та їх структурних підрозді лів, визначення фактичної ефективності проведених організацій нотехнічних заходів, виявлення резервів скорочення витрат, виконання аналітичних розрахунків.

I

При здійсненні планування, обліку та калькулювання собівар тості повинно бути забезпечене повне зіставлення планових і звітних даних щодо складу класифікації витрат, об’єктів і оди ниць калькулювання, методів розподілу витрат між об’єктами калькулювання та плановими (звітними) періодами.

Класифікація витрат

З метою правильної організації планування, обліку, кальку лювання та аналізу собівартості перевезень витрати на переве зення (роботи, послуги) класифікуються за різними ознаками.

За місцем виникнення витрати на перевезення (роботи, по слуги) групуються в розрізі відокремлених структурних підрозді лів транспортних підприємств.

Залежно від характеру та призначення виконуваних процесів виробництво поділяється на основне, допоміжне і обслуговуюче (невиробниче) господарство.

До основного виробництва належать відокремлені структурні підрозділи підприємств, які безпосередньо здійснюють перевезен ня, виконують роботи та послуги, що належать до основного виду діяльності: перевезення вантажів, пасажирів, транспортно експедиційні послуги для підприємств, організацій та населен ня; навантажувальнорозвантажувальні роботи; такелажні ро боти, експлуатація складів, перевалочних пунктів, вантажних станцій, контейнерів, інші роботи та послуги.

Допоміжне виробництво призначене для обслуговування під розділів основного виробництва: виконання робіт по технічному обслуговуванню, ремонту рухомого складу, інших основних засо бів, забезпечення інструментом, запасними частинами для ремонту транспортних засобів та устаткування, різними видами енергії, транспортними та іншими послугами. До нього належать ремонтні цехи, дільниці, майстерні, енергетичні, експериментальні та інші підрозділи.

До невиробничого господарства належать: житловокомунальне господарство, культурнопобутові заклади, підсобні сільськогос подарські підприємства, науководослідні, оздоровчі, спортивні та інші структурні підрозділи, які не беруть участі у здійсненні та забезпечені перевезень.

За видами витрати класифікуються за економічними елемен тами та статтями калькуляції.

I I

Під елементами витрат розуміють економічно однорідні види витрат. Групування витрат за економічними елементами здійс нюється для організації контролю за рівнем витрат у цілому по підприємству, визначення загального обсягу використаних під приємством матеріальних, трудових і грошових коштів.

Групування витрат за статтями калькуляції призначене для організації аналітичного обліку витрат і калькулювання собівар тості окремих видів перевезень, обчислення витрат у розрізі струк турних підрозділів підприємства.

За способами віднесення на собівартість перевезень витрати поділяються на прямі та непрямі.

До прямих витрат належать витрати, які можуть бути безпо середньо включені до собівартості окремих видів перевезень (ро біт, послуг).

До непрямих витрат належать витрати, безпосередньо не пов’я зані із виконанням транспортних робіт, послуг. До таких витрат належать загальновиробничі витрати, які включають витрати з управління та обслуговування виробничим процесом.

За ступенем впливу обсягів перевезень (робіт, послуг) на рі вень витрат, витрати поділяються на змінні і постійні.

До змінних витрат належать витрати, абсолютна величина яких змінюється (збільшується або зменшується) разом із змі ною обсягів перевезень (робіт, послуг). Зокрема, витрати на па льномастильні матеріали, електроенергію, запасні частини і ком плектуючі, оплату праці працівників, зайнятих на перевезен нях, відрахування на соціальні заходи тощо.

Постійні витрати — це витрати, абсолютна величина яких із збільшенням або зменшенням обсягів перевезень (робіт, послуг) істотно не змінюється.

До них належать витрати, пов’язані з обслуговуванням і управ лінням діяльністю виробничих підрозділів та витрати на забез печення загальногосподарських потреб.

За складом витрати поділяються на одноелементні, тобто еконо мічно однорідні, та комплексні, які складаються з кількох елементів.

За звітними періодами витрати на перевезення (роботи, по слуги) поділяються на поточні, витрати майбутніх періодів та минулих періодів.

За доцільністю витрати поділяються на продуктивні, непро дуктивні та надзвичайні. Непродуктивними витратами вважа

I

ються витрати, що виникли як наслідок недостатньої організа ції виробництва і управління, відхилень від технологічних норм, псування матеріальних цінностей.

До витрат від надзвичайних подій (втрати від стихійного лиха, від техногенних катастроф та аварій та ін.) належать як втрати за наслідками цих подій, так і витрати на здійснення заходів, пов’язаних із запобіганням і ліквідацією таких наслідків (від шкодування, сплата стороннім організаціям, заробітна плата працівників, зайнятих на відновлювальних роботах, вартість використаних сировини та матеріалів тощо).

Групування операційних витрат за економічними елементами

Витрати звичайної діяльності підприємства складаються з ви трат операційної діяльності, фінансових витрат (витрат на процен ти): за користування отриманими кредитами, за випущеними облігаціями, за фінансовою орендою та інших витрат звичайної діяльності, які не пов’язані безпосередньо з перевезеннями.

Витрати операційної діяльності підприємства складаються з виробничої собівартості перевезень, адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат.

Витрати операційної діяльності підприємств транспорту від повідно до їх економічного змісту групуються за такими елемен тами:

• матеріальні витрати;

• витрати на оплату праці;

• відрахування на соціальні заходи;

• амортизація основних фондів і нематеріальних активів; • інші операційні витрати.

До елемента “Матеріальні витрати” належать:

1) витрати придбаних у сторонніх організацій або виготовле них власними силами пального, запасних частин і комплектую чих виробів, мастил, матеріалів, шин, енергії, палива, інших виробничих запасів, які використані на:

• виконання перевезень (робіт, послуг);

• забезпечення технологічного процесу перевезень (робіт, по слуг), їх якості та надійності;

• проведення всіх видів ремонту, технічного огляду і обслугову вання, реконструкції, модернізації основних фондів (рухомого

I

складу, його агрегатів і вузлів, будівель, споруд тощо), у тому числі отриманих за договорами лізингу (оренди);

• забезпечення робіт, пов’язаних з дотриманням правил безпе ки праці та руху, протипожежної і сторожової охорони, сані тарногігієнічних, природоохоронних та інших спеціальних вимог, передбачених правилами технічної експлуатації, на гляду і контролю за процесом виробництва;

• забезпечення роботи апарату управління підприємства та його структурних підрозділів, включаючи транспортне обслугову вання, пов’язане з управлінням виробництвом, а також тех нічних засобів управління: обчислювальної техніки, засобів зв’язку, сигналізації тощо, які знаходяться на балансі під приємства;

• утримання та експлуатацію приміщень і території підприєм ства, утримання законсервованих основних фондів;

• винахідництво і раціоналізацію, проведення дослідноекс периментальних і конструкторських робіт, виготовлення та дослідження моделей і зразків, пов’язаних з основною діяль ністю підприємства, освоєння в експлуатації нових типів і моделей транспортних засобів та видів перевезень (робіт, по слуг);

• забезпечення робіт, пов’язаних з професійною підготовкою, перепідготовкою та підтриманням професійної майстерності працівників підприємства за профілем його діяльності безпо середньо на підприємстві (здійснення навчальнотренувальних польотів, утримання тренажерних центрів тощо);

2) собівартість малоцінних і швидкозношуваних предметів (спеціального одягу, взуття, форменого одягу, що необхідні для виконання професійних обов’язків, інструменту, пристроїв, ін вентарю, приладів, лабораторного обладнання, миючих засобів тощо), які не належать до основних засобів, вартість придбання продуктів спеціального харчування (включаючи соки і сухе вино) у випадках, передбачених законодавством;

3) витрати, пов’язані з використанням природної сировини, в частині відрахувань для покриття витрат на геологорозвідку корисних копалин, рекультивацію земель, плата за деревину, продану на пні, та за воду, що вибирається з водогосподарських систем, а також платежі за використання інших природних ре сурсів;

I 4

4) втрати від нестачі матеріальних цінностей в межах норм природного убутку.

Витрати на проведення поточного ремонту основних фондів та інших робіт власними силами, власне виробництво електрич ної та інших видів енергій, а також на трансформацію та переда чу придбаної енергії до місця її споживання включається до від повідних елементів затрат.

Витрати, пов’язані з доставкою (в тому числі вантажнороз вантажувальні роботи) матеріальних ресурсів транспортними за собами і персоналом підприємства, включаються до відповідних елементів витрат.

До елемента “Витрати на оплату праці” належать пов’язані з веденням господарської діяльності витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати, обчислені згідно із системами оплати праці, прийнятими підприємством, включаючи будьякі виплати у грошовій або натуральній формі.

Основна заробітна плата — це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці. Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів), годинних розрахункових ста вок, кілометрових та інших відрядних розцінок для працівників і посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата — це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гаран тійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодав ством, премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій:

1) виплати, передбачені законодавством про працю за невід працьований на виробництві час:

• оплата щорічних і додаткових відпусток відповідно до законо давства, грошових компенсацій за невикористану відпустку. Якщо на підприємстві створюється резерв для оплати відпус ток, то до витрат виробництва включаються щомісячні відра хування на створення такого резерву;

• оплата працівникам днів відпочинку, що надаються їм у зв’язку з роботою понад нормальну тривалість робочого часу при вах товому методі організації праці, при підсумованому обліку ро бочого часу та в інших випадках, передбачених законодавст вом;

I

• оплата спеціальних перерв у роботі у випадках, передбачених законодавством (оплата перерв працюючим матерям для году вання дитини і оплата часу, пов’язаного з проходженням обо в’язкових медичних оглядів; оплата пільгового часу працюю чим підліткам, яким не виповнилось 18 років);

• оплата працівникамдонорам днів обстеження, здачі крові та відпочинку;

• оплата робочого часу працівників, які залучаються до виконан ня державних або громадських обов’язків, якщо ці обов’язки виконуються у робочий час відповідно до законодавства;

• доплата за роботу у вихідні і святкові дні та в понадурочний час;

• оплата за час вимушеного прогулу або виконання нижчеопла чуваної роботи у випадках, передбачених законодавством;

• виплати вихідної допомоги, що передбачені чинним законо давством;

• інші виплати за невідпрацьований на виробництві час, які передбачені законодавством;

2) виплати, пов’язані з підготовкою (навчанням) і перепідготов кою кадрів:

• виплати працівникам підприємств заробітної плати за основ ним місцем роботи за час їх навчання з відривом від вироб ництва в системі підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів;

• оплата навчальних відпусток, наданих відповідно до законо давства працівникам підприємств, які навчаються у вечірніх та заочних вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, заочній аспірантурі, у вечірніх і заочних загальноосвітніх шко лах; оплата праці кваліфікованих працівників, керівників і спеціалістів підприємства, залучених без звільнення від основ ної роботи до підготовки, перепідготовки та підвищення ква ліфікації працівників, керівництва виробничою практикою сту дентів і навчання учнів загальноосвітніх шкіл;

• оплата праці студентів вищих навчальних закладів і учнів середніх спеціальних і професійнотехнічних закладів, які про ходять виробничу практику на підприємстві, а також оплата праці учнів загальноосвітніх шкіл у період професійної орієн тації, залучених на тимчасову роботу до посильної праці на період канікул;

I

• витрати, пов’язані з виплатою учням професійнотехнічних училищ різниці між стипендією в розмірі тарифної ставки (мі німального окладу) робітника першого розряду і витратами цих навчальних закладів (на виплату стипендій, забезпечен ня харчуванням і обмундируванням);

3) оплата праці працівників, які не перебувають у штаті під приємств, за виконання робіт згідно з договорами цивільнопра вового характеру, включаючи договір підряду, за умови, що роз рахунки з працівниками за виконану роботу проводяться безпо середньо цим підприємством. Розмір коштів, спрямованих на опла ту праці цих працівників, визначається виходячи з кошторису на виконання робіт (послуг) за договором і платіжних доку ментів.

4) передбачені законодавством доплати до тарифних ставок і посадових окладів, пов’язані з організацією праці:

• доплата не звільненим від основної роботи бригадирам з чис ла робітників за керівництво бригадою;

• доплата працівникам за роботу в багатозмінному режимі та за роботу в нічний час;

5) надбавки та доплати до тарифних ставок у розмірах, перед бачених законодавством, і виплати, що мають компенсуючий характер, а саме:

• доплата працівникам за шкідливі умови праці (за роботу у важких, шкідливих умовах);

• плата працівникам за роботу у вихідні та святкові (неробочі) дні, в понадурочний час за розцінками, встановленими зако нодавчими актами;

• винагорода працівникам за вислугу років, стаж роботи (над бавки за стаж роботи за спеціальністю на даному підприємст ві), передбачені законодавством;

• доплата працівникам за суміщення професій (посад), розши рення зон обслуговування або збільшення обсягу виконува них робіт;

• надбавки за класність водіям автомобілів, робітникам локомо тивних бригад;

• доплата за клас кваліфікації льотноінструкторському та льот ному складу екіпажів;

• надбавка за знання та використання в роботі іноземної мови; • персональні надбавки;

I

• надбавки керівникам, спеціалістам, службовцям за високі до сягнення у праці або за виконання особливо важливих за вдань на термін їх виконання;

• доплата працівникам до середнього заробітку у випадках, пе редбачених законодавством;

• виплати за районними коефіцієнтами, коефіцієнтами за робо ту в безводних місцевостях, у високогірних районах та за іншими встановленими законодавством коефіцієнтами, що вра ховують особливості транспорту;

• інші передбачені законодавством надбавки, доплати і випла ти, що мають компенсуючий характер;

6) передбачені законодавством виплати, що включаються у фактичну собівартість, але не плануються:

• виплата різниці в окладах працівникам, працевлаштованим з інших організацій із збереженням протягом деякого часу (відпо відно до законодавства) розміру посадового окладу за поперед нім місцем роботи, а також у разі тимчасового заступництва;

• виплати, пов’язані з індексацією зарплати в межах, передба чених чинним законодавством;

• плата за час вимушеного прогулу (простою) або за виконання нижчеоплачуваної роботи у випадках, передбачених законо давством;

• витрати на оплату праці членам екіпажу морських суден, що призначені на конкретне судно, за час чекання підходу цього судна в порт, де можлива їх посадка;

• оплата утримання плавскладу, який перебуває в резерві;

• суми відшкодування втраченого заробітку внаслідок тимчасо вої втрати непрацездатності до фактичного заробітку у випад ках, коли працівник продовжує працювати на підприємстві;

7) премії працівникам підприємств за виробничі результати, включаючи премії за економію конкретних видів матеріальних ресурсів, за сприяння винахідництву і раціоналізації, за створен ня, освоєння та впровадження нової техніки, авторські винаго роди, винагороди за підсумками роботи за рік, одноразові заохо чення (за виконання особливо важливих виробничих завдань), тощо;

8) вартість безкоштовно наданих предметів (включаючи фор мений одяг), що залишаються в особистому постійному користу ванні, або сума пільг у зв’язку з продажем їх за зниженими

I

цінами (крім вартості виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мила та інших миючих засобів, знезаражуючих засобів, молока і лікувальнопрофілактичного харчування або відшкодування витрат працівникам за придбан ня ними спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту у разі невидачі їх адміністрацією);

9) витрати (у випадках, передбачених законодавством) на оплату безкоштовно наданих працівникам підприємства житла, комунальних послуг, продуктів харчування тощо або суми гро шових компенсацій за їх ненадання;

10) суми наданих підприємством трудових і соціальних пільгпрацівникам.

До елемента “Відрахування на соціальні заходи” належать:

1) збір на державне (обов’язкове) соціальне страхування, вклю чаючи збір на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття;

2) відрахування на державне (обов’язкове) пенсійне страху вання (до Пенсійного фонду України), а також відрахування на додаткове пенсійне страхування;

3) інші обов’язкові збори і відрахування на соціальні заходи, що визначені законодавством.

Відрахування на обов’язкове соціальне страхування, обов’яз кове пенсійне страхування здійснюються за встановленими зако нодавством нормами та порядком.

Відрахування на додаткове пенсійне страхування, обов’язкове медичне страхування та інші обов’язкові збори і відрахування на соціальні заходи належать до собівартості виконаних перевезень (робіт, послуг) згідно з порядком, визначеним законодавством.

До елемента “Амортизація основних фондів і нематеріальних активів” належать суми амортизаційних відрахувань, нарахова них згідно з порядком, нормами та умовами, встановленими чин ним законодавством.

Розрахунок амортизації основних фондів та нематеріальних активів і віднесення їх на витрати виробництва здійснюються згідно з П(С)БО 7 “Основні засоби” та П(С)БО 8 “Нематеріальні активи”.

До елемента “Інші операційні витрати” належать витрати, які включаються у собівартість перевезень і не враховані в попе редніх елементах витрат, а саме:

I

1) сума сплаченої орендної (лізингової) плати за користуван ня наданими в оперативну та фінансову оренду (лізинг) основни ми фондами;

2) витрати, пов’язані з оплатою послуг комерційних банків та інших кредитнофінансових установ, включаючи плату за роз рахункове обслуговування, отримання гарантій, вексельного ава лю, факторингових і довірчих операцій, облік боргових вимог і зобов’язань, включаючи цінні папери, поштовотелеграфних по слуг та інших витрат, пов’язаних з грошовим обігом;

3) оплата послуг сторонніх підприємств і організацій:

• за протипожежну і сторожову (включаючи воєнізовану) охо рону;

• за використання і/або обслуговування технічних засобів управ ління (обчислювальних центрів, вузлів зв’язку, засобів сигна лізації);

• щодо управління виробництвом, якщо штатним розкладом під приємства не передбачено відповідні функціональні служби;

• консультаційного та інформаційного характеру, пов’язаних із забезпеченням поточної діяльності підприємства, зберіганням та реалізацією продукції, а також передбачених законодавст вом обов’язкових аудиторських перевірок;

• пов’язаних з освоєнням в експлуатації нових типів транспорт них засобів та видів перевезень (робіт, послуг);

• за приймання, зберігання та знищення екологічно небезпеч них відходів, очищення стічних вод;

4) оплата робіт і послуг виробничого характеру, які викону ються сторонніми підприємствами та організаціями або струк турними підрозділами цього підприємства, що не належать до основного виду його діяльності (поточний ремонт рухомого скла ду та інших основних виробничих фондів, проведення випробу вань з метою визначення якості паливномастильних матеріалів тощо);

5) суми податків, зборів та інших передбачених законодавст вом платежів;

6) платежі за викиди і скиди забруднюючих речовин у навко лишнє середовище, розміщення відходів та інші види шкідливо го впливу у межах ліміту;

7) витрати зі страхування майна підприємства (у тому числі транспортних засобів за межами України), цивільної відпові

I

дальності, пов’язаної з експлуатацією транспортних засобів, що перебувають у складі основних фондів підприємств, кредитних та інших комерційних ризиків підприємства;

8) витрати, пов’язані з реалізацією перевезень (робіт, по слуг):

• оплата послуг транспортноекспедиційних, страхових і посе редницьких організацій (включаючи комісійну винагороду), вартість яких включається до вартості перевезень (робіт, по слуг);

• витрати на виготовлення розкладів руху пасажирських транс портних засобів, проїзних квитків, інструкцій, правил та іншої службової документації;

• витрати на декларування транспортних засобів і вантажів, оформлення провізних документів, іноземних паспортів, віз та інших дозволів, пов’язаних із здійсненням закордонних перевезень;

• витрати за користування системами бронювання та резерву вання перевезень;

• витрати на обладнання міських ліній та ліній міжміських пасажирських і вантажних перевезень світловими табло, таб лицями розкладу руху і вартості перевезень, іншими спеціаль ними знаками;

• витрати за користування автомобільними дорогами, порома ми, автомобільними стоянками;

• витрати на обслуговування пасажирів, у тому числі санітарно гігієнічні засоби, посуд, харчування, якщо вони включені в ціну квитка;

9) вартість харчового забезпечення членів екіпажів суден пор тового і службоводопоміжного флоту, льотного складу повітря них суден при виконанні польотів, працівників воєнізованої по жежної охорони на залізничному транспорті згідно з встановле ними нормами;

10) оплата суднових, аеропортових та інших зборів при здійсненні перевезень;

11) витрати на перешвартовку та шлюзування, очистку танкерів, вартість баласту, оплата послуг криголамів, буксирів і катерів;

12) витрати в іноземних портах, що пов’язані з достроковимвиконанням вантажних операцій (диспач);

II

13) резерв майбутніх видатків транспортних суден після закінчених рейсів;

14) витрати на проведення передпродажних і рекламних заходів:

• розробка і видання рекламних виробів (ілюстрованих прейску рантів, каталогів, брошур, альбомів, проспектів, плакатів, афіш, рекламних листів, листівок, сувенірів чи зразків товарів, що передаються клієнтам або посередницьким організаціям безоплатно, безкоштовно виконаних перевезень, оформлення вітрин, виставок тощо);

• реклама в засобах масової інформації (оголошення в пресі, передачі по радіо і телебаченню), витрати на світлову, комп’ю терну та іншу зовнішню рекламу;

• придбання, виготовлення, копіювання, дублювання і демон страція рекламних кіно, відео і діафільмів;

• зберігання та експедиювання рекламних матеріалів;

• виготовлення стендів, муляжів, рекламних щитів, покажчиків тощо (в сумі амортизації, зносу щодо зазначеного інвентарю); • проведення інших рекламних заходів, пов’язаних з діяльністю підприємства;

15) витрати на організацію прийомів, презентацій і свят, придбання і розповсюдження подарунків, включаючи безоплатну роз дачу зразків товарів або безоплатне надання послуг (виконання робіт) з рекламними цілями у передбачених законодавством роз мірах;

16) придбання довідників, технічних паспортів та інших документів експлуатаційної, технічної та виробничої діяльності;

17) витрати на службові відрядження працівників у межахнорм, передбачених законодавством, з урахуванням особливос тей відряджень членів екіпажів суден, морських (річкових) і повітряних суден, що здійснюють діяльність за межами повіт ряного або митного кордону чи територіального моря (вод) Ук раїни;

18) витрати на харчування (замість добових) для членів екіпажів суден, морських (річкових) і повітряних суден, що здійс нюють діяльність за межами повітряного або митного кордону чи територіального моря (вод) України;

19) витрати на утримання представництв, а також працівників за кордоном, де представництва не створені;

I

20) додаткові витрати, пов’язані з виконанням робіт вахтовим методом, включаючи транспортні витрати на перевезення працівників від місця знаходження підприємства або пункту збору до місця роботи і назад та від місця проживання у вахто вому селищі до місця роботи і назад, а також витрати на екс плуатацію та утримання вахтового селища, в тому числі дільнич ноколійних будівель, вагонів, які не компенсуються платою працівників за користування житлом і комунальними послу гами;

21) витрати на перевезення працівників до місця роботи іназад у напрямках, що не обслуговуються пасажирським транс портом загального користування або в час, коли він не працює, включаючи додаткові витрати на спеціальні маршрути міського пасажирського транспорту, організовані відповідно до угод, укла

дених з транспортними підприємствами;

22) витрати на перевезення працівниківінвалідів І і ІІ групидо місця роботи і назад незалежно від наявності маршрутів паса жирського транспорту загального користування;

23) витрати на відшкодування шкоди, заподіяної працівниковіушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням трудових обо в’язків, а також заподіяної пасажирам та іншим користувачам транспорту;

24) допомога пасажирам при втраті працездатності, що надається на підставі рішень суду;

25) витрати на операції із скляною тарою та одноразовимпосудом;

26) надбавки до тарифних ставок і посадових окладів працівникам транспорту, робота яких проходить у дорозі або має роз’їз ний характер, за кожну добу з моменту виїзду до моменту повер нення на підприємство, в тому числі в іноземній валюті замість добових при здійсненні перевезень за межами України;

27) витрати на забезпечення нормальних умов праці та технікибезпеки відповідно до вимог чинного законодавства;

28) витрати з підтримки професійних навичок (у тому числіза межами України) працівників, які здійснюють експлуатацію рухомого складу (в тому числі на тренування працівників льотного складу в аеродромних умовах і на тренажерному обладнанні);

29) витрати, пов’язані з набором робочої сили, передбаченізаконодавством, з урахуванням витрат на оплату випускникам

I

денного відділення вищих, середніх спеціальних і профтехучи лищ вартості проїзду до місця роботи, а також оплачуваної від пустки, яка надається їм перед початком роботи;

30) витрати на утримання приміщень, засобів зв’язку та інших, що надаються безоплатно органам державної служби у вста новленому порядку;

31) оплата вартості ліцензій, сертифікатів та інших спеціальних дозволів, виданих державними органами для ведення госпо дарської діяльності підприємства, включаючи плату за реєстра цію підприємства в органах державної реєстрації, зокрема в орга нах місцевого самоврядування, їх виконавчих органах, витрати на придбання ліцензій, надання державних послуг з медичної сертифікації авіаційного персоналу та інших спеціальних дозво лів на право надання транспортних послуг;

32) витрати на оприлюднення річного звіту;

33) витрати, пов’язані з виплатою дивідендів учасникам ізасновникам підприємства (оплата повідомлень у засобах масової інформації, придбання конвертів, послуги зв’язку);

34) витрати на виготовлення і придбання бланків ціннихпаперів, а також інші витрати, пов’язані з емісією цінних па перів;

35) витрати, пов’язані з професійною підготовкою або перепідготовкою працівників підприємств в українських закладах освіти, відповідно до чинного законодавства;

36) витрати на придбання літератури для інформаційного забезпечення господарської діяльності підприємства, у тому числі з питань законодавства, і передплату спеціалізованих періодичних видань, а також на проведення аудиту згідно з чинним законо давством, включаючи проведення добровільного аудиту за рішен ням підприємства;

37) витрати на утримання та експлуатацію об’єктів соціальної інфраструктури:

• дитячих ясел або садків, дитячих таборів відпочинку;

• закладів середньої та середньої професійнотехнічної освіти і закладів підвищення кваліфікації працівників підприємства;

• дитячих музичних і художніх шкіл, шкіл мистецтв;

• закладів охорони здоров’я, пунктів безоплатного медичного обстеження, профілактики та допомоги працівникам підпри ємства;

I4


спортивних залів і майданчиків, що використовуються без оплатно для фізичного оздоровлення та психологічного віднов лення працівників підприємств, клубів і будинків культури (крім будинків відпочинку, туристичних баз та інших подіб них закладів);

• приміщень, що використовуються підприємством для організа ції харчування його працівників;

• багатоквартирного житлового фонду, включаючи гуртожит ки, одноквартирного житлового фонду в сільській місцевості та об’єктів житловокомунального господарства, щодо яких підприємством прийнято документально оформлене рішення про передачу на баланс місцевих рад.

Витрати на утримання і експлуатацію зазначених об’єктів соціальної інфраструктури включаються до складу витрат на пере везення (роботи, послуги), якщо ці об’єкти не надають платних послуг та не займаються іншою комерційною діяльністю.

Витрати, перелічені у цьому пункті, які мають комплексний характер, розподіляються між відповідними елементами затрат:

38) витрати, пов’язані з утриманням та експлуатацією фондівприродоохоронного призначення, які перебувають у власності, витрати із самостійного зберігання, переробки, захоронення та ліквідації відходів;

39) витрати на цивільну оборону, утримання військовомобілізаційних відділів;

40) витрати на обов’язкове страхування життя або здоров’япрацівників у випадках, передбачених законодавством;

41) відрахування структурних підрозділів на утримання апарату управління підприємства;

42) операційні курсові витрати (втрати від курсових різниць,знецінення запасів, псування цінностей, списання та уцінка ак тивів, суми фінансових санкцій тощо);

43) матеріальна допомога (оздоровчі, екологічні та інші виплати).

Групування витрат за статтями калькуляції

До виробничої собівартості перевезень включаються:

• прямі матеріальні витрати;

• прямі витрати на оплату праці;

I

• інші прямі витрати;

• загальновиробничі витрати.

До наведеної типової номенклатури статей калькуляції можуть вноситись зміни з урахуванням організаційної структури транс портних підприємств, характеру і рівня організації перевезень, питомої ваги витрат у собівартості окремих видів перевезень, а також об’єднувати кілька типових статей калькуляції в одну або виділяти з однієї типової статті кілька статей калькуляції.

Зокрема, для підприємствперевізників авіаційного транспор ту цей перелік доповнюється статтею “аеропортові витрати”, для підприємств автомобільного транспорту — статтею “автомобіль ні шини”, для підприємств морського та річкового транспорту — статтею “стивідорні витрати”.

До статті калькуляції “Прямі матеріальні витрати” включа ється вартість усіх видів паливномастильних та інших матеріа лів (включаючи транспортнозаготівельні витрати), що викорис тані як безпосередньо на виконання перевезень (робіт, послуг), так і на технологічні операції в процесі підготовки рухомого складу до експлуатації, а також витрати паливномастильних матеріалів на допоміжнослужбовий, навчальнотренувальний та невиробничий нальоти годин.

До статті калькуляції “Прямі витрати на оплату праці” вклю чаються всі витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати працівникам, безпосередньо зайнятим здійсненням пере везень (робіт, послуг), обчисленої за посадовими окладами, від рядними розцінками, тарифними ставками згідно з діючими на підприємствах системами оплати праці, включаючи будьякі види грошових і матеріальних доплат, які належать до елементу “Ви трати на оплату праці”.

До статті калькуляції “Інші прямі витрати” включаються:

• відрахування від витрат на оплату праці працівників, безпо середньо зайнятих здійсненням перевезень (робіт, послуг): на державне (обов’язкове) соціальне страхування, включаючи збір на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття, на державне (обов’язкове) пенсійне страхування (до Пенсій ного фонду), а також відрахування на додаткове пенсійне стра хування у передбачених законодавством випадках, інші обо в’язкові збори і відрахування на соціальні заходи, що визна чені законодавством;

I

нараховані згідно з порядком, нормами та умовами, встанов леними чинним законодавством України та П(С)БО 7 “Основ ні засоби” та П(С)БО 8 “Нематеріальні активи”, суми аморти заційних відрахувань від вартості рухомого складу флоту, ав томобільного транспорту і літаковертольотного парку;

• витрати на всі види ремонту, технічний огляд і технічне об слуговування рухомого складу, що безпосередньо бере участь у перевезеннях, пов’язані з поліпшенням рухомого складу і/або забезпеченням відповідності його технічного стану ви могам безпеки руху та іншим експлуатаційним вимогам:

– вартість запасних частин, приладів, обладнання, пального і матеріалів, що витрачаються для виконання ремонту власними підрозділами;

– вартість ремонтних робіт і послуг, виконаних сторонніми підприємствами і організаціями;

– витрати на оплату праці і відповідні відрахування від неї працівників, які виконують ремонт і технічне обслугову вання транспортних засобів;

– вартість інструментів, виданих для поновлення їх запасу на транспортних засобах;

– вартість матеріалів, що витрачаються на утримання законсервованих транспортних засобів, витрати на їх кон сервацію і розконсервацію;

– витрати на страхування транспортних засобів у разі їх ремонту за кордоном;

– вартість робіт по доводці на повітряному транспорті, викли каних установленням нових типів (моделей) обладнання, приладів та апаратури;

– вартість матеріалів, що використовуються для ремонту, монтажу та дезінфекції побутового обладнання пасажир ських салонів.

До статті калькуляції “Загальновиробничі витрати” включа ються витрати, пов’язані з управлінням та обслуговуванням ви робничого процесу, які не передбачені в попередніх статтях:

• витрати на утримання апарату управління виробництвом (опла та праці, відрахування на соціальні заходи, витрати на оплату службових відряджень працівників апарату управління вироб ничих структурних підрозділів підприємства, технічне та ін формаційне забезпечення управління виробництвом тощо);

I

• амортизація основних засобів і нематеріальних активів загаль новиробничого призначення;

• витрати на утримання, експлуатацію, капітальний та поточний ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів, ін ших необоротних активів, обладнання загальновиробничого призначання, в тому числі утримання резервного рухомого складу;

• витрати на вдосконалення технології та організації виробництва (оплата праці та відрахування на соціальні заходи працівни ків, зайнятих удосконаленням технології та організації виро бництва, поліпшенням якості робіт, послуг, підвищенням їх надійності, інших експлуатаційних характеристик у виробни чому процесі, витрати матеріалів, купівельних комплектую чих виробів і напівфабрикатів, оплата послуг сторонніх орга нізацій тощо);

• витрати на утримання виробничих будівель, споруд і приміщень (опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення тощо); • витрати на обслуговування виробничого процесу (оплата пра ці, в тому числі за невідпрацьований, але оплачений час на виробництві, відрахування на соціальні заходи, обов’язкове страхування загальновиробничого персоналу, сума пільг у зв’язку з продажем форменого одягу виробничого персоналу за зниженими цінами, витрати на відрядження та на перемі щення виробничого персоналу, витрати на здійснення техно логічного контролю за виробничими процесами та якістю ро біт, послуг, утримання воєнізованої, пожежної та сторожової охорони);

• витрати на охорону праці, техніку безпеки, виробничу саніта рію та охорону навколишнього середовища;

• податки, збори та інші передбачені законодавством обов’язкові платежі, що включаються до собівартості виробництва;

• інші витрати (втрати від браку, оплата простоїв, витрати, зумовлені аваріями та катастрофами, порушеннями правил технічної експлуатації транспорту, нестачі в межах норм природ ного убутку тощо).

До статті калькуляції “Автомобільні шини” включаються всі витрати, пов’язані з експлуатацією автомобільних шин:

• витрати, пов’язані із заміною та встановленням автомобільних шин на колеса;

I

транспортнозаготівельні витрати і націнки підприємствпоста чальників у частині, що припадає на вартість автомобільних шин, виданих зі складу в поточному місяці;

• витрати, пов’язані з ремонтом автомобільних шин.

До статті калькуляції “Навігаційні витрати” включаються витрати, безпосередньо пов’язані з експлуатацією морського та річкового флоту, на:

• утримання екіпажу, пасажирів і суден у процесі перевезень (послуги криголамів, буксирів і катерів, доставка продоволь ства та білизни на судна і з них в порт приписки, ремонт і прання спецодягу та суднової білизни, витрати на дезінфекцію, дератизацію, дегазацію, придбання та доставка прісної води, вартість баласту, його навантаження та розвантаження, чистка танкерів, перешвартовка та шлюзування суден, заміна недо торканного шлюпочного штормового запасу продуктів, витрати на придбання морських карт, лоцій, довідників, навігаційних інструментів, матеріальнотехнічне забезпечення обслуговуван ня пасажирів, передбачене вартістю проїзду, представницькі витрати капітана, а також інші витрати капітана або за його дорученням інших осіб командного складу для службових ці лей в закордонному плаванні в межах установленого ліміту, витрати на прокат кіно та відеофільмів для екіпажу транспорт ного судна в закордонному плаванні та інші культурні потре би, в тому числі у закордонних портах, утримання членів екіпажів у лікарнях у закордонних портах, виплата інвалюти замість добових, вартість харчового забезпечення членів екі пажів, витрати на оплату послуг нотаріальних контор у разі складання морських протоколів, витрати на поштовотеле графні, супутникові та інші послуги зв’язку);

• суднові та портові збори в морських і річкових портах, у тому числі іноземних (адміністративний, буксирний, вантажний, до ковий, канальний, корабельний, карантинний, консульський, лоцманський, маяковий, понтонний, причальний, протипожеж ний, санітарний, сигнальний, митний, швартовий, якірний);

• агентування;

• страхування суден, вантажів, фрахтів, ризиків; • інші навігаційні витрати.

До статті калькуляції “Стивідорні витрати” включаються ви трати, пов’язані із завантаженням і розвантаженням суден у

I

випадках, коли за умовами перевезень ці витрати несе судноплав на компанія. До цієї статті відносяться витрати:

• по доставці вантажів до борту судна;

• охорона вантажу, зважування, обмір і закріплення вантажу;

• вартість матеріалів для закріплення вантажу;

• оренда складів, кранів;

• витрати на завантажування і розвантажування; • складські, тальманські і супервайзерські послуги;

• інші аналогічні послуги.

До статті калькуляції “Аеропортові витрати” авіапідприємст ваперевізники включають аеропортові збори за обслуговування повітряних суден в аеропортах (згідно з DОС 9562 “Керівництво по економіці портів” ІКАО, 1991 р.):

• збір за посадкузліт повітряних суден (включаючи аеродромне диспетчерське обслуговування повітряного руху в зоні дії ае ропорту);

• збір за наднормативну стоянку ПС;

• пасажирський збір (за користування терміналами до початку реєстрації);

• збір за забезпечення авіаційної безпеки;

• збір за наземне обслуговування (хендлінг);

• додаткові послуги, які надаються по запиту при обслуговуванні ПС.

Облік забезпечується на основі рахунків, виставлених перевіз нику аеропортом.

Облік і калькулювання собівартості перевезень

Облік і калькулювання фактичної собівартості перевезень на транспортних підприємствах здійснюється з використанням нор мативного, стандарткостінгу, позамовного методів або простим підрахунком витрат.

Основними елементами нормативного методу є облік витрат на виконання окремих видів перевезень за діючими нормами, облік відхилень від норм і облік зміни норм.

Основними завданнями нормативного методу є своєчасне попе редження нераціонального витрачання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів підприємства, сприяння виявленню резервів зниження собівартості перевезень, оперативне правління форму ванням витрат виробництва.


Нормативний метод обліку витрат виробництва сприяє своє часному виявленню і встановленню причин відхилень фактич них витрат від діючих норм основних витрат і кошторисів ви трат на обслуговування виробництва й управління.

Нормативний метод обліку і калькулювання витрат на вироб ництво передбачає:

• створення системи діючих прогресивних норм і нормативів;

• поточний облік і калькулювання нормативної собівартості;

• виявлення і облік витрат, пов’язаних з відхиленнями від дію чих норм і нормативів;

• виявлення місць, причин і винуватців відхилень;

• системний облік зміни норм і нормативів;

• визначення фактичної собівартості як алгебраїчної суми норма тивної її величині, відхилень від норм.

Зведений облік витрат на експлуатацію рухомого складу, його обслуговування та ремонт при нормативному методі ведеться за статтями витрат у розрізі окремих видів перевезень (робіт, по слуг) з виявленням і обліком відхилень від норм у кожному з показників.

Нормативи витрат повинні розроблятись з урахуванням особ ливостей і конкретних умов діяльності підприємства, окремо для кожного виробничого підрозділу, що необхідно для своєчасного виявлення відхилень, аналізу їх причин, внесення змін у норма тиви.

Відхиленням від норм вважаються як перевитрати, так і еко номія матеріальних, трудових та інших витрат (у тому числі зумовлених заміною матеріалів і запчастин, оплатою непередба чених технологічним процесом робіт, доплатами за відступи від нормальних умов праці тощо).

Для обчислення фактичної собівартості перевезень у разі за стосування нормативного методу обліку основою є нормативна калькуляція.

Фактична собівартість перевезень обчислюється шляхом до давання до нормативної собівартості або віднімання від неї вияв лених у звітному періоді відхилень від норм і зміни норм.

Для складання нормативної, планової і звітної калькуляцій застосовується єдина номенклатура статей витрат.

Фактичні витрати, що перевищують нормативні, не включа ються до витрат виробництва, якщо такі перевитрати пов’язані

I

із зловживаннями, нестачами, крадіжками, нетехнологічним ви користанням та порушенням правил зберігання.

Позамовний метод обліку витрат і калькулювання собівар тості передбачає відокремлений облік витрат з кожного виду пере везень (робіт, послуг) у розрізі статей витрат.

Об’єктом обліку і калькулювання при застосуванні цього ме тоду є окремі види перевезень (робіт, послуг), а калькуляційни ми одиницями — відповідні одиниці їх виміру.

Собівартість перевезень, тобто сума витрат, що припадає на калькуляційну одиницю, визначається шляхом ділення суми фак тичних витрат з кожного об’єкта калькулювання на відповідний обсяг виконаних перевезень.

Як узагальнююча калькуляційна одиниця транспортної робо ти використовується показник суми витрат, що припадають на 1 грн отриманих підприємством доходів.

Витрати на оплату праці основних працівників, зайнятих на виконанні окремих видів перевезень, безпосередньо включають ся до собівартості відповідних об’єктів калькулювання.

Якщо пряме віднесення витрат на оплату праці до собівар тості окремих видів перевезень ускладнене, вони розподіляються виходячи з питомої ваги даного виду перевезень у структурі до ходів підприємства.

Відрахування на соціальні заходи від заробітної плати основ них працівників включаються у собівартість перевезень виходя чи з розміру відповідних витрат на оплату праці у відповідності з порядком, установленим чинним законодавством.

Вартість паливномастильних та інших експлуатаційних ма теріалів, витрачених на здійснення певних видів перевезень, вклю чається до їх собівартості за прямою ознакою.

Якщо деякі мастильні та інші експлуатаційні матеріали неможливо віднести до певних видів перевезень, їх вартість включається у собівартість окремих об’єктів калькулювання шляхом розподілу пропорційно до вартості витраченого паль ного.

Витрати за статтею “Прямі матеріальні витрати” відобража ються в обліку за фактичною вартістю матеріальних ресурсів, фактично використаних безпосередньо на здійснення перевезень.

Амортизаційні відрахування включаються безпосередньо до собівартості окремих видів перевезень (робіт, послуг).

Амортизаційні відрахування, пов’язані із транспортними за собами, що експлуатувались при здійсненні кількох видів пере везень (робіт, послуг), розподіляються між об’єктами калькулю вання пропорційно до обсягів перевезень (робіт, послуг).

Витрати на технічне обслуговування та поточний ремонт ру хомого складу, безпосередньо зайнятого на певному виді переве зень (робіт, послуг), включаються до собівартості за прямою озна кою.

Якщо витрати на технічне обслуговування та поточний ре монт або окремі їх елементи віднести до певних видів перевезень (робіт, послуг) неможливо, їх розподіляють за одним із таких методів:

• відповідно до питомої ваги планової суми витрат на технічне обслуговування та ремонт у загальній сумі планової собівар тості окремих видів перевезень (робіт, послуг);

• виходячи з питомої ваги даного виду перевезень (робіт, по слуг) у структурі доходів підприємства;

• виходячи з планової трудомісткості ремонтних робіт.

Витрати за статтею “Автомобільні шини” включаються без посередньо до собівартості окремих видів перевезень.

Якщо автомобіль здійснював кілька видів перевезень, то ви трати, пов’язані з експлуатацією встановлених на ньому шин, розподіляються між об’єктами калькулювання пропорційно до обсягу перевезень.

Навігаційні витрати включаються безпосередньо до витрат на здійснення конкретних видів перевезень.

Стивідорні витрати включаються безпосередньо до собівартос ті того виду перевезень, під час якого вони мали місце.

Якщо ці витрати неможливо прямо віднести до певного виду перевезень, їх розподіляють пропорційно до обсягів переве зень.

Аеропортові витрати включаються безпосередньо до собівар тості окремих видів перевезень. Якщо ці витрати неможливо прямо віднести до певного виду перевезень, їх розподіляють про порційно до обсягів перевезень.

Фактична сума загальновиробничих витрат транспортних під приємств щомісячно розподіляється між:

• основним виробництвом з подальшим розподілом між видами перевезень;

• допоміжним виробництвом у частині робіт, призначених для потреб власного капітального будівництва, непромислових господарств, а також для реалізації;

• обслуговуючими виробництвами;

• капітальним будівництвом, що ведеться господарським способом.

Залежно від видів виконуваних перевезень (робіт, послуг), тех нічного оснащення рухомого складу та інших умов загальновироб ничі витрати, віднесені до основного виробництва, розподіляються між окремими видами перевезень за одним із таких методів:

• пропорційно до заробітної плати основних працівників;

• у відповідності з питомою вагою планової суми загальногос подарських витрат у загальній сумі планової собівартості окре мих видів перевезень;

• на 1 грн фактичних доходів по окремих видах перевезень;

• пропорційно до суми витрат з інших калькуляційних статей; • пропорційно до приведеної кількості автомобілів на автотранс портних підприємствах.

Протягом звітного періоду підприємство повинно забезпечува ти постійність вибраних методів розподілу непрямих витрат.

На транспортних підприємствах до допоміжних виробництв відносять цехи, майстерні та інші виробничі підрозділи, що ви конують:

• роботи з технічного обслуговування і ремонту рухомого складу; • роботи з ремонту, господарського обслуговування та утримання будівель, споруд, обладнання та інших основних фондів;

• ремонт агрегатів, вузлів і деталей рухомого складу;

• ремонт і відновлення автомобільних шин;

• кузовні та столярні роботи;

• діагностування і технічний контроль;

• миття транспортних засобів;

• ковальські та зварювальні роботи;

• виробництво енергії (котельні, електростанції, підстанції); • експлуатацію та утримання очисних споруд;

• інші роботи та послуги.

Собівартість робіт та послуг допоміжного виробництва плану ється і обліковується за номенклатурою статей калькуляції, вста новленою для відповідних галузей народного господарства.

Собівартість робіт і послуг, що надаються одними допоміж ними підрозділами іншим, а також основному виробництву, ви

4

значається виходячи з фактичної суми витрат. Собівартість ро біт і послуг, що виконуються виробничими підрозділами для власних потреб, визначається виходячи з прямих витрат.

У зведеному обліку витрати групуються за видами переве зень, структурними підрозділами тощо. Зведений облік витрат на виробництво здійснюється на основі узагальнених даних, одер жаних у результаті обробки первинної документації.

На підприємствах із цеховою структурою управління зведе ний облік забезпечує виділення в собівартості перевезень витрат окремих структурних підрозділів. На підприємствах з безцехо вою структурою управління зведений облік витрат на виробни цтво ведеться за видами перевезень у цілому по підприємству. Дані зведеного обліку використовуються під час складання каль куляції фактичної собівартості.

На підприємствах, що застосовують нормативний метод облі ку, фактична собівартість кожного виду перевезень визначається шляхом додавання (зі знаком “+” або “–”) до нормативної собі вартості величини виявлених у зведеному обліку відхилень і змі ни норм за кожною статтею витрат.

Якщо на підприємствах поточні норми значно відрізняються від планових, зведений облік витрат і калькулювання фактичної собівартості перевезень здійснюється з використанням норматив них калькуляцій.

На підприємствах, де діючі норми незначною мірою відрізня ються від планових, за основу обліку відхилень беруться норми, закладені до планових калькуляцій собівартості окремих видів перевезень. Якщо норми витрат змінюються в процесі виконан ня перевезень, виявлена різниця враховується окремо як пов’я зана із зміною норм, а планова собівартість залишається попе редньою.

На підставі даних зведеного обліку витрат на виробництво складаються калькуляції фактичної собівартості, які викорис товуються для контролю за виконанням плану собівартості як окремих видів, так і всього обсягу перевезень. Звітні калькуля ції складаються на всі здійснені підприємством види переве зень.

У разі застосування нормативного методу обліку перед запов ненням форми звітної калькуляції складається відомість розра хунку собівартості кожного виду перевезень, в якій собівартість одиниці визначається в розрізі виробничих підрозділів за окре мими статтями витрат з виділенням витрат за нормами, змінами норм і відхиленнями від норм.

Особливості калькулювання собівартості на залізничному транспорті

Калькулювання собівартості перевезень пасажирів, багажу і пошти та перевезень вантажів на залізничному транспорті вико нується тільки управлінням залізниці по залізниці у цілому, згідно з Галузевою інструкцією з калькулювання собівартості перевезень на залізничному транспорті.

Структурні підрозділи залізниць здійснюють групування ви трат на перевезення за “Номенклатурою витрат по основній діяль ності підприємств залізничного транспорту України”.

Об’єктами калькуляції собівартості перевезень на залізнично му транспорті є:

• вантажні перевезення;

• пасажирські перевезення;

• перевезення багажу та вантажобагажу;

• перевезення пошти.

Собівартість перевезень диференціюється за сполученнями:

• вантажними — у прямому та місцевому;

• пасажирськими — у далекому та приміському сполученнях, а також за видами тяги: електричної та тепловозної, мотор вагонної та дизельної.

За одиницю калькуляції собівартості перевезень вантажу, ба гажу та вантажобагажу приймається 10 тоннокілометрів, паса жирів — 10 пасажирокілометрів, пошти — 10 вагонокіломет рів поштових вагонів.

Найважливішим етапом калькулювання перевезень на заліз ничному транспорті є розподіл експлуатаційних витрат між ви дами перевезень, сполучень та тяги. Розподіл витрат проводить ся кожним структурним підрозділом (господарством) залізниці за окремими статтями чи групами статей.

Основні розрахунки з розподілу експлуатаційних витрат між видами перевезень, а також різними видами тяги виконуються залізницями на основі даних звітів підвідомчих підприємств і господарств.

3.11. Облік операцій з перевезення вантажів

Залежно від того, чи автомобільні перевезення здійснюються спеціалізованою транспортною організацією, чи власним транс портом, залежить відображення операцій у бухгалтерському об ліку. Підприємства, які здійснюють транспортні перевезення за завданням замовника доходи відображають на субрахунку 703 “Дохід від реалізації робіт і послуг”, витрати — на 903 “Собівар тість наданих послуг”. Відповідно підприємства, які оплачують послуги за перевезення згідно з П(С)БО 9 “Запаси”, враховують транспортнозаготівельні витрати у складі вартості придбаних ТМЦ. До складу таких витрат включають:

• витрати на заготівлю запасів;

• оплату тарифів за навантажувальнорозвантажувальні роботи; • оплату тарифів за транспортування всіма видами транспорту (включаючи страхування ризиків транспортування).

Використовуючи твердження П(С)БО 9 “Запаси”, слід розріз няти облік і віднесення ТЗВ до вартості оприбуткування ТМЦ при перевезенні власним транспортом і транспортом перевізника. Оскільки не передбачено Інструкцією № 291 типових проведень списання ТЗВ в Дт рахунків запасів (20, 22, 21) з Кт 13, 66, 65, то такі витрати обліковуватимуться на рахунку 94, якщо перевезення здійснюється власним автотранспортом.

Приклад. Підприємство “А” придбало у підприємства “Б” ма теріали на суму 3600 грн, у тому числі ПДВ 600 грн, собівар тість реалізованих матеріалів становить 2000 грн. Перевезення вантажу здійснювалося спеціалізованим автотранспортним під приємством АТП 12012, якому покупцем перераховано 1200 грн, у тому числі ПДВ 200 грн. Нараховано заробітну плату водієві у розмірі 100 грн, зроблені нарахування на оплату праці, списано ПММ на суму 100 грн. Відображено бухгалтерські проведення у продавця, покупця і в АТП у табл. 3.11.

Приклад. Підприємство “А” придбало у підприємства “Б” мате ріали на суму 96 тис. грн у тому числі ПДВ 16 тис. грн. Транс портування вантажу здійснювалося вантажним автомобілем по купця. Нараховано заробітну плату водієві у розмірі 100 грн, зроблені нарахування на оплату праці, списано ПММ на суму 200 грн. Відображено бухгалтерські проведення у табл. 3.12.

Таблиця 3.11

Кореспонденція рахунків з обліку перевезень вантажу

Зміст операції

Кореспонденція рахунків

Дт

Кт

Сума, грн.

1

2

3

4

У продавця

Отримані кошти за продані матеріали

311

36

3000

Нараховано податкове зобов’язання з ПДВ

643

641

600

Відображена реалізація проданих матеріалів

361

712

3600

Відображено списання реалізованих матеріалів

943

201

2000

Відображено податкові зобов’язання з ПДВ

712

643

600

Віднесено на фінансовий результат

701

791

3000

791

943

2000

У покупця

Здійснена передоплата продавцю

371

311

3600

Відображена сума податкових зобов’язань з ПДВ

641

644

600

Здійснена передоплата АТП

371

311

1200

Відображена сума податкових зобов’язань з ПДВ

641

644

200

Відображено отримання матеріалів

201

63

3000

Включено ТЗВ до вартості матеріалів

201

685

1000

Списана сума податкового кредиту по ПДВ

644

63

600

Списана сума податкового кредиту по ПДВ

644

685

200

Закриття виданого авансу

63

371

3600

Закриття виданого авансу

685

371

1200

В АТП

Отримано АТП за послуги

311

681

1200

Відображено суму ПДВ

643

641

200

Здійснено транспортування вантажу

361

703

1200

Відображено суму ПДВ

703

643

200

Закінчення табл. 3.11

1

2

3

4

Нарахована оплата водієві

91

661

100

Зроблені нарахування

91

65

37

Списано ПММ

91

203

100

Списані витрати на здійснення вантажу

903

91

237

Віднесено на фінансовий результат

791

903

237

703

791

1000

Таблиця 3.12 Кореспонденція рахунків з обліку перевезень вантажу

п/п

Зміст операції

Кореспонденція рахунків

Дт

Кт

Сума, грн.

У покупця

1

Здійснено передоплату продавцеві за придбані матеріали

631

311

96000

2

Нараховано ПДВ (кредит)

641

644

16000

3

Відображено одержання матеріалу

201

631

80000

4

Відображено суму ПДВ

644

631

16000

5

Відображено витрати:

• з оплати праці водієві

23 (201)

661

100

• нарахування

23 (201)

65

37

• ПММ

23 (201)

203

200

У продавця

6

Отримано грошові кошти

311

361

96000

7

Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ

643

641

16000

8

Відображено реалізацію проданих матеріалів

361

712

96000

9

Відображено ПДВ

712

643

16000

10

Списано облікову вартість матеріалів

201

943

74000

11

Списано на фінансові результати

791

943

74000

712

791

80000

Приклад. Підприємство “А” придбало у підприємства “Б” мате ріали на суму 60 тис. грн, у тому числі ПДВ 10 тис. грн. Транс портування вантажу здійснювалося вантажним автомобілем про давця. Нараховано заробітну плату водієві у розмірі 200 грн, зроблені нарахування на оплату праці, списано ПММ на суму 400 грн. Відображено бухгалтерські проведення у табл. 3.13.

Таблиця 3.13

Кореспонденція рахунків з обліку перевезень вантажу

п/п

Зміст операції

Кореспонденція рахунків

Дт

Кт

Сума, грн.

У покупця

1

Відображено надходження матеріалів

20

631

50000

2

Відображено суму ПДВ (кредит)

641

631

10000

3

Перераховано грошові кошти продавцеві

631

311

60000

У продавця

4

Відображено реалізацію проданих матеріалів

361

712

60000

5

Відображено ПДВ (зобов’язання)

712

641

10000

6

Відображено списання матеріалів

943

205

44000

7

Відображено витрати:

• з оплати праці водієві

23

661

200

• нарахування

23

65

74

• ПММ

23

203

200

8

Списано облікову вартість транспортних послуг

712

91,23

474

9

Отримано грошові кошти

311

361

60000

10

Списано на фінансові результати

791

943

44000

712

791

49526

Приклад. Підприємством, що має на балансі автомобільний транспорт, надано послуги з перевезення вантажів за договором на суму 2520 грн, у тому числі ПДВ 420 грн. Витрати на експлуа

I

тацію автомобіля становлять 2000 грн. Відображено бухгал терські проведення у табл. 3.14.

Таблиця 3.14

Кореспонденція рахунків з обліку перевезень вантажу

п/п

Зміст операції

Кореспонденція рахунків

Дт

Кт

Сума, грн.

1

Відображено договірну вартість наданих послуг

36

703

2520

2

Нараховано ПДВ

703

641

420

3

Відображено чистий дохід від наданих послуг

703

791

2100

4

Списано фактичні витрати на експлуатацію автотранспорту

903

23

2000

5

Відображено фінансовий результат

791

903

2000

6

Визначено прибуток

791

44

70

7

Отримано грошові кошти за надані послуги

31

36

2520

3.12. Облік пасажирських перевезень

Для обліку виконаних пасажирських перевезень АТП застосо вуються подорожні листи, проїзні квитки, на автомобіляхтаксі подорожні листи звірені з показниками тарифних лічильників.

Квитки на проїзд в пасажирському автотранспорті є бланка ми суворої звітності, квитки видаються підзвітними особами тільки квитковим касирам. Усі види квитків обліковуються на балан совому рахунку 2го порядку 207 “Інші матеріали” як матеріа льні цінності за фактичною вартістю їх реалізації. Одночасно на позабалансовому рахунку 08 “Бланки суворого обліку” ведеться кількісний облік за номінальною вартістю. Списання квитків із позабалансового рахунка за номінальною вартістю здійснюється на підставі відповідних документів про їх реалізацію: квитково облікові листи ф. № 11АП (для міського і приміського автотранс порту) і 12АП (для міжміського сполучення).

Приклад. Підприємство закупило бланки квитків на проїзд в автобусах загального користування в кількості 100 шт. за

II

номінальною вартістю одного квитка 0,5 грн на загальну суму 50 грн. ПДВ — 10 грн. Відображено бухгалтерські проведення в табл. 3.15.

Інструкцією про порядок виготовлення, зберігання, викорис тання єдиної первинної транспортної документації для переве зень вантажів автомобільним транспортом і обліку транспортної роботи, затвердженою наказом Міністерства статистики України та Міністерства транспорту України від 07.08.96 № 228/253 (із змінами).

Методичних рекомендацій з формування собівартості переве зень (робіт, послуг) на транспорті, затверджених наказом Мініс терства транспорту України від 05.02.01 № 65.

Таблиця 3.15

Кореспонденція рахунків з обліку перевезень вантажу

п/п

Зміст операції

Кореспонденція рахунків

Дт

Кт

Сума, грн.

1

Оплачено рахунок за придбання бланків квитків

631

311

60

2

Відображено ПДВ

641

631

50

3

Отримано квитки на складі:

• за фактичною вартістю їх придбання

209

631

50

• за номінальною вартістю

081

50

4

Видано у квиткову касу під звіт касирові квитки зі складу

082

081

50

5

Включено до адміністративних витрат

купівельну вартість квитків, виданих у касу

92

209

50

6

Видано квитки під звіт водієві

(кондукторові)

083

082

50

7

Здано виручку від реалізації квитків у касу підприємства

301

70

37,50

8

Списано вартість квитків з підзвітних осіб

083

37,50

9

Здано залишок нереалізованих квитків у квиткову касу підприємства

082

083

12,50

10

Здано виручку

311

301

37,50

I

Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, недо стачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердже ного Постановою КМ України від 22.01.96 № 116.

Згідно з наказом Міністерства транспорту України від 30.03.98 № 102 Про затвердження положення про технічне обслуговуван ня і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транс порту система технічного обслуговування і ремонту автотранспор ту на підприємствах, які використовують автотранспорт у вироб ничих цілях, у тому числі для надання транспортних послуг стороннім споживачам, складається з певних елементів.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Дати характеристику автотранспортному підприємству як об’єктувідображення господарських операцій в обліку.

2. Чинники, що впливають на організацію бухгалтерського обліку автотранспортних підприємств.

3. Державне регулювання автотранспортних перевезень.

4. Документальне оформлення перевезень вантажів.

5. Бухгалтерський облік рухомого складу основних засобів.

6. Бухгалтерський облік пального на підприємствах транспорту.

7. Особливості обліку розрахунків з пасажирами за перевезення.

8. Особливості обліку перевезення пасажирів.

9. Особливості обліку транспортування вантажів.

10. Облік запасних частин в автотранспортних підприємствах.

11. Облік витрат автотранспортного підприємства.

12. Калькулювання собівартості перевезень.

13. Облік доходів автотранспортного підприємства.

14. Порядок визначення фінансових результатів автотранспортного підприємства.

15. Нарахування податку на прибуток автотранспортного підприємства.

I

Розділ ІV

4.1. Особливості сільськогосподарського

виробництва та їх вплив на організацію

та ведення бухгалтерського обліку

Сільське господарство є однією із основних галузей матеріаль! ного господарства, яка забезпечує населення продовольством, а промисловість — сировиною.

Галузь сільського господарства належить до однієї із струк!

турних сфер агропромислового комплексу (АПК).

Виробництво сільськогосподарської продукції має свої особли! вості, які необхідно враховувати при організації та веденні бух! галтерського обліку на сільськогосподарському підприємстві. Такі особливості можна згрупувати у вигляді табл. 4.1.

Стосовно останнього фактору сiльськогосподарськi пiдпри! ємства можуть використовувати одну з наведених нижче форм.

Просту форму облiку (без використання подвiйного запису) можуть застосовувати сiльськогосподарськi пiдприємства, в яких працюють власник (голова) і члени його родини (без залучення найманих працiвникiв), а також малi сiльськогосподарськi пiдприєм! ства із середньооблiковою чисельнiстю працюючих за звiтний перiод до 10 осiб включно (крiм членiв сiм’ї) i обсягом виручки за рiк, що не перевищує 500 тис. грн.

Сiльськогосподарськi пiдприємства, якi вiдповiдають статусу малих пiдприємств (із середньооблiковою чисельнiстю працiвникiв за звiтний перiод до 50 осiб та обсягом виручки вiд реалiзацiї до 500 тис. євро), можуть вести бухгалтерський облiк за спроще! ною формою облiку iз використанням спрощеного Плану рахункiв бухгалтерського облiку активiв, капiталу, зобов’язань i госпо!

Таблиця 4.1

Особливості сільськогосподарського виробництва та їх вплив на

організацію бухгалтерського обліку

Особливості

Вплив на організацію бухгалтерського обліку

1

2

1. Земля — головний, незамінний засіб господарського виробництва. При розумному використанні вона не зношується, а навпаки, підви! щує свою родючість, що пов’язано з додатковими фінансовими вкла!

деннями

У бухгалтерському обліку відобра!

жається найважливіший засіб праці — земля.

Знос (амортизація) на земельні ділянки не нараховується

2. Сезонність, нерівномірність у використанні робочої сили і техніки протягом року

Визначення фактичної собівартості проводять раз на рік. Спостеріга! ється велике нагромадження в обліку витрат виробництва, які в кінці року розподіляються пропор! ційно обсягам одержаної продукції

3. Невідповідність процесу затрат праці і матеріальних ресурсів з виходом продукції

Оприбуткування й облік одержаної протягом року продукції прово! дяться за плановою собівартістю з доведенням її в кінці року до фак!

тичної

4. Процес створення продукту здійснюється під впливом не тіль! ки знарядь та предметів працi, ро! бочої сили, а й природних умов, причому останнi впливають на розвиток продукту найбiльше. Процес вкладання працi в сiль! ське господарство внаслiдок впли! ву зовнiшнього середовища на бiо! логiчнi процеси рослин і тварин розтягнутий у часi та характери! зується сезоннiстю, що вимагає розвитку в сiльському господар! ствi допоміжних промислiв, якi дозволяють повнiше використову! вати природнi та трудовi ресурси в сiльському господарствi

Необхідність своєчасного й точного обліку і контролю за виходом про! дукції рослинництва і тваринни! цтва. Спостерігаються особливості обліку формування основного стада, обліку тварин на відгодівлі, обліку приросту і приплоду. Трива! лiсть виробничого циклу в рослин! ництвi вимагає органiзацiї облiку витрат на виробництво продукцiї не лише за культурами i окремими їх групами, а й з окремих процесів i видів робiт

Сiльськогосподарськi пiдприєм! ства вiдтворюють у господарствах своїми силами i засобами частину

Ця особливiсть змушує сiльсько! господарськi пiдприємства розгля! дати витрати основної дiяльностi

Закінчення табл. 4.1

1

2

необхідних їм засобiв виробни!

цтва

на вирощування молодняку худо! би, який переводять в основне ста! до, як витрати на капiтальнi вкла! дення, оскiльки вони вiдносяться до основних засобiв. Спостерігаю! ться особливості обліку насіння та кормів власного виробництва

Наявність різних форм власності

Вплив на вибір форми бухгалтер!

ського обліку

дарських операцiй суб’єктiв малого пiдприємництва, затвердже! ним наказом Мiнiстерства фiнансiв України вiд 19.04.01 № 186 i складати фiнансову звiтнiсть вiдповiдно до Положення (стандар! ту) бухгалтерського облiку 25 “Фiнансовий звiт суб’єкта малого підприємництва”, затвердженого наказом Мiнiстерства фiнансiв України вiд 25.02.2000 № 39.

Усi iншi сiльськогосподарськi пiдприємства повиннi вести облiк за Планом рахункiв бухгалтерського облiку активiв, капiталу, зобов’язань i господарських операцiй пiдприємств та органiзацiй, затвердженим наказом Мiнiстерства фiнансiв України вiд 30.11.99 № 291 з використанням:

• методичних рекомендацiй з органiзацiї та ведення бухгалтер! ського облiку за журнальною формою на пiдприємствах агро! промислового комплексу, затверджених наказом Мiнагрополi! тики України вiд 07.03.01 № 49 — для пiдприємств, що пiдпорядковуються Мiнiстерству аграрної полiтики;

• методичних рекомендацiй із застосування реєстрiв бухгалтер! ського облiку, що затвердженi наказом Мiнiстерства фiнансiв України вiд 29.12.2000 № 356 — для пiдприємств, що не пiдпорядковуються Мiнiстерству аграрної полiтики.

4.2. Облік наявності та руху основних засобів

Порядок формування у бухгалтерському облiку інформації про основні засоби та інші необоротні матеріальні активи визначе! ний П(С)БО 7 “Основнi засоби”.

Пiдприємства можуть самостiйно встановлювати вартiснi кри! терiї предметiв, що входять до складу малоцiнних НМА (п. 5 П(С)БО 7 “Основнi засоби”). Однак незалежно від вартості до складу основних засобів включають дорослу робочу i продуктивну худо! бу. Крiм того, до основних засобів вiдносять капiтальнi витрати з поліпшення земель, не пов’язанi зi створенням споруд.

Капітальні вкладення у багаторiчнi насадження, полiпшення земель включають до складу основних засобів щорiчно у сумi затрат, що вiдносяться до прийнятих в експлуатацiю площ, не!

залежно вiд строку закiнчення всього комплексу робiт.

Згiдно з П(С)БО 7 “Основнi засоби” якщо один об’єкт основ! них засобів складається з окремих частин, у яких рiзний строк корисного використання (експлуатації), то кожна з цих частин може визнаватися у бухгалтерському обліку як окремий об’єкт. Строк експлуатацiї об’єкта — це очiкуваний перiод часу, протя! гом якого необоротнi активи будуть використовуватися підпри! ємством або з їх використанням буде вироблено (виконано) очiкуваний пiдприємством обсяг продукцiї (робiт, послуг).

У бухгалтерському облiку та звiтностi інформація про основні засоби вiдображаються на рахунку 10 “Основнi засоби”, який призначений для облiку та узагальнення iнформацiї про наявнiсть i рух власних або одержаних на умовах фiнансового лiзингу об’! єктiв i орендованих цiлiсних майнових комплексiв, вiднесених до складу основних засобів.

Приклад. ТОВ “Врожай” придбало трактор МТЗ!82 за 54000 грн (включаючи ПДВ); вартiсть послуг автотранспортно! го підприємства (АТП) з транспортування трактора склала 660 грн (включаючи ПДВ); вартiсть палива, використаного для обкат! ки — 90 грн; оплата праці (з відрахуваннями) тракториста, який обкатував трактор, — 85 грн; сума затрат з відрядження голов! ного інженера при транспортуваннi трактора на підприємство — 40 грн.

Кореспонденцiя рахункiв з оприбуткування купівлі основного засобу — трактора, наведено у табл. 4.2.

Особливості оприбуткування (введення в дію) багаторічних насаджень. Процес приймання!передачi багаторiчних насаджень має свої особливостi, якi враховуються при складаннi Акта при! ймання багаторiчних насаджень та передачi їх в експлуатацiю (ф!54). Цей Акт складається двiчi. Перший акт складають після

Таблиця 4.2 Відображення в обліку придбання основного засобу

Зміст операції

Кореспонденція

Сума,

п/п

рахунків

грн.

Д!т

К!т

Відображено вартість трактора МТЗ!82

1

Відображено вартість придбаного основного засобу

152

631

45000

сума податкового кредиту

641

631

9000

2

Відображено суму ПДВ (кредит)

641

631

10000

Відображено вартість послуг сторонньої організації з транспортування трактора на підприємство:

• сума без ПДВ

152

685

550

• сума податкового кредиту

641

685

110

3

Списано затрати з обкатки трактора:

• вартість палива

152

203

90

• заробітна плата (включаючи відраху! вання на соціальні заходи) тракторис! тові, який виконав обкатку трактора

152

661,65

85

4

Відображено витрати на відрядження, пов’язані з придбанням трактора

152

372

40

5

Введено в експлуатацію трактор МТЗ!82

104

152

45765

закiнчення садiвничих робiт, а другий — після досягнення моло! дими насадженнями експлуатацiйного вiку. Тобто капiтальнi iнвестицiї в багаторiчнi насадження включаються до складу ОЗ як молодi насадження i щорiчно у сумi щорiчних затрат, зазна! них на цi об’єкти за весь перiод з початку закладки. Пiсля закiнчення всього комплексу робiт молодi насадження беруть на облiк як дорослi й оцiнюють виходячи iз сум затрат на цi об’єк! ти за весь перiод з початку закладки.

Приклад. Підприємством на закладку саду понесені затрати на: придбання саджанцiв — 18450 грн, нарахування заробiтної плати з вiдрахуваннями — 12430 грн, списання послуг власного

вантажного автотранспорту — 3050 грн, використання мало! цiнних і швидкозношуваних предметiв — 540 грн, списання па! лива на роботу тракторiв, якi виконували польовi роботи — 850 грн.

У наступнi 6 рокiв затрати з утримання молодого саду склали вiдповiдно 1640, 1380, 1250, 1250, 1250 i 960 грн. За 6 рокiв вирощування вiд молодих насаджень одержано продукцiї на суму 980 грн, затрати на збiр плодiв склали 240 грн. Наказом про облiкову полiтику в ТОВ “Нива” для облiку закладки та виро! щування багаторiчних насаджень введено субрахунок 156 “Багато!

рiчнi насадження”.

Порядок оприбуткування багаторічних насаджень у бухгал! терському облiку наведено у табл. 4.3.

Таблиця 4.3

Облiк операцiй iз закладки та вирощування багаторiчних насаджень

Зміст операції

Кореспонденція

Сума,

п/п

рахунків

грн.

Д!т

К!т

1

2

3

4

5

1

Списано вартість саджанцiв, витрачених на закладку сливового саду

156

208

18450

2

Нараховано зарплату (з вiдрахування! ми) працiвникам за виконання робiт iз закладки саду

156

661, 65

12430

3

Списано послуги вантажного автотранс!

порту з доставки саджанцiв на поле

156

23

3050

4

Списано малоцiннi та швидкозношуванi предмети

156

22

540

5

Списано паливо на роботу тракторiв при виконаннi польових робiт

156

203

850

6

Оприбутковано до складу ОЗ по закiн!

ченнi робiт iз закладки молодi насадження сливового саду

1081*

156

35320

7

Списано щорiчнi витрати з утримання

208, 22,

молодого саду:

156

23, 661

1640

а) перший рiк

1081

156

1640

Закінчення табл. 4.3

1

2

3

4

5

б) другий рiк

208, 22,

156

23, 661

1380

1081

156

1380

в) протягом наступних трьох рокiв

208, 22,

по 1250 грн щорiчно (1250 грн +

156

23, 661

3750

+ 1250 грн + 1250 грн)

1081

156

3750

8

Списано витрати протягом останнього року вирощування, включаючи нарахо!

208, 22,

вану оплату працi при збираннi про!

23, 661,

дукцiї вiд молодого саду

156

65

1200

Оприбутковано фрукти та на їх вар! тiсть зменшено затрати на вирощу!

вання насаджень

27

156

980

Дооцiнено молодий сад

1081

156

220

9

Передано в експлуатацiю молодий фруктовий сад

1082**

1081

42310

* 1081 — “Молодi насадження”.

** 1082 — “Багаторiчнi насадження в експлуатації”.

Пiсля передачi молодих багаторiчних насаджень в експлуа! тацiю затрати з догляду за дiючими багаторiчними насадження! ми облiковують на субрахунку “Рослинництво” рахунка 23 “Ви! робництво”.

Капiтальнi iнвестицiї у земельнi дiлянки, надра, лiсовi та воднi угiддя (мелiоративнi та iригацiйнi роботи, заходи щодо осушен! ня i зрошення, роботи з розкорчування територiї для розширен! ня площ орних земель тощо) включають до складу ОЗ щорiчно у сумi фактичних затрат.

Облiк придбання тварин розглянемо на прикладi. ТОВ “Нива” придбало у липнi тварин у племiнному товариствi “Колос” для поповнення основного стада корiв:

• купiвельна вартiсть тварин — 5088 грн (включаючи ПДВ);

• послуги власного автотранспорту з доставки тварин у госпо! дарство — 450 грн;

• нараховано заробiтну плату працiвникові (з вiдрахуваннями) за доставку тварин — 80 грн;

• затрати на вiдрядження водiя і зоотехнiка — 75 грн;

• крiм того, переведено до основного стада 5 голiв великої рога! тої худоби після отелення, вирощених у своєму пiдприємствi, загальною вагою 20 ц за плановою собiвартiстю 560 грн за 1 ц живої ваги. У кiнцi року проведено розрахунок фактичної собiвартостi живої ваги тварин, переведених до основного стада, яка становить 640 грн за 1 ц (див. табл. 4.4).

Таблиця 4.4

Облiк операцiй з формування основного стада

Найменування операції

Кореспонденція

Сума,

п/п

рахунків

грн.

Д!т

К!т

1

Оприбутковано куплених тварин

155

631

4240

641

631

848

2

Вiдображено послуги власного авто!

транспорту з доставки тварин на пiдприємство

155

23

450

3

Нараховано зарплату (з вiдрахуваннями) водiєві за доставку тварин

155

661, 65

80

4

Списано затрати на вiдрядження водiя та зоотехнiка, пов’язанi з придбанням худоби

155

372

75

5

Оприбутковано до складу ОЗ придбанi тварини

107

155

4845

6

Переведенi до основного стада телицi,

155

211

11200

вирощенi на пiдприємствi

107

155

11200

7

У кiнцi року списано калькуляцiйнi розбiжностi iз закiнчених операцiй

155

211

1600

щодо формування основного стада

107

155

1600

4.3. Нарахування та облік зносу

(амортизації) тварин

На всiх продуктивних тварин, якi обліковуються в складі основних засобiв, нараховується амортизацiя.

Пунктом 22 Положення (Стандарту) бухгалтерського облiку 7

“Основні засоби”, затвердженого наказом Мінiстерства фiнансiв

України вiд 27.04.2000 № 92, передбачено, що об’єктом амор! тизацiї є основнi засоби (крiм землi). Це означає, що вартiсть продуктивних тварин основного стада тепер пiдлягає аморти! зацiї. При цьому можуть застосовуватися будь!який з передбаче! них П(С)БО 7 “Основні засоби” методiв нарахування амортизацiї, а також норми i методи нарахування амортизацiї, передбаченi Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” вiд 22.05.97 № 283/97!ВР.

Метод амортизацiї для всiх основних засобiв, у тому числi i для продуктивної худоби, вибирається пiдприємством самостiйно.

Сiльськогосподарськi пiдприємства у бухгалтерському облiку суму амортизацiї продуктивної худоби вiдносять на собiвартiсть одержаної вiд продуктивних тварин продукцiї. Тобто сума амор! тизацiї корiв основного стада розподiлятиметься мiж вартiстю приплоду i молока; овець — мiж вартiстю приплоду, молока i вовни; свиней — відноситись на вартiсть приплоду.

Нарахування амортизацiї основних засобiв, у тому числi i продуктивних тварин, вiдповiдно до П(С)БО 7 “Основні засоби”, здiйснюється протягом строку їх корисного використання (екс! плуатацiї), який пiдприємство визначає самостiйно, одночасно з введенням основних засобiв в експлуатацiю.

На сiльськогосподарському пiдприємствi надходження худоби до основного стада може бути результатом переведення тварин з iнших вiкових груп, купiвлi в iнших господарств або у населен! ня. У будь!якому разi на пiдприємствi створюється комiсiя, до якої, крiм керiвника (або його заступника) i представника бух! галтерії, обов’язково входять працiвники зооветеринарної служ! би. Пiсля детального огляду тварин комiсiя складає Акт на пере! ведення тварин з групи до групи або Акт приймання!передачi (внутрiшнього перемiщення) основних засобiв, якi i є пiдставою для зарахування тварин до основного стада, тобто до складу основних засобiв.

При визначеннi строку корисного використання продуктивної худоби слiд обов’язково враховувати такi фактори:

• вiк тварини при надходженнi;

• продуктивнiсть;

• фiзичний стан (жива вага, екстер’єр, конституція).

У разi змiни очiкуваних економiчних вигод вiд використання тварини внаслiдок змiни одного з таких факторів строк корисної

експлуатації може переглядатися. Амортизація в такому випад! ку нараховується виходячи з нового строку корисного викорис! тання, починаючи з мiсяця, наступного за місяцем зміни цього строку (п. 25 П(С)БО 7 “Основні засоби”).

Первинна вартість тварин залежатиме від того, яким шляхом тварини потрапили до основного стада. У разi купiвлi тварин в інших підприємств або населення — це договiрна цiна купівлі, а при переведенні з інших вікових груп усерединi підприємства — планова собiвартiсть живої ваги, яка в кінці року доводиться до фактичної.

Обираючи метод амортизацiї, необхiдно пам’ятати, що продук! тивна худоба — це живi органiзми й одержання продукцiї вiд неї у рiзнi перiоди часу буде неоднаковим. Продуктивнiсть тварин залежить вiд цiлого ряду факторiв: умов утримання, рацiону годування, фiзичного стану тварини, її вiку, погодних умов, пори року тощо.

Враховуючи ці особливостi, з п’яти методiв нарахування амо! ртизацiї, запропонованих П(С)БО 7 “Основні засоби” для амор! тизацiї продуктивної худоби, доцiльнiше застосовувати виробни! чий метод. Суть цього методу полягає в тому, що мiсячна сума амортизацiї визначається як добуток фактичного мiсячного об! сягу продукцiї i виробничої ставки амортизацiї. Виробнича став! ка амортизацiї обчислюється дiленням вартостi, що амортизу! ється, на загальний обсяг продукцiї, який пiдприємство очiкує виробити з використанням об’єкта основних засобiв (у нашому випадку — продуктивних тварин).

Для узагальнення iнформацiї про нараховану амортизацiю Планом рахункiв передбачено рахунок 131 “Знос (амортизація) основних засобiв”. По кредиту цього рахунка вiдображається на! рахування амортизацiї та індексацiя зносу, по дебету — змен! шення суми зносу. Нарахування амортизацiї продуктивної худо! би буде оформлятися проведенням: Д!т 232 К!т 13.

4.4. Склад i класифiкацiя витрат

сiльськогосподарських пiдприємств

Методичнi основи класифiкації витрат сiльськогосподарських пiдприємств подано у П(С)БО 16 “Витрати”, а також у Методич! них рекомендацiях з планування, облiку i калькулювання

собiвартостi продукцiї (робiт, послуг) сiльськогосподарських пiдприємств, що затвердженi наказом Мiнiстерства аграрної полiтики України вiд 18.05.01 № 132.

Методичні рекомендацiї з планування, облiку i калькулюван! ня собiвартостi продукції (робiт, послуг) сільськогосподарських підприємств розробленi вiдповiдно до законів України “Про бух! галтерський облік та фінансову звітність в Україні” вiд 16.07.99. № 996, “Про оподаткування прибутку підприємств” вiд 22.05.97 № 283 та національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку з метою забезпечення єдності в складі i класифікації ви! трат, застосування методики їх планування та обліку i визна! чення собівартості продукції (робіт, послуг) в сільськогосподар! ських підприємствах різних органiзацiйно!правових форм влас!

ності, включаючи їх допоміжні i підсобні підрозділи.

Дія Методичних рекомендацій поширюється на структурні під! розділи несільськогосподарських підприємств, що займаються виробництвом сільськогосподарської продукції.

Собівартість продукції (робіт, послуг) — це витрати підпри! ємства, пов’язані з виробництвом продукції, виконанням робіт та наданням послуг.

Планування (нормування) собівартості продукції (робіт, по! слуг) передбачає найбільш ефективне використання матеріаль! но!технічних i грошових ресурсів на основі нормативів та забез! печення дії проти витратного механізму відповідно до технологіч!

них умов і вимог охорони навколишнього середовища.

Метою обліку витрат і визначення собівартості продукції (ро! біт, послуг) є документоване, своєчасне, повне i достовірне відо! браження фактичних витрат на виробництво продукції для за! безпечення контролю за використанням матеріальних, трудових i фінансових ресурсів.

Калькулювання собівартості одиниці продукції (робіт, послуг) здійснюється для визначення ефективності запланованих i фактич! но здійснених агротехнічних, технологічних, організаційних i економічних заходів, спрямованих на розвиток i вдосконалення виробництва та для обґрунтування цінової політики підприєм!

ства.

Витрати, проведені в іноземній валюті, перераховуються у гро! шову одиницю України за курсом Національного банку на мо! мент здійснення операцій.

Витрати відображаються у бухгалтерському обліку одночасно зi зменшенням активів або збільшенням зобов’язань.

Витратами звітного періоду визнаються або зменшення акти! вів, або збільшення зобов’язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капі! талу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Витрати, які неможливо прямо пов’язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звiтного перiоду, в якому вони були здiйсненi.

Якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протя! гом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітними періодами.

Не визнаються витратами звітного періоду:

а) платежі за договорами комісії, агентськими угодами та інши! ми аналогічними договорами на користь комітента, принципала тощо;

б) попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг;

в) погашення одержаних позик;

г) зменшення активів або збільшення зобов’язань, що призво! дять до зменшення капіталу внаслідок його вилучення або роз!

поділу власниками.

У плануванні i бухгалтерському обліку визначають собівар! тість реалізованої продукції та виробничу собівартість.

Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робiт, послуг), яка була реалі! зована протягом звітного періоду, розподілених загальновироб!

ничих і наднормативних виробничих витрат.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включа! ються:

а) прямі матеріальні витрати;

б) прямі витрати на оплату праці;

в) iншi прямі витрати;

г) загальновиробничi витрати.

Прямими вважаються витрати, які можна віднести безпосеред! ньо на відповідний об’єкт витрат або які розподіляються між

об’єктами витрат пропорційно до бази, з якою ці витрати знахо! дяться в близькій залежності, зокрема витрати мастильних ма! теріалів розподіляються пропорційно вартості основного пально! го; амортизація i витрати на поточний ремонт приміщення — пропорційно площі, що використовується при виробництві окре!

мих продуктів тощо.

Прямі матеріальні витрати — це витрати цінностей (матеріа! лів), використаних безпосередньо на виробництво конкретного виду продукції, включаючи ті, що пов’язані з:

а) підготовкою та освоєнням випуску продукції (суми цих витрат відносяться на собівартість продукції з початку її вироб!

ництва);

б) виконанням технологічного процесу з виробництва продук! ції, виконання робіт i надання послуг (сировина, насіння, па! ливо, енергія, добрива, засоби захисту рослин, лiки, корми, ін! струмент, пристрої та iншi засоби i предмети праці, а також матеріали);

в) проведенням поточного ремонту, технічного огляду i тех! нічного обслуговування основних виробничих засобів, у тому числі взятих у тимчасове користування за угодами операційної орен! ди, за винятком їх реконструкцiї та модернізації;

г) забезпеченням працівників спеціальним одягом i взуттям, захисними пристроями та спеціальним харчуванням у випадках, передбачених законодавством, коли ці суми можна віднести на відповідний об’єкт.

Матеріальні ресурси та послуги, що входять до “Матеріаль!

них витрат”, оцінюються за первісною вартістю.

Первісною вартістю запасів, що придбані за плату, визнаєть! ся собівартість, до складу якої входять такі фактичні витрати:

а) суми, що сплачуються згідно з договором постачальникові

(продавцеві), за вирахуванням непрямих податків;

б) суми ввізного мита;

в) суми непрямих податків у зв’язку з придбанням запасів,

що не вiдшкодовуються підприємству;

г) транспортно!заготiвельнi витрати (затрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно!розвантажувальні роботи i транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ри! зиків транспортування запасів). Транспортно!заготiвельнi витрати

включаються до собівартості придбаних запасів або загальною сумою та відображаються на окремому субрахунку рахунків об! ліку запасів. Сума транспортно!заготiвельних витрат, що уза! гальнюється на окремому субрахунку рахунків обліку запасів, щомісячно розподіляється між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця i сумою запасів, що вибули (використані, реалі! зовані, безоплатно передані тощо) за звітний місяць. Сума транс! портно!заготiвельних витрат, яка відноситься до запасів, що вибули, визначається як добуток середнього відсотка транспорт! но!заготiвельних витрат i вартості запасів, що вибули, з відо! браженням її на тих самих рахунках обліку, у кореспонденції з якими відображено вибуття цих запасів. Середній відсоток транс! портно!заготiвельних витрат визначається діленням суми залиш! ків транспортно!заготiвельних витрат на початок звітного міся! ця i транспортно!заготiвельних витрат за звітний місяць на суму залишку запасів на початок місяця i запасів, що надійшли за звітний місяць;

ґ) iнші витрати, які безпосередньо пов’язані з придбанням запасів i доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

Первісною вартістю запасів (кормів, насіння тощо), що виго! товляються власними силами пiдприємства, визнається протя! гом року планова (нормативна) собiвартiсть їх виробництва, яка в кiнцi року доводиться до рівня фактичних витрат.

Первісною вартістю запасiв, що внесенi до статутного капiталу підприємства, визнається погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість.

Первісною вартістю запасiв, одержаних пiдприємством безо! платно, визнається їх справедлива вартість.

Первісна вартість одиниці запасів, придбаних у результаті обміну на подібні запаси, дорівнює балансовій вартості переда! них запасів. Якщо балансова вартість переданих запасів переви! щує їх справедливу вартiсть, то первісною вартістю отриманих запасів є їх справедлива вартість. Рiзниця мiж балансовою i спра! ведливою вартістю переданих запасів включається до складу ви! трат звітного періоду.

Первісною вартістю запасів, що придбані в обмiн на неподiбнi запаси, визнається справедлива вартість отриманих запасів (вар! тiсть за звичайними цiнами).

Первісна вартість запасів після дати балансу вважається най! менша з двох оцiнок: первісна вартість або чиста вартість реалі! зації.

Не включаються до первісної вартості запасів, а належать до витрат того періоду, в якому вони були здійснені (встановлені):

а) понаднормативні втрати i нестачі запасів;

б) проценти за користування позиками;

в) витрати на збут;

г) адмiнiстративнi та iншi подiбнi витрати, якi безпосередньо не пов’язані з придбанням i доставкою запасів та приведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у заплано! ваних цілях.

До вартостi матерiальних запасiв включаються також витрати пiдприємств на придбання тари, крім дерев’яної та картонної.

У разі включення до ціни матеріальних запасів вартості тари із загальної суми витрат на їх придбання вираховується можли! ва вартість використання або реалiзацiї тари (без витрат на при! дбання матеріалів для її ремонту).

Вартість матеріальних запасiв, якi вiдносяться до собiвартостi продукцiї, зменшується на вартість зворотних відходів. Зворот! ні відходи — це залишки сировини та iнших матерiальних ре! сурсiв, якi вiдповiдно до встановленої технологiї передаються до iнших цехiв i пiдроздiлiв як повноцiнний матеріал для виро! бництва інших видів продукції (виконання робiт, надання по!

слуг).

Ціни на зворотні відходи встановлюються підприємством:

а) на рівні договірної ціни того матеріалу, на заміну якого вони використовуються (за вирахуванням додаткових витрат, пов’язаних з підготовкою їх до використання), чи в залежності від коефіцієнта використання матеріалу;

б) за договірними (тут i далі — на момент здійснення опера! цій) цінами на відходи, за вирахуванням витрат на їх збирання та обробку, якщо вони призначенi для переробки всерединi пiдприємства чи переданi стороннім органiзацiям (тут i далі дого! вірні ціни приймаються на момент здійснення операції — в поточ! ному місяці);

в) за повною цiною вхiдної сировини чи матерiалу, якщо вiдходи реалiзуються для використання як повноцінний (повно! мірний) матеріал;

г) зворотні відходи оцінюються за зниженою ціною вхідних матеріалів (напівфабрикатів), якщо відходи можуть бути викорис! тані в основному (промисловому) виробництві, але з підвищенням витрат (зниженням виходу готової продукції), для потреб допо! міжного виробництва, виготовлення предметів широкого вжитку (товарів культурно!побутового i господарського призначення) або реалізовані стороннім підприємствам i організаціям.

Прямі витрати на оплату праці включають суми основної i додаткової оплати, які нараховані згідно iз прийнятою пiд! приємством системою оплати праці i які відносяться на конкрет! ний об’єкт обліку витрат. При нарахуванні оплати праці нату! рою продукція оцінюється в порядку, передбаченому податковим законодавством.

До інших прямих витрат належать:

а) платежі зі страхування майна підприємства та цивільної відповідальності власників транспортних засобів, а також окре! мих категорій працівників, зайнятих у виробництві відповідних видів продукції (виконанні робіт, наданні послуг), безпосередньо на роботах з підвищеною небезпекою для життя та здоров’я, передбачених законодавством;

б) плата за оренду основних засобiв, що може бути вiднесена

на конкретний об’єкт;

в) витрати на утримання, експлуатацію та ремонт необорот! них активів, що використовуються в конкретному виробничому процесі, зокрема їх амортизацію, витрати на освітлення, опален!

ня, водопостачання, електропостачання тощо;

г) податки i збори (обов’язковi платежi), якi згiдно із зако! нодавством вiдносяться на витрати виробництва;

ґ) iнші витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до

конкретного об’єкта витрат.

До складу загальновиробничих витрат (в сільськогосподар! ських підприємствах вони не діляться на постійні i змінні) вклю!

чаються:

а) витрати на управління виробництвом (оплата праці, відра! хування на соціальні заходи й медичне страхування та витрати на оплату службових відряджень апарату управління та спецiалiс!

тiв галузей (цехів), дільниць, пiдроздiлiв тощо);

б) амортизацiя необоротних активiв загальновиробничого (це! хового, дiльничного, бригадного) призначення;

в) витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхуван! ня, операцiйну оренду основних засобiв, iнших необоротних ак!

тивiв загальновиробничого призначення;

г) витрати на вдосконалення технології й організації вироб! ництва (оплата праці, включаючи відрахування на соціальні за! ходи, працівників, зайнятих удосконаленням технологій органі! зації виробництва, поліпшенням якості продукції, підвищенням її надійності, довговічності, інших експлуатаційних характерис! тик у виробничому процесі; оплата послуг сторонніх організацій тощо);

ґ) витрати на опалення, освiтлення, водопостачання, во! довiдведення та iнше утримання загальних приміщень виробни! чого призначення;

д) витрати на обслуговування виробничого процесу (оплата працi та iншi витрати на здійснення технологічного контролю за виробничими процесами та якiстю продукції, робіт, послуг тощо);

е) витрати на охорону праці, технiку безпеки i охорону на! вколишнього природного середовища;

є) iнші витрати (втрати від браку, оплата простоїв тощо);

ж) плата за оренду землі i майна виробничого призначення;

з) сума нарахованого (внесеного) фіксованого сільськогос! подарського податку. В кінці звітного періоду (року) цю суму розподіляють мiж об’єктами обліку витрат продукції рослинни! цтва пропорційно до площi угiдь, зайнятих відповідними куль! турами.

До складу загальновиробничих витрат входять окремі види витрат, що стосуються всіх напрямів діяльності господарства, зокрема витрати на утримання основних засобів (включаючи орендну плату), які обслуговують виробничі процеси в різних напрямах діяльності господарства; витрати на утримання скла! дів для зберігання виробничих запасів (крім складів для збері! гання продукції та витрат на реалізацію); витрат на пожежну охорону; поточні витрати, пов’язані з утриманням та експлуата! цією засобів природоохоронного призначення (очисних споруд, уловлювачів, фільтрів тощо); витрати на захоронення екологіч! но небезпечних відходів; оплата послуг сторонніх організацій щодо приймання, зберігання та знищення екологічно небезпеч! них відходів та очищення стічних вод; інші види поточних ви!

трат на збереження природи; витрати, пов’язані з добуванням і використанням природної сировини, в частині відрахувань для покриття витрат на геологічну розвідку та пошуки корисних копалин, на рекультивацію земель; плата за воду, що забира! ється з водогосподарських систем у межах затверджених лiмiтiв, а також платежі за використання інших природних ресурсів; за викиди i скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище; розміщення відходів та інших видів шкідливого впли! ву в межах лiмiтiв. Ці витрати обліковуються на окремому суб! рахунку рахунку 91 i розподіляються між основними галузями та об’єктами витрат пропорцiйно до суми прямих витрат (без витрат основних матеріалів: кормів, насіння, сировини).

Не відносяться на собівартість виробленої i реалізованої про! дукції i покриваються за рахунок інших джерел:

а) адмiнiстративнi витрати;

б) витрати на збут;

в) iнші витрати операційної діяльності;

г) фінансові витрати;

ґ) втрати від участі в капіталі;

д) втрати від надзвичайних подій;

е) витрати внаслідок вилучення капіталу власниками.

До адміністративних витрат належать витрати на управлiння пiдприємством:

а) загальні корпоративні витрати (органiзацiйнi, на прове! дення річних зборів, представницькі тощо);

б) витрати на службові відрядження i утримання апарату управлiння пiдприємством та іншого адміністративного персо!

налу;

в) витрати на утримання основних засобiв і необоротних ак! тивiв адміністративного призначення (операційна оренда, стра! хування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водо! постачання, водовідведення, охорона тощо);

г) винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські,

з оцінки майна тощо);

ґ) витрати на зв’язок (поштовi, телеграфнi, телефоннi, те!

лекс, факс тощо);

д) витрати на вирішення судових спорів;

е) податки, збори та інші передбачені законодавством обов’яз! кові платежі (крім податків, зборів та обов’язкових платежів,

що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг);

є) плата за розрахунково!касове обслуговування та iнші по!

слуги банків;

ж) iнші витрати адміністративного призначення.

Витрати на збут включають витрати, пов’язанi з реалiзацiєю (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг):

а) витрати пакувальних матеріалів для затарювання готової

продукцiї на складах;

б) витрати на ремонт тари для зберігання продукції;

в) оплата праці та комiсiйнi винагороди продавцям, торговим

агентам і працiвникам пiдроздiлiв, які забезпечують збут;

г) витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг);

ґ) витрати на передпродажну підготовку товарів;

д) витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом;

е) витрати на утримання необоротних активiв, пов’язаних зi збутом продукцiї, товарiв, робiт, послуг (оперативна оренда, страхування, амортизацiя, ремонт, опалення, освітлення, охо!

рона);

є) витрати на транспортування, перевалку i страхування го! тової продукцiї (товарів), транспортно!експедиційні та iнші по!

слуги;

ж) витрати на гарантійний ремонт i гарантійне обслуговуван!

ня;

з) iнші витрати, пов’язані зі збутом продукцiї, товарів, ро! біт, послуг.

До складу витрат на збут не належать витрати, якi згiдно з договором поставки виконуються постачальником за окрему плату (вартiсть тари, вiдпускна ціна доставки цінностей до споживача тощо).

Адмiнiстративнi витрати та витрати на збут в кiнцi року спи! сують на результати діяльності підприємства.

До інших витрат операційної діяльності включаються: а) витрати на дослідження та розробки;

б) собівартість реалізованої іноземної валюти;

в) собівартість реалізованих виробничих запасів;

г) сума безнадiйної дебiторської заборгованості та відрахування

до резерву сумнівних боргів;

ґ) втрати від операційної курсової різниці;

д) втрати від знецінення запасів;

е) нестачі та втрати від псування цінностей;

є) визнані штрафи, пені та неустойки;

ж) витрати на утримання об’єктів соціально!культурного при!

значення;

з) iнші витрати операційної діяльності.

До фінансових витрат належать витрати на відсотки (за ко! ристування отриманими кредитами, за випущеними облігація! ми, за фінансовою орендою тощо) та iнші витрати підприємства, пов’язані із залученням позикового капіталу.

Втрати від участі в капіталі є збитками від інвестицій в асо! ційовані, дочірні або спільні підприємства, що обліковуються методом участі в капіталі.

До складу інших витрат включаються витрати, які виника! ють під час звичайної діяльності (крім фінансових витрат), але не пов’язані безпосередньо з виробництвом та/або реалiзацiєю продукцiї (товарів, робіт, послуг). До таких витрат належать:

а) собівартість реалізованих фінансових інвестицій (балансо! ва вартість і витрати, пов’язані з реалiзацiєю фінансових інвес!

тицій);

б) собівартість реалізованих необоротних активів (залишко! ва вартiсть і витрати, пов’язані з реалiзацiєю необоротних акти!

вів);

в) собівартість реалізованих майнових комплексів;

г) втрати від неоперацiйних курсових різниць;

ґ) сума уцінки необоротних активів i фінансових інвестицій;

д) витрати на лiквiдацiю необоротних активів (розбирання,

демонтаж тощо);

е) залишкова вартість ліквідованих (списаних) необоротних

активів;

є) iнші витрати звичайної діяльності.

У сільськогосподарських підприємствах витрати операційної діяльності (рослинництва, тваринництва i промислового вироб!

ництва) групуються за такими економічними елементами:

а) матеріальні затрати;

б) витрати на оплату праці;

в) відрахування на соціальні заходи;

г) амортизація;

ґ) iнші операційні витрати.

До складу елемента “Матерiальнi затрати” включається вартiсть витрачених у виробництві (крім продукту власного виробництва):

а) сировини й основних матеріалів;

б) насіння;

в) кормів;

г) палива i мастильних матеріалів;

ґ) купівельних напівфабрикатів і комплектуючих виробів;

д) палива й енергії;

е) будівельних матеріалів;

є) запасних частин;

ж) тари й тарних матеріалів;

з) допоміжних та інших матеріалів.

До складу елемента “Витрати на оплату праці” включаються заробiтна плата за окладами й тарифами, премії та заохочення, компенсацiйнi виплати, оплата відпусток та іншого невідпра!

цьованого часу, iншi витрати на оплату працi.

До складу елемента “Відрахування на соціальні заходи” вклю! чаються: відрахування на пенсійне забезпечення, відрахування на соціальне страхування, страхові внески на випадок безробіт! тя, відрахування на індивідуальне страхування персоналу під!

приємства, відрахування на iнші соціальні заходи.

До складу елемента “Амортизація” включається сума нарахо! ваної амортизацiї основних засобів, нематеріальних активiв та iнших необоротних матерiальних активів.

До складу елемента “Iншi операційні витрати” включаються витрати на відрядження, на послуги зв’язку, плата за розрахун! ково!касове обслуговування тощо.

Групування витрат за об’єктами i статтями калькуляції

Витрати на виробництво продукцiї (робіт, послуг) формують! ся за центрами вiдповiдальностi та об’єктами обліку, плануван! ня та калькулювання собівартості продукцiї (робіт, послуг). Центрами вiдповiдальностi виступають внутрішньогосподарські підрозділи, що функціонують на засадах госпрозрахунку. Їх склад визначається з урахуванням виробничої та організаційної побу!

дови підприємства, порядку закріплення засобів виробництва тощо. Залежно від конкретних умов виробництва, структури управ! ління, системи оплати праці, визначення та розподілу госпроз!

рахункового доходу бухгалтерія підприємства облік витрат може вести в цiлому по конкретних виробничих підрозділах без деталі! зації за окремими об’єктами (видами i групами худоби та птиці, видами виробництв). Фактичні витрати підрозділу розподіляють між окремими культурами, видами i групами худоби та птиці пропорційно до планових витрат, а за їх відсутності — до норма! тивних витрат згідно з технологічними картами чи укрупненими нормативами.

Собівартість одержаної продукції (робіт, послуг) визначається у загальноприйнятому порядку.

Залежно вiд характеру участi в процесi виробництва витрати подiляються на основні та накладні.

Основні витрати пов’язані з безпосереднім виконанням техно! логічних операцій по виробництву продукції (робіт, послуг), а накладні — з управління та обслуговування діяльності підрозді! лу (бригади, цеху, ферми, внутрігосподарського кооперативу тощо), галузі чи господарства в цілому.

Витрати на заходи з підвищення родючості земель (зокрема на гіпсування та вапнування ґрунтів) плануються та облікову! ються як витрати майбутніх періодів i вiдносяться на собівар! тість сільськогосподарської продукції рівними частинами протя!

гом сівозміни.

Витрати на виробництво продукції (робіт, послуг) в плану! ванні та обліку групуються за статтями, які господарство визна! чає самостійно, виділяючи в окремі статті змінні i постійні ви! трати.

Змінні витрати діляться на пропорційні, величини на яких визначаються обсягом одержаної продукції, та непропорційні, величина яких залежить від обсягу виконаних робіт чи поголі! в’я тварин; до постійних належать витрати, величина яких не залежить ні від кількості продукції, ні від поголів’я чи обсягу виконаних робіт.

Примірний перелік статей витрат наведений у табл. 4.5.

До статті “Витрати на оплату праці” включається основна i додаткова оплата праці працівників, безпосередньо зайнятих у технологічному процесі виробництва (в тому числі трактористiв!

машинiстiв).

До статті “Насіння та посадковий матеріал” включається вар! тість насіння та посадкового матеріалу власного виробництва i

Таблиця 4.5

Рекомендований перелік статей витрат сільськогосподарського підприємства

Статті витрат

У рос! линни! цтвi

У тва! ринни! цтвi

У допоміж! них вироб! ництвах

У підсобних промислових виробництвах

Витрати на оплату праці

+

+

+

+

Насіння та посадковий матеріал

+

+

Паливо та мастильні матеріали

+

+

+

+

Добрива

+

+

Засоби захисту рослин та тварин

+

+

+

Корми

+

+

+

Сировина та матеріали (без зворотних відходів)

+

+

Роботи та послуги

+

+

+

+

Витрати на ремонт необоротних активів

+

+

+

+

Інші витрати на утримання основних засобів

+

+

+

+

Інші витрати

+

+

+

+

Непродуктивні витрати (в обліку)

+

+

+

+

Загальновиробничі витрати

+

+

+

+

придбаного, що використані для посіву (посадки) відповідних сільськогосподарських культур і насаджень, крім молодих бага! торічних насаджень. Витрати на підготовку насіння до посіву (протруювання, сортування тощо), навантаження та транспор! тування його до місця посіву не включаються у вартість насін! ня, а відносяться на виробництво певної сільськогосподарської культури (групи культур) за відповідними статтями витрат.

За статтею “Паливо i мастильні матеріали” вiдображають ком! плексну цiну палива, в яку входять його вартiсть на виконання технологічних операцiй, а також вартість мастил тощо.

До статті “Добрива” включаються витрати на внесені в ґрунт під сільськогосподарські культури органічні (гній, торф, ком! пост, сидеральні добрива тощо), мінеральні, бактеріальні, iнші добрива та мікродобрива.

Витрати на підготовку добрив, навантаження їх в транспорт! ні засоби i розкидачі, вивезення в поле та внесення в ґрунт списуються на конкретну сільськогосподарську культуру (групу культур) за відповідними статтями витрат i в дану статтю не включаються.

До статті “Засоби захисту рослин та тварин” включаються вартість пестицидів, засобів протруювання, гербіцидів, дефоліантів та інших хімічних i біологічних засобів, які використані для боротьби з бур’янами, шкідниками i хворобами сільськогоспо! дарських рослин, а також біопрепаратів і дезінфікуючих засобів, які застосовуються у тваринництві.

Витрати, пов’язані з обробітком посівів сільськогосподарсь! ких культур і багаторічних насаджень зазначеними засобами (крім вартості використаних матеріалів), відносяться на вiдповiднi куль! тури (групи культур) або на багаторічні насадження за певними статтями витрат (пальне, оплата праці тощо).

У статтi “Корми” вiдображаються вартiсть кормiв власного виробництва та придбаних, витрати на їх внутрішньогосподар! ське переміщення з поля на постійне місце зберігання. На цю статтю відносяться також витрати на приготування кормів у кормоцехах i кормокухнях. Ці суми списуються безпосередньо на вiдповiднi види i групи тварин прямо або розподіляються між ними пропорційно масі згодованих кормів. Частина витрат на утримання кормоцехів відноситься на вартість кормів, які пере!

дані на склад для зберігання.

Витрати з транспортування кормів з місць постійного збері! гання до кормоцехів (кормокухонь) або безпосередньо на ферму відносяться на вiдповiднi статті витрат (пальне i мастильні ма!

теріали, оплата праці тощо).

У допоміжних виробництвах на цю статтю списуються кор! ми, використанi на годiвлю дорослої робочої худоби.

До статті “Сировина та матеріали” включається вартість си! ровини та матерiалiв, які є необхідними компонентами або утво!

рюють основу виготовленої продукцiї:

а) у цехах з виробництва комбікормів — вартість зерна, зер! носумiшей, трав’яного борошна, жому, кормових дріжджів, су! хого перегону, м’ясо!кісткового та рибного борошна, мінераль!

ної сировини, мiкродобавок та iнших компонентів;

б) у млині, крупорушці — вартість зерна;

в) у пункті первинної обробки льону та продукції інших лу! б’яних культур — вартість соломки, трести;

г) у цехах з переробки овочів, фруктів та картоплi — вартiсть овочiв, фруктiв i картоплі, бобових, спецій, консервантів та ін! ших продуктів;

ґ) у виноробних цехах — вартість винограду, плодiв та ягiд, виноматерiалiв, сокоматерiалiв, спирту!ректифiкату, цукру, ва! куум!сусла, коньячного спирту, лимонної кислоти тощо;

д) у цехах забою худоби — вартiсть худоби, птицi, звiрiв,

кролiв, каракульських ягнят;

е) у підрозділах з переробки молока — вартість молока, мо! лочних продуктів, цукру, ваніліну та інших продуктів.

У допомiжних виробництвах до цiєї статтi включаються вартiсть матерiалiв, палива, запасних частин, використаних для виробничих потреб.

Вартість використаних сировини i матеріалів зменшується на вартість зворотних відходів, що виникли в процесі виготовлення готової продукції, якщо вихідні матеріали повністю чи частково втратили початкові споживчі якості (хiмiчнi чи фізичні властивості, в тому числі повномiрнiсть, конфігурацію тощо) i внаслідок цього не можуть бути використані за прямим призначенням.

Відходи, які не використовуються, — не оцінюються.

У статті “Роботи та послуги” відображаються витрати на ро! боти та послуги власних допоміжних виробництв, які забезпечу! ють виробничі потреби, та вартість послуг виробничого характе! ру, наданих сторонніми підприємствами, включаючи плату за воду для зрошення та iнші послуги, надані водогосподарськими організаціями (крім робіт і послуг, витрати на які включаються до інших статей).

До складу цієї статті включають вартість послуг власного та залученого автомобільного, тракторного та гужового транспорту

(на переміщення виробничих запасів з центральних складів, скла! дів виробничих пiдроздiлiв підприємства та інших місць постій! ного зберігання на поля, ферми, польові стани, місця заправлен! ня тракторів, комбайнів та інших сільськогосподарських машин під час їх роботи в полі, вивезення сільськогосподарської продукції з поля в місця зберігання та використання). Витрати відносяться на окремі об’єкти планування та обліку виходячи з обсягів робіт, пов’язаних з перевезенням вантажів (у тонно!кілометрах, умов! них еталонних гектарах тощо).

Вартість послуг електро!, тепло!, водо! та газопостачання визначається з включенням вартості відповідно електричної, теп! лової енергiї, води, газу, одержаних зі сторони та вироблених у власному підприємстві.

Сума плати за воду для зрошення визначається виходячи з тарифів, затверджених у встановленому порядку, та обсягів во! допостачання для поливу певних сільськогосподарських куль!

тур та угідь, а також для інших виробничих потреб.

У вартість послуг з агрохімічного обслуговування та внесен! ня добрив, що на надані сторонніми підприємствами i організа! ціями послуги не включається вартiсть отрутохiмiкатiв та доб!

рив.

До цієї статті включаються також витрати холодильних уста! новок i камер на замороження, охолодження та зберігання про! дукції. Витрати, пов’язанi iз зберіганням у них м’яса, овочів, плодів та інших продуктів, призначених для переробки, відно! сяться на вартість відповідних видів сировини, використаних у виробництві.

До складу статті “Витрати на ремонт необоротних активів” включають:

а) суми на оплату праці працівників, зайнятих на ремонтних операціях, вартість запасних частин, ремонтно!будівельних та інших матеріалів, витрачених на поточний ремонт основних за! собів, включаючи вартість пального та мастильних матеріалів, використаних на ремонт та обкатку машин після ремонту;

б) вартість послуг сторонніх організацій та власних майсте! рень з технічного обслуговування i поточного ремонту тракторів, сільськогосподарських машин та обладнання;

в) витрати на ремонт плівкових теплиць i парників, а та! кож витрати на ремонт i заміну гусениць та гумових шин трак!

торів i сільськогосподарських машин (вартість плівки, яка ви! користовується для ремонту теплиць i парників, а також гуми включаються у витрати на поточний ремонт без вартості зно! шеної плівки чи гуми за цінами їх можливої реалізації (викори! стання).

До статті “Iншi витрати на утримання необоротних активів” включаються суми, використані на їх утримання безпосередньо в конкретному виробництві. До складу цих витрат належать:

а) витрати на оплату праці персоналу, що обслуговує необо! ротні активи (крім трактористiв!машинiстiв та інших працівни! ків, зайнятих у технологічному процесі виробництва сільськогос! подарської продукції тощо), механіків, сторожів, місць зберіган!

ня техніки тощо;

б) вартість пального та мастильних матеріалів на переїзд трак! торiв і самохiдних машин з однієї ділянки на іншу;

в) амортизаційні відрахування, які прямо не відносяться на певні об’єкти облiку витрат (сільськогосподарські культури або види тварин).

Витрати на утримання основних засобiв, включаючи орендну плату, облiковуються на рахунку 91 “Загальновиробничi витра! ти” i вiдносяться на собівартість продукції окремих культур і видів незавершеного виробництва таким чином:

а) тракторiв — пропорцiйно обсягу виконаних ними ме! ханiзованих тракторних і будівельних робіт (в умовних еталон!

них гектарах);

б) ґрунтообробних машин — пропорційно обробленим пло!

щам, зайнятим певними культурами;

в) сівалок — пропорційно площі посіву культур;

г) технiчних засобiв для збирання врожаю — прямо або про! порцiйно зiбранiй площі певних культур;

ґ) машин для внесення в ґрунт добрив — пропорцiйно фiзичнiй

масi внесених добрив;

д) меліоративних споруд — пропорційно меліорованим площам;

е) приміщень для зберігання продукції — пропорційно кіль! кості та тривалості зберігання продукції протягом звітного пе! ріоду.

Витрати на утримання меліоративних споруд підприємства, що плануються та обліковуються за статтею “Iншi витрати на

утримання необоротних активів”, відносяться на сільськогоспо! дарські культури, які вирощуються на зрошуваних та окремо осушених землях. Витрати на зрошення, якщо вони не можуть бути безпосередньо віднесені на певні культури, розподіляються між ними, а також пасовищами та сіножатями пропорційно площі поливних земель.

Витрати на догляд за полезахисними лісовими смугами вклю! чаються без вартості одержаних з цих смуг дров, хмизу, плодів (за цінами їх можливої реалізації чи використання). Ці витрати відносяться на багаторiчнi насадження та посіяні культури про!

порційно площам, до яких лісові смуги прилягають.

Витрати на утримання тваринницького примiщення, де розмi! щено кiлька видiв худоби, розподіляються пропорційно зайня! тій площі.

До складу цієї статті входить різниця між первісною вартістю та виручкою вiд вибракуваних тварин основного стада з наступ! ним віднесенням цієї суми на витрати виробництва відповідної продукції (молоко, приплід, вовна тощо).

Витрати на утримання допоміжних та підсобних (промисло! вих) виробництв відносяться на кожне з виробництв безпосеред! ньо або розподіляються між окремими об’єктами обліку витрат пропорційно зайнятій площі, обсягу виконаних робіт чи сумі витрат на оплату праці працівників, зайнятих виконанням ви!

робничих операцій.

У статті “Iнші витрати” відображаються витрати, що безпосе! редньо пов’язані з виробництвом певної продукції і не включені ні до однієї з наведених статей, а саме:

а) вартість спецодягу та спецвзуття, що видаються працівни! кам, зайнятим доглядом за худобою, птицею тощо (за винятком вартості спецодягу, який видається ветпрацiвникам i сторожам), а також інших малоцінних i швидкозношуваних предметів;

б) вартість підстилки для тварин (соломи, торфу, тирси);

в) витрати на штучне осіменіння тварин (утримання пункту, вартість сперми, оплата праці техніка штучного осіменіння тощо); г) витрати на будівництво та утримання літніх таборів, за! гонів, навісів та інших споруд некапітального характеру для тварин. Ці витрати обліковуються у складі витрат майбутніх періодів, а на собівартість відносяться рівними частками про! тягом терміну використання зазначених споруд, який установ!

люється комісією з прийняття відповідного об’єкта в експлуа!

тацію;

ґ) платежі за страхування майна, тварин, урожаю сільсько! господарських культур, а також окремих категорій працівни! ків, зайнятих безпосередньо на роботах з підвищеною небезпе! кою для життя i здоров’я у випадках, передбачених законодав! ством;

д) інші витрати, що включаються у собівартість продукції (робіт, послуг) i не віднесені до цієї та інших статей витрат. Ці витрати, як правило, безпосередньо відносяться на відповідні сільськогосподарські культури (групи культур), види тварин i продукцію підсобних промислових та інших виробництв.

До складу статті “Непродуктивні витрати” (в обліку) включа! ють втрати від падежу молодняку та дорослої худоби на відго! дівлі, птиці, звірів, кролів, а також бджолиних сiмей, за винят! ком втрат, якi сталися внаслідок стихiйного лиха, сум, що пiдлягають вiдшкодуванню винними особами, та вартостi одер! жаної сировини (шкур, технiчного м’яса тощо) за цiнами мож! ливої реалiзацiї.

На цю статтю вiдноситься брак у виробництвi, яким вважа! ються вироби, напiвфабрикати, деталi, вузли та роботи, якi не вiдповiдають встановленим стандартам чи технiчним умовам i не можуть бути використаними за своїм прямим призначенням чи можуть бути використаними лише пiсля виправлення.

За місцем виявлення брак поділяється на внутрiшнiй, вияв! лений на пiдприємствi до вiдправлення продукцiї споживачам, і зовнiшнiй, виявлений у споживачiв у процесi збирання, монта! жу чи експлуатацiї виробу. У собiвартiсть внутрішнього остаточ! ного браку включаються фактичні витрати за всiма статтями витрат.

До вартостi остаточного браку додаються витрати на його виправлення, iз цiєї суми вираховується (вiднiмається) вартiсть забракованої продукцiї за цiною можливого використання i суми вiдшкодування, фактично утриманi з осiб, з вини яких стався брак, та суми, якi за рішенням суду мають вiдшкодувати поста! чальники за поставку недоброякiсних матерiалiв, напiвфабрикатiв тощо.

Вартість браку вiдноситься на собiвартiсть продукцiї, під час виробництва якої вiн допущений.

У статтi “Загальновиробничі витрати” вiдображаються бригад! нi, фермськi, цеховi та загальновиробничi витрати.

До бригадних, фермських, цехових та загальновиробничих витрат належать витрати на оплату працi працiвникiв апарату управлiння; орендна плата; амортизацiйнi вiдрахування i витра! ти на утримання та поточний ремонт необоротних активiв зага! льного призначення; витрати на заходи з охорони працi та тех! ніки безпеки; витрати на перевезення працiвникiв до мiсця без! посередньої роботи; на утримання польових станiв; iншi витра! ти, пов’язанi з управлiнням та обслуговуванням виробництва окремих пiдроздiлiв і галузей.

Бригаднi, фермськi, цехові та загальновиробничі витрати рос! линництва, тваринництва та промислових виробництв розподi! ляються мiж об’єктами планування i облiку пропорцiйно за! гальнiй сумi витрат, за винятком вартостi насiння, кормiв, сиро! вини, матерiалiв і напiвфабрикатiв, вiдносяться на собiвартiсть тiльки тiєї продукцiї, яка виробляється в данiй бригадi, фермi, цеху чи у вiдповiднiй галузi.

Основнi принципи планування собiвартостi продукцiї (робiт, послуг)

Планування собiвартостi продукцiї (робiт, послуг) є важли! вою складовою розроблення економiчно обґрунтованих бiзнес! планiв.

Плануванню собiвартостi продукцiї передує аналiз витрат за елементами та статтями в попередньому перiодi. Для аналiзу беруться данi облiку i звiтностi, нормативно!правовi акти, мате! ріали спостережень, вивчення та узагальнення досвiду госпо! дарств. Одержанi результати використовуються для розробки за! ходiв щодо економії витрат та підвищення ефективностi вироб!

ництва в плановому перiодi.

Основою для визначення планової собiвартостi продукцiї окре! мих сiльськогосподарських культур i видiв тварин є технологічні карти, де за статтями витрат на пiдставi перелiку передбачених у технології робiт, ґрунтово!клiматичних умов, установлених норм виробiтку, нормативiв витрат працi, матеріальних та iнших ресур! сiв iз урахуванням раціонального використання землi, основних засобiв, застосування прогресивних агрозоотехнiчних i органiзацiй! них заходiв визначається загальна сума витрат виробництва.

У собiвартiсть продукцiї включаються накладнi витрати (крім адмiнiстративних витрат i витрат на збут).

У процесi планування собiвартостi продукцiї враховується вплив основних технiко!економiчних факторiв, таких як пiдви! щення рiвня механiзацiї виробництва, впровадження прогресив! них технологiй, проведення заходiв щодо поліпшення родючості ґрунтiв, упровадження високопродуктивних сортiв i гiбридiв сiль! ськогосподарських культур, порід тварин, рацiональне викорис! тання матерiальних i фiнансових ресурсiв, застосування прогре! сивних форм органiзацiї та оплати працi.

Облiк витрат на виробництво продукцiї (робiт, послуг)

Облiк витрат у сільськогосподарському виробництвi повинен забезпечувати оперативне, достовiрне та повне надходження ін! формації щодо кiлькостi та вартостi одержаної продукцiї (вико! наних робiт i наданих послуг), трудових, матерiальних і грошо! вих витрат на виробництво продукцiї по пiдприємству в цiлому та окремих його структурних пiдроздiлах (бригадах, цехах, фер!

мах тощо).

Облiк витрат і виходу продукцiї здiйснюється в розрiзi окре! мих об’єктiв (виробництв, видiв або груп культур чи тварин).

Оплата працi нараховується виходячи з обсягів виконаних робiт чи виходу продукцiї або вiдпрацьованого часу на пiдставi вiдповiдних первинних документiв i вiдноситься на вiдповiднi об’єкти витрат.

Товарно!матерiальнi цінності власного виробництва минулих рокiв вiдносяться на витрати за їх первiсною вартiстю, а продук! цiя власного виробництва поточного року — за плановою собівар! тістю з коригуванням її в кiнцi року до рівня фактичних витрат; покупні — за первiсною вартiстю з урахуванням таких методiв її уточнення:

а) iдентифiкованої собiвартостi вiдповiдної одиницi запасiв;

б) середньозваженої собiвартостi;

в) собiвартостi перших за часом надходження запасiв (ФIФО);

г) собiвартостi останнiх за часом надходження запасiв (ЛIФО);

ґ) нормативних затрат;

д) цiни продажу, що, як правило, характерно для викорис! тання товарiв для виробничих потреб.

Для всiх одиниць бухгалтерського облiку запасiв, що мають однакове призначення та однаковi умови використання, застосо! вується тільки один iз наведених методiв.

Запаси, якi вiдпускаються, та послуги, що виконуються для спецiальних замовлень i проектiв, а також запаси, якi не за! мінюють одне одного, оцiнюються за iдентифiкованою собiвар! тiстю.

Оцiнка за середньозваженою собiвартiстю визначається з кожної одиницi запасiв дiленням сумарної вартостi залишку таких за! пасiв на початок звiтного мiсяця i вартостi одержаних у звiтному місяці запасiв на сумарну кiлькiсть запасiв на початок звiтного мiсяця i одержаних у звітному мiсяцi запасiв.

Оцiнка запасiв за методом ФIФО базується на припущеннi, що запаси використовуються у тiй послiдовностi, в якiй вони надходили на пiдприємство (вiдображенi у бухгалтерському облiку), тобто запаси, якi першими вiдпускаються у виробницт! во (продаж та інше вибуття), оцiнюються за собiвартiстю пер! ших за часом надходження запасiв.

Оцiнка запасiв за методом ЛIФО базується на припущеннi, що запаси використовуються у послiдовностi, протилежній їх надходженню на пiдприємство (зарахуванню у бухгалтерському облiку), тобто запаси, якi першими вiдпускаються у виробни! цтво (продаж та iнше вибуття), оцiнюються за собiвартiстю останнiх за часом надходження запасiв.

Оцiнка за нормативними затратами полягає у застосуваннi норм витрат на одиницю продукцiї (робiт, послуг), якi встанов! лені підприємством з урахуванням нормальних рiвнiв викорис! тання запасiв, працi, виробничих потужностей i діючих цiн. Для забезпечення максимального наближення нормативних за! трат до фактичних у нормативнiй базi повиннi регулярно пе! ревiрятися i переглядатися норми затрат i цiни на матерiали та послуги.

Малоцiннi та швидкозношуванi предмети списуються з балансу при передачi в експлуатацiю; їх виключають зi складу активiв з наступною органiзацiєю оперативного кiлькiсного облiку за мiсцями експлуатацiї i вiдповiдними особами протягом строку їх фактичного використання.

Роботи та послуги допомiжних виробництв списуються на вiдповiднi об’єкти облiку виходячи з виконаного обсягу робiт і

фактичної собiвартостi, яку визначають щомiсяця (крiм транс!

портних робiт тракторiв i живої тяглової сили).

Прямi витрати на ремонт кожного складного об’єкта (тракто! ра, машини та обладнання) групуються в журналi облiку витрат ремонтної майстернi на аналiтичних рахунках, вiдкритих за ви! дами ремонтiв (робiт), де роблять записи на пiдставi відомостей дефектiв машин, лiмiтно!забiрних карток, накладних, нарядiв та iн. Витрати на ремонт iнших сiльськогосподарських машин та роботи, пов’язанi з виготовленням виробiв та iнвентарю, облiковують в розрiзi видiв (груп) робiт.

У журналi облiку витрат ремонтної майстернi можуть облi! ковуватися i витрати з ремонту та технiчного обслуговування, проведених безпосередньо в бригадах.

На окремому аналiтичному рахунку у розрiзi статей облiкову!

ються цехові витрати ремонтної майстернi.

Собiвартiсть закiнчених робiт майстернi складається з пря! мих витрат на виконання робiт та суми цехових витрат у вста!

новленому вiдсотку.

Витрати на експлуатацiю вантажного автотранспорту групу! ються в накопичувальнiй вiдомостi, записи в якiй здiйснюються на підставі дорожнiх листiв, товарно!транспортних накладних тощо. Витрати вiдносяться на споживачiв послуг автотранспор! ту виходячи з обсягу виконаних робiт у тонно!кiлометрах та їх фактичної собiвартостi. При цьому витрати на перевезення людей та на роботу спецiальних машин списуються на вiдповiднi об’єкти на пiдставi даних про кiлькiсть машино!годин (днiв).

У разi ведення окремого облiку витрат на вантажнi та паса! жирські перевезення i на роботу спеціальних машин виникають цехові витрати автотранспорту, якi розподiляються пропорцiйно машино!дням роботи.

Вартiсть транспортних робiт, виконаних тракторами, до складу якої входить оплата працi, пальне та інші витрати, вiдноситься на вiдповiднi об’єкти облiку виходячи з обсягу перевезень і пла! нової собiвартостi одного еталонного гектара роботи з коригу!

ванням її в кiнцi року до рівня фактичних витрат.

Облiк витрат на утримання сільськогосподарської техніки ве! дуть протягом року на рахунку 91 “Загальновиробничi витра! ти”. Аналітичні рахунки вiдкривають в розрiзi видiв машин (трак!

тори, зернові комбайни, спецiальнi комбайни, ґрунтообробнi, посiвнi машини тощо). До складу витрат вiдносять оплату працi працiвникiв, що займаються обслуговуванням конкретних ма! шин (без оплати працi трактористiв, якi працюють на цих ма! шинах), амортизацiю, витрати на ремонт тощо. В кiнцi року цi витрати вiдносять на окремi об’єкти витрат прямо (по спецiальних машинах) або розподiляють пропорцiйно обсягу виконаних робiт у фiзичних обсягах, а по тракторах — в умовних еталонних гек! тарах (мiжсiльськогосподарськими, транспортними та будiвель! ними роботами).

Калькулювання собiвартостi продукцiї (робiт, послуг)

Точнiсть та обґрунтованiсть калькуляцiйних розрахункiв є важливою передумовою об’єктивностi низки важливих еконо! мiчних показникiв.

Собiвартiсть окремих видiв сiльськогосподарської продукцiї визначається виходячи з витрат, вiднесених на вiдповiдну куль!

туру (групу культур) чи вид (групу) тварин.

Фактична собiвартiсть продукцiї (робiт, послуг) в сiльсько! господарських пiдприємствах розраховується в цiлому за рiк, крім продукцiї (робiт, послуг) допомiжних виробництв, фактична собiвартiсть яких визначається щомiсяця.

Об’єктами калькуляції є конкретні види продукцiї, робiт і послуг (табл. 4.6).

У рослинництвi, крiм сiльськогосподарської продукцiї, об’єк! тами облiку витрат можуть бути роботи, виконанi в поточному роцi пiд урожай майбутнього року.

Розрахунок собiвартостi продукцiї (робiт, послуг) здійснюєть! ся в такiй послiдовностi:

а) розподiляються мiж окремими об’єктами планування та

облiку витрати з утримання необоротних активiв;

б) визначається собiвартiсть робiт і послуг допомiжних вироб!

ництв;

в) розподiляються загальнi витрати: на зрошення та осушен! ня земель, включаючи витрати на утримання мелiоративних спо! руд, на вапнування та гiпсування ґрунтiв та на утримання поле! захисних смуг;

г) списується частина витрат бджільництва на сiльськогоспо!

дарськi культури, що запилюються;

ґ) списуються з витрат основного виробництва суми надзви!

чайних втрат;

д) розподiляються бригаднi, фермськi, цехові та загальнови! робничі витрати;

е) визначається загальна сума виробничих витрат з об’єктів

облiку;

є) визначається собiвартiсть продукцiї рослинництва;

ж) визначається собiвартiсть продукцiї пiдсобних промисло!

вих виробництв з переробки рослинницької продукцiї;

з) розподiляються витрати з утримання кормоцехiв (за рішен! ням власника, що має бути затверджено наказом про облiкову полiтику пiдприємства, розподiл витрат може виконуватися що!

мiсяця);

і) визначається собiвартiсть продукцiї тваринництва;

ї) визначається собiвартiсть продукцiї iнших промислових ви!

робництв;

й) визначається собiвартiсть товарної продукцiї рослинницт! ва, тваринництва та пiдсобних промислових виробництв.

Таблиця 4.6

Об’єкти планування та облiку виробничих витрат i визначення собiвартостi продукцiї

Об’єкт планування та облiку виробничих витрат

продукції

Об’єкти калькулю! вання

Одиниця калькулю! вання

1

2

3

I. Рослинництво

1. Зерновi та зернобобовi культури

Пшениця озима

Зерно, зерновi вiдходи

1 центнер

Жито озиме

– // –

– // –

Ячмiнь озимий

– // –

– // –

Пшениця яра тверда

– // –

– // –

Пшениця яра м’яка, сильна та iншi види

– // –

– // –


1

2

3

Кукурудза на зерно

Зерно, зерновi вiдходи

1 центнер

Ячмiнь ярий

– // –

– // –

Овес

– // –

– // –

Жито яре, полба тощо

– // –

– // –

Просо

– // –

– // –

Рис

– // –

– // –

Гречка

– // –

– // –

Сорго

– // –

– // –

Чумиза

– // –

– // –

Горох

– // –

– // –

Квасоля

– // –

– // –

Сочевиця

– // –

– // –

Вика i викова сумiш

– // –

– // –

Люпин кормовий

– // –

– // –

Соя

– // –

– // –

2. Технiчнi культури

Соняшник на зерно

Насiння

1 центнер

Льон!довгунець

Насiння, соломка

– // –

Коноплi

– // –

– // –

Буряки цукровi (фабричнi)

Коренеплоди

– // –

Буряки цукровi (маточнi)

– // –

– // –

Висадки!насiнники бурякiв

Насiння

– // –

Тютюн

Листя свiже, насiння

– // –

Цикорiй

Корiння

– // –

Лiкарськi культури трав’янистi

Листя свiже,

однорiчнi

плоди, насiння

– // –

Лiкарськi культури трав’янистi

Листя свiже,

багаторiчнi

плоди, насiння, корiння

– // –

Розсада

1 тис. штук

Трава свiжа, корiння

1 центнер

1

2

3

Ефiроолiйнi культури трав’янистi однорiчнi

Насiння, плоди

1 центнер

Ефiроолiйнi культури трав’янистi багаторiчнi

Насiння, листя

– // –

Свiже, корене! вища, зелена маса, пагiння, саджанцi

1 тис. штук

Суцвiття

1 центнер

Ефiроолiйнi культури кущовi

Насiння, суцвiття

1 центнер

Квiти, листя i пагiння свiже, зелена маса, саджанцi

1 тис. штук

Ефiроолiйнi культури деревоподiбнi

Листя свiже, квiтки

1 центнер

Саджанцi

1 тис. штук

3. Картопля та овочевi культури

Картопля

Картопля

1 центнер

Овочевi культури вiдкритого ґрунту

Овочi

– // –

Капуста

Качани

– // –

Коренеплоднi овочевi культури (буряки, морква, редиска, редька, петрушка)

Коренеплоди

– // –

Цибуля рiпчаста

Цибуля

– // –

Цибуля на перо

Цибуля на перо

– // –

Часник

Часник (головка)

– // –

Помiдори

Плоди

– // –

Перець солодкий, гiркий

– // –

– // –

Баклажани

– // –

– // –

Огiрки

– // –

– // –

Патисони, кабачки

– // –

– // –

Зелений горошок

– // –

– // –

Кукурудза цукрова в качанах молочно!воскової стиглостi

Качани

– // –

1

2

3

Салат

Салат

1 центнер

Зеленi овочевi культури

(крiп, шпинат, гiрчиця листова та iн.)

Зелень

– // –

Багаторiчнi овочевi культури

Насiння, зелень,

(ревiнь, щавель, хрiн та iн.)

кореневище

– // –

Насiнництво овочевих культур

(окремо маточники, висадки —

Коренеплоди,

за основними культурами)

насiння

– // –

Баштаннi продовольчi культури

(кавуни, динi, гарбузи)

Плоди, насiння

– // –

Овочевi культури закритого ґрунту

Плоди, корене!

(цибуля на перо, огiрки, помiдори,

плоди, зелень

салат, редиска, розсада)

(за видами)

– // –

Розсада

(за видами)

1 тис. штук

Гриби

Гриби

1 центнер

4. Кормовi культури

Буряки кормовi, морква

Коренеплоди

1 центнер

Буряки цукровi на корм

Коренеплоди

– // –

Баштаннi кормовi культури

Плоди

– // –

Насiнники кормових коренеплодiв

Коренеплоди,

i баштанних культур

насiння

– // –

Кукурудза на силос i зелений корм

Зелена маса

– // –

Iншi силоснi культури

– // –

– // –

Однорiчнi сiянi трави

Сiно, насiння, зелена маса

– // –

Багаторiчнi сiянi трави

– // –

– // –

Сiножатi i пасовища природнi

Сiно, зелена маса

– // –

Силосування

Силос

1 тонна

Сiнажування

Сiнаж

– // –

5. Багаторiчнi насадження (плодовi, ягiднi культури та виноградники)

Насiннячковi культури

Плоди

1 центнер

Живцi

1 тис. штук

1

2

3

Кiсточковi культури

Плоди

1 центнер

Живцi

1 тис. штук

Ягiдники

Ягоди

1 центнер

Виноградники

Плоди

– // –

Живцi

1 тис. штук

Плантацiї хмелю

Плоди

1 центнер

Живцi, чубуки

1 тис. штук

Шишки хмелю

Шишки хмелю

1 центнер

Живцi

1 тис. штук

6. Квiтникарство

Квiтникарство вiдкритого ґрунту

Квiтки зрiзанi, бульбоцибулини, кореневища, живцi, саджанці

1 тис. штук

Квiтникарство захищеного ґрунту

Квiтки зрiзанi, квiтки в горщи!

ках, розсада

– // –

Насіння

1 кiлограм

Живцi

1 тис. штук

Насiння квiтникових культур

Насiння

1 кiлограм

Розсадники плодових i декоратив! них культур (окремо за видами та сортами)

Сiянцi, саджанцi

1 тис. штук

7. Незавершене виробництво у рослинництві (витрати пiд урожай майбутнього року)

Посiв озимих зернових на зерно

Виконанi роботи

1 гектар

Посiв озимих зернових на зелений корм i силос

– // –

– // –

Посiв овочевих культур на зиму

– // –

– // –

Пiдняття зябу

– // –

– // –

Лущiння стернi (без зяблевої оранки)

– // –

– // –

Внесення органiчних добрив

– // –

– // –

Внесення мiнеральних добрив

– // –

– // –

Снiгозатримання (у IV кварталi)

– // –

– // –

1

2

3

Догляд за багаторiчними травами посiву минулих рокiв

Виконанi роботи

1 гектар

Посiв багаторiчних трав весною та восени звiтного року

– // –

– // –

Догляд за парами пiд ярi культури врожаю майбутнього року

– // –

– // –

Роботи з докорiнного полiпшення сiножатей i пасовищ

– // –

– // –

Вапнування та гiпсування земель

– // –

– // –

Первинне окультурення мелiоративних земель

– // –

– // –

Пiдготовка теплиць

– // –

– // –

Пiдготовка парникiв

– // –

– // –

Зрошення

– // –

– // –

Осушення

– // –

– // –

Iншi роботи незавершеного виробництва

– // –

– // –

Витрати на утримання мелiоративних споруд

– // –

– // –

Витрати на утримання полезахисних лiсосмуг

– // –

– // –

II. Тваринництво

1. Велика рогата худоба молочного напряму

Основне стадо

(корови та бики!плiдники)

Молоко

1 центнер

Приплiд

1 голова

Худоба на вирощуваннi та вiдго!

Прирiст живої

дiвлi (телицi i бички рiзного вiку, корови, бики!плiдники, воли, вибракуванi з основного стада, корови!годувальницi)

ваги

1 центнер

Жива вага

– // –

2. Велика рогата худоба м’ясного напряму

Основне стадо

(корови та бики!плiдники) i телята вiком до 8 мiсяцiв)

Приплiд

1 голова

Прирiст живої ваги

1 центнер

1

2

3

Худоба на вирощуваннi i вiдгодiвлi

Прирiст живої

(телицi i бички старші 8 мiсяцiв, корови, бики!плiдники i воли, вибракуванi з основного стада)

ваги

– // –

Жива вага

– // –

3. Свинарство

Основне стадо свиней (свиноматки,

Поросята

хряки!плiдники i поросята до вiдлучення)

вiдлученi

1 голова

Прирiст живої ваги

1 центнер

Свинi на вирощуваннi

Прирiст живої ваги

– // –

Жива вага

– // –

Свинi на вiдгодiвлi

Прирiст живої ваги

– // –

Жива вага

– // –

Примiтка. Об’єкти планування та облiку виробничих витрат у свинарствi можуть уточнюватися вiдповiдно до iснуючої технологiї в конкретних пiдприємствах.

4. Вiвчарство (козiвництво) роздiльно!тонкорунне, напiвтонкорунне, напiвгрубошерсне, грубошерсне

Основне стадо овець

Ягнята на час

(вiвцематки з ягнятами

відлучення

1 голова

до відлучення, барани!плiдники,

Вовна, пух,

барани!пробники, валухи)

молоко

1 центнер

Вiвцi на вирощуваннi i вiдгодiвлi

Прирiст живої ваги

– // –

Вовна

– // –

5. Вiвчарство каракульське i смушкове

Основне стадо (вiвцематки з ягня! тами до вiдлучення, барани!плiд!

ники, барани!пробники)

Приплiд

1 голова

Вовна, прирiст живої ваги

1 центнер

Вiвцi на вирощуваннi i вiдгодiвлi

Прирiст живої ваги

– // –

Вовна

– // –

1

2

3

6. Птахiвництво

Доросле стадо

Яйця

1 тис. штук

Молодняк на вирощуваннi

Прирiст живої ваги

1 центнер

7. Iнкубацiя

Iнкубацiя яєць

Добовий молодняк

1 тис. голiв

Примiтка. Об’єкти планування та облiку виробничих витрат у птахiвни! цтвi можуть уточнюватися вiдповiдно до iснуючої технологiї, що викорис! товується конкретним пiдприємством.

8. Конярство

Основне стадо

Приплiд

1 голова

Молоко

1 центнер

Робота коней

1 робочий день

Молодняк на вирощуваннi

Прирiст

1 кормо!день

9. Кролiвництво i звiрiвництво

Основне стадо

Дiловий молодняк

1 голова

Молодняк рiзного вiку

Прирiст живої ваги

1 центнер

Прирiст

1 тис. кормо!днiв

10. Рибництво, бджiльництво, штучне осiменiння тварин i птицi

Рибництво

Мальки

1 тис. штук

Цьоголiтки, рiч! ники, ремонтний молодняк, риба

1 центнер

Бджiльництво (розплiдне,

Неплiдна матка,

медове, запилювально!медове,

матка плiдна,

запилювальне)

пакети iз бджо! лами (рої), соти бджолинi

1 штука

Мед, вiск бджолиний

1 центнер

1

2

3

Бджiльництво (розплiдне, медове, запилювально!медове, запилювальне)

Прополiс

1 кiлограм

Рiй

1 штука

Бджоляна

отрута (сирець), пилок квiтковий, маточне молоко

1 грам

Соторамка

1 штука

Запилення культур

1 гектар

Шовкiвництво

Кокони тутового шовкопряда, грена

1 кiлограм

Одержання сперми

(за видами тварин)

Сперма

1 спермо!доза

III. Підсобні (промислові) виробництва з переробки сільськогосподарської продукції

Виробництво комбiкормiв

Комбiкорм, кормовi сумiшi, кормовi добавки, гранули, брикети

1 центнер

Переробка зерна

Борошно, крупа, дроблене зерно, дерть

– // –

Первинна обробка льону

Треста, коноплi,

i луб’яних культур

волокно

– // –

Переробка овочiв, фруктiв

Консерви

1 тис. умовних

i картоплi

банок

Швидкозамо!

рожена засолена, заквашена про! дукцiя, сушена картопля, овочi, сухофрукти

1 центнер

Соки

1 тис. умовних банок

Спирт

1 декалiтр

Переробка олiйних культур

Олiя, шрот, макуха

1 центнер

1

2

3

Виноробне виробництво

Виноматерiал, сокоматерiал, вино, коньяк, вакуум!сусло, сiк, спирт

1 декалiтр

Забiй худоби i птицi, кролiв тощо

М’ясо, субпродукти

1 центнер

Шкури, шкурки, смушки

1 штука

Пiр’я

1 кiлограм

Переробка молока

Молочна продукцiя (в перерахунку на молоко), вершки, сметана, масло, сир

1 центнер

Утилiзацiя вiдходiв

Перо, пух ( у перерахунку на 12 вiдсоткiв вологостi)

– // –

М’ясо!кiсткове борошно

– // –

Виробництво вiтамiнно!трав’яного

Трав’яне борошно,

борошна

сiнне борошно

– // –

IV. Допоміжні виробництва

Ремонтна майстерня

Вiдремонтований об’єкт, виготов!

1 штука

лений вирiб

(замовлення)

Автомобiльний транспорт

Обсяг роботи

10 тонно! кiлометрiв, 1 машино!день, 1 машино! година

Жива тяглова сила

Робочий день

1 робочий день коней

Приплiд

1 голова приплоду

Електропостачання

Електроенергiя

10 кВт ⋅ год

Теплопостачання

Теплоенергiя

10 Гкал


Закінчення табл. 4.6

1

2

3

Водопостачання

Вода

1 куб. метр

Газопостачання

Газ

1 куб. метр

Газ скраплений

1 кiлограм

Холодильнi установки

Послуги

1 центнеро!

з охолодження

день

V. Витрати на утримання та експлуатацію машин і обладнання

Утримання i використання

Обсяги роботи

1 умовний

машинно!тракторного парку

гектар

Утримання i експлуатацiя

– // –

1 фiзичний

комбайнiв та iнших самохiдних машин

гектар

Поточний ремонт будiвель i споруд

Об’єкт ремонту

1 одиниця

Калькулювання собiвартостi продукцiї (робiт, послуг) допомiжних виробництв

Собiвартiсть одиницi продукцiї (робiт, послуг) допомiжних виробництв визначається дiленням суми витрат на обсяг продук! цiї (робiт і послуг).

Фактична собiвартiсть продукцiї, робiт і послуг допомiжних виробництв визначається щомiсяця i за цією оцiнкою вiдноситься на споживачiв. Послуги, наданi одним допомiжним виробництвом iншому, оцiнюються за плановою собiвартiстю i не коригуються. Аналiтичнi рахунки закриваються в такiй послідовності: газо!, тепло!, електро! та водопостачання, ремонтна майстерня, холо! дильнi установки, вантажний автотранспорт, гужовий транспорт. Транспортнi роботи тракторiв i послуги живої тяглової сили каль! кулюються раз у кiнцi року.

Витрати на утримання газового господарства облiковуються на одному аналiтичному рахунку в розрiзi окремих статей, вклю! чаючи вартiсть одержаного газу. Облiковою i калькуляцiйною одиницею в газопостачаннi є 1 куб. метр. У пiдприємствах, де використовується лише скраплений (балонний) газ, розрахову! ється собiвартiсть 1 кiлограма газу.

Для розрахунку фактичної собiвартостi 1 куб. метра газу необ! хiдно витрати на газопостачання, включаючи вартiсть придба! ного газу, подiлити на його кiлькiсть i за цiєю оцінкою наданi послуги вiдносити на споживачiв вiдповiдно кiлькостi вiдпущеного кожному з них газу.

Собiвартiсть 10 Гкал теплоенергiї визначається дiленням суми витрат на виробництво, придбання та передачу споживачам тепло! енергiї на її загальну кiлькiсть без урахування енергiї, що ви! користана на власнi потреби котельнi, та втрат її в мережi. Собiвартiсть теплоенергії вiдноситься щомiсяця на користувачiв виходячи з її кiлькостi, спожитої кожним з них.

Для розрахунку собiвартостi 10 кВт/год електроенергiї потрібно всi витрати, пов’язанi з її виробництвом на власних електростан! цiях, вартiсть електроенергiї, одержаної iз загальної мережi, i витрати на утримання електрогосподарства подiлити на загальну кiлькiсть спожитої електроенергії без урахування електроенергiї, використаної електрогосподарством. Собiвартiсть електроенергії щомiсяця списується на споживачiв виходячи з її кiлькостi, вiд! пущеної кожному з них. Витрати на утримання електрогенера! торiв, змонтованих з доїльними, стригальними, зварювальними та iншими агрегатами, вiдносять безпосередньо на вiдповiднi ви! робництва.

У водопостачанні визначається собiвартiсть 1 куб. метра води, добутої власною водокачкою i одержаної зi сторони. Для цього витрати на водопостачання (витрати на утримання водокачки, вартiсть води, одержаної зi сторони, витрати на утримання внутрі! господарської водорозподільної мережi тощо) дiляться на загальну кiлькiсть використаної води. Щомiсяця собiвартiсть її вiдноситься на споживачiв виходячи з її кiлькостi, вiдпущеної кожному з них.

Витрати на утримання насосних установок, якi обслуговують поля, ферми, ставки, пасовища, вiдносяться на витрати від! повiдного об’єкта чи на загальновиробничi витрати.

Фактична собiвартiсть виконаних робiт у ремонтно!механiчнiй майстернi визначається щомiсяця. В бухгалтерському облiку витра! ти вiдображаються за окремими замовленнями (групою однорiдних замовлень), а загальновиробничi витрати ремонтно!механiчної майстернi розподiляються мiж окремими замовленнями пропорцiйно до нарахованої прямої оплати працi. Знятi з вiдремонтованого

об’єкта вузли i деталi оцiнюються за справедливою вартiстю (вар! тiстю вiдновлення) або вартiстю придбання. На вартiсть знятих вузлiв (деталей) зменшуються витрати на ремонт об’єкта.

Фактична собiвартiсть закiнчених ремонтних робiт щомiсяця списується на споживачiв послуг.

Облiк витрат на утримання холодильних установок ведеться на окремому аналiтичному рахунку.

На пiдставi журналу облiку руху та зберiгання продукцiї в холодильних камерах i спеціальних сховищах щомiсяця розрахо! вується кiлькiсть центнеро!днiв зберiгання кожного виду продук! цiї. Фактична собiвартiсть послуг холодильних камер вiдноситься на споживачiв, збiльшення собiвартостi продукцiї, що зберiгається, або на витрати збуту.

Облiк витрат на утримання вантажного автотранспорту ве! деться, як правило, на одному аналітичному рахунку незалежно від кiлькостi, видiв, вантажопiдйомностi та характеристики ку! зова машин. В окремих випадках ведуть облiк витрат на роботу спецiальних машин (автокранiв тощо).

Перевезення вантажiв обліковується в тонно!кiлометрах, а робота спецiальних машин та обсяг перевезень людей вантаж! ним автотранспортом — в машино!годинах, кiлькiсть яких у кiнцi звiтного перiоду перераховується в машино!днi.

Для визначення собiвартостi виконаних робiт спочатку розра! ховується собiвартiсть машино!дня роботи вантажного автотран! спорту, якщо ним виконувалися роботи на засадах погодинної оплати. Для цього всi витрати на його утримання дiлять на кiлькiсть машино!днiв, відпрацьованих на всiх видах робiт, та визначають витрати, пов’язанi з роботами з погодинною опла! тою. Решта витрат становитиме собiвартiсть робiт з перевезення вантажiв, для визначення якої витрати на ці роботи дiлять на обсяг робiт у тонно!кiлометрах (калькуляцiйною одиницею ро! боти є 10 тонно!кiлометрiв). Щомiсяця фактичнi витрати спису!

ються на вiдповiднi об’єкти.

Витрати на утримання автокранiв та iнших спецiальних ма! шин вiдображають окремо i вiдносять на споживачiв виходячи з обсягу виконаних робiт та вiдпрацьованого часу на обслугову! вання кожного з них.

На собiвартiсть послуг живої тяглової сили вiдноситься вартiсть кормiв, амортизацiя робочих тварин та iнших необоротних ак!

тивiв, оплата працi працiвникiв, що доглядають за тваринами, витрати на профілактичні ветеринарнi заходи тощо.

Собiвартiсть однієї голови приплоду обчислюється за вартiстю 60 кормоднiв утримання однiєї голови дорослої рогатої худоби. Собiвартiсть одного кормодня (для оцінки вартостi приплоду) розраховується діленням усiєї суми витрат з утримання робочої худоби на кiлькiсть кормоднiв.

Собiвартiсть одного робочого дня визначається діленням загаль! ної суми витрат на утримання робочої худоби (без вартостi припло! ду, гною та iншої побiчної продукцiї) на кiлькiсть відпрацьованих робочих днiв (без днiв роботи на самообслуговуваннi). При цьому робочий день коней i волiв прирiвнюються один до одного.

Визначена собiвартiсть одиницi послуг живої тяглової сили є підставою для вiднесення витрат на споживачiв виходячи з кiль! костi використаних ними робочих днiв (конеднiв).

4.5. Облік та порядок калькулювання

собiвартостi продукцiї рослинництва

У рослинництвi виробничi витрати групують окремо з рiль! ництва, овочiвництва, лукiвництва, вирощування сiна, садiвни! цтва з видiленням витрат на врожай поточного року i на врожай майбутнiх рокiв.

Усi прямi витрати на рослинництво вiдображаються на субра! хунку 231 “Рослинництво” у розрiзi аналiтичних рахункiв: “Ви! трати на вирощування картоплі”, “Витрати на вирощування бу! ряку кормового” тощо.

За дебетом субрахунка 231 “Рослинництво” протягом року вiдображають прямi витрати на рослинництво з кредиту рахункiв (субрахункiв) 208 “Матерiали сiльськогосподарського призначен! ня”, 66 “Розрахунки з оплати праці”, 65 “Вiдрахування на со! цiальнi заходи тощо”, 91 “Загальновиробничі витрати” тощо. Зiбранi на цьому рахунку витрати становлять фактичну собi! вартiсть продукції рослинництва.

Значну частину основних витрат, що стосуються вирощування сiльськогосподарських культур, протягом року неможливо вiднести на той чи iнший об’єкт калькулювання. Тому такi витрати попе! редньо облiковують протягом року у складi загальновиробничих, а потiм вiдносять на певнi види сiльськогосподарських культур

шляхом розподiлу. У разi, якщо сiльськогосподарське пiдприємство займається одночасно і рослинництвом, і тваринництвом, склада!

ється один розрахунок розподiлу загальновиробничих витрат.

Витрати i вихiд продукцiї рослинництва облiковують на суб! рахунку рахунка 231. На дебеті цього субрахунка відображають витрати на виробництво, а по кредиту — вихiд продукцiї; дебе! тове сальдо вiдображає незавершене виробництво у рослинництвi. Аналiтичний облiк витрат i виходу продукцiї рослинництва здiйснюють вiдповiдно до передбачених об’єктiв в Особових ра! хунках пiдроздiлу (орендаря) або у “Виробничому звiтi по рос! линництву”. При калькулюваннi собiвартостi окремих видiв про! дукцiї рослинництва дiє загальний принцип: для розрахунку собiвартостi продукцiї беруться всi понесенi на вирощування да! ної культури витрати за мiнусом вартостi побiчної продукції. При цьому побiчна продукцiя враховується лише в тому обсязi, який використовується в господарствi.

Аналiтичний облiк витрат рослинництва ведуть у розрiзi ста! тей витрат. Для складання калькуляції собiвартостi продукції рослинництва необхiдно визначити за даними аналiтичного облiку фактичнi витрати на продукцiю.

Для визначення фактичної собiвартостi одиниці продукції скла! дається спецiальний розрахунок, в якому використовуються або показники умовної продукції, або затверджені по підприємству ставки питомої ваги собiвартостi виду продукції у загальнiй собiвартостi виробництва.

Пiсля складання звiтних (фактичних) калькуляцiй планова собiвартiсть продукції коригується до фактичної собiвартостi, враховуючи продукцiю рослинництва на складi, реалізованої і відпущеної на вiдгодiвлю худобi.

Облік витрат у рослинництві в бухгалтерському обліку відо!

бражається проведеннями у табл. 4.7.

Виробнича собiвартiсть продукції за видами сiльськогоспо! дарських культур визначається:

а) зерна, насiння соняшнику — франко!тiк (франко!мiсце

зберiгання);

б) соломи, сiна — франко!мiсце зберiгання;

в) цукрових бурякiв, картоплi, баштанних культур, овочiв, маточникiв цукрових бурякiв, коренеплодiв — франко!поле (фран! ко!мiсце зберiгання);

г) плодiв, ягiд, винограду, листя тютюну, продукцiї лiкарських та ефiроолiйних культур i квiтникарства, овочiв закритого ґрун! ту — франко!пункт приймання (зберiгання);

ґ) соломки та трести льону, конопель — франко!пункт зберiгання чи переробки (в пiдприємствi);

д) насіння трав, льону, конопель, овочевих та iнших куль!

тур — франко!пункт зберiгання;

е) зеленої маси на корм — франко!мiсце споживання;

є) зеленої маси на силос, трав’яного борошна, сiнажу, гра! нул — франко!мiсце силосування, сiнажування, виробництва борошна, гранул.

Усi наступні витрати на виконання операцiй з пiдготовки продукцiї до реалiзацiї та її проведення вiдносяться на витрати зi збуту.

Таблиця 4.7

Облік витрат у рослинництві

Зміст господарської операції

Кореспонденція

п/п

рахунків

Д!т

К!т

1

2

3

4

1

Нараховано заробітну плату робітникам, зайнятим вирощуванням продукції рослинництва

23

661

2

Враховано відрахування на соціальні заходи:

• збір у Пенсійний фонд

23

651

• збір у Фонд соціального страхування на випадок непрацездатності

23

652

• збір у Фонд соціального страхування на випадок безробіття

23

653

• збір у Фонд соціального страхування на випадок профзахворювань

23

652

3

Придбання насіння від постачальників:

• проведена оплата насіння сторонньої організації

631

311

• нараховано податковий кредит з ПДВ

641

644

• отримано й оприбутковано насіння для посадки

208

631

• врахований податковий кредит з ПДВ

644

631

4

Списано насіння, витрачене для посіву

23

208

Закінчення табл. 4.7

1

2

3

4

5

Списано добрива, використані для поліпшення родючості земель

23

208

6

Списані отрутохімікати, використані для боротьби із шкідниками і хворобами сільськогосподарських культур

23

208

7

Нараховано знос (амортизацію) основних засобів, використовуваних безпосередньо при підготовці площ

23

131

8

Списано бензин, використаний на роботу механізмів, що працювали безпосередньо при підготовці площ

23

203

9

Враховано витрати з вапнування земель:

• зроблена оплата сторонньої організації

631

311

• нарахований податковий кредит з ПДВ

641

644

• отримане й оприбутковане вапно для вапнування земель

39

631

• врахований податковий кредит з ПДВ

644

631

10

Списується рівними частинами під час сівозміни вапно, витрачене для вапнування земель

23

39

11

Враховано заробітну плату працівників, зайнятих вапнуванням земель

39

661

12

Нараховано відрахування на соціальні заходи

39

651; 652; 653

13

Списується рівними частинами під час сівозміни заробітна плата працівників, зайнятих вапну!

ванням земель

23

39

14

Списуються рівними частинами

під час сівозміни відрахування на соціальні заходи із заробітної плати працівників, зайнятих вапнуванням земель

23

39

15

Облік послуг сторонніх організацій:

• врахована вартість послуг сторонніх організацій по електро!, тепло!, водо!

і газопостачанню

23

631

• нарахований податковий кредит з ПДВ

641

644

• зроблена оплата послуг стороннім організаціям по електро!, тепло!, водо! і газопостачанню

631

311

• врахований податковий кредит з ПДВ

644

631

16

Оприбутковано готової продукції рослинництва

27

23

Якщо цi операцiї здiйснюються за плату, їх розглядають як виконання робiт на сторону з вiдображенням в складi доходiв.

Витрати на обробiток площ, на яких повністю загинув уро! жай внаслiдок стихiйного лиха, списуються як надзвичайнi втра! ти. При пересiвi повнiстю загиблих посiвiв сума витрат станови! тиме вартiсть насiння, витрати на передпосiвний обробiток ґрун! ту, посiв та інші роботи, якi виконуються знову при пересiвi новою культурою (повторювані витрати). Всi інші суми витрат на лущіння стернi, пiдняття зябу i снiгозатримання, вартiсть добрив і витраченi на їх внесення суми тощо, тобто неповто! рюванi витрати, списуються в розрiзi статей на пересiяну куль! туру.

Витрати на вирощування культур, якi частково загинули або по яких стався недобiр продукцiї внаслiдок стихійного лиха, списуються на втрати від стихiйного лиха чи вiд техногенних катастроф i аварiй тощо.

Собiвартiсть соломи, гички, стебел кукурудзи i соняшнику, капустяного листя та iншої побiчної продукцiї рослинництва визначається виходячи iз розрахунково!нормативних витрат на збирання, транспортування, пресування, скиртування та iншi роботи, пов’язанi iз заготівлею побiчної чи основної продукцiї. При складаннi звiтної калькуляцiї iз загальної суми витрат на вирощування певної культури виключається вартiсть побiчної продукції згідно з табл. 4.8.

Витрати на вирощування i збирання зернових культур (вклю! чаючи вартiсть з доробки зерна на току, що проводиться в ме! жах календарного року) становлять собiвартiсть зерна, зер! новiдходiв і соломи.

Загальна сума витрат (без вартостi соломи) розподiляється мiж зерном i зерновiдходами, при цьому зерно приймається за одиницю, а зерновiдходи прирiвнюються до нього за коефiцiєнтом, який розраховується за вмiстом у них повноцiнного зерна.

Наприклад. На пiдприємствi зібрано 20 тис. ц повноцiнного зерна озимої пшеницi та 1500 ц зерновiдходiв iз вмiстом у них зерна 60 %. Витрати на вирощування цiєї культури (без вартостi соломи) становили 292600 грн. Розрахунок собiвартостi одержа! ної продукцiї виконується таким чином. Кiлькiсть повноцiнного зерна у зерновiдходах становить 900 ц (1500 × 60/100). Загаль! на його кiлькiсть з урахуванням зерновідходів дорівнюватиме

Таблиця 4.8

Оцiнка побiчної продукцiї сiльськогосподарських пiдприємств

Види побiчної продукцiї

Методика оцiнки

та одиниця калькулювання

побiчної продукцiї

1

2

Солома i полова зернових

Нормативнi витрати на виконання

та зернобобових культур,

робiт зi збирання, транспортування

кукурудзиння, соняшничиння,

та скиртування соломи, кукурудзиння,

солома сiяних трав (центнер)

соняшничиння до кiлькостi продукцiї, що використана або буде використана в пiдприємствi

Гичка цукрових i кормових

Нормативнi витрати на збирання

бурякiв (центнер)

та транспортування гички з поля до пункту використання

Цукровi буряки, забракованi

За собiвартiстю коренiв кормових

при кагатуваннi та розкриттi кагатiв (центнер)

бурякiв (з урахуванням якостi)

Насiння льону i конопель

Нормативнi витрати на пiдготовку

(центнер)

i обмолот стебел, транспортування та оброблення насiння

Дрiбна i пошкоджена картопля

За собiвартiстю коренiв кормових

та овочi, використанi для го!

дiвлi тварин (центнер)

бурякiв (з урахуванням якостi)

Мед вiд бджолосiмей, якi вико!

За реалiзацiйними цiнами на момент

ристовувалися для запилення культур в теплицях (центнер)

обчислення собiвартостi

Вiдходи, одержанi на збираннi

За реалiзацiйними цiнами, а у разi

насiння баштанних та овоче!

згодовування тваринам — за цiнами

вих культур (центнер)

на коренi кормових бурякiв

Падалиця (центнер)

За реалiзацiйними цiнами чи цiнами їх використання

Живцi, вiдсадки, вуси, паростки (1 тис. штук)

За цiнами можливої реалiзацiї

Гнiй (тонна)

Вартiсть пiдстилки та нормативно! розрахунковi витрати, якi включають амортизацiю та поточний ремонт пристроїв для видалення гною з тва! ринницьких примiщень, та транспорт! ні витрати на зберiгання гною та сечi в гноєсховищах

Закінчення табл. 4.8

1

2

Вовна!линька (центнер), пух

За реалiзацiйними цiнами чи цiнами

(центнер), перо (центнер), мi! ражнi яйця (штук), м’ясо пiв! никiв яєчних курей, забитих у дорослому вiцi, i м’ясо заби! тих звiрiв (центнер), шкури за! гиблих тварин (штук), молоко овець (центнер), шкаралупа (при iнкубацiї, кiлограм), гренажнi кокони, з яких не вийшли метелики (центнер)

їх використання

Вартiсть робiт, виконаних

За собiвартiстю коне!днiв робочих

племiнними кiньми та молод!

няком коней (коне!день)

коней

Пташиний послiд (центнер)

Нормативно!розрахунковi витрати на видалення послiду з примiщень та його сушiння i зберiгання, вартiсть тари

Вiдходи, що використовуються

За реалiзацiйними цiнами або цiнами

в промислових виробництвах

їх можливого використання (допуска!

i промислах

ється використання цiн на аналогiчнi продукти на м’ясокомбiнатах, молоко! i сирзаводах, птахозабiйних пiдприєм! ствах тощо). Вiдходи, що не викорис!

товуються, не оцiнюють

20900 ц (20000 + 900). Собiвартiсть 1 ц повноцiнного зерна ста! новитиме 14 грн (292600 грн : 20900 ц), а собiвартiсть 1 ц зерно! вiдходiв становитиме 8,4 грн (14 × 900/1500).

У разi вирощування насіння зернових культур загальна сума витрат, включаючи додатковi витрати, безпосередньо пов’язанi з одержанням насiннєвого зерна вiдповiдних репродукцiй (без вар! тостi рядового зерна та зерновiдходiв), розподiляється мiж цими класами насiння (суперелiта, елiта, I i II репродукцiї) пропорцiйно його вартостi за реалiзацiйними цiнами. Собiвартiсть 1 ц насiння визначається дiленням суми витрат, вiднесених на насiння вiдпо! вiдного класу, на його масу пiсля доробки.

Собiвартiсть 1 ц зерна кукурудзи визначається шляхом дiлення витрат на вирощування i збирання продукцiї (без вартостi куку!

рудзиння) на масу сухого зерна повної стиглостi. Перерахунок качанiв кукурудзи повної стиглостi в сухе зерно здiйснюється за фактичним виходом зерна з качанiв, який визначається хлiбо! приймальними пунктами шляхом обмолоту середньодобових зраз! кiв з урахуванням базової вологостi зерна в качанах (базова воло! гiсть зерна в качанах кукурудзи береться нарiвнi 14 %). Перера! хунок качанiв кукурудзи повної стиглостi в сухе зерно, залишених на кiнець року в пiдприємствi та перероблених для внутрiгосподар! ських потреб, виконується за середнiм вiдсотком виходу зерна базової вологостi, який встановлюється за даними реєстрiв наклад! них на прийняте покупцями зерно.

При потребi додатково розраховується фактична собiвартiсть 1 ц кукурудзи в качанах.

Виробнича собiвартiсть 1 ц цукрових бурякiв (фабричних i маточних) визначається дiленням загальної суми витрат на їх вирощування i збирання (без вартостi гички, оцiненої за норматив! но!розрахунковими витратами) на фiзичну масу бурякiв, визна! чену шляхом зважування.

Для розрахунку собiвартостi продукцiї бурякiв!маточникiв від витрат, вiднесених на всю вироблену продукцiю, віднімається вартiсть гички i забракованих бурякiв та додаються витрати на доочищення бурякiв, кагатування i догляд за кагатами у звітному роцi. Подiливши цю суму на кiлькiсть центнерiв бурякiв, закла! дених у кагати, визначають собiвартiсть 1 ц.

Облiк витрат на догляд за кагатами, починаючи із січня, та витрат на розкриття кагатiв, вибирання коренiв, їх сортування та iншi роботи ведеться на окремому аналiтичному рахунку, на який списується пiсля розкриття кагатiв собiвартiсть закладе! них на зберiгання коренiв. У результатi сортування одержують буряки, придатнi для висадки, та забракованi, якi оцiнюються за середньою собiвартiстю кормових бурякiв з урахуванням їх якостi, та визначається собiвартiсть 1 ц бурякiв!висадкiв ділен! ням витрат (без вартостi забракованих бурякiв) на фiзичну масу одержаних бурякiв!висадкiв. Вирощене насiння цукрових і кор! мових бурякiв калькулюється в порядку, передбаченому для про!

дукцiї зернових культур.

Для визначення собiвартостi продукцiї льону та конопель ви! трати на їх вирощування розподiляються мiж насiнням і солом! кою пропорцiйно їх вартостi за дiючими цiнами реалiзацiї. Собiвар!

тiсть соломки визначається дiленням витрат на фізичну масу. Собiвартiсть трести льону!довгунця чи конопель включає вартiсть соломки i витрати на її розстилання, перегортання, пiдняття iз стелищ тощо.

Собiвартiсть 1 ц насіння соняшнику визначається дiленням загальної суми витрат на вирощування та збирання продукцiї (без вартостi соняшничиння та кошикiв у оцінці за нормативно! розрахунковими цiнами) на фiзичну масу насiння пiсля його до! робки.

Для визначення собiвартостi тютюнової сировини, продукцiї лiкарських та ефіроолійних культур витрати на вирощування вiдповiдних культур розподiляються мiж окремими видами одер! жаної продукцiї пропорцiйно її вартостi за реалiзацiйними цiнами.

Для розрахунку собiвартостi 1 ц картоплі iз загальної суми витрат на її вирощування та збирання виключається вартiсть картоплi, яка згодована худобi, що оцінюється за собiвартiстю кормових бурякiв з урахуванням поживностi. Решта суми витрат дiлиться на кiлькiсть повноцiнної продукцiї.

Собiвартiсть 1 ц продукцiї овочiвництва вiдкритого i закрито! го ґрунту визначається дiленням витрат (без вартостi побiчної продукцiї) на фiзичну масу основної продукцiї. Побiчною вважа! ється бадилля i продукцiя, яка не реалiзована, згодована худобі й оцінена за собiвартiстю кормових бурякiв з урахуванням по!

живностi.

При веденнi облiку витрат по групi овочевих культур розра! ховується середня собiвартiсть продукцiї цих культур. Для ви! значення собiвартостi продукцiї окремої культури витрати на групу культур розподiляються мiж окремими видами продукцiї про! порцiйно її вартостi за реалiзацiйними цiнами.

До собiвартостi продукцiї теплиць включаються i витрати на утримання бджолиних сімей для запилення (без вартостi одер! жаного меду та iншої продукцiї бджiльництва за реалiзацiйними цiнами).

Мiж окремими культурами, що вирощуються в теплицях, витрати розподiляються пропорцiйно вартостi одержаної продукцiї за реалiзацiйними цiнами.

Для розрахунку собiвартостi 1 ц продукцiї баштанних культур усi витрати дiляться на кiлькiсть оприбуткованої продукцiї. При

цьому фактичнi витрати на вирощування баштанних культур розподiляються мiж видами продукцiї пропорцiйно їх вартостi за реалiзацiйними цiнами.

Собiвартiсть 1 ц насіння овочевих і баштанних культур ви! значається діленням витрат на їх вирощування, збирання, су! шіння та сортування (без вартостi вiдходiв і побiчної продукцiї за цiнами можливого використання) на кiлькiсть одержаної про! дукцiї.

Собiвартiсть кормових бурякiв, а також цукрових бурякiв, вирощених для годiвлi худоби, визначається діленням витрат (без вартостi гички за нормативно!розрахунковими витратами) на кiлькiсть одержаної продукцiї.

Витрати на вирощування та збирання кормових культур ста! новлять собiвартiсть одержаної продукцiї (зеленої маси, сiна та iн.).

Витрати на вирощування i догляд за однорiчними сіяними травами, поліпшеними i природними сiножатями, культурними пасовищами, якi використовуються для одержання одного виду продукцiї, повністю вiдносяться на її собiвартiсть. При одер! жаннi кількох видiв продукцiї (зеленої маси, включаючи i ви! пас, та сiна) витрати на їх вирощування розподiляються пропор! цiйно площам, використаним для одержання вiдповiдного виду продукцiї, а витрати на збирання, транспортування, доробку певного виду продукцiї вiдносяться безпосередньо на її собiвар! тiсть.

Витрати на вирощування багаторiчних трав розподiляються на витрати минулих рокiв і витрати поточного року.

Витрати минулих років — це витрати на вартiсть насіння та iншi витрати; вони облiковуються на окремому аналітичному рахунку i рiвномiрно розподiляються за роками залежно від термiну експлуатації посiвiв. Цi витрати в розрiзi статей дода! ються до витрат поточного року. Якщо з окремих площ сiяних трав одержують кiлька видiв продукцiї, то витрати, вiднесенi на цю площу, розподiляються мiж видами продукцiї пропорцiйно кiлькостi зібраної зеленої маси.

Витрати поточного року — це витрати на щорiчний догляд за посівами та збирання врожаю. Вони разом з певною часткою витрат минулих рокiв становлять собiвартiсть отриманої про! дукцiї звiтного перiоду.

При збираннi з однiєї i тієї площi кількох видiв продукцiї витрати минулого i поточного року розподiляються мiж ними пропорцiйно площi збирання, до яких додають прямi витрати на збирання, що i буде становити собiвартiсть продукцiї.

При збираннi сiяних однорiчних i багаторiчних трав на насін! ня солома оцiнюється за нормативно!розрахунковою вартiстю i виключається iз загальних витрат, а решта суми становитиме собiвартiсть одержаного насiння.

Витрати на полiпшення природних сiножатей та створення культурних пасовищ (дискування, пiдсiв трав, вартiсть насіння тощо) розглядаються як витрати майбутнiх перiодiв i розподiля! ються протягом перiоду, тривалiсть якого, як правило, 4–9 рокiв, залежить від очікуваного порядку використання площ i затвер! джується наказом про облiкову полiтику пiдприємства.

Собiвартiсть 1 ц готового силосу та сiнажу визначається вартiстю закладеної зеленої маси i витрат на транспортування, закладання в силосну споруду, трамбування (включаючи вартiсть використаної плiвки, консервантiв та iнших компонентiв). Зага! льна сума витрат дiлиться на фiзичну вагу одержаного готового силосу чи сiнажу.

Для визначення собiвартостi продукцiї садiвництва та ягідників iз загальної суми витрат поточного року виключається вартiсть живцiв, вiдсадкiв, паросткiв, вусiв, оцiнених за реалiзацiйними цiнами, та падалицi, оцiненої за цiнами можливого використання. Собiвартiсть 1 ц плодiв, ягiд, винограду визначається ділен! ням загальної суми витрат на вирощування певної культури (а при потребi — за її видами та сортами) на кiлькiсть одержаної про! дукцiї.

У неспеціалізованих підприємствах витрати обчислюються в цiлому по садiвництву i калькулюється середня собiвартiсть одер! жаної продукцiї. При потребi визначення собiвартостi кожного виду продукцiї витрати розподiляються мiж видами продукцiї пропорцiйно до вартостi за реалiзацiйними цiнами.

Для визначення собiвартостi вирощеного садивного матерiалу (саджанцiв насiннячкових i кiсточкових порiд тощо) загальна сума витрат на вирощування окремих культур чи груп з кожно! го поля (без витрат на викопування) розподiляється пропорцiйно кiлькостi саджанцiв, викопаних для реалiзацiї i залишених у ґрунтi для дорощування.

Для визначення собiвартостi 1000 викопаних саджанцiв необ! хiдно до витрат, що припадають на їх вирощування, додати витрати на викопування i загальну суму подiлити на кiлькiсть викопаних саджанцiв.

Витрати на вирощування i збирання та доробку хмелю роз! подiляються мiж одержаною продукцiєю пропорцiйно її вартостi за реалiзацiйними цiнами.

У спецiалiзованих пiдприємствах облiк витрат на вирощуван! ня квiтiв ведеться за культурами, а собiвартiсть продукцiї розра! ховується дiленням витрат на її кiлькiсть. У разi вирощування кiлькох культур на однiй площi (в однiй теплицi) сума витрат розподiляється мiж видами одержаної продукцiї пропорцiйно її вартостi за реалiзацiйними цiнами.

Неспецiалiзованi пiдприємства облiк витрат на вирощування квiтiв ведуть у розрiзi вiдкритого i закритого ґрунту; окремий рахунок відкривають для облiку витрат на вирощування насiння. Мiж видами продукцiї сума витрат розподiляється пропорцiйно її вартостi за реалiзацiйними цiнами.

На пiдприємствах, якi вирощують гриби, виробництво склада! ється з двох передiлiв. Продукцiєю першого є компост, собiвартiсть якого визначається діленням загальної суми витрат на кiлькiсть отриманого компосту.

Основною продукцiєю другого передiлу є товарний гриб, собiвар! тiсть якого визначається сумою витрат, включаючи собiвартiсть закладеного компосту за мiнусом вартостi використаної побiчної продукцiї, діленням на кiлькiсть отриманих грибiв.

Використаний компост та корiнцi розглядають як побiчний продукт. Побiчна продукцiя оцiнюється згiдно з табл. 4.8.

4.6. Облік і калькулювання собiвартостi

продукцiї тваринництва

Завдання обліку і первинний облік тварин. Тваринництво є однією з найважливiших пiдгалузей сiльського господарства. Облік у тваринництві проводиться за витратами на вирощування й утримання худоби та за поголів’ям (їх кількості) тварин, якi подiляються на три групи:

• робоча i продуктивна худоба (основне стадо);

• молодняк тварин на вирощуваннi;

• тварини на вiдгодiвлi.

Правильна i рацiональна органiзацiя ведення бухгалтерського облiку в сiльськогосподарських пiдприємствах повинна забезпе! чувати контроль за виконанням планiв кількісних (кiлькiсть голiв тварин, що поставленi на вiдгодiвлю, i кiлькiсть центнерiв приросту ваги тварин) i якiсних показників вiдгодiвлi, сприяти виявленню та використанню резервiв пiдвищення ефективностi вiдгодiвельних операцiй. Виходячи з цього, основними завдан! нями облiку основного стада, молодняку тварин, птицi i тварин на вiдгодiвлi у сiльськогосподарських пiдприємствах є:

• своєчасне і правильне документальне вiдображення операцiй та забезпечення достовiрностi даних щодо надходження i ви! буття тварин й одержання готової продукцiї;

• контроль за збереженням тварин у мiсцях їх утримання i на всiх етапах їх руху;

• забезпечення щоденної реєстрацiї даних про рух поголiв’я з метою визначення потреби у кормах на кожен день;

• правильне обчислення фактичної вартостi тварин при їх над! ходженнi та вибутті;

• здiйснення заходiв з метою недопущення нестач, крадiжок і загибелi тварин.

Бухгалтерський облiк молодняку тварин на фермах i в бухгал! терiї сільськогосподарського пiдприємства органiзовується i веде! ться пiд керiвництвом головного бухгалтера сiльськогосподар!

ського пiдприємства та бухгалтера з облiку у тваринництві.

Необхiдними передумовами здiйснення контролю за збережен! ням молодняку тварин, птицi i тварин на вiдгодiвлi є:

• перевiрка чисельностi тварин та їх обов’язкове зважування при визначеннi приросту, прийманнi та вiдпуску;

• проведення контролю за своєчасним i правильним веденням облiку поголiв’я на фермах;

• систематичне проведення iнвентаризацiї з метою недопущен! ня втрат поголiв’я та ваги;

• встановлення перелiку осiб (завiдувачi фермами, бригадири, старшi працівники ферм та ін.), що вiдповiдають за приймання i вiдпуск тварин, їх зважування, правильне та своєчасне оформ! лення цих операцiй, а також збереження закрiплених за ними тварин;

• звiльнення i перемiщення матерiально вiдповiдальних осiб лише за згодою головного бухгалтера сiльськогосподарського пiд! приємства;

• затвердження перелiку посадових осiб, яким надано право пiдписувати документи на перемiщення тварин у господарствi, а також видавати дозвiл (підписувати перепустку) на їх виве!

зення за межi сільськогосподарського пiдприємства.

Облік тварин (птиці, звірів, кролів, бджолосімей, а також тва! рин, вибракуваних з основного стада, і тварин, прийнятих від населення для реалізації) здійснюється відповідно до Інструкції з обліку молодняку тварин, птиці та тварин на відгодівлі, затвер! дженої наказом Міністерства сільського господарства і продоволь! ства України від 15.01.97 № 7 (Інструкція № 7). Також у бухгал! терському обліку відображення інформації про тварин проводиться відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 “Запаси”.

Відповідно до Інструкції № 7 при одержанні приплоду завіду! вач фермою (бригадир) чи зоотехнік складають у двох примір! никах “Акт на оприбуткування приплоду тварин” (с.!г. ф. № 95). Дані акта щодня записують у “Книгу обліку руху тварин і птиці” (с.!г. ф. № 34), а також використовують для ведення зоотехнічно! го обліку і нарахування заробітної плати працівникам ферми.

Обидва примірники акта передаються в бухгалтерію: один — наступного дня після його складання, а другий — наприкінці місяця разом зі “Звітом про рух худоби і птиці на фермі” (с.!г.

ф. № 102) після того, як на його підставі будуть зроблені за! писи в реєстрах зоотехнічного обліку. Запис в акті здійснюють індивідуально за кожною головою приплоду великої рогатої ху! доби і коней, по інших тваринах — у цілому за статево!віковою групою.

У каракульському вівчарстві дані про хід окоту у кожній отарі за минулу добу бригадир (обліковець) записує в “Акт про хід око! ту овець” (с.!г. ф. № 103) у двох примірниках. Порядкова нуме! рація актів ведеться по кожній отарі з початку року. Відванта! ження на забійний пункт усієї продукції окоту з товарною шкірою (ягнята для забою на шкіру, мертвонароджені, викидні та ін.) і нетоварною шкірою (ембріони) оформляють “Накладними внутріш! ньогосподарського призначення” (с.!г. ф. № 87) у трьох примір! никах, з яких один залишається у бригадира (обліковця).

Для обліку кількості каракулю, отриманого окремими брига! дами, на ягнят, що відвантажуються на забійний пункт, прикріп! люють бирки із зазначенням номера бригади. При забої бирка переноситься на зняту шкуру. Таку ж бирку прикріплюють і на відправлені на забійний пункт каракулеві шкурки ягнят, забитих в отарі.

Усю продукцію окоту каракульських овець, що надійшла про! тягом дня на забійний пункт, записують окремим рядком у кож! ній накладній у відповідні графи “Акта на вибуття тварин і птиці” (с.!г. ф. № 100). Тут же показують вихід шкурок, нетовар!

них шкурок, тушок, отриманих від переробки (забою).

Наприкінці робочого дня “Акт на вибуття тварин і птиці” (с.!г.

ф. № 100) підписують усі члени комісії, призначеної керівницт! вом сільськогосподарського підприємства на період окоту для якісного прийому продукції забійним пунктом. Наприкінці акта матеріально!відповідальна по забійному пункті особа розпису! ється про прийняття продукції на відповідальне збереження для наступного відправлення на склад сільськогосподарського під!

приємства або для продажу.

На підприємствах, які не займаються виробництвом каракуль! ського смушку, ягнят оприбутковують на підставі “Акта на опри! буткування приплоду тварин” у день окоту з планової собівар! тості голови приплоду (наприкінці року проводиться дооцінка до фактичних витрат), виходячи з того, що на приплід відносять 12 % витрат основної отари романівської породи, 15 % — кара! кульської і 10 % — всіх інших порід.

У спеціалізованих птахофабриках для прийому отриманих (виведених) курчат застосовують “Акт виводу і сортування добо! вого молодняку птиці” (с.!г. ф. № 106). Його складає началь! ник цеху (інкубатора) або зоотехнік у день оприбуткування кур! чат. У цьому акті вказують відсоток виходу і якість виведених курчат у кожній партії закладених яєць. Начальник цеху (інку! батора) на підставі відповідних документів складає і представляє в бухгалтерію “Звіт про процеси інкубації” (с.!г. ф. № 105). Звіт підписують начальник цеху й оператор і затверджує керівник підприємства. Передачу курчат з цеху інкубації в цех вирощу! вання здійснюють за “Накладними внутрігосподарського перемі! щення” (с.!г. ф. № 87). На кожну партію птиці, відправлену в забійний цех, виписується окрема накладна.

Курчата, гусенята, каченята, індичата при інкубації у своєму господарстві оприбутковуються на підставі звіту про процес ін! кубації в добовому віці за плановою (наприкінці року — за фак!

тичною) собівартістю добового молодняку.

На отриманий приплід звірів і кролів складають “Накопичу! вальний акт на оприбуткування приплоду звірів” (с.!г. ф. № 96), у якому вказують кількість знайденого в кожнім гнізді молод! няку (живого і загиблого). Оприбутковують тільки живих звірів (кроленят), що виявлені при реєстрації приплоду. Накопи! чувальний акт складає завідувач фермою чи зоотехнік у момент розкриття гнізд. Дані актів переносять у реєстри зоотехнічного обліку і використовують для нарахування заробітної плати працівникам ферми. Накопичувальні акти представляють у бухгалтерію разом із “Звітом про рух худоби і птиці на фермі” (с.!г. ф. № 102).

Телята оприбутковуються на підставі “Акта на оприбутку! вання приплоду тварин” у день народження за плановою (а на! прикінці року — за фактичною) собівартістю 60 кормоднів утри!

мання великої рогатої худоби.

Поросята оприбутковуються на підставі “Акта на оприбутку! вання приплоду тварин” у день опоросу за плановою (а напри! кінці року — за фактичною) собівартістю 1 центнера живої ваги відлучених поросят.

Лошата робочих коней оприбутковують на підставі “Акта на оприбуткування приплоду тварин” у добовому віці за плановою (наприкінці року — за фактичною) собівартістю 60 днів утри! мання дорослих коней.

Лошата племінних коней оприбутковують на підставі “Акта на оприбуткування приплоду тварин” у добовому віці за плано! вою собівартістю 1 голови приплоду (наприкінці року — за фак! тичною), що складається з витрат на утримання основного стада без вартості побічної продукції.

Тварини, придбані в інших сільськогосподарських підприєм! ствах, племінних об’єднаннях тощо, оприбутковуються на під! ставі товарно!транспортних накладних і рахунків!фактур; при придбанні племінних тварин заповнюється також “Племінне сві! доцтво”.

Тварини, що надійшли в порядку безоплатної передачі від інших підприємств як їх частина пайової участі, обліковується

на підставі рахунків!фактур і “Товарно!транспортних наклад! них на відпуск!прийом тварин і птиці” (спеціалізована ф. № 1 с.!г.).

Прийом худоби від населення (відповідно до договору) з метою постановки її на дорощування і відгодівлю проводить комісія в складі керівника підрозділу, зоотехніка, ветпрацівника і пра! цівника, якому будуть передані тварини для подальшого виро! щування і відгодівлі, та в присутності особи, яка здає тварин. При цьому складається “Акт на закупівлю тварин у населення” (с.!г. ф. № 956), який затверджує керівник сільськогосподар! ського підприємства. Один примірник акта вручається особі, яка передає тварин. При постановці тварин на вирощування і відгодівлю їм присвоюють інвентарний номер. Головний бухгал! тер перевіряє правильність розрахунку вартості куплених тва! рин у “Акті на закупівлю худоби в населення”, виписує видат! ковий касовий ордер і передає його разом з актом у касу для оплати.

В усіх випадках переведення молодняку тварин з однієї стате! во!вікової групи в іншу (включаючи і переведення тварин до основного стада), а також відлучення молодняку звірів і кролів складають “Акт на переведення тварин із групи в групу” (с.!г.

ф. № 97). Акти заповнює зоотехнік (завідувач фермою) у день переведення тварин і птиці, відлучення звірів і кролів. Даний документ підписують також працівники, які передали і які при! йняли худобу і птицю на подальше утримання, затверджує його керівник підприємства.

На кожен випадок загибелі, вимушеного забою чи падежу тварин від стихійного лиха складається “Акт на вибуття худоби і птиці” (с.!г. ф. № 100). В акті повинні бути докладно зазначе! ні причини й обставини вибуття тварин і птиці, а також можли! ве використання продукції (у їжу, на корм худобі, на знищення тощо). Акт складає в день вибуття (забою) комісія у складі зоо! техніка, ветеринарного лікаря, завідувача фермою і особи, за якою була закріплена тварина. Після оформлення акт переда! ється керівникові підприємства на розгляд і затвердження. Після затвердження акта роблять запис про вибуття поголів’я в “Книзі обліку руху тварин і птиці” (с.!г. ф. № 34) і його разом із “Зві! том про рух худоби і птиці на фермі” (с.!г. ф. № 102) представ! ляють у бухгалтерію.

У випадку падежу, загибелі поголів’я з вини окремих осіб його вартість стягується з них у встановленому порядку.

Порядок переведення худоби і птиці в основне стадо й інші вікові групи та їхню оцінку здійснюють у встановленому поряд!

ку (табл. 4.9).

Групи і тривалість утримання в них поголів’я можуть уточню! ватися відповідно до технології вирощування тварин, прийнятої в конкретному господарстві.

У господарствах, що займаються заготівлею і наступною від! годівлею худоби, для оформлення закінчення відгодівлі худоби і прийняття його від працівника керівник підрозділу складає “Акт зняття худоби з відгодівлі, нагулу, дорощування” (с.!г. ф. № 986). На кожен вид худоби складається окремий акт у двох екземп! лярах, один із яких передається в бухгалтерію, а другий зберіга!

ється на фермі.

Інвентаризація молодняку тварин, худоби на відгодівлі, кро! лів, звірів, досліджуваних тварин і птиці проводиться щоміся! ця, а в спеціалізованих підприємствах із промисловими метода! ми виробництва, де птиця міститься в широкогабаритних пташ! никах, у безвіконних приміщеннях з регульованим мікрокліма! том тощо, — один раз у рік за станом на 31 грудня звітного року; інвентаризація бджолосімей здійснюється не менше двох разів у рік (навесні — не пізніше 10 квітня і восени, як правило, 1 жовтня).

Наприкінці року молодняк тварин і тварин на відгодівлі до! оцінюється виходячи з їхньої живої ваги і діючих на 31 грудня договірних цін на відповідні види і групи з урахуванням вго! дованості, а племінних тварин — за договірними цінами на них.

Для систематизації показників первинних документів на фер! мах по надходженню і вибуттю тварин ведуть “Книгу обліку руху тварин і птиці” (с.!г. ф. № 34). Книга є підставою для складання щомісячного “Звіту про рух тварин і птиці на фермі” (с.!г. ф. № 102), де відображається наявність тварин на поча! ток і кінець звітного періоду, їхнє надходження і вибуття (го! лів і живої ваги) за видами по кожній обліковій групі. Разом з первинними документами “Звіт про рух тварин і птиці на фер! мі” передається в бухгалтерію. Після перевірки звітів здійс! нюють оцінку з надходження і вибуття звірів і птахів, тварин,

бджолосімей, а також худоби, вибракуваної з основного ста! да, тварин, прийнятих від населення для реалізації згідно з П(С)БО 9 “Запаси”, П(С)БО 16 “Витрати”, П(С)БО 7 “Основні засоби”.

Запис у Книзі відповідальні особи повинні робити щодня, реєструючи дані окремих документів, і визначати кількість пого! лів’я на початок наступного дня. Ці дані переносять у “Відо! мість витрат кормів” (с.!г. ф. № 94), де на підставі затвердже!

них раціонів визначають потребу в кормах на день.

Наприкінці місяця підсумки Книги використовують для запо! внення “Звіту про рух тварин і птиці на фермі” (с.!г. ф. № 102), де записують наявність тварин на початок і кінець звітного пері!

оду, їхнє надходження і вибуття (поголів’я і жива вага).

Звіт складається зоотехніком, завідувачем ферм чи бригади! ром у двох екземплярах і у встановлений термін разом з первин! ними документами з надходження і вибуття тварин і птиці пред! ставляється в бухгалтерію для перевірки і бухгалтерського облі! ку руху поголів’я.

Таблиця 4.9 Порядок переведення тварин з групи в групу на сільськогосподарських підприємствах

Вид і група

Переведення

Порядок оцiнки

п/п

тварин

в іншу групу

тварин

1

2

3

4

1

Телята на

У групу дорощування

За живою вагою

випоюваннi

пiсля закiнчення

та плановою її собi!

випоювання

вартiстю, яка в кiн! цi року доводиться до рiвня фактичної

2

Телята, вирощенi

Через 8 мiсяцiв пiсля

на пiдсосi за тех! нологiєю м’ясного скотарства

розтелу

3

Телята групи

У групу ремонтного

дорощування

молодняку

чи на вiдгодiвлю згiдно з технологією

4

Бички на плем’я

У основне стадо у 18!мiсячному вiцi

Продовження табл. 4.9

1

2

3

4

5

Телицi на попов!

В нетелi пiсля перевiрки

нення основного стада

на тільність

6

Нетелi

В основне стадо

7

Свинки ремонтнi

У групу свиноматок, що перевiряються, при вазi 100–120 кг (через мiсяць пiсля першого продук! тивного парування)

8

Свиноматки,

У групу основних свино!

що перевiряються

маток пiсля вiдлучення поросят першого опоросу

9

Кнурi ремонтнi

Переведення в групу кну! рiв, що перевiряються, у вiцi допуску до пару! вання (12–14 мiсяцiв) при досягненнi живої ваги не менше 160 кг та пiсля перевiрки їх на продуктивнiсть

10

Кнурi, що пере!

У групу основних кнурiв

вiряються

у вiцi 18–22 мiсяцiв пiс! ля оцiнки продуктивнос! тi покритих ними маток

11

Ягнята (козенята)

У момент вiдлучення

При вiдлученнi вiд

народження звiт!

від маток у 4–5!мiсяч!

маток дооцiнюють

ного року

ному вiцi

додатково на 50 % планової вартостi молодняку в момент вiдсадки. В кiнці року уточнюють оцiнку виходячи з фактичних витрат

12

Молодняк овець

В основне стадо у вiцi

За живою вагою та

народження мину!

18–20 мiсяцiв пiсля фор!

плановою її собiвар!

лого року та ярки

мування їх в маточнi

тiстю, яка в кiнцi

отари та проведенні па!

року доводиться до

рування (в племiнних вiвчарських господар! ствах, якi утримують тонкоруннi породи овець

рiвня фактичної

Закінчення табл. 4.9

1

2

3

4

вовняного та м’ясного напрямку, при перетрим!

цi — у вiцi 2,5 роки)

13

Молодняк птиці:

Яйценосних порiд —

курей, гусей,

у вiцi 150 днiв, м’ясних

качок, індиків

та м’ясо!яєчних порiд — 180–240 днiв

14

Молодняк звiрiв

Переведення молодняку

За плановою собiвар!

усiх видiв (вклю!

звiрiв в основне стадо

тiстю утримання,

чаючи соболiв)

здійснюється 31 грудня,

обчисленою виходя!

а перехiдного молодня!

чи з кiлькостi кормо!

ку — не пiзнiше 28–29

днiв перебування в

лютого (крiм нутрiй).

групi пiсля вiдлу!

Молодняк нутрiй:

чення вiд маток, а

самки — пiсля першого

молодняк народжен!

продуктивного паруван!

ня минулого року —

ня на останнє число

за вартiстю на поча!

мiсяця, самцi — у вiцi

ток року та плано!

восьми мiсяцiв на

вих затрат поточно!

останнє число мiсяця

го року, обчислених за кiлькiстю кормо! днiв. У кінці року коригують до рiвня фактичних витрат

15

Молодняк кролiв

Переведення молодих са! мок в основне (доросле) стадо здiйснюється пiсля вiдсадки вiд них кроле! нят першого окролу на останнє число місяця, а молодняка самцiв — у вiцi п’яти мiсяцiв на останнє число мiсяця

16

Жеребцi та коби!

В основне стадо перево!

ли, мерини

дять у вiцi 3!х чи 4!х ро! кiв залежно вiд розвит! ку (коней високого ска! кового та бiгового класу переводять в бiльш старшому вiцi)

17

Тварини основного

Переводять на вiдгодiв!

За балансовою

стада

лю пiсля втрати вироб! ничого призначення

вартiстю

Аналiтичний і синтетичний облiк тварин. Органiзація ана! лiтичного та синтетичного облiку руху тварин у сiльськогосподар! ських пiдприємствах залежить вiд форми облiку, що застосову!

ється.

Аналітичний облік поголів’я тварин повинен вестися з дотри!

манням таких умов:

1. Для організації належного обліку поголів’я тварин, конт! ролю за їх наявністю і рухом тварини підлягають обов’язковій нумерації (клеймо, тавро). Доцільно присвоювати тваринам ін! вентарні номери в порядку їх реєстрації у спеціальній книзі. В ній вказують дату придбання чи народження, вік, стать, вагу в кілограмах, дату постановки на відгодівлю. Надалі в цій книзі вказують живу вагу тварин у момент зважування і в день зняття з відгодівлі.

2. Облiк наявностi і руху тварин здійснюється за мiсцями їхутримання, за матерiально вiдповiдальними особами, видами і облiковими групами тварин.

3. Для облiку тварин завідувач підсобного господарства (від! годівельного пункту) чи зоотехнiк веде Книгу облiку руху тва! рин. Надходження і вибуття худоби розшифровується за джере! лами надходження (куплено, приплiд, переведено з інших груп, прирiст ваги) і напрямками вибуття (переведено в іншi групи, забито, продано, загинуло).

4. Аналiтичний облiк молодняку тварин і тварин на вiдгодівлiведеться у Книзi облiку руху худоби за кількістю голiв, живою вагою і фактичною собiвартістю. У зв’язку з необхiдністю облiку тварин у двох натуральних показниках — за кiлькiстю голів і вагою для забезпечення належного контролю за наявністю і ру! хом тварин графу Книги “кiлькiсть” необхiдно поділити на двi частини: “кількість голiв” і “жива вага, кг”.

5. У встановленi терміни, але не рiдше одного разу в мiсяць,завідувач вiдгодiвельного пункту чи зоотехнiк складає звiт про рух тварин на фермi і подає його з прибутковими і видатковими документами за звiтний період у бухгалтерiю. Звiт складається в натуральних показниках — за кiлькiстю голiв і вагою у розрiзi облiкових груп тварин.

Щомiсячно данi облiку тварин за мiсцем їх утримання та ма! терiально вiдповiдальними особами і данi аналiтичного облiку звiряються, про що складається акт. За даними аналiтичного

облiку тварин у Книзi облiку руху худоби бухгалтерія складає кiлькiсно!сумову оборотну вiдомiсть за рахунком 21 “Тварини на вирощувані та відгодiвлi”.

Синтетичний облiк. Синтетичний облiк молодняку та тварин на вирощуваннi і вiдгодiвлi ведуть на рахунку 21 “Тварини на вирощуваннi та вiдгодiвлi”, де облiковують молодняк усiх видiв з моменту одержання приплоду до переведення в основне стадо чи вибуття, тварин на відгодівлі, а також поголiв’я основного стада птиці, кролiв і звiрiв (нутрій, фредок, лисиць та ін.). До рахунка 21 вiдкривають субрахунки, на яких облік тварин ве! дуть за виробничими групами тварин, та статево!віковими гру!

пами (див. табл. 4.10).

Облiк витрат тваринництва. Собiвартiсть окремих видiв сiль! ськогосподарської продукцiї визначається виходячи з витрат, вiднесених на вiдповiдний вид (групу) тварин.

Фактична собiвартiсть продукцiї у сiльськогосподарських пiдприємствах розраховується у цiлому за рiк, крiм продукцiї допомiжних виробництв, фактична собiвартiсть яких визнача! ється щомiсяця.

Об’єктами калькуляцiї є конкретнi види продукцiї (1 ц живої ваги великої рогатої худоби тощо).

Облiк витрат тваринництва можна подiлити на періоди:

1. Облiк витрат на вiдгодiвлю тварин.

2. Облiк витрат на забiй тварин i калькулювання собiвартостiм’ясопродуктiв.

На сільськогосподарських вiдгодiвельних пiдприємствах, де створенi умови для окремого утримання тварин за вiдгодiвель! ними групами, облiк витрат на вiдгодiвлю ведеться у такому порядку.

Аналiтичний облiк витрат на вiдгодiвлю ведеться у Допомiжній вiдомостi аналiтичного облiку витрат за рахунком 23 “Виробни! цтво” та у журналі у розрізі відгодівельних груп за такою номен! клатурою статей:

1. Основна і додаткова заробiтна плата.

2. Вiдрахування на соцiальне страхування.

3. Корми.

4. Підстилка.

5. Транспортнi витрати.

6. Водопостачання.

Таблиця 4.10

Бухгалтерський облiк молодняку тварин на вирощуваннi, тварин на вiдгодiвлi та основного стада

Змiст господарської операції

Кореспонденція

Сума,

п/п

рахунків

грн.

Дебет

Кредит

1

2

3

4

5

Надходження тварин

1

Оприбутковано приплід

• великої рогатої худоби, свиней, овець тощо

211

23

18600

• птиці

213

• звiрів

214

• кролiв

215

2

Оприбутковано прирiст молодняку

211,

тварин і тварин на відгодівлі

212

23

16000

3

Вибракувано худобу з основного стада

Списано знос із вибракуваної худоби

131

107

900

Оприбутковано вибракувану худобу

217

107

100

Проведено дооцінку тварин до їх справедливої вартостi

217

423

400

4

Одержання тварин вiд внутрiшньо! господарського пiдрозділу, видiленого на окремий баланс

211

683

3600

5

Оприбутковано тварин, виявлених при інвентаризації

211

719

725

6

Оприбутковано безоплатно одержанi тварини

211

745

1300

7

Придбання тварин за кошти у постачальників

Перераховано кошти за молодняк худоби

371

311

12000

Вiдображено податковий кредит з ПДВ

641

644

2000

Оприбутковано тварин

211

631

10000

Продовження табл. 4.10

1

2

3

4

5

На суму ПДВ

644

631

2000

Списано вартiсть доставки тварин

211

23

300

Нарахована зарплата (з нарахуваннями) працiвникам за доставку тварин

211

66,65

75

8

Придбання тварин у населення через підзвітних осiб

Видано пiдзвiтнiй особi кошти на придбання тварин і відшкодування витрат на відрядження

372

301

5000

Оприбутковано придбаний молодняк

211

372

3000

Вiдображено податковий кредит з ПДВ

641

372

600

Нарахованi добовi за відрядження

(2 днi × 18 грн)

211

372

36

Списано вартiсть доставки тварин власним автотранспортом

211

23

22

Повернений пiдзвiтною особою залишок невикористаних пiдзвiтних сум

301

372

1364

9

Одержання тварин у розрахунках за претензiями

Перераховано кошти за 10 голiв молодняку худоби

371

311

12000

Вiдображено податковий кредит з ПДВ

641

644

2000

Оприбутковано 9 голiв молодняку

211

631

9000

На суму ПДВ

644

631

1800

Виставлено претензiю постачальникові за недопоставку тварин

374

631

1200

Надiйшла до господарства недопоставлена тварина

211

374

1000

На суму ПДВ

644

374

200

10

Одержання тварин у рахунок належних дивiдендiв

Нарахованi дивiденди до одержання

373

731

4500

Одержано в рахунок дивiдендiв молодняк худоби

211

373

3750

Продовження табл. 4.10

1

2

3

4

5

Відображено податковий кредит

641

373

750

Списано на фiнансовi результати одержанi дивiденди

731

792

4500

Переведення тварин з групи в групу

11

Переведено на вiдгодiвлю худобу, вибракувану з основного стада

212

217

3000

12

Переведено на вiдгодiвлю молодняк худоби

212

211

7800

13

Переведено молодняк тварин в основне стадо

155

211

25000

14

Оприбутковано тварин до основного стада

107

155

25000

Вибуття тварин

15

Продаж тварин на м’ясокомбiнат

Реалiзовано тварин м’ясокомбiнату

361

701

14600

Вiдображено суму дотацiї за продану худобу

361

48

2920

Списано собiвартiсть тварин на реалiзацiю

901

212

8200

Надiйшли кошти за продану худобу

311

361

14600

16

Одержано дотацiю

313

361

2920

Списано дотацiю пiсля її використання

48

718

2920

Списано на фiнансовi результати суму одержаної дотацiї

718

791

2920

Списано собiвартiсть худоби на фiнансовi результати

791

901

8200

Списано виручку вiд реалiзацiї на фiнансовi результати

701

791

14600

17

Продаж тварин iншим господарствам за кошти

Надiйшли кошти за худобу

311

681

900

Вiдображено податковi зобов’язання

643

641

150

Продовження табл. 4.10

1

2

3

4

5

Вiдвантажено тварин покупцеві

361

701

900

Вiдображено ПДВ

701

643

150

Списано собiвартiсть тварин на реалiзацiю

901

212

580

Списано собiвартiсть тварин на фiнансовi результати

791

901

580

Списано виручку вiд реалiзацiї на фiнансовi результати

701

791

750

18

Обмiн тварин на основнi засоби в iншого господарства

Надiйшов трактор до господарства

152

631

30000

Вiдображено податковий кредит з ПДВ

641

631

6000

Вiдвантажено тварин в обмiн на основнi засоби

361

701

36000

Вiдображено суму податкових зобов’язань

701

641

6000

Списано собiвартiсть молодняку тварин

901

211

19800

Проведено залiк заборгованостi

631

361

36000

Введено в експлуатацiю основнi засоби

104

152

30000

Списано на фінансовий результат собiвартiсть реалiзованих тварин

791

901

19800

Списано на фiнансовий результат дохiд вiд реалiзацiї

701

791

30000

19

Продаж тварин за готiвку

Надiйшли кошти за тварину

301

701

300

Вiдображено податкові зобов’язання з ПДВ

701

641

50

Вiдпущено тварину покупцеві

901

211

210

Списано на фінансові результати собiвартiсть реалізованих тварин

791

901

210

Списано на фiнансовi результати дохід вiд реалiзацiї

701

791

250

Продовження табл. 4.10

1

2

3

4

5

20

Забiй тварин у господарствi

Списано худобу на забiй

23

212

5000

Нарахована зарплата (з вiдрахуваннями) працiвникам забiйного пункту

23

66,65

137

21

Списано на утримання забiйного пункту рiзнi матерiали

23

201

38

Оприбутковано шкiри вiд забою (за цінами можливої реалiзацiї)

27

23

400

Оприбутковано м’ясо вiд забою

27

23

4775

22

Нестача, падіж тварин

Списано загиблу тварину на витрати звiтного перiоду

947

21

425

Вiднесено на позабалансовий рахунок вартість загиблої тварини

072

425

Нарахована заборгованiсть винній особі

(пiсля її встановлення)

375

716

425

Донараховано суму збиткiв

375

642

475

Списано з позабалансового рахунка вартiсть загиблої тварини

072

425

Відшкодовано винною особою заборгованiсть

301

375

900

Перераховано до бюджету частину вiдшкодованої суми

642

311

475

Списано на фiнансовi результати вартість загиблої тварини

791

947

425

Списано на фiнансовi результати суму, вiдшкодовану винною особою

716

791

425

23

Нестача, падіж тварин без виявлення винної особи

Списано тварину на витрати звiтного перiоду

947

21

312

Вiднесено на позабалансовий рахунок вартiсть загиблої тварини

072

312

Закінчення табл. 4.10

1

2

3

4

5

Списано на фiнансовi результати вартiсть загиблої тварини

791

947

312

24

Списано тварин, загиблих унаслідок стихiйного лиха

991

21

3600

Списано на фiнансовi результати вартiсть загиблих тварин

793

991

3600

25

Виплата дивiдендiв натурою (тваринами)

Вiдображено використання прибутку на дивiденди

441

443

15000

Нарахованi дивiденди

443

671

15000

Утримано податок на дивiденди

(15000,00 грн × 30 %)

671

641

4500

Списано вартiсть тварин на реалiзацiю

901

21

7200

Вiдображено виручку вiд реалiзацiї

671

701

10500

Нарахованi податковi зобов’язання з ПДВ

701

641

1750

Перераховано до бюджету податок на дивiденди (одночасно з виплатою дивiдендiв натурою (тваринами))

641

311

4500

Визначено фiнансовий результат

791

701

7200

вiд реалiзацiї

901

791

8750

7. Електропостачання.

8. Амортизацiя основних засобiв.

9. Поточний ремонт основних засобiв.

10. Страховi платежi.

11. Іншi прямi витрати.

12. Загальновиробничі витрати.

Прямі витрати на вирощування молодняку, вiдгодівлю тва! рин і утримання основного стада вiдображаються за дебетом 2312 чи 2362 з кредиту рахунків:

• 2083 “Корми” — на фактичну собiвартість витрачених кормiв;

• 6611; 652 — на суму нарахованої прямої заробітної плати тваринникiв і вiдрахування на соціальне страхування;

• 631, 682 “Розрахунки з постачальниками”;

• 2382 “Допомiжнi виробництва” — на суму витрат на водо!, електропостачання, якщо цi витрати можна вiднести до пря! мих та ін.

На пiдсобних сільськогосподарських пiдприємствах витрати з обслуговування сільськогосподарського виробництва і управлін! ня господарством (непрямi витрати) облiковуються окремо за встановленою номенклатурою статей на рахунку 91 “Загально! виробничі витрати”. Зібрані протягом місяця на цьому рахунку непрямi витрати списують в кінці місяця на дебет рахунка 23121, розподiляють їх за аналiтичними рахунками для облiку витрат вiдгодiвельного підприємства.

Загальновиробничі витрати в кінці мiсяця розподіляються для включення у витрати з вирощування молодняку, вiдгодiвлi тва! рин і утримання основного стада пропорцiйно до сум основної заробітної плати виробничих працівників, нарахованої амортизації і витрат на поточний ремонт сільськогосподарської технiки.

На основi розрахунку розподілу непрямих витрат за мiсяць робиться запис на рахунках Д!т 2312 К!т 91.

У вiдгодівельних пiдсобних господарствах, де є спецiальнi кормокухнi, витрати на приготування кормiв на кормокухні (зар! плата, паливо, освiтлення, амортизацiя та iн.) облiковуються на окремому аналiтичному рахунку “Витрати на утримання кор! мокухнi” до субрахунка 2312 “Сiльськогосподарське виробницт! во”. Зiбранi протягом мiсяця на аналiтичному рахунку “Витрати на утримання кормокухні” витрати вiдносять в кiнцi мiсяця на статтю “Корми” за вiдповiдними облiковими групами тварин про! порцiйно натуральнiй кiлькостi витрачених кормiв, що були ви! готовленi на кормокухнi. При цьому складають бухгалтерський запис:

• Д!т 2312 чи 2362, вiдповiднi аналiтичнi рахунки витрат за вiдгодiвельними групами.

• К!т 2312 чи 2362, аналiтичний рахунок “Витрати на утри! мання кормокухнi”.

До прямих витрат належать також втрати вiд загибелi тва!

рин внаслiдок захворювань i стихiйного лиха.

На дрiбних відгодівельних пiдприємствах, де складно відокре! мити витрати на вiдгодiвлю i випас тварин вiд витрат на виро! щування молодняку i утримання основного стада, витрати на

утримання тварин облiковуються разом (за статтями витрат), за винятком вартостi витрачених кормiв. До дрiбних вiдгодiвельних пунктiв вiдносять вiдгодiвельнi пункти, що органiзованi при пiдприємствах торгiвлi i громадського харчування, заготiвельних та iнших пiдприємствах (не бiльше 10 голiв тварин), де тварини i корми знаходяться у матерiальнiй вiдповiдальностi однiєї осо! би. Корми, витраченi для вiдгодiвлi тварин, вирощування молод! няку i утримання основного стада, в облiку видiляються окремо i вони є прямими витратами.

Всi iншi витрати вiдгодiвельного пункту є непрямими i в кiнцi мiсяця розподiляються мiж облiковими групами тварин про!

порцiйно фактичнiй собiвартостi кормiв.

На дрiбних вiдгодiвельних пунктах застосовується спроще! ний спосiб облiку витрат для вiдгодiвлi тварин. При ньому для всiх груп тварин вiдкривають загальний аналiтичний рахунок “Витрати на утримання вiдгодiвельного пункту” на одному роз!

воротi Книги облiку витрат.

На цьому рахунку протягом мiсяця вiдображають прямi i не! прямi витрати з вiдгодiвлi тварин, вирощування молодняку i утримання основного стада.

В кiнцi мiсяця визначається сума прямих i непрямих витрат з вiдгодiвлi тварин i вирощування молодняку, яка є фактичною собiвартiстю приросту їхньої ваги. Сума витрат з утримання основ! ного стада вiдноситься до незавершеного виробництва i в момент народження молодняку визначає фактичну його собiвартiсть.

Непрямi витрати вiдгодiвельних сiльськогосподарських пiд! приємств, що вiдносяться до виробничого процесу, облiковуються окремо за встановленою номенклатурою статей на рахунку 91 “Загальновиробничі витрати”. Зiбранi протягом мiсяця на цьому рахунку непрямi витрати списують на дебет рахунка 23 шляхом розподiлу мiж об’єктами калькулювання собiвартостi продукцiї пропорцiйно обранiй базi.

Аналiтичний облiк загальновиробничих витрат ведеться у Допомiжнiй відомості з обліку витрат за рахунком 91 “Загально! виробничі витрати” та у Журналi 5.

Особливiстю сiльськогосподарських вiдгодівельних пiдприємств є те, що за результатами відгодiвлi худоби за мiсяць жива вага збільшується. Загальний прирiст ваги тварин по кожнiй відгоді! вельній групі визначається за формулою

ПВ (прирiст ваги) = (О2 + Р) – (О1 + П),

де П — жива вага тварин, поставлених на відгодівлю чи виро!

щування, за мiсяць;

О1 — жива вага тварин на початок місяця;

О2 — жива вага тварин на кінець місяця;

Р — жива вага тварин, що вибули за місяць (у тому числі загинули).

Для визначення живої ваги тварин на кінець звітного мiсяця і отриманого за мiсяць приросту ваги тварини на вiдгодiвлi і молодняк на вирощування пiдлягають обов’язковому зважуван! ню 1!го числа кожного місяця. Зважування здійснює комiсiя, призначена керiвником сiльськогосподарського пiдприємства за участю працівника.

Зважування тварин проводиться на спеціальній вазi і оформ! ляється вiдомiстю зважування тварин, в якій вказують вагу тва! рин на дату зважування, вагу на початок мiсяця і прирiст ваги тварин. Залежно вiд конкретних умов роботи і облiку у вiдомість зважування записують тварин за інвентарними номерами чи вiд! годiвельними групами.

На основi даних вiдомостi зважування й аналiтичного облiку тварин визначають приріст їх ваги у кілограмах за звiтний мiсяць у розрiзi облiкових груп.

Пiсля цього в аналiтичному облiку за субрахунком 235 “Утри! мання відгодівельного пункту” визначається собiвартiсть приросту живої ваги тварин у цілому, а також собiвартiсть 1 ц. Фактичну собівартість 1 ц приросту живої ваги тварин визначають шляхом дiлення суми витрат на вiдгодiвлю за мiсяць на фактичний прирiст ваги. Зазначенi показники переносяться до вiдомостi 5.1 аналi! тичного обліку запасів з метою збiльшення вартостi та живої ваги тварин на вiдгодiвлi проведенням за дебетом субрахункiв 212 “Мо! лодняк тварин на вирощуванні” та 212 “Тварини на вiдгодiвлi” з кредиту субрахунка 235 “Утримання вiдгодiвельного пункту”.

Отриманий приплiд від тварин, що входять до основного ста! да, оприбутковують до складу молодняку тварин на вирощуван! ні за фактичною собівартістю аналогічним проведенням (склада!

ється акт на оприбуткування приплоду тварин).

На дрiбних вiдгодiвельних пунктах для визначення загально! го приросту ваги тварин за мiсяць доцільно складати розрахунок за формою наведеною в табл. 4.11.

Таблиця 4.11

Розрахунок фактичного приросту ваги свиней за відгодівельними групами за _________ 200_ р.

Назва показника

Оди!

Відгодівельні

п/п

ниця виміру

групи

свині

молодняк

на від!

на виро!

годівлі

щуванні

1

Жива вага свиней на кiнець мiсяця

ц

77,12

4,58

2

Жива вага свиней, що вибули за мiсяць, крiм загиблих

ц

19,60

2,30

Вага тварин, що загинули за мiсяць

ц

0,36

0,14

3

Разом (п.1 + п.2)

ц

97,00

7,02

4

Жива вага свиней, поставлених на вiдгодiвлю за місяць

ц

12,82

0,96

5

Жива вага свиней на початок мiсяця

ц

67,10

4,83

6

Разом (п.4 + п.5)

ц

79,92

5,79

7

Загальний прирiст ваги за мiсяць

(п.3 – п.6)

ц

17,16

1,23

8

Сума витрат на вiдгодiвлi за мiсяць

грн.

1955,28

133,61

Собiвартiсть 1 кг приросту ваги:

9

Фактично

грн.

1,14

1,10

10

За планом

грн.

1,16

1,09

11

Кiлькiсть кормоднiв

днi

3300

361

12

Середньодобовий прирiст, вага

ц

5,20

3,40

На основi складного розрахунку прирiст ваги тварин оприбут! ковується в Книзi облiку руху худоби у розрiзi облiкових груп і вiдповiдно вiдображається в аналітичному обліку.

Жива вага приплоду, отриманого від тварин, що знаходяться на вiдгодiвлi, прирівнюється до приросту ваги і додається до фактичного приросту ваги за місяць за мінусом ваги загиблих тварин. Це потрібно для оцінки роботи відгодівельного підпри! ємства і нарахування заробітної плати.

Витрати на утримання худоби i птиці (без витрат на незавер! шене виробництво на кiнець року та вартостi побiчної продукцiї, методика оцiнки якої наведена в табл. 4.11) становлять собiвар! тiсть продукцiї тваринництва, причому:

а) вартiсть тварин, що загинули внаслiдок стихійного лиха,

вiдноситься на надзвичайнi витрати;

б) вартiсть тварин, що загинули з iнших причин (без сум, вiднесених на матерiально вiдповiдальних осiб), вiдображається за окремою статтею в складi витрат на утримання вiдповiдних видiв i груп тварин.

Вартiсть гною, одержаного вiд групи тварин, визначається виходячи з нормативно!розрахункових витрат, витрат на його прибирання та доставки до мiсця зберiгання вартостi пiдстилки. Собiвартiсть тонни гною визначається дiленням загальної суми витрат на його фiзичну масу. Кiлькiсть рiдкого гною переводить! ся в звичайний гнiй виходячи із вмiсту сухих речовин.

Iнша побiчна продукцiя, а саме: вовна!линька, пух, перо, мiражнi яйця, м’ясо пiвникiв яєчних курей, забитих в добовому вiцi, м’ясо забитих звiрiв, шкури загиблих тварин, оцiнюється за цiнами можливої реалiзацiї чи iншого використання. Її вартiсть вiдноситься на зменшення витрат на утримання вiдповiдних видiв i груп худоби (птицi).

Продукцією вирощування та вiдгодiвлi худоби i птиці (вели! кої рогатої худоби, свиней, овець, кролiв, птицi) є прирiст живої ваги, одержаний у звiтному перiодi, та жива вага.

Витрати на утримання молодняку тварин, який не зважується (молодняк робочих коней, звiрiв та ін.), вiдносяться на збiльшен! ня вартостi цих тварин виходячи з кiлькостi кормоднiв і собiвар! тостi кормодня.

Загальноприйнята методика розрахунку собівартості продукції тваринництва. Прирiст живої ваги молодняку тварин i тварин на вiдгодiвлi та птицi певного виду і групи визначається як рiзниця мiж вагою поголiв’я, яке було на кiнець року та яке вибуло протягом року включаючи загиблих, i вагою тварин та птицi, якi надiйшли в групу протягом року, включаючи приплiд, та якi були на початок року.

Собiвартiсть 1 ц приросту живої ваги визначається діленням загальної суми витрат на утримання вiдповiдної групи худоби чи

птиці (без вартостi побiчної продукцiї) — кiлькiсть центнерiв приросту живої ваги.

Собiвартiсть живої ваги молодняку тварин i тварин на вiд! годiвлi та птицi всiх вiкових груп визначається виходячи з витрат на їх вирощування i вiдгодiвлю в поточному році (без вартостi побiчної продукцiї), вартостi худоби i птицi, що були в групi на початок року та надiйшли з основного стада чи з iнших груп, ферм i пiдприємств, та вартостi приплоду (без вартостi загиблих тварин).

Кiлькiсть живої ваги становитиме вагу тварин, що реалi! зованi, забитi, переведенi в iншi групи та залишенi на кiнець року.

Собiвартiсть 1 ц живої ваги худоби i птицi визначається дiленням їх вартостi на кiлькiсть центнерiв живої ваги (без ваги тварин, що загинули).

На пiдставi розрахованої собiвартостi 1 ц живої ваги обчис! люється фактична собiвартiсть худоби, яка реалiзована, переве! дена в основне стадо, забита на м’ясо, а також та, що залиши! лася в пiдприємствi на кінець року. Вартiсть худоби, що загину! ла з рiзних причин, в кiнцi року не уточнюється.

Сiльськогосподарськi пiдприємства мають право визначати собiвартiсть живої ваги тварин у розрiзi партії (реалiзованих, переведених в старшу вiкову групу, забитих тощо) на пiдставi даних про вартiсть тварин, одержаних вiд приплоду, переведених з молодших груп, придбаних тощо, та про вартiсть приросту ваги тварин цiєї партiї.

У молочному скотарствi розраховується собiвартiсть 1 ц молока i однiєї голови приплоду. Собiвартiсть однiєї голови приплоду розраховується за вартiстю 60 кормоднiв утримання корови.

Собiвартiсть одного кормодня розраховується дiленням усiєї суми витрат на утримання основного стада корiв на кiлькiсть кормоднiв.

Для визначення собiвартостi 1 ц молока необхiдно загальну суму витрат на утримання корiв (без вартості приплоду та побiч! ної продукцiї) роздiлити на кiлькiсть центнерiв одержаного мо!

лока.

У пiдприємствах, якi спецiалiзуються на вирощуваннi при! значених для реалiзацiї корiв!первiсток, витрати на їх утри!

мання до розтелення (без вартостi побiчної продукцiї) вiдносяться на прирiст живої ваги корiв!первiсток i живу вагу одержаного приплоду, а витрати на їх утримання з часу розтелення до реалiзацiї становитимуть собiвартiсть одержаного від них мо! лока.

Собiвартiсть приросту ваги та живої ваги молодняку великої рогатої худоби i тварин, вибракуваних з основного стада, в мо! лочному скотарстві розраховується аналогічно.

У м’ясному скотарствi собiвартiсть приросту живої ваги телят до 8!мiсячного вiку (включаючи масу одержаного приплоду) скла! дається iз витрат на утримання корiв i нетелiв (останнi за 2 мiсяцi до розтелення переводяться в основне стадо) i телят до 8!мiсячного вiку (без вартостi побiчної продукцiї та молока, яке оцiнюється за реалiзацiйними цiнами).

Собiвартiсть 1 ц живої ваги визначається діленням суми ви! трат, вiднесених на приплiд i прирiст живої ваги телят до 8!мi! сячного вiку, i балансової вартостi телят, що були в цiй групi на початок року та надiйшли в групу протягом року, на загальну живу вагу телят до 8 мiсяцiв, вiдлучених вiд маток (без ваги тварин, що загинули), і тих, що залишилися пiд матками на кінець року. Розрахована собiвартiсть 1 ц використовується для оцiнки телят, що залишилися пiд матками на кінець року та переведенi в старшi групи.

Витрати на утримання основного стада свиней (свиноматок з поросятами до їх вiдлучення та кнурiв) становитимуть собiвартiсть приросту живої ваги i дiлового приплоду.

Собiвартiсть приросту живої ваги i однiєї голови приплоду на момент його вiдлучення вiд свиноматок визначається діленням загальної суми витрат на утримання основного стада (без вартостi побiчної продукцiї) на кiлькiсть центнерiв приросту живої ваги при вiдлученнi (включаючи живу вагу одержаного приплоду).

Собiвартiсть 1 ц живої ваги поросят на момент їх відлучення від свиноматок визначається дiленням вартостi поросят під мат! ками на початок року i витрат на основне стадо за поточний рiк на живу вагу (без загиблих) поросят, якi вiдлученi та якi зали! шилися пiд матками на кiнець року.

Собiвартiсть 1 ц приросту ваги та живої ваги свиней iнших груп (на дорощуваннi та вiдгодiвлi) визначається відповідно загаль! ноприйнятої методики розрахунку.

У неспецiалiзованих пiдприємствах собiвартiсть валового при! росту живої ваги свиней (включаючи живу вагу приплоду) визна! чається в цiлому по галузi дiленням витрат на утримання всiх груп свиней на кiлькiсть приросту. Собiвартiсть 1 ц живої ваги свиней визначається відповідно загальноприйнятої методики роз! рахунку.

Витрати на утримання дорослого поголiв’я i молодняку овець розподiляються мiж видами основної продукцiї (вовною, приростом живої ваги, приплодом). Молоко, а також шкури загиблих тварин вважаються побiчною продукцією i оцiнюються за реалiзацiйними цiнами, а гнiй — за нормативно!розрахунковою вартiстю.

На собiвартiсть приплоду ягнят вiдноситься в романівському вiвчарствi 12 %, каракульському — 15 %, а в усiх iнших напря! мах — 10 % загальної суми на утримання овець основного стада. В пiдприємствах, де вiвцi всiх груп утримуються разом, на при! плiд вiдноситься частина (у зазначеному розмiрi) загальної суми витрат.

Витрати на утримання овець (без вартостi побiчної продукцiї та приплоду) розподiляються мiж вовною та приростом живої ваги пропорцiйно до вартостi цiєї продукцiї за цiнами реалiзацiї вовни та живої ваги овець у звiтному перiодi.

Витрати на утримання стригального пункту, стрижку овець, класування, пакування, маркування вовни вiдносяться прямо на собiвартiсть вовни.

Вартiсть ягнят на момент відлучення від маток складається з собiвартостi приплоду та витрат на прирiст їх живої ваги до вiдлучення.

Собiвартiсть 1 ц живої ваги iнших груп молодняку й овець на вiдгодiвлi визначається вiдповiдно до загальноприйнятої методи! ки розрахунку.

Собiвартiсть продукцiї птахiвництва визначається діленням витрат на утримання чи вирощування вiдповiдної групи птицi (без вартостi послiду та iншої продукцiї) на кiлькiсть вiдповiдної продукцiї. За основним стадом птицi калькулюється собiвартiсть 1 тис. яєць, а за молодняком птиці — 1 ц приросту живої ваги та 1 ц живої ваги вiдповiдно загальноприйнятої методики розра! хунку.

Яйця батьківського стада птицi, непридатнi для iнкубацiї, оцiнюються за собiвартiстю яєць промислового стада, а за його

вiдсутностi — за реалiзацiйними цiнами. За цими ж цiнами опри! бутковуються яйця, одержанi вiд молодняку птицi.

При iнкубацiї може бути незавершене виробництво. Для його оцiнки планову собiвартiсть однiєї голови добового молодняку птицi слiд подiлити на тривалiсть iнкубацiї в днях i одержаний результат помножити на кiлькiсть яєць, що залишилися в iнку!

баторах на кiнець року, та фактичний перiод їх iнкубацiї в днях. Для визначення суми витрат, вiднесених на одержану продук! цію iнкубацiї, необхiдно до вартостi незавершеного виробництва на початок року додати витрати за рiк i вiдняти вартiсть незавер! шеного виробництва на кінець року. Роздiливши цю суму (без вартостi яєць, вилучених при першому i другому мiражi, шкара! лупи, тушок пiвникiв, забитих у добовому вiцi, за цiнами мож! ливого використання) на кiлькiсть голiв, визначають собiвартiсть голови дiлового добового молодняку птицi.

Витрати на утримання основного табуна племiнних коней (без вартостi гною за встановленою оцiнкою, iншої продукцiї за реалi! зацiйними цiнами та вартостi виконаних робiт, оцiнених за норма! тивною або плановою собiвартiстю робочого дня робочих коней) становитимуть собiвартiсть приплоду на момент вiдлучення.

Рiчнi витрати на вирощування молодняку коней (без вартостi побiчної продукцiї) приєднуються до балансової вартостi молодня! ку, який був у групi на початок року та який надiйшов у поточному роцi, включаючи приплiд.

Собiвартiсть молодняку коней, переведеного в основний та! бун, реалiзованого i залишеного на кінець року для подальшого вирощування, визначається додаванням до його вартостi на по! чаток року, в момент придбання чи відлучення від маток, витрат на утримання лошат у звітному роцi, розрахованих за кiлькiстю кормоднiв i середньою їх собiвартiстю.

Собiвартiсть однiєї голови приплоду кролiв визначається в розмiрi 50 % планової собiвартостi однiєї голови молодняку на момент його вiдлучення. При вiдлученнi приплiд дооцінюється на 50 % планової собiвартостi.

Собiвартiсть однiєї голови ділового приплоду визначається дiленням загальної суми витрат на утримання дорослих кролiв основного стада та молодняку до вiдлучення (без вартостi побiчної продукцiї — гною, шкурок забитих звiрiв) на кiлькiсть голiв дiлового (вiдлученого) приплоду.

Якщо в пiдприємствi на кінець року залишається певна кiль! кiсть невiдлученого молодняку, його вартiсть (на рiвнi 50 % пла! нової собiвартостi голови при вiдлученнi) виключається iз загаль!

ної суми витрат.

У звiрiвництвi собiвартiсть однiєї голови приплоду визна! чається в розмiрi 50 % планової собiвартостi однiєї голови мо! лодняку на час вiдлучення. При відлученні приплiд дооцінюється ще на 50 %. Собiвартiсть однiєї голови молодняку на час вiдлу! чення визначається дiленням витрат на утримання дорослих звiрiв з приплодом до вiдлучення (без вартостi шкурок загиб! лих тварин і м’яса забитих звiрiв за реалiзацiйними цiнами) на кiлькiсть вiдлученого молодняку. Загальна сума витрат без вар! тостi молодняку, що залишився пiд матками на кiнець року, становитиме собiвартiсть дiлового приплоду.

Молодняк звiрiв після відлучення дооцінюється виходячи iз середніх витрат на утримання однiєї голови протягом дня та вiдповiдної кiлькостi кормоднiв.

Вартiсть молодняку звiрiв приплоду минулих років (забитого на шкурки, переведеного в основне стадо, реалiзованого та зали! шеного на кінець року) визначається на основi вартостi молод! няку на початок року i витрат на його утримання, якi розрахо! вуються виходячи iз витрат на утримання голови протягом дня та кiлькостi кормоднiв.

Собiвартiсть товарної риби, що вирощується в ставках та iнших водоймах, складається iз витрат на зариблення водоймищ (вклю! чаючи вартiсть малькiв), витрат на вирощування та вилов риби. У спецiалiзованих пiдприємствах з повносистемним рибним гос! подарством (включаючи риборозведення) визначається собiвартiсть 1 тис. малькiв шляхом дiлення суми витрат на утримання плiдникiв, що знаходяться протягом року в маточниках i нерес! тових ставках, на кiлькiсть малькiв, пересаджених з нерестових ставкiв.

Собiвартiсть одного 1 ц цьоголіток визначається діленням за! гальної вартостi мальків і витрат на вирощування риборозсад! ницького матерiалу (цьоголiток) на кiлькiсть центнерiв обчисле! ної продукцiї. При цьому середня вага цьоголiтки приймається за 30 гр.

Вартiсть цьоголiток, що залишилися в ставках!зимiвниках, розглядається як витрати на незавершене виробництво, що пе!

реходить на майбутнiй рiк. До витрат на утримання вигульних ставків включається вартiсть випущених цьоголiток i витрати на їх вирощування до вилову i реалiзацiї. Собiвартiсть 1 ц товарної риби визначається дiленням усiх витрат на її вирощування на кiлькiсть одержаної товарної риби.

У риболовецьких пiдприємствах визначається собiвартiсть одного 1 ц валової риби, що складається iз витрат на виловлен! ня, транспортування та пiдготовку її до зберiгання (охолоджен! ня, пiдмороження та підсолення риби) та на утримання суден i флоту, а також засобiв виловлення.

Витрати суден i флоту, якi виконують функцiї транспортних або пошукових, враховуються в загальних транспортних витра!

тах.

Крiм того, розраховується собiвартiсть тонни готової рибо! продукцiї, яка включає в себе вартiсть сирцю або мороженого напiвфабрикату та витрати на обробку, починаючи з операцiй приймання риби до випуску готової продукцiї.

Собiвартiсть окремих видiв продукцiї бджільництва визнача! ється шляхом розподiлу витрат, включаючи вартiсть незаверше! ного виробництва на початок року, мiж видами продукцiї про! порцiйно її вартостi за реалiзацiйними цiнами. Собiвартiсть при! росту кiлькостi сот розраховується за собiвартiстю топленого кондицiйного воску.

Новi бджолинi сiм’ї оцiнюються за цiнами продажу. Собiвар! тiсть кiлограма бджiл прирiвнюється до собiвартостi 10 кг меду. У бджiльництвi калькулюється валовий вихiд меду, до складу якого входить товарний мед i мед, залишений у вуликах, що розглядається як вартiсть незавершеного виробництва на кiнець календарного року.

Певна частина витрат на утримання бджiл повинна бути вiднесена на роботи iз запилення сiльськогосподарських куль! тур. Тому одним з перших етапiв калькулювання собiвартостi продукцiї бджiльництва медово!запилювального напряму є роз! межування витрат, що вiдносяться на вироблену продукцiю i на запилювальнi культури згiдно із затвердженими нормати! вами.

У разi використання на опилення бiльшої кiлькостi бджолиних сiмей, нiж передбачено нормами, витрати бджiльництва, вiднесенi на запилювальнi культури, не збiльшуються.

Собiвартiсть грени складається з вартостi племінних коконiв i витрат на приготування грени (без вартостi гренажних ко! конiв з метеликами, що не вийшли, оцiнених за цiнами реалi! зацiї).

До собiвартостi сирих коконiв включається вартiсть грени за собiвартiстю її приготування або за ціною придбання, витрати на інкубацію грени, вигодовування черв’якiв i одержання ко! конiв. Собiвартiсть 1 ц сирих коконiв визначається дiленням витрат (без вартостi побiчної продукцiї) на масу вирощених си!

рих коконiв.

На пiдприємствах i в органiзацiях з племінної справи i штуч! ного осiменiння сiльськогосподарських тварин собiвартiсть спер! ми розраховується за видами плiдникiв. Готовою продукцiєю є вироблена i реалiзована у звiтному перiодi спермопродукцiя.

До собiвартостi розбавленої свіжоодержаної i реалізованої спер! ми плідників включають витрати на їх утримання та техно! логiчнi витрати (вартiсть хiмiкатiв i азоту, оплата працi спецiалiс! тiв, включаючи вiдрахування на соцiальнi заходи тощо). Для визначення собівартості сперми iз загальної суми виключається вартiсть побiчної продукцiї.

Собiвартiсть 1 дози розбавленої сперми визначається дiленням суми витрат поточного року на фактично реалiзовану сперму пев! ного виду тварин.

Собiвартiсть 1 дози розбавленої сперми плiдникiв власного виробництва та придбаної визначається дiленням загальної суми витрат, що складаються iз собiвартостi сперми власного вироб! ництва i вартостi придбаної сперми, на загальну кiлькiсть ре!

алiзованої розбавленої сперми.

Повна собiвартiсть однiєї дози реалізованої замороженої спер! ми визначається дiленням загальної суми витрат поточного року та вартостi реалізованої придбаної сперми на кiлькiсть проданої в поточному році продукцiї.

Заморожена сперма плiдникiв, одержана в поточному роцi, вiдображається в оперативному облiку на забалансовому рахун! ку за кiлькiстю (без вартiсної оцiнки).

Облiк витрат на заморожену сперму ведеться за окремими галузями тваринництва.

Витрати на доставку рiдкого азоту i сперми та вартостi азоту, що використовується для дозаправлення посудин Дьюара, на

пунктах штучного осiменiння щомiсяця списуються на витрати з реалiзацiї.

4.7. Калькулювання собiвартостi продукцiї

пiдсобних (промислових) виробництв

У пiдсобних (промислових) виробництвах собiвартiсть вироб!

леної продукцiї визначається на умовах франко!склад.

Собiвартiсть продукцiї пiдсобних виробництв, наприклад, під! приємств з переробки насiння соняшнику, що здійснюють пере! робку сільськогосподарської продукцiї, розраховується діленням витрат на переробку та вартостi переробленої продукцiї за дого! вірною ціною (без побiчної продукцiї) на кiлькiсть одержаної ос!

новної продукцiї.

У разi переробки власної i давальницької сировини кальку! ляцiя собiвартостi продукцiї здійснюється в два етапи: спочатку обчислюється собiвартiсть переробки одиницi сировини, для чого всi витрати на переробку (без вартостi побiчної продукцiї) дiлять на кiлькiсть переробленої (власної та давальницької) сировини (переробка давальницької сировини розглядається як виконання робiт на сторону), а потім визначається собiвартiсть власної готової продукцiї, для чого вартiсть сировини та суми витрат, пов’яза! них з її переробкою (без вартостi використаних вiдходiв і побiчної продукцiї за реалiзацiйними цiнами), дiляться на кiлькiсть влас!

ної готової продукцiї.

У плодоовочеконсервному виробництвi розраховується собiвар! тiсть кожного виду продукцiї. Для цього вартість перероблених овочiв i фруктiв (без вартостi вiдходiв за цiнами можливого їх використання) та iнших компонентiв (оцту, спецiй, солi), опла! та працi, відрахування на соцiальнi заходи працiвникiв прямо вiдносяться на вiдповiднi види консервiв. Витрати, якi не мо! жуть бути прямо вiднесенi на певний вид продукцiї (непрямi витрати), розподiляються мiж окремими її видами пропорцiйно кiлькостi вироблених умовних банок.

Аналогiчним чином розраховується собiвартiсть продукцiї пункту солiння, однак між видами продукцiї вартiсть компо! нентiв (солi, спецiй тощо) розподiляється за технологічними нор! мами, передбаченими рецептурою, а непрямi витрати — про! порцiйно кiлькостi виробленої продукцiї.

Непрямi витрати в сушильному виробництвi розподiляються мiж видами продукцiї пропорцiйно центнеро!дням.

Собiвартiсть продукцiї виноробного виробництва визначаєть! ся діленням суми витрат на виготовлення продукцiї, включаючи сировину i допомiжнi матерiали, використанi у виробництвi (без вартостi вiдходiв за реалiзацiйними цiнами) на кiлькiсть готової продукцiї. Непрямi витрати на виготовлення вина та виноматерiа! лiв розподiляються мiж видами продукцiї пропорцiйно кiлькостi, а при потребi враховується ще й тривалість її зберiгання.

У пiдприємствах та пiдроздiлах по переробцi i приготуванню кормiв розраховується собiвартiсть кожного виду одержаної про! дукцiї (вiтамiнно!трав’яного борошна, комбiкормiв, гранульованих кормiв, кормосумiшей тощо). Для цього вартiсть переробленої маси i добавок вiдноситься прямо на конкретний вид продукцiї, а непрямi витрати на переробку розподiляються пропорцiйно масi переробленої сировини.

Собiвартiсть виробленої продукцiї млинiв i крупорушок вклю! чає в себе вартiсть переробленої сировини та витрати, пов’язанi з її переробкою.

Для визначення собiвартостi кожного виду продукцiї (борош! на, дертi) вартiсть переробленого зерна та iншi прямi витрати вiдносяться безпосередньо на конкретний вид продукцiї, а не! прямi витрати на переробку розподiляються мiж видами про! дукцiї пропорцiйно умовнiй кiлькостi переробленої сировини. Для розрахунку використовується показник продуктивності млина у разi виготовлення конкретного виду продукцiї. Наприклад, якщо продуктивнiсть млина при переробцi зерна на дерть на 30 % вища, нiж при його розмелюваннi на борошно, то зерно, перероб! лене на борошно, перераховується в умовну продукцiю iз засто!

суванням коефiцiєнта 10, а на дерть — 0,7.

У хлiбопекарному виробництвi витрати вiдносяться на собi! вартiсть певного виду продукцiї, а суми, якi не можуть бути вiд! несенi безпосередньо, розподiляються мiж видами продукцiї про!

порцiйно виручцi вiд реалiзацiї.

Собiвартiсть окремих видiв продукцiї переробки молока (вер! шки, сметана, масло, сир тощо) визначається діленням витрат на виробництво конкретного виду продукцiї на її масу. При цьо! му з загальної суми витрат виключається вартiсть використаних вiдвiйок та iншої побiчної продукцiї за цiнами реалiзацiї. Не! прямi витрати розподiляються мiж окремими видами продукцiї пропорцiйно виручцi вiд реалiзацiї.

Для обчислення собiвартостi продукцію забою тварин i птицю оцiнюють за фактичною собiвартiстю. Розраховується фактична собiвартiсть м’яса окремих видiв тварин. Для цього до вартостi тварин додаються витрати на забiй i виключається вартiсть побiчної продукцiї (шкур, субпродуктiв першої та другої катего! рiї тощо) за встановленими цiнами чи цiнами можливої реалiзацiї. Результат дiлиться на кiлькiсть одержаного м’яса.

На птахозабійних цехах калькулюється собiвартiсть 1 ц охо! лодженого м’яса. Побiчну продукцiю (пух, пiр’я, пiдкрилок, не! стандартнi тушки, субпродукти, кров, кишки) слiд оцiнювати за цiнами можливої реалiзацiї.

У разi переробки кiлькох видiв птиці непрямi витрати птахо! забiйного цеху розподiляються з урахуванням продуктивності конвеєрної лінії для переробки окремих видiв птицi шляхом роз! рахунку кiлькостi умовних голiв з використанням таких коефi! цiєнтiв: дорослi кури i курчата — 1,0, качки — 2,0, iндики i гуси — 4,0. На конкретний вид продукцiї вiдносять безпосередньо вартiсть забитої птицi та використаних матерiалiв.

Для визначення собiвартостi продукцiї забою кролiв (м’ясо i шкурки) всi витрати на забiй, включаючи вартiсть забитих кролiв за собiвартiстю (без вартостi побiчної продукцiї за цiнами її мож! ливої реалiзацiї), розподiляються мiж цими видами продукцiї пропорцiйно вартостi за реалiзацiйними цiнами.

Собiвартiсть шкурок хутряних звiрiв калькулюється окремо за їх видами. Витрати на забiй розподiляються мiж ними про! порцiйно кiлькостi забитих голiв. Шкурки, якi за своїми розмi! рами чи якiстю не вiдповiдають дiючим стандартам, вважаються нестандартними. Витрати мiж стандартними i нестандартними шкурками розподiляються за цiнами можливої реалiзацiї. Собi! вартiсть шкурок складається з вартостi забитих звiрiв, витрат на забiй, первинну обробку та зберігання знежирених шкурок у холодильнику (без вартостi побiчної продукцiї). При цьому ви! трати на зберiгання знежирених шкурок у холодильнику роз! подiляються мiж їх видами пропорцiйно площi та тривалостi зберiгання.

Собiвартiсть 1 т трести складається з вартостi переробленої соломки i витрат, пов’язаних з її переробкою. У разi переробки

трести у волокно собiвартiсть волокна складається з вартостi переробленої трести i витрат, пов’язаних з її переробкою (без вартостi побiчної продукцiї).

У цегельному виробництвi собiвартiсть продукцiї обчислюєть! ся за передiлами: заготiвля глини та пiску, виготовлення цегли! сирцю, випалювання цегли. На перших двох передiлах розрахо! вуються витрати на одержання вiдповiдно 1 куб. метра заготов! лених глини i піску та 1000 цеглин!сирцю. Собiвартiсть випале! ної цегли складається iз витрат на випалювання, включаючи вартiсть цеглин!сирцю без вартостi побiчної продукцiї (полови! нок та битої цегли за реалiзацiйними цiнами).

При незначному обсязi цегельного виробництва передiли не видiляються. В цьому разi собiвартiсть випаленої цегли обчислю! ється виходячи з витрат на заготiвлю сировини, виготовлення сирцю та випалювання цегли (без вартостi побiчної продукцiї).

У разi заготiвлi деревини з власних лісонасаджень розрахову! ється собiвартiсть 1 куб. метра дiлової деревини. Для цього ви! трати, включаючи плату за деревину, реалiзовану на пнi (без вартостi побiчної продукцiї, наприклад, дров за ціною можливо!

го використання), дiляться на кiлькiсть одержаної продукцiї.

Окремо обчислюються витрати на виготовлення пиломатерiалiв, фактична собiвартiсть яких складається з вартостi розпиляної деревини (колод), заготовленої власними силами та придбаної, а також витрат на їх розпилювання, зменшених на вартiсть одер! жаної побiчної продукцiї (обаполів, обрiзкiв, тирси), яка оцiню!

ється за цiнами можливого використання.

Витрати сiльськогосподарських підприємств на добування тор! фу плануються i облiковуються в цiлому з виробництва неза! лежно від цільового призначення торфу. Готовою продукцією є заготовлений торф, висушений до встановлених кондицiй.

У разi потреби розрахунок собiвартостi торфу здiйснювати! меться з урахуванням його вологостi, яка береться на рiвнi: торф для добрив — 55 %, для пiдстилки — 40 %, кусковий для палива — 33 %, фрезерний для палива — 40 %. Це дає змогу визначити собiвартiсть заготовленої продукцiї в перерахунку на торф умовної вологостi.

Для визначення собiвартостi 1 т заготовленого для певного призначення торфу необхiдно витрати на торфорозробку роздiлити на кiлькiсть торфу умовної вологостi i помножити на кiлькiсть

торфу умовної вологостi певного призначення. Одержаний ре! зультат дiлиться на його фізичну масу. Виготовлення торфобри! кетiв слiд розглядати як окремий передiл торфорозробок. Собiвартiсть виготовлених брикетiв складається з вартостi вико! ристаного торфу та iнших компонентiв i витрат на приготування маси, її формування та сушiння.

Характерним для сiльськогосподарських пiдприємств є вiдсут! нiсть подiлу загальновиробничих витрат на постiйнi та змiннi.

Облiк витрат у сiльськогосподарському виробництвi повинен забезпечувати оперативне, достовiрне та повне надходження iнформацiї щодо кiлькостi та вартостi одержаної продукцiї, тру! дових, матерiальних та iнших витрат на виробництво продукцiї по пiдприємству в цiлому та в його окремих структурних пiд! роздiлах (бригадах, цехах, фермах тощо).

Облiк витрат, як i виходу готової продукцiї, у сiльському господарствi здiйснюється в розрiзi окремих об’єктiв аналiтичного облiку (виробництв, видiв або груп тварин).

Розглянемо окремi статтi витрат і методику їх визначення на сiльськогосподарських пiдприємствах.

Оплата працi нараховується виходячи з обсягiв виконаних робiт чи виходу продукцiї або вiдпрацьованого часу на пiдставi первин! них документiв i вiдноситься на вiдповiднi об’єкти витрат.

Товарно!матерiальнi цiнностi власного виробництва минулих рокiв вiдносяться на витрати за їх первiсною вартiстю, продукцiя власного виробництва поточного року — за плановою собiвартiстю з коригуванням її в кiнцi року до рiвня фактичних витрат, а покупнi ТМЦ — за первiсною вартiстю з урахуванням методiв списання, передбачених П(С)БО 9 “Запаси”.

Малоцiннi та швидкозношуванi предмети списуються з балансу при передачi в експлуатацiю; їх виключають зi складу активiв з наступною органiзацiєю оперативного кiлькiсного облiку за мiс! цями експлуатацiї i вiдповiдальними особами протягом строку їх фактичного використання.

Роботи та послуги допомiжних виробництв списуються на вiдповiднi об’єкти облiку витрат виходячи з виконаного обсягу робiт та їх фактичної собiвартостi, яку визначають щомiсяця.

Точнiсть та обґрунтованість облiку витрат є основою для пра! вильного складання калькуляцiйних розрахункiв i визначення собiвартостi сiльськогосподарської продукцiї.

4.8. Облiк готової продукції та особливості її реалізації

Продукція від забою тварин оприбутковується на склад на основi Акта про забій тварин проведенням за дебетом рахунка 27 “Продукцiя сiльськогосподарського виробництва” з кредиту суб! рахунка 234 “Витрати на забій” за фактичною собiвартiстю (про! тягом місяця за плановою собiвартiстю з перерахунком пiсля закінчення місяця).

Синтетичний облік продукції рослинництва, призначеної для продажу, ведеться на рахунку 27 “Продукція сільськогосподар! ського виробництва”. Якщо продукція рослинництва повністю призначена для власних потреб господарства, то вона облікову! ється на рахунку 208 “Матеріали сільськогосподарського при! значення”. Облік продукції рослинництва протягом року ведеться за плановою собівартістю. Після закінчення року складається розрахунок і визначається фактична собівартість продукції рос! линництва, а різниця відображається шляхом коригування по!

передніх проведень.

Надходження зібраного врожаю у рослинництві (зерна, кар! топлі, овочів, фруктів та ін.) відображається в обліку записом за дебетом рахунка 27 “Продукція сільськогосподарського вироб! ництва” або субрахунка 208 “Матерiали сільськогосподарського призначення” з кредиту субрахунка 231 “Рослинництво” у розрiзi аналітичних рахунків.

Доходи від реалізації продукції сільського господарства фор! муються за загальноприйнятою методикою. Аналогічно визнача! ється собівартість реалізованої продукції та фінансові результа! ти діяльності.

4.9. Особливості проведення інвентаризації

та відображення її результатів в обліку

Загальною нормативною базою для проведення інвентаризації є Інструкція з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно!матеріальних цінностей, грошових коштів і доку! ментів та розрахунків, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 11.08.94 № 69. У зв’язку зі специфікою сільсько! господарського виробництва ця Інструкція не розкриває всіх га!

лузевих нюансів проведення інвентаризації. Тому додатково для цих потреб використовують Інструкцію з інвентаризації засобів у сільськогосподарських підприємствах, затверджену Міністерством сільського господарства СРСР від 24.07.85 № 269!1. Цим доку! ментом користуються і сьогодні, доки Мінагрополітики України не затвердить іншого нормативного акта, але застосовувати на практиці можна лише ті його положення, які не суперечать укра! їнському законодавству (зокрема, Закону про бухоблік, П(С)БО та Інструкції № 69).

Мета проведення інвентаризації полягає у виявленні фактич! ної наявності основних засобів, нематеріальних активів, товарно! матеріальних цінностей, інших цінностей; в установленні їх над! лишку або нестачі; у перевірці дотримання умов їх зберігання та експлуатації тощо.

Склад інвентаризаційної комісії на сільськогосподарських під! приємствах затверджує керівник аграрного підприємства (або його заступник). До складу цієї комісії призначаються:

• керівник (або його заступник);

• головний бухгалтер (обов’язково);

• керівники структурних підрозділів;

• головні спеціалісти галузей і служб та ін.

При необхідності (через великий обсяг робіт) можливе ство! рення місцевої робочої інвентаризаційної комісії у відділках (на фермах) і на дільницях (у майстернях тощо) у складі:

• керівників відповідних галузей;

• бухгалтера відділу, ферми, дільниці;

• інженера;

• технолога;

• механіка;

• виконавця робіт та інших досвідчених працівників, які добре знають об’єкт інвентаризації.

Інвентаризаційна комісія має дотримуватися таких самих ви! мог, як і прийняті правила при проведенні інвентаризації на підприємствах інших галузей. Слід відзначити, що заборонено призначати головою робочої інвентаризаційної комісії одного й того ж працівника 2 роки поспіль.

У разі виявлення нестач і винних у цьому осіб останніх при! тягують до матеріальної відповідальності за загальними прави! лами ст. 128, 130–138 Кодексу законів про працю України,

застосовуючи Порядок визначення розміру збитків від розкра! дання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затверджений постановою КМ України від 22.10.96 № 116. Та! ким чином, кошти, розрахунки та зобов’язання, витрати майбут! ніх періодів, товарно!матеріальні цінності, основні засоби та не! матеріальні активи, малоцінні та швидкозношувані предмети, бланки суворого обліку інвентаризують аналогічно до інших під!

приємств галузей народного господарства.

Періодичність проведення інвентаризації в сільськогоспо! дарських підприємствах має свої особливості, які регулюються додатковими нормативними документами. Наприклад, відпо! відно до Інструкції з обліку молодняку тварин, птиці і тварин на відгодівлі, затвердженої наказом Міністерства сільського гос! подарства і продовольства України від 15.01.97 № 7, передба! чено, що інвентаризацію молодняку тварин, худоби на відго! дівлі, кролів, звірів, піддослідних тварин та птиці проводять щомісяця, а в спеціалізованих підприємствах з промисловими методами виробництва, де птиця утримується в широкогабарит! них пташниках, у безвіконних приміщеннях із регульованим мікрокліматом тощо, — один раз на рік за станом на 31 грудня звітного року. Інвентаризацію бджолосімей здійснюють не мен! ше двох разів на рік (навесні — не пізніше 10 квітня та восе!

ни — як правило, 1 жовтня).

Відповідно до Інструкції № 269!1 інвентаризують окремі спе! цифічні об’єкти обліку за таким строками:

• незавершене виробництво у рослинництві — на 1 листопада;

• яйця птиці в інкубаторах — на 1 січня;

• незавершене виробництво у рибництві — на дату облову ви! гульних ставків;

• дорослих продуктивних тварин, робочу худобу — не рідше 1 разу на квартал;

• корми, насіння, мінеральні добрива, гербіциди, пестициди та інші засоби захисту рослин, тверде паливо — не менше двох разів на рік (не пізніше 1 липня — перший раз і не пізніше 1 грудня — другий раз);

• шкіряну, шубно!хутряну і пухо!хутряну сировину — не мен! ше одного разу на квартал.

Специфічними об’єктами інвентаризації в сільськогосподар! ських підприємствах є перш за все живі організми — тварини.

Застосуванням нормативно!законодавчого акта щодо інвентари! зації тварин може бути Положення про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються, а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в орен! ду, що затверджене постановою КМ України від 02.03.93 № 158. З розділу V цього документа стає очевидним, що інвентаризацій! ні описи складають за видами тварин на фермах, у відділеннях, бригадах і щодо матеріально відповідальних осіб. При цьому за дорослою продуктивною і робочою худобою закріплюють індиві! дуальні номери (бірки), клички, вік, породи, стан угодованості, живу вагу (вагу коней і мулів не зазначають). До окремих описів вносять відомості про велику рогату худобу, робочу худобу, сви! ней (маток і кнурів) і особливо цінні екземпляри овець та іншої худоби. Тварин основного стада, яких враховують у груповому порядку, включають до інвентаризаційних описів за групами згід! но з віком і статтю із зазначенням кількості голів і живої ваги по кожній групі. Окремо виділяють молодняк великої рогатої худоби, племінних коней і робочої худоби із зазначенням номера, статі, клички, породи тощо. Дані про поділену на групи худобу на відгодівлі, молодняк свиней, овець, кіз та інші види худоби, а також птицю знаходять своє місце в описах згідно з номенкла! турою, що прийнята в облікових реєстрах, із зазначенням кіль! кості голів і живої ваги за кожною групою.

Відповідно доросла продуктивна (основне стадо) та робоча худоба в бухгалтерському обліку обліковується за вимогами П(С)БО 7 “Основні засоби”. Але при оформленні результатів інвен! таризації по цих групах тварин використовують специфічний окре! мий первинний документ — Інвентаризаційний опис робочої ху!

доби і продуктивних тварин, птиці і сімей бджіл (ф. № 162).

За такою ж формою опису (документа) накопичують інформа! цію і з інших об’єктів обліку: молодняк тварин і тварин на від! годівлі, птицю, бджіл. Але їх оцінюють згідно з П(С)БО 9 “Запа! си” і обліковують на синтетичному рахунку 21 “Тварини на ви! рощуванні і відгодівлі”.

Інвентаризаційні описи багаторічних насаджень складають за ф. № 163 в розрізі видів, призначення і місця розташування (для кожного року посадки з кожного сорту заповнюють окремий ря! док) із зазначенням площі (га) або довжини (пог. м), довжини і ширини (для лісопосадок).

Капітальні витрати неінвентарного характеру (планування земельних ділянок, корчування площ під ріллю, розчистка зарос! тей, прибирання із сільгоспугідь каміння та ін.) заносять до інвентаризаційних описів за кожним з об’єктів цих затрат, які обліковуються в складі основних засобів.

Перевіряють наявність документів, що підтверджують право власності підприємства на земельні ділянки, водоймища та інші об’єкти природних ресурсів. Доцільно скласти акт довільної фор! ми, в якому відобразити (користуючись зазначеними докумен! тами) інформацію про:

1) землі, які знаходяться у власності (на підставі актів на право власності на землю);

2) орендовані земельні ділянки (на підставі договорів оренди земельної ділянки);

3) орендовані земельні паї (на підставі договорів оренди зе! мельної частки (паю)).

У першій категорії для кожної земельної ділянки доцільно зафіксувати інформацію про її вид (землі несільськогосподарсь! кого призначення, пасовища, сіножаті, рілля, перелоги тощо), розмір, розташування, грошову оцінку, балансову вартість, но! мер і дату оформлення акта на право власності. В останніх двох категоріях вказати вид і розмір орендованих земельних ділянок (для земельних паїв — їх розмір в умовних кадастрових гекта! рах), місце розташування, категорію земельних власників!орен! додавців (члени власного колективу, сторонні фізичні та юри! дичні особи, державні землі тощо), номери договорів і терміни, на які ці договори укладено (короткострокова і довгострокова оренда).

Деякі особливості в інвентаризації основних засобів з’яви! лися після проведеного реформування колективних сільськогос! подарських підприємств, коли певна частина майна (основних засобів) була передана в оренду новоствореним сільськогосподар! ським підприємствам. Через це одночасно з інвентаризацією влас! них перевіряють і орендовані об’єкти, їх описи складаються окремо на кожного орендодавця чи групу співвласників, які передали майно в оренду. У них, крім установлених показни! ків, зазначають і строк оренди. Один примірник інвентариза! ційного опису орендованих основних засобів обов’язково пере! дають орендодавцю.

Серед інших товарно!матеріальних цінностей (вимоги до інвен! таризації яких містить п. 11.8 Інструкції № 69) можна виділи! ти корми (сіно, солома, силос, коренеплоди). Дані про реальний стан цього об’єкта перевіряючі отримують після проведення від! повідних обмірів і розрахунків (наприклад, визначення фізичних вимірів скирти та ваги 1 м3 соломи, яка в ній зберігається). Як і у випадку з інвентаризацією будь!яких інших ТМЦ, крім кіль! кості, важливо встановити їх вартість, а для цього звертаються по допомогу до норм П(С)БО 9 “Запаси”, пункт 24 якого зобо! в’язує відображати запаси в обліку і звітності за найменшою із двох оцінок: первісною або чистою вартістю реалізації. І якщо на дату балансу ціна кормів знизилася або їх зіпсовано (тобто будь!яким чином втратили первісну очікувану економічну виго! ду), то користуються чистою вартістю реалізації (п. 25 П(С)Б09 “Запаси”).

У зв’язку з наявністю в аграрних підприємствах основних виробництв (рослинництво, тваринництво), різних допоміжних підприємств, то інвентаризацію незавершеного виробництва про! водять за видами цих виробництв.

У рослинництві незавершене виробництво інвентаризують за кожним окремим об’єктом (який приймають у кількісному вира! женні) — культурою (рослинною), видом посівів і робіт. У тварин! ництві — це закладені на інкубацію яйця, залишений на зиму у вуликах мед і вартість риб!одноліток, що залишилися у ставках! зимівниках. Комісія, крім стану об’єкта, з’ясовує загальну суму витрат за ним і розмір витрат на одиницю площі. Всі дані оформ! ляють в інвентаризаційний опис незавершеного виробництва і незакінченого будівництва (ф. № 165).

До незавершеного виробництва в підсобних промислових під! приємствах відносять незакінчені і повністю не укомплектовані вироби, а також вузли і деталі, обробку і складання яких не завершено. У виробництві соків — це вартість закладених на витримку матеріалів (соків, сусла), у виробництві цегли — ви! трати на заготівлю глини, піску і вартість цегли!сирцю, які не були використані на випалювання цегли у поточному році. Інвен! таризацію проводять після того, як усі закінчені вироби чи ви! готовлену продукцію, а також сировину, не потрібні в даний час для проведення виробничого процесу, здадуть на склад. Фак! тичні залишки сировини і матеріалів, неукомплектованих виро!

бів тощо визначають перерахунком, зважуванням чи обміром і визначенням маси за допомогою паспортів із зазначенням об’єму цистерн, питомої ваги соків, сусла та іншої сировини. При цьому не забувають про лабораторний аналіз на вміст цукру, сухих речовин тощо. Якщо сировиною в незавершеному виробництві є суміш, то в інвентаризаційних описах зазначають як її загальну масу, так і масу складових, яку визначають розрахунковим шляхом. Результати інвентаризації відображають у спеціальному акті.

Відображення результатів інвентаризації проводиться на ра! хунках бухгалтерського обліку в тому місяці, в якому закінчена інвентаризація, зразу при затверджені інвентаризаційного акта і при поданні до бухгалтерії необхідних підтверджувальних доку! ментів.

Приклад. При проведенні інвентаризації продуктивної худоби та тварин на вирощуванні і відгодівлі виявлені:

1. Нестача корови основного стада, балансова вартість якої1800 грн. Нарахований знос — 478,35 грн, вага — 380 кг.

2. Нестача двох голів великої рогатої худоби на вирощуванніта відгодівлі. Балансова вартість однієї голови 976 грн, вага пер! шої тварини — 175 кг, другої — 180 кг.

3. Неоприбуткований приплід (одне теля молочного поголів’я). Планова собівартість 60 кормоднів утримання корови (за якою оцінюють одержаний приплід) — 170 грн.

За вимогами п. 5 Положення № 116 у разі розкрадання чи загибелі тварин суму збитків визначають за закупівельними ці! нами, які склалися на момент відшкодування збитків, із засто! суванням коефіцієнта 1,5. Умовно приймемо, що закупівельна вартість живої ваги тварин великої рогатої худоби — 3 грн/кг. Виходячи з цього, обчислюємо суму, яку має відшкодувати осо! ба, відповідальна за нестачу корови основного стада: 380 × 3 × × 1,5 = 1710 грн.

Особа, винна у нестачі двох голів великої рогатої худоби на вирощуванні та відгодівлі, повинна відшкодувати: (175 + 180) × × 3 × 1,5 = 1579,5 грн.

На сільськогосподарських підприємствах, невеликих за розмі! ром, де використовують просту форму обліку, інвентаризаційний опис проводять на підставі відомості з Книги про матеріальні витрати. Це пов’язано з тим, що матеріальні цінності, куплені

господарством, одразу ж списують на виробництво. Тому на! прикінці звітного періоду (року) за даними інвентаризації про наявні запаси господарство просто уточнює суму витрат на різ! ницю перехідних (на кінець одного і початок іншого звітного періоду) залишків матеріалів, готової продукції, молодняку тва! рин, незавершеного виробництва (регулює інвентаризаційні різ!

ниці).

Зауважимо, що господарство, яке знаходиться на простій си! стемі обліку, при інвентаризації заповнює відомості обліку основ! них засобів, де записує вартість отриманих, списаних об’єктів та суми амортизації, нарахованої за звітний період.

Зазначимо й те, що відповідно до Рекомендацій господарство (за бажанням власника) може протягом звітного періоду вести аналітичний облік окремих коштів і зобов’язань, використовую! чи різні документальні форми, зокрема, відомість обліку розра! хунків, відомість обліку коштів. Дані з цих документів також використовують при інвентаризації, оскільки містять достовірну і докладну інформацію про діяльність господарства у звітному періоді (табл. 4.12).

Відповідальним за проведення інвентаризації на цих підпри! ємствах є керівник господарства (власник, фермер).

Таблиця 4.12

Бухгалтерські проведення про підсумки інвентаризації

Зміст операції

Д!т

К!т

Сума,

п/п

грн.

1

2

3

4

5

1

Списано нестачу корови основного стада за залишковою вартістю

947

107

1321,65

Списано амортизацію корови

131

107

478,35

Відображено на позабалансовому рахунку суму нестачі до притягнення винної особи до відповідальності

072

1321,65

Віднесено на винну особу нестачу корови основного стада

375

716

1321,65

Списано суму нестачі із позабалансового рахунка

072

1321,65

Завершення табл. 4.12

1

2

3

4

5

Віднесено суму заборгованості перед

бюджетом на винну особу

(відп. Порядку № 116): 1710 – 1321,65 = = 388,35 грн

375

642

388,35

Внесено до каси підприємства винною особою суму нестачі

301

375

1710,00

Перераховано заборгованість перед бюджетом

642

311

388,35

2

3

Віднесено на витрати нестачу 2!х голів великої рогатої худоби на відгодівлі через те, що винна особа не виявлена: 976 × 2 = 1952 грн

947

212

1952,00

Відображено суму нестачі на позабалансовому рахунку

072

1952,00

Встановлено винну особу

375

716

1579,50

Списано суму нестачі із позабалансового рахунка

072

1952,00

Не показуємо суму заборгованості перед бюджетом (за п. 10 Порядку № 116), оскільки нарахована винній особі сума не покриває завданих нею збитків

Оприбутковано виявлене під час інвентаризації теля

212

719

170,00

4.10. Особливості використання реєстрів

бухгалтерського обліку

в сільськогосподарських підприємствах

Відповідно до наказу Мiнiстерства аграрної полiтики України Про затвердження реєстрiв і Методичних рекомендацiй з ор! ганiзацiї та ведення бухгалтерського облiку за журнально!ордер! ною формою на пiдприємствах агропромислового комплексу від 07.03.01 № 49 сільськогосподарські підприємства використову! ють реєстри відповідно до такого переліку (табл. 4.13).

Таблиця 4.13

Реєстри журнально!ордерної форми бухгалтерського облiку

№ форми

Реєстри

Балансовi рахунки,

п/п

реєстру

якi включенi в реєстр синтетичного

та аналiтичного облiку

1

2

3

4

1

1 с.!г.

Журнал!ордер та вiдомiсть

30 “Каса”

2

2 с.!г.

Журнал!ордер та вiдомiсть

31 “Рахунки в банках”

33 “Iншi кошти”

3

3 с.!г.

Журнал!ордер

14 “Довгостроковi фiнансовi

та вiдомiсть

інвестиції”

35 “Поточнi фiнансовi інвестиції”

4

4 с.!г.

Журнал!ордер

50 “Довгостроковi позики”

60 “Короткостроковi позики”

5

6 с.!г.

Журнал!ордер

63 “Розрахунки

та вiдомiсть аналiтичного

з постачальниками

облiку

i пiдрядчиками”

6

6.1 с.!г.

Реєстр операцiй

63 “Розрахунки

за розрахунками

з постачальниками

з постачальниками i пiдрядчиками

i пiдрядчиками”

7

7 с.!г.

Журнал!ордер

372 “Розрахунки з пiдзвiтними особами”

8

8 с.!г.

Журнал!ордер

16 “Довгострокова

та вiдомiсть аналiтичного облiку

дебiторська заборгованість”

34 “Короткостроковi векселi одержанi”

37 “Розрахунки з рiзними дебiторами” (крiм субрахунка 372)

38 “Резерв сумнiвних боргів”

51 “Довгостроковi векселi виданi”


1

2

3

4

52 “Довгостроковi зобов’я!

зання за облiгацiями”

53 “Довгостроковi зобов’язання з оренди”

55 “Iншi довгостроковi зобов’язання”

61 “Поточна заборгованiсть за довгостроковими зобов’язаннями”

62 “Короткостроковi векселi виданi”

64 “Розрахунки за подат!

ками й платежами”

65 “Розрахунки за страхуванням”

67 “Розрахунки з учасниками”

68 “Розрахунки за iншими операцiями”

69 “Доходи майбутнiх перiодiв”

9

8а с.!г.

Вiдомiсть аналiтичного

64 “Розрахунки за подат!

облiку з рахунка 64

ками й платежами”

10

8б с.!г.

Вiдомiсть аналiтичного

377 “Розрахунки

облiку розрахункiв з мешканцями квартир та гуртожиткiв

з рiзними дебiторами”

11

8в с.! г.

Вiдомiсть аналiтичного

377 “Розрахунки

облiку розрахункiв з батьками за утримання їх дiтей у дитячих

установах

з рiзними дебiторами”

12

9 с.!г.

Журнал!ордер

21 “Тварини

та вiдомiсть

на вирощуваннi та вiдгодiвлi”

13

9а с.!г.

Оборотна вiдомiсть

21 “Тварини

аналiтичного облiку

на вирощуваннi

з рахунка 21

та вiдгодiвлi”

1

2

3

4

14

10.1 с.!г.

Журнал!ордер та вiдомiсть

20 “Виробничi запаси”

22 “Малоцiннi та швидкозношуванi предмети”

25 “Напiвфабрикати”

26 “Готова продукція”

27 “Продукцiя сiльськогосподарського виробництва”

28 “Товари”

15

10.2 с.!г.

Журнал!ордер

13 “Знос необоротних активiв”

47 “Забезпечення майбутнiх витрат i платежiв”

471 “Забезпечення виплат вiдпусток”

65 “Розрахунки за страхуванням”

651 “За пенсiйним забезпеченням”

652 “За соцiальним страхуванням”

653 “За страхуванням на випадок безробіття”

66 “Розрахунки з оплати праці”

16

10.2.1 с.!г.

Зведена вiдомiсть нара!

471 “Забезпечення

хування та розподiлу оплати працi та вiдраху! вань вiд неї з об’єктів

виплат вiдпусток”

65 “Розрахунки

облiку

за страхуванням”

651 “За пенсiйним забезпеченням”

652 “За соцiальним страхуванням”

1

2

3

4

653 “За страхуванням на випадок безробіття”

66 “Розрахунки з оплати праці”

17

10.2.2 с.!г.

Книга облiку розрахун!

662 “Розрахунки

кiв з депонентами

з депонентами”

18

10.2.3 с.!г.

Зведена вiдомiсть за

661 “Розрахунки

розрахунками з робiтни! ками та службовцями

з оплати праці”

19

10.2.4 с.!г.

Вiдомiсть аналiтичного

65 “Розрахунки

облiку з рахунка 65

за страхуванням”

20

10.2.5 с.!г.

Розрахунок нараху!

13 “Знос необоротних

вання амортизацiї основних засобiв та iнших необоротних активiв за прямолiнiй! ним методом на початок року

активiв”

21

10.2.6 с.!г.

Вiдомiсть нарахування

13 “Знос необоротних

амортизацiї основних засобiв, необоротних активiв, якi надiшли або вибули

активiв”

22

10.2.7 с.!г.

Вiдомiсть нарахування

13 “Знос необоротних

амортизацiї основних засобiв та iнших необоротних активiв

активiв”

23

10.2.8 с.!г.

Вiдомiсть нарахування

13 “Знос необоротних

амортизацiї основних засобiв за методом, передбаченим податко! вим законодавством

активiв”

24

10.3 с.!г.

Журнал!ордер

23 “Виробництво”

24 “Брак у виробництвi”

39 “Витрати майбутнiх перiодiв”

91 “Загальновиробничi витрати”

1

2

3

4

92 “Адмiнiстративнi витрати”

93 “Витрати на збут”

25

10.3а с.!г.

Виробничий звiт

Основне виробництво

26

10.3б с.!г.

Виробничий звiт

Iншi виробництва

27

10.3в с.!г.

Виробничий звiт

Загальновиробничi витрати

28

10.3г с.!г.

Виробничий звiт

Адмiнiстративнi витрати

29

10.3д с.!г.

Зведена вiдомiсть до журналу!ордера № 10.3 с.!г.

23 “Виробництво”

24 “Брак у виробництвi”

39 “Витрати майбутнiх перiодiв”

91 “Загальновиробничi витрати”

30

10.3е с.!г.

Оборотна вiдомiсть

Рахунки витрат

за рахунками

на виробництво

31

11 с.! г.

Журнал!ордер

36 “Розрахунки

з покупцями i замовниками”

70 “Дохiд вiд реалізації”

71 “Iнший операцiйний дохід”

72 “Дохiд вiд участi в капiталi”

73 “Іншi фiнансовi доходи”

74 “Iншi доходи”

75 “Надзвичайнi доходи”

79 “Фiнансовi результати”

32

11.1 с.!г.

Реєстр документiв

701 “Дохiд вiд реалiзацiї

з реалiзацiї готової про! дукцiї за її собiвартiстю (безготiвковi розрахунки)

готової продукції”

901 “Собiвартiсть реалiзова!

ної готової продукції”

33

11.2 с.!г.

Реєстр документiв

702 “Дохiд вiд реалiзацiї

з реалiзацiї товарiв,

товарiв”

1

2

3

4

робiт та послуг, вироб!

703 “Дохiд вiд реалiзацiї

ничих запасiв (безготiв!

ковi розрахунки)

робiт i послуг”

712 “Дохiд вiд реалiзацiї iнших оборотних активiв”

902 “Собiвартiсть реалiзо!

ваних товарiв”

903 “Собiвартiсть реалiзо! ваних робiт та послуг”

943 “Собiвартiсть реалiзо! ваних виробничих запасiв”

34

11.3 с.!г.

Реєстр документiв

701 “Дохiд вiд реалiзацiї

з реалiзацiї продукцiї, матерiалiв, робiт та послуг за готiвку (за цiнами реалiзацiї)

готової продукції”

702 “Дохiд вiд реалiзацiї товарів”

703 “Дохiд вiд реалiзацiї робiт i послуг”

712 “Дохiд вiд реалiзацiї iнших оборотних активiв”

35

11.3а с.!г.

Реєстр документiв

901 “Собiвартiсть реалiзо!

з реалiзацiї продукцiї, матерiалiв, робiт та послуг за готiвку (за облiковими цiнами)

ваної готової продукції”

902 “Собiвартiсть реалiзо!

ваних товарiв”

903 “Собiвартiсть реалiзо! ваних робiт та послуг”

943 “Собiвартiсть реалiзо! ваних виробничих запасiв”

36

11.4 с.!г.

Вiдомiсть аналiтичного облiку реалiзацiї про! дукцiї, матерiалiв, робiт та послуг

90 “Собiвартiсть реалізації”

943 “Собiвартiсть реалiзо! ваних виробничих запасiв”

70 “Доходи вiд реалізації”

712 “Дохiд вiд реалiзацiї iнших оборотних активiв”

37

11.5 с.!г.

Книга аналiтичного облiку реалiзацiї про! дукцiї, матерiалiв, робiт та послуг

1

2

3

4

38

11.6 с.!г.

Оборотна вiдомiсть

39

11.7 с.!г.

Вiдомiсть облiку про! дажу шляхом взаємних розрахункiв

40

11.8 с.!г.

Вiдомiсть аналiтичного

36 “Розрахунки з покуп!

облiку з рахунка 36

цями i замовниками”

41

11 с.!г.

Аналiтичнi данi до ра!

71 “Iнший операцiйний

хункiв 71, 72, 73, 74, 75

дохід”

72 “Дохiд вiд участi в капi!

талi”

73 “Iншi фiнансовi доходи”

74 “Iншi доходи”

75 “Надзвичайнi доходи”

42

12 с.!г.

Журнал!ордер та аналi! тичнi данi до рахункiв

40 “Статутний капiтал”

41 “Пайовий капiтал”

42 “Додатковий капiтал”

43 “Резервний капiтал”

44 “Нерозподiленi прибутки

(непокритi збитки)”

45 “Вилучений капiтал”

46 “Неоплачений капiтал”

47 “Забезпечення майбутнiх витрат i платежiв” (субра!

хунки: 472, 473, 474)

48 “Цiльове фiнансування i цільові надходження”

43

13 с.!г.

Журнал!ордер Аналiтичнi данi до рахункiв

10 “Основнi засоби”

11 “Iншi необоротнi мате!

рiальнi активи”

12 “Нематерiальнi активи”

15 “Капiтальнi інвестиції”

18 “Iншi необоротнi активи”


Закінчення табл. 4.13

1

2

3

4

44

15 с.!г.

Журнал!ордер

17 “Вiдстроченi податковi

Аналiтичнi данi до рахункiв

активи”

54 “Вiдстроченi податковi зобов’язання”

90 “Собiвартiсть реалізації”

94 “Iншi витрати операцiй!

ної діяльності”

95 “Фiнансовi витрати”

96 “Втрати вiд участi в ка!

пiталi”

97 “Iншi витрати”

98 “Податки на прибуток”

99 “Надзвичайнi витрати”

4.11. Оподаткування сiльськогосподарських

пiдприємств

Сiльськогосподарськi пiдприємства в Українi оподатковують! ся за двома системами оподаткування незалежно вiд форми вла!

сностi:

• на загальних засадах;

• за спрощеною системою оподаткування.

При оподаткуваннi на загальних засадах сiльськогосподарськi пiдприємства!виробники сплачують такi податки та збори:

• податок на додану вартiсть;

• податок на прибуток пiдприємств;

• податок на землю;

• комунальний податок;

• збiр на геологорозвiдувальнi роботи, виконанi за рахунок дер! жавного бюджету;

• збiр на будiвництво, реконструкцiю, ремонт i утримання ав! томобiльних дорiг загального користування України;

• плата за придбання торгового патенту на здiйснення торговель! ної дiяльностi;

• збiр до державного iнновацiйного фонду;

• збiр на спецiальне використання природних ресурсiв.

Особливостi нарахування, обліку та сплати ПДВ. При здiйс! неннi операцiй з продажу молока i операцiй з продажу м’яса в живiй вазi є деякi особливостi обкладення ПДВ. У п. 11.21 стат! тi 11 Закону про ПДВ зазначено: “До 1 сiчня 2004 року сума по! датку на додану вартiсть, що повинна сплачуватися до бюджету переробними пiдприємствами усiх форм власностi за реалізовані ними молоко та молочну продукцiю, м’ясо та м’ясопродукти, у повному обсязi спрямовується виключно для виплати дотацiй сiльськогосподарським товаровиробникам за проданi ними пе! реробним пiдприємствам молоко i м’ясо в живiй вазi. Сума подат! ку на додану вартiсть, що пiдлягає сплатi до бюджету сiльсько! господарськими пiдприємствами всiх форм власностi за реалiзованi ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продук! цiю та м’ясопродукти, виробленi у власних переробних цехах, повнiстю залишається у розпорядженнi цих сiльськогосподарських пiдприємств i спрямовується на пiдтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахiвництва”.

Порядок нарахування i використання зазначених коштiв вста!

новлюється Кабiнетом Мiнiстрiв України.

Згiдно з п. 2 Порядку, затвердженого Постановою КМ Украї! ни № 805, сiльськогосподарськi товаровиробники, реалiзовуючи переробним пiдприємствам м’ясо в живiй вазi i молоко, нарахо! вують ПДВ на оборот з реалiзацiї цих продуктiв за нульовою ставкою. При цьому в декларацiю включають податковий кре! дит (ПДВ, сплачений (нарахований до сплати) постачальникам) до вiдшкодування.

Переробнi пiдприємства на суму обороту з реалiзацiї продуктiв, виготовлених з м’яса i молока, прийнятого свого часу вiд сiль! госпвиробникiв, нараховують ПДВ i перераховують цей податок на окремо вiдкритий для цього рахунок. При цьому вiдповiдно до п. 10 Порядку, затвердженого Постановою КМ України № 805, переробнi пiдприємства для облiку ПДВ ведуть окремi субрахунки: 6411 “ПДВ з реалiзацiї молока i молочних продуктiв” i 6412 “ПДВ з реалiзацiї м’яса i м’ясопродуктiв”. У бухгалтерському облiку пе! реробного пiдприємства цi рахунки кореспондують при нарахуваннi ПДВ з рахунком 701. Суми нарахованого таким чином ПДВ мо! жуть зменшуватися за рахунок ПДВ, сплаченого (нарахованого)

постачальникам, продукцiя (роботи, послуги) яких пов’язана з виготовленням молочних i м’ясних продуктiв з сировини, прийня! тої вiд сiльгоспвиробникiв. Кредитове сальдо рахункiв 6411 i 6412, виведене на кiнець звiтного перiоду (мiсяця, кварталу, року) являє собою розмiр дотацiй сiльськогосподарським товаровиробникам.

У бухгалтерському облiку пiдприємств, що переробляють м’ясо i молоко, прийнятi вiд сiльгоспвиробникiв, проведення з нараху! вання i сплати ПДВ (iншими словами: перетворення ПДВ в до! тацiї) мають такий вигляд (табл. 4.14).

Таблиця 4.14

Кореспонденція рахунків з обліку ПДВ

Зміст операції

Кореспонденція

п/п

рахунків

Д!т

К!т

1

На суму ПДВ, нарахованого на оборот з реалi! зацiї м’ясних i молочних продуктiв, виготовле! них iз сировини, прийнятої вiд сiльськогоспо!

дарських товаровиробникiв

701

641

2

На суму ПДВ, нарахованого до сплати поста! чальникам за поставленi ними товари (роботи, послуги), необхiднi переробному пiдприємству для виробництва молочних i м’ясних продуктiв iз сировини, прийнятої вiд сільгоспвиробників

641

631

3

На суму ПДВ (кредитового сальдо рахунка 641), перерахованого на окремий рахунок для виплати дотацiй сільгоспвиробникам

313

311

4

На суму дотацiй, перерахованих сiльгоспвироб!

никам

631

313

У свою чергу, сiльськогосподарськi товаровиробники на пiдставi квитанцiй, виданих переробними пiдприємствами за фактом прий! няття вiд них м’яса в живiй вазi i молока, вiдображають у бух!

галтерському облiку таким чином (табл. 4.15).

У разi, якщо сiльськогосподарський товаровиробник само! стiйно, у власних переробних цехах переробляє виготовлене ним м’ясо i молоко, а потiм їх реалiзовує, сума податку на додану вартiсть, нарахована у зв’язку з цiєю реалiзацiєю i належна до сплати в бюджет (як рiзниця мiж кредитовими i дебетовими обо! ротами відповідного субрахунка ПДВ), повнiстю залишається в

Таблиця 4.15 Кореспонденція рахунків з обліку ПДВ

Зміст господарської операції

Кореспонденція

п/п

рахунків

Д!т

К!т

1

На суму дотацiй, що пiдлягають отриманню

361

48

вiд переробних підприємств

48

701

2

На суму коштiв, фактично отриманих як дотацiї

311

361

розпорядженнi цього виробника i спрямовується на пiдтримку власного виробництва тваринницької продукцiї. Таким самим чином сiльгоспвиробники розпоряджаються i ПДВ, нарахованим у зв’язку з реалiзацiєю молока, худоби, птицi, вовни.

У бухгалтерському облiку сiльгоспвиробника операцiї нара! хування i цiльового спрямування ПДВ, що використовується як дотацiї, вiдображаються у такий спосiб (табл. 4.16).

Таблиця 4.16

Кореспонденція рахунків з обліку ПДВ

Зміст господарської операції

Кореспонденція

п/п

рахунків

Д!т

К!т

1

На суму ПДВ, нарахованого на оборот з реалi! зацiї молока, худоби, птицi, вовни, а також молочної продукцiї i м’ясопродуктiв, виготовле!

них у власних переробних цехах

701

641

2

На суму ПДВ, нарахованого (сплаченого) поста! чальникам, продукцiя (роботи, послуги) яких купується сiльгоспвиробником з метою вико! ристання її у виробництві м’ясних i молочних продуктiв, молока, вовни, вирощування худоби i птицi для реалізації

641

631

3

На суму перерахованих на окремий рахунок коштiв, визначену як рiзниця мiж кредитовими i дебетовими оборотами вiдповiдних субрахункiв

313

311

облiку ПДВ

641

48

4

На суму використання дотацiйних коштiв

48

Рiзнi

вiдповiдно до їх призначення

рахунки

Кредитове сальдо рахунка 48 становить суму нарахованих дотацiй, якi повиннi використовуватися сiльгоспвиробником з метою пiдтримки власного виробництва тваринницької продукцiї. Якщо сальдо податкового кредиту перевищує сальдо податко! вих зобов’язань, такий податковий кредит має бути покритий податковими зобов’язаннями наступного звiтного перiоду.

У разi нецiльового використання дотацiй (коштiв, перерахо! ваних самим сiльгоспвиробником на окремий банкiвський раху! нок або отриманих вiд переробних пiдприємств) цi кошти в розмiрi, встановленому як сума, використана не за цiльовим при!

значенням, пiдлягають вилученню до бюджету.

Фiксований сiльськогосподарський податок. Спрощена систе! ма оподаткування передбачає сплату фiксованого сiльськогоспо! дарського податку, який введено на території України Законом “Про фiксований сільськогосподарський податок” вiд 17.12.98 № 320!ХІV із змінами та доповненнями. Законом визначено, що фiксований сільськогосподарський податок — це податок, який не змінюється до 1 сiчня 2004 р. і справляється з одиниці земель!

ної площi.

Сiльськогосподарськi пiдприємства рiзних організаційно!пра! вових форм можуть стати платниками фiксованого сiльськогоспо! дарського податку лише за умови, що сума, одержана вiд реалi! зації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктiв її переробки за попереднiй звiтний (податковий) рiк, перевищує 50 % загальної суми валового доходу пiдприємства. Якщо валовий дохiд сільськогосподарського пiдприємства у звiтному періодi вiд реалiзації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продукції переробки становить менше 50 % загального обсягу реалізації, підприємство сплачує подат!

ки у наступному звiтному періодi на загальних пiдставах.

Платниками фiксованого сiльськогосподарського податку є:

• сiльськогосподарськi пiдприємства рiзних органiзаційно!пра! вових форм, передбачених законом України;

• селянськi та інші господарства, якi займаються виробницт! вом (вирощуванням), переробкою та збутом сільськогосподар! ської продукції;

• власники земельних дiлянок і землекористувачi, у тому числi орендарi, якi виробляють товарну сільськогосподарську продук! цію, крім власникiв і землекористувачiв земельних дiлянок,

переданих для ведення особистого пiдсобного господарства, будiвництва та обслуговування житлового будинку, господар! ських будiвель (присадибна дiлянка), садiвництва, дачного будiвництва, а також наданих для городництва, сiнокосіння та випасання худоби. Сплата фiксованого сiльськогосподар! ського податку звільняє сiльськогосподарське підприємство від сплати інших податкiв і зборiв: – податку на прибуток пiдприємств;

– податку на землю;

– податку з власникiв транспортних засобiв та інших само! хідних машин і механізмiв;

– комунального податку;

– збору за геологорозвiдувальні роботи, виконанi за рахунок державного бюджету;

– збору на будiвництво, реконструкцiю, ремонт та утриман! ня автомобiльних дорiг загального користування Украї! ни;

– збору за спецiальне використання природних ресурсiв (щодо користування водою для потреб сільського господарства);

– збору на обов’язкове соцiальне страхування; – збору на обов’язкове державне пенсiйне страхування;

– плати за придбання торгового патенту на здiйснення тор!

говельної дiяльностi;

– збору до Державного iнновацiйного фонду.

Законом “Про фiксований сiльськогосподарський податок” встановлено, що iншi податки та збори (обов’язковi платежi), визначенi Законом України “Про систему оподаткування”, спла! чуються платниками фiксованого сiльськогосподарського подат! ку в порядку i розмiрах, визначених законодавчими актами Укра! їни. До таких податкiв i зборiв належать: податок на додану вартiсть, акцизний збiр, прибутковий податок з громадян, мито, державне мито, рентнi платежi, податок на промисел, збiр за забруднення навколишнього середовища.

Слiд зазначити, що Указом Президента України “Про пiд! тримку сiльськогосподарських товаровиробників” вiд 02.12.98 № 1328/98 звiльнено вiд сплати податку на додану вартiсть з 01.01.99 до 01.01.04 сiльськогосподарських товаровиробникiв щодо операцiй з продажу товарiв (робiт, послуг) власного вироб! ництва, включаючи продукцiю (крiм пiдакцизних товарiв), виго!

товлену на давальницьких умовах iз власної сiльськогосподарської сировини, крiм операцiй з продажу переробним пiдприємствам молока та м’яса живою вагою. Указом обумовлено, що вiд спла! ти податку на додану вартiсть звiльняються лише тi сiльсько! господарськi товаровиробники, в яких сума, одержана вiд прода! жу сiльськогосподарської продукцiї власного виробництва та про! дуктiв її переробки за попереднiй звiтний перiод, становить не менше 50 % загальної суми валового доходу пiдприємства.

При визначеннi валового доходу сiльськогосподарського пiд! приємства — платника фiксованого податку слiд керуватись Поло! женням про порядок справляння i облiку фiксованого сiльсько! господарського податку, затвердженим постановою КМ України вiд 23.04.99 № 658. Положенням установлено, що валовий дохiд платника фiксованого податку визначається як загальна сума доходiв вiд усiх видiв його дiяльностi, отримана (нарахована) за звiтний період у грошовiй, матерiальнiй або нематерiальнiй фор! мах як на територiї України, її континентальному шельфi, ви! ключнiй економiчнiй зонi, так i за її межами.

Статтею 8 Закону встановлено, що об’єктом оподаткування є площа сiльськогосподарських угiдь, переданих сiльськогоспо! дарському товаровиробникові у власнiсть або наданих йому у користування, у тому числi на умовах оренди. Щодо оренди сiль! ськогосподарських угідь, то це питання конкретизовано в п. 9 Положення № 658. Положенням визначено, що у разi, коли платник фiксованого податку здає сільськогосподарськi угiддя в оренду, орендованi площi не можуть включатись до розрахунку фiксованого податку орендарями. У разi, коли сiльськогосподар! ськi угіддя здаються в оренду неплатником фiксованого сiль! ськогосподарського податку, орендовані площi включаються до розрахунку суми фiксованого сільськогосподарського податку орендарями. В обох випадках орендарем вноситься передбачена договором орендна плата за землю. У разi, коли у звiтному періоді вiдбувається зміна площ сільськогосподарських угідь у зв’язку із набуттям права землевласника або землекористува! ча, вiдповiдно, землевласник або землекористувач зобов’язаний здiйснити уточнення сум податкових платежiв на період до за! кінчення податкового року і протягом місяця надати розрахун! ки до органiв державної податкової служби за мiсцем розташу! вання земельної дiлянки разом з витягом з державного земель!

ного кадастру про склад земельних угідь та їх грошову оцінку. Державнi землевпоряднi органiзації уточнюють грошову оцінку сiльськогосподарських угідь у зв’язку із зміною їх складу й повiдомляють про це платникiв податку та органи державної податкової служби.

Ставки фiксованого сiльськогосподарського податку встанов! ленi Законом України з розрахунку на один гектар сільськогос! подарських угідь у вiдсотках до їх грошової оцінки, проведеної за станом на 1 липня 1995 р., вiдповiдно до Методики, затвердже!

ної КМ України, в таких розмiрах:

• для ріллi, сіножатей та пасовищ — 0,5 %;

• для багаторiчних насаджень — 0,3 %.

Платники фiксованого сільськогосподарського податку, якi здійснюють господарську дiяльнiсть у гірських зонах і полiських територiях, сплачують податок з одного гектара сільськогоспо! дарських угідь у вiдсотках до їх грошової оцінки в таких розмiрах: • для рiллi, сіножатей та пасовищ — 0,3 %;

• для багаторiчних насаджень — 0,1 %.

Належність сільськогосподарських угідь до гірських зон і полiських територiй визначається на пiдставi Закону України “Про статус гірських населених пунктiв України” вiд 15.02.95 № 56/95 ВР і Постанови КМ України “Про визначення полiських територій України” вiд 25.12.98 № 2068.

Перелiк платникiв фiксованого сільськогосподарського подат! ку, на яких поширюються ставки податку, встановленого для гірських зон і полiських територiй, затверджується щороку до 15 сiчня на пленарних засiданнях обласних рад за поданням районних державних адмiністрацій.

Належна до сплати сума фiксованого податку визначається платником податку виходячи зi ставок податку, площi сільсько! господарських угідь та їх грошової оцінки, розрахованої за Ме! тодикою грошової оцінки земель сільськогосподарського призна! чення та населених пунктiв, затвердженою Постановою КМ Украї! ни вiд 23.05.95 № 213.

Розрахунок податку складається за формою, встановленою порядком розрахунку, який затверджено наказом ДПА України вiд 27.04.99 № 230. Розрахунок податку щороку до 1 лютого подається платником податку до органу податкової служби за мiсцезнаходженням платника податку. Сплата податку прово! диться щомісячно до 20 числа наступного мiсяця. Податок спла! чується щомiсяця в розмiрi третини суми податку, визначеної на кожний квартал вiд річної суми податку у таких розмiрах: Iквартал — 10 %;

IIквартал — 10 %;

IIIквартал — 50 %; IVквартал — 30 %.

Платники фiксованого сільськогосподарського податку мають право на вибiр форми сплати податку у грошовiй формi або у виглядi поставок сiльськогосподарської продукції протягом по! даткового року.

Для розрахунку сiльськогосподарською продукцiєю в рахунок фiксованого сiльськогосподарського податку використовуються певнi спiввiдношення однієї тонни пшениці до вартостi однієї тонни відповідної продукції, що встановлюються щороку. Цей розрахунок здійснюється продукцiєю раннiх зернових культур до 15 жовтня, пiзнiх зернових культур — до 1 грудня, продукцiєю тваринництва — щомiсяця. При поставцi продукції в товаро! транспортнiй накладній платника фiксованого податку роблять запис “В рахунок сплати фiксованого сiльськогосподарського податку” (табл. 4.17).

Таблиця 4.17

Кореспонденція рахунків при нарахуванні фіксованого сільськогосподарського податку в бухгалтерському обліку

підприємства

п/п

Зміст господарської операції

Дебет

Кредит

1

Нарахування фіксованого

92

641

сільськогосподарського податку

(відповідний субрахунок)

2

Перелік до бюджету

641

(відповідний субрахунок)

311

3

Нарахування (сплата) фіксованого

641

701

сільськогосподарського податку

(відповідний

в частині обсягу продукції власного виробництва (за встановленими цінами)

субрахунок)

Додаток до Методичних рекомендацій

по визначенню питомої ваги доходу (виручки) від реалізації

сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів

її переробки в загальному обсязі валового доходу підприємства

______________________________________________ (назва сільгосппідприємства)

______________________________________________

(адреса сiльськогосподарського пiдприємства)

РОЗРАХУНОК

визначення питомої ваги доходу (виручки) вiд реалiзацiї

сільськогосподарської продукцiї власного виробництва та продуктiв

її переробки в загальному обсязi валового доходу пiдприємства

за 200 _ рiк

тис. грн., з одним десятковим знаком

Назва показникiв

Дохід (ви!

п/п

ручка) вiд

реалiзацiї

1

2

3

1

Вартiсть реалiзованої продукцiї рослинництва

2

Вартiсть реалiзованої продукцiї тваринництва

3

Вартiсть реалiзованої сiльськогосподарської продук! цiї, виробленої iз сiльськогосподарської сировини власного виробництва на власних переробних пiдприємствах та на давальницьких умовах, неза! лежно вiд територiального розмiщення переробного пiдприємства, в тому числi:

• дохід (виручка) вiд реалiзацiї продукцiї допо! мiжних виробництв i промислiв (крiм продукцiї переробки власних сiльгосппродуктiв)

4

Сума акцизного збору

5

Вартiсть наданих послуг (послуги машинно!трак! торного парку, будiвельних i ремонтних бригад, iншi послуги), пов’язаних iз сiльськогосподарським виробництвом

1

2

3

6

Скоригований дохід (виручка) вiд реалiзацiї сiль! ськогосподарської продукцiї власного виробництва та продуктiв її переробки (данi рядкiв 1 + 2 + 3 – – 3.1 – 4 + 5)

7

Загальна сума валового доходу

8

Питома вага доходу (виручки) вiд реалiзацiї сiль! ськогосподарської продукцiї власного виробництва та продуктiв її переробки в загальнiй сумi валового доходу, %

Керiвник пiдприємства _____________________

М. П.

Головний бухгалтер _______________________

Особливістю тут слід відмітити розподілення доходів від реа! лізації продукції згідно з Методичними рекомендаціями з визна! чення питомої ваги доходу (виручки) від реалізації сільськогос! подарської продукції власного виробництва та продуктів її пере! робки в загальному обсязі валового доходу підприємства, затвер! джені Міністерством аграрної політики України від 29 грудня 2002 р.

Приведена методика розрахунку має на метi встановити, який вiдсоток вiд загальної суми валового доходу пiдприємства складає дохiд, одержаний вiд реалізації сiльськогосподарської продукцiї власного виробництва та продуктiв її переробки на власних пе! реробних пiдприємствах i на давальницьких умовах, незалежно вiд територiального розмiщення переробного пiдприємства. Якщо пiсля проведення розрахунку сума доходу (виручки) сiльсько! господарських пiдприємств, одержана вiд реалізації сiльсько! господарської продукцiї власного виробництва та продуктiв її переробки за попереднiй звiтний (податковий) рiк, перевищує 50 % від загальної суми валового доходу пiдприємства, то такi пiдприємства, згідно зi ст. 2 Закону України “Про фiксований сiльськогосподарський податок” (320!14), за наявностi сiльсько! господарських угiдь, є платниками фіксованого сiльськогоспо! дарського податку.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Організація обліку сільськогосподарського підприємства.

2. Чинники, що впливають на організацію обліку у сільському госпо!

дарстві.

3. Організація оплати праці в сільському господарстві.

4. Особливості обліку капіталу сільськогосподарського підприємства.

5. Класифікація основних засобів сільськогосподарського підприємства.

6. Облік витрат на формування основного стада.

7. Бухгалтерський облік тварин на вирощуванні та відгодівлі.

8. Принципи обліку витрат на виробництво сільськогосподарської про!

дукції.

9. Калькулювання собівартості продукції рослинництва.

10. Калькулювання продукції тваринництва.

11. Облік собівартості допоміжних виробництв.

12. Порядок відображення товарообмінних операцій.

13. Бухгалтерський облік доходів сільськогосподарського підприємства.14. Порядок визначення фінансових результатів сільськогосподарсько! го підприємства.

15. Особливості проведення інвентаризації на сільськогосподарськихпідприємствах.

16. Особливості оподаткування сільськогосподарських виробників.

17. Особливості обліку у фермерських господарствах.

Розділ V

5.1. Загальні положення

Торговельна дiяльнiсть — це iнiцiативна, самостiйна дiяльнiсть юридичних осiб i громадян щодо здiйснення купiвлi та продажу товарiв народного споживання з метою отримання прибутку.

Торгівля поділяється на внутрішню та зовнішню. Зовнішня торгівля — це торгівля з іншими країнами, яка включає у себе експорт (вивезення) та імпорт (ввезення) товарів. Внутрішня тор! гівля — галузь народного господарства, що забезпечує надходжен! ня товарів із сфери виробництва до сфери споживання.

У свою чергу, внутрішня торгівля поділяється на оптову та роздрібну:

• оптова торгівля — сфера підприємницької діяльності по при! дбанню і відповідному перетворенню товарів для подальшої їх реалізації підприємствам роздрібної торгівлі, іншим суб’єктам підприємницької діяльності. Включає як безпосередні комер! ційні зв’язки на умовах договорів закупівлі!продажу і поста! чання між підприємствами!виробниками і споживачами, так і зв’язки між ними через торгових посередників;

• роздрібна торгівля — сфера підприємницької діяльності з про! дажу товарів або наданню послуг на підставі усного чи письмо! вого договорів купівлі!продажу безпосередньо кінцевим спожи! вачам для їх власного некомерційного використання.

Суб’єкти пiдприємницької дiяльностi — юридичні особи для здiйснення торговельної дiяльностi повиннi мати:

• свiдоцтво про державну реєстрацiю;

• дозвiл на розмiщення об’єкта торгiвлi (рiшення сесiї мiсцевої ради народних депутатiв) або договiр оренди примiщення;

• лiцензiї або їх копiї, затвердженi вiдповiдним органом, який видав лiцензiю;

• торговий патент на кожну торговельну точку — звичайний або пiльговий залежно вiд асортименту або виду товару;

• квитанцiю про сплату ринкового збору за торгiвлю на терито! рiї ринку у разi, якщо суб’єкт пiдприємницької дiяльностi проводить торгiвлю не в стацiонарному примiщеннi;

• вiдповiднi документи на товар: накладнi, сертифiкат якостi та iншi документи, що пiдтверджують походження товару;

• реєстратор розрахункових операцiй, який використовується при торгiвлi в стацiонарних примiщеннях, а в окремих, перед! бачених законодавством випадках — розрахункову книжку.

Суб’єкти пiдприємницької дiяльностi — фізичні особи при здiйсненнi роздрібної торгiвлi повиннi мати:

• свiдоцтво про державну реєстрацiю пiдприємця, що видається органом місцевого самоврядування за мiсцем прописки грома!

дянина;

• дозвiл на розмiщення об’єкта торгiвлi або договiр оренди при! мiщення;

• квитанцiю про сплату ринкового збору (за торгiвлю на ринку); • торговий патент на кожну торговельну точку — звичайний або пiльговий залежно вiд асортименту або виду товару. Пiд! приємцi, якi здiйснюють торговельну дiяльнiсть з лоткiв, при цьому сплачують ринковий збiр на території ринку, можуть сплачувати фiксований податок шляхом придбання патенту;

• електронний контрольно!касовий апарат — у стаціонарних приміщеннях або розрахункову книжку в окремих, передба!

чених чинним законодавством, випадках;

• книгу облiку доходiв i витрат;

• накладнi та документи про проходження товару.

Громадяни України, iноземнi громадяни та особи без грома! дянства, якi не зареєстрованi як суб’єкти пiдприємницької дiяль! ностi, здiйснюючи роздрiбну торгівлю, повиннi мати при собi такi документи:

• паспорт;

• одноразовий патент на торгiвлю, який видається державними податковими органами на 3 або 7 днiв, але не бiльше 4!х разiв на рiк (продаж автотранспортних засобiв при наявностi такого патенту дозволено один раз на рiк);

• квитанцiю про сплату ринкового збору, якщо торгiвля прово!

диться на ринку;

• довiдку мiсцевих рад народних депутатiв про вирощену про! дукцiю (якщо реалізується така продукцiя) з власного пiд! собного господарства, присадибних, дачних дiлянок при ре! алiзацiї продукцiї рослинництва, бджiльництва, тваринництва, продажу нутрiй, птицi як у живому виглядi, так i продукцiї їх забою у сирому виглядi та у виглядi первинної обробки. При наявностi вiдповiдної довідки одноразовий патент на тор! гівлю не купується.

Патентування торговельної дiяльностi

Патент — це державне свiдоцтво, яке засвiдчує право суб’єк! та підприємницької дiяльностi або його структурного (вiдокрем! леного) пiдрозділу займатися окремими видами підприємницької діяльності.

Вiдповiдно до Закону України “Про патентування деяких видiв пiдприємницької дiяльностi” об’єктом патентування є:

• торговельна дiяльність (оптова і роздрiбна торгівля, діяльність у торгово!виробничiй сферi), що здійснюється суб’єктами під! приємницької дiяльностi або їх структурними (вiдокремленими) підрозділами;

• дiяльнiсть із обміну готiвкових валютних цінностей; • дiяльність із надання послуг у сферi грального бiзнесу;

• дiяльність надання побутових послуг.

Торговий патент повинна купувати та сторона посередницької угоди, яка здійснює торгову діяльність за готiвку в пунктах про! дажу товарiв. Торговий патент не підтверджує право суб’єкта підприємницької діяльностi на інтелектуальну власність. Торговий патент на право провадження торговельної дiяльностi видається суб’єктам пiдприємництва для ведення торговельної діяльностi у пунктах продажу товарiв (магазинах, кіосках, лотках, прилав! ках тощо).

Види патентів

Торговий патент на право надання побутових послуг отримують суб’єкти підприємництва або їх структурнi пiдрозділи. До побу! тових послуг належить заміна елементiв живлення, послуги лом!

бардiв, пошиття тентiв, чохлiв, перукарськi послуги тощо.

Торговий патент купується суб’єктами підприємницької діяль! ностi або їх вiдокремленими підрозділами також для здiйснення

операцiй з торгiвлi готiвковими валютними цiнностями у пунк! тах обмiну iноземної валюти До торгiвлi готiвковими валютними цінностями належать: продаж готівкової іноземної валюти, про! даж інших готiвкових платiжних засобiв в іноземній валютi (до! рожнiх, банкiвських і персональних чекiв), операції з дебетуван! ня кредитних (дебетових) карток в обмін на валюту України, інших готiвкових платiжних засобiв, виражених у валютi Укра!

їни, а також в обмін на іншу іноземну валюту.

Платний торговий патент на право здiйснення операцiй з надан! ня послуг у сферi грального бiзнесу купується для провадження дiяльностi, що пов’язана з облаштуванням казино, гральних автоматiв з грошовим або майновим виграшем, проведенням ло!

терей та розiграшiв.

Короткотермiновий торговий патент купується для проведен! ня торговельної дiяльностi протягом обмеженого термiну (на! приклад, для проведення ярмаркiв, разового продажу товарiв, виставок!продажiв).

Спецiальний торговий патент засвiдчує право суб’єкта пiд! приємницької діяльності на особливий порядок оподаткування. Юридичнi та фiзичнi особи — суб’єкти підприємницької дiяльностi, якi придбали спецiальний торговий патент, не мають права пе! рейти на спрощену систему оподаткування, облiку та звiтностi. Суб’єкт пiдприємницької дiяльностi, який придбав спецiальний то! рговий патент, звiльняється вiд сплати: податку на додану вартiсть, прибуткового податку, податку на прибуток пiдприємства, податку на землю, збору за спецiальне використання природних ресурсiв, збору на обов’язкове соцiальне страхування, комунального подат! ку, ринкового збору, збору за видачу дозволу на розмiщення об’єк! тiв торгiвлi у сферi послуг. Власники спецiального патенту можуть не застосовувати РРО (Реєстратор розрахункових операцій).

Пiльговий торговий патент дає право провадити торговельну дiяльнiсть виключно з використанням товарiв вiтчизняного ви! робництва. До таких товарiв належать: поштовi марки, листiвки, вiтальнi листiвки, перiодичнi видання друкованих засобiв масо! вої iнформацiї, проїзні квитки, товари народних промислiв тощо. У пiльговому торговому патентi обов’язково наводиться повний перелiк товарiв, що передбачається для реалiзацiї.

Згiдно iз Законом України “Про патентування деяких видiв пiдприємницької дiяльностi” не пiдлягає патентуванню:

а) торговельна дiяльнiсть, яка здiйснюється:

– на деяких спецiалiзованих пiдприємствах у зв’язку з їх вiдомчою пiдпорядкованiстю (Укоопспiлка, вiйськова тор! гiвля, аптеки, що знаходяться в державнiй власностi, i торговельно!виробничi державнi пiдприємства робочого по! стачання в селах, селищах i мiстах районного пiдпорядку!

вання);

– суб’єктами пiдприємницької дiяльностi — фізичними осо! бами (залежно вiд мiсця торгiвлi i сплати iнших податкiв та зборiв), які торгують з лоткiв, прилавкiв i сплачують ринковий збiр (плату) за мiсце для торгiвлi продукцiєю в межах ринкiв усiх форм власностi, здiйснюють продаж виро! щеної в особистому пiдсобному господарствi, на присадибнiй, дачнiй, садовiй i городнiй дiлянках продукцiї рослинни! цтва, худоби, кролiв, нутрiй, птицi (як у живому виглядi, так i продукцiї їх забою в сирому виглядi та у виглядi первинної переробки), продукцiї власного бджiльництва; сплачують державне мито за нотарiальне засвiдчення догово! рiв про вiдчуження власного майна, якщо товари кожної окремої категорiї вiдчужуються не частiше одного разу на календарний рiк; сплачують фiксований податок вiдповiдно до законодавства про оподаткування фiзичних осiб;

– суб’єктами пiдприємницької дiяльностi, створеними громад! ськими органiзацiями iнвалiдiв, якi мають податковi пiльги згiдно з чинним законодавством i здiйснюють торгiвлю ви! ключно продовольчими товарами вiтчизняного виробництва i продукцiєю, виготовленою на пiдприємствах Українського товариства слiпих та Українського товариства глухих. По! датковi пiльги для таких пiдприємств визначенi законами України “Про оподаткування прибутку підприємств”, “Про податок на додану вартість” i можуть бути використанi ними тiльки за умови, що протягом попереднього звiтного (податкового) перiоду кiлькiсть iнвалiдiв, якi мають на пiд! приємствах основне мiсце роботи, становить не менше 50 % вiд загальної чисельностi працюючих i фонд оплати працi таких iнвалiдiв становить не менше 25 % вiд суми витрат на оплату працi, що входять до складу валових витрат, виключно товарами вiтчизняного виробництва за певним перелiком;

б) реалiзацiя продукцiї власного виробництва (при дотриманнi

певних умов);

в) заготiвельна дiяльнiсть (за умови подальшої реалiзацiї за!

купiвельної продукцiї з розрахунками в безготiвковiй формi);

г) дiяльнiсть у сферi громадського харчування (за умови обслу! говування виключно працiвникiв того пiдприємства, органiзацiї, установи, де знаходиться даний пункт харчування).

Витрати на купiвлю торгового патенту компенсують (зменшують) витрати iз сплати до бюджету податку на прибуток, але не замi! нюють такi виплати. Отже, сплата вартостi торгового патенту є авансовою компенсацiєю витрати iз сплати до бюджету податку на прибуток. Але якщо пiдприємство не має у вiдповiдному звiтному податковому перiодi суми податку на прибуток, нарахований для сплати до бюджету, то це не звiльняє пiдприємство вiд списання вартостi торгового патенту в такому звiтному податковому перiодi.

У разi придбання торгового патенту не з початку кварталу, мiсяця порядок розрахунку плати за торговий патент проводиться таким чином:

• при придбаннi патенту до 15!го числа звiтного мiсяця розмiр плати за перший звiтний мiсяць визначається пропорцiйно кiлькостi календарних днiв мiсяця, починаючи з дня при! дбання торгового патенту;

• при придбаннi патенту пiсля 15!го числа звiтного мiсяця розмiр плати визначається так само, як i в попередньому випадку, з одночасною сплатою вартостi торгового патенту за наступний звiтний мiсяць, оскiльки порядок, визначений Законом “Про патентування”, передбачає термін його оплати до 15!го числа мiсяця, що передує звiтному мiсяцю.

Якщо протягом термiну дiї торгового патенту суб’єкт пiдприєм! ницької діяльності припиняє дiяльнiсть, що пiдлягає патенту! ванню, то до 15!го числа мiсяця, що передує звiтному, вiн пови! нен письмово повiдомити вiдповiдний державний податковий ор! ган про припинення дiяльностi та повернути торговий патент до державного податкового органу, що його видав.

Торговий патент повинен бути вiдкритим i доступним для огляду: на фронтальній вiтринi магазину, а в разi її вiдсутностi — біля касового апарату.

Торговий патент є чинним на територiї органу, який здiйснив реєстрацiю суб’єкта пiдприємницької дiяльностi чи з яким пого!

джено мiсцезнаходження його структурного (вiдокремленого) пiдроздiлу за мiсцем видачi торгового патенту цьому суб’єкту.

Сертифiкацiя товарiв i продукцiї

Сертифiкацiя — це один з ефективних методiв, що дозволя! ють на пiдставi випробувань продукцiї у спецiалiзованих лабора! торiях (центрах) забезпечити захист прав споживача шляхом надання йому достовiрної та об’єктивної iнформацiї про її влас! тивостi, характеристики i вiдповiднiсть стандартам.

Сертифiкацiя продукцiї здiйснюється уповноваженими на це органами iз сертифiкацiї — пiдприємствами, установами й ор!

ганiзацiями з метою:

• запобiгання реалiзацiї продукцiї, небезпечної для життя, здо! ров’я i майна громадян та навколишнього природного середо! вища;

• сприяння споживачевi у компетентному виборi продукцiї;

• створення умов для участi суб’єктiв пiдприємницької дiяльностi у мiжнароднiй економiчнiй, науково!технiчнiй спiвпрацi та мiжнароднiй торгiвлi.

Об’єктом сертифiкацiї є продукцiя, призначена для продажу. В Українi iснує обов’язкова i добровiльна сертифiкацiя продукцiї.

Обов’язкова сертифiкацiя здiйснюється в державнiй системi сертифiкацiї за Перелiком продукцiї, що пiдлягає обов’язковiй сертифiкацiї в Українi, затвердженим наказом Державного комiтету України зi стандартизацiї, метрологiї i сертифiкацiї.

Добровiльну сертифiкацiю можуть здiйснювати пiдприємства, на яких покладено функцiї органу з добровiльної сертифiкацiї i якi надають Держстандарту України iнформацiю для реєстрацiї виданих сертифiкатiв у встановленому порядку.

Сертифiкат якостi — один з найбiльш поширених супровiдних документiв, якi засвiдчують якiсть товару, мiстить показники якостi, технiчнi характеристики, передбаченi договором. Вида! ється, як правило, пiдприємством!виробником або експортером. Складається в кiлькох примiрниках, з яких один направляється з вантажем, другий пред’являється разом з рахунком та iншими документами для оплати.

Сертифiкат вiдповiдностi — документ, виданий спецiально уповноваженим на це органом (таким органом є Держстандарт України або будь!який iнший орган, уповноважений на це), який

засвiдчує, що продукцiя або послуга належно ідентифікована i вiдповiдає конкретному стандарту або iншому нормативному до! кументу.

Обидва документи i сертифiкат якостi i сертифiкат вiдповiдностi призначенi для посвiдчення будь!якого товару на вiдповiднiсть обов’язковим вимогам нормативних документiв.

Ліцензування товарів та видів діяльності

Господарюючi суб’єкти, вiдповiдно до чинного законодавства, для здiйснення торговельної дiяльностi окремими видами товарiв зобов’язанi мати лiцензiї.

Лiцензiя (спецiальний дозвiл) — це державне свiдоцтво, що засвiдчує дозвiл на право здiйснення суб’єктом пiдприємницької дiяльностi окремих видiв дiяльностi, яке видається органами дер!

жавного управління.

Лiцензiї необхiдно отримувати при реалiзацiї таких товарiв:

• лiкарських засобiв;

• особливо небезпечних хiмiчних речовин;

• алкогольних напоїв;

• тютюнових виробiв;

• виробiв з використанням дорогоцiнних металiв i коштовного камiння;

• спортивної, мисливської, вогнепальної зброї i боєприпасiв до неї, а також холодної зброї, пневматичної зброї калiбру понад 4,5 мм i швидкiстю польоту кулi понад 100 м за секунду;

• спецiальних засобiв, заряджених речовинами сльозоточивої та подразнюючої дiї, iндивiдуального захисту, активної обо! рони та засобiв для виконання спеціальних операцiй i опера! тивно!розшукових заходiв.

Нижче наведено перелiк видiв дiяльностi, для здiйснення яких необхiдно отримати лiцензiї:

• оптова реалiзацiя спирту етилового i плодового;

• оптова та роздрiбна реалiзацiя алкогольних напоїв і тютюно! вих виробiв;

• оптова та роздрiбна реалiзацiя лiкарських засобiв;

• реалiзацiя особливо небезпечних хiмiчних речовин;

• оптова та роздрiбна торгiвля пестицидами та агрохiмiкатами; • реалiзацiя виробiв з використанням дорогоцiнних металiв i коштовного камiння;

• здiйснення операцiй з металобрухтом;

• виробництво, ремонт і реалiзацiя спортивної, мисливської, вогнепальної зброї та боєприпасiв до неї, а також холодної зброї, пневматичної зброї калiбру понад 4,5 мм i швидкiстю польоту кулi понад 100 м за секунду;

• виготовлення та реалiзацiя спецiальних засобiв, заряджених речовинами сльозоточивої та подразнюючої дiї, iндивiдуального захисту, активної оборони та засобiв для виконання спецiаль!

них операцiй i оперативно!розшукових заходiв.

Пiдприємству для одержання лiцензiї необхiдно подати до ор! гану, уповноваженого видавати лiцензiї, заяву, копiї свiдоцтва про державну реєстрацiю та засновницьких документiв, iншi до! кументи, подання яких передбачено вiдповiдними галузевими iнструкцiями.

5.2. Особливості та завдання обліку

торгової діяльності

Облік у торгівлі пов’язаний з відображенням інформації про рух товарів — доведенням товарної маси від виробника до безпо! середнього споживача (рис. 5.1).

Рис. 5.1. Спрощена схема руху товарів

Бухгалтерський облiк торговельної дiяльностi пiдприємства повинен забезпечувати:

• правильнiсть оформлення первинних документiв на придбан! ня, продаж та перемiщення всерединi пiдприємства товарiв, грошових та iнших документiв;

• правильнiсть вiдображення первинних документiв у реєстрах синтетичного та аналiтичного облiку;

• контроль за виконанням договорiв поставок та iнших зобо! в’язань, правильнiстю розрахункiв з постачальниками i за!

мовниками;

• контроль за правильним використанням і зберiганням товар! но!матерiальних цiнностей і фiнансових ресурсiв;

• формування повної та достовiрної iнформацiї про господарськi процеси i результати дiяльностi пiдприємства, необхiднi для оперативного керiвництва та управлiння, а також для її ви!

користання зацiкавленими особами.

Особливостями бухгалтерського обліку в торгових підприємствах є:

1. Специфічна система обліку руху товарів. Бухгалтерськийоблік роздрібного товарообороту ведуть тільки у вартісному ви! раженні за цінами реалізації. Груповий облік товарів ведуть на основі бухгалтерських документів і оперативних даних розрахун! ковим шляхом. Кількісно!вартісний облік здійснюють з товарів, які потребують особливого контролю за їх рухом (ювелірні виро!

би, товари, прийняті на комісію, меблі, телевізори).

2. Облік товарів здійснюють згідно з Планом рахунків бухгал! терського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств та установ з використанням рахунка 28 “Товари” в розрізі субрахунків:

• 281 “Товари на складі” проводять облік наявності та руху товарних запасів в основному на оптових підприємствах, мо! розильниках, овочесховищах;

• 282 “Товари в торгівлі” призначений для обліку наявності і руху товарів, що знаходяться на підприємствах роздрібної торгівлі, громадського харчування;

• 283 “Товари на комісії” обліковують товари передані на ко! місію по договорах комісії, що не передбачають перехід права власності;

• 284 “Тара під товарами” проводять облік тари під товарами порожньої, купленої, власного виробництва;

• 285 “Торгова націнка” є контрактивним рахунком до субра!

хунка 281 “Товари на складі” та 282 “Товари в торгівлі”,

який призначено для визначення реалізаційної (продажної) вартості товарів, знаючи їх купівельну вартість. Взагалі тор! гова націнка — це різниця між купівельною та продажною вартістю товарів;

• 286 “Купівельні вироби”;

• 289 “Транспортно!заготівельні витрати” призначений для ок! ремого обліку витрат з транспортування, вантажно!розванта! жувальних робіт, що пов’язані з доставкою товарів.

3. У торгівлі спостерігаються наявні великі запаси ТМЦ, уцьому зв’язку бухгалтерський облік має забезпечити достовір!

ний контроль за їх рухом і збереженням.

4. У торгівлі існує специфічна система обліку витрат. Видат! ки торгових підприємств утворюють витрати обігу, які облікову! ють за видами, статтями і які покривають за рахунок доходів підприємства. Витрати обігу — це виражені у вартісній формі витрати торгових підприємств, пов’язані з купівлею, транспор! туванням, збереженням і реалізацією товарів. В обліку витрати обігу класифікують за: 1) видами діяльності (оптова торгівля, роздрібна торгівля, громадське харчування); 2) економічними елементами (матеріальні витрати, витрати на оплату праці та ін.); 3) статтями витрат.

Номенклатура статей витрат обігу для підприємств торгівлі класифікується на:

1) витрати на транспортування;

2) витрати на оплату праці;

3) витрати на оренду і утримання необоротних активів;

4) знос та утримання малоцінних і швидкозношуваних пред! метів;

5) витрати на паливно!мастильні матеріали, газ, електроенер!

гію;

6) витрати на збереження, сортування, пакування матеріа!

лів;

7) витрати на рекламу;

8) відсотки за кредит;

9) витрати на тару; 10) страхування та ін.

5. Витрати обігу рекомендовано обліковувати на рахунку 92 “Адміністративні витрати”, 93 “Витрати на збут”, 94 “Інші ви! трати операційної діяльності”.

У торгівлі не застосовують поняття “калькуляція”, не вико! ристовують рахунки — 23 “Виробництво”, 91 “Загальновироб! ничі витрати”. На рахунку 92 “Адміністративні витрати” обліко! вуються всі загальногосподарські витрати підприємств торгівлі. На рахунку 93 “Витрати на збут” ведуть облік витрат, пов’яза! них із збутом товарів. До витрат на збут відносять витрати па! кувальних матеріалів, транспортування, витрати на рекламу, маркетинг, витрати на оплату праці та комісійні продавцям, торговим агентам, працівникам відділу збуту, амортизацію, ви!

трати на ремонт та утримання основних засобів.

На підприємствах торгівлі спостерігається різниця у джере! лах утворення прибутку. Формування прибутку у різних підпри! ємствах відбувається за рахунок таких джерел:

Роздрібна торгівляТоргова націнка

Оптова торгівляТоргова надбавка

Комісійна торгівляКомісійна винагорода

Торгівля у кредитТоргова націнка (надбавка),

% за наданий кредит

Громадське харчуванняНацінка громадського харчування

Важливе значення обліку — контроль застосування цін на товари, правильне визначення націнки, знижки. Ціну на товари визначають на підставі угоди між продавцем і покупцем при розрахунках між юридичними особами. На деякі види товарів держава може встановлювати певні обмеження цін. Роздрібну ціну формують з урахуванням ціни постачальника та торгової націнки.

Товари населенню продають за роздрібними цінами. Роздріб! на ціна складається з ряду елементів. Собівартість продукції — витрати виробника на виготовлення даної продукції (матеріали, зарплата, амортизація тощо). Промислове підприємство в ціну товару закладає певний відсоток рентабельності, за рахунок якого формується прибуток підприємства (рис. 5.2).

Ціна на більшість товарів включає податок на додану вар! тість, який після реалізації товару перераховують до бюджету.

Рис. 5.2. Узагальнена схема формування доходу на підприємствах торгівлі з елементами ціноутворення

Підприємства мають право на відшкодування (повернення) з бюджету сплачених постачальникам сум ПДВ. Однак при реа! лізації даних товарів вони зобов’язані до ціни придбання (без ПДВ) і своєї націнки нарахувати і направити в бюджет 20 % ПДВ.

Деякі види вітчизняних товарів, а також більшість імпорт! них обкладаються акцизним збором. Акцизний збір нарахову! ють виробники, які перераховують дані суми до бюджету, а по імпортних товарах — імпортер при розмитненні товарів.

Оптово!збутова націнка призначена для покриття витрат обі! гу і утворення чистого доходу підприємств оптової торгівлі. Тор! гову націнку використовують для покриття витрат і утворення прибутку роздрібного підприємства (табл. 5.1).

Підприємства громадського харчування реалізують товари за роздрібними цінами, до яких, крім торгової націнки, входить і націнка громадського харчування. Націнку громадського харчу! вання використовують для покриття витрат на приготування їжі, а торгову націнку — для покриття витрат і утворення прибут! ку підприємств.


Таблиця 5.1

Розрахунок купівельних і продажних цін

Підприємство

Вид ціни

Сума, грн.

Методика розрахунку

Промислове підприємство

Продажна ціна

6000

Ціна підпр.

+ 4500

Акциз. збір ПДВ +

500 1000

Оптове підприємство

Купівельна ціна

5000

Сума оплати

– 6000

ПДВ

1000

Продажна ціна

6600

Купів. вартість

5000

Націнка ПДВ

+ +

(5000 × 0,1) (5500 × 0,2)

Роздрібне підприємство

Купівельна ціна

5500

Сума оплати

– 6600

ПДВ

1100

Продажна ціна

8580

або

Купів. вартість

5500

Націнка ПДВ

+ +

(5500 × 0,3 = (7150 × 0,2 =

= 1650) = 1430)

або

Купів. ПДВ при ПДВ нарах.

вартість купівлі Націнка на націнку

+ + +

5500 1100 (5500 × 0,3 = 1650 × 0,2 = = 1650) =330


Важливим моментом при ціноутворенні є визначення купі! вельних і продажних цін. Купівельні ціни — це ціни, за якими та чи інша галузь торгівлі купує товари у постачальників, про! дажні ціни — за якими товари продають покупцям. При цьому вносять корективи на суму ПДВ.

Приклад формування ціни на товар. Промислове підприємст! во реалізувало партію товару оптовій базі за ціною 6000 грн, що включає власне ціну товару 4500 грн, акцизний збір — 500 грн, ПДВ — 1000 грн (5000 × 20 % : 100 %). Оптове підприємство реалізувало товар з націнкою у 10 % за 6600 грн підприємству роздрібної торгівлі. Роздрібне підприємство реалізувало товар з націнкою у 30 % населенню. Визначити ціну товару на кожному етапі реалізації.

5.3. Облік на підприємствах оптової торгівлі

Оптова торгівля— сфера підприємницької діяльності з при! дбання і відповідного перетворення товарів для подальшої їх реалізації підприємствам роздрібної торгівлі, іншим суб’єктам підприємницької діяльності. Включає як безпосередні комерцій! ні зв’язки на умовах договорів закупівлі!продажу і постачання між підприємствами!виробниками і споживачами, так і зв’язку між ними через торгових посередників. В основі роботи опто! вих підприємств покладено торгово!фінансовий план (бізнес! план), яким установлюється сума товарообороту в цілому і в групах товарів (з виділенням складського та транспортного товарообороту), розмір товарних запасів, план витрат обігу, прибутку та інші показники.

Одним із основних принципів організації бухгалтерського обліку в оптовій торгівлі є звітність матеріально!відповідальних осіб в установлені строки та ведення аналітичного обліку товарно!мате!

ріальних цінностей в бухгалтерії та в місцях їх зберігання.

Облік товарів в оптових підприємствах відбувається на рахун! ку 28 “Товари”, зокрема на субрахунку 281 “Товари на складі”, на якому ведуть облік наявності та руху товарних запасів, що знаходяться на оптових і розподільчих базах, складах, овочесхо! вищах, морозильниках тощо. За дебетом субрахунка 281 відобра! жають надходження товарів, за кредитом — реалізацію, вибуття товарів.

Облік надходження товарів в оптовій торгівлі. При одержаннi товару необхiдно перевiрити вiдповiднiсть його фактичної кiлькостi та якостi до даних супровiдних документiв i умов договору.

Залежно вiд умов поставки, зазначених у договорi, прийман!

ня товару здійснюється:

• на складi пiдприємства!покупця, якщо доставка товару здiйс! нюється пiдприємством!продавцем;

• на складi пiдприємства!продавця, якщо доставка товару здiйснюється пiдприємством!покупцем;

• у мiсцi розвантаження транспортних засобiв, розпечатування опломбованих транспортних засобiв та контейнерiв або на складi перевiзника, якщо доставка здiйснюється пiдприєм! ствами залiзничного, повiтряного, водного, автомобiльного транспорту.

Приймання товарiв на складi здiйснюється матерiально вiдпо! вiдальною особою на пiдставi товаросупровiдних документiв.

У випадку вiдсутностi таких документiв або деяких з них приймання товару не призупиняється, а складаються акти про фактичну наявнiсть отриманого товару iз зазначенням документiв, яких не вистачає. При одержаннi товару в тарi, крiм перевiрки ваги брутто i кiлькостi мiсць, можливе розкриття тари з метою перевiрки ваги нетто i кiлькостi одиниць товару. Якщо тара або упаковка пошкодженi, то перевірка ваги нетто i кiлькостi оди! ниць товару є обов’язковою.

При одержаннi товару без тари, у вiдкритiй тарi, пошкодженiй тарi його приймання має бути здiйснене в момент одержання вiд постачальника, розвантаження транспортних засобiв, розпеча! тування опломбованих транспортних засобiв або контейнерів, але не пiзнiше термiну, передбаченого для розвантаження.

Якщо товар надійшов у непошкодженій тарi, то його при!

ймання має бути здiйснене:

• за вагою брутто i кiлькiстю мiсць товару — в момент одер! жання вiд постачальника, розвантаження транспортних засо! бiв, розкриття опломбованих транспортних засобiв або контей! нерiв;

• за вагою нетто i кiлькiстю одиниць — у момент розкриття тари або упаковки, але не пiзнiше 10 днiв. Товар, який швидко псується, має бути прийнято не пiзнiше 24 годин з моменту його одержання.

Товар, що надiйшов у справнiй тарi, приймається за якiстю i комплектнiстю, як правило, на складi пiдприємства оптової торгiвлi (покупця). Товар може бути прийнято за якiстю i на складi постачальника, якщо це передбачено умовами дого!

вору.

Товари, що надійшли на оптові склади, приймаються на під! ставі:

1. Рахунків!фактур, товарно!транспортних накладних. Якщовиявлено недостачу при прийманні товарів, то додатково скла! дають акт: 1) комерційний — при надходженні товарів від залі! зниці, поромів; 2) приймальний — при прийомі товарів на скла! ді, який є підставою для пред’явлення претензій транспортній організації або постачальнику у випадку недовантаження.

2. При надходженні товарів без супровідних документів при! ймання на склад здійснюють на підставі оформленого Акта при! ймання товарів без рахунка постачальника.

3. Податкова накладна — звітний і розрахунковий документ,в якому вказуються реквізити, ціна на товар, ставка та сума ПДВ, загальна сума, що належить до оплати. Податкова накла! дна виписується на кожну партію товарів у 2!х екземплярах, оригінал представляється покупцеві, а копія зберігається у про! давця як звітний і розрахунковий податковий документ.

Платники податку на додану вартість мають вести окремий облік при купівлі і продажу товарів таких операцій:

• операцій, які оподатковуються ПДВ за ставкою 20 %;

• операції, що звільнені від оподаткування;

• імпортні операції;

• експортні операції, що оподатковуються за сумовою ставкою; • операцій, вартість яких не включається до складу валових витрат.

У цьому випадку ведеться два реєстри податкового обліку:

Книга обліку придбання товарів, у якій ведеться облік опера! цій по купівлі товарів і визначається підстава для можливого віднесення до податкового кредиту сум ПДВ, що сплачені поста! чальникові (продавцеві) у звітному періоді у зв’язку з придбан!

ням товару (субрахунок 644).

Книга обліку реалізації товарів, яка містить порядок облі! ку операцій з продажу товарів і визначає підставу для можли! вого віднесення до податкового зобов’язання сум ПДВ, нарахо!

ваних за звітний період у зв’язку з продажем товарів (субра!

хунок 643).

Книги обліку придбання і продажу товарів мають бути прош! нуровані, сторінки пронумеровані і зареєстровані в податковій інспекції. Записи до Книги роблять тільки:

• на підставі даних податкових накладних, за винятком імпорт! них товарів (записи з яких відображаються на підставі мит! ної декларації при умові сплати ПДВ митним органам або оформлення і погашення векселя);

• при придбанні товарів у юридичних і фізичних осіб, не зареє! строваних як платників ПДВ (облік ведеться на підставі то! варного чека, іншого розрахункового документа, в якому вка! зана вартість товару без нарахування ПДВ).

Основним документом, що регулює порядок бухгалтерського облiку руху товарів, є Положення (стандарт) бухгалтерського облiку 9 “Запаси”, затверджене наказом Мiнiстерства фiнансiв України вiд 20.10.99 № 246.

Вiдповiдно до П(С)БО 9 “Запаси” товари вiдносяться до за! пасiв i є оборотними активами пiдприємства. Для того щоб прид! баний товар було визнано активом, повиннi бути дотриманi такi вимоги:

• по!перше, використання таких товарiв у майбутньому має принести певнi економiчнi вигоди;

• по!друге, вартiсть товарiв має бути достовiрно визначена.

Іншими словами, товар є активом, якщо є ймовiрнiсть того, що вiн буде в майбутньому реалiзований.

Формування первiсної вартостi залежить вiд того, яким чи! ном товари надійшли на пiдприємство торгiвлi. Але найчастiше формою розрахункiв за товари на підприємствах оптової торгiвлi є оплата грошовими коштами.

Вiдповiдно до П(С)БО 9 “Запаси” поняття собiвартостi при! дбаного товару може бути застосоване щодо товарiв, придбаних за грошовi кошти, i являє собою їх первiсну вартість. Первiсна вартiсть товарiв включає такi витрати:

• суми, сплаченi постачальникові товару, за вирахуванням не! прямих податкiв;

• суми ввiзного мита;

• суми непрямих податків, якi не вiдшкодовуються пiдприєм!

ству;

• суми транспортно!заготiвельних витрат (ТЗВ), включаючи ви! трати, пов’язанi зi страхуванням ризикiв транспортування товарiв;

• iншi витрати, безпосередньо пов’язанi з придбанням товарiв.

До транспортних витрат торговельного пiдприємства, понесе! ними у зв’язку з придбанням товарiв, належать:

1) вартiсть транспортних послуг, що пов’язані з доставкою товару стороннiми органiзацiями;

2) витрати пiдприємства на доставку товару власними сила! ми (власним або орендованим транспортом). До останнiх витрат належать:

• витрати, безпосередньо пов’язанi з транспортуванням (вартiсть пального в кількості, необхiднiй для подолання транспорт! ним засобом вiдстанi вiд пiдприємства!покупця до пiдприєм! ства!продавця i вiд пiдприємства!продавця до пiдприємства! покупця; вартiсть iнших матерiалiв, необхiдних для руху транспортного засобу; iншi витрати, понесенi пiдприємством для забезпечення нормальної роботи транспортного засобу пiд час поїздки за товаром);

• витрати, пов’язанi з виплатою компенсацiї витрат водiя пiд час поїздки за товаром (витрати на вiдрядження водiя, безпо!

середньо пов’язанi з доставкою товару);

• iншi витрати, пов’язанi з доставкою товару (витрати експеди! тора, вiдрядженого за товаром; iншi витрати, що вiдносяться до витрат на вiдрядження вiдповiдно до законодавства).

Якщо оптове підприємство проводить облік товарів за ціною придбання, то оприбуткування товарів відображається такими бухгалтерськими проведеннями:

1) на закупівельну вартість придбаних товарів Д!т 281 — К!т 631;

2) на суму податкового кредиту по ПДВ, на яку підприємство має право зменшити податкове зобов’язання, Д!т 641 — К!т 631; 3) на суму, перераховану постачальникові коштів за придба!

ні товари, Д!т 631 — К!т 311.

Приклад. Підприємство займається оптовою торгiвлею. Об! лiк товарiв на складi ведеться за купівельними цiнами. Пiдприєм! ство придбало у вiтчизняного постачальника товари на суму 12000 грн (ПДВ 2000 грн). Відобразити бухгалтерські прове! дення.

Розглянемо вiдображення цих операцiй у рiзних варiантах (табл. 5.2).

Таблиця 5.2

Бухгалтерські проведення при оприбуткуванні товарів

Зміст господарської операції

Кореспонденція

Сума,

п/п

рахунків

грн.

Дебет

Кредит

1. Перша подiя — надходження товарів

1

Оприбуткуваний товар за купiвельною вартістю

281

631

10000

2

Вiдображена сума податкового кредиту з ПДВ

641

631

2000

3

Оплачений отриманий товар

631

311

12000

2. Перша подiя — передоплата постачальнику

1

Здiйснена оплата за товар

371

311

12000

2

Вiдображена сума податкового кредиту з ПДВ

641

644

2000

3

Оприбуткований товар за купiвельною вартістю

281

631

10000

4

Списано суму ранiше нарахованого податкового кредиту

644

631

2000

5

Вiдображено зарахування заборгованостей

631

371

12000

Якщо підприємство проводить облік товарів за продажними цінами, то сума ПДВ, нарахована (оплачена) постачальникам при придбанні товарів, включається до суми торгової націнки, що відображається записом Д!т 281 — К!т 285. Аналогічним проведенням відображається сума торгівельної націнки на товари, яка нараховується торгівельним підприємством для покриття витрат обігу та отримання прибутку. Таким чином, на субрахун! ку 281 “Товари на складі” формується реалізаційна вартість то! вару.

При попередній оплаті оптове підприємство здійснює наступні проведення:

1. Д!т 371 — К!т 311 — на купівельну вартість попередньооплачених товарів;

2. Д!т 641 — К!т 644 — на суму ПДВ;

3. Д!т 281 — К!т 631 — сума оприбуткування товарів;

4. Д!т 644 — К!т 631 — на суму ПДВ;

5. Д!т 631 — К!т 371 — зарахована попередня оплата поста!

чальникові;

6. Д!т 284 — К!т 631 — на суму оприбуткованої тари.

Особливу увагу при оприбуткуванні товару слід приділити кіль! кості і якості, що зазначені в договорі і товарно!супровідних документах. Виявлена при прийманні недостача товару може стати наслідком таких причин:

• природних втрат у дорозi;

• вини особи, яка здiйснює поставку товару;

• вини пiдприємства!продавця.

При виявленнi недостачі придбаного товару при одержаннi його на склад відповідальність покладається на того учасника догово! ру, до обов’язкiв якого входить доставка таких цiнностей.

Якщо доставка товару було здiйснена пiдприємством!продавцем або сторонньою органiзацiєю (автотранспортним пiдприємством), то на суму виявленої недостачі пiдприємством!покупцем пред’яв! ляється претензiя на адресу таких постачальників. Якщо достав! ка товару здiйснювалося власним транспортом пiдприємства!по! купця, то вся вiдповiдальнiсть за недостачу матерiальних цiнностей покладається на вiдповiдальну особу такого пiдприємства.

При одержаннi товару на склад сума недостачi, що сталася в дорозi в межах норм природного убутку, включається до первiсної вартостi такого товару. В цьому випадку претензiя до постачаль!

ника не пред’являється.

Якщо при надходженні товару виявлено недостачу, прово! диться запис з Д!т 281 “Товари на складі” — на суму тільки фактично отриманих товарів, з К!т 285 “Торгова націнка” — на суму торгової націнки на фактично отримані товари.

У випадку виявлення при оприбуткуванні недостачі (псуван! ня) товарів:

1. З вини постачальника або транспортних організацій:

– на купівельну вартість товарів: Д!т 374 “Розрахунки за претензіями” — К!т 631 “Розрахунки з вітчизняними по! стачальниками”.

2. У межах норм природних втрат на купівельну вартістьД!т 947 “Недостачі і втрати від псування цінностей” — К!т 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками”.

3. З вини матеріально!відповідальних осіб, що доставляютьтовари:

– на купівельну вартість: Д!т 947 “Недостачі і втрати від псування цінностей” — К!т 631 “Розрахунки з вітчизняни! ми постачальниками”;

– одночасно на вартість продажу: Д!т 375 “Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків” — К!т 716 “Відшкоду! вання раніше списаних активів”;

– на суму ПДВ: Д!т 716 “Відшкодування раніше списаних активів” — К!т 641 “Розрахунки за податками (аналогіч!

ний рахунок “ПДВ”)”.

У випадку обґрунтованої відмови від оплати товарів, що на! дійшли до оптового підприємства, товари приймаються за актом на відповідальне зберігання і обліковуються на позабалансовому рахунку 023 “Матеріальні цінності на відповідальному зберіган! ні” до моменту вказівки постачальника про їх повернення, пере!

адресації або реалізації на місці.

Приклад. Пiдприємство здiйснило передоплату i отримало то! вари вiд постачальника. За умовами договору доставка товарiв здiйснюється пiдприємством!продавцем. Згiдно iз супровiдними документами кiлькiсть товару становить 1000 од. Вартiсть 1 од. — 24 грн, у тому числi ПДВ — 4 грн. Договiрна вартiсть — 24 000 грн, у тому числi ПДВ — 4000 грн.

При оприбуткуваннi на склад виявлено недостачу товарiв у кiлькостi 150 од. Пiдприємству!постачальникові пред’явлено пре!

тензiю на суму 3600 грн (150 од. × 24 грн/од.).

У реєстрах бухгалтерського облiку будуть зробленi такi запи! си (табл. 5.3).

Якщо є впевненiсть, що недостачу буде вiдшкодовано, то суму недостачi може бути вiдображено як суму заборгованостi за пре! тензiями без списання на витрати. Якщо при цьому було здiйснено передоплату за товари, то сума податкового кредиту в цьому випадку не зменшується.

Якщо пiдприємство не впевнене, що суму недостачi буде пога! шено, то така недостача списується на витрати звiтного перiоду з одночасним відображенням заборгованостi на позабалансовому

Таблиця 5.3

Кореспонденція рахунків з обліку товарів від постачальника

Зміст господарської операції

Кореспонденція

Сума,

п/п

рахунків

грн.

Дебет

Кредит

Пiдприємство!покупець визнало суму дебіторської заборгованості, яку в майбутньому буде погашено

1

Вiдображено передоплату за товар

371

311

24000

2

Вiдображено суму податкового кредиту

641

644

4000

3

Отримано товари

281

631

17000

4

Списано суму податкового кредиту

644

631

3400

5

Вiдображено зарахування заборгованостi

631

371

20400

6

Суму недостачi вiдображено як дебiторську заборгованiсть з претензiї

374

371

3600

Пiдприємство!покупець визнало суму недостачi безнадiйною

1

Вiдображено передоплату за товар

371

311

24000

2

Вiдображено суму податкового кредиту щодо ПДВ

641

644

4000

3

Отримано товари

281

631

17000

4

Списано суму податкового кредиту

644

631

3400

5

Вiдображено зарахування заборгованостi в частинi фактичного одержання товарiв

631

371

20400

6

Вiдображено суму недостачi

072

3600

7

Вiдображено коригування суми податкового кредиту (методом “червоне сторно”)

641

644

600

8

На витрати списано суму недостачi, визнану безнадiйною

947

371

3600

9

Списано витрати, пов’язанi з недостачею матерiалiв

791

947

3600

рахунку. При цьому у випадку здiйснення передоплати не слiд забувати про коригування суми ранiше вiдображеного податко! вого кредиту щодо ПДВ. Якщо з’являється ймовiрнiсть пога! шення суми недостачi постачальником матерiальних цiнностей, то в облiку на суму такої недостачi визначається дохiд i сума заборгованостi списується iз позабалансового рахунка.

Організація обліку товарів на оптових базах може проводи! тися по партіях (облік ведуть по кожній партії окремо) або по сортах.

Облік реалізації товарів. Основна дiяльнiсть пiдприємства торгiвлi — операцiї купiвлi!продажу товарiв, оскiльки вони є го! ловною метою його створення i забезпечують основну частку до! ходу. Поряд з оцiнкою придбаних товарiв пiдприємство торгiвлi також здiйснює оцiнку вибуття товарiв, тобто визначення собi!

вартостi проданих товарiв.

Розрізняють такі форми реалізації товарів з оптових підпри! ємств: 1) із складу (складський оборот); 2) транзитом (транзит!

ний оборот).

При реалізації товару із складу товари покупцям відвантажу! ються і відпускаються із складу баз оптового підприємства. Від! пуск товарів проводиться: на основі виписаних рахунків!фак! тур при разових поставках, на підставі договорів купівлі!реалі!

зації.

Відвантаження товарів представникові покупця проводиться: 1) при пред’явленні довіреності і документа, що засвідчує його особу, із оформленою накладною і рахунком!фактурою; 2) іного! роднім покупцям на основі наказів!накладних комерційної слу! жби (відділу збуту), що виписані відповідно до договору постав! ки; 3) при транспортуванні товарів складається транспортна на! кладна ф. № 1ТН. У даних документах заповнюються реквізити підприємств, найменування та якісні характеристики товару, що відвантажується, його ціна, ставка і сума ПДВ, мита. Одночасно виписується податкова накладна, оригінал вручається покупцеві, копія залишається на оптовому підприємстві для складання роз! рахунку і звітності. На підставі податкової накладної здійснюють записи у Книгу обліку реалізації товарів.

Для обліку реалізації товарів установлено:

І. Метод нарахування, при якому для визначення обсягу реа! лізації вважається дата відвантаження товарів (передача права

власності на товари покупцям) незалежно від терміну виконання платежів. Тому в бухгалтерському обліку роблять запис:

1) визначення суми доходу при відвантаженні товару — Д!т 36 “Розрахунки з покупцями” — К!т 702 “Дохід від реалізації то! варів”. При цьому сума ПДВ відображається за даними Податко! вої накладної у Книзі обліку реалізації товарів і проводиться запис Д!т 702 “Дохід від реалізації товарів” — К!т 643 “Подат!

ковий кредит”;

2) одночасно списують собівартість реалізованого товару: Д!т 902 “Собівартість реалізованих товарів” — К!т 281 “Товари на складі”;

3) при надходженні коштів за реалізований товар проводять запис: Д!т 31 “Рахунки в банку” — К!т 36 “Розрахунки з покуп! цями” і одночасно списують суму податкового кредиту з ПДВ: Д!т 643 “Податковий кредит” — К!т 641 “Розрахунки за подат!

ками”, субрахунок ПДВ.

ІІ. Якщо оптове підприємство реалізує товари на умовах попе! редньої оплати, то здійснюються такі проведення:

1) надходження оплати (попередньої оплати) за товари Д!т 31 “Рахунки в банках” — К!т 36 “Розрахунки з покупцями і замов!

никами”;

2) визначення доходу від реалізації товару Д!т 36 “Розрахун! ки з покупцями і замовниками” — К!т 702 “Дохід від реалізації товарів”;

3) одночасно відображається сума податкового зобов’язання з ПДВ Д!т 643 “Податкове зобов’язання” і К!т 641 “Розрахунки за податками”;

4) списано собівартість реалізованих товарів Д!т 902 “Собівар! тість товарів” — К!т 281 “Товари на складі”;

5) одночасно відображається сума податкових зобов’язань з ПДВ Д!т 702 “Дохід від реалізації товарів” — К!т 643 “Подат!

кове зобов’язання”;

6) при обліку товарів за цінами реалізації (облік за продаж! ними цінами) оптові підприємства в кінці місяця визначають і списують способом “червоне сторно” суму торгової націнки, що відноситься до собівартості реалізованих товарів Д!т 902 “Собівар! тість товарів” — К!т 285 “Торгова націнка”.

При транзитній реалізації товари покупцям відвантажуються безпосередньо із складів підприємств виробників, без проміжних

ланок — баз і складів оптового підприємства такими способами: 1) спосіб за участю оптового підприємства; 2) без участі в розра!

хунках.

За першим способом оптове підприємство на підставі укладе! них договорів з постачальником і покупцем виписує наряд по! стачальникові на відвантаження товарів покупцеві, в якому вказу! ється перелік товарів, що підлягають відвантаженню. Копія на! ряду видається покупцеві.

Постачальник виписує розрахунково!платіжні документи. Один комплект дається покупцеві, другий надсилається оптовому під! приємству, яке повинно отримати від покупця платежі за отримані товари та перерахувати їх на рахунок постачальника. За організа! цію транзитного обороту і здійснення розрахунків між постачаль! ником і покупцем оптове підприємство робить націнку до відпуск!

ної вартості товарів (за встановленим у договорі відсотком).

Бухгалтерський облік операцій відображається у загально! прийнятому порядку, але при цьому не використовується раху!

нок 281 “Товари на складі”.

При отриманні розрахунково!платіжних документів постачаль! ника про відвантаження товарів транзитом покупцеві в бухгал! терському обліку оптового підприємства на відпускну ціну роб! лять запис: Д!т 902 “Собівартість реалізованих товарів” — К!т 63 “Розрахунки з постачальниками і підрядчиками”.

Одночасно оптове підприємство виписує і пред’являє до опла! ти платіжні документи покупцеві на продажну вартість товарів (із врахуванням націнки за організацію транзитного обороту) Д!т 36 “Розрахунки з покупцями і замовниками” — К!т 702 “Дохід від реалізації товарів”. Нарахована сума ПДВ відобража! ється проведенням Д!т 702 “Дохід від реалізації товарів” — К!т 641 “Розрахунки за податками”. Зарахування грошових кош! тів на рахунок оптового підприємства, що надійшли від покуп! ців від реалізації товарів за транзитом відображаються проведен! ням Д!т 31 “Рахунки в банках” — К!т 36 “Розрахунки з покуп! цями і замовниками”. Отримані від покупців грошові кошти (за вирахуванням націнки) оптове підприємство перераховує поста! чальникові Д!т 63 “Розрахунки з постачальниками і підрядчи! ками” — К!т 31 “Рахунки в банку”.

При транзитній реалізації без участі в розрахунках оптове підприємство виступає тільки як посередник. До його функцій

входить: укладання договорів на постачання товарів із покуп! цем і продавцем та контроль за виконанням цих договорів з урахуванням фінансового стану покупців.

Для контролю за виконанням договорів постачання поста! чальник одночасно з відправкою розрахунково!платіжних доку! ментів покупцеві для оплати відвантажених товарів копію доку! ментів направляє оптовому підприємству. За цими документами оптове підприємство контролює виконання договорів транзит!

них поставок.

За організацію транзитного обороту оптове підприємство ви! писує і виставляє до оплати суму винагороди на підставі платіж! них вимог і проводить запис:

• Д!т 36 “Розрахунки з покупцями і замовниками” — на суму винагороди із покупців;

• Д!т 63 “Розрахунки з постачальниками і підрядчиками” — на суму винагороди із постачальників;

• К!т 702 “Дохід від реалізації товарів” — на всю суму винагороди. При отриманні виписки банку із розрахункового рахунка оп!

тове підприємство робить запис:

• Д!т 31 “Рахунки в банках”;

• К!т 63 “Розрахунки з постачальниками і підрядчиками”;

• К!т 36 “Розрахунки з покупцями і замовниками”;

• сума ПДВ розрахована відображається проведенням Д!т 702 — К!т 641.

Загальноприйнятими методами оцінки вибуття товарів ви! значається П(С)БО 9 за такими методами:

• за собівартістю перших за часом надходження запасів (ФІФО);

• за собівартістю останніх за часом надходження запасів (ЛІФО);

• за середньозваженою собівартістю;

• за цінами продажу;

• за нормативними витратами;

• за ідентифікованою собівартістю відповідної одиниці запасів.

Для оцінки вартості вибулих товарів, які мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовують тіль! ки один із наведених вище методів. Так, для дорогих товарів можна вибрати метод ідентифікованої собівартості, для товарів, рівень націнки яких відрізняється від рівня націнки товарів основ! ної маси — середньозваженої собівартості, а для решти това! рів — метод цін продажу. Як правило, на підприємствах оптової

торгівлі товари, що вибули, оцінюються за методом середньо! зваженої собівартості. Вибір такого методу зумовлений передусім особливостями аналітичного i синтетичного обліку товарів в оп! товій торгівлі. В аналітичному обліку, як правило, підприємства оптової торгівлі облік товарів ведуть у розрізі груп або видів, у синтетичному обліку товари обліковуються за первісною вартістю.

За підсумками місяця визначається середньозважена вартість одиниці товарів кожної групи або виду. Собівартість товарів, що вибули (продані), розраховується як добуток кількості таких товарів на середньозважену вартість одиниці товару.

Середньозважена вартість групи або виду товарів визначаєть! ся за формулою

В = (В0 + Вн ) : (К0 + Кн ), (5.1)

де В — середньозважена вартість одиниці групи або виду това! рів, грн.;

В0 — вартість залишку товарів певної групи або виду на по! чаток місяця, грн.;

Вн — вартість товарів певної групи або виду, що надійшли протягом місяця, грн.;

К0 — кількість товарів певної групи або виду на початок мі! сяця, од. виміру;

Кн — кількість товарів певної групи або виду, що надійшли протягом місяця, од. виміру.

Приклад. На підприємстві торгівлі за даними бухгалтерсь! кого обліку.

На початок мiсяця: залишок товару групи А — 25 000 коробок. Загальна вар! тість — 125 000 грн.;

залишок товару групи Б — 5000 упаковок. Загальна вартiсть — 80 000 грн.;

залишок товару групи В — 10 000 одиниць. Загальна вартiсть — 32 000 грн.

Протягом місяця – надійшло:

товару групи А — 10 000 упаковок. Первiсна: вартiсть — 55 000 грн.;

товару групи Б — 15 000 упаковок. Первiсна: вартiсть —

90 000 грн.;

здiйснено оплату отриманого товару — 174 000 грн (у тому

числі ПДВ — 29 000 грн); – вибуло:

товару групи А — 20 000 коробок, товару групи Б — 17 500 упаковок; товару групи В — 8000 одиниць.

Продажна вартiсть вiдвантажених товарiв — 365 850 грн (у то! му числі ПДВ — 60 950 грн). Відвантажені товари оплаченi повнiстю. Сума витрат обiгу — 50 000 грн.

Сума витрат дорiвнює сумi собiвартостi проданих товарiв i витрат обiгу. Передусiм визначаємо собiвартiсть проданих то! варiв. Для цього обчислимо середньозважену вартiсть одиницi товару (В) кожної групи:

ВА = (125 000 грн + 55 000 грн) : (25 000 коробок + + 10 000 коробок) = 5,14 грн/коробка.

ВБ = (80 000 грн + 90 000 грн) : (5000 упаковок + + 15 000 упаковок) = 8,5 грн/упаковка.

ВВ = 32 000 грн : 10 000 од. = 3,2 грн/одиниця.

Знаючи середньозважену вартiсть одиницi товару кожної гру! пи, визначимо собiвартiсть товарiв, що вибули (СВ):

СВА = 20 000 коробок × 5,14 грн/коробка = 10 280 грн.

СВБ = 17 500 упаковок × 8,5 грн/упаковка = 148 750 грн.

СВВ = 8000 одиниця × 3,2 грн/одиниця = 25 600 грн.

Для зручностi можна запропонувати використовувати розроб! лювальнi таблицi для розрахунку собiвартостi товарiв, що вибу! ли. Згiдно з даними прикладу можна скласти таблицю за пiд!

сумками мiсяця (табл. 5.4).

Витрати торговельного пiдприємства склали:

327 150 грн = 277 150 грн + 50 000 грн.

Вiдобразимо наведенi операцiї в реєстрах бухгалтерського облiку (табл. 5.5).

Для забезпечення погашення заборгованості покупців на підприємствах доцільно створювати резерв забезпечення по!

Таблиця 5.4

Розрахунок собiвартостi товарiв, що вибули

Група

Залишок

Надiйшло

В,

Вибуло,

СВ,

на початок

протягом

грн.

кількiсть

грн.

мiсяця

мiсяця

кіль!

сума,

кiль!

сума,

кість

грн.

кiсть

грн.

А (коробка)

2500

125000

10000

55000

5,14

20000

102800

Б (упаковка)

5000

80000

15000

90000

8,5

17500

148750

В (одиниця)

10000

32000

3,2

8000

25600

Таблиця 5.5

Зміст господарської операції

Кореспонденція

Сума,

п/п

рахунків

грн.

Дебет

Кредит

1

Отримано товари

281

631

145000

2

Вiдображено суму податкового кредиту щодо ПДВ

641

631

29000

3

Оплачено вартiсть одержаних товарiв

631

311

174000

4

Вiдображено вiдвантаження товарiв

361

702

365850

5

Вiдображено податковi зобов’язання щодо ПДВ

702

641

60950

6

Суму доходу списано на фiнансовий результат

702

791

304875

7

Вiдображено суму витрат обiгу

93

66, 63

50000

8

Списано собiвартiсть реалізованих товарiв

902

281

277150

9

Списано на фiнансовий результат собiвартiсть реалiзованих товарiв

791

902

277150

10

Списано на фiнансовий результат витрати на збут

791

93

50000

криття дебіторської заборгованості — резерв сумнівних боргів (РСБ).

Порядок створення РСБ регламентується П(С)БО 10 “Дебі! торська заборгованість”. Дебіторська заборгованість, за якою ство! рюється РСБ, має бути комерційною — з розрахунків за реалізо! вані товари, продукцію, виконані роботи, надані послуги на умовах подальшої оплати або на умовах товарного (комерційного) кре! диту. Створення РСБ передбачає один із принципів бухгалтерсь! кого обліку — обачності: певна сума дебіторської заборгованості не буде повернута, сплачена. РСБ дає можливість визначити і відобразити чисту реалізаційну вартість дебіторської заборгова! ності — суму поточної дебіторської заборгованості за товари, ро! боти, послуги за вирахуванням резерву сумнівних боргів. Тому створення РСБ дає можливість відобразити реальну картину фі! нансового стану підприємства в бухгалтерській звітності — стан його активів. Крім того, виникає проблема застосування термі! нів “сумнівний борг” і “безнадійна дебіторська заборгованість” на практиці.

Сумнівний борг — це поточна дебіторська заборгованість за продукцію (товари, роботи, послуги), щодо якої є невпевненість у її погашенні боржником.

Безнадійна дебіторська заборгованість — поточна дебіторсь! ка заборгованість, відносно якої є впевненість про її неповернен! ня боржником або за якою минув строк позовної давності.

Із визначення випливає, що сумнівний борг за певних умов (інформація про банкрутство покупця, арешт його рахунків) може стати безнадійним боргом. Крім того, після проходження термі! ну позовної давності (три роки, не враховуючи часу припинення цього терміну) будь!яка заборгованість стає безнадійною. Отже, до безнадійної заборгованості підприємство може зарахувати за! боргованість, термін позовної давності по якій минув (понад 36 місяців), і частину поточної дебіторської заборгованості (до 12 місяців або в межах нормального операційного циклу), щодо якої є впевненість про її неповернення.

РСБ обліковується на рахунку 38 “Резерв сумнівних боргів”, який є регулюючим для суми дебіторської заборгованості. Відпо! відно рахунок 38 є регулюючим контрактивним рахунком до ра! хунка 36 “Розрахунки з покупцями і замовниками”. Аналогічно, як 13 рахунок є контрактивним рахунком до рахунків 10, 11, 12

або субрахунок 285 до субрахунка 281 чи 282. За кредитом рахунка 38 відображається створення резерву в кореспонденції з рахунком 84, 93, 94, за дебетом — списання сумнівної дебіторської забор! гованості в кореспонденції з кредитом рахунка 36 або зменшення нарахованих резервів у кореспонденції з кредитом рахунка 71.

Стосовно методів нарахування РСБ згідно з П(С)БО 10 існує два методи: за платоспроможністю окремих дебіторів та на під! ставі класифікації дебіторів. У Інструкції по використанню Пла! ну рахунків ці методи визначено: за кожним боржником і за термінами погашення заборгованості.

Перший метод.

І варіант. Визначається частка дебіторської заборгованості, що буде погашена на кінець року.

Приклад (табл. 5.6).

Розраховану суму РСБ за таким способом відображають у ба! лансі доти, доки не буде створено нові суми заборгованостей або буде погашено частину заборгованостей.

ІІ варіант. Створення резерву сумнівних боргів виходячи з платоспроможності окремих дебіторів на підставі обсягів реалі! зації (табл. 5.7, 5.8, 5.9).

Таблиця 5.6

Початкові дані про дебіторську заборгованість на 31.12.2000

Покупець

Сума заборго!

Підстави для визначення

п/п

ваності, грн.

заборгованості сумнівною

1

А

5000

Скорочення діяльності

2

Б

6000

Оголошення про банкрутство

3

В

7000

Заборгованість перед іншими постачальниками

Разом сумнівних бор! гів (р. 162 Балансу)

18000

Інші

82000

Всього

100000

Коефіцієнт сумнів!

18000 : 100000 =

ності

= 0,18

РСБ

0,18 × 100000 =

= 18000

Таблиця 5.7

Відображення дебіторської заборгованості у Балансі

Стаття

Код

31.03

30.06

30.09

31.12

і т. д.

Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:

чисто реалізаційна

вартість

160

52000

42000

62000

102000

первісна вартість

161

70000

60000

80000

12000

резерв сумнівних боргів

162

18000

18000

18000

18000

Таблиця 5.8 Розрахунок РСБ залежно від суми неоплати

Покупець

Обсяг

Сума

Коефіцієнт

реалізації

неоплати

сумнівності

А

5000

2000

0,4

Б

6000

3000

0,5

В

7000

4000

0,57

Разом

18000

9000

0,5

Інші

82000

Всього

100000

Резерв сумнівних боргів за квартал

9000 × 0,5 = 4500 грн

Баланс — Актив (умовно)

Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:

чисто реалізаційна вартість

160

1000

первісна вартість

161

10000

резерв сумнівних боргів

162

9000

Другий метод ґрунтується на класифікації дебіторської забор! гованості за термінами її непогашення зі встановленням коефіцієн! та сумнівності для кожної групи з урахуванням даних минулих років (звітних періодів) про платоспроможність дебіторів.

Коефіцієнт сумнівності розраховується за минулий рік і його доцільно використовувати у наступний період. Також можна здій! снювати поквартальний розрахунок РСБ.

Таблиця 5.9

Розрахунок РСБ за класифікацією дебіторської заборгованості

Підприємства!

Сума несплат за днями, грн.

Разом

п/п

дебітори

термін

оплати не настав

1–90

91–180

181–270

271–365

1

“А”

1000

1000

2

“Б”

1000

2000

3000

3

“В”

3000

3000

6000

4

Разом

1000

1000

2000

3000

3000

10000

5

Коефіцієнт сумнівності

0,1

0,1

0,2

0,3

0,3

1,0

6

Розрахована сума резерву

100

100

400

900

900

2400

Нарахування РСБ за звітний період відображається проведенням: Д!т 944 “Сумнівні та безнадійні борги” — К!т 38 “Резерв сум! нівних боргів” — 2400 грн.

Приклад. Підприємство “Дніпро” отримало інформацію про банкрутство підприємства “А”. Сума дебіторської заборгованості підприємства “А” становить 1000 грн.

Списана дебіторська заборгованість з підприємства “А” буде відображена в бухгалтерському обліку записом Д!т 38 — К!т 36 на суму 1000 грн.

Якщо сума безнадійних боргів, які списуються, менша від суми нарахованого резерву, рахунок 38 буде мати кредитове са! льдо на кінець звітного періоду. Якщо суми безнадійних боргів у поточному періоді більші, ніж нарахований резерв, то частина безнадійного боргу, яка перевищує нарахований резерв сумнів! них боргів, списується за рахунок витрат поточного періоду за Д!т 944 “Сумнівні та безнадійні борги”.

Суми списаної безнадійної дебіторської заборгованості обліко! вують на позабалансовому рахунку 071 “Списана дебіторська заборгованість”; протягом не менше трьох років з дати списання для спостереження за можливістю її стягнення.

Приклад. Підприємство “А” сповістило, що може сплатити частину боргу у сумі 200 грн. У бухгалтерському обліку дебітор! ську заборгованість, яка буде погашена, слід відобразити таким чином: Д!т 36 — К!т 716 200 грн. Одночасно дебіторська за! боргованість списується з позабалансового рахунка 071 на суму 200 грн. Погашення заборгованості буде відображено на рахун!

ках проведенням Д!т 31 — К!т 36 200 грн.

Підприємство має право для розрахунку РСБ вибрати будь! який із методів. Для великих підприємств, які мають велику кількість покупців, найкраще використовувати другий метод, бо РСБ створюється і використовується не за кожним підприємст! вом, а за групою дебіторів. Також у примітках до фінансової звітності слід наводити суму поточної дебіторської заборгованос! ті за термінами погашення.

При здійсненні торговельної діяльності передбачено випадки повернення товарів. Для відображення повернення товарів вико! ристовують окремий субрахунок 704 “Відрахування з доходу”. Рахунок 704 призначений для відображення сум, на які повин! ний бути зменшений дохід, тому вартість повернутих покупцем товарів буде відбиватися з дебету рахунка 704 “Відрахування з доходу”, а не методом “червоного сторно” кредиту рахунка 702 “Дохід від реалізації товарів”. За аналогією з тим, що на суму повернутих товарів не сторнується дохід, а дебетується рахунок доходу, логічно було б оприбуткувати повернутий товар з дебету рахунка 28 “Товари” у кореспонденції з рахунком 90 “Собівар! тість реалізації”, а не сторнувати запис із списання товару при реалізації. Але Планом рахунків не передбачені записи по креди! ту рахунка 90, крім як з рахунком 79 “Фінансовий результат”. У зв’язку з цим проводиться запис з повернення товарів методом сторно.

Приклад. Припустимо, що покупцем був повернутий один телевізор, реалізація якого здійснена раніше, на суму 1800 грн (табл. 5.10).

Підприємство закриває рахунки доходів і витрат покварталь! но. У першому кварталі була здійснена реалізація, а в друго! му — повернення товару. В другому кварталі реалізації не було. Отже, рахунок 902 має по дебету один запис методом “червоного сторно”. Щоб рахунок закрився, робимо звичайний запис з де! бету цього рахунка з віднесенням суми на рахунок 791.

Таблиця 5.10

Бухгалтерські записи щодо повернення товарів

Зміст операції

Кореспонденція

Сума,

п/п

рахунків

грн.

Д!т

К!т

1

Віднесено на зменшення доходу від реалізації продажна вартість повернених товарів

704

361

1800

2

Відображено ПДВ методом “червоне сторно”

704

641

300

3

Відображено методом “червоне сторно” списання товарів при реалізації

902

281

1000

4

Відображено зменшення фінансового результату на вартість повернених товарів без ПДВ

791

704

1500

5

Віднесено собівартість повернених товарів на фінансовий результат

902

791

1000

Якщо ж у звітному періоді, у якому відбулось повернення товарів та здійснювалася реалізація, то методом сторно запис з рахунка 902 після повернення товару буде перекриватися запи! сами з віднесення на рахунок собівартості проданих товарів. І на! прикінці звітного періоду буде проводитися звичайне списання сальдо рахунка 902 на рахунок 791.

Після записів з повернення товару фінансовий результат, що розраховується на рахунку 791 “Результат основної діяльності”, був зменшений на 500 грн (торгова надбавка у вартості повер! нутого телевізора за мінусом ПДВ). У результаті цього фінан! совий результат, що враховується з рахунка 791, становитиме 2000 грн.

Формування та облік фінансових результатів.

Формування складу витрат та порядку їх планування в торгівлі

Для торгових підприємств не передбачений окремий рахунок для обліку витрат. Крім того, усі витрати враховуються не на одному рахунку, а розділяються за їхніми видами. Оскільки ви!

трати обігу являють собою витрати, що пов’язані з операційною діяльністю, то їх підрозділяють на адміністративні витрати, на збут та інші витрати операційної діяльності і обліковують, від! повідно, на рахунках 92 “Адміністративні витрати”, 93 “Ви! трати на збут” і 94 “Інші витрати операційної діяльності”.

Крім цього, такі витрати, як відсотки за кредит (і не тільки в торгових підприємств), відносяться до складу фінансових ви! трат, облік яких ведеться на окремому рахунку 95 “Фінансові витрати”. До того ж, Планом рахунків передбачені окремі рахунки для обліку витрат у розрізі видів діяльності. Найменування ра! хунків і субрахунків до них являють собою докладний опис складу витрат із класифікацією за видами діяльності.

Склад і структура витрат у торгівлі має відповідати Методич! ним рекомендацiям з формування складу витрат і порядку їх планування в торговельнiй діяльності, що затверджені наказом Міністерства економiки та з питань європейської інтеграції України вiд 22.05.02 № 145. Цi Методичнi рекомендацiї визначають склад поточних витрат торговельної дiяльностi i порядок їх плану! вання в пiдприємствах усiх форм власностi незалежно вiд органi! зацiйно!правових форм господарювання i мають рекомендацiйний характер. Норми рекомендацiй базуються на нацiональних по! ложеннях (стандартах) бухгалтерського облiку.

До складу витрат торговельної дiяльностi належать витрати пiдприємств, що здiйснюють таку дiяльнiсть, i виникають у про! цесi руху товарiв, а також витрати пiдприємств громадського харчування, що пов’язанi з випуском i реалiзацiєю продукцiї власного виробництва (далi — пiдприємства торгiвлi).

Поточнi витрати пiдприємства торгiвлi — це грошове вiдбиття витрат живої та уречевленої працi на здiйснення поточної торго! вельно!виробничої дiяльностi пiдприємства, що за натурально! речовим складом становлять спожиту частину матерiальних, не! матерiальних трудових і фiнансових ресурсiв. Згiдно із стандар! тами бухгалтерського облiку витрати — це зменшення економiчної вигоди у виглядi вибуття активiв чи збiльшення зобов’язань, якi призводять до зменшення власного капiталу (крiм зменшен! ня капiталу за рахунок його вилучення або розподiлу мiж влас!

никами).

Собiвартiсть реалiзованих товарiв включає вартiсть реалізо! ваних товарних запасiв, визначену розрахунковим шляхом

вiдповiдно до П(С)БО 9 “Запаси”, та транспортно!заготiвельних витрат, якi припадають на реалiзованi товари.

До складу поточних витрат пiдприємства торгiвлi входять ви! трати обiгу — представленi в грошовiй формi витрати пiдприємства на здiйснення процесу реалiзацiї товарiв, якi становлять за своєю суттю собiвартiсть послуг з доведення товарiв вiд виробника до споживача та пов’язаних iз змiною форм вартостi.

До складу витрат обiгу включають операцiйнi витрати, транс! портно!заготiвельнi витрати, що припадають на реалiзованi то! вари (продукцiю власного виробництва пiдприємств громадсько! го харчування — далi продукцiя), та вiдсотки за кредит, що вiдносяться до витрат фiнансової дiяльностi.

Класифiкацiя витрат. У плануваннi та облiку поточнi витра! ти торговельної дiяльностi класифiкують за видами дiяльностi, економiчними елементами та пiдгалузями торгiвлi (оптова торгiвля, роздрiбна торгiвля, громадське харчування).

В управлiннi поточними витратами торговельної дiяльностi, крiм зазначених класифiкацiйних ознак, можна застосовувати додатковi ознаки класифiкацiї — за ступенем реагування на змiну обсягiв дiяльностi, за перiодами, за центрами вiдповiдальностi чи мiсцем виникнення, за ступенем однорiдностi, за можливiстю контролю в конкретному структурному пiдроздiлi, за принципа! ми органiзацiї управлiння.

Поточнi витрати пiдприємств торгiвлi за видами дiяльностi класифiкуються за такими групами: витрати операцiйної дiяль! ностi; витрати фiнансової дiяльностi; витрати iнвестицiйної дiяльностi; iншi витрати звичайної дiяльностi; надзвичайнi ви! трати. Витрати операцiйної дiяльностi подiляють на: витрати, якi включають до собiвартостi реалiзованих товарiв (продукцiї); адмiнiстративнi витрати; витрати на збут; iншi операцiйнi витрати. Витрати операцiйної дiяльностi за їх економiчним змiстом гру! пують за економiчними елементами та статтями витрат.

Пiд економiчними елементами витрат розумiють сукупнiсть економiчно однорiдних витрат у грошовому вираженні за їх ви! дами (це групування дозволяє вiдповiсти на запитання, що ви!

трачено за даний звiтний перiод).

Статтi калькуляцiї характеризують склад використаних ре! сурсiв залежно вiд напрямiв дiяльностi (операцiйна, фiнансова, iнвестицiйна дiяльнiсть) та об’єкта витрат.

Статтi калькуляцiї показують, як формуються цi витрати з метою їх аналiзу та контролю — однi витрати показують за їх видами (елементами), iншi — за комплексними статтями (вклю! чаючи кiлька елементiв). При цьому один економiчний елемент витрат може бути присутнiм у кiлькох статтях калькуляцiї.

За ступенем реагування на змiну обсягiв дiяльностi витрати подiляють на умовно!постiйнi та змiннi.

До умовно!постiйних вiдносять такi витрати, розмiр яких не змiнюється внаслiдок змiни обсягiв товарообiгу. До постiйних належать витрати, пов’язанi з управлiнням дiяльнiстю пiд! приємства, а також витрати на забезпечення господарських по!

треб виробництва пiдприємства громадського харчування тощо.

Змiннi витрати включають у себе тi види витрат, величина яких змiнюється зi змiною обсягiв товарообiгу. До змiнних ви! трат належать витрати пiдприємств торгiвлi на сировину, купiвельнi напiвфабрикати, технологiчне паливо та енергiю, на оплату працi торговельно!оперативного персоналу та вiдповiднi суми вiдрахувань на соцiальнi заходи, а також iншi витрати.

За перiодами витрати торговельної дiяльностi подiляють на витрати поточного перiоду та витрати майбутнiх перiодiв.

Витрати поточного перiоду — це витрати на управлiння, збут продукцiї та iншi операцiйнi витрати, якi належать до того перiоду, в якому вони були здiйсненi.

Витрати майбутнiх перiодiв — це витрати, що мали мiсце протягом поточного або попереднiх звiтних перiодiв, але нале! жать до наступних звiтних перiодiв.

Вiднесення витрат майбутнiх перiодiв до витрат певного перiоду здiйснюється в повному обсязi або на основi їх розподiлу мiж кiлькома звiтними перiодами.

За центрами вiдповiдальностi чи мiсцем виникнення витрати подiляють на витрати вiддiлу, дiльницi, служби, iншого струк!

турного пiдроздiлу пiдприємства.

За ступенем однорiдностi витрати подiляють на простi (одно! елементнi) та комплекснi.

Простi витрати мають однорiдний змiст, тобто складаються з одного елементу витрат, наприклад, заробiтна плата або амор! тизацiйнi вiдрахування. До складу комплексних витрат вклю! чають елементи з рiзною економiчною природою, наприклад, ви! трати на зберiгання, пiдсортування товарiв.

За можливiстю контролю в конкретному структурному пiд! роздiлi розрiзняють контрольованi та неконтрольованi витрати в даному центрi i вiдповiдальностi.

За принципами органiзацiї (управлiння) — витрати планові та позаплановi.

Склад витрат операцiйної дiяльностi за економiчними еле! ментами. Склад витрат операцiйної дiяльностi за економiчними елементами визначають за витратами, якi не включають до собiвартостi реалізованої продукцiї (вiдповiдно до П(С)БО 16 “Ви! трати”).

Витрати операцiйної дiяльностi пiдприємства торгiвлi групують за такими економiчними елементами: матерiальнi витрати; ви! трати на оплату працi; вiдрахування на соцiальнi заходи; амор! тизацiя; iншi операцiйнi витрати.

До складу елемента “Матерiальнi витрати” включають вартiсть витрачених (спожитих) у процесi операцiйної дiяльностi:

1) матерiалiв і комплектуючих виробiв, що використанi в про! цесi торгiвлi, для забезпечення виробництва продукцiї, для гос! подарських потреб, технiчних цiлей та для гарантiйного ре! монту, гарантiйного обслуговування реалiзованих товарiв, у тому числi:

• поточних матерiальних витрат некапiтального характеру, по! в’язаних iз забезпеченням нормальних умов працi та додержан! ням правил технiки безпеки працi, санiтарно!гiгiєнiчних та iнших спецiальних вимог, передбачених правилами роботи пiдприємств торгiвлi в установленому законодавством порядку; • реактивiв, посуду, iншого приладдя та матерiалiв для роботи власних лабораторiй;

• комплектуючих виробiв тощо;

2) сировини та купiвельних напiвфабрикатiв, якi викорис! танi в пiдприємствах громадського харчування для приготуван! ня власної продукцiї;

3) паливно!мастильних матерiалiв усiх видiв, якi придбанi в стороннiх пiдприємств i органiзацiй i використанi на технологiчнi та iншi операцiйнi цiлi, у тому числi для належної експлуатацiї транспортних засобiв, опалення та освiтлення примiщень тощо. Витрати, що пов’язанi з власним виробництвом i використан! ням електричної та iнших видiв енергiї, включають до вiдповiдних елементiв витрат;

4) будiвельних матерiалiв і запасних частин для проведення поточного ремонту основних засобiв та iнших позаоборотних матерiальних активiв, у тому числi взятих у тимчасове викорис! тання згiдно з угодами про операцiйну оренду (лiзинг), а також

малоцiнних і швидкозношуваних предметiв;

5) тари й тарних матерiалiв, що використанi в операцiйнiй дiяльностi пiдприємства;

6) товарiв: вартiсть товарiв для власного використання (без продажу); вартiсть товарiв, вiдiбраних для оцiнки їх якостi з наступним порушенням цiлостi зразкiв, а також для фiзико!

хiмiчних i мiкробiологiчних дослiджень;

7) малоцiнних і швидкозношуваних предметiв, якi викорис! товують в операцiйнiй дiяльностi пiдприємства протягом одного року чи нормального операцiйного циклу, якщо вiн бiльше од!

ного року, зокрема:

• iнструментiв, господарського iнвентарю, спецiального осна! щення;

• санiтарного, спецiального одягу, взуття, захисних пристроїв тощо; • мила та iнших миючих і знезаражуючих засобiв; молока i лiкувально!профiлактичного харчування; вiдшкодування ви! трат працiвникам за придбання ними спецiального одягу, спе! цiального взуття та iнших засобiв iндивiдуального захисту у випадках невидачi їх адмiнiстрацiєю;

8) iнших матерiальних витрат, якi пов’язанi з виконанням пiдприємством робiт i послуг виробничого та невиробничого ха! рактеру (здiйснення окремих операцiй з реалiзацiї товарiв (про! дукцiї), виробництва продукцiї; проведення лабораторних аналiзiв сировини, яку використовують пiдприємства громадського хар!

чування у виробництвi власної продукцiї тощо).

Придбанi (отриманi) або виробленi матерiальнi цiнностi зара! ховують на баланс пiдприємства за їх первинною вартiстю, яку визначають вiдповiдно до П(С)БО 9 “Запаси”.

З метою визначення первинної вартостi матерiальних цiнностей розрiзняють:

• матерiальнi цiнностi, що внесенi до статутного капiталу пiд! приємства;

• матерiальнi цiнностi, що одержанi пiдприємством безоплатно; • матерiальнi цiнностi, що придбанi в результатi обмiну на подiб! нi матерiальнi цiнностi;

• матерiальнi цiнностi, що придбанi в обмiн на неподiбнi мате! рiальнi цiнностi.

Подiбними визнають такi матерiальнi цiнностi, якi мають одна! кове призначення (виконують подiбну функцiю в такому ж видi дiяльностi) i мають однакову справедливу вартiсть.

При вибуттi матерiальних цiнностей (реалiзацiї товарiв (продук! цiї), вiдпусканнi у виробництво сировини, переданнi у викорис! тання для забезпечення дiяльностi пiдприємства) оцiнку їх здiйс! нюють за одним з таких методiв вiдповiдно до П(С)БО 9 “Запаси”: • iдентифiкованої собiвартостi вiдповiдної одиницi матерiальних цiнностей;

• середньозваженої собiвартостi; собiвартостi перших за часом надходження матерiальних цiнностей (ФIФО);

• собiвартостi останнiх за часом надходження матерiальних цiн! ностей (ЛIФО);

• нормативних витрат.

Метод оцiнки матерiальних цiнностей при їх вибуттi пiдприєм! ство вибирає самостiйно.

До складу елементу “Витрати на оплату працi” включають основну заробiтну плату, додаткову заробiтну плату та iншi заохо! чувальнi та компенсацiйнi виплати.

1. До складу витрат на виплату основної заробiтної плати належать:

• заробiтна плата, яка нарахована за виконану роботу (вiдпрацьо! ваний час) вiдповiдно до встановлених норм працi (норми часу, виробiтку, обслуговування, посадовi обов’язки) за вiдрядними розцiнками, тарифними ставками (окладами) працівникiв і посадовими окладами всiх форм i систем оплати працi, що прийнятi на пiдприємствi;

• вартiсть товарiв (продукцiї), якi видають у порядку натураль! ної оплати працiвникам згiдно з дiючим законодавством (За! коном України “Про оплату працi” (108/95!ВР));

• суми вiдсоткових або комiсiйних нарахувань залежно вiд обсягу доходiв (прибутку), отриманих вiд реалiзацiї товарiв (продук! цiї), у випадках, коли вони є основною заробiтною платою.

2. До витрат на виплату додаткової заробiтної плати нале! жать:

• надбавки та доплати до тарифних ставок і посадових окладiв у розмiрах, передбачених дiючим законодавством;

• премiї та заохочення керiвникам, спецiалiстам, iншим служ! бовцям і працівникам за виробничi результати;

• гарантiйнi та компенсацiйнi виплати; оплата вiдпусток; оплата iншого невiдпрацьованого часу; iншi витрати на оплату працi.

Надбавки та доплати до тарифних ставок і посадових окладiв у розмiрах, передбачених дiючим законодавством, включають такi їх види:

• квалiфiкованим працівникам, якi зайнятi на особливо вiдповi!

дальних роботах, за високу квалiфiкацiйну майстернiсть;

• за класнiсть водiям автомобiлiв, працівникам провiдних професiй та iншим категорiям працiвникiв торговельних пiд! приємств, у яких введено такi надбавки, та доплати за зван! ня майстра i класи квалiфiкацiї;

• бригадирам iз числа працiвникiв, не звiльнених вiд основної роботи, за керiвництво бригадами;

• персональнi надбавки;

• керiвникам, спецiалiстам, службовцям за високi досягнення у працi або за виконання особливо важливих завдань на термiн їх виконання;

• за сумiщення професiй (посад), розширення зон обслуговування або збiльшення обсягу виконуваних робiт;

• доплати до середнього заробiтку у випадках, передбачених законодавством;

• за роботу у важких, шкiдливих, особливо шкiдливих умовах; за роботу в багатозмiнному та безперервному режимi виробни! цтва (включаючи доплати за роботу у вихiднi днi, що є робо!

чими днями за графiком), у нiчний час;

• за знання iноземної мови;

• оплату працi квалiфiкованих працівникiв, керiвникiв, спецiа! лiстiв пiдприємств, залучених без звiльнення вiд основної ро! боти до пiдготовки, перепiдготовки та пiдвищення квалiфiкацiї працiвникiв, для керiвництва виробничою практикою студентiв; • iншi надбавки та доплати, передбаченi законодавством.

Мiнiмальнi розмiри доплат і надбавок мiжгалузевого характе! ру встановленi Кодексом законiв України про працю (322–08) i мають обов’язковий характер.

Премiї та заохочення керiвникам, спецiалiстам, iншим служ! бовцям і працівникам за виробничi результати включають такi їх види:

• за виконання i перевиконання виробничих завдань; за пiдви! щення продуктивностi працi, виробiтку; за полiпшення кiн! цевих результатiв господарської дiяльностi бригади, дiльницi, цеху;

• за економiю сировини, матерiалiв, iнструментiв та iнших матерiальних цiнностей;

• винагороди (вiдсотковi надбавки) за вислугу рокiв, стаж роботи (надбавки за стаж роботи за спецiальнiстю на даному пiдприєм!

ствi), якi передбаченi чинним законодавством.

Пiдприємства, якi за чинним законодавством виплачують ви! нагороду за вислугу рокiв, можуть створювати резерв на її ви!

плату, включаючи:

• збiр на обов’язкове державне пенсiйне страхування, загально! обов’язкове соцiальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатностi та витратами, зумовленими народжен! ням та похованням, загальнообов’язкове державне соцiальне страхування на випадок безробiття, iндивiдуальне страхування; • матерiальну допомогу;

• вiдсотковi або комiсiйнi винагороди, виплаченi додатково до тарифної ставки (окладу);

• одноразовi заохочення (наприклад, окремих працiвникiв за виконання особливо важливих виробничих завдань). Гарантiйнi та компенсацiйнi виплати включають:

• оплату працi у вихiднi та святковi (неробочi) днi, у понадуроч!

ний час за розцiнками, установленими законодавчими актами; • суми вiдшкодування втраченого заробiтку внаслiдок тимчасової втрати працездатностi до фактичного заробiтку у випадках, коли працiвник продовжує працювати на пiдприємствi;

• виплати рiзницi в окладах працiвникам, працевлаштованим з iнших пiдприємств iз збереженням протягом деякого часу (вiд! повiдно до законодавства) розмiру посадового окладу за попе! реднiм мiсцем роботи, а також при тимчасовому заступництвi; • оплату працiвникам днiв вiдпочинку, наданих їм у зв’язку з роботою понад нормальну тривалiсть робочого часу при вах! товому методi органiзацiї працi, при пiдсумковому облiку ро! бочого часу та в iнших випадках, передбачених законодав!

ством;

• суми виплат, пов’язаних з iндексацiєю заробiтної плати працiв!

никiв у межах, передбачених законодавчими та iншими нор!

мативно!правовими актами (законами України “Про оплату працi” (108/95!ВР), “Про iндексацiю грошових доходiв насе! лення” (1282–12), постановою Верховної Ради України “Про iндексацiю грошових доходiв населення” вiд 03.12.98; № 292! XIV, постановами Кабiнету Мiнiстрiв України “Про затвер! дження Порядку проведення iндексацiї грошових доходiв гро! мадян” вiд 07.05.98 № 663, “Про iндексацiю грошових доходiв громадян” вiд 21.12.98 № 2034).

Згiдно з Порядком проведення iндексацiї грошових доходiв громадян (663–98) до витрат виробництва може бути включена лише та частина суми iндексацiї, яку нараховують на виплати, що належать до витрат на виробництво; компенсацiю працiвникам втрати частини заробiтної плати у зв’язку з порушенням термiнiв її виплати.

Компенсацiю здiйснюють згiдно iз законами України “Про оплату працi” (108/95!ВР), “Про компенсацiю громадянам втра! ти частини доходiв у зв’язку з порушенням строкiв їх виплати” (2050–14).

Компенсацiю здiйснюють у разi затримки на один i бiльше календарних мiсяцiв виплати заробiтної плати, нарахованої працiвникові:

• оплату за час вимушеного прогулу або виконання нижчеопла!

чуваної роботи у випадках, передбачених законодавством;

• вартiсть безкоштовно наданих працiвникам пiдприємства ко! мунальних послуг, продуктiв харчування тощо вiдповiдно до законодавства;

• витрати на оплату житла, безкоштовно наданого працiвникам пiдприємства вiдповiдно до законодавства (суми грошових компенсацiй за ненадання безкоштовно житла, комунальних послуг та iн.);

• вартiсть безкоштовно наданих предметiв (включаючи форме! ний одяг, обмундирування), що залишаються в особистому постiйному користуваннi, або суму пiльг у зв’язку з прода! жем їх за зниженими цiнами вiдповiдно до перелiку та норм, установлених чинними нормативно!правовими актами (крiм вартостi виданого спецодягу, спецвзуття та iнших засобiв iнди! вiдуального захисту, мила та iнших миючих, знезаражуючих засобiв, молока i лiкувально!профiлактичного харчування або вiдшкодування витрат працiвникам за придбання ними спец!

одягу, спецвзуття та iнших засобiв iндивiдуального захисту у разi невидачi їх адмiнiстрацiєю);

• виплату рiзницi мiж заробiтками при переведеннi на нижче! оплачувану роботу вiдповiдно до законодавства.

Оплата вiдпусток включає: оплату щорiчних основних i додат! кових вiдпусток вiдповiдно до Закону України “Про вiдпустки” (504/96!ВР) та КЗпП (322–08), грошових компенсацiй за неви!

користану вiдпустку.

Якщо на пiдприємствi створюють резерв для забезпечення ви! плат вiдпусток, то до витрат виробництва (обiгу) включають щомiсячнi вiдрахування на створення такого резерву, включаючи обов’язковi вiдрахування на збори на обов’язкове державне пен! сiйне страхування, загальнообов’язкове соцiальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатностi та витратами:

• зумовленими народженням та похованням, загальнообов’яз! кове державне соцiальне страхування на випадок безробiття, iндивiдуальне страхування. Сума забезпечення визначається щомiсяця як добуток фактично нарахованої заробiтної плати працiвникам i вiдсотка, обчисленого як вiдношення рiчної;

• планової суми на оплату вiдпусток до загального планового фонду оплати працi; оплату навчальних вiдпусток, наданих працiвникам, якi навчаються у вечiрнiх та заочних вищих i середнiх спецiальних навчальних закладах, аспiрантурах, а також навчаються без вiдриву вiд виробництва у вечiрнiх, заочних загальноосвiтнiх школах.

Оплата iншого невiдпрацьованого часу включає:

• оплату спецiальної перерви в роботi у випадках, передбаче! них законодавством, оплату пiльгового часу пiдлiткам;

• оплату робочого часу працiвникiв, яких залучають до вико! нання державних або громадських обов’язкiв, якщо цi обо! в’язки вони виконують у робочий час вiдповiдно до законо!

давства;

• суми заробiтної плати за основним мiсцем роботи працівни! кам, керiвникам i спецiалiстам пiдприємств за час їхнього навчання з вiдривом вiд виробництва в системi пiдвищення квалiфiкацiї та перепiдготовки кадрiв;

• оплату працiвникам!донорам днiв обстеження, здавання кровi та вiдпочинку, якi їм надають пiсля кожного дня здавання кровi.

Iншi витрати на оплату працi включають:

• оплату працi працiвникiв, якi не перебувають у штатi пiдприєм! ства, за виконання робiт згiдно з договорами цивiльно!правового характеру, включаючи договiр пiдряду, за умови, що розрахунки з працiвниками за виконану роботу проводить безпосередньо це пiдприємство. Розмiр коштiв, спрямованих на оплату працi цих працiвникiв, визначають виходячи з кошторису на вико! нання робiт (послуг) за договором i платiжних документiв;

• оплату працi працiвникiв, якi не перебувають у штатi пiд! приємства, за виконання разових робiт (ремонт iнвентарю, побiлка i фарбування, роботи з експертизи тощо);

• суми, нарахованi за виконану роботу особам, залученим до роботи на пiдприємствi згiдно зi спецiальними договорами з державними органiзацiями (на надання робочої сили), якi ви! данi безпосередньо цим особам;

• оплату працi студентiв вищих навчальних закладiв i учнiв середнiх спецiальних та професiйно!технiчних навчальних закладiв, якi працюють на пiдприємствах у складi студентсь! ких загонiв;

• оплату працi студентiв вищих навчальних закладiв i учнiв середнiх спецiальних та професiйно!технiчних навчальних закладiв, що проходять виробничу практику на пiдприємствi, а також оплату працi учнiв загальноосвiтнiх шкiл у перiод професiйної орiєнтацiї, якi залученi на тимчасову роботу до посильної працi на перiод канiкул.

Якщо працiвники, зазначенi в цьому пунктi, виконують тi ж роботи, що й основнi працiвники пiдприємства торгiвлi, зайнятi реалiзацiєю товарiв (продукцiї) або виробництвом продукцiї, то нарахована їм заробiтна плата за виконану роботу (вiдпрацьо! ваний час) також може бути вiднесена до основної заробiтної плати.

3. До iнших заохочувальних і компенсацiйних виплат нале! жать виплати у формi винагород за пiдсумками роботи за рiк, премiї за спецiальними системами i положеннями, компенсацiйнi та iншi грошовi й матерiальнi виплати, якi не передбаченi акта! ми чинного законодавства або якi провадять понад установленi зазначеними актами норми.

До суми наданих пiдприємством трудових i соцiальних пiльг працiвникам за рiшенням трудового колективу вiдносять оплату

додатково наданих (понад передбачених законодавством) вiдпус! ток, у тому числi жiнкам, якi виховують дiтей, одноразову допо! могу працiвникам, якi виходять на пенсiю, доплати i надбавки до державних пенсiй працюючим пенсiонерам, оплату за навчан! ня в навчальних закладах дiтей працiвникiв пiдприємства, вартiсть путiвок на лiкування i вiдпочинок або суми компенсацiй, виданi замiсть путiвок; екскурсiї i мандрiвки, здешевлення вартостi хар! чування працiвникiв як готiвкою, так i за безготiвковими розра! хунками в їдальнях, буфетах, профiлакторiях, витрати на пога! шення позик, виданих працiвникам пiдприємств для полiпшення житлових умов, включаючи кошти для погашення первинних внескiв для вступу в житловий кооператив та на iндивiдуальне будiвництво, придбання садових будинкiв i обзаведення домашнiм господарством, витрати на благоустрiй садiвничих товариств (будiвництво дорiг, енерго!, водопостачання, осушення та iншi витрати загального характеру), будiвництво гаражiв, iншi випла! ти, що мають iндивiдуальний характер (оплата квартири та на! йманого житла, крiм гуртожиткiв, продовольчих та непродово! льчих товарiв, включаючи товари, одержанi за бартером, продук! тових замовлень, проїзних квиткiв, абонементiв у групи здоро! в’я, передплати на газети та журнали, протезування, виплати рiзницi в цiнах на паливо або суми компенсацiї працiвникам вартостi виданого палива у випадках, не передбачених чинним законодавством, та iн.), суми прибутку, спрямованi на придбан! ня акцiй (для працiвникiв трудового колективу), кошти, спрямо! ванi на викуп майна пiдприємства членами трудового колективу за рахунок коштiв пiдприємства (або коштiв, узятих у позику в установах банкiв, з початку її погашення) з моменту їх персонi! фiкацiї, витрати в розмiрi страхових внескiв пiдприємств (крiм сум матерiальної допомоги, що надає пiдприємство на похован! ня), пов’язаних з добровiльним страхуванням працiвникiв (вiд нещасних випадкiв, безробiття тощо), якщо договiр страхуван! ня передбачає виплату обумовленої суми застрахованiй фiзичнiй особi незалежно вiд виникнення страхового випадку пiсля закiн! чення термiну страхового договору. При цьому цi суми включають до фонду оплати працi в тому мiсяцi, в якому провадять перера!

хунки страховiй компанiї.

До складу елемента “Вiдрахування на соцiальнi заходи” вклю!

чають:

• вiдрахування на обов’язкове державне пенсiйне страхування; • вiдрахування на загальнообов’язкове державне соцiальне стра! хування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатностi та витратами, зумовленими народженням і похованням;

• вiдрахування на загальнообов’язкове державне соцiальне стра! хування на випадок безробiття (далi — страхування на випа!

док безробiття);

• вiдрахування на загальнообов’язкове державне соцiальне стра! хування вiд нещасного випадку на виробництвi та професiйного захворювання, якi спричинили втрату працездатностi;

• вiдрахування на iндивiдуальне страхування персоналу пiд! приємства;

• оплата перших п’яти днiв тимчасової непрацездатностi внаслi! док захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним ви! падком на виробництвi, за рахунок коштiв пiдприємства;

• медичне страхування;

• вiдрахування на iншi соцiальнi заходи.

Вiдрахування на обов’язкове державне пенсiйне страхування здiйснюють у порядку, встановленому Законом України “Про збiр на обов’язкове державне пенсiйне страхування” (400/97!ВР) (iз змiнами та доповненнями).

Об’єкт оподаткування на обов’язкове державне пенсiйне стра! хування визначається за видами платникiв збору (табл. 5.11).

Таблиця 5.11

Види та об’єкти оподаткування збором на обов’язкове державне пенсійне страхування

Платники збору

Об’єкт оподаткування збором

п/п

на обов’язкове державне

на обов’язкове державне

пенсiйне страхування

пенсiйне страхування

1

2

3

1

Суб’єкти пiдприємницької дiяль!

Фактичнi витрати на оплату

ностi усiх форм власностi, їх

працi працiвникiв, якi вклю!

об’єднання, бюджетнi, громадськi

чають в себе витрати на ви!

та iншi установи й органiзацiї,

плату основної i додаткової

об’єднання громадян та iншi юри!

заробiтної плати та iнших

дичнi особи, а також фiзичнi

заохочувальних і компенса!

особи — суб’єкти пiдприємницької

цiйних виплат, у тому числi

дiяльностi, якi використовують

в натуральнiй формi, визна!

працю найманих працiвникiв

ченi згiдно з нормативно!

правовими актами

Продовження табл. 5.11

1

2

3

2

Фiлiї, вiддiлення та iншi вiдокрем!

Фактичнi витрати на оплату

ленi пiдроздiли платникiв податку,

працi працiвникiв, якi вклю!

зазначених у пунктi 1 цiєї статтi,

чають у себе витрати на ви!

що не мають статусу юридичної

плату основної i додаткової

особи, розташованi на територiї

заробiтної плати та iнших

iншої, нiж платник зборiв, тери!

заохочувальних і компен!

торiальної громади

сацiйних виплат, у тому числi в натуральнiй формi, визначенi нормативно!

правовими актами

3

Фiзичнi особи — суб’єкти пiдприєм!

Сума оподатковуваного дохо!

ницької дiяльностi, якi не вико!

ду (прибутку), яка обчислена

ристовують працю найманих пра!

в порядку, визначеному

цiвникiв, а також адвокати,

Кабiнетом Мiнiстрiв України

їх помiчники, приватнi нотарiуси,

вiдповiдно до законодавства

iншi особи, якi не є суб’єктами пiдприємницької дiяльностi i займаються дiяльнiстю, пов’язаною з одержанням доходу

України

4

Юридичнi та фiзичнi особи, що

Сума операцiї з купiвлi!

здiйснюють операцiї з купiвлi!

продажу валют

продажу валют

5

Суб’єкти пiдприємницької дiяль!

Вартiсть реалiзованих юве!

ностi, якi здiйснюють торгiвлю

лiрних виробiв iз золота

ювелiрними виробами iз золота

(крiм обручок), платини

(крiм обручок), платини і дорого!

цiнного камiння

i дорогоцiнного камiння

6

Юридичнi та фiзичнi особи при

Вартiсть легкового автомо!

вiдчуженнi легкових автомобiлiв, крiм легкових автомобiлiв, якими забезпечують iнвалiдiв, та тих автомобiлiв, якi переходять у власнiсть спадкоємцям за законом

бiля

7

Суб’єкти пiдприємницької дiяль!

Кiлькiсть вироблених ними

ностi (у тому числi нерезиденти) —

тютюнових виробiв (крiм

виробники та iмпортери тютюно!

тих, якi експортують), що

вих виробiв

пiдлягають продажу, обмiну на iншi товари (продукцiю, роботи, послуги), безоплат! нiй передачi або з частковою їх оплатою, у тому числi своїм працiвникам, та кiль!

Закінчення табл. 5.11

1

2

3

кiсть тютюнових виробiв, що ввозять (iмпортують) на митну територiю України

8

Пiдприємства, установи та органi!

Вартiсть нерухомого майна,

зацiї усiх форм власностi та фi!

зазначена в договорi купiвлi!

зичнi особи, якi купують нерухоме майно, крiм державних пiдприємств, установ i органiзацiй, що купують нерухоме майно за рахунок бюджетних коштiв, установ та органiзацiй iноземних держав, що користуються iмунi! тетами i привiлеями згiдно iз за! конами та мiжнародними догово! рами України, згода на обов’язко! вiсть яких надана Верховною Радою України, а також громадян, якi купують житло i перебувають у черзi на одержання житла або купують житло вперше

продажу такого майна

Ставки збору на обов’язкове державне пенсiйне страхуван! ня встановлюють за видами платникiв збору Законом України “Про збiр на обов’язкове державне пенсiйне страхування” (400/ 97!ВР).

Для платникiв збору, якi мають найманих працiвникiв, але не здiйснюють витрат на оплату їх працi, об’єктом оподаткуван! ня збором на обов’язкове державне пенсiйне страхування є сума коштiв, яку визначають розрахунково як добуток визначеного законом мiнiмального розмiру заробiтної плати на кiлькiсть працiвникiв такого платника збору, на яких здiйснюють нараху!

вання заробiтної плати.

Вiдрахування на загальнообов’язкове державне соцiальне стра! хування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатностi та ви! тратами, зумовленими народженням і похованням, здiйснюють вiдповiдно до Закону України “Про загальнообов’язкове держав! не соцiальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою праце! здатностi та витратами, зумовленими народженням та похован! ням” (2240–14) (iз змiнами та доповненнями).

До витрат пiдприємства торгiвлi вiдносять суму страхових внескiв, нарахованих страхувальником!роботодавцем до фонду вiдповiдно до законодавства.

Збiр на обов’язкове соцiальне страхування нараховують на фактичнi витрати на оплату працi працiвникiв, якi включають витрати на виплату основної i додаткової заробiтної плати та iншi види заохочень i виплат, виходячи з тарифних ставок, у виглядi премiй, заохочень, у тому числi в натуральнiй формi, якi пiдлягають обкладанню податком на доходи фiзичних осiб (при! бутковим податком з громадян).

До цих витрат не вiдносять витрати на оплату виконаних робiт (послуг) згiдно з цивiльно!правовими договорами, виплату доходiв у виглядi дивiдендiв, а також iншi витрати, якi не вра! ховують при обчисленнi середньомiсячної заробiтної плати для призначення пенсiй, перелiк яких затверджує Кабiнет Мiнiстрiв України.

Вiдрахування на загальнообов’язкове державне соцiальне страху! вання на випадок безробiття здiйснюють згiдно iз Законом України “Про загальнообов’язкове державне соцiальне страхування на ви!

падок безробiття” (1533–14) (iз змiнами i доповненнями).

До витрат пiдприємства включають нарахованi страховi внес! ки страхувальникiв!роботодавцiв, що сплачують їх на умовах i в порядку, передбачених цим Законом (1533–14) та iншими зако! нодавчими актами.

До цих витрат не вiдносять витрати на оплату виконаних робiт (послуг) згiдно з цивiльно!правовими договорами, виплату доходiв у виглядi дивiдендiв, а також iншi витрати, якi не вра! ховують при обчисленнi середньомiсячної заробiтної плати для призначення пенсiй, перелiк яких затверджує Кабiнет Мiнiстрiв України.

Вiдрахування на загальнообов’язкове державне соцiальне стра! хування вiд нещасного випадку на виробництвi та професiйного захворювання, якi спричинили втрату працездатностi, здiйснюють згiдно iз Законом України “Про загальнообов’язкове державне соцiальне страхування вiд нещасного випадку на виробництвi та професiйного захворювання, якi спричинили втрату працездат! ностi” (1105–14).

Страховий тариф щодо вiдрахувань на загальнообов’язкове державне соцiальне страхування вiд нещасного випадку на вироб!

ництвi та професійного захворювання, якi спричинили втрату працездатностi, визначено Законом України “Про страховi тари! фи на загальнообов’язкове державне соцiальне страхування вiд нещасного випадку на виробництвi та професiйного захворюван! ня, якi спричинили втрату працездатностi” (2272–14) i встанов! люється у вiдсотках до фактичних витрат на оплату працi най! маних працiвникiв вiдповiдно до класiв професiйного ризику ви! робництва.

Страховi внески на iндивiдуальне страхування та на iншi соцiальнi заходи персоналу пiдприємства встановлюють вiдповiднi закони України з кожного окремого виду страхування.

Розмiри страхових внескiв на загальнообов’язкове державне соцiальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою праце! здатностi та витратами, зумовленими народженням і похован! ням, та на загальнообов’язкове державне соцiальне страхування на випадок безробiття встановлюють у вiдсотках до сум фактич! них витрат на оплату працi найманих працiвникiв, що включа! ють витрати на виплату основної та додаткової заробiтної пла! ти, iнших заохочувальних i компенсацiйних виплат, у тому числi в натуральнiй формi, що визначають згiдно з нормативно!право! вими актами, прийнятими вiдповiдно до Закону України “Про оплату працi” (108/95!ВР), якi пiдлягають обкладенню прибут!

ковим податком з громадян.

Розмiри внескiв на обов’язкове державне соцiальне страху! вання залежно вiд його виду щороку установлює Верховна Рада України вiдповiдно для роботодавцiв i застрахованих осiб з кож! ного виду страхування одночасно iз затвердженням Державного бюджету України, якщо iнше не передбачено законами України з окремих видiв обов’язкового державного соцiального страху!

вання.

Страховi внески (збори) до Фонду загальнообов’язкового дер! жавного соцiального страхування на випадок безробiття, Фонду соцiального страхування з тимчасової втрати працездатностi, Фонду соцiального страхування вiд нещасних випадкiв на вироб! ництвi і професiйних захворювань та Пенсiйного фонду нарахо! вують із сум, що не перевищують максимальну величину фактич! них витрат на оплату працi найманих працiвникiв, у розрахунку на кожну фiзичну особу, з якої вiдповiдно до законодавчих і

нормативно!правових актiв України справляють страховi внески (у розмiрi, визначеному постановою Кабiнету Мiнiстрiв України “Про максимальну величину фактичних витрат на оплату працi найманих працiвникiв, оподатковуваного доходу (прибутку), су! купного оподатковуваного доходу (граничну суму заробiтної плати (доходу)), з яких справляються страховi внески (збори) до со!

цiальних фондiв” вiд 07.03.01 № 225).

Суми виплат, якi не включають до складу сукупного оподат! ковуваного доходу громадян i не враховують при визначеннi бази нарахування страхових внескiв, податкiв i зборiв, якi нарахо! вують на фонд оплати працi вiдповiдно до законодавства Украї! ни, визначенi Декретом Кабiнету Мiнiстрiв України “Про прибу! тковий податок з громадян” вiд 26.12.92 № 13–92 (iз змiнами i доповненнями). До них вiдносять:

• допомогу з державного соцiального страхування i державного соцiального забезпечення, крiм допомоги по тимчасовiй непра! цездатностi (у тому числi допомоги по догляду за хворою ди! тиною); суми одержуваних алiментiв; державнi пенсiї, а також додатковi пенсiї, що виплачуються за умовами добровiльного страхування пенсiй;

• компенсацiйнi виплати в грошовiй i натуральнiй формi у межах норм, передбачених чинним законодавством, за винятком компенсацiї за невикористану вiдпустку при звiльненнi;

• суми, одержуванi в результатi вiдчуження майна, що належить громадянам на правах власностi, за нотарiальне посвiдчення або за операцiї, з вiдчуження якого сплачується державне мито чи плата за вчинення нотарiальних дiй, крiм доходiв громадян, одержуваних вiд реалiзацiї продукцiї та iншого май! на в результатi здiйснення ними пiдприємницької дiяльностi; • доходи громадян вiд продажу вирощеної в особистому пiдсоб! ному господарствi, на присадибнiй, дачнiй i садовiй дiлянцi продукцiї рослинництва i бджiльництва, худоби, кролiв, нутрiй, птицi як у живому виглядi, так i продукцiї їх забою в сирому виглядi та у виглядi первинної переробки;

• суми доходiв, що направляються у джерела їх одержання на придбання акцiй, та суми, iнвестованi на реконструкцiю i розширення виробництва суб’єктiв пiдприємницької дiяль! ностi;

• суми, одержуванi працiвниками на вiдшкодування шкоди, заподiяної їм калiцтвом або iншим ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням ними трудових обов’язкiв, а також у зв’язку iз втратою годувальника;

• суми, одержуванi громадянами за здавання ними кровi, вiд iнших видiв донорства;

• вартiсть путiвок на лiкування, вiдпочинок та у дитячi оздо! ровчi табори, крiм туристських i мiжнародних;

• суми плати за утримання та навчання дiтей у дошкiльних виховних закладах, закладах загальної середньої, професiйно! технiчної освiти, а також у державних вищих навчальних закладах освiти, розташованих на територiї України, за раху! нок фiзичних або юридичних осiб;

• суми дивiдендiв, що були оподаткованi пiд час їх виплати вiдповiдно до Закону України “Про оподаткування прибутку пiдприємств” (334/94!ВР);

• суми, одержанi громадянами за здану ними вторинну сирови! ну (макулатуру та ганчiр’я);

• суми допомоги, вартiсть подарункiв (призiв), що надаються один раз на календарний рiк у межах розмiру прожиткового мiнiмуму, встановленого законом на працездатну особу, за рахунок юридичних, фiзичних осiб та громадських органiзацiй. Оплату перших п’яти днiв тимчасової непрацездатностi вна! слiдок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним ви! падком на виробництвi (далi — днi тимчасової непрацездатнос! тi), здiйснюють вiдповiдно до Порядку оплати перших п’яти днiв тимчасової непрацездатностi внаслiдок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництвi, за рахунок коштiв пiдприємства, установи, органiзацiї, затвердженого поста! новою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 06.05.01 № 439.

Оплату днiв тимчасової непрацездатностi застрахованiй особi провадять за основним мiсцем роботи у формi матерiального за! безпечення, яке повнiстю або частково компенсує втрату заробiтної плати за робочi днi (години) згiдно з графiком роботи, що припа!

дають на днi тимчасової непрацездатностi.

Роботодавцi, дiяльнiсть яких фiнансують за рахунок держав! ного та/або мiсцевих бюджетiв, сплачують страховi внески з коштiв, передбачених на такi цiлi, та не включають нарахованi страховi внески до витрат дiяльностi.

До складу елемента “Амортизацiя” включають суму нарахо! ваної амортизацiї основних засобiв, iнших необоротних ма!

терiальних активiв та нематерiальних активiв.

Основнi засоби (крiм землi) є об’єктом амортизацiї. Нараху! вання амортизацiї здiйснюють протягом термiну корисного вико! ристання об’єкта, який встановлює пiдприємство при визнаннi цього об’єкта активом (при зарахуваннi на баланс), i призупи! няють на перiод його реконструкцiї, модернiзацiї, добудови, до! обладнання i консервацiї.

Положенням (стандартом) бухгалтерського облiку 7 “Основнi засоби” рекомендовано здiйснювати нарахування амортизацiї ос! новних засобiв (крiм iнших необоротних матерiальних активiв) за такими методами:

1) прямолiнiйним, за яким рiчну суму амортизацiї визнача! ють дiленням вартостi, яка амортизується, на очiкуваний перiод часу використання об’єкта основних засобiв.

При використаннi цього методу вартiсть об’єкта основних за! собiв списують однаковими частками протягом усього перiоду його експлуатацiї;

2) зменшення залишкової вартостi, за яким рiчна сума амор! тизацiї визначається як добуток залишкової вартостi об’єкта на початок звiтного року (або первинної вартостi на дату початку нарахування амортизацiї) та рiчної норми амортизацiї;

3) прискореного зменшення залишкової вартостi, за яким рiчну суму амортизацiї визначають як добуток залишкової вартостi об’єкта на початок звiтного перiоду (або первинної вартостi на дату початку нарахування амортизацiї) та подвоєної рiчної нор!

ми амортизацiї;

4) кумулятивним, за яким рiчну суму амортизацiї визнача! ють як добуток вартостi, що амортизується, та кумулятивного коефiцiєнта.

Кумулятивний метод амортизацiї, методи зменшення залиш! кової вартостi та прискореного зменшення залишкової вартостi є методами прискореної амортизацiї основних засобiв.

Мiсячну суму амортизацiї об’єкта при застосуваннi методiв зменшення залишкової вартостi, прискореного зменшення залиш! кової вартостi, прямолiнiйного та кумулятивного визначають дiленням рiчної суми амортизацiї на 12;

5) виробничим, за яким мiсячну суму амортизацiї визначають як добуток фактичного мiсячного обсягу продукцiї (робiт, по! слуг) та виробничої ставки амортизацiї.

Виробничу ставку амортизацiї обчислюють дiленням вартостi, що амортизується, на загальний обсяг продукцiї (робiт, послуг), який пiдприємство очiкує виробити з використанням об’єкта ос!

новних засобiв.

Метод амортизацiї обирає пiдприємство самостiйно з ураху! ванням очiкуваного способу одержання економiчних вигод вiд його використання.

У разi змiни передбаченого способу одержання економiчних вигод вiд використання об’єкта переглядають метод амортизацiї.

Нарахування амортизацiї проводять щомiсяця незалежно вiд фiнансових результатiв пiдприємства.

Нарахування амортизацiї починають з мiсяця, наступного за мiсяцем, у якому об’єкт основних засобiв став придатним для корисного використання, i припиняють, починаючи з мiсяця ви! буття об’єкта основних засобiв.

Пiдприємства можуть також застосовувати норми i методи нарахування амортизацiї основних засобiв, передбаченi податко! вим законодавством (податковi методи).

Вiдповiдно до Положення (стандарту) бухгалтерського облiку 7 “Основнi засоби” амортизацiю iнших необоротних матерiальних активiв нараховують з використанням прямолiнiйного та вироб!

ничого методiв.

Якщо об’єкт основних засобiв та iнших необоротних ма! терiальних активiв знаходиться в оперативнiй орендi, то в орен! даря його облiковують на позабалансовому рахунку. Амортиза! цiю нараховує за таким об’єктом орендодавець.

Затрати орендаря на полiпшення об’єкта оперативної оренди (модернiзацiя, модифiкацiя, добудова, дообладнання, реконструк! цiя тощо), що приводять до збiльшення майбутнiх економiчних вигод, якi попередньо очiкувалися вiд його використання, вiдображають як капiтальнi iнвестицiї у створення (будiвництво) iнших необоротних матерiальних активiв i які пiдлягають амор! тизацiї.

Амортизацiю об’єкта фiнансової оренди нараховує орендар протягом перiоду очiкуваного використання активу.

Затрати орендаря на полiпшення об’єкта фiнансової оренди, що приводять до збiльшення майбутнiх економiчних вигод, якi попередньо очiкувалися вiд його використання, вiдображають як капiтальнi iнвестицiї, що включенi до вартостi об’єкта фiнансової оренди i пiдлягають амортизацiї.

Нарахування амортизацiї нематерiальних активiв здiйснюють протягом термiну їх корисного використання, який встановлює пiдприємство при визнаннi цього об’єкта активом (при зараху!

ваннi на баланс), але не бiльше 20 рокiв.

Нематерiальнi активи, що внесенi до статутного фонду, є пря! мою iнвестицiєю i пiдлягають амортизацiї, як i основнi засоби.

Нараховувати амортизацiю починають з мiсяця, наступного за мiсяцем, у якому нематерiальний актив став придатним для використання, i припиняють, починаючи з мiсяця, наступного за мiсяцем вибуття нематерiального активу.

Пiдприємство самостiйно виходячи з умов отримання май! бутнiх економiчних вигод обирає метод амортизацiї немате! рiального активу. Якщо такi умови визначити неможливо, то амортизацiю нараховують iз застосуванням прямолiнiйного ме! тоду.

Витрати на придбання нематерiальних активiв пiдлягають амортизацiї тiльки за умовою придбання їх для власного вироб!

ничого використання на пiдприємствi.

Амортизацiйнi вiдрахування провадять до досягнення залиш!

ковою вартiстю необоротних активiв нульового значення.

До складу елемента “Iншi операцiйнi витрати” включають ви! трати операцiйної дiяльностi, якi не увiйшли до складу собiвартостi реалiзованих товарiв, а також до складу елементiв, наведених у п. 2–5 цих Методичних рекомендацiй, зокрема:

1) вартiсть послуг стороннiх пiдприємств, пов’язаних із забез! печенням протипожежної та сторожової охорони;

2) вартiсть послуг стороннiх пiдприємств з проведення реклам! них заходiв, пов’язаних з дiяльнiстю пiдприємств торгiвлi;

3) вартiсть транспортно!експедицiйних послуг, не пов’язаних з придбанням товарних та iнших запасiв;

4) вартiсть послуг страхових i посередницьких пiдприємств;

5) витрати на утримання основних засобiв, iнших матерiальних необоротних активiв (оренда, ремонт, комунальнi послуги), крiм амортизацiї;

6) витрати на охорону працi;

7) витрати на придбання лiтератури для iнформацiйного забез!

печення господарської дiяльностi пiдприємства;

8) витрати з оплати за участь у семiнарах;

9) витрати на гарантiйний ремонт та гарантiйне обслуговуван! ня;

10) сума податкiв, зборiв, обов’язкових платежiв (державне мито, плата за землю, збiр за видачу дозволу на розмiщення об’! єктiв торгiвлi, комунальний податок, експортне мито, митнi збори та iн.), крiм податкiв на прибуток, якi нараховують згiдно iз чинним законодавством;

11) втрати вiд операцiйних курсових рiзниць;

12) втрати вiд знецiнення запасiв;

13) недостачi грошових коштiв та iнших цiнностей, втрати вiд псування цiнностей, якщо на час установлення недостачi винуватця не встановлено;

14) вартiсть активiв (основних засобiв, необоротних матерiальних активiв, нематерiальних активiв) за залишковою вартiстю при їх вибуттi (списаннi);

15) витрати на розрахунково!касове обслуговування в установах банкiв;

16) витрати, пов’язанi з веденням касового господарства (плата стороннiм органiзацiям за обслуговування, технiчний нагляд i догляд за РРО, витрати на контрольно!касовi стрiчки, вар! тiсть фарби для друкарського механiзму РРО та iн.);

17) витрати, пов’язанi із забезпеченням нормальних умов працi та технiки безпеки (плата медичним закладам за медичний огляд працiвникiв торгiвлi i громадського харчування, вартiсть аптечок, медикаментiв тощо);

18) витрати на облаштування та утримання кiмнат вiдпочинку, роздягалень, душу, шаф для спецiального одягу та iншого обладнання;

19) представницькi витрати (органiзацiя прийомiв, конференцiй, свят, участь у ярмарках, виставках тощо);

20) визнанi суми фiнансових санкцiй (штрафи, пенi, неустойки); 21) собiвартiсть реалiзованої iноземної валюти;

22) сума резерву сумнiвних боргiв за реалiзованi товари (про!

дукцiю), роботи i послуги;

23) витрати, пов’язанi з управлiнням торговельною дiяльнiстю, у тому числi:

– витрати на службовi вiдрядження; вартiсть послуг сто! роннiх пiдприємств із транспортного обслуговування, по! в’язаного з управлiнням торговельною дiяльнiстю;

– вартiсть професiйних послуг (юридичних, аудиторських, консультацiйно!iнформацiйного характеру), пов’язаних з операцiйною дiяльнiстю пiдприємства;

– вартiсть поштово!телеграфних послуг;

– вартiсть послуг централiзованих бухгалтерiй, обчислюва! льних центрiв;

– витрати на оцiнку вартостi майна; 24) iншi операцiйнi витрати.

4. Номенклатура статей витрат звичайної та надзвичайної дiяль! ностi пiдприємств торгiвлi (табл. 5.12).

Таблиця 5.12

Групування витрат дiяльностi пiдприємств торгiвлi за статтями витрат*

Витрати дiяльностi

Статтi витрат

1

2

1. Собiвартiсть реа!

1.1. Собiвартiсть реалiзованих товарiв та продук!

лiзованих товарiв

(продукцiї)**

цiї власного виробництва

2. Адмiнiстративнi

2.1. Витрати на оплату працi адмiнiстративно!

витрати**

управлiнського персоналу

2.2. Вiдрахування на соцiальнi заходи.

2.3. Витрати на оренду основних засобiв, iнших необоротних матерiальних активiв, нематерiаль! них активiв, що забезпечують адмiнiстративнi потреби

2.4. Витрати на утримання основних засобiв, iнших необоротних матерiальних активiв, малоцiнних швидкозношуваних предметiв, що забезпечують адмiнiстративнi потреби

2.5. Амортизацiя основних засобiв, iнших необоротних матерiальних активiв та нематерiальних активiв, що забезпечують адмiнiстративнi потреби

Продовження табл. 5.12

1

2

2.6. Витрати на страхування майна

2.7. Податки, збори та iншi передбаченi законо!

давством обов’язковi платежi

2.8. Загальнi корпоративнi витрати

2.9. Iншi адмiнiстративнi витрати

3. Витрати

3.1. Витрати на оплату працi персоналу, що за!

на збут**

безпечує збут товарiв (продукцiї)

3.2. Вiдрахування на соцiальнi заходи

3.3. Витрати на оренду основних засобiв, iнших необоротних матерiальних активiв та немате! рiальних активiв, що забезпечують збут товарiв

(продукцiї)

3.4. Витрати на утримання основних засобiв, iнших необоротних матерiальних активiв мало! цiнних і швидкозношуваних предметiв, що забез!

печують збут товарiв (продукцiї)

3.5. Амортизацiя основних засобiв, iнших необо! ротних матерiальних активiв та нематерiальних активiв, що забезпечують збут товарiв (продукцiї)

3.6. Витрати на зберiгання, пiдсортування, оброб! ку, пакування i передпродажну пiдготовку товарiв (продукцiї)

3.7. Витрати на транспортування

3.8. Витрати на проведення маркетингових заходiв

3.9. Витрати на тару

3.10. Податки, збори та iншi передбаченi законодавством обов’язковi платежi

3.11. Iншi витрати на збут

4. Iншi операцiйнi витрати**

4.1. Витрати на дослiдження та розробки

4.2. Собiвартiсть реалiзованої iноземної валюти

4.3. Собiвартiсть реалiзованих виробничих запасiв

4.4. Сумнiвнi та безнадiйнi борги

4.5. Втрати вiд операцiйної курсової рiзницi

Закінчення табл. 5.12

1

2

4.6. Втрати вiд знецiнення запасiв

4.7. Недостачi i втрати вiд псування цiнностей

4.8. Визнанi штрафи, пенi, неустойки

4.9. Iншi витрати операцiйної дiяльностi

5. Витрати фiнан!

сової дiяльностi

5.1. Вiдсотки за кредит

5.2. Iншi фiнансовi витрати

6. Витрати iнвести!

цiйної дiяльностi

6.1. Втрати вiд участi в капiталi.

7. Iншi витрати звичайної дiяль!

ностi

7.1. Iншi витрати звичайної дiяльностi

8. Надзвичайнi витрати

8.1. Надзвичайнi витрати

* У Методичних рекомендацiях статтям калькуляцiї надано номер та назву, якi збережено за ними в усiх роздiлах рекомендацiй.

** Витрати входять до складу витрат операцiйної дiяльностi.

Формування собiвартості реалiзованих товарiв

Стаття 1.1. Собiвартiсть реалiзованих товарiв і продукцiї влас!

ного виробництва.

Собiвартiсть реалiзованих товарiв — це первинна вартiсть то! варiв, що вибули. Собiвартiсть реалiзованої продукцiї власного виробництва — це первинна вартiсть продуктiв (сировини), ви! трачених на її виготовлення.

Згiдно з П(С)БО 9 “Запаси” оцiнку товарiв (продукцiї) при їх продажу та iншому вибуттi здiйснюють за одним з таких ме!

тодiв:

1) цiни продажу;

2) iдентифiкованої собiвартостi вiдповiдної одиницi товарiв;

3) середньозваженої собiвартостi;

4) собiвартостi перших за часом надходження товарiв (ФIФО); 5) собiвартостi останнiх за часом надходження товарiв (ЛIФО); 6) нормативних затрат.

Метод оцiнки матерiальних цiнностей при їх вибуттi пiдприєм! ство вибирає самостiйно (з урахуванням особливостей, викладе! них у самих методах).

Пiдприємство самостiйно визначає доцiльнiсть використання рiзних методiв для визначення собiвартостi запасiв.

Оцiнка за методом цiни продажу заснована на застосуваннi пiдприємствами роздрiбної торгiвлi та громадського харчування середнього вiдсотка торговельної нацiнки на товари (нацiнки гро! мадського харчування).

Цей метод застосовують пiдприємства, що мають значну i змiнну номенклатуру товарiв з приблизно однаковим рiвнем тор! говельної нацiнки.

Собiвартiсть реалiзованих товарiв визначається як рiзниця мiж продажною (роздрiбною) вартiстю реалiзованих товарiв i су! мою торговельної нацiнки на цi товари.

Суму торговельної нацiнки на реалiзованi товари визначають як добуток продажної (роздрiбної) вартостi реалiзованих товарiв i серед! нього вiдсотка торговельної нацiнки. Середнiй вiдсоток торговельної нацiнки визначається дiленням суми залишку торговельних нацiнок на початок звiтного мiсяця i торговельних нацiнок у продажнiй вартостi одержаних у звiтному мiсяцi товарiв на суму продажної (роздрiбної) вартостi залишку товарiв на початок звiтного мiсяця та продажної (роздрiбної) вартостi одержаних у звiтному мiсяцi товарiв.

Метод цiни продажу пiдприємства можуть застосовувати у випадку, якщо iншi методи оцiнки вибуття запасiв не виправ! данi (п. 22 П(С)БО 9 “Запаси”).

Одиницею бухгалтерського облiку товарiв є їх найменування або однорiдна група (вид). В одну групу об’єднують товари з приблизно однаковим рiвнем торговельної нацiнки.

Метод iдентифiкованої собiвартостi вiдповiдної одиницi запасiв можуть застосовувати при незначнiй номенклатурi товарiв (про! дукцiї), що iснують на пiдприємствi. Облiк надходження товарiв, їх вибуття та залишкiв здiйснюють за конкретними партiями.

Такий метод звичайно застосовують для визначення собiвар! тостi iндивiдуальних товарiв при торгiвлi нерухомiстю, автомобi!

лями, коштовностями тощо.

Але можливiсть застосування цього методу на практицi обме! жена через рiзноманiтнiсть номенклатури i велику кiлькiсть од! накових товарiв (продукцiї).

Оцiнка за методом середньозваженої собiвартостi проводиться за кожною одиницею запасiв дiленням сумарної вартостi залиш! ку таких запасiв на початок звiтного мiсяця i вартостi одержаних у звiтному мiсяцi запасiв на сумарну кiлькiсть запасiв на поча!

ток звiтного мiсяця i одержаних у звiтному мiсяцi запасiв.

Оцiнка запасiв за методом собiвартостi перших за часом над! ходження запасiв (ФIФО) базується на припущеннi, що запаси вибувають у тiй послiдовностi, в якiй вони надходили на пiд! приємство (вiдображено в бухгалтерському облiку), тобто запаси, якi першими вибувають, оцiнюють за собiвартiстю перших за часом надходження запасiв.

Використання методу ФIФО максимально наближає вартiсть запасiв до поточної ринкової вартостi.

Оцiнка запасiв за методом собiвартостi останнiх за часом над! ходження запасiв (ЛIФО) базується на припущеннi, що запаси вибувають у послiдовностi, протилежній їх надходженню на пiд! приємство. Запаси, якi першими вибувають, оцiнюють за собi!

вартiстю останнiх за часом надходження запасiв.

Оцiнка за методом нормативних затрат полягає у застосу! ваннi норм витрат на одиницю продукцiї (робiт, послуг), якi встановленi пiдприємством з урахуванням нормальних рiвнiв використання запасiв, працi, виробничих потужностей i дiючих цiн. Метод нормативних затрат для оцiнки запасiв у фiнансовому облiку та звiтностi застосовують у разi, коли результати такої оцiнки запасiв приблизно дорiвнюють їх собiвартостi. Щоб за! безпечити максимальне наближення нормативних витрат до фак! тичних, необхiдно норми витрат i цiни в нормативнiй базi регу! лярно перевiряти i переглядати.

Метод нормативних затрат застосовують у разi стабiльностi цiн на запаси, коли вiдхилення мiж стандартними та фактични! ми витратами на матерiали є несуттєвими i їх списують у момент придбання матерiалiв. Суму перевищення фактичної собiвартостi запасiв над їх нормативною собiвартiстю включають до собiвартостi реалiзованої продукцiї звiтного року.

До первинної вартостi (собiвартостi) придбаних товарiв вклю! чають витрати на вантажно!розвантажувальнi роботи, транспор! тування товарiв, страхування ризикiв транспортування та iншi витрати, пов’язанi з придбанням товарiв i доведенням їх до стану, придатному для продажу.

Оскiльки деякi витрати, що пов’язанi з придбанням товарiв, можна визначити тiльки пiсля закiнчення звiтного перiоду, а також через великий асортимент товарiв iнодi досить складно правильно розподiлити транспортно!заготівельнi витрати на оди! ницю товарiв. У таких випадках неможливо визначити повну собiвартiсть придбання кожної одиницi (однорiдної групи) то! варiв.

Вiдповiдно до П(С)БО 9 “Запаси” пiдприємства торгiвлi до собiвартостi одиницi товару включають транспортно!заготівельнi витрати:

1) в момент придбання;

2) у кiнцi звiтного перiоду при визначеннi собiвартостi ре! алiзованих товарiв.

Транспортно!заготівельнi витрати облiковуються загальною сумою з подальшим щомiсячним розподiлом їх мiж сумою залишку товарiв на кiнець звiтного мiсяця i сумою вибулих за мiсяць товарiв.

При цьому суму транспортно!заготівельних витрат, що при! падає на залишок нереалiзованих товарiв, вiдображають у ба! лансi у складi запасiв, а решту суми вiдносять на збiльшення собiвартостi реалiзованих товарiв.

Стаття 2.1. Витрати на оплату працi адмiнiстративно!управлiн!

ського персоналу.

До ст. 2.1 вiдносять витрати на виплату основної та додатко! вої заробiтної плати адмiнiстративно!управлiнського персоналу пiдприємства та iншого загальногосподарського персоналу (штат! них i позаштатних працiвникiв). До фонду основної заробiтної плати вiдносять заробiтну плату, нараховану за виконану роботу (вiдпрацьований час) за тарифними ставками та/або посадовими окладами.

До фонду додаткової заробiтної плати вiдносять:

1) надбавки i доплати до тарифних ставок i посадових окладiв у розмiрах, передбачених законодавством, у тому числi персо!

нальнi надбавки:

• надбавки керiвникам, спецiалiстам, службовцям за високi до! сягнення у працi або за виконання особливо важливих зав! дань (на термiн їх виконання);

• надбавки за знання iноземної мови у випадках, передбачених законодавством;

• надбавки за сумiщення професiй (посад), збiльшення обсягу робiт, якi виконують;

• доплати до середнього заробiтку у випадках, передбачених законодавством;

• iншi надбавки i доплати, передбаченi законодавством;

2) оплату працi працiвникiв, якi не перебувають у штатi пiд! приємства торгiвлi, але виконують роботи (надають послуги) згiд! но з договорами цивiльно!правового характеру, включаючи дого! вiр пiдряду, за умови, що розрахунки з працiвниками за викона! ну роботу провадить безпосередньо це пiдприємство. При цьому розмiр коштiв, спрямованих на оплату працi зазначених працiвни! кiв, визначають виходячи з кошторису на виконання робiт (на!

дання послуг) за договором i платiжним документом:

• оплату працi працiвникiв, якi не перебувають у штатi пiд! приємства, за виконання разових робiт (ремонт iнвентарю, побiлка i фарбування, експертиза тощо);

3) оплату щорiчних i додаткових вiдпусток вiдповiдно до за! конодавства, надання грошових компенсацiй за невикористану вiдпустку (крiм оплати вiдпустки у вiдповiднiй частцi заробiтної плати, яку виплачують за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженнi пiдприємства);

4) оплату спецiальних перерв у роботi у випадках, передбаче!

них законодавством;

5) оплату робочого часу працiвникiв, яких залучають до ви! конання державних або громадських обов’язкiв, якщо вони цi обов’язки виконують у робочий час вiдповiдно до законодавства; 6) оплату за роботу у вихiднi i святковi (неробочi) днi, у по! надурочний i нiчний час за розцiнками, установленими законо!

давчими актами України;

7) виплату рiзницi в окладах працiвникiв, працевлаштова! них з iнших пiдприємств iз збереженням протягом певного часу (вiдповiдно до законодавства) розмiру посадового окладу за по! переднiм мiсцем роботи, а також у разi тимчасового заступни! цтва;

8) суми, нарахованi за виконану роботу особам, залученим до роботи на пiдприємствах торгiвлi вiдповiдно до спецiальних до! говорiв з державними органiзацiями (на надання робочої сили), як виданi безпосередньо цим особам, так i перерахованi держав! ним органiзацiям;

9) оплату працi квалiфiкованих робiтникiв, керiвникiв, спе! цiалiстiв пiдприємств торгiвлi, залучених без звiльнення вiд основ! ної роботи до пiдготовки, перепiдготовки та пiдвищення квалi! фiкацiї працiвникiв, до керування виробничою практикою сту!

дентiв;

10) суми заробiтної плати за основним мiсцем роботи робiтни! кiв, керiвникiв i спецiалiстiв пiдприємств торгiвлi за час їх на! вчання з вiдривом вiд виробництва в системi пiдвищення квалi!

фiкацiї та перепiдготовки кадрiв;

11) оплату вiдпусток, наданих згiдно iз законодавством працiв! никам, якi навчаються в заочних вищих i середнiх спецiальних навчальних закладах, в аспiрантурi, для участi у сесiї та складання iспитiв;

12) оплату працiвникам!донорам днiв медичного обстеження, здачi кровi та вiдпочинку;

13) плату за час вимушеного прогулу або виконання нижчеопла!

чуваної роботи у випадках, передбачених законодавством;

14) суми вихiдної допомоги i середнього заробiтку, якi випла! чують на перiод працевлаштування працiвникам, звiльненим з пiдприємства торгiвлi у зв’язку зi змiнами в органiзацiї вироб! ництва i працi, а також у зв’язку з призовом на дiйсну вiйськову службу;

15) премiї за сприяння винахiдництву та рацiоналiзацiї;

16) суми нарахованої iндексацiї заробiтної плати у випадках, передбачених законодавством;

17) одноразовi заохочення (за виконання особливо важливих виробничих завдань);

18) премiї адмiнiстративно!управлiнському персоналу пiдприєм! ства за виробничi результати (полiпшення кiнцевих результатiв господарської дiяльностi пiдприємства торгiвлi, вiддiлу, секцiї) та iншому загальногосподарському персоналу (за пiдвищення про! дуктивностi працi);

19) виплату рiзницi мiж заробiтками в разi переведення працiвника на нижчеоплачувану роботу;

20) iншi премiї, заохочення, компенсацiйнi виплати, передба! ченi законодавством.

Стаття 2.2. Вiдрахування на соцiальнi заходи.

До ст. 2.2 вiдносять вiдрахування на соцiальнi заходи, базою для розрахунку яких є фактичнi витрати на оплату працi адмi!

нiстративно!управлiнського персоналу пiдприємства згiдно з чин!

ним законодавством, зокрема:

1) збiр на обов’язкове державне пенсiйне страхування;

2) внески на загальнообов’язкове державне соцiальне страху! вання у зв’язку з тимчасовою втратою працездатностi та витра!

тами, зумовленими народженням і похованням;

3) внески на загальнообов’язкове державне соцiальне страху!

вання на випадок безробiття;

4) внески на загальнообов’язкове державне соцiальне страху! вання вiд нещасного випадку на виробництвi та професiйного захворювання;

5) вiдрахування на iншi соцiальнi заходи.

Стаття 2.3. Витрати на оренду основних засобiв, iнших не! оборотних матерiальних активiв, нематерiальних активiв, що забезпечують адмiнiстративнi потреби.

До ст. 2.3 вiдносять:

1) плату за операцiйну оренду окремих об’єктiв основних за!

собiв загальногосподарського призначення;

2) плату за операцiйну оренду окремих об’єктiв iнших необо! ротних матерiальних активiв загальногосподарського призна! чення;

3) плату за операцiйну оренду окремих об’єктiв нематерiальних активiв загальногосподарського призначення.

Стаття 2.4. Витрати на утримання основних засобiв, iнших необоротних матерiальних активiв, нематерiальних активiв, ма! лоцiнних і швидкозношуваних предметiв, що забезпечують адмi!

нiстративнi потреби.

До ст. 2.4 вiдносять:

1) витрати на опалення, освiтлення, водопостачання, ка! налiзацiю та iншi комунальнi послуги загальногосподарського призначення (собiвартiсть палива в разi автономного опалення, плата за перевiряння та опломбування лiчильникiв, вартiсть ламп i матерiалiв, плата стороннiм пiдприємствам за обслуговування та налагодження систем енергопостачання, чищення печей, котлiв і димарiв, увiмкнення та вимкнення опалення, перевiряння та промивання мереж, витрати на утримання свердловин, криниць тощо);

2) витрати на оплату послуг стороннiх пiдприємств, пов’яза! них з прибиранням, миттям вiкон, дахiв, панелей, обладнання,

дезiнфекцiєю, натиранням пiдлоги, чищенням килимiв i м’яких меблiв (у примiщеннях адмiнiстративного або iншого загально! господарського призначення), прибиранням прилеглої територiї в межах закрiпленої за ними дiлянки (дворiв, вулиць, тротуа! рiв), вивезенням побутового смiття, виробничих вiдходiв, снiгу, льоду, листя тощо;

3) вартiсть матерiалiв i засобiв догляду за примiщеннями, будiвлями, спорудами, територiями, обладнанням, iнвентарем загальногосподарського призначення (вапно, мастика, миючi за! соби, кислоти, луги, мастила, прокладки, фiльтри, мiшковина, щiтки, мiтли, вiники, картриджi тощо);

4) вартiсть електроенергiї, використаної на роботу лiфтiв, об! числювальної технiки та кондицiонерiв, що встановленi в примiщеннях адмiнiстративного або iншого загальногосподарсь! кого призначення, iнших машин та обладнання (крiм реєстра! торiв розрахункових операцiй, пiдйомникiв, вантажних лiфтiв, транспортерiв, торговельних та виробничих автоматiв, фасу! вальних, пакувальних апаратiв, обчислювальної технiки вироб! ничого призначення, вимiрювальних приладiв, виробничого об! ладнання пiдприємств громадського харчування, холодильного обладнання, рекламних засобiв, транспорту, обладнання гаражiв тощо, тобто тих, що забезпечують виробництво та збут товарiв (продукцiї, робiт, послуг));

5) витрати на проведення протипожежних заходiв (установ! лення протипожежної сигналiзацiї, перезарядження вогнегасникiв тощо), оплату послуг стороннiх пiдприємств, пов’язаних iз за! безпеченням пожежної i сторожової охорони, згiдно з укладени!

ми договорами;

6) витрати на поточний ремонт основних засобiв, iнших не! оборотних матерiальних активiв, малоцiнних і швидкозношува! них предметiв загальногосподарського призначення вiдповiдно до кошторисiв, включаючи матерiали, запаснi частини; оплату працi працівникiв, вiдрахування на соцiальнi заходи тощо;

7) витрати на оплату послуг стороннiх пiдприємств (органi! зацiй), пов’язаних з виконанням ремонту основних засобiв та iнших необоротних матерiальних активiв загальногосподарського призначення;

8) витрати на утримання i експлуатацiю власних телефонних станцiй, комутаторiв, телетайпiв, диспетчерського зв’язку, радiозв’язку.

Стаття 2.5. Амортизацiя основних засобiв, iнших матерiальних необоротних активiв та нематерiальних активiв, що забезпечують адмiнiстративнi потреби.

До ст. 2.5 вiдносять:

1) амортизацiю основних засобiв;

2) амортизацiю iнших необоротних матерiальних активiв; 3) амортизацiю нематерiальних активiв.

Нарахування амортизацiї основних засобiв iнших необоротних матерiальних активiв, нематерiальних активiв здiйснюють згiдно з нацiональними положеннями (стандартами) бухгалтерського облiку i визначають у порядку, зазначеному в роздiлi “Склад ви!

трат операцiйної дiяльностi за економiчними елементами”.

Стаття 2.6. Витрати на страхування майна.

До ст. 2.6 вiдносять платежi з обов’язкового страхування майна пiдприємств торгiвлi і громадського харчування та ци!

вiльної вiдповiдальностi, передбаченi законодавством.

Стаття 2.7. Податки, збори та iншi передбаченi законодавст! вом обов’язковi платежi.

До ст. 2.7 вiдносять податки (крiм тих, якi сплачують за рахунок прибутку), збори та iншi обов’язковi платежi, передба! ченi законодавством України, нарахування яких збiльшує адмi!

нiстративнi витрати пiдприємства.

Стаття 2.8. Загальнi корпоративнi витрати.

До ст. 2.8 вiдносять:

1) витрати, пов’язанi з виготовленням i використанням бланкiв, що пiдтверджують сплату пайових, цiльових та iнших внескiв членами споживчих товариств, акцiонерних та iнших господарських товариств, членських квиткiв та iншi витрати, пов’язанi з кооперуванням населення, веденням органiзацiйно!

масової роботи з пайовиками;

2) витрати на оприлюднення рiчного звiту;

3) органiзацiйнi та представницькi витрати, пов’язанi iз за!

безпеченням корпоративної дiяльностi пiдприємства;

4) витрати на проведення рiчних зборiв;

5) плату за користування електронними засобами масової iнформацiї для оприлюднення результатiв фiнансово!господар! ської дiяльностi пiдприємства торгiвлi;

6) оплату робiт i послуг консультацiйного та iнформацiйного характеру, зумовлених змiною структури управлiння приватизо!

ваним пiдприємством, а також органiзацiєю передбачених зако! нодавством обов’язкових аудиторських перевiрок;

7) сплату передбаченого законодавством збору за реєстрацiю пiдприємств торгiвлi та громадського харчування в органi дер!

жавного управлiння;

8) iншi витрати, пов’язанi з виконанням обов’язкiв корпора! тивного пiдприємства.

Стаття 2.9. Iншi адмiнiстративнi витрати.

До ст. 2.9 вiдносять:

1) витрати, пов’язанi iз забезпеченням нормальних умов працi i додержанням правил технiки безпеки працi, якi передбаченi колективним договором, укладеним мiж адмiнiстрацiєю пiд! приємства i профспiлковим комiтетом, та/або трудовими догово! рами, укладеними мiж адмiнiстрацiєю пiдприємства та окремим працiвником;

2) виплати на вiдшкодування шкоди, заподiяної працiвниковi ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням ним трудових обов’язкiв;

3) витрати, пов’язанi з управлiнням торговельною дiяльнiстю: • витрати на службовi вiдрядження адмiнiстративно!управлiн! ського та iншого загальногосподарського персоналу, якi виз! начають виходячи з норм, передбачених законодавством;

• оплату послуг поштового (крiм пересилання товарiв), телефон!

ного, телеграфного, факсимiльного та iнших видiв зв’язку;

• витрати на придбання i виготовлення бланкiв документiв, пов’язаних з фiнансово!господарською дiяльнiстю пiдприєм! ства, придбання канцелярського приладдя;

• оплату послуг архiвних установ за оброблення документiв і робiт з переплiтання їх;

• витрати на передплату спецiалiзованої преси, придбання прейс! курантiв, каталогiв, iнструктивних та iнших службових мате!

рiалiв;

• оплату робiт i послуг консультацiйного та iнформацiйного харак! теру з питань забезпечення дiяльностi пiдприємств торгiвлi та громадського харчування, що не були включенi до ст. 2.8;

• органiзацiйнi витрати, представницькi витрати тощо (органi! зацiя прийомiв, конференцiй та iнших офiцiйних заходiв), що не були включенi до ст. 2.8, пов’язанi з операцiйною дiяль! нiстю пiдприємства;

4) оплату послуг комерцiйних банкiв та iнших кредитно! фiнансових установ, пов’язаних з операцiйною дiяльнiстю пiдприємства, включаючи плату за розрахункове обслуговуван! ня; вексельного аваля; отримання гарантiй; факторингових i довiрчих операцiй; облiк боргових вимог i зобов’язань, поштово! телеграфних послуг та iнших витрат, пов’язаних з грошовим обiгом;

5) витрати на перевезення працiвникiв пiдприємств торгiвлi та громадського харчування до мiсця роботи i назад, включаючи додатковi витрати на спецiальнi маршрути мiського пасажирсь! кого транспорту, органiзованi вiдповiдно до угод, укладених з транспортними пiдприємствами (понад вартiсть, сплачену працiв! никами пiдприємства торгiвлi за дiючими тарифами на вiдповiдний вид транспорту або вiднесену на рахунок прибутку, що залиша! ється в розпорядженнi пiдприємства);

6) винагороди за професiйнi послуги (юридичнi, аудиторськi, з оцiнки майна тощо);

7) витрати на врегулювання спорiв у судових органах; 8) iншi витрати загальногосподарського призначення.

Стаття 3.1. Витрати на оплату працi персоналу, який забез!

печує збут товарiв (продукцiї).

До ст. 3.1 вiдносять витрати на виплату основної та додатко! вої заробiтної плати торговельно!оперативному персоналу, до! помiжному персоналу, торговим агентам і працiвникам пiдроз!

дiлiв, які забезпечують збут.

До фонду основної заробiтної плати вiдносять заробiтну пла! ту, нараховану за виконану роботу (вiдпрацьований час) за та! рифними ставками, посадовими окладами, вiдрядними розцiн!

ками.

До фонду додаткової заробiтної плати вiдносять:

1) надбавки i доплати до тарифних ставок i посадових окладiв у розмiрах, передбачених законодавством, а саме:

• персональнi надбавки за високi досягнення в працi або за виконання особливо важливих завдань (на термiн їх вико! нання);

• надбавки за знання iноземної мови у випадках, передбачених законодавством;

• надбавки за сумiщення професiй (посад), розширення зон об!

слуговування або збiльшення обсягу виконуваних робiт;

• доплату до середнього заробiтку у випадках, передбачених законодавством;

• iншi надбавки i доплати, передбаченi законодавством;

2) вартiсть санiтарного i спецiального одягу, який вiдповiдно до законодавства безоплатно надають працiвникам пiдприємств торгiвлi i який залишається в особистому постiйному користу! ваннi, або сума пiльг у зв’язку з його продажем за зниженими цiнами;

3) оплату працi працiвникiв, якi не перебувають у штатi пiдприємства торгiвлi, але виконують роботи (надають послу! ги) згiдно з договорами цивiльно!правового характеру, вклю! чаючи договiр пiдряду, за умови, що розрахунки з працiвниками за виконану роботу провадить безпосередньо це пiдприємство. При цьому розмiр коштiв, спрямованих на оплату працi зазна! чених працiвникiв, визначають виходячи з кошторису на вико! нання робiт (надання послуг) за договором i платiжним доку!

ментом:

• оплату працi працiвникiв, якi не перебувають у штатi пiдприєм! ства, за виконання разових робiт (ремонт iнвентарю, побiлка i фарбування, експертиза тощо);

4) оплату щорiчних i додаткових вiдпусток вiдповiдно до за! конодавства, надання грошових компенсацiй за невикористану вiдпустку (крiм оплати вiдпустки у вiдповiднiй частцi заробiтної плати, яку виплачують за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженнi пiдприємства);

5) оплату спецiальних перерв у роботi у випадках, передбаче! них законодавством; оплату працi працiвникiв вiком до 18 рокiв за скороченої тривалостi їх щоденної роботи; оплату перерв у роботi працюючим матерям для годування дитини;

6) оплату робочого часу працiвникiв, яких залучають до вико! нання державних або громадських обов’язкiв, якщо цi обов’яз!

ки вони виконують у робочий час вiдповiдно до законодавства;

7) оплату за роботу у вихiднi i святковi (неробочi) днi, в по! надурочний час за розцiнками, установленими законодавчими актами;

8) суми заробiтної плати за основним мiсцем роботи працівни! кiв пiдприємств торгiвлi за час їх навчання з вiдривом вiд вироб! ництва в системi пiдвищення квалiфiкацiї та перепiдготовки кадрiв;

9) оплату вiдпусток, наданих згiдно iз законодавством працiв! никам, якi навчаються у вечiрнiх i заочних вищих навчальних закладах, в аспiрантурi для участi у сесiї та складання iспитiв;

10) оплату працiвникам!донорам днiв медичного обстеження, здачi кровi та вiдпочинку;

11) плату за час вимушеного прогулу або виконання нижчеоп! лачуваної роботи у випадках, передбачених законодавством;

12) суми вихiдної допомоги i середнього заробiтку, якi випла! чують на перiод працевлаштування працiвникам, звiльненим з пiдприємства торгiвлi у зв’язку зi змiнами в органiзацiї виробни! цтва i працi, а також у зв’язку з призовом на дiйсну вiйськову службу;

13) премiї за сприяння винахiдництву та рацiоналiзацiї;

14) одноразовi заохочення (за виконання особливо важливих виробничих завдань);

15) премiї робiтникам за виробничi результати; 16) сума iндексацiї; 17) iншi виплати.

Стаття 3.2. Вiдрахування на соцiальнi заходи.

До ст. 3.2 вiдносять вiдрахування на соцiальнi заходи, базою для розрахунку яких є фактичнi витрати на оплату працi персо! налу пiдприємства, що забезпечує збут товарiв (продукцiї) згiдно з чинним законодавством, зокрема:

1) збiр на обов’язкове державне пенсiйне страхування;

2) внески на загальнообов’язкове державне соцiальне страху! вання у зв’язку з тимчасовою втратою працездатностi та витра!

тами, зумовленими народженням і похованням;

3) внески на загальнообов’язкове державне соцiальне страху!

вання на випадок безробiття;

4) внески на загальнообов’язкове державне соцiальне страху! вання вiд нещасного випадку на виробництвi та професiйного захворювання;

5) вiдрахування на iншi соцiальнi заходи.

Стаття 3.3. Витрати на оренду основних засобiв, iнших не! оборотних матерiальних активiв i нематерiальних активiв, що забезпечують збут товарiв (продукцiї).

До ст. 3.3 вiдносять:

1) плату за операцiйну оренду окремих об’єктiв основних за! собiв, пов’язаних зi збутом товарiв (продукцiї);

2) плату за операцiйну оренду окремих об’єктiв iнших необо! ротних матерiальних активiв, пов’язаних зi збутом товарiв (про! дукцiї);

3) плату за операцiйну оренду окремих об’єктiв нематерiальних активiв, пов’язаних зi збутом товарiв (продукцiї).

Стаття 3.4. Витрати на утримання основних засобiв, iнших необоротних матерiальних активiв, малоцiнних і швидкозношу!

ваних предметiв, що забезпечують збут товарiв (продукцiї).

До ст. 3.4 вiдносять:

1) витрати на опалення, освiтлення, водопостачання, кана!

лiзацiю та iншi комунальнi послуги;

2) витрати на оплату послуг стороннiх пiдприємств, пов’яза! них з прибиранням, миттям вiкон, дахiв, панелей, обладнання, дезiнфекцiєю, натиранням пiдлоги, чищенням килимiв i м’яких меблiв тощо;

3) вартiсть матерiалiв i засобiв догляду за примiщеннями, будiвлями, спорудами, територiями, обладнанням, iнвентарем (вапно, мастика, миючi засоби, кислоти, луги, мастила, проклад! ки, фiльтри, мiшковина, щiтки, мiтли, вiники тощо);

4) вартiсть електроенергiї, використаної на роботу пiдйомникiв, лiфтiв, транспортерiв, торговельних та виробничих автоматiв, фасувальних, пакувальних апаратiв, реєстраторiв розрахунко! вих операцiй, обчислювальної технiки, вимiрювальних приладiв,

iнших машин та обладнання;

5) вартiсть електроенергiї, газу i пари, використаних на тех! нологiчнi потреби, на приведення в дiю обладнання та механiзмiв пiдприємств громадського харчування;

6) витрати на проведення протипожежних заходiв, оплату послуг стороннiх пiдприємств, пов’язаних iз забезпеченням по!

жежної i сторожової охорони згiдно з укладеними договорами;

7) витрати на поточний ремонт основних засобiв, iнших не! оборотних матерiальних активiв, що забезпечують збут товарiв (продукцiї);

8) витрати на оплату послуг стороннiх пiдприємств, пов’яза! них iз виконанням ремонту основних засобiв, iнших необоротних матерiальних активiв, що забезпечують збут товарiв (продукцiї);

9) iншi поточнi витрати на ремонт i утримання основних за! собiв, iнших необоротних матерiальних активiв та малоцiнних i швидкозношуваних предметiв;

10) вартiсть столової бiлизни, санiтарного i спецiального одягу (крiм виданого за рахунок заробiтної плати), взуття та санiтарних речей;

11) оплату послуг пралень, ремонтних майстерень, хiмчисток та iнших пiдприємств, пов’язаних iз пранням, дезiнфекцiєю i лагодженням столової бiлизни, санiтарного i спецiального одя! гу, взуття та санiтарних речей, iншого iнвентарю, iнструменту та пристосувань;

12) вартiсть матерiалiв (мила, соди, iнших миючих засобiв, крохмалю, голок, ниток, ґудзикiв, тканин, щiток тощо), вико! ристаних для шиття, прання i лагодження столової бiлизни, санiтарного i спецiального одягу, взуття та санiтарних речей, чищення столового посуду та приборiв.

Стаття 3.5. Амортизацiя основних засобiв, iнших необорот! них матерiальних активiв і нематерiальних активiв, що забезпе!

чують збут товарiв (продукцiї).

До ст. 3.5 вiдносять:

1) амортизацiю основних засобiв;

2) амортизацiю iнших необоротних матерiальних активiв;

3) амортизацiю нематерiальних активiв. Нарахування амор! тизацiї основних засобiв, iнших необоротних матерiальних ак! тивiв, нематерiальних активiв здiйснюють згiдно з нацiональними положеннями (стандартами) бухгалтерського облiку i визнача! ють у порядку, визначеному роздiлом “Склад витрат за еко!

номiчними елементами”.

Стаття 3.6. Витрати на зберiгання, пiдсортування, оброблен! ня, пакування i передпродажну пiдготовку товарiв (продукцiї).

До ст. 3.6 вiдносять:

1) вартiсть матерiалiв (пакувального та обгорткового паперу, пергаменту, плiвки, пакетiв, коробок, футлярiв, клею, дроту, шпагату, цвяхiв, дощок, фанери, стружки, тирси, соломи, вати, бiсульфату, парафiну тощо), якi використовують для зберiгання, пiдсортування, оброблення, пакування i фасування товарiв (про!

дукцiї);

2) плату за послуги стороннiх пiдприємств, пов’язанi з паку! ванням i фасуванням товарiв (продукцiї);

3) витрати на передпродажну пiдготовку товарiв (продукцiї);

4) витрати на утримання холодильного обладнання i вартiсть електроенергiї, води, холодоносiїв, iнгiбiторiв, мастильних та iн!

ших матерiалiв, на оплату послуг стороннiх пiдприємств з технiч! ного обслуговування холодильного обладнання;

5) фактична собiвартiсть льоду, який використовують для охолодження товарiв. До фактичної собiвартостi льоду входять витрати на закупiвлю, перевезення, вантажно!розвантажувальнi роботи, наповнення льодом льодосховищ;

6) витрати на утримання льодосховищ;

7) оплату за тимчасове зберiгання товарiв на складах сто!

роннiх пiдприємств;

8) витрати на дезiнсекцiю (знищення шкiдливих комах) i де!

ратизацiю (знищення мишей, пацюкiв та iнших гризунiв);

9) витрати на утримання тварин i рослин, якщо вони є това! ром (ветеринарнi та iншi послуги, корми, добрива);

10) витрати на створення спецiальних умов для зберiганнятоварiв (продукцiї), у тому числi штучне охолодження, газове середовище, активна вентиляцiя, рiзнi види випромiнювання, утримання акварiумiв та рибних садкiв тощо;

11) оплату послуг стороннiх пiдприємств i власнi витрати наспецiальне маркування i нанесення кодiв на товари;

12) iншi витрати, пов’язанi iз зберiганням, пiдсортуванням,обробленням, пакуванням i передпродажною пiдготовкою товарiв (продукцiї).

Стаття 3.7. Витрати на транспортування.

До ст. 3.7 вiдносять:

1) витрати на оплату послуг стороннiх пiдприємств, пов’яза! них з перевезенням товарiв (збори за подання вагонiв, зважуван!

ня вантажiв тощо) за договiрною цiною або тарифами;

2) витрати на перевезення товарiв (продукцiї) власним транс!

портом за собiвартiстю перевезень, до яких включають:

• вартiсть паливно!мастильних матерiалiв та iнших матерiа! лiв i предметiв для належної експлуатацiї транспортних за! собiв;

• плату за обслуговування транспортних засобiв стороннiми пiдприємствами;

• збори за проходження технiчного огляду; витрати на оплату працi водiїв, механiкiв та iнших працiвникiв транспорту; на!

рахування заробiтної плати;

• амортизацiю транспортних засобiв, примiщень гаражiв, їх об!

ладнання, паливних резервуарiв; витрати на поточний ремонт;

поточнi витрати на утримання примiщень гаражiв та їх об! ладнання; витрати на утримання гужового транспорту; iншi витрати, пов’язанi з експлуатацiєю власного автомобiльного та гужового транспорту;

3) вартiсть матерiалiв, використаних на обладнання транс! портних засобiв (пiддони, щити, дошки, люки, стiйки, стелажi, плiвка, цвяхи, дрiт тощо), їх утеплення (мати, солома, тирса, вата, ганчiр’я, мiшковина), охолодження (лiд, холодоносiї) та теплоiзолювання;

4) оплату за обслуговування пiд’їзних шляхiв i складiв неза! гального користування, включаючи виплату залiзницям вiдповiдно до укладених угод;

5) витрати на пересилання товарiв поштою (оплата згiдно з тарифами, страховий збiр за оцiнку, вартiсть пакувальних ма!

терiалiв, повiдомлень про вручення вiдправлень тощо).

Стаття 3.8. Витрати на проведення маркетингових заходiв.

До ст. 3.8 вiдносять витрати:

1) на проведення маркетингових дослiджень ринку, конкурент!

них переваг, перспектив розвитку товарного асортименту;

2) на оформлення вiтрин, виставок!продажiв, кiмнат, де зна! ходяться зразки товарiв (продукцiї), вiдрядження працiвникiв пiдприємства на виставку!продаж i вартiсть зразкiв товарiв (про! дукцiї), якi переданi безпосередньо покупцям або посередниць! ким органiзацiям вiдповiдно до контрактiв i угод безоплатно i якi не пiдлягають поверненню;

3) на розроблення i видання рекламних виробiв (iлюстрованих прейскурантiв, каталогiв, брошур, альбомiв, проспектiв, плакатiв,

афiш, рекламних листiв, листiвок тощо);

4) на розроблення i виготовлення ескiзiв етикеток, зразкiв фiрмових пакетiв та упаковки;

5) на рекламу в засобах масової iнформацiї (оголошення в пресi, теле! i радiопередачах);

6) на придбання, виготовлення, копiювання, дублювання ре!

кламних кiно!, вiдео! i дiафiльмiв;

7) на оформлення свiтлової, щитової, комп’ютерної, транс! портної та iншої зовнiшньої реклами;

8) на утримання автовiдповiдачiв для покупцiв;

9) на проведення iнших маркетингових заходiв, пов’язаних зi збутом товарiв.

Стаття 3.9. Витрати на тару.

До ст. 3.9 вiдносять:

1) амортизацiю (знос) власної iнвентарної тари i тари!облад!

нання;

2) витрати на ремонт власної iнвентарної тари i тари!облад!

нання;

3) витрати, пов’язанi з ремонтом i природним зносом тари! обладнання, у частинi, яку вiдшкодовують постачальникам (вла! сникам тари!обладнання);

4) витрати на перевезення, навантаження та розвантаження порожньої тари в разi повернення її постачальникам або здачi пiдприємствам, якi займаються збиранням тари;

5) витрати на очищення, прошивання, пропарювання (дезiн! фекцiю) тари;

6) вартiсть тари, списаної внаслiдок зносу, без урахування вартостi утилю та брухту.

Стаття 3.10. Податки, збори та iншi передбаченi законодав! ством обов’язковi платежi.

До ст. 3.10 вiдносять експортне мито, податок на рекламу та iншi передбаченi законодавством обов’язковi платежi, нараху!

вання яких збiльшує витрати на збут товарiв (продукцiї).

Стаття 3.11. Iншi витрати на збут.

До ст. 3.11 вiдносять:

1) витрати на вiдрядження працiвникiв, зайнятих збутом;

2) витрати на гарантiйний ремонт i гарантiйне обслугову! вання;

3) iншi витрати, пов’язанi зi збутом товарiв (продукцiї).

Iншi операцiйнi витрати групуються за такою номенклатурою статей:

Стаття 4.1. Витрати на дослiдження та розробки.

До ст. 4.1 вiдносять витрати на винахiдництво та рацiоналi! зацiю (включаючи проведення дослiдно!експериментальних робiт, виготовлення та випробування моделей i зразкiв за винахiдни! цькими i рацiоналiзаторськими пропозицiями, розроблення ре!

цептур страв i виробiв, патентування, виплату винагород).

Стаття 4.2. Собiвартiсть реалiзованої iноземної валюти.

До ст. 4.2 вiдносять собiвартiсть реалiзованої iноземної валю! ти, яку визначають шляхом перерахунку iноземної валюти в

грошову одиницю в еквiвалентi, вираженому в грошовiй одиницi України за курсом НБУ на дату продажу iноземної валюти, а також витрати, пов’язанi з продажем iноземної валюти — опла!

тою послуг банку та мiжбанкiвського валютного ринку.

Стаття 4.3. Собiвартiсть реалiзованих виробничих запасiв.

До ст. 4.3 вiдносять облiкову вартiсть реалiзованих виробни! чих запасiв, визначену за одним із методiв оцiнки вибуття за! пасiв згiдно з П(С)БО 9 “Запаси”, а також витрати, що виника! ють пiд час реалiзацiї виробничих запасiв й аналогiчнi витратам на збут, якi вiдносять до реалiзацiї виробничих запасiв.

Стаття 4.4. Сумнiвнi та безнадiйнi борги.

До ст. 4.4 вiдносять безнадiйну дебiторську заборгованiсть та вiдрахування до резерву сумнiвних боргiв.

Стаття 4.5. Втрати вiд операцiйної курсової рiзницi.

До ст. 4.5 вiдносять втрати вiд змiни курсу валют за операцiя! ми, активами i зобов’язаннями, пов’язаними з операцiйною дiяль!

нiстю пiдприємства.

Стаття 4.6. Втрати вiд знецiнення запасiв. До ст. 4.6 вiдносять:

• втрати вiд знецiнення запасiв, що повнiстю або частково втра! тили свою первiсну якiсть за час експонування в кiмнатах зразкiв, вiтринах i на виставках, а також пiд час демонстрацiї в торговельних залах самообслуговування;

• уцiнку товарiв у зв’язку з тривалим зберiганням.

Стаття 4.7. Недостачi i втрати вiд псування цiнностей.

До ст. 4.7 вiдносять:

1) втрату товарiв пiд час перевезення, зберiгання та реалiзацiї, що утворилася внаслiдок усушки i вивiтрювання, розтрушуван! ня i розпилення, розкришення, витоку (танення, просочуван! ня), розливання пiд час перекачування i продажу рiдин, втрату ваги в процесi “дихання” плодiв i овочiв тощо;

2) втрату вiд бою пiд час перевезення, зберiгання та реалiзацiї скляного i порцелянового посуду з продовольчими товарами i порожнього;

3) втрату вiд бою пiд час перевезення, зберiгання i реалiзацiї порцелянових, фаянсових, скляних i керамiчних виробiв, ялин! кових прикрас, грамплатiвок, парфюмерно!косметичних товарiв, господарських i галантерейних виробiв iз пластмас, товарiв по! бутової хiмiї в дрiбнiй розфасовцi та iн.;

4) втрату товарiв у магазинах (вiддiлах, секцiях) самообслу!

говування;

5) iншi недостачi i втрати вiд псування цiнностей. Рекомен! довано в цiлях забезпечення ведення фiнансового та податко! вого облiку облiк втрат вести на окремих аналiтичних рахун!

ках:

• у межах норм природного убутку, затверджених у встановле! ному порядку;

• поза межами норм природного убутку.

Стаття 4.8. Визнанi штрафи, пенi, неустойки.

До ст. 4.8 вiдносять визнанi економiчнi санкцiї за невиконан! ня пiдприємством чинних норм законодавчих та нормативно!

правових актiв (правил торгiвлi, умов договорiв).

Стаття 4.9. Iншi витрати операцiйної дiяльностi.

До ст. 4.9 вiдносять усi iншi витрати операцiйної дiяльностi, якi не ввiйшли до попереднiх статей.

Стаття 5.1. Вiдсотки за кредит.

До ст. 5.1 вiдносять витрати, пов’язанi з нарахуванням і сплатою вiдсоткiв за користування довгостроковими та коротко!

строковими кредитами банкiв.

Стаття 5.2. Iншi фiнансовi витрати.

До ст. 5.2 вiдносять витрати, пов’язанi iз залученням пози!

кового капiталу:

1) витрати, пов’язанi з випуском, утриманням та обiгом влас!

них цiнних паперiв;

2) витрати, пов’язанi iз нарахуванням вiдсоткiв за договора!

ми кредитування (крiм банкiвських кредитiв);

3) витрати, пов’язанi з нарахуванням вiдсоткiв за договора! ми фiнансового лiзингу;

4) iншi фiнансовi витрати.

Стаття 6. Втрати вiд участi в капiталi.

До ст. 6 вiдносять:

1) збитки вiд iнвестицiй в асоцiйованi пiдприємства, якiоблiковують методом участi в капiталi;

2) збитки вiд iнвестицiй у спiльнi пiдприємства, якiоблiковують методом участi в капiталi;

3) збитки вiд iнвестицiй у дочiрнi пiдприємства, якi облiковуютьметодом участi в капiталi.

Стаття 7. Iншi витрати звичайної дiяльностi.

До ст. 7 вiдносять витрати, якi виникають пiд час звичайної дiяльностi (крiм фiнансових витрат), але не пов’язанi безпосере! дньо з виробництвом та/або реалiзацiєю товарiв (продукцiї), у тому числi:

• собiвартiсть реалiзованих фiнансових iнвестицiй (балансова вартiсть та витрати, пов’язанi з реалiзацiєю фiнансових iнвес! тицiй);

• собiвартiсть реалiзованих необоротних активiв (залишкова вартiсть та витрати, пов’язанi з реалiзацiєю необоротних акти! вiв);

• собiвартiсть реалiзованих майнових комплексiв; втрати вiд неоперацiйних курсових рiзниць; суму уцiнки необоротних активiв та фiнансових iнвестицiй;

• витрати на лiквiдацiю необоротних активiв (розбирання, де! монтаж тощо);

• залишкову вартiсть лiквiдованих (списаних) необоротних активiв;

• iншi витрати звичайної дiяльностi.

Надзвичайнi витрати

Стаття 8. Надзвичайнi витрати. До ст. 8 вiдносять:

• втрати (збитки) вiд стихiйного лиха;

• збитки вiд техногенних катастроф i аварiй;

• iншi збитки вiд надзвичайних подiй.

Планування витрат звичайної діяльності. Поточнi витрати є одним з результативних показникiв господарської дiяльностi пiдприємств торгiвлi, основна мета планування яких — визна! чення загальної суми витрат, необхiдної для забезпечення нор! мальної роботи та якiсного обслуговування споживачiв, з ураху! ванням наявних резервiв зниження витрат. Плановi розрахунки витрат дiяльностi використовують для визначення потреби в обi! гових коштах, планування фiнансових результатiв дiяльностi пiдприємства, визначення економiчної ефективностi реалiзацiї окремих товарiв, комерцiйних угод, iнвестицiйних проектiв, а також для формування цiнової полiтики пiдприємства.

Витрати звичайної дiяльностi планують за такими видами: опе! рацiйнi витрати, фiнансовi витрати, iншi витрати звичайної дiяль!

ностi. Операцiйнi витрати планують за групами: собiвартiсть реалi! зованих товарiв і продукцiї власного виробництва, адмiнiстративнi витрати, витрати на збут, iншi операцiйнi витрати.

Не пiдлягають плануванню втрати вiд участi в капiталi та надзвичайнi витрати.

При плануваннi визначають також рiвень операцiйних ви! трат і витрат обiгу у вiдсотках до загального обсягу товарообо!

роту.

Iнформацiйною базою для планування витрат звичайної дiяль! ностi виступають такi фiнансово!економiчнi показники розвитку пiдприємства: плановий та фактичний обсяг і структура товаро! обороту, товарного забезпечення, запасiв товарно!матерiальних цiнностей, планова середньо!спискова чисельнiсть, штатний роз! клад, прийнята на пiдприємствi система оплати працi, наявна матерiально!технiчна база пiдприємства та проекти її розвитку. При плануваннi беруть до уваги iнформацiю про мiсцезнаходження постачальникiв, умови постачання товарiв, дiючi на вiдповiдний перiод ставки, тарифи, розцiнки, норми та iншi розрахунковi показники, якi використовує пiдприємство для внутрiшньогос! подарського планування, матерiали аналiзу витрат в цiлому на пiдприємствi за окремими елементами та статтями витрат за по! точний рiк (квартал, мiсяць).

Обґрунтування плану витрат звичайної дiяльностi пiдприємства здiйснюють методом прямих технiко!економiчних розрахункiв за кожною статтею витрат (вiдповiдно до номенклатури статей, що визначена в роздiлi 4). Загальний розмiр витрат за видами дiяль! ностi та пiдприємства в цiлому визначають шляхом додавання планової суми витрат за кожною калькуляцiйною статтею.

У зв’язку з тим, що кожна стаття витрат є комплексною, розрахунки необхiдно проводити за кожним елементом витрат, що пiдлягає плануванню та включається до тiєї чи iншої статтi.

Планування собiвартостi реалiзованих товарiв (продукцiї) здiйснюють за такими статтями:

Стаття 1.1. Собiвартiсть реалiзованих товарiв і продукцiї влас!

ного виробництва.

Планування витрат за цiєю статтею здiйснюють на основi за! планованого обсягу товарообороту пiдприємства торгiвлi, узго! джують з розрахунковими обсягами постачання товарiв та наяв! ними товарними запасами пiдприємства.

Планову собiвартiсть реалiзованих товарiв розраховують за такими елементами витрат:

• вартiсть реалiзованих товарних запасiв;

• вартiсть реалiзованої продукцiї власного виробництва;

• транспортно!заготiвельнi витрати, що плануються на реалi! зованi товарнi запаси.

Розрахунковий обсяг реалiзованих товарних запасiв визна! чають виходячи iз запланованого обсягу товарообороту кожної товарної групи, пiдроздiлу, у цiлому на пiдприємствi та плано! вого середнього вiдсотка торговельної нацiнки на товари. Оцiнку вартостi товарних запасiв, якi планують до реалiзацiї, визна!

чають за обраним пiдприємством методом.

Розрахункову вартiсть реалiзованої продукцiї власного вироб! ництва здiйснюють на основi програми виробництва та заплано! ваного обсягу реалiзацiї продукцiї власного виробництва пiдприєм! ства громадського харчування, узгоджуючи з виробничими потуж! ностями цехiв, розрахунковими обсягами постачання сировини, продуктiв та наявними запасами продуктiв і сировини у вироб! ничих цехах пiдприємства.

Планування транспортно!заготiвельних витрат здiйснюють методом прямих технiко!економiчних розрахункiв виходячи з таких показникiв: запланованого обсягу та структури товарно! го забезпечення пiдприємства, дiючих тарифiв на вантажно!роз! вантажувальнi роботи, транспортнi послуги, наявних довго! строкових контрактiв з транспортно!експедицiйними пiдприємст! вами.

Планування адмiнiстративних витрат здiйснюють за такими статтями:

Стаття 2.1. Витрати на оплату працi адмiнiстративно!управ!

лінського персоналу.

Витрати за цiєю статтею розраховують виходячи iз чисель! ностi адмiнiстративно!управлiнського персоналу, iншого загаль! ногосподарського персоналу (штатних і позаштатних працiв! никiв), посадових окладiв, надбавок, доплат, планових премiй, заохочень, компенсацiйних виплат згiдно з прийнятою на пiд!

приємствi системою оплати працi та штатним розкладом.

Стаття 2.2. Вiдрахування на соцiальнi заходи.

Витрати за цiєю статтею визначають виходячи із запланова! ного фонду оплати працi адмiнiстративно!управлiнського, iншого

загальногосподарського персоналу та обсягiв вiдрахувань на со!

цiальнi заходи за встановленими законодавством нормами.

Стаття 2.3. Витрати на оренду основних засобiв, iнших ма! терiальних необоротних активiв, що забезпечують адмiнiстративнi потреби.

Витрати за цiєю статтею планують на оперативну оренду об’! єктiв загальногосподарського призначення, iнвентарю, розрахо! вуються вiдповiдно до площi, яку орендують, або мiсткостi, кiлькостi iнвентарю та ставок орендної плати, передбачених уго! дами на оренду.

До витрат пiдприємств торгiвлi, що перебувають у комунальнiй власностi, зараховують орендну плату в межах сум, розрахованих за ставками, якi встановлюють мiсцевi органи виконавчої влади.

Стаття 2.4. Витрати на утримання основних засобiв, iнших матерiальних необоротних активiв, малоцiнних і швидкозношу! ваних предметiв, що забезпечують адмiнiстративнi потреби.

Витрати за цiєю статтею планують на утримання та ремонт основних засобiв, iнших матерiальних необоротних активiв, ма! лоцiнних і швидкозношуваних предметiв, що забезпечують адмiнiстративнi потреби:

1) витрати на опалення розраховують виходячи з площi опа! лювальних примiщень, видiв палива i його вартостi, тривалостi опалювального сезону та норм витрат палива, а у разi надхо! дження тепла, яке виробляють тепловi електростанцiї, — iз за! тверджених розцiнок на пару i гарячу воду та кiлькостi спожитої теплової енергiї;

2) витрати на освiтлення розраховують, виходячи з кiлькостi спожитої енергiї i дiючих тарифiв. Необхiдну кiлькiсть електро! енергiї в кiловат!годинах розраховують залежно вiд кiлькостi освiтлювальних точок вiдповiдно до норм освiтлення на 1 кв. метр площi, вiд кiлькостi i потужностi рiзних електроприладiв, дви! гунiв, iнших машин i обладнання, якi споживають електро!

енергiю;

3) витрати на постачання та iншi комунальнi послуги розра! ховують виходячи з кiлькостi витрачуваної води, обсягiв послуг i дiючих тарифiв;

4) витрати на вивезення смiття i вiдходiв, утримання в чис! тотi примiщень i територiї (якщо цi роботи виконують стороннi пiдприємства) розраховують виходячи з обсягiв послуг i дiючих

тарифiв. Вартiсть предметiв i засобiв догляду за примiщеннями, територiєю, обладнанням розраховують за кiлькiстю i дiючими цiнами;

5) витрати на протипожежнi засоби розраховують виходячи з вартостi матерiалiв, тарифiв на зарядження i перевiрення справ! ностi вогнегасникiв, а також вiдповiдно до угод на послуги, якi

надають органи пожежної охорони;

6) витрати на утримання охорони, яка не входить до штат! ного розкладу пiдприємства торгiвлi, i на обслуговування засобiв сигналiзацiї визначають, виходячи з укладених угод;

7) планування витрат матерiалiв i засобiв догляду за примiщен! нями здiйснюють виходячи з вартостi матерiалiв i норм їх спо!

живання, установлених на пiдприємствi;

8) розрахунок витрат на поточний ремонт примiщень прово! дять вiдповiдно до потреб на ремонт окремих примiщень, облад! нання, iнвентарю шляхом визначення вартостi матерiалiв та їх доставляння до мiсця проведення ремонту, заробiтної плати осiб, яких залучають до виконання ремонтних робiт, оплати послуг стороннiх пiдприємств (органiзацiй), пов’язаних з виконанням ремонтних робiт у примiщеннях загальногосподарського призна! чення, тощо. Зазначенi витрати зараховують до витрат цiєї статтi згiдно з кошторисом i графiком ремонтних робiт;

9) витрати, пов’язанi iз зносом санiтарного i спецiального одя! гу, взуття, столової бiлизни, посуду, наборiв, розраховують вихо!

дячи з потреби в них, вартостi одиницi та термiнiв служби;

10) витрати, пов’язанi iз зносом предметiв, iнструментiв, iнвен! тарю, визначають виходячи з вартостi одиницi, термiнiв служби. Їх планують з урахуванням фiзичного зносу малоцiнних предме! тiв, якi є в наявностi на початок планованого перiоду, їх надхо! дження i вибуття;

11) витрати на утримання малоцiнних і швидкозношуваних предметiв планують виходячи з обсягiв послуг пралень, ремонт! них майстерень, хiмчисток та iнших пiдприємств, пов’язаних з пранням, лагодженням столової бiлизни, санiтарного i спецiаль! ного одягу, взуття та санiтарних речей, iншого iнвентарю, iнстру! менту та дiючих тарифiв.

Стаття 2.5. Амортизацiя основних засобiв, iнших матерiальних необоротних активiв і нематерiальних активiв, що забезпечують адмiнiстративнi потреби.

Розмiр амортизацiї основних засобiв, iнших матерiальних не! оборотних активiв і нематерiальних активiв планують вiдповiдно до П(С)БО 7 “Основнi засоби” та П(С)БО 8 “Нематерiальнi ак! тиви” виходячи з прийнятих на пiдприємствi методiв нараху! вання амортизацiї (прямолiнiйного методу, методу зменшення залишкової вартостi, методу прискореного зменшення залиш! кової вартостi, кумулятивного методу, виробничого методу, а також методiв, передбачених податковим законодавством), вар! тостi об’єктiв, що амортизується, термiну їх корисного викорис!

тання.

Стаття 2.6. Витрати на страхування майна.

Витрати за цiєю статтею визначають виходячи з вартостi майна пiдприємства торгiвлi, що пiдлягає обов’язковому страхуванню, розмiрiв страхових тарифiв i нормативiв платежiв обов’язкового страхування.

Стаття 2.7. Податки, збори та iншi передбаченi законодавст! вом обов’язковi платежi (крiм податкiв, зборiв та обов’язкових платежiв, включених до ст. 2.2).

Податки, збори та iншi передбаченi законодавством обов’яз! ковi платежi, включенi до складу адмiнiстративних витрат (митнi платежi, портовi збори, податок на рекламу, комунальнi подат! ки, збiр на обов’язкове державне пенсiйне страхування з вар! тостi послуг стiльникового зв’язку та iн.), визначають за вста!

новленими нормами, передбаченими законодавством.

Стаття 2.8. Загальнi корпоративнi витрати.

Витрати за цiєю статтею планують за такими елементами:

1) витрати, що пов’язанi з виготовленням i використанням бланкiв, які пiдтверджують сплату пайових, цiльових та iнших внескiв членами споживчих товариств, розраховують виходячи з обсягу та вартостi виготовлення бланкiв; витрати на оприлюд! нення рiчного звiту розраховують виходячи з розцiнок на послуги засобiв масової iнформацiї;

2) органiзацiйнi та представницькi витрати, пов’язанi iз за! безпеченням корпоративної дiяльностi пiдприємства розраховують виходячи з кошторису даних заходiв i норм витрат, установлених чинним законодавством;

3) витрати на проведення рiчних зборiв розраховують, вихо! дячи з кошторису даних заходiв i норм витрат, установлених чинним законодавством;

4) оплату робiт i послуг консультацiйного та iнформацiйного характеру, а також пов’язаних з органiзацiєю передбачених за! конодавством обов’язкових аудиторських перевiрок планують виходячи з тарифiв на цi послуги вiдповiдно до угод, укладених з аудиторськими, консалтинговими, iншими фiрмами, що нада!

ють вiдповiднi послуги.

Стаття 2.9. Iншi адмiнiстративнi витрати.

Iншi адмiнiстративнi витрати, включенi до цiєї статтi, плану! ють за елементами витрат з урахуванням специфiчних особливо! стей кожного їх виду, зокрема:

• витрати, пов’язанi iз забезпеченням нормальних умов працi та додержанням правил технiки безпеки працi, розраховують вiдповiдно до кошторису витрат на цi заходи;

• витрати на службовi вiдрядження визначають виходячи з норм витрат, передбачених чинним законодавством, запла! нованої кiлькостi та тривалостi вiдряджень працiвникiв пiд! приємства;

• витрати на оплату послуг поштово!телеграфного, телефонного, факсимiльного та iнших видiв зв’язку розраховують вихо! дячи з їх фактичних розмiрiв за передпланований перiод, роз! мiрiв тарифiв i абонентної плати на цi послуги;

• витрати на передплату спецiалiзованої преси, придбання спецiальної лiтератури, прейскурантiв, каталогiв, iнструктив! них та iнших службових матерiалiв розраховують, виходячи з їх планової кiлькостi та вартостi одного видання;

• витрати на винахiдництво та рацiоналiзацiю розраховують згiдно з планом вiдповiдних заходiв i витратами на цi потреби згiдно з прийнятими проектами впровадження цих заходiв;

• витрати на придбання i виготовлення бланкiв документiв, пов’язаних з фiнансово!господарською дiяльнiстю пiдприєм! ства торгiвлi, розраховують згiдно з рахунками оплати цих бланкiв.

Планування витрат на збут здiйснюють за такими статтями: Стаття 3.1. Витрати на оплату працi.

Витрати на виплату основної заробiтної плати торговельно! оперативному, допомiжному та iншому персоналу, що забезпе! чує збут, планують, виходячи зi штатного розкладу, посадових окладiв чи вiдрядних розцiнок, запланованих обсягiв товаро! обiгу пiдприємства. Витрати на виплату додаткової заробiтної

плати розраховують виходячи з надбавок та доплат, планових премiй, заохочень, компенсацiйних виплат згiдно з прийнятою на пiдприємствi системою оплати працi.

До складу витрат за цiєю статтею планують також витрати на оплату працi робiтникiв, не включених у штатний розклад i залучених до виконання робiт за угодами (сезонна реалiзацiя, навантаження, розвантаження, перемiщення товарiв, тари, оброб! лення, пiдсортування, пакування, фасування, прання та ремонт спецiального одягу, взуття, участь у рекламних заходах тощо).

Стаття 3.2. Вiдрахування на соцiальнi заходи.

Витрати за цiєю статтею визначають виходячи із запланованого фонду оплати працi працiвникiв, які зайнятi збутом, та обсягiв вiдрахувань на соцiальнi заходи за встановленими законодав!

ством нормами.

Стаття 3.3. Витрати на оренду основних засобiв, iнших необо! ротних матерiальних і нематерiальна активiв, що забезпечують збут товарiв.

Витрати на операцiйну оренду будiвель, складських i пiдсобних примiщень, споруд, холодильного обладнання, iнвентарю та iнших матерiальних активiв, пов’язаних iз збутом продукцiї (товарiв, робiт, послуг), розраховують вiдповiдно до орендованої площi або мiсткостi, кiлькостi iнвентарю та ставок орендної плати, передбачених угодами на оренду.

Стаття 3.4. Витрати на утримання основних засобiв, iнших матерiальних необоротних активiв, малоцiнних і швидкозношу! ваних предметiв, що забезпечують збут товарiв.

Витрати на утримання основних засобiв, iнших матерiальних необоротних активiв, малоцiнних і швидкозношуваних предметiв, що забезпечують збут товарiв, планують аналогiчно ст. 2.4.

Витрати на перевiрення i клеймування вагiв, iнших вимiрюваль! них приладiв розраховують виходячи з їх кiлькостi та середньої вартостi обслуговування одного приладу (за видами).

Стаття 3.5. Амортизацiя основних засобiв, iнших матерiальних необоротних активiв та нематерiальних активiв, що забезпечують збут товарiв. Витрати за цiєю статтею планують аналогiчно роз! рахунку амортизацiї у складi витрат, що забезпечують адмiнiст!

ративнi потреби.

Стаття 3.6. Витрати на зберiгання, пiдсортування, оброблен! ня, пакування i передпродажну пiдготовку товарiв.

Витрати за цiєю статтею визначають за елементами затрат шляхом прямих технiко!економiчних розрахункiв виходячи з таких показникiв, як кiлькiсть товарiв, що потребують цих ви! трат, структура товарообороту, витрати на одиницю товару (тон! ну, пару взуття, одиницю одягу тощо), вартiсть усiх пакуваль! них матерiалiв за дiючими цiнами; норми (затвердженi або роз! рахованi пiдприємством) витрат на тонну товарiв, на тисячу гри!

вень товарообороту.

Розмiр витрат на утримання холодильного обладнання роз! раховують виходячи з кiлькостi i видiв обладнання, кiлькостi товарiв, якi необхiдно охолоджувати, термiнiв їх зберiгання, три! валостi роботи обладнання, вартостi електроенергiї, води, мастиль! них матерiалiв, витрат на оплату послуг стороннiх пiдприємств з технiчного обслуговування холодильного обладнання.

Стаття 3.7. Витрати на транспортування.

Витрати на транспортування планують залежно вiд умов по! ставки товарiв, якi визначають пiд час укладення договору по!

ставки.

Виходячи з асортименту i обсягiв товарiв, якi реалiзовува! тимуть iногороднiм покупцям оптом, визначають обсяг ванта! жообороту з перевезення товарiв залiзничним, водним i повiт! ряним транспортом, який розраховують у тоннах. Якщо в угодi вiдсутнє положення про обсяг перевезень товарiв у тоннах, розра! хунок вантажообороту провадять шляхом дiлення передбаченої вартостi товарiв, якi перевозитимуть, на середню вартiсть тонни товару. Середню вартiсть тонни конкретного товару визначають дiленням суми вартостi цього товару (за рахунками, взятими на вибiр) на його масу брутто, яка показана в цих рахунках або в супроводжувальних транспортних документах.

Пiсля розрахунку вантажообороту з реалiзацiї товарiв визна! чають вiдстань, на яку перевозитимуть товари вагонами, кон! тейнерами, насипом, великою чи малою швидкiстю. Розрахунки витрат провадять за дiючими на окремих видах транспорту та! рифами i розцiнками на вантажно!розвантажувальнi роботи. До цих витрат додають вартiсть обладнання вагонiв, утримання екс! педиторiв (якщо це передбачено угодою), вартiсть навантаження i розвантаження товарiв на станцiях, пристанях i в аеропортах силами позаштатних працівникiв (крiм витрат на навантаження

автотранспорту); iншi транспортнi витрати (утримання власних пiд’їзних колiй, подання вагонiв, збереження вантажiв на стан! цiях, пристанях та iншi витрати, якi включають до накладних залiзниць i водного транспорту).

Обсяг перевезення товарiв автомобiльним транспортом розра! ховують на весь вантажооборот, включаючи доставку на залiзничнi станцiї, пристанi i в аеропорти товарiв, якi вiдвантажуватимуть зi складiв iногороднiм покупцям; доставку товарiв з власних складiв на склади покупцiв, у роздрiбну мережу, пiдприємствам громадського харчування i населенню. За кожним з рiзновидiв доставки розраховують обсяг вантажообороту шляхом дiлення вартостi товарiв, якi будуть доставленi покупцям, на середню вартiсть тонни цих товарiв. Крiм маси товару, до вантажооборо! ту необхiдно додати масу тари, в якiй перевозитимуть товар. Масу тари визначають у вiдсотках до маси товару за даними маркування тари або дослiдним шляхом. Загальна маса товарiв i тари, якi перевозитимуть з урахуванням коефiцiєнтiв повтор! них перевезень, становить транспортний вантажооборот, який враховують при розрахунку витрат на перевезення автомобiльним транспортом. Розрахунок роблять з урахуванням вiдстанi пере! везень, класу вантажу, типу автомобiля та тарифiв на перевезення товарiв автомобiльним транспортом.

Витрати на транспортування дрiбних партiй товарiв планують виходячи з дiючих тарифiв (розцiнок) на замовлення автотранс! порту та на одну автомобiле!годину його використання. Для цього кiлькiсть автомобiлiв, що буде використано, множать на кiлькiсть годин роботи та на дiючi тарифи (розцiнки).

Витрати на транспортування, пов’язанi з виїзною торгiвлею, планують виходячи з кiлькостi даних заходiв, обсягу вантажо! обороту, типу автомобiля та тарифiв (розцiнок) на перевезення товарiв автомобiльним транспортом. До обсягу витрат на переве! зення товарiв автомобiльним транспортом додають витрати на оплату вантажно!розвантажувальних робiт за розцiнками за тонну ваги, а також витрати на експедицiйнi операцiї, якщо це було передбачено угодами.

Стаття 3.8. Витрати на проведення маркетингових заходiв.

Витрати на маркетинг і рекламу визначають шляхом прямих технiко!економiчних розрахункiв згiдно з планом маркетинго!

вих заходiв, якi передбаченi до реалiзацiї в плановому перiодi. Маркетинговий бюджет передбачає розрахунок кошторису ви! трат кожного рекламного заходу, маркетингових дослiджень рин! ку збуту. Розрахунки здiйснюють виходячи з вартостi матерiалiв, товарiв, послуг, якi використовують для проведення рекламних компанiй, маркетингових дослiджень.

Стаття 3.9. Витрати на тару.

Для визначення витрат за цiєю статтею розраховують кiлькiсть i вартiсть тари за видами (мiшки, ящики, бочки, бiдони, лотки тощо), суму уцiнки пiд час її повернення.

Амортизацiю власної iнвентарної тари i тари!обладнання роз! раховують згiдно з вiдповiдними нормами, а багатооборотної (за!

ставної) тари — згiдно з угодами з постачальниками.

Витрати на ремонт власної iнвентарної тари і тари!обладнан! ня, перевезення її на склади постачальникiв, тарозбиральнi й тароремонтнi пiдприємства розраховують виходячи з обсягiв ре! монту, перевезень, розцiнок i тарифiв на ремонтнi роботи та пере! везення вiдповiдними видами транспорту. До зазначених витрат не вiдносять заробiтну плату штатних та позаштатних робiтникiв, вантажникiв.

Стаття 3.10. Iншi витрати на збут.

Витрати за цiєю статтею визначають за елементами затрат шляхом прямих технiко!економiчних розрахункiв виходячи із запланованих вiдряджень працiвникiв, зайнятих збутом; вар! тостi матерiалiв, товарiв, обладнання, необхiдного для гарантiй! ного ремонту та гарантiйного обслуговування; iнших витрат на збут. До зазначених витрат не вiдносять заробiтну плату штатних і позаштатних працiвникiв, що здiйснюють гарантiйний ремонт і гарантiйне обслуговування.

Планування iнших операцiйних витрат здiйснюють згiдно зi статтями, якi включають до iнших операцiйних витрат.

Витрати за цими статтями визначають за елементами затрат шляхом прямих технiко!економiчних розрахункiв на основi:

• кошторису науково!дослiдних робiт, вартостi виготовлення та випробування нових моделей, страв, виробiв;

• запланованих обсягiв реалiзацiї iноземної валюти, вартостi послуг банкiв і мiжбанкiвського валютного ринку, втрат вiд змiни курсу валют, що пiдлягають прогнозуванню;

• запланованих обсягiв реалiзацiї виробничих запасiв і витрат на їх реалiзацiю;

• втрат товарiв у межах норм природного убутку пiд час переве! зення, зберiгання та реалiзацiї вiдповiдно до встановлених чинними нормативно!правовими актами норм списання.

При розрахунках не беруть до уваги обсяги продажу розфасо! ваних та штучних товарiв, для яких норм природного убутку не передбачено.

Планування витрат фiнансової дiяльностi здiйснюють за та! кими статтями (табл. 5.13):

Стаття 5.1. Вiдсотки за кредит. Розрахунок цих витрат на планований перiод здiйснюють, виходячи з потреби в кредитах для поповнення власних обiгових коштiв, для придбання вироб! ничих фондiв i нематерiальних активiв та iнших цiлей, термiну кредитування, розмiру вiдсоткової ставки за кредит.

Планування вiдсоткiв за короткостроковий кредит для закупiв! лi товарiв здiйснюють, виходячи iз обсягу планового товарообо! роту, планових залишкiв товарiв, їх обiговостi, пайової участi власних обiгових коштiв в оплатi товарiв i вiдсоткової ставки за кредит.

Особливi умови надання кредиту враховують у розрахунках через введення додаткових витрат або за iншим алгоритмом ви!

значення розмiру вiдсоткiв платежу.

Стаття 5.2. Iншi фiнансовi витрати.

Планування вiдсоткiв за довгостроковий кредит здiйснюють, виходячи з потреби в кредитi, термiну кредитування, розмiру вiдсоткової ставки, щорiчних сум виплат, у тому числi пога! шення основної суми боргу та залишку основної суми боргу на кiнець кожного року впродовж термiну кредитування, необхiд! ностi дисконтування потоку платежiв на обслуговування кре!

диту.

Витрати, що пов’язанi з викупом, утриманням та обiгом влас! них цiнних паперiв, планують, виходячи з виду i обсягу випуску цiнних паперiв, вартостi виготовлення цiнних паперiв у паперо! вiй формi, тарифiв юридичних послуг, аудиторських послуг, но! тарiальних послуг, послуг з друкування та тиражування необ! хiдної документацiї, послуг з опублiкування iнформацiї про ви! пуск цiнних паперiв та iнших рекламних повiдомлень у друкова!

них засобах масової iнформацiї, розмiру комiсiйної винагороди фiнансовим посередникам, що здiйснюють реалiзацiю цiнних па!

перiв.

Витрати, якi пов’язанi з нарахуванням вiдсоткiв за договора! ми кредитування (крiм банкiвських кредитiв), планують, вихо! дячи з потреби в цьому видi кредиту та розмiру вiдсоткової став! ки за кредит.

Витрати, пов’язанi з нарахуванням вiдсоткiв з договорами фiнансового лiзингу, планують, виходячи з вартостi устаткуван! ня, яке використовують на умовах фiнансового лiзингу, та вiдсоткової ставки вiдповiдно до лiзингової угоди.

Планування iнших витрат звичайної дiяльностi

Стаття 7. Iншi витрати звичайної дiяльностi.

Витрати за цiєю статтею визначають за елементами затрат шляхом прямих технiко!економiчних розрахункiв, виходячи iз собiвартостi фiнансових iнвестицiй, позаоборотних активiв, май! нових комплексiв, якi планують до реалiзацiї, лiквiдацiйної вартостi позаоборотних активiв, запланованих до списання, iнших витрат звичайної дiяльностi, що пiдлягають плануван!

ню.

Бухгалтерський облік операційних витрат торгового підпри!

ємства представлений у табл. 5.13, 5.14.

Внаслідок записів, зроблених у табл. 5.14, фінансовий ре! зультат від основної діяльності був збільшений на суму доходу від реалізації запасів на 750 грн і зменшений за рахунок списан! ня операційних витрат на 2500 грн (850 + 670 + 980). Внаслі! док цього фінансовий результат від основної діяльності за звіт!

ний період склав 250 грн ((2500 – 500 + 750) – 2500).

Підприємство може порахувати попереднє сальдо з субрахун! ків до рахунка 79 “Фінансові результати” для визначення кін! цевого фінансового результату. Якщо за рахунком 79 утворилося кредитове сальдо, підприємством було отримано прибуток, за сумою якого буде визначатися податок на прибуток (податок, розрахований за даними бухгалтерського обліку, підлягає нара! хуванню в обліку, але відрізняється від податку, розрахованого за даними податкової декларації і розміру перерахування в бю! джет).


Таблиця

Кореспонденція рахункiв з облiку витрат діяльності торговельних пiдприємств

Зміст операції

Кореспонденція рахунків

Дебет

Кредит

код синтра!

стаття витрат

код синтра!

хунка (суб!

хунка (суб!

рахунка)

рахунка)

1

2

3

4

1. Списання реалiзованих товарiв за собiвартiстю

1.1. На пiдприємствах

902

1.1. Собiвартiсть

281

оптової торгiвлi

реалiзованих товарiв

1.2. На пiдприємствах роздрiбної торгiвлi:

на вартiсть реалiзова!

902

1.1. Собiвартiсть

282

них товарiв у цiнах

реалiзованих

реалiзацiї

товарiв

на суму торговельної на!

902

1.1. Собiвартiсть

285

цiнки на реалiзованi то!

реалiзованих

вари згiдно з розрахун! ком бухгалтерiї (напри! кiнцi звiтного мiсяця) — “червоне сторно”

товарiв

1.3. На пiдприємствах громадського харчування:

на вартiсть реалiзова!

902

1.1. Собiвартiсть

23

ної продукцiї у цiнах

реалiзованих то!

реалiзацiї

варiв (продукцiї)

на вартiсть реалiзова!

902

1.1. Собiвартiсть

282

них товарiв у цiнах

реалiзованих то!

реалiзацiї

варiв (продукцiї)

на суму торговельної на!

902

1.1. Собiвартiсть

285

цiнки на реалiзованi то!

реалiзованих то!

вари згiдно з розрахун! ком бухгалтерiї (напри! кiнцi звiтного мiсяця) — “червоне сторно”

варiв (продукцiї)

1

2

3

4

2. Вiдображення адмiнiстративних витрат

2.1. Нарахування заро!

92

2.1. Витрати на

661

бiтної плати адмiнiстра!

оплату працi адмi!

тивним працiвникам

нiстративно!управ! лiнського персоналу

2.2. Вiдрахування на

92

2.2. Вiдрахування

65 (вiдпо!

пенсiйне i соцiальне

на соцiальнi за!

вiднi суб!

страхування із заробiт! ної плати адмiнiстра! тивно!управлiнського персоналу

ходи

рахунки)

2.3. Сума збору на обо!

92

2.2. Вiдрахування

651

в’язкове державне пен!

на соцiальнi за!

сiйне страхування з опе! рацiй з купiвлi валюти

ходи

2.4. Нарахування амор!

92

2.5. Амортизацiя

13 (вiдпо!

тизацiї основних засобiв,

основних засобiв,

вiднi суб!

iнших необоротних ма!

iнших необоротних

рахунки)

терiальних активiв та

матерiальних акти!

нематерiальних активiв,

вiв та нематерiаль!

що забезпечують адмi!

них активiв, що

нiстративнi потреби за

забезпечують адмі!

вiдповiдним методом

нiстративнi потреби

2.5. Витрати, пов’язанi

92

2.4. Витрати на

63, 685, 20,

з ремонтом основних

утримання основ!

661, 65

засобiв адмiнiстратив!

них засобiв, iнших

ного призначення

необоротних мате! рiальних активiв, МШП, що забезпе! чують адмiнiстра!

тивнi потреби

2.6. Витрати на утри!

92

2.4. Витрати на

685

мання (опалення, освiт!

утримання основ!

лення, водопостачання

них засобiв, iнших

та iншi комунальнi по!

необоротних мате!

слуги) об’єктiв, що забез!

рiальних активiв,

печують адмiнiстративнi

МШП, що забезпе!

потреби

чують адмiнiстра!

тивнi потреби

Продовження табл.

1

2

3

4

2.7. Плата за операцiйну

92

2.4. Витрати на

685

оренду об’єктiв основних

утримання основ!

засобiв адмiнiстратив!

них засобiв, iнших

ного призначення

необоротних мате! рiальних активiв, МШП, що забезпе! чують адмiнiстра!

тивнi потреби

2.8. Витрати на службо!

92

2.9. Iншi адмiнiст!

372

вi вiдрядження працiвни! кiв апарату управлiння

ративнi витрати

2.9. Витрати на зв’язок

92

2.9. Iншi адмiнiст!

ративнi витрати

631, 685

2.10. Витрати за юри!

92

2.9. Iншi адмiнiст!

631, 685

дичнi, аудиторськi, іншi послуги

ративнi витрати

2.11. Списання вартостi

92

2.9. Iншi адмiнiст!

201

використаних бланкiв, документiв i канцеляр!

ських приладiв

ративнi витрати

2.12. Оплата вартостi

92

2.9. Iншi адмiнiст!

377

лiцензiй, плата за реєст!

рацiю пiдприємства

ративнi витрати

2.13. Нарахування

92

2.9. Iншi адмiнiст!

641

податкiв та iнших обов’язкових платежiв

ративнi витрати

2.14. Списання вартостi

92

2.9. Iншi адмiнiст!

39*

перiодичних видань з питань законодавства, яка вiдноситься до звiтного перiоду

ративнi витрати

2.15. Комiсiйна винаго!

92

2.9. Iншi адмiнiст!

333

рода банку за купiвлю iноземної валюти

ративнi витрати

2.16. Списання вартостi

92

2.9. Iншi адмiнiст!

28 (вiдпо!

товарiв, використаних

ративнi витрати

вiднi суб!

для адмiнiстративних цiлей

рахунки)

1

2

3

4

2.17. Плата за розра!

92

2.9. Iншi адмiнiст!

311, 685

хунково!касове обслу!

говування

ративнi витрати

3. Вiдображення витрат на збут

3.1. Нарахування заро!

93

3.1. Витрати на

661

бiтної плати працiвни!

оплату працi пер!

кам, що забезпечують

соналу, що забез!

збут товарiв (продукцiї)

печує збут товарiв

(продукцiї)

3.2. Вiдрахування на

93

3.2. Вiдрахування

65 (вiдпо!

пенсiйне i соцiальне

на соцiальнi за!

вiднi суб!

страхування iз заробiт! ної плати працiвникiв, що забезпечують збут товарiв (продукцiї)

хисти

рахунки)

3.3. Нарахування амор!

93

3.5. Амортизацiя

13 (вiдпо!

тизацiї основних засобiв,

основних засобiв,

вiднi суб!

iнших необоротних ма!

iнших необоротних

рахунки)

терiальних активiв та

матерiальних акти!

нематерiальних активiв,

вiв та нематерiаль!

що забезпечують збут

них активiв, що за!

товарiв (продукцiї)

безпечують адмініст!

ративні потреби

3.4. Витрати на ремонт

93

3.4. Витрати на ут!

63, 685, 20,

основних засобiв,

римання основних

661, 65

що забезпечують збут

засобiв, iнших не!

товарiв

оборотних матерiа! льних активiв, МШП, що забезпе! чують адмiнiстра!

тивнi потреби

3.5. Витрати на утри!

93

3.4. Витрати на ут!

685

мання (опалення, освiт!

римання основних

лення, водопостачання

засобiв, iнших не!

та iншi комунальнi по!

оборотних матерiа!

слуги) об’єктiв основних

льних активiв,

засобiв, що забезпечують

МШП, що забезпе!

збут товарiв

чують адмiнiстра!

тивнi потреби

Продовження табл.

1

2

3

4

3.6. Плата за операцiйну

93

3.4. Витрати на ут!

685

оренду об’єктiв основних

римання основних

засобiв, що забезпечують

засобiв, iнших не!

збут товарiв (продукцiї)

оборотних матерiа!

льних активiв, МШП, що забезпе! чують адмiнiстра!

тивнi потреби

3.7. Вартiсть матерiалiв,

93

3.6. Витрати на

20

використаних для збе!

зберiгання, пiдсор!

рiгання, оброблення,

тування, обробку,

пакування товарiв (про!

пакування i пере!

дукцiї)

продажну пiдго! товку товарiв

3.8. Витрати на оплату

93

3.6. Витрати на

63, 685

послуг стороннiх пiд!

зберiгання, пiдсор!

приємств, пов’язаних з

тування, обробку,

пакуванням i фасуван!

пакування i пере!

ням товарiв (продукцiї)

продажну пiдго! товку товарiв

3.9. Витрати на оплату

93

3.6. Витрати на

661

працi працiвникiв пiд!

зберiгання, пiдсор!

приємства, пов’язаних

тування, обробку,

з перепродажною пiдго!

пакування i пере!

товкою товарiв (продук!

продажну пiдго!

цiї) — пакуванням, фа! суванням товарiв тощо

товку товарiв

3.10. Вiдрахування на

93

3.6. Витрати на

65 (вiдпо!

соцiальнi заходи із за!

зберiгання, пiдсор!

вiднi суб!

робiтної плати працiв!

тування, обробку,

рахунки)

никiв за перепродажну

пакування i пере!

пiдготовку товарiв

продажну пiдго!

(продукцiї)

товку товарiв

3.11. Витрати на зберi!

93

3.6. Витрати на

63, 685

гання товарiв на скла!

зберiгання, пiдсор!

дах iнших пiдприємств

тування, обробку, пакування i пере! продажну пiдго! товку товарiв

1

2

3

4

3.12. Витрати на дезiн!

93

3.6. Витрати на

63, 685

секцiю та дератизацiю

зберiгання, пiдсор! тування, обробку, пакування i пере! продажну пiдго! товку товарiв

3.13. Витрати на транс!

93

3.7. Витрати на

63, 685

портування товарiв

(продукцiї)

транспортування

3.14. Витрати на оплату

93

3.8. Витрати на

685

реклами

проведення марке! тингових дослiд!

жень

3.15. Сума митного збору

93

3.10. Податки,

377

при експортi товарiв

збори та iншi пе! редбаченi законо! давством обов’яз!

ковi платежi

3.16. Витрати на служ!

93

3.11. Iншi витрати

372

бовi вiдрядження, по! в’язанi зi збутом товарiв

на збут

3.17. Сума комiсiйної

93

3.11. Iншi витрати

685

винагороди при продажу товарiв оптом (у комi!

тента)

на збут

3.18. Витрати, пов’язанi

93

3.11. Iншi витрати

20, 28,

з гарантiйним ремонтом

на збут

631, 661,

i гарантiйним обслуго! вуванням реалiзованих товарiв

65

4. Вiдображення iнших операцiйних витрат

4.1. Вiдображається со!

942

4.2. Собiвартiсть

33

бiвартiсть реалiзованої

реалiзованої iно!

iноземної валюти

земної валюти

4.2. Сума комiсiйної ви!

942

4.2. Собiвартiсть

377

нагороди банку з опе!

реалiзованої iно!

рацiї з продажу валюти

земної валюти


Продовження табл. 5.13

1

2

3

4

4.3. Облiкова вартiсть

943

4.3. Собiвартiсть

20, 22

реалiзованих матерiалiв,

реалiзованих вироб!

МШП

ничих запасiв

4.4. Створення резерву

944

4.4. Сумнiвнi та

38

сумнiвних боргiв

безнадiйнi борги

4.5. Втрати вiд курсової

945

4.5. Втрати вiд опе!

302, 312,

рiзницi за операцiями,

рацiйної курсової

314, 362

активами й зобов’язан! нями, що пов’язанi з операцiйною дiяльнiстю пiдприємства

рiзницi

тощо

4.6. Уцiнка товарiв

946

4.6. Втрати вiд знецiнення товарiв

28

4.7. Сума перевищення

946

4.6. Втрати вiд

28, 20,

балансової вартостi то! варiв, матерiалiв, МШП над їхньою справедли! вою вартiстю при обмiнi подiбними активами

знецiнення товарiв

22

4.8. Недостача товарiв

9471

4.7. Недостачi та

28

(продукцiї) в межах норм

втрати вiд псуван!

природного убутку при зберiганнi та реалiзацiї

ня цiнностей

4.9. Втрати товарiв

9472

4.7. Недостачi та

63

понад норми природного

втрати вiд псуван!

убутку пiд час переве!

зення

ня цiнностей

4.10. Втрати товарiв

9472

4.7. Недостачi та

28

понад норми природного

втрати вiд псуван!

убутку при зберiганнi та реалiзацiї

ня цiнностей

4.11. Зменшення суми

947

4.7. Недостачi та

641

податкового кредиту

втрати вiд псуван!

з ПДВ (до операцiї 4.8,

4.9, 4.10)

ня цiнностей

4.12. Вартiсть зiпсова!

947

4.7. Недостачi та

20

них бланкiв суворої

втрати вiд псуван!

звiтностi

ня цінностей

Продовження табл. 5.13

1

2

3

4

4.13. Суми, виключенi

947

4.7. Недостачi та

641

зi складу податкового

втрати вiд псуван!

кредиту або включенi до нього за першою подiєю (до операцiї 4.12)

ня цінностей

4.14. Недостачi

947

4.7. Недостачi та

28

та витрати вiд псування

втрати вiд псуван!

цiнностей

ня цiнностей

4.15. Штрафнi санкцiї

948

4.8. Визнанi

64, 68,

за порушення законо!

штрафи, пенi,

311 тощо

давства чи умов договору

неустойки

4.16. Рiзниця мiж вар!

949

4.9. Iншi витрати

333

тiстю валюти, придбаної

операцiйної діяль!

за курсом купiвлi, та вар! тістю валюти, яку розра! ховано за валютним кур! сом на момент зарахуван! ня валюти на рахунок

ності

4.17. Нарахування дер!

949

4.9. Iншi витрати

641

жавного мита за прид!

операцiйної діяль!

бання бланкiв векселiв

ності

4.18. Нарахування заро!

949

4.9. Iншi витрати

661

бiтної плати працiвни!

операцiйної дiяль!

кам житлово!комуналь! ного або обслуговуючого господарства

ностi

4.19. Вiдрахування на

949

4.9. Iншi витрати

65 (вiдпо!

соцiальнi заходи iз заро!

операцiйної дiяль!

вiднi суб!

бiтної плати працiвни! ків житлово!комуналь! ного або обслуговуючого господарства

ностi

рахунки)

4.20. Сума матерiальної

949

4.9. Iншi витрати

661

допомоги працiвникам

операцiйної дiяль!

ностi

4.21. Амортизацiя вар!

949

4.9. Iншi витрати

13 (вiдпо!

тостi необоротних акти!

операцiйної дiяль!

вiднi суб!

вiв, якi вiдносять до житлово!комунального або обслуговуючого господарства

ностi

рахунки)

Продовження табл. 5.13

1

2

3

4

5. Вiдображення витрат фiнансової дiяльностi

5.1. Вiдсотки за кредит

951

5.1. Вiдсотки за

684

банку

кредит

5.2. Вiдсотки за вексе!

952

5.2. Iншi фiнансо!

684

лем виданим

вi витрати

5.3. Амортизацiя премiї

952

5.2. Iншi фiнансо!

352

за векселем отриманим

вi витрати

5.4. Вiдсотки за дого!

952

5.2. Iншi фiнансо!

684

ворами фiнансового лiзингу

вi витрати

6. Вiдображення витрат iнвестицiйної дiяльностi

6.1. Зменшення балан!

961

6. Втрати вiд учас!

141

сової вартостi фiнансо!

вої iнвестицiї

тi в капiталi

7. Вiдображення витрат звичайної дiяльностi

7.1. Списання собiвар!

971

7. Iншi витрати

352

тостi реалiзованого

звичайної дiяль!

векселя

ностi

7.2. Залишкова вартiсть

972

7. Iншi витрати

10, 11

лiквiдованих (списаних)

звичайної дiяль!

необоротних активiв

ностi

7.3. Курсова рiзниця, що

974

7. Iншi витрати

612

виникла на дату пога!

звичайної дiяль!

шення поточної частини довгострокового кредиту в iноземнiй валютi

ності

7.4. Перерахунок забор!

974

7. Iншi витрати

502, 602

гованостi за кредитом

звичайної дiяль!

в iноземнiй валютi на дату складання звiтностi

ностi

7.5. Курсова рiзниця

974

7. Iншi витрати

684

за нарахованими вiд!

звичайної дiяль!

сотками за кредитами в iноземнiй валютi

ностi

Продовження табл. 5.13

1

2

3

4

7.6. Сума уцiнки за!

975

7. Iншi витрати

10, 11, 12

лишкової вартостi не!

звичайної дiяль!

оборотних активiв

ностi

7.7. Закриття заборгова!

977

7. Iншi витрати

377

ностi на вартiсть товарiв

звичайної дiяль!

(продукцiї), переданих безоплатно фiзичним особам, неприбутковим органiзацiям як благо!

дiйна допомога

ностi

7.8. Вартiсть товарiв

977

7. Iншi витрати

28

(продукцiї), переданих

звичайної дiяль!

безоплатно з причин, не пов’язаних з благодiй!

нiстю

ностi

7.9. Зменшення суми по!

977

7. Iншi витрати

641

даткового кредиту з ПДВ

звичайної дiяль!

(операцiї 7.2 та 7.3)

ностi

7.10. Вартiсть передпла!

977

7. Iншi витрати

631

ти на видання загально!

звичайної дiяль!

полiтичного характеру

ностi

8. Вiдображення надзвичайних витрат

8.1. Втрата ТМЦ, грошо!

991, 993

8. Надзвичайнi

20, 30 тощо

вих коштiв у результатi надзвичайних подiй

витрати

8.2. Нарахування заро!

993

8. Надзвичайнi

661

бiтної плати працiвни! кам, якi ліквідують наслiдки надзвичайних подiй

витрати

8.3. Вiдрахуваня на со!

993

8. Надзвичайнi

65 (вiдпо!

цiальнi заходи із заробіт!

витрати

вiднi суб!

ної плати працiвникiв, якi лiквiдують наслiдки надзвичайних подiй

рахунки)

8.4. Списання коштiв

993

8. Надзвичайнi

311, 312

у зв’язку з банкрутст! вом банку, у якому було вiдкрито поточний ра! хунок пiдприємства

витрати

Закінчення табл. 5.13

1

2

3

4

9. Списання витрат діяльності для визначення фiнансового результату наприкiнцi мiсяця, кварталу чи року:

витрат операцiйної

791

902, 92,

дiяльностi

93, 94

витрат вiд участi в капiталi

792

95, 961

витрат iншої звичайної дiяльностi

793

97

надзвичайних витрат

794

99

Таблиця 5.14

Облік витрат торгового підприємства, зв’язаних з операційною діяльністю

Зміст операції

Кореспонденція

Сума,

п/п

рахунків

грн.

Д!т

К!т

1

2

3

4

5

1

Нарахована заробітна плата адміністрації

92

66

100

2

Проведено нарахування

92

65

50

3

Відображено витрати на службові відрядження

92

372

100

4

Нарахована орендна плата, комунальні послуги, послуги зв’язку, аудиторські

92

685

250

5

Відображено суму ПДВ, що включена до складу послуг — на рах. 644, якщо наданню послуг передувала попередня оплата, або на рах. 641, якщо надання послуг — перша подія

644

685

50

6

Нараховано знос обладнання офісу

92

131

60

7

Нараховано знос програмного забезпечення

92

133

40

8

Нараховано податки, збори та обов’яз!

кові платежі

92

64

100

Продовження табл. 5.14

1

2

3

4

5

9

Списано матеріали на ремонт офісу

92

201

70

10

Витрати на розрахунково!касове обслуговування

92

311

30

11

Віднесено суму адміністративних витрат

на зменшення фінансового результату

(100 + 50 + 100 + 250 + 50 + 60 + 40 +

+ 100 + 70 + 30 = 850)

791

92

850

Витрати на збут

12

Нарахована заробітна плата продавцям

93

66

200

13

Зроблено нарахування на оплату праці

93

65

70

14

Списано пакувальні матеріали

93

201

50

15

Відображено витрати на рекламу, послуги сторонніх організацій

93

685

125

16

Відображена сума ПДВ включена до вартості послуг — на рах. 644, якщо здійснена передоплата, або на рах. 641, якщо надання послуг — перша подія

644

685

25

17

Нараховано знос на торговельне обладнання

93

131

60

18

Нараховано витрати на ремонт тари

93

201

40

19

Якщо товари реалізовані з гарантією, створюється резерв для покриття витрат на можливий гарантійний ремонт

93

473

100

20

Списані витрати пов’язані із збутом

(200 + 70 + 50 + 125 + 25 + 60 + 40 +

+ 100 = 670)

791

93

670

Інші операційні витрати

21

Відображено дохід від реалізації виробничих запасів

361

712

900

22

Нараховано ПДВ, включений у вартість реалізації запасів — на рах. 643, якщо реалізації передувала передоплата від покупця, або на рах. 641, якщо реалізація запасів — перша подія

712

641

150

23

Віднесено на операційні витрати собівар! тість реалізованих виробничих запасів

943

201

400

Закінчення табл. 5.14

1

2

3

4

5

24

Створення резерву сумнівних боргів

944

38

70

25

Відображено втрати від операційних

945

302 (312,

30

курсових різниць (від зміни курсу

314, 332,

валюти з операцій, пов’язаних

334, 362,

з операційною діяльністю)

612, 632,

685)

26

Віднесено витрати від знецінення

946

Рах.

70

запасів

обліку запасів

27

Недостача і втрата від псування

947

Рах.

130

цінностей

обліку запасів

28

Віднесено на витрати, викликані

61 (62,

економічними санкціями

64, 65,

948

68, 31)

80

29

Видана матеріальна допомога працівникам підприємства

949

301

200

30

Віднесено до складу фінансових результатів дохід від реалізації запасів за мінусом ПДВ (сальдо 712)

712

791

750

31

Закриття рахунка (400 + 70 + 30 + 70 +

+ 130 + 80 + 200 = 980)

791

94

980

Але якщо підприємство закриває рахунки доходів і витрат наприкінці року, розрахувати попереднє сальдо з рахунка 79 неможливо.

З цієї та інших причин для визначення фінансового результату і розрахунку суми податку на прибуток підприємство спочатку заповнює Звіт за фінансовими результатами (ф. № 2), внаслідок чого визначає суму податку на прибуток від усіх видів діяльнос! ті. І саме ця сума податку підлягає нарахуванню в бухгалтер! ському обліку. Крім того, сума податку на прибуток повинна бути списана на рахунок 79, і тільки після такого списання на рахунку 79 буде відображений кінцевий фінансовий результат (сальдо рахунка).

Отже, заповнення Звіту про фінансові результати повинне передувати закриттю рахунків обліку фінансових результатів. Іншими словами, кінцевий фінансовий результат визначається не за даними рахунків, а за даними форми № 2. У наведеному прикладі підприємство не мало доходів і витрат від інших видів діяльності, тому сума прибутку від основної діяльності, визначе! на на рахунку 791, є прибутком, за яким буде розраховано пода! ток. Сума податку на прибуток є витратами, облік яких ведеться на окремому рахунку 98 “Податки на прибуток”. Податок на прибуток визначається в результаті формування прибутку від усіх видів діяльності. Тому логічно було б його розділити пропор! ційно видів діяльності. Але такий поділ трудомісткий і недоціль! ний. Міжнародні стандарти обліку припускають віднесення по! датку на прибуток до операційних витрат. У зв’язку з цим раху! нок 98 “Податки на прибуток” підлягає списанню на рахунок 791 “Результат основної діяльності”.

Інструкція до Плану рахунків передбачає нарахування подат! ку на прибуток, визначеного за даними бухгалтерського обліку (незалежно від суми прибутку для цілей оподатковування). У зв’язку з цим прибуток, що є об’єктом оподатковування, відріз! няється від прибутку, визначеного за даними бухгалтерського обліку, при розрахунку податку на прибуток виникає тимчасова різниця в сумі податку на прибуток. Для обліку цієї різниці використовуються рахунки 17 “Відстрочені податкові активи” і 54 “Відстрочені податкові зобов’язання”. У випадку, якщо пода! ток на прибуток, розрахований за даними бухгалтерського облі! ку, більший від податку, що сплачується за податковою декла! рацією, різниця буде відноситися в кредит рахунка 54 “Відстро! чені податкові зобов’язання”. Якщо ж податок, що підлягає сплаті в бюджет, вищий від “облікового” податку, різниця буде відо! бражатися з дебету рахунка 17 “Відстрочені податкові активи” (табл. 5.15).

Наприкінці року сальдо рахунка 791 буде списано на рахунок 441 “Прибуток нерозподілений” (табл. 5.16).

Таблиця 5.15

Кореспонденція рахунків з нарахування відстрочених податкових активів і зобов’язань

Зміст операції

Кореспонденція

Сума,

п/п

рахунків

грн.

Д!т

К!т

А. Якщо податок, розрахований за даними податкового обліку, менший, ніж податок, визначений за обліковими даними

1

Нараховано податок на прибуток за даними бухгалтерського обліку (250 × 30 % = 75 грн)

981

641

75

2

Припустимо, що податок, розрахований за даними податкової декларації, становить 70 грн

981

54

5

Б. Якщо податок, розрахований за даними податкового обліку, більший, ніж податок, визначений за обліковими даними

3

Нараховано податок на прибуток за даними бухгалтерського обліку (250 × 30 % = 75 грн)

981

641

75

4

Припустимо, що податок на прибуток, розрахований за даними податкової декларації, склав — 100 грн

17

641

25

5

Списані витрати по нарахованому податку на прибуток на зменшення фінансового результату від основної діяльності

791

981

75

Таблиця 5.16 Формування і використання нерозподіленого прибутку

Зміст операції

Кореспонденція

Сума,

п/п

рахунків

грн.

Д!т

К!т

1

Списання фінансового результату від основної діяльності до складу нерозподіленого прибутку

791

441

175

2

Нараховано дивіденди співвласникам

443

671

50

3

Нараховано податок із суми дивідендів

671

641

15

4

Відображено суми відрахування до резервного фонду

443

43

110

Рахунок 791 “Результат основної діяльності”

Д!т

К!т

Собівартість реалізованих

Дохід від реалізації

товарів

5000

7500

за мінусом ПДВ

Продажна вартість

Собівартість повернутих

повернутих товарів

1500

1000

товарів

Адміністративні витрати

850

750

Дохід від реалізації товарів

Витрати на збут

670

Інші операційні витрати

980

Податок на прибуток

75

Рис. 5.3. Схема визначення фінансових результатів для підприємств торгівлі

5.4. Облік на підприємствах роздрібної торгівлі

Роздрібна торгівля — це сфера підприємницької діяльності з реалізації товарів або надання послуг на підставі усного чи письмо! вого договору купівлі!продажу безпосередньо кінцевим спожива!

чам для їх власного некомерційного використання.

Облік надходження товарів. Товари в роздрібній торгівлі опри! бутковують на підставі рахунків!фактур, товарно!транспортних накладних, податкових накладних. За цими документами при! ймаються товари і тара матеріально!відповідальними особами. При надходженні товарів від населення за готівковий розраху! нок їх оприбуткування здійснюють на підставі Закупівельного акта. Якщо отримано ваговий матеріал, то його оприбуткування здійснюють за чистою вагою (маса!нетто), без урахування ваги тари. При розходженні маси і якості фактично отриманих това! рів із супроводжувальними документами складається Акт про встановлення розходжень маси і якості товарно!матеріальних цінностей, що приймаються.

Підприємствами роздрібної торгівлі в основному здійснюється вартісний облік товарів через велику кількість різноманітних товарів та оформленням реалізації товарів касовими чеками. У такому разі на кожну матеріально!відповідальну особу (МВО) в бухгалтерії відкривається особовий рахунок, в якому роблять записи по залишках, надходженню та вибуттю товарів на звітну дату. Записи відображають за продажними цінами. В установле! ні строки матеріально!відповідальні особи складають товарні звіти і разом із підтверджувальними документами здають до бухгал! терії. Товарні звіти можуть складатися щодня або один раз у 3, 5, 7, 10 днів (залежно від обсягу господарських операцій торго! вельного підприємства). Товарні звіти складають у двох примір! никах: 1!й з додатками здають в бухгалтерію, 2!й залишають у МВО.

Облік реалізації товарів уроздріб. Роздрібні підприємства, які здійснюють реалізацію товарів (розрахунковi операцiї) в готiвковiй та/або в безготiвковiй формi (iз застосуванням платiжних кар!

ток, платiжних чекiв, жетонiв тощо), проводять:

• розрахунковi операцiї на повну суму покупки (надання послу!

ги) через зареєстрованi, опломбованi у встановленому поряд!

ку та переведенi у фiскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцiй (РРО) з роздрукуванням вiдповiдних розрахункових документiв, що пiдтверджують виконання роз! рахункових операцiй, або iз застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку Книги облiку розрахункових операцій та Розрахункової книжки;

• на підставі розрахункового документа встановленої форми на повну суму проведеної операцiї особi, яка отримує або повер! тає товар (отримує послугу або вiдмовляється вiд неї);

• щоденно друкують на реєстраторах розрахункових операцiй (за винятком автоматiв з продажу товарiв (послуг)) фiскальнi звiтнi чеки i зберiгають їх у Книгах облiку розрахункових операцiй;

• друкують на РРО (за винятком автоматiв з продажу товарiв (послуг)) контрольнi стрiчки i зберiгають їх протягом трьох рокiв;

• надають покупцю товарiв (послуг) на його вимогу чек (наклад! ну або iнший письмовий документ), що засвiдчує передання права власностi на них вiд продавця до покупця з метою виконання вимог Закону України “Про захист прав спожи! вачів”.

Відповідно до законодавства реєстратори розрахункових опе!

рацiй (РРО) повиннi застосовуватися:

• фiзичними особами — суб’єктами пiдприємницької дiяль! ностi;

• юридичними особами (їх фiлiями, вiддiленнями, iншими вiдокремленими пiдроздiлами), суб’єктами пiдприємницької діяльності, що здiйснюють операцiї з розрахунками в готів! ковій i/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платiжних чекiв, жетонiв тощо) при продажу товарiв (наданнi послуг) у сферi торгiвлi, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками i суб’єктами пiд! приємницької дiяльностi, що здiйснюють операцiї купiвлi!про!

дажу валюти.

Водночас законодавством передбачені винятки з цiєї норми. РРО можуть не застосовуватись, якщо:

• розрахунки здiйснюються через касу пiдприємства з оформ! ленням прибуткових i видаткових касових ордерiв та видачею квитанцiй, оформлених у встановленому порядку (примiщення

каси пiдприємства повинно бути iзольоване й обладнане вiд!

повiдним чином);

• специфiка окремих форм дiяльностi у сферi торгiвлi, громад! ського харчування i послуг дозволяє здiйснювати розрахунки без застосування РРО з використанням розрахункових кви! танцiй (РК).

РРО застосовується для здiйснення розрахункiв за проданi товари. Документом, який пiдтверджує факт здiйснення прода! жу, є касовий чек. При проведеннi реєстрацiї операцiї з продажу касир зобов’язаний отримати вiд покупця грошi за товар, здiйснити операцiю закриття чека в РРО, роздрукувати його i видати покупцевi чек i здачу разом з товаром.

Власник РРО повинен забезпечити окремий облiк наймену! вань, цiн i кiлькостi наданих послуг кожного найменування, а також щоденне виконання в кiнцi робочого дня денного звiту з обнуленням iнформацiї в оперативнiй пам’ятi (Z!звіту) та її зане! сенням до фiскальної пам’ятi РРО.

Без застосування РРО, але з використанням Розрахункової книжки можливе здiйснення:

• роздрiбної торгiвлi з транспортних засобiв (крiм торгiвлi з причепiв!фургонiв, причепiв!дач, напiвпричепiв, якi викорис! товуються як стацiонарнi пункти), автоцистерн, цистерн, бо! чок, бiдонiв, лоткiв, прилавкiв, корзин, ручних вiзкiв (за ви! нятком тих, якi знаходяться в стацiонарних примiщеннях, крiм примiщень ринкiв);

• реалiзацiї штучних товарiв через торговi автомати;

• реалiзацiї товарiв та продукцiї на пiдприємствах споживчої кооперацiї у сферi торгiвлi та громадського харчування, якi розташованi в сiльськiй мiсцевостi, де середньомiсячний товарообiг у нацiональнiй валютi України кожного iз зазна! чених об’єктiв за останнi 12 мiсяцiв не перевищує суму 20 тис. грн;

• послуг населенню;

• видачi талонiв, квитанцій та білетiв (з нанесеними друкарсь! ким способом серiй, номерiв і номінальної вартостi) на вiдвiдування культурно!спортивних показових закладiв та організацій, при проведеннi екскурсiй, в бiблiотеках, при пар! куванні автотранспорту, в пасажирському транспортi місько! го сполучення, а також жетонiв і електронних карток в мет!

ро, при оформленнi на залiзничних станціях вантажних пере!

везень.

Фiскальнi функцiї— здатнiсть реєстраторiв розрахункових опе! рацiй забезпечувати одноразове занесення, довготермiнове зберi! гання у фiскальнiй пам’ятi, багаторазове зчитування i неможли! вiсть змiни пiдсумкової iнформацiї про обсяг розрахункових опера! цiй, виконаних у готiвковiй та/або в безготiвковiй формi (iз за! стосуванням платiжних карток, платiжних чекiв, жетонiв тощо), або про обсяг операцiй з купiвлi!продажу iноземної валюти.

Реєстратор розрахункових операцiй (РРО)— пристрiй або програмно!технiчний комплекс, в якому реалiзованi фiскальнi функцiї i який призначений для реєстрацiї розрахункових опе! рацiй при продажу товарiв (наданнi послуг), операцiй з купiвлi! продажу iноземної валюти та/або реєстрацiї кiлькостi проданих товарiв (наданих послуг). До реєстраторiв розрахункових опе! рацiй належать: електронний контрольно!касовий апарат (ЕККА), електронний контрольно!касовий реєстратор, комп’ютерно!касо! ва система, електронний таксометр, автомат з продажу товарiв (послуг) тощо.

Розрахункова операцiя— приймання вiд покупця готiвкових коштiв, платiжних карток, платiжних чекiв, жетонiв тощо за мiсцем реалiзацiї товарiв (послуг), видача готiвкових коштiв за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разi застосу! вання банкiвської платiжної картки — оформлення вiдповiдного розрахункового документа щодо оплати в безготiвковiй формi товару (послуги) банком покупця або у разi повернення товару (вiдмови вiд послуги) оформлення розрахункових документiв щодо перерахування коштiв у банк покупця.

Електронний контрольно!касовий апарат (ЕККА)— реєст! ратор розрахункових операцiй, який додатково забезпечує попе! реднє програмування найменування i цiни товарiв (послуг) та облiк їх кiлькостi, друкування розрахункових та iнших звiтних документiв. До ЕККА належать також торговельнi автомати або iнше подiбне устаткування, що призначене для операцiй з про! дажу товарiв (послуг) без видачi покупцю чека, iншого звiтного документа за готiвковi кошти чи їх замiнники — жетони, карт! ки платiжних систем або iншi замiнники грошей, без участi фiзичної особи, яка контролює здiйснення оплати таких товарiв (послуг).

Комп’ютерно!касова система— реєстратор розрахункових опе! рацiй, виготовлений iз застосуванням комп’ютерних засобiв, який додатково виконує технологiчнi операцiї, визначенi сферою його застосування, i забезпечує друкування розрахункових та iнших звiтних документiв.

Електронний контрольно!касовий реєстратор— реєстратор розрахункових операцiй, який додатково забезпечує облiк кiль! костi реалiзованих товарiв (послуг) найменування, друкування розрахункових та iнших звiтних документiв.

Електронний таксометр— реєстратор розрахункових опе! рацiй, який додатково забезпечує попереднє програмування тари! фiв за проїзд та облiк вартостi наданих послуг з перевезень паса!

жирiв.

Автомат з продажу товарiв (послуг)— реєстратор розрахун! кових операцiй, який в автоматичному режимi здiйснює видачу (надання) за готiвковi кошти або iз застосуванням платiжних карток, жетонiв тощо товарiв (послуг) i забезпечує вiдповiдний облiк їх кiлькостi та вартостi.

Фiскальна пам’ять— запам’ятовуючий пристрiй у складi реєст! ратора розрахункових операцiй, призначений для одноразового занесення, зберiгання i багаторазового зчитування пiдсумкової iнформацiї про обсяг розрахункових операцiй, яку неможливо змiнити або знищити без пошкодження самого пристрою.

Розрахунковий документ— документ установленої форми та змiсту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанцiя, про! їзний документ тощо), що пiдтверджує факт продажу (повернен! ня) товарiв, надання послуг, отримання (повернення) коштiв, купiвлi!продажу iноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, i зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцiй або заповнений вручну.

Розрахункова книжка— належним чином зброшурована та прошнурована книжка, зареєстрована в органах Державної по! даткової служби України, що мiстить номернi розрахунковi кви! танцiї, якi видаються покупцям у визначених цим Законом ви! падках, коли не застосовуються реєстратори розрахункових опе!

рацiй.

Книга облiку розрахункових операцiй— прошнурована i на! лежним чином зареєстрована в органах Державної податкової

служби України книга, що мiстить щоденнi звiти, якi склада! ються на пiдставi вiдповiдних розрахункових документiв щодо руху готiвкових коштiв, товарiв (послуг).

Фiскальний режим роботи— режим роботи реєстратора роз! рахункових операцiй, який забезпечує безумовне виконання ним фiскальних функцій.

Фiскальний звiтний чек— документ установленої форми, на! друкований реєстратором розрахункових операцiй, що мiстить данi денного звiту, пiд час друкування якого iнформацiя про обсяг виконаних розрахункових операцiй заноситься до фiскальної пам’ятi.

Фiскальний звiт— документ установленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцiй, що застосовується для реєст! рацiї операцiй з купiвлi!продажу iноземної валюти, який мiстить данi про виконанi операцiї з початку робочої змiни касира.

Денний звiт— документ установленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцiй, що мiстить iнформацiю про деннi пiдсумки розрахункових операцiй, проведених з його застосуванням.

Контрольна стрiчка— документ, надрукований реєстрато! ром розрахункових операцiй, який мiстить копiї надрукованих цим реєстратором розрахункових документiв.

Z!звіт— це денний звіт з обнуленням інформації в оператив!

ній пам’яті і занесенням її у фіскальну пам’ять РРО.

ЕККА повинен бути запрограмований таким чином, щоб дру! кований чек містив відомості про суб’єкт підприємницької діяль! ності, найменування і місце розташування об’єкта, заводський номер, номер реєстрації, відомості про товар: кількість, ціна, вар! тість одиниці, загальна вартість придбаних товарів, сума ПДВ, номер касового чека, дата реалізації.

Щоденно після закінчення робочого дня матеріально!відпові! дальна особа складає денний звіт (Z!звіт) із обнуленням інформації в оперативній пам’яті і занесенням її до фіскальної пам’яті. Якщо в Z!звіті не відображається інформація за операціями “Службове внесення” або “Службове видання” сум готівки, то перед вико! нанням Z!звіту без обнулення потрібно виконати щоденний звіт (Х!звіт).

Щоденні касові звіти підклеюються в журнал використання ЕККА та узагальнюються у даному журналі за кожен день.

На перiод виходу з ладу реєстратора розрахункових операцiй та здiйснення ремонту або у разi тимчасового, але не бiльше 72 год (7 робочих днiв), вiдключення електроенергiї проведення розрахункових операцiй здiйснюється з використанням Книги облiку розрахункових операцiй та Розрахункової книжки або iз застосуванням належним чином зареєстрованого резервного реєст!

ратора розрахункових операцiй.

Найбiльш розповсюдженим методом, який застосовується пiд! приємствами роздрібної торгiвлi при вибуттi товарiв, є метод цiн продажу. Оцiнка за цiнами продажу ґрунтується на застосуваннi середнього вiдсотка торговельних нацiнок. Вiдповiдно до П(С)БО 9 “Запаси” цей метод застосовують пiдприємства, якi мають знач! ну i змiнювану номенклатуру товарiв з приблизно однаковим рiвнем торгової нацiнки. Метод за цінами продажу може успiшно застосовуватися окремо до кожної групи товарiв з приблизно однаковою нацiнкою. Для кожної групи товарiв потрібно розра! хувати окремий вiдсоток торгової нацiнки.

Для облiку торгової нацiнки Планом рахункiв передбачено субрахунок 285 “Торгова нацiнка”. За кредитом субрахунка 285 відображається збiльшення суми торгових нацiнок, за дебетом — зменшення (списання). Списання за розрахунками суми торгової нацiнки на реалiзованi товари вiдображається за дебетом субра! хунка 285 i кредитом субрахункiв 281 i 282. У звiтнiсть (Ба! ланс) включається згорнуте за всiма субрахунками сальдо рахун! ка 28.

При використаннi методу цiн продажу собiвартiсть реалiзованих товарiв визначається як рiзниця мiж продажною (роздрiбною) вартiстю реалiзованих товарiв i сумою торговельної нацiнки на цi товари (табл. 5.17).

Визначення собівартості (купівельної вартості) реалізованих товарів

Собівартість реалізо! Продажна вартість Сума реалізованих

= – ваних товарів реалізованих товарів торгових націнок

ОКт 902 = ОКт 702 – Сума реалізованих торгових націнок

ОКт 902 = ОКт 702 – (ОКт 702 – ОКт 902)

Сума торговельної нацiнки на реалiзованi товари визначаєть! ся як добуток продажної (роздрiбної) вартостi реалiзованих то! варiв i середнього вiдсотка торгової нацiнки.

Сума реалізованих Продажна вартість Середній % торгових націнок = реалізованих товарів × торгової націнки

Сума реалізованих Середній %

торгових націнок = ОКт 702 × торгової націнки

Середнiй вiдсоток торгової нацiнки визначається дiленням суми залишку торгових нацiнок на початок звiтного мiсяця i торго! вих нацiнок у продажнiй вартостi отриманих у звiтному мiсяцi товарiв на суму продажної (роздрiбної) вартостi залишку товарiв на початок звiтного мiсяця i продажної (роздрiбної) вартостi отри!

маних у звiтному мiсяцi товарiв.

Залишок торгових Сума торгових націнок націнок на початок × на товари, що надійшли

місяця

Середній %

=

протягом місяця

торгових націнок

Продажна вартість

Продажна вартість

залишку товарів +

товарів, що надійшли

на початок місяця

або

протягом місяця

Сальдо К!т 285 на початок місяця

Середній %

=

торгових націнок

Сальдо Д!т 282

+ ОКт 285 за місяць

+ ОДт 282 за місяць

Середнiй вiдсоток торговельної нацiнки розраховується за фор! мулою

на початок місяця

ОКт 702 – ОКт 902 = Сума реалізованих торгових націнок

Таблиця 5.17 Кореспонденція рахунків руху товарів і торговельної націнки

п/п

Обороти

Значення суми, яка проводиться в реєстрах

Періодичність виконання записів

Д!т

К!т

І варіант

1

282

631

На суму вартості придбаних

Щодня за фактом

товарів

надходження товарів

2

282

285

На суму торгової націнки

Одночасно

за ставкою, встановленою підприємством

з проведенням 1

3

301

702

На суму оплати, отриманої

На підставі касових

від покупців

звітів

4

902

282

На суму купівельної вартості реалізованих товарів

1 раз на місяць

5

702

791

На суму виручки, визнаної доходом

1 раз на місяць

6

285

282

На суму реалізованих торгових націнок (згідно з п. 22 П(С)БО 9)

1 раз на місяць

7

791

902

На суму купівельної вартості реалізованого товару

1 раз на місяць

ІІ варіант (альтернативний)

1

282

631

На суму вартості придбаних

Щодня за фактом

товарів

надходження товарів

2

282

285

На суму торгової націнки

Одночасно

за ставкою, встановленою підприємством

з проведенням 1

3

301

702

На суму оплати, отриманої

На підставі касових

від покупців

звітів

4

902

282

На суму продажної вартості реалізованих товарів

1 раз на місяць

5

702

791

На суму виручки, визнаної доходом

1 раз на місяць

6

902

285

На суму реалізованих торгових націнок (згідно з п. 22 П(С)БО 9) — методом “червоне сторно”

1 раз на місяць

7

791

902

На суму купівельної вартості реалізованого товару

1 раз на місяць

Приклад. Залишок товарів на початок місяця на підприємстві роздрібної торгівлі становить 720 грн, сума торгової націнки — 144 грн. За місяць підприємством придбано товарів на суму 36600 грн (ПДВ — 6100 грн). На придбані товари нарахована торгова націнка на суму 9760 грн. За звітний період реалізовано товар на суму 39600 грн (ПДВ — 6600 грн). Відобразити госпо! дарські операції, якщо підприємство використовує (списує) това!

ри за методом ціни продажу.

Для зручностi надамо розрахунок середнього вiдсотка торго! вої нацiнки в табл. 5.18, 5.19, 5.20.

Таблиця 5.18 Разрахунок середнього відсотка торговельної націнки

Назва показника

Продажна

Сума тор!

Собiвар!

п/п

(роздрiбна)

говельної

тiсть

вартість

націнки

товару

товару

(гр. 3–гр. 4)

1

Залишок на початок мiсяця, грн.

720

144

576

2

Надiйшло у звiтному мiсяцi, грн.

40260

9760

30500

3

Разом (ряд. 1 + ряд. 2), грн.

40980

9904

31076

4

Середнiй вiдсоток торговельної націнки, % ((ряд. 3 гр. 4 :

: ряд. 3 гр. 3) × 100,0 %)

24

5

Реалiзовано протягом перiоду, грн.

39600

9504

30096

6

Повернення товару, грн.

7

Разом фактична реалiзацiя, грн.

39600

9504

30096

8

Залишок на кiнець звiтного перiоду, грн.

1380

400

980

Розглянемо вiдображення в облiку операцiй за умовами при! кладу:

Таблиця 5.19 Кореспонденція рахунків на підприємствах роздрібної торгівлі

Зміст операції

Кореспонденція

Сума,

п/п

рахунків

грн.

Дебет

Кредит

1

Залишок товарiв на початок звiтного перiоду

282

720

2

Торгова нацiнка на товари на початок звiтного перiоду

285

144

Оприбуткування товарiв

1

Оприбуткований товар за купiвельною вартiстю

281

631

30500

2

Вiдображена сума податкового кредиту з ПДВ

641

631

6100

3

Оплачений отриманий товар

631

311

36600

Реалiзацiя через роздрiбну мережу

1

Встановлено торговельну нацiнку

282

285

9760

2

Проданi товари за готiвковi кошти

301

702

39600

3

Вiдображенi податковi зобов’язання з ПДВ

702

641

6600

4

Списана собiвартiсть товарiв

902

282

30096

5

Списана торговельна нацiнка на реалiзованi товари

285

282

9504

Визначення фінансового результату

1

Списана на фiнансовий результат сума доходiв вiд реалiзацiї товарiв

702

791

33000

2

Списана на фiнансовий результат собiвартiсть реалiзованого товару

791

902

30096

3

Нарахований податок на прибуток

981

641

871,20

4

Списанi витрати за податком на прибу!

ток на фiнансовий результат

791

981

871,20

5

Вiдображено нерозподiлений прибуток

791

441

2032,80

Залишок товару

1

Залишок товарiв на кінець звiтного перiоду

282

1380

2

Торгова нацiнка на товари на кінець звiтного перiоду

285

400

Таблиця 5.20

Взаємозв’язок звітності і бухгалтерського обліку з реалізації товарів. Звіт про фінансові результати

№ рядка

Назва показників

Взаємозв’язок

форми № 2

з оборотами рахунків бухгалтерського обліку

010

Дохід (виручка) від реалізації продукції

ОКт 702

035

Чистий дохід (виручка) від реалі!

зації продукції

ОКт 791

040

Собівартість реалізованих товарів

ОКт 902

050

Валовий прибуток

ОКт 791–ОКт 902

П(С)БО 9 “Запаси” регламентує порядок включення суми транспортно!заготівельних витрат (ТЗВ) у первісну вартість то! варів і визначення суми реалізованої торгової націнки. До скла! ду початкової вартості товарів включають суми ТЗВ, що пов’я! зані з їх придбанням: витрати на заготівлю запасів, оплата на! вантажувально!розвантажувальних робіт і транспортування за! пасів усіма видами транспорту, включаючи страхування ризиків із транспортування запасів. Слід мати на увазі, що до складу транспортних витрат відносять як витрати сторонніх організа! цій, так і витрати, понесені власне підприємством (витрати ПММ, витрачених у зв’язку з доставкою товарів, та інші витрати, по! в’язані з нормальною роботою транспортного засобу під час поїзд! ки за товаром); витрати, пов’язані з виплатою компенсації ви!

трат водія під час поїздки за товаром та ін.

Так, пунктом 9 П(С)БО 9 “Запаси” установлено, що ТЗВ мо! жуть безпосередньо включатися у вартість запасів або відобра! жатися загальною сумою на окремому субрахунку рахунка облі! ку запасів. Ця сума щомісяця розподіляється між сумою залиш! ку запасів на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули за звітний місяць. Таким чином, порядок віднесення сум транс! портних витрат до первісної вартості товарів може проходити такими способами:

• методом прямого розподілення транспортних витрат;

• методом розподілення транспортних витрат за середнім про!

центом.

Метод прямого пiдрахунку. Сутнiсть прямого методу розпо! дiлу транспортних витрат вiдображається в самiй назвi — пря! мим розподілом транспортних витрат мiж одиницями придбаного товару у вартiсному, або кiлькiсному, або у ваговому спiввiдно!

шеннi.

Цей метод застосовується тодi, коли можливо точно визначи! ти витрати, пов’язанi iз транспортуванням тих чи iнших оди! ниць запасiв у вартiсному чи натуральному вираженні. Якщо товар було доставлено власними силами, то всi витрати, по! несенi у зв’язку з такою доставкою, мають бути вiдображенi у складi первiсної вартостi придбаних товарiв.

Приклад. Торговельне підприємство має на балансi власний вантажний автомобiль, який було вiдправлено за партiєю товару. Вартiсть товару 10000 грн (без урахування ПДВ). Транспортнi витрати, пов’язанi з доставкою партiї товару, становили: • вартiсть використаних ПММ (без урахування ПДВ) — 250 грн; • витрати на вiдрядження водiя (без урахування ПДВ) — 54 грн. Первiсна вартiсть придбаної партiї товару складе:

10 000 грн + 250 грн + 54 грн = 10 304 грн.

У бухгалтерському облiку будуть зробленi такi записи (табл. 5.21). Прямий розподiл транспортних витрат може призвести до знач! них витрат працi, особливо якщо пiдприємство має великi обо! роти надходження i вибуття товарiв, дуже широкий асортимент товарiв, несе постiйнi витрати на доставки товару. В цьому ви! падку оптимальним варiантом розподiлу транспортних витрат є застосування методу розподiлу за середнiм вiдсотком.

Метод середнього вiдсотка. Застосування методу середнього вiдсотка не передбачає розподiлу транспортних витрат безпосе! редньо при одержаннi товарiв, як це передбачено методом прямо! го розподiлу. Протягом звiтного перiоду транспортнi витрати накопичуються окремо на вiдповiдних субрахунках. Розрахунок суми транспортних витрат, що пiдлягають списанню у складi собiвартостi проданих товарiв, здiйснюється за пiдсумками звiтного перiоду. Оскiльки транспортнi витрати включаються до первiсної вартостi товарiв, придбаних за грошовi кошти, то i облiк таких витрат будемо здiйснювати на окремому субрахунку рахунка 28 “Товари”.

Таблиця 5.21

Бухгалтерське проведення при підрахунку транспортних витрат

Зміст господарської операції

Дебет

Кредит

Сума,

п/п

грн.

1

У пiдзвiт грошовi кошти на вiдрядження

372

301

400

2

Видано у пiдзвiт водiю ПММ

372

203

100

3

Отримано товар за вартiстю постачальника

281

631

10000

4

Вiдображено витрати, пов’язанi з доставкою товару:

1) згiдно з авансовим звiтом у частинi витрат на вiдрядження

289

372

54

2) згiдно з подорожнiми листами списано ПММ:

– видані у пiдзвiт

289

372

100

– придбані водієм у дорозі вiдповiдно до первинних документiв

289

372

150

5

Повернено до каси грошовi кошти, виданi в пiдзвiт

301

372

196

У додатку до П(С)БО 9 наведений числовий приклад визна! чення собівартості реалізованих товарів по оцінці вибуття запа! сів за цінами продажу, що в основному використовують підпри! ємства роздрібної торгівлі. У цьому додатку для обліку ТЗВ за! стосовується субрахунок 289 “Транспортно!заготовельні витра! ти”, не передбачений Планом рахунків, а націнка на реалізовані товари списується проведенням Д!т 282 “Товари в торгівлі” — К!т 285 “Торгова націнка” методом “сторно”.

Відповідно до П(С)БО 9 “Запаси” такі суми включаються до вартості товару або обліковуються окремо на субрахунку 289 “Транспортно!заготівельні витрати”.

Суть методу полягає у визначеннi вiдсоткового спiввiдношення мiж сумою залишку транспортно!заготiвельних витрат на поча! ток мiсяця i сумою транспортно!заготiвельних витрат, що по! в’язанi з придбанням товарiв протягом звiтного перiоду, та су! мою залишку запасiв на початок звiтного перiоду i придбаними у цьому ж перiодi запасами.

Середній %

транспортно!

= заготівельних витрат (ТЗВ)

Транспортно!

Залишок ТЗВ на початок місяця

Вартість залишку товарів на початок місяця

× Сума ТЗВ за місяця

Вартість товарів,

+ що надійшли протягом місяця

заготівельні = витрати (ТЗВ)

Середній % ТЗВ ×

Сальдо Д!т 289

Вартість реалізованих

товарів

на початок + ОДт 289

ТЗВ, що

місяця за місяць Обороти за про! відносяться до

= × веденням Д!т 902 –

реалізованих

Сальдо К!т 282 (281)

товарів

Д!т 282 (281) ОДт 282 (281)

+ на початок за місяць місяця

Розглянемо, як розрахувати собівартість реалізованих това! рів на підприємстві роздрібної торгівлі на умовному числовому прикладі.

Приклад. На підприємстві роздрібної торгівлі 01.02.04: сальдо за дебетом субрахунка 282 “Товари в торгівлі” становить 15 000 грн; сальдо за дебетом субрахунка 289 “Транспортно!заготівельні ви! трати” — 3000 грн; сальдо за кредитом субрахунка 285 “Торго! ва націнка” — 6000 грн (табл. 5.22).

Таблиця 5.22

Операції, проведені підприємством у лютому 2004 р.

Зміст операції

Кореспонденція

Сума,

п/п

рахунків

грн.

Д!т

К!т

1

2

3

4

5

1

Оприбутковані товари,

282 “Товари

631 “Розрахун!

отримані від поста!

в торгівлі” *

ки з вітчизня!

чальника

ними поста! чальниками”

30000


Закінчення табл.

1

2

3

4

5

2

Включена в податковий

6411 “Розра!

631 “Розрахун!

кредит сума ПДВ

хунки з по!

ки з вітчизня!

датків (ПДВ)”

ними поста! чальниками”

6000

3

Відображено витрати

289 “Транс!

631 “Розрахун!

з доставки товарів

портно!заготі!

ки з вітчизня!

вельні витрати”

ними поста! чальниками”

7500

Включена в податковий

6411 “Розра!

631 “Розрахун!

кредит сума ПДВ

хунки за подат!

ки з вітчизня!

ками (ПДВ)”

ними поста! чальниками”

6000

4

Нарахована торгова

282 “Товари

285 “Торгова

націнка на придбані

в торгівлі”

націнка”

товари

13250

5

Реалізовані товари

301 “Каса в

702 “Дохід від

національній

реалізації

валюті”

товарів”

42000

6

Відображено податкове

702 “Дохід від

6411 “Розра!

зобов’язання з ПДВ

реалізації

хунки за подат!

товарів”

ками (ПДВ)”

7000

* Підприємство роздрібної торгівлі може не застосовувати субрахунок 281 “Товари на складі”, а відразу відбивати вартість товарів, що здобуваються, на субрахунку 282 “Товари в торгівлі”.

Порядок визначення суми реалізованої торгової націнки, ТЗВ, а також собівартості реалізованих товарів, наведений у табл. 5.23; 5.24. В рядках 1–9 відображено показники, отримані на підставі даних бухгалтерського обліку за субрахунками 282, 285, 289 і 702, а в рядках 9–11 — показники, отримані в результаті ариф! метичних операцій.

З метою заохочення покупців у терміновій оплаті рахунків фірма гарантує зменшення розміру платежу за умови, що пов! ний розрахунок буде проводитися у найближчий час. Надання знижок при реалізації товарів має бути оформлене відповідним розпорядженням або наказом із зазначенням умов скидок, їх розмірів, періоду застосування, найменування товарів, до яких

Таблиця 5.23

Порядок визначення суми реалізованої торгової націнки,

ТЗВ, собівартості реалізованих товарів

Зміст операції

Порядок визначення

Сума,

п/п

показника

грн.

1

2

3

4

Сальдо субрахунків на початок місяця

1

Залишок товарів у цінах продажу

за станом на 01.02.01 (з урахуванням ТЗВ)

Д!т 282 + Д!т 289

18000

2

Залишок нерозподілених ТЗВ на 01.02.04

Д!т 289

3000

3

Сума нереалізованої торгової націнки за станом на 01.02.04

К!т 285

6000

Проведено підприємством протягом місяця

4

Вартість придбаних протягом місяця товарів (без ПДВ)

Д!т 282 – К!т 63 (36)

30000

5

Нарахована протягом місяця

Оборот (за місяць)

торгова націнка

Д!т 285

13250

6

Сума ТЗВ за місяць (без ПДВ)

Оборот (за місяць) Д!т 289

7500

7

Вартість товарів (за цінами реалізації), придбаних протягом місяця

р. 4 + р. 5 + р. 6

50750

8

Виручка від реалізації товарів

Оборот (за місяць)

за місяць

К!т 702

42000

Визначення собівартості реалізованих товарів

9

Загальна вартість товарів (придбаних протягом місяця із врахуванням залишку на початок місяця)

р. 1 + р. 7

68750

10

Сума реалізованої (за місяць) торгової націнки

(р. 3 + р. 5) × р. 8

11760

р. 9

11

Сума ТЗВ, що списується на собівартість реалізованих товарів

(р. 2 + р. 6) × р. 8

6415

р. 9

12

Собівартість реалізованих товарів

р. 8 – р. 10 – р. 11

23825

Таблиця Кореспонденція рахунків при списанні торгової націнки

Зміст операції

Кореспонденція

Сума,

п/п

рахунків

грн.

Д!т

К!т

1

Списана торгова націнка на реалізовані товари

282 “Товари

285 “Торгова

(методом “сторно”)

в торгівлі”

націнка”

10080

2

Відображено собівартість

902 “Собівар!

реалізованих товарів

тість реалізо!

282 “Товари

ваних товарів”

в торгівлі”

23825

3

Списана сума ТЗВ

902 “Собівар!

289 “Транс!

на собівартість реалізо!

тість реалізо!

портно!заготі!

ваних товарів

ваних товарів”

вельні витрати”

6415

4

Списана на фінансовий

791 “Результат

902 “Собівар!

результат собівартість

від основної

тість реалізо!

реалізованих товарів

діяльності”

ваних товарів”

30240

5

Списано на фінансовий

702 “Дохід від

791 “Результат

результат дохід

реалізації

основної

від реалізації товарів

товарів”

діяльності”

35000

6

Включена в податковий

6411 “Розра!

631 “Розрахун!

кредит сума ПДВ

хунки по по!

ки з вітчизня!

датках (ПДВ)”

ними поста! чальниками”

6000

Таблиця 5.25

Розрахунок собівартості реалізованих товарів та їх залишку

Показник

Од.

Продажна

Сума

Початкова

виміру

вартість товарів

торгової

(купівельна)

націнки

вартість товару

1

2

3

4

5

Залишок на початок місяця

грн.

13600

3600

10000

Надійшло

(нараховано) протягом

грн.

20000

8000

12000

місяця

(14400 – 2400)

Закінчення табл. 5.25

1

2

3

4

5

Знижка

грн.

– 1500

– 1500

Середній про!

31

цент торгової

%

(3600 + 8000 – 1500) : (13600 + 20000 –

націнки

– 1500) × 100

Реалізовано

5580

товарів

грн.

18000

(18000 ×

× 31 %)

12420

Залишок

14100

4520

9580

на кінець

(13600 + 20000 –

(3600 +

(10000 +

місяця

грн.

–1500 – 18000)

+ 8000 –

+ 12000 –

–1500 –

5580)

– 12420)

Таблиця 5.26

Кореспонденція рахунків обліку руху товарів при наданні знижки

Зміст операції

Кореспонденція

Сума,

п/п

рахунків

грн.

Д!т

К!т

1

2

3

4

5

1

Залишок: товарів

282

13600

торгової націнки

285

3600

2

Отримано товар вартість товару

282

631

12000

податковий кредит ПДВ

641

644

2400

3

Проведено розрахунок з постачальником

631

311

14400

4

Нарахована торгова націнка

282

285

8000

5

Відображено суму знижки

285

282

1500

6

Реалізовано товари

301/1

702

18000

7

Здано виручку в касу

301

301/1

18000

8

Відображено податкові зобов’язання з ПДВ

702

641

3000

Закінчення табл.

1

2

3

4

5

9

Дохід від реалізації товару віднесено на фінансовий результат

702

791

15000

10

Собівартість реалізованих товарів віднесено на фінансовий результат

902

282

12420

11

Списано торгову націнку реалізованого товару

285

282

5580

12

Залишок товарів

282

14100

Залишок торгової націнки

285

4520

ці знижки будуть застосовуватися. У бухгалтерському обліку на суму наданої знижки покупцям відображається проведення Д!т 285 “Торгова націнка” — К!т 282 “Товари в торгівлі”.

Приклад. До свята Нового року на підприємстві роздрібної торгівлі прийнято рішення про надання передсвяткової знижки з 01.12 по 31.12 в розмірі 5 % роздрібної вартості товарів. Саль! до за рахунками Д!т 282 — 13600 грн, К!т 285 — 3600 грн. Крім того, в грудні підприємство роздрібної торгівлі придбало товар на суму 14400 грн, у тому числі ПДВ — 2400 грн, на який нарахована торгова націнка на суму 8000 грн. Протягом місяця реалізовано товар на суму 18000 грн — вартість товару становить 19500 грн, сума знижки 1500 грн. Визначимо середній процент торгових націнок і собівартість реалізованих товарів (табл. 5.25, 5.26).

У разі повернення товару покупець складає заяву про повер! нення товару, в якій вказуються: 1) дані про покупця, що пове! ртає товар; 2) дані про товар; 3) сума, яка має бути повернута покупцю. Матеріально!відповідальна особа підписує акт і за до! помогою операції “службова видача готівки” реєструє через РРО повернення коштів покупцеві.

Якщо повернення товару в день його придбання до моменту виконання денного звіту з обнуленням інформації та оператив! ної пам’яті і занесенням до фіскальної пам’яті РРО (ЕККА), необхідно скласти акт за спрощеною системою (без заяви від покупця). Акт підписує матеріально!відповідальна особа і поку! пець. До акта прикладається касовий чек. При цьому повернен!

ня товару відображається в Журналі використання РРО та Звіті про використання РРО.

Приклад. На початок звітного періоду на підприємстві роздріб! ної торгівлі сальдо за рахунками склало: Д!т 282 — 120000 грн, К!т 285 — 4000 грн. За звітний період підприємство придбало товар на суму — 15600 грн (у тому числі ПДВ — 2600 грн), на придбаний товар нарахована торгова націнка в сумі 5000 грн. За звітний період реалізовано покупцям товари на суму 19800 грн. За звітний період покупцем придбаний товар вартістю 600 грн. (у тому числі ПДВ — 100 грн). Розглянемо це у табл. 5.27, 5.28.

Таблиця 5.27

Розрахунок собівартості реалізованих товарів

та їх залишку

Показник

Од.

Продажна

Сума

Початкова

виміру

вартість товарів

торгової

(купівельна)

націнки

вартість товару

Залишок на початок місяця

грн.

12000

4000

8000

Надійшло

(нараховано) протягом місяця

грн.

18000

5000

13000

Середній про! цент торгової

%

30

націнки

(4000 + 5000) : (12000 + 18000) × 100

Реалізовано товар

грн.

19800

Повернено товар

грн.

600

Реалізовані товари з ура!

5760

хуванням

(19200 ×

повернення

грн.

19200

× 30 : 100

19200

Залишок

на кінець місяця

грн.

7560

3240

10800

Таблиця

Кореспонденція рахунків обліку руху товарів на підприємствах роздрібної торгівлі

Зміст операції

Кореспонденція

Сума,

п/п

рахунків

грн.

Д!т

К!т

1

Залишок товарів

282

12000

Залишок торгової націнки

285

4000

2

Отримано товар вартість товару

282

631

13000

податковий кредит ПДВ

644

631

2600

відображено податковий кредит

641

644

2600

3

Проведено розрахунок з постачальником

631

311

15600

4

Нарахована торгова націнка

282

285

5000

5

Реалізовано товари

301/1

702

19800

6

Відображено повернення коштів покупцю методом “червоне сторно”

301/1

702

– 600

7

Здано виручку в касу

301

301/1

19200

8

Відображено податкові зобов’язання з ПДВ

702

641

3200

9

Доход від реалізації товару віднесено на фінансовий результат

702

791

16000

10

Собівартість реалізованих товарів

902

282

13440

11

Списання собівартості на фінансовий результат

791

902

13440

12

Списано торгову націнку реалізованого товару

285

282

5760

13

Залишок товарів

282

10800

торгової націнки

285

3240

5.5. Облік інших операцій в торгівлі

Облік тари. Тара багаторазового використання вважається поворотною, коли її визначено такою в договорi на поставку продукцiї або купівлю!продаж товару та у разi дотримання строкiв i умов її повернення постачальникові чи продавцевi.

За деякi види поворотної тари, що поставляється з продукцiєю або товаром, постачальник вимагає від покупця заставу, переваж! но у грошовому вираженнi, яку повертає йому пiсля отримання пустої тари. Така тара називається заставною.

Бiльшiсть пiдприємств, здiйснюючи операції з продажу то! варiв у заставнiй тарi, користуються схемою їх вiдвантаження на умовах попередньої оплати. До вартостi придбаної партії то! вару включається заставна цiна тари, а вартiсть тари, що повер! тається постачальникові, вiднiмається вiд вартостi наступної пар! тії поставлених товарiв. При цьому постачальник вимагає вiд своїх постiйних покупцiв, щоб кiлькiсть поверненої тари дорiвню! вала кiлькостi тари пiд новою партiєю товару.

Приклад. Пiдприємство!постачальник. Оптове пiдприємство отримало передоплату вiд покупця в сумi 18000 грн i здiйснило поставку оплаченого товару двома однаковими партiями. Товар відвантажувався у поворотнiй заставнiй тарi — по 1000 ящикiв пiд кожною партiєю товару. Сума застави — 4000 грн за 1000 ящикiв. Тару пiд другою партiєю товару покупець повернув iз запiзненням, за що сплатив штраф у розмiрi 500 грн.

Бухгалтерськi записи у пiдприємства!продавця подано в табл. 5.29.

Таблиця 5.29

Бухгалтерські записи у підприємства!продавця

Зміст операції

Кореспонденція

Сума,

п/п

рахунків

грн.

Д!т

К!т

1

2

3

4

5

1

Отримано передоплату вiд покупця за товар

311

681

18000

2

Вiдображено зобов’язання з ПДВ у сумi передоплати (18000 : 6)

643

641

3000


Закінчення табл. 5.29

1

2

3

4

5

3

Отримано заставу за тару (1000 шт.

ящикiв) на поточний рахунок

311

685

4000

4

Суму взятої застави вiдображено на позабалансовому рахунку

06

4000

5

Вiдвантажено покупцю першу партiю товару

361

702

9000

6

Вiдображено податковi зобов’язання з ПДВ у вартостi вiдвантаженого товару (9000 : 6)

702

643

1500

7

Списано собiвартiсть першої партії вiдвантаженого товару

902

281

5000

8

Вiдображено вартiсть заставної тари — ящикiв, переданих покупцеві, в яких вiдвантажено першу партiю товару*

2842

2841

4000

9

Закрито розрахунки за авансами на суму поставленої партії товару

681

361

9000

10

Вiдвантажено покупцевi другу партiю товару

361

702

9000

11

Вiдображено податковi зобов’язання з ПДВ у вартостi поставленого товару (9000 : 6)

702

643

1500

12

Вiдображено вартiсть заставної тари — ящикiв, переданих покупцевi, в яких вiдвантажено другу партiю товару

2842

2841

4000

13

Закрито розрахунки за авансами на суму поставленої партії товару

681

361

9000

14

Повернуто заставну тару з першої партії

(1000 шт. ящикiв)

2841

2842

4000

15

Списано собiвартiсть другої партії вiдвантаженого товару

902

281

5200

16

Повернуто iз запiзненням заставну тару

(1000 шт. ящикiв), в якiй було вiдвантажено другу партiю товару

2841

2842

4000

17

Отримано штраф вiд покупця за прострочення повернення тари

311

715

500

18

Повернуто покупцеві суму застави

685

311

4000

19

Списано iз позабалансового облiку суму повернутої застави

06

4000

Покупець даний вид тари враховує на позабалансовому раху! нку 02 “Активи на вiдповiдальному зберiганнi”, субрахунок 023 “Матерiальнi цiнностi на вiдповiдальному зберiганнi”. Здiйснюючи податковий облiк, слiд пам’ятати, що при передачi поворотної (заставної) тари покупцю одночасно з товаром право власностi на неї не переходить. Тому таку передачу неможливо кла! сифiкувати як продаж товарiв (згiдно iз п.1.31 Закону про при! буток). Отже, у податковому облiку на вартiсть такої тари у продавця не збiльшуються валовi доходи, а у покупця — валовi витрати. Вiдповiдно до вимог у роздiл III податкової накладної вносяться данi щодо поворотної (заставної) тари. При цьому її вартiсть визначається у контрактi як поворотна (заставна) i не включається у базу оподаткування для ПДВ (п.4.6 Закону про ПДВ), а показується у графi 11 як загальна сума грошових коштiв, що пiдлягають сплатi.

За умови порушення строкiв повернення тари, визначених Правилами № 15 i контрактом, вартiсть такої тари протягом строку позовної давностi включається у базу оподаткування для ПДВ покупця згiдно iз п. 4.6 Закону про ПДВ. Права на подат! ковий кредит у такому випадку немає (адже у податковiй на! кладнiй тара є поворотною i не включається до бази оподатку!

вання ПДВ).

Розглянемо вiдображення операції з отримання товару (продук! цiї) у поворотнiй (заставнiй) тарi в бухгалтерському облiку покуп! ця, використовуючи початковi данi попереднього прикладу.

За порушення строкiв повернення тари постачальник може стягати з покупця штраф (пеню) (наприклад, в процентах до вартостi неповернутої тари за кожний день прострочення), що має зазначатися у договорi.

Пiдприємство!виробник продукції здійснює її затарювання власними силами, для чого купує тару у пiдприємства!виробника тари, тобто дана тара переходить у власнiсть вiд продавця до покупця. Таким чином, вiд здiйснення даної операції у виробника продукцiї збiльшуються валовi витрати та податковий кредит.

Далi тара у виглядi поворотної пiд продукцiєю постачається оптовому торговому пiдприємству. На цьому етапi руху тари ва! ловi доходи (витрати) i податкове зобов’язання (кредит) вже не збiльшуються нi у її постачальника, нi у її одержувача. Ана! логічне вiдбувається i пiд час передачi тари як поворотної вiд

оптовика до роздрiбного торгового пiдприємства, коли не пере!

ходить право власностi на таку тару.

Таким чином, можна зробити висновок про те, що де б не пере! бувала поворотна тара, її вартiсть впливатиме на прирiст (збиток) ТМЦ тiльки у її власника, тобто у виробника продукцiї.

Розглянемо числовий приклад, який iлюструє ситуацiю, опи! сану вище (табл. 5.30, 5.31).

Таблиця 5.30

Облік тари в бухгалтерських записах

Зміст операції

Кореспонденція

Сума,

п/п

рахунків

грн.

Д!т

К!т

1

2

3

4

5

1

Перераховано передоплату постачальникові за товар

371

311

18000

2

Відображено податковий кредит з ПДВ у сумi передоплати

641

644

3000

3

Перераховано заставу за тару —

1000 шт. ящикiв

377

311

4000

4

Оприбутковано першу партiю товару

281

631

7500

5

Зараховано суму податкового кредиту за першою партiєю товару

644

631

1500

6

Ящики як заставну тару прийнято на вiдповiдальне зберiгання — 1000 шт.

023

4000

7

Закрито розрахунки за передоплатою на вартiсть першої партiї товару

631

371

9000

8

Оприбутковано другу партiю товару

281

631

7500

9

Зараховано суму податкового кредиту за другою партiєю

644

631

1500

10

Заставну тару прийнято на вiдповiдальне зберiгання — 1000 шт.

023

4000

11

Повернуто заставну тару за першою партiєю

023

4000

12

Повернуто із запiзненням тару за другою партiєю

023

4000

Закінчення табл. 5.29

1

2

3

4

5

13

Нараховано ПДВ на вартiсть повернутої

84

641

800

з простроченням тари (п. 4.6 Закону про ПДВ) (4000 × 20 %)

949

84

800

14

Перераховано постачальникові штраф

84

311

500

за прострочення

948

84

500

15

Отримано вiд постачальника поворотну заставу

311

377

4000

16

Закрито розрахунки за передоплатою

631

371

9000

Таблиця 5.31 Облік неповоротної тари в бухгалтерських записах

Зміст операції

Кореспонденція

Сума,

п/п

рахунків

грн.

Д!т

К!т

1

2

3

4

5

1

Оприбутковано пляшки, придбанi у постачальника (60000 × 0,15)

2041

631

9000

2

Вiдображено суму податкового кредиту у вартостi пляшок (9000 × 20 %)

641

631

1800

3

Оплачено постачальникові вартiсть отриманих пляшок

631

311

10800

4

Оприбутковано ящики, придбані у пiдприємства!виробника (3000 × 4)

2041

631

12000

5

Вiдображено суму податкового кредиту у вартостi ящикiв (12000 × 20 %)

641

631

2400

6

Оплачено пiдприємству!виробнику вартiсть отриманих ящикiв

631

311

14400

7

Оприбутковано готову продукцiю

(лимонад) на склад

26

23

100000

8

Отримано передоплату вiд покупця за продукцiю (лимонад у пляшцi)

311

681

30000

9

Отримано заставу за тару — ящики

311

685

4000

10

Враховано на позабалансовому рахунку суму отриманої застави

06

4000

Закінчення табл. 5.31

1

2

3

4

5

11

Відображено зобов’язання з ПДВ із суми передоплати (30000 : 6)

643

641

5000

12

Відвантажено покупцевi передоплачену продукцiю (лимонад у пляшках) на вартiсть: лимонаду

361

701

26400

пляшок

361

702

3600

13

Зараховано зобов’язання з ПДВ, вихо!

дячи iз вартостi: лимонаду

701

643

4400

пляшок

361

702

3600

14

Відображено вартiсть пляшки, проданої покупцевi як товар

281

2041

3000

15

Відображено вартiсть заставної тари — ящикiв, у яких вiдвантажено продукцiю

2042

2041

4000

16

Списано собiвартість реалiзованої продукції

901

26

10000

17

Списано собiвартiсть реалiзованої пляшки

902

281

3000

18

Закрито розрахунки за передоплатою

681

361

30000

19

Отримано вiд покупця ящики

2041

2042

4000

20

Повернуто покупцевi суму застави

685

311

4000

21

Списано суму отриманої застави із позабалансового рахунка

06

4000

Приклад. Пiдприємство!виробник продукції.

Підприємство!виробник безалкогольних напоїв з метою зата! рювання власної продукції придбало:

• скляну тару — пляшки: 60 тис. шт. за цiною 0,15 грн за 1 шт. (без ПДВ);

• пластмасову тару — ящики: 3 тис. шт. за цiною 4,0 грн за 1 шт. (без ПДВ).

Готову продукцiю продано на суму 30 тис. грн (у тому числi ПДВ), при цьому за умовами поставки пляшка є неповоротною тарою, проданою за цiною придбання, а ящики — поворотною заставною. Сума застави становила 4000 грн. Собiвартiсть реа!

лiзованої продукції — 10 тис. грн, реалiзованих пляшок — 3 тис. грн.

Облік товарів у кредит (розстрочку). Порядок обліку продажу товарів у кредит регламентується документом “Правила торгівлі в кредит”, затверджені постановою КМ України від 01.07.98 № 997 (із змінами).

Реалізація товарів у кредит здійснюється фізичним особам, які мають постійний дохід і постійно проживають у населеному пункті, де знаходиться господарський суб’єкт, що здійснює реа! лізацію товарів у кредит. Фізичні особи можуть придбати товар у розстрочку за місцем проживання або навчання при представ! ленні таких документів: паспорта, довідки з місця роботи (на! вчання).

Передавання в розпорядження покупця товарів, що придбані в розстрочку, здійснюється при сплаті першого внеску в розмірі не менше 25 % їх вартості, а товарів ціною понад 50 неоподат! ковуваних мінімумів доходів громадян — не менше 50 %. Термі! ни сплати решти вартості товарів установлено в межах від 6 до 12 місяців, товарів, вартість яких перевищує 50 н. м. д. г. — від 6 до 24 місяців; при реалізації транспортних засобів — від 6 до 60 місяців.

Наданий кредит не повинен перевищувати 3!місячного заро! бітку (стипендії, пенсії) покупця у випадку реалізації товарів у розстрочку платежу строком на 6 місяців; 6!місячного — із роз! строчкою платежу на 12 місяців; 12!місячного — із розстрочкою платежу на 24 місяці. Ці обмеження не розповсюджуються на торгівлю транспортними засобами (табл. 5.32).

При реалізації товарів у кредит їх продажна вартість повніс! тю включається в обсяг роздрібного товарообігу за датою фактич! ного відпуску товарів покупцеві. Тому на всю вартість реалізова! ного товару в кредит роблять запис:

Д!т 30 “Каса” — на суму початкового платежу готівкою;

Д!т 36 “Розрахунки з покупцями і замовниками” — на суму представленого кредиту;

К!т 702 “Дохід від реалізації товарів” — на повну вартість товарів.

Реалізовані товари за продажними цінами списуються прове! денням Д!т 902 “Собівартість реалізованих товарів” і К!т 282 “Товари в торгівлі”.

Таблиця 5.32 Умови надання кредиту

Вартість товарів,

Сума першого

Термін

Сума кредиту

п/п

що реалізуються

внеску

кредиту,

не повинна

у розстрочку

міс.

перевищувати

1

Вартістю до 50

не менше

6

3!місячної за!

неоподатковуваних мінімумів доходів

25 % вартості товарів

робітної плати

громадян

12

6!місячної заро! бітної плати

2

Вартістю понад 50

не менше

6

3!місячної за!

неоподатковуваних мінімумів доходів громадян

50 % вартості товарів

робітної плати

12

6!місячної заро! бітної плати

24

12!місячної за! робітної плати

3

Транспортні засоби

не менше 25 % вартості транспортного

від 6

обмеження не

засобу

до 60

передбачені

Відсотки, що належать до сплати, відносять до доходів май! бутніх періодів:

Д!т 36 “Розрахунки з покупцями і замовниками”; К!т 69 “Доходи майбутніх періодів”.

Відсотки за кредит розраховуються із застосуванням місячно! го розміру відсотків від фактичного кредиту.

Приклад. За договором купівлі!продажу товарів у розстрочку торговим підприємством реалізовано товар фізичній особі за про! дажною вартістю 4800 грн з розстрочкою платежу на 6 місяців під 72 % річних (6 % місячних). Початковий внесок 2400 грн.

В міру погашення наданого кредиту на суми, внесені покуп! цями, зменшують дебіторську заборгованість:

Д!т 30 “Каса”;

К!т 36 “Розрахунки з покупцями і замовниками”.

Одночасно проводять запис у зарахування доходів:

Д!т 69 “Доходи майбутніх періодів”; К!т 702 “Доходи від реалізації товарів”.

Таблиця 5.33 Розрахунок відсотків і платежів за представлений кредит

Місяць

Місячна сума

Фактична

Сума процентів

Сума

платежу в

сума

за кредит у місяць

платежу,

погашення

кредиту,

грн.

кредиту, грн.

грн.

1

400

2400

2400 × 6 : 100 = 144

544

2

400

2000

2000 × 6 : 100 = 120

520

3

400

1600

1600 × 6 : 100 = 96

496

4

400

1200

1200 × 6 : 100 = 72

472

5

400

800

800 × 6 : 100 = 48

448

6

400

400

400 × 6 : 100 = 24

424

Разом

2400

0

504

2904

Таблиця 5.34

Основні проведення, що застосовуються при реалізації товарів у розстрочку

Зміст операції

Кореспонденція

Сума,

п/п

рахунків

грн.

Д!т

К!т

1

Відображено реалізацію товарів у кредит:

сплачено у касу

30

702

2400

представлено кредит

36

702

2400

нараховано відсотки

36

69

504

2

Нарахована сума ПДВ (4800 × 20 % : 100)

702

641

960

3

Списано реалізований товар

902

282

4800

4

Списано суму торгової націнки методом

“червоне сторно”

902

285

800

5

Оприбутковано в касу щомісячні платежі за кредит та суми за проданий товар (помісячно)

30

36

2904

6

Зараховано в доходи суми раніше нарахованих відсотків

69

702

504

5.6. Здійснення й облік переоцінки та інвентаризації товарних запасів

Важливим засобом контролю за збереженням матеріальних цінностей є проведення інвентаризації. Інвентаризація — це за! сіб бухгалтерського обліку майна, грошових коштів підприєм! ства, що забезпечує відповідність облікових даних до їх фактич! ної наявності. Інвентаризація проводиться шляхом перепису, пере! міщення, вимірювання, оцінки підрахунку тощо всіх залишків коштів (матеріальних і грошових) у натурі та зіставлення наяв! ності з даними бухгалтерського обліку. Згідно із Законом Укра! їни “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність” для забез! печення достовірності даних бухгалтерського обліку і фінансової звітності підприємства зобов’язані проводити інвентаризацію ак! тивів і зобов’язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка.

На сьогодні основним документом, що регулює порядок про! ведення і документальне оформлення результатів інвентаризації ТМЦ на підприємствах торгівлі, є:

1. Інструкція про інвентаризацію основних засобів, нематеріаль! них активів, товарно!матеріальних цінностей, коштів і доку! ментів та розрахунків від 11.08.99 № 69 (із змінами і допов!

неннями від 05.12.97 і 28.05.2000).

2. Постанова КМ України “Про затвердження порядку визна! чення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення ма! теріальних цінностей” від 22.01.96 № 116.

Проведення інвентаризації на підприємствах торгівлі має свої особливості. При інвентаризації ТМЦ необхідно враховувати такі положення:

• перераховувати, обміряти, підраховувати ТМЦ інвентаризаційна комісія має за порядком їх розміщення у приміщенні. При цьо! му не допускається перехід комісії від одного виду цінностей до іншого. Якщо ТМЦ знаходяться на зберіганні однієї матеріально! відповідальної особи, але у різних приміщеннях, їх інвентари!

зація проводиться послідовно за місцем зберігання;

• інвентаризаційні описи складаються окремо на ТМЦ, що зна! ходяться у дорозі, не оплачені в термін покупцями відванта! жені товари, що знаходяться на складах інших підприємств

(на відповідальному зберіганні, на комісії, у переробці);

• кількість цінностей і товарів, що знаходяться у непошкодже! ній упаковці постачальника, може визначатися на підставі документів з обов’язковою перевіркою в натурі частини за! значених цінностей;

• припускається складання групових інвентаризаційних описів МШП, виданих в індивідуальне користування працівником, із зазначенням у них відповідальних за ці предмети осіб з їх підписом в описі.

Якщо ТМЦ надійшли на об’єкт і прийняті матеріально!відпо! відальною особою при проведені інвентаризації, то у цьому випадку такою особою в присутності членів інвентаризаційної комісії на прибуткових документах робиться відмітка “після інвентаризації” з посиланням на дату опису, де записані ці цінності. Відпуск ТМЦ із складу при проведенні інвентаризації можливий тільки з дозволу керівника. У цьому випадку також у присутності членів інвентаризаційної комісії на видаткових документах роблять від!

мітки, і дані цінності заносять до окремого опису.

Якщо матеріально!відповідальна особа після проведення інвен! таризації виявить помилки в інвентаризаційних описах, вона має негайно до відкриття складу, відділу, секції заявити про це комісії, що проводила інвентаризацію, яка після перевірки і під! твердження зазначених фактів виправить виявлені помилки. Після закінчення інвентаризації, але до відкриття складу, відділу, секції тощо, де вона проводилася, постійно діюча інвентаризаційна ко! місія за участю членів робочої інвентаризаційної комісії повинна проводити контрольні перевірки результатів інвентаризації. Пред! метом таких контрольних перевірок є найбільш цінні ТМЦ і такі, що користуються підвищеним попитом у споживачів.

На підставі форм первинної документації з обліку та інвента! ризації формуються результати інвентаризаційної документації, що відображаються у відомості результатів інвентаризації. Ви! явлені при інвентаризації розходження між фактичними залиш! ками матеріальних цінностей і даними бухгалтерського обліку регулюються відповідно до П(С)БО у такому порядку:

1. Надлишки цінностей підлягають оприбуткуванню із збільшен! ням доходу підприємства.

2. Втрати цінностей у межах норм природних втрат списують зарозпорядженням керівника на собівартість реалізованих то! варів. Норми природних втрат можуть застосовуватися тіль!

ки в разі виявлення фактичних недостач і після зарахування недостачі цінностей при пересортуванні. У разі відсутності норм природних втрат витрати розглядаються як недостачі понад норми.

3. Після встановлення осіб, які повинні відшкодовувати втрати,належну до відшкодування суму зараховують до складу дебі! торської заборгованості і включають в дохід звітного періоду. При цьому втрати і недостачі відносять на винних осіб за цінами, в яких обчислюють розмір збитку від розкрадання, недостач цінностей згідно з Порядком № 116 Законом Украї! ни “Про визначення розміру збитку, нанесеного підприємству, установі, організації крадіжками (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінних коштовностей і валютних цінностей”, затвердженого постановою Верховної Ради України від 06.06.95 № 218.

Для визначення природних втрат у торговельних підприємст! вах використовують наказ Міністерства торгівлі “Про затверджен! ня норм природних втрат продовольчих товарів у торгівлі” та Інструкцію щодо їх застосування від 02.04.87 № 88. В цьому наказі встановлено норми на продані товари у відсотках до їх роздрібного товарообороту на відшкодування втрат, що утворю! ються під час зберігання товарів у підсобному приміщенні та на прилавках, а також при підготовці товарів для продажу і власне продажу внаслідок усушки, розпилення тощо. Дані норми засто! совуються тільки у випадку, якщо встановлена недостача.

Недостача товарів у межах встановлених норм природних втрат списується з матеріально!відповідальної особи за цінами оприбут! кування. Віднесення товарних втрат на витрати обігу проводяться за купівельними цінами. Суми збитку в межах установлених норм не відносяться до початкової вартості запасів і списуються як операційні витрати.

Для рівномірного відображення у витратах обігу нормованих витрат товарів торгові підприємства можуть створювати резерв на природні втрати товарів у запланованому розмірі. У бухгал! терському обліку створення резерву щомісячно відображається записом за Д!т рахунком 93 “Витрати на збут” і К!т 474 “Забез! печення інших витрат та платежів”.

Під час перебування на балансі товари оцінюються за тією ж вартістю, за якою були оприбутковані, відповідно до наказу про

облікову політику підприємства. Така оцінка може змінитися у випадку, якщо з будь!яких причин реальна вартість цих товарів зменшується (внаслідок фізичних пошкоджень або кон’юнктури ринку). Тоді відповідно до принципу найменшої оцінки (обереж! ності в уцінці) товари будуть обліковуватися за їх реальною вар!

тістю.

В умовах ринкової економіки для успішного ведення господар! ської діяльності підприємство повинно своєчасно і правильно реагу! вати на зміни, які відбуваються на ринку товарів. Одним із основ! них механізмів, за допомогою яких підприємство може вплинути на ситуацію, є формування ціни товару. У свою чергу, при форму! ванні ціни товару не останню роль відіграє його переоцінка.

Товари слід систематично переоцінювати з метою визначення найменшої вартості первісної або чистої вартості реалізації. Тому в дебет рахунка 902 буде відноситися облікова вартість товарів, що дорівнює первісній (купівельній) вартості (якщо товар не пе! реоцінювався) або чистій вартості реалізації (якщо товар було уцінено).

Перелік товарів, які підлягають уцінці, такий:

• товари широкого вжитку і продукція виробничо!технічного призначення, які залежались (не мають збуту більше трьох місяців і не користуються попитом у споживачів);

• товари і продукція, які частково втратили свою первісну якість; • надмірні товарно!матеріальні цінності (матеріали, комплек! туючі вироби, інші матеріальні цінності), які більше трьох місяців не можуть бути використані для виробництва про! дукції, оскільки таку продукцію виготовляти недоцільно внас! лідок відсутності попиту на неї як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку.

З огляду на різні причини (зниження попиту на товар, наяв! ність у конкурентів аналогічного товару більш високої якості, використання конкурентами прогресивних форм торгівлі — ви! користання системи знижок, безкоштовна доставка та ін.) під! приємство змушене знижувати ціну на товар.

Тут можливі два варіанти: регулювання ціни за допомогою зміни суми торгової націнки і уцінка товару.

Якщо зниження ціни здійснюється в межах норм торгової націнки, сума, на яку здійснено зниження ціни в бухгалтерсько! му обліку відноситься на зменшення торгової націнки.

Якщо ж прийняти рішення про проведення уцінки, суму уцінки, яка перевищує суму торгової націнки, необхідно відобразити в податковому обліку.

Розглянемо проведення уцінки на числовому прикладі (під! приємство роздрібної торгівлі):

1) придбано товар на суму 1440 грн (100 шт. × 14,40), у тому числі ПДВ — 240 грн;

2) відображений податковий кредит — 240 грн;

3) зарахована торгова націнка — 360 грн;

4) внаслідок втрати якості товару прийнято рішення про зни! ження ціни товару:

• ситуація 1 — зниження в межах торгової націнки на 360 грн; • ситуація 2 — за результатами інвентаризації здійснена уцінка товару на суму: а) переоцінка в межах торгової націнки — 360 грн; б) уцінка балансової вартості — 60 грн (табл. 5.35). Переоцінка товарів — це зміна ціни товару або до її збіль! шення (дооцінка), або до її зменшення (уцінка). Дооцінка первіс! ної вартості товарів за національними стандартами не передбаче!

Таблиця 5.35

Проведення уцінок в бухгалтерському обліку

Зміст господарської операції

Д!т

К!т

Сума,

п/п

грн.

1

2

3

4

5

1

Оприбутковано товар

28

631

1200

2

Відображено податковий кредит

641

631

240

3

Нараховано “вхідний” ПДВ, що відноситься до отриманого товару

28

285

240

4

Нараховано торгову націнку

28

285

360

Варіант 1

5

Зменшено вартість товару на суму в межах торгової націнки

946

28

360

6

Здійснено списання суми уцінки за рахунок торгової націнки

285

946

360

Варіант 2

7

Зменшено вартість товару на суму уцінки

946

28

420

Закінчення табл. 5.31

1

2

3

4

5

8

Списано суми уцінки:

– за рахунок зменшення торгової націнки

285

946

360

9

Відкориговано торгову націнку на суму ПДВ, яка відноситься до суми уцінки, що перевищує торгову націнку

641

285

10 (60; 6)

на. Якщо підприємство проводить облік товарів за продажними цінами, то збільшення продажної вартості може здійснюватися тільки за рахунок збільшення торговельної націнки.

Уцінка здійснюється згідно з Положенням № 120. Уцінці підля! гають товари, які залежалися і не мають збуту більше 3!х місяців і не користуються попитом у споживачів; втратили свою первісну якість (табл. 5.36).

Сума уцінки товарів у бухгалтерському обліку списується на витрати звітного періоду згідно з П(С)БО 9 “Запасів”. На дату балансу товари мають відображатися за чистою вартістю реаліза! ції, якщо вони зіпсовані, застаріли, будь!яким чином втратили здатність принести початково очікувану вигоду, знизилася їх ціна.

Чиста вартість реалізації визначається за кожною одиницею товару шляхом вирахування з очікуваної ціни продажу суми очікуваних витрат на їх реалізацію. Сума, на яку первісна вар! тість товарів перевищує чисту вартість та їх реалізації, списуєть! ся на витрати звітного періоду.

Якщо чиста вартість реалізації цих товарів, які раніше були уцінені і є активами на дату балансу, надалі збільшується на суму збільшення чистої вартості реалізації, але більше від суми попереднього зменшення, сторнується запис про попереднє змен!

шення вартості товарів.

Розміри уцінки товарів повинні визначатися комісією на під! ставі експертних оцінок з урахуванням ступеня втрати їх спо! живчих властивостей, насиченості ринку даними товарами. То! вари, які раніше було уцінено, але не реалізовано, можуть уці! нюватися повторно до рівня цін можливої реалізації. Технічні складні товари, які мають виробничі паспорти, уцінюються тільки

Таблиця 5.36

Кореспонденція рахунків господарських операцій при здійсненні інвентаризації

Зміст господарської операції

Кореспонденція

п/п

рахунків

Д!т

К!т

1

Відображення суми уцінки товарів, що не мають збуту більше 3!х місяців і не користуються попитом у покупців, а також товарів, що частково втратили свою початкову якість

946

281 (282)

2

Створення резерву на покриття втрат від природних втрат товарів при перевезенні та зберіганні

93

474

3

Списання виявленої при інвентаризації недостачі товарів:

– за обліковими цінами

947

281 (282)

– на суму торгової націнки, що відно!

ситься на дані товари

285

947

4

Списання втрат від недостачі і псування товарів:

а) в межах норм природної втрати:

– якщо резерв створено

474

947

– якщо резерв не створено

93

947

б) понад норму природних втрат з вини матеріально відповідальної особи

375

716

5

Віднесено на рахунок матеріально відпові! дальних осіб суми різниці між обліковою вартістю збитку

375

716

6

Відшкодування матеріально відповідаль!

ними особами належної суми збитку

30 (31,66)

375

7

Відображення суми, що належить перерахуванню до бюджету

(різниця між обліковою вартістю недостачі товарів і розрахованою сумою збитку)

716

641

за наявності паспорта. Ці товари мають бути справними і при! датними до експлуатації. Ці про уцінені товари записують до опису!акта (рис. 5.1). Опис!акт складається на підприємствах

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

До уцінки

Після уцінки

п/п

Рис. 5.1. Опис!акт уцінки

торгівлі: оптової — на кожному складі товарів; на підприємст! вах роздрібної торгівлі — у кожному відділі, секції, магазині чи іншій торговельній одиниці у двох примірниках. Після затвер! дження описів!актів усі уцінені товари негайно передаються для реалізації за накладною, у якій вказуються роздрібні ціни до і після уцінки. Результати уцінки відображаються у тому місяці, в якому було складено опис!акт уцінки. Сума уцінки товарів, продукції відображається у порядку, передбаченому П(С)БО 9 “Запаси”.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Назвати види торгівлі, визначити відмінність між видами.

2. У чому полягає державне регулювання торговельної діяльності?

3. В яких випадках підприємствам торгівлі потрібно придбати патент?

4. Порядок розрахунків за придбаний патент.

5. Як здійснюється ліцензування операцій з продажу окремих товарів?

6. Порядок використання реєстраторів розрахункових операцій (РРО) підприємствами торгівлі.

7. Особливості ведення бухгалтерського обліку в торгівлі.

8. Характеристика рахунків, на яких здійснюється оприбуткуваннятоварів у торгівлі.

9. Розкрити зміст економічного поняття “витрати обігу”.

10. Види цін, що застосовуються в торгівлі, та порядок їх розрахунку.

11. Назвати основні документи, за якими здійснюється оприбуткуван! ня товарів.

12. Яким нормативним документом регулюється визначення продаж! ної вартості, розподіл торговельної націнки та торговельно!заготі!

вельних витрат?

13. Розкрити сутність методу списання товарів за цінами продажу.

14. Дати характеристику рахунків, на яких здійснюється облік товарів,прийнятих на комісію та відповідальне зберігання.

15. Порядок списання реалізованої торговельної націнки.

16. Як відображається в обліку повернення покупцем придбаного товару?

17. Порядок дооцінки та уцінки товарів.

18. Відображення доходів торговельного підприємства.

19. Порядок визначення фінансового результату торговельного підпри! ємства.

20. Як нараховується та відображається в обліку податок на прибуток?

Розділ VІ

6.1. Основи побудови і складання фінансової звітності

Мета та склад фінансової звітності

Загальні вимоги до фінансової звітності визначені П(С)БО 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 № 87. Дане положен& ня встановлює:

• мету фінансових звітів;

• їх склад;

• звітний період;

• якісні характеристики та принципи, якими керуються при складанні звітності;

• вимоги до розкриття інформації у фінансовій звітності.

Метою фінансової звітності є забезпечення загальних інфор& маційних потреб широкого кола користувачів, які покладаються на неї, як на основне джерело фінансової інформації під час при& йняття економічних рішень (табл. 6.1,6.2). Складові фінансової звітності:

• баланс;

• звіт про фінансові результати;

• звіт про рух грошових коштів;

• звіт про власний капітал;

• примітки до фінансової звітності.

Підприємство заносить інформацію до тієї чи іншої статті фі& нансової звітності, якщо:

• існує ймовірність збільшення чи зменшення майбутніх еконо& мічних вигод, пов’язаних з цією статтею;

• оцінка статті може бути достовірно визначена.

Таблиця 6.1

Інформаційні потреби основних користувачів фінансової звітності

Хто

Для чого використовує

Інвестори

придбання, продаж та володіння цінними

паперами; участь у капіталі; оцінка якості управління; визначення сум дивідендів, що розподіляються

Керівництво підприємства

регулювання діяльністю підприємства

Банки, постачальники

забезпечення зобов’язань підприємства

Кредитори, замовники

оцінка здатності підприємства виконувати свої зобов’язання

Працівники

оцінка здатності підприємства виконува& ти свої зобов’язання, а також виконання зобов’язань перед працівниками

Органи державного

формування макроекономічних

управління

показників

Таблиця 6.2

Призначення основних компонентів фінансової звітності

Компонент

Зміст

Використання інших частин

1

2

3

Баланс

наявність економіч&

оцінка сукупності ресурсів

них ресурсів, які

підприємства, їх ліквідності

контролюються під&

та платоспроможності:

приємством на дату

• прогнозування потреб

балансу

у позиках;

• оцінка та прогноз змін в економічних ресурсах

Звіт про фі&

доходи, витрати і фі&

оцінка та прогноз:

нансові ре&

нансові результати

• прибутковості діяльності

зультати

діяльності підприєм&

підприємства;

ства за звітний період

• структури доходів і витрат

Звіт про

зміни у складі влас&

оцінка та прогноз змін у влас&

власний

ного капіталу під&

ному капіталі

капітал

приємства протягом звітного періоду

Закінчення табл. 6.2

1

2

3

Звіт про рух

генерування викорис&

оцінка та прогноз операційної,

грошових

таних грошових кош&

інвестиційної та фінансової

коштів

тів у звітний період

діяльності підприємств

Примітки

додатковий аналіз

оцінка та прогноз:

статей звітності,

• діяльності підрозділів;

необхідних для забез&

• облікової політики;

печення їх зрозумі&

• ризиків чи непевності, які

лості

впливають на підприємство, його ресурси та зобов’язання

Якісні характеристики фінансової звітності

Фінансова звітність повинна надати дохідливу, доречну, до& стовірну та зіставну інформацію щодо фінансового стану, резуль& татів діяльності підприємства, руху його грошових коштів, змін у складі власного капіталу.

Дохідність. Щоб фінансова звітність була зрозумілою, П(С)БО 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності” вимагає наявність у ній даних про:

1) підприємство;

2) дату звітності та звітний період;

3) валюту звітності та одиницю її виміру;

4) відповідні показники за звітний період;

5) облікову політику та її зміни;

6) аналітичну інформацію щодо статей фінансових звітів;

7) консолідацію фінансових звітів;

8) припинення окремих видів діяльності;

9) обмеження щодо володіння активами;

10) участь у спільній діяльності;

11) виявлення помилок та пов’язані з ним коригування;

12) переоцінку статей фінансової звітності;

13) іншу інформацію, розкриття якої передбачено П(С)БО.

Якісними характеристиками фінансової звітності є:

Доречність інформації характеризується її впливом на при& йняття рішень користувачами. Фінансова звітність повинна бути підготовлена у відповідні строки, адже її використовують для оцінки результатів звітного періоду і для прогнозування майбут&

ніх фінансових результатів, спроможності підприємства вчасно виконати свої зобов’язання.

Фінансова звітність подається у встановлені терміни і в разі затримки вона втрачає свою доречність.

Достовірність досягається за відсутністю суттєвих помилок та необ’єктивних (упереджених) суджень. Ступінь достовірності оцінюється аудиторами.

Зіставність— порівняння звітних періодів, різних підпри& ємств.

Під час складання фінансової звітності необхідно збалансову& вати принципи таким чином, щоб досягти якісних характерис& тик фінансової звітності.

Строки і порядок подання фінансової звітності визначено у “Порядку подання фінансової звітності”, затвердженому Поста& новою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 № 419.

Дія цього Порядку поширюється на всіх об’єктів господарю& вання незалежно від організаційно&правових форм і форми влас& ності. Квартальна фінансова звітність (крім зведеної і консолідо& ваної) подається не пізніше ніж на 25&й день після закінчення звітного кварталу, а річна — не пізніше 20.02 наступного за звітним роком. У Порядку визначено перелік організаційно&пра& вових форм і видів діяльності підприємств та організацій, які зобов’язані не пізніше 1 червня наступного за звітним роком оприлюднювати річну фінансову звітність та консолідовану звіт& ність шляхом публікації у періодичних виданнях або розпов& сюдження її у вигляді окремих друкованих видань. До таких підприємств відносять:

ВАТ, дочірні товариства, банки, валютні та фондові біржі, інвестиційні фонди і компанії, кредитні спілки, страхові компа& нії тощо.

Відповідно до п. 12 Порядку перед складанням річної фінан& сової звітності підприємства зобов’язані проводити інвентариза& цію активів і зобов’язань.

Весь цикл бухгалтерського обліку від здійснення операцій до складання фінансової звітності може бути поділений на етапи: 1) відображення всіх операцій у первинних документах;

2) аналіз операцій, її визнання та оцінка відповідно до вимог П(С)БО, а також відображення у певних реєстрах бухгалтер& ського обліку;

3) внесення записів за результатами інвентаризації щодо акти& вів та зобов’язань до реєстрів;

4) перенесення даних у головну книгу;

5) закриття рахунків доходів і витрат; 6) складання оборотно&сальдового балансу; 7) складання фінансової звітності.

Елементи фінансової звітності

У П(С)БО 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності” фінан& сова звітність визначена як бухгалтерська звітність, що відобра& жає фінансовий стан підприємства і результати його діяльності за звітний період.

Елементами фінансової звітності є:

1. Виручка — надходження чистих активів або погашеннязобов’язань підприємства шляхом реалізації товарів або послуг, що становлять основні операції підприємства.

2. Витрати — відтік або використання активів чи виникнен&ня зобов’язань у зв’язку з доставкою товарів чи послуг.

3. Прибутки — збільшення чистих активів від випадкових інеосновних операцій та інших видів діяльності, за винятком доходів від інвестицій з власників.

4. Збитки — зменшення чистих активів від випадкових абопобічних операцій та інших подій, за винятком видатків або розподілень власникам.

5. Активи — можливі майбутні економічні вигоди, отриманіпідприємством внаслідок минулих операцій.

6. Зобов’язання — можливі майбутні втрати економічнихвигод внаслідок минулих операцій, включаючи передачу активів або послуг.

7. Капітал власників — остаточні проценти власників післясплати всіх боргів (невипущені акції + нерозподілені прибут& ки).

Також має місце в обліку консолідована звітність (одній ком& панії належить контрольний пакет акцій іншої компанії та їх фінансові звіти зводяться воєдино). Процес зведення фінансових звітів називають консолідацією.

6.2. Бухгалтерський баланс

Призначення балансу та його структура

Баланс — звіт про фінансовий стан підприємства, який відо& бражає на певну дату його активи, зобов’язання і власний капі& тал. Він складається з активу та пасиву, має розділи.

Метою складання Балансу є надання користувачам повної пра& вдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підпри& ємства на звітну дату.

Як і будь&яка форма фінансової звітності, Баланс включає заголовок, де вказуються:

• назва підприємства;

• організаційно&правова форма підприємства;

• місцезнаходження;

• назва звіту;

• дата, на яку складається звіт;

• валюта, в якій складено звіт та рівень її тотожності.

Для вивчення фінансового стану підприємства необхідна ін& формація про економічні ресурси, що ним контролюються, про його фінансову структуру, ліквідність, платоспроможність, а та& кож здатність адаптування при зміні середовища.

Інформація про економічні ресурси є корисною для визначен& ня спроможності підприємства генерувати грошові кошти та їх еквіваленти у майбутньому. Інформація про структуру капіталу корисна при прогнозуванні майбутніх потреб у позиках; при ви& значенні майбутніх прибутків і потоків грошових коштів серед власників підприємства та ймовірності залучення фінансів у май& бутньому.

Інформація про ліквідність і платоспроможність є корисною для прогнозування підприємством виконувати свої фінансові зо& бов’язання. Ліквідність свідчить про наявність грошових кош& тів у найближчому майбутньому після виконання фінансових зобов’язань даного періоду, а наявність коштів для своєчасного виконання фінансових зобов’язань свідчить про платоспромож& ність.

Перед складанням Балансу необхідно звірити дані на аналі& тичних рахунках з даними на відповідних синтетичних рахун& ках — звіряються початкові та кінцеві сальдо і обороти за звіт& ний період.

З метою зіставлення фінансових звітів різних періодів у Балансі наводиться інформація на початок та на кінець звітного періоду. Дані на початок періоду переносяться в Баланс з попереднього річного звіту, а дані за кінець звітного періоду — переносять в Баланси з Головної книги, в якій містяться дані поточного пе& ріоду.

Статті Балансу згруповані в розділи — три в Активі Балансу та п’ять у Пасиві Балансу (табл. 6.3).

Таблиця 6.3 Структура Балансу

Актив

Пасив

І. Необоротні активи

І. Власний капітал

ІІ. Оборотні активи

ІІ. Забезпечення наступних витрат і платежів

ІІІ. Витрати майбутніх періодів

ІІІ. Довгострокові зобов’язання

ІV. Поточні зобов’язання

V. Доходи майбутніх періодів

БАЛАНС

БАЛАНС

Особливістю Балансу є рівність підсумкових сум Активу та Пасиву, тобто підсумок активів Балансу повинен дорівнювати сумі зобов’язань і власного капіталу.

Актив Балансу.

Визначення, оцінка та класифікація активів

Актив Балансу — активи, тобто ресурси, контрольовані під& приємством у результаті минулих подій, використання яких при& зведе до збільшення економічних вигод у майбутньому.

Вони мають три форми свого прояву: право володіння, право користування і право розпорядження (останнє не розповсюджу& ється на орендовані основні засоби).

Визначення активів містить поняття:

• виникнення у результаті минулих подій — тобто господарська операція, що забезпечує контроль, вже відбулась (придбання,

виробництво, безоплатне одержання). Але слід зазначити, що надмірно придбані запаси не визнаються активами;

• здійснення контролю підприємством випливає з права управ& ління ресурсами та контролювання майбутньої вигоди, що очікують при використанні ресурсів;

• майбутня економічна вигода — це потенціал, що сприяє над& ходженню, прямо чи непрямо, грошових коштів або їх екві& валентів на підприємство. Цей потенціал може існувати у формі запасів готової продукції та незавершеного виробництва.

Особливості оцінки в Балансі необоротних активів

Перший розділ активу Балансу називається “Необоротні ак& тиви”. Він включає в себе:

нематеріальні активи, що складаються:

код

рахунок

із залишкової вартості

010

із первісної вартості

011

12

Знос (амортизація)

012

133

незавершене будівництво основні засоби, що складаються:

020

із залишкової вартості

030

із первісної вартості

031

10,11

Знос (амортизація) довгострокові фінансові інвестиції, які обліковуються з метою участі:

032

131, 132

в капіталі інших підприємств

040

141

інші фінансові інвестиції

045

141, 142

довгострокова дебіторська заборгованість

050

16

відстрочені податкові активи

060

17

інші необоротні активи

070

18

усього за розділом

1

080

Нематеріальні активи — немонетарний актив, який не має матеріальної форми, і може бути відокремлений від підприємства та утримується підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (чи операційного циклу, що станов&

лять понад один рік) для виробництва торгівлі в адміністратив& них цілях чи надання в оренду іншим особам.

Бухгалтерський облік нематеріальних активів ведуть за гру& пами:

• права користування природними ресурсами;

• права користування майном (право користування земельною ділянкою, майном);

• право користування на об’єкти промислової власності (вина& ходи, ноу&хау, сорт рослин);

• право на знаки для товарів і послуг (торговельні знаки, мар& ки);

• авторські права;

• гудвіл;

• інші нематеріальні активи (право використання економічних привілеїв).

Нематеріальні активи відображаються в Балансі, якщо існує ймовірність отримати у майбутньому економічну вигоду від його використання й оцінка достовірно визначена. Не визнаються активами:

• витрати на дослідження;

• організаційні витрати (реєстр підприємства, емісія цінних па& перів);

• витрати на перебазування чи реорганізацію підприємства; • витрати на підготовку кадрів;

• витрати на рекламу.

Ці витрати відображають у складі витрат періоду, де вони мали місце.

Оцінка нематеріальних активів.

1. Первісна оцінка нематеріальних активів здійснюється засобівартістю їх придбання чи створення (ціна, за якою придбано з урахуванням знижок, мита, податків, що не відшкодовуються, інші витрати понесені із доведенням нематеріальних активів до стану, в якому вони використовуються).

Якщо був обмін НА, то оцінюємо за справедливою вартістю отриманого активу з урахуванням доплат під час обмінної опе& рації.

2. Справедлива вартість нематеріальних активів — це сума,за якою актив може бути обміняний чи отриманий в операції між незалежними, обізнаними та зацікавленими сторонами.

Якщо безоплатно отримано нематеріальні активи, то його вар& тість дорівнює ринковій вартості на дату прийняття на Баланс.

Якщо нематеріальний актив створено на підприємстві, то вар& тість складається з усіх витрат на виробництво та доведення до стану, придатного для використання.

3. Наступна оцінка балансової вартості нематеріальних акти&вів може відрізнятися від його собівартості, якщо були здійснені додаткові витрати, в результаті яких очікується збільшення при& току майбутніх економічних вигод на підприємство.

Амортизація нематеріальних активів здійснюється на система& тичній основі протягом строку корисної експлуатації активу, який згідно із законодавством не повинен перевищувати 10 років, а згід& но з П(С)БО № 8 “Нематеріальні активи” дорівнюють 20 років.

Метод амортизації прямолінійного списання.

Ліквідаційна вартість нематеріальних активів дорівнює 0.

Термін корисного використання нематеріальних активів зале& жить:

• від очікуваного терміну використання активу підприємства;

• від НТП та зміни ринку товарів, послуг, що виробляються з допомогою цього активу;

• від юридичних обмежень на його використання.

Термін може переглядатись у кінці звітного року, що відобра& жається як зміна облікової політики підприємства. Згідно із за& конодавством, на нематеріальні активи, вартість яких не змен& шується в процесі використання, амортизація не нараховується. До таких нематеріальних активів відносять гудвіл, ноу&хау, то& варний знак. Згідно з П(С)БО 8 “Нематеріальні активи” не існує жодних обмежень відносно амортизації нематеріальних активів, отже їх можна амортизувати протягом терміну, коли вони ви& знаються як активи у Балансі.

Якщо нематеріальний актив вибуває, то його вартість виключа& ється з Балансу, фінансові результати визначаються як різниця між сумою чистих надходжень від продажу НА та його балансовою вартістю і відображається у звіті про фінансовий результат.

Розкриття інформації про нематеріальні активи у примітках до Балансу:

• вартість нематеріальних активів (первісна чи переоцінена);

• методи амортизації, термін використання;

• наявність руху у звітному році;

• первісна (переоцінена) вартість нематеріальних активів і сума Зносу (амортизація) на початок звітного року;

• сума Зносу (амортизація) у первісної (переоціненої) вартості та Знос (амортизація), результат переоцінки;

• сума нарахованої амортизації;

• сума втрат від зменшення корисності, відображена у звіті про фінансовий результат у звітному періоді;

• інші зміни вартості;

• первісна (переоцінена) вартість і сума Зносу (амортизація) на кінець звітного періоду.

У примітках до фінансової звітності наводять таку інформацію:

• вартість нематеріальних активів, щодо яких існують обме& ження права власності;

• вартість нематеріальних активів, переданих у заставу;

• сума угод на придбання у майбутньому нематеріальних активів; • сума витрат на дослідження та розробки, включені до складу витрат звітного періоду;

• первісна вартість, залишкова вартість, методи оцінки немате& ріальних активів, отриманих за рахунок цільових асигнувань.

Незавершене будівництво

У цій статті показують суми інвестицій, вкладених у незавер& шене будівництво, що здійснюється для власних потреб підпри& ємства, а також авансові платежі для фінансування такого будів& ництва.

Балансова вартість незавершеного будівництва дорівнює сумі фактично здійснених витрат, пов’язаних з будівництвом об’єкта основних засобів.

Не визнаються як активи та не включаються до складу балан& сової вартості незавершеного будівництва: наднормативні витра& ти, витрати на реалізацію, інші витрати, не пов’язані з веден& ням будівельних робіт. Вони визнаються у складі інших витрат у звіті про фінансові результати.

Основні засоби.

Згідно з П(С)БО 7 “Основні засоби” матеріальні активи, які:

• утримуються підприємством для використання у виробництві або постачанні товарів чи послуг, для здачі в оренду іншим особам або для адміністративних цілей;

• будуть використовуватись, як очікується, більше одного періоду.

Об’єкт основного засобу визнається активом, якщо існує ймо& вірність того, що підприємство буде отримувати в майбутньому економічні вигоди, пов’язані з використанням активу, та його оцінка може бути достовірно визначена.

Об’єкт основного засобу не є активом, якщо він знаходиться в оперативному або довірчому управлінні. Однакові за технічним характером, призначенням і способом використання об’єкти ос& новних засобів можуть бути згруповані в класи. Класифікація основних засобів:

• земельні ділянки;

• капітальні витрати на поліпшення землі;

• будинки та споруди;

• машини та обладнання;

• транспортні засоби;

• інструменти, прилади, інвентар;

• робоча і продуктивна худоба; • багаторічні насадження;

• інші основні засоби.

Також до статті Балансу “Основні засоби”, крім зазначених, відносять “Інші необоротні активи” (рах. 11):

• бібліотечні фонди;

• необоротні матеріальні активи;

• тимчасові споруди;

• природні ресурси;

• інвентарна тара;

• предмети прокату;

• інші необоротні нематеріальні активи.

Згідно з П(С)БО 7 “Основні засоби” компонентами собівартос& ті основних засобів є:

• суми, оплачені постачальникам активів, підрядчикам за ви& конані роботи, без податків, що відшкодовуються;

• мито, інші податки, що не відшкодовуються;

• страхування ризиків доставки основних засобів;

• витрати на установку, монтаж, наладку основних засобів;

• інші витрати на доведення об’єкта основних засобів до робо& чого стану.

Собівартість активу, створеного власними силами, визнача& ється як сума прямих і накладних витрат, пов’язаних із ство&

ренням активу. У цьому випадку собівартість будівництва не повинна перевищувати ринкової вартості аналогічного об’єкта.

Якщо для придбання основного засобу було взято кредит у банку, то витрати на сплату відсотків по ньому будуть віднесені до витрат обігу періоду, коли вони сплачуються.

Відсотки з позики включаються до собівартості активу лише у випадку, коли він є кваліфікованим.

Кваліфікований актив — актив, який обов’язково потребує суттєвого періоду часу для підготовки його до використання за призначенням чи реалізації. Наприклад: будівлі, споруди, літа& ки, кораблі, що будують на спецзамовлення.

Основні засоби можуть бути отримані шляхом обміну на подібні чи неподібні активи.

Подібні активи — це активи, які мають однакове функціональ& не призначення та подібну справедливу вартість.

Подібна справедлива вартість не повинна відрізнятись більш як на 10 % від справедливої вартості іншого активу, що бере участь в обмінній операції.

Якщо при обміні активами первісна оцінка балансової варто& сті одержаного активу дорівнює балансовій вартості переданого активу, то фінансовий результат у такій операції не визначаєть& ся. Якщо при обміні беруть участь гроші, то це значить, що одиниці, якими обмінюються, не є подібними і мають різну спра& ведливу вартість.

Якщо обмінюються неподібними активами, то первісна оцін& ка отриманого активу дорівнює справедливій вартості передано& го активу плюс грошова компенсація. У цій операції буде фінан& совий результат. Наприклад: підприємство “А” має АЗС у м. Ір& пені, балансова вартість 2,5 млн грн, собівартість — 2,7 млн грн. Підприємство “В” має АЗС у м. Бородянці, балансова вартість 2,0 млн грн, справедлива вартість — 2,2 млн грн. Підприємст& во “В” сплатило підприємству “А” 0,5 млн грн готівкою. У цій операції обмін йде неподібними активами, бо вони мають різну справедливу вартість. Так, підприємство “А” у своєму балансі відобразить отриману АЗС м. Бородянка за собівартістю, що до& рівнює 2,2 млн грн + кошти доплати 0,5 млн грн, а також ви& знає прибуток від іншої діяльності, який дорівнює 0,2 млн грн. Підприємство у своєму балансі покаже отриману АЗС м. Ірпінь

за собівартістю, яка дорівнює 2,7 млн грн, що у свою чергу, дорівнює АЗС м. Бородянка (2,2 млн грн) + грошові доплати (0,5 млн грн) і збільшення балансової вартості основних засобів у балансі на 0,7 млн грн, а прибуток від іншої діяльності під& приємства складе 0,2 млн грн (2,7 – 2,0 – 0,5). Отже, фінансовий результат буде у обох підприємств.

Наступні витрати — витрати, пов’язані з проведенням різних видів ремонтів, модернізацією та іншими заходами щодо обслу& говування основних засобів.

Якщо такі витрати з основних засобів приведуть у майбут& ньому до збільшення економічних вигод, то витрати включають& ся у балансову вартість активу.

У процесі використання об’єктів основних засобів економічні вигоди, втілені в них, споживаються підприємством. Це спожи& вання зменшує балансову вартість основних засобів, що відобра& жається шляхом нарахування амортизації.

Згідно з П(С)БО 7 “Основні засоби” амортизація — система& тичний розподіл амортизованої вартості необоротних активів протягом строку їх корисного використання.

Сума, що амортизується, — собівартість активу або інша сума замінює собівартість у фінансовій звітності мінус його ліквіда& ційна вартість.

Ліквідаційна вартість — сума, яку передбачає підприємство одержати в кінці строку корисної експлуатації активу мінус ви& трати з його вибуття.

Строк корисної експлуатації — період часу, протягом якого підприємство передбачає використовувати актив.

Кількість одиниць продукції, яку підприємство очікує отри& мати від використання активу. Цей термін підприємство визна& чає самостійно, враховуючи очікуване використання, моральний Знос (амортизація), правові та аналогічні обмеження щодо вико& ристання активу.

У П(С)БО 7 “Основні засоби” перелічено такі основні методи амортизації:

• прямолінійний;

• метод зменшення залишкової вартості;

• прискорений;

• кумулятивний;

• виробничий.

1. Прямолінійний метод використовують, коли знають період часу використання об’єкта.

Амортизаційна вартість

Річна сума амортизації = ;

Строк корисної експлуатації

Річна сума амортизації

Місячна сума амортизації = .

12

2. Зменшення залишкової вартості, де річна сума амортизації дорівнює залишковій вартості об’єкта на початок звітного року річна сума амортизації.

Річна сума амортизації = Залишкова вартість об’єкта ×

× Річну суму амортизації,

де

роківк&сть Ліквідаційна вартість

Річна норма амортизації = 1 – первинна вартість × 100 %

Річна сума амортизації

Місячна сума амортизації = .

12

3. Прискорення зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вар& тості об’єкта на початок звітного періоду й річної норми аморти& зації.

Річна сума амортизації = Залишкова вартість об’єкта ×

× Річну суму амортизації;

Первісна вартість

Річна норма амортизації = ;

Строк корисної експлуатації × 2

Річна сума амортизації

Місячна сума амортизації = .

12

4. Кумулятивний метод:

Річна сума амортизації = Амортизаційна вартість ×

× Кумулятивний коефіцієнт;

Кількість років, що залишилась

Кумулятивний до кінця строку експлуатації

коефіцієнт = Сума років корисного ;

використання об’єкта

Річна сума амортизації

Місячна сума амортизації = .

12

5. Виробнича амортизація визначається як добуток фактич& ного місячного обсягу й виробничої ставки амортизації.

Виробнича ставка Амортизаційна вартість

амортизації = Загальний обсяг продукції, який .

підприємство передбачає виробити, використовуючи об’єкт

Методи амортизації мають своє відображення в обліковій по& літиці підприємства і періодично переглядаються. Переоцінивши балансову вартість активу, відповідно змінити суму Зносу (амор& тизація), що визначається за формулою:

Відновлювальна вартість Знос (амортизація)

(справедлива вартість) × (амортизація) до переоцінки

.

Первісна (історична) вартість

Наприклад: історична вартість — 100 грн, справедлива вар& тість — 120 грн, Знос (амортизація) — 30 грн, та Знос (амортизація) = 120 : 100 × 30 = 36; балансова вартість = 120 – 36 = 84; сума дооцінки = 84 – (100 – 30) = 14.

У разі суттєвої відмінності балансової вартості від собівартос& ті підприємство може здійснювати переоцінку активу. У цьому випадку слід переоцінювати балансову вартість кожного об’єкта того класу основних засобів, до якого він відноситься, при цьо&

му: Д&т 10, 11 – К&т 42 “Додатковий капітал”, субрахунок 3 “Дооцінка активів”.

Якщо перед дооцінкою була уцінка основного засобу, то таке збільшення визнається прибутком, якщо балансова вартість ак& тиву зменшилась у результаті переоцінки, то зменшення визна& ється витратами.

Склад, оцінка та відображення у Балансі оборотних акти вів.

Це другий розділ Балансу, який має вигляд:

Запаси

виробничі запаси

100

20

тварини на вирощуванні і відгодівлі

110

21

незавершене виробництво

120

23

готова продукція

130

26, 27

товари

140

28

Векселі одержані

Дебіторська заборгованість за товари, послуги, роботи:

150

34

чиста реалізаційна вартість

160

первісна вартість

161

37, 36

резерв сумнівних боргів Дебіторська заборгованість за розрахунками:

162

39

з бюджетом

170

64

за виданими авансами

180

з нарахованих доходів

190

із внутрішніх розрахунків

200

682–683

Інша поточна дебіторська заборгованість

210

Поточні фінансові інвестиції

Грошові кошти та їх еквіваленти

220

35

в національній валюті

230

30, 31, 33

в іноземній валюті

240

312, 332

Інші оборотні активи

250

Усього по розділу

2

260

Серед основних засобів, які використовує підприємство, мо& жуть бути власні й орендовані. Відображення в Балансі орендо&

ваних основних засобів як в орендаря, так і в орендодавця зале& жить від виду оренди.

У разі фінансової оренди орендований актив відображається в Балансі орендаря як актив і зобов’язання за справедливою вар& тістю орендованого майна на початок строку оренди або за тепе& рішньою вартістю загальної суми мінімальних орендних плате& жів, якщо вона менша за його справедливу вартість. До орендо& ваного активу застосовуються ті ж самі методи амортизації, що і до подібних власних основних засобів.

Мінімальні орендні платежі — це платежі орендаря, які ви& плачують протягом оренди.

Непередбачена орендна плата — нефіксована частина оренд& ної плати, що базується на будь&якому іншому факторі (індекс цін, планова ставка %).

У примітках до балансу розкривають інформацію про основні засоби:

• оцінки, які застосовують для визначення балансової вартості кожного класу основних засобів;

• застосування методів амортизації;

• застосування терміну корисної експлуатації та норми аморти& зації;

• валову балансову вартість та суму накопиченого Зносу (амор& тизація) на початок і кінець звітного періоду;

• узгодження балансової вартості з відображенням руху основ& них засобів;

Якщо була переоцінка, то розкривають:

• базу, застосовану для переоцінки;

• залучення незалежного оцінювача;

• дати чинності переоцінки;

• заміни дооцінки протягом звітного періоду.

Довгострокові фінансові інвестиції

Фінансові інвестиції — активи, які утримуються підприємст& вом з метою збільшення прибутку за рахунок відсотків, дивіден& дів тощо, зростання вартості капіталу або отримання інших ви& год для інвестора.

Довгострокові фінансові інвестиції — це інвестиції, які не можуть бути класифіковані як поточні.

Собівартість довгострокових фінансових інвестицій (ДФІ) вклю& чає ціну придбання, комісійні винагороди, гонорари, мито, по& датки, що не відшкодовуються, банківські збори тощо.

Оцінка фінансових інвестицій на дату Балансу відображаєть& ся за справедливою вартістю, сума збільшення чи зменшення фінансових інвестицій відображається у складі інших фінансо& вих доходів чи витрат відповідно. Якщо не можна оцінити ДФІ за справедливою вартістю, то на дату Балансу її показують за собівартістю. Фінансові інвестиції, які підприємство утримує до їх погашення, показують в балансі за амортизаційною собівар& тістю фінансових інвестицій.

Різниця між собівартістю і вартістю погашення фінансових інвестицій (дисконт, премія при придбанні) амортизується інвес& тором протягом часу від придбання до погашення за методом ефективної ставки %.

Наприклад: 03.01.2000 р. підприємство придбало облігації номіналом 50000 грн, за 46800 грн, дисконт становить 3200 грн. Фіксована ставка % за облігаціями — 9 % річних. Дата пога& шення — 5 років. Виплата відсотків проводиться в кінці року.

Ефективна (50000 × 9 %) + (3200 : 5)

= = 10,6 %.

ставка % (46800 + 50000) : 2

Розрахуємо амортизацію дисконту за інвестиціями в облігаціях (табл. 6.4).

Таблиця 6.4

Розрахунок амортизації дисконту

Дата

Номінальна

Сума % по

Сума амор&

Амортизаційна

сума %,

ефективній

тизації

собівартість

грн.

ставці, грн.

дисконту,

інвестицій,

грн.

грн.

03.01.2000

46800

31.12.2000

4500

5300

800

47600

31.12.01

4500

48400

31.12.02

4500

49200

31.12.03

4500

50000

31.12.04

4500

50000

Облік фінансових інвестицій в асоційовані і ДП відобража& ються згідно з п. 8, 9 П(С)БО 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”, якщо:

а) фінансові інвестиції придбані і утримуються виключно для

продажу протягом 12 місяців з дати придбання;

б) асоціація або ДП ведуть діяльність на умовах, які обмежу& ють її здатність передавати засоби інвестору більш ніж 12 міся& ців, фінансові інвестиції обліковують за методом обліку участі в капіталі на останній день місяця.

Облік фінансових інвестицій проведення спільної діяльності:

Кожен учасник спільної діяльності без створення юридичної особи відображає у своїх облікових реєстрах і у фінансовій звіт& ності:

• активи, задіяні в спільній діяльності, які він контролює, чи свою долю у спільноконтрольованих активах;

• зобов’язання, які він узяв для проведення цієї діяльності;

• свою частку в будь&яких зобов’язаннях, узятих разом з інши& ми учасниками щодо цієї діяльності;

• доходи чи витрати, накопичені в процесі спільної діяльності.

Довгострокова дебіторська заборгованість (ДДЗ) відобража& ється в балансі, якщо вона буде погашена після 12 місяців з дати балансу.

ДДЗ визнається, якщо є ймовірність одержання підприємством економічних вигод і може бути достовірно оцінена.

Відстрочені податкові активи відображаються як сума подат& ку на прибуток, що підлягає відшкодуванню в наступних пері& одах внаслідок виникнення тимчасової різниці між обліковою та податковою базами оцінки. Це буває тоді, коли податок на при& буток, визначений згідно з обліковою політикою підприємства, менший за податок на прибуток, визначений за чинним законо& давством. Це виникає:

• через відмінності у визначені витрат періоду та валових витрат; • через відмінності у визначені облікового доходу та валового доходу;

• через різні підходи до відображення суми переоцінки активів.

Наприклад, виникнення різниць (табл. 6.5).

Таблиця 6.5

Визначення типу різниці між податковим і фінансовим обліком

Стаття

Фінансовий облік

Податковий облік

Тип різниць

Витрати на ПММ

входять до складу

не включаються

постійна

для легкових

операційних

до валових

автомобілів

витрат (+)

витрат (–)

Витрати на благо&

входять до складу

частково вклю&

постійна

дійні чи соціаль&

операційних

чаються

ні потреби

витрат (+)

Витрати майбут&

поступово визна&

включаються

тимчасова

ніх періодів

ються у складі

повністю у валові

витрат періоду

витрати

Сума амортизації

самостійно визна&

згідно із Законом

тимчасова

необоротних

чаються по облі&

про оподаткування

активів

ковій політиці

прибутку підприємств

Аванси одержані

у балансі як

входять до вало&

тимчасова

зобов’язання

вих доходів

Аванси надані

у балансі як

входять до

тимчасова

дебіторська заборгованість

валових витрат

Доходи майбутніх

у балансі як зо&

валові доходи

тимчасова

періодів

бов’язання і по& ступово визна& ються доходом

Пасив балансу і його загальна характеристика

У першому розділі Пасиву міститься інформація про власний капітал підприємства: статутний капітал, додатковий капітал, нерозподілений прибуток тощо.

У другому розділі Пасиву відображається вартість сформова& них резервів на забезпечення наступних витрат і платежів, а саме: на виплату відпусток, додаткових пенсій, гарантійних зо& бов’язань тощо, а також отримані цільові фінансування та інші фінансові надходження.

У третьому розділі Пасиву наводяться дані про довгострокові зобов’язання — зобов’язання, які не будуть погашені протягом

операційного циклу підприємства або протягом дванадцяти мі& сяців з дати балансу. До них належать: довгострокові кредити банків, отримані позикові кошти, заборгованість за виданими довгостроковими векселями та випущеними облігаціями тощо.

У четвертому розділі Пасиву відображається інформація про зобов’язання, які будуть погашені у звичайному ході операційного циклу підприємства або протягом 12 місяців з дати балансу. До поточних зобов’язань належать короткострокові кредити банків і позики, короткострокові векселі видані, кредиторська заборгованість з постачальниками та за іншими розрахунками тощо.

У п’ятому розділі Пасиву відображаються доходи майбут& ніх періодів — доходи, які отримані протягом поточного або попередніх звітних та будуть визнані в майбутніх звітних періо& дах.

Стаття “Відстрочені податкові активи”. Податок на прибу& ток, що підлягає перерахуванню до бюджету, визначається, як і раніше, в податковому обліку після складання декларації про прибуток підприємства. Результат фінансової діяльності, визна& чений згідно із цим бухгалтерським обліком, найчастіше відріз& няється від результату, розрахованого за податковим обліком за той же звітний період.

Виникають так звані різниці, які поділяються на постійні і тимчасові.

Постійні різниці виникають тоді, коли понесені підприємст& вом затрати включаються у бухгалтерському обліку до витрат діяльності, але ніколи не можуть бути включені до валових ви& трат у податковому обліку.

Наочним прикладом постійних різниць служать такі затрати на утримання легкового автомобіля, як вартість паливно&мас& тильних матеріалів (ПММ), парковки і стоянки: у бухгалтер& ському обліку вони включаються до складу операційних витрат, у податковому ж ці затрати не можуть бути віднесені до складу валових витрат звітного періоду підприємства.

Тимчасові різниці виникають тоді, коли понесені підприємст& вом затрати включаються у повному обсязі у бухгалтерському обліку — до витрат діяльності, у податковому — до валових витрат звітного періоду, але тільки таке “включення” може не збігатися за часом.

Наприклад, підприємство отримало аванс під майбутні поставки продукції. У податковому обліку вся сума отриманого авансу повинна бути включена до валового доходу звітного періоду. У бухгалтерському ж обліку дохід буде визнаватися у міру вико& нання зобов’язань.

Згідно з п. 19 П(С)БО 2 “Баланс” у статті “Відстрочені подат& кові активи” (ряд. 060) відображається сума податку на прибу& ток, що підлягає відшкодуванню в наступних періодах унаслідок тимчасової різниці між обліковою і податковою базою оцінки.

Відстрочений податковий актив виникає тоді, коли сума по& датку на прибуток, визначена за даними бухгалтерського облі& ку, менша від суми податку на прибуток, визначеної в податко& вому обліку:

Сума податку Сума податку Відстрочений на прибуток на прибуток за . податковий = за податковою бухгалтерським актив декларацією обліком

Для обліку відстроченого податкового активу Планом рахун& ків передбачений однойменний рахунок 17 “Відстрочені податко& ві активи”.

Розглянемо умовний числовий приклад, який показує “ме& ханізм регулювання” тимчасових різниць, що виникають. Для полегшення завдання припустимо, що постійні різниці відсут& ні.

Приклад 1

Сума прибутку за податковою декларацією за 2001 р. склала 7000 грн. Сума прибутку за бухгалтерським обліком від звичайної діяльності (ряд. 170 Звіту про фінансові результати) за 2001 р. — 2500 грн. Ставка податку на прибуток — 30 %.

Здійснимо відповідні розрахунки.

Сума податку на прибуток за декларацією: 7000 грн × 30 % = = 2100 грн.

Сума податку на прибуток за формою № 2 (ряд. 180):

2500 грн × 30 % = 750 грн.

Відстрочений податковий актив дорівнює: 2100 грн – 750 грн = = 1350 грн.

Здійснені операції в обліку будуть відображені таким чином (табл. 6.6).

Таблиця 6.6

Кореспонденція рахунків при нарахуванні відстроченого податкового активу

Зміст операції

Дебет

Кредит

Сума,

п/п

грн.

1

Нарахована сума податку на прибуток за податковою декларацією

2100

2

Нарахована сума податку на прибуток у бухгалтерському обліку

98

641

750

3

Відображена сума відстроченого податкового активу

17

641

1350

Примітка. Сума, що підлягає сплаті до бюджету (Д&т 641 – К&т 311), відобра& жена за К&т 641 — 2100 грн.

Стаття “Відстрочені податкові зобов’язання”. Згідно з п. 48 П(С)БО 2 “Баланс” у зазначеній статті показується сума подат& ків на прибуток, що підлягають сплаті в майбутніх періодах у результаті тимчасової різниці між обліковою і податковою базою оцінки.

Відстрочені податкові зобов’язання виникають тоді, коли сума податку на прибуток, визначена за даними бухгалтерського об& ліку, більша ніж сума податку на прибуток, визначена в декла& рації про прибуток підприємства.

Запишемо це у вигляді рівняння:

Відстрочені податкові зобов’язання

=

Сума податку на прибуток за

бухгалтерським обліком

Сума податку на прибуток

за податковою . декларацією

Для обліку відстроченого податкового зобов’язання Планом рахунків передбачений однойменний рахунок 54 “Відстрочені податкові зобов’язання”.

Приклад 2

Візьмемо числові дані прикладу 1, але з одним, дуже істот& ним, коригуванням — поміняємо місцями суми прибутку за податковою декларацією і бухгалтерським обліком. Таким чи& ном:

• сума податку на прибуток за декларацією — 750 грн;

• сума податку на прибуток за формою № 2 — 2100 грн.

В обліку відповідні операції будуть відображені так (табл. 6.7).

Звертаємо увагу на норму п. 17 П(С)БО 17 “Податок на при& буток”, згідно з якою відстрочені податкові активи і відстрочені податкові зобов’язання:

• згортаються, якщо сплата податку на прибуток контролюється одним і тим же податковим органом — у Балансі підприєм& ство заповнить один рядок: або 060, або 460;

• відображаються розгорнуто, якщо підприємство складає кон& солідований Баланс.

Таблиця 6.7

Кореспонденція рахунків при нарахуванні відстроченого податкового зобов’язання

Зміст операції

Дебет

Кредит

Сума,

п/п

грн.

1

Нарахована сума податку на прибуток за податковою декларацією

750

2

Відображена сума податку на прибуток за бухгалтерським обліком у межах суми податку на прибуток, нарахованої за податковою декларацією

98

641

750

3

Відображена сума відстроченого податкового зобов’язання

98

54

1 350

Примітка. Сума, що підлягає сплаті до бюджету (Д&т 641 – К&т 311), відобра& жена за К&т 641 — 750 грн.

Взаємозв’язок статей Балансу та рахунків бухгалтерського обліку

Інформація для складання Балансу — це сальдо за рахунка& ми, як правило, на останній день звітного періоду (табл. 6.8).

Діюча форма Балансу значною мірою відповідає вимогам фі& нансового контролю. Вже при першому читанні вона дає змогу визначити в загальних рисах фінансовий стан підприємства, а при аналізі — встановити ряд додаткових показників, що харак& теризують фінансову діяльність.

Таблиця 6.8

Порядок заповнення Балансу (ф. № 1) на підставі даних бухгалтерських рахунків

Назва статті

Код

Джерела інформації (залишок по рахунку)

1

2

3

АКТИВ

І. Необоротні активи

Нематеріальні активи:

залишкова вартість

010

12–133

первісна вартість

011

12

знос

012

(133)

Незавершене будівництво

020

15, 35, 371

Основні активи:

залишкова вартість

030

10–131

первісна вартість

031

10

знос

032

(131)

Довгострокові фінансові інвестиції які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств

040

141

інші фінансові інвестиції

045

142 + 143

Довгострокова дебіторська заборгованість

050

16

Відстрочені податкові активи

060

17

Інші необоротні активи

070

18 + 11 – 132

Усього за розділом І

080

ІІ. Оборотні активи

Запаси:

виробничі запаси

100

20 + 22 + 24 + 25

тварини на вирощуванні і відгодівлі

110

21

незавершене виробництво

120

23

готова продукція

130

26 + 27

Товари

140

28

Векселі одержані

150

34

Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги чиста реалізаційна вартість

160

36–38

Продовження табл. 6.8

1

2

3

первісна вартість

161

36

резерв сумнівних боргів

162

38

Дебіторська заборгованість за розра& хунками: з бюджетом

170

641

за виданими авансами

180

371

з нарахованих доходів

190

373

із внутрішніх розрахунків

200

377

Інша поточна дебіторська заборгованість

210

372 + 374 + 375 +

+ 376

Поточні фінансові інвестиції

220

35

Грошові кошти та їх еквіваленти:

в національній валюті

240

301 + 311 + 313 +

+ 331 + 333

в іноземній валюті

250

302 + 312 + 314 +

+ 332 + 334

Інші оборотні активи

260

377

Усього за розділом ІІ

270

ІІІ. Витрати майбутніх періодів

280

39

БАЛАНС

ПАСИВ

І. Власний капітал

Статутний капітал

300

40

Пайовий капітал

310

41

Додатково вкладений капітал

320

421 + 422 + 423 +

+ 424

Інший додатковий капітал

330

425

Резервний капітал

340

43

Нерозподілений прибуток (непокриті збитки)

350

441, (442)

Неоплачений капітал

360

(46)

Вилучений капітал

370

(45)

Усього за розділом І

380

Закінчення табл. 6.8

1

2

3

ІІ. Забезпечення наступних витрат і платежів

Забезпечення виплат персоналу

400

47

Інші забезпечення

410

49

Цільове фінансування

420

48

Усього за розділом ІІ

430

ІІІ. Довгострокові зобов’язання

Довгострокові кредити банків

440

50

Інші довгострокові фінансові зобов’язання

450

51 + 52 + 53

Відстрочені податкові зобов’язання

460

54

Інші довгострокові зобов’язання

470

55

Усього за розділом ІІІ

480

ІV. Поточні зобов’язання

Короткострокові кредити банків

500

60

Поточна заборгованість за довгостро& ковими зобов’язаннями

510

61

Векселі видані

520

62

Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги

530

63

Поточні зобов’язання за розрахунками:

з одержаних авансів

540

681

з бюджетом

550

641, 644

з позабюджетних платежів

560

642

зі страхування

570

65

з оплати праці

580

66

з учасниками

590

67

Із внутрішніх розрахунків

600

682 + 683

Інші поточні зобов’язання

610

684 + 685

Усього за розділом ІV

620

V. Доходи майбутніх періодів

630

69

БАЛАНС

640

6.3. Звіт про фінансові результати

Зміст і форма Звіту про фінансові результати, а також загаль& ні вимоги до розкриття його статей визначені П(С)БО 3 “Звіт про фінансові результати”. Звітують за цією формою підприємст& ва, організації та інші юридичні особи всіх форм власності. Од& нак норми зазначеного П(С)БО не поширюються на:

• банки і бюджетні установи;

• малі підприємства;

• підприємства, організації та інші юридичні особи, які скла& даються з материнського (холдингового) підприємства та дочірніх підприємств і складають консолідований Звіт про фінансові результати відповідно до П(С)БО 2 “Баланс” 0.

Звіт про фінансові результати — це звіт про доходи і витра& ти, а також про прибутки і збитки від діяльності підприємства. При цьому доходи і витрати відображаються у ньому за видами діяльності.

Класифікація видів діяльності підприємства, що є підставою для заповнення Звіту, подано нами у вигляді схеми (рис. 6.1).

Форма № 2 складається наростаючим підсумком з початку року. Як ми вже відзначали вище, доходи і витрати показують& ся в ній розгорнуто — на кожний вид діяльності, за винятком доходів і витрат від надзвичайної діяльності, результат від здій& снення якої відображається згорнуто.

Показники, що характеризують непрямі податки, вирахування з доходу, собівартість, витрати і збитки, наводяться в дужках.

Розділ І “Фінансові результати”

Перший показник у формі № 2, який відображається за ряд& ком 010, це дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

Він являє собою загальний дохід (виручку) від реалізації про& дукції, тобто без вирахування наданих знижок, повернення про& даних товарів і сум непрямих податків (ПДВ, акцизний збір, збір на обов’язкове державне пенсійне страхування тощо), вклю& чених у ціну продажу.

У формі № 2 необхідно відображати тільки визнаний дохід. А ви& знається він у разі наявності умов, наведених у п. 8, 10 П(С)БО 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності” 5 “Дохід”.

Не визнаються доходом і не відображаються в рядку 010 фор& ми № 2 надходження, які приводять до збільшення активів, але

Рис. 6.1. Види діяльності

* До еквівалентів грошових коштів належать, наприклад, високоліквідні інвестиції в цінні папери (казначейські векселі, депозитні сертифікати тощо) на термін, який не перевищує 3 місяців.

не приводять до зростання власного капіталу (п. 6 П(С)БО 1 “Дохід”).

Наприклад, отримані аванси і передоплати неможливо визнати доходами, оскільки витрати, пов’язані з операціями, у рахунок

яких вони отримані, достовірно визначити ще неможливо. Крім того, не виконані й інші умови визнання доходу, наприклад, покупцеві не передане право власності на товар. У той же час надходження сум за договорами комісії на поточний рахунок комісіонера на користь комітента хоч і не є доходом комісіонера, однак у рядку 010 форми № 2 відображається ним у повній сумі.

Звертаємо увагу на те, що в рядку 010 дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) відображається з ПДВ. А в рядках 060 “Інші операційні доходи” (наприклад, дохід від опера& ційної оренди) і 130 “Інші доходи” (наприклад, дохід від продажу ОЗ) суми доходу відображаються вже з вирахуванням ПДВ.

У рядках 015 “Податок на додану вартість”, 020 “Акцизний збір” і 025 показуються: сума ПДВ, акцизного збору та інших податків і зборів (наприклад, збір на обов’язкове державне пен& сійне страхування з продажу ювелірних виробів, рентна плата за нафту і природний газ, що видобуваються в Україні), включені до складу доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, ро& біт, послуг).

У рядку 030 “Інші вирахування з доходу” відображаються надані знижки, повернення товарів та інші суми (наприклад, суми, що надійшли комісіонеру за договором комісії на користь комітента), які підлягають вирахуванню з доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). У цьому рядку відо& бражаються суми, відкориговані на суму ПДВ.

У рядку 040 “Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)” відображається виробнича собівартість реалізова& ної продукції (товарів, робіт, послуг).

Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складаєть& ся з:

• виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду;

• нерозподілених постійних загальновиробничих витрат;

• наднормативних виробничих витрат.

Торговельні підприємства у цьому рядку відображають фак& тичну собівартість (первісну вартість) реалізованих товарів.

У рядках 050 або 055 “Валові: прибуток або збиток” показу& ється відповідно валовий дохід або збиток, обчислений як різни& ця між чистим доходом від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), відображеним у рядку 035, і собівартістю реалізованої

продукції (товарів, робіт, послуг), показаною в рядку 040. Додат& ний результат дії — показник валового прибутку (ряд. 050). Ві& д’ємний результат дії — показник валового збитку (ряд. 055).

У рядку 060 “Інші операційні доходи” відображаються суми інших доходів, отриманих підприємством у процесі операційної діяльності, крім тих доходів (виручки), які вже відображені в рядку 010.

У рядку 070 “Адміністративні витрати” показуються загаль& ногосподарські витрати, які виникли протягом звітного періоду у процесі операційної діяльності підприємства у зв’язку з його управлінням та обслуговуванням. Склад таких витрат визнача& ється згідно з п. 18 П(С)БО 1 “Витрати”.

У рядку 080 “Витрати на збут” підлягають відображенню ви& трати (п. 19 П(С)БО 1), які виникли протягом звітного періоду у процесі операційної діяльності підприємства, пов’язаної з реа& лізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг).

У рядку 090 “Інші операційні витрати” показуються всі інші витрати, що виникли протягом звітного періоду у процесі опера& ційної діяльності підприємства (п. 20 П(С)БО 1).

У рядку 100 або 105 “Фінансові результати від операційної діяльності: прибуток або збиток” відображається показник, розра& хунок якого можна подати у вигляді формули: ряд. 050 (– 55) + + ряд. 060 – ряд. 070 – ряд. 080 – ряд. 090. Якщо алгебраїчна сума показників додатне число — це показник прибутку від опе& раційної діяльності (ряд. 100), якщо від’ємне — це показник збитку від операційної діяльності (ряд. 105).

У рядку 110 “Дохід від участі в капіталі” підлягає відобра& женню сума доходу, отриманого від інвестицій в асоційовані під& приємство — дочірні підприємства і від спільної діяльності (отри& мання дивідендів або збільшення вартості інвестицій у зв’язку з прибутком на об’єктах, що інвестуються), облік яких ведеться за методом участі в капіталі.

У рядку 120 “Інші фінансові доходи” показуються доходи, отримані підприємством від фінансових інвестицій (крім доходів, що обліковуються за методом участі в капіталі). Це доходи у вигляді дивідендів, отриманих від інших підприємств, що не є асоційованими, дочірніми, спільними; відсотків за облігаціями та іншими цінними паперами, інші доходи від фінансових опера& цій (винагороди за фінансовим лізингом).

У рядку 130 “Інші доходи” відображаються доходи, які вини& кають у процесі звичайної діяльності, але не пов’язані з опера& ційною діяльністю підприємства (реалізація фінансових інвести& цій, необоротних активів, майнових комплексів та ін.).

У рядку 140 “Фінансові витрати” показуються витрати, по& в’язані із залученням позикового капіталу (витрати, пов’язані з нарахуванням або сплатою відсотків за договорами фінансового лізингу, за користування кредитами банків; витрати, пов’язані з випуском, утриманням та обігом власних цінних паперів, тощо).

У рядку 150 “Втрати від участі в капіталі” відображається збиток від інвестицій в асоційовані, дочірні або спільні підпри& ємства, облік яких ведеться за методом участі в капіталі.

У рядку 160 “Інші витрати” показуються витрати, що виник& ли у процесі звичайної діяльності підприємства (крім фінансових витрат), але не пов’язані з виробництвом або реалізацією основ& ної продукції (товарів, робіт, послуг). Це витрати, пов’язані з ліквідацією необоротних активів (розбирання, демонтаж); втра& ти від неопераційних курсових різниць (втрати за активами і зобов’язаннями, що виникли в ході не операційної діяльності підприємства внаслідок зміни курсу гривні до іноземної валюти); втрати від уцінки необоротних активів і фінансових інвестицій та ін.

У рядку 170 або 175 “Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування: прибуток або збиток” відобража& ється показник, розрахунок якого можна подати у вигляді такої формули: ряд. 100 (–105) + ряд. 110 + ряд. 120 + ряд. 130 – ряд. 140 – ряд. 150 – ряд. 160. Якщо алгебраїчна сума показників додатне число — це показник прибутку від звичайної діяльності до оподаткування (ряд. 170), якщо від’ємне — це показник збитку від звичайної діяльності (ряд. 175).

У рядку 180 “Податок на прибуток від звичайної діяльності” відповідно до П(С)БО 3 повинна показуватися сума податків на прибуток від звичайної діяльності, визначена згідно з П(С)БО 1 “Податок на прибуток”.

У рядку 190 або 195 “Фінансові результати від звичайної діяльності: прибуток або збиток” визначається або прибуток (ряд. 190), або збиток (ряд. 195) як різниця між сумою прибут& ку від звичайної діяльності до оподаткування (ряд. 170) і сумою податків на прибуток (ряд. 180).

Окремо слід сказати про показники рядка 200 або 205 “Над& звичайні: доходи або витрати”.

Доходи від надзвичайної діяльності — це суми відшкодуван& ня збитків від надзвичайних подій (платежі від страхових ком& паній, благодійні внески інших підприємств або фізичних осіб, направлені на покриття збитків від надзвичайних подій).

Витрати від надзвичайної діяльності — це не відшкодовані збитки від надзвичайної події (стихійного лиха, пожеж, пове& ней, техногенних аварій тощо).

Результат від надзвичайної діяльності показується у формі № 2 згорнуто, тобто відображається або дохід, або збиток (пере& вищення суми втрат над сумою доходів, або тільки сума втрат, якщо не було доходів від такої діяльності). При цьому збитки відображаються за вирахуванням суми, на яку зменшується по& даток на прибуток від звичайної діяльності підприємства внаслі& док збитків від надзвичайних подій.

Наприклад, втрати від повені склали 100000 грн, страхове відшкодування 60000 грн, невідшкодовані збитки — 40000 грн (100000 – 60000). Зменшується податок на прибуток від звичай& ної діяльності на 12000 грн (40000 × 30 % = 12000). У рядку 205 відображається 28000 грн (40000 – 12000).

У рядку 210 “Податки з надзвичайного прибутку” показуєть& ся сума податків, що підлягає сплаті з прибутку від надзвичай& них подій.

Показник рядка 220 або 225 “Чисті: прибуток або збиток” розраховується таким чином: ряд. 190 (–195) + ряд. 200 (–205) – – ряд. 210. Якщо алгебраїчна сума показників додатне число — це показник чистого прибутку підприємства за звітний період (ряд. 220), якщо від’ємне — це показник чистого збитку (ряд. 225). Розділ II “Елементи операційних витрат”

У розділі II форми № 2 наводяться елементи операційних ви& трат (на виробництво і збут, управління та інші операційні витра& ти), понесених підприємством у процесі його діяльності протягом звітного періоду, тобто всі операційні витрати підприємства за звітний період, відображені в розділі І форми № 2. Отже, у розділі II форми № 2 не відображається собівартість реалізованих товарів і та частина витрат, яка на кінець звітного періоду числиться у складі незавершеного виробництва продукції, собівартості готової продукції і товарів, що знаходиться в залишках.

Витрати операційної діяльності за економічними елементами та їх склад наведені в п. 21–26 П(С)БО 1“Витрати”.

Порядок заповнення розділів І і II форми Звіту відповідно до даних бухгалтерського обліку наведений у додатку до консуль& тації.

Розділ III “Розрахунок показників прибутковості акцій”

Розділ III форми № 2 заповнюють відкриті акціонерні товари& ства, прості акції або потенційні прості акції, які відкрито про& даються і купуються на фондових біржах, включаючи підприєм& ства, що знаходяться у процесі випуску таких акцій на відкриті ринки цінних паперів.

Цей розділ за бажанням можуть заповнювати і закриті акціо& нерні товариства.

Методологічні основи формування інформації про чистий при& буток на одну просту акцію та її розкриття у фінансовій звітнос& ті визначені П(С)БО 24 “Прибуток на акцію”.

Для того щоб заповнити розділ III, необхідно розрахувати ряд показників.

1. Середньорічна кількість простих акцій (ряд. 300).

Середньорічна кількість простих акцій визначається сумою добутків кількості простих акцій в обігу протягом визначених періодів у днях (місяцях* ) і відповідних часових зважених коефі& цієнтах.

Загальна кількість днів (місяців* ),

Часовий протягом яких акції знаходилися в обігу зважений = . коефіцієнт Загальна кількість днів (місяців* ) у році

Якщо кількість простих акцій, що знаходяться в обігу про& тягом року, не змінювалася, то середньорічна кількість простих акцій буде дорівнювати кількості простих акцій на звітну дату.

Згідно з наведеним у табл. 6.9 розрахунком середньорічна кіль& кість простих акцій в обігу дорівнює 10917.

Дати включення простих акцій, випуск яких зареєстрований, до розрахунку середньорічної кількості простих акцій в обігу наведені в табл. 6.10.

* Якщо випуск, викуп або анулювання акцій здійснюється з першого числа місяця, то допускається період обігу акцій ураховувати не в днях, а в місяцях.

Таблиця 6.9 Обіг акцій

п/п

Дата

Зміст

Випу& щені акції

Викуп& лені акції

Акції в обігу

Часо& вий зва& жений коефі& цієнт

Середня к&сть

простих акцій в обігу

1

01.01.01

Залишок на поча& ток року

10000

10000

243/365*

6657

2

01.09.01

Випуск акцій

3000

13000

91/365**

3241

3

01.12.01

Викуп акцій

1000

12000

31/365***

1019

4

31.12.01

Залишок на кінець року

13000

1000

12000

10917

* З 01.01.01 по 01.09.01 — 243 дні, або 8 місяців, тому часовий зважений коефіцієнт може бути визначений як 243/365, або 8/12.

** З 01.09.01 по 01.12.01 — 91 день, або 3 місяці, тому часовий зважений коефіцієнт може бути визначений як 91/365, або 3/12.

*** З 01.12.01 по 31.12.01 — 31 день, або 1 місяць, тому часовий зважений коефіцієнт може бути визначений як 31/365, або 1/12.

Кількість простих акцій в обігу визначається за даними ре& єстру акціонерів — переліку власників акцій, складеного на пев& ну дату, що дає можливість ідентифікувати власників акцій і визначити кількість акцій, що належать їм.

Акції, анульовані або термін дії яких закінчився, включають& ся до розрахунку за період їх обігу у звітному періоді.

2. Чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію (ряд.320).

У рядку 320 розділу III наводиться показник, який розрахо& вується шляхом розподілу суми чистого прибутку або збитку, що належать власникам простих акцій, на середньорічну кіль& кість простих акцій.

Сума чистого прибутку або збитку, що належать власникам простих акцій, визначається як різниця між чистим прибутком (ряд. 220 ф. № 2) або збитком (ряд. 225 ф. № 2) і дивідендами, нарахованими власникам привілейованих акцій.

Таблиця 6.10 Умови випуску акцій

Умови випуску

Дата включення простих акцій до розрахунку

Оплата випуску грошовими

Дата виникнення дебіторської

коштами

заборгованості. При первинному розміщенні акцій — це дата відображення заборгованості акціонерів за дебетом рахунка 46

Оплата випуску активами, відмін& ними від грошових коштів

Дата оприбуткування активу

Оплата випуску шляхом надання послуг

Дата надання послуг

Для виплати дивідендів

Дата виконання зобов’язань

акціями

з виплати дивідендів

Для конвертації фінансового

Дата припинення нарахування

зобов’язання або сплати

відсотків або дата погашення

відсотків за цим зобов’язанням

фінансового зобов’язання

Для погашення зобов’язання

Дата погашення зобов’язання

Для часткової оплати придбання іншого підприємства

Дата придбання підприємства

Випуск залежить від виконання певних умов

Дата виконання необхідних умов

До таких дивідендів належать:

• сума будь&яких дивідендів на некумулятивні привілейовані акції, які були оголошені за звітний період;

• повна сума дивідендів на кумулятивні привілейовані акції звіт& ного періоду, незалежно від того, було чи не було оголошення дивідендів. Сума дивідендів на кумулятивні привілейовані акції звітного періоду не включає суму будь&яких дивідендів на куму& лятивні привілейовані акції, яка була виплачена або оголо& шена протягом поточного періоду за попередні періоди.

Якщо в результаті розрахунку показників прибутковості акцій одержуємо збиток, а не прибуток на просту акцію, то показники у рядках 320, 330 розділу III наводяться в дужках (табл. 6.11).

3. Скоригована середньорічна кількість простих акцій (ряд. 310) і скоригований чистий прибуток, який припадає на одну просту акцію (ряд. 330).

Таблиця 6.11

Порядок відображення акцій у звітності

п/п

Показник

Значення

1

Чистий прибуток (ряд. 220 ф. № 2)

280000 грн

2

Щорічна сума дивідендів за кумулятивними привілейованими акціями за звітний період

25000 грн

3

Середньорічна кількість простих акцій

(ряд. 300 ф. № 2)

10917 шт.

4

Чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію (ряд. 320 ф. № 2) [(280000 – 25000) : 10917]

23,36 грн

Якщо акціонерне товариство має в обігу так звані потенційні прості акції (фінансові інструменти або інші угоди, що дають право на отримання простих акцій), то подання одного значення чистого прибутку на одну просту акцію недостатньо — додатко& во повинен розраховуватися показник скоригованого чистого при& бутку на одну просту акцію.

До потенційних простих акцій належать:

• варіанти та опціони акцій;

• облігації, привілейовані акції, які можуть бути конвертовані в прості акції;

• програми для працівників, які надають їм можливість отри& мувати прості акції у вигляді частини їх зарплати та інші програми придбання акцій;

• акції, які були б випущені після виконання певних умов, передбачених договірними умовами, такими як придбання підприємства або інших активів.

Потенційні прості акції можуть бути:

• розбавляючими — якщо їх конвертація в прості акції призво& дить до зменшення чистого прибутку (збільшенню збитку) у майбутньому;

• антирозбавляючими — якщо їх конвертація в прості акції приводить до збільшення чистого прибутку (зменшення збит& ку) у майбутньому.

Значення цього показника наводиться у фінансовій звітності для того, щоб показати, як потенційні акції у разі їх конвертації здатні знизити прибуток на одну просту акцію.

Наприклад, акціонер Іваненко володіє 1000 акціями з 13000 простих акцій, що знаходяться в обігу (його частка становить 7,69 % від усього числа простих акцій). У той же час в обігу знаходиться 2000 конвертованих привілейованих акцій, які кон& вертуються з коефіцієнтом 2. Якщо утримувачі привілейованих акцій переведуть їх у прості акції (2000 × 2 = 4000 простих акцій), то кількість простих акцій в обігу збільшиться і складе 17 000. Тоді частка акціонера Іваненка в загальній кількості простих акцій зменшиться і складе 5,88 %, крім того, додаткові акції здатні знизити прибуток на одну просту акцію.

Скоригований чистий прибуток (збиток), що припадає на одну просту акцію, визначаємо діленням скоригованого чистого при& бутку (збитку), який належить власникам простих акцій, на скориговану середньорічну кількість простих акцій в обігу.

Скоригований чистий прибуток (збиток) визначається шля& хом коригування чистого прибутку (збитку) на вплив розбав& ляючих потенційних простих акцій. Оскільки величина скориго& ваного чистого прибутку (збитку), що припадає на акцію, є по& казником максимально можливого ступеня зменшення прибутку (збільшення збитку) на одну просту акцію у разі конвертації потенційних простих акцій, то вплив антирозбавляючих потен& ційних простих акцій при розрахунку цього показника не врахо& вується, оскільки їх конвертація приводить до збільшення при& бутку (зменшення збитку).

Чистий прибуток (збиток) у результаті впливу розбавляючих потенційних простих акцій у разі їх конвертації:

• збільшується на суму дивідендів (після сплати податків і відсотків), визнаних у звітному періоді щодо таких акцій;

• збільшується або зменшується на суму інших змін у доходах або витратах, які виникнуть у разі конвертації таких акцій (наприклад, визнані у звітному періоді відсотки на розбав& ляючі потенційні прості акції, премії, знижки).

Скоригована середньорічна кількість простих акцій визнача& ється шляхом коригування середньорічної кількості простих ак& цій на середньорічну кількість додаткових простих акцій, які б надійшли в обіг у разі конвертації всіх розбавляючих потенцій& них простих акцій (табл. 6.12).

Розбавляючі потенційні прості акції включаються до розра& хунку за період, у якому вони знаходилися в обігу у звітному році, при цьому:

Таблиця 6.12

Відображення в звітності середньорічної кількості простих акцій

Показник

Значення

п/п

показника

1

Чистий прибуток за 2001 рік за вирахуванням дивідендів на привілейовані акції

255000 грн

2

Середньорічна кількість простих акцій в обігу

(ряд. 300 ф. № 2)

10917 шт.

3

Чистий прибуток на одну просту акцію

(ряд. 320 ф. № 2) 255000 – 10917

23,36 грн

4

Кількість облігацій в обігу номінальною вартістю 100 грн, за якими передбачена конвертація.

Умови конвертації: 1 облігація на 5 простих акцій

6000 шт.

5

Затрати на відсотки (10 % річних) за поточний рік, пов’язані з виконанням зобов’язань за цими облігаціями [(6000 × 100) × 10 %]

60000 грн

6

Поточний або відстрочений податок на прибуток, пов’язаний із цими затратами (60000 × 30 %). (Припускаємо, що затрати на відсотки вже включають амортизацію знижки)

18000 грн

7

Скоригований чистий прибуток

(255000 + 60000 – 18000)

297000 грн

8

Кількість простих акцій, які можуть бути отримані в результаті конвертації облігацій (6000 × 5)

30000 шт.

9

Скоригована середньорічна кількість простих акцій

(ряд. 310 ф. № 2) (10917 + 30000)

40917 шт.

10

Скоригований чистий прибуток на одну просту акцію (ряд. 330 ф. № 2) (297000 : 40917)

7,26

• потенційні прості акції вважаються конвертованими на поча& ток звітного періоду або на день випуску потенційних прос& тих акцій, якщо вони припадають на звітний період;

• анульовані потенційні прості акції або акції, термін дії яких закінчився у звітному періоді включаються для розрахунку тільки за той період, в якому вони знаходилися в обігу;

• потенційні прості акції, конвертація яких здійснена у звітно& му році, включаються розрахунки з початку звітного року до

дати їх конвертації. А починаючи з дати конвертації, беруть участь у розрахунку як середньорічної кількості простих акцій, так і скоригованої середньорічної кількості.

Розраховане значення скоригованого чистого прибутку на одну просту акцію має бути меншим від значення чистого прибутку на акцію, розрахованого за один і той же звітний період. В ін& шому випадку потенційна проста акція вважається антирозбав& ляючою і до розрахунку не береться.

Якщо підприємство має кілька видів потенційних простих акцій, то порядок розрахунку трохи ускладнюється.

Розглянемо наступний випадок з використанням даних, на& ведених у прикладах (табл. 6.13).

Таблиця 6.13

Відомості про чистий прибуток підприємства

Чистий прибуток підприємства за вирахуванням дивідендів на привілейовані акції за 2001 р.

255000 грн

Середньорічна кількість простих акцій в обігу протягом 2001 р.

10917 шт.

Підприємство має в обігу такі потенційні прості акції, випу& щені в 2000 р. (табл. 6.14).

Для розрахунку скоригованого чистого прибутку на одну просту акцію і розрахунку скоригованої середньорічної кількості прос& тих акцій необхідно виконати такі дії:

• розрахувати для кожного виду потенційних простих акцій окремо збільшення значення чистого прибутку на акцію при їх конвертації в прості акції.

Тут необхідно сказати кілька слів про опціони та інші угоди про придбання акцій, які є розбавляючими потенційними акціями, якщо вони приводять до випуску простих акцій за пільговою вартістю.

Для розрахунку скоригованого чистого прибутку на просту акцію такі угоди розглядаються як:

• угода на випуск певної кількості акцій за середньою ціною. Акції, які повинні бути випущені за середньою ціною, не є ні розбавляючими, ні антирозбавляючими, тому до розрахунку не беруться;

Таблиця 6.14

Відомості про випуск акцій

Опціони

За опціоном випускається 10000 простих акцій за ціною придбання 15 грн

Привілейовані

2000 привілейованих акцій, які мають право

акції, які

на кумулятивний дивіденд, — 15 грн за акцію.

можна конвер&

Конвертація однієї привілейованої акції передбачена

тувати

на дві прості

10 % облігації,

6000 облігацій загальною номінальною вартістю

які можна

600000 грн. Конвертація однієї облігації передбачена

конвертувати

на п’ять простих акцій. Амортизація премії або дисконту не впливає на визначення витрат на відсотки

• угода на випуск простих акцій, що залишилися без компен& сації. Такі акції не впливають на чистий прибуток, тому вони є розбавляючими і додаються до середньорічної кількості про& стих акцій в обігу при розрахунку скоригованої середньоріч& ної кількості. Кількість безоплатно розміщених акцій визна& чається як різниця між кількістю розміщених простих акцій у результаті конвертації та кількістю акцій, які могли б бути розміщені за середньою ціною.

Середня ціна простих акцій визначається за формулою

Вартість простих акцій в обігу за ціною продажу на звітну дату +

+ сума коштів, які будуть отримані від виконання розбавляючих потенційних

Середня акцій за пільговою ціною ціна простих = . акцій Кількість простих акцій в обігу на звітну дату + кількість простих акцій, які можуть бути випущені в результаті конвертації

Визначимо середню ціну простих акцій і кількість безоплатно розміщених акцій при випуску акцій за пільговою ціною (за оп& ціоном) для нашого прикладу (табл. 6.15).

А тепер перейдемо безпосередньо до розрахунку збільшення значення чистого прибутку на акцію (табл. 6.16).

Якщо підприємство не має в обігу потенційних простих акцій взагалі або розбавляючих потенційних простих акцій зокрема,

то скоригований чистий прибуток (збиток) на акцію буде дорівню& вати чистому прибутку (збитку) на акцію, а скоригована середньо& річна кількість акцій дорівнює середньорічній кількості простих акцій.

Таблиця 6.15 Розрахунок середньої ціни простих акцій

Показник

Значення

п/п

показника

1

Кількість простих акцій в обігу на 31.12.01

12000 шт.

2

Ціна продажу простих акцій на 31.12.01

(умовно)

20,0 грн

3

Кількість простих акцій, які можуть бути випущені за опціоном за ціною 15 грн

10000 шт.

4

Середня ціна однієї простої акції

[(12000 × 20 + 10000 × 15) : (12000 + 10000)]

17,73 грн

5

Кількість простих акцій, які могли бути випущені за середньою ціною (10000 × 15 : 17,73)

8460 шт.

6

Кількість простих акцій, які могли б бути розміщені безплатно (10000 – 8460)

1540 шт.

Таблиця 6.16

Розрахунок чистого прибутку на акцію

Показник

Значення

п/п

показника

1

2

3

Випуск простих акцій за опціоном

1

Збільшення чистого прибутку

0 грн

2

Додаткова кількість простих акцій, що розміщу& ється безоплатно [(10000 – 10000 × 15 : 17,73)]

1540 шт.

3

Збільшення чистого прибутку на одну додаткову акцію (0 : 1540)

0 грн

Випуск акцій не впливає на збільшення чистого прибутку

Конвертація привілейованих акцій

1

Збільшення чистого прибутку на суму дивідендів

(15 × 2000)

30000 грн

Закінчення табл. 6.16

1

2

3

2

Додаткова кількість простих акцій (2 × 2000)

4000 шт.

3

Збільшення чистого прибутку на одну додаткову акцію (30000 : 4000)

7,5 грн

Після конвертації підприємство не буде виплачувати дивіденди за привілейованими акціями

Конвертація 10 % облігацій

Перерахунок чистого прибутку на просту акцію

У випадках зміни кількості простих акцій в обігу в результа& ті подій, що не впливають на зміну активів ВАТ, проводиться перерахунок кількості простих акцій в обігу за звітний період і аналогічний період минулого року. До таких подій належать:

• випуск акцій для виплати дивідендів;

• дроблення акцій — зменшення номінальної вартості акцій;

• консолідація акцій — збільшення номінальної вартості ак& цій;

• злиття підприємств.

При цьому кількість простих акцій, які знаходилися в обігу до певної події, коригується на пропорційну зміну в кількості простих акцій в обігу так, мовби ця подія відбулася на початку найбільш раннього з усіх наведених у звіті періодів, тобто на початку року, що передував звітному.

Перерахунок показника чистого прибутку і скоригованого чи& стого прибутку на одну просту акцію проводиться за звітний і попередній періоди також у разі зміни сальдо нерозподіленого прибутку (збитку) внаслідок виправлення помилок за попередні роки і коригувань, які є результатом змін в обліковій політиці підприємства.

Внаслідок дроблення 01.09.01 підприємством акцій кількість простих акцій в обігу збільшилася в 2 рази, при цьому номі& нальна вартість простої акції зменшилася в 2 рази.

Для спрощення прикладу припустимо, що підприємство не має потенційних простих акцій в обігу (табл. 6.17).

Таким чином, за 2001 р. маємо такі показники (табл. 6.18).

Таблиця 6.17 Рух акцій

п/п

Дата

Зміст

Випу& щені акції

Викуп& лені акції

Акції в обігу

Часо& вий зва& жений коефі& цієнт

Середня к&сть

простих акцій

в обігу

(гр. 6 ×

× гр. 7)

1

01.01.01

Залишок на поча& ток року

10000

10000

8/12

6667

2

01.09.01

Дроблен& ня акцій

(–10000 +

+ 20000)*

20000

3/12

5000

3

01.12.01

Викуп акцій

2000

18000

1/12

1500

4

31.12.01

Залишок на кінець року

20000

2000

18000

19833**

* У результаті дроблення акцій існуючі 10000 акцій в обігу старою номі& нальною вартістю відкликані і замість них видано 20000 акцій новою номінальною вартістю.

** У результаті дроблення акцій кількість акцій, які знаходяться в обігу до події (що відбулася до 01.09.01) повинно бути відповідним чином перераховано: 10000 × 2 × 8/12 = 13333, або 6667 × 2= 13334. Тоді середньорічна кількість простих акцій в обігу дорівнює: 13333 + 5000 + + 1500 = 19833.

Коригування показників за аналогічний період минулого року відображене в табл. 6.19.

Розташувати види потенційних простих акцій, що розгляда& ються, у порядку зростання розрахованого збільшення значення чистого прибутку — від найменшого значення до найбільшого:

• опціон;

• облігації;

• привілейовані акції.

Розрахувати скоригований чистий прибуток на одну просту акцію шляхом послідовного включення до розрахунку кожного виду потенційних акцій, розміщених у порядку, зазначеному вище.

Таблиця 6.18 Розрахунок скоригованого чистого прибутку

Показник

Значення

п/п

показника

1

Чистий прибуток (умовно)

255000 грн

2

Середньорічна кількість простих акцій (ряд. 300)

19833 шт.

3

Чистий прибуток на одну просту акцію (ряд. 320)

(255 000 : 19833)

12,86 грн

4

Скоригована середньорічна кількість простих акцій

(ряд. 310)

19833 шт.

5

Скоригований чистий прибуток на одну просту акцію (ряд. 330)

12,86 грн

Таблиця 6.19

Розрахунок збільшеного чистого прибутку

Показник

Значення

п/п

показника

1

Збільшення чистого прибутку на суму відсотків за вирахуванням податку на прибуток [(600000 × 10 %) – (600000 × 10 %) × 30 %]

42000 грн*

2

Додаткова кількість простих акцій (6000 × 5)

30000 шт.

3

Збільшення чистого прибутку на одну додаткову акцію (42000 : 30000)

1,4 грн

* Після конвертації підприємство не буде виплачувати відсотки за облігаціями

Якщо отримане значення скоригованого чистого прибутку на акцію при включенні до розрахунку певного виду потенційних акцій буде більшим від попереднього, тобто приводить до збіль& шення чистого прибутку на одну просту акцію, то така потен& ційна акція є антирозбавляючою і виключається з розрахунку скоригованого прибутку на одну просту акцію, а отже, і з розра& хунку скоригованої середньорічної кількості простих акцій.

Розрахуємо скоригований чистий прибуток на просту акцію і скориговану середньорічну кількість простих акцій для нашого прикладу (табл. 6.20).

Таблиця 6.20

Характеристика конвертації акцій

Зміст

Чистий

К&сть

Чистий

Характерис&

п/п

прибуток,

простих

прибуток

тика кон&

що належить

акцій

на одну

вертації

утримува&

в обігу,

просту грн.

чам простих

шт.

(гр. 3 :

акцій, грн.

: гр. 4)

Показники звітності за 2001 р.

255000

10917

23,36

Опціони

1540

Х

3

Разом

Розбавляюча

(ряд. 1 +

(20,47 <

+ ряд. 2)

255000

12457

20,47

< 23,36)

4

Конвертація облігацій

42000

30000

Х

5

Разом

Розбавляюча

(ряд. 3 +

(7,0 <

+ ряд. 4)

297000

2457

7,0

< 20,47)

6

Конвертація привілейо& ваних акцій

30000

4000

Х

7

Разом

Антироз&

(ряд. 5 +

бавляюча

+ ряд. 6)

327000

46457

7,04

(7,04 > 7,0)

Оскільки скоригований чистий прибуток на акцію збільшу& ється після конвертації привілейованих акцій (від 7,0 до 7,04), то привілейовані акції є антирозбавляючими потенційними прос& тими акціями і тому не повинні враховуватися при розрахунку скоригованого чистого прибутку на просту акцію і скоригованої середньорічної кількості простих акцій.

Таким чином, при заповненні розділу III форми № 2 підпри& ємство зазначає (табл. 6.21, 6.22).

Якщо при складанні фінансової звітності за 2001 р. підпри& ємство наводить показники прибутковості акцій за 2000 р., то вони повинні бути наведені з урахуванням їх виробничого кори& гування.

Таблиця 6.21 Відомості про скоригований чистий прибуток

Назва статті

Код

За звітний

рядка

період

Середньорічна кількість простих акцій

300

10917

Скоригована середньорічна кількість простих акцій

310

42457

Чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію

320

23,36

Скоригований чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію

330

7,0

Таблиця 6.22

Розрахунок коригованого показника

Показник

Вихідне

Значення

значення

показника з

показника

урахуванням

коригування

1

Чистий прибуток

180000 грн

180000 грн

2

Скоригована середньорічна

20000 шт.

кількість простих акцій (ряд. 300)

10000 шт.

(10000 × 2)

3

Чистий прибуток на одну просту

9 грн

акцію (ряд. 320) 18 грн

(180000 : 20000)

4

Скоригована середньорічна кількість простих акцій (ряд. 310)

10000 шт.

20000 шт.

5

Скоригований чистий прибуток на одну просту акцію (ряд. 330)

18 грн

9 грн

4. Дивіденди на одну просту акцію (ряд. 340).

У рядку 340 відображається показник, що розраховується шляхом розподілу суми оголошених дивідендів на прості акції за звітний період на кількість простих акцій, за якими виплачу& ються дивіденди (табл. 6.23).

У Примітках до фінансової звітності інформація про чистий прибуток на акцію розкривається відповідно до п. 16 П(С)БО 24 “Прибуток на акцію”.

Таблиця 6.23

ЗВІТ

про фінансові результати за 20 ___ рік

Форма № 2

І. ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ

Стаття

Код

За звітний період

За попередній

рядка

період

1

2

3

4

Дохід (виручка) від реалізації (товарів, робіт, послуг)

010

К&т 701, 702, 703

Податок на додану вартість

015

Д&т 701, 702, 703; К&т 64

( )

Акцизний збір

020

Д&т 701, 702, 703; К&т 64

( )

025

Д&т 701, 702, 703;

К&т 642, 651, 654, 655*

Інші вирахування з доходу

030

Д&т 704

( )

Чистий дохід (ви& ручка) від реалі& зації продукції (товарів, робіт,

Рядок 010 – 015 – 020 –

послуг)

035

– 025 – 030

Собівартість реалі& зованої продукції (товарів, робіт, послуг)

040

Д&т 79 – К&т 90

( )

Валовий: прибуток збиток

050

рядок 035 – 040

055

рядок 040 – 035

( )

Інші операційні доходи

060

Д&т 71 – К&т 79

Адміністративні витрати

070

Д&т 79 – К&т 92

( )

Продовження табл. 6.23

1

2

3

4

Витрати на збут

080

Д&т 79 – К&т 93

( )

Інші операційні витрати

090

Д&т 79 – К&т 94

( )

Фінансові резуль& тати від операцій& ної діяльності: прибуток

збиток

100

рядок 050 + 060 – 070 –

– 080 – 090

( )

105

рядок 055 – 060 + 070 + + 080 + 090

Дохід від участі в капіталі

110

Д&т 72 – К&т 79

Інші фінансові доходи

120

Д&т 73 – К&т 79

Інші доходи

130

Д&т 74 – К&т 79

Фінансові витрати

140

Д&т 79 – К&т 95

( )

Втрати від участі в капіталі

150

Д&т 79 – К&т 96

( )

Інші витрати

160

Д&т 79 – К&т 97

( )

Фінансові резуль& тати від звичайної діяльності до опо& даткування: прибуток

збиток

170

рядок 100 + 110 + 120 + + 130 – 140 – 150 – 160

175

рядок 105 – 110 – 120 – – 130 + 140 + 150 + 160

( )

Податок на при& буток від звичай& ної діяльності

180

Д&т 981**

( )

Фінансові резуль& тати від звичай& ної діяльності: прибуток збиток

190

рядок 170–180

195

рядок 175 + 180

( )

Закінчення табл. 6.23

1

2

3

4

Надзвичайні: доходи витрати

200

Д&т 75 – К&т 79

205

Д&т 79 – К&т 99

( )

Податки з надзви& чайного прибутку

210

Д&т 982

( )

Чистий: прибуток

збиток

220

рядок 190 + 200 – 210 –

– 205 або рядок 200

225

рядок 195 + 210 – 200 +

+ 205 або рядок 205

( )

II. ЕЛЕМЕНТИ ОПЕРАЦІЙНИХ ВИТРАТ

Найменування показника

Код рядка

За звітний період

За попередній період

клас 9

клас 8

Матеріальні затрати

230

20, 22, 28

80

Витрати на оплату праці

240

471, 66

81

Відрахування на соціальні заходи

250

471, 65

82

Амортизація

260

13

83

Інші операційні витрати

270

63, 64, 684

84

Разом

280

рядок 230 + 240 +

+ 250 + 260 + 270

* Для страхових організацій.

** Визначається згідно з вимогами П(С)БО 1 “Податок на прибуток”.

6.4. Звіт про рух грошових коштів

Звіт про рух грошових коштів (форма № 3) відображає над& ходження і витрату грошових коштів та їх еквівалентів за звіт&

ний період. Порядок складання звіту встановлений П(С)БО 4. Ця форма не включається до складу проміжної (квартальної) звітності і подається тільки у річній фінансовій звітності. Су& б’єкти малого підприємництва Звіт про рух грошових коштів не складають.

Для початку визначимося, що належить до складу грошових коштів та їх еквівалентів. До грошових коштів належать готів& кові та безготівкові грошові кошти, а також їх еквіваленти, що відображаються на рахунках:

• 30 “Каса”;

• 31 “Рахунки в банках”;

• 333 “Грошові кошти в дорозі у національній валюті”;

• 334 “Грошові кошти в дорозі в іноземній валюті”;

• 351 “Еквіваленти грошових коштів”. Згідно з П(С)БО 4 екві& валенти грошових коштів — це різновид фінансових інвес& тицій, що відображаються на рахунку 35 “Короткострокові фінансові інвестиції”. Для того щоб вважатися еквівалентом грошових коштів, фінансова інвестиція повинна вільно кон& вертуватися у гроші. Прикладом еквівалентів грошових коштів можуть бути казначейські векселі, а також депозитні сертифі& кати з терміном погашення до 3 місяців.

Заповнювати форму № 3 можна після того, як складені фор& ма № 1 “Баланс” і форма № 2 “Звіт про фінансові результати”. Це пов’язано з тим, що для її складання необхідні деякі показ& ники з перших двох форм звітності. Для великого підприємства складання форми № 3 — непросте завдання, суть якого полягає в тому, що необхідно знайти зміну грошових коштів за рік (показ& ник зі знаком “+” або “–”), потім додати його до решти (або відняти його від решти) грошових коштів на початок року. Якщо звіт складений правильно, то в результаті повинна вийти сума показників рядків 230 і 240 Балансу на кінець року (гр. 4).

Трудність складання форми № 3 полягає ще й у тому, що зміну грошових коштів слід розглядати для кожного виду діяль& ності окремо в різних розділах.

У першому розділі відображається зміна грошових коштів у результаті операційної діяльності підприємства. До операційної належить основна діяльність (та, заради якої створювалося під& приємство), а також інші види діяльності, які не можна віднес& ти до інвестиційної та фінансової, наприклад:

• надходження грошових коштів від покупців (замовників) за реалізовані товари (роботи, послуги) або як передоплата;

• перерахування грошових коштів постачальникам (підряд& чикам);

• виплата заробітної плати;

• надходження грошових коштів (або, навпаки, їх перерахуван& ня) за майно, що знаходиться в операційній оренді тощо.

Перший розділ складається із застосуванням так званого не& прямого (або посереднього) методу. Значення його полягає в тому, що із форми № 2 береться показник бухгалтерського прибутку (або збитку) підприємства до оподаткування, потім він коригу& ється на негрошові операції звітного періоду. У результаті треба отримати зміну грошових коштів від операційної діяльності.

Другий розділ призначений для визначення зміни грошових коштів у результаті інвестиційної діяльності. Прикладами інвес& тиційної діяльності можуть бути операції придбання і реалізації основних засобів та інших необоротних активів, нематеріальних активів, незавершеного будівництва, довгострокових фінансових інвестицій (а саме акцій інших підприємств, довгострокових век& селів), отримання відсотків і дивідендів від фінансових інвес& тицій.

У третьому розділі відображається рух грошових коштів у результаті фінансової діяльності. До фінансової належить та діяльність, яка призводить до зміни власного і позикового капі& талу. Наприклад, випуск акцій акціонерним товариством, отри& мання і погашення кредитів, виплата дивідендів.

Для того щоб правильно віднести конкретну операцію до того або іншого виду діяльності, необхідно проаналізувати її економічну суть. Наприклад, продаж акцій, акціонерним товариством — це його фінансова діяльність, а продаж акцій фондовою біржею — це її операційна діяльність. Купівля акцій звичайним підприєм& ством — це інвестиційна діяльність, а купівля акцій інвестицій& ною компанією є операційною діяльністю таксі&компанії. Не відображаються у звіті про рух грошових коштів:

• внутрішній рух грошових коштів. Оскільки надходження гро& шей з поточного банківського рахунка в касу або з поточного на валютний рахунок не впливає на загальний показник суми грошових коштів, то і відображати такий рух у формі № 3 не треба;

• негрошові операції. У пункті 10 П(С)БО 4 визначено, що не треба відображати у формі № 3 отримання активів шляхом фінансової оренди, придбання активів шляхом емісії акцій, а також бартерні операції. Однак, заповнюючи рядки зміни оборотних активів і поточних зобов’язань, доводиться вра& ховувати і залишки на рахунках, що утворилися в резуль& таті бартерних операцій, здійснюваних при операційній діяль& ності.

Надходження і витрати грошових коштів відображаються окремо в різних графах. Від’ємні показники наводяться в дужках.

При заповненні форми № 3 за 2001 рік уперше слід заповню& вати графи 5 і 6 за попередній період. Таким попереднім періо& дом є 2000 р. Тому слід узяти форму № 3 за 2000 р. і перенести з неї показники всіх рядків із графи 3 до графи 5 і з графи 4 до графи 6 відповідно. Ця інформація необхідна користувачам для порівняння грошових потоків на підприємстві в поточному році порівняно з попереднім.

Для заповнення першого розділу форми № 3 непрямим мето& дом варто запам’ятати одне нескладне правило: зміни показни& ків активів відображаються з протилежним знаком, зміни показ& ників пасивів — з тим же знаком.

А тепер розглянемо порядок заповнення окремих рядків фор& ми № 3.

Розділ І. Рух коштів у результаті операційної діяльності

Рядок 010 — це показник рядка 170 або 175 форми № 2. Прибуток відображається у графі 3, збиток — у графі 4, (табл. 6.24).

Рядок 020 — показник рядка 260 форми № 2 (або кредито& вий оборот за рахунком 13). Нарахування амортизації в обліку пов’язане зі збільшенням затрат, а отже, і зменшенням прибут& ку (збільшенням збитку). Разом з тим нарахування амортизації не пов’язане з рухом грошей. Отже, щоб виключити вплив цієї негрошової операції на величину прибутку (збитку), її слід “від& новити”, тобто додати до суми прибутку (збитку).

Рядок 030 — різниця між показниками граф 4 і 3 рядка 430 форми № 1. Іншими словами, визначається різниця (додатна або від’ємна) між залишком забезпечень майбутніх витрат і платежів на кінець і на початок року. Збільшення забезпечень означає

зростання затрат, що вплинули на суму прибутку чи збитку (наприклад, створення забезпечення гарантійних зобов’язань ві& дображається за дебетом рахунка 93 і кредиту рахунка 473). Тому щоб виключити вплив негрошової операції зі створення забезпечень, необхідно додатну різницю додати до показника прибутку (збитку). Від’ємна різниця означає, що виплати, які проводяться за рахунок забезпечень, виявилися більші від затрат на їх створення. Тому від’ємний показник віднімається. Тим самим підтверджується правило, наведене вище, — зміна “пасив& них” показників наводиться в розділі 1 з тим же знаком.

Крім забезпечення гарантійних зобов’язань у цьому рядку обліковується забезпечення виплат відпусток, додаткове пенсійне забезпечення, а також цільове фінансування (якщо дохід за таким фінансуванням був нарахований, але ще не отриманий).

Рядок 040 — виключається вплив курсових різниць на фі& нансовий результат. Як відомо, суми курсових різниць збіль& шують дохід або витрати підприємства, хоча грошових потоків при цьому не було. За цим рядком обліковуються тільки опера& ційні курсові різниці (у тому числі і на залишок валюти). Для спрощення краще взяти обороти за рахунками 714 і 945, тим більше що цей же показник відображається нижче за рядком 420 з протилежним знаком. Збиток відображається у графі 3, прибуток — у графі 4.

Рядок 050 — виключається вплив результатів інвестиційної та фінансової діяльності на прибуток (збиток) підприємства з метою отримати рух грошей тільки в результаті операційної діяль& ності (крім прибутків і збитків від нереалізованих курсових різ& ниць, облікованих у ряд. 040). Найкраще проаналізувати відпо& відні рядки форми № 2:

Ряд. 110 + ряд. 120 + ряд. 130 – – ряд. 150 – ряд. 160.

У рядку 050 відображається, наприклад, прибуток або зби& ток від продажу необоротних активів, від неопераційних курсо& вих різниць (ряд. 130 – 160), від інвестицій у дочірні або асо& ційовані підприємства (ряд. 110 – ряд. 150).

Додатний показник рядка 050 відображається у графі 3, від’єм& ний — у графі 4.

Рядок 060 — при нарахуванні відсотків в обліку збільшують& ся витрати, тому для отримання чистої зміни суми грошових коштів ці витрати слід “повернути”, додавши їх до прибутку. Реальні витрати на виплату відсотків відображаються нижче, у рядку 130 форми № 3. Зрозуміло, що показники рядків 060 і 130 часто можуть не збігатися.

Показник рядка 060 звичайно збігається з показником рядка 140 форми № 2.

Рядок 070 розраховується таким чином:

Ряд. 010 + ряд. 020 ± ряд. 030 ± ряд. 040 ± ± ряд. 050 + ряд. 060.

У результаті розрахунків отримуємо прибуток (гр. 3) або зби& ток (гр. 4) від операційної діяльності до зміни в чистих оборот& них активах.

Рядок 080 — зменшення (збільшення) оборотних активів по& требує аналізу показників рядків 100–180, 200, 210 і 250 фор& ми № 1. Не можна просто взяти для розрахунку ці рядки балан& су, оскільки в них можуть міститися залишки за рахунками активів, отримані в результаті операцій, не пов’язаних з опера& ційною діяльністю і грошовими розрахунками. Тому слід зроби& ти вибірку за зазначеними рядками Балансу, включивши до роз& рахунку тільки необхідні показники.

Рядки 100–140 Балансу. За цими рядками відображаються залишки на рахунках запасів. У тому числі обліковуються залиш& ки, які утворилися в результаті бартерних операцій. Якщо в ре& зультаті бартерної операції запаси обмінюються на інші запаси або роботи (послуги), то такі залишки беруть участь у розрахунку. Але якщо обмін запасів пов’язаний із здійсненням інвестиційної або фінансової діяльності, такі зміни запасів не повинні враховува& тися при розрахунку показника рядка 080 форми № 3. З розрахун& ку виключаються зміни у складі запасів, отримані в результаті:

• обміну запасів на необоротні активи;

• обміну запасів на чужі акції (або інші інвестиції);

• виплати дивідендів запасами;

• платежів із фінансової оренди, що здійснюються запасами; • внесків до статутного капіталу запасами;

• виправлення помилок минулих років.

Виключивши непотрібні показники, слід підсумувати показ& ники графи 3 та окремо — показники графи 4 за рядками 100– 140 Балансу. Потім знайти різницю між графою 4 (на кінець року) і графою 3 (на початок року). Додатна різниця говорить про збільшення запасів протягом року, від’ємна — про зменшен& ня запасів. Запаси належать до активів, отже, дотримуючись наведеного вище правила, зміни в запасах повинні відображати& ся у формі № 3 із протилежним знаком (збільшення — у гр. 4, зменшення — у гр. 3).

Рядок 150 Балансу. Зміни показника рядка 150 на кінець і початок року враховуються тільки за векселями, отриманими за товари (роботи, послуги). Не враховуються векселі, куплені за гроші з метою продажу, оскільки така діяльність є інвестиційною.

Рядок 160 Балансу (як підсумок рядків 161 і 162). Дебітор& ська заборгованість за товари (роботи, послуги) також є акти& вом, і її зміна протягом року відображається так само, як зміна запасів (див. ряд. 100–140). Припущення при цьому таке:

• збільшення дебіторської заборгованості означає, що частина доходів, які вплинули на прибуток (збиток), не пов’язана з надходженням грошей, тому таке збільшення слід відняти від прибутку (збитку);

• зменшення дебіторської заборгованості говорить про те, що сума виручки, яка надійшла, перевищує суму реалізації (що відображається за методом нарахування), тому суму зменшення слід додати до прибутку (збитку).

При розрахунку слід виключити зміну дебіторської заборгова& ності за продані основні засоби і тому подібні активи, не пов’я& зані з операційною діяльністю.

Рядок 170 Балансу. Слід виключити дебіторську заборгова& ність з податку на прибуток, оскільки ці розрахунки відобража& ються у формі № 3 окремо. Також виключається сума дебето& вого сальдо ПДВ у частині податкового кредиту за придбаними основними засобами та іншими необоротними активами, оскіль& ки це — інвестиційна діяльність.

Рядок 180 Балансу. Для розрахунку слід взяти тільки аван& си, видані за товари (роботи, послуги), а не за основні засоби або акції, оскільки це вже не буде операційною діяльністю.

Рядок 200 Балансу. Враховуються тільки ті внутрішні розра& хунки, які пов’язані з операційною діяльністю.

Рядок 210 Балансу. Тут відображається дебіторська заборго& ваність:

• за розрахунками з підзвітними особами;

• за претензіями (штрафами, пенею, неустойками);

• з відшкодування завданих збитків у результаті недостач і втрат від псування цінностей, недостач і розкрадання грошових коштів, якщо винуватець виявлений;

• за операціями, пов’язаними із спільною діяльністю;

• за іншими розрахунками із працівниками.

Рядок 250 Балансу. Якщо до цього рядка потрапили будь&які активи, вони не повинні бути пов’язані з інвестиційною та фі& нансовою діяльністю.

Вибравши з перелічених вище рядків Балансу потрібні показ& ники і розрахувавши їх зміну протягом року, слід підсумувати ці зміни й отримати загальне збільшення (або зменшення) оборот& них активів підприємства. Збільшення відображається у графі 4, зменшення — у графі 3 форми № 3.

Рядок 090 — зміна показника рядка 270 форми № 1.

Припущення: збільшення кредиторської заборгованості озна& чає, що у звітному році були отримані товари (роботи, послуги), а гроші не виплачувалися, тому різницю слід додати. Зменшен& ня кредиторської заборгованості означає, що протягом року була погашена не тільки та заборгованість, яка виникла у звітному році, а й частина заборгованості, що виникла в попередніх періо& дах, тому різниця віднімається.

Рядок 100 — заповнення цього рядка аналогічне рядку 080 і потребує аналізу рядків 520–580, 600 і 610 форми 1. Охаракте& ризуємо вибірку перерахованих показників.

Рядок 520 Балансу. Зміна показника цього рядка на кінець і початок року враховується тільки за векселями, виданими за отримані товари (роботи, послуги). Не враховуються векселі, видані за необоротні активи, які придбали, і фінансові інвести& ції, а також як зобов’язання за іншими операціями, що нале& жать до інвестиційної та фінансової діяльності.

Рядок 530 Балансу. Не враховується зміна кредиторської за& боргованості в результаті:

• обміну необоротних активів на товари (роботи, послуги);

• обміну фінансових інвестицій на товари (роботи, послуги);

• зарахування кредиторської заборгованості постачальників у рахунок внесків до статутного капіталу;

• виправлення помилок минулих років.

Кредиторська заборгованість постачальників (підрядчиків) — це пасивний показник, тому його збільшення відображається у графі 3, а зменшення — у графі 4.

Припущення збільшення кредиторської заборгованості озна& чає, що у звітному році були отримані товари (роботи, послуги), а гроші не виплачувалися, тому різницю слід додати. Зменшен& ня кредиторської заборгованості означає, що протягом року була погашена не тільки та заборгованість, яка виникла у звітному році, а й частина заборгованості, що виникла в попередніх періо& дах, тому різниця віднімається.

Рядок 540 Балансу. Виключаються зобов’язання за аванса& ми, отриманими за основні засоби, акції тощо.

Рядок 550 Балансу. Виключаються зобов’язання зі сплати податку на прибуток (ці зобов’язання враховуються у формі № 3 окремо), а також деякі розрахунки з бюджетом, якщо вони від& несені до фінансової або інвестиційної діяльності. Наприклад, розрахунки за прибутковим податком, нарахованим на дивіден& ди, можна віднести до фінансової діяльності.

Рядки 560, 570 і 590 Балансу. Беруть участь у розрахунку повністю, оскільки показники цих рядків не можуть бути пов’я& зані із фінансовою або інвестиційною діяльністю.

Рядок 600 Балансу. Враховуються тільки внутрішні розрахун& ки, пов’язані з операційною діяльністю.

Рядок 610 Балансу. Звичайно показник цього рядка не по& в’язаний з операційною діяльністю підприємства, але якщо рап& том будь&які зобов’язання пов’язані з операційною діяльністю, то зміни за рядком 610 також повинні бути враховані.

Рядок 110 — зміна показника рядка 630 форми № 1.

Припущення: збільшення доходів майбутніх періодів пов’я& зане з надходженням грошей, тому його слід додати до суми прибутку (збитку), зменшення означає, що частина доходів май& бутніх періодів була списана на дохід поточного періоду, тому його слід відняти від прибутку (збитку).

Рядок 120 розраховується таким чином:

Ряд. 070 ± ряд. 080 ± ряд. 090 ± ряд. 100 ± ряд. 110.

Рядок 130 — сплачені відсотки за кредити, платежі із фінан& сової оренди. Ці суми входять до складу показника рядка 610 форми № 1 і рядка 140 форми № 2.

На відміну від попередніх рядків форми № 3, починаючи з рядка 130, усі операції відображаються прямим методом. Тобто тепер відображається тільки реальне надходження або вибуття грошей.

Рядок 140 — сплачений податок на прибуток. Рядок 150 розраховується так:

Ряд. 120 – ряд. 130 – ряд. 140.

Рядок 160 — призначений для відображення руху коштів від надзвичайних подій.

За цим рядком може бути відображене надходження грошо& вих коштів від страхової компанії як компенсація збитків від пожежі (повені, землетрусу тощо), виплата допомоги працівни& кам, які постраждали від стихійного лиха тощо.

Розділ II. Рух коштів у результаті інвестиційної діяльності

Розділ II заповнюється із застосуванням прямого методу. У графі 3 відображаються надходження грошових коштів у ре& зультаті інвестиційної діяльності, у графі 4 — грошові витрати.

Рядок 180 — надходження грошей за реалізовані акції (частки у статутному капіталі) і довгострокові векселі інших підприємств.

Рядок 190 — надходження грошей за основні засоби, немате& ріальні активи та інші необоротні активи.

Рядок 200 — надходження грошей за продаж дочірніх під& приємств та інших господарських одиниць (крім активів, урахо& ваних у ряд. 190).

Рядок 210 — надходження грошей у вигляді відсотків за по& зиками, довгостроковими векселями, облігаціями, за майном, переданим у фінансову оренду.

Рядок 220 — надходження грошей у вигляді дивідендів за акціями (частками у статутному капіталі) інших підприємств.

Рядок 230 — інші надходження від інвестиційної діяльності:

• повернення авансів за необоротні активи або фінансові інвес& тиції;

• повернення наданих іншим сторонам позик;

• надходження грошей від ф’ючерсних і форвардних контрактів, опціонів, пов’язаних із продажем інвестицій або необоротних активів тощо.

Рядок 240 — виплати грошей за акції, облігації, довгостро& кові векселі інших підприємств, частки у спільних підприємст& вах, що купуються.

Рядок 250 — виплати грошей за необоротні активи, що купу& ються (крім фінансових інвестицій, врахованих у ряд. 240).

Рядок 260 — виплати грошей за дочірні підприємства та інші господарські одиниці, що купуються.

Рядок 270 — інші платежі в результаті здійснення інвести& ційної діяльності:

• перераховані аванси за необоротні активи або фінансові інвес& тиції;

• надані позики;

• виплати на капітальний ремонт і модернізацію основних за& собів (оскільки ці витрати будуть капіталізовані);

• виплати грошей за ф’ючерсними і форвардними контрактами, опціонами, пов’язаними з придбанням фінансових інвестицій або необоротних активів, тощо.

Рядок 280 розраховується таким чином:

Ряд. 180 + ряд. 190 + ряд. 200 + ряд. 210 + + ряд. 220 + ряд. 230 – ряд. 240 – ряд. 250 – – ряд. 260 – ряд. 270.

Рядок 290 — призначений для відображення надходження або вибуття грошей у результаті надзвичайних подій, пов’яза& них з інвестиційною діяльністю.

Рядок 300 — це показник рядка 280 + (–) і показник рядка 290.

Розділ III. Рух коштів у результаті фінансової діяльності

Рядок 310 — надходження грошей від розміщення власних акцій, від учасників за частки у статутному капіталі.

Рядок 320 — отримані кредити і позики, надходження гро& шей за випущені облігації.

Рядок 330 — інші надходження від фінансової діяльності (на& приклад, відсотки за позиками).

Рядок 340 — повернення кредитів, погашення власних облі& гацій. Кредити в іноземній валюті відображаються з урахуван& ням курсових різниць, тобто у сумі фактично виплачених гро& шових коштів.

Рядок 350 — сума виплачених дивідендів і податок на прибу& ток, утриманий з дивідендів.

Рядок 360 — викуп власних акцій, платежі з фінансової орен& ди, повернення кредитів банку, узятих для працівників підпри& ємства.

Рядок 370 — розраховується таким чином:

Ряд. 310 + ряд. 320 + ряд. 330 – ряд. 340 – ряд. 350 – ряд. 360.

Рядок 380 — призначений для відображення надходження або вибуття грошей внаслідок надзвичайних подій, пов’язаних із фінансовою діяльністю.

Рядок 390 — це показник рядка 370 + (–) показник рядка 380.

Підсумкові рядки форми № 3.

Рядок 400. У цьому рядку підсумовується з відповідним зна& ком рух грошових коштів за всіма видами діяльності:

± ряд. 170 ± ряд. 300 ± ряд. 390.

Рядок 410. Цей показник слід узяти з балансу — це просто сума грошових коштів на початок звітного року (за винятком залишків на рахунках 331 “Грошові документи у національній валюті” і 332 “Грошові документи в іноземній валюті”):

Ряд. 230 + ряд. 240 форми № 1 (гр. 3).

Рядок 420 — показник рядка 040 цієї форми з протилежним знаком.

Таблиця 6.24

ЗВІТ про рух грошових коштів за ____________20___р.

Форма № 3 Код за ДКУД 1801004

Стаття

Код

За звітний

За попередній

період

період

Надхо&

Вида&

Надхо&

Вида&

дження

ток

дження

ток

1

2

3

4

5

6

I. Рух коштів у результаті операційної діяльності

Прибуток (збиток) від зви& чайної діяльності до опо& даткування

010

30000

Коригування на:

амортизацію необоротних активів

020

900

х

х

збільшення (зменшення) забезпечень

030

збиток (прибуток) вiд нереалізованих курсових різниць

040

збиток (прибуток) від неопераційної діяльності

050

Витрати на сплату відсотків

060

х

х

Прибуток (збиток) від операційної діяльності до зміни в чистих оборотних

активах

070

29100

Зменшення (збільшення):

оборотних активів

080

1650

витрат майбутніх періодів

090

Збільшення (зменшення): поточних зобов’язань

100

6000

доходів майбутніх періодів

110

Грошові кошти

від операційної діяльності

120

23450

Продовження табл. 6.24

1

2

3

4

5

6

Сплачені: відсотки

130

х

2200

х

податки на прибуток

140

х

х

Чистий рух коштів до надзвичайних подій

150

19250

Рух коштів

вiд надзвичайних подiй

160

Чистий рух коштів від операційної діяльності

170

19250

II. Рух коштiв у результаті інвестиційної дiяльностi

Реалізація:

фінансових інвестицій

180

х

х

необоротних активів

190

х

х

майнових комплексів

200

Отримані: відсотки

210

х

х

дивіденди

220

х

х

Інші надходження

230

х

х

Придбання:

фінансових інвестицій

240

х

х

необоротних активів

250

х

х

майнових комплексів

260

х

х

Iншi платежі

270

х

х

Чистий рух коштів до надзвичайних подій

280

Рух коштiв

від надзвичайних подiй

290

Чистий рух коштiв вiд інвестиційної діяльності

300

III. Рух коштiв у результаті фінансової дiяльностi

Надходження власного капіталу

310

х

х

Отримані позики

320

22000

х

х

Закінчення табл. 6.24

1

2

3

4

5

6

Інші надходження

330

х

х

Погашення позик

340

х

х

Сплачені дивіденди

350

х

х

Iншi платежі

360

х

х

Чистий рух коштів до надзвичайних подій

370

Рух коштiв

від надзвичайних подiй

380

Чистий рух коштiв вiд фінансової діяльності

390

22000

Чистий рух коштiв за звітний період

400

41256

Залишок коштiв на початок року

410

230

х

х

Вплив зміни валютних курсів на залишок коштів

420

Залишок коштiв на кінець року

430

41250

х

х

Керівник ____________________________

Головний бухгалтер___________________

6.5. Звіт про власний капітал

Зміст і форма звіту про власний капітал і загальні вимоги до розкриття його статей визначаються П(С)БО 5 (табл. 5.25). Метою складання зазначеного звіту є розкриття інформації про зміни у складі власного капіталу протягом звітного періоду, тобто року.

Зміни можуть бути як до збільшення власного капіталу, так і до його зменшення.

У тому випадку, коли показники призводять до зменшення залишку відповідного елемента власного капіталу, дані у графах 3–11 наводяться у дужках (п. 17 П(С)БО 5).

“Шапка” форми № 4 з графи 3 по графу 11 — це не що інше, як розташовані по горизонталі статті розділу 1 “Власний капі& тал” Пасиву Балансу, які в самому Балансі розташовані по вер& тикалі. Статті “Скоригований залишок на початок року” (ряд. 050) і “Залишок на кінець року” (ряд. 300) відповідають даним графи 3 “На початок звітного періоду” і графи 4 “На кінець звітного періоду” форми 1 “Баланс” за відповідними показ& никами.

Таким чином, якщо розділ 1 Пасиву Балансу відображає тіль& ки початковий і кінцевий результат звітного року з власного капіталу, то форма № 4 розшифровує події або операції, які ви& значили цей кінцевий результат. Іншими словами, можна сказа& ти, що у формі № 4 відображаються причини зміни (джерела збільшення чи причини зменшення) власного капіталу підпри& ємства.

Джерелами власного капіталу є:

• внесений капітал (гр. 3, 4, 5);

• капітал, отриманий підприємством у результаті діяльності (гр. 6, 7, 8).

Власний капітал може зменшуватися на суму неоплаченого (гр. 9) і вилученого (гр. 10) капіталу.

Вертикально у формі № 4 у вигляді статей якраз і виписані причини, з яких власний капітал підприємства чи то збільшу& ється, чи то зменшується.

Розглянемо їх детальніше.

Коригування. У цьому розділі три статті безпосередньо кори& гують залишок власного капіталу на початок року, а четверта “Скоригований залишок на початок року” (ряд. 050) показує його скориговану величину.

Стаття “Зміна облікової політики” (ряд. 020) напряму “по& в’язана” з нормами П(С)БО 6. Пунктом 12 П(С)БО 6 визначено, що вплив змін облікової політики на події та операції минулих періодів відображається шляхом коригування сальдо нерозподі& леного прибутку на початок року. У зв’язку із цим рядок 020 може “кореспондувати” (звичайно, умовно) тільки з графою 8 “Нерозподілений прибуток”.

Стаття “Виправлення помилок” (ряд. 030) призначена для коригування власного капіталу на величину помилок, допуще& них при складанні фінансових звітів у попередніх періодах. Згід&

но з пунктом 4 П(С)БО 6 виправлення таких помилок здійсню& ється шляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року. Таким чином, і за цією статтею коригу& вання робиться за графою 8.

Переоцінка активів. Переоцінка основних засобів передбаче& на П(С)БО 7 “Основні засоби”, переоцінка нематеріальних акти& вів — П(С)БО 8 “Нематеріальні активи”.

Що стосується переоцінки незавершеного будівництва, то, з одного боку, П(С)БО 7 “Основні засоби” поширюється на всі необоротні активи (див. “Загальні положення” цього стандар& ту), але, з іншого боку, коли справа стосується переоцінки, в Положенні (стандарті) чітко написано “основних засобів”, пе& релік яких, у свою чергу, визначений пунктом 5 П(С)БО 7 “Ос& новні засоби”: незавершеного будівництва у цьому переліку не& має.

На сьогодні питання, пов’язане з переоцінкою незавершеного будівництва, до кінця не врегульоване. Але оскільки у формі № 4 передбачені статті для відображення такої операції, то в них і слід відображати результат переоцінки незавершеного будів& ництва.

Що стосується інших статей розділу, який розглядається, то:

• “Дооцінка основних засобів” (ряд. 060), “Дооцінка нематері& альних активів” (ряд. 100) збільшує величину додаткового капіталу, а отже, відображається за графою 6. При цьому у бухгалтерському обліку операція дооцінки відображається про& веденням Д&т 10, 11, 12, 15 — К&т 423, тому за графою 6 буде відображений кредитовий оборот за субрахунком 423 у частині основних засобів, нематеріальних активів і незавер& шеного будівництва.

• “Уцінка основних засобів” (ряд. 070), “Уцінка нематеріаль& них активів” (ряд. 110) зменшує величину додаткового капі& талу, тому також відображається за графою 6, але у дужках. Слід відобразити дебетовий оборот за субрахунком 423 у час& тині основних засобів і нематеріальних активів і незаверше& ного будівництва.

Стаття “Чистий прибуток (збиток) за звітний період” (ряд. 130) заповнюється на підставі даних форми № 2: переносяться показ& ники рядків 220 і 225, які відображаються за графою 8.

Розподіл прибутку

Три статті (чотири рядки) становлять зазначений розділ.

Стаття “Виплати власникам (дивіденди)” (ряд. 140) зменшує власний капітал підприємства. Оскільки дивіденди можуть ви& плачуватися як за рахунок прибутку підприємства, так і за ра& хунок резервного капіталу, то відповідні суми відображаються за графами 7–8.

Статті “Направлення прибутку до статутного капіталу” (ряд. 150) та “Відрахування до резервного капіталу” (ряд. 160) не зменшують власний капітал, бо на скільки поменшає показник за графою 8, на стільки ж збільшиться показник за графою 3 або(та) 7 (відпо& відно). Тобто власний капітал перерозподіляється відповідно до рішення учасників (засновників).

Внески учасників

Стаття “Внески в капітал” (ряд. 180) показує збільшення статутного (гр. 3), пайового (гр. 4), додатково вкладеного (гр. 5) капіталу за рахунок внесків учасників.

Стаття “Погашення заборгованості з капіталу” (ряд. 190) показує зменшення заборгованості учасників із внесків до статут& ного, пайового, додатково вкладеного капіталу, сума якої відо& бражається за графою 9.

Вилучення капіталу

Стаття “Викуп акцій (часток)” (ряд. 210) заповнюється у тому випадку, якщо залишилися на кінець звітного року ви& куплені протягом цього року акції власної емісії. Вартість та& ких акцій відображається за графою 10, збільшуючи вилуче& ний капітал, що, у свою чергу, зменшує власний капітал під& приємства.

Стаття “Перепродаж викуплених акцій (часток)” (ряд. 220) заповнюється у тому випадку, якщо протягом року перепродува& лися викуплені акції. Вартість викупу при цьому відображаєть& ся за графою 10, зменшуючи вилучений капітал, а власний капі& тал — збільшуючи або зменшуючи на різницю між вартістю пе& репродажу і номінальною вартістю.

Стаття “Анулювання викуплених акцій” (ряд. 230) запов& нюється у тому випадку, якщо протягом звітного року викупле& ні акції анулювалися, у результаті чого у графі 10 відображаєть&

ся зменшення вилученого капіталу, але одночасно відбувається і зменшення статутного капіталу.

Стаття “Вилучення частки в капіталі” (ряд. 240) заповню& ється у тому випадку, якщо учасникові, який виходить з това& риства, повертається його внесок. При цьому розмір внеску змен& шує статутний або пайовий капітал, а отже, відображається за графою 3 або 4. При цьому одночасно збільшується вилучений капітал, який відображається за графою 10.

Стаття “Зменшення номінальної вартості акцій” (ряд. 250) заповнюється у результаті проведення операції зменшення номі& нальної вартості. При цьому зменшується власний капітал під& приємства шляхом зменшення статутного капіталу за графою 3. Крім того, цю різницю відображають за графою 10.

Інші зміни у капіталі

У статті “Списання невідшкодованих збитків” (ряд. 260) під& приємства відображають суму таких збитків за рахунок джерел їх погашення. Такими джерелами можуть бути (передусім) ре& зервний капітал (гр. 7) і нерозподілений прибуток (гр. 8).

У статті “Безплатно отримані активи” (ряд. 270) відобража& ється вартість безплатно отриманих активів (основних засобів, незавершеного будівництва, нематеріальних активів), які збіль& шують інший додатковий капітал підприємства, — значить, ця вартість відображається за графою 6.

Стаття “Разом змін у капіталі” (ряд. 290) визначається ариф& метично як сума рядків 060 та 280 за графами 3–11.

Приклад

Підприємство має такі (умовні) показники у розділі 1 “Власний капітал” Пасиву форми № 1 “Баланс” за станом на 01.01.01.

Статутний капітал (рах. 40) — 5181 тис. грн; додатковий вкладений капітал (рах. 42) — 1779 тис. грн, інший додатковий капітал — 450 тис. грн; резервний капітал — 1320 тис. грн; нерозподілений прибуток — 150 тис. грн неоплачений капітал — 600 тис. грн. Протягом 2001 р. підприємство: дооцінило основні засоби на суму 40 тис. грн.


Таблиця 6.25

ЗВІТ про власний капітал

за ____________20___р.

Форма № 4 Код за ДКУД 1801005

Стаття

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

Залишок на початок року

010

90000

534

50000

17400

15744

Коригування

Зміна облікової політики

020

Виправлення помилок

030

Інші зміни

040

Скоригований зали& шок на початок року

050

90000

534

50000

17400

157441

Переоцінка активів:

Дооцiнка основних засобів

060

Уцінка основних засобiв

070

Дооцiнка незаверше& ного будівництва

080

Уцiнка незаверше& ного будівництва

090

Дооцiнка немате& рiальних активiв

100

0,9

Уцiнка нематерiаль&

110

них активiв

120

Чистий прибуток (збиток) за звітний період

130

19899,3

19809,3

Розподіл прибутку:

Виплати власникам

(дивіденди)

140

(1870)

(1870)

Спрямування при& бутку в статутний капітал

150

1800

(1800)



Закінчення табл. 6.25

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

Відрахування до

160

3

(3)

резервного капіталу

170

17

(17)

Внески учасників:

Внески в капітал

180

55880

(55880)

Погашення заборгованості

190

54140

54140

з капіталу

200

Вилучення капіталу:

Викуп акцій (часток)

210

165

7430

7430

Перепродаж викуплених акцій

(часток)

220

Анулювання викуплених акцій (часток)

230

(7430)

7430

Вилучення частки в капіталі

240

11

Зменшення номі& нальної вартості

250

Інші зміни в капіталі:

Списання невідшко& дованих збитків

260

Безкоштовно

270

2450

2450

отримані активи

280

12000

12000

Разом змін у капіталі

290

50250

12000

2450

16139,3

(1740)

79099,3

Залишок на кінець року

300

140250

12000

2450

50000

33679,3

(1740)

236539,3


Керівник __________________________________

Головний бухгалтер ________________________


6.6. Зміст Приміток до фінансових звітів

Згідно з П(С)БО 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності” Примітки до фінансових звітів — це сукупність показників і по& яснень, яка забезпечує деталізацію і обґрунтованість статей фі& нансових звітів, а також інша інформація, розкриття якої пе& редбачено відповідними положеннями (стандартами). Одна з ви& мог, що її висувають до Приміток, стосується обсягу інформації (рис. 6.1).

Рівновага між

перевантаженням

неясністю інформації

фінансових звітів надмірно

внаслідок її надмірного

докладними даними

узагальнення

Рис. 6.1. Критерій якості Приміток до фінансових звітів

Всі Примітки до фінансових звітів поділяються на такі скла& дові (рис. 6.2).

Рис. 6.2. Класифікація Приміток до фінансових звітів за змістом

Примітки доцільно подавати у такій послідовності:

1. Відповідність фінансових звітів вимогам П(С)БО.

2. Застосовані основи (основа) оцінки та облікової політики.

3. Допоміжна інформація до статей, наведених у складі кожногофінансового звіту в тому порядку, в якому подані кожна стаття і кожен фінансовий звіт.

4. Інші розкриття (непередбачені події, зобов’язання та розкриттяіншої фінансової інформації, розкриття нефінансової інфор& мації).

Ряд П(С)БО встановлюють вимоги до розкриття, які не стосу& ються безпосередньо певної статті фінансових звітів, а звітності в цілому (табл. 6.26).

Таблиця 6.26 Вимоги до Приміток щодо фінансової звітності в цілому

Інформація,

П(С)БО, який установлює

яка потребує розкриття

вимоги до Приміток

Виправлення помилок,

6 “Виправлення помилок і зміни

допущених при складанні фінансових звітів

у фінансових звітах”

Зміна облікової політики

6 “Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах”

Перегляд облікових оцінок

6 “Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах”

Події після дати Балансу

6 “Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах”

Об’єднання підприємств та його наслідки

19 “Об’єднання підприємств”

Консолідація фінансової звітності

20 “Консолідовані фінансові звіти”

Вплив змін валютних курсів

21 “Вплив змін валютних курсів”

Вплив зміни цін та інфляції

22 “Вплив зміни цін і інфляції”

Операції з пов’язаними сторонами

23 “Розкриття інформації про пов’язані сторони і сегменти діяльності”

Сегменти спільної діяльності

23 “Розкриття інформації

підприємства

про пов’язані сторони і сегменти діяльності”

6.7. Перевірка зіставлення показників форм фінансової звітності

Для впевненості у правильності складання бухгалтерського Балансу (форма № 1), Звіту про фінансові результати (форма № 2), Звіту про рух грошових коштів (форма № 3), Звіту про власний капітал (форма № 4) та Приміток до річної фінансової звітності необхідно перевірити взаємну узгодженість показників фінансової звітності. В цьому йому допомагають Методичні реко& мендації зіставлення показників форм фінансової звітності під& приємств (табл. 6.27).

Таблиця 6.27

Методичні рекомендації співставлення показників форм річної фінансової звітності підприємств

Показники, які

Порівняння показників

п/п

порівнюються

1

2

3

Форма № 1 “Баланс”

1

Рядок 010,

Форма № 1, рядок 011 мінус рядок 012,

графи 3 та 4

графи 3 та 4

2

Рядок 030,

Форма № 1, рядок 031 мінус рядок 032,

графи 3 та 4

графи 3 та 4

3

Рядок 080,

Форма № 1, сума рядків 010, 020, 030,

графи 3 та 4

040–070, графи 3 та 4

4

Рядок 160,

Форма № 1, рядок 161 мінус рядок 162,

графи 3 та 4

графи 3 та 4

5

Рядок 260,

Форма № 1, сума рядків 100–150, 160,

графи 3 та 4

170–250, графи 3 та 4

6

Рядок 280,

Форма № 1, сума рядків 080, 260, 270,

графи 3 та 4

графи 3 та 4

7

Рядок 380,

Форма № 1, сума рядків 300–340 плюс

графи 3 та 4

або мінус рядок 350 мінус рядки 360, 370, графи 3 та 4

8

Рядок 430,

Форма № 1, сума рядків 400, 410, 415, 420,

графи 3 та 4

мінус рядок 416, графи 3 та 4


1

2

3

9

Рядок 480,

Форма № 1, сума рядків 440–470,

графи 3 та 4

графи 3 та 4

10

Рядок 620,

Форма № 1, сума рядків 500–610,

графи 3 та 4

графи 3 та 4

11

Рядок 640,

Форма № 1, сума рядків 380, 430, 480, 620,

графи 3 та 4

630, графи 3 та 4

Форма № 2 “Звіт про фінансові результати”

12

Рядок 035, графа 3

Форма № 2, рядок 010 мінус рядки 015, 020,

025, 030

13

Рядок 050, графа 3

Форма № 2, рядок 035 мінус рядок 040

14

Рядок 055, графа 3

Форма № 2, рядок 040 мінус рядок 035

15

Рядок 100, графа 3

Форма № 2, сума рядків 050, 060 мінус рядки 070, 080, 090 або рядки 060 мінус рядки 055, 070, 080,090

16

Рядок 105, графа 3

Форма № 2, сума рядків 055, 070, 080, 090 мінус рядок 060 або сума рядків 070, 080, 090 мінус рядки 050 та 060

17

Рядок 170, графа 3

Форма № 2, сума рядків 100, 110, 120, 130 мінус рядки 140, 150, 160 або сума рядків 110, 120, 130 мінус рядки 105, 140,150, 160

18

Рядок 175, графа 3

Форма № 2, сума рядків 105, 140, 150, 160 мінус рядки 110, 120, 130 або сума рядків 140, 150, 160 мінус рядки 100, 110, 120, 130

19

Рядок 180, графа 3

Декларація про прибутки підприємства

20

Рядок 190, графа 3

Форма № 2, рядок 170 мінус рядок 180

21

Рядок 195, графа 3

Форма № 2, рядок 175 плюс рядок 180

22

Рядок 220, графа 3

Форма № 2, сума рядків 190, 200 мінус рядок 205 або рядок 200 мінус рядки 195 та 205

23

Рядок 225, графа 3

Форма № 2, рядок 205 мінус рядок 190, 200 або рядок 195 плюс рядок 205 мінус рядок 200

24

Рядок 280, графа 3

Форма № 2, сума рядків 230–270

1

2

3

Форма № 3 “Звіт про рух грошових коштів”

25

Рядок, графа 3

Форма № 2, рядок 170, графа 3

26

Рядок, графа 4

Форма № 2, рядок 175, графа 3

27

Рядок, графа 3

Форма № 2, рядок 260, графа 3

28

Рядок, графа 3

Форма № 2, сума рядків 110, 120, 130, мінус рядки 140, 150, 160, графа 3

29

Рядок, графа 4

Форма № 2, сума рядків 140, 150, 160 мінус рядки 110, 120, 130, графа 3

30

Рядок, графа 3

Форма № 2, рядок 140, графа 3

31

Рядок, графа 3

Форма № 3, різниця між сумою рядків 110–160, графа 3 і сумою рядків 030–050, графа 4

32

Рядок, графа 4

Форма № 3, різниця між сумою рядків 010, 030–050, графа 4 і сумою рядків 020–060, графа 3

33

Рядок, графа 3

Форма № 1, рядок 270, графа 3 мінус графа 4

34

Рядок, графа 4

Форма № 1, рядок 270, графа 4 мінус графа 3

35

Рядок, графа 3

Форма № 1, рядок 630, графа 4 мінус графа 3

36

Рядок, графа 4

Форма № 1, рядок 630, графа 3 мінус графа 4

37

Рядок, графа 3

Форма № 3, різниця між сумою рядків 070–110, графа 3 і сумою рядків 080–110, графа 4

38

Рядок, графа 4

Форма № 3, різниця між сумою рядків 070–110, графа 4 і сумою рядків 080–110, графа 3

39

Рядок, графа 3

Форма № 3, рядок 120, графа 3 мінус рядки 130, 140, графа 4

40

Рядок, графа 4

Форма № 3, рядок 120, графа 4 плюс рядки 130, 140, графа 4 або сума рядків 130 та 140, графа 4 мінус рядок 120, графа 3

41

Рядок, графа 3

Форма № 3, рядок 150, графа 3, плюс рядок 160, графа 3 або мінус рядок 160, графа 4

1

2

3

42

Рядок, графа 4

Форма № 3, рядок 150, графа 4 плюс рядок

160, графа 4 або мінус рядок 160, графа 3

43

Рядок, графа 3

Форма № 3, сума рядків 180–230, графа 3 мінус сума рядків 240–270, графа 4

44

Рядок, графа 4

Форма № 3, сума рядків 240–270, графа 4 мінус сума рядків 180–230, графа 3

45

Рядок, графа 3

Форма № 3, рядок 280, графа 3 плюс рядок

290, графа 3 або мінус рядок 290, графа 4

46

Рядок, графа 4

Форма № 3, рядок 280, графа 4 плюс рядок

290, графа 4 або мінус рядок 290, графа 3

47

Рядок, графа 3

Форма № 3, різниця між сумою рядків 310–330, графа 3 і сумою рядків 340–360, графа 4

48

Рядок, графа 4

Форма № 3, різниця між сумою рядків 340–360, графа 4 і сумою рядків 310–330, графа 3

49

Рядок, графа 3

Форма № 3, рядок 370, графа 3 плюс рядок

380, графа 3 або мінус рядок 380, графа 4

50

Рядок, графа 4

Форма № 3, рядок 370, графа 4 плюс рядок

380, графа 4 або мінус рядок 380, графа 3

51

Рядок, графа 3

Форма № 3, різниця між сумою рядків 170,

300, 390, графа 3 та 4

52

Рядок, графа 4

Форма № 3, різниця між сумою рядків 170,

300, 390, графа 4 та 3

53

Рядок, графа 3

Форма № 1, сума рядків 230, 240, графа 3

54

Рядок, графа 3

Форма № 3, рядок 040, графа 4

55

Рядок, графа 4

Форма № 3, рядок 040, графа 3

56

Рядок, графа 3

Форма № 1, сума рядків 230, 240, графа 4

57

Рядок, графа 3

Форма № 3, сума рядків 400, 410, 420, графа 3

58

Рядок, графа 3

Форма № 3, сума рядків 400,410, графа 3 мінус рядок 420, графа 4

59

Рядок, графа 3

Форма № 3, сума рядків 410, 420, графа 3 мінус рядок 400, графа 4

1

2

3

60

Рядок, графа 3

Форма № 3, рядок 410, графа 3 мінус сума рядків 400, 420, графа 4

Форма № 4 “Звіт про власний капітал”

61

Рядки 010,

Форма № 1, рядки 300–380, графа 3

графи 3–11

відповідно

62

Рядки 050,

Форма № 4, алгебра річна сума рядків 010,

графи 3–11

020, 030, 040, графи 3–11 відповідно

63

Рядки 130, графа 8

Форма № 2, рядок 220 або 225, графа 3

64

Рядок 150,

Форма № 4, рядок 150, графа 8

графа 3 (позитивне значення)

(негативне значення)

65

Рядок 160,

Форма № 4, рядок 160, графа 8

графа 7 (позитивне значення)

(негативне значення)

66

Рядки 290,

Форма № 4, алгебра річна сума рядків

графи 3–11

060–280, графи 3–11 відповідно

67

Рядки 300,

Форма № 4, алгебра річна сума рядків 050

графи 3–11

та 290, графи 3–11 відповідно

68

Рядки 300,

Форма № 1, графа 4, рядки 300–380,

графи 3–11

відповідно

69

Рядки 010–300,

Форма № 4, рядки 010–300, алгебра річна

графа 11

сума граф 3–10 відповідно

Форма № 5 “Примітки до річної фінансової звітності”

70

Рядки 110–080,

Форма № 5, рядки 010–080, графа 3 мінус

графа 14

графа 4, плюс графа 5, плюс або мінус графа 6, мінус або плюс графа 7, мінус графа 8, плюс графа 9, мінус графа 10, мінус графа 11, плюс або мінус графа 12, мінус або плюс графа 13, плюс графа 15 відповідно

71

Рядок 080, графи 3 та 14

Форма № 1, рядок 011, графи 3 та 4

72

Рядок 080, графи 4 та 15

Форма № 1, рядок 012, графи 3 та 4

73

Рядок 080,

Форма № 5, алгебра річна сума рядків

графи 3–15

010–070, графи 3–15 відповідно

1

2

3

74

Рядки 100–260,

Форма № 5, рядки 100–260, графа 3 мінус

графа 14

графа 4, плюс графа 5, плюс або мінус графа 6, мінус або плюс графа 7, мінус графа 8, плюс графа 9, мінус графа 10, мінус графа 11, плюс або мінус графа 12, мінус або плюс графа 13, плюс графа 15 відповідно

75

Рядок 260, графи 3 та 14

Форма № 1, рядок 031, графи 3 та 4

76

Рядок 280, графи 4 та 15

Форма № 1, рядок 032, графи 3 та 4

77

Рядок 280,

Форма № 5, алгебра річна сума рядків

графи 3–19

100–250, графи 3–19 відповідно

78

Рядок 340, графа 4

Форма № 1, рядок 020, графа 4

(розходження на суму авансових платежів для фінансування капітального будівництва)

79

Рядок 340, графи 3 та 4

Форма № 5, сума рядків 280–330, графи 3 та 4

80

Сума рядків

350–370, графа 4

Форма № 1, рядок 040, графа 4

81

Сума рядків

380–410, графа 4

Форма № 1, рядок 045, графа 4

82

Рядок 420, графа 5

Форма № 1, рядок 220, графа 4

83

Рядок 420,

Форма № 5, сума рядків 350–410,

графи 3, 4, 5

графи 3, 4, 5

84

Сума рядків

440–490, графа 3

Форма № 2, рядок 060, графа 3

85

Сума рядків

440–490, графа 4

Форма № 2, рядок 090, графа 3

86

Сума рядків

500–520, графа 3

Форма № 2, рядок 110, графа 3

87

Сума рядків

500–520, графа 4

Форма № 2, рядок 150, графа 3

88

Сума рядків 530, 550, 560, графа 3

Форма № 2, рядок 120, графа 3

1

2

3

89

Сума рядків

540–560, графа 4

Форма № 2, рядок 140, графа 3

90

Сума рядків 570–

610, 630, графа 3

Форма № 2, рядок 130, графа 3

91

Сума рядків 570–600, 620, 630, графа 4

Форма № 2, рядок 160, графа 3

92

Рядок 690, графа 3

Форма № 5, сума рядків 640–680, графа 3

93

Рядок 690, графа 3

Форма № 3, рядок 430, графа 3

94

Рядок 690, графа 3

Форма № 1, сума рядків 230, 240, графа 4

95

Рядок 780, графи 3–9

Форма № 5, сума рядків 710–770, графи 3–9

96

Рядки 710–780,

Форма № 5, рядки 710–780, сума граф 3, 4, 5

графа 9

мінус графи 6, 7

97

Рядок 780,

Форма № 1, сума рядків 400 та 410,

графа 3 та 9

графа 3 та 4

98

Сума рядків 800–

860, 880, графа 3

Форма № 1, рядок 100, графа 4

99

Рядок 870, графа 3

Форма № 1, рядок 110, графа 4

100

Рядок 890, графа 3

Форма № 1, рядок 120, графа 4

101

Рядок 900, графа 3

Форма № 1, рядок 130, графа 4

102

Рядок 910, графа 3

Форма № 1, рядок 140, графа 4

103

Рядок 920,

Форма № 5, сума рядків 800–910,

графи 3, 4, 5

графи 3, 4, 5

104

Рядок 940, графа 3

Форма № 1, рядок 161, графа 4

105

Рядок 950, графа 3

Форма № 1, рядок 210, графа 4

Форма № 2&м “Звіт про фінансові результати”

106

Рядок 220, графа 3

Форма № 2&м, рядок 035 мінус рядок 040, плюс рядок 060, мінус рядок 090, плюс рядок 130, мінус рядок 160, мінус рядок 165, плюс рядок 200, мінус рядок 205, мінус рядок 210


Закінчення табл.

1

2

3

107

Рядок 225, графа 3

Форма № 2&м, рядок 040 мінус рядок 035, мінус рядок 060, плюс рядок 090, мінус рядок 130, плюс рядок 160, плюс рядок 165, мінус рядок 200, плюс рядок 205, плюс рядок 210

При виявленні у фінансовій звітності незначних розбіжностей встановлюється їх причини. При потребі до звітності керівницт& во підприємства вносить необхідні корективи. Переконавшись у достовірності фінансової звітності, яка складена за даними бух& галтерського обліку, підтвердженого первинною документацією про господарську діяльність підприємства, необхідно підтверди& ти правильність її складання.

6.8. Особливості складання звітності у сільськогосподарських підприємствах

На підставі Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.99 № 986&XIV та По& рядку подання фінансової звітності, затвердженого Постановою КМ України від 28.02.2000 № 419, річну фінансову звітність підприємства (крім зведеної та консолідованої) подають органам, до сфери управління яких вони належать, трудовим колективам на їх вимогу, власникам (засновникам) відповідно до установчих документів, а також згідно із законодавством — іншим органам та користувачам, зокрема органам державної статистики, щодо використання бюджетних асигнувань, одержаних із державного бюджету, — органам Державного казначейства, а щодо викорис& тання асигнувань, одержаних з місцевих бюджетів, — фінансо& вим відділам місцевих органів виконавчої влади не пізніше 20 лю& того наступного за звітним року.

Конкретні терміни подання фінансової звітності для держав& них сільгосппідприємств у межах зазначеного вище терміну вста& новлює Міністерство аграрної політики України. Фінансову річ& ну звітність подають до Мінагрополітики у такому складі:

• баланс (форма № 1);

• звіт про фінансові результати (форма № 2);

• звіт про рух грошових коштів (форма № 3);

• звіт про власний капітал (форма № 4);

• примітки до фінансової звітності (форма № 5).

Також передбачено і статистичну звітність, а саме:

• форму № 50&с.&г. “Основні показники роботи сільгосппід& приємств за 20__ рік”, затверджену наказом Держкомстату України від 01.07.02 № 254;

• звіт про фінансові результати та дебіторську і кредиторську заборгованість (форма № 1&Б).

Заповнюючи форми № 1–5, керуються положеннями (стандар& тами) бухгалтерського обліку, затвердженими наказами Мініс& терства фінансів України та Методичними рекомендаціями з пла& нування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств, затвердженими на& казом Міністерства аграрної політики України від 18.05.01 № 132.

Щоб забезпечити достовірність показників фінансових звітів, перед їх складанням усі підприємства зобов’язані провести інвен& таризацію активів і зобов’язань — перевірити і документально підтвердити їх наявність, стан та оцінку.

Виконують це згідно з Інструкцією з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно&матеріальних ціннос& тей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердже& ною наказом Міністерства фінансів України від 11.08.94 № 69. Інвентаризують усі активи та зобов’язання підприємства (у тому числі й ті, що йому не належать і обліковуються на позабалан& сових рахунках), крім майна, цінностей, коштів і зобов’язань, інвентаризацію яких проводили після 1 жовтня звітного року.

Особливості інвентаризації грошових коштів у касі підприєм& ства викладено в Положенні про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженому постановою Прав& ління НБУ від 19.02.01 № 72.

За погодженням з Державним комітетом статистики України у формах фінансової звітності та формі № 50&с.&г., а також у зведених звітах вартісні показники вказують у тисячах гривень з одним десятковим знаком, натуральні — в центнерах, людино& години — в тисячах.

Форма № 1 “Баланс підприємства”. Показники на початок звіт& ного періоду переносять із річного звіту за минулий рік (графа 4).

Основні засоби, прийняті у фінансову оренду, обліковують на Балансі орендаря, а в операційну — на забалансових рахун& ках.

У статті “Довгострокові фінансові інвестиції” відображають активи, які підприємство утримує для збільшення прибутку за рахунок відсотків, дивідендів тощо, зростання вартості капіталу або отримання інших вигід (акції переробних і сервісних підпри& ємств АПК, пайові внески до статутних капіталів кооперативів тощо). Якщо інвестор суттєво впливає на такі підприємства (во& лодіє 20–50 % акцій), то такі вкладення обліковують та оціню& ють за методом участі в капіталі.

У статті “Довгострокова дебіторська заборгованість” показують заборгованість фізичних та юридичних осіб, яка не виникає в ході нормального операційного циклу (проміжку часу між при& дбанням запасів для здійснення діяльності та отриманням кош& тів від реалізації виробленої з них продукції або товарів і послуг) та буде погашена після дванадцяти місяців з дати Балансу.

У статті “Відстрочені податкові активи” фіксують суму подат& ку на прибуток, що підлягає відшкодуванню в наступних періо& дах внаслідок тимчасової різниці між обліковою та податковою базами оцінки.

До статті “Виробничі запаси” потрапляє вартість активів, об& лік яких ведуть на рахунках 20 “Виробничі запаси” і 22 “Мало& цінні та швидкозношувані предмети”.

У статті “Товари” показують вартість товарів, придбаних для наступного продажу, без торгових націнок.

У статтях “Дебіторська заборгованість із внутрішніх розрахун& ків” і “Поточні зобов’язання з внутрішніх розрахунків” учасники спільної діяльності без створення юридичної особи відображають дебіторську або кредиторську заборгованість у рамках спільної діяльності.

Дебетовий залишок на рахунку 48 “Цільове фінансування і цільові надходження” входить до статті “Інша поточна дебітор& ська заборгованість”.

У статті “Статутний капітал” відображають загальну суму внесків власників (учасників) до капіталу підприємства. Нага& дуємо, що рахунки обліку статутного капіталу та джерел фінан& сування не кореспондують при нарахуванні амортизації, опера& ціях з основними засобами та капітальними інвестиціями. Стат&

ті “Пайовий капітал”, “Неоплачений капітал” і “Вилучений ка& пітал” заповнюють тільки недержавні підприємства.

Показники рядків 012, 032, 162, 350, 360, 370 (при збит& ках) Балансу наводять в дужках як такі, що вираховують.

У статті “Нерозподілений прибуток (непокриті збитки)” під& приємство показує суму нерозподіленого прибутку або в дуж& ках — суму непокритих збитків.

Одержані кошти цільового фінансування на витрати некапі& тального характеру визнають доходом у період їх здійснення. Плату за користування дитячими дошкільними закладами у складі цільового фінансування не відображають, а включають до інших операційних доходів підприємства.

Кошти цільового фінансування, використані на капітальні ін& вестиції, списують у дебеті рахунка 48 в кредит рахунка 69 “До& ходи майбутніх періодів”. При введенні в експлуатацію необорот& них активів і нарахуванні амортизації на її суму визнають дохід звітного періоду і зменшують на неї доходи майбутніх періодів.

Форма № 2 “Звіт про фінансові результати”. Звіт запов& нюють відповідно до вимог, викладених у П(С)БО 3. Графа 4 “За попередній період” переносять із річного звіту за попередній рік (графа 3).

Розділ І “Фінансові результати”

Дохід (виручку) від реалізації продукції (товарів, робіт, по& слуг) відображають у рядку 010 за принципом відвантаження незалежно від термінів одержання грошових коштів (чи їх екві& валентів) від покупців (замовників) і без вирахування із доходів сум наданих знижок, повернення проданих товарів і непрямих податків (ПДВ, акцизний збір тощо).

Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) визначають за П(С)БО 1 “Витрати”, а реалізованих товарно&ма& теріальних цінностей — за П(С)БО 9 “Запаси”. Суми фіксова& ного сільськогосподарського податку на підставі Методичних реко& мендацій протягом року належать до загальновиробничих витрат, а в кінці року розподіляють на собівартість продукції пропор& ційно площі зайнятих сільськогосподарських угідь. До собівар& тості не включають адміністративні витрати, а також витрати на збут, відображені в окремих рядках Звіту про фінансові резуль& тати.

До статті “Інші операційні доходи” потрапляють доходи від реалізації виробничих запасів, малоцінних і швидкозношуваних предметів, від операційної оренди, операційних курсових різниць, реалізації іноземної валюти, списання кредиторської заборгова& ності, суми отриманих асигнувань і субсидій, штрафів, пені, не& доїмок та ін.

У статті “Інші операційні витрати” відображають собівартість реалізованих виробничих запасів, іноземної валюти, втрати від знецінення запасів, виявлені недостачі і втрати від псування цін& ностей, визнані штрафи, пені, неустойки, витрати на утримання об’єктів соціально&культурної сфери, відрахування на створення резерву сумнівних боргів і суми списаної безнадійної дебіторської заборгованості, витрати за рахунок коштів цільового фінансу& вання в межах, що відповідають його умовам.

У статті “Дохід від участі в капіталі” показують дохід від інвестиційної діяльності в асоційовані, дочірні або спільні під& приємства, облік яких ведуть за методом участі в капіталі.

У статті “Інші фінансові доходи” показують дивіденди, відсотки та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім дохо& дів, які обліковують за методом участі в капіталі).

До статті “Інші доходи” записують дохід від реалізації фінансо& вих інвестицій, необоротних активів, майнових комплексів, неопе& раційних курсових різниць, безоплатно отриманих активів, спи& сання кредиторської заборгованості, яка не виникла під час опера& ційного циклу, після закінчення терміну позовної давності.

У статті “Фінансові витрати” відображають витрати на спла& ту процентів та інші, пов’язані із залученням позикового капі& талу.

У статті “Інші витрати” наводять собівартість реалізованих фінансових інвестицій, необоротних активів, майнових комплексів; витрати від неопераційних курсових різниць, уцінки необорот& них активів і фінансових інвестицій, витрати на ліквідацію не& оборотних активів, залишкову вартість ліквідованих (списаних) необоротних активів та інші витрати звичайної діяльності.

У статті “Податок на прибуток від звичайної діяльності” вка& зують суму податку на прибуток, нараховану відповідно до П(С)БО 1 “Податок на прибуток”.

У статтях “Надзвичайні доходи” і “Надзвичайні вигоди” відо& бражають відповідно: невідшкодовані втрати від надзвичайних

подій (стихійного лиха, пожеж, техногенних аварій, включаючи витрати на запобігання виникненню таких втрат), доходи і ви& трати від інших подій і операцій, які відповідають визначенню надзвичайних подій, за вирахуванням витрат, які становлять собівартість продукції (робіт, послуг), що вироблена і спожита самим підприємством. Собівартість реалізованих товарів, запа& сів, іноземної валюти у цьому розділі не наводиться.

Розділ II “Елементи операційних витрат”

Тут наводять елементи операційних витрат (на виробництво і збут, управління та інші операційні витрати), понесених підпри& ємством у процесі господарської діяльності протягом звітного періоду, за вирахуванням витрат, які становлять собівартість продукції (робіт, послуг), що вироблена і спожита самим підпри& ємством.

У статті “Матеріальні затрати” записують вартість витраче& них у виробництві (крім продукту власного виробництва) сиро& вини і основних матеріалів, палива, енергії, будівельних матеріалів і запасних частин, тари, допоміжних та інших матеріалів. Вар& тість поворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, до елементу операційних витрат не включаються.

У статті “Витрати на оплату праці” показують витрати на виплату заробітної плати, премій і заохочень відповідно до прий& нятої на підприємстві системи оплати праці і стимулювання, матеріальна допомога, компенсаційні витрати, оплата відпусток та іншого невідпрацьованого часу, інші витрати на оплату праці.

У статті “Відрахування на соціальні заходи” наводять відраху& вання на пенсійне і соціальне страхування (у тому числі стра& хування на випадок безробіття) та інші соціальні заходи, відра& хування на індивідуальне страхування персоналу.

До статті “Амортизація” потрапляє амортизація основних за& собів, нематеріальних активів та інших необоротних матеріаль& них активів, нарахована згідно з правилами бухгалтерського обліку.

До статті “Інші операційні витрати” включають роботи і по& слуги сторонніх організацій, суми податків і зборів (обов’язко& вих платежів), крім податків на прибуток, втрати від курсових різниць, знецінення запасів, псування цінностей, списання та уцінки активів, суми фіксованих санкцій, а також витрати на

відрядження, на послуги зв’язку, плату за розрахунково&касове обслуговування тощо.

Зверніть увагу: сума всіх витрат операційної діяльності в роз& ділі 1 форми № 2 може відрізнятися від суми витрат за елемен& тами операційних витрат з розділу II (зокрема, на зміну залиш& ків незавершеного виробництва, готової продукції та напівфаб& рикатів власного виробництва).

Форма № 3 “Звіт про рух грошових коштів”. Його зміст і загальні вимоги до розкриття статей визначає П(С)БО 4. Еквіва& лентами грошових коштів виступають казначейські векселі, де& позитні сертифікати та інші короткострокові високоліквідні фі& нансові інвестиції.

Негрошові операції (отримання активів шляхом фінансової оренди, бартерні операції, придбання активів шляхом емісії ак& цій тощо) та дані про внутрішні зміни у складі грошових коштів та їх еквівалентів (наприклад, надходження коштів з банку до каси підприємства) у Звіті про рух грошових коштів не розкри& вають.

Форма № 4 “Звіт про власний капітал”. У ньому відобража& ють зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду. Власний капітал — це частка в активах під& приємства, що залишається після вирахування його зобов’язань. Порядок складання звіту регулює П(С)БО 5 “Звіт про власний капітал”.

У статтях “Залишок на початок року” та “Залишок на кінець року” відображають суми власного капіталу, наведені в Балансі підприємства, на початок і кінець звітного періоду відповідно.

У графі “Статутний капітал” указують зафіксовану в установ& чих документах загальну вартість внесків власників (учасників) до капіталу підприємства. Збільшують або зменшують статут& ний капітал виключно за рішенням власників (учасників) під& приємства. Переоцінки активів або дооцінки чи уцінки основних засобів, незавершеного будівництва і нематеріальних активів че& рез статутний капітал не проводять.

У графі “Резервний капітал” наводять суму резервів, створе& них за рахунок нерозподіленого прибутку відповідно до чинного законодавства або установчих документів підприємства.

У статтях “Зміна облікової політики”, “Виправлення поми& лок”, “Інші зміни” показують суми коригувань, передбачених

П(С)БО 6 “Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах”. Виправлення помилок, допущених при складанні фінансових звітів у попередніх роках, здійснюють шляхом коригування сальдо не& розподіленого прибутку на податок звітного року, якщо такі помилки впливають на величину нерозподіленого прибутку (по& переднього збитку). За цим стандартом змінами в обліковій по& літиці вважають зміни, що виникли внаслідок зміни статутних вимог (підприємство приватизувалося, змінило організаційно& правову форму тощо), вимог органу, який затверджує положен& ня бухгалтерського обліку, або якщо такі зміни забезпечують достовірне відображення подій або операцій у фінансовій звітно& сті підприємства.

Необхідність у користуванні у зв’язку з іншими змінами може виникнути, наприклад, через події, які відбудуться після дати балансу (їх перелік міститься у додатку до П(С)БО 6).

Форма № 5 “Примітки до річної фінансової звітності”. Сюди потрапляють показники і пояснення, що забезпечують деталіза& цію і обґрунтованість статей фінансових звітів, та інша інформа& ція, розкриття якої передбачене відповідними положеннями (стан& дартами) бухгалтерського обліку. Розкривають таку інформацію у вигляді, обраному бухгалтером письмово (таблицею, графіком тощо).

Різниця між сумою дебіторської заборгованості за Балансом, відображеною у рядках 161 і 210 (графа 4), та сумою заборгова& ності, відображеною у рядках 940 і 950 граф 4–6 Приміток, показує наявність заборгованості, яка не погашена більше року.

При заповненні розділу “Недостачі і втрати від псування цін& ностей” необхідно керуватись П(С)БО 9 “Запаси” та інструктив& ними матеріалами із застосування позабалансового рахунка 07 “Списані активи”.

Форма № 50&с.&г. “Основні економічні показники роботи сіль& госппідприємств за 20__ рік”. При її складанні особливу увагу звертають на таке. У І розділі форми № 50&с.г. відображають виробництво та реалізацію тільки власної сільгосппродукції. Куп& лену продукцію у формі не відображають.

У графах 4–6 не показують продукцію, направлену на перероб& ку як на власні переробні підприємства, так і на давальницьких умовах, тому що її не можна вважати реалізованою. Сюди запи& сують продукцію, продану заводам для її переробки, продукцію,

що залишається у власності заводу в рахунок оплати послуг із переробки, та реалізовану власну сільгосппродукцію, перероб& лену на власних виробничих потужностях. Продукцію, придба& ну в інших підприємств, у формі № 50&с.&г. не відображають, адже після переробки готова продукція, куплена у підприємства& переробника, вже не є власною.

Реалізовану власну продукцію, перероблену на власних вироб& ничих потужностях, показують за кодами 0220–0250 форми № 50&с.&г.

У графі 2 “Собівартість основної продукції” платники фіксо& ваного сільгоспподатку зазначають його суми (окремо за кож& ним кодом або видом продукції).

Суму нарахованого (сплаченого) фіксованого сільськогоспо& дарського податку протягом року відносять до загальновиробни& чих витрат (рахунок 91).

У кінці звітного періоду (року) цю суму розподіляють між об’єктами обліку витрат рослинництва пропорційно до площі угідь, зайнятих відповідними культурами.

Якщо з однієї й тієї ж площі зібрано два врожаї, то на кожну культуру відносять половину нарахованої суми податку.

Платники фіксованого сільськогосподарського податку не по& винні заповнювати код 0285 “Відрахування на соціальні заходи” у розділі II форми № 50&с.&г. Суми цього податку такі платники показують за кодом 0345 “Інші витрати (включаючи плату за оренду)”.

Варто також зазначити, що за кодом 0345 у формі № 50&с.&г. орендарі повинні відображати орендну плату за земельні частки (паї) і майнові паї та витрати, пов’язані з підтриманням орен& дованих земельних і майнових паїв у належному технічному стані, включаючи витрати на проведення поточних і капіталь& них ремонтів. А за кодами 0350 і 0351 треба окремо виділяти суми орендної плати відповідно за земельні частки (паї) та май& нові паї.

Суми отриманих сільськогосподарськими товаровиробниками дотацій не включають до складу виробничої собівартості основ& ної і реалізованої продукції (графи 2, 5) та доходу (виручки) від реалізації (графа 6). Їх показують у формі № 50&с.&г. за кодом 0366 “Інші операційні доходи”. До того ж у графі 5 показують собівартість реалізованої продукції без акцизного збору, а у гра&

фі 6 — дохід (виручку) від реалізації продукції разом з акцизним збором. Таким чином, для обчислення валового прибутку (збит& ку) (код 0360 мінус код 0365) від результату від реалізації про& дукції (робіт, послуг) (код 0270, графи 6 мінус графа 5) необхід& но відняти суму акцизного збору (код 0221).

Показники розділу III форми № 50&с.&г. треба обов’язково ув’язати з відповідними показниками форми № 2 “Звіт про фі& нансові результати” (табл. 6.28).

Таблиця 6.28

Таблиця перевірки

основних показників статистичної форми № 50&с.&г.

“Основні економічні показники сільгосппідприємства за 2002 рік”

Показники, що

Порівнювальні показники

п/п

порівнюються

1

2

3

1

Код 0010,

Форма № 50&с.&г., сума кодів 0020, 0040–0120,

графи 2, 3, 5, 6

відповідно графи 2, 3, 5, 6

2

Код 0020, графи 2,

Форма № 50&с.&г., сума кодів 0025, 0030,

3, 5, 6 більше

відповідно графи 2, 3, 5, 6

3

Код 0130,

Форма № 50&с.&г., сума кодів 0140–0210,

графи 2, 3, 5, 6

відповідно графи 2, 3, 5, 6

4

Код 0220, графи 2,

Форма № 50&с.&г., сума кодів 0230–0250,

3, 5, 6 більше

відповідно графи 2, 3, 5, 6

5

Код 0270,

Форма № 50&с.&г., сума кодів 0010, 0130, 0220,

графи 2, 3, 5, 6

0260, відповідно графи 2, 3, 5, 6

6

Код 0270, графа 6

Форма № 2, код 010 мінус код 015, графа 3

7

Код 0290,

Форма № 50&с.&г., сума кодів 0295–0335,

графи 1, 2, 3

відповідно графи 1, 2, 3

8

Код 0295, графа 1

Форма № 50&с.&г., код 0295, графа 2

9

Код 0300, графа 1

Форма № 50&с.&г., код 0300, графа 3

10

Код 0301, графа 1

Форма № 50&с.&г., код 0301, графа 3

11

Код 0310, графа 1

Форма № 50&с.&г., код 0310, графа 2

12

Код 0345, графи 1,

Форма № 50&с.&г., код 0350, 0351,

2, 3 більше

відповідно графи 1, 2, 3

Закінчення табл. 6.28

1

2

3

13

Код 0355, графи 1,

Форма № 50&с.&г., сума кодів 0280, 0285, 0290,

2, 3

0340, 0345, відповідно графи 1, 2, 3

14

Коди відповідно

Форма № 50&с.&г., коди відповідно з 0280

з 0280 до 0355, графа 1 більше або дорівнює

до 0355, сума граф 2 і 3

15

Код 0340, графа 1 менше

Форма № 2, код 260, графа 3

16

Коди відповідно

Форма № 2, коди відповідно 240, 250,

0280, 0285, графа 1 менше

графа 3

17

Код 0221, графа 1

Форма № 2, код 020, графа 3

18

Код 0360, графа 1

Форма № 2, код 050, графа 3

19

Код 0365, графа 1

Форма № 2, код 055, графа 3

20

Код 0360 мінус

Форма № 50&сг, код 0270, графа 6 мінус

код 0365, графа 1

графа 5, мінус код 0221, графа 1

21

Код 0366, графа 1

Форма № 2, код 060, графа 3

22

Код 0367, графа 1

Форма № 2, код 070, графа 3

23

Код 0368, графа 1

форма № 2, код 080, графа 3

24

Код 0369, графа 1

Форма № 2, код 090, графа 3

25

Код 0370, графа 1

форма № 2, код 130, графа 3

26

Код 0375, графа 1

Форма № 2, код 160, графа 3

27

Код 0380, графа 1

форма № 2, код 220, графа 3

28

Код 0385, графа 1

Форма № 2, код 225, графа 3

29

Код 0450, графи 1,

Форма № 50&с.&г., суми кодів 0451–0453,

2 більше

відповідно графи 1, 2

30

Коди відповідно

Коди відповідно 0450, 0451, 0452, 0453,

0450, 0451, 0452, 0453, графа 1 біль& ше або дорівнює

графа 2

Звітність фермерських (селянських) господарств. Як юридич& на особа фермерське господарство згідно з чинним законодавст& вом зобов’язане здійснювати розрахунки з бюджетом та склада& ти фінансову і статистичну звітність.

Фермерське господарство за характером своєї виробничої дія& льності й структурним складом прирівнюється до суб’єктів ма& лого підприємництва, для яких встановлено скорочену за показ& никами фінансову звітність у складі Балансу (ф. № 1&м) і Звіту про фінансові результати (ф. № 2&м) та річну форму статистич& ного спостереження ф. № 2 (ферм) “Основні показники господар& ської та фінансової діяльності селянського (фермерського) госпо& дарства”.

У формі № 1&м “Баланс” у складі статей “Виробничі запаси” (код 100) включають “валову заборгованість замовників за буді& вельними контрактами”, тобто понесені витрати за незакінче& ними будівельними контрактами.

У складі статті “Інші оборотні активи” (код 250) наводять, зокрема, вартість грошових документів і сальдо субрахунка “По& даткові зобов’язання” рахунка 64 “Розрахунки за податками й платежами”. Відповідно, сальдо субрахунка “Податковий кре& дит” рахунка 64 “Розрахунки за податками й платежами” і суму валової заборгованості замовникам за будівельними конт& рактами відносять до статті “Інші поточні зобов’язання” (код 610).

У формі № 2&м “Звіт про фінансові результати” показують доходи, одержані фермерським господарством за звітний період, і витрати, понесені господарством за цей же період, а також податки, які фермерське господарство нараховує до сплати за результатами діяльності за звітний період. Завдяки внесеним наказом № 989 змінам у цій формі звітності у статті “Інші операційні витрати” (код 090) ф. № 2&м наводять: собівар& тість реалізованих оборотних активів (крім готової продукції, товарів і фінансових інвестицій), відрахування на створення резерву сумнівних боргів і суму списаних безнадійних боргів, втрати від знецінення виробничих запасів, втрати від опера& ційних курсових різниць, визнані економічні санкції, відраху& вання для забезпечення відшкодування наступних операцій& них витрат, інші витрати, пов’язані з операційною діяльністю підприємства.

Для відображення витрат за нарахованими до сплати сумами єдиного податку, спеціального торгового патенту або сум фіксо& ваного сільськогосподарського податку у ф. № 2&м ввели новий рядок 131, де записують конкретну назву податку на суму, на& лежну до сплати.

У статті “Інші звичайні витрати” показують: витрати на сплату відсотків та інші витрати підприємства, пов’язані із залученням позикового капіталу; втрати від участі в капіталі; собівартість реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів, майно& вих комплексів; втрати від уцінки фінансових інвестицій та не& оборотних активів; інші витрати, які виникають у процесі зви& чайної діяльності, але не пов’язані з операційною діяльністю підприємства.

Особливістю статистичного обліку в сільському господарстві є те, що його ведуть за функціональною ознакою, тобто облік охоплює всіх сільськогосподарських товаровиробників незалеж& но від їх основного виду діяльності, а також за територіальним принципом, тобто за місцем знаходження сільськогосподарських ресурсів (землі, поголів’я), а не за місцем реєстрації господарств.

Основною річною формою статистичної звітності господарської діяльності фермерських господарств є ф. № 2 (ферм) “Основні показники господарської та фінансової діяльності селянського (фермерського) господарства”. Її затверджено наказом Держком& стату України від 01.07.02 № 254.

У розділі І “Чисельність працівників” показують загальну чи& сельність працюючих у господарстві. Членами господарства мо& жуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 16&річного віку, та інші родичі або наймані працівники, які працюють за трудовою угодою.

У розділ II “Використання землі” вносять всю земельну пло& щу в гектарах з точністю до сотих, а також земельні ділянки, орендовані для виробничих цілей. Сільськогосподарські угіддя показують за видами: рілля, перелоги, сади, ягідники, виноград& ники (крім посадок захисних насаджень), сінокоси, вигони на пасовища. Окремим рядком виділяють площу землі, взяту в орен& ду за земельні сертифікати і земельні частки (паї) (здану в орен& ду землю не показують).

У розділах III і IV показують фінансові результати та витра& ти на виробництво продукції відповідно до чинних вимог П(С)БО 1

“Дохід”, П(С)БО 9 “Запаси”, П(С)БО 1 “Витрати” та ін. Основ& ні показники статистичної звітності повинні узгоджуватися і відповідати показникам фінансової звітності за ф. № 1&м та ф. № 2&м.

Важливим розділом у ф. № 2 (ферм) є розділ V “Реалізація сільськогосподарської продукції власного виробництва”. Фермер& ське господарство використовує її показники для визначення можливості переходу на сплату фіксованого сільськогосподарсь& кого податку.

У цьому розділі відображають операції з реалізації продукції власного виробництва, які обліковують на рахунку 70 “Доходи від реалізації” без урахування сум податку на додану вартість. Тут показують також продукцію (в натурі), продану протягом звітного року торговельним підприємствам, а також заготівель& ним і переробним організаціям у рахунок погашення заборгова& ності за фіксованим сільськогосподарським податком.

Давальницька сировина не входить до обсягів реалізованої продукції. З продукції рослинництва у загальні обсяги реалізації зернових не включають дані, а обсяги, що передані хлібоприй& мальним підприємствам на відповідальне безкоштовне зберігання. З продукції тваринництва худобу та птицю показують в живій вазі з приростом, але без урахування ваги племінної худоби та птиці, а також худоби, реалізованої для переробки біофабрикам та біокомбінатам.

Кількість органічних добрив (гною, різних компостів, пта& шиного посліду та ін.) показують у кількості, що була внесена під урожай поточного року під пари і зяб у розділі VI ф. № 2 (ферм).

Сільськогосподарську техніку, яка є власністю господаря (роз& діл VII), записують у загальній кількості на звітну дату (працю& ючу і непрацюючу) в розрізі видів, марок і потужностей. Сумар& ну потужність електродвигунів та електроустановок, що обслу& говують виробничий процес, перераховують у кінські сили мно& женням потужності в кіловатах на коефіцієнт 1,36.

Потужність легкових автомобілів, автобусів та інших автомо& білів невиробничого призначення не включають до розрахунку.

До фактичних витрат на придбання сільськогосподарської тех& ніки включають вартість техніки і обладнання, взятого у фінан& совий лізинг.

Також обов’язково у звітності (розділ IX) показують вартість та суму Знос (амортизація) у нематеріальних активів, якщо вони є в господарстві.

Показники фінансової і статичної звітності наводять у тися& чах гривень з одним десятковим знаком.

Терміни подання фінансової звітності визначені постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 № 419: річна — не пізніше 20 лютого наступного за звітним року. Статистичну звіт& ність також слід скласти і подати до 20 лютого.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Бухгалтерська звітність, її виникнення, значення та завдання.

2. Класифікація звітності.

3. Види звітності на сучасному етапі та взаємозв’язок між ними.

4. Нормативна база до складання звітності.

5. Порядок подання фінансової звітності.

6. Якісні характеристики фінансової звітності.

7. Принципи підготовки фінансової звітності.

8. Основні компоненти фінансової звітності.

9. Елементи фінансової звітності.

10. Призначення Балансу та його структура.

11. Актив Балансу. Визначення і оцінка активів.

12. Класифікація активів.

13. Особливості оцінки та відображення у Балансі необоротних активів.

14. Пасив Балансу, його загальна характеристика.

15. Визначення, оцінка та класифікація статей Пасиву.

16. Визначення, оцінка та класифікація зобов’язань.

17. Особливості оцінки та відображення у Балансі довгострокових зо&бов’язань.

18. Склад поточних зобов’язань та їх подання у Балансі.

19. Загальна характеристика Звіту про фінансові результати.

20. Визнання та оцінка доходів і витрат у Звіті про фінансові резуль&тати.

21. Структура Звіту про фінансові результати.

22. Класифікація доходів і витрат у Звіті про фінансові результати.

23. Визначення чистого прибутку (збитку) звітного періоду у Звіті профінансові результати.

24. Визначення економічних елементів операційних витрат у Звіті профінансові результати.

25. Загальна характеристика Звіту про власний капітал.

26. Визначення, визнання, оцінка і функції власного капіталу.

27. Класифікація і складові власного капіталу.

28. Характеристика статей власного капіталу та порядок їх відображенняу Балансі.

29. Структура і зміст статей Звіту про власний капітал.

30. Порядок складання Звіту про власний капітал.

31. Призначення Звіту про рух грошових коштів.

32. Послідовність складання Звіту про рух грошових коштів.

33. Структура Звіту про рух грошових коштів.

34. Подання інформації про рух грошових коштів в результаті опера&ційної діяльності.

35. Визначення руху коштів внаслідок інвестиційної діяльності.

36. Визначення руху коштів внаслідок фінансової діяльності.

37. Призначення і склад приміток.

38. Розкриття інформації в примітках до Балансу про нематеріальніактиви.

39. Розкриття інформації в примітках до Балансу про основні засоби.

40. Розкриття інформації в примітках до Балансу про фінансові інвес&тиції.

41. Розкриття інформації в примітках до Балансу про запаси.

42. Розкриття інформації в примітках до Балансу про дебіторську забор&гованість.

43. Розкриття інформації в примітках до Балансу про зобов’язання.

44. Розкриття інформації про доходи в примітках до Звіту про фінан&сові результати.

45. Розкриття інформації про витрати в примітках до Звіту про фінан&сові результати.

46. Розкриття інформації про власний капітал у примітках до фінан&сових звітів.

47. Розкриття інформації про рух грошових коштів у примітках до фі&нансових звітів.

Розділ VII

7.1. Загальні питання автоматизації обліку

Ефективність роботи бухгалтера, аналітика та управлінця на підприємстві суттєво підвищується завдяки засобам інформати& зації та автоматизації документообігу, які дозволяють оператив& но накопичувати відповідні бази даних про наслідки господар& ської діяльності та використовувати їх для формування редагу& вання і друку вихідних документів, квартальних, піврічних і річних звітів, а також надавати інформаційні послуги відповід& ним організаціям, ланкам управління щодо ефективності робо& ти, підвищувати ефективність праці аудиторів, ревізорів.

Мікроекономічний механізм повинен сприяти виконанню кон& кретних завдань, що стоять перед підприємством у конкретний період, у конкретній ситуації, і одночасно відповідати інтересам усіх зацікавлених осіб. Ефективність цього процесу пов’язана з функціонуванням сфери, що обслуговує систему управління під& приємствами та становить основу його інформаційного забезпе& чення — сферою бухгалтерського обліку.

У питаннях створення відділів інформатизації та автоматиза& ції документообігу бухгалтерської служби є багато недоречнос& тей та недоліків, які гальмують розвиток інформаційної мережі, що знижує ефективність нових та новітніх інформаційних тех& нологій. Серед них слід виділити такі:

• використання різноманітних програмних засобів як нових, так і застарілих, значно ускладнює обслуговування інформа& ційної системи та знижує ефект її впровадження;

• усунення окремих недоліків різноманітних програмних засо& бів може перейти в повсякденну проблему, що потребує ство& рення засобів моніторингу стану всієї інформаційної мережі;

• відсутність нормативної бази для регулювання автоматизова& ної форми обліку на вітчизняному рівні.

Сьогодні багатьох керівників не задовольняє рівень автома& тизації на підприємстві. Фізично і морально застарілі інформаційні системи, різноманітний набір програм та окремих автоматизо& ваних робочих місць не в змозі забезпечити керівників оператив& ною і достовірною інформацією, яка необхідна для прийняття управлінських рішень.

Недосконалість системи управління призводить до зниження прибутковості діяльності підприємства, нестійкого становища на ринку товарів і послуг. Витрати на обслуговування і доробку інформаційних систем автоматизації мають тенденцію до підви& щення, а фактичний результат від їх використання залишається на незадовільному рівні. Розробка заказаних інформаційних бух& галтерських систем досить дорога і займає багато часу при відсут& ності гарантії очікуваного результату.

Тому досить актуальною залишається проблема дослідження можливостей програмного забезпечення для автоматизації бух& галтерського обліку і прийняття на їх підставі ефективних управ& лінських рішень. Перед науковцями стоїть завдання розробки та вдосконалення бухгалтерського обліку на підприємствах, галу& зях народного господарства як основного джерела інформаційно& го забезпечення користувачів усіх рівнів в умовах використання інформаційних технологій.

Інформаційні бази мають забезпечувати як мінімум шестирів& неву функціональну обробку інформації.

І. Загальні організаційні принципи побудови підприємства : проектування автоматизованої системи управління під специфіку конкретного підприємства; оптимізація бізнесу, процесів відпо& відно до нової або існуючої системи управління; визначення об& лікової політики підприємства; удосконалення організації доку& ментообігу, складання звітності, бухгалтерського, складського та інших видів обліку; створення єдиного інформаційного прос& тору для всіх служб управління.

ІІ. Оперативні принципи управління підприємством : управ& ління закупками — матеріально&технічне забезпечення, управлін&

ня реалізацією — збут продукції, управління бартерними опера& ціями та взаєморозрахунками, управління запасами — рух і наяв& ність матеріальних цінностей та малоцінних і швидкозношуваних предметів, управління консигнаційними операціями, управління реалізацією через торговельні комплекси з використанням сучас& них реєстрів розрахункових операцій, управління договірними зобов’язаннями, розрахунками з постачальниками і покупцями, управління фінансами підприємства, здійснення моніторингу, управління витратами виробництвом, управління проектами, управління собівартістю продукції — товарів, послуг, управління персоналом, обліком кадрів, управління автотранспортом тощо.

Вирішення завдань бухгалтерського, податкового обліку від& бувається без додаткових витрат, шляхом вторинної обробки даних оперативного управління. Таким чином, первинним є управ& ління, а бухгалтерський облік — необхідний засіб для контролю, складання документів.

ІІІ. Комплексна обробка інформації відповідно до національ них положень (стандартів) бухгалтерського обліку : готівкові та безготівкові операції підприємства, облік валютних операцій, облік товарно&матеріальних цінностей, облік необоротних акти& вів, облік праці і заробітної плати, облік фактичних витрат, ведення головної книги та складання Балансу, ведення податко& вого обліку, формування консолідованої звітності, формування бухгалтерської та фінансової звітності за міжнародними стан& дартами.

ІV. Контролюючі функції : контроль за виконанням планів, проектів, контроль за кошторисом витрат, контроль за взаємни& ми фінансовими зобов’язанннями, контроль за використанням ресурсів підприємства, контроль якості, можливість виставлен& ня рекламацій.

V. Аналітичні функції : аналіз виконання планів і викорис& тання ресурсів, аналіз фінансової і господарської діяльності, аналіз ефективності використання оборотних засобів, аналіз фактич& них витрат (собівартості) і зіставлення їх з плановими, аналіз ефективності маркетингових заходів і рекламних заходів.

VІ. Технічні можливості інформаційних бухгалтерських програм : невибагливість до комп’ютерних систем, технічних можливостей комп’ютера, швидкість виконання поставлених завдань, обробки оптимального потоку первинних документів

для підприємства, редагування бухгалтерських форм, обмін да& ними з іншим програмним забезпеченням, обмін інформацією че& рез мережу, надійний захист і збереження інформації, можли& вість замінити програму (поновити версію).

Крім функціональних можливостей, комп’ютерний облік по& винен відповідати єдиній прийнятій методологічній основі сучас& ного бухгалтерського обліку та забезпечувати:

• ведення бухгалтерського обліку на основі принципів подвій& ного запису;

• взаємозв’язок даних аналітичного і синтетичного обліку;

• суцільне відображення автоматизованим способом господар& ських операцій на основі первинних документів;

• зменшення ручної, монотонної праці;

• контроль за достовірністю введених даних, цілісністю госпо& дарських операцій;

• формування довільних зведень, бухгалтерських звітів авто& матизованим способом.

В комп’ютерному варіанті бухгалтерського обліку технологія ведення господарських операцій і створення реєстрів може про& водитися за допомогою таких компонентів: по&перше, за допо& могою бухгалтерських проведень, по&друге, за допомогою госпо& дарських операцій і, по&третє, за допомогою первинних докумен& тів (рис. 7.1).

Технологія автоматизації бухгалтерського обліку своїми про& цесами аналогічна до звичайного “паперового” обліку. Кожен комп’ютерний бухгалтерський компонент має зв’язки із синте& тичними та аналітичними рахунками, документами&підставами, іншими реєстрами господарських операцій. Основними загаль& ними реквізитами комп’ютерних бухгалтерських реєстрів є: дата, код проведення, заповнені строки, сума проведень, номер синте& тичного рахунка з дебету, його аналітичні рахунки, номер син& тетичного рахунка з кредиту, його аналітичні рахунки.

Крім того, особливим моментом для створення хронологічно& го порядку ведення документів використовується не тільки ре& єстрація дати документа, а й порядок їх слідування. В різних інформаційних системах бухгалтерського обліку може викорис& товуватися більш розгалужена структура облікового процесу.

Реєстр господарських операцій використовується для автома& тизації обліку, якщо господарська операція пов’язана з вико&

Рис. 7.1. Технологічна обробка облікової інформації в інформаційних системах обліку

ристанням ведення набору бухгалтерських проведень. При ре& єстрації автоматично формуються бухгалтерські проведення за окремо взятою господарською операцією. В багатьох програмних продуктах (наприклад, “Парус&Підприємство”) господарські опе& рації типізують на основі типових операцій і на їх основі прово& дять окрему господарську операцію у міру ведення господарських операцій.

Для первинних документів у бухгалтерських програмах ство& рено окремий обліковий реєстр документів — журнал, в якому подано набір типових документів, згрупованих за певною озна& кою (журнал “Банк”, в якому реєструються, фіксуються платіж& ні доручення, банківські виписки, заяви на акредитив; журнал “Каса”, в якому відображаються прибуткові і видаткові ордери тощо). Якщо документ пов’язано з формуванням проведень, од& ночасно з веденням дати, виду операції, підпорядкованих доку& ментів, то формується бухгалтерське проведення.

В багатьох програмних продуктах передбачається заповнення одного типового документа і на підставі його даних формування інших документів у міру здійснення господарської операції та відображення її в обліку (рис. 7.2).

Рис. 7.2. Структура зв’язку документів у програмі “1С: Підприємство” при отриманні ТМЦ і проведенні розрахунків

Важливим елементом інформаційного забезпечення є викори& стання різноманітних довідників та констант, які спрощують заповнення електронних документів шляхом автоматичної під& становки одиниць виміру, статей витрат, використання аналітич& них рахунків, що запроваджені до синтетичних рахунків.

Програми реєстрації і обробки бухгалтерської інформації по& винні бути адаптовані до встановлених правил ведення бухгал& терського обліку. Зокрема, це стосується представлення бухгал& терських регістрів в зручному вигляді для читання і розуміння записів, виключення несанкціонованого виправлення записів у регістрах.

Для будь&якої форми бухгалтерського обліку характерні свої спільні особливості:

• незмінність протягом поточного року прийнятої методології відображення окремих господарських операцій та оцінки май& на;

• повнота відображення в обліку за звітний період усіх госпо& дарських операцій, проведених у зазначений час, і результа& тів інвентаризації майна і зобов’язань;

• правильність віднесення доходів і витрат до відповідних звіт& них періодів;

• тотожність даних аналітичного обліку оборотам і залишкам за рахунками синтетичного обліку.

У рамках цих вимог ведення бухгалтерського обліку за допо& могою засобів комп’ютерного обліку не повинно бути копіюван& ням технічних прийомів при журнально&ордерній чи меморіаль& ній формі обліків. Організація обліку в комп’ютерному варіанті має ряд особливостей.

Порівнюючи форми бухгалтерського обліку, можна виділити характерні фази обробки облікової інформації: збір і аналіз еко& номічної інформації, запис економічних наслідків у журналах, перенесення даних до Головної книги, формування звітності. При автоматизованій формі обліку фази обробки проводяться авто& матично за винятком введення інформації, якщо не передбачено входження інформації через електронну мережу (рис. 7.3, 7.4).

Рис 7.3. Схема журнально&ордерної форми бухгалтерського обліку

Характеризуючи схему автоматизованої форми бухгалтерсь& кого обліку, слід відзначити, що організація роботи бухгалтерів проводиться за функціональною ознакою й комплексно охоплює в єдиній системі бухгалтерський, управлінський (внутрішньогос& подарський) і статистичний облік та звітність.

Рис 7.4. Схема руху інформації при застосуванні автоматизованої форми бухгалтерського обліку

Форма автоматизованого обліку залежить від способу веден& ня хронологічних і систематичних записів в облікових реєстрах та вимог, які ставлять до них у частині задоволення потреб управління щодо надання економічної інформації. Облікові до& кументи, реєстри ієрархічно пов’язані між собою і відображають господарські процеси за певною методикою.

При автоматизованій формі обліку, як правило, передбача& ється поєднання даних аналітичного і синтетичного рівнів. В автоматизованих системах для відображення аналітичної інфор& мації щодо основних засобів, запасів постачальників передбаче& но заповнення&ведення довідників. Дані із довідників переносять в облікові реєстри для проведення розрахунків за кожним ета& пом, обліковим періодом.

Слід зауважити, що інформаційне забезпечення обліку можна розглядати як процес забезпечення інформацією і як сукупність форм документів, нормативної бази, які надходять з інших сис& тем. Тому сучасна інформаційна система бухгалтерського обліку може представляти собою відокремлену систему або складову ін& ших інформаційних систем підприємства чи мати доступ до ін& шої системи через електронну мережу, наприклад, банку (через систему “клієнт&банк”), біржі, державної установи для передачі звітності.

Прикладом використання підприємством віртуальної мережі є “електронна торгівля”, під якою розуміють таку форму поста& чання, обміну продукцією, при якій вибір замовлення товарів здійснюється з використанням електронних документів як засо& бів платежу. Але, враховуючи нерозвиненість даної структури та економічну ситуацію на вітчизняному рівні, широкого впрова& дження даної системи не передбачається.

Перспективним використанням електронної мережі для під& приємств є надання банківських послуг для автоматизації про& ведення безготівкових рахунків через систему&комплекс “клієнт банку — банк”. Вона дозволяє автоматизувати процес форму& вання, прийому і передачі фінансових, інших документів між клієнтом і банком з використанням можливостей internet&тех& нології, яка інтегрується із сертифікованими засобами захисту інформації. Така система дозволяє відправляти платіжні доку& менти клієнтів, має набір у клієнтській частині довільних інфор& маційних повідомлень і передачі їх в банк, отримання виписок

за рахунками у будь&який час; виконувати контроль проходжен& ня платежу в банк (клієнт отримує інформацію про прийом та проведення платежу); досягається також можливість доступу до реального залишку на поточному рахунку підприємства і фор& мування звітності щодо отриманих даних.

Відмінності між журнально&ордерною і автоматизованою об& ліковими формами полягають у послідовності виконання операцій і збереження даних. Найбільша кількість помилок в обліку при “паперовій” формі виникає на етапі перенесення даних з одного первинного документа до іншого, а також при складанні різно& манітних довідок і звітів. Застосування автоматизованого обліку дозволяє повністю позбутися помилок такого типу. При автома& тизованій формі процес ведення вхідної інформації проводиться тільки один раз і частково контролюється програмним забезпе& ченням, решта процесів — складання реєстрів, звітності тощо — проводиться автоматично. Тим більше, що програмне забезпе& чення дозволяє перевірити повноту, правильність заповнення реєстрів відповідно до нормативних актів, швидко виявити помил& ку і вказати способи її виправлення. Таким чином, підвищується достовірність та оперативність інформації.

При веденні автоматизованої форми бухгалтерського обліку проходить інтеграція оперативного, бухгалтерського, статистич& ного обліків у єдину систему. З іншого боку, застосування елек& тронного зв’язку дає змогу підприємству швидше інтегруватися у світове співтовариство.

Важливим елементом сучасного програмного забезпечення є можливість зв’язку виходу до електронної мережі — віртуально& го зв’язку, що дає змогу виключити ручне введення вхідних даних і уникнути технічних помилок.

Із розвитком новітніх технологій, запровадженням на норма& тивному рівні електронного підпису на документах з’явилася можливість передачі звітності до державних контролюючих ор& ганів зацікавлених осіб.

Також важливою рисою інформаційної системи обліку є мож& ливість формувати велику кількість звітів, розрахунків, прово& дити економічний, фінансовий аналіз діяльності підприємства. Вартість і витрачений час на складання зазначених форм незнач& на, що дає змогу повністю задовольнити інформацією різноманіт&

ного характеру управлінський персонал, скласти прогнозні роз& рахунки для прийняття ефективних рішень.

Комп’ютери надають великі можливості щодо обробки, збері& гання і надання інформації, при цьому зростають вимоги щодо рівня кваліфікації працівників, необхідності підготовки фахівців із знанням комп’ютерної техніки. З іншого боку, при автомати& зованому обліку зростає ціна помилки програмного забезпечення чи людської помилки, що призводить до втрати інформації чи її неправильного відображення, а це, у свою чергу, зменшує ефек& тивність господарської діяльності підприємства.

Організаційно&технічне забезпечення обліку на підприємствах повинно відповідати вимогам сучасного збору та обробки фінан& сової інформації, надання звітів для формування мікроекономіч& ного середовища.

Відкритим питанням залишається формування методів і прин& ципів автоматизації облікової роботи на вітчизняних підприєм& ствах. Розвиток комп’ютерних технологій на світовому та вітчиз& няному рівнях сприяє розвитку обробки інформації та прийняття ефективних управлінських рішень за допомогою сучасних техніч& них засобів.

Сучасне законодавство регулює тільки основні принципи ав& томатизації облікових процесів, які викладені в Законі України “Про національну програму інформатизації”, що на практиці ство& рює підґрунтя для роботи з автоматизації збору і обробки облі& кової інформації. Положення про автоматизацію розрахунків висвітлені в Законі України “Про платiжнi системи та переказ грошей в Українi”. Цей нормативний акт регламентує дію елект& ронних розрахунків системи “клієнт банку — банк” на рівні нор& мативно&правових актів Національного банку.

Для адаптації автоматизованої системи бухгалтерського обліку необхідно сформувати і дотримуватися наукового концептуаль& ного підходу до поставленої проблеми. Дана концепція має вра& ховувати поєднання та інтеграцію різних видів обліку, аналіз& прогнозування та контроль діяльності господарських суб’єктів, зокрема і підприємств малого бізнесу.

Основа для автоматизації облікової роботи на підприємстві може складатися із загальних характеристик обліку як цілісної інформаційної системи:

• вид обліку та його мета (фінансовий, податковий, управлін& ський, статистичний), поняття аналізу&прогнозу і контролю діяльності суб’єкта господарської діяльності як складових основ інформаційної бази — об’єднання цих понять стосовно автоматизації підприємства у термін контролінг;

• характеристика об’єкта автоматизації (підприємства, органі& зації, установи);

• особливості господарської діяльності підприємства та його вплив на побудову облікової роботи, облікової політики під& приємства;

• поняття та якісна характеристика інформації (вхідних і вихід& них даних), інформаційної системи (оцінка її можливостей);

• групи користувачів та методи задоволення їх інформаційних потреб.

Щодо першого пункту орієнтовного змісту поданої концепції то питання загальних термінів, їх сутності та поставлені завдан& ня потребують однозначності визначення перш за все в норматив& них документах як до термінів власне обліку, так і до питань інформаційних технологій обліку. Крім того, потрібно встановити ступінь і форму автоматизації складових контролінгу, застосу& вання до них відповідних технічних засобів. Для основи цього складового елементу концепції потрібно використовувати наукові підходи і методи, що направлені на сприяння раціонального ви& користання засобів і предметів праці та самої праці в господар& ській діяльності для отримання максимального прибутку чи до& сягнення соціального ефекту.

Для характеристики об’єкта комп’ютеризації слід врахувати організаційну побудову та систему управління підприємством, у тому числі типи організаційних структур, функціональну струк& туру системи управління, методи управління підприємством. Ці характеристики значною мірою визначають особливості запрова& джених інформаційних систем, вони мають безпосередній вплив на склад і структуру інформації, що становить базу даних. Важ& ливим елементом для характеристики господарювання є вивчен& ня технологій збору, обробки, зберігання і передачі інформації, що використовуються нині на сучасних підприємствах різних галузей народного господарства. Загальна характеристика інфор& маційної системи підприємства має визначатися за складом і влас& тивостями основних компонентів інформаційної системи. До них

слід віднести типову функціональну структуру та функціональні можливості типової інформаційної бази підприємства.

Крім запровадження комплексної внутрішньої автоматизації, потрібний перехід до розвитку сервісних ресурсів, запроваджен& ня обміну інформацією. Звітні дані можуть бути представлені контролюючим установам, інвесторам з метою реклами. Також інформація має бути отримана підприємством. Це доступ до нор& мативно&правової бази, для характеристики стану кон’юнктури ринку, для довідки. Особливу увагу тут слід приділити можли& вості автоматизації розрахункових операцій між підприємствами та реалізації товарів через мережу.

На цьому шляху зовсім відсутні стандарти, нормативи, або такі, що проходять етап розробки. Ці стандарти створюються стихійно користувачами, заснованими на традиціях звичайних облікових прийомів і відносин. За такого виду послуг можлива повна автоматизація облікової роботи і прийняття ефективних управлінських рішень, досягнення максимального ефекту госпо& дарської діяльності підприємства. Сьогодні, зважаючи на проб& леми, що виникають на шляху запровадження автоматизації, це має бути врегульовано у найкоротший строк. Спричиняють такий стан: мала кількість підприємств, які мають доступ до глобаль& ної мережі; незначна кількість власників кредитних карток; низь& кий розвиток постачання реалізованих товарів через мережу; низька платоспроможність населення, недовіра до фінансово&кре& дитних нових технологій бізнесу; регіональна нерівномірність розподілення користувачів нових видів послуг. Проте слід від& значити технічну надійність систем обліку електронної реаліза& ції та розрахункових відносин.

При вирішені поетапного переходу до створення інформацій& ної системи потрібний цілеспрямований вибір програмного забез& печення, який повинен спиратися на системну комплексну оцінку. Проблема полягає в тому, що система має задовольняти кілька вимог: бути достатньо функціональною, завершеною з точки зору обліку (автоматизації обліку), бути універсальною, тобто врахо& вувати специфіку галузевих особливостей підприємств. Має бути продумана проблема інтенсифікації автоматизації цілісного управ& лінського обліку фінансово&економічних служб.

Сучасне програмне забезпечення будується відповідно до ви& мог, принципів і методів ведення обліку, облікового забезпечен&

ня, виходячи із можливостей сучасної техніки. Вітчизняні про& грамні продукти, призначені для обліку на малих підприємствах, повинні відповідати основним функціональним обліковим вимо& гам, мати можливість проводити облікову, аналітичну, контро& люючу роботу, враховуючи національні специфічні риси підпри& ємств (галузь діяльності, розмір і форму власності підприємства). Саме ці моменти мають якісно характеризувати програмний про& дукт автоматизації інформаційної бази контролінгу підприємст& ва. Тому можливості бухгалтерських програм можуть слугувати критерієм для їх якісних оцінок і вибору для застосування ма& лими підприємствами. До цих критеріїв потрібно віднести мож& ливість програмного забезпечення — інформаційної бази: 1) вес& ти синтетичний та аналітичний облік активів, капіталу, зобо& в’язань з елементами управлінського обліку; 2) формувати фі& нансову, податкову, статистичну звітність; 3) надавати іншу до& відкову інформацію для потреб ведення господарської діяльнос& ті; 4) на базі даних можливостей проводити автоматизований аналіз&прогноз і контроль за діяльністю підприємства. Наведені оціночні компоненти інформаційної бази мають включати мож& ливість ведення первинного обліку та складання різних форм первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, форму& вати оборотну відомість, бухгалтерські реєстри малих підпри& ємств тощо. За таким критеріями можна відібрати приблизно 110 показників.

Крім того, програмне забезпечення має задовольняти відпо& відні технічні, комерційні та ергономічні потреби.

До технічних характеристик слід віднести: 1) невибагливість до комп’ютерних систем; 2) швидкість виконання поставлених завдань; 3) можливість редагування бухгалтерських форм персона& лом бухгалтерії залежно від змін на законодавчому рівні, від потреб управління підприємством; 4) обмін даними з іншим про& грамним забезпеченням; 5) обмін інформацією через мережу; 6) на& дійний захист і збереження інформації; 7) замінити програму (по& новити версію) — приблизно 30 показників.

Стосовно комерційних характеристик, то їх має забезпечити фірма&виробник або фірма&постачальник: 1) ціна програми; 2) до& кументація; 3) супровід програмного забезпечення (навчання, консультації, післяреалізаційний сервіс) — приблизно 10 по& казників.

Ергономічні вимоги до бухгалтерських програм мають за& довольнити характеристики щодо зручності у користуванні програ& мою та позитивно сприймати інформацію працівники — приб& лизно 10 показників.

За такими характеристиками, що забезпечують автоматиза& цію обліку на підприємствах різних галузей, є бухгалтерські про& грами — “1С: Бухгалтерія”, розробки від фірми “Парус&Україна” та ін. (табл. 7.1).

Сучасні бухгалтерські програмні продукти є комплексним ін& струментом для автоматизації обліку та управління малими під& приємствами. У більшості випадків їх функції зведені до облі& кових завдань конкретного підприємства. При взаємодії різних програм як між ними, так і з технологічним обладнанням виникають труднощі, що з’являються при обміні інформацією з партнерами чи з контролюючими органами (формат інформа& ційних даних). Проблема уніфікованого формату обміну інфор& маційних баз є нині актуальною. Вирішити її може створення та підтримка єдиного стандарту обміну інформації на національ& ному рівні.

Серед пакетів прикладних програм найбільшої популярності у користувачів набула програма “1С: Бухгалтерія” версія 7.7

Таблиця 7.1

Структура досліджуваних можливостей програмного забезпечення, %

Назва програмного забезпечення

Можливості

Можливості ведення

Тех&

Комер&

Ерго&

бухгалтерського,

податкового, ста&

тистичного, управ& лінського обліку

нічні

ційні

номічні

Кількість показників

50

8

5

5

“1С: Бухгалтерия 7.7”

(фірма АВВYY)

80, 0

75,0

90,0

90,0

“Парус&Бухгалтерия

7.11”

75,0

70,0

98,0

95,0

“Толстый Ганс”

60,0

73,0

87,0

85,0

для України. Програма побудована з урахуванням особливос& тей обліку в Україні на базі Національних Положень (стандар& тів) бухгалтерського обліку. При цьому врахована можливість одночасного ведення бухгалтерського і податкового обліку, що в сучасних умовах є досить актуальним і практичним момен& том. Одночасне введення даних, необхідних як для податково& го, так і для бухгалтерського обліку, дає можливість користу& вачам прослідкувати всі господарські операції і зміни в складі активів і пасивів, що відбуваються в різних ланках облікової роботи. Крім того, програмне забезпечення може легко налаго& джуватися відповідно до особливостей облікової роботи на під& приємствах конкретної галузі. Також на ринку комп’ютерних програм реалізуються типові галузеві рішення для ведення об& ліку в конкретних установах, організаціях (наприклад, “1С: Бухгалтерський облік для бюджетних установ України”, “1С: Бухгалтерський облік для військових частин”, “1С: Бухгалтер& ський облік для аптечних закладів” та ін.). Необхідно виділи& ти окрему комплексну конфігурацію програми — “1С: Вироб& ництво + Послуги + Бухгалтерський облік”, яка дає змогу авто& матизувати облік та складання звітності на підприємствах ви& робничої сфери із можливістю отримувати аналітичні звіти для менеджерів виробничої сфери, менеджерів торговельної сфери та ін.

7.2. Автоматизація обліку необоротних активів

Методичні принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби визначені Положенням (стандар& том) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби” (наказ Мінфіну України від 27.04.2000 № 92). Правила ведення податкового обліку основних фондів регламентуються законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.97 № 283/97&ВР зі змінами і доповненнями.

До складу необоротних активів належать основні засоби, інші необоротні матеріальні активи, нематеріальні активи, довгостро& кові фінансові інвестиції, капітальні інвестиції, довгострокова дебіторська заборгованість, відстрочені податкові активи, негатив& ний гудвіл.

В умовах функціонування автоматизованої інформаційної си& стеми обліку на АРМ бухгалтера з обліку НА вирішуються такі завдання:

• облік наявності та руху 03, НМА по місцях зберігання або експлуатації;

• облік надлишків і недостач 03 та НМА;

• облік амортизаційних відрахувань;

• облік переоцінки 03;

• облік НМА;

• облік капітальних інвестицій;

• облік інших НА.

Автоматизоване вирішення завдань з обліку необоротних ак& тивів на АРМБ ґрунтується на створенні і веденні інформаційної бази про наявність основних засобів, яка сформована на підставі інвентарної картотеки.

Призначення АРМБ з обліку необоротних активів полягає у виконанні таких системних обліково&контрольних операцій:

• автоматизації документування первинної інформації; опера& тивного управління, контролю за наявністю і рухом основних засобів, нематеріальних активів, інших необоротних матеріаль& них активів та інших необоротних активів;

• нарахування амортизації та видачі необхідної інформації на принтер чи екран дисплея на запит користувача.

Для обробки інформації з обліку необоротних активів доціль& но створювати дво& або трирівневу систему АРМБ.

Технологічний процес обробки інформації складається з етапів:

• створення нормативно&довідкової інформації на момент упро& вадження;

• підготовки первинної інформації;

• створення інвентарної картотеки на момент упровадження;

• розрахунок амортизації;

• проведення розрахунків на АРМБ і занесення інформації в інформаційну базу;

• формування інформації для подальшого використання та пе& резапис її в суміжні АРМБ;

• проведення контролю й аналізу результатної інформації; • прийняття управлінських рішень за наявною інформацією.

Управління роботою АРМБ з обліку необоротних активів і вибір функції здійснюються автономно в діалоговому режимі че&

рез головний модуль з використанням трьох рівнів управління системою.

Інформаційний взаємозв’язок АРМ бухгалтера залежить від організації обліку основних засобів, територіального розташу& вання АРМБ, потужності технічних засобів та інформаційних потоків.

Початком роботи є формування, коригування нормативно&до& відкової інформації, яка складається з таких елементів:

• Довідник фірм;

• Довідник “Підрозділи”;

• Довідник “Працівники” з визначенням матеріально відпові& дальних осіб (МВО);

• Довідник господарських операцій;

• Довідник “Проводки господарських операцій”;

• Довідник “План рахунків бухгалтерського обліку”; • Довідник “Майно” (03, НМА, МШП (необоротні активи));

• Довідник “Напрямки діяльності”.

Після формування нормативно&довідкової інформації формується інвентарна картотека основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних активів шляхом введення початкових за& лишків за допомогою документів “Акт прийому&передачі/дооцін& ки 03, НМА, ІНМА” та “Акт введення в експлуатацію 03, НМА, ІНМА” або документа “Акт введення залишків майна”.

Програмне забезпечення введення й обробки первинного облі& ку включає набір формалізованих процедур, що забезпечують:

• введення даних у відповідності зі структурою первинного до& кумента;

• контроль реквізитів, що вводяться, на основі прийнятих ме& тодів;

• контроль машинного документа;

• коригування даних первинного обліку;

• алгоритмічну обробку показників первинного обліку;

• організацію хронологічної бази даних;

• висновок на екран, друк даних первинного обліку, введених в обробку.

На АРМБ з обліку необоротних активів інформаційне забез& печення створюється у вигляді локальної бази.

Після введення нормативно&довідкової, первинної інформації проводиться розрахунок і відображення вихідної інформації.

Для аналітичного обліку необоротних активів автоматизова& ним шляхом ведеться інвентарна картотека. Для ведення інвен& тарної картотеки використовується довідник “Майно” (або “03, НМА, ІНМА”), в якому відображаються всі необхідні дані для управління й обліку даних. Бухгалтер на підставі картки має можливість проаналізувати стан основних засобів, термін служ& би, суми нарахованого зносу, терміни і суми переоцінки основ& них засобів, правильність застосування відсотків амортизацій& них відрахувань і методів нарахування амортизації, а також пра& вильність нарахування і віднесення на рахунки виробничої дія& льності амортизаційних відрахувань.

Для переоцінки, тобто зміни балансової вартості або накопи& ченого зносу основних засобів і нематеріальних активів викорис& товується документ “Індексація” з Журналу документів “Майно” (або “03, НМА, ІНМА”). Для здійснення переоцінки вводяться коефіцієнти переоцінки за кожним інвентарним номером, після чого здійснюється прорахунок, але потрібно мати на увазі, що при необхідності зміни залишкової вартості потрібно змінювати або балансову вартість, або знос. У результаті використання даного документа здійснюється переоцінка балансової вартості 03, НМА та їх зносу. Документ має дві друковані форми: “Індек& сація балансової вартості” та “Індексація зносу”. Дані про пере& оцінку формуються в інвентарній картотеці. Важливе місце займає перевірка правильності і повноти проведеної переоцінки основ& них засобів. З цією метою бухгалтер здійснює перегляд усієї карто& теки і перевіряє правильність застосування встановлених коефі& цієнтів переоцінки, а також формування нової вартості основних засобів і нарахованого зносу. До того ж отримує можливість одержати необхідні відомості за такими параметрами: за датою введення основних засобів, інвентарним номером, інвентарною карткою, видом основних засобів, групою основних засобів, да& тою переоцінки, вартістю основних засобів, балансовим рахун& ком, за сумою зносу основних засобів.

На підставі первинних даних і нормативно&довідкової інфор& мації, введених в інформаційну систему, здійснюється відобра& ження інформації про наявність і рух за підрозділами, матеріально відповідальних особами, за напрямами, видами діяльності і по підприємству в цілому. З цією метою формується “Оборотна відо& мість за рахунками 03, НМА, ІНМА”, “Оборотна відомість руху

03, НМА, ІНМА”, “Залишки 03, НМА, ІНМА”, “Відомість амор& тизаційних нарахувань”, “Картка 03, НМА, ІНМА”, “Обчислен& ня амортизаційних нарахувань”, “Вибуття 03, НМА, ІНМА”, “Інвентаризаційна відомість 03, НМА, ІНМА”. Для проведення аудиту ці відомості можна одержати в запитному режимі по зазна& чених групуваннях.

Для здійснення нарахування і розподілу амортизаційних від& рахувань за рахунками бухгалтерського обліку формують “Відо& мість амортизаційних нарахувань” та “Обчислення амортизацій& них нарахувань”. На підставі “Відомості амортизаційних нара& хувань” бухгалтер здійснює за необхідний період аналіз і конт& роль правильності формування сум нарахованої амортизації. За допомогою відомості “Обчислення амортизаційних відрахувань” бухгалтер здійснює контроль за сумами нарахованого зносу та перерахуванням податку до бюджету.

“Оборотна відомість по рахунках 03, НМА, ІНМА” призначе& на для зображення кількісного та вартісного вираження руху, тобто залишків на початок та кінець, а також оприбуткування та вибуття інвентарних об’єктів за одним із рахунків НА — “Капітальні інвестиції”, “Знос НА” та “03”, “НМА”, “ІНМА”. За допомогою цієї відомості бухгалтер перевіряє правильність ве& дення кількісного аналітичного та бухгалтерського синтетично& го обліку. Знайдені розбіжності в результатах цієї відомості та бухгалтерської відомості “Оборотно&сальдова відомість за рахун& ком” свідчать про існування помилок в документальному оформ& ленні господарських операцій.

“Оборотна відомість руху 03, НМА, ІНМА” призначена для виводу кількісного руху інвентарних об’єктів, але не за рахун& ком, а саме за інвентарними об’єктами в їх балансовій або залиш& ковій вартості.

“Інвентаризаційна відомість 03, НМА, ІНМА” призначена для проведення інвентаризації об’єктів на підприємстві.

Для здійснення контролю за правильністю і повнотою нара& хування податку на додану вартість на придбані і реалізовані основні засоби формується на запит бухгалтера довідкова інфор& мація про суми податку на додану вартість у розрізі інвентарних об’єктів.

Відомість “Картка 03, НМА, ІНМА” призначена для виведен& ня повної інформації про кількісний та сумарний рух за вибра&

ним інвентарним об’єктом за певний період в балансовій та за& лишковій вартостях за рахунками “Капітальні інвестиції” “03”, “НМА”, “ІНМА” в експлуатації.

На підставі даних відомостей бухгалтер аналізує і виявляє неправильно введені дані, а також несвоєчасність відображення записів у бухгалтерському обліку. З використанням довідника припустимої кореспонденції рахунків здійснюється контроль за правильністю відображення в бухгалтерському обліку проведе& них господарських операцій. При виявленні неправильно прове& дених господарських операцій здійснюється формування довід& кової інформації за проведеними бухгалтерськими записами з відображенням правильної бухгалтерської проводки.

Комплексний підхід до обліку, контролю, аналізу, аудиту й управління основними засобами дозволяє оперативно одержува& ти всі необхідні дані за визначений період й істотно підвищує рівень управління фінансово&господарською діяльністю підпри& ємства.

Бухгалтерський облік операцій з основними засобами здійс& нюється по окремих об’єктах із застосуванням типових форм первинного обліку, затверджених наказом Міністерства статис& тики України від 29.12.95, а також спеціальних розрахунків бухгалтерії (розрахунок нарахування амортизації). В системі “1С: Бухгалтерія” кожен етап обліку основних засобів супро& воджується створенням окремого електронного документа, який є засобом внесення первинної облікової інформації в програму і автоматичного формування бухгалтерського проведення від& повідно до господарської операції. Кожен з електронних доку& ментів обліку операцій з основними засобами в програмі відпо& відає певній типовій формі первинного бухгалтерського обліку (табл. 7.2).

Отже, заповнення одного з перерахованих в табл. 7.2 елект& ронних документів програми “1С: Бухгалтерія” дає можливість одночасно здійснювати роздільне ведення бухгалтерського і по& даткового обліку основних засобів. Але потрібно пам’ятати, що досягнення такого результату неможливе без правильного і пов& ного заповнення довідника програми “Необоротні активи”, в якому доцільно організувати багаторівневий і аналітичний облік, що дозволить ефективніше використовувати можливості програми. На першому рівні довідника пропонується створити дві групи:

• основні засоби; • нематеріальні активи.

На другому рівні окремі групи доцільно створити відповідно до класифікації основних засобів і нематеріальних активів у бух&

Таблиця 7.2

Відповідність електронних документів обліку операцій з основними засобами програми “1С: Бухгалтерія” типовим формам первинного бухгалтерського обліку

Типові форми первинного

Електронні документи системи

бухгалтерського обліку

“1С: Бухгалтерія”

Назва

Призначення

Назва

Призначення

документа

документа

1

2

3

4

03&1 “Акт

оформлення опе&

“Введення

– введення в експлуа&

приймання

рації введення в

в експлуа&

тацію окремих

передачі

експлуатацію ок&

тацію”

об’єктів у результа&

основних

ремих об’єктів,

ті придбання за пла&

засобів”

передача об’єкта

ту, внесків у статут&

за плату, без пла&

ний фонд, отрима&

ти і за договором

них безкоштовно;

оренди

– відображення здійс& неної операції в бух& галтерському і подат& ковому обліку нако& пичення інформації для аналізу і форму& вання бухгалтерської і податкової звітності

03&2 “Акт

оформлення ви&

“Модерніза&

оформлення витрат,

приймання

трат, пов’язаних з

ція необо&

пов’язаних з поліп&

здачі відре&

поліпшенням

ротних ак&

шенням об’єкта, що

монтова&

об’єкта, що приво&

тивів”

приводить до збіль&

них, ре&

дить до збільшення

шення майбутніх

конструйо&

майбутніх еконо&

економічних вигод,

ваних і

мічних вигод

відображення понесе&

модернізо&

них витрат у бухгал&

ваних

терському і податко&

об’єктів

вому обліку, накопи& чення інформації для аналізу і формування бухгалтерської та по& даткової звітності

Закінчення табл. 7.2

1

2

3

4

03&3 “Акт

оформлення лікві&

“Ліквіда&

– оформлення операцій

на списан&

дації об’єкта (крім

ція необо&

з вибуття основних

ня основ&

автотранспорту)

ротних

засобів у зв’язку з

них засобів”

внаслідок повного

активів”

моральним і фізич&

їх зносу, ветхості,

ним зносом, а також

аварійного стану

при їх реалізації;

тощо

– відображення здійс& неної операції в бух& галтерському і по& датковому обліку;

– накопичення інфор&мації для аналізу і формування бухгал& терської та податко&

вої звітності

03&6 “Інвен&

аналітичний облік

Електрон&

збереження аналітич&

тарна карт&

об’єктів основних

ний доку&

ної інформації про

ка обліку

засобів

мент “Основ&

об’єкт для потреб бух&

основних

ні засоби”

галтерського та по&

засобів”

довідника “Необорот& ні активи”

даткового обліку

розрахунок

нарахування амор&

“Нарахуван&

– нарахування аморти&

бухгалтерії

тизації основних

ня зносу”

зації основних засо&

“Нарахуван&

засобів за метода&

бів за методами, що

ня аморти&

ми, що передбачені

передбачені в п. 26

зації в бух&

в п. 26 П(С)БО 7 і в

П(С)БО 7 і в наказі

галтерсько&

наказі про облікову

про облікову політи&

му обліку”;

політику підприєм&

ку підприємства;

розрахунок

ства, нарахування

– амортизації основ&

бухгалтерії

амортизації основ&

них фондів у відпо&

“Нарахуван&

них фондів у від&

відності зі ст. 8 За&

ня аморти&

повідності зі ст. 8

кону України “Про

зації в по&

Закону України

оподаткування при&

датковому

“Про оподаткуван&

бутку підприємств”;

обліку”

ня прибутку під&

– відображення здійс&

приємств”

неної операції в бух& галтерському і подат& ковому обліку, нако& пичення інформації для аналізу і фор& мування бухгалтер& ської та податкової звітності

галтерському обліку (стандарт 7, п. 5.1, 5.2). Тільки в ці групи можна вносити аналітичні дані об’єктів основних засобів і нема& теріальних активів. Якщо на підприємстві експлуатується вели& ка кількість об’єктів основних засобів різних видів і призначен& ня, то можливе створення наступних рівнів довідника залежно від потреб споживача.

Внесення аналітичної інформації в довідник здійснюється за допомогою спеціального електронного документа “Основні засо& би.” Документ містить дві закладки:

• основні; • додаткові.

В діалогове вікно закладки “основні” вносяться основні рек& візити об’єкта, які будуть використовуватись для його іденти& фікації та ведення первинного бухгалтерського обліку (повна назва об’єкта, його інвентарний номер, код, первісна вартість тощо).

Діалогове вікно закладки “додаткові” містить опцію “Виробни& че (підлягає амортизації в податковому обліку)”, включення якої передбачає, що вартість об’єкта буде віднесена на збіль& шення балансової вартості відповідної групи основних фондів у податковому обліку, яка вибирається на закладці “Податковий облік”.

Крім того, у вікні закладки “додаткові” передбачається запов& нення необхідних даних для ведення бухгалтерського обліку. Тут вноситься інформація про рахунок затрат, в дебет якого буде відноситись сума нарахованого зносу; вид затрат — для віднесення суми нарахованої амортизації на відповідну статтю калькуляції собівартості продукції; метод нарахування зносу, лік& відаційна вартість об’єкта і строк корисного використання, що будуть використовуватись у процесі здійснення розрахунку аморти& зації.

Введення в експлуатацію об’єктів виконується в програмі за допомогою документа “Введення в експлуатацію”, куди вносяться дані про місце його експлуатації, матеріально відповідальну особу тощо. На підставі такого документа є можливість створити ти& повий документ 03–1 “Акт приймання&передачі основних засо& бів”.

Для відображення в обліку операцій з ремонту і модернізації основних засобів у програмі створюється документ “Модерніза&

ція необоротних активів”. Якщо в довіднику в параметрах від& повідного аналітичного об’єкта включено опцію “Виробничі”, то в документі відкривається група реквізитів “Зміна балансової вартості”, куди вносяться (або редагуються) дані про суму за& трат на модернізацію об’єкта, яка буде відноситись на валові витрати звітного періоду в податковому обліку (в межах 5 % сукупної авансової вартості відповідної групи основних фондів) і суму таких затрат, яка буде віднесена на збільшення балансової вартості відповідної групи в податковому обліку. Створений до& кумент дозволяє оформити на паперовому носії типовий доку& мент 03–2 “Акт приймання&здачі відремонтованих, реконструйо& ваних і модернізованих об’єктів”.

Інформація про списання і реалізацію основних засобів вно& ситься в програму за допомогою документа “Ліквідація не& оборотних активів”. При створенні документа потрібно в першу чергу вказати причину вибуття об’єкта: списання чи реаліза& ція. Якщо включено режим “Списання”, то в табличній части& ні документа для потреб відображення даних в бухгалтерському обліку будуть внесені суми первинної вартості нарахованого зносу. В податковому обліку операція списання буде відобра& жена за першою групою у відповідній сумі, а за другою і третьою групою тільки за кількістю — згідно з вимогами чинного законо& давства. При включенні режиму “Реалізація” в табличній час& тині документа відкриваються для заповнення додаткові ко& лонки:

• “Ціна без ПДВ”;

• “Сума без ПДВ”;

• “Сума з ПДВ”.

На підставі внесених у колонки даних програма після прове& дення документа сформує відповідні проводки за рахунками бух& галтерського обліку і відобразить здійснену операцію відповідни& ми сумами в складі валових доходів чи валових витрат у подат& ковому обліку. Крім того, створений документ дозволяє оформи& ти і вивести на паперовий носій типовий документ 03–3 “Акт на списання основних засобів”, накладну на реалізацію і податкову накладну.

Нарахування амортизації в програмі здійснюється за допомо& гою електронного документа “Нарахування зносу”, який має два варіанти заповнення:

• “Розрахувати амортизацію в податковому обліку”;

• “Розрахувати амортизацію в бухгалтерському обліку”. При нарахуванні амортизації використовуються реквізити елект& ронного документа “Основні засоби” довідника “Необоротні активи”. Вибравши перший варіант, необхідно внести в діа& логове вікно документа розмір понижуючого коефіцієнта і пе& ріод (квартал), за який нараховується амортизація. Для здій& снення нарахування амортизації в бухгалтерському обліку необхідно проконтролювати правильність відображення в до& кументі відповідного періоду (звітний місяць). Проведення виконаних розрахунків за рахунками бухгалтерського обліку або у відповідні реєстри податкового обліку здійснюється на& тискуванням кнопки “Провести”. В роздрукованому варіанті створені документи можна отримати як “Відомість нараху& вання амортизації” — бухгалтерський або податковий облік відповідно.

Уся внесена в програму інформація про рух основних засобів і зміни їх вартості буде відображатись на відповідних рахунках (субрахунках) бухгалтерського обліку основного плану рахун& ків. Для потреб податкового обліку в основному плані рахунків передбачені спеціальні позабалансові рахунки відповідно до кла& сифікації основних фондів у податковому обліку:

03 1 — Основні засоби, група 1 (податковий облік);

03 2 — Основні засоби, група 2 (податковий облік); 03 3 — Основні засоби, група 3 (податковий облік); 03 4 — Основні засоби, група 4 (податковий облік).

Для отримання аналітичних і підсумкових даних, а також формування фінансової і податкової звітності на підставі внесе& ної інформації використовують стандартні і регламентовані зві& ти, сформувати які можна, звернувшись до головного меню “Зві& ти”.

7.3. Автоматизація обліку витрат на виробництво

Завдання обліку витрат на виробництво інформаційно пов’я& зані із суміжними ділянками обліку і підсистемами інформацій& ної системи підприємства. Лише незначна в обсязі вихідна інфор& мація формується на підставі первинних документів.

Умовою функціонування АРМ бухгалтера обліку витрат на виробництво є формування на машинних носіях необхідної вихідної інформації, що виникає при розв’язанні завдань з обліку необоротних активів, виробничих запасів, заробітної плати, фінансово&розрахункових операцій, обліку готової про& дукції та її реалізації. Уся ця інформація повинна бути пред& ставлена у вигляді єдиної бази даних бухгалтерських записів відповідно до вимог АРМ бухгалтера з обліку витрат на вироб& ництво.

Процес обліку витрат на виробництво організовується у ви& гляді певної схеми робочих місць, яка відбиває взаємодію різних працівників при реалізації облікових функцій. У цю схему повинні входити робочі місця всіх працівників, функціональні обов’язки яких певною мірою пов’язані з веденням бухгалтерського облі& ку. До них належать не тільки особи, які здійснюють докумен& тування, систематизацію й узагальнення інформації, не тільки особи, які використовують цю інформацію при виконанні функ& цій бухгалтерського обліку і керування, а й технічний персонал, який забезпечує оформлення документів, їх архівування, відо& браження тощо.

На робочих місцях бухгалтерських працівників увесь комплекс робіт пов’язаний із розв’язанням завдань бухгалтерського облі& ку, у той час як для іншого персоналу функції, пов’язані з бух& галтерським обліком, не є основними і займають лише частину робочого часу. Тому організація АРМ для таких категорій персо& налу доцільна лише за умов виконання на АРМ їхніх основних функцій.

Найбільш раціональним є розподіл АРМБ з обліку витрат на виробництво на три категорії.

АРМБ обліку витрат на виробництво І категорії призначено для формування і підготовки первинної інформації, що форму& ється безпосередньо на місцях виникнення інформації. АРМБ вирішує завдання обліку витрат на виробництво, яке стосується окремих підрозділів і дозволяє організувати систематичне і своє& часне виявлення відхилень від нормальних умов, проводити опе& ративний облік і здійснювати внутрішній аудит.

На АРМБ II категорії контролюється інформація, одержувана з АРМБ І категорії, вирішуються регламентні і запитні завдання з обліку витрат на виробництво в цілому по підприємству.

АРМБ III категорії призначено для аналізу роботи структур& них підрозділів і підприємства в цілому, узагальнення зведених даних витрат на виробництво, здійснення оперативного контро& лю за використанням трудових, матеріальних ресурсів і грошо& вих коштів, організації внутрішнього аудиту.

На АРМБ з обліку витрат на виробництво І категорії здійсню& ються такі роботи:

• формування нормативно&довідкової інформації;

• введення та контроль первинних даних;

• розрахунок нормативної собівартості готової продукції (видів послуг, товарів), нормативної собівартості бракованої продук& ції;

• формування даних, отриманих з інших АРМБ і від інформа& ційної системи, про фактичну витрату виробничих запасів та за іншими прямими витратами;

• угрупування витрат за статтями;

• розподіл витрат за об’єктами обліку;

• визначення витрат за місце виникнення витрат.

На АРМБ І категорії формується і відображається така вихід& на інформація:

• відомість відхилень від норм фактичних витрат на вироб& ництво;

• відомість аналітичного обліку загальновиробничих витрат;

• модель аналізу загальновиробничих витрат.

На АРМБ з обліку витрат на виробництво II категорії викону& ються такі роботи:

• розподіл витрат за об’єктами обліку в цілому по підприємству;

• закриття рахунків;

• формування реєстрів аналітичного обліку за рахунками;

• калькулювання собівартості продукції;

• розрахунок фактичної собівартості готової продукції, робіт і послуг;

• аудит витрат на виробництво в цілому по підприємству.

На АРМБ по обліку витрат на виробництво III категорії зва& жуються такі завдання:

• аналіз відхилень фактичних витрат від поточних норм, пра& вильність віднесення витрат на відповідні вироби, замовлен& ня, види послуг тощо, виявлення причин і винуватців відхи& лень;

• складання звітності на рівні підприємства;

• моделювання витрат на виробництво;

• аудит господарської діяльності підприємства;

• вироблення і прийняття управлінських рішень з мобілізації внутрішніх резервів.

В інформаційній системі автоматизація обліку побудована та& ким чином. У системі реалізовано два основних способи списан& ня прямих витрат на виробництво (матеріалів, комплектуючих тощо):

• списання за нормами;

• списання без норм.

Для списання без норм використовують документи “Акт спи& сання” та “Акт виконаних робіт”. При цьому контрагентом ви& ступає спеціальний елемент довідника “Контрагенти” — вироб& ництво, в картці якого рахунки відображають рахунок витрат на виробництво. Проводка в документі списання має списувати ТМЦ з кредиту рахунка ТМЦ (рахунок з карток ТМЦ) в дебет рахунка “Виробництво” (константа “Основне виробництво” або рахунок з картки контрагента “Виробництво”).

Прибуткування готової продукції здійснюється за допомогою документа “Прибуткова накладна” з використанням того самого контрагента “Виробництво”. Проводка в документі прибуткування має виконувати прибуткування готової продукції (рахунок ТМЦ в картках номенклатури готової продукції) з кредиту рахунка “Виробництво”.

Для правильного подальшого формування документів з реалі& зації готової продукції слід вказувати в картках ТМЦ готової продукції значення ПДВ як “Основна ставка ПДВ”. При форму& ванні прибуткових документів обчислюватиметься сума ПДВ за рядками. Але в господарській операції документа не повинна бути присутня проводка з ПДВ. У такому разі ПДВ не викорис& товуватиметься і матиме інформативний зміст.

Документ “Акт виконаних робіт” (меню Журнали докумен& тів — Акти виконаних робіт — Введення нового) використову& ється при реалізації послуг іншим організаціям або населенню та при списуванні оборотних активів, необхідних для надання послуг (списання прямих витрат на виробництво).

При введенні нового документа система автоматично запов& нює певні реквізити (номер документа; дата; фірма, яка надає

послуги; підрозділи; контрагент; операція документа; валюта документа; використовувані плани рахунків; сума валових дохо& дів; сума та ПДВ сплати; закупівельна вартість ТМЦ). Користу& вач вибирає МВО (меню Довідники — Структура — Фірми —

Підрозділи).

Документ “Акт списання” (меню Журнали документів — Складські — Введення нового — Акт списання). Він дозволяє виконати списання оборотних активів підприємства (товарів, матеріалів тощо) з вибракування та списання на виробництво. Для списання на різні рахунки слід заводити різних контраген& тів. У контрагентів списання рахунків у картці контрагента по& винні бути настроєні відповідно до господарської операції доку& мента. Також у проводках документа можна використовувати рахунок витрат підрозділу або константи.

Для списання оборотних активів на виробництво за нормами використовуються спеціальні довідники та документи Комплек& тація та Наряд на розбирання, які враховують норми прямих витрат для виробництва одиниці готової продукції.

Для списання оборотних активів на виробництво за нормами використовуються спеціальні довідники для опису складу товару (виробу готової продукції) та документи, які використовують такий опис — Склад комплекту.

Ознакою того, що товар або готовий виріб складається з комп& лектуючих, є поле Вид ТМЦ у картці ТМЦ, в якому має бути вибране значення Комплект.

У такого ТМЦ є підпорядкований довідник — Варіанти комп& лектації, для роботи з яким слід натиснути кнопку Склад комп& лекту.

Після цього у довіднику Варіанти комплектації для даного комплекту необхідно внести варіанти, згідно з якими повинна відбуватися комплектація або виготовлення готової продукції, інформативною є назва способу комплектації. Код несе допоміж& ний зміст.

Для введення комплектуючих, що входять до складу комплек& ту, необхідно натиснути кнопку Комплектуючі та занести самі комплектуючі — їх перелік, кількість, питому вартість (відсо& ток у вартості одиниці товару або готового виробу), тобто ввести інформацію, згідно з якою відбуватиметься списання матеріалів на виробництво одиниці готової продукції або комплектація. У разі

вибору статті витрат без зазначення матеріалу (комплектуючого) сума даної статті буде віднесена на собівартість готової продукції (комплекту).

Кожна комплектуюча частина (матеріал, запчастина, інший виріб) заноситься окремим рядком.

Комплектуючі, як і самі комплекти, є елементами довідника Товари, матеріали. Для зручності пропонується заводити окремі папки&групи для комплектів та їх складових.

Після заповнення довідників комплектації можна починати роботу з відповідними документами.

Облік при збиранні виробів з комплектуючих. Для прибутку& вання готової продукції із одночасним списанням матеріалів та інших витрат на її виготовлення призначений документ Комплек& тація (меню Журнали документів — Складські — Введення но& вого — Комплектація). При проведенні документа комплектуючі списуються зі складу, а зібраний комплект (товар або готова продукція) прибуткується на склад.

При введенні нового документа система автоматично запов& нює певні реквізити (номер документа, дата, фірма, підрозділ& відправник, підрозділ&отримувач, операція документа, викорис& товувані плани рахунків, сума за документом).

Розбирання виробів на комплектуючі. Зворотною операцією до документа Комплектація є списання існуючих комплектів і прибуткування їх складових. Для цього використовується доку& мент Розбирання комплекту, який формується згідно з варіан& том комплектації, кількістю комплектів. При формуванні рядків документа система обв’язково контролює залишок комплектів на підрозділі&відправнику та МВО. За правилами заповнення та використання документ Розбирання комплекту аналогічний до& кументу Комплектація. Списання непрямих витрат.

Обробка розподілення витрат. Для розподілення непрямих витрат на виробництво (нарахованої зарплати, амортизаційних відрахувань тощо) в кінці звітного періоду використовується спеціальна обробка — Розподілення витрат (меню Операції — Обробка — Розподілення витрат).

Обробка дає змогу автоматично сформувати проводки бухгал& терського обліку в дебет вибраного рахунка з кредиту вибраного рахунка пропорційно також вибраному рахунку.

Під час формування бухгалтерської операції система видає повідомлення про хід її виконання.

При формуванні операції субконто рахунків враховується окре& мо. Результатом виконання є документ Операція.

Для розрахунку і формування витрат, що списуються на собі& вартість продукції за статтями витрат, а також для визначення незавершеного виробництва формується “Оборотна відомість”. При формуванні цієї відомості бухгалтер може вибрати угруповання отримання такої інформації: по об’єкту обліку (замовленню, ви& робу та ін.), по статті витрат, структурному підрозділу, по під& приємству, по рахунку, субрахунку, по коду аналітичного обліку. Бухгалтер також вказує період, за який необхідно отримати інфор& мацію і номер рахунка.

На підставі даної відомості аналізується наявність незаверше& ного виробництва і динаміка за необхідний період. Також аналі& зуються відхилення витрат від нормативних і формуються про& позиції щодо удосконалювання витрат на виробництво за статтями і напрямами, що впливає на кінцеві фінансові результати. У цілому по підприємству бухгалтер здійснює контроль за статтями витрат з виявленням причин відхилень і факторів, що впли& вають на їхнє виникнення.

Для контролю за слушністю і повнотою розподілу загально& виробничих і адміністративних витрат на АРМБ II категорії фор& мується “Відомість загальновиробничих і адміністративних ви& трат” (якщо така відомість існує в інформаційній системі).

Бухгалтер аналізує і контролює витрату коштів, проводить порівняння з плановими показниками як у кількісному, так і у вартісному вираженні.

Бухгалтер, аналізуючи собівартість, виявляє відхилення, про& понує конкретні заходи щодо раціонального використання ма& теріальних, трудових ресурсів та грошових коштів. Дана відо& мість відображає не тільки кінцеві результати, а й проміжні дані.

Керівники підприємства, маючи таку, інформацію, оперативно здійснюють необхідні корективи виробничої діяльності з метою отримання найбільшого ефекту шляхом зниження витрат на виробництво.

7.4. Автоматизація обліку готової продукції та її реалізації (АОГПР)

Автоматизована система обробки економічної інформації з об& ліку готової продукції та її реалізації з використанням АРМ бух& галтера передбачає вирішення таких завдань:

• облік руху готової продукції на складі; • облік реалізованої продукції;

• облік товарів.

АРМБ АОГПР виконує комплекс завдань, інформаційно по& в’язаних із завданнями суміжних АРМБ, а також із завданнями інформаційної системи в цілому. До АРМ АОГПР бухгалтера надходить інформація з таких АРМБ:

• з АРМБ з обліку виробничих запасів — інформація про від& пуск на сторону виробничих запасів;

• з АРМБ з обліку витрат на виробництво — інформація про фактичну собівартість товарної продукції;

• з АРМБ з обліку фінансово&розрахункових операцій — ін& формація про оплачений банком розрахунковий документ і про витрати на збут;

• з інформаційної системи підприємства — нормативна, плано& ва інформація, дані про постачання за договорами. У свою чергу, АРМБ АОГПР забезпечує інформацію для:

• АРМБ з обліку витрат на виробництво — інформація про ви& пуск готової продукції в натуральному вираженні за номенк& латурними номерами;

• АРМБ зведеного обліку і складання звітності — інформація про виручку від реалізації, про фактичну собівартість реалізо& ваної продукції, про податок на додану вартість, про резуль& тати реалізації;

• інформаційної системи підприємства — інформація про наяв& ність готової продукції та її реалізації.

АРМБ з обліку готової продукції, її відвантаження і реаліза& ції залежно від практичних потреб може будуватися за трирівне& вим принципом.

Технологічний процес розв’язання завдань з обліку готової продукції, її відвантаження; реалізації і визначення фінансового результату характеризується трирівневим структурним меню. Пер& шим етапом роботи на АРМБ АОГПР є формування нормативно&

довідкової інформації. Для цього режиму меню II рівня відобра& жає такий перелік:

• Довідник товарів, матеріалів, послуг;

• Довідник контрагентів;

• Довідник константи (знаходиться: в операції — константи);

• Довідник договорів; • Довідник користувачів;

• Довідник прайс.

При виборі конкретного довідника в меню III рівня видається його структура.

Довідник контрагентів використовується для організації облі& ку відвантаження, виписки рахунків у розрізі платників, а та& кож для відображення й аналізу реалізації готової продукції. Його структура: код зовнішньої організації, назва організації, адреса і банківські реквізити організації.

Довідник договорів з постачань готової продукції необхідний для аналізу постачань готової продукції, а також для визначен& ня одержуваних сум і здійснення прогнозу з отримання коштів за готову продукцію. Він має таку структуру: код фонду утриму& вача, код покупця, номенклатурний номер, назва, сума планових платежів, передбачених договором.

Довідник користувачів необхідний для оформлення платіж& них документів від постачальників продукції. Структура довід& ника: код користувача, назва підприємства, адреса і банківські реквізити підприємства.

Для зручної виписки рахунків покупцям і документів на від& вантаження, а також для роботи з цінами товарів, послуг тощо використовується довідник прайс. Використання довідника осо& бливо полегшує роботу в тому випадку, коли кількість номенк& латури в довіднику Товари, матеріали є значною.

Цей довідник використовується при введенні рахунка покуп& цеві або документа відвантаження за прайсом таким чином. При виборі товару або послуги з прайсу ціна реалізації береться з тієї колонки, яка вказана в картці контрагента (покупця), вибрано& го в документі. Ціна графи обчислюється згідно з відсотками знижки або націнки від тієї ціни з картки ТМЦ, категорія якої вибрана стартовою при формуванні конкретного прайс&листа. Друкована форма довідника — це сам прайс&лист з переліком номенклатурних одиниць та їхніми цінами.

Довідник має три рівні. Група довідника — прайс&лист, що містить перелік номенклатурних одиниць, або група прайс&лис& тів, а елементи — самі номенклатурні одиниці, тобто товари або послуги, що реалізуються.

Введення нового прайсу можна виконувати двома способа& ми — звичайним введенням нової групи, використовуючи від& повідну піктограму або за допомогою кнопки Копія. При натис& канні цієї кнопки утворюється нова папка&група, її назва форму& ється як назва вибраного прайсу з додаванням тексту “Новий”.

Редагування конкретного прайсу (папки&групи) дає можли& вість задавати правила розрахунку цін, тексти для друкованої форми прайс&листів тощо.

Після набору нормативно&довідкової інформації здійснюється формування первинних даних і, за необхідністю, їхня видача на друк.

Для набору залишків готової продукції на складах на дату внесення використовується функція “Картка складського обліку готової продукції (Картка ТМЦ)”. Для цього режиму меню II рівня відображає структуру картки складського обліку, куди бух& галтер пореквізитно вводить залишки за кожним номенклатур& ним номером.

Відображення інформації на картці обліку готової продукції здійснюється автоматизовано в міру приходу і відвантаження готової продукції із вказівкою залишку за кожним номенклатур& ним номером.

Видаткові документи, за допомогою яких провадиться реаліза& ція готової продукції, можна поділити на документи для оптової та роздрібної торгівлі. Поділ є досить умовним, тому що завдяки можливості настройки господарських операцій документи систе& ми є універсальними і дозволяють виконувати різноманітні опе& рації, пов’язані з різними аспектами торговельної діяльності.

До документів оптової торгівлі належать Видаткова наклад& на, Зведена видаткова накладна, Повернення покупця, Зведене повернення покупця.

До документів роздрібної торгівлі — Передача в роздрібну тор& гівлю, Видаток з роздрібної точки, Повернення з роздрібної точ& ки. Також у системі присутні документи роздрібної торгівлі, що пов’язані з продажем через касовий апарат, — це “Стислий звіт з ЕККА” та “Звіт з ЕККА”.

При відвантаженні готової продукції зі складу здійснюється формування і виписка рахунка покупцеві (знаходиться в журна& лі документів — “Рахунки&фактури”) на відпуск готової продук& ції, в якому вказується: дата відвантаження, номер рахунка, фірма, підрозділ, МВО, контрагент, форма розрахунків, № дого& вору, марка готової продукції, номенклатурний номер, ціна за одиницю, кількість, ПДВ, загальна сума з ПДВ.

В міру відвантаження готової продукції здійснюється форму& вання і виписка видаткових накладних (меню журнали — “Ви& даткові” — Видаткова накладна). Структура цього документа подібна до структури документа “Рахунок покупцеві”, а в графі примітки вказуються дані про довіреність, яку виписує поку& пець.

На підставі сформованої інформації здійснюється реєстрація рахунків і накладних у книзі спеціальної форми, де також вка& зується, коли була відвантажена продукція і коли була зроблена оплата.

Відображення інформації про реалізацію готової продукції че& рез роздрібну торгівлю проходить за допомогою документів з Журналу документів “Роздрібна торгівля”. Основною відмінніс& тю цих документів є те, що облік товарів ведеться тільки за одним рахунком, який задається константою “Рахунок товарів у роздрібній торгівлі”. Облік ведеться в роздрібних цінах, які є собівартістю. Для різниці між закупівельними та роздрібними цінами використовується рахунок “Торгова націнка”.

Облік торгової націнки в системі ведеться в розрізі номенкла& турних позицій, а не сумарно з усіх товарів. Це має значення при поверненнях з роздрібу на склад. Крім того, при формуванні звітів є можливість формування їх як у роздрібних цінах, так і в закупівельних (собівартості придбання або виготовлення).

Для передачі (прибуткування) готової продукції в підрозділи роздрібної торгівлі використовується документ “Передача в роз& дрібну торгівлю”. Далі за допомогою документа Видаток з роз& дрібної торгівлі, а також документів для роботи з електронними касовими апаратами — Звіту з ЕККА та Стислому звіту по ЕККА здійснюються операції з продажу товарів та послуг. Переоцінка роздрібних цін здійснюється за допомогою Звіту з ЕККА, тому що необхідною умовою роздрібного обліку є правильне відобра& ження цін у касових апаратах.

При необхідності повернення готової продукції на склад по& трібно використовувати документ Повернення ТМЦ з роздрібної торгівлі.

Спеціалізовані звіти з урахуванням особливостей обліку роз& дрібу також включені в окрему групу звітів з ТМЦ.

Якщо в 1C існує функція “Ведення інформаційної бази”, то її меню II може мати такий вид:

• Копіювання інформації для архівного збереження;

• Перезапис інформації в інші АРМ.

Цими функціями користуються для перезапису інформації чи при її відновленні.

При виборі функції “Вихідна інформація” — “Звіти з ТМЦ” відображається меню II рівня:

• Оборотна відомість з готової продукції;

• Залишки готової продукції;

• Інвентаризаційна відомість;

• Залишки готової продукції без руху; • Картка виду готової продукції;

• Товарний звіт.

Звіт “Оборотна відомість з готової продукції (ТМЦ)” забезпе& чує визначення кількісного руху, тобто залишків на початок і кінець, прибуткування та вибування готової продукції за пев& ний період. Період може бути заданий довільно — з будь&якої і по будь&яку дату. Цей звіт забезпечує перевірку правильності ведення кількісного аналітичного та бухгалтерського обліку в системі. Розбіжності в результатах за цим звітом та аналітич& ним бухгалтерським звітом Оборотно&сальдова відомість з ра& хунка, сформованого за одним й тим самим рахунком, пока& зують, що при проведенні документів у роботі з готовою про& дукцією трапляються помилки в господарських операціях до& кументів.

Відомість “Залишки готової продукції (ТМЦ)” показує зали& шки готової продукції по вибраній фірмі, підрозділу, плану ра& хунків, рахунку, постачальнику і забезпечує перевірку правиль& ності ведення кількісного аналітичного та бухгалтерського син& тетичного обліку в системі. Розбіжності в результатах за цим звітом та бухгалтерським звітом, що показує сальдо з рахунка, сформовані одним і тим самим рахунком, вказують на помилки в господарських операціях документів.

Бухгалтер може формувати звіт за певними параметрами: фір& ма, підрозділ, вид готової продукції або група видів готової про& дукції, виробник, постачальник, конкретний рахунок або план рахунків, валюта звіту тощо.

Інвентаризаційна відомість готової продукції (ТМЦ) призна& чена для виявлення залишків готової продукції по вибраній фір& мі, підрозділу, МВО, плану рахунків, рахунку та формування Інвентаризаційного опису товаро&матеріальних цінностей на певну дату. Результати формування звіту — інвентаризаційна відомість прийнятого зразка.

Звіт “Залишки готової продукції (ТМЦ) без руху” показує залишки по готовій продукції на вибраних фірмі, підрозділі, плані рахунків, рахунку, постачальнику, за якими рух за вибраний період не відбувався. Результати формування звіту аналогічні до результатів формування звіту “Залишки готової продукції”.

Картка готової продукції (ТМЦ) є зручним засобом контролю руху готової продукції у межах фірми. Результатом формування цього звіту є аналіз руху вибраного виду готової продукції в роз& різі окремих документів за певний проміжок часу, по відповідних фірмах, підрозділах і матеріально відповідальних особах.

У результаті формування звіту за кожним його рядком можна побачити дату, номер та назву документа, за яким відбувався рух вибраного виду готової продукції, рахунок за даним докумен& том кореспондуючий із рахунком готової продукції, контрагент за даним документом, обсяг руху та залишок. Подвійне натис& кання лівої клавіші “миші” на номері, даті або назві документа дозволяє перейти до табличної частини документа. А подвійне натискання лівої клавіші “миші” на назві контрагента розгортає його картку.

Товарний звіт формується у кількісному та сумарному вира& женні на підставі рухів товару (прибуткування та вибуття). Бух& галтер задає період формування звіту (від дати початку до дати закінчення включно); фірму, за якою складається звіт; конкрет& ний підрозділ; рахунок готової продукції; план рахунків; валюту і ціну звіту.

Після формування інформації на АРМБ І категорії здійсню& ється її перезапис в АРМБ АОГПР II категорії (бухгалтерія). Вихідна інформація на АРМБ II категорії містить такий перелік звітів з готової продукції та її реалізації:

• Реалізація по контрагентах;

• Відомість реалізації готової продукції;

• Аналіз відвантаження та оплати;

• Дебіторська заборгованість за термінами виникнення;

• Закриття дебіторської заборгованості за термінами сплати, а також бухгалтерські звіти:

• Оборотно&сальдова відомість;

• Оборотно&сальдова відомість з рахунка.

Відомість реалізації готової продукції по контрагентах форму& ється у випадку, коли кількість найменувань готової продукції не перевищує тисячі найменувань, і показує обсяги його реаліза& ції із кожним із контрагентів у розрізі найменувань готової про& дукції.

Результатом формування звіту є таблиця, де у шапці записа& ні товарні найменування, а в рядках — контрагенти.

У системі є можливість формування Відомості реалізації го& тової продукції, яка слугує основою для складання звіту з реа& лізації готової продукції із відображенням торговельної націн& ки.

Звіт з реалізації в розрізі прибуткових документів дозволяє аналізувати реалізацію готової продукції за прибутковими доку& ментами, згідно з якими вона надійшла, з виведенням залишків готової продукції за партією на складі та поверненням товару постачальникові.

Результатом формування звіту є відомість, згрупована за доку& ментами прибуткування готової продукції із зазначенням рухів та залишків за кожним найменуванням, що було використане у прибутковому документі.

Аналіз відвантажень показує стан взаєморозрахунків із контр& агентами за вибраний період.

Користувач для проведення аналізу вказує конкретну фірму, розрахунковий період, рахунок, контрагента, валюту звіту.

Стан взаєморозрахунків із дебіторами (на певну дату) у розрі& зі терміну виникнення заборгованості відображається у “Звіті по дебіторській заборгованості за термінами виникнення”. Бухгалтер вибирає: дату, на яку аналізуються взаєморозрахунки; фірму; клієнта; менеджера (по якому необхідно відібрати документи); напрям господарської діяльності, за яким відбуватиметься відбір операцій; рахунок, валюту звіту.

Звіт “Закриття дебіторської заборгованості за термінами спла& ти” призначений для аналізу взаєморозрахунків із дебітором у розрізі документів виникнення та закриття дебіторської заборго& ваності. Бухгалтер вибирає період формування Звіту, фірму, клієн& та, менеджера, напрям, рахунок, валюту, рівень деталізації, умови договорів у періоди аналізу. Результатом формування звіту є ана& ліз документів у розрізі документів сплати, які закривають дебі& торську заборгованість покупців.

У групі економічних звітів існує спеціальний звіт для побудо& ви графіків і діаграм: “Діаграми, графіки”.

Особливе значення при організації автоматизованого процесу обліку готової продукції та її реалізації має використання бух& галтером функцій для отримання довідкової інформації. Бухгал& тер на підставі наявних в інформаційній базі даних отримує на екрані або друкувальному пристрої необхідну для контролю (пе& ревірки) інформацію. Шляхом використання в системі автома& тизованого формування документа, за обраними даними бухгал& тер здійснює контроль (перевірку) за такими основними парамет& рами:

• контроль за правильністю припустимої кореспонденції бух& галтерських рахунків, шляхом використання довідника “проводки господарських операцій”. При виявленні поми& лок бухгалтер переглядає формування даних у первинних документах і робить зміни відповідно до діючої системи об& ліку;

• контроль за повнотою вихідної інформації шляхом порівнян& ня первинних даних і даних, що беруть участь у розрахунку; • контроль за правильністю здійснення розрахунків (алгоритм вирішення завдання);

• своєчасність здійснення розрахунків і відображення результа& тів на рахунках бухгалтерського обліку;

• контроль взаємозв’язку показників в інформаційній базі;

• контроль за наявністю інформації в нормативно&довідковій інформації;

• контроль за наявністю інформації, що надійшла з інших АРМ.

Для здійснення контролю за вхідною інформацією на АРМБ II категорії формується реєстр з усіх наявних видів первинних документів.

7.5. Особливості автоматизації товарних операцій

Оскільки найбільші проблеми виникають у процесі ведення бухгалтерського і податкового обліку товарних операцій, роз& глянемо можливості програми “1С: Бухгалтерія” у цьому напря& мі.

Товарні операції є одними з найпоширеніших у господарській практиці. Типова конфігурація “1С: Бухгалтерія” дозволяє авто& матизувати облік надходження, переміщення, продажу товарів на підприємстві, проводити облік доходів від їх реалізації відпо& відно до вимог національних стандартів бухгалтерського обліку. Паралельно ведеться і податковий облік цих операцій.

Для відображення в обліку руху товарів призначений раху& нок 28 “Товари” із субрахунками: для обліку товарів і склотари призначений субрахунок 281, 282; комісійних товарів — 283; для обліку зворотної тари — 284. Також застосовується контрак& тивний субрахунок 285 “Торгова націнка” для відображення різ& ниці між купівельною ціною (первісною вартістю товарів без ПДВ) та ціною продажу.

Важлива умова правильної організації обліку — єдність оцін& ки товарів (купівельна вартість або продажна) під час їх оприбут& кування та під час їх списання. На всіх рахунках (крім рахунка 285 “Торгова націнка”) облік руху товарів можна організувати в кількісному вираженні. Аналітичний облік організований у роз& різі аналітичних рахунків, які в програмі названі як субконто. До рахунка 28 в програмі передбачено субконто: 1) номенклатури (субконто ТМЦ), 2) партій і 3) місць зберігання (складів і мате& ріально відповідальних осіб). Серед складів розрізняють оптові склади (на яких ведеться кількісно&сумарний облік у купівельних цінах) і роздрібні склади або магазини, де ведеться облік у цінах продажу.

Програма дозволяє організувати на роздрібних складах (мага& зинах) сумарний або кількісно&сумарний облік руху товарів. На практиці для обліку роздрібного продажу ведуть сумарний облік. Для організації кількісно&сумарного обліку необхідно щодня вно& сити дані за повним асортиментом і кількістю реалізованих то& варів. Це великий обсяг даних, тому зручніше вести такий облік у спеціалізованій торговій програмі — “1С: Торгівля і склад для

України”. Дана конфігурація має зв’язок безпосередньо з техніч& ними засобами, приладами з реалізації товарів (електронно&конт& рольні касові апарати, торгові сканери).

В програмі формування проведень ґрунтується на базі докумен& тів, які формуються на різних етапах руху товарів. Товари над& ходять на оптовий склад підприємства від постачальників або з власного виробництва. При цьому формується їх первісна вар& тість, до якої при необхідності відносять методом прямого вклю& чення додаткові витрати на перевезення, на природний убуток у дорозі. Потім з оптового складу товари переміщаються в мага& зин (складів і магазинів може бути кілька, але прийнято, що безпосередньо від постачальників товари в магазини не надхо& дять). При переміщенні формується торгова націнка, після цього товари продаються покупцям. У магазині можлива зміна торго& вої націнки. При поверненні товару роздрібним покупцем рух відбувається в зворотному порядку — через роздрібний магазин, оптовий склад, при цьому виконують сторнувальні проведення. Ця схема обігу товарів є підставою для формування документів в електронному вигляді (табл. 7.3).

Таблиця 7.3

Відповідність електронних документів обліку товарних операцій програми “1С: Бухгалтерія” типовим формам первинного бухгалтерського обліку

Типові форми первинного

Електронні документи системи

бухгалтерського обліку

“1С: Бухгалтерія”

Назва

Призначення

Назва

Призначення

документа

документа

1

2

3

4

Прибутко&

– оприбуткування

Прибуткова

– оприбуткування

вий ордер

запасів;

накладна

товарів, отриманих

(ф. М&4);

– облік поставок

від постачальника

Товарно&

запасів;

за плату;

транспортна

– проведення

– відображення сум

накладна

розрахунків

валових витрат, по&

(ф. 1&ТН)

за перевезення

в’язаних з придбан& ням товарів;

– проведення розрахун& ків за перевезення

Продовження табл. 7.3

1

2

3

4

Накладна

– разовий відпуск

Перемі&

– відображення перемі&

на внутріш&

запасів всередині

щення

щення товарів із

нє перемі&

підприємства;

оптових складів

щення; Осо&

– розрахунок

до магазинів;

бовий раху&

торгової націнки

– формування прове&

нок; Товар&

відповідно

день з нарахування

ний звіт;

до П(С)БО 9

торгової націнки;

Розрахунок

“Запаси”

– нарахування сум

бухгалтерії

ПДВ, що розрахову& ються залежно від облікової ціни товару;

– при поверненні із магазину на оптовий склад проводяться сторнувальні прове& дення за сумами ПДВ і торговій націнці та проведення за облі& ковими цінами

Звіт каси&

служать для відоб&

Роздрібна

– відображає факт реа&

ра; Товарні

раження операцій

накладна

лізації товару через

звіти мате&

у реєстрах синте&

роздрібну мережу;

ріально від&

тичного і аналі&

– відображає прове&

повідальних

тичного обліку

дення за доходами,

осіб; Книга

сумах ПДВ, списан&

обліку роз&

ня торгової націнки,

рахункових

списання собівар&

операцій

тості реалізованих

(КОРО)

товарів;

– відображає валовідоходи, отримані від реалізації товарів;

– використовуєтьсямеханізм розрахунку сум від ціни з ПДВ

Інвентари&

– служить для запи&

Переоцінка

– зміна торгової на&

заційний

сів і формування

ТМЦ

цінки товарів;

акт

проведень при

– встановлення нової

зміні ціни

роздрібної ціни;

– зміна облікової ціни товарів на оптових

складах

Закінчення табл. 7.3

1

2

3

4

Розрахун&

– повернення кош&

Повернення

– повернення товару

кова кви&

тів покупцеві;

їх роздріб

покупцем;

танція;

– формування запи&

– сторнування собівар&

звіти

сів у бухгалтер&

тості товарів;

ському обліку

– відновлення торговоїнацінки;

– сторнування валовихдоходів

Особовий

– відображення

Визначення

– розрахунок реалізо&

рахунок;

торгової націнки

торгівель&

ваної торгової на&

Розрахунок

за реалізовані

ної націнки

цінки;

бухгалтерії

товари

– списання собівартос& ті реалізованих то& варів;

– використовуєтьсямеханізм розрахунку ціни продажу відпо& відно до П(С)БО 9

“Запаси”

Книга об&

визначає порядок

Запис

– для реєстрації подат&

ліку прид&

віднесення сум

у книгу

кових накладних

бання

ПДВ, сплачених

придбання

з ПДВ, отриманих

товарів

постачальникові

від постачальників;

до податкового

– формування листків

кредиту по ПДВ

Книги обліку това& рів (робіт, послуг)

Книга

– визначає порядок

Запис

– для оформлення по&

обліку реа&

обліку операцій

у книгу

даткових накладних

лізації то&

з реалізації това&

продажів

з ПДВ, що випису&

варів

рів;

ються покупцям;

– визначає підставу

– формування листів

для можливого

Книги обліку прода&

віднесення до по&

жу товарів (робіт,

даткових зобов’я& зань сум ПДВ

послуг)

Слід врахувати, що заповнення “вхідних” електронних доку& ментів відбувається на підставі паперових форм, а формування документів, що передаються покупцеві або формуються для внут& рішніх потреб, можуть бути роздруковані за допомогою комп’ю& терних технічних засобів. Це дає змогу, по&перше, об’єднувати

процеси складання первинних документів і ведення синтетично& го, аналітичного і податкового обліку; по&друге, прискорити скла& дання реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової і податкової звітності шляхом можливостей програми.

В комп’ютерних програмах автоматизації обліку втілюються дві моделі ведення обліку для підприємств різних галузей народно& го господарства. Перша передбачає уніфікацію документів та їх представлення в системі подвійного запису. Первинні документи розглядаються як доповнення до господарських операцій, харак& терних для різних підприємств, при цьому найголовніша складова інформаційної бази системи обробки облікових даних — масив господарської інформації у вигляді господарських операцій.

Друга модель передбачає комплексне використання даних ав& томатизованого обліку з метою управління, планування роботи підприємства, багаторазове складання і на будь&яку дату аналітич& них звітів.

Автоматизований облік дав обліковим працівникам і керівни& кам великі можливості щодо оперативності та якості складання звітності. При комп’ютерному способі обробки даних звітність формується як у регламентному режимі, так і в режимі запитів до бази даних, а не складається один раз для використання протягом тривалого часу.

7.6. Автоматизація зведеного обліку і складання звітності

Комплекс зведеного обліку і складання звітності включає за& вдання узагальнення інформації на аналітичних і синтетичних рахунках з подальшим групуванням отриманих даних за одним або кількома рахунками з метою складання звітності й прийнят& тя управлінських рішень.

АРМ бухгалтера зведеного обліку і складання звітності перед& бачає відображення господарських операцій, що змінюють стан коштів підприємства і джерел їх утворення на рахунках бухгал& терського обліку. Останні служать засобом економічного групу& вання господарських коштів та їх джерел, вираженого в нату& ральному і вартісному (грошовому) вимірах, і дозволяють отри& мати в зручному вигляді інформацію, необхідну для управління підприємством.

При цьому використовуються дві взаємопов’язані системи ра& хунків бухгалтерського обліку з синтетичних та аналітичних рахунків, їх відрізняє деталізація обліку коштів і джерел, що має важливе значення як для посилення контролю за правиль& ністю самого обліку, так і для ефективного використання цієї інформації в управлінні підприємством.

Нарівні з відображенням господарської діяльності підприєм& ства комплекс завдань зведеного обліку забезпечує автома& тизоване складання бухгалтерського балансу і звітності, що є завершальним етапом облікового процесу і виконується систе& матично по закінченні звітного періоду (місяця, кварталу, пів& річчя, року).

Раціональна організація синтетичного й аналітичного обліку господарських операцій із застосуванням АРМ бухгалтера забез& печує:

• контроль за рухом статутного капіталу в частині основних і оборотних коштів підприємства;

• збереження грошових коштів і контроль щодо використання їх за цільовим призначенням;

• виявлення фінансових результатів діяльності підприємства і контроль за розподілом прибутку;

• систематизацію і узагальнення даних про виробничо&госпо& дарську діяльність підприємства в аналітичному і синтетич& ному розрізах для прийняття управлінських рішень.

Вирішення завдань зведеного обліку і складання звітності базу& ється на первинній інформації, що виникає в процесі фінансово& господарської діяльності, а також на інформації, яка повністю формується в процесі вирішення завдань інших ділянок обліку.

Метою автоматизації зведеного обліку є надання інформації, що задовольняє вимоги різних користувачів.

Користувачів облікової інформації можна розділити на три категорії, яким відповідають три категорії АРМ:

1) АРМБ І категорії створюється для внутрішнього користу& вача, тобто для тих користувачів, які здійснюють облік (заступ& ник головного бухгалтера, сектор зведеного обліку, головний бухгалтер);

2) АРМ II категорії створюється для управлінського складу підприємства (фінансовий директор, головний економіст, заступ& ник директора з маркетингу, керівник підприємства);

3) АРМ III категорії використовується зовнішніми користува& чами (керівники філіалів, акціонери і т. д.).

Вся інформація, підготовлена на АРМБ, розглядається через її кінцевий вплив на прийняття рішень. Перш ніж ухвалити правильне рішення, необхідно визначити мету або керівний на& прям і відповідне рішення традиційних завдань зведеного обліку та складання звітності. За результатами вирішення завдань фор& мується єдина база даних бухгалтерських записів. Формування бази даних і логічний контроль правильності її заповнення ви& конуються протягом місяця в міру надходження інформації з АРМБ суміжних ділянок обліку.

Розділення АРМБ зведеного обліку і складання звітності на три категорії проводиться організаційно з авторизацією доступу до необхідної інформації. Тому структуру даних і технологію вирішення завдань будемо розглядати як єдину для всіх трьох категорій АРМ. Головне меню має такий вигляд:

• Вхідна інформація;

• Нормативно&довідкова інформація;

• Аналітичний облік;

• Синтетичний облік;

• Звітність;

• Моделювання управлінських рішень;

• Ведення інформаційної бази;

• База знань;

• Аудит фінансово&господарської діяльності.

При виборі функції “Вхідна інформація” в меню II рівня відо& бражається перелік вхідної інформації:

• Бухгалтерська довідка;

• Інформація, що утримується з інших АРМБ;

• Книга обліку господарських операцій.

Помилкові записи аналізуються і при необхідності коректу& ються в режимі “Бухгалтерська довідка”.

У режимі “Книга обліку господарських операцій” проводить& ся введення первинних операцій в Книгу обліку господарських операцій, яка являє собою хронологічно впорядкований (за ча& сом виконання) список бухгалтерських проводок за рахунками. Вона містить записи всіх бухгалтерських операцій, що змінюють стан рахунків, і служить основним джерелом формування бухгал& терської звітності. Бухгалтерські записи в Книгу обліку госпо&

дарських операцій можуть заноситися або шляхом безпосеред& нього введення господарських операцій з формуванням бухгал& терських проводок, або при генерації бухгалтерських проводок шляхом використання Довідника типових господарських опера& цій під час формування первинної інформації, або за допомогою формування бухгалтерських проводок з інших АРМБ.

У Книгу обліку господарських операцій заносяться всі відо& мості, починаючи від дати початку розрахункового періоду і до необхідної дати. Бухгалтерські записи можуть бути відкоригова& ні, доповнені новими, видалені, скопійовані.

При виборі режиму “Нормативно&довідкова інформація” на екрані відображається перелік нормативно&довідкової інформа& ції:

• Довідник курсу валют;

• Довідник рахунків бухгалтерського обліку;

• Довідник припустимої кореспонденції рахунків;

• Довідник формування показників звітності;

• Довідник взаємозв’язків показників звітності;

• Довідник групування статей звітності;

• Довідник розрахунку показників підприємства;

• Довідник&календар;

• Довідник типових господарських операцій; • Довідник структурних підрозділів;

• Довідник підприємств.

Довідник курсу валют необхідний для перерахунку валют& них сум у національну грошову одиницю за діючим курсом Націо& нального банку України, а також для ведення історії змін курсів валют. Його структура: найменування валюти, код валюти, оди& ниця валюти, вартість валюти в національній грошовій одиниці, дата введення курсу валюти.

Довідник рахунків бухгалтерського обліку використовується для обліку на рахунках, субрахунках і кодах аналітичного облі& ку.

Довідник припустимої кореспонденції рахунків призначений для контролю введеної інформації з точки зору правильності по& ставлення контировок проводок і для аудиторських перевірок вироблених раніше операцій. Його структура: основний раху& нок, що кореспондує рахунок, припустимість кореспонденції (де& бет, кредит).

Довідник формування показників звітності створюється для автоматизованого формування звітності. Він має таку структу& ру: номер форми, назва форми, періодичність, код форми, номер рядка, номер графи, синтетичний рахунок, субрахунок основного рахунка, код аналітичного обліку, структурний підрозділ, корес& пондуючий рахунок, субрахунок кореспондуючого рахунка, код аналітичного обліку, операція, знак суми.

Довідник взаємозв’язків показників звітності використову& ється для автоматичного контролю правильності відображення показників у звітності і має таку структуру: номер показника, назва показника, номер форми звітності, номер рядка, номер графи звітності, відповідність номеру іншої форми звітності, но& меру рядка, номеру графи.

Довідник групування статей звітності необхідний для про& ведення аналізу й аудиту фінансової діяльності підприємства. Він має таку структуру: назва узагальненого показника, умовне позначення, назва статей Балансу, умовне позначення, номер рядків Балансу, що входять у статтю Балансу, рахунок, назва рахунка.

Довідник розрахунку показників підприємства необхідний для аналізу, аудиту, оцінки фінансового становища підприємства і визначення доцільності його приватизації. Він має таку струк& туру: назва показника, умовне позначення, спосіб розрахунку, оптимальне співвідношення.

Довідник&календар призначений для установлення періоду отримання інформації, для фіксації і розподілу за певними дата& ми. Він має таку структуру: рік, поточний місяць, дні.

Довідник типових господарських операцій використовуєть& ся для автоматизованого формування бухгалтерських прово& док. Його структура аналогічна тій, що використовується на інших АРМБ.

Довідник структурних підрозділів і Довідник підприємств призначений для формування інформації по структурних підроз& ділах і підприємству загалом. Їх структура описана раніше.

У режимі “Аналітичний облік” формується аналітична інфор& мація по кожному синтетичному рахунку. Формується така ви& хідна інформація:

• Відомість аналітичного обліку; • Картка аналітичного обліку.

Довідкова інформація з аналітичного обліку. Відомість ана& літичного обліку призначена для докладної розшифровки об’єкту обліку. Це оборотно&сальдова відомість за синтетичним ра& хунком в аналітичному розрізі. Бухгалтер має можливість зро& бити аналіз аналітичних даних за кожним синтетичним ра& хунком.

Картка аналітичного обліку відкривається в міру необхід& ності на кожний аналітичний об’єкт. У картці приводяться характеристики об’єкта, рух за аналітичним рахунком і залишки на кінець звітного періоду. При аудиті або аналізі бухгалтер має можливість відобразити необхідну аналітичну інформацію за певний період в розрізі документів і дат проведення цих опе& рацій.

Бухгалтер перевіряє достовірність інформації і видає конкретні пропозиції. Аналітичний облік необхідний і для аналізу, і для прийняття рішень на той або інший вид господарської діяль& ності.

При виборі режиму “Синтетичний облік” на екран видається такий перелік:

• Головна книга;

• Оборотно&сальдовий баланс; • Довідкова інформація;

• Шахова відомість.

У режимі “Головна книга” за вибраний період формується і відображається головна книга по рахунках бухгалтерського об& ліку. Головна книга є основним бухгалтерським реєстром для узагальнення бухгалтерської інформації.

У режимі “Оборотно&сальдовий баланс” відображаються дані для узагальнення інформації у вигляді оборотів за рахунками. Дана відомість може формуватися в розрізі вибраного періоду часу. При необхідності може проводитися розшифровка проведе& них господарських операцій.

Режим “Довідкова інформація” передбачений для аудиту за проведеними господарськими операціями загалом по підприємст& ву (підрозділу). При цьому здійснюється контроль усіх операцій з точки зору правильності їх відображення на рахунках бухгал& терського обліку. Відомість, що формується, дозволяє проаналі& зувати неправильно введені (розраховані) дані, відображені на рахунках бухгалтерського обліку.

Шахова відомість призначена для аналізу і контролю за прове& деними операціями. Занесені в неї підсумки по вертикалі і горизон& талі дають уявлення про проведені обороти за рахунками, що дає можливість наочно проконтролювати кожний рахунок. Бухгалтер може проаналізувати стан кожного рахунка і перевірити правиль& ність формування бухгалтерських записів. Дана відомість може бути відображена за будь&який необхідний період.

Контроль здійснюється на основі даних інформаційної бази і Довідника допустимої кореспонденції рахунків. У разі помилки бухгалтер коригує дані згідно з діючим положенням.

При автоматизації формування бухгалтерської звітності особ& ливо важлива автоматизація контролю результатних даних, який нарівні із вхідним контролем інформації повинен становити єди& ну систему забезпечення достовірності обробки даних зведеного обліку і звітності.

Для перевірки достовірності звітних даних, відображених у формах звітності, бухгалтер зобов’язаний переглянути взаємо& зв’язки показників і зробити конкретні висновки щодо виявле& них відхилень.

Всі ці звітні документи можуть бути розраховані і відображе& ні шляхом вибірки з режиму “Звітність” необхідної звітної фор& ми, також можлива генерація нових.

Звітні документи формуються і відображаються на необхідну дату. На основі Довідника групування статей звітності, Довідника розрахунку показників підприємства, а також на основі фактич& них звітних даних здійснюється розрахунок інформації за показ& никами.

Для допомоги в прийнятті правомірних управлінських рішень в АРМ бухгалтера застосовується база знань. У базі знань міс& титься набір оптимальних управлінських рішень, відповідних певним показникам.

У системі реалізовується такий алгоритм прийняття управлін& ських рішень:

• Завдання управління фінансово&господарської діяльності під& приємства;

• Пошук альтернативних варіантів дій щодо досягнення цілей; • Відображення альтернативних варіантів дій;

• Вироблення пропозицій щодо прийняття управлінського рі& шення;

• Моделювання фактичних, запланованих, нормативних та імі& таційних результатів;

• Прийняття управлінських рішень щодо усунення виявлених відхилень.

Моделювання управлінських рішень на майбутні періоди. До& слідження фінансового становища і прогнозування фінансово& господарської діяльності підприємства здійснюється в режимі “Моделювання управлінських рішень”, який, у свою чергу, поді& ляється на:

• Аудит майнового становища підприємства;

• Показники платоспроможності;

• Показники ділової активності;

• Показники рентабельності;

• Показники ліквідності;

• Беззбитковість підприємства;

• Модель фінансової стратегії; • Облік фінансових результатів.

Коефіцієнт поточної ліквідності показує загальну забезпече& ність підприємства оборотними коштами і своєчасність погашен& ня термінових зобов’язань. Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами характеризує частку власних оборотних коштів у загальній їх сумі.

Коефіцієнт відновлення платоспроможності характеризує реа& льну можливість відновлення платоспроможності за необхідний період.

В управлінському рішенні вказуються виявлені відхилення від показників і шляхи досягнення їх оптимальних значень.

Також аудиторському дослідженню підлягає ділова активність підприємства. Оцінка ділової активності характеризується ре& зультатами й ефективністю поточної виробничої діяльності під& приємства. Дана оцінка може бути змодельована в порівнянні з показниками споріднених підприємств. При аудиті&аналізі по& трібно враховувати порівняльну динаміку основних показників роботи підприємства.

За результатами розрахунку показників рентабельності про& водиться дослідження оцінки рентабельності по відношенню до продукції, що випускається, і оцінки рентабельності по відно& шенню до інвестицій або авансованого капіталу. При аудиті та& кож досліджуються такі показники рентабельності:

• коефіцієнт валового прибутку;

• коефіцієнт чистого прибутку;

• рентабельність власного капіталу;

• коефіцієнт рентабельності активів;

• коефіцієнт оборотності активів;

• коефіцієнт віддачі активів або міра прибутковості матеріаль& них активів.

Спочатку бухгалтер (аудитор) за допомогою моделі досліджує два показники рентабельності продукції, що свідчать про ефек& тивність не тільки господарської діяльності підприємства, а й процесів ціноутворення. Це коефіцієнт валового прибутку і кое& фіцієнт чистого прибутку.

Коефіцієнт валового прибутку розраховується як відношення різниці між виручкою і собівартістю реалізованої продукції та виручкою від реалізації. Коефіцієнт чистого прибутку розрахо& вується як відношення чистого прибутку після сплати податків до виручки від реалізації.

Досліджуючи ці показники на інформаційній моделі, бух& галтер отримує найбільш точне уявлення про роботу підприєм& ства.

Якщо коефіцієнт валового прибутку істотно не змінювався протягом певного періоду, а коефіцієнт чистого прибутку при цьому знижувався, то на основі бази знань можна зробити ви& сновок, що причина цього полягає або у витратах, які зросли на виробництво продукції, або у ставках податків, які зросли. Досліджуючи ці показники, бухгалтер може перейти до доклад& ного вивчення впливаючих чинників, щоб знайти джерела від& хилень.

Якщо ж знизився коефіцієнт валового прибутку, то бухгал& тер повинен пересвідчитися, чи сталося це внаслідок збільшення собівартості продукції в порівнянні з виручкою від її реалізації. Збільшення цього коефіцієнта може бути викликане або необ& ґрунтованим зниженням цін, або недостатнім використанням від& дачі від виробництва продукції. Дані чинники аналізуються при дослідженні витрат на виробництво. Результати досліджень ві& дображаються разом з видачею управлінських рішень щодо вдос& коналення виробничого процесу або ціноутворення.

Це одним показником рентабельності є рентабельність влас& ного капіталу. Цей показник визначається як відношення чис&

того прибутку до величини власного капіталу. За його допомогою бухгалтер (аудитор) оцінює отриманий прибуток на акціонерний капітал. Показник досліджується в динаміці за певний період і порівнюється з нормативними або галузевими коефіцієнтами.

Коефіцієнт оборотності активів характеризує ефективність, з якою підприємство використовує свої ресурси для досягнення головної мети випуску продукції.

Якщо помножити коефіцієнт оборотності активів на коефі& цієнт чистого прибутку, то отримаємо коефіцієнт віддачі активів або міру прибутковості матеріальних активів підприємства. В інформаційній системі даний показник відбивається в моделі у взаємозв’язку з коефіцієнтом прибутковості і коефіцієнтом обо& ротності активів та розраховується як відношення чистого при& бутку до загальної суми матеріальних активів.

При проведенні досліджень дуже важливий режим “Модель фінансової стартегії”.

Модель фінансової стратегії дозволяє провести комплексне прогнозування майбутнього фінансового становища підприємст& ва на основі дослідження фінансових результатів його господар& ської діяльності. Це дозволяє закласти загалом стратегічний на& прям у господарсько&фінансовій діяльності підприємства. Модель може бути побудована як за окремими показниками, що прогно& зуються, так і за групою комплексно пов’язаних показників.

Ця модель може бути видана в динаміці за кілька років за кожним розрахованим показником.

Після розрахунку і відображення моделі проводиться загаль& на оцінка фінансово&господарського стану підприємства з метою виявлення можливих перспектив розвитку підприємства, пред& ставлених загальною моделлю.

До складу облікових показників можуть бути включені різно& манітні показники, що характеризують ту або іншу сторону фі& нансово&господарської діяльності підприємства.

Важливим моментом аналізу є прогнозування даних Балансу і звіту про прибутки і збитки.

В умовах автоматизованої обробки даних показники форму& ються шляхом імітації даних з використанням динамічної моделі, представленої багатомірною таблицею всіх звітних показників, а також за допомогою математичних методів і експертних оцінок підприємства. Все це базується на діагностиці стану підприєм&

ства, проведених дослідженнях, моделі фінансової стратегії, а також на використанні розрахованих базисних індексів і відхи& лень, виявлених унаслідок аналітичних робіт.

Імітаційна модель звітності дозволяє залучати до обороту фі& нансові ресурси і перейти на нові форми ведення фінансово&гос& подарської діяльності підприємства.

Відомість обліку прибутку від реалізації продукції дає можли& вість бухгалтеру проаналізувати чинники і причини, що впли& вають на отримання максимального прибутку, і намітити певні управлінські рішення, спрямовані на недопущення відхилень у подальшій діяльності підприємства. Для генерації різних варі& антів отримання максимального прибутку бухгалтер викорис& товує функцію “Моделювання отримання максимального розміру прибутку”. У цьому режимі на основі значень з попередньої відо& мості, які дають можливість отримати максимальний прибуток, він може отримати на будь&який необхідний період відомість розрахунку отримання максимального прибутку в розрізі кожного окремого об’єкта або загалом по всій продукції.

На основі даної інформації бухгалтер дає пропозиції про мож& ливі шляхи отримання максимального прибутку. На їх основі керівники підприємства ухвалюють відповідні рішення щодо по& ліпшення фінансово&господарської діяльності підприємства.

Моделювання здійснюється за кожним окремим об’єктом з урахуванням раніше розрахованих показників максимального роз& міру прибутку. У результаті формується модель розрахунку мак& симального розміру прибутку.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Нормативно&законодавча база щодо регулювання інформаційних сис&тем і зокрема бухгалтерського обліку.

2. Загальні елементи функціональної обробки інформації.

3. Технологічна обробка облікової інформації в інформаційних систе&мах обліку.

4. Схема руху інформації при застосуванні автоматизованої форми бух&галтерського обліку.

5. Переваги автоматизованої форми бухгалтерського обліку.

6. Етапи переходу до створення інформаційної системи обліку.

7. Вимоги до програмного забезпечення.

8. Складові бухгалтерських автоматизованих систем.

9. Особливості автоматизації обліку необоротних активів.

10. Характеристика автоматизованого робочого місця бухгалтера з об&ліку необоротних активів.

11. Відповідність електронних документів обліку операцій з основнимизасобами програми “1С: Бухгалтерія” типовим формам первинного бухгалтерського обліку.

12. Характеристика автоматизації обліку витрат на виробництво.

13. Сутність та роль автоматизованого робочого місця бухгалтера з об&ліку витрат на виробництво.

14. Характеристика електронних документів з обліку витрат на вироб&ництво.

15. Завдання та можливості автоматизації обліку готової продукції.

16. Характеристика електронних документів при автоматизації облікуготової продукції.

17. Характеристика автоматизації обліку товарних операцій.

18. Відповідність електронних документів обліку товарних операційпрограми “1С: Бухгалтерія” типовим формам первинного бухгалтер& ського обліку.

19. Загальна характеристика автоматизації зведеного обліку і складан&ня звітності.

1. Закон України “Про підприємництво” від 07.02.91 № 698&ХІІ.

2. Закон України “Про підприємства в Україні” від 27.03.91 № 887&ХІІ.

3. Закон України “Про захист прав споживачів” від 12.05.91 № 1023&ХІІ.

4. Закон України “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” від 11.12.91 № 1963&XII.

5. Закон України “Про споживчу кооперацію” від 10.04.92 № 2265&ХІІ.

6. Закон України “Про плату за землю” від 03.07.92 № 2535&XII.

7. Закон України “Про оподаткування прибутку підприємства” від

22.05.97 № 283/97&ВР (із змін. і доп.).

8. Закон України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне стра& хування” від 26.06.97 № 400/97&ВР.

9. Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.99 № 996&ХІV.

10. Закон України “Про загальнообов’язкове державне соціальне стра& хування на випадок безробіття” від 02.03.2000 № 1533&IІI.

11. Закон України “Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на будівництві об’єк& тів” від 06.04.2000 № 1641&III.

12. Закон України “Про державну пiдтримку малого пiдприємництва” вiд 19.10.2000 № 2063.

13. Закон України “Про застосування реєстраторів розрахункових опе& рацій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 01.12.2000 № 614.

14. Закон України “Про розмір внесків на деякі види загальнообов’яз& кового державного соціального страхування” від 11.01.01 № 2213&III.

15. Закон України “Про загальнообов’язкове державне соціальне стра& хування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” від 18.01.01 № 2240&III.

16. Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб’єктів ма& лого підприємництва: Указ Президента України від 03.07.98 № 727/98.

17. Про внесення змін в Указ Президента України від 03.10. 98 № 727 Про спрощену систему оподаткування, обліку й звітності суб’єктів ма& лого підприємництва: Указ Президента України від 28.06.99.

18. Про затвердження Правил застосування Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”: Постанова Верховної Ради Укра& їни від 27.06.95 № 247/95&ВР.

19. Про внесення змін до Порядку складання, розгляду, затвер& дження та основних вимог щодо виконання кошторисів доходів і ви& датків бюджетних установ та організацій. Постанова КМУ від 07.03.01

№ 222.

20. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні: Затв. постановою Правління НБУ від 19.02.01 № 72 (із змін. і допов.).

21. Про введення нової бюджетної класифікації України зі змінами і доповненнями: Наказ Мінфіну України від 03.12.97 № 265.

22. Про затвердження Інструкції про введення нового порядку що& місячної звітності про виконання єдиного кошторису доходів та видат& ків: Наказ Голов. упр. Держказначейства України від 03.06.97 № 63.

23. Про затвердження типових форм по обліку і списанню основних засобів, що належать установам і організаціям, що утримуються за ра& хунок державного чи місцевого бюджетів і Інструкції з їхнього скла& дання: Наказ Голов. упр. Держ. казначейства України, Держ. ком. стат. України від 02.12.97 № 125/70.

24. План рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ і По& рядок застосування Плану рахунків: Затв. наказом Голов. упр. Держ. казначейства України від 10.12.99 № 114.

25. Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку бюд& жетних установ та Порядку застосування Плану рахунків бухгалтер& ського обліку бюджетних установ: Наказ Голов. упр. Держказначейства України і Мінфіну України від 10.12.99 № 114.

26. Порядок бухгалтерського обліку і звітності в бюджетних устано& вах гуманітарної допомоги: Затв. наказом Голов. упр. Держ. казначей& ства України від 10.12.99 № 113.

27. Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні у національній валюті: Затв. постановою Правління НБУ від 29.03.01 № 135.

28. Інструкція про порядок одержання, використання, обліку і збе& реження дорогоцінних металів і дорогоцінних каменів: Затв. наказом Мінфіну України від 06.04.98 № 84.

29. Інструкція по застосуванню Плану рахунків бухгалтерського об& ліку активів, капіталу, зобов’язань та господарських операцій підпри& ємств та організацій: Затв. наказом Мінфіну України від 30.11.99 № 291.

30. Інструкцiя про прибутковий податок з громадян: Затв. наказом ДПІ України вiд 21.04.93 № 12 (із змiн. та допов.).

31. Про затвердження Положення про Реєстр неприбуткових органі& зацій та установ: Наказ ДПАУ від 11.07.97 № 232.

32. Порядок заповнення Книги обліку доходів і витрат: Наказ ДПАУ Про внесення змін у форму Книги обліку доходів і витрат суб’єкта ма& лого підприємництва — юридичної особи і Порядку її ведення” від 12.10.99.

33. Порядок видачі свідоцтва про сплату єдиного податку: Затв. нака& зом ДПАУ від 29.10.99 № 599.

34. Про затвердження Порядку визначення структури, ознаки не& прибуткових установ (організацій): Наказ ДПАУ від 03.07.2000 № 355.

35. Інструкція з обліку основних засобів бюджетних установ: Затв. спільним наказом ГУДКУ, М&ва економіки України, Державного ком. стат. України від 02.12.97 № 124/136/71.

36. Типова інструкція про порядок списання основних засобів бю& джетних установ: Затв. спільним наказом ГУДКУ, М&ва економіки Укра& їни від 02.12.97 № 126/137.

37. Інструкція по веденню бухгалтерського обліку в селянських (фер& мерських) господарствах: Затв. наказом М&ва с.&г. і продовольства України (нині М&во агропромислової політики України) від 05.02.97 № 34.

38. Норми експлуатаційного пробігу автомобільних шин: Затв. нака& зом М&ва трансп. України від 08.12.97 № 420.

39. Норми експлуатаційного пробігу автомобільних шин: Затв. нака& зом М&ва трансп. України від 08.12.97 № 420.

40. Інструкція про порядок обчислення і сплати збору за забруднен& ня навколишнього середовища: Затв. наказом М&ва охорони навколиш& нього середовища і ядерної безпеки України від 19.07.99 № 162/379.

41. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 “Загальні вимо& ги до фінансової звітності”: Затв. наказом МФУ від 31.03.99 № 87.

42. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 “Баланс”: Затв. наказом МФУ від 31.03.99 № 87.

43. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 “Звіт про фінан& сові результати”: Затв. наказом МФУ від 31.03.99 № 87.

44. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 “Звіт про рух гро& шових коштів”: Затв. наказом МФУ від 31.03.99 № 87.

45. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 5 “Звіт про влас& ний капітал”: Затв. наказом МФУ від 31.03.99 № 87.

46. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 6 “Виправлення по& милок і зміни у фінансових звітах”: Затв. наказом МФУ від 28.05.99 № 137.

47. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби”: Затв. наказом МФУ від 27.04.2000 № 92.

48. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 “Нематеріальні активи”: Затв. наказом МФУ від 18.10.99 № 242.

49. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 “Запаси”: Затв. наказом МФУ від 20.10.99 № 246.

50. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 “Дебіторська за& боргованість”: Затв. наказом МФУ від 08.10.99 № 237.

51. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 “Зобов’язання”: Затв. наказом МФУ від 31.01.2000 № 20.

52. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 12 “Фінансові інвес& тиції”: Затв. наказом МФУ від 26.04.2000 № 91.

53. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 14 “Оренда”: Затв.

наказом МФУ від 28.07.2000 № 181.

54. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 “Дохід”: Затв.

наказом МФУ від 29.11.99 № 290.

55. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 “Витрати”: Затв. наказом МФУ від 31.12.99 № 318.

56. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 17 “Податок на при& буток”: Затв. наказом МФУ від 28.12.2000 № 353.

57. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 18 “Будівельні конт& ракти”: Затв. наказом МФУ від 18.05.01 № 87.

58. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 19 “Об’єднання під& приємств”: Затв. наказом МФУ від 07.07.99 № 163.

59. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 20 “Консолідована фінансова звітність”: Затв. наказом МФУ від 30.07.99 № 176.

60. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 21 “Вплив змін ва& лютних курсів”: Затв. наказом МФУ від 10.08.2000 № 193.

61. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 25 “Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва”: Затв. наказом МФУ від 25.02.2000 № 39.

62. Методичні рекомендації з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті: Затв. наказом М&ва трансп. України від 05.02.01. № 65.

63. Методичні рекомендації з формування собівартості будівельно& монтажних робіт: Затв. наказом Держбуду України від 07.05.02. № 81.

64. Методичні рекомендації з формування собівартості продукції (ро& біт, послуг) у промисловості: Затв. наказом Держ. ком. пром. політики України від 02.02.01 № 47.

65. Методичні рекомендації з формування складу витрат та порядку їх планування в торговельній діяльності: Затв. наказом М&ва економіки та з питань єврон. інтегр. України від 22.05.02 № 145.

66. Галузi народного господарства України (ЗКГНГ): Затв. наказом Мiнстату України вiд 24.01.94 № 21.

67. Про затвердження типових норм первинних документів з обліку в будівництві: Наказ Держ. ком. буд&ва, архіт. і житлової політики Украї& ни від 29.12.2000 № 416/299.

68. Бабич В. В, Свідерський Є. I. Бухгалтерський облiк на підприємст& вах малого бізнесу в Україні. — К.: Лiбра, 1996. — 160 с.

69. Бутинець Т. А. Бухгалтерський облік: Навч. посіб. для студ. вузів / Т. А. Бутинець, Л. В. Чижевська, С. Л. Береза. — Житомир: ЖІТІ, 2000. — 672 с.

70. Бутинець Ф. Ф. Особливості бухгалтерського обліку в торгівлі. Курс лекцій. Навч. посіб. / За ред. проф. Ф. Ф. Бутинця, доц. Н. М. Малю& ги. — Житомир: ЖІТІ, 2000. — 608 с.

71. Організація бухгалтерського обліку: Підруч. для студ. спец. “Об& лік і аудит” вищ. навч. закл. / За ред. проф. Ф. Ф. Бутинця. — 3&тє вид., доп. і перероб. — Житомир: ПП “Рута”, 2002. — 592 с.

72. Панасюк В. М., Ковальчук Є. К., Бобрівець С. В. Податковий облік: Навч. посіб. — Тернопіль: Карт&бланш, 2002. — 260 с.

73. Облік у селянському (фермерському) господарстві: Посібник / За ред. М. Я. Дем’яненка. — К.: ІАЕ, 2001. — 403 с.

74. Вуд Ф. Бухгалтерский учет для предпринимателей. В 4 ч. — М.: Аскери, 1993.

75. Завгородний В. П. Настольная книга бухгалтера малого бизнеса. —

К.: Вира&Р; Дакор, 2000. — 608 с.

76. Нидлз Б. И. др. Принципы бухгалтерского учета (Б. Нидлз, Х. Ан& дерсон, Д. Колдуэл: Пер. с англ.) / Под ред. Я. В. Соколова. — 2&е изд. — М.: Финансы и статистика, 1994. — 496 с.

77. Скворцов Н. Н. Бухгалтерский учет: Учеб.&метод. пособ. В 2 т. — Харьков, 1999.

78. Сук Л. К. Бухгалтерський облік: Навч. посіб. — К.: Інститут після& дипломної освіти Київського університету ім. Тараса Шевченка. — 2001. — 339 с.

79. Ткаченко Н. М. Бухгалтерський облік на підприємствах України з різними формами власності: Навч. посіб. — 6&те вид., доп. і пере& роб. — К.: А.С.К., 2002. — 784 с.

80. Чистов Д. В., Таранов А. В., Заремба О. А., Заремба А. В. Хозяй& ственные операции в компьютерной бухгалтерии 7.7 для Украины: Учеб. пособ. — Киев: Диасофт, 2002. — 528 с.

Додаток 1

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні

(Відомості Верховної Ради (ВВР), 1999, № 40, ст. 365)

(Із змінами, внесеними згідно із Законами

№ 1707&III від 11.05.2000, ВВР, 2000, № 32, ст. 255

№ 1807&III від 08.06.2000

№ 1829&III від 22.06.2000)

Цей Закон визначає правовi засади регулювання, органiзацiї, ведення бухгалтерського облiку та складання фiнансової звiтностi в Україні.

Розділ I. ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів

Для цілей цього Закону терміни вживаються у такому зна& ченні:

активи— ресурси, контрольованi пiдприємством у результатi минулих подiй, використання яких, як очiкується, при& веде до отримання економiчних вигод у майбутньому;

бухгалтерський облiк— процес виявлення, вимiрювання, ре& єстрацiї, накопичення, узагальнення, зберiгання та пе& редачi iнформацiї про дiяльнiсть пiдприємства зовнiшнiм та внутрiшнiм користувачам для прийняття рiшень;

внутрiшньогосподарський (управлiнський) облiк— система об& робки та пiдготовки iнформацiї про дiяльнiсть пiдприєм& ства для внутрiшнiх користувачiв у процесi управлiння пiдприємством;

господарська операція— дiя або подiя, яка викликає змiни в структурi активiв та зобов’язань, власному капіталі пiдприємства;

зобов’язання — заборгованiсть пiдприємства, що виникла внаслiдок минулих подiй i погашення якої в майбут& ньому, як очiкується, приведе до зменшення ресурсiв пiдприємства, що втiлюють у собi економiчнi вигоди;

економiчна вигода — потенцiйна можливiсть отримання пiдприємством грошових коштiв вiд використання ак& тивiв;

консолiдована фiнансова звiтнiсть— фiнансова звiтнiсть, яка вiдображає фiнансове становище, результати дiяльностi та рух грошових коштiв юридичної особи та її дочiрнiх пiдприємств як єдиної економiчної одиницi;

нацiональне положення (стандарт) бухгалтерського облiку— нормативно&правовий акт, затверджений Мiнiстерством фiнансiв України, що визначає принципи та методи ведення бухгалтерського облiку i складання фiнансової звiтностi, що не суперечать мiжнародним стандар& там;

облiкова полiтика— сукупнiсть принципiв, методiв i процедур, що використовуються пiдприємством для складання та

подання фiнансової звiтностi;

первинний документ— документ, який мiстить вiдомостi про господарську операцiю та пiдтверджує її здiйснення;

фiнансова звiтнiсть— бухгалтерська звiтнiсть, що мiстить iн& формацiю про фiнансове становище, результати дiяль& ностi та рух грошових коштiв пiдприємства за звiтний перiод;

користувачi фiнансової звiтностi (далi— користувачi)— фiзичнi або юридичнi особи, якi потребують iнформацiї про дiяльнiсть пiдприємства для прийняття рiшень.

Стаття 2. Сфера дiї Закону

1. Цей Закон поширюється на всiх юридичних осiб, створе& них вiдповiдно до законодавства України, незалежно вiд їх ор& ганiзацiйно&правових форм i форм власностi, а також на пред& ставництва iноземних суб’єктiв господарської дiяльностi (далi — пiдприємства), якi зобов’язанi вести бухгалтерський облiк та подавати фiнансову звiтнiсть згiдно з законодавством.

(Частину другу статтi 2 виключено на пiдставi Закону № 1707&III вiд 11.05.2000.)

3. Суб’єкти пiдприємницької дiяльностi, яким вiдповiдно до законодавства надано дозвiл на ведення спрощеного облiку до& ходiв i витрат, ведуть бухгалтерський облiк i подають фiнансову звiтнiсть у порядку, встановленому законодавством про спроще& ну систему облiку i звiтностi.

Стаття 3. Мета бухгалтерського облiку та фiнансової звiт& ностi

1. Метою ведення бухгалтерського облiку i складання фiнан&сової звiтностi є надання користувачам для прийняття рiшень пов& ної, правдивої та неупередженої iнформацiї про фiнансове станови& ще, результати дiяльностi та рух грошових коштiв пiдприємства.

2. Бухгалтерський облiк є обов’язковим видом облiку, якийведеться пiдприємством. Фiнансова, податкова, статистична та iншi види звiтностi, що використовують грошовий вимiрник, ґрун& туються на даних бухгалтерського облiку.

Стаття 4. Основнi принципи бухгалтерського облiку та фi& нансової звiтностi

Бухгалтерський облiк та фiнансова звiтнiсть ґрунтуються на таких основних принципах:

обачнiсть— застосування в бухгалтерському облiку методiв оцiнки, якi повиннi запобiгати заниженню оцiнки зобо& в’язань та витрат i завищенню оцiнки активiв i доходiв пiдприємства;

повне висвiтлення— фiнансова звiтнiсть повинна мiстити всю iнформацiю про фактичнi та потенцiйнi наслiдки госпо& дарських операцiй та подiй, здатних вплинути на рiшен& ня, що приймаються на її основi;

автономнiсть— кожне пiдприємство розглядається як юридич& на особа, вiдокремлена вiд її власникiв, у зв’язку з чим особисте майно та зобов’язання власникiв не повиннi вiдображатися у фiнансовiй звiтностi пiдприємства; послiдовнiсть— постiйне (iз року в рiк) застосування пiдприєм& ством обраної облiкової полiтики. Змiна облiкової полi& тики можлива лише у випадках, передбачених нацiо& нальними положеннями (стандартами) бухгалтерського облiку, i повинна бути обґрунтована та розкрита у фiнан& совiй звiтностi;

безперервнiсть— оцiнка активiв та зобов’язань пiдприємства

здiйснюється виходячи з припущення, що його дiяльнiсть буде тривати далi;

нарахування та вiдповiднiсть доходiв i витрат— для визна& чення фiнансового результату звiтного перiоду необхiдно порiвняти доходи звiтного перiоду з витратами, що були здiйсненi для отримання цих доходiв. При цьому дохо& ди i витрати вiдображаються в бухгалтерському облiку та фiнансовiй звiтностi в момент їх виникнення, не& залежно вiд дати надходження або сплати грошових коштiв;

превалювання сутностi над формою— операцiї облiковуються вiдповiдно до їх сутностi, а не лише виходячи з юриди& чної форми;

iсторична (фактична) собiвартiсть— прiоритетною є оцiнка активiв пiдприємства, виходячи з витрат на їх виробни& цтво та придбання;

єдиний грошовий вимірник— вимірювання та узагальнення всiх

господарських операцiй пiдприємства у його фiнансовiй звiтностi здiйснюється в єдинiй грошовiй одиницi;

перiодичнiсть— можливість розподілу діяльності підприємства на певнi перiоди часу з метою складання фiнансової звiтностi.

Стаття 5. Валюта бухгалтерського облiку та фiнансової звiтностi

Пiдприємства ведуть бухгалтерський облiк i складають фiнансову звiтнiсть у грошовiй одиницi України.

Роздiл II. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ

БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛIКУ ТА ФIНАНСОВОЇ ЗВIТНОСТI

Стаття 6. Державне регулювання бухгалтерського облiку та фiнансової звiтностi в Українi

1. Державне регулювання бухгалтерського облiку та фiнансової звiтностi в Українi здiйснюється з метою:

• створення єдиних правил ведення бухгалтерського облiку та складання фiнансової звiтностi, якi є обов’язковими для всiх

пiдприємств та гарантують i захищають iнтереси користу& вачiв;

• удосконалення бухгалтерського облiку та фiнансової звiтностi.

2. Регулювання питань методологiї бухгалтерського облiкута фiнансової звiтностi здiйснюється Мiнiстерством фiнансiв Укра& їни, яке затверджує нацiональнi положення (стандарти) бухгал& терського облiку, iншi нормативно&правовi акти щодо ведення бухгалтерського облiку та складання фiнансової звiтностi.

3. Порядок ведення бухгалтерського облiку та складанняфiнансової звiтностi в банках установлюється Нацiональним бан& ком України вiдповiдно до цього Закону та нацiональних поло& жень (стандартiв) бухгалтерського облiку.

4. Порядок ведення бухгалтерського облiку та складанняфiнансової звiтностi про виконання бюджетiв та госпрозрахунко& вих операцiй бюджетних установ установлюється Державним казначейством України вiдповiдно до законодавства.

5. Порядок ведення бухгалтерського облiку фiнансово&господар&ської дiяльностi iнвестора, пов’язаної з виконанням робiт (послуг), передбачених угодою про розподiл продукцiї, визначається такою угодою вiдповiдно до вимог законодавства України. (Статтю 6 допов& нено частиною п’ятою згiдно iз Законом № 1807&III вiд 08.06.2000.)

6. Мiнiстерства, iншi центральнi органи виконавчої влади, умежах своєї компетенцiї, вiдповiдно до галузевих особливостей розробляють на базi нацiональних положень (стандартiв) бухгал& терського облiку методичнi рекомендацiї щодо їх застосування.

Стаття 7. Методологiчна рада з бухгалтерського облiку

1. Методологiчна рада з бухгалтерського облiку дiє як дорад& чий орган при Мiнiстерствi фiнансiв України з метою:

• органiзацiї розробки та розгляду проектiв нацiональних поло& жень (стандартiв) бухгалтерського облiку, iнших норматив& но&правових актiв щодо ведення бухгалтерського облiку та складання фiнансової звiтностi;

• удосконалення органiзацiйних форм i методiв бухгалтерсько& го облiку в Українi;

• методологiчного забезпечення впровадження сучасної техно& логiї збору та обробки облiково&економiчної iнформацiї;

• розробки рекомендацiй щодо вдосконалення системи пiдготовки, перепiдготовки та пiдвищення квалiфiкацiї бухгалтерiв.

2. Методологiчна рада з бухгалтерського облiку утворюється звисококвалiфiкованих науковцiв, спецiалiстiв мiнiстерств та iнших центральних органiв виконавчої влади, пiдприємств, представникiв громадських органiзацiй бухгалтерiв та аудиторiв України.

3. Методологiчна рада з бухгалтерського облiку дiє на пiдставiПоложення про Методологiчну раду з бухгалтерського облiку. Положення про Методологiчну раду з бухгалтерського облiку та її персональний склад затверджуються Мiнiстром фiнансiв Украї& ни.

Роздiл III. ОРГАНIЗАЦIЯ ТА ВЕДЕННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛIКУ

Стаття 8. Органiзацiя бухгалтерського облiку на пiдприємствi

1. Бухгалтерський облiк на пiдприємствi ведеться безперерв&но з дня реєстрацiї пiдприємства до його лiквiдацiї.

2. Питання органiзацiї бухгалтерського облiку на пiдприємствiналежать до компетенцiї його власника (власникiв) або уповно& важеного органу (посадової особи) вiдповiдно до законодавства та установчих документiв.

3. Вiдповiдальнiсть за органiзацiю бухгалтерського облiку тазабезпечення фiксування фактiв здiйснення всiх господарських операцiй у первинних документах, збереження оброблених докумен& тiв, реєстрiв i звiтностi протягом установленого термiну, але не менше трьох рокiв, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здiйснює керiвництво пiдприємством вiдповiдно до законодавства та установчих документiв.

4. Для забезпечення ведення бухгалтерського облiку пiдприєм&ство самостiйно обирає форми його органiзацiї:

• введення до штату пiдприємства посади бухгалтера або створен& ня бухгалтерської служби на чолi з головним бухгалтером;

• користування послугами спецiалiста з бухгалтерського облiку, зареєстрованого як пiдприємець, який здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть без створення юридичної особи;

• ведення на договiрних засадах бухгалтерського облiку центра& лiзованою бухгалтерiєю або аудиторською фiрмою;

• самостiйне ведення бухгалтерського облiку та складання звiт& ностi безпосередньо власником або керiвником пiдприємства. Ця форма органiзацiї бухгалтерського облiку не може засто&

совуватися на пiдприємствах, звiтнiсть яких повинна опри& люднюватися.

5. Пiдприємство самостiйно:

• визначає облiкову полiтику пiдприємства;

• вибирає форму бухгалтерського облiку як певну систему реєст& рiв облiку, порядку i способу реєстрацiї та узагальнення iнформацiї в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї дiяльностi i технологiї обробки облiкових даних;

• розробляє систему i форми внутрiшньогосподарського (управ& лiнського) облiку, звiтностi i контролю господарських опе& рацiй, визначає права працiвникiв на пiдписання бухгалтер& ських документiв;

• затверджує правила документообороту i технологiю обробки облiкової iнформацiї, додаткову систему рахункiв i реєстрiв аналiтичного облiку;

• може видiляти на окремий баланс фiлiї, представництва, вiддi& лення та iншi вiдокремленi пiдроздiли, якi зобов’язанi вести бухгалтерський облiк, з наступним включенням їх показникiв до фiнансової звiтностi пiдприємства.

6. Керiвник пiдприємства зобов’язаний створити необхiднiумови для правильного ведення бухгалтерського облiку, забез& печити неухильне виконання всiма пiдроздiлами, службами та працiвниками, причетними до бухгалтерського облiку, пра& вомiрних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформ& лення та подання до облiку первинних документiв.

7. Головний бухгалтер або особа, на яку покладено веденнябухгалтерського облiку пiдприємства (далi — бухгалтер):

• забезпечує дотримання на пiдприємствi встановлених єдиних методологiчних засад бухгалтерського облiку, складання i по& дання у встановленi строки фiнансової звiтностi;

• органiзовує контроль за вiдображенням на рахунках бухгал& терського облiку всiх господарських операцiй;

• бере участь в оформленнi матерiалiв, пов’язаних з недостачею та вiдшкодуванням втрат вiд недостачi, крадiжки i псування активiв пiдприємства;

• забезпечує перевiрку стану бухгалтерського облiку у фiлiях, представництвах, вiддiленнях та iнших вiдокремлених пiд& роздiлах пiдприємства.

8. Вiдповiдальнiсть за бухгалтерський облiк господарських операцiй, пов’язаних з лiквiдацiєю пiдприємства, включаючи оцiн& ку майна i зобов’язань пiдприємства та складання лiквiдацiйного балансу i фiнансової звiтностi, покладається на лiквiдацiйну комi& сiю, яка утворюється вiдповiдно до законодавства.

Стаття 9. Первиннi облiковi документи та реєстри бухгал& терського облiку

1. Пiдставою для бухгалтерського облiку господарських опе&рацiй є первиннi документи, якi фiксують факти здiйснення гос& подарських операцiй. Первиннi документи повиннi бути скла& денi пiд час здiйснення господарської операцiї, а якщо це немож& ливо — безпосередньо пiсля її закiнчення. Для контролю та впо& рядкування оброблення даних на пiдставi первинних документiв можуть складатися зведенi облiковi документи.

2. Первиннi та зведенi облiковi документи можуть бути скла&денi на паперових або машинних носiях i повиннi мати такi обов’язковi реквiзити:

• назву документа (форми);

• дату i мiсце складання;

• назву пiдприємства, вiд iменi якого складено документ;

• змiст та обсяг господарської операцiї, одиницю вимiру госпо& дарської операцiї;

• посади осiб, вiдповiдальних за здiйснення господарської опе& рацiї i правильнiсть її оформлення;

• особистий пiдпис або iншi данi, що дають змогу iдентифiкувати особу, яка брала участь у здiйсненнi господарської операцiї.

3. Iнформацiя, що мiститься у прийнятих до облiку первин&них документах, систематизується на рахунках бухгалтерського облiку в реєстрах синтетичного та аналiтичного облiку шляхом подвiйного запису їх на взаємопов’язаних рахунках бухгалтер& ського облiку. Операцiї в iноземнiй валютi вiдображаються та& кож у валютi розрахункiв і платежiв по кожнiй iноземнiй валютi окремо.

Данi аналiтичних рахункiв повиннi бути тотожнi вiдповiдним рахункам синтетичного облiку на перше число кожного мiсяця.

4. Реєстри бухгалтерського облiку повиннi мати назву, перiодреєстрацiї господарських операцiй, прiзвища i пiдписи або iншi данi, що дають змогу iдентифiкувати осiб, якi брали участь в їх складаннi.

5. Господарськi операцiї повиннi бути вiдображенi в облiковихреєстрах у тому звiтному перiодi, в якому вони були здiйсненi.

6. У разi складання та зберiгання первинних документiв iреєстрiв бухгалтерського облiку на машинних носiях iнформацiї пiдприємство зобов’язане за свiй рахунок виготовити їх копiї на паперових носiях на вимогу iнших учасникiв господарських опе& рацiй, а також правоохоронних органiв та вiдповiдних органiв у межах їх повноважень, передбачених законами.

7. Пiдприємство вживає всiх необхiдних заходiв для запобiганнянесанкцiонованому та непомiтному виправленню записiв у пер& винних документах i реєстрах бухгалтерського облiку та забез& печує їх належне зберiгання протягом установленого строку.

8. Вiдповiдальнiсть за несвоєчасне складання первинних до&кументiв i реєстрiв бухгалтерського облiку та недостовiрнiсть вiдображених у них даних несуть особи, якi склали та пiдписали цi документи.

9. Первиннi документи та реєстри бухгалтерського облiку мо&жуть бути вилученi у пiдприємства тiльки за рiшенням вiдповiдних органiв, прийнятим у межах їх повноважень, передбачених закона& ми. Посадова особа пiдприємства має право в присутностi представ& никiв органiв, якi здiйснюють вилучення, зняти копiї документiв, що вилучаються. Обов’язковим є складання реєстру документiв, що вилучаються, у порядку, встановленому законодавством.

Стаття 10. Iнвентаризацiя активiв i зобов’язань

1. Для забезпечення достовiрностi даних бухгалтерського облiкута фiнансової звiтностi пiдприємства зобов’язанi проводити iнвентаризацiю активiв i зобов’язань, пiд час якої перевiряються i документально пiдтверджуються їх наявнiсть, стан i оцiнка.

2. Об’єкти i перiодичнiсть проведення iнвентаризацiї визнача&ються власником (керiвником) пiдприємства, крiм випадкiв, коли її проведення є обов’язковим згiдно з законодавством.

Розділ IV. ФIНАНСОВА ЗВIТНIСТЬ

Стаття 11. Загальнi вимоги до фiнансової звiтностi

1. На основi даних бухгалтерського облiку пiдприємства зо&бов’язанi складати фiнансову звiтнiсть. Фiнансову звiтнiсть пiдписують керiвник і бухгалтер пiдприємства.

2. Фiнансова звiтнiсть пiдприємства (крiм бюджетних уста&нов, представництв iноземних суб’єктiв господарської дiяльностi та суб’єктiв малого пiдприємництва, визнаних такими вiдповiдно до чинного законодавства) включає: баланс, звiт про фiнансовi результати, звiт про рух грошових коштiв, звiт про власний капiтал та примiтки до звiтiв.

3. Для суб’єктiв малого пiдприємництва i представництвiноземних суб’єктiв господарської дiяльностi нацiональними по& ложеннями (стандартами) встановлюється скорочена за показ& никами фiнансова звiтнiсть у складi балансу i звiту про фiнансовi результати.

4. Форми фiнансової звiтностi пiдприємств (крiм банкiв) i по&рядок їх заповнення встановлюються Мiнiстерством фiнансiв України за погодженням з Державним комiтетом статистики України.

5. Форми фiнансової звiтностi банкiв i порядок їх заповненнявстановлюються Нацiональним банком України за погодженням з Державним комiтетом статистики України.

6. Форми фiнансової звiтностi бюджетних установ, органiвДержавного казначейства України з виконання бюджетiв усiх рiвнiв i кошторисiв видаткiв та порядок їх заповнення встанов& люються Державним казначейством України.

Стаття 12. Консолiдована та зведена фiнансова звiтнiсть

1. Пiдприємства, що мають дочiрнi пiдприємства, крiм фiнан&сових звiтiв про власнi господарськi операцiї, зобов’язанi скла& дати та подавати консолiдовану фiнансову звiтнiсть.

2. Мiнiстерства, iншi центральнi органи виконавчої влади, досфери управлiння яких належать пiдприємства, заснованi на дер& жавнiй власностi, та органи, якi здiйснюють управлiння майном пiдприємств, заснованих на комунальнiй власностi, крiм влас& них звiтiв, складають та подають зведену фiнансову звiтнiсть щодо всiх пiдприємств, що належать до сфери їх управлiння.

Зазначенi органи також окремо складають зведену фiнансову звiтнiсть щодо господарських товариств, акцiї (частки, паї) яких перебувають вiдповiдно у державнiй та комунальнiй влас& ностi.

3. Об’єднання пiдприємств крiм власної звiтностi складають iподають зведену фiнансову звiтнiсть щодо всiх пiдприємств, якi

входять до їх складу, якщо це передбачено установчими доку& ментами об’єднань пiдприємств вiдповiдно до законодавства. (Частина третя статтi 12 iз змiнами, внесеними згiдно iз Зако& ном № 1707&III вiд 11.05.2000.)

Стаття 13. Звiтний перiод

1. Звiтним перiодом для складання фiнансової звiтностi є ка&лендарний рiк. Промiжна звiтнiсть складається щоквартально наростаючим пiдсумком з початку звiтного року в складi балансу та звiту про фiнансовi результати. Баланс пiдприємства склада& ється за станом на кiнець останнього дня кварталу (року).

2. Перший звiтний перiод новоствореного пiдприємства можебути менш як 12 мiсяцiв, але не бiльш як 15 мiсяцiв.

3. Звiтним перiодом пiдприємства, що лiквiдується, є перiод зпочатку звiтного року до дати прийняття рiшення про його лiквiдацiю.

Стаття 14. Подання та оприлюднення фiнансової звiтностi

1. Пiдприємства зобов’язанi подавати квартальну та рiчнуфiнансову звiтнiсть органам, до сфери управлiння яких вони на& лежать, трудовим колективам на їх вимогу, власникам (заснов& никам) вiдповiдно до установчих документiв, якщо iнше не пе& редбачено цим Законом. Органам виконавчої влади та iншим користувачам фiнансова звiтнiсть подається вiдповiдно до зако& нодавства. Термiн подання фiнансової звiтностi встановлюється Кабiнетом Мiнiстрiв України.

2. Фiнансова звiтнiсть пiдприємств не становить комерцiйноїтаємницi, крiм випадкiв, передбачених законодавством.

3. Вiдкритi акцiонернi товариства, пiдприємства — емiтентиоблiгацiй, банки, довiрчi товариства, валютнi та фондовi бiржi, iнвестицiйнi фонди, iнвестицiйнi компанiї, кредитнi спiлки, недер& жавнi пенсiйнi фонди, страховi компанiї та iншi фiнансовi уста& нови зобов’язанi не пiзнiше 1 червня наступного за звiтним року оприлюднювати рiчну фiнансову звiтнiсть та консолiдовану звiт& нiсть шляхом публiкацiї у перiодичних виданнях або розповсю& дження її у виглядi окремих друкованих видань.

4. У разi лiквiдацiї пiдприємства лiквiдацiйна комiсiя складаєлiквiдацiйний баланс та у випадках, передбачених законами, публiкує його протягом 45 днiв.

Стаття 15. Контроль за додержанням законодавства про бух& галтерський облiк та фiнансову звiтнiсть

Контроль за додержанням законодавства про бухгалтерський облiк та фiнансову звiтнiсть в Українi здiйснюється вiдповiдними органами в межах їх повноважень, передбачених законами. Роздiл V. ПРИКIНЦЕВI ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинностi з 1 сiчня 2000 року.

Адмiнiстративнi штрафи, якi можуть бути накладенi вiдповiдно до законiв України на керiвникiв та iнших посадових осiб пiдприємств у зв’язку з допущеними методологiчними помилка& ми або арифметичними описками ведення бухгалтерського облiку та складання фiнансової звiтностi, пов’язаними iз введенням нацiональних положень (стандартiв) бухгалтерського облiку, за& стосовуються з 1 сiчня 2001 року. (Пункт 1 доповнено абзацом згiдно iз Законом № 1829&III вiд 22.06.2000.)

2. Кабiнету Мiнiстрiв України:

• пiдготувати та подати до Верховної Ради України пропозицiї про внесення змiн до законiв України, що випливають з цього Закону;

• привести свої нормативно&правовi акти у вiдповiднiсть з цим Законом;

• забезпечити розроблення мiнiстерствами та iншими централь& ними органами виконавчої влади нормативно&правових актiв, передбачених цим Законом, а також перегляд i скасування їх нормативно&правових актiв, що суперечать цьому Закону.

Президент України Л. КУЧМА

м. Київ, 16 липня 1999 року № 996&XIV

Додаток 2

МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

НАКАЗ

№ 87 від 31.03.99

м. Київ

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

21 червня 1999 р. за № 391/3684

Про затвердження Положень (стандартів) бухгалтерського обліку

(Із змінами, внесеними згідно з Наказом

Міністерства фінансів № 989 від 25.11.2002)

На виконання Програми реформування системи бухгалтер& ського обліку із застосуванням міжнародних стандартів, затвер& дженої постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 1998 р. № 1706, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити схвалені Методологічною радою з бухгалтер& ського обліку при Міністерстві фінансів України такі Положен& ня (стандарти) бухгалтерського обліку (додаються):

1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”.

2 “Баланс”.

3 “Звіт про фінансові результати”.

4 “Звіт про рух грошових коштів”.5 “Звіт про власний капітал”.

2. Встановити, що вказані Положення (стандарти) 1–5 застосо&вуються для складання бухгалтерської звітності за операціями, що відбуваються з 2000 року. Пункти 39–45 Положення (стан& дарту) 3 “Звіт про фінансові результати” застосовуються для за& повнення відповідного розділу показників за період, в якому на& буває чинності Положення (стандарт) 24 “Прибуток на акцію”.

3. Передбачити, що інші нормативні акти Міністерства фі&нансів України з бухгалтерського обліку діють у частині, що не суперечить вищенаведеним положенням (стандартам) бухгалтер& ського обліку.

Заступник міністра А. В. Литвин

Затверджено

Наказ Міністерства фінансів України 31.03.99 № 87

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1

“Загальні вимоги до фінансової звітності”

Загальні положення

1. Цим Положенням (стандартом) визначаються мета, склад іпринципи підготовки фінансової звітності та вимоги до визнан& ня і розкриття її елементів.

2. Норми цього Положення (стандарту) слід застосовувати дофінансової звітності підприємств, організацій та інших юридичних осіб (далі — підприємства) усіх форм власності (крім бюджетних установ) і консолідованої фінансової звітності. (Пункт 2 із зміна& ми, внесеними згідно з Наказом Мінфіну № 989 від 25.11.2002.)

3. Терміни, що використовуються у цьому Положенні (стан&дарті), мають таке значення:

Активи— ресурси, контрольовані підприємством у результа& ті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому.

Баланс— звіт про фінансовий стан підприємства, який відобра& жає на певну дату його активи, зобов’язання і власний капітал.

Бухгалтерська звітність— звітність, що складається на під& ставі даних бухгалтерського обліку для задоволення потреб пев& них користувачів.

Витрати— зменшення економічних вигод у вигляді вибут& тя активів або збільшення зобов’язань, які призводять до змен&

шення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).

Власний капітал— частина в активах підприємства, що зали& шається після вирахування його зобов’язань.

Доходи— збільшення економічних вигод у вигляді надходжен& ня активів або зменшення зобов’язань, які призводять до зростан& ня власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).

Звіт про власний капітал— звіт, який відображає зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду.

Звіт про фінансові результати— звіт про доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства.

Звіт про рух грошових коштів— звіт, який відображає над& ходження і видаток грошових коштів у результаті діяльності підприємства у звітному періоді.

Зобов’язання— заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Консолідована фінансова звітність— звітність, яка відобра& жає фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів юридичної особи та її дочірніх підприємств як єдиної економічної одиниці. (Абзац дванадцятий пункту 3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну № 989 від 25.11.2002.)

Користувачі звітності— фізичні та юридичні особи, що по& требують інформації про діяльність підприємства для прийняття рішень.

Облікова політика— сукупність принципів, методів і проце& дур, які використовуються підприємством для складання та по& дання фінансової звітності.

Примітки до фінансових звітів— сукупність показників і пояснень, яка забезпечує деталізацію і обґрунтованість статей фінансових звітів, а також інша інформація, розкриття якої пе& редбачено відповідними положеннями (стандартами).

Принцип бухгалтерського обліку— правило, яким слід керу& ватися при вимірюванні, оцінці та реєстрації господарських опе& рацій і при відображенні їх результатів у фінансовій звітності.

Розкриття— надання інформації, яка є суттєвою для кори& стувачів фінансової звітності.

Стаття— елемент фінансового звіту, який відповідає кри& теріям, установленим цим Положенням (стандартом).

Суттєва інформація— інформація, відсутність якої може впли& нути на рішення користувачів фінансової звітності. Суттєвість інформації визначається відповідними положеннями (стандарта& ми) бухгалтерського обліку та керівництвом підприємства.

Фінансова звітність— бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Мета фінансової звітності

4. Метою складання фінансової звітності є надання користу&вачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства.

5. Порядок надання фінансової звітності користувачам визна&чається чинним законодавством.

6. Фінансова звітність забезпечує інформаційні потреби кори&стувачів щодо: придбання, продажу та володіння цінними папе& рами; участі в капіталі підприємства; оцінки якості управління; оцінки здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобо& в’язання; забезпеченості зобов’язань підприємства; визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу; регулювання діяль& ності підприємства; інших рішень.

7. Фінансова звітність повинна задовольняти потреби тихкористувачів, які не можуть вимагати звітів, складених з ураху& ванням їх конкретних інформаційних потреб.

Склад та елементи фінансової звітності

8. Фінансова звітність складається з: балансу, звіту про фі&нансові результати, звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до звітів.

9. Фінансові звіти містять статті, склад і зміст яких визнача&ються відповідними положеннями (стандартами).

10. Стаття наводиться у фінансовій звітності, якщо відпові&дає таким критеріям: існує ймовірність надходження або вибут& тя майбутніх економічних вигод, пов’язаних з цією статтею; оцінка статті може бути достовірно визначена.

11. До фінансової звітності включаються показники діяльностіфілій, представництв, відділень та інших відособлених підрозді& лів підприємства.

У рядках форм фінансової звітності, які не мають показни& ків, ставиться прочерк. (Пункт 11 доповнено абзацом другим згідно з Наказом Мінфіну № 989 від 25.11.2002.)

Звітний період

12. Звітним періодом для складання фінансової звітності єкалендарний рік. Баланс підприємства складається на кінець останнього дня звітного періоду.

Проміжна (місячна, квартальна) звітність, яка охоплює певний період, складається наростаючим підсумком з початку звітного року.

13. Перший звітний період новоствореного підприємства можебути меншим за 12 місяців, але не може бути більшим за 15 місяців. Звітним періодом підприємства, що ліквідується, є період з початку року до моменту ліквідації.

Якісні характеристики фінансової звітності

14. Інформація, яка надається у фінансових звітах, повиннабути дохідлива і розрахована на однозначне тлумачення її користу& вачами за умови, що вони мають достатні знання та зацікавлені у сприйнятті цієї інформації.

15. Фінансова звітність повинна містити лише доречну інфор&мацію, яка впливає на прийняття рішень користувачами, дає змогу вчасно оцінити минулі, теперішні та майбутні події, підтвер& дити та скоригувати їхні оцінки, зроблені у минулому.

16. Фінансова звітність повинна бути достовірною. Інформація,наведена у фінансовій звітності, є достовірною, якщо вона не містить помилок та перекручень, які здатні вплинути на рішення користувачів звітності.

17. Фінансова звітність повинна надавати можливість користу&вачам порівнювати:

• фінансові звіти підприємства за різні періоди; • фінансові звіти різних підприємств.

Передумовою зіставності є наведення відповідної інформації попереднього періоду та розкриття інформації про облікову полі& тику і її зміни.

Принципи підготовки фінансової звітності

18. Фінансова звітність підприємства формується з дотриман&ням таких принципів: автономності підприємства, за яким кож& не підприємство розглядається як юридична особа, що відокрем& лена від власників. Тому особисте майно і зобов’язання власни& ків не повинні відображатись у фінансовій звітності підприємст& ва; безперервності діяльності, що передбачає оцінку активів і зобов’язань підприємства, виходячи з припущення, що його діяль& ність триватиме далі; періодичності, що припускає розподіл діяль& ності підприємства на певні періоди часу з метою складання фі& нансової звітності; історичної (фактичної) собівартості, що визна& чає пріоритет оцінки активів, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання; нарахування та відповідності доходів і витрат, за яким для визначення фінансового результату звітного періоду слід зіставити доходи звітного періоду з витратами, які були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витра& ти відображаються в обліку і звітності у момент їх виникнення, незалежно від часу надходження і сплати грошей; повного висвіт& лення, згідно з яким фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки операцій та подій, яка може вплинути на рішення, що приймаються на її основі; послідовності, яка передбачає постійне (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики повинна бути обґрунтована і розкрита у фі& нансовій звітності; обачності, згідно з якою методи оцінки, що застосовуються в бухгалтерському обліку, повинні запобігати заниженню оцінки зобов’язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства; превалювання змісту над формою, за яким операції повинні обліковуватись відповідно до їх сут& ності, а не лише виходячи з юридичної форми; єдиного грошо& вого вимірника, який передбачає вимірювання та узагальнення всіх операцій підприємства у його фінансовій звітності в єдиній грошовій одиниці.

Розкриття інформації у фінансовій звітності

19. Для того щоб фінансова звітність була зрозумілою корис&тувачам, вона повинна містити дані про: підприємство; дату звіт& ності та звітний період; валюту звітності та одиницю її виміру; відповідну інформацію за звітний період і аналогічний період попереднього року; (абзац п’ятий пункту 19 в редакції Наказу Мінфіну № 989 від 25.11.2002) облікову політику підприємства та її зміни; консолідацію фінансових звітів; припинення (лікві& дацію) окремих видів діяльності; обмеження щодо володіння ак& тивами; участь у спільних підприємствах; виявлені помилки минулих років та пов’язані з ними коригування; переоцінку ста& тей фінансових звітів; іншу інформацію, розкриття якої передба& чено відповідними положеннями (стандартами).

20. Інформація про підприємство, яка підлягає розкриттю уфінансовій звітності, включає: назву, організаційно&правову форму та місцезнаходження підприємства (країну, де зареєстроване під& приємство, адресу його офісу); короткий опис основної діяльнос& ті підприємства; назву органу управління, у віданні якого пере& буває підприємство, або назву його материнської (холдингової) компанії; середню чисельність персоналу підприємства протягом звітного періоду.

21. Кожний фінансовий звіт повинен містити дату, за станомна яку наведені його показники, або період, який він охоплює. Якщо період, за який складено фінансовий звіт, відрізняється від звітного періоду, передбаченого цим Положенням (стандар& том), то причини і наслідки цього повинні бути розкриті у при& мітках до фінансової звітності.

22. У фінансовій звітності повинна бути вказана валюта, вякій відображені елементи звітності, та одиниця її виміру. Якщо валюта звітності відрізняється від валюти, в якій ведеться бух& галтерський облік, то підприємство повинно розкривати причи& ни цього та методи, що були використані для переведення фі& нансових звітів з однієї валюти в іншу.

23. Підприємство повинно висвітлювати обрану облікову по&літику шляхом опису:

23.1. Принципів оцінки статей звітності.

23.2. Методів обліку щодо окремих статей звітності.

24. Інформація, що підлягає розкриттю, наводиться безпосе&редньо у фінансових звітах або у примітках до них.

25. У примітках до фінансових звітів слід розкривати:

25.1. Облікову політику підприємства.

25.2. Інформацію, яка не наведена безпосередньо у фінансовихзвітах, але є обов’язковою за відповідними положеннями (стан& дартами).

25.3. Інформацію, що містить додатковий аналіз статей звіт&ності, потрібний для забезпечення її зрозумілості та доречності.

Начальник Управління методології

бухгалтерського обліку В. М. Пархоменко

МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

НАКАЗ

№ 87 від 31.03.99

м. Київ

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

21 червня 1999 р. за № 396/3689

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2

“Баланс”

(Із змінами, внесеними згідно з Наказом

Міністерства фінансів № 131 від 14.06.2000

№ 304 від 30.11.2000 № 989 від 25.11.2002

№ 363 від 23.05.2003)

Загальні положення

1. Цим Положенням (стандартом) визначаються зміст і формабалансу та загальні вимоги до розкриття його статей.

2. Норми цього Положення (стандарту) застосовуються добалансів підприємств, організацій та інших юридичних осіб (далі — підприємства) усіх форм власності (крім банків і бюджет& них установ).

3. Особливості складання консолідованого балансу визнача&ються окремим положенням (стандартом).

4. Терміни, що використовуються в цьому Положенні (стан&дарті), мають таке значення:

Активи— ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до надходження економічних вигод у майбутньому.

Власний капітал— частина в активах підприємства, що зали& шається після вирахування його зобов’язань.

Довгострокові зобов’язання— всі зобов’язання, які не є поточ& ними зобов’язаннями.

Пов’язані сторони— особи, стосунки між якими обумовлюють можливість однієї сторони контролювати іншу або здійснювати суттєвий вплив на прийняття фінансових і оперативних рішень іншою стороною. (Абзац п’ятий пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну № 304 від 30.11.2000.)

Зобов’язання— заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призве& де до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі еконо& мічні вигоди.

Еквіваленти грошових коштів— короткострокові високолік& відні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і які характеризуються незначним ризиком зміни вартості.

Фінансові інвестиції— активи, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зрос& тання вартості капіталу або інших вигод для інвестора.

Поточні зобов’язання— зобов’язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні бути пога& шені протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу.

Необоротні активи— всі активи, що не є оборотними.

Оборотні активи— грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протя& гом дванадцяти місяців з дати балансу.

Операційний цикл— проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності та отриманням коштів від реалізації виробленої з них продукції або товарів і послуг.

5. Метою складання балансу є надання користувачам повної,правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан під& приємства на звітну дату.

6. У балансі відображаються активи, зобов’язання та власнийкапітал підприємства.

7. Згортання статей активів та зобов’язань є неприпустимим,крім випадків, передбачених відповідними положеннями (стан& дартами).

8. Підсумок активів балансу повинен дорівнювати сумі зобо&в’язань та власного капіталу.

9. Форма балансу є додатком до цього Положення (стандар&ту). Для малих підприємств може передбачатися скорочена фор& ма балансу.

Визнання статей балансу

10. Актив відображається в балансі за умови, що оцінка йогоможе бути достовірно визначена і очікується отримання в майбут& ньому економічних вигод, пов’язаних з його використанням.

11. Витрати на придбання та створення активу, які, відпо&відно до пункту 10 цього Положення (стандарту), не можуть бути відображені в балансі, включаються до складу витрат звіт& ного періоду у звіті про фінансові результати.

12. Зобов’язання відображається у балансі, якщо його оцін&ка може бути достовірно визначена та існує ймовірність змен& шення економічних вигод у майбутньому внаслідок його пога& шення.

13. Власний капітал відображається в балансі одночасно звідображенням активів або зобов’язань, які призводять до його зміни.

Зміст статей балансу

14. У статті “Нематеріальні активи” відображається вартістьоб’єктів, які віднесені до складу нематеріальних активів згідно з відповідними положеннями (стандартами). У цій статті наводяться окремо первісна та залишкова вартість нематеріальних активів, а також нарахована у встановленому порядку сума накопиченої амортизації. Залишкова вартість визначається як різниця між первісною вартістю і сумою накопиченої амортизації, яка наво& диться у дужках. (Пункт 14 із змінами, внесеними згідно з Нака& зами Мінфіну № 304 від 30.11.2000, № 989 від 25.11.2002.)

15. У статті “Незавершене будівництво” відображається вар&тість незавершених капітальних інвестицій у будівництво, ство& рення, виготовлення, реконструкцію, модернізацію, придбання необоротних активів (включаючи необоротні матеріальні активи, призначені для заміни діючих, і устаткування для монтажу), що здійснюються підприємством, а також авансові платежі для фі&

нансування капітального будівництва. (Пункт 15 в редакції На& казу Мінфіну № 304 від 30.11.2000.)

16. У статті “Основні засоби” наводиться вартість власних таотриманих на умовах фінансового лізингу об’єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів згідно з відповідними положеннями (стандартами). У цій статті також наводиться вартість інших необоротних матеріаль& них активів.

У цій статті наводяться окремо первісна (переоцінена) вартість, сума зносу основних засобів (у дужках) та їх залишкова вартість. До підсумку балансу включається залишкова вартість, яка визна& чається як різниця між первісною (переоціненою) вартістю основ& них засобів і сумою їх зносу на дату балансу. (Абзац другий пункту 16 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну № 304 від 30.11.2000.)

17. У статті “Довгострокові фінансові інвестиції” відобража&ються фінансові інвестиції на період більше одного року, а та& кож усі інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані в будь& який момент. У цій статті виділяються фінансові інвестиції, які згідно з відповідними положеннями (стандартами) обліковують& ся методом участі в капіталі.

18. У статті “Довгострокова дебіторська заборгованість” показу&ється заборгованість фізичних та юридичних осіб, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу.

19. У статті “Відстрочені податкові активи” відображаєтьсясума податку на прибуток, що підлягає відшкодуванню в наступ& них періодах унаслідок тимчасової різниці між обліковою та по& датковою базами оцінки.

20. У статті “Інші необоротні активи” наводяться суми необо&ротних активів, які не можуть бути включені до наведених вище статей розділу “Необоротні активи”, крім гудвілу і гудвілу негатив& ного, що виникають при придбанні. (Пункт 20 із змінами, вне& сеними згідно з Наказом Мінфіну № 989 від 25.11.2002.)

21. У статті “Виробничі запаси” показується вартість запасівмалоцінних і швидкозношуваних предметів сировини, основних і допоміжних матеріалів, палива, покупних напівфабрикатів і комплектуючих виробів, запасних частин, тари, будівельних мате& ріалів та інших матеріалів, призначених для споживання в ході

нормального операційного циклу. (Пункт 21 із змінами, внесе& ними згідно з Наказом Мінфіну № 304 від 30.11.2000.)

22. У статті “Тварини на вирощуванні та відгодівлі” відобра&жається вартість: дорослих тварин на відгодівлі і в нагулі, птиці, звірів, кроликів, дорослих тварин, вибракуваних із основного стада для реалізації, та молодняку тварин.

23. У статті “Незавершене виробництво” показуються витра&ти на незавершене виробництво і незавершені роботи (послуги), а також вартість напівфабрикатів власного виробництва і вало& ва заборгованість замовників за будівельними контрактами. (Пункт 23 із змінами, внесеними згідно з Наказами Мінфіну № 304 від 30.11.2000, № 989 від 25.11.2002.)

24. У статті “Готова продукція” показуються запаси виробівна складі, обробка яких закінчена та які пройшли випробуван& ня, приймання, укомплектовані згідно з умовами договорів із замовниками і відповідають технічним умовам і стандартам. Продукція, яка не відповідає наведеним вимогам (крім браку), та роботи, які не прийняті замовником, показуються у складі незавершеного виробництва.

25. У статті “Товари” показується без суми торгових націноквартість товарів, які придбані підприємствами для наступного продажу. (Пункт 25 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну № 304 від 30.11.2000.)

26. У статті “Векселі одержані” показується заборгованістьпокупців, замовників та інших дебіторів за відвантажену продук& цію (товари), інші активи, виконані роботи та надані послуги, яка забезпечена векселями. (Пункт 26 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну № 304 від 30.11.2000.)

27. У статті “Дебіторська заборгованість за товари, роботи,послуги” відображається заборгованість покупців або замовни& ків за надані їм продукцію, товари, роботи або послуги (крім заборгованості, яка забезпечена векселем). У підсумок балансу включається чиста реалізаційна вартість, яка визначається шля& хом вирахування з дебіторської заборгованості резерву сумнів& них боргів. Сума резерву сумнівних боргів наводиться у дужках. (Пункт 27 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну № 304 від 30.11.2000.)

28. У статті “Дебіторська заборгованість за розрахунками збюджетом” показується дебіторська заборгованість фінансових і

податкових органів, а також переплата за податками, зборами та іншими платежами до бюджету.

29. У статті “Дебіторська заборгованість за виданими аванса&ми” показується сума авансів, наданих іншим підприємствам у рахунок наступних платежів.

30. У статті “Дебіторська заборгованість з нарахованих дохо&дів” показується сума нарахованих дивідендів, процентів, роялті тощо, що підлягають надходженню.

31. У статті “Дебіторська заборгованість із внутрішніх розра&хунків” показується заборгованість пов’язаних сторін та дебі& торська заборгованість із внутрішньовідомчих розрахунків.

32. У статті “Інша поточна дебіторська заборгованість” пока&зується заборгованість дебіторів, яка не може бути включена до інших статей дебіторської заборгованості та яка відображається у складі оборотних активів.

32.1. Показники дебіторської заборгованості (крім дебіторсь&кої заборгованості за товари, роботи, послуги) у разі створення щодо неї резерву сумнівних боргів наводяться у балансі за чис& тою реалізаційною вартістю, яка визначається у порядку, наве& деному в пункті 27 цього Положення (стандарту). (Положення доповнено пунктом 32.1 згідно з Наказом Мінфіну № 363 від 23.05.2003.)

33. У статті “Поточні фінансові інвестиції” відображають фі&нансові інвестиції на строк, що не перевищує один рік, які мо& жуть бути вільно реалізовані в будь&який момент (крім інвести& цій, які є еквівалентами грошових коштів).

34. У статті “Грошові кошти та їх еквіваленти” відобража&ються кошти в касі, на поточних та інших рахунках у банках, які можуть бути використані для поточних операцій, а також еквіваленти грошових коштів. У цій статті окремо наводяться кошти в національній та іноземній валютах. Кошти, які не можна використати для операцій протягом одного року, починаючи з дати балансу або протягом операційного циклу внаслідок обме& жень, слід виключати зі складу оборотних активів та відобража& ти як необоротні активи.

35. У статті “Інші оборотні активи” відображаються сумиоборотних активів, які не можуть бути включені до наведених вище статей розділу “Оборотні активи”. У цій статті наводиться, зокрема, сальдо субрахунків 331 “Грошові документи в націона&

льній валюті”, 332 “Грошові документи в іноземній валюті” і 643 “Податкові зобов’язання”. (Пункт 35 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну № 989 від 25.11.2002.)

36. У складі витрат майбутніх періодів відображаються ви&трати, що мали місце протягом поточного або попередніх звіт& них періодів, але належать до наступних звітних періодів.

37. У статті “Статутний капітал” наводиться зафіксована вустановчих документах загальна вартість активів, які є внеском власників (учасників) до капіталу підприємства. Підприємства, для яких не передбачена фіксована сума статутного капіталу, відображають у цій статті суму фактичного внеску власників до статутного капіталу підприємства. (Пункт 37 із змінами, внесе& ними згідно з Наказом Мінфіну № 304 від 30.11.2000.)

38. У статті “Пайовий капітал” наводиться сума пайових внес&ків членів спілок та інших підприємств, що передбачена установ& чими документами.

39. У статті “Додатковий вкладений капітал” акціонерні то&вариства показують суму, на яку вартість реалізації випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість. Інші підприємства відображають у цій статті суму капіталу, який вкладено заснов& никами понад статутний капітал. (Пункт 39 із змінами, внесе& ними згідно з Наказом Мінфіну № 304 від 30.11.2000.)

40. У статті “Інший додатковий капітал” відображаються сумадооцінки необоротних активів, вартість необоротних активів, безкоштовно отриманих підприємством від інших юридичних або фізичних осіб, та інші види додаткового капіталу. (Пункт 40 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну № 131 від 14.06.2000.)

41. У статті “Резервний капітал” наводиться сума резервів,створених, відповідно до чинного законодавства або установчих документів, за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства.

42. У статті “Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)”відображається або сума нерозподіленого прибутку, або сума не& покритого збитку. Сума непокритого збитку наводиться в дуж& ках та вираховується при визначенні підсумку власного капіта& лу. (Пункт 42 із змінами, внесеними згідно з Наказами Мінфіну № 304 від 30.11.2000, № 989 від 25.11.2002.)

43. У статті “Неоплачений капітал” відображається сума за&боргованості власників (учасників) за внесками до статутного

капіталу. Ця сума наводиться в дужках і вираховується при визначенні підсумку власного капіталу.

44. У статті “Вилучений капітал” господарські товариствавідображають фактичну собівартість акцій власної емісії або час& ток, викуплених товариством у його учасників. Сума вилученого капіталу наводиться в дужках і підлягає вирахуванню при ви& значенні підсумку власного капіталу.

45. У складі забезпечень наступних витрат і платежів відо&бражаються нараховані у звітному періоді майбутні витрати та платежі (витрати на оплату майбутніх відпусток, гарантійні зо& бов’язання тощо), величина яких на дату складання балансу може бути визначена тільки шляхом попередніх (прогнозних) оцінок, а також залишки коштів цільового фінансування і цільо& вих надходжень, які отримані з бюджету та інших джерел.

45.1. Підприємства, які відповідно до законодавства є страхо&виками, у вписуваному рядку 415 наводять суму страхових резер& вів, у вписуваному рядку 416 наводять у дужках суму часток перестраховиків у страхових резервах, різниця між якими включа& ється до підсумку розділу балансу. (Пункт 45 доповнено підпунк& том 45.1 згідно з Наказом Мінфіну № 304 від 30.11.2000.)

46. У статті “Довгострокові кредити банків” показується сумазаборгованості підприємства банкам за отриманими від них по& зиками, яка не є поточним зобов’язанням.

47. У статті “Інші довгострокові фінансові зобов’язання” на&водиться сума довгострокової заборгованості підприємства щодо зобов’язання із залучення позикових коштів (крім кредитів бан& ків), на які нараховуються відсотки.

48. У статті “Відстрочені податкові зобов’язання” показуєть&ся сума податків на прибуток, що підлягають сплаті в майбут& ніх періодах унаслідок тимчасової різниці між обліковою та по& датковою базами оцінки.

49. У статті “Інші довгострокові зобов’язання” показуєтьсясума довгострокових зобов’язань, які не можуть бути включені до інших статей розділу “Довгострокові зобов’язання”.

50. У статті “Короткострокові кредити банків” відображаєтьсясума поточних зобов’язань підприємства перед банками за отри& маними від них позиками.

51. У статті “Поточна заборгованість за довгостроковимизобов’язаннями” показується сума довгострокових зобов’язань,

яка підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

52. У статті “Векселі видані” показується сума заборгова&ності, на яку підприємство видало векселі на забезпечення поставок (робіт, послуг) постачальників, підрядчиків та інших кредиторів.

53. У статті “Кредиторська заборгованість за товари, роботи,послуги” показується сума заборгованості постачальникам і під& рядчикам за матеріальні цінності, виконані роботи та отримані послуги (крім заборгованості, забезпеченої векселями).

54. У статті “Поточні зобов’язання за одержаними авансами”відображається сума авансів, одержаних від інших осіб у раху& нок наступних поставок продукції, виконання робіт (послуг).

55. У статті “Поточні зобов’язання із розрахунків з бюдже&том” показується заборгованість підприємства за усіма видами платежів до бюджету, включаючи податки з працівників підпри& ємства.

56. У статті “Поточні зобов’язання з позабюджетних плате&жів” показується заборгованість за внесками до позабюджетних фондів, передбачених чинним законодавством.

57. У статті “Поточні зобов’язання зі страхування” відобра&жається сума заборгованості за відрахуваннями до пенсійного фонду, на соціальне страхування, страхування майна підприєм& ства та індивідуальне страхування його працівників.

57.1. У статті “Поточні зобов’язання за розрахунками з опла&ти праці” відображається заборгованість підприємства з оплати праці, включаючи депоновану заробітну плату. (Пункт 57 до& повнено підпунктом 57.1 згідно з Наказом Мінфіну № 304 від 30.11.2000.)

58. У статті “Поточні зобов’язання за розрахунками з учас&никами” відображається заборгованість підприємства його учас& никам (засновникам), пов’язана з розподілом прибутку (дивіден& ди тощо) і формуванням статутного капіталу.

59. У статті “Поточні зобов’язання із внутрішніх розрахун&ків” відображається заборгованість підприємства пов’язаним сто& ронам та кредиторська заборгованість з внутрішньовідомчих роз& рахунків.

60. У статті “Інші поточні зобов’язання” відображаються сумизобов’язань, які не можуть бути включеними до інших статей,

наведених у розділі “Поточні зобов’язання”. У цій статті наво& диться, зокрема, сальдо субрахунку 644 “Податковий кредит” і сума валової заборгованості замовникам за будівельними конт& рактами. (Пункт 60 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мін& фіну № 989 від 25.11.2002.)

61. До складу доходів майбутніх періодів включаються дохо&ди, отримані протягом поточного або попередніх звітних періо& дів, які належать до наступних звітних періодів.

Оцінка та розкриття статей балансу

62. Оцінка та подальше розкриття окремих статей балансу впримітках до звітності здійснюються згідно з відповідними поло& женнями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Начальник Управління методології

бухгалтерського обліку В. М. Пархоменко

Додаток до Положення (стандарту)

бухгалтерського обліку 2

КОДИ

Дата/рiк, мiсяць, число

01

Підприємство

за ЄДРПОУ

Територія

за КОАТУУ

Форма власності

за КФВ

Орган державного управління

за СПОДУ

Галузь

за ЗКГНГ

Вид економічної діяльності

за КВЕД

Одиниця виміру: тис. грн.

Контрольна сума

Адреса _________________________________________________________

Баланс

на ______________________ 20 __ р.

Форма № 1 Код за ДКУД 1801001

Актив

Код

На початок

На кінець

рядка

звітного

звітного

періоду

періоду

1

2

3

4

І. Необоротні активи

Нематеріальні активи: залишкова вартість

010

первісна вартість

011

накопичена амортизація

012

Незавершене будівництво

020

Основні засоби:

залишкова вартість

030

первісна вартість

031

знос

032

Довгострокові фінансові інвестиції: які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств

040

інші фінансові інвестиції

045

Довгострокова дебіторська заборгованість

050

Відстрочені податкові активи

060

Інші необоротні активи

070

Усього за розділом І

080

ІІ. Оборотні активи

Запаси:

виробничі запаси

100

тварини на вирощуванні та відгодівлі

110

незавершене виробництво

120

готова продукція

130

товари

140

1

2

3

4

Векселі одержані

150

Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:

чиста реалізаційна вартість

160

первісна вартість

161

резерв сумнівних боргів

162

Дебіторська заборгованість за розрахунками: з бюджетом

170

за виданими авансами

180

з нарахованих доходів

190

із внутрішніх розрахунків

200

Інша поточна дебіторська заборгованість

210

Поточні фінансові інвестиції

220

Грошові кошти та їх еквіваленти:

в національній валюті

230

в іноземній валюті

240

Інші оборотні активи

250

Усього за розділом ІІ

260

ІІІ. Витрати майбутніх періодів

270

Баланс

280

Продовження додатка

Пасив

Код

На початок

На кінець

рядка

звітного

звітного

періоду

періоду

1

2

3

4

І. Власний капітал

Статутний капітал

300

Пайовий капітал

310

Додатковий вкладений капітал

320

Продовження додатка

1

2

3

4

Інший додатковий капітал

330

Резервний капітал

340

Нерозподілений прибуток

(непокритий збиток)

350

Неоплачений капітал

360

( )

( )

Вилучений капітал

370

( )

( )

Усього за розділом І

380

ІІ. Забезпечення наступних витрат і платежів

Забезпечення виплат персоналу

400

Інші забезпечення

410

Цільове фінансування

420

Усього за розділом ІІ

430

ІІІ. Довгострокові зобов’язання

Довгострокові кредити банків

440

Інші довгострокові фінансові зобов’язання

450

Відстрочені податкові зобов’язання

460

Інші довгострокові зобов’язання

470

Усього за розділом ІІІ

480

ІV. Поточні зобов’язання

Короткострокові кредити банків

500

Поточна заборгованість

за довгостроковими зобов’язаннями

510

Векселі видані

520

Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги

530

Закінчення додатка

1

2

3

4

Поточні зобов’язання за розрахунками:

з одержаних авансів

540

з бюджетом

550

з позабюджетних платежів

560

зі страхування

570

з оплати праці

580

з учасниками

590

із внутрішніх розрахунків

600

Інші поточні зобов’язання

610

Усього за розділом ІV

620

V. Доходи майбутніх періодів

630

Баланс

640

(Додаток із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну № 989 від

25.11.2002.)

Керівник

Головний бухгалтер

МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

НАКАЗ

№ 87 від 31.03.99

м. Київ

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

21 червня 1999 р. за № 397/3690

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3

“Звіт про фінансові результати”

(Із змінами, внесеними згідно з Наказом

Міністерства фінансів № 37 від 24.02.2000

№ 131 від 14.06.2000 № 304 від 30.11.2000 № 583 від 18.12.2001 № 989 від 25.11.2002

№ 363 від 23.05.2003)

Загальні положення

1. Цим Положенням (стандартом) визначаються зміст і фор&ма Звіту про фінансові результати, а також загальні вимоги до розкриття його статей.

2. Норми цього Положення (стандарту) стосуються звітів профінансові результати підприємств, організацій та інших юридич& них осіб (далі — підприємства) усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ).

3. Особливості складання консолідованого звіту про фінансо&ві результати визначаються окремим Положенням (стандартом).

4. Терміни, що використовуються в цьому Положенні (стан&дарті), мають таке значення:

Витрати— зменшення економічних вигод у вигляді вибут& тя активів або збільшення зобов’язань, які призводять до змен& шення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками).

Власний капітал— частина в активах підприємства, що за& лишається після вирахування його зобов’язань.

Доходи— збільшення економічних вигод у вигляді надхо& дження активів або зменшення зобов’язань, які приводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за раху& нок внесків власників).

Збиток— перевищення суми витрат над сумою доходу, для отримання якого були здійснені ці витрати.

Звичайна діяльність— будь&яка основна діяльність підпри& ємства, а також операції, що її забезпечують або виникають внаслідок її проведення.

Метод участі в капіталі— метод обліку інвестицій, згідно з яким балансова вартість інвестицій відповідно збільшується або зменшується на суму збільшення або зменшення частки інвесто& ра у власному капіталі об’єкта інвестування.

Надзвичайна подія— подія або операція, яка відрізняється від звичайної діяльності та щодо якої не очікується, що вона повторюватиметься періодично або в кожному наступному звіт& ному періоді.

Операційна діяльність— основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансо& вою діяльністю.

Основна діяльність— операції, пов’язані з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), що є головною метою створення підприємства і забезпечують основну частку його доходу.

Прибуток— сума, на яку доходи перевищують пов’язані з ними витрати.

Асоційоване підприємство— підприємство, на яке інвестор має суттєвий вплив і яке не є дочірнім або спільним підприємст& вом інвестора. (Абзац дванадцятий пункту 4 в редакції Наказу Мінфіну № 363 від 23.05.2003.)

5. Метою складання звіту про фінансові результати є наданнякористувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про

доходи, витрати, прибутки і збитки від діяльності підприємства за звітний період.

6. Форма Звіту про фінансові результати є додатком до цьогоПоложення (стандарту).

Для малих підприємств може передбачатися скорочена форма Звіту про фінансові результати.

Визнання доходів і витрат

7. За умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначе&на, дохід у Звіті про фінансові результати відображається в мо& мент надходження активу або погашення зобов’язання, які при& водять до збільшення власного капіталу підприємства (крім зро& стання капіталу за рахунок внесків учасників).

8. За умови, що оцінка витрат може бути достовірно визначе&на, витрати відображаються у Звіті про фінансові результати в момент вибуття активу або збільшення зобов’язання, які при& зводять до зменшення власного капіталу підприємства (крім змен& шення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу влас& никами).

9. Якщо актив забезпечує економічні вигоди протягом кіль&кох звітних періодів, то витрати відображаються у Звіті про фінансові результати на основі систематичного та раціонального їх розподілу (наприклад, у вигляді амортизації) протягом тих звітних періодів, коли надходять відповідні економічні вигоди.

10. Витрати слід негайно відображати у Звіті про фінансовірезультати, якщо економічні вигоди не відповідають або пере& стають відповідати такому стану, за якого вони визнаються ак& тивами підприємства.

11. Згортання доходів і витрат не дозволяється, крім випад&ків, передбачених відповідними положеннями (стандартами). Показники про непрямі податки, вирахування з доходу, собівар& тість, витрати і збитки наводяться у дужках. (Пункт 11 із змі& нами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну № 304 від 30.11.2000.)

Визначення прибутку (збитку) за звітний період

12. Доходи і витрати, які відповідають критеріям, викладе&ним вище, наводять у Звіті про фінансові результати з метою визначення чистого прибутку або збитку звітного періоду (крім

випадків, коли відповідні положення (стандарти) передбачають винятки з цього правила).

13. У статті “Дохід (виручка) від реалізації продукції (това&рів, робіт, послуг)” відображається загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг, тобто без ви& рахування наданих знижок, повернення проданих товарів та не& прямих податків (податку на додану вартість, акцизного збору тощо). Організації, основною діяльністю яких є торгівля цінни& ми паперами, у цій статті відображають вартість, за якою реалі& зовано цінні папери, та суму винагороди за виконання інших операцій, пов’язаних з розміщенням, купівлею і продажем цін& них паперів. (Пункт 13 із змінами, внесеними згідно з Наказами Мінфіну № 131 від 14.06.2000, № 304 від 30.11.2000.)

14. У статті “Податок на додану вартість” відображаєтьсясума податку на додану вартість, яка включена до складу доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

15. У статті “Акцизний збір” підприємства платники акциз&ного збору відображають суму, яка врахована у складі доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

16. Підприємства, які сплачують інші збори або податки зобороту, показують їх суму у вільному рядку звіту про фінансові результати.

Підприємства, які відповідно до законодавства є страховика& ми, у цьому рядку наводять виплати страхових сум та страхо& вих відшкодувань. (Пункт 16 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну № 304 від 30.11.2000.)

17. У статті “Інші вирахування з доходу” відображаютьсянадані знижки, повернення товарів та інші суми, що підлягають вирахуванню з доходу (виручки) від реалізації продукції (това& рів, робіт, послуг) без непрямих податків. Зокрема у цій статті відображають одержані підприємством від інших осіб суми дохо& дів, що за договорами належать комітентам, принципалам тощо. (Пункт 17 із змінами, внесеними згідно з Наказами Мінфіну № 131 від 14.06.2000, № 304 від 30.11.2000, № 583 від 18.12.2001.)

18. Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів,робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу (ви& ручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) відповід& них податків, зборів, знижок тощо.

19. У статті “Собівартість реалізованої продукції (товарів,робіт, послуг)” показується виробнича собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) або собівартість реалізованих товарів. Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) ви& значається згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку 9 “Запаси”, 16 “Витрати”. У цій статті організації, основ& ною діяльністю яких є торгівля цінними паперами, відобража& ють балансову вартість реалізованих цінних паперів. (Пункт 19 із змінами, внесеними згідно з Наказами Мінфіну № 37 від 24.02.2000, № 304 від 30.11.2000.)

20. Валовий прибуток (збиток) розраховується як різниця міжчистим доходом від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і собівартістю реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг).

21. У статті “Інші операційні доходи” відображаються сумиінших доходів від операційної діяльності підприємства, крім до& ходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг): дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних кур& сових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій) тощо.

22. У статті “Адміністративні витрати” відображаються за&гальногосподарські витрати, пов’язані з управлінням та обслу& говуванням підприємства.

23. У статті “Витрати на збут” відображаються витрати під&приємства, пов’язані з реалізацією продукції (товарів) — витра& ти на утримання підрозділів, що займаються збутом продукції (товарів), рекламу, доставку продукції споживачам тощо.

24. У статті “Інші операційні витрати” відображаються собі&вартість реалізованих виробничих запасів; відрахування на створення резерву сумнівних боргів і суми списаної безнадійної дебіторської заборгованості відповідно до пункту 11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 “Дебіторська заборгова& ність”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 8 жовтня 1999 року № 237 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 жовтня 1999 року за № 725/4018; втрати від знецінення запасів; втрати від операційних курсових різниць; визнані економічні санкції; відрахування для забезпечення на& ступних операційних витрат, а також усі інші витрати, що ви&

никають у процесі операційної діяльності підприємства (крім ви& трат, що включаються до собівартості продукції, товарів, робіт, послуг). (Пункт 24 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мін& фіну № 989 від 25.11.2002.)

25. Прибуток (збиток) від операційної діяльності визначаєть&ся як алгебраїчна сума валового прибутку (збитку), іншого опе& раційного доходу, адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат.

26. У статті “Дохід від участі в капіталі” відображається до&хід, отриманий від інвестицій в асоційовані, дочірні або спільні підприємства, облік яких ведеться методом участі в капіталі.

27. У статті “Інші фінансові доходи” показуються дивіденди,відсотки та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, які обліковуються за методом участі в капіталі).

28. У статті “Інші доходи” показується дохід від реалізаціїфінансових інвестицій, необоротних активів і майнових комплек& сів; дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі звичайної діяльності, але не пов’язані з операційною діяльністю підприємства.

29. У статті “Фінансові витрати” показуються витрати напроценти та інші витрати підприємства, пов’язані із залученням позикового капіталу.

30. У статті “Втрати від участі в капіталі” відображаєтьсязбиток, спричинений інвестиціями в асоційовані, дочірні або спіль& ні підприємства, облік яких провадиться методом участі в капі& талі.

31. У статті “Інші витрати” відображаються собівартість реа&лізації фінансових інвестицій, необоротних активів, майнових комплексів; втрати від неопераційних курсових різниць; втрати від уцінки фінансових інвестицій та необоротних активів; інші витрати, які виникають у процесі звичайної діяльності (крім фінансових витрат), але не пов’язані з операційною діяльністю підприємства.

32. Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподатку&вання визначається як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від операційної діяльності, фінансових та інших доходів (прибут& ків), фінансових та інших витрат (збитків). (Пункт 32 із зміна& ми, внесеними згідно з Наказом Мінфіну № 131 від 14.06.2000.)

33. У статті “Податки на прибуток” показується сума подат&ків на прибуток від звичайної діяльності, визначена згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 17 “Податок на прибуток”.

34. Прибуток від звичайної діяльності визначається як різни&ця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування та сумою податків з прибутку. Збиток від звичайної діяльності до& рівнює збитку від звичайної діяльності до оподаткування та сумі податків на прибуток.

35. У статтях “Надзвичайні доходи” і “Надзвичайні витрати”відображаються відповідно: невідшкодовані втрати від надзви& чайних подій (стихійного лиха, пожеж, техногенних аварій тощо), включаючи затрати на запобігання виникненню втрат від сти& хійного лиха та техногенних аварій, які визначені за вирахуван& ням суми страхового відшкодування та покриття втрат від над& звичайних ситуацій за рахунок інших джерел; доходи і втрати від інших подій та операцій, які відповідають визначенню над& звичайних подій, наведеному у цьому Положенні (стандарті). Втрати від надзвичайних подій відображаються за вирахуван& ням суми, на яку зменшується податок на прибуток від звичай& ної діяльності внаслідок цих втрат. Зміст і вартісна оцінка дохо& дів або витрат від кожної надзвичайної події слід окремо розкри& вати в примітках до фінансових звітів. (Пункт 35 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну № 131 від 14.06.2000.)

36. У статті “Податки з надзвичайного прибутку” відобража&ється сума податків, що підлягає сплаті з прибутку від надзви& чайних подій.

37. Чистий прибуток (збиток) розраховується як алгебраїчнасума прибутку (збитку) від звичайної діяльності та надзвичайно& го прибутку, надзвичайного збитку та податків з надзвичайного прибутку.

Елементи операційних витрат

38. У розділі ІІ Звіту про фінансові результати наводятьсявідповідні елементи операційних витрат (на виробництво і збут, управління та інші операційні витрати), яких зазнало підприєм& ство в процесі своєї діяльності протягом звітного періоду за ви& рахуванням внутрішнього обороту, тобто за вирахуванням тих

витрат, які становлять собівартість продукції (робіт, послуг), що вироблена і спожита самим підприємством. Собівартість реа& лізованих товарів, запасів, іноземної валюти у цьому розділі не наводиться. (Пункт 38 із змінами, внесеними згідно з Наказами Мінфіну № 304 від 30.11.2000, № 989 від 25.11.2002.)

Розрахунок показників прибутковості акцій

39. Розділ ІІІ Звіту про фінансові результати заповнюють ак&ціонерні товариства, прості акції або потенційні прості акції яких відкрито продаються та купуються на фондових біржах, вклю& чаючи товариства, які перебувають у процесі випуску таких ак& цій. У проміжній (квартальній) фінансовій звітності наводяться показники, передбачені пунктами 42 і 43 цього Положення (стан& дарту). (Пункт 39 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мін& фіну № 989 від 25.11.2002.)

40. У статті “Середньорічна кількість простих акцій” наво&диться середньозважена кількість простих акцій, які перебували в обігу протягом звітного періоду.

41. У статті “Скоригована середньорічна кількість простихакцій” наводиться середньорічна кількість простих акцій в обігу, скоригована на середньорічну кількість потенційних простих акцій. (Пункт 41 в редакції Наказу Мінфіну № 989 від 25.11.2002.)

42. У статті “Чистий прибуток (збиток) на одну просту ак&цію” наводиться показник, що розраховується діленням різ& ниці між сумою чистого прибутку (збитку) і сумою дивідендів на привілейовані акції на середньорічну кількість простих ак& цій в обігу. (Пункт 42 в редакції Наказу Мінфіну № 989 від 25.11.2002.)

43. У статті “Скоригований чистий прибуток (збиток) на однупросту акцію” відображається показник, що розраховується ді& ленням скоригованого чистого прибутку (збитку) на скориговану середньорічну кількість простих акцій в обігу. (Пункт 43 в редакції Наказу Мінфіну № 989 від 25.11.2002.)

44. Розрахунок середньорічної кількості акцій, чистого при&бутку, (збитку) на одну просту акцію, та їх коригування здійс& нюється згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського об& ліку 24 “Прибуток на акцію”. (Пункт 44 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну № 989 від 25.11.2002.)

45. У статті “Дивіденди на одну просту акцію” відображаєть&ся показник, який розраховується шляхом ділення суми оголо& шених дивідендів на кількість простих акцій, за якими сплачу& ються дивіденди.

Начальник Управління методології

бухгалтерського обліку В. М. Пархоменко

Додаток до Положення (стандарту)

бухгалтерського обліку 3

КОДИ

Дата/рiк, мiсяць, число

01

Підприємство

за ЄДРПОУ

Територія

за КОАТУУ

Орган державного управління

за СПОДУ

Галузь

за ЗКГНГ

Вид економічної діяльності

за КВЕД

Одиниця виміру: тис. грн.

Контрольна сума

Звіт про фінансові результати за ______________________ 20 __ р.

Форма № 2 Код за ДКУД 1801003 І. ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ

Стаття

Код

За

За

рядка

звітний

попередній

періоду

період

1

2

3

4

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

010

Продовження додатка

1

2

3

4

Податок на додану вартість

015

Акцизний збір

020

025

Інші вирахування з доходу

030

Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

035

Собівартість реалізованої продукції

(товарів, робіт, послуг)

040

Валовий: прибуток

050

збиток

055

Інші операційні доходи

060

Адміністративні витрати

070

Витрати на збут

080

Інші операційні витрати

090

Фінансові результати від операційної діяльності: прибуток

100

збиток

105

Дохід від участі в капіталі

110

Інші фінансові доходи

120

Інші доходи

130

Фінансові витрати

140

Втрати від участі в капіталі

150

Інші витрати

160

Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування:

прибуток

170

збиток

175

Продовження додатка

1

2

3

4

Податок на прибуток від звичайної діяльності

180

Фінансові результати від звичайної діяльності: прибуток

190

збиток

195

Надзвичайні: доходи

200

витрати

205

Податки з надзвичайного прибутку

210

Чистий:

прибуток

220

збиток

225

ІІ. ЕЛЕМЕНТИ ОПЕРАЦІЙНИХ ВИТРАТ

Найменування

Код

За

За

показника

рядка

звітний

попередній

періоду

період

Матеріальні затрати

230

Витрати на оплату праці

240

Відрахування на соціальні заходи

250

Амортизація

260

Інші операційні витрати

270

Разом

280

ІІІ. РОЗРАХУНОК ПОКАЗНИКІВ ПРИБУТКОВОСТІ АКЦІЙ

Назва статті

Код

За

За

рядка

звітний

попередній

періоду

період

1

2

3

4

Середньорічна кількість простих акцій

300

Закінчення додатка

1

2

3

4

Скоригована середньорічна кількість простих акцій

310

Чистий прибуток, (збиток) на одну просту акцію

320

Скоригований чистий прибуток,

(збиток) на одну просту акцію

330

Дивіденди на одну просту акцію

340

(Додаток із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну № 989 від

25.11.2002.)

Керівник

Головний бухгалтер

МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

НАКАЗ

№ 87 від 31.03.99

м. Київ

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

21 червня 1999 р. за № 398/3691

Затверджено

Наказ Міністерства фінансів України 31.03.99 № 87

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4

“Звіт про рух грошових коштів”

(Із змінами, внесеними згідно з Наказом

Міністерства фінансів № 15 від 28.01.2000

№ 304 від 30.11.2000

№ 989 від 25.11.2002)

Загальні положення

1. Цим Положенням (стандартом) визначаються зміст і фор&ма звіту про рух грошових коштів та загальні вимоги до роз& криття його статей.

2. Норми цього Положення (стандарту) стосуються звітів прорух грошових коштів підприємств, організацій та інших юридич& них осіб (далі — підприємства) усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ).

3. Особливості складання консолідованого звіту про рух гро&шових коштів визначаються окремим Положенням (стандартом).

4. Терміни, що використовуються в цьому Положенні (стан&дарті), мають таке значення:

Грошові кошти— готівка, кошти на рахунках у банках та депозити до запитання.

Група— материнське (холдингове) підприємство та його дочірні підприємства.

Еквіваленти грошових коштів— короткострокові високолік& відні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і які характеризуються незначним ризиком зміни їх вартості.

Негрошові операції— операції, які не потребують використання грошових коштів та їх еквівалентів.

Інвестиційна діяльність— придбання та реалізація тих необо& ротних активів, а також тих фінансових інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів.

Операційна діяльність— основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансо& вою діяльністю.

Рух грошових коштів— надходження і вибуття грошових коштів та їхніх еквівалентів.

Фінансова діяльність— діяльність, яка приводить до змін розміру і складу власного та позикового капіталу підприємства.

5. Метою складання звіту про рух грошових коштів є надан&ня користувачам фінансової звітності повної, правдивої та не& упередженої інформації про зміни, що відбулися у грошових ко& штах підприємства та їх еквівалентах (далі — грошові кошти) за звітний період.

6. У звіті про рух грошових коштів наводяться дані про рухгрошових коштів протягом звітного періоду в результаті опера& ційної, інвестиційної та фінансової діяльності.

7. Якщо рух грошових коштів у результаті однієї операціївключає суми, які належать до різних видів діяльності, то ці суми слід наводити окремо у складі відповідних видів діяльності.

8. Внутрішні зміни у складі грошових коштів до звіту прорух грошових коштів не включаються.

9. Підприємство розгорнуто наводить суми надходжень тавидатків, що виникають у результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.

10. Негрошові операції (отримання активів шляхом фінансо&вої оренди; бартерні операції; придбання активів шляхом емісії акцій тощо) не включаються до звіту про рух грошових коштів.

11. Звіт про рух грошових коштів складається за формою,наведеною в додатку до цього Положення (стандарту).

Рух грошових коштів у результаті операційної діяльності

12. Рух грошових коштів у результаті операційної діяльностівизначається шляхом коригування прибутку (збитку) від зви& чайної діяльності до оподаткування на суми:

• змін запасів, дебіторської та кредиторської заборгованості, по& в’язаної з операційною діяльністю, протягом звітного періоду; • наведені в негрошових статтях;

• наведені в статтях, які пов’язані з рухом грошових коштів у результаті інвестиційної та фінансової діяльностей.

13. У статті “Прибуток (збиток) від звичайної діяльності дооподаткування” відображається прибуток або збиток від звичай& ної діяльності до оподаткування за звітний період, наведений у звіті про фінансові результати.

14. У статті “Амортизація необоротних активів” відобража&ються амортизаційні відрахування з матеріальних і нематеріаль& них необоротних активів, нараховані протягом звітного періоду.

15. У статті “Збільшення (зменшення) забезпечень” відобража&ється зміна (у графі “Надходження” — збільшення, у графі “Вида& ток” — зменшення) у складі забезпечень наступних витрат і плате& жів, які не пов’язані з інвестиційною та фінансовою діяльністю.

16. У статті “Збиток (прибуток) від нереалізованих курсовихрізниць” у графі “Надходження” відображаються збитки, у графі “Видаток” — прибутки від курсових різниць унаслідок перерахун& ку статті балансу “Грошові кошти та їх еквіваленти в іноземній валюті”. (Пункт 16 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мін& фіну № 304 від 30.11.2000.)

17. У статті “Збиток (прибуток) від неопераційної діяльності”у графі “Надходження” відображається збиток, у графі “Вида& ток” — прибуток від володіння (дивіденди, відсотки тощо) та реалізації фінансових інвестицій, а також від продажу основних засобів, нематеріальних активів, інших довгострокових активів, від обміну оборотних активів на необоротні активи і фінансові інвестиції, від неопераційних курсових різниць, інші прибутки і збитки від інвестиційної та фінансової діяльності (без урахуван&

ня витрат на сплату відсотків). (Пункт 17 із змінами, внесеними згідно з Наказами Мінфіну № 304 від 30.11.2000, № 989 від 25.11.2002.)

18. У статті “Витрати на сплату відсотків” відображаютьсявитрати, наведені в статті “Фінансові витрати” Звіту про фінан& сові результати. (Пункт 18 в редакції Наказу Мінфіну № 989 від 25.11.2002.)

19. У статті “Прибуток (збиток) від операційної діяльності дозміни в чистих оборотних активах” відображається різниця між сумами грошових надходжень та сумами грошових видатків, відо& бражених відповідно до п. 13–18 цього Положення (стандарту).

20. У статті “Зменшення (збільшення) оборотних активів” уграфі “Надходження” відображається зменшення, у графі “Ви& даток” — збільшення статей оборотних активів (крім статей “Грошові кошти та їх еквіваленти”, “Поточні фінансові інвес& тиції” та інших статей неопераційних оборотних активів), що відбулись протягом звітного періоду. При цьому не врахову& ються зміни в складі оборотних активів, які є наслідком негро& шових операцій інвестиційної діяльності (обмін на необоротні активи, фінансові інвестиції тощо) та фінансової діяльності (ви& плата дивідендів або погашення зобов’язань з фінансової орен& ди виробничими запасами, продукцією, товарами тощо, негро& шові внески до статутного капіталу тощо) або виправлення помилок минулих років. Окрім того, не враховується зміна де& біторської заборгованості поточного податку на прибуток і змен& шення дебіторської заборгованості за іншими платежами до бюджету внаслідок зарахування кредиторської заборгованості за поточним податком на прибуток. (Пункт 20 із змінами, вне& сеними згідно з Наказами Мінфіну № 304 від 30.11.2000, № 989 від 25.11.2002.)

21. У статті “Зменшення (збільшення) витрат майбутніх пе&ріодів” у графі “Надходження” відображається зменшення, у графі “Видаток” — збільшення у складі витрат майбутніх періодів, що відбулись протягом звітного періоду.

22. У статті “Збільшення (зменшення) поточних зобов’язань”у графі “Надходження” відображається збільшення, у графі “Ви& даток” — зменшення у статтях розділу балансу “Поточні зобо& в’язання” (крім статей “Короткострокові кредити банків”, “По& точна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями”, “По&

точні зобов’язання за розрахунками з учасниками”, сум зобов’я& зань за відсотками та інших зобов’язань, не пов’язаних з опера& ційною діяльністю).

При цьому не враховуються зміни в складі поточних зобов’я& зань, які є наслідком негрошових операцій інвестиційної діяль& ності та фінансової діяльності (погашення поточного зобов’язан& ня шляхом передачі необоротних активів і фінансових інвести& цій, зарахування внесків до капіталу тощо) або виправлення помилок минулих років. При визначенні суми збільшення (змен& шення) поточних зобов’язань не враховується зміна суми зобо& в’язання з поточного податку на прибуток і зменшення зобов’я& зань за іншими платежами до бюджету внаслідок зарахування дебіторської заборгованості за поточним податком на прибуток. (Пункт 22 в редакції Наказу Мінфіну № 15 від 28.01.2000; із змінами, внесеними згідно з Наказами Мінфіну № 304 від 30.11.2000, № 989 від 25.11.2002.)

23. У статті “Збільшення (зменшення) доходів майбутніх пе&ріодів” у графі “Надходження” відображається збільшення, у графі “Видаток” — зменшення у складі доходів майбутніх періодів про& тягом звітного періоду.

24. У статті “Грошові кошти від операційної діяльності” відо&бражається різниця між сумами надходжень та видатків, відо& бражених відповідно до п. 19–23 цього Положення (стандарту).

25. У статті “Сплачені відсотки” відображаються суми грошо&вих коштів, використаних на сплату відсотків за користування позиковим капіталом. (Пункт 25 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну № 989 від 25.11.2002.)

26. У статті “Сплачені податки на прибуток” показуєтьсявикористання грошових коштів для сплати податків на прибу& ток за умови, що вони конкретно не ототожнюються з фінансо& вою або інвестиційною діяльністю.

27. У статті “Чистий рух коштів до надзвичайних подій” по&казується надходження або видаток коштів, відображених у стат& ті “Грошові кошти від операційної діяльності”, з урахуванням видатку коштів, відображених відповідно до п. 25–26 цього По& ложення (стандарту).

28. У статті “Рух коштів від надзвичайних подій” відобража&ються, відповідно, надходження або видаток коштів, пов’язані з надзвичайними подіями в процесі операційної діяльності.

29. У статті “Чистий рух коштів від операційної діяльності”відображається результат руху коштів від операційної діяльнос& ті з урахуванням руху коштів від надзвичайних подій.

Рух грошових коштів у результаті інвестиційної діяльності

30. Рух грошових коштів у результаті інвестиційної діяль&ності визначається на основі аналізу змін у статтях розділу балансу “Необоротні активи” та статті “Поточні фінансові інвес& тиції”.

31. У статті “Реалізація фінансових інвестицій” відображаютьсуми грошових надходжень від продажу акцій або боргових зо& бов’язань інших підприємств, а також часток у капіталі інших підприємств (інші, ніж надходження за такими інструментами, що визнаються як еквіваленти грошових коштів, або за такими, що утримуються для дилерських або торговельних цілей).

32. У статті “Реалізація необоротних активів” відображаєть&ся надходження грошових коштів від продажу основних засобів, нематеріальних активів, а також інших довгострокових необо& ротних активів (крім фінансових інвестицій).

33. У статті “Реалізація майнових комплексів” показуєтьсянадходження грошових коштів від продажу дочірніх підприємств та інших господарських одиниць (за вирахуванням грошових коштів, які були реалізовані у складі майнового комплексу).

34. У статті “Отримані відсотки” відображаються надходжен&ня грошових коштів у вигляді відсотків за позики, надані ін& шим сторонам (інші, ніж позики, здійснені фінансовою устано& вою), за фінансовими інвестиціями в боргові цінні папери, за використання переданих у фінансову оренду необоротних акти& вів тощо. (Пункт 34 із змінами, внесеними згідно з Наказами Мінфіну № 304 від 30.11.2000, № 989 від 25.11.2002.)

35. У статті “Отримані дивіденди” відображаються суми гро&шових надходжень у вигляді дивідендів як результат придбання акцій або часток у капіталі інших підприємств (крім виплат за такими інструментами, які визнаються як еквіваленти грошо& вих коштів, або за такими, що утримуються для дилерських або торговельних цілей). (Пункт 35 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну № 304 від 30.11.2000.)

36. У статті “Інші надходження” показуються надходженнягрошових коштів від повернення авансів (крім авансів, пов’яза& них з операційною діяльністю) та позик, наданих іншим сторо& нам (інші надходження, ніж аванси та позики фінансової уста& нови), надходження грошових коштів від ф’ючерсних контрак& тів, форвардних контрактів, опціонів тощо (за винятком тих контрактів, які укладаються для основної діяльності підприємс& тва, або коли надходження класифікуються як фінансова діяль& ність), та інші надходження, які не передбачені у вищезазначе& них статтях.

37. У статті “Придбання фінансових інвестицій” відобража&ються виплати грошових коштів для придбання акцій або борго& вих зобов’язань інших підприємств, а також часток участі у спіль& них підприємствах (інші, ніж виплати за такими інструментами, що визнаються як еквіваленти грошових коштів, або за такими, що утримуються для дилерських або торговельних цілей).

38. У статті “Придбання необоротних активів” показуютьсявиплати грошових коштів для придбання основних засобів, не& матеріальних активів та інших необоротних активів (крім фі& нансових інвестицій).

39. У статті “Придбання майнових комплексів” відобража&ються грошові кошти, сплачені за придбані дочірні підприємства та інші господарські одиниці (за вирахуванням грошових кош& тів, придбаних у складі майнового комплексу).

40. У статті “Інші платежі” показуються аванси (крім пов’яза&них з операційною діяльністю) і позики грошовими коштами, надані іншим сторонам (крім авансів і позик фінансових установ); виплати грошових коштів за ф’ючерсними контрактами, форвард& ними контрактами, опціонами тощо (за винятком випадків, коли такі контракти укладаються для операційної діяльності підпри& ємства або виплати класифікуються як фінансова діяльність); інші платежі, що не передбачені у вищезазначених статтях.

41. У статті “Чистий рух коштів до надзвичайних подій” по&казується різниця між сумами грошових надходжень та видат& ків, відображених відповідно до п. 31–40 цього Положення (стан& дарту).

42. У статті “Рух коштів від надзвичайних подій” відобража&ються, відповідно, надходження або видаток коштів, пов’язані з надзвичайними подіями в процесі інвестиційної діяльності.

43. У статті “Чистий рух коштів від інвестиційної діяльності”відображається результат руху коштів від інвестиційної діяльно& сті з урахуванням руху коштів від надзвичайних подій.

Рух грошових коштів у результаті фінансової діяльності

44. Рух грошових коштів у результаті фінансової діяльностівизначається на основі змін у статтях балансу за розділом “Влас& ний капітал” та статтях, пов’язаних з фінансовою діяльністю, у розділах балансу: “Забезпечення наступних витрат і платежів”, “Довгострокові зобов’язання” і “Поточні зобов’язання” (“Коротко& строкові кредити банків” і “Поточна заборгованість за довгостро& ковими зобов’язаннями”, “Поточні зобов’язання за розрахунка& ми з учасниками” тощо).

45. У статті “Надходження власного капіталу” відобража&ються надходження грошових коштів від розміщення акцій та інших операцій, що приводять до збільшення власного капіталу.

46. У статті “Отримані позики” відображаються надходженнягрошових коштів у результаті утворення боргових зобов’язань (позик, векселів, облігацій, а також інших видів короткостроко& вих і довгострокових зобов’язань, не пов’язаних з операційною діяльністю).

47. У статті “Інші надходження” показуються інші надхо&дження грошових коштів, пов’язані з фінансовою діяльністю.

48. У статті “Погашення позик” відображаються виплати гро&шових коштів для погашення отриманих позик.

49. У статті “Сплачені дивіденди” показуються суми дивіден&дів, сплачені грошовими коштами.

50. У статті “Інші платежі” показується використання гро&шових коштів для викуплення раніше випущених акцій підпри& ємства, виплати грошових коштів орендодавцю для погашення заборгованості за фінансовою орендою та за іншими платежами, пов’язаними з фінансовою діяльністю.

51. У статті “Чистий рух коштів до надзвичайних подій” показу&ється різниця між сумою грошових надходжень та видатків, відо& бражених відповідно до п. 45–50 цього Положення (стандарту).

52. У статті “Рух коштів від надзвичайних подій” відобража&ються, відповідно, надходження або видаток коштів, пов’язані з надзвичайними подіями в процесі фінансової діяльності.

53. У статті “Чистий рух коштів від фінансової діяльності”відображається результат руху коштів від фінансової діяльності з урахуванням руху коштів від надзвичайних подій.

Зміна величини грошових коштів за звітний період

54. У статті “Чистий рух коштів за звітний період” показу&ється різниця між сумою грошових надходжень та видатків, ві& дображених у статтях: “Чистий рух коштів від операційної діяль& ності”, “Чистий рух коштів від інвестиційної діяльності” та “Чис& тий рух коштів від фінансової діяльності”.

55. У статті “Залишок коштів на початок року” показуєтьсязалишок грошових коштів на початок року, наведений у балансі.

56. У статті “Вплив зміни валютних курсів на залишок кош&тів” у графі “Надходження” відображається збільшення, у графі “Видаток” — зменшення залишку грошових коштів в іноземній валюті внаслідок коливань валютного курсу протягом звітного періоду. (Пункт 56 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мін& фіну № 304 від 30.11.2000.)

57. У статті “Залишок коштів на кінець року” наводитьсярізниця між сумою грошових надходжень та видатків, відобра& жених у статтях “Залишок коштів на початок року”, “Чистий рух коштів за звітний період” та “Вплив зміни валютних курсів на залишок коштів”. Розрахований таким чином показник по& винен дорівнювати наведеному в балансі залишку грошових кош& тів та грошових еквівалентів на кінець звітного періоду.

Розкриття інформації про рух грошових коштів

58. У примітках до фінансової звітності наводиться (розкри&вається) інформація про:

а) склад грошових коштів;

б) склад статей “Інші надходження”, “Інші платежі” та ін&

ших статей, які об’єднують декілька видів грошових потоків;

в) негрошові операції інвестиційної та фінансової діяльності;

г) наявність значного сальдо грошових коштів, які є в наяв& ності у підприємства і які недоступні для використання групою, до якої належить підприємство.

59. У випадку придбання або продажу майнових комплексівпротягом звітного періоду наводиться (розкривається) інформа& ція про:

а) загальну вартість придбання або реалізації майнового комп&

лексу;

б) частину загальної вартості майнового комплексу, яка, від&

повідно, була сплачена або отримана у формі грошових коштів;

в) суму грошових коштів у складі активів майнових комплек&

сів, що були придбані чи реалізовані;

г) суму активів (крім грошових коштів) і зобов’язань придба& ного або реалізованого майнового комплексу в розрізі окремих статей.

Начальник Управління методології

бухгалтерського обліку В. М. Пархоменко

Додаток до Положення (стандарту)

бухгалтерського обліку 4

КОДИ

Дата/рiк, мiсяць, число

01

Підприємство

за ЄДРПОУ

Територія

за КОАТУУ

Орган державного управління

за СПОДУ

Галузь

за ЗКГНГ

Вид економічної діяльності

за КВЕД

Одиниця виміру: тис. грн.

Контрольна сума

Звіт про рух грошових коштів за ______________________ 20 __ р.

Форма № 3 Код за ДКУД 1801004

Стаття

Код

За звітний

За попередній

період

період

Надхо&

Вида&

Надхо&

Вида&

дження

ток

дження

ток

1

2

3

4

5

6

І. Рух коштів у результаті операційної діяльності

Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування

010

Коригування на:

амортизацію необоротних активів

020

х

х

збільшення (зменшення) забезпечень

030

збиток (прибуток) від нереалізованих курсових різниць

040

збиток (прибуток) від неопераційної діяльності

050

Витрати на сплату відсотків

060

х

х

Прибуток (збиток) від операційної діяльності до зміни в чистих оборотних активах

070

Зменшення (збільшення):

оборотних активів

080

витрат майбутніх періодів

090

Збільшення (зменшення):

поточних зобов’язань

100

Продовження додатка

1

2

3

4

5

6

доходів майбутніх періодів

110

Грошові кошти операційної діяльності

120

Сплачені:

відсотки

130

х

х

податки на прибуток

140

х

х

Чистий рух коштів до надзвичайних подій

150

Рух коштів

від надзвичайних подій

160

Чистий рух коштів від операційної діяльності

170

ІІ. Рух коштів у результаті інвестиційної діяльності

Реалізація:

фінансових інвестицій

180

х

х

необоротних активів

190

х

х

майнових комплексів

200

Отримані:

відсотки

210

х

х

дивіденди

220

х

х

Інші надходження

230

х

х

Придбання:

фінансових інвестицій

240

х

х

необоротних активів

250

х

х

майнових комплексів

260

х

х

Інші платежі

270

х

х

Чистий рух коштів до надзвичайних подій

280

Рух коштів

від надзвичайних подій

290

Закінчення додатка

1

2

3

4

5

6

Чистий рух коштів від інвестиційної діяльності

300

ІІІ. Рух коштів у резуль& таті фінансової діяльності

Надходження власного капіталу

310

х

х

Отримані позики

320

х

х

Інші надходження

330

х

х

Погашення позик

340

х

х

Сплачені дивіденди

350

х

х

Інші платежі

360

х

х

Чистий рух коштів до надзвичайних подій

370

Рух коштів

від надзвичайних подій

380

Чистий рух коштів від фінансової діяльності

390

Чистий рух коштів за звітний період

400

Залишок коштів на початок року

410

х

х

Вплив зміни валютних курсів на залишок коштів

420

Залишок коштів на кінець року

430

х

х

Керівник

Головний бухгалтер

МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

НАКАЗ

№ 87 від 31.03.99

м. Київ

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

21 червня 1999 р. за № 399/3692

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 5

“Звіт про власний капітал”

(Із змінами, внесеними згідно з Наказом

Міністерства фінансів № 304 від 30.11.2000

№ 363 від 23.05.2003)

Загальні положення

1. Цим Положенням (стандартом) визначаються зміст і фор&ма звіту про власний капітал і загальні вимоги до розкриття його статей.

2. Норми цього Положення (стандарту) стосуються підпри&ємств, організацій та інших юридичних осіб (далі — підприємст& ва) усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ).

3. Особливості складання консолідованого звіту про власнийкапітал визначаються окремим положенням (стандартом).

4. Метою складання звіту про власний капітал є розкриттяінформації про зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду.

5. Звіт про власний капітал складається за формою, наведе&ною в додатку до цього Положення (стандарту).

6. Для забезпечення порівняльного аналізу інформації під&приємства повинні додавати до річного звіту звіт про власний капітал за попередній рік.

Зміст статей звіту про власний капітал

7. У статтях “Залишок на початок року” та “Залишок накінець року” показують суми власного капіталу на початок (не& скоригований залишок) і кінець року. (Пункт 7 із змінами, вне& сеними згідно з Наказом Мінфіну № 363 від 23.05.2003.)

8. У статтях “Зміна облікової політики”, “Виправлення по&милок” та “Інші зміни” відображаються суми коригувань, перед& бачених Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 6 “Ви& правлення помилок і зміни у фінансових звітах”.

9. У статті “Скоригований залишок” показується залишоквласного капіталу на початок звітного року після внесення від& повідних коригувань.

10. У статтях розділу “Переоцінка активів” наводяться дані,які відображають збільшення або зменшення власного капіталу в результаті переоцінки основних засобів та інших активів у по& рядку, передбаченому відповідними положеннями (стандартами).

11. У статті “Чистий прибуток (збиток) за звітний період”показується сума чистого прибутку (збитку) зі звіту про фінансо& ві результати.

12. У статтях розділу “Розподіл прибутку” наводяться суманарахованих дивідендів, дані про інший розподіл прибутку між учасниками (власниками) підприємства або спрямування прибутку до статутного капіталу, резервного капіталу тощо. (Пункт 12 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну № 304 від 30.11.2000.)

13. У статтях розділу “Внески учасників” наводяться даніпро збільшення статутного капіталу підприємства та зміни не& оплаченого капіталу в результаті збільшення або зменшення де& біторської заборгованості учасників за внесками до статутного капіталу підприємства.

14. У статтях розділу “Вилучення капіталу” наводяться даніпро зменшення власного капіталу підприємства внаслідок вихо& ду учасника, викупу чи анулювання викуплених акцій акціонер& ним товариством, зменшення номінальної вартості акцій або з інших причин.

15. У статтях розділу “Інші зміни в капіталі” наводятьсядані про всі інші зміни у власному капіталі підприємства, що не були включені до вищезазначених статей, зокрема, списання не&

відшкодованих збитків, безкоштовно отримані активи та інші зміни.

16. У статті “Разом змін у капіталі” наводиться підсумокзмін у складі власного капіталу за звітний період, що визнача& ється як сума всіх змін, відображених у рядках 060–280. Зали& шок власного капіталу на кінець року визначається виходячи з його скоригованого залишку на початок року (рядок 050) і під& сумку змін у капіталі (рядок 290). (Пункт 16 в редакції Наказу Мінфіну № 304 від 30.11.2000.)

17. Дані в графах 3–11 наводяться у дужках, якщо такіпоказники призводять до зменшення залишку відповідного еле& менту власного капіталу. (Пункт 17 в редакції Наказу Мінфіну № 304 від 30.11.2000.)

Розкриття інформації в примітках до фінансових звітів

18. Усі підприємства розкривають у примітках до фінансовихзвітів призначення та умови використання кожного елементу власного капіталу (крім статутного капіталу).

19. Акціонерні товариства наводять у примітках до фінансо&вих звітів інформацію про:

19.1. Загальну кількість та номінальну вартість акцій, наякі передбачається здійснити передплату.

19.2. Загальну кількість та номінальну вартість акцій, наякі здійснена передплата, у порівнянні із передбаченими величи& нами.

19.3. Загальну суму коштів, одержаних у ході передплати наакції, у такому розрізі:

19.3.1. Всі грошові кошти, внесені як плата за акції, із за&значенням кількості акцій.

19.3.2. Вартісна оцінка майна, внесеного як плата за акції,із зазначенням кількості акцій.

19.3.3. Загальну суму іноземної валюти, внесеної як плата заакції, із зазначенням кількості акцій та курсу, за яким валюту зараховано в обліку.

19.4. Акції у складі статутного капіталу за окремими типамиі категоріями:

19.4.1. Кількість випущених акцій, із зазначенням неоплаче&ної частини статутного капіталу.

19.4.2. Номінальна вартість акції.

19.4.3. Зміни протягом звітного періоду у кількості акцій,що перебувають в обігу.

19.4.4. Права, привілеї та обмеження, пов’язані з акціями, втому числі обмеження щодо розподілу дивідендів та повернення капіталу.

19.4.5. Акції, що належать самому товариству, його дочірнімі асоційованим підприємствам.

19.4.6. Перелік засновників і кількість акцій, якими вониволодіють.

19.4.7. Кількість акцій, які перебувають у власності членіввиконавчого органу, та перелік осіб, частки яких у статутному фонді перевищують 5 %.

19.4.8. Акції, зарезервовані для випуску згідно з опціонамита іншими контрактами, з указанням їх термінів і сум.

19.5. Накопичену суму дивідендів, не сплачених за привіле&йованими акціями.

19.6. Суму, включену (або не включену) до складу зобов’я&зань, коли дивіденди були передбачені, але формально не затвер& джені.

20. Всі інші підприємства наводять у примітках до фінансо&вих звітів інформацію про:

20.1. Розподіл часток статутного капіталу між власниками.

20.2. Права, привілеї або обмеження щодо цих часток.

20.3. Зміни у складі часток власників у статутному капіталі.

Начальник Управління методології

бухгалтерського обліку В. М. Пархоменко

Додаток до Положення (стандарту)

бухгалтерського обліку 5

КОДИ

Дата/рiк, мiсяць, число

01

Підприємство

за ЄДРПОУ

Територія

за КОАТУУ

Орган державного управління

за СПОДУ

Галузь

за ЗКГНГ

Вид економічної діяльності

за КВЕД

Одиниця виміру: тис. грн.

Контрольна сума

Звіт про власний капітал за ______________________ 20 __ р.

Форма № 4 Код за ДКУД 1801005

Продовження додатка

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

Скоригований залишок на початок року

050

Переоцінка активів:

Дооцінка основних засобів

060

Уцінка основних засобів

070

Дооцінка незавершеного будівництва

080

Уцінка незавершеного будівництва

090

Дооцінка немате& ріальних активів

100

Уцінка немате& ріальних активів

110

120

Чистий прибуток

(збиток) за звітний період

130

Розподіл прибутку:

Виплати власни& кам (дивіденди)

140

Спрямування прибутку до ста& тутного капіталу

150

Відрахування до Резервного капіталу

160

170

Внески учасників:

Внески до капіталу

180

Закінчення додатка

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

Погашення заборгованості з капіталу

190

200

Вилучення капіталу:

Викуп акцій

(часток)

210

Перепродаж викуплених акцій (часток)

220

Анулювання викуплених акцій (часток)

230

Вилучення частки в капіталі

240

Зменшення номінальної вартості акцій

250

Інші зміни в капіталі:

Списання невідшкодованих збитків

260

Безкоштовно отримані активи

270

280

Разом змін у капіталі

290

Залишок

на кінець року

300

Керівник

Головний бухгалтер


Затверджено

наказ Міністерства фінансів України від 29.11.2000 № 302

(у редакції наказу Міністерства фінансів України

від 28.10.2003 р. № 602)

Дата/рiк, мiсяць, число

Підприємство __________________________________________________ за ЄДРПОУ

Територія ______________________________________________________ за КОАТУУ

Орган державного управління ____________________________________ за СПОДУ

Галузь ________________________________________________________ за ЗКГНГ

Вид економічної діяльності ______________________________________ за КВЕД Середньооблікова чисельність працюючих _________________________ Контрольна сума Одиниця виміру: тис. грн.

Примітки до річної фінансової звітності

за 20 __ р.

Форма № 5 Код за ДКУД 1801008


І. Нематеріальні

Групи нематеріальних активів

Код рядка

Залишок на початок року

На& дійшло за рік

Переоцінка (дооцінка +, уцінка –)

Пер& вісна

(пере& оціне& на)

вар& тість

Нако& пиче& на

амор& тиза& ція

Первісної

(пере& оціненої) вартості

Нако& пичена

аморти& зація

1

2

3

4

5

6

7

Права користу& вання природними ресурсами

010

Права користу& вання майном

020

Права на знаки для товарів і послуг

030

Права на об’єкти промислової вартості

040

Авторські та суміжні з ними права

050

060

Інші немате& ріальні активи

070

Разом

080

Із рядка 080 графа 14 вартість нематеріальних

активів, щодо яких існує обмеження права власності (081) __________

вартість оформлених у заставу

нематеріальних активів (082) __________

вартість створених підприємством

нематеріальних активів (083) __________

активи

Вибуло за рік

Нараховано амортизації за рік

Втрати від зменшення

корисності за рік

Інші зміни за рік

Залишок на кінець року

Пер& вісна

(пере& оціне& на)

вар& тість

Нако& пиче& на

амор& тиза& ція

Пер& вісної (пере& оціне& ної)

вар& тості

Нако& пиче& на

амор& тиза& ція

Пер& вісна

(пере& оціне& на)

вар& тість

Нако& пиче& на

амор& тиза& ція

8

9

10

11

12

13

14

15

Права

користу&

вання

природн

ими

ресурс

ами

010

Права

користу&

вання

майном

020

Права

на знаки

для то

варів

і посл

уг

030

Права

на об’єк

ти

проми

слової

вартос

ті

040

Авторс

ькі

та сум

іжні з н

ими

права

050

060

Інші н

емате&

ріальн

і активи

070

Разом

080

Із рядка 080 графа 5 вартість нематеріальних

активів, отриманих за рахунок

цільових асигнувань (084) __________

Із рядка 080 графа 15 накопичена амортизація нематеріальних активів, щодо яких існує обмежена

права власності (085) __________

ІІ. Основні

Із рядка 260

вартість основних засобів, щодо яких

графа 14

існують передбачені чинним законо&

давством обмеження права власності

(261) __________

вартість оформлених у заставу основних

засобів (262) __________ залишкова вартість основних засобів, що тимчасово не використовуються

(консервація, реконструкція тощо) (263) __________

залишкова вартість основних засобів,

вилучених з експлуатації для продажу (264) __________

засоби

Вибуло за рік

Нара& хова& но

амор& тиза&

ції за рік

Втрати від

змен&

шення корис& ності за рік

Інші зміни за рік

Залишок на кінець року

У тому числі

Одержані за фінансовою орендою

Передані в оперативну оренду

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

первісна (переоцінена) вартість повністю

амортизованих основних засобів (265) __________

Із рядка 260 вартість основних засобів, придбаних

графа 5 за рахунок цільового фінансування (266) __________

вартість основних засобів, що взяті

в операційну оренду (267) __________

Із рядка 260 знос основних засобів, щодо яких

графа 15 існують обмеження права власності (268) __________

ІІІ. Капітальні інвестиції

Найменування

Код

За рік

На кінець

показника

рядка

року

1

2

3

4

Капітальне будівництво

280

Придбання (виготовлення) основних засобів

290

Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів

300

Придбання (створення) нематеріальних активів

310

Формування основного стада

320

Інші

330

Разом

340

ІV. Фінансові інвестиції

Найменування показника

Код рядка

За рік

На кінець року

довго&

по&

строкові

точні

1

2

3

4

5

А. Фінансові інвестиції за методом участі в капіталі в:

асоційовані підприємства

350

дочірні підприємства

360

спільну діяльність

370

Б. Інші фінансові інвестиції в:

частки і паї у статутному капіталі інших підприємств

380

акції

390

облігації

400

інші

410

Разом (розд. А + розд. Б)

420

Із рядка 045

Інші довгострокові фінансові інвестиції

гр. 4 Балансу

відображені:

за собівартістю

(421) __________

за справедливою вартістю

(422) __________

за амортизованою собівартістю

(423) __________

Із рядка 220

Поточні фінансові інвестиції

гр. 4 Балансу

відображені:

за собівартістю

(424) __________

за справедливою вартістю

(425) __________

за амортизованою собівартістю

V. Доходи і витрати

(426) __________

Найменування

Код

Доходи

Витрати

показника

рядка

1

2

3

4

А. Інші операційні доходи і витрати

Операційна оренда активів

440

Операційна курсова різниця

450

Реалізація інших оборотних активів

460

Штрафи, пені, неустойки

470

Утримання об’єктів житлово& комунального і соціально&культурного призначення

480

Інші операційні доходи і витрати

490

у тому числі:

відрахування до резерву сумнівних боргів

491

х

непродуктивності витрати і втрати

492

х

Б. Доходи і витрати від участі в капіталі за:

500

дочірні підприємства

510

спільну діяльність

520

х

В. Інші фінансові доходи і витрати

530

Проценти

540

х

Фінансовва оренда активів

550

Інші фінансові доходи і витрати

560

Закінчення таблиці

1

2

3

4

Г. Інші доходи і витрати

570

Реалізація необоротних активів

580

Реалізація майнових комплексів

590

Неопераційна курсова різниця

600

Безоплатні одержані активи

610

х

Списання необоротних активів

620

х

Інші доходи і витрати

630

Товарообмінні (бартерні) операції з продукцією

(товарами, роботами, послугами)

Частка доходу від реалізації продукції (товарів, робот, послуг) за товарообмінними (бартерними)

(631) _____________

контрактами з пов’язаними сторонами

(631) ___________ %

VІ. Грошові кошти

Найменування

Код

На кінець

показника

рядка

року

1

2

3

Каса

640

Поточний рахунок в банку

650

Інші рахунки в банку (акредитиви, чекові книжки)

660

Грошові кошти в дорозі

670

Еквіваленти грошових коштів

680

Разом

690

Із рядка 070 Грошові кошти, використання яких

гр. 4 Балансу обмежено (691) __________



VІІІ. Запаси

Найменування

Код

Балансова

Переоцінка

показника

рядка

вартість

на кінець року

за рік

збільшен& ня чистої вартості реалізації*

1

2

3

4

5

Сировина і матеріали

800

Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби

810

Паливо

820

Тара і тарні матеріали

830

Будівельні матеріали

840

Запасні частини

850

Матеріали сільськогосподарського призначення

860

Тварини на вирощування та відгодівлі

870

Малоцінні та швидкозношувані предмети

880

Незавершене виробництво

890

Готова продукція

900

Товари

910

Разом

920

Із рядка 920 графа 3

Балансова вартість запасів:

відображених за чистою вартістю реалізації

(921) __________

переданих у переробку

(922) __________

оформлених у заставу

(923) __________

переданих на комісію

(924) __________

Активи на відповідальному зберіганні — рахунок 02

(925) __________

* Визначається за п. 28 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 “Запаси”

ІХ. Дебіторська заборгованість

Найменування показника

Код рядка

Всього на

кінець року

в тому числі за строками непогашення

До 3 місяців

Від 3 до 6 місяців

від 6 до 12

місяців

1

2

3

4

5

6

Дебіторська

заборгованість за товари, роботи, послуги

940

Інша поточна дебіторська заборгованість

950

Списано у звітному році безнадійної дебіторської

заборгованості (951) _____________

Із рядків 940 і 950 графа 3 заборгованість

з пов’язаними сторонами (952) _____________

Х. Нестачі і втрати від псування цінностей

Найменування показника

Код рядка

Сума

1

2

3

Виявлено (списано) за рік несиач і вират

960

Визнано заборгованість винних осіб у звітному році

970

Сума нестач і втрат, остаточне рішення щодо винуватців, за якими на кінець року не прийнято (позабалансовий рахунок 072)

980

Керівник ________________________________

Головний бухгалтер _______________________

ХІ. Будівельні контракти

Найменування показника

Код рядка

Сума

1

2

3

Дохід за будівельними контрактами за звітний рік

1110

Заборгованість на кінець звітного року:

валова замовників

1120

валова замовникам

1130

з авансів отриманих

1140

Сума затриманих коштів на кінець року

1150

Вартість виконаних субпідрядчиками робіт за незавершеними будівельними контрактами

1160

ХІІ. Податок на прибуток

Найменування показника

Код рядка

Сума

1

2

3

Поточний податок на прибуток

1210

Відстрочені податкові активи: на початок звітного року

1220

на кінець звітного року

1225

Відстрочені податкові зобов’язання: на початок звітного року

1230

на кінець звітного року

1235

Включено до Звіту про фінансові результати — усього

1240

у тому числі: поточний податок на прибуток

1241

зменшення (збільшення) відстрочених податкових активів

1242

збільшення (зменшення) відстрочених податкових зобов’язань

1243

Відображено у складі власного капіталу — усього

1250

у тому числі: поточний податок на прибуток

1251

зменшення (збільшення) відстрочених податкових активів

1252

збільшення (зменшення) відстрочених податкових зобов’язань

1253

ХІІІ. Використання амортизаційних відрахувань

Найменування показника

Код рядка

Сума

1

2

3

Нараховано за звітний рік

1300

Використано за рік — усього

1310

у тому числі: на будівництво об’єктів

1311

придбання (виготовлення) та поліпшення основних засобів

1312

з них машин та обладнання

1313

придбання (створення) нематеріальних активів

1314

погашення отриманих на капітальні інвестиції позик

1315

1316

1317

Керівник

Головний бухгалтер

МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

НАКАЗ

№ 137 від 28.06.99

м. Київ

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

21 червня 1999 р. за № 392/3686

Про затвердження Положення (стандарт) бухгалтерського обліку

(Із змінами, внесеними згідно з Наказом

Міністерства фінансів № 989 від 26.11.2002)

На виконання Програми реформування системи бухгалтер& ського обліку із застосуванням міжнародних стандартів, затвердже& ної постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 1998 р. № 1706, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Положення (стандарт) бухгалтерського обліку6 “Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах” (далі — Положення (стандарт) 6), схвалене Методологічною радою з бух& галтерського обліку при Міністерстві фінансів України, що дода& ється.

2. Установити, що вказане Положення (стандарт) 6 застосо&вується до бухгалтерської звітності щодо операцій, які відбува& ються з 2000 року.

3. Передбачити, що інші нормативні акти Міністерства фі&нансів України з бухгалтерського обліку діють у частині, що не суперечить Положенню (стандарту) 6.

Заступник міністра А. В. Литвин

Затверджено

Наказ Міністерства фінансів України 28.05.99 № 137

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 6

“Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах”

Загальні положення

1. Цим Положенням (стандартом) визначається порядок ви&правлення помилок, внесення та розкриття інших змін у фінан& совій звітності.

2. Норми цього Положення (стандарту) застосовуються у фі&нансовій звітності підприємств, організацій та інших юридичних осіб (далі — підприємства) усіх форм власності (крім бюджетних установ).

3. Терміни, що використовуються в цьому Положенні (стан&дарті), мають таке значення:

Дата балансу— дата, на яку складений баланс підприємства. Звичайно датою балансу є кінець останнього дня звітного періоду.

Облікова оцінка— попередня оцінка, яка використовується підприємством з метою розподілу витрат і доходів між відповід& ними звітними періодами.

Подія після дати балансу— подія, яка відбувається між да& тою балансу і датою затвердження керівництвом фінансової звіт& ності, підготовленої до оприлюднення, яка вплинула або може вплинути на фінансовий стан, результати діяльності та рух ко& штів підприємства.

Виправлення помилок і зміни в облікових оцінках

4. Виправлення помилок, допущених при складанні фінансо&вих звітів у попередніх роках, здійснюється шляхом коригуван& ня сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року, якщо такі помилки впливають на величину нерозподіленого при& бутку (непокритого збитку). (Пункт 4 із змінами, внесеними згі& дно з Наказом Міністерства фінансів № 989 від 25.11.2002.)

5. Виправлення помилок, які відносяться до попередніх пері&одів, вимагає повторного відображення відповідної порівняльної інформації у фінансовій звітності.

6. Облікова оцінка може переглядатися, якщо змінюютьсяобставини, на яких базувалася ця оцінка, або отримана додат& кова інформація.

7. Наслідки зміни в облікових оцінках слід включати до тієїж самої статті звіту про фінансові результати, яка раніше засто& совувалась для відображення доходів або витрат, пов’язаних з об’єктом такої оцінки.

8. Наслідки зміни облікових оцінок слід включати до звітупро фінансові результати в тому періоді, в якому відбулася зміна, а також і в наступних періодах, якщо зміна впливає на ці періоди.

Зміни в обліковій політиці

9. Облікова політика може змінюватися, тільки якщо змі&нюються статутні вимоги, вимоги органу, який затверджує по& ложення (стандарти) бухгалтерського обліку, або якщо зміни забезпечать достовірне відображення подій або операцій у фінан& совій звітності підприємства.

10. Не вважається зміною облікової політики встановленняоблікової політики для:

10.1. Подій або операцій, які відрізняються за змістом відпопередніх подій або операцій.

10.2. Подій або операцій, які не відбувалися раніше.

11. Облікова політика застосовується щодо подій та операційз моменту їх виникнення, за винятком випадків, передбачених п.13 цього Положення (стандарту).

12. Вплив зміни облікової політики на події та операції мину&лих періодів відображається у звітності шляхом:

12.1. Коригування сальдо нерозподіленого прибутку на поча&ток звітного року.

12.2. Повторного надання порівняльної інформації щодо по&передніх звітних періодів.

13. Якщо суму коригування нерозподіленого прибутку на по&чаток звітного року неможливо визначити достовірно, то обліко& ва політика поширюється лише на події та операції, які відбува& ються після дати зміни облікової політики.

14. Якщо неможливо розрізнити зміну облікової політики тазміну облікових оцінок, то це розглядається і відображається як зміна облікових оцінок.

Події після дати балансу

15. Події після дати балансу можуть вимагати коригуванняпевних статей або розкриття інформації про ці події у примітках до фінансових звітів.

16. Події після дати балансу, які надають додаткову інфор&мацію про визначення сум, пов’язаних з умовами, що існували на дату балансу, вимагають коригування відповідних активів і зобов’язань. Коригування активів і зобов’язань здійснюється шляхом сторнування та (або) додаткових записів в обліку звіт& ного періоду, які відображають уточнення оцінки відповідних статей внаслідок подій після дати балансу.

17. Події, що відбуваються після дати балансу і вказують наумови, що виникли після цієї дати, не потребують коригування статей фінансових звітів.

Такі події слід розкривати в примітках до фінансових звітів, якщо відсутність інформації про них вплине на здатність корис& тувачів звітності робити відповідні оцінки та приймати рішення.

Дивіденди за звітний період, які оголошені після дати балан& су, слід розкривати в примітках до фінансових звітів.

18. Якщо події після дати балансу свідчать про наміри під&приємства припинити діяльність або про неможливість її продо& вження, то фінансова звітність складається без застосування принципу безперервності діяльності.

19. Орієнтовний перелік подій після дати балансу додається.

Розкриття інформації у примітках до фінансових звітів

20. У примітках до фінансових звітів слід розкривати такуінформацію щодо виправлення помилок, які мали місце в попе& редніх періодах:

20.1. Зміст і суму помилки.

20.2. Статті фінансової звітності минулих періодів, які булипереобраховані з метою повторного подання порівняльної інфор& мації.

20.3. Факт повторного оприлюднення виправлених фінансо&вих звітів або недоцільність повторного оприлюднення.

21. Підприємству слід розкривати зміст і суму змін в обліко&вих оцінках, які мають суттєвий вплив на поточний період або, як очікується, суттєво будуть впливати на майбутні періоди.

22. У разі зміни в обліковій політиці підприємству слід роз&кривати:

22.1. Причини та суть зміни.

22.2. Суму коригування нерозподіленого прибутку на початокзвітного року або обґрунтування неможливості її достовірного визначення.

22.3. Факт повторного подання порівнянної інформації у фі&нансових звітах або недоцільність її переобрахунку.

23. У разі потреби розкриття події, що відбулася після датибалансу, слід надавати інформацію про зміст події та оцінку її впливу на фінансовий результат або обґрунтування щодо немо& жливості зробити таку оцінку.

Начальник Управління методології

бухгалтерського обліку В. М. Пархоменко

Додаток до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 6

Орієнтовний перелік подій після дати балансу

1. Події, які надають додаткову інформацію про обставини,що існували на дату балансу:

1.1. Оголошення банкротом дебітора підприємства, заборго&ваність якого раніше була визнана сумнівною.

1.2. Переоцінка активів після звітної дати, яка свідчить простійке зниження їхньої вартості, визначеної на дату балансу.

1.3. Отримання інформації про фінансовий стан і результатидіяльності дочірніх і асоційованих підприємств, яка свідчить про стійке зниження вартості їхніх акцій на фондових біржах.

1.4. Продаж запасів, який свідчить про необґрунтованістьоцінки чистої вартості їх реалізації на дату балансу.

1.5. Отримання від страхової організації матеріалів про уточ&нення розміру страхового відшкодування, переговори щодо яко& го велись на звітну дату.

1.6. Виявлення помилок або порушень законодавства, щопризвели до перекручення даних фінансової звітності.

2. Події, які вказують на обставини, що виникли після датибалансу:

2.1. Прийняття рішення щодо реорганізації підприємства.

2.2. Придбання цілісного майнового комплексу.

2.3. Рішення про припинення операцій, які становлять знач&ну частину основної діяльності підприємства.

2.4. Знищення (втрата) активів підприємства внаслідок по&жежі, аварії, стихійного лиха або іншої надзвичайної події.

2.5. Прийняття рішення щодо емісії цінних паперів.

2.6. Непрогнозовані зміни індексів цін і валютних курсів.

2.7. Укладення контрактів щодо значних капітальних і фі&нансових інвестицій.

2.8. Прийняття законодавчих актів, які впливають на діяль&ність підприємства.

2.9. Дивіденди за звітний період оголошені підприємствомпісля дати балансу.

МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

НАКАЗ

№ 92 від 27.04.2000

м. Київ

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

18 травня 2000 р. за № 288/4509

Про затвердження Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби”

(Із змінами, внесеними згідно з Наказом

Міністерства фінансів № 304 від 30.11.2000 № 989 від 25.11.2002)

На виконання Програми реформування системи бухгалтерсь& кого обліку із застосуванням міжнародних стандартів, затвер& дженої постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 1998 року № 1706, та рішення Урядового комітету економічно& го розвитку від 3 березня 2000 року № 2/3 НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Положення (стандарт) бухгалтерського обліку7 “Основні засоби” (далі — Положення (стандарт) 7), схвалене Методологічною радою з бухгалтерського обліку при Міністерст& ві фінансів України, що додається.

2. Установити, що:

2.1. Положення (стандарт) 7 набуває чинності з 1 липня 2000 ро&ку.

2.2. Інші нормативні акти Міністерства фінансів України збухгалтерського обліку діють у частині, що не суперечить Поло& женню (стандарту) 7.

3. Визнати таким, що з 1 липня 2000 року втрачає чинність,наказ Міністерства фінансів України від 24 липня 1997 року № 159 “Про затвердження Інструкції з бухгалтерського обліку

балансової вартості груп основних фондів”, зареєстрований в Міні& стерстві юстиції України 14 серпня 1997 року за № 310/2114, із змінами і доповненнями.

Заступник міністра В. В. Регурецький

Затверджено

Наказ Міністерства фінансів України

27.04.2000 р. № 92

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

18 травня 2000 р. за № 288/4509

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби”

Загальні положення

1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 “Основнізасоби” (далі — Положення (стандарт) 7) визначає методологіч& ні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи та незавер& шені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи (далі — основні засоби), а також розкриття інформації про них у фінан& совій звітності. (Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів № 989 від 25.11.2002.)

2. Норми Положення (стандарту) 7 застосовуються підприєм&ствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі — підприємства) усіх форм власності (крім бюджетних установ).

3. Положення (стандарт) 7 не поширюється на невідтворюва&ні природні ресурси та операції з основними засобами, особливо& сті обліку яких визначаються іншими положеннями (стандарта& ми) бухгалтерського обліку. (Пункт 3 із змінами, внесеними згі& дно з Наказом Міністерства фінансів № 989 від 25.11.2002.)

4. Терміни, що наведені в положеннях (стандартах) бухгал&терського обліку, мають таке значення:

Амортизація— систематичний розподіл вартості, яка аморти& зується, необоротних активів протягом строку їх корисного вико& ристання (експлуатації).

Вартість, яка амортизується, — первісна або переоцінена вартість необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості.

Група основних засобів— сукупність однотипних за технічни& ми характеристиками, призначенням та умовами використання необоротних матеріальних активів.

Зменшення корисності— втрата економічної вигоди в сумі перевищення залишкової вартості активу над сумою очікуваного відшкодування.

Знос основних засобів— сума амортизації об’єкта основних засобів з початку його корисного використання. (Абзац шостий пункту 4 в редакції Наказу Міністерства фінансів № 989 від 25.11.2002.)

Ліквідаційна вартість— сума коштів або вартість інших акти& вів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх корисного вико& ристання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов’язаних з продажем (ліквідацією).

Основні засоби— матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально&культурних функцій, очі& куваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Об’єкт основних засобів— це: закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього; конструктивно відокрем& лений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій; відокремлений комплекс конструктивно з’єднаних пред& метів однакового або різного призначення, що мають для їх об& слуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може викону& вати свої функції, а комплекс — певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно; інший актив, що відповідає визна& ченню основних засобів, або частина такого активу, що контро& люється підприємством. (Абзац дев’ятий пункту 4 в редакції Наказу Міністерства фінансів № 989 від 25.11.2002.)

Якщо один об’єкт основних засобів складається з частин, які мають різний строк корисного використання (експлуатації), то кожна з цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку як окремий об’єкт основних засобів.

Подібні об’єкти— об’єкти, які мають однакове функціональне призначення та однакову справедливу вартість.

Первісна вартість— історична (фактична) собівартість необо& ротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартос& ті інших активів, сплачених (переданих), витрачених для прид& бання (створення) необоротних активів.

Переоцінена вартість— вартість необоротних активів після їх переоцінки.

Строк корисного використання (експлуатації)— очікува& ний період часу, протягом якого необоротні активи будуть вико& ристовуватися підприємством або з їх використанням буде виго& товлено (виконано) очікуваний підприємством обсяг продукції (робіт, послуг).

Сума очікуваного відшкодування необоротного активу— най& більша з двох оцінок: чиста вартість реалізації або теперішня вартість майбутніх чистих грошових надходжень від викорис& тання необоротного активу, включаючи його ліквідаційну вар& тість. (Абзац п’ятнадцятий пункту 4 в редакції Наказу Мініс& терства фінансів № 989 від 25.11.2002.)

Незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи— капітальні інвестиції у будівництво, виготовлення, реконструкцію, модернізацію, придбання об’єктів необоротних матеріальних активів, уведення яких в експлуатацію на дату балансу не відбулося, а також авансові платежі для фінансуван& ня будівництва. (Пункт 4 доповнено абзацом шістнадцятим згід& но з Наказом Міністерства фінансів № 989 від 25.11.2002.)

Чиста вартість реалізації необоротного активу— справед& лива вартість необоротного активу за вирахуванням очікуваних витрат на його реалізацію. (Пункт 4 доповнено абзацом сімнад& цятим згідно з Наказом Міністерства фінансів № 989 від

25.11.2002.)

Визнання та оцінка основних засобів

5. Для цілей бухгалтерського обліку основні засоби класифі&куються за такими групами:

5.1. Основні засоби.

5.1.1. Земельні ділянки.

5.1.2. Капітальні витрати на поліпшення земель.

5.1.3. Будинки, споруди та передавальні пристрої.

5.1.4. Машини та обладнання.

5.1.5. Транспортні засоби.

5.1.6. Інструменти, прилади, інвентар (меблі).

5.1.7. Робоча і продуктивна худоба.

5.1.8. Багаторічні насадження.

5.1.9. Інші основні засоби.

5.2. Інші необоротні матеріальні активи.

5.2.1. Бібліотечні фонди.

5.2.2. Малоцінні необоротні матеріальні активи.

5.2.3. Тимчасові (нетитульні) споруди.

5.2.4. Природні ресурси.

5.2.5. Інвентарна тара.

5.2.6. Предмети прокату.

5.2.7. Інші необоротні матеріальні активи.

5.3. Незавершені капітальні інвестиції; (Пункт 5 доповненопідпунктом 5.3 згідно з Наказом Міністерства фінансів № 989 від 25.11.2002.)

Підприємства можуть установлювати вартісні ознаки предме& тів, що входять до складу малоцінних необоротних матеріаль& них активів.

6. Об’єкт основних засобів визнається активом, якщо існуєімовірність того, що підприємство отримає в майбутньому еконо& мічні вигоди від його використання та вартість його може бути достовірно визначена.

7. Придбані (створені) основні засоби зараховуються на ба&ланс підприємства за первісною вартістю. Одиницею обліку основ& них засобів є об’єкт основних засобів.

8. Первісна вартість об’єкта основних засобів складається зтаких витрат:

• суми, що сплачують постачальникам активів та підрядчикам за виконання будівельно&монтажних робіт (без непрямих по& датків);

• реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються у зв’язку з придбанням (отриманням) прав на об’єкт основних засобів;

• суми ввізного мита;

• суми непрямих податків у зв’язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприєм& ству);

• витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів;

• витрати на транспортування, установку, монтаж, налагодження основних засобів. (Абзац сьомий пункту 8 із змінами, внесе& ними згідно з Наказом Міністерства фінансів № 989 від 25.11.2002);

• інші витрати, безпосередньо пов’язані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Витрати на сплату відсотків за користування кредитом не включаються до первісної вартості основних засобів, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок позикового капі& талу.

9. Первісна вартість об’єктів основних засобів, зобов’язанняза які визначені загальною сумою, визначається розподілом цієї суми пропорційно до справедливої вартості окремого об’єкта ос& новних засобів.

10. Первісна вартість безоплатно отриманих основних засобівдорівнює їх справедливій вартості на дату отримання з ураху& ванням витрат, передбачених пунктом 8 Положення (стандарту) 7. (Абзац перший пункту 10 із змінами, внесеними згідно з На& казом Мінфіну № 304 від 30.11.2000.)

Первісною вартістю основних засобів, що внесені до статутно& го капіталу підприємства, визнається погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість з урахуван& ням витрат, передбачених пунктом 8 Положення (стандарту) 7. (Абзац другий пункту 10 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів № 989 від 25.11.2002.)

11. Первісна вартість об’єктів, переведених до основних засо&бів з оборотних активів, товарів, готової продукції тощо дорів& нює її собівартості, яка визначається згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку 9 “Запаси” (751–99) та 16 “Витрати”.

12. Первісна вартість об’єкта основних засобів, отриманого вобмін на подібний об’єкт, дорівнює залишковій вартості переда& ного об’єкта основних засобів. Якщо залишкова вартість пере&

даного об’єкта перевищує його справедливу вартість, то первіс& ною вартістю об’єкта основних засобів, отриманого в обмін на подібний об’єкт, є справедлива вартість переданого об’єкта з включенням різниці до витрат звітного періоду.

13. Первісна вартість об’єкта основних засобів, придбаного вобмін (або частковий обмін) на неподібний об’єкт, дорівнює спра& ведливій вартості переданого об’єкта основних засобів, збільше& ній (зменшеній) на суму грошових коштів чи їх еквівалентів, що була передана (отримана) під час обміну.

14. Первісна вартість основних засобів збільшується на сумувитрат, пов’язаних з поліпшенням об’єкта (модернізація, моди& фікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що при& водить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об’єкта. Первісна вартість основ& них засобів зменшується у зв’язку з частковою ліквідацією об’& єкта основних засобів.

15. Витрати, що здійснюються для підтримання об’єкта вробочому стані та одержання первісно визначеної суми майбут& ніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат.

Переоцінка основних засобів

16. Підприємство може переоцінювати об’єкт основних засо&бів, якщо залишкова вартість цього об’єкта суттєво відрізня& ється від його справедливої вартості на дату балансу. У разі переоцінки об’єкта основних засобів на ту саму дату здійсню& ється переоцінка всіх об’єктів групи основних засобів, до якої належить цей об’єкт. (Абзац перший пункту 16 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів № 989 від 25.11.2002.)

Переоцінка основних засобів тієї групи, об’єкти якої вже за& знали переоцінки, надалі має проводитися з такою регулярніс& тю, щоб їх залишкова вартість на дату балансу суттєво не відрі& знялася від справедливої вартості. (Пункт 16 доповнено абзацом другим згідно з Наказом Міністерства фінансів № 989 від 25.11.2002.)

Не підлягають переоцінці малоцінні необоротні матеріальні активи і бібліотечні фонди, якщо амортизація їх вартості здій&

снюється за методами, викладеними в другому реченні пункту 27 Положення (стандарту) 7. (Пункт 16 доповнено абзацом тре& тім згідно з Наказом Міністерства фінансів № 989 від 25.11.2002.)

17. Переоцінена первісна вартість та сума зносу об’єкта основ&них засобів визначається множенням відповідно первісної вар& тості і суми зносу об’єкта основних засобів на індекс переоцінки. Індекс переоцінки визначається діленням справедливої вартості об’єкта, який переоцінюється, на його залишкову вартість.

Якщо залишкова вартість об’єкта основних засобів дорівнює нулю, то його переоцінена залишкова вартість визначається до& даванням справедливої вартості цього об’єкта до його первісної (переоціненої) вартості без зміни суми зносу об’єкта. (Пункт 17 доповнено абзацом другим згідно з Наказом Мінфіну № 304 від 30.11.2000.)

18. Відомості про зміни первісної вартості та суми зносу основ&них засобів заносяться до реєстрів їх аналітичного обліку.

19. Сума дооцінки залишкової вартості об’єкта основних за&собів включається до складу додаткового капіталу, а сума уцін& ки — до складу витрат, крім випадків, що наведені в пункті 20 Положення (стандарту) 7.

20. У разі наявності (на дату проведення чергової (останньої) дооцінки об’єкта основних засобів) перевищення суми поперед& ніх уцінок об’єкта і втрат від зменшення його корисності над сумою попередніх дооцінок залишкової вартості цього об’єкта і відновлення його корисності, сума чергової (останньої) дооцін& ки, але не більше зазначеного перевищення, включається до скла& ду доходів звітного періоду, а різниця (якщо сума чергової (остан& ньої) дооцінки більше зазначеного перевищення) спрямовується на збільшення іншого додаткового капіталу.

У разі наявності (на дату проведення чергової (останньої) уцін& ки об’єкта основних засобів) перевищення суми попередніх доо& цінок об’єкта і відновлення його корисності над сумою поперед& ніх уцінок залишкової вартості цього об’єкта і втрат від змен& шення його корисності сума чергової (останньої) уцінки, але не більше зазначеного перевищення, спрямовується на зменшення іншого додаткового капіталу, а різниця (якщо сума чергової (остан& ньої) уцінки більше зазначеного перевищення) включається до витрат звітного періоду. (Пункт 20 в редакції Наказу Мінфіну № 304 від 30.11.2000.)

21. При вибутті об’єктів основних засобів, які раніше булипереоцінені, перевищення сум попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок залишкової вартості цього об’єкта основних засобів включається до складу нерозподіленого прибутку з одно& часним зменшенням додаткового капіталу.

Амортизація основних засобів

22. Об’єктом амортизації є вартість основних засобів (окрімвартості землі і незавершених капітальних інвестицій). (Пункт

22 в редакції Наказу Міністерства фінансів № 989 від 25.11.2002.)

23. Нарахування амортизації здійснюється протягом строкукорисного використання (експлуатації) об’єкта, який встанов& люється підприємством при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс) і призупиняється на період його реконст& рукції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.

24. При визначенні строку корисного використання (експлуа&тації) слід ураховувати:

• очікуване використання об’єкта підприємством з урахуван& ням його потужності або продуктивності;

• фізичний та моральний знос, що передбачається;

• правові або інші обмеження щодо строків використання об’єкта та інші фактори.

25. Строк корисного використання (експлуатації) об’єкта ос&новних засобів переглядається в разі зміни очікуваних економіч& них вигод від його використання.

Амортизація об’єкта основних засобів нараховується, вихо& дячи з нового строку корисного використання, починаючи з мі& сяця, наступного за місяцем зміни строку корисного викорис& тання.

26. Амортизація основних засобів (крім інших необоротнихматеріальних активів) нараховується із застосуванням таких методів:

1) прямолінійного, за яким річна сума амортизації визнача&ється діленням вартості, яка амортизується, на строк корисного використання об’єкта основних засобів; (Підпункт 1 пункту 26 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів № 989 від 25.11.2002);

2) зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амор&тизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на

початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річна нор& ма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між оди& ницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об’єкта з результату від ділення ліквідаційної вар& тості об’єкта на його первісну вартість;

3) прискореного зменшення залишкової вартості, за яким річнасума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється виходячи із строку корисного використання об’єкта і подвоюється;

4) кумулятивного, за яким річна сума амортизації визнача&ється як добуток вартості, яка амортизується, та кумулятивно& го коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується ділен& ням кількості років, що залишаються до кінця строку корисного використання об’єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання. (Підпункт 4 пункту 26 із змінами, вне& сеними згідно з Наказом Міністерства фінансів № 989 від 25.11.2002);

5) виробничого, за яким місячна сума амортизації визнача&ється як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амор& тизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об’єкта основних засобів.

Підприємство може застосовувати норми і методи нарахуван& ня амортизації основних засобів, передбачені податковим зако& нодавством.

27. Амортизація об’єктів, зазначених у підпункті 5.2 пункту5 Положення (стандарту) 7 нараховується за методами, що на& ведені в підпунктах 1 і 5 пункту 26 Положення (стандарту) 7. Амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів і біб& ліотечних фондів може нараховуватися у першому місяці вико& ристання об’єкта в розмірі 50 відсотків його вартості, яка амор& тизується, та решта 50 відсотків вартості, яка амортизується, у місяці їх вилучення з активів (списання з балансу) внаслідок невідповідності критеріям визнання активом або в першому мі&

сяці використання об’єкта 100 відсотків його вартості. (Пункт 27 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів № 989 від 25.11.2002.)

28. Метод амортизації обирається підприємством самостійно зурахуванням очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання.

Метод амортизації об’єкта основних засобів переглядається у разі зміни очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання.

Нарахування амортизації за новим методом починається з мі& сяця, наступного за місяцем прийняття рішення про зміну мето& ду амортизації.

29. Нарахування амортизації проводиться щомісячно. (Абзацперший пункту 29 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міні& стерства фінансів № 989 від 25.11.2002.)

Місячна сума амортизації при застосуванні прямолінійного методу визначається діленням річної суми амортизації на 12. Місячна сума амортизації при застосуванні методів зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вар& тості та кумулятивного визначається діленням суми амортизації за повний рік корисного використання на 12. (Абзац другий пункту 29 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів № 989 від 25.11.2002.)

Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об’єкт основних засобів став придатним для корисного використання.

Нарахування амортизації припиняється, починаючи з міся& ця, наступного за місяцем вибуття об’єкта основних засобів, переведення його на реконструкцію, модернізацію, добудову, до& обладнання, консервацію. (Абзац четвертий пункту 29 із зміна& ми, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів № 989 від 25.11.2002.)

30. Суму нарахованої амортизації всі підприємства відобра&жають збільшенням суми витрат підприємства і зносу основних засобів. (Абзац перший пункту 30 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів № 989 від 25.11.2002.)

Одночасно на суму нарахованої амортизації об’єктів зовніш& нього благоустрою та житлових будинків, що перебувають на балансах житлово&комунальних організацій, які належать до

сфери управління органів місцевого самоврядування та місцевих органів виконавчої влади, а також автомобільних доріг загаль& ного користування збільшуються доходи цих підприємств і орга& нізацій із зменшенням додаткового капіталу, а при його недо& статності — статутного капіталу.

Організації, звичайна діяльність яких не спрямована на від& новлення житлових будинків та інших будівель, можуть також застосовувати норму частини другої цього пункту.

Зменшення корисності основних засобів

31. Втрати від зменшення корисності об’єктів основних засо&бів включаються до складу витрат звітного періоду із збільшен& ням у балансі суми зносу основних засобів, а щодо об’єктів основ& них засобів, відображених в обліку за переоціненою вартістю, — відображаються у порядку, передбаченому абзацом другим пунк& ту 20 Положення (стандарту) 7.

32. Якщо причини зменшення корисності об’єкта основнихзасобів перестали існувати, то сума відновлення корисності, але не більше суми попереднього зменшення корисності, відобража& ється визнанням доходу з одночасним зменшенням суми зносу об’єкта основних засобів. Відновлення корисності об’єктів основ& них засобів, відображених в обліку за переоціненою вартістю, відображається у порядку, передбаченому абзацом першим пунк& ту 20 Положення (стандарту) 7.

Вибуття основних засобів

33. Об’єкт основних засобів вилучається з активів (списуєть&ся з балансу) у разі його вибуття внаслідок продажу, безоплат& ної передачі або невідповідності критеріям визнання активом.

34. Фінансовий результат від вибуття об’єктів основних засо&бів визначається вирахуванням з доходу від вибуття основних засобів їх залишкової вартості, непрямих податків і витрат, по& в’язаних з вибуттям основних засобів.

Реєстри аналітичного обліку основних засобів, що вибули, додаються до документів, якими оформлені факти вибуття основ& них засобів.

35. У разі часткової ліквідації об’єкта основних засобів йогопервісна (переоцінена) вартість та знос зменшуються відповідно

на суму первісної (переоціненої) вартості та зносу ліквідованої частини об’єкта.

Розкриття інформації про основні засоби у примітках до фінансової звітності

36. У примітках до фінансової звітності щодо кожної групиосновних засобів наводиться така інформація:

36.1. Вартість (первісна або переоцінена), за якою основнізасоби відображені в балансі.

36.2. Методи амортизації, що застосовуються підприємством,та діапазон строків корисного використання (експлуатації).

36.3. Наявність та рух у звітному році:

36.3.1. Первісна (переоцінена) вартість та сума зносу на по&чаток звітного року.

36.3.2. Первісна вартість основних засобів, які визнані акти&вом, з виділенням вартості основних засобів, отриманих у ре& зультаті об’єднання підприємств.

36.3.3. Сума зміни первісної (переоціненої) вартості та зносуосновних засобів у результаті переоцінки.

36.3.4. Первісна (переоцінена) вартість та сума зносу основ&них засобів, які вибули.

36.3.5. Сума нарахованої амортизації.

36.3.6. Сума втрат від зменшення корисності, відображена взвіті про фінансові результати в звітному періоді.

36.3.7. Інші зміни первісної (переоціненої) вартості та сумазносу основних засобів.

36.3.8. Первісна (переоцінена) вартість та сума зносу на кі&нець звітного року.

37. У примітках до фінансової звітності також наводитьсятака інформація:

37.1. Первісну (переоцінену) вартість і суму зносу основнихзасобів, щодо яких існують передбачені чинним законодавством обмеження володіння, користування та розпорядження. (Під& пункт 37.1 пункту 37 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів № 989 від 25.11.2002.)

37.2. Первісну (переоцінену) вартість і суму зносу переданиху заставу основних засобів. (Підпункт 37.2 пункту 37 із зміна& ми, внесеними згідно з наказом Міністерства фінансів № 989 від

25.11.2002.)

37.3. Сума капітальних інвестицій в основні засоби за звіт&ний рік. (Підпункт 37.3 пункту 37 в редакції Наказу Міністерс& тва фінансів № 989 від 25.11.2002.)

37.4. Сума укладених угод на придбання у майбутньому основ&них засобів.

37.5. Залишкова вартість основних засобів, що тимчасово невикористовуються (консервація, реконструкція тощо).

37.6. Первісна (переоцінена) вартість повністю амортизова&них основних засобів, які продовжують використовуватись.

37.7. Залишкова вартість основних засобів, вилучених з екс&плуатації для продажу.

37.8. Первісна вартість, залишкова вартість та метод оцінкиосновних засобів, отриманих за рахунок цільового фінансування.

38. У примітках до фінансової звітності наводиться інформа&ція про зміну розміру додаткового капіталу в результаті переоцін& ки основних засобів та обмеження щодо його розподілу між влас& никами (учасниками).

39. У примітках до консолідованої фінансової звітності щодокожної групи основних засобів наводиться сума курсових різ& ниць у зв’язку з перерахунком вартості основних засобів, наве& деної у фінансовій звітності дочірніх підприємств.

Начальник Управління методології бухгалтерського обліку

у виробничій сфері В. М. Пархоменко

МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

НАКАЗ

№ 242 від 18.10.99

м. Київ

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

2 листопада 1999 р. за № 760/4043

Про затвердження Положення (стандарт) бухгалтерського обліку

(Із змінами, внесеними згідно з Наказом

Міністерства фінансів № 304 від 30.11.2000 № 989 від 25.11.2002)

На виконання Програми реформування бухгалтерського облі& ку із застосуванням міжнародних стандартів, затвердженої по& становою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 1998 р. № 1706, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Положення (стандарт) бухгалтерського обліку8 “Нематеріальні активи” (далі — Положення (стандарт) 8), схва& лене Методологічною радою з бухгалтерського обліку при Мініс& терстві фінансів України, що додається.

2. Установити, що вказане Положення (стандарт) 8 застосо&вується щодо обліку операцій, які відбуваються з 2000 року.

3. Передбачити, що інші нормативні акти Міністерства фі&нансів України з бухгалтерського обліку діють у частині, що не суперечить Положенню (стандарту) 8.

Заступник міністра А. В. Литвин

Затверджено

Наказ Міністерства фінансів України

18.10.99 № 242

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

2 листопада 1999 р. за № 750/4043

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8

“Нематеріальні активи”

Загальні положення

1. Це Положення (стандарт) визначає методологічні засадиформування у бухгалтерському обліку інформації про нематері& альні активи і незавершені капітальні інвестиції в нематеріальні активи (далі — нематеріальні активи) та розкриття інформації про них у фінансовій звітності. (Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів № 989 від 25.11.2002.)

2. Норми цього Положення (стандарту) застосовуються підприєм&ствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі — підприємства) усіх форм власності (крім бюджетних установ).

3. Це Положення (стандарт) не поширюється на гудвіл таоперації з нематеріальними активами, особливості обліку яких визначаються іншими положеннями (стандартами) бухгалтерсь& кого обліку. (Пункт 3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів № 989 від 25.11.2002.)

4. Терміни, що використовуються у положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку, мають таке значення:

Активний ринок— ринок, якому притаманні такі умови:

• предмети, що продаються та купуються на цьому ринку, є однорідними;

• у будь&який час можна знайти зацікавлених продавців і покуп& ців;

• інформація про ринкові ціни є загальнодоступною.

Група нематеріальних активів— сукупність однотипних за призначенням та умовами використання нематеріальних активів.

Дослідження— заплановані підприємством дослідження, які проводяться ним уперше з метою отримання і розуміння нових наукових та технічних знань.

Нематеріальний актив— немонетарний актив, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований та утримується підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам. (Абзац восьмий пункту 4 із змі& нами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну № 304 від 30.11.2000.)

Розробка— застосування підприємством результатів дослі& джень та інших знань для планування і проектування нових або значно вдосконалених матеріалів, приладів, продуктів, процесів, систем або послуг до початку їхнього серійного виробництва чи використання.

Незавершені капітальні інвестиції в нематеріальні активи— капітальні інвестиції у придбання, створення і модернізацію не& матеріальних активів, використання яких за призначенням на дату балансу не відбулося. (Пункт 4 доповнено абзацом десятим згідно з Наказом Міністерства фінансів № 989 від 25.11.2002.)

Накопичена амортизація нематеріальних активів— сума амортизації об’єкта нематеріальних активів з початку його корис& ного використання. (Пункт 4 доповнено абзацом одинадцятим згідно з Наказом Міністерства фінансів № 989 від 25.11.2002.)

5. Бухгалтерський облік нематеріальних активів ведеться щодо кожного об’єкта за такими групами:

• права користування природними ресурсами (право користуван& ня надрами, іншими ресурсами природного середовища, геоло& гічною та іншою інформацією про природне середовище тощо); • права користування майном (право користування земельною ділянкою, право користування будівлею, право на оренду при& міщень тощо);

• права на знаки для товарів і послуг (товарні знаки, торгові марки, фірмові назви тощо);

• права на об’єкти промислової власності (право на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорт рослин, породи тва& рин, ноу&хау, захист від недобросовісної конкуренції тощо);

• авторські та суміжні з ними права (право на літературні та музичні твори, програми для ЕОМ, бази даних тощо);

• незавершені капітальні інвестиції в нематеріальні активи. (Аб& зац сьомий пункту 5 в редакції Наказу Міністерства фінансів

№ 989 від 25.11.2002);

• інші нематеріальні активи (право на провадження діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо).

Визнання і оцінка нематеріальних активів

6. Придбаний або отриманий нематеріальний актив відобра&жається в балансі, якщо існує імовірність одержання майбутніх економічних вигод, пов’язаних з його використанням, та його вартість може бути достовірно визначена.

7. Нематеріальний актив, отриманий в результаті розробки,слід відображати в балансі за умов, якщо підприємство має:

• намір, технічну можливість та ресурси для доведення немате& ріального активу до стану, у якому він придатний для реалі& зації або використання;

• можливість отримання майбутніх економічних вигод від реа& лізації або використання нематеріального активу;

• інформацію для достовірного визначення витрат, пов’язаних з розробкою нематеріального активу.

8. Якщо нематеріальний актив не відповідає вказаним крите&ріям визнання, то витрати, пов’язані з його придбанням чи ство& ренням, визнаються витратами того звітного періоду, протягом якого вони були здійснені без визнання таких витрат у майбут& ньому нематеріальним активом.

9. Не визнаються активом, а підлягають відображенню у складівитрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені:

• витрати на дослідження; витрати на підготовку і перепідготовку кадрів;

• витрати на рекламу та просування продукції на ринку; витра& ти на створення, реорганізацію та переміщення підприємства або його частини;

• витрати на підвищення ділової репутації підприємства, вар& тість видань і витрати на створення торгових марок (товарних знаків). (Абзац шостий пункту 9 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів № 989 від 25.11.2002.)

10. Придбані (створені) нематеріальні активи зараховуютьсяна баланс підприємства за первісною вартістю.

11. Первісна вартість придбаного нематеріального активу скла&дається з ціни (вартості) придбання (крім отриманих торговель& них знижок), мита, непрямих податків, що не підлягають від&

шкодуванню, та інших витрат, безпосередньо пов’язаних з його придбанням та доведенням до стану, в якому він придатний для використання за призначенням.

Витрати на сплату відсотків за кредит не включаються до первісної вартості нематеріальних активів, придбаних (створе& них) повністю або частково за рахунок кредиту банку.

12. Первісна вартість нематеріального активу, придбаного врезультаті обміну на подібний об’єкт, дорівнює залишковій вар& тості переданого нематеріального активу. Якщо залишкова вар& тість переданого об’єкта перевищує його справедливу вартість, то первісною вартістю нематеріального активу, отриманого в об& мін на подібний об’єкт, є його справедлива вартість із включен& ням різниці до фінансових результатів (витрат) звітного періоду.

Первісна вартість нематеріального активу, придбаного в об& мін (або частковий обмін) на неподібний об’єкт, дорівнює спра& ведливій вартості переданого нематеріального активу, збільше& ній (зменшеній) на суму грошових коштів чи їх еквівалентів, що була передана (отримана) під час обміну.

13. Первісною вартістю безоплатно отриманих нематеріаль&них активів є їх справедлива вартість на дату отримання з ура& хуванням витрат, передбачених пунктом 11 цього Положення (стандарту). (Пункт 13 із змінами, внесеними згідно з Наказом

Міністерства фінансів № 989 від 25.11.2002.)

14. Первісною вартістю нематеріальних активів, що внесенідо статутного капіталу підприємства, визнається погоджена за& сновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість з урахуванням витрат, передбачених пунктом 11 цього Поло& ження (стандарту). (Пункт 14 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів № 989 від 25.11.2002.)

15. Нематеріальні активи, отримані внаслідок об’єднання під&приємств, оцінюються за їх справедливою вартістю.

16. Первісна вартість окремого об’єкта нематеріальних акти&вів, сплачених загальною сумою, визначається шляхом розподі& лу сплаченої суми пропорційно до справедливої вартості кожного з придбаних об’єктів.

17. Первісна вартість нематеріального активу, створеного під&приємством, включає прямі витрати на оплату праці, прямі мате& ріальні витрати, інші витрати, безпосередньо пов’язані із ство& ренням цього нематеріального активу та приведенням його до

стану придатності для використання за призначенням (оплата реєстрації юридичного права, амортизація патентів, ліцензій тощо).

18. Первісна вартість нематеріальних активів збільшуєтьсяна суму витрат, пов’язаних із удосконаленням цих нематеріаль& них активів і підвищенням їх можливостей та строку викорис& тання, які сприятимуть збільшенню первісно очікуваних майбут& ніх економічних вигод.

Витрати, що здійснюються для підтримання об’єкта в придат& ному для використання стані та одержання первісно визначено& го розміру майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат звітного періоду.

Переоцінка нематеріальних активів

19. Підприємство може здійснювати переоцінку за справедли&вою вартістю на дату балансу тих нематеріальних активів, щодо яких існує активний ринок. У разі переоцінки окремого об’єкта нематеріального активу слід переоцінювати всі інші активи гру& пи, до якої належить цей нематеріальний актив (крім тих, щодо яких не існує активного ринку).

20. Якщо підприємством проведена переоцінка об’єктів групинематеріальних активів, то надалі вони підлягають щорічній переоцінці.

21. Переоцінена первісна вартість та накопичена амортизаціяоб’єкта нематеріального активу визначаються як добуток відповідно первісної вартості або накопиченої амортизації та індексу переоцін& ки. Індекс переоцінки визначається діленням справедливої вартості об’єкта, який переоцінюється, на його залишкову вартість.

Якщо залишкова вартість об’єкта нематеріальних активів дорівнює нулю, то його переоцінена залишкова вартість визна& чається додаванням справедливої вартості цього об’єкта до його первісної (переоціненої) вартості без зміни суми накопиченої амор& тизації об’єкта. (Пункт 21 доповнено абзацом другим згідно з Наказом Мінфіну № 304 від 30.11.2000.)

Відомості про зміни первісної вартості та суми накопиченої амортизації нематеріальних активів заносяться до реєстрів їх аналітичного обліку. (Пункт 21 доповнено абзацом третім згідно з Наказом Мінфіну № 304 від 30.11.2000) (Пункт 21 із зміна& ми, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів № 989 від 25.11.2002.)

22. Сума дооцінки залишкової вартості об’єкта нематеріаль&них активів відображається у складі додаткового капіталу, а сума уцінки — у складі витрат звітного періоду, крім випадків, що наведені у п. 23 цього Положення (стандарту).

23. У разі наявності (на дату проведення чергової (останньої) дооцінки об’єкта нематеріальних активів) перевищення суми попередніх уцінок об’єкта і втрат від зменшення його корисності над сумою попередніх дооцінок залишкової вартості цього об’єк& та і відновлення його корисності, сума чергової (останньої) до& оцінки, але не більше зазначеного перевищення, включається до складу доходів звітного періоду, а різниця (якщо сума чергової (останньої) дооцінки більше зазначеного перевищення) спрямо& вується на збільшення іншого додаткового капіталу.

У разі наявності (на дату проведення чергової (останньої) уцін& ки об’єкта нематеріальних активів) перевищення суми попередніх дооцінок об’єкта і відновлення його корисності над сумою попе& редніх уцінок залишкової вартості цього об’єкта і втрат від змен& шення його корисності сума чергової (останньої) уцінки, але не більше зазначеного перевищення, спрямовується на зменшення іншого додаткового капіталу, а різниця (якщо сума чергової (остан& ньої) уцінки більше зазначеного перевищення) включається до витрат звітного періоду. (Пункт 23 в редакції Наказу Мінфіну № 304 від 30.11.2000.)

24. При вибутті об’єктів нематеріальних активів, які ранішебули переоцінені, перевищення сум попередніх дооцінок над су& мою попередніх уцінок залишкової вартості цього об’єкта нема& теріальних активів включається до складу нерозподіленого при& бутку з одночасним зменшенням додаткового капіталу.

Амортизація нематеріальних активів

25. Нарахування амортизації нематеріальних активів здійс&нюється протягом строку їх корисного використання, який вста& новлюється підприємством при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс), але не більше 20 років.

26. При визначенні строку корисного використання об’єктанематеріальних активів слід ураховувати:

• строки корисного використання подібних активів;

• моральний знос, що передбачається;

• правові або інші подібні обмеження щодо строків його вико& ристання та інші фактори.

27. Метод амортизації нематеріального активу обирається під&приємством самостійно, виходячи з умов отримання майбутніх економічних вигод. Якщо такі умови визначити неможливо, то амортизація нараховується із застосуванням прямолінійного ме& тоду. Розрахунок амортизації при застосуванні відповідних ме& тодів нарахування здійснюється згідно з Положенням (стандар& ту) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби”.

28. Під час розрахунку вартості, яка амортизується, ліквіда&ційна вартість нематеріальних активів прирівнюється до нуля, крім випадків:

• коли існує невідмовне зобов’язання іншої особи щодо прид& бання цього об’єкта наприкінці строку його корисного викорис& тання;

• коли ліквідаційна вартість може бути визначена на підставі інформації існуючого активного ринку і очікується, що такий ринок існуватиме наприкінці строку корисного використання цього об’єкта.

29. Нарахування амортизації починається з місяця, наступ&ного за місяцем, у якому нематеріальний актив став придатним для використання.

30. Нарахування амортизації припиняється, починаючи з мі&сяця, наступного за місяцем вибуття нематеріального активу.

31. Термін корисного використання нематеріального активута метод його амортизації переглядаються в кінці звітного року, якщо в наступному періоді очікуються зміни строку корисного використання активу або зміни умов отримання майбутніх еко& номічних вигод.

Амортизація нематеріального активу нараховується виходя& чи з нового методу нарахування амортизації і строку викорис& тання, починаючи з місяця, наступного за місяцем змін.

Зменшення корисності нематеріальних активів

32. Втрати від зменшення корисності об’єкта нематеріальнихактивів включаються до складу витрат звітного періоду із збіль& шенням суми накопиченої амортизації об’єкта нематеріальних активів, а щодо об’єкта нематеріальних активів, відображеного в обліку за переоціненою вартістю, — відображаються в поряд&

ку, передбаченому абзацом другим пункту 23 цього Положення (стандарту). (Пункт 32 в редакції Наказу Мінфіну № 304 від 30.11.2000, із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерст& ва фінансів № 989 від 25.11.2002.)

33. Якщо причини зменшення корисності об’єкта нематері&альних активів перестали існувати, то сума відновлення корис& ності, але не більше суми попереднього зменшення корисності, відображається визнанням доходу з одночасним зменшенням суми накопиченої амортизації об’єкта нематеріальних активів. Відно& влення корисності об’єкта нематеріальних активів, відображе& ного в обліку за переоціненою вартістю, відображається в поряд& ку, передбаченому абзацом першим пункту 23 цього Положення (стандарту). (Пункт 33 в редакції Наказу Мінфіну № 304 від 30.11.2000, із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерст& ва фінансів № 989 від 25.11.2002.)

Вибуття нематеріальних активів

34. Нематеріальний актив списується з балансу в разі йоговибуття або внаслідок продажу, безоплатної передачі або немож& ливості отримання підприємством надалі економічних вигод від його використання.

35. Фінансовий результат від вибуття об’єктів нематеріаль&них активів визначається як різниця між доходом від вибуття (за вирахуванням непрямих податків і витрат, пов’язаних з ви& буттям) та їх залишковою вартістю. Реєстри аналітичного облі& ку нематеріальних активів, що вибули, додаються до докумен& тів, якими оформлені факти вибуття цих об’єктів. (Пункт 35 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну № 304 від

30.11.2000.)

Розкриття інформації щодо нематеріальних активів у примітках до фінансових звітів

36. У примітках до фінансової звітності щодо кожної групинематеріальних активів з виділенням інформації щодо створених підприємством нематеріальних активів наводиться така інфор& мація:

36.1. Вартість (первісна або переоцінена), за якою нематеріаль&ні активи відображені в балансі.

36.2. Методи амортизації та діапазон строків корисного вико&ристання нематеріальних активів.

36.3. Наявність та рух у звітному році:

36.3.1. Первісна (переоцінена) вартість нематеріальних акти&вів та сума накопиченої амортизації на початок звітного року.

36.3.2. Первісна вартість нематеріальних активів, які визна&ні активом, з виділенням вартості нематеріальних активів, отри& маних у результаті об’єднання підприємств.

36.3.3. Сума зміни первісної (переоціненої) вартості та накопиче&ної амортизації нематеріальних активів у результаті переоцінки.

36.3.4. Первісна (переоцінена) вартість та сума накопиченоїамортизації нематеріальних активів, які вибули.

36.3.5. Сума нарахованої амортизації.

36.3.6. Сума втрат від зменшення корисності, відображена взвіті про фінансові результати в звітному періоді.

36.3.7. Інші зміни первісної (переоціненої) вартості та суманакопиченої амортизації нематеріальних активів.

36.3.8. Первісна (переоцінена) вартість та сума накопиченоїамортизації на кінець звітного року. (Пункт 36 із змінами, внесени& ми згідно з Наказом Міністерства фінансів № 989 від 25.11.2002.)

37. У примітках до фінансової звітності наводиться така ін&формація:

37.1. Первісну (переоцінену) вартість та накопичену аморти&зацію нематеріальних активів, щодо яких існує обмеження пра& ва власності. (Підпункт 37.1 пункту 37 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів № 989 від 25.11.2002.)

37.2. Первісну (переоцінену) вартість та накопичену аморти&зацію переданих у заставу нематеріальних активів. (Підпункт 37.2 пункту 37 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мініс& терства фінансів № 989 від 25.11.2002.)

37.3. Сума угод на придбання у майбутньому нематеріальнихактивів.

37.4. Загальна сума витрат на дослідження та розробки, вклю&чена до складу витрат звітного періоду.

37.5. Первісна вартість, залишкова вартість та метод оцінкинематеріальних активів, отриманих за рахунок цільових асигну& вань.

МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

НАКАЗ

№ 246 від 20.10.99

м. Київ

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

2 листопада 1999 р. за № 761/4044

Про затвердження Положення (стандарт) бухгалтерського обліку

(Із змінами, внесеними згідно з Наказом

Міністерства фінансів № 15 від 28.01.2000

№ 131 від 14.06.2000 № 304 від 30.11.2000

№ 989 від 25.11.2002)

На виконання Програми реформування системи бухгалтерсь& кого обліку із застосуванням міжнародних стандартів, затвер& дженої постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 1998 р. № 1706, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Положення (стандарт) бухгалтерського обліку9 “Запаси” (далі — Положення (стандарт) 9), схвалене Методо& логічною радою з бухгалтерського обліку при Міністерстві фі& нансів України, що додається.

2. Установити, що вказане Положення (стандарт) 9 застосо&вується щодо обліку операцій, які відбуватимуться з 2000 року.

3. Передбачити, що інші нормативні акти Міністерства фі&нансів України з бухгалтерського обліку діють у частині, що не суперечить Положенню (стандарту) 9.

Заступник міністра А. В. Литвин

Затверджено

Наказ Міністерства фінансів України

20.10.99 № 246

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

2 листопада 1999 р. за № 751/4044

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9

“Запаси”

Загальні положення

1. Це Положення (стандарт) визначає методологічні засадиформування у бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності.

2. Норми цього Положення (стандарту) застосовуються під&приємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі — підприємства) незалежно від форм власності (крім бю& джетних установ).

3. Норми цього Положення (стандарту) не розповсюджуютьсяна:

3.1. Незавершені роботи за будівельними контрактами, вклю&чаючи контракти з надання послуг, що безпосередньо пов’язані з ними.

3.2. Фінансові активи.

3.3. Молодняк тварин і тварини на відгодівлі, продукцію сіль&ського і лісового господарства, корисні копалини, якщо вони оцінюються за чистою вартістю реалізації відповідно до інших положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

4. Терміни, що наведені в положеннях (стандартах) бухгал&терського обліку, мають таке значення: Запаси— активи, які:

• утримуються для подальшого продажу за умов звичайної гос& подарської діяльності;

• перебувають у процесі виробництва з метою подальшого про& дажу продукту виробництва;

• утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління під& приємством.

Чиста вартість реалізації запасів— очікувана ціна реаліза& ції запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очіку& ваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію.

Визнання та первісна оцінка запасів

5. Запаси визнаються активом, якщо існує імовірність того,що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, по& в’язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена.

6. Для цілей бухгалтерського обліку запаси включають:

• сировину, основні й допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб;

• незавершене виробництво у вигляді не закінчених обробкою і складанням деталей, вузлів, виробів та незакінчених техно& логічних процесів. Незавершене виробництво на підприємст& вах, що виконують роботи та надають послуги, складається з витрат на виконання незакінчених робіт (послуг), щодо яких підприємством ще не визнано доходу;

• готову продукцію, що виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристи& кам, передбаченим договором або іншим нормативно&право& вим актом;

• товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отри& мані) та утримуються підприємством з метою подальшого про& дажу;

• малоцінні та швидкозношувані предмети, що використову& ються протягом не більше одного року або нормального опе& раційного циклу, якщо він більше одного року;

• молодняк тварин і тварини на відгодівлі, продукцію сільського і лісового господарства, якщо вони оцінюються за цим Поло& женням (стандартом).

7. Одиницею бухгалтерського обліку запасів є їх найменуван&ня або однорідна група (вид).

8. Придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуютьсяна баланс підприємства за первісною вартістю.

9. Первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собі&вартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат:

• суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (про& давцю) за вирахуванням непрямих податків; (Абзац другий пункту 9 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну № 131 від 14.06.2000.) (Абзац третій вилучено на підставі Наказу Мінфіну № 131 від 14.06.2000);

• суми ввізного мита;

• суми непрямих податків у зв’язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству;

• транспортно&заготівельні витрати (затрати на заготівлю запа& сів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно&розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів). Сума транспортно&заготі& вельних витрат, що узагальнюється на окремому субрахунку рахунків обліку запасів, щомісячно розподіляється між су& мою залишку запасів на кінець звітного місяця і сумою запа& сів, що вибули (використані, реалізовані, безоплатно переда& ні тощо) за звітний місяць. Сума транспортно&заготівельних витрат, яка відноситься до запасів, що вибули, визначається як добуток середнього відсотка транспортно&заготівельних витрат і вартості запасів, що вибули, з відображенням її на тих самих рахунках обліку, у кореспонденції з якими відо& бражено вибуття цих запасів. Середній відсоток транспортно& заготівельних витрат визначається діленням суми залишків транспортно&заготівельних витрат на початок звітного міся& ця і транспортно&заготівельних витрат за звітний місяць на суму залишку запасів на початок місяця і запасів, що надійшли за звітний місяць. Приклади розподілу транспортно&заготі& вельних витрат наведені в додатку до Положення (стандарту) 9. (Абзац шостий пункту 9 із змінами, внесеними згідно з

Наказом Мінфіну № 15 від 28.01.2000; в редакції Наказу Мінфіну № 131 від 14.06.2000; із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну № 304 від 30.11.2000);

• інші витрати, які безпосередньо пов’язані з придбанням запа& сів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для вико& ристання у запланованих цілях. До таких витрат, зокрема, належать прямі матеріальні витрати, прямі витрати на опла& ту праці, інші прямі витрати підприємства на доопрацювання і підвищення якісно технічних характеристик запасів.

10. Первісною вартістю запасів, що виготовляються власни&ми силами підприємства, визнається їхня виробнича собівартість, яка визначається за Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 “Витрати”. (Пункт 10 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну № 304 від 30.11.2000.)

11. Первісною вартістю запасів, що внесені до статутного ка&піталу підприємства, визнається погоджена засновниками (учас& никами) підприємства їх справедлива вартість з урахуванням витрат, передбачених пунктом 9 цього Положення (стандарту). (Пункт 11 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну № 989 від 10.12.2002.)

12. Первісною вартістю запасів, одержаних підприємствомбезоплатно, визнається їх справедлива вартість з урахуванням витрат, передбачених пунктом 9 цього Положення (стандарту). (Пункт 12 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну № 989 від 10.12.2002.)

13. Первісна вартість одиниці запасів, придбаних у результа&ті обміну на подібні запаси, дорівнює балансовій вартості переда& них запасів. Якщо балансова вартість переданих запасів переви& щує їх справедливу вартість, то первісною вартістю отриманих запасів є їх справедлива вартість. Різниця між балансовою і спра& ведливою вартістю переданих запасів включається до складу ви& трат звітного періоду.

Первісною вартістю запасів, що придбані в обмін на неподібні запаси, визнається справедлива вартість отриманих запасів. (Абзац другий пункту 13 в редакції Наказу Мінфіну № 15 від 28.01.2000.)

14. Не включаються до первісної вартості запасів, а належатьдо витрат того періоду, в якому вони були здійснені (встанов& лені):

• понаднормові втрати і нестачі запасів;

• проценти за користування позиками;

• витрати на збут;

• загальногосподарські та інші подібні витрати, які безпосеред& ньо не пов’язані з придбанням і доставкою запасів та приве& денням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

15. Первісна вартість запасів у бухгалтерському обліку незмінюється, крім випадків, передбачених цим Положенням (стан& дартом).

Оцінка вибуття запасів

16. При відпуску запасів у виробництво, продаж та іншомувибутті оцінка їх здійснюється за одним з таких методів:

• ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;

• середньозваженої собівартості;

• собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);

• собівартості останніх за часом надходження запасів (ЛІФО); • нормативних затрат;

• ціни продажу.

Для всіх одиниць бухгалтерського обліку запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосо& вується тільки один із наведених методів.

17. Запаси, які відпускаються, та послуги, що виконуютьсядля спеціальних замовлень і проектів, а також запаси, які не замінюють одне одного, оцінюються за ідентифікованою собівар& тістю.

18. Оцінка за середньозваженою собівартістю проводиться покожній одиниці запасів діленням сумарної вартості залишку та& ких запасів на початок звітного місяця і вартості одержаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця і одержаних у звітному місяці запасів. Оцінка кожної операції з вибуття запасів може здійснюватись за серед& ньозваженою собівартістю діленням сумарної вартості таких за& пасів на дату операції на сумарну кількість запасів на дату опе& рації. (Пункт 18 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфі& ну № 989 від 10.12.2002.)

19. Оцінка запасів за методом ФІФО базується на припущен&ні, що запаси використовуються у тій послідовності, в якій вони надходили на підприємство (відображені у бухгалтерському об& ліку), тобто запаси, які першими відпускаються у виробництво (продаж та інше вибуття), оцінюються за собівартістю перших за часом надходження запасів. (Пункт 19 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну № 131 від 14.06.2000.)

20. Оцінка запасів за методом ЛІФО базується на припущенні,що запаси використовуються у послідовності, що є протилежною їх надходженню на підприємство (зарахуванню у бухгалтерсько& му обліку), тобто запаси, які першими відпускаються у вироб& ництво (продаж та інше вибуття), оцінюються за собівартістю

останніх за часом надходження запасів. (Пункт 20 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну № 131 від 14.06.2000.)

21. Оцінка за нормативними затратами полягає у застосуван&ні норм витрат на одиницю продукції (робіт, послуг), які встанов& лені підприємством з урахуванням нормальних рівнів викорис& тання запасів, праці, виробничих потужностей і діючих цін. Для забезпечення максимального наближення нормативних затрат до фактичних норми затрат і ціни повинні регулярно у нормативній базі перевірятися і переглядатися.

22. Оцінка за цінами продажу заснована на застосуванні під&приємствами роздрібної торгівлі середнього проценту торговель& ної націнки товарів. Цей метод можуть застосовувати (якщо інші методи оцінки вибуття запасів не виправдані) підприємства, що мають значну і змінну номенклатуру товарів з приблизно одна& ковим рівнем торговельної націнки. Собівартість реалізованих товарів визначається як різниця між продажною (роздрібною) вартістю реалізованих товарів і сумою торговельної націнки на ці товари. Сума торговельної націнки на реалізовані товари ви& значається як добуток продажної (роздрібної) вартості реалізова& них товарів і середнього відсотка торговельної націнки. Середній відсоток торговельної націнки визначається діленням суми зали& шку торговельних націнок на початок звітного місяця і торгове& льних націнок у продажній вартості одержаних у звітному міся& ці товарів на суму продажної (роздрібної) вартості залишку това& рів на початок звітного місяця та продажної (роздрібної) вартос& ті одержаних у звітному місяці товарів. (Пункт 22 із змінами, внесеними згідно з Наказами Мінфіну № 15 від 28.01.2000, № 304 від 30.11.2000.)

23. Вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів,що передані в експлуатацію, виключається зі складу активів (списується з балансу) з подальшою організацією оперативного кількісного обліку таких предметів за місцями експлуатації і відповідними особами протягом строку їх фактичного викорис& тання.

Оцінка запасів на дату балансу

24. Запаси відображаються в бухгалтерському обліку і звіт&ності за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чис& тою вартістю реалізації.

25. Запаси відображаються за чистою вартістю реалізації, якщона дату балансу їх ціна знизилась, або вони зіпсовані, застаріли, або іншим чином втратили первісно очікувану економічну вигоду.

26. Чиста вартість реалізації визначається по кожній одиницізапасів вирахуванням з очікуваної ціни продажу очікуваних ви& трат на завершення виробництва і збут.

27. Сума, на яку первісна вартість запасів перевищує чистувартість їх реалізації, та вартість повністю втрачених (зіпсова& них або тих, що не вистачає) запасів списуються на витрати звітного періоду. Суми недостач і втрат від псування цінностей до прийняття рішення про конкретних винуватців відобража& ються на позабалансових рахунках. Після встановлення осіб, які мають відшкодувати втрати, належна до відшкодування сума зараховується до складу дебіторської заборгованості (або інших активів) і доходу звітного періоду. (Пункт 27 із змінами, внесе& ними згідно з Наказом Мінфіну № 15 від 28.01.2000.)

28. Якщо чиста вартість реалізації тих запасів, що ранішебули уцінені та є активами на дату балансу, надалі збільшуєть& ся, то на суму збільшення чистої вартості реалізації, але не біль& ше суми попереднього зменшення, сторнується запис про попе& реднє зменшення вартості цих запасів.

Розкриття інформації про запаси в примітках до фінансової звітності

29. У примітках до фінансової звітності наводиться інформа&ція про:

• методи оцінки запасів; балансову (облікову) вартість запасів у розрізі окремих класифікаційних груп;

• балансову (облікову) вартість запасів, які відображені за чис& тою вартістю реалізації;

• балансову (облікову) вартість запасів, переданих у переробку, на комісію, в заставу;

• суму збільшення чистої вартості реалізації, за якою проведе& на оцінка запасів відповідно до пункту 28 цього Положення (стандарту).

Якщо для оцінки запасів використовується метод ЛІФО, то в примітках наводиться різниця між вартістю запасів, відображе& ною на дату балансу в обліку і звітності, і найменшою з вартос&

ті, обчисленою із застосуванням методу середньозваженої собівар& тості, ФІФО, чистої вартості реалізації.

Додаток до Положення (стандарту)

бухгалтерського обліку 9 “Запаси”

Приклади розподілу транспортно&заготівельних витрат

Приклад 1. Розподіл транспортно&заготівельних витрат на під& приємствах, що застосовують окремий субрахунок обліку транс& портно&заготівельних витрат.

Зміст

Вартість запа&

Транспортно&заго&

сів, тис. грн.

тівельні витрати,

(рахунки 20,

тис. грн. (окремий

22, 28)

субрахунок)

1. Залишок на початок місяця

150

25

2. Надійшло за місяць

300

50

3. Вибуло за місяць (витрачено, реалізовано та інше вибуття — природний убуток, недостачі, псування, уцінка, безоплатна передача тощо)

400

67*

4. Залишок на кінець місяця

(ряд. 1 + ряд. 2 – ряд. 3)

50

8

* Сума транспортно&заготівельних витрат, що за розподілом припадає на запаси, які вибули у звітному місяці, становить:

×400 = 67.

Приклад 2. Розподіл транспортно&заготівельних витрат на підприємствах роздрібної торгівлі, що застосовують оцінку това& рів за цінами продажу, та окремий субрахунок обліку транспорт& но&заготівельних витрат.

Зміст

Субра&

Субрахунок

Субра&

Продаж&

хунок 282

289 “Тран&

хунок 285

на вар&

“Товари в

спортно&

“Торгова

тість

торгівлі”,

заготівель&

націнка”,

(гр. 2 +

тис. грн.

ні витрати”,

тис. грн.

+ гр. 3),

тис. грн.

тис. грн.

1. Залишок на початок місяця

227

25

77

252

2. Надійшло за місяць

460

50

160

510

3. Вибуло за місяць (витрачено, реалізо& вано) та інше ви& буття — природний убуток, недостачі, псування, уцінка, безоплатна пере& дача тощо)

487**

53

168

540

4. Залишок на кінець місяця (ряд. 1 + + ряд. 2 – ряд. 3)

200

22

69

222

Сума торгової націнки, що відноситься до реалізованих това& рів (дебет субрахунка 282 “Товари в торгівлі”, кредит субрахун& ка 285 “Торгова націнка” сторно), становить:

×540 =168.

Сума транспортно&заготівельних витрат, що відноситься до реалізованих товарів (відображається за дебетом субрахунка 902 “Собівартість реалізованих товарів” і кредитом субрахунка 289 “Транспортно&заготівельні витрати”), становить:

×540 = 53.

Собівартість реалізованих товарів (дебет субрахунка 902 “Со& бівартість реалізованих товарів”, кредит субрахунка 282 “Това& ри в торгівлі”) становить:

540 – 168 – 53 = 319.

** Зменшення залишку на субрахунку 282 “Товари в торгівлі” відбулося на суму 487 тис. грн (168 + 319) унаслідок списання торгової націнки в кореспонденції із субрахунком 285 “Торгова націнка” на суму 168 тис. грн і купівельної вартості товарів у кореспонденції із субрахунком 902 “Собівартість реалізованих товарів” на суму 319 тис. грн.

(Положення доповнено Додатком згідно з Наказом Мінфіну № 131 від 14.06.2000, із змінами, внесеними згідно з Наказом

Мінфіну № 989 від 10.12.2002.)

МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

НАКАЗ

№ 237 від 08.10.99

м. Київ

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

26 жовтня 1999 р. за № 726/4018

Про затвердження Положення (стандарт) бухгалтерського обліку

(Із змінами, внесеними згідно з Наказом

Міністерства фінансів № 304 від 30.11.2000 № 363 від 23.06.2003)

На виконання Програми реформування бухгалтерського облі& ку із застосуванням міжнародних стандартів, затвердженої по& становою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 1998 р. № 1706, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Положення (стандарт) бухгалтерського обліку10 “Дебіторська заборгованість” (далі — Положення (стандарт) 10), схвалене Методологічною радою з бухгалтерського обліку при Міністерстві фінансів України, що додається.

2. Установити, що вказане Положення (стандарт) 10 застосо&вується щодо обліку операцій, які відбуваються з 2000 року.

3. Передбачити, що інші нормативні акти Міністерства фі&нансів України з бухгалтерського обліку діють у частині, що не суперечить Положенню (стандарту) 10.

Заступник міністра А. В. Литвин

Затверджено

Наказ Міністерства фінансів України

08.10.99 № 237

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

25 жовтня 1999 р. за № 725/4018

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10

“Дебіторська заборгованість”

Загальні положення

1. Це Положення (стандарт) визначає методологічні засадиформування у бухгалтерському обліку інформації про дебіторсь& ку заборгованість та її розкриття у фінансовій звітності.

2. Норми цього Положення (стандарту) застосовуються під&приємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі — підприємства) незалежно від форм власності (крім бю& джетних установ).

3. Це Положення (стандарт) застосовується з урахуваннямособливостей оцінки та розкриття інформації щодо дебіторської заборгованості, встановлених іншими положеннями (стандарта& ми) бухгалтерського обліку.

4. Терміни, що використовуються у положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку, мають таке значення:

Безнадійна дебіторська заборгованість— поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності.

Дебітори— юридичні та фізичні особи, які внаслідок мину& лих подій заборгували підприємству певні суми грошових кош& тів, їх еквівалентів або інших активів.

Дебіторська заборгованість— сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату.

Довгострокова дебіторська заборгованість— сума дебітор& ської заборгованості, яка не виникає в ході нормального опера& ційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу.

Поточна дебіторська заборгованість— сума дебіторської за& боргованості, яка виникає в ході нормального операційного цик&

лу або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати ба& лансу.

Сумнівний борг— поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником. (Абзац сьомий пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну № 363 від 23.05.2003.)

Чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості— сума поточної дебіторської заборгованості за вирахуванням резерву сумнівних боргів. (Абзац восьмий пункту 4 із змінами, внесени& ми згідно з Наказом Мінфіну № 363 від 23.05.2003.)

Визнання та оцінка дебіторської заборгованості

5. Дебіторська заборгованість визнається активом, якщо іс&нує ймовірність отримання підприємством майбутніх економіч& них вигод та може бути достовірно визначена її сума.

6. Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари,роботи, послуги визнається активом одночасно з визнанням до& ходу від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг та оціню& ється за первісною вартістю. У разі відстрочення платежу за продукцію, товари, роботи, послуги з утворенням від цього різ& ниці між справедливою вартістю дебіторської заборгованості та номінальною сумою грошових коштів та/або їх еквівалентів, що підлягають отриманню за продукцію, товари, роботи, по& слуги, така різниця визнається дебіторською заборгованістю за нарахованими доходами (процентами) у періоді її нарахування. (Пункт 6 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну № 304 від 30.11.2000.)

7. Поточна дебіторська заборгованість, яка є фінансовим ак&тивом (крім придбаної заборгованості та заборгованості, призна& ченої для продажу), включається до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю. Для визначення чистої реалізаційної вартості на дату балансу обчислюється величина резерву сумнів& них боргів. (Пункт 7 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну № 363 від 23.05.2003.)

8. Величина сумнівних боргів визначається виходячи з плато&спроможності окремих дебіторів, питомої ваги безнадійних бор& гів у чистому доході від реалізації продукції, товарів, робіт, по&

слуг на умовах наступної оплати або на основі класифікації дебі& торської заборгованості.

Визначена на основі класифікації дебіторської заборгованості величина сумнівних боргів на дату балансу становить залишок резерву сумнівних боргів на ту саму дату.

Залишок резерву сумнівних боргів на дату балансу не може бути більшим, ніж сума дебіторської заборгованості на ту саму дату. (Пункт 8 в редакції Наказу Мінфіну № 363 від 23.05.2003.)

9. Класифікація дебіторської заборгованості за продукцію,товари, роботи, послуги здійснюється групуванням дебіторської заборгованості за строками її непогашення із встановленням кое& фіцієнта сумнівності для кожної групи. Коефіцієнт сумнівності встановлюється підприємством виходячи з фактичної суми без& надійної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, робо& ти, послуги за попередні звітні періоди. Коефіцієнт сумнівності, як правило, зростає зі збільшенням строків непогашення дебі& торської заборгованості. Величина резерву сумнівних боргів ви& значається як сума добутків поточної дебіторської заборгованос& ті за продукцію, товари, роботи, послуги відповідної групи та коефіцієнта сумнівності відповідної групи (приклад визначення величини резерву сумнівних боргів наведено в додатку до цього Положення (стандарту). (Пункт 9 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну № 304 від 30.11.2000.)

10. Нарахування суми резерву сумнівних боргів за звітнийперіод відображається у звіті про фінансові результати у складі інших операційних витрат.

11. Виключення безнадійної дебіторської заборгованості з ак&тивів здійснюється з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів. У разі недостатності суми нарахованого ре& зерву сумнівних боргів безнадійна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги списується з активів на інші операційні витрати. Сума відшкодування раніше списаної безнадійної дебіторської заборгованості включається до складу інших операційних доходів. (Пункт 11 із змінами, внесеними згідно з Наказами Мінфіну № 304 від 30.11.2000, № 363 від 23.05.2003.)

Поточна дебіторська заборгованість, щодо якої створення ре& зерву сумнівних боргів не передбачено, у разі визнання її безна& дійною списується з балансу з відображенням у складі інших

операційних витрат. (Пункт 11 доповнено абзацом другим згідно з Наказом Мінфіну № 363 від 23.05.2003.)

12. Частина довгострокової дебіторської заборгованості, якапідлягає погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балан& су, відображається на ту саму дату в складі поточної дебіторсь& кої заборгованості. (Абзац перший пункту 12 в редакції наказу Мінфіну № 363 від 23.05.2003.)

Довгострокова дебіторська заборгованість, на яку нарахову& ються проценти, відображається в балансі за їхньою теперіш& ньою вартістю. Визначення теперішньої вартості залежить від виду заборгованості та умов її погашення.

(Пункт 12 доповнено абзацом другим згідно з Наказом Мінфі& ну № 304 від 30.11.2000.)

Розкриття інформації

про дебіторську заборгованість у примітках до фінансової звітності

13. У примітках до фінансової звітності наводиться така ін&формація:

13.1. Перелік дебіторів і суми довгострокової дебіторської за&боргованості.

13.2. Перелік дебіторів і суми дебіторської заборгованості по&в’язаних сторін з виділенням внутрішньогрупового сальдо дебі& торської заборгованості.

13.3. Склад і суми статті балансу “Інша дебіторська заборго&ваність”.

13.4. Метод визначення величини резерву сумнівних боргів.

13.5. Сума поточної дебіторської заборгованості за продук&цію, товари, роботи, послуги в розрізі її класифікації за строка& ми непогашення.

13.6. Залишок резерву сумнівних боргів за кожною статтеюпоточної дебіторської заборгованості, його утворення та викори& стання у звітному році.

(Пункт 13 доповнено підпунктом 13.6 згідно з Наказом Мін& фіну № 363 від 23.05.2003.)

Додаток

до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10

“Дебіторська заборгованість”

Приклад 1

Визначення величини резерву сумнівних боргів на основі кла& сифікації дебіторської заборгованості.

Для визначення коефіцієнта сумнівності на 31 грудня 2000 року підприємство для спостереження обрало період за останні пів& року (липень&грудень 2000 року).

Місяць

Фактично списано без&

Сальдо дебіторської за&

надійної дебіторської

боргованості за продукцію,

заборгованості за продук&

товари, роботи послуги від&

цію, товари, роботи,

повідної групи на кінець

послуги* (грн.)

попереднього місяця* (грн.)

1

2

3

1

2

3

група

група

група

група

група

група

1

2

3

4

5

6

7

Липень

600

800

950

20000

18000

17000

Серпень

400

700

22000

12000

14000

Вересень

750

500

15000

13000

14500

Жовтень

300

770

16000

12000

11000

Листопад

650

18000

11500

13000

Грудень

550

850

1400

17000

14000

16000

РАЗОМ

2200

3200

3820

х

х

х

* Підприємство самостійно визначає групи за строками непо& гашення поточної дебіторської заборгованості.

Коефіцієнт сумнівності (Кс) відповідної групи дебіторської за& боргованості може визначатися за такою формулою:

Кс = (SБзн : Дзн ) : і,

де S— це сума.

Бзн — фактично списана безнадійна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги відповідної групи за енний місяць обраного для спостереження періоду;

Дзн — дебіторська заборгованість за продукцію, товари, робо& ти, послуги відповідної групи на кінець енного місяця обраного для спостереження періоду; і— кількість місяців в обраному для спостереження періоді.

Коефіцієнт сумнівності відповідної групи дебіторської забор& гованості становить:

першої:

(600 : 20000 + 750 : 15000 + 300 : 16000 + + 550 : 17000) : 6 = 0,022 (2,2 %);

другої:

(800 : 18000 + 400 : 12000 + 500 : 13000 +

+ 650 : 11500 + 850 : 14000) : 6 = 0,039 (3,9 %);

третьої:

(950 : 17000 + 700 : 14000 + 770 : 11000 + + 1400 : 16000) : 6 = 0,044 (4,4 %).

Величина резерву сумнівних боргів на кінець звітного періоду поточного року має становити:

17000 × 0,022 + 14000 × 0,039 + + 16000 × 0,044 = 1624.

Приклад 2

Підприємство визначає величину сумнівних боргів на основі класифікації дебіторської заборгованості.

Дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, по& слуги на 31 грудня 2003 року становить 966 000 грн, з наступ& ним розподілом за строками її непогашення:

1 — 700000;

2 — 240000; 3 — 26000.

Залишок резерву сумнівних боргів до складання балансу на 31 грудня 2003 року становить 3020 грн.

Для визначення коефіцієнта сумнівності на основі класифі& кації дебіторської заборгованості на 31 грудня 2003 року під& приємство для спостереження обрало період за попередні три роки.

Дата

Сальдо дебіторської

Заборгованість, що визнана

балансу

заборгованості

безнадійною в наступному

за продукцію, товари,

році, у складі сальдо дебі&

роботи, послуги

торської заборгованості

відповідної групи* (грн.)

за продукцію, товари,

роботи, послуги відпо& відної групи на кінець попереднього року

Група 1

Група 2

Група 3

Група 1

Група 2

Група 3

1

2

3

4

5

6

7

31.12.2000

2000000

50000

5000

1000

800

1000

31.12.2001

4000000

70000

3000

2000

200

590

31.12.2002

6000000

100000

7000

3000

1000

1410

Разом

12000000

220000

15000

6000

2000

3000

* Підприємство самостійно визначає групи за строками непо& гашення поточної дебіторської заборгованості та періоди спосте& реження.

Коефіцієнт сумнівності (Кс ) відповідної групи дебіторської за& боргованості визначається за такою формулою:

Кс = (SБзн : SДзн ),

де S — знак суми;

Бзн — безнадійна дебіторська заборгованість відповідної групи в складі дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги цієї групи на дату балансу в обраному для спостережен& ня періоді;

Дзн — дебіторська заборгованість за продукцію, товари, робо& ти, послуги відповідної групи на дату балансу в обраному для спостереження періоді.

Коефіцієнт сумнівності відповідної групи дебіторської забор& гованості становить:

групи 1 — 6000 : 1200000 = 0,005; групи 2 — 2000 : 220000 = 0,009; групи 3 — 3000 : 15000 = 0,2.

Величина резерву сумнівних боргів на 31 грудня 2003 року має становити:

700000 × 0,005 + 240000 × 0,009 + + 26000 × 0,2 = 10860.

З урахуванням залишку резерву сумнівних боргів слід дона& рахувати ще 7840 грн (10860 – 3020) із включенням до витрат грудня 2003 року. (Додаток доповнено прикладом 2 згідно з

Наказом Мінфіну № 363 від 23.05.2003.)

Приклад 3

Підприємство визначає величину сумнівних боргів, виходя& чи з питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході від реа& лізації продукції, товарів, робіт, послуг на умовах наступної оплати.

За 2003 рік чистий дохід від реалізації продукції, товарів, ро& біт, послуг на умовах наступної оплати становить 18000000 грн.

Залишок резерву сумнівних боргів до складання балансу на 31 грудня 2003 року становить 1000 грн.

Для визначення коефіцієнта сумнівності підприємство для спостереження обрало період за попередні три роки.

Рік

Чистий дохід від реалізації

Сума дебіторської заборго&

продукції, товарів,

ваності за продукцію,

робіт, послуг на умовах

товари, роботи, послуги,

наступної оплати

що визнана безнадійною

1

2

3

2000

8 000 000

5000

2001

10 000 000

7000

2002

15 000 000

9000

Разом

33 000 000

21000

Коефіцієнт сумнівності дебіторської заборгованості становить 0,0006 (21000 : 33000000).

Відрахування на створення резерву сумнівних боргів за 2003 рік становить 10800 (18000000 × 0,0006).

Разом із залишком резерв сумнівних боргів на 31 грудня 2003 ро& ку становить 11800 (10800 + 1000). (Додаток доповнено при& кладом 3 згідно з Наказом Мінфіну № 363 від 23.05.2003.)

Приклад 4

Підприємство визначає величину сумнівних боргів на основі платоспроможності окремих дебіторів.

На 31 грудня 2003 року в складі статті “Векселі одержані” відображено вексель, виданий векселедавцем 5 березня 2003 року, на суму 10000 грн. за реалізовані основні засоби. Підприємству стала відома інформація про порушення судом справи про банк& рутство векселедавця. На підставі цієї інформації погашення век& селя є сумнівним. Величина сумнівних боргів на 31 грудня 2003 ро& ку за статтею “Векселі одержані” має бути визнана в сумі 10000 грн, на таку саму суму створюється резерв із включенням до витрат грудня 2003 року. (Додаток доповнено прикладом 4 згідно з На& казом Мінфіну № 363 від 23.05.2003.)

(Положення доповнено додатком згідно з Наказом Мінфіну № 304 від 30.11.2000, із змінами, внесеними згідно з Наказом

Мінфіну № 363 від 23.05.2003.)

МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

НАКАЗ

№ 20 від 31.01.2000

м. Київ

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

11 лютого 2000 р. за № 85/4306

Про затвердження Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 “Зобов’язання”

(Із змінами, внесеними згідно з Наказом

Міністерства фінансів № 304 від 30.11.2000 № 989 від 25.11.2002)

На виконання Програми реформування системи бухгалтерсь& кого обліку із застосуванням міжнародних стандартів, затвер& дженої постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 1998 р. № 1706, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Положення (стандарт) бухгалтерського обліку11 “Зобов’язання” (далі — Положення (стандарт) 11), схвалене Методологічною радою з бухгалтерського обліку при Міністерст& ві фінансів України, що додається.

2. Установити, що вказане Положення (стандарт) 11 набуваєчинності з 1 липня 2000 року.

3. Передбачити, що інші нормативні акти Міністерства фі&нансів України з бухгалтерського обліку діють у частині, що не суперечить Положенню (стандарту) 11.

Заступник міністра А. В. Литвин

Затверджено

Наказ Міністерства фінансів України

31.01.2000 № 20

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

11 лютого 2000 р. за № 85/4306

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11

“Зобов’язання”

Загальні положення

1. Це положення (стандарт) визначає методологічні засадиформування в бухгалтерському обліку інформації про зобов’я& зання та її розкриття у фінансовій звітності.

2. Норми цього Положення (стандарту) застосовуються під&приємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі — підприємства) незалежно від форм власності (крім бю& джетних установ).

3. Це Положення (стандарт) застосовується з урахуваннямособливостей оцінки та розкриття інформації щодо зобов’язань, установлених іншими положеннями (стандартами) бухгалтерсь& кого обліку.

4. Терміни, що використовуються в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку, мають таке значення:

Забезпечення— зобов’язання з невизначеними сумою або ча& сом погашення на дату балансу.

Непередбачене зобов’язання — це:

1) зобов’язання, що може виникнути внаслідок минулих по& дій та існування якого буде підтверджено лише тоді, коли відбу& деться або не відбудеться одна чи більше невизначених майбут& ніх подій, над якими підприємство не має повного контролю; або 2) теперішнє зобов’язання, що виникає внаслідок минулих подій, але не визнається, оскільки малоймовірно, що для врегу& лювання зобов’язання потрібно буде використати ресурси, які втілюють у собі економічні вигоди, або оскільки суму зобов’я& зання не можна достовірно визначити.

Обтяжливий контракт— контракт, витрати (яких не мож& на уникнути) на виконання якого перевищують очікувані еконо& мічні вигоди від цього контракту.

Сума погашення— недисконтована сума грошових коштів або їх еквівалентів, яка, як очікується, буде сплачена для пога& шення зобов’язання в процесі звичайної діяльності підприємства.

Теперішня вартість— дисконтована сума майбутніх плате& жів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), яка, як очікується, буде потрібна для погашення зобов’язання в процесі звичайної діяльності підприємства.

Визнання та оцінка зобов’язання

5. Зобов’язання визнається, якщо його оцінка може бутидостовірно визначена та існує ймовірність зменшення економіч& них вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов’язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

6. З метою бухгалтерського обліку зобов’язання поділяютьсяна:

• довгострокові;

• поточні;

• забезпечення;

• непередбачені зобов’язання; • доходи майбутніх періодів.

(Пункт 6 доповнено абзацом шостим згідно з Наказом Мінфі& ну № 304 від 30.11.2000.)

7. До довгострокових зобов’язань належать:

• довгострокові кредити банків;

• інші довгострокові фінансові зобов’язання; • відстрочені податкові зобов’язання;

• інші довгострокові зобов’язання.

8. Зобов’язання, на яке нараховуються відсотки та яке під&лягає погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу, слід розглядати як довгострокове зобов’язання, якщо первісний термін погашення був більше ніж дванадцять місяців та до за& твердження фінансової звітності існує угода про переоформлення цього зобов’язання на довгострокове.

9. Довгострокове зобов’язання за кредитною угодою (якщоугода передбачає погашення зобов’язання на вимогу кредитора (позикодавця) у разі порушення певних умов, пов’язаних з фі& нансовим станом позичальника), умови якої порушені, вважа& ється довгостроковим, якщо:

• позикодавець до затвердження фінансової звітності погодився не вимагати погашення зобов’язання внаслідок порушення;

• не очікується виникнення подальших порушень кредитної угоди протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

10. Довгострокові зобов’язання, на які нараховуються відсот&ки, відображаються в балансі за їх теперішньою вартістю. Визна& чення теперішньої вартості залежить від умов та виду зобов’я& зання.

11. Поточні зобов’язання включають:

• короткострокові кредити банків;

• поточну заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями;

• короткострокові векселі видані;

• кредиторську заборгованість за товари, роботи, послуги;

• поточну заборгованість за розрахунками з одержаних авансів, за розрахунками з бюджетом, за розрахунками з позабюджет& них платежів, за розрахунками зі страхування, за розрахун& ками з оплати праці, за розрахунками з учасниками, за роз& рахунками із внутрішніх розрахунків;

• інші поточні зобов’язання.

12. Поточні зобов’язання відображаються в балансі за сумоюпогашення.

13. Забезпечення створюються для відшкодування наступних(майбутніх) операційних витрат на:

• виплату відпусток працівникам;

• додаткове пенсійне забезпечення;

• виконання гарантійних зобов’язань;

• реструктуризацію;

• виконання зобов’язань щодо обтяжливих контрактів тощо. Суми створених забезпечень визнаються витратами.

(Пункт 13 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну № 989 від 10.12.2002.)

14. Забезпечення створюється при виникненні внаслідок ми&нулих подій зобов’язання, погашення якого ймовірно призведе до зменшення ресурсів, що втілюють в собі економічні вигоди, та його оцінка може бути розрахунково визначена. Забороняєть& ся створювати забезпечення для покриття майбутніх збитків від діяльності підприємства.

15. Забезпечення для відшкодування витрат на реструктури&зацію створюється у разі наявності затвердженого керівництвом

підприємства плану реструктуризації з конкретними заходами, строками їх виконання та сумою витрат, що будуть зазнані, й після початку реалізації цього плану.

16. Сума забезпечення визначається за обліковою оцінкоюресурсів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), не& обхідних для погашення відповідного зобов’язання, на дату ба& лансу. Забезпечення для відшкодування витрат на реструктури& зацію визначається за сумою прямих витрат, які не пов’язані з діяльністю підприємства, що триває. Забезпечення довгостроко& вих зобов’язань визнаються у сумі їх теперішньої вартості. (Пункт 16 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну № 989 від 10.12.2002.)

17. Забезпечення використовується для відшкодування лишетих витрат, для покриття яких воно було створено.

18. Залишок забезпечення переглядається на кожну дату ба&лансу та, у разі потреби, коригується (збільшується або зменшу& ється). У разі відсутності ймовірності вибуття активів для пога& шення майбутніх зобов’язань сума такого забезпечення підлягає сторнуванню.

19. Непередбачені зобов’язання відображаються на позабала&нсових рахунках підприємства за обліковою оцінкою.

Розкриття інформації про зобов’язання у примітках до фінансової звітності

20. У примітках до фінансової звітності наводиться така ін&формація:

20.1. Сума та строки погашення зобов’язання, яке було ви&ключене із складу поточних зобов’язань відповідно до п. 8 цього Положення (стандарту) з обґрунтуванням причин цього.

20.2. Перелік і суми зобов’язань, що включені до статей ба&лансу “Інші довгострокові зобов’язання”, “Інші поточні зобов’я& зання”.

21. Підприємство щодо кожного виду забезпечень наводитьтаку інформацію:

21.1. Цільове призначення, причини невизначеності та очіку&ваний строк погашення.

21.2. Залишок забезпечення на початок і кінець звітного пе&ріоду.

21.3. Збільшення забезпечення протягом звітного періоду вна&слідок створення забезпечення або додаткових відрахувань.

21.4. Сума забезпечення, що використана протягом звітногоперіоду.

21.5. Невикористана сума забезпечення, що сторнована у звіт&ному періоді.

21.6. Сума очікуваного відшкодування витрат іншою сторо&ною, що врахована при оцінці забезпечення.

22. За кожним видом непередбачених зобов’язань наводитьсятака інформація:

22.1. Стислий опис зобов’язання та його сума.

22.2. Невизначеність щодо суми або строку погашення.

22.3. Сума очікуваного погашення зобов’язання іншою сто&роною.

Начальник Управління методології

бухгалтерського обліку В. М. Пархоменко

МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

НАКАЗ

№ 91 від 26.04.2000

м. Київ

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

17 травня 2000 р. за № 284/4505

Про затвердження Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 12 “Фінансові інвестиції”

(Із змінами, внесеними згідно з Наказом

Міністерства фінансів № 304 від 30.11.2000

№ 989 від 25.11.2002

№ 363 від 23.05.2003)

На виконання Програми реформування системи бухгалтерсь& кого обліку із застосуванням міжнародних стандартів, затвер& дженої постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 1998 р. № 1706, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Положення (стандарт) бухгалтерського обліку12 “Фінансові інвестиції” (далі — Положення (стандарт) 12), схвалене Методологічною радою з бухгалтерського обліку при Міністерстві фінансів України, що додається.

2. Установити, що:

2.1. Положення (стандарт) 12 набуває чинності з 1 липня2000 року.

2.2. Інші нормативні акти Міністерства фінансів України збухгалтерського обліку діють у частині, що не суперечить Поло& женню (стандарту) 12.

Заступник міністра В. В. Регурецький

Затверджено

Наказ Міністерства фінансів України

26.04.2000 № 91

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

17 травня 2000 р. за № 284/4505

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 12

“Фінансові інвестиції”

Загальні положення

1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 12 “Фінан&сові інвестиції” (далі — Положення (стандарт) 12) визначає ме& тодологічні засади формування в бухгалтерському обліку інфор& мації про фінансові інвестиції, операції із спільної діяльності та її розкриття у фінансовій звітності. (Пункт 1 із змінами, внесе& ними згідно з Наказом Мінфіну № 989 від 10.12.2002.)

2. Норми Положення (стандарту) 12 застосовуються підпри&ємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі — підприємства) незалежно від форм власності (крім бюджетних установ).

3. Терміни, що наведені в положеннях (стандартах) бухгал&терського обліку, мають таке значення:

Амортизована собівартість фінансової інвестиції— собівар& тість фінансової інвестиції з урахуванням часткового її списання внаслідок зменшення корисності, яка збільшена (зменшена) на суму накопиченої амортизації дисконту (премії).

Ефективна ставка відсотка— ставка відсотка, що визнача& ється діленням суми річного відсотка та дисконту (або різниці річного відсотка та премії) на середню величину собівартості ін& вестиції (або зобов’язання) та вартості її погашення.

Контрольні учасники— учасники спільної діяльності зі ство& ренням юридичної особи (спільного підприємства), які здійсню& ють контроль за її діяльністю.

Метод ефективної ставки відсотка— метод нарахування амортизації дисконту або премії, за яким сума амортизації ви& значається як різниця між доходом за фіксованою ставкою від&

сотка і добутком ефективної ставки та амортизованої вартості на початок періоду, за який нараховується відсоток.

Ринкова вартість фінансової інвестиції— сума, яку можна отримати від продажу фінансової інвестиції на активному ринку.

Спільна діяльність— господарська діяльність зі створенням або без створення юридичної особи, яка є об’єктом спільного контролю двох або більше сторін відповідно до письмової угоди між ними.

Спільний контроль— розподіл контролю за господарською діяльністю відповідно до угоди про ведення спільної діяльності.

Суттєвий вплив— повноваження брати участь у прийнятті рішень з фінансової, господарської та комерційної політики об’& єкта інвестування без здійснення контролю цієї політики. Свід& ченням суттєвого впливу, зокрема, можуть бути:

1) володіння двадцятьма або більше відсотками акцій (статут&ного капіталу) підприємства;

2) представництво в раді директорів або аналогічному керів&ному органі підприємства;

3) участь у прийнятті рішень;

4) взаємообмін управлінським персоналом;

5) забезпечення підприємства необхідною техніко&економіч&ною інформацією.

(Абзац дев’ятий пункту 3 із змінами, внесеними згідно з № 363 від 23.05.2003.)

Первісна оцінка фінансових інвестицій

4. Фінансові інвестиції первісно оцінюються та відобража&ються у бухгалтерському обліку за собівартістю. Собівартість фінансової інвестиції складається з ціни її придбання, комісій& них винагород, мита, податків, зборів, обов’язкових платежів та інших витрат, безпосередньо пов’язаних з придбанням фінан& сової інвестиції.

5. Якщо придбання фінансової інвестиції здійснюється шля&хом обміну на цінні папери власної емісії, то собівартість фінан& сової інвестиції визначається за справедливою вартістю переда& них цінних паперів.

6. Якщо придбання фінансової інвестиції здійснюється шля&хом обміну на інші активи, то її собівартість визначається за справедливою вартістю цих активів.

7. Дивіденди, відсотки, роялті та рента, що підлягають отри&манню за фінансовими інвестиціями, відображаються як фінан& совий дохід інвестора, крім випадків, коли такі надходження не відповідають критеріям визнання доходу, встановленим Поло& женням (стандартом) бухгалтерського обліку 15 “Дохід”, затвер& дженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопа& да 1999 року № 290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції Укра& їни 14 грудня 1999 року за № 860/4153.

Оцінка фінансових інвестицій на дату балансу

8. Фінансові інвестиції (крім інвестицій, що утримуються під&приємством до їх погашення або обліковуються за методом учас& ті в капіталі) на дату балансу відображаються за справедливою вартістю.

Сума збільшення або зменшення балансової вартості фінансо& вих інвестицій на дату балансу (крім інвестицій, що облікову& ються за методом участі в капіталі) відображається у складі ін& ших доходів або інших витрат відповідно.

(Абзац другий пункту 8 із змінами, внесеними згідно з Нака& зами Мінфіну № 304 від 30.11.2000, № 989 від 10.12.2002.)

9. Фінансові інвестиції, справедливу вартість яких достовірновизначити неможливо, відображаються на дату балансу за їх собівартістю з урахуванням зменшення корисності інвестиції.

Втрати від зменшення корисності фінансових інвестицій відо& бражаються у складі інших витрат з одночасним зменшенням балансової вартості фінансових інвестицій.

10. Фінансові інвестиції, що утримуються підприємством доїх погашення, відображаються на дату балансу за амортизова& ною собівартістю фінансових інвестицій.

Різниця між собівартістю та вартістю погашення фінансових інвестицій (дисконт або премія при придбанні) амортизується інвестором протягом періоду з дати придбання до дати їх пога& шення за методом ефективної ставки відсотка.

Приклад визначення суми амортизації дисконту, премії та амортизованої собівартості фінансових інвестицій за методом ефек& тивної ставки відсотка наведено в додатку 1 до Положення (стан& дарту) 12.

Сума амортизації дисконту або премії нараховується одночас& но з нарахуванням відсотка (доходу від фінансових інвестицій),

що підлягає отриманню, та відображається у складі інших фі& нансових доходів або інших фінансових витрат з одночасним збільшенням або зменшенням балансової вартості фінансових інвестицій відповідно.

11. Фінансові інвестиції в асоційовані і дочірні підприємствата в спільну діяльність зі створенням юридичної особи (спільно& го підприємства) на дату балансу відображаються за вартістю, що визначена за методом участі в капіталі, крім випадків, наве& дених у пунктах 17 і 22 Положення (стандарту) 12.

12. Фінансові інвестиції, що обліковуються за методом участів капіталі, на дату балансу відображаються за вартістю, що визначається з урахуванням зміни загальної величини власного капіталу об’єкта інвестування, крім тих, що є результатом опе& рацій між інвестором і об’єктом інвестування.

(Абзац перший пункту 12 із змінами, внесеними згідно з На& казом Мінфіну № 304 від 30.11.2000.)

Балансова вартість фінансових інвестицій збільшується (змен& шується) на суму, що є часткою інвестора в чистому прибутку (збитку) об’єкта інвестування за звітний період, із включенням цієї суми до складу доходу (втрат) від участі в капіталі. Одно& часно балансова вартість фінансових інвестицій зменшується на суму визнаних дивідендів від об’єкта інвестування.

Балансова вартість фінансових інвестицій збільшується (змен& шується) на частку інвестора в сумі зміни загальної величини власного капіталу об’єкта інвестування за звітний період (крім змін за рахунок чистого прибутку (збитку) із включенням (ви& ключенням) цієї суми до іншого додаткового капіталу інвестора або до додаткового вкладеного капіталу (якщо зміна величини власного капіталу об’єкта інвестування виникла внаслідок роз& міщення (викупу) акцій (часток), що привело до виникнення (зменшення) емісійного доходу об’єкта інвестування). Якщо сума зменшення частки капіталу інвестора в сумі зміни загальної ве& личини власного капіталу об’єкта інвестування (крім змін за рахунок чистого збитку) більше іншого додаткового капіталу або додаткового вкладеного капіталу інвестора (якщо зменшен& ня величини власного капіталу об’єкта інвестування виникло внаслідок викупу акцій (часток), що призвело до зменшення емісійного доходу об’єкта інвестування), то на таку різницю змен& шується (збільшується) нерозподілений прибуток (непокритий

збиток). (Абзац третій пункту 12 в редакції Наказу Мінфіну № 304 від 30.11.2000.)

Балансова вартість інвестицій в асоційоване підприємство змен& шується на суму зменшення корисності інвестиції та зменшуєть& ся (збільшується) на суму амортизації різниці між собівартістю фінансової інвестиції в асоційоване підприємство і часткою інвес& тора в балансовій вартості придбаних ідентифікованих активів і зобов’язань на дату придбання. Амортизація суми такої різниці здійснюється у порядку, визначеному Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 19 “Об’єднання підприємств”. (Пункт 12 доповнено абзацом четвертим згідно з Наказом Мінфіну № 989 від 10.12.2002.)

Зменшення балансової вартості фінансових інвестицій відо& бражається в бухгалтерському обліку тільки на суму, що не призводить до від’ємного значення вартості фінансових інвести& цій. Фінансові інвестиції, що внаслідок зменшення їх балансової вартості досягають нульової вартості, відображаються в бухгал& терському обліку у складі фінансових інвестицій за нульовою вартістю.

13. Якщо інвестор (контрольний учасник, інвестор асоційова& ного підприємства) вносить або продає активи спільному, асоці& йованому підприємству відповідно і передає значні ризики та вигоди, пов’язані з їх володінням, то у складі фінансових ре& зультатів звітного періоду відображається лише та частина при& бутку (збитку), яка припадає на частку інших інвесторів спіль& ного, асоційованого підприємства відповідно.

Сума прибутку (збитку) від внеску або продажу спільному, асоційованому підприємству активів, що припадає на частку ін& вестора, включається до складу доходів (витрат) майбутніх пері& одів з визнанням їх прибутком (збитком) інвестора лише після продажу спільним, асоційованим підприємством цього активу іншим особам або в періодах амортизації одержаних чи придба& них необоротних активів. Цей актив вважається проданим спіль& ним, асоційованим підприємством у межах кількості й вартості подібних активів, реалізованих ним після його одержання. (Абзац другий пункту 13 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мін& фіну № 304 від 30.11.2000.)

Інвестор спільного, асоційованого підприємства відображає всю суму отриманих збитків, якщо внесок або продаж свідчить про

зменшення чистої вартості реалізації оборотних активів або зни& ження корисності необоротних активів. (Пункт 13 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну № 989 від 10.12.2002.)

14. Якщо інвестор (контрольний учасник, асоційоване під&приємство) придбав активи відповідно в спільного, асоційовано& го підприємства, то сума прибутку (збитку) об’єкта інвестування від цієї операції, що припадає на частку інвестора, відображаєть& ся лише після перепродажу цих активів іншим особам або в періодах амортизації придбаних необоротних активів. Збитки, які виникли внаслідок зменшення чистої вартості реалізації обо& ротних активів або зниження корисності необоротних активів, відображаються повністю в період здійснення операції. (Пункт 14 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну № 989 від 10.12.2002.)

15. Оцінка та облік фінансових інвестицій здійснюються закожною фінансовою інвестицією.

Приклад обліку фінансових інвестицій за методом участі в капіталі наведено в додатку 2 до Положення (стандарту) 12.

Облік фінансових інвестицій в асоційовані й дочірні підприємства

16. Фінансові інвестиції в асоційовані й дочірні підприємстваобліковуються за методом участі в капіталі, крім випадків, наве& дених у пункті 17 Положення (стандарту) 12. (Пункт 16 із змі& нами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну № 304 від 30.11.2000.)

17. Фінансові інвестиції в асоційовані й дочірні підприємствав бухгалтерському обліку відображаються в порядку, наведено& му у пунктах 8 і 9 Положення (стандарту) 12, якщо:

а) фінансові інвестиції придбані та утримуються виключно

для продажу протягом дванадцяти місяців з дати придбання;

б) асоційоване або дочірнє підприємство ведуть діяльність в умовах, які обмежують його здатність передавати кошти інвес& тору протягом періоду, що перевищує дванадцять місяців.

18. Фінансові інвестиції обліковуються за методом участі вкапіталі на останній день місяця, в якому об’єкт інвестування відповідає визначенню асоційованого або дочірнього підприєм& ства. Застосування методу участі в капіталі для обліку фінансо& вих інвестицій припиняється з останнього дня місяця, в якому

об’єкт інвестування не відповідає критеріям асоційованого або дочірнього підприємства.

Облік спільної діяльності

(Назва розділу із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфі& ну № 989 від 10.12.2002.)

19. Кожний учасник спільної діяльності без створення юри&дичної особи відображає у своїх облікових реєстрах (на окремих рахунках аналітичного обліку) і у фінансовій звітності:

а) активи, задіяні у спільній діяльності, які він контролює,

або свою частку у спільно контрольованих активах;

б) зобов’язання, які він узяв для провадження цієї діяльності;

в) свою частку в будь&яких зобов’язаннях, узятих разом з

іншими учасниками щодо цієї діяльності;

г) дохід або витрати, набуті в процесі спільної діяльності.

Активи, задіяні в спільній діяльності без створення юридич& ної особи, не відображаються фінансовими інвестиціями учасни& ків такої діяльності. (Пункт 19 доповнено абзацом другим згідно з Наказом Мінфіну № 989 від 10.12.2002.)

20. Частка учасника спільної діяльності без створення юри&дичної особи в спільно контрольованих активах відображається в бухгалтерському обліку цього учасника у складі відповідних активів.

21. Фінансові інвестиції у спільну діяльність із створеннямюридичної особи (спільного підприємства) його учасниками облі& ковуються за методом участі в капіталі на останній день місяця, в якому вони стали контрольними, крім випадків, наведених у пункті 22 Положення (стандарту) 12. Усі інші учасники спіль& ної діяльності відображають фінансові інвестиції у спільну діяль& ність згідно з порядком, викладеним у пунктах 8 і 9 Положення (стандарту) 12.

22. Фінансові інвестиції у спільну діяльність із створеннямюридичної особи контрольними учасниками відображаються згідно з порядком, наведеним у пунктах 8 і 9 Положення (стандарту) 12, якщо:

а) фінансові інвестиції у спільну діяльність придбані й утри& муються виключно з метою їх подальшого продажу протягом дванадцяти місяців;

б) спільне підприємство веде свою діяльність в умовах, які обмежують його здатність передавати кошти учаснику спільного підприємства протягом періоду, що перевищує дванадцять міся& ців.

23. Контрольний учасник спільного підприємства припиняєоблік фінансових інвестицій за методом участі в капіталі з остан& нього дня місяця, в якому він перестає здійснювати спільний контроль за спільним підприємством або суттєво впливати на його діяльність. (Пункту 23 із змінами, внесеними згідно з № 363 від 23.05.2003.)

Розкриття інформації про фінансові інвестиції у примітках до фінансової звітності

24. У примітках до фінансової звітності наводиться така ін&формація:

24.1. Балансова вартість фінансових інвестицій, що включенідо складу статті балансу “Довгострокові фінансові інвестиції, які обліковуються за методом участі в капіталі інших підпри& ємств”, за такими видами:

24.1.1. Фінансові інвестиції в асоційовані підприємства.

24.1.2. Фінансові інвестиції в дочірні підприємства.

24.1.3. Фінансові інвестиції у спільну діяльність із створен&ням юридичної особи (спільного підприємства).

24.2. Фінансові інвестиції, що включені до складу статей ба&лансу “Інші довгострокові фінансові інвестиції” та “Поточні фі& нансові інвестиції” за собівартістю, за справедливою вартістю, за амортизованою собівартістю.

24.3. Підстави для визначення справедливої вартості фінан&сових інвестицій.

24.4. Доходи та втрати від змін справедливої вартості фінан&сових інвестицій за звітний період.

24.5. Перелік провідних асоційованих, дочірніх і спільних під&приємств із зазначенням частки в капіталі та методів оцінки, що використовуються для обліку таких фінансових інвестицій.

25. Контрольний учасник спільного підприємства у приміт&ках до фінансової звітності також наводить (розкриває) таку інформацію:

25.1. Загальна сума зобов’язань щодо його часток у спільнихпідприємствах.

25.2. Cума зобов’язань інвестиційного характеру щодо йогочасток у спільних підприємствах та його частки в зобов’язан& нях, які він взяв разом з іншими учасниками.

25.3. Сума своєї частки в зобов’язаннях інвестиційного харак&теру спільних підприємств.

Начальник Управління методології бухгалтерського обліку

у виробничій сфері В. М. Пархоменко

Додаток 1

до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 12

“Фінансові інвестиції”

Приклади визначення суми амортизації дисконту, премії та амортизованої собівартості фінансових інвестицій за методом ефек& тивної ставки відсотка.

Приклад 1

Підприємство 3 січня 2000 року придбало облігації номіналь& ною вартістю 50000 грн. за 46282 грн, тобто дисконт становив 3718 грн (50000 – 46282).

Фіксована ставка відсотка за облігацією встановлена 9 % річних.

Дата погашення облігації відбудеться через 5 років. Виплата відсотка здійснюється щорічно в кінці року, його номінальна сума становить 4500 грн

(50000 × 9 %).

Ефективна ставка відсотка дорівнює:

11%.

Розрахунок амортизації дисконту за інвестиціями в облігації

Дата

Номіналь&

Сума відсотка

Сума амор&

Амортизова&

на сума

за ефективною

тизації дис&

на собівар&

відсотка,

ставкою,

конту, грн.

тість інвес&

грн.

грн.*

(гр. 3 – гр. 2)

тиції, грн.**

03.01.2000

46282

31.12.2000

4500

5091

591

46873

31.12.2001

4500

5156

656

47529

31.12.2002

4500

5228

728

48257

31.12.2003

4500

5308

808

49065

31.12.2004

4500

5435

935

50000

Приклад 2

Облігації номінальною вартістю 50000 грн придбані 3 січня 2000 року за 52019 грн, тобто премія становила 2019 грн (52019 – 50000). Фіксована ставка відсотка за облігаціями вста& новлена 9 % річних. Погашення облігації відбудеться через 5 ро& ків. Виплата відсотка здійснюється щорічно в кінці року, його номінальна сума становить 4500 грн (50000 × 9 %). Ефективна ставка відсотка дорівнює:

= 8%.

Розрахунок амортизації премії за інвестиціями в облігації

Дата

Номіналь&

Сума відсотка

Сума амор&

Амортизова&

на сума

за ефективною

тизації

на собівар&

відсотка,

ставкою,

премії, грн.

тість інвес&

грн.

грн.*

(гр. 2 – гр. 3)

тиції, грн.***

03.01.2000

52019

31.12.2000

4500

4161

339

51680

31.12.2001

4500

4134

365

51314

31.12.2002

4500

4105

395

50919

31.12.2003

4500

4073

426

50492

31.12.2004

4500

4008

492

50000

* Визначається як добуток вартості інвестицій на попередню дату та ефективної ставки відсотка.

** Визначається додаванням вартості інвестицій на попередню дату і суми амортизації дисконту за звітний період.

*** Визначається як різниця між вартістю інвестицій на попе& редню дату і сумою амортизації премії за звітний період.

Додаток 2

до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 12

“Фінансові інвестиції”

Приклад обліку фінансових інвестицій за методом участі в капіталі.

Підприємство А 3 січня 2000 року придбало частку (40 %) у власному капіталі підприємства Б за 668 тис. грн. Підприємство А веде облік інвестиції в асоційоване підприємство Б за методом участі в капіталі.

Статті власного

На

На

Зміни

капіталу асоційованого

01.01.2000

31.12.2000

у власному

підприємства Б

капіталі

Статутний капітал

1000

1000

Резервний капітал

250

250

Додатковий капітал

300

360*

60

Нерозподілений прибуток

120

180**

60

РАЗОМ

1670

1790

120

* Зростання додаткового капіталу обумовлено дооцінкою необо& ротних активів.

** У складі нерозподіленого прибутку на 31.12.2000 прибуток від реалізації товарів підприємству А становить 10 тис. грн. Прид& бані підприємством А товари у 2000 році не реалізовані.

Чистий прибуток за 2000 рік асоційованого підприємства стано& вить 110 тис. грн, сума нарахованих дивідендів — 50 тис. грн.

Вартість фінансової інвестиції підприємства А в асоційоване підприємство Б, яка відображається в обліку за методом участі в капіталі, становитиме 712 тис. грн.

Показники

Сума, тис. грн.

Кореспонденція рахунків

Дебет

Кредит

Балансова вартість

668

141 Інвестиції

х

інвестиції на 01.01.2000

пов’язаним сто& ронам за методом обліку участі в капіталі

Частка інвестора в чис&

40

141 Інвестиції

721 Дохід від

тому прибутку за 2000 рік

пов’язаним сторо&

інвестицій в асо&

(110 – 10) × 40 %

нам за методом

ційовані підпри&

обліку участі в капіталі

ємства

Частка інвестора

20

373 Розрахунки

141 Інвестиції

в дивідендах (50 × 40 %)

за нарахованими

пов’язаним сто&

доходами

ронам за методом обліку участі в капіталі

Частка інвестора в сумі

24

141 Інвестиції

423 Дооцінка

збільшення додаткового

пов’язаним сто&

активів

капіталу (60 × 40 %)

ронам за методом обліку участі в капіталі

Балансова вартість

712

141 Інвестиції

х

інвестиції на 31.12.2000

пов’язаним сто& ронам за методом обліку участі в капіталі

МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

НАКАЗ

№ 559 від 30.11.2001

м. Київ

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

19 грудня 2001 р. за № 1050/6241

Про затвердження Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 13 “Фінансові інструменти”

(Із змінами, внесеними згідно з Наказом

Міністерства фінансів № 363 від 23.05.2003)

На виконання Програми реформування системи бухгалтерсь& кого обліку із застосуванням міжнародних стандартів, затвердже& ної постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 1998 року № 1706, і відповідно до статей 1 і 6 Закону України “Про бух& галтерський облік та фінансову звітність в Україні” (996–14)

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити схвалене Методологічною радою з бухгалтер&ського обліку Міністерства фінансів України Положення (стан& дарт) бухгалтерського обліку 13 “Фінансові інструменти”, що додається.

2. Установити, що Положення (стандарт) бухгалтерськогообліку 13 “Фінансові інструменти” набуває чинності з 1 січня 2002 року.

Міністр І. Мітюков

Затверджено

Наказ Міністерства фінансів України

30.11.2001 № 559

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

19 грудня 2001 р. за № 1050/6241

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 13

“Фінансові інструменти”

Загальні положення

1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 13 “Фінан&сові інструменти” (далі — Положення (стандарт) 13) визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку ін& формації про фінансові інструменти та її розкриття у фінансовій звітності.

2. Норми Положення (стандарту) 13 застосовуються підпри&ємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі — підприємства) незалежно від форм власності (крім бюджетних установ).

3. Норми Положення (стандарту) 13 не поширюються на:

3.1. Фінансові інвестиції в асоційовані, спільні та дочірні під&приємства.

3.2. Активи і зобов’язання роботодавців щодо програм пенсій&ного забезпечення.

3.3. Права і зобов’язання за договорами страхування (крімпохідних інструментів у страхових контрактах).

3.4. Права і зобов’язання щодо оренди (крім похідних інстру&ментів, передбачених орендною угодою).

3.5. Угоди, що передбачають платежі, виходячи з кліматич&них, геологічних та інших фізичних змін навколишнього середо& вища.

3.6. Угоди про фінансові гарантії, крім угод, які передбачаютьвиплату внаслідок змін відсоткової ставки, курсу цінних папе& рів, індексу цін, кредитного рейтингу (індексу), валютного курсу або інших змінних, що є базисними.

3.7. Угоди про непередбачене відшкодування при об’єднанніпідприємств.

4. Терміни, що використано в положеннях (стандартах) бух&галтерського обліку, мають такі значення:

Валютний ризик— імовірність того, що вартість фінансового інструмента буде змінюватися внаслідок змін валютного курсу.

Відсотковий ризик— імовірність того, що вартість фінансового інструмента буде змінюватися внаслідок змін відсоткових ставок.

Дебіторська заборгованість, не призначена для перепродажу— дебіторська заборгованість, що виникає внаслідок надання коштів, продажу інших активів, робіт, послуг безпосередньо боржникові та не є фінансовим активом, призначеним для перепродажу.

Інструмент власного капіталу— контракт, який підтвер& джує право на частину в активах підприємства, що залишається після вирахування сум за всіма його зобов’язаннями.

Інструмент хеджування— похідний фінансовий інструмент, фінансовий актив або фінансове зобов’язання, справедлива вар& тість яких і грошові потоки від яких, як очікується, компенсу& ватимуть зміни справедливої вартості або потоку грошових кош& тів об’єкта хеджування.

Коефіцієнт ефективності хеджування— частка від ділення відповідно зміни справедливої вартості або грошових потоків об’єк& та хеджування на зміну справедливої вартості або грошового потоку від інструмента хеджування.

(Абзац сьомий пункту 4 в редакції Наказу Міністерства фі& нансів № 363 від 23.05.2003.)

Кредитний ризик— імовірність втрат однієї зі сторін&укла& дачів контракту про придбання фінансового інструмента внаслі& док невиконання зобов’язання іншою стороною.

Об’єкт хеджування— актив, зобов’язання або майбутня опе& рація, що створюють для підприємства ризик зміни справедливої вартості цих активів і зобов’язань або зміни грошових потоків, пов’язаних з майбутньою операцією.

Похідний фінансовий інструмент— фінансовий інструмент: розрахунки за яким провадитимуться у майбутньому; вартість якого змінюється внаслідок змін відсоткової ставки, курсу цін& них паперів, валютного курсу, індексу цін, кредитного рейтингу (індексу) або інших змінних, що є базисними; який не потребує початкових інвестицій. Ризик грошового потоку — імовірність зміни величини майбутнього грошового потоку, пов’язаного з монетарним фінансовим інструментом.

Ризик ліквідності— імовірність втрат внаслідок неспромож& ності виконати свої зобов’язання у зв’язку з неможливістю реа& лізувати фінансові активи за справедливою вартістю.

Ринковий ризик— імовірність того, що вартість фінансового інструмента буде змінюватися внаслідок змін ринкових цін неза& лежно від того, чи спричинені ці зміни факторами, які прита& манні конкретному типу цінних паперів чи їх емітенту, або фак& торами, які впливають на вартість всіх цінних паперів в обігу на ринку.

Складний фінансовий інструмент— фінансовий інструмент, що містить компонент фінансового зобов’язання і компонент ін& струмента власного капіталу.

Твердий контракт— контракт у письмовій формі, що перед& бачає обмін визначеної кількості ресурсів за встановленою ціною на конкретну майбутню дату (дати), має визначений строк вико& нання, не містить відкладальних або скасувальних умов, не може бути розірваний і змінений в односторонньому порядку, та пе& редбачає забезпечення виконання контракту.

Фінансовий актив— це:

а) грошові кошти та їх еквіваленти;

б) контракт, що надає право отримати грошові кошти або

інший фінансовий актив від іншого підприємства;

в) контракт, що надає право обмінятися фінансовими інстру& ментами з іншим підприємством на потенційно вигідних умовах;

г) інструмент власного капіталу іншого підприємства.

Фінансовий актив, призначений для перепродажу— фінансо& вий актив, придбаний з метою подальшого продажу для отри& мання прибутку від короткотермінових змін його ціни та/або винагороди посередника.

Фінансова гарантія— передбачене контрактом право позико& давця отримувати грошові кошти від гаранта і відповідно зобо& в’язання гаранта сплатити грошові кошти позикодавцеві, якщо позичальник не виконає своїх зобов’язань.

Фінансове зобов’язання— контрактне зобов’язання:

а) передати грошові кошти або інший фінансовий актив ін&

шому підприємству;

б) обмінятися фінансовими інструментами з іншим підпри& ємством на потенційно невигідних умовах.

Фінансове зобов’язання, призначене для перепродажу— фі& нансове зобов’язання, що виникає внаслідок випуску фінансово& го інструмента з метою подальшого продажу для отримання при& бутку від короткотермінових коливань його ціни та/або винаго& роди посередника.

Фінансовий інструмент— контракт, який одночасно приво& дить до виникнення (збільшення) фінансового активу в одного підприємства і фінансового зобов’язання або інструмента влас& ного капіталу в іншого.

Хеджування— застосування одного чи декількох інструмен& тів хеджування з метою повної чи часткової компенсації змін справедливої вартості об’єкта хеджування або пов’язаного з ним грошового потоку.

Ціновий ризик— імовірність цінових змін внаслідок валют& ного, відсоткового та ринкового ризиків.

Хеджування справедливої вартості— хеджування змін спра& ведливої вартості визнаного активу чи зобов’язання або іденти& фікованої частини такого активу чи зобов’язання, яка відно& ситься до конкретного ризику і впливатиме на чистий прибуток (збиток). (Пункт 4 доповнено абзацом двадцять четвертим згід& но з Наказом Міністерства фінансів № 363 від 23.05.2003.)

Хеджування грошових потоків— хеджування зміни грошо& вих потоків щодо ризику, пов’язаного з визнаним активом чи зобов’язанням або з прогнозованою операцією, що впливатиме на чистий прибуток (збиток). (Пункт 4 доповнено абзацом два& дцять п’ятим згідно з Наказом Міністерства фінансів № 363 від

23.05.2003.)

Хеджування фінансових інвестицій у господарські одиниці за межами України— хеджування зміни вартості активів та зобов’я& зань господарської одиниці за межами України внаслідок зміни валютних курсів. (Пункт 4 доповнено абзацом двадцять шостим згідно з Наказом Міністерства фінансів № 363 від 23.05.2003.)

Класифікація фінансових інструментів

5. Фінансові інструменти в бухгалтерському обліку поділя&ються на фінансові активи, фінансові зобов’язання, інструменти власного капіталу і похідні фінансові інструменти.

6. Фінансові активи включають:

• грошові кошти, не обмежені для використання, та їх еквіва& ленти;

• дебіторську заборгованість, не призначену для перепродажу;

• фінансові інвестиції, що утримуються до погашення; • фінансові активи, призначені для перепродажу; • інші фінансові активи.

7. Фінансові зобов’язання включають фінансові зобов’язання,призначені для перепродажу, та інші фінансові зобов’язання.

8. До інструментів власного капіталу належать прості акції,частки та інші види власного капіталу.

9. Похідні фінансові інструменти включають ф’ючерсні контрак&ти, форвардні контракти та інші похідні фінансові інструменти.

Визнання фінансових інструментів

10. Фінансовий актив або фінансове зобов’язання відобража&ється у балансі, якщо підприємство є стороною&укладачем угоди щодо фінансового інструмента.

11. Безумовні права вимоги і зобов’язання визнаються фінан&совими активами і фінансовими зобов’язаннями, якщо за умова& ми контракту підприємство має право на отримання грошових коштів або бере на себе зобов’язання сплатити грошові кошти.

12. Фінансові активи або фінансові зобов’язання, що вини&кають внаслідок твердих контрактів на придбання або продаж ресурсів (робіт, послуг), відображаються в балансі після виник& нення права на отримання активу або зобов’язання на його пе& редачу.

13. Форвардний контракт визнається фінансовим активом абофінансовим зобов’язанням на дату виникнення зобов’язання щодо придбання або продажу предмета контракту.

14. Опціони визнаються фінансовими активами або фінансо&вими зобов’язаннями у разі укладення контракту між покупцем і продавцем.

15. Фінансові активи, придбані в результаті систематичнихоперацій, визнаються на дату укладення контракту або на дату його виконання. При цьому обраний підприємством метод ви& знання має застосовуватися послідовно до кожного виду фінан& сових активів. Якщо підприємство визнає фінансовий актив та пов’язане з ним фінансове зобов’язання на дату укладення кон&

тракту, то відсотки нараховуються з дати виконання контракту, коли переходить право власності.

Продаж фінансових активів у результаті систематичних опе& рацій визнається на дату виконання контракту.

16. У разі визнання фінансового активу на дату виконанняконтракту зміни справедливої вартості такого активу в період між датою укладення контракту і датою його виконання визна& ються іншими витратами або іншими доходами, крім фінансо& вих активів, які обліковуються за фактичною або амортизова& ною собівартістю, та активів, які є інструментом хеджування. (Пункт 16 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів № 363 від 23.05.2003.)

17. Підприємство списує фінансовий актив з балансу, якщовоно втрачає контроль за цим фінансовим активом або його час& тиною. Ознакою втрати контролю є повне виконання контракту, закінчення терміну прав вимоги або відмови від прав за цим контрактом. (Абзац перший пункту 17 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів № 363 від 23.05.2003.)

18. Якщо при передачі фінансового активу іншому підприєм&ству контроль не втрачається, то така операція відображається як позика під забезпечення, а право підприємства, яке передало актив, на його викуп не вважається похідним фінансовим ін& струментом.

Підприємство, яке передало фінансовий актив, не втрачає кон& тролю за ним і не списує його з балансу, якщо підприємство:

а) має право викупити цей фінансовий актив, крім випадків, коли цей актив вільно обертається на ринку або коли на момент викупу викупна ціна дорівнює справедливій вартості цього активу; б) має право і зобов’язане викупити або погасити переданий фінансовий актив на умовах, які забезпечують його одержувачу дохід кредитора від фінансових активів, отриманих в обмін на переданий фінансовий актив. При цьому дохід кредитора не по& винен суттєво (більш ніж на 10 відсотків) відрізнятись від того, який він міг би отримати за позикою підприємству, що передало актив, повністю забезпечену переданим активом;

в) зберігає за собою значну частину ризиків і вигід від права власності на переданий фінансовий актив, який не обертається вільно на ринку, шляхом свопу на сукупний річний дохід з отри& мувачем цього активу або безумовного опціону на продаж. В

останньому випадку утримувачем опціону є підприємство, яке отримало актив.

(Пункт 18 виключено на підставі Наказу Міністерства фінан& сів № 363 від 23.05.2003.)

19. Балансова вартість реалізованої частини фінансового ак&тиву розподіляється між реалізованою і нереалізованою частина& ми фінансового активу пропорційно справедливій вартості час& тин фінансового активу на дату продажу. Фінансовий результат визнається як різниця між виручкою від реалізації частини фі& нансового активу та її справедливою вартістю.

Якщо справедливу вартість нереалізованої частини фінансо& вого активу визначити достовірно неможливо, то її балансова вартість визнається нульовою, а фінансовий результат обчислю& ється як різниця між виручкою від реалізації частини фінансово& го активу та балансовою вартістю всього активу.

20. Якщо підприємство передає контроль за фінансовим ак&тивом, але завдяки цьому створює новий фінансовий актив або бере на себе нове фінансове зобов’язання, то водночас із списан& ням з балансу фінансового активу воно зараховує на свій баланс новий фінансовий актив або нове фінансове зобов’язання за спра& ведливою вартістю. Фінансовий результат від такої операції ви& значається як різниця між виручкою і балансовою вартістю пе& реданого фінансового активу, збільшена на справедливу вартість узятого на себе фінансового зобов’язання та зменшена на спра& ведливу вартість нового фінансового активу.

Якщо справедливу вартість нового фінансового активу або нового фінансового зобов’язання достовірно визначити немож& ливо, то:

• первісна вартість нового фінансового активу визнається нульо& вою, а фінансовий результат визначається як різниця між виручкою і балансовою вартістю списаного фінансового активу; • первісна вартість нового фінансового зобов’язання дорівнює сумі перевищення виручки над балансовою вартістю списано& го активу. У разі необхідності створюється забезпечення від& повідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 “Зобов’язання”, затвердженого наказом Міністерства фінан& сів України від 31 січня 2000 року № 20 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2000 року за № 85/ 4306.

В аналогічному порядку визнається первісна вартість нового фінансового активу і нового фінансового зобов’язання, що утво& рюються внаслідок передачі фінансового зобов’язання або його частини.

21. Фінансова гарантія, яка відповідно до Положення (стан&дарту) 13 визнана зобов’язанням, до закінчення терміну гарантії відображається гарантом за справедливою вартістю або, якщо справедливу вартість достовірно визначити неможливо, за біль& шим з двох значень — первісною вартістю чи сумою забезпечен& ня, створеного відповідно до Положення (стандарту) бухгалтер& ського обліку 11 “Зобов’язання”.

Якщо фінансова гарантія поширюється на кілька статей ба& лансу, то оцінка такої гарантії здійснюється за кожною статтею.

22. Підприємство списує з балансу фінансове зобов’язанняабо його частину після його виконання, анулювання або закін& чення терміну його дії.

23. У разі обміну позичальника з кредитором борговими інст&рументами з різними умовами попередній борг списується з одно& часним визнанням нового боргу. Зміна умов наявного боргового інструмента (незалежно від причини) відображається погашенням попереднього боргу з одночасним визнанням нового боргу. Різниця між балансовою вартістю погашеного або переданого іншій стороні зобов’язання (або його частини) і сплаченою за нього сумою визна& ється іншими доходами або іншими витратами звітного періоду.

24. Інструменти власного капіталу визнаються одночасно звизнанням фінансового активу і фінансового зобов’язання або зі списанням іншого інструмента власного капіталу.

25. Витрати на випуск або придбання інструментів власногокапіталу відображаються зменшенням додаткового вкладеного капіталу, а за його відсутності — зменшенням нерозподіленого прибутку (збільшенням непокритого збитку). До витрат на при& дбання або випуск інструментів власного капіталу включаються лише витрати на оплату послуг сторонніх організацій з опера& цій, результатом яких є збільшення або зменшення величини власного капіталу підприємства.

26. Витрати, пов’язані з випуском складного фінансового ін&струмента, розподіляються емітентом між елементами зобов’я& зань та власного капіталу пропорційно розподілу надходжень від такого випуску.

27. Витрати, пов’язані з кількома операціями з інструмента&ми власного капіталу, розподіляються між цими операціями із застосуванням обґрунтованої бази розподілу (кількість акцій, сума операції тощо), що обирається підприємством та застосовується ним послідовно.

28. Прибуток (збиток) від продажу, випуску або анулюванняінструментів власного капіталу емітент відображає збільшенням (зменшенням) додаткового вкладеного капіталу. Сума переви& щення збитку від продажу, випуску або анулювання випущених інструментів власного капіталу над величиною додаткового вкла& деного капіталу відображається зменшенням нерозподіленого прибутку (збільшенням непокритого збитку).

Оцінка фінансових інструментів

29. Фінансові інструменти первісно оцінюють та відобража&ють за їх фактичною собівартістю, яка складається із справедли& вої вартості активів, зобов’язань або інструментів власного капі& талу, наданих або отриманих в обмін на відповідний фінансовий інструмент, і витрат, які безпосередньо пов’язані з придбанням або вибуттям фінансового інструмента (комісійні, обов’язкові збори та платежі при передачі цінних паперів тощо).

30. На кожну наступну після визнання дату балансу фінансо&ві активи оцінюються за їх справедливою вартістю, крім:

30.1. Дебіторської заборгованості, що не призначена для пе&репродажу.

30.2. Фінансових інвестицій, що утримуються підприємствомдо їх погашення.

30.3. Фінансових активів, справедливу вартість яких немож&ливо достовірно визначити.

30.4. Фінансових інвестицій та інших фінансових активів,щодо яких не застосовується оцінка за справедливою вартістю.

31. На кожну наступну після визнання дату балансу фінансо&ві зобов’язання оцінюються за амортизованою собівартістю, крім фінансових зобов’язань, призначених для перепродажу, і зобо& в’язань за похідними фінансовими інструментами.

Фінансові зобов’язання, призначені для перепродажу, і фі& нансові зобов’язання за похідними фінансовими інструментами (крім зобов’язання за похідним фінансовим інструментом, яке має бути погашеним шляхом передачі пов’язаного з ним інстру&

мента власного капіталу) на кожну наступну після визнання дату балансу оцінюються за справедливою вартістю.

Зобов’язання за похідним фінансовим інструментом, яке має бути погашене шляхом передачі пов’язаного з ним інструмента власного капіталу, справедливу вартість якого на кожну наступ& ну після визнання дату балансу не можна достовірно визначити, оцінюється за собівартістю.

32. Збільшення або зменшення балансової вартості фінансо&вих інструментів, які не є об’єктом хеджування та оцінюються за справедливою вартістю, визнається іншими доходами або ін& шими витратами.

33. Балансова вартість фінансових активів, щодо яких незастосовується оцінка за справедливою вартістю, переглядається щодо можливого зменшення корисності на кожну дату балансу на основі аналізу очікуваних грошових потоків.

Сума втрат від зменшення корисності фінансового активу визна& чається як різниця між його балансовою вартістю та теперішньою вартістю очікуваних грошових потоків, дисконтованих за поточ& ною ринковою ставкою відсотка на подібний фінансовий актив, з визнанням цієї різниці іншими витратами звітного періоду.

34. Фінансовий актив і фінансове зобов’язання згортаються звідображенням в балансі згорнутого сальдо, якщо підприємство має: • юридичне право на залік визнаних сум;

• можливість і намір погасити згорнуте зобов’язання або реалі& зувати активи і погасити зобов’язання одночасно.

Хеджування

35. Облік хеджування справедливої вартості здійснюється уразі наявності всіх таких умов:

35.1. На початку хеджування оформлена документація провідносини хеджування, про цілі управління ризиком, про страте& гію цього виду хеджування. Документацією має бути визначено інструмент хеджування, сутність ризику, що хеджується, та спосіб оцінки ефективності інструмента хеджування.

35.2. Очікується, що значення коефіцієнта ефективності хе&джування буде в межах 0,8–1,25.

35.3. Справедливу вартість або грошові потоки від об’єктахеджування та справедливу вартість інструмента хеджування мож& на достовірно оцінити.

35.4. Існує висока імовірність здійснення прогнозованої опе&рації, яка є об’єктом хеджування грошових потоків.

35.5. На основі постійної оцінки ефективності хеджуванняпротягом звітного періоду встановлено фактичне значення коефі& цієнта ефективності хеджування в межах 0,8–1,25.

36. Зміни балансової вартості об’єкта хеджування (крім хе&джування грошових потоків) внаслідок переоцінки або ризику, що хеджується, визнаються іншими доходами або іншими ви& тратами звітного періоду. (Пункт 36 із змінами, внесеними згід& но з Наказом Міністерства фінансів № 363 від 23.05.2003.)

37. Підприємство припиняє визнання змін балансової вартостізгідно з пунктом 36 Положення (стандарту) 13 за умови, якщо відбулася одна з таких подій:

37.1. Строк дії інструмента хеджування закінчився або цейінструмент було продано чи виконано.

37.2. Хеджування більше не відповідає умовам, наведеним упункті 35 Положення (стандарту) 13.

У цьому разі сума переоцінки балансової вартості фінансового інструмента, за яким нараховуються відсотки та який є об’єк& том хеджування, амортизується з моменту припинення коригу& вання балансової вартості цього інструмента до строку його по& гашення. Сума амортизації визнається іншими доходами або ін& шими витратами відповідних звітних періодів.

38. Облік хеджування грошових потоків здійснюється з ура&хуванням коефіцієнта ефективності хеджування. При значенні коефіцієнта ефективності хеджування грошових потоків у ме& жах 0,8–1,25 зміна балансової вартості об’єкта хеджування ві& дображається з одночасною зміною власного капіталу (в частині переоцінки фінансових інструментів). Якщо значення коефіцієн& тів ефективності хеджування грошових потоків виходять за межі 0,8–1,25, то зміна балансової вартості об’єкта хеджування гро& шових потоків визнається іншими доходами або іншими витра& тами звітного періоду.

39. У разі визнання активу або зобов’язання внаслідок хе&джування твердого контракту або прогнозованої операції сума зміни балансової вартості відповідного об’єкта хеджування гро& шових потоків, що згідно з пунктом 38 Положення (стандарту) 13 відображена у складі власного капіталу (в частині переоцінки фінансових інструментів), приєднується до первісної вартості

визнаних фінансових активів або фінансових зобов’язань з од& ночасним зменшенням власного капіталу (в частині переоцінки фінансових інструментів).

40. Підприємство припиняє визнання змін балансової вартос&ті об’єкта хеджування грошових потоків, якщо:

40.1. Строк дії інструмента хеджування минув або цей інстру&мент було продано чи виконано.

40.2. Хеджування більше не відповідає умовам, наведеним упункті 35 Положення (стандарту) 13.

40.3. Припускається, що прогнозована угода або операція затвердим контрактом не відбудеться. У цьому разі прибутки або збитки від інструмента хеджування, первісно визнані власним капіталом (в частині переоцінки фінансових інструментів), визна& ються іншими доходами або іншими витратами звітного періоду.

41. Хеджування фінансових інвестицій у господарські одиниціза межами України відображається згідно з пунктом 38 Положен& ня (стандарту) 13. Крім того, якщо значення коефіцієнта ефек& тивності хеджування грошових потоків від таких фінансових ін& вестицій виходять за межі 0,8–1,25, то зміна балансової вартості фінансового зобов’язання, що є інструментом хеджування таких грошових потоків, відображається у складі власного капіталу від& повідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 “Вплив змін валютних курсів”, затвердженого наказом Міністер& ства фінансів України від 10 серпня 2000 року № 193 і зареєст& рованого в Міністерстві юстиції України 17 серпня 2000 року за № 515/4736.

Розкриття інформації про фінансові інструменти у примітках до фінансової звітності

42. Для кожного класу фінансових активів, фінансових зобо&в’язань та інструментів власного капіталу підприємство наво& дить інформацію про:

42.1. Види та суму фінансових інструментів, строки та умо&ви, які можуть впливати на їх суму, розподіл у часі та визначе& ність майбутніх грошових потоків.

42.2. Облікову політику, зокрема методи визнання та оцінки.

43. Якщо операції з фінансовими інструментами призводятьдо виникнення цінових, кредитних або інших ризиків, підпри& ємство наводить інформацію про:

43.1. Вартість оголошену, номінальну тощо, на якій розра&ховуються майбутні виплати.

43.2. Дату погашення, закінчення строку дії або виконанняконтракту.

43.3. Опціони, утримані будь&якою стороною&укладачем конт&ракту про фінансовий інструмент, що передбачають дострокове погашення зобов’язань, включаючи період або дату, коли вони можуть бути здійснені, ціну або верхню та нижню межу цін здійснення опціону.

43.4. Опціони, утримані будь&якою стороною&укладачем конт&ракту про фінансовий інструмент, на конвертацію в інший фінан& совий інструмент, інший фінансовий актив або фінансове зобов’я& зання, включаючи період або дату, коли опціон можна здійснити, а також коефіцієнти конвертації або курс обміну.

43.5. Суму та її розподіл за терміном передбачених майбутніхгрошових потоків або виплат, включаючи вартість погашення фінансового інструмента, оголошену ставку або величину відсот& ка, дивіденду або іншого періодичного доходу від фінансового інструмента.

43.6. Суму та опис застави, отриманої або наданої за фінан&совим інструментом.

43.7. Іноземну валюту, у якій надходитимуть або сплачува&тимуться суми за фінансовим інструментом.

43.8. Умови контракту, які в разі їх порушення суттєво змі&нюватимуть терміни або інші умови фінансового інструмента.

44. Щодо окремого фінансового інструмента, який передбаче&но отримати в обмін на інший фінансовий інструмент, наводиться інформація, передбачена підпунктами 43.1–43.7 Положення (стан& дарту) 13.

45. Для кожного класу визнаних і невизнаних фінансовихактивів і фінансових зобов’язань наводиться інформація про на& явність:

45.1. Відсоткового ризику із зазначенням:

45.1.1. Дати перегляду ставки відсотка або дати погашеннязобов’язань за контрактом залежно від того, що настає рані& ше.

45.1.2. Ефективних відсоткових ставок, якщо вони застосо&вуються.

45.2. Кредитного ризику із зазначенням:

45.2.1. Його максимальної суми на дату балансу (без ураху&вання справедливої вартості застави).

45.2.2. Наявності одночасного впливу різних чинників кредит&ного ризику.

46. Для кожного класу визнаних і невизнаних фінансовихактивів і фінансових зобов’язань наводиться інформація про їх справедливу вартість.

Якщо справедливу вартість достовірно визначити неможливо, то про це разом з відомостями про основні характеристики фі& нансового інструмента, які впливають на його справедливу вар& тість, зазначається у примітках до фінансової звітності.

До інформації про справедливу вартість включаються відомо& сті щодо застосованого методу визначення справедливої вартості та суттєвих припущень (про безперервність діяльності, про від& сутність намірів скорочувати обсяги діяльності або здійснювати операції на невигідних умовах тощо), прийнятих при його засто& суванні.

47. Якщо підприємство відображає один або кілька фінансо&вих активів за вартістю, що перевищує їх справедливу вартість, то наводиться інформація про:

47.1. Балансову або справедливу вартість окремих активівабо відповідних груп цих активів;

47.2. Причини, які вплинули на прийняття рішення про від&мову від зниження балансової вартості до справедливої, вклю& чаючи причини впевненості у тому, що балансову вартість буде компенсовано (відшкодовано).

Начальник Управління методології бухгалтерського

обліку у виробничій сфері В. М. Пархоменко

МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

НАКАЗ

№ 181 від 28.07.2000

м. Київ

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

10 серпня 2000 р. за № 487/4708

Про затвердження Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 14 “Оренда”

(Із змінами, внесеними згідно з Наказом

Міністерства фінансів № 304 від 30.11.2000 № 989 від 26.11.2002)

На виконання Програми реформування системи бухгалтерсь> кого обліку із застосуванням міжнародних стандартів, затвердже> ної постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 1998 р. № 1706, та відповідно до статей 1 і 6 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” (996–14)

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Положення (стандарт) бухгалтерського обліку14 “Оренда” (далі — Положення (стандарт) 14), схвалене Мето> дологічною радою з бухгалтерського обліку при Міністерстві фі> нансів України, що додається.

2. Положення (стандарт) 14 набирає чинності з 1 жовтня2000 року.

3. Визнати такими, що з 1 жовтня 2000 року втрачаютьчинність:

• наказ Міністерства фінансів України від 25 липня 1995 року № 128 “Про затвердження Інструкції з бухгалтерського облі> ку орендних операцій”, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 2 серпня 1995 року за № 273/809;

• наказ Міністерства фінансів України від 6 березня 1998 року № 50 “Про внесення змін і доповнень до Інструкції з бухгалтер> ського обліку орендних операцій”, зареєстрований в Міністер> стві юстиції України 23 березня 1998 року за № 186/2626.

Заступник міністра В. В. Регурецький

Затверджено

Наказ Міністерства фінансів України

28.07.2000 № 181

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

10 серпня 2000 р. за № 487/4708

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 14

“Оренда”

Загальні положення

1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 14 “Оренда”(далі — Положення (стандарт) 14) визначає методологічні заса> ди формування у бухгалтерському обліку інформації про оренду необоротних активів та її розкриття у фінансовій звітності.

2. Норми Положення (стандарту) 14 застосовуються підпри> ємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі — підприємства) незалежно від форм власності (крім бюджетних установ).

3. Положення (стандарт) 14 не поширюється на:

1) орендні угоди, пов’язані з розвідкою та використанням природних ресурсів (за винятком оренди земельних ділянок); 2) угоди щодо використання авторських і суміжних прав; 3) угоди щодо оренди цілісних майнових комплексів.

4. Терміни, що використовуються у положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку, мають таке значення:

Гарантована ліквідаційна вартість:

1) для орендаря — частина ліквідаційної вартості, яка гаран> тується до сплати орендарем або пов’язаною з ним стороною;

2) для орендодавця — частина ліквідаційної вартості, яка га> рантується до сплати орендарем або незалежною третьою сторо> ною, здатною за своїм фінансовим станом відповідати за гарантією.

Мінімальні орендні платежі— платежі, що підлягають сплаті орендарем протягом строку оренди (за вирахуванням вартості послуг та податків, що підлягають сплаті орендодавцю, і непе> редбаченої орендної плати), збільшені:

1) для орендаря — на суму його гарантованої ліквідаційноївартості;

2) для орендодавця — на суму його гарантованої ліквідацій> ної вартості.

У разі можливості та наміру орендаря придбати об’єкт оренди за ціною, нижчою за його справедливу вартість на дату придбан> ня, мінімальні орендні платежі складаються з мінімальної орендної плати за весь строк оренди та суми, яку слід сплатити згідно з угодою на придбання об’єкта оренди.

Невідмовна орендна угода— орендна угода, яка може бути розірвана тільки:

1) з дозволу орендодавця;

2) якщо відбулася певна непередбачена подія;

3) у разі укладення орендарем нової угоди про оренду цьогосамого активу або замість нього іншого аналогічного за призна> ченням активу з тим самим орендодавцем.

Негарантована ліквідаційна вартість— частина ліквідаційної вартості об’єкта оренди, отримання якої орендодавцем не забез> печується або гарантується лише пов’язаною з ним стороною.

Непередбачена орендна плата— частина орендної плати, яка не зафіксована конкретною сумою та розраховується із застосу> ванням показників інших, ніж строк оренди (обсяг продажу, рівень використання, індекс інфляції та цін, ринкові ставки від> сотка тощо).

Оренда— угода, за якою орендар набуває права користуван> ня необоротним активом за плату протягом погодженого з орен> додавцем строку.

Операційна оренда— оренда інша, ніж фінансова.

Орендна ставка відсотка— ставка відсотка, за якою теперіш> ня вартість суми мінімальних орендних платежів та негаранто> ваної ліквідаційної вартості дорівнює справедливій вартості об’єкта фінансової оренди на початок строку оренди.

Початок строку оренди— дата, яка настає раніше: дата підписання орендної угоди або дата прийняття сторонами зобо> в’язань щодо основних положень угоди про оренду.

Ставка відсотка на можливі позики орендаря— ставка від> сотка, яку мав би сплачувати орендар за подібну оренду або (якщо цей показник визначити неможливо) ставка відсотка за позиками для придбання подібного активу (на той самий термін та з подібною гарантією) на початку строку оренди.

Строк оренди— період дії невідмовної орендної угоди, а та> кож період продовження цієї угоди, обумовлений на початку строку оренди.

Суборенда— угода про передачу орендарем орендованого ним об’єкта в оренду третій особі.

Фінансова оренда— оренда, що передбачає передачу оренда> рю всіх ризиків та вигод, пов’язаних з правом користування та володіння активом.

Оренда вважається фінансовою за наявності хоча б однієї з наведених нижче ознак:

1) орендар набуває права власності на орендований актив піс> ля закінчення строку оренди;

2) орендар має можливість та намір придбати об’єкт орендиза ціною, нижчою за його справедливу вартість на дату придбан> ня;

3) строк оренди становить більшу частину строку корисноговикористання (експлуатації) об’єкта оренди;

4) теперішня вартість мінімальних орендних платежів з почат> ку строку оренди дорівнює або перевищує справедливу вартість об’єкта оренди.

Облік оренди в орендаря

5. Орендар відображає в бухгалтерському обліку одержаний у фінансову оренду об’єкт одночасно як актив і зобов’язання за найменшою на початок строку оренди оцінкою: справедливою вартістю активу або теперішньою вартістю суми мінімальних орендних платежів.

Різниця між сумою мінімальних орендних платежів та вартіс> тю об’єкта фінансової оренди, за якою він був відображений у бухгалтерському обліку орендаря на початку строку фінансової оренди, є фінансовими витратами орендаря і відображається у

бухгалтерському обліку і звітності лише в сумі, що відноситься до звітного періоду. Розподіл фінансових витрат між звітними періодами протягом строку оренди здійснюється із застосуван> ням орендної ставки відсотка на залишок зобов’язань на поча> ток звітного періоду.

Якщо в угоді про фінансову оренду не вказана орендна ставка відсотка, то для визначення теперішньої вартості суми мінімаль> них орендних платежів і розподілу фінансових витрат орендар застосовує ставку відсотка на можливі позики орендаря.

Приклади розрахунку фінансових витрат і розподілу їх між звітними періодами наведені в додатку 1 до Положення (стан> дарту) 14.

6. Затрати орендаря на поліпшення об’єкта фінансової орен> ди (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконс> трукція тощо), що приводять до збільшення майбутніх еконо> мічних вигод, які первісно очікувалися від його використання, відображаються як капітальні інвестиції, що включаються до вартості об’єкта фінансової оренди.

7. Амортизація об’єкта фінансової оренди нараховується орен> дарем протягом періоду очікуваного використання активу.

Періодом очікуваного використання об’єкта фінансової оренди є строк корисного використання (якщо угодою передбачено перехід права власності на актив до орендаря) або коротший з двох періодів — строк оренди або строк корисного використання об’єкта фінансової оренди (якщо переходу права власності на об’єкт фінан> сової оренди після закінчення строку оренди не передбачено).

Метод нарахування амортизації об’єкта фінансової оренди визначається орендарем відповідно до положень (стандартів) бух> галтерського обліку 7 “Основні засоби” та 8 “Нематеріальні ак> тиви”.

8. Об’єкт операційної оренди відображається орендарем напозабалансовому рахунку бухгалтерського обліку за вартістю, указаною в угоді про оренду.

Затрати орендаря на поліпшення об’єкта операційної оренди (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструк> ція тощо), що приводять до збільшення майбутніх економічних вигод, які первісно очікувалися від його використання, відобра> жаються орендарем як капітальні інвестиції у створення (будів> ництво) інших необоротних матеріальних активів.

9. Належна за користування об’єктом операційної оренди платавизнається витратами згідно з Положенням (стандартом) бухгал> терського обліку 16 “Витрати” на прямолінійній основі протягом строку оренди або з урахуванням способу одержання економіч> них вигод, пов’язаних із використанням об’єкта операційної орен> ди. На суму заохочення орендаря щодо продовження або укладен> ня нової орендної угоди зменшуються протягом строку оренди його витрати з орендної плати (Пункт 9 із змінами, внесеними згідно з Наказами Мінфіну № 304 від 30.11.2000, № 989 від

10.12.2002.)

Облік оренди в орендодавця

10. Орендодавець відображає в бухгалтерському обліку нада> ний у фінансову оренду об’єкт як дебіторську заборгованість орен> даря в сумі мінімальних орендних платежів і негарантованої лі> квідаційної вартості за вирахуванням фінансового доходу, що підлягає отриманню, з визнанням іншого доходу (доходу від ре> алізації необоротних активів). Одночасно залишкова вартість об’єкта фінансової оренди виключається з балансу орендодавця з відображенням у складі інших витрат (собівартості реалізованих необоротних активів).

11. Різниця між сумою мінімальних орендних платежів і не> гарантованої ліквідаційної вартості об’єкта фінансової оренди та теперішньою вартістю вказаної суми, що визначена за орендною ставкою відсотка, є фінансовим доходом орендодавця.

Розподіл фінансового доходу між звітними періодами протя> гом строку оренди здійснюється із застосуванням орендної став> ки відсотка на залишок дебіторської заборгованості орендаря на початок звітного періоду.

Приклад розрахунку фінансового доходу і його розподілу між звітними періодами наведено в додатку 2 до Положення (стан> дарту) 14.

12. Розподіл фінансового доходу між звітними періодами про> тягом строку фінансової оренди переглядається, якщо негаран> тована ліквідаційна вартість зменшувалася.

13. Якщо орендодавцем є виробник об’єкта фінансової орен> ди, то дебіторська заборгованість орендаря відображається як сума визнаного доходу (виручки) від реалізації готової продукції і теперішньої негарантованої ліквідаційної вартості об’єкта фі>

нансової оренди одночасно з визнанням доходу (виручки) від ре> алізації готової продукції. Дохід виробника від реалізації об’єкта фінансової оренди визнається за найменшою з двох оцінок: спра> ведливою вартістю цього об’єкта або теперішньою вартістю міні> мальних орендних платежів, обчисленою за ринковою ставкою відсотка.

Собівартість реалізованого об’єкта фінансової оренди визна> чається за його балансовою вартістю, зменшеною на теперішню негарантовану ліквідаційну вартість, яка згідно з абзацом пер> шим цього пункту відноситься на збільшення дебіторської за> боргованості орендаря.

14. Різниця між сумою мінімальних орендних платежів і не> гарантованої ліквідаційної вартості об’єкта фінансової оренди та теперішньою вартістю вказаної суми є фінансовим доходом орен> додавця>виробника об’єкта фінансової оренди.

15. Витрати орендодавця з укладання угоди про фінансовуоренду (юридичні послуги, комісійні винагороди) визнаються ін> шими витратами того звітного періоду, у якому вони мали міс> це.

16. Вартість і нарахування амортизації об’єкта операційноїоренди відображається орендодавцем на рахунках бухгалтерського обліку класу 1 “Необоротні активи”.

17. Дохід від операційної оренди визнається іншим операцій> ним доходом відповідного звітного періоду на прямолінійній ос> нові протягом строку оренди або з урахуванням способу одер> жання економічних вигод, пов’язаних з використанням об’єкта операційної оренди. На суму заохочення орендаря щодо продов> ження або укладення нової орендної угоди орендодавцем змен> шуються протягом строку оренди доходи від орендної плати. (Пункт 17 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну № 989 від 10.12.2002.)

18. Витрати орендодавця з укладення угоди про операційнуоренду (юридичні послуги, комісійні винагороди) визнаються ін> шими операційними витратами того звітного періоду, у якому вони мали місце.

Продаж активу з укладанням угоди про його одержання про> давцем в оренду.

19. При продажу активу з укладанням угоди про його одер> жання продавцем у фінансову оренду:

19.1. Дохід від продажу активу за звітний період визнаєтьсяв сумі продажної вартості активу, якщо продажна вартість (після вирахування непрямих податків та інших вирахувань з доходу) нижче або дорівнює балансовій вартості проданого активу;

19.2. Дохід від продажу активу за звітний період визнаєтьсяв розмірі балансової (залишкової) вартості проданого активу, якщо продажна вартість (після вирахування непрямих податків та інших вирахувань з доходу) вище балансової вартості проданого активу. Сума перевищення продажної вартості активу (після вирахування непрямих податків та інших вирахувань з доходу) над його балансовою (залишковою) вартістю включається продав> цем>орендарем до складу доходів майбутніх періодів з включен> ням до складу доходу відповідних звітних періодів протягом строку фінансової оренди.

19.3. Собівартістю проданих (реалізованих) активів визнаєтьсяїх балансова (залишкова) вартість.

20. При продажу активу з укладанням угоди про його одер> жання продавцем в операційну оренду:

20.1. Дохід за звітний період визнається в сумі продажноївартості активу, якщо продажна вартість активу дорівнює або нижче його справедливої вартості.

20.2. Дохід від продажу активу за звітний період визнаєтьсяв розмірі справедливої вартості проданого активу, якщо продажна вартість активу вище його справедливої вартості, а справедлива вартість проданого активу (після вирахування непрямих подат> ків та інших вирахувань з доходу) вище його балансової (залишко> вої) вартості. Сума перевищення продажної вартості над справед> ливою вартістю проданого активу включається до складу доходів майбутніх періодів продавця>орендаря з визнанням її доходом відповідного звітного періоду протягом строку оренди.

20.3. Дохід від продажу активу за звітний період визнаєтьсяв сумі балансової (залишкової) вартості активу, якщо продажна вартість активу вище його справедливої вартості і (після вираху> вання непрямих податків та інших вирахувань з доходу) балан> сової (залишкової) вартості, а справедлива вартість проданого активу (після вирахування непрямих податків та інших вираху> вань з доходу) нижче його балансової (залишкової) вартості. Сума перевищення продажної вартості активу (після вирахуван> ня непрямих податків та інших вирахувань з доходу) над його

балансовою (залишковою) вартістю включається до складу дохо> дів майбутніх періодів продавця>орендаря з визнанням доходом відповідного звітного періоду протягом строку оренди.

20.4. Дохід від продажу активу за звітний період визнаєтьсяв сумі продажної вартості активу, якщо продажна вартість активу вище його справедливої вартості, але (після вирахування непря> мих податків та інших вирахувань з доходу) нижче його балан> сової (залишкової) вартості.

20.5. Собівартістю проданих (реалізованих) активів визна> ється їх балансова (залишкова) вартість, крім випадку, якщо майбутніми орендними платежами, що є зниженими проти ринко> вих, компенсуються втрати від продажу активу. Втрати, що ком> пенсуються зниженими орендними платежами, виключаються у звітному періоді з балансової (залишкової) вартості реалізова> ного активу і зараховуються до складу витрат майбутніх періодів з включенням до витрат відповідного звітного періоду протягом строку оренди.

Розкриття інформації про оренду в примітках до фінансової звітності

21. У примітках до фінансової звітності орендар наводитьтаку інформацію щодо фінансової оренди:

21.1. Первісну (переоцінену) вартість і знос орендованих ак> тивів за їх класифікаційними групами на дату балансу.

21.2. Загальну суму мінімальних орендних платежів та їхнютеперішню вартість на дату балансу для кожного з таких стро> ків оренди:

• до одного року;

• від одного до п’яти років;

• більше п’яти років.

21.3. Непередбачену орендну плату, включену у звітному пе> ріоді до складу фінансових витрат (доходів).

21.4. Суму майбутніх мінімальних орендних платежів, які надату балансу передбачається одержати за угодами невідмовної суборенди.

21.5. Стислі дані щодо чинних орендних угод, а саме:

• показники, які застосовуються для розрахунку непередбаче> ної орендної плати;

• наявність та умови вибору між поновленням орендної угоди чи придбанням активу та застереження щодо зміни цін;

• обмеження, передбачені орендними угодами.

22. У примітках до фінансової звітності орендар наводитьтаку інформацію щодо операційної оренди:

22.1. Загальну суму майбутніх мінімальних орендних плате> жів за невідмовною орендою на дату балансу для кожного з та> ких строків оренди:

• до одного року;

• від одного до п’яти років;

• більше п’яти років.

22.2. Загальну суму майбутніх мінімальних орендних плате> жів на дату балансу, які передбачається одержати за угодами невідмовної суборенди.

22.3. Орендні платежі та платежі з суборенди за звітний періодз виділенням сум мінімальних орендних платежів і непередбаченої орендної плати за угодами невідмовної оренди та суборенди.

22.4. Стислі дані про чинні орендні угоди, а саме:

• показники, які застосовуються для розрахунку непередбаче> них орендних платежів;

• наявність та умови вибору між поновленням або придбанням активу і застереження щодо зміни цін;

• обмеження, передбачені орендними угодами.

23. У примітках до фінансової звітності орендодавець наво> дить таку інформацію щодо фінансової оренди:

23.1. Загальну суму мінімальних орендних платежів та їх теперішню вартість на дату балансу для кожного з таких стро> ків оренди:

• до одного року;

• від одного до п’яти років;

• більше п’яти років.

23.2. Суму фінансового доходу на дату балансу, що підлягаєодержанню.

23.3. Стислі дані про чинні орендні угоди, а саме:

• показники, які застосовуються для розрахунку непередбаче> них орендних платежів;

• обмеження, передбачені орендними угодами.

23.4. Негарантовану ліквідаційну вартість за чинними оренд> ними угодами.

23.5. Непередбачену орендну плату, включену у звітному пе> ріоді до складу фінансового доходу (витрат).

Орендодавці>виробники наводять також інформацію про суму резерву сумнівних боргів на дату балансу щодо дебіторської за> боргованості орендарів.

24. У примітках до фінансової звітності орендодавець наво> дить таку інформацію щодо операційної оренди:

24.1. Первісну (переоцінену) вартість і знос об’єктів операційноїоренди на дату балансу за їх класифікаційними групами.

24.2. Суму майбутніх мінімальних орендних платежів за уго> дами невідмовної операційної оренди на дату балансу загальною сумою та окремо для кожного з таких строків оренди:

• до одного року;

• від одного до п’яти років;

• більше п’яти років.

24.3. Непередбачену орендну плату, включену у звітному пе> ріоді до складу фінансового доходу (витрат).

24.4. Стислі дані про чинні орендні угоди, а саме:

• показники, які застосовуються для розрахунку непередбаче> них орендних платежів;

• обмеження, передбачені орендними угодами.

Начальник Управління методології бухгалтерського обліку

у виробничій сфері В. М. Пархоменко

Додаток 1

до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 14

“Оренда”

Приклади визначення орендарем суми фінансових витрат та її розподілу між відповідними звітними періодами.

Приклад 1

Підприємство>орендодавець уклало угоду про фінансову орен> ду устаткування з підприємством>орендарем на таких умовах: строк оренди — 3 роки, починаючи з 2 січня 2001 року; орендна ставка відсотка становить 24 % річних; мінімальні орендні платежі — 300000 (50000 × 6) сплачу> ються один раз на півроку (2 січня і 1 липня);

після завершення строку оренди право власності на устатку>

вання переходить орендарю.

Теперішня вартість мінімальних орендних платежів (ТВA) орендаря розраховується за формулою

  1  

ТВА = А×1+1− n−1  :i,   (1+і)  

де A— сума мінімального орендного платежу, що сплачується регулярно (ануїтет); n— кількість періодів, за які сплачується орендна плата і

нараховуються відсотки; і— ставка відсотка для вказаного періоду.

  1  

Отже, ТВА = А×1+1− n−1 :i =   (1+і)  

= 50000× 4,60477 = 230238 грн.

Загальна сума фінансових витрат дорівнює:

50000 × 6 – 230238 = 300000 – 230238 = 69762 грн.

Розрахунок фінансових витрат у складі орендних платежів

грн.

Дата

Орендні платежі

Залишок зобов’язання

мінімальна сума

фінан>

за

з оренди на

орендних платежів,

сові

устат>

кінець періоду

що сплачується

витрати*

куван>

регулярно (ануїтет)

ня**

1

2

3

4

5

2 січня 2001

50000

50000

180238

1 липня 2001

50000

21629

28371

151867

2 січня 2002

50000

18224

31776

120091

1 липня 2002

50000

14411

35589

84502

Закінчення таблиці

1

2

3

4

5

2 січня 2003

50000

10140

39860

44642

1 липня 2003

50000

5358***

44642

0

Разом

300000

69762

230238

Приклад 2

Зберігаються умови прикладу 1, але орендні платежі сплачу> ються в кінці кожного періоду (півріччя).

Теперішня вартість суми мінімальних орендних платежів роз> раховується за формулою

 1  

ТВА = А×1− n :i.

 (1+і)  



 1  

ТВА = 50000×1− 6 :0,12 =  (1 0+ ,12)  

= 50000× 4,11141 = 205570 грн.

Загальна сума фінансових витрат дорівнює:

50000 × 6 – 205570 = 300000 – 205570 = 94430 грн.

Розрахунок фінансових витрат у складі орендних платежів

грн.

Дата

Орендні платежі

Залишок зобов’язання

мінімальна сума

фінан>

за

з оренди на

орендних платежів,

сові

устат>

кінець періоду

що сплачується

витрати*

куван>

регулярно (ануїтет)

ня**

1

2

3

4

5

2 січня 2001

205570

30 червня 2001

50000

24668

25332

180238

Закінчення таблиці

1

2

3

4

5

31 грудня 2001

50000

21629

28371

151867

30 червня 2002

50000

18224

31776

120091

31 грудня 2002

50000

14411

35589

84502

30 червня 2003

50000

10140

39860

44642

31 грудня 2003

50000

5358***

44642

0

Разом

300000

94430

205570

* Визначається як добуток залишку зобов’язання з оренди на попередню дату платежу та орендної ставки відсотка за період (24 %: 2 = 12 %).

** Визначається як різниця між сумою орендного платежу та сумою фінансових витрат.

*** Визначається з урахуванням залишку зобов’язання з орен> ди (50000 – 44642).

Додаток 2

до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 14

“Оренда”

Приклад визначення орендарем суми фінансового доходу та її розподілу між відповідними звітними періодами.

Підприємство>орендодавець уклало угоду про фінансову орен> ду устаткування з підприємством>орендарем на таких умовах: Справедлива вартість об’єкта фінансової оренди — 164456 грн; строк оренди — 3 роки, починаючи з 2 січня 2001 року; орендна ставка відсотка становить 24 % річних;

мінімальні орендні платежі одержують один раз на півроку

(30 червня і 31 грудня); після завершення строку оренди право власності на устатку>

вання переходить орендарю.

Теперішня вартість суми мінімальних орендних (дорівнює справедливій вартості об’єкта) платежів розраховується за фор> мулою

 1  

ТВА = А×1− n :i.

 (1+і)  



−1

 1  

А = ТВА ×1 − 6  : 0,12 =

 (1 + 0,12)  

= 164456× = 40000 грн.

Таким чином, мінімальні орендні платежі становлять 240000 грн (40000 × 6).

Фінансовий дохід дорівнює:

40000 × 6 – 164456 = 240000 – 164456 = 75544 грн. Розрахунок фінансових доходів у складі орендних платежів

грн.

Дата

Орендні платежі

Залишок заборго>

мінімальна сума

фінан>

за

ваності

орендних платежів,

совий

устат>

орендаря

що сплачується

дохід*

куван>

на кінець

регулярно (ануїтет)

ня**

періоду

2 січня 2001

164456

30 червня 2001

40000

19735

20265

144191

31 грудня 2001

40000

17303

22697

121494

30 червня 2002

40000

14579

25421

96073

31 грудня 2002

40000

11529

28471

67602

30 червня 2003

40000

8112

31888

35714

31 грудня 2003

40000

4286***

35714

0

Разом

240000

75544

164456

* Визначається як добуток залишку заборгованості орендаря на попередню дату платежу та орендної ставки відсотка за період (24 %: 2 = 12 %).

** Визначається як різниця між сумою орендного платежу та фінансового доходу.

*** Визначається з урахуванням залишку заборгованості орен> даря (40000 – 35714).

МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

НАКАЗ

№ 290 від 29.11.99

м. Київ

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

14 грудня 1999 р. за № 860/4153

Про затвердження Положення (стандарт) бухгалтерського обліку

(Із змінами, внесеними згідно з Наказом

Міністерства фінансів № 131 від 14.06.2000 № 989 від 26.11.2002)

На виконання Програми реформування бухгалтерського об> ліку із застосуванням міжнародних стандартів, затвердженої по> становою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 1998 р. № 1706, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Положення (стандарт) бухгалтерського обліку15 “Дохід” (далі — Положення (стандарт) 15), схвалене Методо> логічною радою з бухгалтерського обліку при Міністерстві фі> нансів України, що додається.

2. Установити, що вказане Положення (стандарт) 15 застосо> вується щодо обліку операцій, які відбуваються з 2000 року.

Заступник міністра А. В. Литвин

Затверджено

Наказ Міністерства фінансів України

29.11.99 № 290

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15

“Дохід”

Загальні положення

1. Це Положення (стандарт) визначає методологічні засадиформування в бухгалтерському обліку інформації про доходи під> приємства та її розкриття у фінансовій звітності. (Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну № 131 від 14.06.2000.)

2. Норми цього Положення (стандарту) застосовуються під> приємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі — підприємства) незалежно від форм власності (крім бю> джетних установ).

3. Це Положення (стандарт) не поширюється на доходи, по> в’язані з:

(Абзац другий пункту 3 вилучено на підставі Наказу Мінфіну № 131 від 14.06.2000) договорами оренди;

(Абзац четвертий пункту 3 вилучено на підставі Наказу Мін> фіну № 131 від 14.06.2000)

• дивідендами, які належать за результатами фінансових інвес> тицій та обліковуються методом участі в капіталі; страховою діяльністю; змінами у справедливій вартості фінансових активів та фінансових зобов’язань, а також з ліквідацією (продажем, погашенням) указаних активів і зобов’язань; змінами вартості інших поточних активів; природним приростом поголів’я худо> би, виходом продукції сільського та лісового господарства;

• видобуванням корисних копалин.

4. Терміни, що наведені в положеннях (стандартах) бухгалтер> ського обліку, мають таке значення:

Проценти— плата за використання грошових коштів, їх еквівалентів або сум, що заборговані підприємству.

Роялті— платежі за використання нематеріальних активів підприємства (патентів, торговельних марок, авторського права, програмних продуктів тощо).

Дивіденди— частина чистого прибутку, розподілена між учас> никами (власниками) відповідно до частки їх участі у власному капіталі підприємства.

Визнання та класифікація доходу

5. Дохід визнається під час збільшення активу або зменшен> ня зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників під> приємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Критерії визнання доходу, наведені в цьому Положенні (стан> дарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці кри> терії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).

6. Не визнаються доходами такі надходження від інших осіб:

6.1. Сума податку на додану вартість, акцизів, інших подат> ків і обов’язкових платежів, що підлягають перерахуванню до бюджету й позабюджетних фондів.

6.2. Сума надходжень за договором комісії, агентським таіншим аналогічним договором на користь комітента, принципа> ла тощо.

6.3. Сума попередньої оплати продукції (товарів, робіт, послуг).

6.4. Сума авансу в рахунок оплати продукції (товарів, робіт,послуг).

6.5. Сума завдатку під заставу або в погашення позики, якщоце передбачено відповідним договором.

6.6. Надходження, що належать іншим особам.

6.7. Надходження від первинного розміщення цінних папе> рів. (Пункт 6 доповнено підпунктом 6.7 згідно з Наказом Мін> фіну № 131 від 14.06.2000.)

7. Визнані доходи класифікуються в бухгалтерському облікуза такими групами:

а) дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

б) інші операційні доходи;

в) фінансові доходи;

г) інші доходи. Склад доходів, що відносяться до відповідної групи, встановлено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 3 “Звіт про фінансові результати”;

д) надзвичайні доходи. (Пункт 7 доповнено підпунктом “д” згідно з Наказом Мінфіну № 131 від 14.06.2000.) (Пункт 7 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну № 131 від 14.06.2000.)

8. Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших активів) визнається в разі наявності всіх наведених нижче умов: • покупцеві передані ризики й вигоди, пов’язані з правом влас> ності на продукцію (товар, інший актив);

• підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами);

• сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена;

• є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов’язані з цією операцією;

• можуть бути достовірно визначені.

9. Дохід не визнається, якщо здійснюється обмін продукцією(товарами, роботами, послугами та іншими активами), які є подіб> ними за призначенням та мають однакову справедливу вартість.

10. Дохід, пов’язаний з наданням послуг, визнається вихо> дячи зі ступеня завершеності операції з надання послуг на дату балансу, якщо може бути достовірно оцінений результат цієї операції.

Результат операції з надання послуг може бути достовірно оцінений за наявності всіх наведених нижче умов:

• можливості достовірної оцінки доходу; імовірності надходження економічних вигод від надання послуг; можливості достовірної оцінки ступеня завершеності надання послуг на дату балансу; • можливості достовірної оцінки витрат, здійснених для надан> ня послуг та необхідних для їх завершення.

11. Оцінка ступеня завершеності операції з надання послуг проводиться:

• вивченням виконаної роботи; визначенням питомої ваги об> сягу послуг, наданих на певну дату, у загальному обсязі по> слуг, які мають бути надані;

• визначенням питомої ваги витрат, яких зазнає підприємство у зв’язку із наданням послуг, у загальній очікуваній сумі таких витрат. Сума витрат, здійснених на певну дату, вклю> чає тільки ті витрати, які відображають обсяг наданих по> слуг на цю саму дату.

12. Якщо послуги полягають у виконанні невизначеної кіль> кості дій (операцій) за визначений період часу, то дохід визнача> ється шляхом рівномірного його нарахування за цей період (крім випадків, коли інший метод краще визначає ступінь завершено> сті надання послуг).

13. Якщо дохід (виручка) від надання послуг не може бутидостовірно визначений, то він відображається в бухгалтерському обліку в розмірі визначених витрат, що підлягають відшкоду> ванню.

14. Якщо дохід (виручка) від надання послуг не може бутидостовірно оцінений і не існує імовірності відшкодування зазна> них витрат, то дохід не визнається, а зазнані витрати визнають> ся витратами звітного періоду. Якщо надалі сума доходу буде достовірно оцінена, то дохід визнається за такою оцінкою.

15. Визначений дохід (виручка) від реалізації продукції (това> рів, робіт, послуг) не коригується на величину пов’язаної з ним сумнівної та безнадійної дебіторської заборгованості. Сума такої заборгованості визнається витратами підприємства згідно з По> ложенням (стандартом) бухгалтерського обліку 10 “Дебіторська заборгованість”.

16. Цільове фінансування не визнається доходом доти, покине існує підтвердження того, що воно буде отримане та підпри> ємство виконає умови щодо такого фінансування.

17. Отримане цільове фінансування визнається доходом про> тягом тих періодів, в яких були зазнані витрати, пов’язані з виконанням умов цільового фінансування.

18. Цільове фінансування капітальних інвестицій визнаєтьсядоходом протягом періоду корисного використання відповідних об’єктів інвестування (основних засобів, нематеріальних активів тощо) пропорційно сумі нарахованої амортизації цих об’єктів.

19. Цільове фінансування для компенсації витрат (збитків),яких зазнало підприємство, та фінансування для надання під> тримки підприємству без установлення умов його витрачання на виконання у майбутньому певних заходів визнаються дебіторсь> кою заборгованістю з одночасним визнанням доходу. (Пункт 19 в редакції Наказу Мінфіну № 989 від 10.12.2002.)

20. Дохід, який виникає в результаті використання активівпідприємства іншими сторонами, визнається у вигляді процен> тів, роялті та дивідендів, якщо:

• імовірне надходження економічних вигод, пов’язаних з та> кою операцією;

• дохід може бути достовірно оцінений.

Такий дохід має визнаватися у такому порядку:

• проценти визнаються у тому звітному періоді, до якого вони належать, виходячи з бази їх нарахування та строку користу> вання відповідними активами;

• роялті визнаються за принципом нарахування згідно з еконо> мічним змістом відповідної угоди;

• дивіденди визнаються у періоді прийняття рішення про їх виплату.

Оцінка доходу

21. Дохід відображається в бухгалтерському обліку в сумісправедливої вартості активів, що отримані або підлягають отри> манню.

22. У разі відстрочення платежу, внаслідок чого виникає різ> ниця між справедливою вартістю та номінальною сумою грошо> вих коштів або їх еквівалентів, які підлягають отриманню за продукцію (товари, роботи, послуги та інші активи), така різни> ця визнається доходом у вигляді процентів.

23. Сума доходу за бартерним контрактом визначається засправедливою вартістю активів, робіт, послуг, що одержані або підлягають одержанню підприємством, зменшеною або збільше> ною відповідно на суму переданих або одержаних грошових коштів та їх еквівалентів.

24. Якщо справедливу вартість активів, робіт, послуг, якіотримані або підлягають отриманню за бартерним контрактом, достовірно визначити неможливо, то дохід визначається за спра> ведливою вартістю активів, робіт, послуг (крім грошових коштів та їх еквівалентів), що передані за цим бартерним контрактом.

Розкриття інформації про доходи у примітках до фінансової звітності

25. У примітках до фінансової звітності наводиться (розкри> вається) така інформація:

25.1. Облікова політика щодо визнання доходу, включаю> чи спосіб визначення ступеня завершеності робіт, послуг, до>

хід від виконання і надання яких визнається за ступенем заверше> ності.

25.2. Розподіл доходу за кожною групою доходів згідно з пунк> том 7 цього Положення (стандарту).

25.3. Сума доходу за бартерними контрактами в розподілі загрупами доходів відповідно до підпункту 25.2 цього Положення (стандарту).

25.4. Частка доходу за бартерними контрактами з пов’язани> ми сторонами.

Начальник Управління методології

бухгалтерського обліку В. М. Пархоменко

МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

НАКАЗ

№ 318 від 31.12.99

м. Київ

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

19 січня 2000 р. за № 27/4248

Про затвердження Положення (стандарт) бухгалтерського обліку

(Із змінами, внесеними згідно з Наказом

Міністерства фінансів № 131 від 14.06.2000

№ 304 від 30.11.2000

№ 989 від 26.11.2002)

На виконання Програми реформування системи бухгалтерсь> кого обліку із застосуванням міжнародних стандартів, затвер> дженої постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 1998 р. № 1706, НАКАЗУЮ:

Затвердити Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 “Витрати” (далі — Положення (стандарт) 16), схвалене Методо> логічною радою з бухгалтерського обліку при Міністерстві фі> нансів України, що додається.

Заступник міністра А. В. Литвин

Затверджено

Наказ Міністерства фінансів України

31.12.99 № 318

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

19 січня 2000 р. за № 27/4248

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16

“Витрати”

Загальні положення

1. Це Положення (стандарт) визначає методологічні засадиформування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності.

2. Норми цього Положення (стандарту) застосовуються під> приємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі — підприємства) незалежно від форм власності (крім бан> ків і бюджетних установ).

3. Положення (стандарт) 16 застосовується до обліку витратза будівельними контрактами з урахуванням особливостей їх визнання і складу, установлених Положенням (стандартом) бух> галтерського обліку 18 “Будівельні контракти”. (Пункт 3 в редак> ції Наказу Мінфіну № 131 від 14.06.2000, із змінами, внесени> ми згідно з Наказом Мінфіну № 989 від 10.12.2002.)

4. Терміни, що наведені в положеннях (стандартах) бухгал> терського обліку, мають таке значення:

Елемент витрат— сукупність економічно однорідних витрат.

Прямі витрати— витрати, що можуть бути віднесені безпо> середньо до конкретного об’єкта витрат економічно доцільним шляхом.

(Абзац третій пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Нака> зом Мінфіну № 989 від 10.12.2002.)

Нормальна потужність— очікуваний середній обсяг діяль> ності, що може бути досягнутий за умов звичайної діяльності підприємства протягом кількох років або операційних циклів з урахуванням запланованого обслуговування виробництва.

Об’єкт витрат— продукція, роботи, послуги або вид діяльності підприємства, які потребують визначення пов’язаних з їх виробни>

цтвом (виконанням) витрат. (Абзац п’ятий пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну № 131 від 14.06.2000.)

Визнання витрат

5. Витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночаснозі зменшенням активів або збільшенням зобов’язань.

6. Витратами звітного періоду визнаються або зменшення ак> тивів, або збільшення зобов’язань, що призводить до зменшен> ня власного капіталу підприємства (за винятком зменшення ка> піталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

7. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасноз визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Витрати, які неможливо прямо пов’язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

8. Якщо актив забезпечує одержання економічних вигод про> тягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітними періодами.

9. Не визнаються витратами й не включаються до звіту профінансові результати:

9.1. Платежі за договорами комісії, агентськими угодами таіншими аналогічними договорами на користь комітента, прин> ципала тощо.

9.2. Попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг.

9.3. Погашення одержаних позик.

9.4. Інші зменшення активів або збільшення зобов’язань, щоне відповідають ознакам, наведеним у пункті 6 цього Положення (стандарту).

9.5. Витрати, які відображаються зменшенням власного капі> талу відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Склад витрат

10. Собівартість реалізованих товарів визначається за Поло> женням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 “Запаси”.

11. Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) скла> дається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка

була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених по> стійних загальновиробничих витрат та наднормативних вироб> ничих витрат.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включа> ються:

• прямі матеріальні витрати;

• прямі витрати на оплату праці;

• інші прямі витрати;

• змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальнови> робничі витрати.

(Абзац шостий пункту 11 в редакції Наказу Мінфіну № 304 від 30.11.2000.)

Виробнича собівартість продукції зменшується на справедли> ву вартість супутньої продукції, яка реалізується, та вартість супутньої продукції в оцінці можливого її використання, що ви> користовується на самому підприємстві. (Пункт 11 доповнено абзацом сьомим згідно з Наказом Мінфіну № 989 від 10.12.2002.)

Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартос> ті продукції (робіт, послуг) установлюються підприємством.

12. До складу прямих матеріальних витрат включається вар> тість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу вироблюваної продукції, купівельних напівфабрикатів та ком> плектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які мо> жуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта ви> трат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зво> ротних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оціню> ються у порядку, викладеному в пункті 11 цього Положення (стандарту). (Пункт 12 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну № 989 від 10.12.2002.)

13. До складу прямих витрат на оплату праці включаютьсязаробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у вироб> ництві продукції, виконанні робіт або наданні послуг, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат.

14. До складу інших прямих витрат включаються всі іншівиробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи, плата за оренду земельних і майнових паїв, амортиза> ція, втрати від браку, які складаються з вартості остаточно за> бракованої з технологічних причин продукції (виробів, вузлів,

напівфабрикатів), зменшеної на її справедливу вартість, та ви> трат на виправлення такого технічно неминучого браку. (Пункт 14 із змінами, внесеними згідно з Наказами Мінфіну № 131 від

14. 06.2000, № 989 від 10.12.2002.)

15. До складу загальновиробничих витрат включаються:

15.1. Витрати на управління виробництвом (оплата праці апа> рату управління цехами, дільницями тощо; відрахування на со> ціальні заходи й медичне страхування апарату управління цехами, дільницями; витрати на оплату службових відряджень персоналу цехів, дільниць тощо).

15.2. Амортизація основних засобів загальновиробничого (це> хового, дільничого, лінійного) призначення.

15.3. Амортизація нематеріальних активів загальновиробни> чого (цехового, дільничого, лінійного) призначення.

15.4. Витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, стра> хування, операційну оренду основних засобів, інших необорот> них активів загальновиробничого призначення.

15.5. Витрати на вдосконалення технології й організації ви> робництва (оплата праці та відрахування на соціальні заходи працівників, зайнятих удосконаленням технології й організації виробництва, поліпшенням якості продукції, підвищенням її на> дійності, довговічності, інших експлуатаційних характеристик у виробничому процесі; витрати матеріалів, купівельних комплек> туючих виробів і напівфабрикатів, оплата послуг сторонніх ор> ганізацій тощо).

15.6. Витрати на опалення, освітлення, водопостачання, во> довідведення та інше утримання виробничих приміщень.

15.7. Витрати на обслуговування виробничого процесу (опла> та праці загальновиробничого персоналу; відрахування на соціа> льні заходи, медичне страхування робітників та апарату управ> ління виробництвом; витрати на здійснення технологічного кон> тролю за виробничими процесами та якістю продукції, робіт, послуг).

15.8. Витрати на охорону праці, техніку безпеки і охоронунавколишнього природного середовища.

15.9. Інші витрати (внутрішньозаводське переміщення мате> ріалів, деталей, напівфабрикатів, інструментів зі складів до це> хів і готової продукції на склади; нестачі незавершеного вироб> ництва; недостачі і втрати від псування матеріальних цінностей

у цехах; оплата простоїв тощо). (Підпункт 15.9 пункту 15 в редакції Наказу Мінфіну № 131 від 14.06.2000.)

16. Загальновиробничі витрати поділяються на постійні і змін> ні. До змінних загальновиробничих витрат належать витрати на обслуговування і управління виробництвом (цехів, дільниць), що змінюються прямо (або майже прямо) пропорційно до зміни обсягу діяльності. Змінні загальновиробничі витрати розподіля> ються на кожен об’єкт витрат з використанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих ви> трат тощо), виходячи з фактичної потужності звітного періоду.

До постійних загальновиробничих витрат відносяться витра> ти на обслуговування і управління виробництвом, що залиша> ються незмінними (або майже незмінними) при зміні обсягу діяль> ності. Постійні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об’єкт витрат з використанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо) при нормальній потужності. Нерозподілені постійні загальновироб> ничі витрати включаються до складу собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) у періоді їх виникнення. Загальна сума розподілених та нерозподілених постійних загальновиробничих витрат не може перевищувати їх фактичну величину. (Абзац третій пункту 16 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну № 131 від 14.06.2000.)

Приклад розподілу загальновиробничих витрат наведено в додатку 1 до цього Положення (стандарту).

Перелік і склад змінних і постійних загальновиробничих ви> трат установлюються підприємством.

17. Витрати, пов’язані з операційною діяльністю, які не вклю> чаються до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), поділяються на адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати.

18. До адміністративних витрат відносяться такі загального> сподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управлін> ня підприємством:

• загальні корпоративні витрати (організаційні витрати, витра> ти на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо); • витрати на службові відрядження і утримання апарату управ> ління підприємством та іншого загальногосподарського пер> соналу;

• витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського використання (операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охо> рона);

• винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо);

• витрати на зв’язок (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, факс тощо);

• амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання;

• витрати на врегулювання спорів у судових органах;

• податки, збори та інші передбачені законодавством обов’яз> кові платежі (крім податків, зборів та обов’язкових плате> жів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг);

• плата за розрахунково>касове обслуговування та інші послу> ги банків;

• інші витрати загальногосподарського призначення.

19. Витрати на збут включають такі витрати, пов’язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг):

• витрати пакувальних матеріалів для затарювання готової про> дукції на складах готової продукції;

• витрати на ремонт тари;

• оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут;

• витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг); ви> трати на передпродажну підготовку товарів; витрати на від> рядження працівників;

• зайнятих збутом; витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, пов’язаних зі збу> том продукції, товарів, робіт, послуг (операційна оренда, стра> хування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охоро> на);

• витрати на транспортування, перевалку і страхування гото> вої продукції (товарів), транспортно>експедиційні та інші по> слуги, пов’язані з транспортуванням продукції (товарів) від> повідно до умов договору (базису) поставки;

• витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування;

• витрати на страхування призначеної для подальшої реаліза> ції готової продукції (товарів), що зберігається на складі під> приємства.

(Пункт 19 доповнено абзацом одинадцятим згідно з Наказом Мінфіну № 989 від 10.12.2002) витрати на транспортування готової продукції (товарів) між складами підрозділів (філій, пред> ставництв) підприємства;

(Пункт 19 доповнено абзацом дванадцятим згідно з Наказом Мінфіну № 989 від 10.12.2002) інші витрати, пов’язані зі збу> том продукції, товарів, робіт, послуг.

До складу витрат на збут у торговельних організаціях вклю> чаються витрати обігу, за винятком витрат, наведених у пунк> тах 18, 20 і 27 цього Положення (стандарту).

20. До інших операційних витрат включаються:

• витрати на дослідження та розробки відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 “Нематеріальні активи”; • собівартість реалізованої іноземної валюти, яка для цілей бух> галтерського обліку визначається шляхом перерахунку іно> земної валюти в грошову одиницю України за курсом Націо> нального банку України на дату продажу іноземної валюти, плюс витрати, пов’язані з продажем іноземної валюти. (Аб> зац третій пункту 20 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну № 989 від 10.12.2002);

• собівартість реалізованих виробничих запасів, яка для цілей бухгалтерського обліку складається з їх облікової вартості та витрат, пов’язаних з їх реалізацією;

• сума безнадійної дебіторської заборгованості та відрахування до резерву сумнівних боргів;

• втрати від операційної курсової різниці (тобто від зміни курсу валюти за операціями, активами і зобов’язаннями, що пов’я> зані з операційною діяльністю підприємства);

• втрати від знецінення запасів;

• недостачі й втрати від псування цінностей;

• визнані штрафи, пеня, неустойка;

• витрати на утримання об’єктів соціально>культурного при> значення.

(Абзац десятий пункту 20 із змінами, внесеними згідно з На> казом Мінфіну № 131 від 14.06.2000) інші витрати операційної діяльності.

21. Витрати операційної діяльності групуються за такими еко> номічними елементами: матеріальні затрати; витрати на оплату праці; відрахування на соціальні заходи; амортизація; інші опе> раційні витрати.

22. До складу елементу “Матеріальні затрати” включаєтьсявартість витрачених у виробництві (крім продукту власного ви> робництва):

• сировини й основних матеріалів; купівельних напівфабрика> тів та комплектуючих виробів;

• палива й енергії; будівельних матеріалів; запасних частин; тари й тарних матеріалів; допоміжних та інших матеріалів.

Вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробницт> ва, не включається до елементу операційних витрат “Матеріаль> ні затрати”.

(Пункт 22 доповнено абзацом дев’ятим згідно з Наказом Мін> фіну № 989 від 10.12.2002.)

23. До складу елементу “Витрати на оплату праці” включа> ються заробітна плата за окладами й тарифами, премії та заохо> чення, матеріальна допомога, компенсаційні виплати, оплата відпусток та іншого невідпрацьованого часу, інші витрати на оплату праці. (Пункт 23 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну № 131 від 14.06.2000.)

24. До складу елементу “Відрахування на соціальні заходи”включаються:

• відрахування на пенсійне забезпечення;

• відрахування на соціальне страхування;

• страхові внески на випадок безробіття;

• відрахування на індивідуальне страхування персоналу підпри> ємства;

• відрахування на інші соціальні заходи.

25. До складу елементу “Амортизація” включається сума на> рахованої амортизації основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних матеріальних активів.

26. До складу елементу “Інші операційні витрати” включа> ються витрати операційної діяльності, які не увійшли до складу елементів, наведених в п. 22–25 цього Положення (стандарту), зокрема витрати на відрядження, на послуги зв’язку, плата за розрахунково>касове обслуговування тощо. (Пункт 26 із зміна> ми, внесеними згідно з Наказом Мінфіну № 131 від 14.06.2000.)

27. До фінансових витрат відносяться витрати на проценти(за користування кредитами отриманими, за облігаціями випу> щеними, за фінансовою орендою тощо) та інші витрати підпри> ємства, пов’язані із залученням позикового капіталу.

28. Втрати від участі в капіталі є збитками від інвестицій васоційовані, дочірні або спільні підприємства, які обліковуються методом участі в капіталі. Приклад розрахунку втрат від участі в капіталі наведено в додатку 2 до цього Положення (стандарту).

29. До складу інших витрат включаються витрати, які вини> кають під час звичайної діяльності (крім фінансових витрат), але не пов’язані безпосередньо з виробництвом та/або реалізаці> єю продукції (товарів, робіт, послуг). До таких витрат нале> жать:

• собівартість реалізованих фінансових інвестицій (балансова вартість та витрати, пов’язані з реалізацією фінансових інвес> тицій);

• собівартість реалізованих необоротних активів (залишкова вар> тість та витрати, пов’язані з реалізацією необоротних акти> вів);

• собівартість реалізованих майнових комплексів; втрати від неопераційних курсових різниць; сума уцінки необоротних ак> тивів і фінансових інвестицій;

• витрати на ліквідацію необоротних активів (розбирання, де> монтаж тощо);

• залишкова вартість ліквідованих (списаних) необоротних ак> тивів;

• інші витрати звичайної діяльності.

30. Податки на прибуток визнаються витратами згідно з По> ложенням (стандартом) бухгалтерського обліку 17 “Податок на прибуток”.

31. Надзвичайні витрати включаються до фінансової звітнос> ті за вирахуванням суми, на яку зменшується податок на прибу> ток від діяльності підприємства внаслідок збитків від надзвичай> них подій. Приклад розрахунку для включення до фінансової звітності втрат від надзвичайних подій наведено в додатку 3 до цього Положення (стандарту).

Розкриття інформації про витрати у примітках до фінансової звітності

32. У примітках до фінансової звітності наводиться інформа> ція про:

• склад і суму витрат, відображених у статтях “Інші операційні витрати” та “Інші витрати” Звіту про фінансові результати;

• склад і суму доходів і втрат за кожною надзвичайною подією; • склад і суму витрат, які не включені до статей витрат Звіту про фінансові результати, а відображені безпосередньо у скла> ді власного капіталу (крім вилучення капіталу та розподілу між власниками).

Начальник Управління методології

бухгалтерського обліку В. М. Пархоменко

Додаток 1

до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16

“Витрати” (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 1999 р. № 131)

Розрахунок розподілу загальновиробничих витрат

Показники

Усього

На оди>

Включення загально>

п/п

ницю бази розподілу

(1 машино>

виробничих витрат до

витрат на

собівартості

година)

виробни>

реалізова>

цтво про>

ної продук>

дукції

ції (рахунок

(рахунок

90 “Собі>

23 “Вироб>

вартість

ництво”),

реалізації”),

грн.

грн.

1

2

3

4

5

6

1

База розподілу за нормальною потужністю, машино>години

10000

х

х

х

Продовження таблиці

1

2

3

4

5

6

2

Загальновиробничі витрати за нормаль> ною потужністю, грн.

70000

3

4

з них:

змінні

(ряд. 3 гр. 4 = = ряд. 2 гр. 3 :

: ряд. 1 гр. 3)

50000

5

х

х

постійні (ряд. 5 гр. 4 = = ряд. 4 гр. 3 :

: ряд. 1 гр. 3)

20000

2

х

х

5

6

7

База розподілу за фактичною потуж> ністю, машино> години:

1>й звітний період

8000

х

х

х

2>й звітний період

10500

х

х

х

8

Фактичні загально> виробничі витрати, грн.:

1>й звітний період

68100

9

10

з них:

змінні

48000

х

48000

х

постійні – усього (ряд. 8 гр. 3 – ряд. 9 гр. 3)

20100

х

х

х

10.1

10.2

у тому числі:

постійні розподі> лені (ряд. 6 гр. 3 × × ряд. 5 гр. 4)

16000

х

16000

х

постійні нерозподі> лені (ряд. 10 гр. 3 – – ряд. 10.1 гр. 3)

4100

х

х

4100

11

2>й звітний період

77950

12

з них:

змінні

57750

х

57750

х

Закінчення таблиці

1

2

3

4

5

6

13

постійні – усього (ряд. 11 гр. 3 – – ряд. 12 гр. 3)

20200

х

х

х

13.1

у тому числі:

постійні розподі>

20200

х

20200

х

13.2

лені (ряд. 7 гр. 3 × × ряд. 5 гр. 4), але не більше суми фактичних постійних загаль> новиробничих витрат

постійні нерозподі> лені (ряд. 13 гр. 3 – – ряд 13.1 гр.3)

0

х

х

0

(Додаток 1 в редакції Наказу Мінфіну № 131 від 14.06.2000)

Додаток 2

до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16

“Витрати” (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 1999 р. № 131)

Розрахунок втрат від участі в капіталі

Назва спільного,

Частка в капіталі

Сума збитку

Втрати

асоційованого

(відсоток голосів)

спільного, асо>

від участі

чи дочірнього

спільного, асоційо>

ційованого чи

в капіталі

підприємства

ваного чи дочірнього

дочірнього під>

(тис. грн.)

підприємства, що

приємства у

належить

звітному періоді

підприємству

(тис. грн.)

Підприємство 1

26

10000

2600*

Підприємство 2

44

3000

1320*

Разом

х

13000

3920

* Але не більше балансової вартості фінансових інвестицій.

(Додаток 2 в редакції Наказу Мінфіну № 131 від 14.06.2000.)

Додаток 3

до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16

“Витрати” (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 1999 р. № 131)

Розрахунок суми витрат від надзвичайних подій для відобра> ження в звіті про фінансові результати *

Надзвичайні

Ставка

Зменшення податку

Сума надзвичайних

витрати

податку

на прибуток внаслідок

витрат у звіті про

(тис. грн.)

на

збитків від

фінансові результати

прибуток,

надзвичайних подій

(тис. грн.)

%

(тис. грн.) гр. 1 × гр. 2 : 100

гр. 1 – гр. 2

25000

30

7500

17500

* У випадку, якщо сума прибутку від звичайної діяльності неменше збитків від надзвичайних подій.

МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

НАКАЗ

№ 353 від 28.12.2000

м. Київ

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

20 січня 2001 р. за № 47/5238

Про затвердження Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 17

“Податок на прибуток”

(Із змінами, внесеними згідно з Наказом

Міністерства фінансів № 363 від 23.05.2003)

На виконання Програми реформування системи бухгалтерсь> кого обліку із застосуванням міжнародних стандартів, затвердже> ної постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 1998 року № 1706, і відповідно до статей 1 та 6 Закону України “Про бух> галтерський облік та фінансову звітність в Україні” (996–14)

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Положення (стандарт) бухгалтерського обліку17 “Податок на прибуток”, схвалене Методологічною радою з бухгалтерського обліку при Міністерстві фінансів України, що додається.

2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 17 “Пода> ток на прибуток” застосовується до операцій, що відбуватимуть> ся з 2001 року.

Заступник міністра В. В. Регурецький

Затверджено

Наказ Міністерства фінансів України

28.12.2000 № 353

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

20 січня 2001 р. за № 47/5238

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 17

“Податок на прибуток”

Загальні положення

1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 17 “Пода> ток на прибуток” (далі — Положення (стандарт) 17) визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку ін> формації про витрати, доходи, активи і зобов’язання з податку на прибуток та її розкриття у фінансовій звітності.

2. Положення (стандарт) 17 застосовується підприємствами,організаціями та іншими юридичними особами (далі— підприємства) незалежно від форм власності, які згідно з чинним законодавством є платниками податку на прибуток (крім бюджетних установ).

3. Терміни, що використовуються у положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку, мають таке значення:

Витрати (дохід) з податку на прибуток — загальна сума витрат (доходу) з податку на прибуток, яка складається з поточ> ного податку на прибуток з урахуванням відстроченого податко> вого зобов’язання і відстроченого податкового активу. (Абзац другий пункту 3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мініс> терства фінансів № 363 від 23.05.2003.)

Відстрочений податковий актив— сума податку на прибуток, що підлягає відшкодуванню у наступних періодах унаслідок:

• тимчасової різниці, що підлягає вирахуванню;

• перенесення податкового збитку, не включеного до розрахун> ку зменшення податку на прибуток у звітному періоді;

• перенесення на майбутні періоди податкових пільг, якими скористатися у звітному періоді неможливо.

Відстрочене податкове зобов’язання— сума податку на при> буток, який сплачуватиметься в наступних періодах з тимчасо> вих різниць, що підлягають оподаткуванню.

Відстрочений податок на прибуток— сума податку на при> буток, що визнана відстроченим податковим зобов’язанням і від> строченим податковим активом.

Обліковий прибуток (збиток)— сума прибутку (збитку) до оподаткування, визначена в бухгалтерському обліку і відобра> жена у звіті про фінансові результати за звітний період.

Податковий прибуток (збиток)— сума прибутку (збитку), визначена за податковим законодавством об’єктом оподаткуван> ня за звітний період.

Податкова база активу і зобов’язання — оцінка активу і зобов’язання, яка використовується з метою оподаткування цього активу і зобов’язання при визначенні податку на прибуток.

(Абзац дев’ятий пункту 3 виключено на підставі Наказу Мі> ністерства фінансів № 363 від 23.05.2003.)

Поточний податок на прибуток— сума податку на прибу> ток, визначена у звітному періоді відповідно до податкового за> конодавства.

Тимчасова різниця— різниця між оцінкою активу або зобо> в’язання за даними фінансової звітності та податковою базою цього активу або зобов’язання відповідно.

Тимчасова різниця, що підлягає вирахуванню— тимчасова різниця, що призводить до зменшення податкового прибутку (збільшення податкового збитку) у майбутніх періодах.

Тимчасова різниця, що підлягає оподаткуванню— тимчасова різниця, що включається до податкового прибутку (збитку) у майбутніх періодах.

Визнання витрат (доходів), активів та зобов’язань, пов’язаних з податком на прибуток

4. Поточний податок на прибуток і відстрочений податок наприбуток (відстрочені податкові зобов’язання, відстрочені подат> кові активи) визнаються витратами або доходом у звіті про фі> нансові результати, крім податку на прибуток, що нарахова> ний внаслідок:

4.1. Дооцінки активів та інших господарських операцій, яківідповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку ві> дображаються збільшенням власного капіталу.

4.2. Об’єднання підприємств шляхом придбання.

Поточний податок на прибуток і відстрочений податок на прибу> ток визнаються змінами власного капіталу, якщо податки виникають з операцій, відображених на рахунках власного капіталу. Сума зміни власного капіталу відображається у кореспонденції з рахунками обліку необоротних активів і одночасно з рахунками обліку відстро> чених податкових зобов’язань або відстрочених податкових акти> вів (на розраховану з цієї операції суму податку на прибуток).

5. Поточний податок на прибуток визнається зобов’язанняму сумі, що підлягає сплаті. Перевищення сплаченої суми подат> ку на прибуток над сумою, яка підлягає сплаті, визнається дебі> торською заборгованістю.

6. Сума зменшення податку на прибуток, що визначається зсуми податкового збитку поточного або попереднього періоду, визнається відстроченим податковим активом. (Пункт 6 в редак> ції Наказу Міністерства фінансів № 363 від 23.05.2003.)

7. Відстрочене податкове зобов’язання визнається у разі на> явності тимчасових різниць, що підлягають оподаткуванню, за винятком:

а) гудвілу, якщо його амортизація податковим законодавст>

вом не передбачена;

б) первісного визнання активу або зобов’язання в результаті господарських операцій (крім об’єднання підприємств), які не впливають на обліковий і податковий прибуток (збиток).

Тимчасові різниці, що підлягають оподаткуванню та є наслід> ком фінансових інвестицій у дочірні, асоційовані та спільні під> приємства, визнаються відстроченим податковим зобов’язанням за винятком:

а) якщо материнське (холдингове) підприємство, інвестор або учасник спільного підприємства визначає і контролює час ану> лювання тимчасової різниці;

б) якщо не очікується анулювання тимчасової різниці протя>

гом дванадцяти місяців з дати балансу.

8. Відстрочений податковий актив визнається у разі виник> нення тимчасових різниць, що підлягають вирахуванню, якщо очікується отримання податкового прибутку, з яким пов’язані ці тимчасові різниці.

Тимчасові різниці, що підлягають вирахуванню та є наслід> ком інвестицій в дочірні, асоційовані та спільні підприємства, визнаються відстроченим податковим активом за умов:

а) анулювання тимчасових різниць протягом дванадцяти мі>

сяців з дати балансу;

б) очікування податкового прибутку, достатнього для списан>

ня тимчасової різниці.

Якщо податкові збитки і податкові пільги перенесені на май> бутні періоди, то відстрочений податковий актив визнається у разі очікування у майбутньому прибутку, достатнього для від> шкодування цих збитків і користування пільгами.

9. Відстрочений податковий актив не визнається, якщо вінвиникає внаслідок:

а) негативного гудвілу, який виникає внаслідок об’єднання підприємств згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 19 “Об’єднання підприємств”;

б) первісного визнання активу або зобов’язання в результаті господарських операцій (крім об’єднання підприємств), які не впливають на обліковий та податковий прибуток (збиток).

10. Підприємство переглядає на дату балансу невизнані від> строчені податкові активи щодо відповідності їх критеріям ви> знання, наведеним у пункті 8 Положення (стандарту) 17.

Оцінка активів та зобов’язань з податку на прибуток

11. Сума зобов’язання або дебіторської заборгованості з подат> ку на прибуток за поточний та попередній періоди визначається відповідно до податкового законодавства.

12. Відстрочений податковий актив та відстрочене податковезобов’язання розраховуються за ставками оподаткування, що діятимуть протягом періоду, у якому будуть здійснюватися реа> лізація або використання активу та погашення зобов’язання. Приклади розрахунку відстроченого податкового активу та від> строченого податкового зобов’язання наведені в додатку до По> ложення (стандарту) 17.

13. Сума відстроченого податкового активу на дату балансузменшується за умови недостатності податкового прибутку для списання цього активу. У разі очікування податкового прибут> ку, достатнього для списання відстроченого податкового активу, сума його попереднього зменшення, але не більше суми очікува> ного податкового прибутку, відображається способом сторно.

Відображення активів та зобов’язань з податку на прибуток у фінансовій звітності

14. Дебіторська заборгованість та зобов’язання з поточногоподатку на прибуток відображаються у балансі окремими стат> тями оборотних активів і поточних зобов’язань.

Відстрочені податкові активи та відстрочені податкові зобо> в’язання відображаються в балансі окремими статтями необорот> них активів і довгострокових зобов’язань.

15. У проміжній фінансовій звітності відстрочені податковіактиви та відстрочені податкові зобов’язання можуть наводити> ся у балансі в сумі зазначених активів і зобов’язань, що визна> чені на 31 грудня попереднього року без їх обчислення на дату проміжної фінансової звітності. У таких випадках у статті “По> даток на прибуток від звичайної діяльності” проміжного Звіту про фінансові результати наводиться лише сума поточного по> датку на прибуток, а на дату річного балансу в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності здійснюється відповідне коригуван> ня (збільшення, зменшення) суми витрат з податку на прибуток з урахуванням змін відстрочених податкових активів і відстроче> них податкових зобов’язань за звітний рік. (Пункт 15 із зміна> ми, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів № 363 від 23.05.2003.)

16. Дебіторська заборгованість та зобов’язання з поточногоподатку на прибуток згортаються, якщо погашення зобов’язан> ня відбудеться заліком цієї дебіторської заборгованості.

У консолідованому балансі дебіторська заборгованість та зо> бов’язання з поточного податку на прибуток відображаються розгорнуто.

17. Відстрочені податкові активи та відстрочені податкові зо> бов’язання згортаються, якщо сплата податку на прибуток кон> тролюється одним і тим самим податковим органом.

У консолідованому балансі відстрочені податкові активи та відстрочені податкові зобов’язання відображаються розгорнуто.

18. Витрати з податку на прибуток від звичайної діяльностівідображаються у статті “Податок на прибуток від звичайної діяльності” Звіту про фінансові результати в дужках. Дохід з податку на прибуток відображається у вписуваній статті “Дохід з податку на прибуток від звичайної діяльності”, а при визна>

ченні фінансового результату від звичайної діяльності на його суму зменшується збиток від звичайної діяльності до оподатку> вання.

Розкриття інформації про податок на прибуток у примітках до фінансової звітності

19. У примітках до фінансової звітності наводиться така ін> формація:

19.1. Складові елементи витрат (доходу) з податку на прибу> ток (поточний податок на прибуток та всі коригування цієї суми, включаючи відстрочені податкові активи, відстрочені податкові зобов’язання, виправлення помилок тощо).

19.2. Сума поточного та відстроченого податку на прибутоквідображена у складі власного капіталу.

19.3. Пояснення різниці між витратами (доходом) з податкуна прибуток та добутком облікового прибутку (збитку) на засто> совану ставку податку на прибуток.

19.4. Ставка податку на прибуток, якщо вона змінюєтьсяпорівняно із звітним періодом.

19.5. Сума та період дії тимчасових різниць, що підлягаютьвирахуванню, сума податкових збитків і невикористаних подат> кових пільг, пов’язаних з невизнанням відстроченого податко> вого активу.

19.6. Сума тимчасових різниць, пов’язаних з фінансовимиінвестиціями у дочірні, асоційовані та спільні підприємства, щодо яких відстрочені податкові зобов’язання не були визнані.

19.7. Сума визнаних відстрочених податкових активів (за кож> ним видом) і визнаних відстрочених податкових зобов’язань (за кожним видом).

19.8. Сума відстроченого податку на прибуток, що включенадо Звіту про фінансові результати.

19.9. Сума витрат (доходу) з податку на прибуток, пов’яза> них з прибутком (збитком) від діяльності, що припинена.

Начальник Управління методології бухгалтерського обліку

у виробничій сфері В. М. Пархоменко

Додаток 1 до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 17

Приклади відображення у бухгалтерському обліку та фінан> совій звітності підприємства тимчасових різниць.

1. За станом на кінець звітного року вартість активів на рахун> ку 371 “Розрахунки за виданими авансами” (за сировину, робо> ти, послуги для операційної діяльності) становить 10800 грн.

За податковим законодавством сума виданих авансів (без по> датку на додану вартість) включається підприємством до складу валових витрат у тому періоді, у якому здійснено перерахування авансу, і відповідно зменшує податковий прибуток. Різниця між балансовою вартістю активу (виданого авансу без податку на додану вартість 9000 грн) та податковою базою цього активу (0 грн) становить 9000 грн і є тимчасовою різницею, що підлягає оподаткуванню.

Добуток тимчасової різниці, що підлягає оподаткуванню, на кінець звітного періоду і ставки податку на прибуток є відстро> ченим податковим зобов’язанням на кінець звітного періоду:

9000 × 30 % = 2700 грн.

Сальдо відстроченого податкового зобов’язання відображається у рядку 460 “Відстрочені податкові зобов’язання” Балансу.

Сума поточного податку на прибуток за звітний період відо> бражається за дебетом субрахунка 981 “Податки на прибуток від звичайної діяльності” у кореспонденції з кредитом субрахун> ка 641 “Розрахунки за податками”. Запис за дебетом субрахунка 981 “Податки на прибуток від звичайної діяльності” у кореспон> денції з рахунком 54 “Відстрочені податкові зобов’язання” про> водиться на суму з урахуванням сальдо на рахунку 54 на поча> ток звітного року. Сума, що відображена у звітному періоді за дебетом субрахунка 981, є витратами з податку на прибуток і наводиться у рядку 180 Звіту про фінансові результати.

В аналогічному порядку визначається і відображається сума відстроченого зобов’язання з сальдо на рахунку 39 “Витрати майбутніх періодів”.

2. За станом на кінець звітного року на субрахунку 681 “Роз> рахунки за авансами одержаними” сальдо зобов’язання стано> вить 12000 грн.

За податковим законодавством одержані аванси (без податку на додану вартість) включаються до складу валових доходів у тому періоді, в якому вони одержані, і відповідно збільшують податковий прибуток. У бухгалтерському обліку отримані аван> си не визнаються доходом цього звітного періоду, а будуть ви> знані доходом у тому періоді, у якому будуть відвантажені про> дукція, товари (виконані роботи, послуги).

Різниця між визнаною у бухгалтерському обліку балансовою вартістю зобов’язання (одержаного авансу без податку на додану вартість 10000 грн) та податковою базою цього зобов’язання (0 грн) становить 10000 грн і є тимчасовою різницею, що підля> гає вирахуванню.

Добуток тимчасової різниці, що підлягає вирахуванню, і ставки податку на прибуток є відстроченим податковим активом на кі> нець року.

10000 × 30 % = 3000 грн.

Сальдо відстроченого податкового активу наводиться у рядку 060 “Відстрочені податкові активи” Балансу, утворення якого відображається за дебетом рахунка 17 “Відстрочені податкові активи”. Запис за дебетом рахунка 17 здійснюється у грудні на суму з урахуванням сальдо на цьому рахунку на початок звітно> го періоду в кореспонденції з кредитом рахунка 641 “Розрахунки за податками”.

В аналогічному порядку визначається і відображається сума відстроченого податкового активу із сальдо на рахунку 69 “До> ходи майбутніх періодів”.

3. Залишок резерву сумнівних боргів на рахунку 38 на кінецьзвітного року становить 17200 грн. За податковим законодавст> вом відрахування до резерву не визнаються валовими витрата> ми, до валових витрат включається сума списаної безнадійної дебіторської заборгованості, яка в бухгалтерському обліку спи> сується за рахунок утвореного резерву.

Різниця між балансовою вартістю резерву сумнівних боргів (17200 грн) і податковою базою (0) є тимчасовою різницею, що

підлягає вирахуванню. Добуток тимчасової різниці, що підлягає вирахуванню, і ставки податку на прибуток визнається відстро> ченим податковим активом.

17200 × 30 % = 5160 грн.

4. Залишок забезпечення на гарантійний ремонт на кінецьзвітного року (субрахунок 473 “Забезпечення гарантійних зобо> в’язань”) становить 3160 грн.

За податковим законодавством витрати на гарантійний ре> монт визнаються у періоді його виконання.

Різниця між балансовою вартістю зобов’язання (забезпечен> ня — 3160 грн) і податковою базою зобов’язання (0 грн) є тим> часовою різницею, що підлягає вирахуванню. Добуток тимчасо> вої різниці, що підлягає вирахуванню, і ставки податку на при> буток визнається відстроченим податковим активом.

3160 × 30 % = 948 грн.

5. Варіант І. На кінець звітного року залишкова вартістьосновних виробничих засобів, за якими відповідно до податково> го законодавства амортизація нараховується, становить:

а) за даними бухгалтерського обліку (різниця між аналітич> ними даними рахунків 10 “Основні засоби”, 11 “Інші необоротні матеріальні активи” і рахунку 13 “Знос необоротних активів”) —

365000 грн;

б) за даними, що використовуються для визначення амортиза> ції основних засобів за податковим законодавством, — 315000 грн.

Вартість основних невиробничих засобів та інших основних засобів, на які за податковим законодавством амортизація не нараховується, до розрахунку не приймається як постійна різниця, оскільки за Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби” вказані основні засоби амортизації підлягають.

Різниця між визнаною у бухгалтерському обліку балансовою вартістю активу (365000 грн) і податковою базою цього активу (315000 грн) є тимчасовою різницею, що підлягає оподаткуван> ню (50000 грн). Добуток тимчасової різниці, що підлягає оподат> куванню, і ставки податку на прибуток визнається відстроченим податковим зобов’язанням.

50000 × 30 % = 15000 грн.

Варіант ІІ. На кінець звітного року залишкова вартість основ> них виробничих засобів становить:

а) за даними бухгалтерського обліку — 75000 грн;

б) за даними, що використовуються для визначення амортиза> ції основних засобів за податковим законодавством, — 90000 грн.

Різниця між визнаною у бухгалтерському обліку балансовою вартістю активу (75000 грн) і податковою базою цього активу (90000 грн) є тимчасовою різницею, що підлягає вирахуванню (15000 грн). Добуток тимчасової різниці, що підлягає вираху> ванню, і ставки податку на прибуток визнається відстроченим податковим активом:

15000 × 30 % = 4500 грн.

6. Згортання відстрочених податкових активів і відстрочених податкових зобов’язань полягає у визначенні різниці між сумою визнаних відстрочених податкових активів і сумою визнаних від> строчених податкових зобов’язань і відповідно відображенні у Балансі чогось одного:

(3000 + 5160 + 948) – (2700 + 15000) = 7592 грн

(відстрочене податкове зобов’язання) або

(3000 + 5160 + 948 + 4500) – 2700 = 10908 грн

(відстрочений податковий актив).

МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

НАКАЗ

№ 205 від 28.04.2001

м. Київ

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

21 травня 2001 р. за № 433/5624

Про затвердження Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 18

“Будівельні контракти”

(Із змінами, внесеними згідно з Наказом

Міністерства фінансів № 363 від 23.05.2003)

На виконання Програми реформування системи бухгалтерсь> кого обліку із застосуванням міжнародних стандартів, затвердже> ної постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 1998 року № 1706, і відповідно до статей 1 і 6 Закону України “Про бух> галтерський облік та фінансову звітність в Україні” (996–14)

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити схвалене Методологічною радою з бухгалтерсько> го обліку Міністерства фінансів України Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 18 “Будівельні контракти”, що додається.

2. Установити, що Положення (стандарт) бухгалтерськогообліку 18 “Будівельні контракти” набуває чинності з 1 січня 2002 року.

Заступник міністра В. В. Регурецький

Затверджено

Наказ Міністерства фінансів України

28.04.2001 № 205

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

21 травня 2001 р. за № 433/5624

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 18

“Будівельні контракти”

Загальні положення

1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 18 “Буді> вельні контракти” (далі — Положення (стандарт) 18) визначає методологічні засади формування підрядчиками у бухгалтерському обліку інформації про доходи та витрати, пов’язані з виконан> ням будівельних контрактів, та її розкриття у фінансовій звіт> ності.

2. Терміни, що використовуються у положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку, мають таке значення:

Аванси за будівельним контрактом— грошові кошти або інші активи, отримані підрядчиком у рахунок оплати робіт, що виконуватимуться за будівельним контрактом.

Будівельний контракт— договір про будівництво.

Будівництво— спорудження нового об’єкта, реконструкція, розширення, добудова, реставрація і ремонт об’єктів, виконання монтажних робіт.

Валова заборгованість замовників за роботи за будівельним контрактом— сума перевищення витрат підрядчика і визнано> го ним прибутку (за вирахуванням визнаних збитків) над сумою проміжних рахунків (без непрямих податків) на дату балансу з початку виконання будівельного контракту.

Валова заборгованість замовникам за роботи за будівельним контрактом— сума перевищення проміжних рахунків (без не> прямих податків) над витратами підрядчика і визнаним ним при> бутком (за вирахуванням визнаних збитків) на дату балансу з початку виконання будівельного контракту.

Відхилення від ціни за будівельним контрактом— зміна ціни будівельного контракту внаслідок змін попередньо погодженого

обсягу робіт, конструктивно>якісних характеристик і строків виконання будівельного контракту.

Витрати за будівельним контрактом— собівартість робіт за будівельним контрактом.

Заохочувальні виплати за будівельним контрактом— додат> кові суми, що сплачуються підрядчику за виконання (перевико> нання) умов контракту.

Контракт з фіксованою ціною— договір про будівництво, який передбачає фіксовану (тверду) ціну всього обсягу робіт за будівельним контрактом або фіксовану ставку за одиницю кінце> вої продукції будівництва (кв. м, кількість місць тощо). (Абзац десятий пункту 2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мініс> терства фінансів № 363 від 23.05.2003.)

Контракт за ціною “витрати плюс”— договір про будівни> цтво, який передбачає ціну як суму фактичних витрат підрядчи> ка на виконання будівельного контракту та погодженого прибутку (у вигляді процента від витрат або фіксованої величини).

Об’єкт будівництва— сукупність будівель і споруд або окре> мі будівлі і споруди, будівництво яких здійснюється за єдиним проектом.

Підрядчик— юридична особа, яка укладає будівельний конт> ракт, виконує передбачені будівельним контрактом роботи і пе> редає їх замовникові.

Претензія за будівельним контрактом— сума майнової від> повідальності замовника чи іншої сторони, яку вимагає відшко> дувати підрядчик понад ціну контракту.

Проміжні рахунки— рахунки за виконані роботи за будіве> льним контрактом, передані замовнику для оплати.

Визнання доходів та витрат протягом виконання будівельного контракту

3. Доходи і витрати протягом виконання будівельного конт> ракту визнаються з урахуванням ступеня завершеності робіт на дату балансу, якщо кінцевий фінансовий результат цього конт> ракту може бути достовірно оцінений.

4. Ступінь завершеності робіт за будівельним контрактом можевизначатися за одним з наведених методів:

• вимірювання та оцінка виконаної роботи;

• співвідношення обсягу завершеної частини робіт та їх загаль> ного обсягу за будівельним контрактом у натуральному ви> мірі;

• співвідношення фактичних витрат з початку виконання буді> вельного контракту до дати балансу та очікуваної (кошторис> ної) суми загальних витрат за контрактом.

5. Кінцевий фінансовий результат за будівельним контрактом з фіксованою ціною може бути достовірно оцінений за наявності одночасно таких умов:

• можливості достовірного визначення суми загального доходу від виконання будівельного контракту;

• імовірного отримання підрядчиком економічних вигод від ви> конання будівельного контракту;

• можливості достовірного визначення суми витрат, необхідних для завершення будівельного контракту, і ступеня заверше> ності робіт за будівельним контрактом на дату балансу;

• можливості достовірного визначення та оцінки витрат, пов’я> заних з виконанням будівельного контракту для порівняння фактичних витрат за цим будівельним контрактом, з поперед> ньою оцінкою таких витрат.

6. Кінцевий фінансовий результат за будівельним контрактом за ціною “витрати плюс” може бути достовірно оцінений за наяв> ності одночасно таких умов:

• імовірного отримання підрядчиком економічних вигод від ви> конання будівельного контракту;

• можливості достовірного визначення витрат, пов’язаних з ви> конанням будівельного контракту, незалежно від імовірності їх відшкодування замовником.

7. Якщо кінцевий фінансовий результат за будівельним кон> трактом не може бути оцінений достовірно, то:

• дохід визнається в сумі фактичних витрат від початку вико> нання будівельного контракту, щодо яких існує імовірність їх відшкодування;

• витрати за будівельним контрактом визнаються витратами того періоду, протягом якого вони були зазнані.

У разі відсутності ймовірності відшкодування витрат дохід не визнається.

(Пункт 7 доповнено абзацом четвертим згідно з Наказом Мі> ністерства фінансів № 363 від 23.05.2003.)

8. Якщо в наступних звітних періодах не існує невизначенос> ті, яка перешкоджала в попередніх періодах отриманню досто> вірної оцінки кінцевого фінансового результату за будівельним контрактом, то дохід і витрати, пов’язані з виконанням цього контракту, визнаються згідно з пунктом 3 Положення (стандар> ту) 18.

Якщо на дату балансу існує імовірність того, що загальні витрати на виконання будівельного контракту перевищувати> муть загальний дохід за цим будівельним контрактом, то очіку> вані збитки визнаються витратами звітного періоду із включен> ням фактичних витрат на виконання цього будівельного контрак> ту до собівартості реалізації. (Абзац другий пункту 8 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів № 363 від 23.05.2003.)

9. Суми відхилень, претензій та заохочувальних виплат забудівельним контрактом визнаються доходом, якщо: • існує імовірність отримання економічних вигод;

• можлива їх достовірна оцінка.

Оцінка доходів і витрат за будівельним контрактом

10. Дохід за будівельним контрактом включає передбаченубудівельним контрактом ціну, а також суму відхилень, претен> зій та заохочувальних виплат за будівельним контрактом.

11. Дохід за будівельним контрактом оцінюється за справед> ливою вартістю активів, які вже отримані або підлягають отри> манню.

Оцінка доходу протягом виконання будівельного контракту переглядається у разі:

• погодження із замовником відхилень та/або претензій, які змінюють ціну будівельного контракту в періоди після його укладання;

• зміни узгодженої ціни будівельного контракту з фіксованою ціною за наявності умов, що передбачають її зміни. 12. Витрати за будівельним контрактом включають:

• витрати, безпосередньо пов’язані з виконанням даного кон> тракту;

• загальновиробничі витрати.

13. До складу витрат, безпосередньо пов’язаних з виконан> ням будівельного контракту, належать прямі матеріальні витра> ти, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати (включа> ючи вартість виконаних субпідрядчиками робіт) згідно з Поло> женням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 “Витрати”, за> твердженим Наказом Міністерства фінансів України від 31 груд> ня 1999 року № 318, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 року за № 27/4248.

14. До складу загальновиробничих витрат включаються пе> редбачені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 “Витрати” затрати на управління, організацію та обслуговуван> ня будівельного виробництва з розподілом між об’єктами будів> ництва з використанням бази розподілу при нормальній потуж> ності (пропорційно прямим витратам; обсягам доходів; прямим витратам на оплату праці; відпрацьованому будівельними ма> шинами і механізмами часу тощо). (Пункт 14 із змінами, вне> сеними згідно з Наказом Міністерства фінансів № 363 від 23.05.2003.)

15. Не включаються до складу витрат за будівельним контрак> том, а відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені:

• адміністративні витрати;

• витрати на збут; інші операційні витрати;

• витрати на утримання (амортизація, охорона тощо) незадія> них будівельних машин, механізмів та інших необоротних активів, які не використовуються при виконанні будівельно> го контракту.

Адміністративні витрати можуть бути визнані витратами за будівельним контрактом, якщо:

а) ці витрати безпосередньо пов’язані з виконанням цього

будівельного контракту;

б) окреме відшкодування цих витрат за умовами цього буді> вельного контракту покладено на замовника. (Пункт 15 допов> нено абзацом шостим згідно з Наказом Міністерства фінансів № 363 від 23.05.2003.)

16. До витрат за будівельним контрактом включаються ви> трати за період від дати укладення будівельного контракту до дати завершення цього контракту. До витрат за будівельним контрактом також включаються витрати, яких зазнав підряд>

чик при укладенні будівельного контракту, якщо існує імовір> ність його підписання і достовірної оцінки цих витрат. Витрати, зазнані при укладенні будівельного контракту, які були визнані витратами звітного періоду, не включаються надалі до витрат за будівельним контрактом, який підписано в наступних звітних періодах. (Пункт 16 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів № 363 від 23.05.2003.)

17. Зміни оцінки доходу та витрат за будівельним контрак> том або зміни оцінки кінцевого фінансового результату вико> нання контракту відображаються як зміна облікової оцінки згід> но з Положенням (стандартом) 6 “Виправлення помилок і змі> ни у фінансових звітах”, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28 травня 1999 року № 137, який зареєст> ровано в Міністерстві юстиції України 21 червня 1999 року за № 392/3685.

18. Сума визнаних доходу і витрат за будівельним контрак> том відображається відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зо> бов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30 ли> стопада 1999 року № 291 і зареєстрованої в Міністерстві юсти> ції України 21 грудня 1999 року за № 893/4186. Одночасно визнаний дохід за будівельним контрактом без суми непрямих податків відображається за дебетом субрахунка 238 “Завершені етапи по незакінчених будівельних контрактах” і кредитом суб> рахунка 239 “Проміжні рахунки” рахунка 23 “Виробництво”. Після завершення будівельного контракту сальдо на зазначе> них субрахунках списується зворотною кореспонденцією субра> хунків.

Якщо сума проміжного рахунку за звітний період перевищує суму визнаного в цьому періоді доходу за будівельним контрак> том без суми непрямих податків, то різниця відображається за дебетом рахунка 36 “Розрахунки з покупцями та замовниками” і кредитом субрахунка 239 “Проміжні рахунки”, в іншому разі зазначений запис виконується способом сторно.

Приклад відображення доходів, витрат і розрахунків за буді> вельним контрактом наведено в додатку до Положення (стан> дарту) 18. (Пункт 18 в редакції Наказу Міністерства фінансів № 363 від 23.05.2003.)

19. Валову заборгованість замовників за роботи за будівель> ним контрактом підрядчик наводить у складі незавершеного ви> робництва.

Валову заборгованість замовникам за роботи за будівельним контрактом підрядчик наводить у складі інших поточних зобо> в’язань.

Розкриття інформації щодо будівельних контрактів у примітках до фінансової звітності

20. У примітках до фінансової звітності наводиться така ін> формація:

20.1. Сума доходу за будівельними контрактами, визнана ускладі доходу звітного періоду.

20.2. Методи визначення доходу за будівельними контракта> ми у звітному періоді.

20.3. Щодо незавершених будівельних контрактів:

20.3.1. Методи визначення ступеня завершеності робіт.

20.3.2. Загальна сума зазнаних витрат і визнаних прибутків

(за вирахуванням визнаних збитків) на дату балансу.

20.3.3. Вартість виконаних субпідрядчиками робіт.

20.3.4. Сума валової заборгованості замовників на дату ба> лансу.

20.3.5. Сума валової заборгованості замовникам на дату ба> лансу.

20.3.6. Сума отриманих авансів на дату балансу.

20.3.7. Сума проміжних рахунків, яка не сплачується під> рядчику до виконання передбачених будівельним контрактом умов для виплати таких сум або до усунення дефектів (сума затрима> них коштів).

Начальник Управління методології бухгалтерського обліку

у виробничій сфері В. М. Пархоменко

Додаток до Положення (стандарту) 18

Приклад відображення доходів, витрат і розрахунків за буді> вельним контрактом.

Підрядчик здійснює визнання доходів з урахуванням ступеня завершеності робіт за будівельним контрактом, який визнача> ється співвідношенням фактичних витрат з початку виконання будівельного контракту до дати балансу та очікуваної суми загаль> них витрат за будівельним контрактом.

Контрактна вартість будівництва без непрямих податків стано> вить 800 тис. грн. Очікувані загальні витрати за будівельним контрактом складають 700 тис. грн. Тривалість контракту — три періоди.

У таблиці наводиться вартісна оцінка та кореспонденція ра> хунків бухгалтерського обліку господарських операцій під час виконання будівельного контракту (тис. грн.).

Зміст

Кореспонденція

1>й

2>й

3>й

Разом

господарської

рахунків (субра>

період

період

період

операції

хунків) бухгал> терського обліку

Дебет

Кредит

1

2

3

4

5

6

7

1. Фактичні витрати при виконанні буді>

20, 65,

вельного контракту

230

66 ...

140

450

110

700

2. Фактичні витрати з початку виконан> ня будівельного контракту

140

590

700

3. Визнані доходи з урахуванням непрямих податків

36

70

192

616,8

151,2

4. Визнані доходи без суми непрямих податків

238

239

160

514

126

800

5. Податок на додану вартість

70

64

32

102,8

25,2

160

Закінчення таблиці

1

2

3

4

5

6

7

6. Собівартість реалізації

90

230

140

450

110

700

7. Прибуток за звітний період (ряд. 4 – ряд. 6)

20

64

16

100

8. Прибуток з почат> ку виконання буді> вельного контракту

20

84

100

9. Проміжні рахунки

150

600

50

800

10. Коригування

36

239

спосо>

86

спосо>

проміжних

бом

бом

рахунків

сторно

сторно

10

76

11. Валова заборго> ваність замовників

[(ряд 2 + ряд 7) –

– ряд. 9]

10

0

12. Валова заборго> ваність замовникам [ряд 9 – (ряд 2 + 7)]

76

0

(Положення доповнено додатком згідно з Наказом Міністер> ства фінансів № 363 від 23.05.2003.)

МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

НАКАЗ

№ 163 від 07.07.99

м. Київ

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

23 липня 1999 р. за № 499/3792

Про затвердження Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 19

(Із змінами, внесеними згідно з Наказом

Міністерства фінансів № 16 від 28.01.2000 № 989 від 25.11.2002)

На виконання Програми реформування бухгалтерського облі> ку із застосуванням міжнародних стандартів, затвердженої по> становою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 1998 р. № 1706, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Положення (стандарт) бухгалтерського обліку19 “Об’єднання підприємств” (далі — Положення (стандарт) 19), схвалене Методологічною радою з бухгалтерського обліку при Міністерстві фінансів України (додається).

2. Установити, що вказане Положення (стандарт) 19 застосо> вується до бухгалтерської звітності щодо операцій, які відбува> ються з 2000 року.

3. Передбачити, що інші нормативні акти Міністерства фі> нансів України з бухгалтерського обліку діють у частині, що не суперечить Положенню (стандарту) 19.

Заступник міністра А. В. Литвин

Затверджено

Наказ Міністерства фінансів України

07.07.99 № 163

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

23 липня 1999 р. за № 499/3792

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 19

“Об’єднання підприємств”

Загальні положення

1. Це Положення (стандарт) визначає порядок відображенняв обліку і звітності придбання інших підприємств, гудвілу, який виник при придбанні, злиття підприємств, а також розкриття інформації про об’єднання підприємств.

2. Норми цього Положення (стандарту) застосовують підпри> ємства, організації та інші юридичні особи (далі — підприємст> ва) усіх форм власності (крім бюджетних установ).

3. Це положення не застосовується до операцій щодо об’єд> нання підприємств, які перебувають під спільним контролем, і до обліку часток у спільних підприємствах.

4. Терміни, що використовуються в цьому Положенні (стан> дарті), мають таке значення:

Гудвіл— перевищення вартості придбання над часткою по> купця у справедливій вартості придбаних ідентифікованих акти> вів та зобов’язань на дату придбання.

Дата придбання— дата, на яку контроль за чистими активами і діяльністю підприємства, що купується, переходить до покупця.

Дочірнє підприємство— підприємство, яке перебуває під кон> тролем материнського (холдингового) підприємства.

Злиття— об’єднання підприємств (шляхом створення нової юридичної особи або приєднання підприємств до головного під> приємства), в результаті якого власники (акціонери) підприємств, що об’єднуються, здійснюватимуть контроль над усіма чистими активами об’єднаних підприємств з метою досягнення подаль> шого спільного розподілу ризиків та вигод від об’єднання.

При цьому жодна зі сторін не може бути визначена як поку> пець.

Ідентифіковані активи та зобов’язання— придбані активи та зобов’язання, які на дату придбання відповідають критеріям визнання статей балансу, встановлених Положенням (стандар> том) бухгалтерського обліку 2 “Баланс”.

Контроль— вирішальний вплив на фінансову, господарську і комерційну політику підприємства з метою одержання вигод від його діяльності.

Материнське (холдингове) підприємство— підприємство, яке здійснює контроль дочірніх підприємств.

Немонетарні активи— всі активи, крім грошових коштів, їх еквівалентів та дебіторської заборгованості у фіксованій (або визначеній) сумі грошей.

(Абзац десятий пункту 4 виключено на підставі Наказу Мін> фіну № 989 від 10.12.2002.)

Несприятливі контракти— контракти, у виконанні яких підприємство не зацікавлено внаслідок їх збитковості або інших причин та готове передати їх іншим підприємствам.

Негативний гудвіл— перевищення вартості частки покупця у справедливій вартості придбаних ідентифікованих активів і зобов’язань над вартістю придбання на дату придбання.

Об’єднання підприємств— з’єднання окремих підприємств у результаті приєднання одного підприємства до іншого або вна> слідок одержання контролю одним підприємством над чистими активами та діяльністю іншого підприємства.

Придбання— об’єднання підприємств, в результаті якого покупець набуває контроль над чистими активами та діяльністю інших підприємств в обмін на передачу активів, прийняття на себе зобов’язань або випуск акцій.

Справедлива вартість— сума, за якою може бути здійснений обмін активу, або оплата зобов’язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами.

Частка меншості— частина чистого прибутку (збитку) та чистих активів дочірнього підприємства, яка не належить мате> ринському підприємству (прямо або через інші дочірні підприєм> ства).

Чисті активи— активи підприємства за вирахуванням його зобов’язань.

Облік придбання

5. Якщо підприємство внаслідок придбання його чистих активівіншим підприємством (покупцем) ліквідується, то, починаючи з дати придбання, покупець відображає в балансі активи та зобо> в’язання придбаного підприємства та будь>який гудвіл, що ви> никає в результаті придбання. Гудвіл та/або негативний гудвіл відображаються за залишковою вартістю у вписуваному рядку Балансу 065 “Гудвіл” позитивною або від’ємною величиною. (Пункт 5 в редакції Наказу Мінфіну № 989 від 10.12.2002.)

6. У разі придбання контрольного пакета акцій (капіталу) іншого підприємства покупець, починаючи з дати придбання, повинен відображати придбані акції (частку в капіталі) у складі фінансових інвестицій.

7. Придбання відображається в обліку за вартістю, яка є сумоюсплачених грошових коштів або їх еквівалентів. Якщо придбання здійснюється шляхом передачі інших активів або прийняття на себе зобов’язання, то вартість дорівнює справедливій вартості (на дату придбання) активів або зобов’язань, наданих покупцем в обмін на контроль за чистими активами іншого підприємства, збільшеної на суму витрат, які безпосередньо пов’язані з придбанням.

8. Придбані покупцем ідентифіковані активи та зобов’язаннявизнаються окремо на дату придбання та відображаються за їх справедливою вартістю.

Справедлива вартість придбаних ідентифікованих активів і зобов’язань визначається у порядку, наведеному в додатку до цього Положення (стандарту).

9. Якщо придбання здійснюється поетапно (наприклад, шля> хом послідовного придбання акцій), то кожна операція відобра> жається окремо за справедливою вартістю придбаних ідентифі> кованих активів і зобов’язань, а вартість окремих інвестицій поетапно порівнюється з часткою покупця у справедливій варто> сті ідентифікованих активів і зобов’язань, які придбані на кож> ному етапі.

10. Первісна (балансова) вартість гудвілу зменшується щомі> сячним рівномірним нарахуванням амортизації протягом строку корисного його використання, але не більше 20 років.

11. Строк корисного використання гудвілу визначається зурахуванням:

а) прогнозованого строку діяльності підприємства;

б) нормативно>правових актів або контрактів, що впливають

на строк корисного використання;

в) зміни попиту на продукцію (роботи, послуги) підприємства

тощо.

12. Якщо гудвіл на кінець року не відповідає ознакам активу,то він списується з включенням залишкової вартості до витрат.

13. Якщо діяльність придбаного підприємства прогнозуєтьсяіз обчислюваними збитками в майбутньому, то вартість негатив> ного гудвілу визнається доходом рівномірно протягом періоду утворення таких збитків.

(Абзац перший пункту 13 із змінами, внесеними згідно з Нака> зом Мінфіну № 15 від 28.01.2000.)

Якщо діяльність придбаного підприємства прогнозується у майбутньому без збитків, то вартість негативного гудвілу визна> ється доходом:

а) у сумі, що не перевищує справедливої вартості придбаних немонетарних активів, — рівномірно протягом строку корисного використання (амортизації) придбаних необоротних активів, що залишився;

б) у сумі, що перевищує справедливу вартість придбаних не>

монетарних активів, — у періоді придбання.

(Абзац п’ятий пункту 13 виключено на підставі Наказу Мін> фіну № 989 від 10.12.2002.)

Вартість негативного гудвілу на дату балансу відображається у статті “Інші необоротні активи”

від’ємною величиною

Облік злиття підприємств

14. Витрати, пов’язані зі злиттям підприємств (реєстраційні,інформаційні, консультаційні тощо), визнаються витратами того періоду, протягом якого вони були здійснені.

15. Показники фінансової звітності підприємств, що об’єдну> ються, включаються до фінансової звітності об’єднаних підприємств за період, у якому відбувається злиття, і за попередній період.

16. Об’єднане підприємство відображає активи, зобов’язаннята власний капітал об’єднаного підприємства за їх балансовою вартістю з урахуванням зміни облікової політики (якщо це від> булося).

17. Внутрішня заборгованість та результати операцій між об’> єднаними підприємствами виключаються при складанні фінансо> вої звітності об’єднаного підприємства.

Розкриття інформації про об’єднання підприємств

18. У примітках до фінансової звітності за період, у якомувідбулося об’єднання підприємств, вказуються:

18.1. Назва та загальна характеристика підприємств, що об’єд> налися.

18.2. Дата об’єднання.

18.3. Інформація про закриття або продаж складової частинидіяльності об’єднаних підприємств.

19. У примітках до фінансової звітності за період, у якомувідбулося придбання підприємства (контрольного пакета акцій), наводиться інформація про:

19.1. Відсоток придбаних акцій з правом голосу.

19.2. Вартість придбання і опис активів або зобов’язань, щонадаються або повинні бути надані покупцем у порядку оплати.

19.3. Характер і сума забезпечення реструктуризації та іншихвитрат на закриття підприємства, які виникають в результаті придбання і визнані на дату придбання.

20. У примітках до фінансової звітності також наводитьсяінформація про:

20.1. Строк корисного використання гудвілу (негативного гудвілу).

20.2. Обґрунтування періоду амортизації, якщо строк корис> ного використання гудвілу перевищує 20 років.

20.3. Звіряння вартості гудвілу (негативного гудвілу) на по> чаток та кінець звітного періоду з висвітленням:

20.3.1. Первісної вартості та нарахованої суми амортизації(зносу) на початок та кінець звітного періоду.

20.3.2. Вартості гудвілу та негативного гудвілу, які виниклив результаті придбання та зараховані на баланс у звітному пе> ріоді. (Пункт 20.3.2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну № 989 від 10.12.2002.)

20.3.3. Суми амортизації гудвілу, нарахованої за звітний період.

20.3.4. Іншого списання вартості гудвілу (негативного гудві> лу) у звітному періоді.

21. У примітках до фінансової звітності наводиться така ін> формація про злиття підприємств:

21.1. Сума активів та зобов’язань, внесена кожним підприєм> ством.

21.2. Види та кількість випущених акцій разом з часткоюакцій, що мають право голосу, кожного підприємства, які були обмінені при злитті.

21.3. Дохід (виручка) від реалізації, інші операційні доходи,надзвичайні доходи та чистий прибуток (збиток) кожного під> приємства до дати злиття, які включені до фінансової звітності об’єднаного підприємства.

Додаток до Положення (стандарту) 19

Визначення справедливої вартості придбаних ідентифікованих активів і зобов’язань

Об’єкти визначення

Визначення справедливої

справедливої вартості

вартості

1

2

1.Цінні папери

Поточна ринкова вартість на фондовому ринку. За відсутності такої оцінки — експертна оцінка

2.Дебіторська

Теперішня (дисконтована) сума, яка підлягає

заборгованість

отриманню, що визначена за відповідною поточною відсотковою ставкою за вирахуван> ням резерву сумнівних боргів та витрат на отримання дебіторської заборгованості в разі потреби. Дисконтування не здійснюється для короткострокової заборгованості, якщо різниця між номінальною сумою дебіторської заборго> ваності та дисконтованою сумою несуттєва

(менше 5 % номінальної суми)

3.Запаси

3.1. Готова продук>

Ціна реалізації за вирахуванням витрат на

ція і товари

реалізацію та суми надбавки (прибутку), виходячи з надбавки (прибутку) для аналогіч> ної готової продукції та товарів

3.2. Незавершене

Ціна реалізації готової продукції за вирахуван>

виробництво

ням витрат на завершення, реалізацію та надбавки (прибутку), розрахованої за розміром прибутку аналогічної готової продукції

Закінчення додатка

1

2

3.3. Матеріали

Відновлювальна вартість (сучасна собівартість придбання)

4.Основні засоби

4.1. Земля та будівлі

Ринкова вартість

4.2. Машини та

Ринкова вартість. У разі відсутності даних про

устаткування

ринкову вартість — відновлювальна вартість (сучасна собівартість придбання) за вирахуван> ням суми зносу на дату оцінки

4.3. Інші основні

Відновлювальна вартість (сучасна собівартість

засоби

придбання) за вирахуванням суми зносу на дату оцінки

5.Нематеріальні

Поточна ринкова вартість. За відсутності такої

активи

вартості — оціночна вартість, яку підприємство сплатило б за актив у разі операції між обізна> ними, зацікавленими та незалежними сторона> ми, виходячи з наявної інформації

6.Чисті активи або

Теперішня (дисконтована) сума належних

зобов’язання за

виплат пенсій за вирахуванням справедливої

пенсійними про> грамами з передба> ченими виплатами

вартості будь>яких активів пенсійної програми

7.Податкові

Сума податкових пільг чи податків, що підля>

активи та

гають сплаті, які виникають унаслідок

зобов’язання

об’єднання підприємств

8.Поточні та

Теперішня (дисконтована) сума, яка має випла>

довгострокові

чуватися при погашенні заборгованості, визна>

зобов’язання

ченої за відповідними поточними відсотковими ставками. Дисконтування не здійснюється для короткострокових зобов’язань, якщо різниця між номінальною сумою зобов’язання та дисконтованою сумою є несуттєвою (менше 5 % номінальної вартості)

9.Обтяжливі конт>

Теперішня (дисконтована) сума, яка підлягає

ракти та інші

сплаті при погашенні зобов’язання, визначена

ідентифіковані зобов’язання

за відповідною поточною відсотковою ставкою

(Додаток із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну

№ 989 від 10.12.2002.)

МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

НАКАЗ

№ 176 від 30.07.99

м. Київ

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

12 серпня 1999 р. за № 553/3846

Про затвердження Положення (стандарт) бухгалтерського обліку

(Із змінами, внесеними згідно з Наказом

Міністерства фінансів № 304 від 30.11.2000 № 989 від 25.11.2002)

На виконання Програми реформування бухгалтерського облі> ку із застосуванням міжнародних стандартів, затвердженої по> становою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 1998 р. № 1706, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Положення (стандарт) бухгалтерського обліку20 “Консолідована фінансова звітність”, схвалене Методологіч> ною радою з бухгалтерського обліку при Міністерстві фінансів України (додається).

2. Установити, що вказане Положення (стандарт) 20 застосо> вується для складання консолідованої фінансової звітності за період з 2000 року.

Заступник міністра В. М. Матвійчук

Затверджено

Наказ Міністерства фінансів України

30.07.99 № 176

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

12 серпня 1999 р. за № 553/3846

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 20

“Консолідована фінансова звітність”

Загальні положення

1. Це Положення (стандарт) визначає порядок складання кон> солідованої фінансової звітності та загальні вимоги до розкриття інформації щодо складання консолідованої фінансової звітності.

2. Норми цього Положення (стандарту) застосовуються гру> пою підприємств, організацій та інших юридичних осіб (далі — група підприємств), яка складається з материнського (холдинго> вого) підприємства та дочірніх підприємств.

3. Терміни, що використовуються в цьому Положенні (стан> дарті), мають такі значення:

Внутрішньогрупові операції— операції між материнським та дочірніми підприємствами або між дочірніми підприємствами од> нієї групи.

Внутрішньогрупове сальдо— сальдо дебіторської заборгова> ності та зобов’язань на дату балансу, яке утворилося внаслідок внутрішньогрупових операцій.

Нереалізовані прибутки та збитки від внутрішньогрупових операцій— прибутки та збитки, які виникають внаслідок внут> рішньогрупових операцій (продажу товарів, продукції, виконан> ня робіт, послуг тощо) і включаються до балансової вартості активів підприємства.

(Абзац четвертий пункту 3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну № 304 від 30.11.2000.)

4. Консолідовану фінансову звітність подає материнське під> приємство.

5. Материнське підприємство, яке є дочірнім підприємствоміншого підприємства, не подає консолідовану фінансову звітність за наявності однієї з таких умов:

(Абзац перший пункту 5 із змінами, внесеними згідно з Нака> зом Мінфіну № 989 від 10.12.2002.)

а) якщо воно повністю належить іншому підприємству;

б) згоди власників частки меншості.

6. До консолідованої фінансової звітності включають показ> ники фінансової звітності всіх дочірніх підприємств, за винят> ком показників фінансової звітності тих дочірніх підприємств, які не включаються з причин, зазначених у пункті 7 цього По> ложення (стандарту).

7. Показники фінансової звітності дочірнього підприємства невключаються до консолідованої фінансової звітності, якщо:

а) контроль дочірнього підприємства є тимчасовим, оскільки воно було придбане й утримується лише з метою його наступно> го продажу протягом короткострокового періоду;

б) дочірнє підприємство здійснює діяльність в умовах, які об> межують його здатність передавати кошти материнському під> приємству. Активи таких дочірніх підприємств відображаються як фінансові інвестиції відповідно до Положення (стандарту) бух> галтерського обліку 12 “Фінансові інвестиції”.

8. Фінансова звітність материнського підприємства та йогодочірніх підприємств, що використовується при складанні кон> солідованої фінансової звітності, складається за той самий звіт> ний період і на ту саму дату балансу.

9. Консолідовану фінансову звітність складають з фінансовоїзвітності групи підприємств з використанням єдиної облікової політики для подібних операцій та інших подій за схожих обста> вин. Якщо при складанні консолідованої фінансової звітності неможливо застосувати єдину облікову політику, то про це пові> домляється у примітках до консолідованої фінансової звітності.

Порядок складання консолідованої фінансової звітності

10. Консолідована фінансова звітність складається шляхомвпорядкованого додавання показників фінансової звітності дочірніх підприємств до аналогічних показників фінансової звітності ма> теринського підприємства.

Склад і форми фінансової звітності визначені Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку 1–5.

11. При складанні консолідованої фінансової звітності мо> жуть не наводитися статті (рядки) форм фінансової звітності, по яких у групи підприємств відсутні показники (крім випадків, якщо такі показники були в попередньому звітному році), та підлягають виключенню:

а) балансова вартість фінансових інвестицій материнського підприємства в кожне дочірнє підприємство і частка материнсь> кого підприємства в кожному дочірньому підприємстві;

б) сума внутрішньогрупових операцій та внутрішньогрупово>

го сальдо;

в) сума нереалізованих прибутків та збитків від внутрішньо> групових операцій (крім збитків, які не можуть бути відшкодо> вані).

12. Материнське підприємство для складання консолідованоїфінансової звітності визначає частку меншості в капіталі та фі> нансових результатах дочірніх підприємств. Частка меншості визначається як добуток відсотка голосів, які не належать мате> ринському підприємству, відповідно до власного капіталу та чи> стого прибутку (збитку) дочірніх підприємств, зменшеного (збіль> шеного) на суму нереалізованого прибутку (збитку) від внутріш> ньогрупових операцій.

(Пункт 12 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну № 989 від 10.12.2002.)

13. Частка меншості відображається в консолідованому балансіокремо від зобов’язань та власного капіталу материнського під> приємства у вписуваному рядку 385 “Частка меншості”. У консо> лідованому звіті про фінансові результати частка меншості у при> бутку (збитку) відображається у вписуваному рядку 215 “Частка меншості” від’ємною величиною у дужках.

(Пункт 13 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну № 989 від 10.12.2002.)

14. Якщо частка меншості у збитках дочірнього підприємстваперевищує частку меншості в капіталі дочірнього підприємства, то на суму такого перевищення і величину наступних збитків, яка належить до частки меншості, зменшується частка материн> ського підприємства у власному капіталі групи підприємств, за винятком тієї частини, щодо якої меншість має зобов’язання і здатна покрити збитки. Якщо згодом у фінансовій звітності до> чірнього підприємства відображено прибуток, то вся сума такого

прибутку розподіляється на частку материнського підприємства до покриття збитків меншості, сума яких відшкодована раніше за рахунок материнського підприємства.

15. Якщо дочірнім підприємством випущені привілейованіакції, за якими накопичується сума дивідендів та які перебува> ють у володінні за межами групи, то материнське підприємство розраховує свою частку прибутку або збитку після коригування на суму дивідендів за привілейованими акціями дочірнього під> приємства, незалежно від оголошення дивідендів.

16. Вартість гудвілу або негативного гудвілу, які виникаютьпри консолідації фінансової звітності материнського підприємст> ва і фінансової звітності дочірніх підприємств, визначається згід> но з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 19 “Об’> єднання підприємств” і відображається в консолідованому балансі у вписуваному рядку 075 “Гудвіл при консолідації”. При цьому вартість негативного гудвілу вираховується при визначенні по> казника цього рядка.

(Абзац перший пункту 16 із змінами, внесеними згідно з На> казом Мінфіну № 989 від 10.12.2002.)

Різниця між балансовою та справедливою вартістю придба> них ідентифікованих активів і зобов’язань на дату придбання відображається у консолідованій фінансовій звітності у складі витрат (доходів) протягом періоду корисного використання від> повідного активу або терміну погашення зобов’язання.

(Пункт 16 доповнено абзацом другим згідно з Наказом Мінфі> ну № 989 від 10.12.2002.)

17. Курсові різниці, що виникають під час переобрахунку по> казників фінансової звітності дочірніх підприємств, які розташо> вані за межами України, у валюту України, визначаються згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 21 “Вплив змін валютних курсів” і відображаються у консолідованому ба> лансі у вписуваному рядку 375 “Накопичена курсова різниця”. При цьому негативна курсова різниця наводиться у дужках і вираховується при визначенні підсумку розділу “Власний капі> тал” Балансу.

Такі різниці в консолідованому звіті про власний капітал ві> дображаються у додатковій графі “Накопичена курсова різниця”.

(Пункт 17 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну № 304 від 30.11.2000.)

17.1. консолідований звіт про рух грошових коштів склада> ється на основі консолідованого балансу, консолідованого звіту про фінансові результати та консолідованого звіту про власний капітал згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку 4 “Звіт про рух грошових коштів” і 21 “Вплив змін валют> них курсів”.

(Пункт 17 доповнено підпунктом 17.1 згідно з Наказом Мін> фіну № 304 від 30.11.2000.)

Розкриття інформації про складання консолідованої фінансової звітності

18. У примітках до консолідованої фінансової звітності наво> диться інформація про:

18.1. Перелік дочірніх підприємств із зазначенням назви, краї> ни реєстрації та місцезнаходження, частки в капіталі, частки в розподілі голосів (у разі її незбігу з часткою в капіталі).

18.2. Причини, з яких показники фінансової звітності дочір> нього підприємства не включено до консолідованої фінансової звітності.

18.3. Характер відносин між материнським і дочірнім підприєм> ством, якщо материнське підприємство не володіє в дочірньому підприємстві (прямо чи непрямо) більш як половиною голосів.

18.4. Назву дочірніх підприємств, в яких материнському під> приємству прямо або непрямо (через дочірні підприємства) нале> жить більше половини голосів, але яке з причин відсутності контролю не є дочірнім підприємством.

18.5. Вплив придбання або продажу дочірніх підприємств нафінансовий стан (на дату балансу), фінансові результати звітного періоду та такі самі показники попереднього періоду.

18.6. Статті консолідованої фінансової звітності, до яких за> стосовувалася різна облікова політика.

Начальник Управління методології

бухгалтерського обліку В. М. Пархоменко

МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

НАКАЗ

№ 193 від 10.08.2000

м. Київ

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

17 серпня 2000 р. за № 515/4736

Про затвердження Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 21

“Вплив змін валютних курсів”

(Із змінами, внесеними згідно з Наказом

Міністерства фінансів № 304 від 30.11.2000 № 989 від 25.11.2002)

На виконання Програми реформування системи бухгалтерсь> кого обліку із застосуванням міжнародних стандартів, затвердже> ної постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 1998 року № 1706, і відповідно до статей 1 та 6 Закону України “Про бух> галтерський облік та фінансову звітність в Україні” (996–14)

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Положення (стандарт) бухгалтерського облі> ку 21 “Вплив змін валютних курсів” (далі — Положення (стан> дарт) 21), схвалене Методологічною радою з бухгалтерського об> ліку при Міністерстві фінансів України, що додається.

2. Положення (стандарт) 21 набирає чинності з 1 січня 2001 року.

3. Визнати такими, що з 1 січня 2001 року втрачають чин> ність:

• наказ Міністерства фінансів України від 14 лютого 1996 року № 29 “Про затвердження Положення з бухгалтерського облі> ку операцій в іноземній валюті”, зареєстрований у Міністерст> ві юстиції України 20 лютого 1996 року за № 82/1107;

• пункт 2 наказу Міністерства фінансів України від 5 грудня 1997 року № 268 “Про внесення змін і доповнень до нор> мативних документів з бухгалтерського обліку”, зареєстро> ваного в Міністерстві юстиції України 18 грудня 1997 року за № 601/2405.

Заступник міністра В. В. Регурецький

Затверджено

Наказ Міністерства фінансів України

10.08.2000 № 193

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

17 серпня 2000 р. за № 515/4736

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 21

“Вплив змін валютних курсів”

Загальні положення

1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 21 “Впливзмін валютних курсів” (далі — Положення (стандарт) 21) визна> чає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про операції в іноземних валютах та відображення показників статей фінансової звітності господарських одиниць за межами України в грошовій одиниці України.

2. Норми Положення (стандарту) 21 застосовуються підпри> ємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі — підприємства) незалежно від форм власності (крім бюджетних установ).

3. Положення (стандарт) 21 не поширюється на:

• операції хеджування статей з іноземної валюти;

• відображення (перерахунок) показників статей фінансової звіт> ності, наведених у валюті звітності, в іноземній валюті.

4. Терміни, що наведені в положеннях (стандартах) бухгал> терського обліку, мають таке значення:

Валюта звітності— грошова одиниця України.

Валютний курс— установлений Національним банком Укра> їни курс грошової одиниці України до грошової одиниці іншої країни.

Господарська одиниця за межами України— дочірнє, асоці> йоване, спільне підприємство, філія, представництво або інший підрозділ підприємства, які перебувають або ведуть господарську діяльність за межами України.

Іноземна валюта— валюта інша, ніж валюта звітності.

Курсова різниця— різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах.

Монетарні статті — статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов’язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквіва> лентів.

Немонетарні статті — статті інші, ніж монетарні статті балансу.

Операція в іноземній валюті— господарська операція, вар> тість якої визначена в іноземній валюті або яка потребує розра> хунків в іноземній валюті.

Операції в іноземній валюті

5. Операції в іноземній валюті під час первісного визнаннявідображаються у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу на дату здій> снення операції (дата визнання активів, зобов’язань, власного капіталу, доходів і витрат).

6. Сума авансу (попередньої оплати) в іноземній валюті, на> дана іншим особам у рахунок платежів для придбання немоне> тарних активів (запасів, основних засобів, нематеріальних акти> вів тощо) і отримання робіт і послуг, при включенні до вартості цих активів (робіт, послуг) перераховується у валюту звітності із застосуванням валютного курсу на дату сплати авансу. У разі здійснення авансових платежів в іноземній валюті постачальни> кові частинами та одержання частинами від постачальника не> монетарних активів (робіт, послуг) вартість одержаних активів (робіт, послуг) визнається за сумою авансових платежів із засто> суванням валютних курсів, виходячи з послідовності здійснення

авансових платежів. (Абзац перший пункту 6 із змінами, внесе> ними згідно з Наказом Мінфіну № 989 від 10.12.2002.)

Сума авансу (попередньої оплати) в іноземній валюті, одер> жана від інших осіб у рахунок платежів для поставлення гото> вої продукції, інших активів, виконання робіт і послуг, при вклю> ченні до складу доходу звітного періоду перераховується у валю> ту звітності із застосуванням валютного курсу на дату одержан> ня авансу. У разі одержання від покупця авансових платежів в іноземній валюті частинами та відвантаження частинами покуп> цеві немонетарних активів (робіт, послуг) дохід від реалізації активів (робіт, послуг) визнається за сумою авансових платежів із застосуванням валютних курсів, виходячи з послідовності одер> жання авансових платежів. (Абзац другий пункту 6 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну № 989 від 10.12.2002.)

Балансова вартість зазначених статей балансу надалі визна> чається (оцінюється) згідно з відповідними положеннями (стан> дартами) бухгалтерського обліку.

7. На кожну дату балансу:

а) монетарні статті в іноземній валюті відображаються з ви>

користанням валютного курсу на дату балансу;

б) немонетарні статті, які відображені за історичною собівар> тістю і зарахування яких до балансу пов’язано з операцією в іноземній валюті, відображаються за валютним курсом на дату здійснення операції;

в) немонетарні статті за справедливою вартістю в іноземній валюті відображаються за валютним курсом на дату визначення цієї справедливої вартості.

8. Визначення курсових різниць за монетарними статтями віноземній валюті проводиться на дату здійснення розрахунків та на дату балансу.

Курсові різниці від перерахунку грошових коштів в іноземній валюті та інших монетарних статей про операційну діяльність відображаються у складі інших операційних доходів (витрат).

Курсові різниці від перерахунку монетарних статей про інвес> тиційну і фінансову діяльність відображаються у складі інших доходів (витрат), за винятком курсових різниць, які відобража> ються згідно з пунктом 9 Положення (стандарту) 21.

(Абзац четвертий пункту 8 вилучено на підставі Наказу Мін> фіну № 304 від 30.11.2000.)

9. Курсові різниці, які виникають щодо фінансових інвести> цій в господарські одиниці за межами України, відображаються у складі іншого додаткового капіталу. Від’ємна сума курсової різниці вираховується із суми іншого додаткового капіталу, за> лишок наводиться зі знаком “мінус”.

Фінансова звітність в іноземних валютах

10. Показники статей фінансової звітності господарської оди> ниці за межами України включаються у валюті звітності до фі> нансової звітності підприємства в такому порядку:

10.1. Монетарні і немонетарні статті (крім статей власногокапіталу) господарської одиниці за межами України підлягають перерахунку за валютним курсом на дату балансу.

10.2. Статті доходів, витрат та руху грошових коштів підля> гають перерахунку за валютним курсом на дату здійснення опе> рацій, за винятком випадків, коли фінансова звітність господар> ської одиниці складена у валюті країни з гіперінфляційною еко> номікою.

Для перерахунку доходів, витрат і руху грошових коштів за кожний місяць може застосовуватися середньозважений валют> ний курс за відповідний місяць.

Середньозважений валютний курс є результатом ділення суми добутків величин курсів Національного банку України та кіль> кості днів їх дії у звітному місяці на кількість календарних днів у цьому місяці.

10.3. Показники статей власного капіталу (крім нерозподіле> ного прибутку або непокритого збитку) відображаються за валют> ним курсом на дату визнання показника відповідної статті.

10.4. Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) на датубалансу визначається виходячи з нерозподіленого прибутку (не> покритого збитку) на початок року, чистого прибутку (збитку) за даними перерахованого звіту про фінансові результати за звіт> ний період та суми розподіленого у звітному періоді прибутку (списаного збитку), перерахованої за валютним курсом на дату розподілу прибутку (списання збитку).

Зазначений порядок застосовується лише до перерахунку фі> нансової звітності тих господарських одиниць за межами Украї> ни, які відповідають усім наведеним нижче ознакам класифі> кації, кількісні характеристики яких визначаються власником

(власниками) або уповноваженим органом (посадовою особою) підприємства відповідно до законодавства та установчих доку> ментів:

1) операції з підприємством становлять незначну частку вобсязі діяльності господарської одиниці;

2) основним джерелом фінансування діяльності господарськоїодиниці є доходи від власних операцій або місцеві позики;

3) витрати на заробітну плату, матеріали та інші елементиопераційних витрат господарської одиниці сплачуються або від> шкодовуються переважно в іноземній валюті;

4) оплата реалізованої господарською одиницею продукції (ро> біт, послуг) здійснюється переважно в іноземній валюті;

5) рух грошових коштів підприємства відокремлено від поточноїдіяльності господарської одиниці за межами України і не зазнає прямого впливу її господарської діяльності.

11. Фінансова звітність господарської одиниці за межами Украї> ни, складена в грошовій одиниці країни з гіперінфляційною економі> кою, до застосування порядку, наведеного в пункті 10 Положення (стандарту) 21, попередньо коригується за вимогами Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 22 “Вплив змін цін та інфляції”.

Якщо економіка країни діяльності господарської одиниці за межами України втрачає ознаки гіперінфляційної, а показники фінансової звітності господарської одиниці більше не коригують> ся за Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 22 “Вплив змін цін та інфляції”, то оцінка статей фінансової звітності на дату її останнього подання визнається історичною собівартістю для перерахунку у валюту звітності.

12. Включення статей фінансової звітності господарської оди> ниці за межами України, перерахованих у валюту звітності, до консолідованої фінансової звітності здійснюється згідно з Поло> женням (стандартом) бухгалтерського обліку 20 “Консолідована фінансова звітність” (0553–99).

При цьому різниця між підсумком перерахованих у валюту звітності показників статей активу та пасиву балансу господар> ської одиниці відображається у вписуваному рядку 375 “Нако> пичена курсова різниця” консолідованого балансу.

Курсові різниці за внутрішньогруповими монетарними стат> тями в консолідованій фінансовій звітності відображаються згід> но з пунктами 8–9 Положення (стандарту) 21.

13. Показники статей фінансової звітності господарської оди> ниці за межами України, яка не відповідає ознакам класифіка> ції, наведеним у пункті 10 Положення (стандарту) 21, відобра> жаються у валюті звітності відповідно до пунктів 6–9 Положен> ня (стандарту) 21.

При змінах ознак класифікації діяльності господарської оди> ниці за межами України, наведених у пункті 10 Положення (стандарту) 21, застосування порядку перерахунку показників статей фінансової звітності господарської одиниці у валюту звіт> ності починається з дати вказаних змін.

14. У разі продажу або ліквідації господарської одиниці замежами України накопичена сума курсових різниць, що відобра> жена в складі іншого додаткового капіталу, включається до складу інших доходів (витрат) того звітного періоду, в якому визнаєть> ся прибуток або збиток від продажу (ліквідації) фінансової інвес> тиції в господарську одиницю за межами України.

Розкриття інформації

про вплив змін валютних курсів у примітках до фінансової звітності

15. У примітках до фінансової звітності наводиться така ін> формація:

15.1. Сума курсових різниць, що включена до складу доходіві витрат протягом звітного періоду.

15.2. Сума курсових різниць, що включена протягом звітногоперіоду до складу іншого додаткового капіталу, а також інфор> мація, що пояснює взаємозв’язок між сумою таких курсових різниць на початок і на кінець звітного періоду.

16. У разі зміни ознак класифікації діяльності господарськоїодиниці за межами України також наводиться така інформація:

16.1. Характер та причини зміни.

16.2. Вплив зміни на власний капітал.

16.3. Вплив зміни на чистий прибуток (збиток) за попереднійрік, якщо така зміна відбулася на початку попереднього року.

Начальник Управління методології бухгалтерського обліку

у виробничій сфері В. М. Пархоменко

МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

НАКАЗ

№ 147 від 28.02.2002

м. Київ

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

19 березня 2002 р. за № 269/5557

Про затвердження Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 22 “Вплив інфляції”

На виконання Програми реформування системи бухгалтерсь> кого обліку із застосуванням міжнародних стандартів, затвердже> ної постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 1998 року № 1706, відповідно до статей 1 і 6 Закону України “Про бух> галтерський облік та фінансову звітність в Україні” (996–14)

НАКАЗУЮ:

Затвердити схвалене Методологічною радою з бухгалтерсько> го обліку Міністерства фінансів України Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 22 “Вплив інфляції”, що додається.

Міністр І. О. Юшко

Затверджено

Наказ Міністерства фінансів України

28.02.2002 № 147

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

19 березня 2002 р. за № 269/5557

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 22

“Вплив інфляції”

Загальні положення

1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 22 “Впливінфляції” (далі — Положення (стандарт) 22) визначає порядок коригування фінансової звітності, яка оприлюднюється, на вплив інфляції та загальні вимоги до розкриття інформації про неї у примітках до фінансової звітності.

2. Норми Положення (стандарту) 22 застосовуються підпри> ємствами, організаціями та іншими юридичними особами (крім бюджетних установ), які відповідно до Закону України “Про бух> галтерський облік та фінансову звітність в Україні” (996–14) зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність.

3. Терміни, що використовуються у положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку, мають таке значення:

Індекс інфляції— індекс інфляції, оприлюднений централь> ним органом виконавчої влади у галузі статистики.

Коефіцієнт коригування— відношення індексу інфляції на дату балансу (кінець звітного року) та індексу інфляції на дату визнання (переоцінки) відповідної статті звітності.

Кумулятивний приріст інфляції— добуток індексів інфляції за період, що складається з трьох останніх років, включаючи звітний.

Прибуток (збиток) від впливу інфляції на монетарні стат> ті— різниця між залишком коштів на кінець року до коригу> вання та скоригованим за Положенням (стандартом) 22 залиш> ком коштів на кінець року у звіті про рух грошових коштів.

4. Показники річної фінансової звітності підприємства за умовидосягнення значення кумулятивного приросту інфляції 90 і більше відсотків підлягають коригуванню із застосуванням коефіцієнта коригування.

Оцінка статей балансу за попередній рік визнається балансо> вою вартістю відповідних активів, власного капіталу і зобов’я> зань звітного року, якщо значення кумулятивного приросту ін> фляції не перевищує 90 %.

Коригування показників балансу

5. Монетарні активи та монетарні зобов’язання, які згідно зугодою між підприємством та іншою стороною підлягають індек> сації (депозити, облігації тощо), відображаються в балансі в сумі, передбаченій угодою. Показники інших монетарних статей не коригуються.

6. Показники немонетарних статей, відображені за справед> ливою вартістю, визначеною на дату балансу (кінець звітного року), не коригуються. Показники немонетарних статей, відо> бражені за справедливою вартістю, визначеною не на дату балансу (кінець звітного року), коригуються з використанням індексу інфляції на дату переоцінки.

7. Показники немонетарних статей, відображені за первісноювартістю або залишковою вартістю, коригуються із застосуван> ням індексу інфляції на дату визнання відповідного активу, зо> бов’язання і власного капіталу.

8. Скоригована вартість немонетарних активів зменшуєтьсядо суми очікуваного відшкодування від майбутнього викорис> тання відповідних активів (чистої вартості реалізації запасів, ринкової вартості інвестицій тощо), якщо вона перевищує таку суму.

9. Якщо підприємство придбало активи на умовах відстро> чення платежу без сплати відсотків, унаслідок чого суму відсот> ків визначити неможливо, вартість таких активів коригується із застосуванням індексу інфляції з дати платежу.

10. На початок першого звітного року, в якому застосовуєть> ся Положення (стандарт) 22, суми дооцінки активів, наведені у складі власного капіталу, до скоригованого балансу не включа> ються, а показником нерозподіленого прибутку (непокритого зби> тку) визнається різниця між сумою скоригованих показників активу та сумою скоригованих показників пасиву балансу.

11. Показники балансу на початок року коригуються у поряд> ку, викладеному в пунктах 5–10 Положення (стандарту) 22.

Коригування показників звіту про фінансові результати

12. Усі показники звіту про фінансові результати (крім собі> вартості реалізованої продукції (робіт, послуг) і товарів коригу> ються із застосуванням коефіцієнта коригування, що визнача> ється як відношення індексу інфляції на дату балансу та індексу інфляції на дату визнання доходів і витрат, включених до відпо> відних статей.

Якщо доходи і витрати протягом звітного року (або проміж> них періодів) визнавалися майже рівномірно, підприємство може застосовувати середній індекс інфляції протягом цього періоду до загальної суми статті доходів і витрат замість індексу інфляції на дату визнання окремих доходів і витрат.

Середній індекс інфляції не застосовується до витрат і дохо> дів, пов’язаних з немонетарними статтями, визнаними актива> ми або зобов’язаннями в попередніх звітних періодах (амортиза> ція основних засобів і нематеріальних активів, доходи та витра> ти майбутніх періодів тощо).

13. Скоригована собівартість реалізованої продукції (робіт,послуг) і товарів визначається після коригування запасів готової продукції (робіт, послуг) і товарів на початок і кінець звітного періоду і собівартості виготовленої за звітний період продукції (робіт, послуг) і собівартості придбаних товарів.

Скоригована собівартість виготовленої продукції (робіт, по> слуг) визначається шляхом додавання скоригованої вартості за> лишку незавершеного виробництва на початок року до скориго> ваної суми витрат на виробництво за рік і вирахування скориго> ваної вартості залишку незавершеного виробництва на кінець року.

14. Прибуток (збиток) від впливу інфляції на монетарні стат> ті відображається у скоригованому звіті про фінансові результа> ти у вписуваному рядку 165 “Прибуток (збиток) від впливу ін> фляції на монетарні статті”.

15. Відстрочене податкове зобов’язання та/або відстроченийподатковий актив, що виникають унаслідок коригування фінан> сової звітності, наводяться у скоригованій фінансовій звітності згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 17 “Податок на прибуток”.

16. Показники чистого прибутку і скоригованого чистого при> бутку на одну просту акцію для скоригованого звіту про фінансові результати розраховуються з урахуванням даних про чистий при> буток, визначених із застосуванням Положення (стандарту) 22.

17. Показники звіту про фінансові результати за попереднійрік коригуються у порядку, викладеному у пунктах 12–16 По> ложення (стандарту) 22.

Коригування показників звіту про рух грошових коштів

18. Скориговані показники розділу і звіту про рух грошовихкоштів (крім нарахованих та сплачених відсотків, сплаченого податку на прибуток, надходження (видатку) грошових коштів унаслідок надзвичайних подій) визначаються згідно з Положен> ням (стандартом) бухгалтерського обліку 4 “Звіт про рух грошо> вих коштів” з урахуванням відповідних статей скоригованого балансу та скоригованого звіту про фінансові результати. Суми нарахованих та сплачених відсотків, сплаченого податку на при> буток, надходження (видатку) грошових коштів унаслідок над> звичайних подій, коригуються з використанням індексу інфляції на дату їх визнання.

19. Показники, що відображають рух грошових коштів у ре> зультаті інвестиційної та фінансової діяльності, коригуються з використанням індексу інфляції на дату кожної операції, пов’я> заної з рухом таких грошових коштів.

20. Показники звіту про рух грошових коштів за попереднійрік коригуються у порядку, викладеному у пунктах 18–19 По> ложення (стандарту) 22.

Коригування показників звіту про власний капітал

21. Скориговані показники звіту про власний капітал ви> значаються згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 5 “Звіт про власний капітал”, з урахуванням відповідних показників скоригованої фінансової звітності. Показники, які неможливо отримати безпосередньо із скоригованої фінансової звітності (переоцінка активів, відрахування до резервного капіталу тощо), коригуються у порядку, викладеному в пунктах 6–10 Положення (стандарту) 22.

Консолідація скоригованих фінансових звітів

22. Для включення до консолідованої фінансової звітностіматеринського підприємства показники фінансової звітності до> чірнього підприємства, яка складена у валюті країни з кумуля> тивним приростом інфляції, зазначеним у пункті 4 Положення (стандарту) 22, коригуються із застосуванням індексу інфляції цієї країни.

23. Якщо консолідується фінансова звітність, що складенана різні дати балансу (за різний період), то показники такої фінансової звітності коригуються із застосуванням індексу ін> фляції на дату консолідації фінансової звітності.

Розкриття інформації про вплив інфляції в примітках до фінансової звітності

24. У примітках до фінансової звітності наводиться інформа> ція про:

а) факт коригування показників фінансової звітності із засто>

суванням Положення (стандарту) 22;

б) суму коригування амортизації основних засобів;

в) розрахунок коригування собівартості реалізованої продук>

ції (робіт, послуг) і товарів;

г) індекс інфляції на дату балансу і зміни індексу інфляції

протягом поточного та попереднього звітних періодів.

25. Приклад коригування фінансової звітності наводиться вдодатку до Положення (стандарту) 22.

Начальник Управління методології бухгалтерського обліку

у виробничій сфері В. М. Пархоменко

Додаток до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 22

“Вплив інфляції”

Приклад коригування фінансової звітності.

Підприємство зареєстроване і розпочало діяльність із січня 2__2 року. Кумулятивний приріст інфляції становить 93,7 %.

Індекси інфляції

Період

Значення

Початок року

100,0

Кінець року

119,2

Середній за рік

101,5*

На дату формування статутного капіталу

100,0

На дату придбання основних засобів

108,4

На дату придбання товарів, які не реалізовано на дату балансу

107,5

На дату придбання фінансових інвестицій

108,6

На дату реалізації фінансових інвестицій

114,5

На дату отримання відсотків

111,3

* Розраховано як середнє геометричне місячних індексів: ко> рінь квадратний з 12 (1,015 × 1,01 × 1,01 × 1,023 × 1,024 × × 1,001 × 0,99 × 1,01 × 1,014 × 1,011 × 1,029 × 1,041) = = 101,5 %.

Коригування балансу на 31.12.2___2 (тис. грн.)

Стаття

Код

Балансова

Коефіцієнт

Скори>

рядка

сума до

коригування

гована

коригування

вартість

1

2

3

4

5

Актив

Основні засоби:

залишкова вартість

030

320

352

Закінчення додатка

1

2

3

4

5

первісна вартість

031

400

119,2/108,4

440

знос

032

80

119,2/108,4

88

Товари 140

50

119,2/107,5

55

Дебіторська заборгова> ність за товари, робо> ти, послуги — чиста реалізаційна вартість

160

200

200

Грошові кошти та їх еквіваленти в національній валюті

230

30

30

Баланс

280

600

637

Пасив

Статутний капітал

300

260

119,2/100

310

Нерозподілений при> буток (непокритий збиток)

350

300

287

Кредиторська забор> гованість за товари, роботи, послуги

530

40

40

Баланс

640

600

637

Примітка. Для обліку запасів підприємство застосовує метод ФІФО. Запаси, які залишилися на дату балансу, було придбано в липні.

Коригування звіту про фінансові результати

на 2___2 (тис. грн.)

Стаття

Код

Сума до

Коефіцієнт

Скори>

рядка

коригування

коригування

гована вартість

1

2

3

4

5

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

010

1200

119,2/101,5

1409

Закінчення додатка

1

2

3

4

5

Податок на додану вартість

015

200

119,2/10,5

235

Чистий дохід (ви> ручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

035

1000

1174

Собівартість реалізо> ваної продукції (то> варів, робіт, послуг)

040

350

415*

Валовий прибуток

050

650

759

Адміністративні ви> трати (в т. ч. амор> тизація 5 тис. грн)

070

170

35**

Витрати на збут

(в т. ч. амортизація

75 тис. грн) 194***

080

30

194***

інші операційні витрати

090

50

119,2/101,5

59

Прибуток від опера> ційної діяльності

100

400

471

інші фінансові доходи

120

35

119,2/111,3

37

інші доходи****

130

240

119,2/114,5

250

інші витрати****

160

215

119,2/108,6

236

Збиток від впливу інфляції на монетарні статті

165

47

Прибуток від звичай> ної діяльності до оподаткування

170

460

475

Податок на прибуток

180

160

119,2/101,5

188

Прибуток від звичай> ної діяльності

190

300

287

* (400 × 119,2/101,5) – (50 × 119,2/107,5) = 415. ** (5 × 119,2/108,4) + (25 × 119,2/101,5) = 35.

*** (75 × 119,2/108,4) + (95 × 119,2/101,5) = 194.

**** Ці статті містять інформацію відповідно про доходи та витрати від реалізації фінансових інвестицій.

Коригування звіту про рух грошових коштів

на 2___2 (тис. грн.)

Стаття

Код рядка

Надходження

Видаток

Сума

Коефі>

Скори>

Сума

Коефі>

Скори>

до ко>

цієнт

гована

до ко>

цієнт

гована

ригу>

коригу>

сума

ригу>

коригу>

сума

вання

вання

вання

вання

1

2

3

4

5

6

7

8

І. Рух коштів у результаті операційної діяльності

Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування

010

460

522*

Коригування на амортизацію не> оборотних активів

020

80

88

Збиток (прибуток) від неопераційної діяльності

050

60**

51***

Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до змі> ни в чистих обо> ротних активах

070

480

559

Зменшення

(збільшення) обо> ротних активів

080

250

255

Збільшення (змен> шення) поточних зобов’язань

100

40

40

Грошові кошти від операційної діяльності

120

270

344

Закінчення додатка

1

2

3

4

5

6

7

8

Сплачені податки на прибуток

140

160

188

Чистий рух кош> тів від операцій> ної діяльності

170

110

156

ІІ. Рух коштів у результаті інвестиційної діяльності

Реалізація фінан>

119,2/

сових інвестицій

180

240

114,5

250

Отримані відсотки

210

35

37

Придбання: фінансових

119,2/

інвестицій необоротних

240

215

108,6

236

119,2/

активів

250

400

108,4

440

Чистий рух кош> тів від інвести> ційної діяльності

300

340

389

ІІІ. Рух коштів у результаті фінансової діяльності

Надходження

119,2/

власного капіталу

310

260

100,0

310

Чистий рух кош> тів від фінансової діяльності

390

260

310

Чистий рух кош> тів за звітний період

400

30

77

Залишок коштів на початок року

410

Залишок коштів на кінець року

430

30

77

* 471 + 37 + 250 – 236 = 522.

** 35 + 240 – 215 = 60.

*** 37 + 250 – 236 = 51.

Збиток від впливу інфляції на монетарні статті становить 77 – – 30 = 47.

Коригування звіту про власний капітал (фрагмент)

за 2___2 (тис. грн.)

Стаття

Код

Статутний

Нерозподілений

рядка

капітал

прибуток

Сума до

Скори>

Сума до

Скори>

коригу>

гована

коригу>

гована

вання

сума

вання

сума

Залишок на початок року

010

Скоригований залишок на початок року

050

Чистий прибуток (зби> ток) за звітний період

130

300

287

Внески учасників

180

260

310

Разом змін у капіталі

290

260

310

300

287

Залишок на кінець року

300

260

310

300

287

МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

НАКАЗ

№ 303 від 18.06.2001

м. Київ

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

23 червня 2001 р. за № 539/5730

Про затвердження Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 23

“Розкриття інформації щодо пов’язаних сторін”

(Із змінами, внесеними згідно з Наказом

Міністерства фінансів № 989 від 25.11.2002)

На виконання Програми реформування системи бухгалтерсь> кого обліку із застосуванням міжнародних стандартів, затвердже> ної постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 1998 року № 1706, і відповідно до статей 1 і 6 Закону України “Про бух> галтерський облік та фінансову звітність в Україні” (996–14)

НАКАЗУЮ:

Затвердити схвалене Методологічною радою з бухгалтерсько> го обліку Міністерства фінансів України Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 23 “Розкриття інформації щодо пов’яза> них сторін”, що додається.

Заступник міністра В. В. Регурецький

Затверджено

Наказ Міністерства фінансів України

18.06.2001 № 303

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

23 червня 2001 р. за № 539/5730

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 23

“Розкриття інформації щодо пов’язаних сторін”

Загальні положення

1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 23 “Розкриттяінформації щодо пов’язаних сторін” (далі — Положення (стан> дарт) 23) визначає методологічні засади формування інформації про операції пов’язаних сторін та її розкриття у фінансовій звіт> ності.

2. Норми Положення (стандарту) 23 застосовуються підпри> ємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі — підприємства) незалежно від форм власності (крім бюджетних установ) щодо операцій пов’язаних сторін.

3. Пов’язаними сторонами вважаються:

3.1 Підприємства, які перебувають під контролем або суттє> вим впливом інших осіб.

3.2 Підприємства і фізичні особи, які прямо або опосередко> вано здійснюють контроль над підприємством або суттєво впли> вають на його діяльність, а також близькі члени родини такої фізичної особи. (Підпункт 3.2 пункту 3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну № 989 від 10.12.2002.)

Перелік пов’язаних сторін визначається підприємством вра> ховуючи сутність відносин, а не лише юридичну форму (прева> лювання сутності над формою).

4. Терміни, що використовуються у положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку, мають таке значення:

Близькі члени родини— чоловік або дружина і родичі (визна> ні такими згідно із законодавством) фізичної особи, що є пов’я> заною стороною, які можуть впливати або перебувають під впли> вом такої фізичної особи щодо прийняття рішень з фінансової, господарської та комерційної політики підприємства.

(Абзац другий пункту 4 в редакції Наказу Мінфіну № 989 від 10.12.2002.)

Операції пов’язаних сторін— передача активів або зобов’я> зань однією пов’язаною стороною іншим пов’язаним сторонам.

Провідний управлінський персонал— персонал, відповідаль> ний за керівництво, планування та контролювання діяльності підприємства.

Операції пов’язаних сторін

5. До операцій пов’язаних сторін, зокрема, належать:

5.1. Придбання або продаж готової продукції (товарів, робіт,послуг).

5.2. Придбання або продаж інших активів.

5.3. Операції за агентськими угодами.

5.4. Орендні операції.

5.5. Операції за ліцензійними угодами (передача об’єктів про> мислової власності тощо).

5.6. Фінансові операції.

5.7. Надання та отримання гарантій та застав.

5.8. Операції з провідним управлінським персоналом та з йогоблизькими членами родини.

(Підпункт 5.8 пункту 5 із змінами, внесеними згідно з Нака> зом Мінфіну № 989 від 10.12.2002.)

6. Оцінка активів або зобов’язань в операціях пов’язанихсторін здійснюється, зокрема, такими методами:

(Пункт 6 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну

№ 989 від 10.12.2002.)

6.1. Порівнюваної неконтрольованої ціни.

6.2. Ціни перепродажу.

6.3. “Витрати плюс”.

6.4. Балансової вартості.

7. За методом порівнюваної неконтрольованої ціни застосову> ється ціна, яка визначається за ціною на аналогічну готову про> дукцію (товари, роботи, послуги), що реалізується не пов’язано> му з продавцем покупцеві за звичайних умов діяльності.

8. За методом ціни перепродажу застосовується ціна готовоїпродукції (товарів, робіт, послуг) за вирахуванням відповідної націнки.

9. За методом “витрати плюс” застосовується ціна, що скла> дається із собівартості готової продукції (товарів, робіт, послуг), яку визначає продавець, і відповідної націнки.

10. За методом балансової вартості оцінка активів або зобо> в’язань здійснюється за балансовою вартістю, що визначається згідно з відповідним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку.

Розкриття інформації

11. У примітках до фінансової звітності за наявності операційпов’язаних сторін наводиться така інформація:

11.1. Характер відносин між пов’язаними сторонами.

11.2. Види та обсяги операцій (сума або частка у загальномуобсязі) пов’язаних сторін.

11.3. Використані методи оцінки активів і зобов’язань в опе> раціях пов’язаних сторін.

11.4. Суми дебіторської та кредиторської заборгованості заопераціями пов’язаних сторін.

12. Якщо одна пов’язана сторона здійснює контроль або пе> ребуває під контролем іншої пов’язаної сторони, то інформація про характер відносин пов’язаних сторін наводиться незалежно від наявності операцій між ними.

13. Інформація, передбачена пунктом 11 Положення (стан> дарту) 23, може не наводитися у примітках до:

13.1. Консолідованої фінансової звітності щодо внутрішньо> групових операцій.

13.2. Фінансової звітності материнського (холдингового) під> приємства, якщо вона оприлюднюється разом з консолідованою фінансовою звітністю.

13.3. Фінансової звітності дочірнього підприємства, яке є юри> дичною особою за законодавством України та знаходиться у пов> ній власності материнського (холдингового) підприємства, яке також є юридичною особою за законодавством України та опри> люднює консолідовану фінансову звітність.

13.4. Фінансової звітності підприємств, які перебувають підконтролем держави щодо операцій з підприємствами, які також перебувають під контролем держави.

14. Інформація про операції з асоційованими підприємствами,які обліковуються інвестором за методом участі в капіталі, наво>

диться у фінансовій звітності відповідно до пункту 11 Положен> ня (стандарту) 23. (Пункт 14 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну № 989 від 10.12.2002.)

Начальник Управління методології бухгалтерського обліку

у виробничій сфері В. М. Пархоменко

МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

НАКАЗ

№ 344 від 16.07.2001

м. Київ

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

30 липня 2001 р. за № 647/5828

Про затвердження Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 24

“Прибуток на акцію”

На виконання Програми реформування системи бухгалтерсь> кого обліку із застосуванням міжнародних стандартів, затвердже> ної постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 1998 року № 1706, і відповідно до статей 1 і 6 Закону України “Про бух> галтерський облік та фінансову звітність в Україні” (996–14)

НАКАЗУЮ:

Затвердити схвалене Методологічною радою з бухгалтерсько> го обліку Міністерства фінансів України Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 24 “Прибуток на акцію”, що додається.

Заступник міністра В. В. Регурецький

Затверджено

Наказ Міністерства фінансів України

16.07.2001 № 344

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

30 липня 2001 р. за № 647/5828

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 24

“Прибуток на акцію”

Загальні положення

1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 24 “Прибу> ток на акцію” (далі — Положення (стандарт) 24) визначає мето> дологічні засади формування інформації про чистий прибуток на одну просту акцію та її розкриття у фінансовій звітності.

2. Норми Положення (стандарту) 24 застосовуються відкри> тими акціонерними товариствами (далі — товариства).

3. Терміни, що використовуються у положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку, мають таке значення:

Антирозбавляюча потенційна проста акція— фінансовий ін> струмент або інша угода, конвертація яких у прості акції приве> де до збільшення чистого прибутку (зменшення чистого збитку) на одну просту акцію від звичайної діяльності в майбутньому.

Потенційна проста акція— фінансовий інструмент або інша угода, які дають право на отримання простих акцій.

Розбавляюча потенційна проста акція— фінансовий інстру> мент або інша угода, конвертація яких у прості акції призведе до зменшення чистого прибутку (збільшення чистого збитку) на одну просту акцію від звичайної діяльності у майбутньому.

Середньорічна кількість простих акцій— середньозважена кількість простих акцій, які перебували в обігу протягом звітно> го року.

Скоригований чистий прибуток (збиток)— чистий прибу> ток (збиток) після вирахування дивідендів на привілейовані ак> ції, скоригований на вплив розбавляючих простих акцій.

Скоригована середньорічна кількість простих акцій— серед> ньорічна кількість простих акцій в обігу, скоригована на кіль> кість потенційних простих акцій.

Фінансовий інструмент— контракт, який одночасно приво> дить до виникнення (збільшення) фінансового активу в одного підприємства і фінансового зобов’язання або інструмента влас> ного капіталу в іншого.

Часовий зважений коефіцієнт— частка від ділення загаль> ної кількості днів (місяців), протягом яких акції перебували в обігу, на загальну кількість днів (місяців) у звітному році.

Чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію

4. Чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію визнача> ється діленням різниці між сумою чистого прибутку (збитку) і сумою дивідендів на привілейовані акції на середньорічну кіль> кість простих акцій в обігу.

5. Середньорічна кількість простих акцій в обігу визначаєть> ся сумою добутків кількості простих акцій в обігу протягом пев> них періодів у днях (місяцях) та відповідних часових зважених коефіцієнтів. Кількість простих акцій в обігу визначається за даними реєстру акціонерів. Приклад розрахунку середньорічної кількості простих акцій наведено в додатку 1 до Положення (стандарту) 24.

6. Датою включення простих акцій, випуск яких зареєстро> вано, до розрахунку середньорічної кількості простих акцій в обігу вважається:

6.1. Оплата випуску яких здійснюватиметься грошовими ко> штами, дата виникнення дебіторської заборгованості.

6.2. Оплата яких здійснюватиметься іншими, ніж грошовікошти, активами, — дата визнання активу товариством.

6.3. Оплата яких здійснюватиметься наданням послуг това> риству, — дата надання послуг.

6.4. Які призначені для виплати дивідендів акціями, — датавиконання зобов’язань щодо виплати дивідендів акціонерам.

6.5. Які призначені для конвертації фінансового зобов’язан> ня або для сплати відсотків за цим фінансовим зобов’язанням, — дата припинення нарахування відсотків або (у разі відсутності відсотків) дата погашення фінансового зобов’язання.

6.6. Які призначені для погашення зобов’язання товарист> ва, — дата погашення зобов’язання.

6.7. Які призначені для часткової оплати придбання іншогопідприємства, — дата придбання.

6.8. Випуск яких залежить від виконання певних умов (ак> ції з відкладеним розміщенням), — дата виконання необхідних умов.

7. Кількість простих акцій для розрахунку чистого прибутку(збитку) на одну просту акцію при злитті підприємств визнача> ється сукупною середньорічною кількістю простих акцій об’єд> наних підприємств, скоригованою до еквівалента простих акцій товариства, акції якого перебувають в обігу після злиття під> приємств.

Скоригований чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію

8. Скоригований чистий прибуток (збиток) на одну простуакцію визначається діленням скоригованого чистого прибутку (збитку) на скориговану середньорічну кількість простих акцій в обігу. Величина скоригованого чистого прибутку (збитку) є по> казником максимально можливого ступеня зменшення прибутку (збільшення збитку) на одну просту акцію товариства у разі кон> вертації розбавляючих потенційних простих акцій без відповід> ного збільшення активів товариства.

9. Для розрахунку скоригованого чистого прибутку (збитку) на одну просту акцію здійснюються такі розрахунки:

9.1. Чистий прибуток (збиток), за вирахуванням дивідендівна привілейовані акції, збільшується на суму дивідендів (після сплати податків та відсотків), визнаних у звітному періоді щодо розбавляючих потенційних простих акцій, та збільшується або зменшується на суму інших змін у доходах або витратах, які виникнуть у разі конвертації розбавляючих потенційних прос> тих акцій. Доходами або витратами, що відносяться до конвер> тації потенційних простих акцій, можуть бути дивіденди за при> вілейованими акціями, відсотки, що сплачуються за наміченими до конвертації облігаціями, тощо.

9.2. Середньорічна кількість простих акцій в обігу збільшу> ється на середньорічну кількість простих акцій, які надійдуть в обіг у разі конвертації всіх розбавляючих потенційних простих акцій. Розбавляючі потенційні прості акції включаються до розра>

хунку середньорічної кількості простих акцій в обігу за період, у якому ці акції перебували в обігу у звітному році. Розрахунок здійснюється за кожним класом і випуском простих акцій.

Приклад розрахунку скоригованого чистого прибутку на ак> цію наведено в додатку 2 до Положення (стандарту) 24.

10. Розбавляючі потенційні прості акції дочірнього, спільногота асоційованого підприємства включаються до розрахунку ско> ригованого чистого прибутку (збитку) на одну просту акцію ма> теринського (холдингового) підприємства, контрольного учасни> ка та інвестора відповідно, якщо зазначені потенційні акції впли> вають на чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію мате> ринського (холдингового) підприємства, контрольного учасника та інвестора відповідно.

11. Для розрахунку скоригованого чистого прибутку (збит> ку) на одну просту акцію використовується середня ціна прос> тих акцій в обігу протягом звітного періоду. Для визначення середньої ціни простих акцій в обігу їх сукупна вартість в обігу на звітну дату ділиться на кількість акцій в обігу на цю саму дату. Сукупна вартість простих акцій включає вартість прос> тих акцій в обігу за ціною продажу на звітну дату і суму кош> тів, що будуть отримані від виконання розбавляючих потенцій> них простих акцій за пільговою (нижчою) ціною. Різниця між кількістю розміщених простих акцій і кількістю простих ак> цій, які могли б бути розміщені за середньою ціною, вважаєть> ся розміщеною безоплатно з включенням цієї кількості в розра> хунок скоригованого чистого прибутку (збитку) на одну просту акцію.

12. Опціони та інші угоди про придбання акцій є розбавляю> чими, якщо вони призводять до зменшення чистого прибутку (збільшення чистого збитку) на одну просту акцію.

13. Вплив антирозбавляючих потенційних простих акцій приобчисленні скоригованого чистого прибутку на одну просту ак> цію не враховується. Для встановлення антирозбавляючих потен> ційних простих акцій та їх виключення з розрахунку проводять аналіз показників, що отримуються в результаті розрахунку і свідчать про збільшення чистого прибутку (зменшення чистого збитку) на одну просту акцію.

14. Кількість потенційних простих акцій включається до роз> рахунку скоригованого чистого прибутку на одну просту акцію

за період перебування їх в обігу. Потенційні прості акції, які було анульовано або строк дії яких минув у звітному році, вклю> чаються до розрахунку скоригованого чистого прибутку на одну просту акцію за період їх обігу у звітному році. Потенційні прос> ті акції, конвертація яких здійснена у звітному році, у розраху> нок скоригованого чистого прибутку на одну просту акцію вклю> чаються за період їх обігу з початку звітного року до дати конвер> тації.

Приклад порядку включення розбавляючих потенційних про> стих акцій до розрахунку середньорічної кількості простих акцій і скоригованого чистого прибутку (збитку) на одну просту акцію наведено в додатку 3 до Положення (стандарту) 24.

Перерахунок чистого прибутку (збитку) на одну просту акцію

15. Чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію та скори> гований чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію за звіт> ний та попередній роки підлягає перерахунку, якщо кількість простих та потенційних простих акцій в обігу змінюється в ре> зультаті:

15.1. Зменшення номінальної вартості акцій (дроблення акцій).

15.2. Збільшення номінальної вартості акцій (консолідаціяакцій).

15.3. Злиття підприємств. Такий самий перерахунок здійсню> ється, якщо відбулося коригування сальдо нерозподіленого при> бутку (збитку) відповідно до Положення (стандарту) бухгалтер> ського обліку 6 “Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 травня 1999 року № 137 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 червня 1999 року за № 392/3685.

Якщо зазначені в цьому пункті операції відбулися після дати балансу, то чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію та скоригований чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію визначаються з урахуванням зміни кількості простих і потенцій> них простих акцій в обігу після дати балансу.

Розкриття інформації про чистий прибуток на одну просту акцію

16. У примітках до фінансової звітності за кожним класомпростих акцій наводиться інформація про:

16.1. Чистий прибуток на одну просту акцію, визначений урезультаті перерахунку.

16.2. Скоригований чистий прибуток на одну просту акцію,визначений у результаті перерахунку.

16.3. Узгодження сум, використаних як чисельники при об> численні чистого прибутку на одну просту акцію та скориговано> го чистого прибутку на одну просту акцію, з сумами чистого прибутку (збитку) за певний період.

16.4. Вплив розбавляючих потенційних простих акцій на се> редньорічну кількість простих акцій в обігу.

16.5. Операції з простими та потенційними простими акція> ми, які були здійснені після дати балансу (крім операцій, зазна> чених у пункті 15 Положення (стандарту) 24).

17. У проміжній (квартальній) фінансовій звітності наводять> ся показники чистого прибутку на одну просту акцію і скориго> ваного чистого прибутку на одну просту акцію. При цьому для розрахунку часового зваженого коефіцієнта приймається кіль> кість днів (місяців) у звітному періоді (кварталі, півріччі, дев’я> ти місяцях).

Начальник Управління методології бухгалтерського обліку

у виробничій сфері В. М. Пархоменко

Додаток 1 до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 24

“Прибуток на акцію”

Приклад розрахунку середньорічної кількості простих акцій в обігу (шт.).

Дата

Зміст

Випу>

Власні

Акції

Часовий

Середньозва>

п/п

щені

акції,

в

зваже>

жена кіль>

акції

вику>

обігу

ний

кість простих

плені

коефі>

акцій, які

товари>

цієнт

перебувають

ством

в обігу

(гр. 5 × гр. 6)

1

1 січня

Залишок

2001 р.

на поча> ток року

5000

1000

4000

212/365

2323

2

31 липня

Випуск

2001 р.

акцій з

оплатою

грошови>

ми кош> тами

2000

6000

122/365

2005

3

1 грудня

Викуп

2001 р.

власних

акцій за грошові кошти

500

5500

31/365

467

4

31 грудня

Залишок

2001 р.

на кінець року

7000

1500

5500

5

Середньорічна кількість простих акцій в обігу

(р. 1 + р. 2 + р. 3 за графою 7)

4795

Додаток 2 До Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 24

“Прибуток на акцію”

Приклад розрахунку скоригованого чистого прибутку на одну просту акцію.

1

Чистий прибуток за вирахуванням дивідендів на привілейовані акції за 2001 рік (грн.)

520000

2

Кількість простих акцій в обігу (шт.)

800000

3

Чистий прибуток на одну просту акцію

(р. 1 : р. 2) (грн.)

0,65

4

Кількість облігацій, конвертація яких здійсню> ється (шт.) (умови конвертації — на кожний пакет із 10 облігацій випускається 2 прості акції)

100000

5

Витрати на відсотки за 2001 рік за облігаціями, конвертація яких здійснюється (грн.)

5000

6

Поточний та відстрочений податок на прибуток, який пов’язаний з витратами на відсотки (грн.) (витрати на відсотки включають амортизацію знижки, що виникає при первісному визнанні фінансових зобов’язань)

2000

7

Скоригований чистий прибуток за 2001 рік

(р. 1 + р. 5 — р. 6) (грн.)

523000

8

Кількість простих акцій, які будуть отримані від конвертації облігацій (100000/10 × 2) (шт.)

20000

9

Скоригована кількість простих акцій

(р. 2 + р. 8) (шт.)

820000

10

Скоригований чистий прибуток на одну просту акцію (р. 7 : р. 9) (грн.)

0,64

Додаток 3 До Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 24

“Прибуток на акцію”

Порядок включення розбавляючих потенційних простих ак> цій до розрахунку середньорічної кількості простих акцій і чис> того прибутку на одну просту акцію в результаті конвертації фінансових інструментів.

1

Чистий прибуток за вирахуванням дивідендів на привілейовані акції за 2001 рік (грн.)

2200000

2

Середньорічна кількість простих акцій в обігу протягом 2001 року (шт.)

1000000

3

Середня ціна однієї простої акції протягом

2001 року (грн.)

15

Потенційні прості акції:

4

За опціоном

Випускається (розміщується) 150000 простих акцій за ціною придбання 10 грн

5

Конвертація

Загальна номінальна вартість облігацій —

5>процентних

1000000 грн. Конвертація облігації номіналь>

облігацій

ною вартістю 500 грн передбачається на 40 простих акцій. Амортизація премії або дисконту не впливає на визначення витрат на відсотки

6

Конвертація

100000 акцій, які мають право на кумулятив>

привілейованих

ний дивіденд — 5 грн за акцію. Конвертація

акцій

однієї привілейованої акції передбачається на 2 прості акції

7

Ставка податку на прибуток

30 %

Розрахунок збільшення чистого прибутку на одну просту акцію при конвертації потенційних простих акцій

Опціони

8

Збільшення чистого прибутку (грн.)

9

Додаткова кількість простих акцій, що розмі> щується безоплатно [(15 – 10) × 150000] :15 (шт.)

50000

Продовження додат. 3

10

Збільшення чистого прибутку на одну додаткову акцію (р. 8 : р. 9) (грн)

Конвертація 5>процентних облігацій

11

Збільшення чистого прибутку (1000000 × 5 %) –

– [(1000000 × 5 %) × 30 %] (грн)

35000

12

Додаткова кількість простих акцій

(1000000 : 500) × 40 (шт.)

80000

13

Збільшення чистого прибутку на одну додаткову акцію (р. 11 : р. 12) (грн)

0,44

Конвертація привілейованих акцій

14

Збільшення чистого прибутку (5 × 100000) (грн)

500000

15

Додаткова кількість простих акцій

(2 × 100000) (шт.)

200000

16

Збільшення чистого прибутку на одну додаткову акцію (р. 14 : р. 15) (грн)

2,5

Розрахунок скоригованого чистого прибутку на одну просту акцію

Показник

Чистий при>

Кількість

Чистий

Характе>

буток, який

простих

прибуток

ристика

належить

акцій

на одну

конвер>

утримува>

в обігу

просту

тації

чам простих

(шт.)

акцію (грн.)

акцій (грн.)

(гр. 2 : гр. 3)

1

2

3

4

5

6

17

Показники звітності за 2001 рік

2200000

1000000

2,2

18

Опціони

50000

x

19

Разом

Розбав>

(р. 17 + р. 18)

2200000

1050000

2,09

ляюча

20

Конвертація облігацій

35000

80000

x

21

Разом

Розбав>

(р. 19 + р. 20)

2235000

1130000

1,98

ляюча

Закінчення додат. 3

1

2

3

4

5

6

22

Конвертація привілейо> ваних акцій

500000

200000

x

23

Разом

Антироз>

(р. 21 + р. 22)

2735000

1230000

2,22

бавляюча

Оскільки скоригований чистий прибуток на одну просту акцію збіль> шується після конвертації привілейованих акцій (від 1,98 до 2,22), то їх конвертація є антирозбавляючою та відповідно до пункту 13 Поло> ження (стандарту) 24 при розрахунку скоригованого чистого прибутку на одну просту акцію не враховується.

Таким чином, скоригований чистий прибуток на акцію дорівнює 1,98 грн.

МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

НАКАЗ

№ 39 від 25.02.2000

м. Київ

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

15 березня 2000 р. за № 161/4382

Про затвердження Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 25

“Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва”

(Із змінами, внесеними згідно з Наказом

Міністерства фінансів № 304 від 30.11.2000

№ 101 від 24.02.2001 № 989 від 10.12.2002

№ 363 від 23.05.2003)

На виконання статті 11 Закону України “Про бухгалтерсь> кий облік та фінансову звітність в Україні” (996–14) НАКА> ЗУЮ:

1. Затвердити Положення (стандарт) бухгалтерського обліку25 “Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва” (далі — Положення (стандарт) 25), що додається.

2. Положення (стандарт) 25 застосовувати для складання фі> нансової звітності, починаючи з першого кварталу 2000 року. Установити, що у формах Фінансового звіту показники за ана> логічний період 1999 року можуть не подаватися.

3. У пункті 7 Положення про спрощену форму бухгалтерсь> кого обліку суб’єктів малого підприємництва, затвердженого на> казом Міністерства фінансів України від 30 вересня 1998 року № 196, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 жовт> ня 1998 року за № 646/3086, слова “Інші витрати” замінити

словами “Інші операційні витрати”, а цифри “45” та “55” замі> нити на “57” та “43” відповідно.

4. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерствафінансів України від 18 серпня 1995 року № 139 “Про затвер> дження обсягу і форм річного бухгалтерського звіту підприємства та Інструкції про порядок їх заповнення”, зареєстрований в Мі> ністерстві юстиції України 1 вересня 1995 року за № 321/857, із змінами і доповненнями.

Заступник міністра А. В. Литвин

Затверджено

Наказ Міністерства фінансів України

25.02.2000 № 39

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

15 березня 2000 р. за № 161/4382

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 25

“Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва”

Загальні положення

1. Положення (стандарт) 25 установлює зміст і форму Фінан> сового звіту суб’єкта малого підприємництва в складі Балансу (форма № 1>м) і Звіту про фінансові результати (форма 2>м) та порядок заповнення його статей.

Показники цього звіту наводяться у тисячах гривень з одним десятковим знаком.

2. Норми Положення (стандарту) 25 застосовуються суб’єк> тами малого підприємництва, які визнані такими відповідно до чинного законодавства, і представництвами іноземних суб’єктів господарської діяльності.

Підприємства, які за результатами діяльності за минулий рік визнаються відповідно до чинного законодавства суб’єктами ма> лого підприємництва, застосовують Положення (стандарт) 25 у

поточному (звітному) році. Якщо такі підприємства, а також новостворені за результатами діяльності за І квартал або І пів> річчя поточного (звітного) року не можуть бути відповідно до чинного законодавства визнані суб’єктами малого підприємни> цтва, то фінансовий звіт цими підприємствами складається за цей і подальші періоди поточного (звітного) року відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, затверджених на> казом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 року № 87, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 черв> ня 1999 року за № 391/3684. Підприємства, які за результа> тами діяльності за 9 місяців поточного (звітного) року не мо> жуть бути відповідно до чинного законодавства визнані суб’єк> тами малого підприємництва, можуть складати фінансовий звіт за 9 місяців і звітний рік із застосуванням Положення (стандар> ту) 25.

(Пункт 2 доповнено абзацом другим згідно з Наказом Мінфі> ну № 101 від 24.02.2001.)

3. Суб’єкти малого підприємництва середньооблікову чисель> ність працюючих визначають у порядку, установленому Держав> ним комітетом статистики України.

Представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності показники про середньооблікову чисельність не подають.

4. Форма Фінансового звіту суб’єкта малого підприємництває додатком до Положення (стандарту) 25.

5. Згортання статей активів та зобов’язань є неприпустимим,крім випадків, передбачених відповідними положеннями (стан> дартами) бухгалтерського обліку. У графі 4 Звіту про фінансові результати наводяться дані за аналогічний період минулого (по> переднього) року.

Баланс

6. У статті “Незавершене будівництво” відображаються вар> тість незавершених капітальних інвестицій (включаючи устат> кування для монтажу), що здійснюються для власних потреб суб’єкта малого підприємництва, а також авансові платежі для фінансування таких інвестицій.

7. У статті “Основні засоби” наводиться вартість власних таотриманих на умовах фінансового лізингу об’єктів і орендованих цілісних державних майнових комплексів, які віднесені до скла>

ду основних засобів, а також вартість інших необоротних мате> ріальних активів. У цій статті також наводиться вартість нема> теріальних активів.

У статті наводяться окремо первісна (переоцінена) та залиш> кова вартість основних засобів, нематеріальних активів та ін> ших необоротних матеріальних активів, а також нарахована в установленому порядку сума їх зносу (у дужках). До підсумку балансу включається залишкова вартість, яка визначається як різниця між первісною (переоціненою) вартістю вказаних необо> ротних активів і сумою їх зносу на дату балансу.

(Абзац другий пункту 7 із змінами, внесеними згідно з Нака> зом Мінфіну № 304 від 30.11.2000.)

8. У статті “Довгострокові фінансові інвестиції” відобража> ються фінансові інвестиції на період більше одного року, а та> кож усі інші фінансові інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані в будь>який час.

9. У статті “Інші необоротні активи” наводяться суми іншихнеоборотних активів, які не можуть бути включені до згаданих вище статей розділу “Необоротні активи”.

10. У статті “Виробничі запаси” відображається вартість за> пасів сировини, основних і допоміжних матеріалів, палива, по> купних напівфабрикатів і комплектувальних виробів, запасних частин, тари (крім інвентарної), будівельних матеріалів та ін> ших матеріалів, призначених для використання в ході нормаль> ного операційного циклу, дорослих тварин на відгодівлі і в нагу> лі, птиці, звірів, кроликів, дорослих тварин, вибракуваних з основного стада для реалізації, та молодняку тварин. У цій статті також наводяться витрати на незавершене виробництво і незавер> шені роботи (послуги), валова заборгованість замовників за буді> вельними контрактами.

(Пункт 10 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну № 989 від 10.12.2002.)

11. У статті “Готова продукція” відображається собівартістьвиробів на складі, обробка яких закінчена та які пройшли ви> пробування, приймання, укомплектовані згідно з умовами дого> ворів із замовниками та відповідають технічним умовам і стан> дартам. У цій статті наводиться також покупна вартість това> рів, які придбані підприємствами для подальшого продажу.

12. У статті “Дебіторська заборгованість за товари, роботи,послуги” відображається заборгованість покупців або замовни> ків за реалізовані їм продукцію, товари, роботи або послуги, включаючи забезпечену векселями заборгованість. У підсумок балансу включається чиста реалізаційна вартість, яка визнача> ється шляхом вирахування з дебіторської заборгованості резерву сумнівних боргів, сума якого наводиться у дужках.

(Пункт 12 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну № 304 від 30.11.2000.)

13. У статті “Дебіторська заборгованість за розрахунками збюджетом” відображається визнана дебіторська заборгованість казначейських, фінансових і податкових органів.

14. У статті “Інша поточна дебіторська заборгованість” відо> бражається заборгованість дебіторів, яка не включена до інших статей дебіторської заборгованості та яка відображається у скла> ді оборотних активів. Показники цієї статті наводяться за чис> тою реалізаційною вартістю, яка визначається у порядку, наве> деному у пункті 12 цього Положення.

(Пункт 14 із змінами внесеними згідно з Наказом Мінфіну № 363 від 23.05.2003.)

15. У статті “Поточні фінансові інвестиції” відображаютьсяфінансові інвестиції на строк, що не перевищує один рік, які можуть бути вільно реалізовані в будь>який момент (крім інвес> тицій, які є еквівалентами грошових коштів).

16. У статті “Грошові кошти та їх еквіваленти” відобража> ються кошти в касі, на поточних та інших рахунках у банках, які можуть бути використані для поточних операцій, а також еквіваленти грошових коштів. У цій статті окремо наводяться кошти в національній та іноземній валюті. Кошти, які не мож> на використати для операцій протягом одного року, починаючи з дати балансу, або протягом операційного циклу внаслідок об> межень, відображаються у складі необоротних активів.

17. У статті “Інші оборотні активи” наводяться суми оборот> них активів, які не включені до згаданих вище статей розділу “Оборотні активи”. У цій статті наводяться, зокрема, вартість грошових документів і сальдо субрахунка “Податкові зобов’я> зання” рахунка 64 “Розрахунки з бюджетом”.

(Пункт 17 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну № 989 від 10.12.2002.)

18. У складі витрат майбутніх періодів відображаються ви> трати, що мали місце протягом поточного або попередніх звіт> них періодів, але належать до наступних звітних періодів.

19. У статті “Статутний капітал” наводиться зафіксована вустановчих документах загальна вартість активів, які є внеском власників (учасників) до капіталу підприємства. Підприємства, для яких не передбачена фіксована сума статутного капіталу, відображають у цій статті суму фактичного внеску власників до статутного капіталу підприємства.

(Пункт 19 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну № 101 від 24.02.2001.)

20. У статті “Додатковий капітал” відображаються сума до> оцінки необоротних активів, вартість безоплатно отриманих під> приємством від інших юридичних або фізичних осіб необоротних активів та інші види додаткового капіталу. Тут також наво> диться сума пайового капіталу (пайових внесків) членів спожив> чого товариства, спілок та інших організацій. Внески засновни> ків підприємства понад статутний капітал включаються до цієї статті.

(Пункт 20 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну № 101 від 24.02.2001.)

21. У статті “Резервний капітал” наводиться сума резервів,створених відповідно до чинного законодавства або установ> чих документів за рахунок нерозподіленого прибутку підприєм> ства.

22. У статті “Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)”відображається сума нерозподіленого прибутку або непокритого збитку. Сума непокритого збитку наводиться в дужках та вира> ховується при визначенні підсумку власного капіталу.

23. У статті “Неоплачений капітал” відображається сума за> боргованості власників (учасників) за внесками до статутного капіталу. Господарські товариства у цій статті також відобра> жають вилучений капітал, тобто фактичну собівартість часток, викуплених у своїх учасників. Суми за цією статтею вирахову> ються при визначенні підсумку власного капіталу.

24. У складі забезпечень наступних витрат і платежів відо> бражаються суми забезпечення для відшкодування наступних витрат і платежів (на виплату наступних відпусток працівни> кам, виконання гарантійних зобов’язань тощо), а також залиш>

ки коштів цільового фінансування і цільових надходжень з бю> джету та інших джерел.

25. У статтях розділу “Довгострокові зобов’язання” наводитьсясума заборгованості підприємства банкам за отримані від них позики, яка не є поточним зобов’язанням, сума довгострокової заборгованості підприємства за зобов’язаннями щодо залучення позикових коштів (крім кредитів банків), на які нараховуються відсотки, та за іншими довгостроковими зобов’язаннями.

26. У статті “Короткострокові кредити банків” відображаєть> ся сума поточних зобов’язань підприємства перед банками щодо отриманих від них короткострокових позик. Зобов’язання за кредитами банків наводяться у балансі з урахуванням належної на кінець звітного періоду до сплати суми процентів за їх корис> тування.

27. У статті “Поточна заборгованість за довгостроковими зо> бов’язаннями” наводяться суми зобов’язань, які утворилися як довгострокові, але з дати балансу підлягають погашенню протя> гом дванадцяти місяців.

28. У статті “Кредиторська заборгованість за товари, роботи,послуги” відображається сума заборгованості постачальникам і підрядчикам за матеріальні цінності, виконані роботи та отри> мані послуги, включаючи заборгованість, забезпечену векселя> ми. У цій статті також відображається заборгованість постача> льникам за невідфактуровані поставки і розрахунки з надлишку товарно>матеріальних цінностей, який встановлено при їх при> йманні.

29. У статті “Поточні зобов’язання за розрахунками з бюдже> том” відображається заборгованість підприємства за всіма вида> ми платежів до бюджету, включаючи суму податку з працівників підприємства.

30. У статті “Поточні зобов’язання за розрахунками зі стра> хування” відображається сума заборгованості за відрахуваннями до Пенсійного фонду України, на обов’язкове соціальне страху> вання, страхування майна підприємства та індивідуальне стра> хування його працівників.

31. У статті “Поточні зобов’язання за розрахунками з оплатипраці” відображається заборгованість за нарахованою, але ще не сплаченою сумою оплати праці, а також за депонованою заробіт> ною платою. Заборгованість підприємству працівників за опера>

ціями з оплати праці наводиться у статті “Інша поточна дебітор> ська заборгованість”.

32. У статті “Інші поточні зобов’язання” відображаються сумизобов’язань, які не включені до інших статей, наведених у роз> ділі “Поточні зобов’язання”, зокрема заборгованість за одержа> ними авансами, заборгованість засновникам у зв’язку з розподі> лом прибутку, заборгованість пов’язаним сторонам, сальдо суб> рахунка “Податковий кредит” рахунка 64 “Розрахунки з бюдже> том” і сума валової заборгованості замовникам за будівельними контрактами.

(Пункт 32 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну № 989 від 10.12.2002.)

33. До складу доходів майбутніх періодів включаються дохо> ди, отримані протягом поточного або попередніх звітних пері> одів, які належать до наступних звітних періодів.

Звіт про фінансові результати

34. У статті “Дохід (виручка) від реалізації продукції (това> рів, робіт, послуг)” відображається загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг.

35. У статті “Непрямі податки та інші вирахування з доходу”відображається сума податку на додану вартість, акцизного збо> ру та інших вирахувань з доходу (надані знижки, вартість повер> нутих товарів та інші обов’язкові збори).

(Підпункт 35.1 вилучено на підставі Наказу Мінфіну № 101 від 24.02.2001.)

36. Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів,робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу (ви> ручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) непрямих податків та інших вирахувань з доходу.

37. Показники про непрямі податки та інші вирахування здоходу, податок на прибуток, витрати і збитки наводяться в дужках.

(Пункт 37 в редакції Наказу Мінфіну № 101 від 24.02.2001.)

38. У статті “Інші операційні доходи” відображаються сумиінших доходів від операційної діяльності підприємства, крім до> ходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг): дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних кур> сових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід

від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій) тощо.

39. У статті “Інші операційні витрати” наводяться:

• собівартість реалізованих оборотних активів (крім готової про> дукції, товарів і фінансових інвестицій);

• відрахування на створення резерву сумнівних боргів і сума списаних безнадійних боргів;

• втрати від знецінення виробничих запасів;

• втрати від операційних курсових різниць;

• визнані економічні санкції;

• відрахування для забезпечення відшкодування наступних опе> раційних витрат;

• інші витрати, що пов’язані з операційною діяльністю підпри> ємства.

У цій статті також відображається належна до сплати за звіт> ний період відповідно до чинного законодавства сума єдиного податку, плата за спеціальний торговий патент і сума єдиного (фіксованого) податку для сільськогосподарських товаровироб> ників. Конкретна назва податку і відповідна сума наводяться у рядку 131.

(Пункт 39 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну № 101 від 24.02.2001, в редакції Наказу Мінфіну № 989 від 10.12.2002.)

40. У статті “Інші звичайні доходи” відображаються: дивіден> ди, відсотки, доходи від участі в капіталі та інші доходи, отри> мані від фінансових інвестицій; дохід від реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів і майнових комплексів; дохід від неопераційних курсових різниць; інші доходи, які виника> ють у процесі звичайної діяльності, але не пов’язані з операцій> ною діяльністю підприємства.

41. У статті “Інші звичайні витрати” відображаються: витра> ти на сплату процентів та інші витрати підприємства, пов’язані із залученням позикового капіталу; втрати від участі в капіталі; собівартість реалізації фінансових інвестицій, необоротних акти> вів, майнових комплексів; втрати від неопераційних курсових різниць; втрати від уцінки фінансових інвестицій та необорот> них активів; інші витрати, які виникають у процесі звичайної діяльності, але не пов’язані з операційною діяльністю підприєм> ства.

(Пункт 41 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну № 989 від 10.12.2002.)

(Підпункт 41.1 вилучено на підставі Наказу Мінфіну № 101 від 24.02.2001.)

42. У статтях “Надзвичайні витрати” і “Надзвичайні доходи”відображаються відповідно: втрати від надзвичайних подій (сти> хійного лиха, пожеж, техногенних аварій тощо), включаючи за> трати на запобігання виникненню втрат від стихійного лиха та техногенних аварій; суми страхового відшкодування та покрит> тя втрат від надзвичайних ситуацій за рахунок інших джерел; доходи або втрати від інших подій та операцій, які відповідають визначенню надзвичайних подій.

43. У статті “Податок на прибуток” відображається сума по> датку на прибуток, яка відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 17 “Податок на прибуток”, затверджено> го наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2000 року № 353, який зареєстровано в Міністерстві юстиції 20 січня 2001 ро> ку за № 47/5238, визначається в розмірі поточного податку на прибуток.

(Пункт 43 в редакції Наказу Мінфіну № 101 від 24.02.2001.)

44. У статті “Збільшення (зменшення) залишків незаверше> ного виробництва і готової продукції” показується збільшення або зменшення залишків незавершеного виробництва і готової продукції підприємства. Показник про зменшення залишків на> водиться в дужках.

Суб’єкти малого підприємництва можуть усю суму витрат опе> раційної діяльності з кредиту рахунків класу 8 “Витрати за еле> ментами” списувати до дебету рахунка 79 “Фінансові результа> ти”. У таких випадках вартість залишку незавершеного вироб> ництва і готової продукції визначається так:

• інвентаризацією на кінець звітного року (або кварталу) вста> новлюється залишок незавершеного виробництва, який оці> нюється за прямими матеріальними витратами і прямими ви> тратами на оплату праці з відображенням за дебетом рахунку 23 “Виробництво” і кредитом рахунка 79 “Фінансові резуль> тати”;

• на підставі первинних документів, якими оформляється рух (виготовлення, передача в місця зберігання, відпуск на сторо> ну, реалізація) готової продукції, підприємство забезпечує кі>

лькісний (оперативний) облік виробленої, відпущеної, а та> кож залишку готової продукції за центрами відповідальності. Залишок готової продукції, який встановлюється за даними кількісного (оперативного) обліку на дату балансу, оцінюєть> ся за справедливою вартістю (ціна реалізації за вирахуванням непрямих податків, витрат на збут і суми прибутку, виходя> чи з прибутку для цього конкретного виду готової продукції) і відображається у звітному місяці за дебетом рахунка 26 “Го> това продукція” і кредитом рахунка 79 “Фінансові результа> ти”.

Для одержання безпосередньо у бухгалтерському обліку да> них про собівартість залишків готової продукції суб’єкти малого підприємництва витрати, пов’язані з виробництвом (виготовлен> ням) і відпуском готової продукції, можуть визначати і відобра> жати в порядку, встановленому Положенням про спрощену фор> му бухгалтерського обліку суб’єктів малого підприємництва, за> твердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 вере> сня 1998 року № 196, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 жовтня 1998 року за № 646/3086. Для одержання безпосередньо у бухгалтерському обліку даних про собівартість залишків незавершеного виробництва і готової продукції суб’єк> ти малого підприємництва витрати виробництва і собівартість виробленої готової продукції можуть визначати і відображати в порядку, встановленому Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердже> ною наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року № 291, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1999 року за № 893/4186.

(Пункт 44 в редакції Наказу Мінфіну № 101 від 24.02.2001.)

45. При заповненні статей про елементи витрат операційноїдіяльності (рядки 090–120) слід керуватися Положенням (стан> дартом) бухгалтерського обліку 16 “Витрати”, затвердженим на> казом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 року за № 27/4248. Торговельні організації собівартість реалізованих товарів до матеріальних затрат не включають, а по> казують у вписаному рядку 140.

(Пункт 45 в редакції Наказу Мінфіну № 101 від 24.02.2001.)

46. У статті “Чистий прибуток (збиток)” відображається чис> тий прибуток або чистий збиток — різниця між сумою чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і сумою всіх витрат. Сума всіх витрат збільшується на суму зменшення залишків незавершеного виробництва і готової про> дукції або зменшується на суму збільшення залишків незавер> шеного виробництва і готової продукції.

У зведених фінансових звітах показники чистого прибутку і збитку наводяться розгорнуто як сума відповідних показників юридичних осіб, фінансова звітність яких включена до зведеного фінансового звіту.

(Положення доповнено пунктом 46 згідно з Наказом Мінфіну

№ 101 від 24.02.2001.)

Начальник Управління методології бухгалтерського обліку В. М. Пархоменко

Додаток 1 до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25

“Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємства”

Дата/рiк, мiсяць, число Підприємство ___________________________ за ЄДРПОУ Територія _______________________________ за КОАТУУ Форма власності _____________________________ за КФВ Орган державного управління _______________ за СПОДУ Галузь ___________________________________ за ЗКГНГ Вид економічної діяльності __________________ за КВЕД

Середньооблікова чисельність ________ Контрольна сума Одиниця виміру: тис. грн.

Адреса ______________________________________________

Продовження додат. 1

1801006

1. Баланс на _____________ 200_ р. Форма № 1>м Код за ДКУД

Актив

Код

На початок

На кінець

рядка

звітного

звітного

року

періоду

І. Необоротні активи Незавершене будівництво

020

Основні засоби:

залишкова вартість

030

первісна вартість

031

знос

032

Довгострокові фінансові інвестиції

040

Інші необоротні активи

070

Усього за розділом І

080

ІІ. Оборотні активи Виробничі запаси

100

Готова продукція

130

Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги: чиста реалізаційна вартість

160

первісна вартість

161

резерв сумнівних боргів

162

Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом

170

Інша поточна дебіторська заборгованість

210

Поточні фінансові інвестиції

220

Грошові кошти та їх еквіваленти:

в національній валюті

230

в іноземній валюті

240

Інші оборотні активи

250

Усього за розділом ІІ

260

ІІІ. Витрати майбутніх періодів

270

Баланс

280

Продовження додат. 1

Пасив

Код

На початок

На кінець

рядка

звітного

звітного

року

періоду

І. Власний капітал Статутний капітал

300

Додатковий капітал

320

Резервний капітал

340

Нерозподілений прибуток

(непокритий збиток)

350

Неоплачений капітал

360

( )

( )

Усього за розділом І

380

ІІ. Забезпечення наступних витрат і цільове фінансування

430

ІІІ. Довгострокові зобов’язання

480

ІV. Поточні зобов’язання

Короткострокові кредити банків

500

Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями

510

Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги

530

Поточні зобов’язання за розрахунками: з бюджетом

550

зі страхування

570

з оплати праці

580

Інші поточні зобов’язання

610

Усього за розділом ІV

620

V. Доходи майбутніх періодів

630

Баланс

640

Продовження додат. 1

2. Звіт про фінансові

1801007

результати за ____________ 200_ р. Форма № 2>м Код за ДКУД

Стаття

Код

За

На аналогіч>

рядка

звітний

ний період

період

поперед> нього року

1

2

3

4

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

010

Непрямі податки та інші вирахування з доходу

020

( )

( )

Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції

(товарів, робіт, послуг) (010 – 020)

030

Інші операційні доходи

040

Інші звичайні доходи

050

Надзвичайні доходи

060

Разом чисті доходи

(030 + 040 + 050 + 060)

070

Збільшення (зменшення) залишків незавершеного виробництва і готової продукції

080

Матеріальні затрати

090

( )

( )

Витрати на оплату праці

100

( )

( )

Відрахування на соціальні заходи

110

( )

( )

Амортизація

120

( )

( )

Інші операційні витрати

130

( )

( )

у тому числі:

131

( )

( )

140

( )

( )

Інші звичайні витрати

150

( )

( )

Надзвичайні витрати

160

( )

( )

Податок на прибуток

170

( )

( )

Закінчення додат. 1

1

2

3

4

Разом витрати (090 + 100 +

+ 110 + 120 + 130 + 140 + 150 ±

± 080 + 160 + 170)

180

( )

( )

Чистий прибуток (збиток)

(070 – 180)

190

Керівник

Головний бухгалтер

МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

НАКАЗ

№ 302 від 29.11.2000

м. Київ

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

11 грудня 2000 р. за № 904/5125

Про Примітки до річної фінансової звітності

(Із змінами, внесеними згідно з Наказом

Міністерства фінансів № 989 від 25.11.2002)

На виконання Програми реформування системи бухгалтер> ського обліку із застосуванням міжнародних стандартів, затвер> дженої постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 1998 року № 1706, та відповідно до статті 11 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” (996–14) НАКАЗУЮ:

1. Затвердити типову форму фінансової звітності № 5 “Приміт> ки до річної фінансової звітності” (додається).

2. Підприємства, для яких обов’язковість оприлюдненнярічної фінансової звітності не передбачена законодавством, крім інформації, зазначеної в пункті 1 цього наказу, наводять інфор> мацію, розкриття якої передбачено пунктом 1.7 наказу Мініс> терства фінансів України від 14 грудня 1999 року № 298 “Про порядок бухгалтерського обліку гуманітарної допомоги” (зареєс> тровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 1999 року за № 915/4208) і положеннями (стандартами) бухгалтерського об> ліку:

1 “Загальні вимоги до фінансової звітності” — абзац 6 пунк> ту 19;

6 “Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах” — пунк> ти 20, 21, 23;

7 “Основні засоби” — підпункт 36.1 пункту 36;

8 “Нематеріальні активи” — підпункт 36.1 пункту 36;

9 “Запаси” — абзац 7 пункту 29;

10 “Дебіторська заборгованість” — підпункт 13.1 пункту 13; 16 “Витрати” — абзац 3 пункту 32.

3. Підприємства, для яких обов’язковість оприлюднення річ> ної фінансової звітності та консолідованої звітності встановлена законодавством, крім інформації, зазначеної в пункті 1 цього наказу, наводять всю іншу інформацію, розкриття якої передба> чено положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

4. Інформація, передбачена пунктами 2 і 3 цього наказу, на> водиться підприємствами у самостійно обраному вигляді (пись> мове пояснення, таблиця, графік тощо).

У такому самому порядку може наводитися інша інформація, яка керівництвом підприємства визнана суттєвою і дає більш повну та об’єктивну картину про фінансове становище і резуль> тати діяльності підприємства.

5. При виготовленні підприємством бланків форм фінансовоїзвітності можливе включення (друкування) тільки тих статей активів, капіталу, зобов’язань, інших показників типових форм, дані про які випливають із результатів діяльності цього підпри> ємства. При цьому для статей (рядків), граф і довідкових показ> ників, що включені до фінансового звіту підприємства, зберіга> ється їхня нумерація, зазначена на типових формах фінансової звітності, затверджених Міністерством фінансів України.

6. Фінансова звітність супроводжується листом підприємст> ва, організації з інформацією про склад фінансової звітності, яка подається (надсилається) адресатам.

Заступник міністра В. В. Регурецький

Затверджено

Наказ Міністерства фінансів України

29.11.2000 № 302

Дата/рiк, мiсяць, число

Підприємство ___________________________ за ЄДРПОУ Територія _______________________________ за КОАТУУ

Орган державного управління _______________ за СПОДУ Галузь ___________________________________ за ЗКГНГ

Вид економічної діяльності __________________ за КВЕД Середньооблікова чисельність ________ Контрольна сума

Одиниця виміру: тис. грн.

Примітки до річної фінансової

1801008

звітності за 20 ____ рік Форма № 5 Код за ДКУД

Із рядка 080 графа 14

вартість нематеріальних активів, щодо яких існує обмеження права

власності вартість оформлених у заставу нематеріальних

(081) _____

активів

вартість створених підприємством

(082) _____

нематеріальних активів

(083)

Із рядка 080 графа 5

вартість нематеріальних активів, отриманих за рахунок цільових

асигнувань

(084) _____

Із рядка 080 графа 15

накопичена амортизація нематеріальних активів,

щодо яких існує обмеження

права власності (085) _____

(Розділ І форми № 5 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну № 989 від 10.12.2002.)

І. Нематеріальні

Групи нематеріальних активів

Код ряд> ка

Залишок на початок року

Надій> шло

за рік

Переоцінка

(дооцінка +, уцінка –)

пер>

вісна

(пере> оціне> на)

вар> тість

нако>

пичена амор> тиза> ція

пер>

вісна

(пере> оціне> на)

вар> тість

нако>

пичена амор> тиза> ція

Права користування природними ресурсами

010

Права користування майном

020

Права на знаки для товарів і послуг

030

Права на об’єкти промислової власності

040

Авторські та суміжні з ними права

050

060

Інші нематеріальні активи

070

Разом

080

активи

Вибуло за рік

Нарахо> вано

аморти>

зації за рік

Втрати від

зменшен> ня

корисно> сті за рік

Інші зміни за рік

Залишок на кінець року

пер>

вісна

(пере> оціне> на)

вар> тість

нако>

пичена амор> тиза> ція

пер>

вісна

(пере> оціне> на)

вар> тість

нако>

пичена амор> тиза> ція

пер>

вісна

(пере> оціне> на)

вар> тість

нако>

пичена амор> тиза> ція

Права

користув

ання

природ

ними рес

урсами

0

10

Права

користув

ання

майном

0

20

Права

на знаки

для то

варів і п

ослуг

0

30

Права

на об’єк

ти

проми

слової вл

асності

0

40

Авторс

ькі та су

міжні

0

50

з ними

права

0

60

Інші н

ематеріа

льні

активи

0

70

Разом

0

80

засоби

Нара> хова> но

амор> тиза>

ції за рік

Втра> ти від змен> шен> ня

корис> ності за рік

Інші зміни за рік

Залишок на кінець року

У тому числі

одержані за фінансовою орендою

передані

в оперативну оренду

первіс>

ної (пе> реоці>

неної) вар> тості

зно>

су

первіс> на (пе> реоці> нена) вар> тість

знос

первіс>

ної (пе> реоці>

неної) вартості

зно>

су

первіс> на (пе> реоці> нена) вартість

знос

Земел

ьні діл

янки

100

Капіт

альні в

итра>

ти на

поліпш

ення

земель

110

Будин

ки, спо

руди

та пер

едавал

ьні

прист

рої

120

Маши

ни та

облад

нання

130

Транс

портні

засоби

140

Інстр

ументи,

прила

ди, інв

ентар

(меблі

)

150

Робоч

а і прод

ук>

тивна

худоба

160

Багат

орічні

насад

ження

170

Інші

основні

засоби

180

Бібліо

течні ф

онди

190

Мало

цінні не

обо>

ротні

матеріа

льні

актив

и

200

Тимча

сові (не

ти>

тульн

і) спору

ди

210

Приро

дні рес

урси

220

Інвен

тарна та

ра

230

Пред

мети про

кату

240

Інші

необоро

тні

матер

іальні а

ктиви

250

Разом

260

Із рядка 260 графа 14

вартість основних засобів, щодо яких існують передбачені чинним законодавством обмеження

права власності (261) _____

вартість оформлених у заставу основних засобів (262) _____

залишкова вартість основних засобів, що тимчасово не використовуються (консервація,

реконструкція тощо) (263) _____

залишкова вартість основних засобів, вилучених з експлуатації

для продажу (264) _____

первісна (переоцінена) вартість повністю амортизованих

основних засобів (265) _____

Із рядка 260 графа 5

вартість основних засобів, придбаних за рахунок

цільового фінансування (266) _____

Вартість основних засобів, що взяті в операційну

оренду (267) _____

Із рядка 260 графа 15 знос основних засобів, щодо яких існують обмеження

права власності (268) _____

(Розділ ІІ форми № 5 із змінами, внесеними згідно з Наказом

Мінфіну № 989 від 10.12.2002.)

ІІІ. Капітальні інвестиції

Найменування показника

Код рядка

За рік

На кінець року

Капітальне будівництво

280

Придбання (виготовлення) основних засобів

290

Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів

300

Придбання (створення) нематеріальних активів

310

Формування основного стада

320

Інші

330

Разом

340

ІV. Фінансові інвестиції

Найменування показника

Код рядка

За рік

На кінець року

довго>

по>

строкові

точні

А. Фінансові інвестиції за методом участі в капіталі в: асоційовані підприємства

350

дочірні підприємства

360

спільну діяльність

370

Б. Інші фінансові інвестиції в:

частки і паї у статутному капіталі інших підприємств

380

акції

390

облігації

400

інші

410

Разом (розд. А + розд. Б)

420

Із рядка 045 гр. 4 Балансу Інші довгострокові фінансові інве> стиції відображені:

за собівартістю (421) ______ за справедливою вартістю (422) ______ за амортизованою собівартістю (423) ______

Із рядка 220 гр. 4 Балансу Поточні фінансові інвестиції відо> бражені:

за собівартістю (424) ______ за справедливою вартістю (425) ______ за амортизованою собівартістю (426) ______

V. Доходи і витрати

Найменування показника

Код рядка

Доходи

Витрати

1

2

3

4

А. Інші операційні доходи і витрати

Операційна оренда активів

440

Операційна курсова різниця

450

Реалізація інших оборотних активів

460

Штрафи, пені, неустойки

470

Утримання об’єктів житлово> комунального і соціально> культурного призначення

480

Інші операційні доходи і витрати

490

Б. Доходи і втрати від участі в капіталі за інвестиціями в: асоційовані підприємства

500

дочірні підприємства

510

спільну діяльність

520

В. Інші фінансові доходи і витрати

Дивіденди

530

х

Проценти

540

х

Закінчення таблиці

1

2

3

4

Фінансова оренда активів

550

Інші фінансові доходи і витрати

560

Г. Інші доходи і витрати

Реалізація фінансових інвестицій

570

Реалізація необоротних активів

580

Реалізація майнових комплексів

590

Неопераційна курсова різниця

600

Безоплатно одержані активи

610

х

Списання необоротних активів

620

х

Інші доходи і витрати

630

Товарообмінні (бартерні) операції з продукцією

(товарами, роботами, послугами) (631) _____

Частка доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за товарообмінними (бартерними)

контрактами з пов’язаними сторонами (632) ___ %

VІ. Грошові кошти

Найменування показника

Код рядка

На кінець року

Каса

640

Поточний рахунок у банку

650

Інші рахунки в банку (акредитиви, чекові книжки)

660

Грошові кошти в дорозі

670

Еквіваленти грошових коштів

680

Разом

690

Із рядка 070 гр. 4 Балансу Грошові кошти,

використання яких обмежено (691) _____


VІІ. Забезпечення

Види

забезпечень

Код ряд> ка

Зали> шок за> безпе>

чення на

початок року

Збільшення забез> печення протягом

звітного періоду внаслідок

Сума

забез>

печення,

що вико> ристана

протягом року

Невико> ристана

сума за>

безпечен> ня, що

сторно> вана у

звітному періоді

Сума очіку> ваного від>

шкодування витрат ін>

шою сторо> ною, що

врахована

при оцінці забезпечення

Зали> шок

забез>

печен> ня на

кінець року

створен>

ня забез> печення

додатко> вих від> рахувань

Забезпечення на виплату відпусток працівникам

710

Забезпечення наступних витрат на додаткове пенсійне забезпечення

720

Забезпечення наступних витрат на виконання гарантійних зобов’язань

730

Забезпечення наступних витрат на реструктуризацію

740

Забезпечення наступних витрат на виконання зобов’язань щодо обтяжливих контрактів

750

760

770

Разом

780


VІІІ. Запаси

Найменування показника

Код рядка

Балан> сована

вартість

на кінець року

Переоцінка на рік

збільшення

чистої вартості реалізації*

Сировина і матеріали

800

Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби

810

Паливо

820

Тара і тарні матеріали

830

Будівельні матеріали

840

Запасні частини

850

Матеріали сільськогосподар> ського призначення

860

Тварини на вирощуванні та відгодівлі

870

Малоцінні

та швидкозношувані предмети

880

Незавершене виробництво

890

Готова продукція

900

Товари

910

Разом

920

Із рядка 920 графа 3 Балансова вартість запасів:

відображених за чистою вартістю реалізації (921) ______ переданих у переробку (922) ______ оформлених в заставу (923) ______ переданих на комісію (924) ______

Активи на відповідальному

зберіганні — рахунок 02 (925) ______

* Визначається за п. 28 Положення (стандарту) бухгалтерського об> ліку 9 “Запаси” (0751–99)

ІX. Дебіторська заборгованість

Найменування показника

Код рядка

Всього на кінець

Переоцінка на рік

до 3

від 3 до

від 6 до

року

міся>

6 мі>

12 мі>

ців

сяців

сяців

Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги

940

Інша поточна дебіторська заборгованість

950

Списано у звітному році безнадійної

дебіторської заборгованості (951) ______

X. Недостачі і втрати від псування цінностей

Найменування показника

Код рядка

Сума

Виявлено (списано) за рік недостач і втрат

960

Визнано заборгованість винних осіб у звітному році

970

Сума недостач і втрат, остаточне рішення щодо винуватців, за якими на кінець року не прийнято (позабалансовий рахунок 072)

980

Керівник

Головний бухгалтер

На виконання затверджено

Наказ Міністерства фінансів України

28.10.2003 р. за № 601

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

10 листопада 2003 р. за № 1025/8346

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 26

“Виплати працівникам”

Загальні положення

1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 26 “Випла> ти працівникам” (далі — Положення (стандарт) 26) визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інфор> мації про виплати (у грошовій і негрошовій формах) за роботи, виконані працівниками, та її розкриття у фінансовій звітності.

2. Норми Положення (стандарту) 26 застосовуються робото> давцями — підприємствами, організаціями, іншими юридични> ми особами (далі — підприємства) незалежно від форм власності (крім бюджетних установ).

3. Терміни, що використовуються у положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку, мають таке значення:

Активи програми— активи фонду і кваліфікований страхо> вий поліс.

Активи фонду— активи (окрім фінансових інструментів без права передачі, що емітовані платником внесків) юридичної осо> би (далі — фонд), діяльність якого спрямована на здійснення виплат його учасникам, які призначені тільки для довгостроко> вих виплат його учасникам, на які не може бути звернене будь> яке стягнення відповідно до закону та які не повертаються плат>

нику внесків, крім випадків, якщо залишки активів фонду пере> вищують зобов’язання за програмою з визначеною виплатою або повертаються платнику внесків для погашення вже здійснених ним виплат учасникам фонду.

Актуальні прибутки (збитки)— прибутки (збитки), які є різницею між попередніми актуальними припущеннями і тим, що фактично відбулося, з урахуванням зміни актуальних припу> щень.

Актуальні припущення— демографічні та фінансові припу> щення, що використовуються для обчислення теперішньої вар> тості зобов’язання за програмою з визначеною виплатою.

Вартість поточних робіт, виконаних працівником, — збіль> шення теперішньої вартості зобов’язання за програмою з визна> ченою виплатою в результаті виконання робіт працівником у звітному періоді.

Вартість раніше виконаних робіт працівником— збільшен> ня теперішньої вартості зобов’язання за програмою з визна> ченою виплатою щодо робіт, виконаних працівником у попе> редніх періодах, яке виникає у звітному періоді в результаті запровадження виплат по закінченні трудової діяльності чи ін> ших довгострокових виплат працівникам або в результаті їхніх змін.

Виплати за невідпрацьований час, що не підлягають накопи> ченню, — виплати за невідпрацьований час, право на які не поширюється на майбутні періоди.

Виплати за невідпрацьований час, що підлягають накопичен> ню, — виплати за невідпрацьований час, право на отримання яких працівником може бути використано в майбутніх періодах.

Виплати інструментами власного капіталу підприємства— виплати працівнику, за якими йому надається право на отри> мання фінансових інструментів власного капіталу, емітованих підприємством (або його материнським підприємством), або сума зобов’язань підприємства працівнику залежить від майбутньої ціни фінансових інструментів власного капіталу, емітованих під> приємством.

Виплати по закінченні трудової діяльності— виплати пра> цівнику (окрім виплат при звільненні та виплат інструментами власного капіталу підприємства), які підлягають сплаті по закін> ченні трудової діяльності працівника.

Виплати при звільненні— виплати працівнику, які підлягають сплаті за рішенням підприємства про звільнення працівника до досягнення ним пенсійного віку або за рішенням працівника про звільнення за власним бажанням до досягнення ним пенсійного віку.

Витрати на відсотки за програмою— збільшення протягом звітного періоду теперішньої вартості зобов’язання за програмою з визначеною виплатою в результаті наближення остаточного розрахунку.

Гарантовані виплати працівнику— виплати працівнику, які не залежать від майбутньої трудової діяльності.

Інші довгострокові виплати працівнику— виплати праців> нику (окрім виплат по закінченні трудової діяльності, виплат при звільненні та виплат інструментами власного капіталу під> приємства), які не підлягають сплаті в повному обсязі протягом дванадцяти місяців по закінченні місяця, у якому працівник виконував відповідну роботу.

Кваліфікований страховий поліс— виданий страховиком, який не є пов’язаною стороною страхувальника, страховий поліс, на який не може бути звернене будь>яке стягнення відповідно до закону, страхові виплати (надходження) за яким (полісом) ви> користовуються для виплати працівникам страхувальника за програмами з визначеною виплатою та не повертаються страху> вальнику, крім випадків, якщо такі виплати (надходження) пе> ревищують зобов’язання працівникам за умовами полісу або по> вертаються страхувальнику для погашення вже здійснених ним виплат працівникам.

Остаточний розрахунок за програмою з визначеною випла> тою— дія підприємства, якою анулюються всі подальші зобо> в’язання щодо частини або повного обсягу виплат за програмою з визначеною виплатою, зокрема одноразова сплата грошовими коштами учасникам програми.

Поточні виплати працівнику— виплати працівнику (окрім виплат при звільненні та виплат інструментами власного капі> талу підприємства), які підлягають сплаті в повному обсязі про> тягом дванадцяти місяців по закінченні місяця, у якому праців> ник виконував відповідну роботу.

Прибуток від активів програми— дохід, отриманий від ак> тивів фонду, за вирахуванням витрат на його управління, податків

і зборів (обов’язкових платежів), сплачуваних безпосередньо цим фондом.

Програми виплат за участю кількох роботодавців— недер> жавні програми з визначеним внеском або з визначеною виплатою, які використовують сукупність унесених різними підприємствами активів, що не перебувають під спільним контролем, для здійс> нення виплат працівникам більше ніж одного підприємства.

Програми виплат інструментами власного підприємства— угоди, за якими підприємство здійснює виплати працівникам під> приємства інструментами власного капіталу.

Програми виплат по закінченні трудової діяльності— уго> ди, за якими підприємство здійснює виплати працівникам по закінченні ними трудової діяльності.

Програми з визначеним внеском— програми виплат по за> кінченні трудової діяльності, за якими підприємство сплачує ви> значені відрахування фонду і не матиме зобов’язання сплачува> ти подальші внески, якщо фонд не матиме достатньо активів для сплати всіх виплат працівникам, пов’язаних з виконанням ними робіт у звітному та попередніх періодах.

Програми з визначеною виплатою— усі програми виплат по закінченні трудової діяльності, крім програм з визначеним внеском.

Робота, виконана працівником, — виконання обов’язків пра> цівником відповідно до угоди з підприємством.

Скорочення програми з визначеною виплатою— дія підпри> ємства, що призводить до суттєвого скорочення кількості пра> цівників, охоплених програмою, або до змін умов програми з визначеною виплатою, унаслідок яких виконання робіт теперіш> німи працівниками в майбутньому не враховуватиметься під час визначення виплат або враховуватиметься лише при визначенні зменшення таких виплат.

Теперішня вартість зобов’язання за програмою з визначеною виплатою— теперішня вартість (без вирахування активів про> грами) очікуваних майбутніх платежів, необхідних для пога> шення заборгованості, що виникає в результаті виконання робіт працівниками у звітному та попередніх періодах.

4. Виплати працівникам включають поточні виплати, випла> ти при звільненні, виплати по закінченні трудової діяльності, виплати інструментами власного капіталу підприємства, інші довгострокові виплати.

Поточні виплати працівникам

5. Поточні виплати працівникам включають: заробітну платуза окладами та тарифами, інші нарахування з оплати праці; виплати за невідпрацьований час (щорічні відпустки та інший оплачуваний невідпрацьований час); премії та інші заохочуваль> ні виплати, що підлягають сплаті протягом дванадцяти місяців по закінченні періоду, у якому працівники виконують відповідну роботу, тощо.

6. Нарахована сума виплати працівникам за роботу, виконануними протягом звітного періоду, визнається поточним зобов’язанням.

7. Виплати за невідпрацьований час, що підлягають накопи> ченню, визнаються зобов’язанням через створення забезпечення у звітному періоді.

Виплати за невідпрацьований час, що не підлягають накопи> ченню, визнаються зобов’язанням у тому періоді, в якому час відсутності працівника на роботі підлягає оплаті.

8. Премії та інші заохочувальні виплати визнаються зобов’я> занням через створення забезпечення у звітному періоді, якщо робота, виконана працівниками у цьому періоді, дає їм право на отримання таких виплат у майбутньому.

Виплати при звільненні

9. Зобов’язання щодо виплат при звільненні визнається уразі, якщо підприємство має невідмовне зобов’язання звільнити працівника або кількох працівників до досягнення ними пенсій> ного віку або надавати виплати при звільненні за власним бажан> ням згідно із законодавством, контрактом чи іншою угодою.

10. Виплати при звільненні визнаються витратами того періо> ду, в якому виникають зобов’язання за такими виплатами.

11. Виплати при звільненні, що не підлягають сплаті в пов> ному обсязі протягом дванадцяти місяців після дати балансу, обчислюються за теперішньою вартістю з використанням ставки дисконту, визначеної у пункті 28 Положення (стандарту) 26.

12. Якщо звільнення за власним бажанням відбуватиметьсяза пропозицією підприємства із зобов’язанням здійснити виплати при звільненні, то оцінка таких виплат здійснюється з ураху> ванням кількості працівників, які, як очікується, приймуть таку пропозицію.

Виплати по закінченні трудової діяльності

13. Зобов’язання та активи, пов’язані з виплатами по закін> ченні трудової діяльності, обліковуються за кожною програмою виплат по закінченні трудової діяльності.

14. Нарахована сума внесків за програмою з визначеним вне> ском визнається поточним зобов’язанням у періоді, протягом якого працівники виконували роботу.

15. Відрахування за програмою з визначеним внеском, що непідлягають сплаті в повному обсязі протягом дванадцяти міся> ців по закінченні періоду, у якому працівники виконують відпо> відну роботу, обчислюються за теперішньою вартістю з викорис> танням ставки дисконту, визначеної у пункті 28 Положення (стандарту) 26.

16. Зобов’язання за програмою з визначеною виплатою ви> значається в сумі теперішньої вартості зобов’язання за такою програмою на дату балансу та не визнаних згідно з пунктом 19 Положення (стандарту) 26 актуальних прибутків (за вирахуван> ням не визнаних актуальних збитків), яка зменшується на вар> тість раніше виконаних працівниками, але ще не визнаних робіт і на справедливу вартість на дату балансу активів програми, якими буде погашатися це зобов’язання. Теперішня вартість зо> бов’язання за програмою з визначеною виплатою обчислюється з використанням ставки дисконту, визначеної у пункті 28 Поло> ження (стандарту) 26.

Якщо визначена в такому порядку величина має від’ємне зна> чення, то вона визнається активом за нижчою з двох величин:

• у сумі, визначеній в абзаці першому цього пункту;

• у сумі невизнаних актуальних збитків, вартості раніше вико> наних працівниками робіт і теперішньої вартості економічних вигод у формі відшкодувань з програми або зменшень майбут> ніх внесків до програми.

17. Витрати за програмою з визначеною виплатою визнають> ся в сумі вартості поточних робіт, виконаних працівниками, ви> трат на відсотки за програмою, визнаних актуальних збитків, визнаної вартості раніше виконаних працівниками робіт, збитку (за вирахуванням прибутку) від скорочення програми з визначе> ною виплатою або остаточних розрахунків за нею, яка зменшу>

ється на суму очікуваного прибутку від активів цієї програми, на суму, яка підлягає відшкодуванню підприємству за програмою, і на суму визнаних актуальних прибутків.

Якщо визначена в такому порядку величина має від’ємне зна> чення, то вона визнається іншим операційним доходом.

18. Протягом звітного року витрати на відсотки за програ> мою обчислюються як добуток ставки дисконту, визначеної на початок звітного року, та теперішньої вартості зобов’язання за програмою з визначеною виплатою.

19. Актуальні прибутки (збитки) визнаються за кожною про> грамою з визначеною виплатою, виходячи з перевищення нако> пичених за період з початку програми невизнаних актуальних прибутків (збитків) на кінець попереднього звітного періоду над більшою з таких величин:

а) 10 % теперішньої вартості зобов’язання за програмою з

визначеною виплатою на цю дату;

б) 10 % справедливої вартості активів програми на цю дату.

Сума актуальних прибутків (збитків) звітного періоду визна> чається діленням цієї величини на очікуваний середній строк роботи, що залишився до досягнення працівниками, охоплени> ми цією програмою, пенсійного віку.

20. Вартість раніше виконаних працівниками робіт визнаєть> ся рівномірно протягом середнього періоду до дати, з якої випла> ти стають гарантованими за умовами програми з визначеною виплатою. У разі започаткування програми з визначеною випла> тою або внесення змін до неї вартість раніше виконаних праців> никами робіт, яким виплати вже гарантовано, визнається у пе> ріоді, в якому започатковується така програма або набувають чинності зміни до неї.

21. Прибуток (збиток) від скорочення програми з визначеноювиплатою або остаточного розрахунку за такою програмою ви> значається в сумі зміни теперішньої вартості зобов’язання за програмою, зміни справедливої вартості активів програми, неви> знаних актуальних прибутків (за вирахуванням невизнаних ак> туальних збитків) і невизнаної вартості раніше виконаних пра> цівниками робіт.

22. Прибуток (збиток) від скорочення програми з визначеноювиплатою та остаточного розрахунку за такою програмою визна> ється після переоцінки зобов’язань і пов’язаних з ними активів

програми з урахуванням актуальних припущень на дату скоро> чення програми чи остаточного розрахунку.

23. Очікуваний прибуток від активів програми з визначеноювиплатою дорівнює зміні справедливої вартості цих активів, утри> муваних протягом звітного періоду, з урахуванням фактичних внесків і виплат.

24. Для визначення теперішньої вартості зобов’язання за про> грамою з визначеною виплатою та відповідної вартості поточних робіт, виконаних працівниками, а за необхідності, і вартості раніше виконаних працівниками робіт, підприємство кожний період, у якому працівники виконують роботу, розглядає як та> кий, що приводить до виникнення у працівників права на додат> кову виплату у майбутньому, а кожна така виплата для визна> чення остаточного зобов’язання обчислюється окремо.

25. Для визначення вартості поточних робіт, виконаних пра> цівниками, а за необхідності, і вартості раніше виконаних пра> цівниками робіт загальна сума зобов’язань за програмою з ви> значеною виплатою розподіляється між періодами виникнення такого зобов’язання (тобто між періодами, у яких працівники виконували роботу, за які вони отримують право на виплати при звільненні). Для розподілу застосовується прийнята підпри> ємством методика розрахунку суми виплат за програмою з ви> значеною виплатою.

Якщо виконання працівниками робіт у наступні роки приведе до зростання суми виплат порівняно з попередніми роками, під> приємство відображає такі виплати на прямолінійній основі з дати, з якої виконана працівниками робота приведе до виплат за програмою з визначеною виплатою (незалежно від впливу подаль> шого виконання ними робіт на розмір виплат), до дати, з якої подальше виконання робіт не приведе до значної суми майбутніх виплат за програмою з визначеною виплатою, крім випадків під> вищення заробітної плати в майбутньому.

26. Теперішня вартість зобов’язання за програмою з визначе> ною виплатою та справедлива вартість активів цієї програми визначаються з такою регулярністю, щоб відображені у фінансо> вій звітності суми зобов’язання, активу і витрат (доходів), по> в’язаних з такою програмою, суттєво не відрізнялися від сум зобов’язання, активу і витрат (доходів), визначених на дату ба> лансу з урахуванням змін в актуальних припущеннях.

27. В актуальних припущеннях використовуються такі демо> графічні і фінансові показники, зокрема:

• смертності (як під час трудової діяльності, так і після її завер> шення);

• плинності кадрів, непрацездатності, передчасного виходу на пенсію;

• частки учасників програми, які мають утриманців, з правом на отримання виплат;

• звернень за медичним обслуговуванням;

• ставки дисконту;

• майбутніх рівнів заробітної оплати праці та виплат по закін> ченні трудової діяльності;

• майбутніх витрат на медичне обслуговування; • очікуваного рівня прибутковості активів програми.

28. Для визначення теперішньої вартості зобов’язання за про> грамами виплат по закінченні трудової діяльності ставка дисконту обчислюється із застосуванням ринкової ставки доходу за високо> ліквідними корпоративними облігаціями на дату балансу. У разі відсутності активного ринку корпоративних облігацій використо> вується відсоткова ставка доходу за довгостроковими державними облігаціями на дату балансу. При цьому обираються облігації, валюта та строк погашення яких відповідають валюті та прогнозо> ваному строку погашення зобов’язання за кожною програмою.

29. Програми виплат за участю кількох роботодавців розгля> даються як програми з визначеною виплатою або з визначеним внеском відповідно до умов програми. У разі відсутності достат> ньої інформації щодо розподілу між роботодавцями активів, зо> бов’язань, витрат і доходів за програмою виплат за участю кіль> кох роботодавців, зобов’язання і витрати за такою програмою визначаються і визнаються у порядку, передбаченому для про> грами з визначеним внеском.

Інші виплати працівникам

30. Зобов’язання щодо виплат інструментами власного капі> талу підприємства визначаються і визнаються згідно з Положен>

ням (стандартом) бухгалтерського обліку 13 “Фінансові інстру> менти”, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 2001 року № 559, який зареєстровано в Міністерст> ві юстиції України 19 грудня 2001 року за № 1050/6241.

31. Інші довгострокові виплати працівникам визнаються зо> бов’язанням через створення на дату балансу забезпечення в сумі теперішньої вартості цього зобов’язання на дату балансу за ви> рахуванням справедливої вартості на дату балансу активів про> грами, якими буде погашатися це зобов’язання. Обчислення те> перішньої вартості зобов’язання за іншими довгостроковими ви> платами здійснюється відповідно до пунктів 24–28 Положення (стандарту) 26.

Витрати на інші довгострокові виплати працівникам визнача> ються в сумі вартості поточних робіт, виконаних працівниками, витрат на відсотки за програмою, актуальних збитків (за вира> хуванням актуальних прибутків) і збитків (за вирахуванням при> бутків) від скорочення програми або остаточних розрахунків за нею, зменшеної на суму очікуваного прибутку від активів про> грами, на суму визнаного активом права на відшкодування і на суму вартості раніше виконаних працівниками робіт. Актуальні прибутки (збитки) та вартість раніше виконаних працівниками робіт визнаються у періоді їх виникнення.

Якщо визначена в такому порядку величина має від’ємне зна> чення, то вона визнається іншим операційним доходом.

Розкриття інформації про виплати працівникам у примітках до фінансової звітності

32. У примітках до фінансової звітності щодо кожної програ> ми з визначеним внеском наводиться сума відрахувань, включе> на до витрат звітного року.

33. У примітках до фінансової звітності щодо кожної програ> ми з визначеною виплатою наводиться така інформація:

33.1. Загальний опис типу програми.

33.2. Залишок зобов’язання (активу) на початок і кінець звіт> ного року.

33.3. Теперішня вартість забезпечених, частково забезпече> них і незабезпечених активами програми зобов’язань на дату балансу.

33.4. Не визнані актуальні прибутки (збитки) на початок ікінець звітного року.

33.5. Не визнана вартість раніше виконаних працівникамиробіт на початок і кінець звітного року.

33.6. Не визнана активом частина вартості згідно з пунктом16 Положення (стандарту) 26.

33.7. Склад активів програми із зазначенням їх справедливоївартості на початок і кінець звітного року.

33.8. Включені до звіту про фінансові результати (із зазна> ченням статей звіту, до яких вони включені):

33.8.1. Вартість поточних робіт, виконаних працівниками.

33.8.2. Витрати на відсотки за програмою.

33.8.3. Очікуваний прибуток від активів програми та визнанеактивом право на відшкодування.

33.8.4. Актуальні прибутки (збитки).

33.8.5. Вартість раніше виконаних працівниками робіт.

33.8.6. Прибуток (збиток) від скорочення програми або оста> точного розрахунку за нею.

33.8.7. Фактичний прибуток від активів програми і визнанеактивом право на відшкодування.

33.9. Використані в актуальних припущеннях на дату балан> су (в абсолютному виразі і як різниця між різними ставками відсотка або іншими змінними):

33.9.1. Ставки дисконту.

33.9.2. Очікуваний рівень прибутковості активів програми зазвітний рік і визнане активом право на відшкодування.

33.9.3. Очікувані рівні заробітної плати.

33.9.4. Очікувані витрати на медичне обслуговування.

33.9.5. Інші суттєві актуальні припущення.

34. У примітках до фінансової звітності щодо кожної програ> ми виплат інструментами власного капіталу наводиться така інформація:

34.1. Характер та умови виплат за такими програмами.

34.2. Облікова політика щодо таких програм.

34.3. Включені до фінансової звітності суми щодо кожної та> кої програми.

34.4. Кількість та умови фінансових інструментів за такимипрограмами на початок і кінець звітного року, а також ступінь гарантованості прав працівників на ці інструменти на початок і кінець звітного року.

34.5. Кількість та умови фінансових інструментів власногокапіталу, емітованих підприємством для фонду або для праців> ників протягом звітного року.

34.6. Справедлива вартість компенсації, отриманої з фондуабо від працівників.

34.7. Кількість, дата та ціна виконання опціонів на акції затакими програмами у звітному році.

34.8. Кількість опціонів на акції, утримувачами яких є фондабо працівники, строк дії яких закінчився у звітному році.

34.9. Сума та основні умови позик чи гарантій, наданих під> приємством фонду або на його користь.

34.10. Справедлива вартість на початок і кінець звітного рокуфінансових інструментів власного капіталу (за винятком опціо> нів на акції підприємства) за такими програмами.

34.11. Справедлива вартість на дату випуску фінансових ін> струментів власного капіталу підприємства (за винятком опціо> нів на акції), емітованих підприємством для фонду або для пра> цівників протягом звітного року. Якщо неможливо визначити справедливу вартість фінансових інструментів власного капіталу (за винятком опціонів на акції), то цей факт розкривається.

Начальник

Управління методології

бухгалтерського обліку В. М. Пархоменко

На виконання затверджено

Наказ Міністерства фінансів України

07.11.2003 № 617

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

17 листопада 2003 р. за № 1054/8375

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 27

“Діяльність, що припиняється”

Загальні положення

1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 27 “Діяль> ність, що припиняється” (далі — Положення (стандарт) 27) ви> значає методологічні засади формування у бухгалтерському облі> ку інформації про діяльність, що припиняється, та її розкриття у фінансовій звітності.

2. Норми Положення (стандарту) 27 застосовуються підпри> ємствами, організаціями, іншими юридичними особами (далі — підприємства) незалежно від форм власності (крім бюджетних установ).

3. Терміни, що використовуються у положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку, мають таке значення:

Географічний сегмент— відокремлювана частина діяльності підприємства з виробництва певного виду (або групи) продукції (робіт, послуг) у конкретному економічному середовищі, яка від> різняється від інших отриманням доходу, економічними і полі> тичними умовами, взаємозв’язком між діяльністю в різних гео> графічних регіонах, віддаленістю операцій, характерними ризи> ками діяльності, правилами валютного контролю і валютними ризиками в таких регіонах.

Господарський сегмент— відокремлювана частина діяльнос> ті підприємства з виробництва певного виду (або групи) продук> ції (робіт, послуг), яка відрізняється від інших видів продукції (робіт, послуг), отриманням доходу, характером виробничого про> цесу, притаманними їй ризиками, категорією споживачів.

Діяльність, що припиняється, — призначена за єдиним пла> ном для продажу відокремлювана частина підприємства як сукуп> ність активів і зобов’язань або окремі активи такої частини під> приємства, а також безпосереднє припинення (ліквідація) діяль> ності з виробництва продукції (робіт, послуг), що є суттєвою або географічно відокремлюваною та може бути відділена операційно з метою складання фінансової звітності.

Подія первісного розкриття— перша з таких подій: укла> дення підприємством угод про продаж активів, без яких діяль> ність, що підлягає припиненню, надалі практично неможлива; затвердження уповноваженим керівним органом управління під> приємства конкретного плану припинення діяльності та його оприлюднення.

4. Діяльність, що припиняється, може бути відділена опера> ційно з метою складання фінансової звітності, якщо активи, зобов’язання, доходи та витрати за операційною діяльністю під> приємства (або основна їх частина) безпосередньо пов’язані з діяльністю, що припиняється.

5. Активи, зобов’язання, доходи та витрати відносяться додіяльності, що припиняється, якщо вони будуть продані, пога> шені або іншим чином відбудеться їх вибуття в результаті при> пинення такої діяльності. Фінансові витрати відносяться до діяль> ності, що припиняється, якщо зобов’язання, на яке нарахову> ються відсотки, безпосередньо пов’язано з такою діяльністю.

Визнання та оцінка діяльності, що припиняється

6. Діяльність, що припиняється, визнається та оцінюєтьсяна першу, після події первісного розкриття, дату балансу.

7. Якщо подія первісного розкриття відбулася після дати ба> лансу, але до дати подання фінансової звітності, то визнання та оцінка діяльності, що припиняється, здійснюється на останню, до дати події первісного розкриття, дату балансу.

8. Зобов’язання підприємства з невизначеними сумою або ча> сом погашення, що виникають унаслідок події первісного роз>

криття, обумовлені вимогами законодавства, договорів або прий> няті на себе добровільно перед фізичними та юридичними особа> ми, чиї права та інтереси порушуються таким припиненням діяль> ності (вихідна допомога та інші виплати при звільненні, штра> фи, пені за порушення умов договорів тощо), відображаються шляхом створення забезпечення для відшкодування майбутніх витрат на реструктуризацію відповідно до Положення (стандар> ту) бухгалтерського обліку 11 “Зобов’язання”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 січня 2000 року № 20, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 лю> того 2000 року за № 85/4306.

9. При настанні події первісного розкриття для визначенняможливих втрат від зменшення корисності активів, які відно> сяться до діяльності, що припиняється, підприємством уточню> ється їх вартість.

Якщо подія первісного розкриття характеризується продажем відокремлюваної частини підприємства як сукупності активів і зобов’язань, то сума зменшення корисності активів визначається підприємством з ціни їх продажу, зазначеної в укладеній угоді.

Якщо подія первісного розкриття характеризується продажем окремих активів відокремлюваної частини підприємства, то втрати від зменшення корисності активів визначаються для таких окре> мих активів, виходячи з їх чистої вартості реалізації.

Якщо подія первісного розкриття характеризується затвер> дженням конкретного плану припинення діяльності, який не передбачає продажу активів, то втрати від зменшення кориснос> ті активів визнаються в сумі їх залишкової вартості.

Сума визнаного зменшення корисності активів на дату балансу протягом періоду від події первісного розкриття до остаточного припинення діяльності уточнюється (коригується). Остаточне при> пинення діяльності відбувається в періоді, в якому єдиний план припинення діяльності по суті завершено або такий план скасова> но (незалежно від завершення розрахунків за угодами про продаж активів, які відносяться до діяльності, що припиняється).

Сума коригування визнається іншими операційними дохода> ми (витратами) або іншими доходами (витратами), крім випад> ків, коли зменшення корисності активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку відображається зменшенням, а її відновлення — збільшенням додаткового капіталу.

10. При прийнятті керівним органом управління підприємст> ва рішення про скасування раніше затвердженого плану припи> нення діяльності створені (визнані) відповідно до пунктів 8 і 9 Положення (стандарту) 27 забезпечення і втрати від зменшення корисності активів сторнуються.

11. Сума прибутку (збитку) до оподаткування від фактичноговибуття активів і погашення зобов’язань у зв’язку з припинен> ням діяльності відображається у Звіті про фінансові результати за період, у якому відбулися такі вибуття та погашення, у впи> суваному рядку 176 “у т. ч. прибуток (збиток) від вибуття акти> вів і погашення зобов’язань діяльності, що припиняється”.

Розкриття інформації про діяльність, що припиняється, у примітках до фінансової звітності

12. У примітках до фінансової звітності в розрізі видів діяль> ності, що припиняється, наводиться така інформація:

12.1. Опис діяльності, що припиняється.

12.2. Господарський або географічний сегмент (частина сег> мента, сукупність сегментів), до якого належить діяльність, що припиняється.

12.3. Дата і характер події первісного розкриття.

12.4. Дата (період), з якої очікується припинення діяльності,якщо вона відома або її можна визначити.

12.5. Балансова вартість активів та зобов’язань підприємст> ва, вибуття або погашення яких передбачається внаслідок при> пинення діяльності.

12.6. Cума доходів, витрат, прибутку (збитку) від звичайноїдіяльності до оподаткування за діяльністю, що припиняється, а також сума податку на прибуток із зазначеного фінансового ре> зультату за звітний рік.

12.7. Чистий рух грошових коштів від діяльності, що припи> няється, у розрізі операційної, інвестиційної та фінансової діяль> ності за звітний рік.

12.8. Сума прибутку (збитку) до оподаткування від вибуттяактивів або погашення зобов’язань у зв’язку з припиненням діяль> ності і сума податку на прибуток із зазначеного фінансового ре> зультату (після настання факту вибуття активів).

12.9. Залишкова вартість і ціна продажу активів (за вираху> ванням очікуваних витрат на їх вибуття) та очікуваний строк оплати активів, угоду про обов’язковий продаж яких у зв’язку з припиненням діяльності укладено.

12.10. Сума забезпечень, створених у зв’язку з припиненнямдіяльності.

12.11. Суттєві зміни суми або строку оплати активів, що за> значені в підпункті 12.9 цього пункту, протягом періоду від по> дії первісного розкриття до остаточного припинення діяльності із зазначенням подій, якими ці суттєві зміни викликані.

12.12. Рішення керівного органу управління підприємства проскасування раніше затвердженого плану припинення діяльності.

Начальник

Управління методології

бухгалтерського обліку В. М. Пархоменко

Передмова.................................................................................. 3

Розділ І.Загальні особливості виробництва та їх вплив на побудову бухгалтерського обліку

1.1. Основні визначення бухгалтерського обліку .............. 4

1.2. Основні принципи побудови бухгалтерського

обліку ................................................................. 10

1.3. Форми бухгалтерського обліку .............................. 20

1.4. Облікова політика підприємства............................. 21

1.5. Використання Плану рахунків на підприємствах (організаціях, установах) ............. 22

1.6. Загальні поняття звітності ..................................... 23

Контрольні питання .................................................. 24

Розділ IІ.Бухгалтерський облік у будівельних галузях

2.1. Особливості господарської діяльності будівельних галузей та їх вплив

на побудову бухгалтерського обліку........................ 25

2.2. Облік будівництва господарським способом ............. 31

2.3. Облік будівництва, яке виконується

підрядним способом ............................................. 51

2.4. Облік доходів, витрат, визначення собівартості будівельно>монтажних робіт

і фінансового результату ....................................... 75

Контрольні питання .................................................134

Розділ Ш.Облік на підприємствах транспорту

3.1. Особливості виробничої діяльності підприємствтранспорту та їх вплив на організацію

бухгалтерського обліку ........................................ 136

3.2. Особливості документування перевезень на автотранспортних підприємствах ...................... 138

3.3. Облік паливно>мастильних матеріалів (ПММ) ......... 153

3.4. Облік витрат, пов’язаних з технічнимобслуговуванням і ремонтом автотранспорту .......... 164

3.5. Особливості обліку використання шин

і акумуляторів .................................................... 168

3.6. Особливості обліку вогнегасників

і автомобільної аптечки ........................................ 170

3.7. Особливості обліку податку з власників

транспортних засобів ........................................... 170

3.8. Особливості порядку нарахування і сплати збору за забруднення навколишнього природного

середовища ........................................................ 173

3.9. Особливості обліку витрат, пов’язаних із забезпеченням місць для стоянки

і зберігання автотранспорту .................................. 175

3.10. Формування собівартості перевезень...................... 179

3.11. Облік операцій з перевезення вантажів .................. 207

3.12. Облік пасажирських перевезень ............................ 211

Контрольні питання................................................... 213

Розділ IV.Бухгалтерський облік на сільськогосподарських підприємствах

4.1. Особливості сільськогосподарського виробництва та їх вплив на організацію

та ведення бухгалтерського обліку ........................ 214

4.2. Облік наявності та руху основних засобів ............... 216

4.3. Нарахування та облік зносу (амортизації)

тварин ............................................................... 221

4.4. Склад i класифiкацiя витрат сiльськогосподарських пiдприємств ...................... 223

4.5. Облік та порядок калькулювання собiвартостi продукцiї рослинництва ..................... 261

4.6. Облік і калькулювання собiвартостiпродукцiї тваринництва ....................................... 272

4.7. Калькулювання собiвартостi продукцiї пiдсобних (промислових) виробництв .................... 302

4.8. Облiк готової продукції та особливості

її реалізації ........................................................ 307

4.9. Особливості проведення інвентаризації та відображення її результатів в обліку .................. 307

4.10. Особливості використання реєстрівбухгалтерського обліку

в сільськогосподарських підприємствах ................. 315

4.11. Оподаткування сiльськогосподарських

пiдприємств ....................................................... 323 Контрольні питання................................................... 334

Розділ V. Бухгалтерський облік на підприємствах торгівлі

5.1. Загальні положення ............................................. 335

5.2. Особливості та завдання обліку

торгової діяльності .............................................. 343

5.3. Облік на підприємствах оптової торгівлі................. 349

5.4. Облік на підприємствах роздрібної торгівлі ............ 445

5.5. Облік інших операцій в торгівлі............................ 467

5.6. Здійснення й облік переоцінки та інвентаризації товарних запасів ........................ 476

Контрольні питання .................................................483

Розділ VІ.Бухгалтерська фінансова звітність

6.1. Основи побудови і складання фінансової

звітності .............................................................485

6.2. Бухгалтерський баланс ........................................ 490

6.3. Звіт про фінансові результати ...............................513

6.4. Звіт про рух грошових коштів .............................. 535

6.5. Звіт про власний капітал ......................................549

6.6. Зміст Приміток до фінансових звітів ..................... 558

6.7. Перевірка зіставлення показників форм

фінансової звітності ............................................. 560

6.8. Особливості складання звітності у сільськогосподарських підприємствах................. 567

Контрольні питання .................................................581

Розділ VІІ. Особливості автоматизації облікової роботи на підприємствах різних галузей народного господарства

7.1. Загальні питання автоматизації обліку ................. 583

7.2. Автоматизація обліку необоротних активів ............ 598

7.3. Автоматизація обліку витрат

на виробництво ................................................... 608

7.4. Автоматизація обліку готової продукції

та її реалізації (АОГПР) ....................................... 615

7.5. Особливості автоматизації товарних операцій ......... 623

7.6. Автоматизація зведеного обліку

і складання звітності ...........................................627

Контрольні питання .................................................637

Список використованої та рекомендованої літератури ..............639

Додатки ................................................................................. 645

Based on the current legislation of Ukraine, national accounting standards, the manual is the first to highlight the role of accounting in the context of the market economy in various industries. It expounds the specifics of the methods aimed at building accounting in various industries, the forms and organization of keeping the books, as well as the methodological principles of building accounting in various trades and the lines of their improvement according to the Law of Ukraine “On Accounting and Financial Reporting in Ukraine” and national regulations (standards) that govern accounting in the context of computerization of 1C “Bookkeeping.”

The manual is intended for students of higher education institutions, practicing accountants, industrial leaders and works managers, teachers and lecturers.

Навчальне видання

Захожай Валерій Борисович

Базась Микола Федорович

Матюха Микола Миколайович

Базась Володимир Миколайович

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК У ГАЛУЗЯХ ЕКОНОМІКИ

Підручник Educational edition

Zakhozhay , Valeriy B.

Bazas’ , Mykola F.

Matiukha , Mykola M. Bazas’ , Volodymyr M.

ACCOUNTING IN BRANCHES OF ECONOMY Textbook

!"

#$"%

& ' ((''') ×* '&$!'+($!'

,' ('' - '#%'. ''-'/0'1'2.

304 5 " (" ! 635,&7

8.-(')!--35,&

!"# !

$%! & '()*+))+++

ВАТ “Білоцерківська книжкова фабрика”

09117 Біла Церква>17, вул. Леся Курбаса, 4