Скачать .docx  

Реферат: ержавний нагляд і контроль за дотриманням законодавства про працю

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

ХЕРСОНСЬКИЙ ЮРИДИЧНИЙ ІНСТИТУТ

ХАРКІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Кафедра цивільно-правових дисциплін

Навчальна дисципліна Охорона праці

РЕФЕРАТ

на тему:

Державний нагляд і контроль за дотриманням законодавства про працю

ХЕРСОН – 2010

Зміст

Вступ

1. Поняття нагляду і контролю за дотриманням законодавства про працю та їх зміст

2. Державний нагляд і контроль за дотриманням законодавства про працю та охорону праці

Висновок

Список використаних джерел

Вступ

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Для забезпечення реалізації цього конституційного положення у державі створено систему спеціальних державних органів, які здійснюють нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю. При цьому одним з головних законодавчих принципів їхньої діяльності є незалежність від власника підприємства, в тому числі, коли власник підприємства - держава.

Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров'я роботах забороняється.

Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Яким чином це досягається ми и спробуємо розглянути в своїй роботі. Тож, мета моєї курсової роботи проаналізувати такий правовий інститут трудового права як нагляд і контроль за дотриманням законодавства про працю. трудовий законодавство державний нагляд

З цією метою ми виконаємо наступні завдання:

- дамо поняття нагляду і контролю за дотриманням законодавства про працю;

- розкриємо зміст нагляду і контролю за дотриманням законодавства про працю;

- дамо аналіз органам, які здійснюють державний нагляд і контроль за дотриманням законодавства про працю та охорону праці

- проаналізуємо питання повноважень профспілкових органів при здійсненні ними контролю за дотриманням законодавства про працю

- дамо аналіз відповідальності за порушення законодавства про працю й охорону праці.

Структурно робота обумовлена її метою і завданнями.

1. Поняття та зміст нагляду і контролю за дотриманням законодавства про працю

Нагляд за охороною праці - це особлива правова форма правозастосовної діяльності шляхом реалізації захисної функції по додержанню законності в трудових правовідносинах, відповідності дій роботодавця приписам трудового законодавства.

Відповідно до Закону України “Про охорону праці” охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності (ст.1 Закону)1 .

Крім вказаного Закону законодавство про охорону праці складається з Кодексу про працю України, Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Державна політика в галузі охорони праці спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням і базується на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; підвищення рівня промислової безпеки шляхом забезпечення соціального технічного контролю за станом виробництва, технологій та продукцій, а також сприяння підприємствам у створенні безпечних та нешкідливих умов праці; соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань; встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств та суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності; використання світового досвіду організації роботи щодо поліпшення умов і підвищення безпеки праці на основі міжнародного співробітництва.

Все вище сказане і обумовило видання Указу Президентом України від 16 січня 2003 р. № 29/2003 “Про Питання Державного комітету України з нагляду за охороною праці”, який є правонаступником Державного департаменту з нагляду за охороною праці[1] .

Державний комітет України з нагляду за охороною праці (Держнагохоронпраці України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Держнаглядохоронпраці України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці та органом держави гірничого нагляду. Держнаглядохоронпраці України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів Україні а також Положенням про Державний комітет України з нагляду за охороною праці. У межах своїх повноважень Держнаглядохоронпраці України організовує виконання актів законодавства та здійснює систематичний контроль за їх реалізацією[2] .

Держнаглядохоронпраці України узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавства про охорону праці і в установленому порядку вносить їх на розгляд Президентові України та Кабінету Міністрів України.

Основними завданнями Держнаглядохоронпраці України є:

- участь у формуванні та забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони праці щодо промислової безпеки, страхування ризиків виробничої безпеки, а також у галузі використання та охорони надр;

- здійснення державного нагляду за додержанням законів та інших нормативно правових актів про охорону праці в частині безпечного ведення робіт, державного гірничого нагляду, здійснення державного управління з питань, що належать де його компетенції, у галузі геологічного вивчення, використання та охорони надр;

- комплексне управління охороною праці;

- координація здійснення органами виконавчої влади заходів з питань безпеки, гігієни праці, виробничого середовища, інших питань охорони праці.

Значна роль у забезпеченні нагляду та контролю належить Державній інспекції праці Міністерства праці та соціальної політики, створена відповідно до постанови КМ України «Про створення державної інспекції праці Міністерства праці» від 2 серпня 1996 року № 906. Цією ж постановою затверджено і Положення про державну інспекцію праці.

У більшості спеціальних законів, що стосуються окремих інститутів трудового права («Про оплату праці», «Про охорону праці», «Про відпустки» тощо), містяться норми про контроль за додержанням відповідного закону. Наприклад, відповідно до ст. 35 Закону України «Про оплату праці» контроль за додержанням законодавства про оплату праці на підприємствах здійснюють:

• Міністерство праці та соціальної політики України і його органи.

Одним х таких органів є Державна інспекція праці Міністерства праці та соціальної політики, яка здійснює державний контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності.

Державна інспекція здійснює контроль за додержанням законодавства про працю з таких основних питань:

- про трудовий договір і ведення трудових книжок;

- про робочий час і час відпочинку;

- про оплату праці, гарантії її компенсації;

- про укладання та виконання галузевих і регіональних угод, колективних договорів;

- про трудові відносини у разі банкрутства;

- про трудову дисципліну і матеріальну відповідальність працівників;

- про виплату працівникам допомоги з додержанням соціального страхування.

Свою діяльність Державна інспекція здійснює у взаємодії з органами державного управління охороною праці, органами державної податкової служби, правоохоронними органами, місцевими органами державної виконавчої влади і органами місцевого самоврядування, профспілковими об'єднаннями, представниками сторін, які підписали галузеві, регіональні угоди та колективні договори.

• фінансові органи;

• органи Державної податкової служби;

• профспілки та інші організації, що виражають інтереси працівників.

Контроль - це діяльність спеціальних органів і посадових осіб, які згідно з чинним законодавством перевіряють дотримання законодавства про працю як на підприємствах, в установах, організаціях, що безпосередньо їм підпорядковуються, так і на тих, які не перебувають у їх безпосередньому віданні, з правом втручання у внутрішньогосподарську діяльність.

Контролем визнається організаційно-управлінська діяльність, що здійснюється вищими відомчими органами, профспілками, трудовими колективами, органами місцевого самоврядування.

Види контролю:

1) залежно від відомчого підпорядкування

а) відомчий (внутрішній);

б) позавідомчий (зовнішній);

2) залежно від органів, які здійснюють контроль

а) державний;

б) громадський;

3) залежно від часу проведення

а) попереджувальний (на стадії розробки нормативних актів);

б) поточний.

Види органів, які здійснюють нагляд і контроль:

1) державний нагляд і контроль

а) загальні органи (ст. 259 КЗпП України) - прокуратура, міністерства, відомства, місцеві державні адміністрації;

б) спеціальні органи (ст. 260 КЗпП України) - державна інспекція праці, державна інспекція з охорони праці, органи державного нагляду за ядерною та радіаційною безпекою, органи державного пожежного нагляду, органи державного санітарного та епідеміологічного нагляду тощо;

2) громадський нагляд

а) професійні спілки та їх об'єднання (статті 244 і 259 КЗпП України) - комісія з питань охорони праці профспілкового органу, представник профспілок з питань охорони праці;

б) громадські інспектори з охорони праці;

в) трудові колективи.

Нагляд і контроль - це різні поняття, але завдання і мета їх здійснення однакові:

- забезпечення законності в застосуванні норм трудового права,;

- попередження правопорушень;

- усунення правопорушень. Відмінність між ними полягає у повноваженнях органів, що здійснюють ці функції, та методах і формах організації їх роботи.

2. Державний нагляд і контроль за дотриманням законодавства про працю та охорону праці

Нагляд - діяльність уповноважених державою органів та осіб по перевірці дотримання законодавства про працю на підприємствах, в установах, організаціях, які не перебувають в їхньому підпорядкуванні, без втручання в їх внутрішню господарську діяльність.

Орган, що здійснює нагляд, може вказати на допущені порушення, заявити подання щодо їх усунення, але не покарати, оскільки він не має відомчих повноважень щодо організації, яка перевіряється.

Вищим державним органом, що здійснює державне управління охороною праці, є Кабінет Міністрів України.

Він розробляє і забезпечує реалізацію національної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, визначає функції загальних і галузевих міністерств щодо охорони праці та встановлює порядок створення і використання фондів охорони праці.

Міністерство праці та соціальної політики здійснює державну експертизу умов праці, визначає порядок та проводить контроль за якістю і своєчасним проведенням атестації робочих місць щодо їх відповідності нормативним актам з охорони праці.

Державний нагляд за додержанням законодавчих та інших нормативних актів з охорони праці здійснюють:

1.Органи прокуратури України.

Вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів здійснює Генеральний прокурор і підпорядковані йому прокурори. Прокуратура здійснює свої повноваження на підставі Закону України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року зі змінами і доповненнями станом на 2006 рік незалежно від будь-яких органів державної влади й посадових осіб і підконтрольна тільки Верховній Раді.

Прокурор має право отримувати будь-які матеріали й документи, одержувати інформацію про стан дотримання законності та приймати заходи щодо її забезпечення.

У разі виявлення порушень він може:

- опротестувати видані акти;

- порушити кримінальну справу;

- розпочати справу дисциплінарного провадження про адміністративне правопорушення;

- дати приписи;

- внести подання щодо усунення порушень законодавства та умов, що їм сприяє.

Протест прокурора спиняє дію опротестованого акта і підлягає обов'язковому розгляду відповідним органом або посадовою особою у десятиденний строк після його надходження з повідомленням про наслідки розгляду протесту в такий самий термін повідомляється прокурору (ст. 21 Закону України «Про прокуратуру»).

2.Державного департаменту з нагляду за охороною праці.

3.Державний комітет з ядерної та радіаційної безпеки України.

Органи державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки створюють державні інспекції, на які покладається державний нагляд за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки1

Державні інспекції діють згідно з положеннями про них, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Державні інспектори мають права, наприклад, право безперешкодно в будь-який час відвідувати підприємства, установи та організації, незалежно від форм власності, для перевірки дотримання законодавства про використання ядерної енергії, отримувати від ліцензіата чи власника необхідні пояснення, матеріали та інформацію з даних питань1 .

4.Органи державного пожежного нагляду управління пожежної охорони Міністерства надзвичайних ситуацій[3] .

Органи державного пожежного нагляду відповідно до покладених на них завдань:

- розробляють з участю заінтересованих міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади і затверджують загальнодержавні правила пожежної безпеки, які є обов’язковими для всіх підприємств, установ, організацій та громадян;

- погоджують проекти державних і галузевих стандартів, норм, правил, технічних умов та інших нормативно-технічних документів, що стосуються забезпечення пожежної безпеки, а також проектні рішення, на які не встановлено норми і правила;

- встановлюють порядок опрацювання і затвердження положень, інструкцій та інших нормативних актів з питань пожежної безпеки, які діють на підприємстві, в установі та організації, розробляють типові документи з цих питань;

- здійснюють контроль за додержанням вимог актів законодавства з питань пожежної безпеки керівниками центральних органів державної виконавчої влади, структурних підрозділів Ради Міністрів Республіки Крим, місцевих органів державної виконавчої влади, органів місцевого та регіонального самоврядування, керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій та також громадянами;

- проводять згідно з чинним законодавством перевірки і дізнання за повідомленнями та заявами про злочини, пов’язані з пожежами та порушеннями правил пожежної безпеки.

Посадові особи органів державного пожежного нагляду є державними інспекторами з пожежного нагляду.

Органи державного пожежного нагляду здійснюють контроль за дотриманням вимог законодавства з питань пожежної безпеки керівниками органів державної виконавчої влади, керівниками та іншими посадовими особами підприємств, громадянами тощо.

5. Органи та заклади санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я.

Державний санітарно-епідеміологічний нагляд це діяльність органів, установ та закладів держаної санітарно-епідеміологічної служби по контролю за дотриманням юридичними та фізичними особами санітарного законодавства з метою попередження, виявлення, зменшення або усунення шкідливого впливу небезпечних факторів на здоров’я людей та по застосуванню заходів правового характеру щодо порушників[4] .

Основними завданнями цієї діяльності є:

- нагляд за організацією і проведенням органами державної виконавчої влади, місцевого і регіонального самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та громадянами санітарних і протиепідемічних заходів;

- нагляд за реалізацією державної політики з питань профілактики захворювань населення, участь у розробці та контроль за виконанням програм, що стосуються запобігання шкідливому впливу факторів навколишнього середовища на здоров'я населення;

- нагляд за дотриманням санітарного законодавства;

- проведення державної санітарно-гігієнічної експертизи, гігієнічної регламентації небезпечних факторів і видача дозволів на їх використання.

Державний санітарно-епідеміологічний нагляд здійснюється відповідно до Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні вибірковими перевірками дотримання санітарного законодавства за планами органів, установ та закладів державної санітарно-епідеміологічної служби, а також позапланово залежно від санітарної, епідемічної ситуації та за заявами громадян.

Результати перевірки оформлюються актом, форма і порядок складання якого визначаються головним державним санітарним лікарем України.

Дещо більше хотілось би зупинитися на роботі Державного департаменту по нагляду за охороною праці підпорядкований Міністерству праці та соціальної політики. Він діє на підставі Положення, затвердженого КМ України, не залежить від господарських органів, об'єднань громадян, політичних формувань, місцевих держадміністрацій і рад народних депутатів.

Державний департамент по нагляду за охороною праці відповідно до покладених на нього завдань здійснює:

а) комплексне управління охороною праці на державному рівні;

б) державний нагляд за додержанням вимог законодавства і нормативних актів щодо безпеки, гігієни праці й виробничого середовища;

в) проведення експертизи проектної документації і видача дозволів на введення в експлуатацію нових і реконструйованих підприємств, об'єктів і засобів виробництва.

До його компетенції входить створення територіальних управлінь та інспекцій. Інспекції діють на підставі Типового положення, затвердженого КМ України, і мають право:

1) безперешкодно в будь-який час без попереднього повідомлення провадити перевірки підконтрольних підприємств щодо дотримання законодавства про охорону праці, одержувати від власника необхідні пояснення, матеріали та інформацію з цих питань;

2) надсилати керівникам і посадовим особам підприємств обов'язкові для виконання розпорядження (приписи) про усунення порушень вимог щодо охорони праці та користування надрами;

3) зупиняти до усунення порушень вимог щодо охорони праці експлуатацію підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів і дільниць, робочих місць, машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва, а також роботу, пов'язану з використанням надр, якщо ці порушення створюють загрозу для життя або здоров'я працюючих;

4) накладати штрафи на підприємства, установи і організації у разі порушення нормативних актів про охорону праці, невиконання розпоряджень посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці щодо безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;

5) притягати до адміністративної відповідальності працівників, винних у порушенні нормативних актів про охорону праці, надр і ведення підривних робіт;

6) надсилати (подавати) власникам і керівникам підприємств подання про невідповідність окремих посадових осіб займаній посаді для вжиття відповідних заходів, передавати у разі потреби матеріали щодо них органам прокуратури для притягнення до кримінальної відповідальності;

7) контролювати додержання встановленого порядку допуску працівників до роботи, їх інструктування, навчання та перевірки знань з питань охорони праці;

8) усувати від виконання небезпечних і спеціальних робіт осіб, які не мають права їх виконувати;

9) заслуховувати звіти посадових осіб центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, а також підприємств з питань охорони праці та використання надр;

10) зупиняти випуск машин, механізмів, транспортних та інших засобів виробництва або вилучати дозволи на їх виготовлення та на застосування діючих технологій у разі невідповідності їх вимогам нормативних актів про охорону праці;

11) провадити в установленому порядку технічне розслідування обставин і причин аварій, випадків виробничого травматизму, віднесених до компетенції Держнаглядохоронпраці;

12) скликати в установленому порядку конференції, семінари і наради з питань охорони праці і т. ін..

Державний нагляд за охороною праці здійснюють державні інспектори та посадові особи департаменту і територіальних структурних одиниць.

Основними методами роботи при здійсненні державного нагляду за охороною праці є: проведення періодичних перевірок підприємств щодо організації робіт з охорони праці, відповідності споруд, устаткування і обладнання технологічним вимогам нормативних актів про охорону праці.

Види перевірок:

• оперативні - проводяться державним інспектором праці або іншою посадовою особою протягом робочого дня;

• цільові - перевірка конкретних питань з охорони праці одним або групою інспекторів;

• комплексні - повна і детальна перевірка стану безпеки і умов праці на підприємстві групою інспекторів або комісією. (Типове положення про державну інспекцію охорони праці Державного комітету України по нагляду за охороною праці, затверджене наказом Держком України за охороною праці від 19 червня 1995 р. № 92).

Державний комітет з ядерної та радіаційної безпеки здійснює державний нагляд за додержанням норм і правил ядерної та радіаційної безпеки об'єктів ядерної енергетики, визначає критерії та затверджує норми і правила ядерної та радіаційної безпеки, здійснює нагляд за розробленням і проведенням заходів, спрямованих на запобігання аваріям на об'єктах ядерної енергетики і т. ін. Державний нагляд за охороною праці здійснює також ряд інших повноважених державою органів

Висновок

Держава створює умови для здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Для забезпечення реалізації цього конституційного положення у державі створено систему спеціальних державних органів, які здійснюють нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю.

Нагляд і контроль - це різні поняття, але завдання і мета їх здійснення однакові:

- забезпечення законності в застосуванні норм трудового права,;

- попередження правопорушень;

- усунення правопорушень.

Відмінність між ними полягає у повноваженнях органів, що здійснюють ці функції, та методах і формах організації їх роботи.

Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю здійснюють спеціально уповноважені на те органи та інспекції, які не залежать у своїй діяльності від власника або уповноваженого ним органу.

Центральні органи державної виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні.

Вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів про працю здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.

Громадський контроль за додержанням законодавства про працю здійснюють професійні спілки та їх об'єднання.

НОРМАТИВНІ АКТИ І ЛІТЕРАТУРА

1. Конституція України // ВВР України. - 1996. - № 30. - Ст. 141.

2. Кодекс законів про працю України. – К.:Юрінком Інтер,2005.

3. Про охорону праці: Закон України від 14 жовтня 1992 року // ВВР України. - 1992. - № 49. - Ст. 668.

4. Закон України «Про загальнообов’язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності працівника» від 23.09.1999.

5.Закон України «Про страхові тарифи та загальнообов'язкове державне страхування» від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 22.02.2001.

6. Постанова Пленуму ВСУ від 27.03.1992 р. Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування школи.

7. Питання Державного комітету України з нагляду за охороною праці: Указ Президента України від 16 січня 2003 року № 29/2003 // Офіційний вісник України. - 2003. - № 4. - Ст. 99.

8. Деякі питання Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю: Постанова КМ України від 18 січня 2003 року № 50 / / Офіційний вісник України. - 2003. - №4. - Ст. 111.

9. Інструкція з оформлення органами Держнаглядпраці матеріалів про адміністративні правопорушення: Наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 21 березня 2003 року № 72 // Офіційний вісник України. - 2003. - № 23. - Ст. 1104.

10. Положення про порядок накладення штрафів на підприємства, установи і організації за порушення нормативних актів про охорону праці: Затверджене постановою КМ України від 17 вересня 1993 року № 754 / / Зібрання постанов КМ України. - 1994. - № 1. - Ст. 24.

11. Типове положення про комісію з питань охорони праці підприємства: Затверджене наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 3 серпня 1993 року № 72 / / Кодекс законів про працю України з постатейними матеріалами. - К.: Юрінком Інтер, 1997.

12. Типове положення про роботу уповноважених трудових колективів з питань охорони праці: Затверджене наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 28 грудня 1993 року № 135 // Кодекс законів про працю України з постатейними матеріалами. - К.: Юрінком Інтер, 1997.

13. Порядок розробки та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, які діють на підприємстві: Затверджений наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 21 грудня 1993 року / / Праця і зарплата. - 1994. — № 17.

14. Порядок організації державного нагляду за охороною праці в системі Держнаглядохоронпраці: Затверджений наказом Держнаглядохоронпраці України від 31 травня 1995 року № 82 / / Законодавство України про охорону праці: Збірник нормативних документів. - К., 1995.-. 4.

15. Положення про громадських інспекторів праці: Затверджене наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 березня 1998 року № 43 // Людина і праця. - 1998. - № 5.

16. Положення про комісію з питань охорони праці профспілкового комітету підприємства: Затверджене постановою Президії Федерації профспілок України від 20 вересня 1994 року // Кодекс законів про працю України з постатейними матеріалами. - К.: Юрінком Інтер, 1997.

187 Трудове право України: Курс лекцій / Під ред П.Д. Пилипенка. - Львів: Вільна Україна, 1996.

18. Трудове право України: Навч. довід. посібник / За ред. Г.І. Чанишевої, Н. Б. Болотіної. - Харків: Одісей, 2000.

19. Прокопенко В.І. Трудове право: Підручник. — Харків: Консум. — 2000.


1 Закон України “Про охорону праці” від 14 жовтня 1992 р. зі змінами і доповненнями станом на 2005 рік // ВВР України. – 1992. - №49. – ст.668.

[1] Указ Президента України про затвердження Положення про Державний комітет України з нагляду за охороною праці від 16 січня 2003 року № 29/2003 // Офіційний Вісник України. К., 2003. №4. ст..99.

[2] Там само.

1 Закон України від 8 лютого 1995 року № 39/95-ВР “Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку” // Відомості Верховної Ради (ВВР) 1995, № 12, ст. 81.

[3] Закон України від 17.12. 1994 року №3745-XІІ “Про пожежну безпеку” //ВВР України, 1994. - № 5. – ст.21.

[4] Закон України від 24.02.2994 р. № 4004- XІІ “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” // ВВР України, 1994. - №27, ст.218.