Скачать .docx  

Курсовая работа: Проект електроремонтної дільниці ремонтної майстерні з розробленням технології відновлення ротора генератора Г-370

Міністерство аграрної політики України

Новобузький коледж Миколаївського державного аграрного університету

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

з дисципліни "Ремонт сільськогосподарської техніки"

Тема завдання:

«Проект електроремонтної дільниці ремонтної майстерні з розробленням технології відновлення ротора генератора Г-370»

м. Новий Буг

2009


Зміст

Вступ

1. Програма ремонту машин

2. Розрахунок трудомісткості ремонтних робіт

3. Річний план завантаження майстерні

4. Графік завантаження майстерні

5. Режими роботи майстерні і фонди часу

6. Основні параметри виробничого процесу

7. Розрахунок кількості виробничих робітників майстерні

8. Розрахунок трудомісткості ремонтних робіт дільниці

9. Розрахунок кількості робітників дільниці

10. Розрахунок та підбір устаткування для дільниці

11. Розрахунок площі дільниці

12. Розрахунок освітлення

13. Розрахунок вентиляції

14. Технологія відновлення деталі

15. Собівартість і економічна доцільність відновлення деталі

16. Техніка безпеки та протипожежні заходи

Список використаної літератури


Вступ

Високоефективне використання у сільському господарстві тракторів, автомобілів, комбайнів та інших сільськогосподарських машин і знарядь можливе лише при високій якості їх виготовлення та ремонту.

Уряд зобов'язав працівників автотракторного й сільськогосподарського машинобудування, а також ремонтних підприємств, які обслуговують сільськогосподарське виробництво, істотно поліпшити якість продукції, вказав на необхідність повного задоволення потреб сільського господарства в технічних засобах і запасних частинах до них. Також зобов'язав працівників сільського господарства правильно, на науковій основі організувати експлуатацію і зберігання техніки, систематично виконувати правила технічного обслуговування, здійснювати високоякісний і своєчасний її ремонт.

Систематичне та високоякісне проведення технічних доглядів за машинами, механізмами, знаряддям та обладнанням, своєчасний та високоякісний ремонт техніки забезпечують постійну готовність цієї техніки до роботи, високу економічну ефективність виконуваних операції.

Впровадження індустріальних методів виробництва, всебічна спеціалізація, механізація, електрифікація й автоматизація ремонтних виробничих і технологічних процесів забезпечують значне підвищення продуктивності праці і якості виконуваних робіт під час ремонту сільськогосподарської техніки.

В будь-якій сільськогосподарській машині з часом з'являються несправності, але нова техніка дуже дорого коштує. Тому в сільському господарстві широко використовується ремонтне виробництво. Його призначенням та головним завданням є визначення і відновлення пошкоджених деталей та ремонт машин. Але в даний момент вона знаходиться на низькому рівні, тому в подальшому розвиток ремонтного виробництва має наступні перспективи:

• налагодження централізованої ремонтної мережі;

• використання сучасного ремонтного обладнання та інструментів;

• самовдосконалення ремонтного виробництва.

Вдосконалення та чіткий ремонт техніки мають важливе значення, оскільки зменшують собівартість відновлюваної деталі, підвищують термін подальшої експлуатації та ефективність використання машин.

В даному курсовому проекті буде розглянуто проект електромонтажна дільниця з технологією відновлення ротора генератора Г-370, з метою навчитися проектувати ремонтне відділення та розраховувати навантаження відділення і майстерні в цілому.


1. Програма ремонту машин

Таблиця 1. Програма ремонту машин

№ п/п Марка ремонтного об’єкта Кількість і вид ремонту
КР ПР ТО
1. Трактор К-701 25 32 9
2. Трактор МТЗ-82 43 29 7
3. Трактор ДТ-75 30 38 10

2. Розрахунок трудомісткості ремонтних робіт

Трудомісткість – час втрачений робітником () для виконання конкретної роботи по ремонту деталі, вузла або машини в цілому.

Трудомісткість не являється постійною величиною і вона залежить від:

- технічного стану ремонтних машин;

- строку експлуатації машини після випуску заводом виробником;

- умов технічного обслуговування;

- зберігання та експлуатації машин, а також специфічних особливостей кожного ремонтного підприємства, його технічної оснастки, кваліфікації кадрів та організації праці на ремонтні машини.

Для визначення річного об’єму робіт по ремонту потрібно користуватися даними таблиці 1.

Сумарна трудомісткість () ремонтних робіт розраховується за формулою (Л.2 стор.289).

,

де, - сумарна трудомісткість ремонтних робіт виконаних у майстерні;

- трудомісткість КР трактора К-701, приймаємо ;

- трудомісткість ПР трактора К-701, приймаємо ;

- трудомісткість ТО-3 трактора К-701, приймаємо ;

- трудомісткість КР трактора МТЗ-82, приймаємо ;

- трудомісткість ПР трактора МТЗ-82, приймаємо ;

- трудомісткість ТО-3 трактора МТЗ-82, приймаємо ;

- трудомісткість КР трактора ДТ-75, приймаємо ;

- трудомісткість ПР трактора ДТ-75, приймаємо ;

- трудомісткість ТО-3 трактора ДТ-75, приймаємо ;

- кількість ремонтних об’єктів;

Крім основних ремонтних робіт майстерня виконує додаткові ремонтні роботи. Знаючи можна визначити .

Трудомісткість додаткових ремонтних робіт визначаємо за формулою, (Л.2 стор.163).

, ;

де, - трудомісткість додаткових ремонтних робіт, ()(дод.5);

- трудомісткість на виготовлення і відновлення спрацьованих деталей у фонд запасних частин,

від

- трудомісткість на виготовлення і ремонт пристосувань та інструментів,

від

- трудомісткість на ремонт обладнання своєї майстерні,

від

;

- трудомісткість на інші (непередбачені) ремонтні роботи,

від

;

Визначивши сумарну і додаткову трудомісткість, визначаємо загальну трудомісткість ремонтних робіт майстерні за формулою.

3. Річний план завантаження майстерні

З практики роботи ремонтних підприємств доказано, що 65-80% тракторів рекомендується ремонтувати в зимовий період і біля 20-35% - в літній період.

Майстерня на протязі року нерівномірно завантажена через те, що різні марки тракторів і сільськогосподарських машин зайняті в різні пори року. Знаючи сезонність сільськогосподарських робіт складаємо річний план завантаження майстерні.

Таблиця 2. Річний план завантаження майстерні по кварталам

п/п

Найменування і марка ремонтного об’єкту Річний об’єм робіт, Трудомісткість ремонтних робіт по кварталах,
I II III IV
1. Трактор К-701 29732 7731 7136 6939 8028
2. Трактор МТЗ-82 16894 4393 4055 3886 4562
3. Трактор ДТ-75 22847 5941 5484 5255 6169
Всього: 69473 18063 16674 15979 18758
4. 3474 904 834 799 938
5. 4169 1084 1001 959 1126
6. 695 181 167 160 188
7. 8337 2168 2001 1918 2251
Всього: 16675 4336 4002 3835 4503
Всього: 86148 22399 20676 19815 23260

4. Графік завантаження майстерні

Графік завантаження майстерні будується на основі річного плану завантаження майстерні. По вертикалі відкладаємо трудомісткість (), а по горизонталі – квартали.


Квартали

Умовні позначення:

- трудомісткість ремонту трактора К-701

- трудомісткість ремонту трактора МТЗ-82

- трудомісткість ремонту трактора ДТ-75

- трудомісткість додаткових робіт ()

5. Режим роботи майстерні і фонди часу

Режим роботи майстерні визначається тривалістю робочої зміни в годинах і кількістю робочих змін.

Тривалість робочої зміни у дільницях майстерні встановлюється відповідно з трудовим законодавством - 8,0 год при двох вихідних на тиждень, для шкідливих дільниць - 7,0 год. Звичайно для всіх дільниць ремонтної майстерні кількість змін - одна.

Приймаємо кількість змін - зм.

Час в годинах, який витрачається робітником на виконання роботи на протязі планує мого календарного строку називається фондом часу.

Фонд часу визначається на планує мий період (місяць, квартал, рік).

Фонд часу робітника () на планує мий період при п'ятиденному робочому тижні з двома вихідними днями розраховується за формулою, (Л.1 с.289).

, год

де, - кількість календарних днів;

- кількість святкових днів;

- кількість вихідних днів;

- кількість днів відпустки;

- тривалість зміни, год;

- коефіцієнт, який враховує пропуски робочого часу з поважних причин і через хворобу ().

Для ковалів, ливарників, мідників, електро і газозварювальників, акумуляторщиків, мулярів тривалість відпустки складає 24 робочих дня, для мийників, вулканізаторників, гальванників, випробувальників двигунів - 18, для робочих ремонтників інших спеціальностей - 15 робочих днів.

, год

Фонд часу устаткування (), час у годинах, протягом якого може використовуватись устаткування на планує мий період визначається за формулою

, год

де, - коефіцієнт, який враховує простоювання устаткування на ремонті і техоглядах

();

- кількість змін роботи дільниці.

, год

Фонд часу майстерні () на планує мий період роботи визначається за формулою:

, год

, год

6. Основні параметри виробничого процесу

Основними параметрами, визначаючими організацію виробничого процесу ремонтного виробництва, являється: такт виробництва, тривалість перебування машин н ремонті та фронт ремонту машин.

Такт виробництва - проміжок часу на протязі якого на ремонтне підприємство повинен поступити або вийти з ремонту черговий ремонтний об'єкт (машина, трактор, агрегат,тощо).

Для майстерень загального призначення коли ремонт однотипних об'єктів викопується у визначений період року, такт виробництва розраховується за формулою, (Л.2, стор.68)

, год

де, - фонд часу майстерні за період на протязі якого виконується об'єм ремонтних робіт;

- кількість умовних ремонтів.

За умовну одиницю приймаємо капітальний ремонт трактора К-701, трудомісткість якого становить (дод.1), тоді кількість умовних ремонтів складає

,

Тоді такт виробництва буде становити:

год

Фронт ремонту машин - це кількість машин, агрегатів, які одночасно перебувають на ремонті.

Фронт ремонту машин визначається за формулою:

,

де, - фронт ремонту машин;

- тривалість ремонту, год;

- розрахунковий ритм виробництва (такт виробництва).

Тривалість ремонту визначається за формулою:

,

де, - кількість днів капітального ремонту трактора К-701, приймаємо днів (дод.18а)

- тривалість зміни - 8,0 години.

год.

Тоді фронт ремонту машин буде становити:

,

приймаємо машин.

7. Розрахунок кількості виробничих робітників майстерні

Кількість виробничих робітників майстерні визначається за формулою, (Л.2 стор.289)

,

де, - загальна трудомісткість ремонтних робіт, ;

Фр - фонд часу робітника;

- коефіцієнт перевиконання норм наробітку, приймаємо ;

роб.

У ремонтних майстернях крім робітників, які безпосередньо виконують технологічні операції з ремонту машин і відновлення деталей, використовуються й інші категорії

Для ремонтних підприємств встановлено норми для визначення інших категорій робітників:

- допоміжні робітники - робітники, зайняті обслуговуванням основного виробництва (інструментальник, машиніст компресора) - до 5 % від кількості виробничих працівників;

- інженерно-технічні робітники - весь керівний склад майстерні (завідувач майстерні, інженер-контролер, майстер-технолог) – до 10% від загальної кількості робітників (виробничих і допоміжних);

- службовці - рахунково-конторський персонал (бухгалтер, диспетчер, обліковець) - до 4% від загальної кількості робітників;

- молодший обслуговуючий персонал - (охоронець, прибиральник) – до 4% від загальної кількості робітників.

Виходячи з цих норм кількість інших категорій робітників визначається за формулами:

;

, приймаємо 3

;

, приймаємо 4

;

, приймаємо 2

;

, приймаємо 2

де, - кількість робітників;

- кількість допоміжних робітників;

- кількість інженерно-технічних робітників;

- кількість службовців;

- кількість молодшого обслуговуючого персоналу.

Кількість усіх категорій працівників (,,, ) беремо за потребою, але не більше одержаної в наведених розрахунках.

Загальна кількість всього персоналу майстерні () становитиме:

8. Розрахунок трудомісткості ремонтних робіт дільниці

Для дільниці по ремонту електрообладнання, трудомісткість ремонтних робіт дільниці визначається у відсотковому відношенні від сумарної трудомісткості ремонту машин, маючих електрообладнання, користуючись таблицями відсоткового розподілу трудомісткості за видами робіт (дод.15,16).

Визначається трудомісткість дільниці від капітального ремонту трактора К-701

Визначається трудомісткість дільниці від поточного ремонту трактора МТЗ-82


Визначається трудомісткість дільниці від капітального ремонту трактора ДТ-75

Сумарна трудомісткість дільниці буде становити:

Всі розрахунки зводимо до таблиці 4.

Таблиця 3. Трудомісткість ремонтних робіт дільниці

№ п/п Найменування і марка ремонтного об’єкту Вид ремонту Сумарна трудомісткість () Трудомісткість дільниці
%
1. Трактор К-701 КР 29732 2,8 833
2. Трактор МТЗ-82 ПР 16894 2,9 490
3. Трактор ДТ-75 КР 22847 2,5 572
Всього: 1895

9. Розрахунок кількості робітників дільниці

Кількість виробничих робітників дільниці по ремонту електрообладнання визначається за трудомісткістю ремонтних робіт, виконуємих на дільниці, за формулою (Л.2 стор.129)

,


де, - кількість виробничих робітників;

- трудомісткість ремонтних робіт дільниці, ;

- фонд часу робітника, год;

- коефіцієнт, враховуючий перевиконання норм наробітку ()

,

Приймаємо 1 робітника.

10. Розрахунок та підбір устаткування для дільниці

Спочатку треба виконати розподіл трудомісткості за видами ремонтних робіт.

Трудомісткість конкретного виду робіт визначається за формулою, (Л.2 стор. 128).

де, - трудомісткість даного виду робіт, ;

- річна трудомісткість ремонтних робіт у майстерні, ;

- відсоток даного виду робіт від річної трудомісткості робіт у майстерні.

Трудомісткість електроремонтних робіт буде становити


Необхідну кількість стендів для дільниці по ремонту електрообладнання, в якій основним контрольно-випробувальним стендом являється КИ-968М. Визначається за формулою:

де, - трудомісткість електроремонтних робіт;

- коефіцієнт, який враховує повторні випробування, ();

- річний фонд часу устаткування;

- коефіцієнт використання стендів ().

Приймаємо 2 стенда.

Таблиця 4. Технологічне устаткування для дільниці дільниці по ремонту електрообладнання

п/п

Назва устаткування Тип або модель устаткування Характеристика, габаритні розміри, мм Площа устаткування, м2 Кількість Потужність, кВт
1. Контрольно випробувальний стенд КИ-968 85030 0,71 1 2,2
2. Верстат для ремонту електрообладнання ОПР-761 2400800 1,92 1 1,7
3. Ванна мийна пересувна ОМ-131Й 810620 0,5 1
4. Верстат свердлильний настільний НС-12А 740700 0,5 1 0,5
5. Стелаж ОРГ-1019-501 1400500 0,7 1
Всього: 4,33

11. Розрахунок площі дільниці

Розрахунок площі дільниці за площею, яку займає устаткування, виконують за формулою, (Л.2 стор.313).

де, - виробнича площа дільниці ;

- сумарна площа яку займає устаткування ;

- коефіцієнт запасу, який враховує проходи і зручність роботи біля устаткування (дод.7). Для дільниці по ремонту електрообладнання .

Приймаємо площу дільниці 19.

12. Розрахунок освітлення

12.1 Розрахунок природного освітлення

Полягає у визначені світлової площі вікон та їх кількості, його виконуємо за формулою, (Л.2 стор. 186).

де, - площа освітлення, площа вікон ;

- площа дільниці ;

- коефіцієнт природного освітлення (дод.12). Для дільниці по ремонту електрообладнання .

За нормами будівельного проектування треба взяти стандартні розміри вікон. Для виробничих приміщень можна взяти вікно шириною 1,5 і висотою 2,4 м. Визначається площа одного вікна і кількість вікон за формулою:

;

,

де, - кількість вікон;

- площа одного вікна;

- площа освітлення .

Приймаємо 2 вікна.

12.2 Розрахунок штучного освітлення (визначення кількості і потужності електроламп) виконується почергово.

Визначаємо потужність штучного освітлення за формулою:

де, - потужність штучного освітлення дільниці, Вт;

- площа дільниці, ;

- питома потужність штучного освітлення у ватах на 1 площі підлоги (дод.12). Для дільниці по ремонту електрообладнання Вт/, приймаємо 12Вт/м2

Вт

Беремо путужність однієї лампи 150Вт. Визначаємо кількість ламп за формулою:

де, - потужність однієї лампи;

Приймаємо дві лампи потужністю по 150Вт.

13. Розрахунок вентиляції

Вентиляційні обладнання дільниць ремонтних майстерень призначені для видалення газів, парів, пилу, а також різних шкідливих випаровувань, які з'являються в процесі виробництва.

Вентиляція дільниць може бути природною і механічною. Природна вентиляція застосовується в приміщеннях, для яких за існуючими нормами кратність обміну повітря (число, показує скільки разів повинен відбуватися обмін повітря у дільницях за одну годину) - К3 (дод.10). Це ті приміщення, в яких шкідливі гази не виділяються і на одного робітника припадає понад 50 м3 повітря, У таких приміщеннях досить мати наскрізне природне провітрювання. Площа перерізу фрамуг або квартирок береться в

розмірі 2-4% від площі підлоги.

Для решти приміщень потрібно застосовувати механічну вентиляцію. Розрахунок її полягає у визначенні продуктивності вентилятора та виборі за даними розрахунку стандартного вентилятора. (Л.2 стор.314).

Порядок розрахунку:

1. Підібрати за нормами кратність обміну повітря (дод.10).

2. Розрахувати кубатуру дільниці за формулою, (Л.3 стор.188)

де, - об’єм дільниці;

- площа дільниці;

- висота приміщення, становить 5,4 або 6 м для приміщень, обладнаних кран-балкою, а для інших приміщень (без кран-балки) - 3,6; 4,2 та 4,8 м, приймаємо м.

Визначивши продуктивність припливно-витяжного вентилятора , виходячи із об'єму приміщення і кратності обміну повітря за формулою:

()

де, - кратність обміну повітря. Для дільниці по ремонту електрообладнання


()

Визначати потужність двигуна немає потреби тому, що заводи випускають вентилятори разом з електродвигунами.

За підрахованою продуктивністю підібрати з довідникової літератури або додатку 11 тип і марку вентилятора і записати його повну характеристику:

Номер вентилятора 2, частота обертання – 1500 об/хв., напір вентилятора - 25 кг/м3 , коефіцієнт корисної дії вентилятора - 0,45, тип електродвигуна - АОЛ-21-4.

14. Технологія відновлення деталі

Основними дефектами ротора:

1. Послаблення посадки підшипників на валу.

2. Знос шпонкової канавки.

3. Пошкодження різьби кріплення шківа

Коротка технологія відновлення дефектів

1. Накатати поверхню вала із сторони задньої кришки, на довжину 20 мм і зі сторони привода на довжину 30 мм, прошліфувати накатані шийки до мм.

2. На шийці вала зі сторони шківа про фрезувати фрезою мм нову шпоночну канавку шириною мм на глибину 4,7 мм під кутом по відношенню до сторони канавки.

3. Прочистити пошкоджену різьбу на довжину 15 мм до 13,99 мм і нарізати різьбу М14; виготовити гайку ремонтного розміру; забити різьбу і повторно нарізати плашкою номінального розміру М161,5 мм.

Обладнання, пристосування, інструмент

1. Верстат токарний 1К62, верстат шліфувальний ГОСТ 6456-64, ролик накатаний.

2. верстат фрезерний 6М62, фреза Б164ПМ ГОСТ 6648-569.

3. Верстат токарний 1К62, різець свердло 14,4 мм плашка 1М161,5, вороток для плашок, ГОСТ 2175-51 метчики М14, вороток №2 для метчиків.

15. Собівартість і економічна доцільність відновлення деталі

Собівартість – це грошовий вираз затрат праці і витрат матеріальних засобів на одиницю відновлення деталі.

Собівартість складається з прямих і непрямих (накладних) витрат. До прямих витрат відносять основну і додаткову заробітну платню робітників, відрахування на соціальне страхування, вартість запасних частин і матеріалів.

До непрямих (накладних) витрат відносять:

- основну і додаткову заробітну платню інженерно-технічного та обслуговуючого персоналу;

- вартість електроенергії, пари, води;

- вартість допоміжних матеріалів;

- витрати на утримання майстерні (опалення, поточний ремонт будинків, прибирання приміщень);

- витрати на охорону праці;

- витрати на амортизацію основних засобів;

- адміністративно-управлінські витрати (витрати на відрядження, поштові витрати, витрати на придбання канцелярських товарів);

Основну заробітну платню робітників по відновленню ротора беремо з технологічної карти шляхом множення норми часу в годинах на годину тарифну ставку згідно розряду, яка в нашому випадку становить 3,29 грн.

Додаткову заробітну плату робітників нараховують для оплати профвідпусток, премій, доплати за скорочений день підліткам, за перерви в роботі, матерям-годувальницям, доплати за час виконання держаних і громадських завдань, доплати робітникам, відрядженим на навчання тощо, ( - становить приблизно 20% від основної зарплати)

грн.

Відрахування на соціальне страхування (). Ці відрахування використовують для оплати по лікарняних листах ( беруть в розмірі 24% від суми основної і додаткової зарплати).

грн.

Відрахування у фонд зайнятості беруть в розмірі 15% від суми основної та додаткової зарплати.

грн.

Відрахування у пенсійний фонд беруть в розмірі 32% від суми основної і додаткової заробітної платні.

грн.


Визначаємо накладні витрати у відсотках від основної і додаткової заробітної платні виробничих робітників (80…120%).

грн.

Заробітна платня робітника визначається за формулою:

,

грн.

Собівартість відновлення деталі визначається за формулою:

де, - заробітна платня;

- непрямі або накладні витрати.

грн.

Економічна доцільність відновлення визначається шляхом порівняння собівартості відновлення деталі з вартістю такої самої нової деталі. При цьому необхідно дотримуватись умов:

де, - собівартість відновлення ротора при розробленому процесі буде 9,91 грн;

- вартість нової деталі з урахуванням націнки, 26,60 грн;

- коефіцієнт довговічності

а саме:

Із співвідношення видно, що в умовах ремонтної майстерні відновлення деталі доцільне.

16. Техніка безпеки та протипожежні заходи

1. Робітники які зараховуються на ремонтне підприємство по ремонту електрообладнання повинні пройти вступний інструктаж з техніки безпеки, інструктаж на робочому місці, а також оволодіти навичками безпечного виконання роботи.

2. Робітник повинен утримувати робоче місце в чистоті і порядку не заставляти робочі проходи, і зберігати відновлені деталі у відповідних місцях.

3. Відкручуючи гайки і гвинти потрібно користуватись накидними і торцевими ключами.

4. Якщо під час роботи на одній із ділянок під час роботи було виявлено несправність якогось обладнання, пристосування, слід припинити роботу і повідомити начальника або адміністрацію цеху.

Відновити роботу тільки за вказівкою адміністрації.

Підготовка до роботи:

1. Перед початком роботи робітник повинен одягнути встановлений одяг, для одного виду робіт, одяг не повинен звисати, а волосся заправлене під головне вбрання.

2. Приступаючи до виконання операцій на робочому місці, робітник повинен перевіряти наявність і справність захисної огорожі, та надійність кріплення заземлювальних провідників, а також всіх інших пристроїв пов’язаних вилученням загрози ураження струмом.

3. Впевнитись у справності обладнання, пристроїв сигналізації і обладнання, а також вентиляції і місцевого освітлення.

4. Впевнитись у наявності справності засобів пожежо гасіння, комплектності медичної аптечки.


Список використаної літератури

1. Афанасьєв А.Д. и др. Оборудование и оснастка для ремонтных мастерских колхозов и совхозов: Справочник – М.: Колос, 1975

2. Бобриков Ф.А. Курсовое и дипломное проектирование, - М.: Колос, 1975

3. Власенко М.В. та інш. Технологія ремонту сільськогосподарської техніки, - К.: Вища школа,1992

4. Калашников О.Г., ЛаушП.В., Некрасов С.С., Ремонт машин, - К.: Вища школа, 1983

5. Методичні рекомендації що до виконання курсового проекту з дисципліни «Ремонт сільськогосподарської техніки», - Новий Буг: НКМДАУ, 2008


Доповідь

В своєму курсовому проекті на тему: «Проект електроремонтної дільниці ремонтної майстерні з розробленням технології відновлення ротора генератора Г-370». На основі програми ремонту машин розрахував трудомісткість ремонтних робіт. Склав річний річний план завантаження майстерні і на основі річного плану побудував графік завантаження майстерні. Розрахував основні параметри виробничого процесу.

- Такт виробництва - проміжок часу на протязі якого на ремонтне підприємство повинен поступити або вийти з ремонту черговий ремонтний об'єкт (машина, трактор, агрегат, тощо).

- Фронт ремонту машин - це кількість машин, агрегатів, які одночасно перебувають на ремонті.

Розрахував кількість робітників всієї ремонтної майстерні (52 робітника), а також виконав розрахунок трудомісткості ремонтних робіт дільниці. Розрахував кількість необхідних робітників даної дільниці. Виконав розрахунок та підібрав згідно технологічного процесу відповідне необхідне устаткування для електроремонтної дільниці (2 стенда). І на основі площі дільниці з урахуванням коефіцієнту запасу, який враховує проходи і зручність роботи біля устаткування. Накреслив план дільниці який представлений на першому аркуші формату А1 графічної частини.

На другому аркуші графічної частини на відновлення ротора-генератора Г-370. В якій вказано найменування дефектів, технологія відновлення, технічні умови, обладнання, пристрої та інструмент, спосіб контролю, розряд, і розцінка, також вказані технічні умови на вибраковку.

В економічній частині розрахував собівартість собівартість відновлення ротора генератора і доказав собівартість відновлення ротора і доказав економічну доцільність відновлення даної деталі. Доповідь закінчена. Дякую за увагу.