Похожие рефераты Скачать .zip

Курсовая работа: Використання комп'ютера на уроках рідної мови

Зміст

 

Вступ. 2

Розділ І. Особливості проведення уроків української мови в початковій школі 3

1.1 Зміст уроків української мови. 3

1.2 Психолого-педагогічні особливості уроків. 8

1.3 Переваги та недоліки використання персонального комп’ютера на уроках української мови. 13

Розділ ІІ. Методика проведення уроків української мови в початковій школі із використанням персонального комп'ютера. 17

2.1 Використання персонального комп'ютера вчителем початкових класів. 17

2.2 Розробка дидактичних засобів на уроках української мови. 23

2.3 Практика впровадження. 27

Висновки. 30

Список використаної літератури. 32

 


Вступ

Аналіз наукової літератури показує, що проблема використання персонального комп’ютера на уроках української мови в початкових класах є складовою частиною досліджень в галузі педагогіки, психології та методики викладання української мови.

Проблема використання персонального комп’ютера на уроках української мови в початкових класах посідає важливе значення для формування особистості школяра і займає значне місце у навчально-виховному процесі.

Зважаючи на науково-практичне значення проблеми, доводиться констатувати, що психологічному та педагогічному аспекті вона залишається ще недостатньо вивченою.

З огляду на значущість теми та її актуальність і була обрана тема курсової роботи.

Мета — вивчення ефективності традиційних підходів до використання персонального комп’ютера на уроках української мови в початковій школі.

Об’єктом дослідження є можливість проведення уроків української мови в початковій школі з використанням персонального комп’ютера.

Предмет дослідження — засоби, що розроблені на основі використання ІКТ, які забезпечують активізацію пізнавальної діяльності молодших школярів.

На основі аналізу педагогічної та методичної літератури ми визначили такі завдання курсової роботи: розкрити особливості використання персонального комп’ютера на уроках; охарактеризувати умови і прийоми застосування ІКТ; описати роль вправ з використанням персонального комп’ютера на уроках української мови.


Розділ І. Особливості проведення уроків української мови в початковій школі 1.1 Зміст уроків української мови

 

Курс української мови – важлива складова загального змісту початкової освіти, оскільки він не тільки є окремим навчальним предметом, а й виступає основним засобом опанування усіх інших шкільних дисциплін. Основна його мета – забезпечити розвиток, удосконалення умінь і навичок усного мовлення (слухання-розуміння, говоріння); навчити дітей читати і писати; сформувати певне коло знань про мову і мовні уміння; забезпечити мотивацію навчання рідної мови.

У процесі початкового навчання української мови поглиблюються уявлення школярів про навколишній світ, розвивається їхнє образне і логічне мислення; здійснюється патріотичне, морально-етичне, естетичне виховання учнів.

Навчання української мови має бути спрямоване на розвиток у дітей, окрім загально мовленнєвих, таких загально навчальних умінь: організаційних, загально пізнавальних, контрольно-оцінних. Важливо формувати у школярів почуття відповідальності за виконуване завдання, готовність самостійно працювати з новим, доступним за трудністю навчальним матеріалом, мати власну думку з обговорювальних питань, обґрунтовувати її.

Вивчення рідної мови уже в початкових класах створює значні можливості для розвитку соціальних навичок учнів, насамперед уміння спільно працювати в парах. Необхідно виховувати у дітей самоповагу і повагу до інших, уміння дати оцінку роботі інших або висловити з цього приводу критичні зауваження, змінити свою думку у разі переконливих аргументів інших учасників спільної роботи і т. ін.

Відповідно до Державного стандарту початкової загальної освіти галузь (навчальний предмет) українська мова будуються за такими трьома змістовними лініями: комунікативною, лінгвістичною (мовною), лінгвокраїнознавчою.

Комунікативна змістова лінія, яка є основною, передбачає розвиток усного і писемного мовлення учнів, їхнє вміння користуватися мовою як засобом спілкування, пізнання, впливу. З цією метою розвиваються, удосконалюються усні види мовленнєвої діяльності, якими учні певною мірою оволоділи у дошкільному віці (слухання-розуміння; діалогічне, монологічне мовлення), а також формуються, удосконалюються види мовленнєвої діяльності, які пов’язані з писемним мовленням (читання вголос і мовчки, письмо).

Лінгвістична (мовна) змістова лінія, маючи спрямованість на засвоєння школярами знань про мову, мовні уміння, розробляється з урахуванням того, що в початковому курсі формування в учнів знань про мову, умінь виконувати певні види мовного аналізу, має пропедевтичний характер. Цю роботу слід підпорядковувати розвитку в учнів орфоепічних, лексичних граматичних, правописних умінь.

Лінгвокраїнознавча змістова лінія передбачає розширення уявлень учнів про культуру українського народу, про її особливості в різних регіонах України. Ця робота має органічно поєднуватися з іншими аспектами навчання і реалізовуватись за допомогою дібраних текстів, використання тематичних груп слів, стійких виразів, у яких відображуються особливості матеріальної і духовної культури народу, національного характеру. Назва цієї змістової лінії акцентує необхідність приділяти особливу увагу мовним аспектам проблеми: тлумаченню значення, особливостей використання слів, фразеологізмів, прислів’їв, приказок; розвитку уміння доречного використання їх у мовленні; роботі над текстами; написанню творчих робіт з використанням етнографічних елементів змісту тощо.

Зазначені три лінії пронизуються діяльнісною лінією, яка забезпечує практичні уміння й навички, передбаченні програмою з мови і мовлення.

У початковому етапі навчання мови виділено такі аспекти роботи: “Навчання грамоти”, “Мовленнєва діяльність”, “Знання про мову, мовні уміння”, “Правопис”, “Графічна навичка письма. Техніка письма. Культура оформлення письмових робіт”.

Наприкінці курсу української мови в початкових класах до учнів ставляться такі вимоги.

Учні повинні знати:

·                   український алфавіт, букви на позначення голосних і приголосних звуків; способи позначення м’якості приголосних звуків; букви на позначення дзвінких і глухих приголосних;

·                   значущі частини слова: основа, закінчення, корінь, суфікс, префікс;

·                   частини мови та їх граматичні ознаки;

·                   види речень за метою висловлювання (розповідні, питальні, спонукальні) та за інтонацією (окличні, неокличні); головні і другорядні члени речень.

Учні повинні вміти:

·                   розрізняти на слух голосні і приголосні звуки, тверді і м’які, дзвінкі і глухі приголосні;

·                   розташовувати слова за алфавітом, орієнтуючись на другу і третю літеру в слові; користуватися орфографічним словником;

·                   визначати наголос у словах;

·                   слухати і розуміти після одного прослуховування усне висловлювання (текст, який відноситься до художнього і науково-художнього стилів; час звучання при непоспішливому читанні орієнтовно 3 – 4 хв.);

·                   складати діалог (5 – 6 реплік на кожного з його учасників, не враховуючи етикетних формул початку і кінця розмови); одним з учасників діалогу може бути вчитель;

·                   переказувати (детально, вибірково) текст, який відноситься до художнього або науково-художнього стилів і до одного з типів мовлення (розповідь, опис, міркування) – обсяг початкового матеріалу 70 -90 слів;

·                   складати усне висловлювання (усний твір) – час звучання орієнтовно 1 – 2 хв. ;

·                   читати вголос, правильно вимовляючи слова та інтонуючи речення, різні за метою висловлювання, за емоційним забарвлення; із звертанням, яке стоїть на початку, в середині або в кінці речення, логічно правильно поділяючи речення на частини;

·                   писати переказ розповідного тексту з елементами опису або міркування (обсяг початкового тексту 40 – 60 слів);

·                   добирати до тексту заголовок відповідно до теми і основної думки тексту; знаходити в тексті зачин, основну частину і кінцівку; ділити текст на частини за поданим планом і самостійно; зв’язувати два речення за допомогою слів: він, цей, такий, тоді, спочатку, потім, по-перше, по-друге;

·                   розрізняти на слух і на письмі розповідні, питальні, спонукальні, а також окличні речення, із звертанням; скласти за малюнком, за описаною ситуацією речення, різні за метою висловлювання і за інтонацією, речення зі звертанням, які складаються з одного або кількох слів і розміщених на початку, в середині або в кінці речення;

·                   об’єднувати два простих речення в складне;

·                   знаходити, визначати закінчення в слові, поданому в кількох формах;

·                   знаходити, визначати корінь у рядку поданих спільнокореневих слів, префікс, суфікс у рядку слів з одним і тим самим префіксом, суфіксом;

·                   ділити на групи слова, які відповідають на питання різних частин мови (серед них числівник, прислівник – без уживання термінів); знати назви відповідних частин мови;

·                   визначити рід і число іменників і прикметників; знати назви відмінків і питань до них, ставити відмінкові питання до іменників, поданих у сполученні слів, до прикметників; утворювати різні форми іменників і прикметників за зразком, за питаннями; знаходити наголошені і ненаголошені голосні в закінченнях іменників і прикметників;

·                   ставити питання до кількісних і порядкових числівників (простих і складних – без уживання термінів), будувати словосполучення слів з числівниками – за поданим зразком, за підстановкою таблицею;

·                   ставити питання до займенників, які подані у різних відмінкових формах, утворювати сполучення слів за зразком, за підстановкою таблицею;

·                   ставити питання до дієслів, поданих у різних формах, розрізняти дієслова теперішнього, минулого і майбутнього часу; форми чоловічого, жіночого і середнього родів у дієсловах минулого часу; форми 1, 2, 3 особи дієслів теперішнього і майбутнього часу, утворювати відповідні форми за зразком, за питаннями; знаходити наголошені і ненаголошені голосні в особових закінченнях дієслів;

·                   розрізняти серед поданих слів прислівники, ставити до них питання; будувати сполучення слів з прислівниками;

·                   списувати текст (60 – 80 слів) з рукописного і друкованого тексту, дотримуючись правил оформлення письмової роботи, правил правопису і каліграфії; звіряти написане за зразком, виправляти написане;

·                   записувати під диктовку текст (60 – 80 слів), який складається зі слів, що пишуться за фонетичним принципом; за правилами, вивченими в 1 – 4 класах і визначених програмою для самостійного застосування учнями, а також за правилами, які визначення програмою для застосування з допомогою вчителя (при цьому для контролю використовуються тільки ті слова, які були опрацьовані на уроках під керівництвом учителя); а також слів зі списків, поданих для запам’ятовування у програмах для 1 – 4 класів.

Отже, характер і зміст програми з української мови для початкових класів визначається такими завданнями: на основі спостережень над навколишньою природою і суспільним життям та умінням читати і писати навчити дітей змістовно і грамотно викладати свої думки як усно, так і письмово, застосовувати ці уміння в повсякденній навчальній і трудовій діяльності.

Кожна із складових частин української мови для початкових класів визначає зміст і обсяг знань, умінь і навичок, які мають набувати учні кожного класу.

1.2 Психолого-педагогічні особливості уроків

У формуванні теоретичних основ методика мови спирається на психолого–педагогічні науки. І це закономірно, бо, запроваджуючи, наприклад, ті чи ті конкретні методи або прийоми, треба зважати на психологічну підготовку до навчання дітей певного віку.

Загальновизнано, що всім дітям властиве абстрактне мислення. Однак психологічні спостереження доводять, що у дітей молодшого віку переважає конкретне мислення. Воно пояснюється обмеженим запасом уявлень, здобутих ними протягом 6 – 10 років життя. До того ж школярам різного віку властивий неоднаковий ступінь доступності навчального матеріалу. Це диктує використання не однотипних методів і прийомів у роботі з учнями відмінних вікових груп.

Відомо, що з першого дня перебування учня в школі слід розвинути у нього навчальний мотив, який би збуджував його до освоєння даного предмета. Як же знайти і розвинути мотив навчання у першокласника? Психологічні дослідження показують, що діти приходять до школи з ігровим мотивом, сформованим у них до початку навчання в школі. Дорослі засвідчують, що першокласники намагаються сумлінно грати роль учня, ретельно виконувати завдання свого наставника. Психологія рекомендує спиратися на цей наявний мотив. Тому початковою формою навчання мові школярів 6 – 7 років повинна стати гра з вивченням мови, гра з мовними і мовленнєвими одиницями. Ця рекомендація психологів загальновизнана і широко впроваджується в практику навчання дітей молодшого шкільного віку. Так, у навчанні шестиліток практикуються різні педагогічні ситуації: навчання Барвінка, Незнайка, виправлення вчителя, який “помиляється”, тощо. Психологи підкреслюють, що у грі діти усвідомлюють свої навчальні здобутки і їх суспільну вартість, адже граючись, вони їх передають іншим. Так гра як одна з форм шкільного навчання дітей формує навчальний мотив: необхідність засвоювати знання, виробляти уміння для передачі їх іншим. А відтак з’являється потреба у знаннях і уміннях. Це – перший етап розвитку мотиву навчання у процесі гри.

Слід дедалі більше залучати дітей до оцінки комунікативного уміння: створювати ситуації, у яких учні не продукують розказане чи прочитане вчителем. Новим у цій роботі є те, що вчитель закликає дітей висловити своє судження, наприклад, є приводу того, чи зрозуміло розказав казку Миколка або про що Оля розповіла цікавіше, ніж інші. При цьому особливо важливо домогтися від учнів обґрунтування своєї оцінки. Так у молодших школярів, виникає оціночне ставлення до свого мовлення, а значить, з’являється потяг до його удосконалення. А це – навчальний мотив. Цим психологи доводять можливість успішного навчання учнів першого класу, вироблення своєрідного педагогічного підходу до вибору прийомів роботи з ними.

Пропонуючи все це, психологи націлюють учителя на те, щоб він спонукав (а не змушував!) учнів до роботи, зацікавлюючи їх активною діяльністю. Ці думки співзвучні зі словами К. Д. Ушинського про те, що “навчання, позбавлене всякої цікавості і взяте тільки силою примусу … вбиває в учня охоту вчитися, без якої він далеко не піде ”[35, 278].

Дані психології важливі не тільки для уточнення змісту і методів навчання мови. Знання цієї науки допоможуть учителеві і в індивідуальній роботі з наймолодшими школярами. Достатньо навести хоч би такі факти.

Окремі учні з значними труднощами засвоюють письмо. Учителі нерідко пов’язують це лише з низьким рівнем мовлення дітей. Але це не зовсім так. Як доводять психологи, процес письма багатоступеневий. Він включає слухо-моторні і зорово-моторні координації руки. У дитини якась із ланок цього процесу може бути не сформована. Через це виникають складності в набутті навичок письма. Якою ж повинна бути реакція вчителя? Насамперед – проаналізувати характер помилки, встановити, що саме не вдається збагнути учневі, тобто яка з ланок навчання (слухо-моторна чи зорово-моторна координація руки) пропущена. А далі поясненням, вправами допомогти дитині подолати труднощі. У цьому виявляється диференційований підхід до кожного учня як особистості.

У навчанні письма трапляється й інше. Іноді у першокласників засвідчується так зване дзеркальне письмо. Про один з прикладів його вияву розповів письменник Є. Шварц в оповіданні “Першокласниця”.

Його героїня писала своє ім’я “Маруся” з буквою Я, повернутою хвостиком не наліво, а направо (R). Про інший випадок дзеркального письма згадує В. Карасьов в оповіданні “Оленка і я”. Його героїня писала замість букви З велику літеру  .

Психологи запевняють, що шестилітки мають право на таку помилку, оскільки третинні зони кори тім’яно-потиличної частини мозку, що відповідають за просторові сприймання, формуються лише у віці 8 – 10 років. А оскільки це так, то й реакція вчителя на помилки подібного типу повинна бути свідомою: постійні вправи і час дадуть позитивні наслідки.

Таким чином, глибокий аналіз причин труднощів, які супроводжують навчання дітей, індивідуальний підхід до учнів, знання загальних закономірностей розвитку мозку дитини забезпечують застосування адекватних (відповідних) прийомів навчання, сприятимуть подоланню труднощів у засвоєнні програмового матеріалу.

В останні роки методика мови взяла на озброєння провідні положення науки психолінгвістики, яка трактує мову як діяльність. З такого підходу до мови методисти зробили належні висновки, зокрема для роботи над розвитком мовлення. як відомо, дошкільники не усвідомлюють того, що мову, якою вони користуються в побуті, можна і слід вивчати. А в школі їхнє мовлення, як і мова в цілому, стає предметом освоєння. Поряд з тим, що розглядаються звуки і слова, набуваються навички правильно вимовляти і розуміти їх семантику, діти навчаються конструювати речення (граматично і за смислом пов’язані слова), необхідних для передачі закінченої інформації, повідомлення.

Такий підхід до розвитку мовлення викликав потребу ввести до сучасної програми з української мови поняття про текст. Раніше у програмах початкової школи цей термін не значився.

Розуміння мови як діяльності дало поштовх методиці передбачити розкриття учням мотивів, що викликають мовлення (відповіді на запитання, бажання розповісти, заклики до виконання дій тощо) а також указати на фактори, які визначають варіантність висловлювань. Завдяки цьому посилилось практичне спрямування курсу української мови – удосконалювати мовленнєвий розвиток школярів. Увага до цього з’явилася під впливом даних і рекомендацій психолінгвістики.

Як педагогічна наука методика мови керується настановами педагогіки, зокрема дидактики – розділу педагогіки, який визначає загальну теорію навчання.

В основу методики мови покладені дидактичні принципи, без яких не уявляється навчальний процес. Це принципи виховуючого і розвиваючого навчання, науковості і доступності виучуваного матеріалу, систематичності і послідовності, активності пізнавальної діяльності і розвитку самостійності школярів, свідомості і міцності засвоєння знань, зв’язку теорії з практикою, наочності і зв’язку навчання з інтересами дітей. Вони знаходять конкретне застосування в процесі викладання мови. Наприклад, послідовність у навчанні особливо відчутно дає себе знати в період навчання грамоти. Послідовність ознайомлення з буквами у “Букварі” здійснюється так, що у їх засвоєнні діти ідуть від найбільш часто вживаних букв до букв меншої частотності.

Своєрідно розглядається в методиці мови принцип наочності, відомий з ХІХ століття. Наочність на уроках мови – це не тільки використання картин, портретів, таблиць, діафільмів, а й “мовна наочність“. Справді, хіба слова і словосполучення, речення і тексти, які пропонують дітям для аналізу і спостережень, не становлять наочності того, як треба будувати фразу, правильно вживати слово? Методика викладання рідної мови ствердно відповідає на це запитання. Ясна річ, що в цьому випадку йдеться про використання високохудожніх мовних зразків, на яких діти можуть учитися і які їм треба брати за взірець.

Є тонкощі і в застосуванні принципу зв’язку теорії з практикою, здійснюваного на уроках рідної мови. Сферою застосування теоретичних знань на практиці служить постійна мовленнєва діяльність дітей, у якій відбиваються і недосконалість дитячого мовлення, і успіхи навчання. Саме в ній учитель може, зокрема, побачити, що учні, володіючи діалогічним мовленням, відчувають труднощі при монологічній подачі думок або виявляють бідність свого словникового запасу, невміння утворити відповідну форму слова. На мовленнєвій діяльності школярів перевіряють і результати навчання. Відповіді учнів покажуть, як вивчення теоретичних положень відбивається в їхній мовленнєвій практиці.

Дотримання принципу зв’язку теорії з практикою змушує вчителів не випускати з поля зору і впливу діалектного оточення на мовлення школярів. А він, як підтверджують факти, надто міцний. Потрібні систематичні, продумані і наполегливі зусилля, спрямовані на витіснення діалектизмів з мовлення учнів літературними відповідниками.

Користуючись дидактичними принципами, слід виходити з того, що успіх у навчанні забезпечує не один якийсь з них, а розумне їх співвідношення, продиктоване і характером матеріалу, і тим, наскільки успішно йде його засвоєння. Ретельний критичний розбір власної роботи – найкращий порадник у доборі дидактичних принципів, на яких має будуватися навчальний процес.

Отже, як наукова педагогічна дисципліна, методика викладання мови спирається, насамперед, на такі науки, як психологія, педагогіка, мовознавство, і нерозривно пов’язана з передовою шкільною практикою.

Для забезпечення правильної постанови навчально-виховної роботи на уроках української мови вчителеві необхідно знати психологію дитини.

Перед початковою школою стоїть важливе завдання формування в учнів знань основ наук та практичних умінь і навичок користування усним та писемним мовленням для їх засвоєння. Щоб оволодіти програмними знаннями уже в початкових класах, учні повинні мати високий рівень спостережливості, довільної пам’яті, організованої уваги, оволодіти основними розумовими діями, що надають психічним процесам цих якостей, вміти аналізувати, міркувати, що можливо тільки за умови достатнього рівня розвитку їх усного і писемного мовлення.

Враховуючи психологічні особливості дітей, методика викладання української мови вказує, як треба будувати уроки, який навчальний матеріал слід дібрати, які застосовувати прийоми і методи навчання відповідно до віку дітей, з урахуванням їх індивідуальних особливостей.

Педагогіка роз’яснює, в чому полягає суть виховання в школі, які риси людини школа повинна виховувати в учнів. Методика навчання мови вчить, яке положення педагогіки конкретно застосовувати на уроках.

Методика викладання української мови, ґрунтується на принципах дидактики, конкретизує методи і прийоми навчання дітей мові.

Таким чином, глибоке знання вчителем мовознавства, педагогіки, психології і методики є вирішальним у справі навчання і виховання дітей в школі.

1.3 Переваги та недоліки використання персонального комп’ютера на уроках української мови

Останнім часом поширюються дискусії щодо проблеми використання комп’ютера в початковій школі. Застосування комп’ютерних навчальних систем має доповнювати, а не заперечувати інші форми навчання [25].

Є багато повідомлень про небезпечний вплив комп’ютера в цілому і комп’ютерних ігор зокрема на психіку дитини. Деякі автори вважають, що заняття з комп’ютером – це свого роду залежність, що виражається в таких психопатичних симптомах, як нездатність переключатися на інші розваги, почуття уявної переваги над навколишніми, збідніння емоційної сфери, агресивне поводження, звуження кола інтересів, прагнення для створення власного світу, відхід од реальності і т. ін. Негативну картину доповнюють соматичні порушення – зниження гостроти зору, швидка стомлюваність тощо. Наведенні вище твердження знаходять підтримку і в науковців.

Відомі аргументи про необхідність захисту дітей від небезпечного впливу медіа свого часу не мали належного впливу на тлі активної пропаганди комп’ютерів у навчанні. Тому нині особливої актуальності набула проблема негативного впливу надмірного застосування комп’ютерних технологій на фізичне і психічне здоров’я дітей аж до появи психопатологічних симптомів [38].

Як показує світовий досвід, інформатизація справляє дедалі активніший вплив на формування психічних процесів. Заняття на комп’ютерах, безумовно, мають і позитивний ефект: підвищують когнітивні здібності, кмітливість і уяву, у дітей спостерігаються більш високі показники мотивації досягнень і саморозвитку. Прямий вплив інформатизації виражається в перетворенні діяльності й появі її нових форм. Крім того непрямий вплив відбувається на не комп’ютеризовані види діяльності і на особистість в цілому.

Доступ дітей до комп’ютера в ранньому віці прискорює розвиток інтелектуальних здібностей і навчальних умінь. Персональний комп’ютер впливає на емоції молодших школярів. Тому програми доповнюються різними ігровими елементами, які посилюють емоційність спілкування дитини з машиною, впливають на підсвідомість і тим самим сприяють мимовільному запам’ятовуванню навчального матеріалу.

Отже, для максимального позитивного впливу на формування дитячої психіки при розробці різних вправ на комп’ютері варто було б додержуватися таких принципів:

·                   гуманістичність;

·                   функціональність;

·                   мотиваційна віднесеність;

·                   когнітивне наповнення;

·                   емоційна включеність;

·                   контролеємність;

·                   прозорість;

·                   супроводженість дій і результату.

На мою думку обґрунтоване використання комп’ютера сприяє розвитку розумових здібностей дітей, їхньому творчому мисленню в розв’язанні завдань з української мови, підвищує інтерес до навчання, сприяє набуттю знань і вмінь.

Однак, щоб комп’ютер дійсно був корисним у початковій школі, необхідне виконання деяких умов. До цих умов, перш за все, треба віднести: професійну готовність учителя початкових класів до використання комп’ютерних технологій, наявність якісного технічного й програмного забезпечення, розуміння цієї проблеми й підтримка керівництва школи. Крім того, потрібно визначити головну мету і стратегічні напрямки розв’язання цієї проблеми.

Комп’ютер на уроках української мови розглядається як потужний дидактичний засіб, який включає дітей до активної праці, підвищує їхній інтерес до навчання, сприяє кращому засвоєнню матеріалу і підвищує ефективність навчання.

Таким чином, я вважаю, що комп’ютер потрібно використовувати тільки тоді, коли він вносить щось нове у вирішення проблеми. Комп’ютер повинен стати не тільки об’єктом вивчення (а для маленьких дітей – не об’єктом вивчення), а помічником, ще одним засобом для вирішення різноманітних питань. Перед тим як увійти з дітьми в комп’ютерний клас краще ще раз зважити, наскільки це вчасно, необхідно і доцільно робити саме зараз. Можливо, якщо немає якісних комп’ютерів, належного програмного забезпечення і фахівців, краще відкласти урок у комп’ютерному класі. Головне, дотримуватись принципу “не нашкодь”, використовувати окремі методики, які дозволяли б у разі дотримання усіх санітарно-гігієнічних вимог, визначати та аналізувати динаміку розумової працездатності учнів. Тобто, вчасно запобігати можливому надмірному стомленню.

Як сказав В.Сухомлинський “Першочерговою місією вчителя є збереження здоров’я дітей”. Не забуваємо про це і зараз – у добу комп’ютеризації. Комп’ютер цінний помічник, але він може стати й шкідливим сусідом.


Розділ ІІ. Методика проведення уроків української мови в початковій школі із використанням персонального комп'ютера 2.1 Використання персонального комп'ютера вчителем початкових класів

Навчання українській мові в школі розв'язується трьома рівними за значенням задачами:

·                   навчання грамотної письмової мови у відповідність з правилами орфографії і пунктуації;

·                   розвиток мови (формування уміння розгорнути письмовий або усний монолог відповідно до вимог комунікативної ситуації і проінтерпретувати мовне повідомлення співбесідника);

·                   формування системи лінгвістичних знань (знайомство з термінологією і системою понять).

Різні навчально-методичні комплекси щодо української мови і різноманітні системи навчання розрізняються, перш за все, постановкою пріоритетів і, відповідними підходами до рішення другорядних задач. Тим часом пріоритет однієї із задач в деякій мірі не означає, що інші потрібно не брати до уваги.

Єдність трьох задач навчання рідної мови призводить до того, що урок української мови, за визначенням включає різноманітні види навчальних дій, необхідний розвиток усної і письмової мови. Насправді ж, для розвитку монологічного мовлення і формування орфографічної зіркості необхідні різні навчальні дії. Наприклад, розбір слова по складу потрібний для засвоєння орфографічних правил, що відносяться до морфемного принципу українського письма. А при написанні творчої роботи операції аналітичного морфемного складу слова повинні "піти в тінь", щоб вивільнити інтелектуальні ресурси для розгортання змісту тексту. Природно, для різних видів навчальної діяльності і різних розумових операцій потрібні специфічні методичні засоби і прийоми.

Помічником вчителя в структурованій діяльності школяра, оптимізації навчання виявляється персональний комп’ютер: різноманітні комп'ютерні тести і тренажери, мультимедійні презентації або обговоренні деякого матеріалу. Актуальність використання персонального комп’ютера на уроках словесності в даному випадку обумовлена методичним чинником.

Ще один аргумент - умовно позначимо його як дидактичний - на користь вживання персонального комп’ютера вчителем початкових класів визначається тим фактом, що насиченість сучасних підручників лінгвістичною теорією ставить перед вчителем додаткові задачі при підготовці до уроку української мови:

·                   встановити основні поняття і їх трактування різними лінгвістичними школами;

·                   з'ясувати значущість даного поняття для мовної діяльності учня;

·                   визначити адекватному дитячому мовному досвіду трактування поняття;

·                   підготувати матеріал для постановки навчальних задач з урахуванням мовної компетенції учнів і специфіки їх мовного досвіду;

·                   оцінити представлений в підручнику матеріал з погляду відповідності, по-перше, вибраному трактуванню основних понять; по-друге, дитячому мовному досвіду.

Без успішного вирішення цих задач неможливе орієнтування в методичній діяльності. Неоцінним джерелом дидактичного матеріалу, є Інтернет, в якій можна знайти поурочні плани, мультимедійні презентації, відеозаписи уроків і майстер-класи.

Третій з аргументів актуальності та доцільності використання персонального комп'ютера в шкільному викладанні української мови пов'язаний з довідниковою цінністю мережі Інтернет. У віртуальному просторі зустрічається різноманітна інформація, проте для вирішення конкретної дослідницької або методичної задачі необхідно чітко уявляти, де саме розміщенні необхідні (а головне - достовірні та надійні) відомості.

Нарешті, сучасні інформаційно-комунікаційні технології дають великі можливості для підтримки школяра в процесі оволодіння мовою. Зокрема, мультимедійна презентація допомагає структурувати матеріал і активізувати увагу; комп'ютерні тренажери і тести приносять різноманітність в освоєння правил орфографії і пунктуації, являючи собою альтернативу втомлюваним і образним письмовим вправам. До речі, вченні, які працюють під керівництвом професора Коти Сильва в Департаменті дослідження утворення Оксфордського університету у Великобританії, встановили, що молодші школярі легше сприймають і краще освоюють грамоту при використанні комп'ютерних, а не "паперових" джерел. Для розвитку зв'язного монологічного мовлення абсолютно незамінна практика роботи з текстовими редакторами, що дозволяє моделювати структуру відповідного твору, маніпулюючи не окремими словами, а цілими блоками (над фразовою єдністю, абзацами і т. п.). Можна укласти, що актуальність використання персонального комп’ютера в методиці української мови обумовлена і суб'єктивним чинником - особливостями суб'єкта навчального процесу.

Сучасні американські школи використовують комп’ютери на мови як доповнення до інформації, наданої вчителем [22].

Нині вже накопичено великий досвід залучення для використання комп’ютерів дітей із психічними відхиленнями й інвалідів з метою підвищення ефективності процесу реабілітації. Корисні комп’ютерні ігри дітям із слабкими навичками письмової мови, для компенсації мовних порушень.

В Україні, а саме в місті Києві, Ф. М. Ривкінд пропонує комп’ютерно-інтегровані уроки з української мови в 2 класі. Наприклад він обирає тему “Розвиток мовленнєвих здібностей. Корекція знань з української мови”. На уроці, крім того що учні краще засвоюють правопис слів з ненаголошеними [е], [и] в коренях та вживання апострофа; розвивають мовленнєві здібності, здатність до літературної творчості, вчаться перекладати вірші з російської на українську мову, використовуючи свій словниковий запас, художню інтуїцію, ритмічний слух; ще формують навички роботи в текстовому редакторі [30, 31].

Програми, які використовуються на уроках української мови викликають жвавий інтерес у дітей оригінальними цікавими завданнями, яскравими малюнками, цікавою реакцією комп’ютера на правильність (неправильність) виконання завдань. До того ж розроблені програми дають змогу фіксувати здобуті результати, помилки, витрачені на роботу з програмою та на відповіді час, допомагає педагогові динамічно аналізувати рівень знань і практичних умінь учнів.

Виконуючи навчально-контрольну програму “Казкова граматика” діти утворюють відповідні форми іменника, визначають рід іменників, змінюють їх за числами та відмінками. Вони дістають практичне уявлення про основу і закінчення, виявляють значущі частини основи (корінь, префікс і суфікс).

Вивчення будови слова тісно пов’язується з роботою щодо збагачення словникового запасу учнів та розвитку їхнього зв’язного мовлення. Ця програма формує уміння помічати в тексті точне, образне, правильне і доцільне вживання слів.

Казкова граматика – це спроба комп’ютерного навчання основ української граматики не на дискретному матеріалі (окремі речення), а на цілісному зв’язному текстовому матеріалі (українська народна казка “Рукавичка”). Комп’ютерна реалізація забезпечує гнучкий зворотний зв'язок та системність викладу матеріалу.

Ефективному засвоєнню учнями розділу “Мова і мовлення” допомагають мовленнєві ігрові ситуації, частину яких закладено в систему тестів.

Тестування передбачає перевірку знань молодших школярів найуживаніших синонімів, антонімів, багатозначних слів, вживаних у прямому та переносному значенні, найпоширеніших омонімів.

Мультимедійні технології виступають як ілюстрації основних ідей навчального матеріалу та для перевірки якості знань і розв’язування задач. На такому уроці зберігається саме головне – учні отримують знання від учителя, а мультимедійні засоби є допоміжним дидактичним матеріалом. У свою чергу, мультимедійна система не тільки на 10 – 15 % прискорює темп уроку за рахунок посилення його емоційного фону, але й може представити предмет вивчення з різних сторін. Учитель одержує можливість експериментувати і поліпшувати окремі методики викладання.

Готуючись до уроку, можна скористатися як готовими програмними засобами і створити свій урок у вигляді сайту, презентації, фільму або мультфільму. Під час підготовки власного мультимедійного уроку можуть виникнути проблеми з пошуком необхідної інформації (дуже допомагає використання мережі Інтернет), з визначенням форми подання матеріалу, яким програмним забезпеченням користуватися. Це потребує від учителя широких знань різноманітних програм: графічні, відео редактори, flesh-анімація, програми для створення презентації, web-редактор, програма для роботи з звуком та інші. Все залежить від того, у якому вигляді ви вирішили подати інформацію. Це може бути звичайне відео, презентація, web-сторінка з різноманітними flesh-роликами і навіть програма на Delphi з включенням мультимедійних елементів. Взагалі вибір дуже великий.

Отже, використання персонального комп’ютера в шкільному курсі української мови дозволяє вирішувати деякі актуальні задачі, пов'язані із специфічними методичними, дидактичними і довідниковими проблемами навчання рідній мові, а також з різноманітністю діяльності суб'єкта навчання - школяра - в процесі свідомого оволодіння мовною компетенцією в рідній мові.

Основні цілі курсу по підготовці вчителя до використання персонального комп'ютера.

Перша мета - систематизація електронних і мережних ресурсів по українській мові і прикладній лінгвістиці - реалізується на початковому етапі підготовки. В результаті вчитель зможе орієнтуватися в наочних засобах персонального комп'ютера, підбирати щось необхідне у відповідність з власною педагогічному стилем і особливостями класу.

Друга мета - оволодіння методикою вживання персонального комп'ютера на уроках української мови і позаурочних заняттях. Передбачається, що вчитель засвоїть основні способи використання можливостей, що надаються

персональним комп'ютером: зможе спланувати урок роботи учнів з лінгвістичними базами даних в інтерактивному режимі, визначити місце мультимедійної презентації в системі уроку і т.д. Очевидно, це наступний етап навчання вчителів персональним комп'ютерам.

Третя мета - формування у вчителя уявлень про персональний комп'ютер - аналіз, обробці і зберігання мовних повідомлень (усних і письмових), тобто знайомство з конкретними технологіями, їх роллю в прикладній лінгвістиці, їх значенням для сучасного суспільства. Власне, саме остання мета повною мірою відповідає само формулюванню "використовування персонального комп'ютера", по скільки систематизація наочно орієнтованих засобів часто має на увазі просту заміну носія інформації, а використання персонального комп'ютера на уроці - рядове розширення методичного арсеналу.

Знайомство з основними технологіями дає можливість змінити сам підхід до текстової інформації і способом їх уявлення і обробці. В результаті досягнення третьої мети педагог навчиться самостійно формувати:

·                   бази даних по ключових темах теоретичної частини курсу;

·                   корпуса текстів для диктантів і викладів;

·                   матеріали для моделювання основних комунікативних ситуацій і проектування етапів освоєння, складних правил.

Формою контролю над успішністю оволодіння вчителем персонального комп'ютера, разом із стандартним тестуванням, стає творче завдання: створення мультимедійної презентації учбової бази даних, проекту уроку по заданій темі.

Підведемо підсумки. Завдяки персональному комп'ютеру вчитель долає обмеженість в матеріалах, дістає доступ до словників і бібліотек. Учнів, безумовно, зацікавить робота в Інтернеті, створення гіпертекстів, подорож по корпусах текстів. Використовуючи персональний комп'ютер, педагог створює додаткову інформацію до вивчення рідної мови, освоєння правил грамотної культури, розвитку самостійної активної особи.

Вважаємо за необхідне підкреслити, що самі по собі персональні комп'ютери не оптимізують навчання, а також не в якій мірі не витісняють традиційні методи і прийоми. Використання персонального комп'ютера, як, втім, і будь-якого іншого методу, не може бути самоціллю. Персональний комп'ютер лише дозволяє наблизити шкільну методику до вимог сьогоднішнього дня.

2.2 Розробка дидактичних засобів на уроках української мови

Сучасний учитель має бути ознайомлений з багатством засобів навчання, що їх накопичила педагогічна наука за час розвитку школи. Це допомагає йому вибрати для вивчення певної теми найраціональніший і найдоцільніший, що сприятиме оптимізації навчального процесу.

Для одного із таких засобів належить засіб використання персонального комп’ютера.

При раціональному використані ПК у дітей розвивається логічне мислення, формуються вміння аналізувати об’єкти та явища, учні шукають закономірності, міркують за аналогією, за індукцією, висувають правдоподібні здогади, розвивають творчу уяву тощо.

В цій курсові роботі пропонується розробка деяких дидактичних засобів на уроках української мови.

У програмі текстового редактора Microsoft Word розроблені такі завдання:

·                   Додаток 1. Тема: “Звуки та букви” (використовується в 2 класі, на етапі закріплення вивченого). Мета: Розвивати мовлення. Виховувати чуйне ставлення до тварин. Закріпити навички правильної вимови й написання слів із знаком пом’якшення. Робити звуко-буквенний аналіз таких слів. Завдання: “Дітки, погляньте на ілюстрації тварин. У кожного вони різні — ви повинні визначити, де менше звуків, ніж букв та намалювати звуко-буквенну модель до цих слів. Як це робити ми вивчали на попередньому уроці”. Для прикладу пропонуються слова: журавель, курча, сорока, заєць, слон, індик, зебра, кінь. Така вправа дає змогу вчителеві швидко перевірити попередній матеріал, позитивною стороною є також те, що кожний учень отримує індивідуальне завдання.

·                   Додаток 2. Тема: “Склад — звукова одиниця мови. Велика і маленька буква” (2клас, робота над новим матеріалом). Мета: Розширювати уявлення учнів про склад як найменшу звукову одиницю, яка виділяється в мовному потоці. Удосконалювати вміння правильного переносу слів з рядка в рядок складами. Вчити учнів знаходити в текстах слова — назви міст, сіл, річок і правильно їх писати (вміння розрізняти загальну і власну назви без вживання терміну). Розвивати вміння аналізувати та робити висновки, логічне мислення та кмітливість. Виховувати любов до рідної землі. Гра Збери слово:

“Щоб помилки, хитрі й спритні

Не ховались у рядках,

Щоб всі букви в кожнім слові

Опинились на місцях,

Будем гарно працювати,

Свою пильність розвивати.

Всі слова стояли на поличках. Але бігла мишка, зачепила хвостиком і вони всі попадали на підлогу і побилися. А наш Незнайко ніколи не вчився в школі і зовсім не знає як ці слова відремонтувати. Хто ж з вас допоможе Незнайкові відремонтувати слова?” Пропонуються слова: Дніпро, Черкаси, вулиця, український, Запоріжжя.

·                    Додаток 3. Гра “Чарівні клітинки” (2 клас). Застосовується на будь-якому уроці для зміни виду діяльності. Мета: Розвиток логічного мислення та кмітливості учнів. Завдання: “Вставте в клітинки букви 1) С, И, О, Р, М; 2) Р, М, А, Д, Я; 3) У, Б, К, А, Р так щоб можна було зліва направо і зверху вниз прочитати три однакових слова”.

·                   Додаток 4. Тема міні вікторини: “Розумники й розумниці” (3 — 4 клас). Мета: Смислорозрізнювальна роль слів в українській мові. Розвивати вміння вживати у мовленні багатозначні слова, розвивати увагу до лексичного значення слів. Виховувати дружелюбність, колективізм. Запропоновані завдання: “Діти, перед собою ви бачите 4 етапи, які постарайтеся пройти. Вибирати етап ви можете, утримуючи клавішу Ctrl, і натискати ліву кнопочку “мишки”. (Гіпертекстові технології в навчанні української мови потрібні для створення дидактичного матеріалу на основні теми та розробки індивідуальних завдань учням). Перший етап називається “Метаграми”, які ви повинні розшифрувати. Метаграми (від грецького “мета” — через; “грама” — буква) — це різновид загадки, в якій слова, що загадуються утворюються заміною однієї букви другою. Метаграми часто римуються. Запропоновані слова: гумка — сумка, олово — слово, жало — сало, піт — кіт. Другий етап — “Анаграми” — це різновид загадки, в якій слова, що загадуються, утворюються зміною наголосу, або формою їх читання (з початку в кінець та навпаки). Пропонуються слова: тік — кіт, рис — сир, замок — замок. Третій етап — “Логогрифи” — загадка, в якій слова утворюються додаванням і відніманням букв. Четвертий етап — Загадки-омоніми — це багатозначні слова. Запропоновані слова: лист дерева, лист в конверті; підйомний кран, водопровідний кран; гайковий ключ, ключ від дверей. Хто з вас найшвидше і найправильніше виконає завдання вікторини, отримує медаль “Королева (король) розуму””.

У програмі Paint:

·                   Додаток 5. Дидактична картка “Буква З” (1 клас). Пропонується на будь-якому уроці при вивченні букви. Діти можуть і самі, вивчивши роботу в Paint, розробити такі картки (намалювати тваринку та написати до неї віршик).

·                   Додаток 6. Гра “Допоможемо Незнайкові” (1 клас). Цю гру доцільно проводити на уроці письма. Мета: Закріпити уявлення дітей про фонетичну і графічну систему рідної мови. Діти бачать перед собою елементи букв, вони повинні їх відновити. “Сьогодні Незнайко повитирав елементи деяких букв, а відновити їх не зумів. Звернувся за допомогою до нас. Допоможемо йому?”.

Програма Microsoft Excel:

·                   Додаток 7(доданий на дискеті).Тести: Це один з прийомів контролю за навчально-пізнавальною діяльністю учнів. Мета: дає можливість швидко визначити рівень засвоєння програмового матеріалу, виявити прогалини у знаннях учнів та внести корективи в організацію навчально-виховного процесу. Пропонуються тести на тему “Речення”, коли відповідь обирається з встановленого набору варіантів.

Програма Microsoft Power Point:

·                   Додаток 8 (доданий на дискеті). Презентація в Microsoft Power Point. Тема: “Ненаголошені голосні [е], [и]. Чергування голосних [і]-[о], [і]-[е]; приголосних [г]-[з]-[ж], [к]-[ц]-[ч], [х]-[с]-[ш]” (2 клас). Мета: Ознайомити учнів з важливими для формування орфоепічних та орфографічних відомостями про вимову і написання слів з наголошеними голосними звуками [е], [и]; чергуванням голосних звуків [і]-[о], [і]-[е]; приголосних звуків [г]-[з]-[ж], [к]-[ц]-[ч], [х]-[с]-[ш]. Формувати в учнів навички літературної вимови. Розвивати вміння порівнювати. Виховувати почуття гордості за мелодійну, співучу українську мову. Вчитель використовує презентацію як демонстраційний матеріал, і з поєднанням слова пояснює новий матеріал. Як висновок, мультимедійні технології дають дуже велику користь: допомагають легко засвоїти навчальний матеріал, роблять уроки цікавими та наочними. Найскладніше: знайти правильне співвідношення між кількістю корисного матеріалу і “розважальних” засобів для його передання. Перевищення першого чи другого може перетворити урок на подання “сухого” матеріалу або на шоу. Тобто, все повинно мати міру.

Отже, правильна організація й методика проведення занять з української мови із використанням персонального комп’ютера сприяє формуванню мовознавчих знань, умінь і навичок учнів. Велике значення має при цьому ретельна підготовка вчителя до уроку. Кожний урок треба глибоко і цілеспрямовано продумати, між уроками повинен бути тісний зв'язок, треба систематично закріплювати здобуті знання і навички. З методично правильно побудованим уроком пов’язана і хороша дисципліна на уроці, інтерес і любов учнів до предмета.

Велике значення під час опрацювання з персональним комп’ютером має спостереження вчителя за правильною посадкою дітей, за тим як вони користуються пристроями ПК. Робота з персональним комп’ютером допоможе учням набути початкових технічних навичок, які тісно пов’язані з розвитком і постановою руки.

2.3 Практика впровадження

На сьогоднішній день фінансове забезпечення загальноосвітніх шкіл на дуже низькому рівні — не вистачає коштів для придбання ІКТ. А якщо і є комп’ютерний клас, то користуються ним лише старшокласники, школярі ж початкових класів доступу до ІКТ не мають.

Проводилось опитування в трьох школах міста Тернополя: ЗОШ І-ІІІ ступенів №7; КЗОШ І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням іноземних мов №12; ЗОШ І-ІІІ ступенів №24.Вчителям початкових класів були задані такі запитання:

1.                У вашій школі запроваджений курс інформатики для початкових класів?

2.                Чи проводяться комп’ютерно-інтегровані уроки?

3.                Як ви вважаєте, чи варто вчити дітей працювати з комп’ютером?

4.                На ваш погляд, чи є позитивною стороною міждисциплінарні інформаційні зв’язки всіх предметів навчальних планів початкової школи?

5.                Якби ви мали можливість, чи використовували б комп’ютер як дидактичний засіб на різних уроках, зокрема української мови?

В ході проведення опитування вияснилось, що в ЗОШ І-ІІІ ступенів №7 та КЗОШ І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням іноземної мови №12 ІКТ в початковій школі не використовується. Проте вчителі вважають:

·                   Якщо немає належних фахівців, які можуть на досить високому рівні, грамотно вести заняття, то краще зовсім не вчити маленьких дітей користуватися персональним комп’ютером.

·                   Уроки з використанням ІКТ повинні проводити вчителі початкових класів, які добре знають вікові особливості учнів, методику роботи в початкових класах.

·                   Комп’ютер на уроках варто використовувати лише тоді, коли він несе щось нове, корисне і цікаве, коли його використання доцільне і виправдане.

Поглиблена бесіда проходила з вчителями ЗОШ І-ІІІ ступенів №24. за програмою в початковій школі введений курс інформатики, де в більшості на уроках використовуються комп’ютерні ігри, побудовані на визначеному навчальному матеріалі і з відповідними педагогічними цілями. Використовуються ігри із застосуванням логіки, які спонукають малят до творчості. Ігрові мультимедійні програми сприяють рефлексії учнів своєї діяльності в традиційних і комп’ютерних навчальних середовищах. Проте компютерно-інтегровані уроки проводяться досить рідко.

Вчителі поділись цікавою педагогічною практикою:

·                   Діти краще справляються з завданнями , коли працюють парами.

·                   Комп’ютер включає дітей до активної праці, підвищує їх інтерес до навчання, сприяє кращому засвоєнню матеріалу, підвищує ефективність навчання.

Отже, підводячи підсумки, слід відзначити — комп’ютерно-інтегровані уроки не впровадженні в більшості школах Тернополя, у зв’язку з багатьма причинами це і недостатнє фінансове забезпечення, і мізерна кількість фахівців з інформатики (вчителів початкових класів). Сподіваємось, що в майбутньому наша країна буда повністю комп’ютеризована.


Висновки

Використання персонального комп’ютера у навчальному процесі позитивно впливає на: способи подання змісту навчання, управління навчально-пізнавальною діяльністю, стимулювання цієї діяльності, контроль та перевірку засвоєння навчального матеріалу тощо. Відкриваються широкі перспективи під час вивчення української мови. З’являються можливості розвитку і динаміці показати недоступні для безпосереднього спостереження явища та процеси, доповнити і поглибити знання, які учні отримали з інших джерел, перейти від одиничного до загального, від окремих прикладів до формування понять. Використання персонального комп’ютера дає змогу подати і опрацювати значно більше навчальної інформації, робити її доступнішою для сприйняття, зрозумілішою за допомогою відео супроводу, інтерактивності навчальних систем.

Систематичне проведення занять із української мови з допомогою використання комп’ютера, дає можливість вчителеві продуктивно керувати навчально-пізнавальною діяльністю учнів, контролювати рівень засвоєння програмного матеріалу, вносити корективи в процес викладання, виявляти прогалини в знаннях учнів з метою подальшого вивчення недостатньо засвоєного матеріалу.

Сфера застосування комп’ютера у молодших школярів надзвичайно широка. Їх можна успішно використовувати для подання нового матеріалу, закріплення здобутих знань, особливо на етапі тренування. Машинний контроль знань дає змогу вчителеві та учням швидко ознайомитися з результатами перевірки.

Маючи перед собою індивідуальний екран, учень працює значно активніше, ніж перед дошкою чи навіть із зошитом: стандартизований шрифт, раціональне розміщення інформації, її кольорове оформлення значно підвищують швидкість і якість сприймання матеріалу, а отже, і ефективність навчальної діяльності.

Комп’ютер за відповідною програмою дає змогу враховувати особливості учнів і класу, і в разі ускладнення видавити йому наступні завдання. Застосування комп’ютера у класі дає можливість не тільки враховувати пізнавальні можливості кожного учня, а й розвивати його інтелект.

Ідея виховання покоління, з ранніх років психологічно підготовленого до користування комп’ютером – важлива і перспективна для розвитку суспільства, його науки, культури. Саме для таких людей персональний комп’ютер буде часткою їхнього життя.

Введення комп’ютерів у систему дидактичних засобів може стати істотним чинником збагачення інтелектуального, естетичного та морального розвитку дитини. Широке впровадження персональних комп’ютерів підніме загальний рівень навчально-виховної роботи в початковій школі. Використання комп’ютерів не мета, а засіб виховання і розвитку творчих здібностей дитини, формування її особистості.

Доведеться майбутньому спеціалісту початкової ланки освіти думати і про комп’ютерну культуру дитячого мовлення. Не можна відставати від інноваційних підходів і методів навчання. Приходить час, коли писати твори на уроках мови, спостерігаючи лише красу природи на сюжетних картинах, окремих серіях малюнків або в реальній дійсності. Настав час комп’ютеризації, і потрібно йти в ногу з розвитком науки й техніки. Тому, вдосконалюючи власну культуру мовлення, доречно звертатися саме до активізації словника лексикою між предметних зв’язків.

Сучасна людина має знати комп’ютер. Це – корисна, зручна і цікава апаратура. В майбутньому наша країна буде повністю комп’ютеризована, і до цього вже не так далеко.


Список використаної літератури

1.           Айзенх Г. Ю. Проверьте свои способности. - М. – 1972.

2.           Бешенков С. А. Гуманитарная информатика в начальном обучении // Информатика и образование. – 19997. - №4. – С. 62–64.

3.           Бочкин А. И. Методика преподавания информатики: Учебное пособие. – МН: Высшея школа, 1998. – 431 с.

4.           Бурау И. Я. Загадки мира букв. – Донецк: Стелкер, 1997.

5.           Вєтрова І. Перше слово “мама”, друге “комп’ютер”: Вплив комп’ютера на психологічний розвиток молодшого школяра/ Відкритий урок розробки технології досвіду. – К., 2004. № 1–2. – С.49–51.

6.           Витуховская А. А. Комп’ютерная поддержка учебных курсов для начальной школы // Информатика в начальном образование: Информатика и образование. – 2001. - №1.

7.           Волков Б. С. Психология младшего школьника: Учебное пособие. 3-е Изд., испр. и доп. — М.: Педагогическое общество России, 2002. — 128 с.

8.           Воробьева В. В. К вопросу об исследовании комп’ютерных программ в учебно-воспитательном процессе начальной школы // Новые подходы к пониманию сущности развивающего начального обучения: Материалы региональной научно методической конференции. – Псков: ПГПИ, 2001.

9.           Гевал М. Д. Загальні принципи використання комп’ютера на уроках різних типів // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2000. - №3. – С. 34–34.

10.      Дворецкая А. В. Основные типы комп’ютерных средств обучения // Педагогическая технология. – М., 2004. - №2. – С. 38–40.

11.       Духнякова В. Л., Мулова И. Б. Информатика в младших классах. – Львов: Институт усовершенствования учителів, 1992.

12.       Елина Н. В. Создание предпосылок грамотного письма // Начальная школа. – 1995. - №3.

13.      Жалдак М. І., Рамський Ю C. Державний стандарт загальної середньої освіти в Україні. Освітня галузь "Інформатика". Проект. - К., Генеза. 1997.-с. 14-15.

14.      Жалдак М. І. Яким бути шкільному курсу „Основи інформатики” //Комп’ютер у школі та сім’ї. — №1. —1998. —с. 3-8.

15.      Кухаренко В. М., Рибалко О. В., Сиротинко Н. Г. Дистанційне навчання: Умови застосування. Дистанційний курс: Навчальний посібник 2-е вид, доп/ За ред. B. М. Кухаренка — Харків: НТУ «ХПІ», «Торсінг», 2001.— 320 с.

16.      Лапчик М. П. Методика преподавания информатики. — Свердловск СГПИ, 1987.

17.       Мараховський Л. Індивідуальні технології як психолого-педагогічна проблема // Шкільний світ. – 2001. - №23. – С. 4.

18.       Мельник Ю. Формування інтелектуального компонента культури розумової праці молодших школярів засобами інформаційних технологій // Наукові записи ТНПУ ім. В. Гнатюка. Педагогіка. – Тернопіль. – 2002. – С.50–55.

19.       Методика вивчення української мови в школі / За ред. О. М. Біляєвої, В. Я. Мельничайка, М. І. Пентилюка та ін. – К.: Радянська школа, 1987.

20.       Методика викладання української мови в початкових класах / За ред. С. І. Дорошенка. – К.: Вища школа, 1992. – 398 с.

21.      Морзе Н. В. Методика навчання інформатики: Навч. посіб.: У 4 ч. /За ред. акад. М. І. Жалдака. — К.: Навчальна книга, 2003. — Ч. І: Загальна методика навчання інформатики. — 254 с.

22.      Новикова А. А. Медиаоброзование в США: проблемы и тенденции // Педагогика. – 2000. - №3.

23.       Пахомов, Зінзура, Пояркова. Використання комп’ютера в навчанні учнів початкових класів // Шкільна освіта. – 1998. - №4. – С. 28–29.

24.       Педагогіка / За ред. М. П. Ярмаченка. — К., 1986.

25.       Пидкассистый П. И., Тищенко О. Б. Компьютерные технологии в системе дистанционного обучения // Педагогика. – 2000. - № 5.

26.       Підласий І. П. Як підготувати ефективний урок. — К., 1989.

27.       Программа по информатики для I-IV классов. //Информатика и образование. — 2003. — №6. — с. 97-104.

28.       Ривкінд Й. Я. Комп’ютер у школі: Книга для учителя. – К.: Радянська школа. – 1991. – 191 с.

29.      Ривкінд Ф. М., Ломаковська Г. В., Колеснікова С. Я., Ривкінд Й. Я. Сходинки до інформатики: Експериментальний підручник для 2 класу загальної школи. – Київ АДЕР Україна, 2002. – С.18-21.

30.       Ривкінд Ф. М. Основи комп’ютерної грамотності: Посібник для учнів молодших класів. – К.: Гроно, 1998. – С. 16-22.

31.       Савченко О. Я. Дидактика початкової школи: Підручник для студентів педагогічних факультетів. – К.: Абрис, 1997.

32.       Славістська В. К. Модульне навчання на уроках української мови в початкових класах // Початкове навчання та виховання. – Харків. – 2004. - №2. – С. 2-8.

33.       Ткачук В. Комп’ютеризація шкільної освіти: переваги та сфери ризику // Вища освіта України. – 2004. - №4. – С.77 – 81.

34.      Тур С. Н., Бокучава Т. П. Первые шаги в мире информатики. Методическое пособие для учителей 1-4 классов. — СПб.: БХВ-Петербург, 2002. — 544 с.

35.      Ушинський К. Д. Твори: У 6 т. — К.: Радянська школа, 1995, — С.278.

36.       Фіцула М. М. Педагогіка. — К., 2000.

37.       Формування комп’ютерної грамотності учнів. Збірник статей / За ред. І. Ф. Тесленка. – К.: Радянська школа. – 1997. – 160 с.

38.       Хантер Б. Мои ученики работают на комп’ютерах. – М.: Просвещение, 1989.

39.       Шапкин С. А. Компьютерная игра: новая область психологических исследовании // Психологический журнал. – Т. 20. – 1999. - №3.

40.       Шевченко В. М., Чернета М. Н., Попова О. О., Шевченко Т. М. Сходинки до інформатики: Методичний посібник для вчителів інформатики та початкової школи.


Додаток 1. Тема: “Звуки та букви”


Додаток 2. Тема: “Склад — звукова одиниця мови. Велика і маленька буква”

                                                                                                                                             

                                                                    

 


Додаток 3. Гра “Чарівні клітинки”

СОМ

 

ОСИ

 

МИР

РЯД

 

ЯМА

ДАР

 

КУБ

УРА

БАК

 

Похожие рефераты:

Компетентність вчителя іноземних мов

Психолого-педагогічні аспекти комп’ютерного моделювання при вивченні розділу "Геометричної оптики"

Позитивні мотиви навчання

Організація самостійної роботи на уроках рідної мови як засіб особистісного зростання

Підвищення ефективності формування понять з геометричної оптики засобами сучасних інформаційних технологій навчання

Фізичні основи роботи комп’ютера

Викладання теми "Історія інформатики" в школі

Ситуація як засіб формування соціолінгвістичної та соціокультурної компетенції мовця

Педагогіка як наука про виховання

Форми і методи контролю знань учнів з біології

Інноваційні методи навчання на уроках зарубіжної літератури

Методи та форми активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів

Роль комп'ютерних технологій при навчанні іноземній мові

Методика вивчення теми "Короткі історичні відомості про обчислювальні прилади та з історії створення ЕОМ"

Організація та методика проведення уроку з теми: "Векторний графічний редактор Corel Draw"

Особливості використання комп’ютера під час вивчення розділу "Жива природа" у початковій школі

Розробка дидактичних і методичних засобів з трудового навчання

Ефективність використання сучасних освітніх технологій в практичній роботі вчителя