Скачать .docx  

Курсовая работа: Виявлення несправностей у системах електрообладнання за симптомами їх прояву

Виявлення несправностей у системах електрообладнання за симптомами їх прояву

1. Несправності системи електропостачання

Вихідними діагностичними параметрами, які характеризують стан систем електропостачання (СЕП), є рівень напруги, що регулюється Uрн і величина пульсацій DUрн . Величину першого параметра вимірюють за допомогою вольтметра постійного струму безпосередньої оцінки чи інтегруючим цифровим вольтметром. Другий параметр можна оцінити тільки з використанням осцилографа. До діапазону варіювання припустимих значень ДП у процесі експлуатації автомобіля пред'являються досить жорсткі вимоги, що пов'язано в основному з циклічним режимом заряду АКБ. Для класичного борта автомобіля припустимі відхилення цих параметрів від номінальних значень складають Uрн ±3%; DUрн £ 5%. Відхилення значень параметрів вище припустимих приводить до значного зниження терміну служби АКБ і освітлювальних ламп, порушенню режимів роботи інших систем автомобіля. Несправності, які виникають у системі, характеризуються переліком симптомів, що мають неін’єктивне звуження відповідності несправність – симптом, і додатковими ознаками зовнішнього прояву.

1. Не працюють всі споживачі, не горять лампи освітлення, не функціонує звуковий сигнал, стартер не включається, стрілка амперметра не відхиляється у бік розряду при включенні запалювання. Причини несправності та способи їх виявлення:

- Розряджена чи несправна АКБ. Перевірка працездатності виконується за допомогою найпростіших приладів (пробник, вольтметр).

- Порушення кола живлення через окислення чи слабке кріплення виводів АКБ, амперметра, тягового реле стартера, вимикача маси чи їх несправності. Пошук місця обриву виконують послідовним вимірюванням напруги по колу у відповідності зі схемою СЕП або перемиканням окремих її ділянок.

2. Всі споживачі працюють з малою потужністю при непрацюючому ДВЗ, стартер обертається повільно, лампи горять впівнакалу, сигнал звучить слабко. Причини несправності та способи їх виявлення:

- Сильно розряджена АКБ. Стан АКБ визначають за зниженням на ній напруги нижче ніж 8 В при включенні стартера.

- Збільшився перехідний опір контактів чи виводів кола живлення. Місце порушення контактів визначають шунтуванням виводів за допомогою перемички або падінням напруги на окремих ділянках кола живлення. Це падіння не повинно перевищувати 0,1 В на кожному механічному з’єднанні провідників і складати не більш як 4% від номінальної напруги в цілому на всіх проводах кола живлення.

3. АКБ не заряджується. При роботі ДВЗ на будь-якій частоті обертання амперметр показує розрядний струм. Причини несправності та способи їх виявлення:

- Обрив чи слабкий натяг ременя привода генератора. Визначається зовнішнім оглядом і вимірюванням прогину ременя під навантаженням відповідно до регламентуючого значення.

- Обрив кола генератор – АКБ. Місце обриву визначають за допомогою вольтметра чи пробника при непрацюючому ДВЗ шляхом перевірки напруги АКБ на ділянках кола, що перевіряється.

- Обрив кола збудження генератора. Пробник чи вольтметр підключають до виводу «Ш» генератора і включають запалювання. Якщо напруга на обмотці збудження відсутня, то коло її підключення в обриві.

- Несправний регулятор напруги (РН) чи генератор. Для локалізації несправності відключають РН від генератора, ДВЗ запускають на малі обороти. Далі короткочасно замикають клеми “Я” і ”Ш” генератора між собою. Якщо амперметр в цьому випадку показує зарядний струм, то несправний РН. Якщо навпаки, - несправний генератор.

4. АКБ недозаряджається. Амперметр показує малий струм заряду на будь-якій частоті обертання ДВЗ; включення фар викликає різке зниження зарядного струму, спостерігається різке коливання стрілки амперметра. Причини несправності та способи їх виявлення:

- Пробуксовка ременя генератора. Перевіряють візуально, збільшують натяг, знежирюють шків, заміняють ремінь.

- Розрегульований РН. Вимірюють величини напруги бортової мережі на середніх обертах ДВЗ при включених фарах і порівнюють показання вольтметра з регламентованими значеннями.

- Замаслювання контактних кілець чи нещільне притиснення щіток у генераторі. Діагноз підтверджується зовнішнім оглядом при частковому розбиранні генератора.

- Порушення контакту в колі заряду АКБ при вібраціях ДВЗ. Пошук місця порушення здійснюється візуально, усувається інструментами.

5. АКБ перезаряджається. При тривалій роботі ДВЗ і різному навантаженні бортової мережі, амперметр постійно показує зарядний струм, стрілка амперметра не встановлюється в нульове положення. Збільшення обертів ДВЗ призводить до підвищення струму заряду над граничними значеннями, спостерігається сильне газоутворення в електроліті АКБ, помітне зниження рівня електроліту, занадто яскраве світіння фар. Причини несправності та способи їх виявлення:

- Розрегульований чи несправний РН.

- Замкнуті між собою виводи “Я” і ”Ш” генератора. Для локалізації несправності рівень напруги бортової мережі вимірюють при працюючому ДВЗ. Якщо вимірювана напруга вище норми і постійна в широкому діапазоні зміни частот обертання ДВЗ, розрегульований РН. Якщо напруга борта зростає пропорційно росту обертів, необхідно відключити РН від генератора (розімкнути вивід ''Ш''). Різке зниження напруги при цьому вказує на несправність РН. Якщо така реакція відсутня, це свідчить про замкнення клем “Я” і “Ш” генератора.

- Причиною завищеної напруги борта може бути окислення контактів замка запалювання. Для підтвердження цього діагнозу вимірюють падіння напруги на замку запалювання. Воно не повинно перевищувати 0,1 В при відключених споживачах, що не беруть участь у робочому циклі ДВЗ.

2. Несправності системи пуску

За вихідні системи пуску (СП) можна вважати крутний момент на валу стартера та його оберти, що забезпечують надійний пуск ДВЗ. Залежність між переліченими параметрами визначається робочими характеристиками стартера. Виконати вимірювання крутного моменту стартера на борті автомобіля неможливо, тому основною ознакою при суб'єктивній оцінці стану системи є частота прокручування колінчастого валу ДВЗ. Перелічимо характерні симптоми, що вказують на наявність несправності системи чи її елементів, визначимо причини і способи виявлення цих несправностей.

1. Стартер включається, потім самостійно відключається, не набравши обертів. Може спостерігатися повторний цикл, при цьому чути спрацьовування обох реле стартера. Причини і способи виявлення несправності:

- Несправна чи розряджена АКБ. Реєструється за зниженням напруги на клемах АКБ нижче ніж 8В при включенні стартера. При відсутності вольтметра зниження напруги можна спостерігати по світінню фар.

- Поганий контакт у колі АКБ – тягове реле – корпус автомобіля. Для локалізації місця порушення контакту виміряють падіння напруги на перехідних опорах контактних з'єднань при включеному стартері. Сумарне падіння напруги в з'єднаннях стартерного кола не повинно перевищувати 1,5 В.

- Несправне реле включення або тягове реле стартера. Для перевірки реле включення стартера на ньому замикають між собою виводи «С» і «Б». Якщо при цьому спрацьовує тягове реле і відбувається пуск стартера, то несправне реле включення стартера, якщо навпаки, - несправне тягове реле стартера.

2. Стартер не включається. Яскравість світла фар при включенні стартерного режиму не змінюється. Причини несправності та способи їх виявлення:

- Порушено контакт на клемах АКБ. Зробити очищення і затягування клем, випробувати.

- Порушено контакт у колі живлення тягового реле. Зробити послідовне шунтування ділянок кола за допомогою перемички і локалізувати несправність.

- Заїдання якоря тягового реле у втулці електромагніта. Зробити випробування примусовим уведенням шестірні привода стартера в зачеплення з вінцем маховика.

- Несправний замок запалювання. Шунтувати відповідні виводи замка перемичкою, випробувати.

- Несправний щітково-колекторний вузол електродвигуна стартера. Діагноз підтверджують при частковому розбиранні стартера в знятому з автомобіля стані.

3. Стартер включається, але не провертає колінчастого валу чи прокручування відбувається з недостатньою частотою обертання. Світло включених фар при включенні стартера слабшає. Причини несправності та способи їх виявлення:

- Порушено контакт у колі управління чи у силовому колі стартера. Локалізація несправності здійснюється послідовним шунтуванням ділянок кола за допомогою перемички.

- Несправний стартер. Можливі несправності: коротке замкнення в обмотках збудження чи якоря; заїдання ротора за полюсні башмаки статора через пошкодження підшипників; пошкодження щітково-колекторного вузла. Несправності локалізуються при розбиранні.

- Розряджена АКБ. Визначається раніше описаним методом.

4. Вал стартера обертається, але не провертає колінчастого валу ДВЗ. Чути характерний шум обертання стартерного електродвигуна. Причини несправності та способи їх виявлення:

Пробуксовка муфти вільного ходу (МВХ) через пошкодження роликів чи обойми, заїдання штовхальників. Діагноз підтверджується при розбиранні стартера, знятого з автомобіля.

- Зруйновано зубці вінця маховика чи шестірні. Визначається зовнішнім оглядом на борту автомобіля.

- Руйнування буферної пружини чи засмічення шліцевих пазів вала. Діагноз підтверджується після розбирання стартера в електровідділенні.

5. При обертанні стартера чути скрегіт. Причини несправності та способи їх виявлення:

- Забоїни на зубцях вінця маховика чи шестірні, перекіс стартера через погане кріплення його до картера. Визначається зовнішнім оглядом.

- Неправильне регулювання ходу шестірні приводу і моменту замкнення силових контактів тягового реле. Діагноз підтверджується при проведенні операцій регулювання у знятому з автомобіля стані.

- Послаблена чи зруйнована буферна пружина механізму привода. Діагноз підтверджується при розбиранні стартера в електровідділенні.

6. Після пуску ДВЗ стартер не виключається. Причини несправності та способи їх виявлення:

- Перекіс стартера. Визначається зовнішнім оглядом.

- Заїдання приводу на шліцевій частині вала, спікання контактів тягового реле чи реле блокування, зігнутий вал якоря, зруйнована повертаюча пружина. Локалізація несправності виконується при розбиранні стартера в електровідділенні.

- Заїдання фіксуючої частини замка запалювання. Визначається відключенням провідника живлення від клеми замка запалювання.

7. Надмірне нагрівання середньої частини корпуса стартера. Такі ознаки свідчать про короткі замикання в обмотках статора чи ротора. Локалізація несправності виконується в електровідділенні.

3. Несправності системи передпускового підігріву ДВЗ

Розглянемо характерні ознаки, основні причини і способи визначення несправностей на прикладі схеми системи пуску двигуна автомобіля КамАЗ (рис. 1).

1. Не працює електрофакельний підігрівач повітря у впускному трубопроводі двигуна. При включенні підігрівача стрілка амперметра не відхиляється у бік розряду, контрольна лампа не загоряється, відсутній факел на свічках.

Причини несправності: несправний вимикач 3 приладів; обрив проводів чи поганий контакт у з'єднаннях наконечників проводів; відключений запобіжник 5; несправний контактор 6; несправний кнопковий вимикач 7; не працюють свічки 16; немає подачі палива. Визначення несправності виконується в такій послідовності.

Про справність вимикача 3 , запобіжника 5 і кола, що з'єднує ці прилади, можна судити по роботі покажчика поворотів чи зумера, який сигналізує про відсутність тиску в системі гальм. Для перевірки кола до контактора 6 необхідно до проводу, що від’єднаний від затиску 86 контактора, під’єднати контрольну лампу і включити вимикач. Якщо лампа буде горіти, вимикач, запобіжник і проводка справні. Якщо лампа не горить, потрібно послідовно перевірити всі ділянки кола до вимикача.


Рис. 1 Система пуску двигуна автомобіля КамАЗ: 1 – регулятор напруги; 2 – реле відключення обмотки збудження генератора; 3 – вимикач приладів і стартера; 4 – реле вимикання додаткового резистора; 5, 19 – запобіжники; 6 – контактор електрофакельного пристрою; 7 – вимикач електрофакельного підігрівача; 8 – додатковий резистор з термореле; 9 – реле включення стартера; 10 – амперметр; 11 – генератор; 12 – кнопка вимикача акумуляторних батарей; 13 – вимикач акумуляторних батарей; 14 – кнопка включення стартера; 15 – стартер; 16 – електрофакельні свічки; 17 – паливний клапан; 18 – контрольна лампа; 20 – вимикач передпускового підігрівача; 21 – реле; 22 – паливний клапан; 23 – нагрівач палива; 24 – транзисторний комутатор; 25 – іскрова свічка; 26 – електродвигун насоса і вентилятора; 27 – реле електродвигуна


Справність контактора 6 підтверджується функціонуванням вимикача акумуляторних батарей, електродвигунів нагрівача кабіни і ліхтарів заднього ходу. При справному контакторі після включення вимикача 3 акумуляторні батареї не відключаються натисканням кнопки 12, а електродвигуни опалення кабіни і ліхтарі заднього ходу включаються.

Для перевірки контактора 6 контрольну лампу підключають до затиску 7а при виключеному вимикачі 3, а потім до затиску 87 при включеному вимикачі 3. Якщо контактор справний, лампа буде горіти в обох випадках.

Кнопковий вимикач 7 перевіряють, з'єднуючи його затиски перемичкою.

Термореле і провідники перевіряють контрольною лампою при включеному вимикачі 3 і натиснутій кнопці 7. Справність спіралей свічок можна перевірити контрольною лампою або вимірюванням їх опору.

Паливо може не подаватися через несправність термореле 8, електромагнітного клапана 17 чи при засміченні паливних каналів. Для перевірки термореле до його затиску потрібно підключити контрольну лампу і включити підігрівач. Якщо термореле справне, то після прогріву додаткового резистора і спіралей свічок контакти термореле замкнуться і лампа загориться.

Електромагнітний клапан перевіряють підключенням його затиску до виводу «+» акумуляторних батарей. У справного клапана на момент підключення буде прослуховуватися спрацьовування. Якщо клапан справний, за допомогою контрольної лампи перевіряють провідник його затиску.

Клапан може не включатися й у тому випадку, коли перегоріла спіраль накалювання однієї із свічок.

Для перевірки паливних каналів потрібно вивернути одну із свічок, за допомогою насоса ручної підкачки палива утворити тиск, а потім підключити провідник паливного клапана 17 до затиску «+» батареї, щоб відкрити клапан.

2. Електрофакельний підігрівач не працює під час роботи стартера. Електрофакельний підігрівач виключається через деякий час після включення стартера, гасне контрольна лампа на панелі приладів, припиняється подача палива до свічок. Причини несправності – обрив чи поганий контакт у колі живлення реле 4 або несправне само реле.

Несправність визначається в такій послідовності. Для перевірки реле 4 і його провідників потрібно від’єднати провід від затиску «К» реле 9 включення стартера і провідники від обох свічок 16. Потім підключити до проводу, від’єднаного від будь-якої свічки, контрольну лампу, а ключ вимикача 3 встановити в друге праве положення. При справних реле і провідниках контрольна лампа повинна горіти.

3. Не працює електродвигун передпускового підігрівача. При будь-якому робочому положенні важільця перемикача 20 не відбувається включення електродвигуна і не чути гулу від потоку повітря в котлі підігрівача. Причини несправності: виключений запобіжник, несправний перемикач 20, несправне реле 27, обрив провідника, що з’єднує реле й електродвигун, несправний електродвигун.

У разі примерзання крильчатки чи вентилятора крильчатки рідинного насоса, які закріплені на валу електродвигуна, ротор двигуна не буде обертатися, і тому в колі електродвигуна сила струму зросте більш ніж на 30 А. Спрацює запобіжник 19 і виключить все коло живлення електричних приладів передпускового підігрівача. Визначення несправності виконується в такій послідовності.

Якщо не замикаються контакти реле 27 електродвигуна, то може бути несправний перемикач, обрив проводів від перемикача 20 до реле 27 чи обрив обмотки реле.

Справність перемикача 20 передпускового підігрівача перевіряють за допомогою контрольної лампи. Для цього один провід лампи підключають до корпусу автомобіля, а іншим проводом по черзі торкаються до затисків перемикача при включеному колі. Для перевірки справності провідників від перемикача до приладів вільним проводом від лампи по черзі торкаються до затисків реле 27 та інших приладів, підключених до перемикача.

Для перевірки спрацьовування реле 27 електродвигуна з'єднують перемичкою затиски реле «Б» і «С». Якщо контрольна лампа, підключена на затиск електродвигуна, буде горіти, перевіряють стан обмотки і контактів реле. Для перевірки електродвигуна з'єднують проводом плюсовий вивід акумуляторної батареї з затиском електродвигуна. Справний електродвигун буде працювати.

4. Не загоряється паливо в котлі передпускового підігрівача. Відсутній гул горіння палива, підігрівач не нагрівається. Причини несправності: не виникає іскровий розряд між електродами свічки; не працює реле електронагрівача палива; не працює електромагнітний паливний клапан. Несправність визначається в такій послідовності.

Для перевірки транзисторного комутатора 24 від’єднують високовольтний провід від іскрової свічки 23 і підводять його наконечник із зазором 8 – 10 мм до корпуса автомобіля. Установлюють рукоятку перемикача 20 передпускового підігрівача в друге праве положення і спостерігають за іскроутворенням. При відсутності іскрового розряду перевіряють справність кола низької напруги, для чого підключають контрольну лампу між масою автомобіля і низьковольтним затиском «Б» комутатора. Якщо перемикач 20 і провід від нього до затиску комутатора справні, то при установці рукоятки перемикача в друге праве положення лампа буде горіти. Транзисторний комутатор бракують, якщо при справному колі низької напруги не виникає високовольтного іскрового розряду.

Для перевірки свічки її викручують з котла, під’єднують до неї високовольтний провід від комутатора і перевіряють іскроутворення між електродами.

Для перевірки реле електронагрівача палива 21 необхідно підключити контрольну лампу між затиском електронагрівача 23 та корпусом автомобіля. Лампа має горіти при установці важільця перемикача передпускового підігрівача 20 в праве положення.

Щоб перевірити справність електронагрівача, підключають контрольну лампу між його затиском від лампи і плюсовим затиском акумуляторної батареї. При відсутності порушень у колі електронагрівача лампа буде горіти.

Відмова електромагнітного паливного клапана 22 виникає при обриві кола живлення або зависанні клапана, а також при засміченні паливного фільтра в клапані. Фільтр і стрижень клапана промивають, після чого продувають стисненим повітрям. При перевірці електромагнітного клапана важілець перемикача 20 установлюють у перше робоче положення. У цей момент має прослуховуватися спрацьовування.

4. Несправності системи запалювання

Вихідними діагностичними параметрами системи запалювання є рівень вторинної напруги на свічках запалювання і кут моменту запалювання. Значення цих параметрів визначають якість згоряння робочої суміші у циліндрах двигуна й ефективність його роботи. Кількісну оцінку цих параметрів можна дати тільки при використанні діагностичних приладів. Однак якісна суб'єктивна оцінка працездатності системи дозволяє виявити її основні несправності, що виникають при експлуатації автомобіля. Перелічимо характерні симптоми, додаткові ознаки, причини і способи виявлення несправностей контактної системи запалювання.

1. Двигун не запускається. Причини несправності та способи їх виявлення:

- Обрив кола АКБ – стартер – амперметр – замок запалювання. Діагноз підтверджується включенням фар. Локалізація місця обриву кола виконується за допомогою пробника чи вольтметра послідовним шунтуванням ділянок кола перемичкою. На несправність замка запалювання вказує відсутність реакції стрілок покажчиків на панелі приладів при його включенні.

- Несправні свічки запалювання. Для підтвердження діагнозу послідовно відключають високовольтні проводи від свічок, підводять із зазором 7 мм до корпуса ДВЗ, відключають усіх споживачів і при включеному запалюванні примусово прокручують колінвал. Наявність іскри на відповідних проводах свідчить про несправність свічки. Відсутність іскри на всіх роздавальних проводах вимагає подальшої локалізації несправності.

- Несправний розподільник. Від'єднується центральний високовольтний провід від кришки розподільника і підводиться до корпуса ДВЗ. Діагноз підтверджується, якщо в результаті випробування приведеним способом іскра з'являється. Відсутність іскри свідчить про несправність центрального високовольтного проводу, котушки запалювання чи її первинного кола.

- Обрив чи пробій центрального високовольтного проводу. Діагноз підтверджується заміною проводу. Можуть спостерігатися іскрові пробої проводу на корпус ДВЗ.

- Обрив первинного кола. При прокручуванні колінвала в межах циклу комутації контактів переривача стрілка амперметра нерухома і знаходиться на нулі. Причиною відсутності струму в первинному колі можуть бути: несправність переривача (заїдання важільця на осі, поломка притискної пружини, обгоряння чи замаслювання контактів); порушення з'єднань елементів кола; обрив первинної обмотки котушки запалювання; механічна розстиковка ротора розподільника-переривача з колінвалом. Перераховані несправності виявляються зовнішнім оглядом при частковому розбиранні переривача-розподільника. Обриви зовнішнього кола і первинної обмотки котушки запалювання локалізуються перемиканням окремих ділянок кола по реакції амперметра.

- Шунтування контактів переривача або їх нерухомий замкнутий стан. При включенні запалювання стрілка амперметра відхиляється на розряд і залишається нерухомою при прокручуванні колінчастого валу. Цим ознакам відповідають такі несправності: механічна розстиковка ротора розподільника з колінчастим валом; замикаання обкладок конденсатора; пробій виконавчого транзистора в комутаторі струму. Перша причина з'ясовується зовнішнім оглядом переривача при знятій кришці розподільника. Для підтвердження другої причини відключають конденсатор, роблять випробування. Якщо стрілка амперметра при цьому реагує на обертання колінчастого валу, несправний конденсатор (іскра високовольтного розряду при відключеному конденсаторі буде слабкою чи не виникати). Для підтвердження третьої причини комутатор направляється на діагностування в умовах електровідділення.

- Несправна котушка запалювання (обрив, замикання чи пробій на корпус вторинної обмотки, замикання витків первинної обмотки). Спостерігаються коливання стрілки амперметра при прокручуванні колінчастого валу, іскра відсутня. Такі ж ознаки виникають при обриві обкладок конденсатора. Несправність локалізується заміною елемента.

2. Ускладнений пуск двигуна. Нерегулярні спалахи робочої суміші в окремих циліндрах двигуна. Після пуску і прогріву ДВЗ працює нормально. Причини несправності та способи їх виявлення:

- Розряджена АКБ. Діагноз підтверджується, якщо спостерігається зниження напруги в режимі пуску. Для полегшення пуску слід перемкнути до-датковий опір (клеми ВК і ВК-Б).

- Нагароутворення на нижній частині чи волога на верхній частині свічок запалювання, волога на роторі чи кришці розподільника. Діагноз підтверджується візуально при частковому розбиранні розподільника і вивертанні свічок.

3. Нестійка робота ДВЗ на різних обертах. Причиною прояву даної ознаки може бути знос рухливих деталей системи чи ненадійний контакт високовольтних проводів при вібраціях ДВЗ. Несправність локалізується зовнішнім оглядом і випробуванням.

4. При плавному відкритті дросельної заслінки відбувається нерівномірне збільшення частоти обертання. Причини несправності та способи їх виявлення:

- Динамічний обрив чи пробій провідників. Несправність локалізується зовнішнім оглядом і заміною проводів.

- Окислення чи забруднення контактів переривача. Діагноз підтверджується зовнішнім оглядом у неробочому стані ДВЗ при знятій кришці розподільника.

- Порушення оптимального зазору між контактами переривача чи свічок запалювання. Діагноз підтверджується шляхом вимірювання зазорів за допомогою каліброваних щупів.

5. Значні коливання ДВЗ на опорах при обертах неробочого ходу.

Причини несправності та способи їх виявлення:

- Зменшення ємності конденсатора чи міжвиткове замикання в первинній обмотці котушки запалювання. Локалізація несправності здійснюється заміною елементів.

- Тріщини в кришці розподільника. Робиться зовнішній огляд стану кришки. При працюючому ДВЗ можуть спостерігатися електричні розряди в місцях ушкоджень.

- Утрата пружності пружини важільця переривача. Виконується зовнішній огляд стану пружини та її випробування. При необхідності вимірюють тиск пружини за допомогою динамометра на момент розмикання контактів (у неробочому стані ДВЗ), порівнюючи його з регламентними значеннями.

6. ДВЗ запускається, але після вимикання стартера глохне. Даний симптом викликаний обривом чи перегорянням додаткового резистора котушки запалювання. Підтвердження діагнозу досягають перемиканням виводів ВК і ВК-Б на котушці запалювання чи додатковому резисторі. Якщо при цьому ДВЗ після відключення стартера не глохне, діагноз підтверджується. Якщо навпаки, можлива втрата гальванічного зв'язку мережі живлення системи (замок запалювання, вивід ВК-Б котушки запалювання чи додаткового резистора) при збільшенні напруги борта на момент вимикання стартера. Перевіряється шунтуванням ділянок кола перемичкою.

7. Спостерігається підвищена витрата палива і зниження потужності ДВЗ. Такий симптом виникає при відсутності іскри в одному чи декількох циліндрах або при фазових порушеннях процесу запалювання суміші в циліндрах. Для локалізації несправності доцільно звертатися до додаткових ознак.

- Помітні коливання ДВЗ на опорах. Причини: несправні окремі свічки, демпфіруючі резистори, високовольтні проводи, пробій кришки розподільника. Несправність виявляється описаними вище способами (огляд, заміна).

- При русі автомобіля ДВЗ не забезпечує достатню потужність і приємістість. Причина – порушення оптимального зазору між контактами переривача. Діагноз підтверджується перевіркою зазору за допомогою щупів.

Перерахованим ознакам відповідають загальні причини: неправильна установка запалювання чи несправність апаратів випередження запалювання. Для локалізації несправності і підтвердження діагнозу у цьому випадку застосовуються автомобільні стробоскопи.

- ДВЗ перегрівається, працює з детонаціями, спостерігається слабка іскра високої напруги. Причини – несправний чи обірваний конденсатор первинного кола, несправні деякі свічки, обгоряння чи зношення контактів переривача. Локалізація несправності робиться відомими способами.

8. ДВЗ працює з перебоями. Симптом може бути викликаний цілим комплексом несправностей, розглянутих вище: динамічне порушення контакту в колах системи запалювання, ненадійне кріплення ротора розподільника до ДВЗ, обрив провідника між рухомим і нерухомим дисками механізму переривача, втрата пружності пружини, окислення чи забруднення контактів переривача, нещільне кріплення до корпуса чи втрата ємності конденсатора первинного кола, частковий пробій витків вторинної чи міжвиткове замикання первинної обмоток котушки запалювання, тріщини і пробої кришки розподільника, порушення оптимального зазору між контактами переривача чи свічок, тріщини чи значний нагар на свічках. Локалізація несправності за даним симптомом здійснюється раніше описаними способами.

9. Раптова зупинка ДВЗ (перед зупинкою відбувається нерівномірна робота ДВЗ). Даний симптом відповідає несправностям, пов'язаним з обривом первинного кола системи, шунтуванням контактів переривача, порушеннями (обрив, пробій) у вторинному колі системи, надмірним збільшенням, обгорянням чи забрудненням контактів переривача. Локалізація несправності здійснюється описаними вище способами.

За таблицею 1, яка можна встановити звуження відповідності симптом – функціональний елемент. Цифри в таблиці вказують оптимальну послідовність виконання перевірок.

5. Вимоги до системи освітлення і сигналізації та пошук несправностей в її колах

Освітлювальні прилади автомобіля мають задовольняти двом суперечливим вимогам – створювати можливість максимальної дальності видимості в темний час доби і висвітлювати дорогу, не засліплюючи водія зустрічного транспорту. Для забезпечення таких вимог необхідна певна геометрична орієнтація світлових пучків головних фар до бази автомобіля. За видом орієнтації фар розрізняють дві системи світлорозподілу – американську (симетричну) і європейську (асиметричну). Крім орієнтації світлового пучка за вихідний діагностичний параметр системи приймається сила світла фар, яка вимірюється


Таблиця 1

Локалізація несправності системи запалювання

Симптоми (стан ДВЗ)

Об’єкт діагностування

Не запускається

Ускладнений пуск

Нестійка робота

Нерівномір. обертання

Коливання на опорах

Глохне при відключ. стартера

Зниження потужності

Перебої у роботі

Раптова зупинка

1

1

1

2

1

1

Низьковольтні кола, АКБ

2

2

4

5

2

Свічки запалювання

5

2

3

4

4

3

Переривач

3

3

3

6

Розподільник

6

2

5

Котушка запалювання

1

6

4

2

Конденсатор

4

1

2

2

4

Високовольтні кола

1

Додатковий резистор

1

Автомати випередження запалюв.


в напрямку осі відліку. Фари європейської системи регулюються таким чином, щоб площина, яка проходить крізь ліву частину світлотіньової межі ближнього світла, була нахилена до площини дороги на визначений кут. Нормативні значення цього кута складають: 52 хв. для легкових автомобілів; 86 хв. для вантажних автомобілів, автобусів і тракторів; 69 хв. для мікроавтобусів. Орієнтація світлових пучків і сила світла фар перевіряються за допомогою регласкопів.

Сила світла сигнальних вогнів системи в напрямку осі відліку також має відповідати нормативним значенням: габаритні вогні – 2 – 12 Кд; сигнали гальмування – 20 – 100 Кд; покажчики повороту – 40 – 200 Кд.

Для покажчиків поворотів обумовлюються нормативні значення частота проходження спалахів покажчиків повороту (має складати 90±30 спалахів на хвилину при шпаруватості 30 – 70 %). Нормується також час від моменту включення покажчиків повороту до першого спалаху (має не перевищувати однієї секунди). Вимірювання частоти і часу включення здійснюється за допомогою секундоміра чи мигметра. Світлосигнальні фонарі системи регламентуються за потужністю ламп і кольором спектру, що випромінюється.

Рівень звукового тиску звукових сигналів має бути в межах 90 – 120 дБ, а частота звучання сигналу 230 – 400 Гц. Вимірювання цих параметрів робиться за допомогою спеціальних приладів або суб'єктивно. Перелічимо симптоми несправностей системи та її елементів та способи їх виявлення.

1. Не горять усі лампи освітлення і сигналізації. Причина – обрив нерозгалуженої частини кола живлення (вмикач запалювання, запобіжники, провідники, з'єднання) чи замикання на масу одного з проводів живлення. Замикання реєструється за показниками амперметра. Обриви кола локалізуються послідовним шунтуванням окремих ділянок за допомогою перемички.

2. Не горить одна чи кілька ламп. Заміна ламп не дає результатів. Причини ті ж, що й у попередньому випадку, але обриви наявні в розгалуженій частині системи.

3. Лампи освітлення часто перегоряють. Причини – напруга бортової мережі вище норми (вольтметр, амперметр); слабке кріплення ламп у патроні (випробування). Локалізація місця несправності здійснюється відомими способами.

4. Тьмяне світло ламп. Причини: напруга бортової мережі нижче норми; потемніння колби ламп; забруднені розсіювачі; осипання відбивача (візуально); окислення контактів з'єднань, патрона (випробування).

5. Миготіння ламп освітлення при працюючому ДВЗ. Причина – динамічне порушення контакту чи замикання в колах системи. Місця несправності локалізуються відомими способами.

6.Фари недостатньо освітлюють дорогу. Причини – порушене регулювання фар чи їх кріплення; зміна центра мас автомобіля; зниження тиску в шинах.

7. Періодичне самостійне відключення освітлення. Причини – коротке замикання провідників системи на масу (вольтметр, амперметр), розрегульований чи несправний термобіметалевий запобіжник. Способи перевірки запобіжників розглянуто нижче.

8. Не спрацьовує лампа стоп-сигналу. Причини – несправний вимикач стоп-сигналу, шунтування чи обрив у проводці, несправна лампа (заміна), зруйнована діафрагма сигналізатора педалі гальма (шунтування).

9. Звуковий сигнал не спрацьовує. Причини – несправна кнопка сигналу (шунтування); перегорів запобіжник (огляд); обірване коло живлення (шунтування); розрегульований чи несправний сигнал.

10. Самовільне ввімкнення звукового сигналу. Причини – несправна кнопка сигналу, реле сигналу, замикання у проводці (огляд).

11. Неякісне звучання сигналу (деренчання, хрипи). Причини – ослаблення болтів кріплення сигналу і його рупорів (огляд), несправний чи зруйнований звуковий сигнал.

12. Не спалахують лампи покажчиків поворотів. Якщо лампи постійно не горять, то причиною може бути обрив кола, несправність вимикача чи реле

поворотів (перевірити примусовим шунтуванням). Постійне горіння ламп свідчить про несправність реле поворотів.

Для локалізації несправностей у системі освітлення і сигналізації на підставі зовнішніх ознак доцільно користуватися умовними алгоритмами пошуку несправностей (діагностичними картами) рис. 2.24 – 2.28. На рисунках прийняті такі скорочення: КЛ – контрольна лампа; ЗП – запобіжник; ПП – покажчики поворотів; КЗ – коротке замикання; АС – аварійна сигналізація. Діагноз підтверджується шляхом заміни несправного елемента.

6. Несправності системи контрольно-вимірювальних приладів

За діагностичні параметри при перевірках працездатності приладів системи КВП на борту автомобіля приймаються положення стрілок покажчиків і реакція ламп сигналізаторів на панелі приладів. Це дозволяє проводити діагностування стану системи контрольно-вимірювальних приладів (КВП) суб'єктивною оцінкою. Для підтвердження діагнозу і локалізації несправності використовуються найпростіші діагностичні засоби. Калібрування покажчиків і тарировка датчиків системи вимагають застосування спеціальних діагностичних приладів типу Э-204.

Перелічимо симптоми несправностей, визначимо їх можливі причини і способи виявлення.

1. Не функціонують всі КВП. При включенні запалювання стрілки приладів нерухомі, лампи сигналізаторів не горять. Причина – відсутність живлення на приладах системи. Якщо кола КВП живляться через один запобіжник із системою сигналізації, слід перевірити живлення включенням поворотів. Якщо покажчики поворотів не вмикаються, почергово перевіряється напруга на потенційних клемах «Б» покажчиків панелі приладів (пробник).







Несправність кіл локалізується шунтуванням їх окремих ділянок за допомогою перемички. Наявність напруги на покажчиках і відсутність реакції їх стрілок свідчить про несправність покажчиків.

2. Неточні показання КВП чи різкі коливання стрілки покажчика. Причини – ненадійний контакт у колах (випробування); несправні прилади КВП (заміна).

3. Відхилення стрілки покажчика за межі шкали. На борту автомобіля як штатні застосовуються логометричні покажчики магнітоелектричного типу. Обриви чи замикання у вимірювальному колі цих приладів приводять до відхилення стрілки за межі шкали.

Обриви провідників підключення виявляють шунтуванням їх за допомогою перемички, а короткі замикання – почерговим відключенням провідників вимірювальних мереж. Підтвердження несправності покажчиків досягають підключенням замість датчика контрольної лампи потужністю 1 – 3 Вт.

4. Стрілка спідометра не відхиляється при русі автомобіля, рахунковий вузол не працює. В спідометрах магнітно-індукційного типу такий симптом вказує на поломку чи розстикування гнучкого троса приводу спідометра (випробування). Можливе також заїдання в механізмі рахункового вузла. В спідометрах з електроприводом такі ознаки виникають через розстикування рознімання підключення датчика чи обривом його провідників.

5. Різкі коливання стрілки спідометра при русі автомобіля. Причини – зношення наконечників гнучкого троса; защемлення троса в місцях кріплення при його значних перегинах; відсутність змащення у середині оболонки привода. У спідометрах і тахометрах з електроприводом такий симптом означає поганий контакт у колах підключення. Якщо результати огляду і випробування не дозволяють виявити несправність, необхідно замінити прилад.

Слід зазначити, що несправні прилади й апарати електрообладнання, виявлені в результаті суб'єктивного діагностування на борту автомобіля, направляються в електровідділення для їх більш детального (апаратного) обстеження і відновлення.