Скачать .docx  

Курсовая работа: Аналіз банком кредитоспроможності позичальника на базі матеріалів АКБ "Приватбанк"

МІЖРЕГІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ

Курсова робота

з курсу “Банківські операції”

за темою : Аналіз банком кредитоспроможності позичальника на базі матеріалів АКБ “Приватбанк”

шифр групи ____________________

спеціальність___________________

Науковий керівник

___________________

Київ

2006


Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи оцінки фінансового стану позичальників – юридичних осіб в комерційному банку

1.1 Економічна сутність та ризики процесів банківського кредитування

1.2 Процедури оцінки фінансового стану та короткострокової кредитоспроможності позичальників - юридичних осіб в вітчизняних банках

1.3 Методи дисконтованих оцінок платоспроможності позичальників при довгостроковому інвестиційному кредитуванні

1.4 Менеджмент необхідного рівня забезпеченості кредитів

Розділ 2. Аналіз процесів кредитування юридичних осіб в АКБ “Приватбанк”

2.1 Аналіз кредитного портфелю та управління кредитним ризиком в АКБ “Приватбанк”

2.2 Процедури оцінки фінансового стану позичальника ВАТ “Янцівський гранітний кар'єр” для видачі короткострокового кредиту в оборотні кошти

2.3 Процедури оцінки ефективності довгострокового кредитування по лінії ЕБРР інвестиційного проекту виробництва нового препарату „Пантолайф” на Тернопільській фармацевтичній фабриці

Розділ 3. Шляхи розвитку нових технологій і процедур оцінки фінансового стану та кредитоспроможності позичальників – юридичних осіб

3.1 Бюро кредитних історій позичальників в ринкових країнах світу та досвід ефективності застосування їх послуг

3.2 Недержавні бюро кредитних історій в Україні та ефективність їх послуг при оцінці кредитоспроможності позичальника

Висновки

Список використаної літератури

Додатки


Вступ

Актуальність теми курсової роботи полягає в тому, що оцінка фінан-сового стану та кредитоспроможності позичальника формується на всебічному і грунтовному аналізі усієї інформації, що дає змогу оцінити кредитний ризик клієнта.

Мета курсової роботи полягає в проведенні аналізу методів оцінки фінансового стану та кредитоспроможності позичальника – юридичної особи в комерційному банку ЗАТ “Приватбанк” та розробці заходів по зменшенню рівня кредитного ризику за рахунок удосконалення кредитних процедур роботи з позичальником.

Предметом дослідження є управління ризиком кредитного портфелю та вплив технології банківських кредитних процедур оцінювання фінансового стану та кредитоспроможності позичальника на зменшення ризиків кредитування. Об’єктом дослідження є діяльність ЗАТ КБ “Приватбанк” в галузі кредитування юридичних осіб.

Методи дослідження, застосовані в курсовій роботи – кількісні та якісні методи оцінки ефективності роботи комерційних банків, методи ретроспективного економічного аналізу результатів діяльності банку (горизонтально-вертикальні статистичні розрізи).

Інформаційно-методологічна база досліджень курсової роботи — звітні документи ЗАТ КБ “Приватбанк” за 2001-2006 роки, інформаційні аналітичні бази Національного банку України та Асоціації українських банків, Закони України та нормативні документи НБУ з комп’ютерної бази “Ліга-Закон”.

Практичне значення отриманих результатів курсової роботи – в обґрунтованій підтримці формування ЗАТ КБ “Приватбанк” недержавних бюро кредитних історій в Україні як основного засобу поліпшення якості оцінки фінансового стану та кредитоспроможності позичальників застосуванням компьютерного моделювання комплексних рейтингових оцінок позичальника.


Розділ 1. Теоретичні основи оцінки фінансового стану позичальників – юридичних осіб в комерційному банку

1.1 Економічна сутність та ризики процесів банківського кредитування

Банківський кредит - дуже зручна й у багатьох випадках незамінна форма фінансових послуг, яка дозволяє гнучко враховувати потреби конкретного позичальника і пристосовувати до них умови одержання позики (у відмінність, наприклад, від ринку цінних паперів, де терміни й інші умови позики стандартизовані) [29].

Банківський кредит надається суб'єктам кредитування усіх форм власності у тимчасове користування на умовах раціонального кредитування , передбачених кредитним договором. Основними із них є: забезпеченість, повернення, строковість, платність та цільова направленість .

Основними джерелами формування банківських кредитних ресурсів є власні кошти банків,залишки на розрахункових та поточних (валютних) рахун-ках, залучені кошти юридичних та фізичних осіб на депозитні рахунки до запитання та строкові, міжбанківські кредити та кошти, одержані від випуску цінних паперів.

До кредитних операцій належать активні операції банку, що пов'язані з наданням клієнтам залучених коштів у тимчасове користування (надання кредитів у готівковій або безготівковій формі, на фінансування будівництва житла та у формі врахування векселів, розміщення депозитів, проведення факторингових операцій, операцій репо, фінансового лізингу тощо) або прийняттям зобов'язань про надання коштів у тимчасове користування (надання гарантій, поручительств, авалів тощо), а також операції з купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів і від свого імені (включаючи андеррайтинг), будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми.

Процес банківського кредитування складається з ряду етапів, кожний з який окремо забезпечує рішення конкретних задач, а в сукупності вони спрямовані на досягнення мети банківського кредитування – одержання банківського прибутку [46].

На першому етапі банківського кредитування аналізуються і відбираються заявки клієнтів на одержання кредиту. У заявці визначаються цільове призначення кредиту, його сума, термін використання, дата погашення, характеристика і економічний ефект проекту від кредитування, форми забезпечення кредиту. Після ознайомлення з документами службовець розмовляє з майбутнім позичальником, що має велике значення для наступного рішення питання про надання кредиту. На цьому етапі банк приділяє увагу вірогідності документів і інформації, на підставі яких зважується питання про надання кредиту.

Другий етап процесу кредитування припускає вивчення кредитоспроможності клієнта, тобто наявність передумов для одержання кредитів, здатності їхнього одержання. Кредитоспроможність позичальника визначається показниками, що характеризують його акуратність при розрахунках за раніше отрима-ні кредити, його поточне фінансовий стан і перспективи змін, здатність при необхідності мобілізувати кошти з різних джерел. Комерційний банк аналізує, вивчає діяльність потенційного позичальника, визначає його кредитоспроможність, прогнозує ризик неповернення кредиту і приймає попереднє розрахункове рішення про надання або відмову у наданні кредиту.

Після цього банк переходить до третього етапу надання кредиту – розробці умов кредитування, підготовці і складанню кредитного договору. Після чіткого визначення характеристик кредиту (а за договором досягнута згода по всіх його умовах ) складається текст кредитного договору.

Розмір відсоткових ставок та порядок їх сплати встановлюються банком і визначаються в кредитному договорі в залежності від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, облікової ставки та інших факторів. Але, оскільки кредит видається на певний строк, а підприємницька діяльність на протязі кредитного строку – ризикована і не прогнозується з 100 % гарантіями, завжди при прийнятті рішення про можливість кредитування підкріплюється додатковим забезпеченням кредиту та регульованою процентною ставкою кредиту.

Четвертий етап банківського кредитування характеризується тим, що банк контролює виконання умов кредитного договору. Ціль цього етапу – забезпечити своєчасність і повноту повернення кредиту і відсотків.

Останнім (п'ятим) етапом процесу банківського кредитування є повернення кредиту разом з відсотками. Оскільки основними джерелами формування банківських кредитних ресурсів є власні кошти банків, залишки на розрахункових та поточних (валютних) рахунках, залучені кошти юридичних та фізичних осіб на депозитні рахунки до запитання та строкові, міжбанківські кредити та кошти, одержані від випуску цінних паперів – основними питаннями останнього етапу кредитування є банківський контроль та профілактика проблемних (неповернутих у строк) кредитів .

Ризик є невiд'ємною ситуативною характеристикою будь-якої діяльності кожного суб'єкта бiзнесу. У розрiзi банкiвських кредитних операцiй можна розглядати кредитний ризик - тобто ризик несплати позичальником основного боргу (суми наданої позики) i вiдсоткiв, якi належать сплатi банку за користування кредитом у термiни, визначенi у кредитному договорi. Несплата процентiв за позикою здатна спричинити неотримання прибутку банку вiд кредитної дiяльностi, неповернення ж самого кредиту викликає появу прямих збиткiв та можливу втрату банкiвського капiталу.

Щодо причин неповернення позичальником кредиту, що їх здатен спровокувати банк, називають:

а) необгрунтовано лiберальне ставлення до позичальника при розглядi заявки на отримання кредиту. Тут можуть мати мiсце такi чинники, як:

- надання необгрунтовано великої суми кредиту (кредитiв) одному клiєнту або групi позичальникiв (концентрацiя кредитних ринкiв);

- надання кредитiв позичальникам, котрi пов'язанi системою участi з банкiром або банком, наявнiсть дочiрнiх структур банку (чинник "зв'язаного кредитування").

б) неякiсне проведення оцiнки кредитоспроможностi позичальника внаслiдок недостатнього професiоналiзму банкiвських спецiалiстiв або вiдсутностi чiткої методики проведення оцiнки фiнансового стану позичальника, передбаченої нормативними актами.

в) помилки в оцiнцi забезпечення позики внаслiдок завищення його реальної ринкової вартостi, лiквiдностi тощо.

г) неповне вiдображення у кредитному договорi умов, що забезпечують iнтереси банку у поверненнi кредиту та плати за нього повною мiрою.

д) вiдсутнiсть контролю за позичальником у перiод користування кредитом та погашення позики (проведення обстежень, перевiрок використання кредиту та стану забезпечення позики, контроль поточної фiнансової дiяльностi клiєнта тощо).

е) надмiрне розширення або швидке збiльшення обсягiв кредитних операцiй:

- надання позик в обсягах, що не вiдповiдають капiталу банку;

- поширення кредитної дiяльностi на регiони та сфери, не знайомi банку або для функцiонування в котрих банк недостатньо оснащений;

є) неефективне стягнення позик та процентiв у зв'язку з конфлiктами мiж банком та компанiями, що знаходяться у власностi банкiра або банку.

На підставі оцінки фінансової діяльності та поточного фінансового стану позичальника, можливих перспектив розвитку банк поділяє позичальників – юридичних осіб на наступні категорії [13]:

1. Клас "А" - фінансова діяльність добра, що свідчить про можливість своєчасного виконання зобов'язань за кредитними операціями, зокрема погашення основної суми боргу та відсотків за ним відповідно до умов кредитної угоди;

2. Клас "Б" - фінансова діяльність позичальника цієї категорії близька за характеристиками до класу "А", але ймовірність підтримування її на цьому рівні протягом тривалого часу є низькою.

3. Клас "В" - фінансова діяльність задовільна і потребує більш детального контролю. Надходження коштів і платоспроможність позичальника свідчать про ймовірність несвоєчасного погашення кредитної заборгованості в повній сумі та в строки, передбачені договором, якщо недоліки не будуть усунені.

4. Клас "Г" - фінансова діяльність незадовільна (економічні показники не відповідають установленим значенням) і спостерігається її нестабільність протягом року; є високий ризик значних збитків; ймовірність повного погашення кредитної заборгованості та відсотків/комісій за нею є низькою;

5. Клас "Д" - фінансова діяльність незадовільна і є збитковою; показники не відповідають установленим значенням, кредитна операція не забезпечена ліквідною заставою (або безумовною гарантією), ймовірності виконання зо-бов'язань позичальником/контрагентом банку практично немає.

За результатами оцінки фінансового стану позичальник зараховується до відповідного класу. Також до уваги береться рівень погашання позичальником кредитної заборгованості, який визначається:

а) "добрим":

- якщо заборгованість за кредитом і відсотки/комісії за ним сплачуються в установлені строки або з максимальною затримкою до семи календарних днів;

або кредит пролонговано без пониження класу позичальника та відсотки/комісії за ним сплачуються в установлені строки або з максимальною затримкою до семи календарних днів;

- або кредит пролонговано з пониженням класу позичальника до 90 днів та відсотки/комісії за ним сплачуються в установлені строки або з максимальною затримкою до семи календарних днів;

б) "слабким":

- якщо заборгованість за кредитом прострочена від 8 до 90 днів та відсотки/комісії за ним сплачуються з максимальною затримкою від 8 до 30 днів;

- або кредит пролонговано з пониженням класу позичальника на строк від 91 до 180 днів, але відсотки/комісії сплачуються в строк або з максимальною затримкою до 30 днів;

в) "незадовільним":

- якщо заборгованість за кредитом прострочена понад 90 днів; або кредит пролонговано з пониженням класу позичальника понад 180 днів;

Керуючись даними двома критеріями, банк класифікує кредитний портфель на групи кредитного ризику: стандартні позики, позики під контролем, субстандартні позики, сумнівні позики, безнадійні позики(табл.1.1).

Таблиця 1.1. - Класифікація кредитного портфеля банку за ступенем ризику та визначення категорії кредитної операції [13]

Фінансовий стан позичальника (клас) Обслуговування боргу позичальником (група)
"добре" "слабке" "незадовільне"
"А" "стандартна" "під контролем" "субстандартна"
"Б" "під контролем" "субстандартна" "субстандартна"
"В" "субстандартна" "субстандартна" "сумнівна"
"Г" "сумнівна" "сумнівна" "безнадійна"
"Д" "сумнівна" "безнадійна" "безнадійна"

При класифікації кредитних операцій за ступенями ризику і віднесенні їх до груп, за якими розраховується резерв за факторингом, наданими зобов'язаннями (аваль), виконаними гарантіями та поруками, враховується строк погашення заборгованості, а саме (табл.1.2) [13]:


Таблиця 1.2. - Класифікація кредитних заборгованостей

"стандартна" - заборгованість, за якою строк погашення чи повернення, передбачений договірними умовами (за векселем), ще не настав, або зобов'язання9 (у т. ч. аваль), строк виконання за якими ще не настав;
"сумнівна" - заборгованість за факторинговими операціями (за основним боргом чи черговим платежем) та за виконаними (сплаченими) банком гарантіями і поруками10 (у т. ч. авалем) становить до 90 днів з дня виконання зобов'язання (платежу), передбаченого договірними умовами (векселем);
"безнадійна" - заборгованість за факторинговими операціями (основним боргом чи черговим платежем) та за гарантіями і поруками (у т. ч. авалем), виконаними (сплаченими) банком, за якими клієнт не виконав своїх зобов'язань із строком більше ніж 90 днів після настання строку платежу, передбаченого договірними умовами (векселем).

Банк, надаючи позику, повинен контролювати дотримання обов'язкових економiчних нормативiв регулювання дiяльностi комерцiйних банкiв, визначених нормативами кредитного ризику в “Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні” [17] :

- максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7). Нормативне значення нормативу Н7 не має перевищувати 25 відсотків.

- великих кредитних ризиків (Н8). Нормативне значення нормативу Н8 не має перевищувати 8-кратний розмір регулятивного капіталу банку.

- максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н9). Нормативне значення нормативу Н9 не має перевищувати 5 відсотків.

- максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н10). Нормативне значення нормативу Н10 не має перевищувати 30 відсотків.

Iз застосування способу лiмiтування кредитiв шляхом встановлення максимальних значень показникiв щодо надання позик випливає iнший метод захисту вiд ризику при кредитуваннi, а саме диверсифiкацiя кредитних вкладень. Цей спосiб захисту передбачає розподiл та розмiщення надаваних грошових засобiв мiж рiзними суб'єктами (юридичними та фiзичними особами). Чим бiльшiй кiлькостi позичальникiв буде переданий у тимчасове користування позичковий капiтал конкретного банку, тим, за iнших однакових умов, меншим буде ступiнь ризику неповернення боргу, позаяк ймовiрнiсть банкрутства одразу багатьох клiєнтiв є значно нижчою од вiрогiдностi банкрутства одного або кiлькох позичальникiв.

Нормативними документами класифіковано наступні абсолютні величини розміру резервування кредитного ризику (табл.1.3) [13]:

Таблиця 1.3 – Коефіцієнти резервування категорій кредитних заборгованостей

Категорія кредитної операції Коефіцієнт резервування (за ступенем ризику) Коефіцієнт резервування за кредитними операціями в іноземній валюті з позичальниками, у яких немає джерел надходження валютної виручки
"Стандартна" 1 % 2 %
"Під контролем" 5 % 7 %
"Субстандартна" 20 % 25 %
"Сумнівна" 50 % 60 %
"Безнадійна" 100 % 100 %

Але найголовнiшим методом захисту вiд кредитних ризикiв, визначення необхiдного обсягу позики та можливих шляхiв повернення заборгованостi банку є аналiз та оцiнка кредитоспроможностi клiєнта, його фiнансового стану, прогнозування ризику неповернення кредиту.

Оцінюючи кредитоспроможність клієнта, банк фактично визначає рівень кредитного ризику, який він візьме на себе.

1.2 Процедури оцінки фінансового стану та короткострокової кредитоспроможності позичальників - юридичних осіб

Кредитоспроможнiсть позичальника - це здатнiсть юридичної або фiзичної особи повнiстю та у строк розрахуватися зi своїми борговими зобов'язаннями. Вона не фiксує неплатежi за минулий перiод або на якусь конкретну дату, а прогнозує його платоспроможнiсть на найближчу перспективу.

Процес аналізу та оцінювання кредитоспроможності клієнта складається з двох етапів [73]:

- оцінювання моральних та етичних якостей позичальника, його репутації та намірів щодо повернення позички;

- прогнозування платоспроможності позичальника на період кредитування.

Національний банк України в "Положенні про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків" [13] розробив методику аналізу фінансового стану позичальника, яка має враховуватися банками обов'язково. Методика оцінювання фінансового стану позичальника, перелік аналітичних показників, їхні нормативні значення та значущість (встановлюється за бальною системою з огляду на вагомість кожного показника серед інших) визначаються окремо для кожної групи позичальників. У загальному випадку виокремлюють такі групи позичальників: юридична особа, банк, фізична особа.

Аналiз кредитоспроможностi та фiнансового стану позичальника проводяться банком на пiдставi:

1) документiв та матерiалiв, отриманих безпосередньо вiд клiєнта;

2) документiв та матерiалiв про клiєнта у базах даних банку;

3) iнформацiї з оточення клiєнта.

Для здійснення оцінки фінансового стану позичальника - юридичної особи банк має враховувати такі основні економічні показники його діяльності:

- платоспроможність (коефіцієнти миттєвої, поточної та загальної ліквідності);

- фінансова стійкість (коефіцієнти маневреності власних коштів, співвідношення залучених і власних коштів);

- обсяг реалізації;

- обороти за рахунками (співвідношення надходжень на рахунки позичальника і суми кредиту, наявність рахунків в інших банках; наявність картотеки неплатежів - у динаміці);

- склад та динаміка дебіторсько-кредиторської заборгованості (за останній звітний та поточний роки);

- собівартість продукції (у динаміці);

- прибутки та збитки (у динаміці);

- рентабельність (у динаміці);

- кредитна історія (погашення кредитної заборгованості в минулому, наявність діючих кредитів).

В табл. Б.1 – Б.4 наведені алгоритми розрахунків показників діяльності підприємства [53] – [57] з використанням форм фінансової звітності – Форма 1 “Баланс” та Форма 2 “Звіт про результати фінансової діяльності” :

Розрахунок класу кредитоспроможності проводиться при розрахунках фінансової стійкості та ліквідності підприємства. При цьому впроваджені типові форми “Класу кредитоспроможності” [48] (табл.1.4) :

Таблиця 1.4. - Клас кредитоспроможності позичальників

Показник 1 клас 2 клас 3 клас
Коефіцієнт незалежності більше 0,6 від 0,3 до 0,6 менше 0,3
Коефіцієнт абсолютної ліквідності 0,2 та більше від 0,15 до 0,2 менше 0,15
Коефіцієнт проміжної ліквідності 0,7 та більше від 0,4 до 0,7 менше 0,4
Коефіцієнт покриття 2,0 та більше від 1,0 до 2,0 менше 1,0

1.3 Методи дисконтованих оцінок кредитоспроможності позичальників при довгостроковому інвестиційному кредитуванні

Довгострокове інвестиційне кредитування проекту може тривати роками й десятиліттями. У проектному аналізі прийнятий метод зрівнювання різночасових грошей, так зване дисконтування [57].

Майбутня цінність Бс сьогоднішніх грошей визначається за формулою:

(1.1)

де С – сьогоднішня сума грошей, що інвестуються;

d – постійна норма дисконту, що дорівнює прийнятій для інвестора нормі прибутку на капітал;

t – тривалість розрахункового періоду (в роках);

Сьогоднішня цінність Сб майбутніх грошей визначається таким чином:

(1.2)

Критерії, що використовуються в аналізі інвестиційної діяльності, можна підрозділити на дві групи в залежності від того враховується чи ні часовий параметр: 1) засновані на дисконтованих оцінках; 2) засновані на облікових оцінках. До першої групи відносяться критерії:

чистий приведений ефект (Net Present Value, NPV);

індекс рентабельності інвестиції (Probability Index, PI);

внутрішня норма прибутку (Internal Rate of Return, IRR);

модифікована внутрішня норма прибутку (Modified Internal Rate of Return, MIRR);

дисконтований строк окупності інвестиції (Discounted Payback Period, DPP).

До другої групи відносяться критерії:

строк окупності інвестиції (Payback Period, PP);

коефіцієнт ефективності інвестиції (Accounting Rate of Return, ARR).

а) Метод розрахунку чистого приведеного ефекту

Цей метод заснований на зіставленні величини вихідної інвестиції (IC) із загальною сумою дисконтованих чистих грошових надходжень, генерованих нею протягом прогнозованого періоду. Загальна накопичена величина дисконтованих доходів (Present Value, PV) і чистий приведений ефект (Net Present Value, NPV= ЧДД – чистий дисконтований доход) відповідно розраховуються по формулах [57]:

(1.3)

(1.4)

Якщо NPV>0, то проект варто прийняти; якщо NPV<0, то проект варто відкинути; NPV=0, то проект ні прибутковий, ні збитковий.

Якщо проект припускає не разову інвестицію, а послідовне інвестування фінансових ресурсів протягом m років, то формула для розрахунку NPV модифікується в такий спосіб (з врахуванням впливу інфляції як на дисконтовані потоки інвестиції, так і на сгенеровані потоки прибутку інвестиційного проекту):

(1.5)

де j – прогнозований середній рівень інфляції.

б) Метод розрахунку індексу рентабельності інвестиції

Цей метод є по суті наслідком попереднього. Індекс рентабельності (PI) = ІД(індекс доходності) розраховується по формулі [57]:

(1.6)

Якщо PI>1, то проект варто прийняти; якщо PI<1, то проект варто відкинути; якщо PI=1, то проект є ні прибутковим, ні збитковим.

Якщо проект припускає не разову інвестицію, а послідовне інвестування фінансових ресурсів протягом m років, то формула для розрахунку PI. модифікується в такий спосіб (з врахуванням впливу інфляції як на дисконтовані потоки інвестиції, так і на сгенеровані потоки прибутку інвестиційного проекту):

(1.7)

в) Метод розрахунку внутрішньої норми прибутку інвестиції

Під внутрішньою нормою прибутку інвестиції (IRR= ВНД) розуміють значення коефіцієнта дисконтування r, при якому NPV проекту дорівнює нулю:

IRR = r, при якому NPV = f( r ) = 0.

Іншими словами, якщо позначити IC=CF0, то IRR знаходиться з рівняння [57]:

(1.8)

За допомогою таблиць вибираються два значення коефіцієнта дисконтування r1<r2 таким чином, щоб в інтервалі (r1, r2) функція NPV=f(r ) змінювала своє значення з “+” на “-” чи з “-” на “+”. Далі застосовують формулу

(1.9)

де r1 - значення табульованого коефіцієнта дисконтування, при якому

f(r1)>0 (f(r1)<0)); r2 - значення табульованого коефіцієнта дисконтування, при якому f(r2)<0 (f(r2)>0)).

г) Метод визначення строку окупності інвестицій

Цей метод, що є одним з найпростіших і широко використовуємих у світовій обліково-аналітичній практиці, не припускає тимчасової упорядкованості грошових надходжень [57].

(1.10)

1.4 Менеджмент оцінки необхідного рівня забезпеченості кредитів

Якщо у процесi оцiнки кредитоспроможностi клiєнта банк дiйшов позитивного висновку про привабливiсть кредитної угоди, то наступним елементом визначення рiвня кредитного ризику даної справи постає залучення достатнього забезпечення кредиту, позаяк будь-якi прогнознi розрахунки, навiть найоптимiстичнiшi, не здатнi передбачити усiх можливих ускладнень з поверненням позики та процентiв пiд час її використання [61].

Сутнiсть даного методу захисту вiд кредитних ризикiв полягає у тому, що позичальник апрiорно гарантує вiдшкодування суми кредиту та процентiв за ним. До таких гарантiй вiдносять: неустойку, заставу (заклад), поступку вимог та прав, передавання права власностi, гарантiї та поруки, страхування.

Сума гарантій та вартість предмета застави береться до розрахунку резервів під кредитні ризики з урахуванням коефіцієнтів залежно від категорії кредитної операції(табл.1.10 - 1.11):


Таблиця 1.10

Коефіцієнти безумовних гарантії до розрахунку резервів під кредитні ризики

Класифіковані кредитні операції Відсоток вартості забезпечення (гарантії), що береться до розрахунку чистого кредитного ризику за окремою кредитною операцією
Кабінету Міністрів України урядів країн категорії "А" міжнародних багатосторонніх банків банків з рейтингом не нижче ніж "інвестиційний клас", забезпечені гарантії банків України
"Стандартна" 100 100 100 100
"Під контролем" 100 100 100 100
"Субстандартна" 50 100 100 100
"Сумнівна" 20 20 20 20
"Безнадійна" 0 0 0 0

Таблиця 1.11

Розрахунок чистої вартості застави позичальника

Класифіковані кредитні операції Відсоток вартості забезпечення (застави), що береться до розрахунку чистого кредитного ризику за окремою кредитною операцією
майнових прав на грошові депозити, іменні депозитні сертифікати, випущені банком-кредитором, майнових прав на грошові кошти за операціями з розміщення/залучення коштів між двома банками, що здійснюються в різних валютах Бан-ківсь-ких мета-лів Дер-жав-них цінних паперів Недер-жавних цінних паперів нерухомого майна, що належить до житлового фонду іншого нерухомого майна майнових прав на майбутнє нерухоме майно, що належить до житлового фонду (береться до розрахунку протягом 2 років з дати отримання кредиту) Рухомого майна, дорогоцінних металів Інших майнових прав
у валюті, що відповідає валюті наданого кредиту, або ВКВ у валюті, що є відмінною від валюти наданого кредиту за кредитами в гривнях за кредитами в іноземній валюті
"Стандартна" 100 90 80 100 50 70 50 50 50 50 30
"Під контролем" 100 90 80 80 40 70 50 50 40 40 20
"Субстандартна" 100 90 60 50 20 40 40 40 20 20 10
"Сумнівна" 100 90 20 20 10 20 20 20 10 10 5
"Безнадійна" 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0

Розділ 2. Аналіз процесів кредитування юридичних осіб в АКБ “Приватбанк”

2.1 Аналіз кредитного портфелю та управління кредитним ризиком в АКБ “Приватбанк”

Закрите акціонерне товариство Комерційний банк “Приватбанк” (ЗАТ КБ “Приватбанк”), зареєстровано в Національному банку України 19 березня 1992 року, реєстраційний номер — 92 [79]. Форма власності — колективна. Ідентифікаційний код по ЕДРПОУ — 14360570. Місцезнаходження банку відповідно установчим документам: 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50. На сьогоднішній день у банку працює понад 28 тисяч співробітників, з них 3 650 - у головному офісі банку.

У табл. А.1 - А.5 Додатку А приведені звітні баланси і звіти про фінансові результати АКБ “Приватбанк” за 2000 - 2006 роки [78 - 80].

Станом на 01.01.2006 року (за результатами 2005 року) АКБ „Приват-банк” є лідером і займає наступні рейтингові місця в банківській системі України [80]:

- Обсяг валюти активів балансу – 21 664,360 млн.грн.( 1 місце);

- Обсяг власного капіталу – 2 307,466 млн.грн.( 1 місце);

- Обсяг статутного капіталу – 189,228 млн.євро( 2 місце);

- Обсяг кредитно-інвестиційного портфеля – 16 763,230 млн.грн.(1 місце);

- Обсяг поточних і строкових депозитів фізичних осіб

– 9 966,027 млн.грн.( 1 місце);

- Обсяг поточних і строкових депозитів юридичних осіб

– 4 016,333 млн.грн.( 3 місце);

- Обсяг балансового прибутку – 472,042 млн.грн.( 1 місце);

- Прибутковість статутного капіталу – 41,774 % ( 11 місце);

- Прибутковість активів балансу – 2,179 % ( 6 місце);


На графіках рис.2.1 наведена динаміка росту обсягів інвестиційно-кредитного портфелю АКБ “Приватбанк” у 2001 – 2006 роках. Як показують графіки – кредитування юридичних осіб є найбільш вагомою часткою активних операцій банка. Але з 3 кварталу 2004 року (системна криза депозитної бази банків за рахунок політичних ризиків виборів Президента України) – АКБ “Приватбанк” почав пріоритетно нарощувати частку кредитування фізичних осіб, що особливо виражено у 1 кварталі 2006 року, коли обсяги кредитів юри-дичним особам зменшились на 2 млрд.грн., а водночас обсяги кредитів фізич-ним особам зросли на 1,2 млрд.грн. і обсяги міжбанківських кредитів зросли на 0,9 млрд.грн. Таким чином, АКБ “Приватбанк” виконує диверсифікацію кредитів по зменшенню обсягів, наданим одному позичальнику, що суттєво зменшує ризик одночасного неповернення кредитів багатьма позичальниками.

Рис.2.1. Динаміка обсягів та структура кредитно-інвестиційного портфелю АКБ “Приватбанк” у 2001 –2006 роках

Наведена на рис.2.2 динаміка структури інвестиційно-кредитного портфелю АКБ “Приватбанк” показує, що зміни у структурі характеризуються наступним:

- вагова частка кредитів, наданих юридичним особам, зменшилась з рівня 67,3%(4 квартал 2003 року) до 41,55% (1 квартал 2006 року);

- вагова частка кредитів, наданих фізичним особам, підвищилась з рівня 28,18%(4 квартал 2003 року) до 39,48% (1 квартал 2006 року);

- вагова частка наданих міжбанківських кредитів підвищилась з рівня 1,88%(4 квартал 2003 року) до 13,17% (1 квартал 2006 року);

- вагова частка активів, вкладених в цінні папери, підвищилась з рівня 2,63%(4 квартал 2003 року) до 5,81% (1 квартал 2006 року);

На рис.2.3 наведена динаміка обсягів створених резервів під ризики кредитних операцій у 2001 – 2006 роках. Як показує аналіз наведених характеристик, відносна процентна частка резервів до загальної суми кредитів зросла від рівня 10,18% у 2001 році до рівня 12,9% у 2004 році та зменшилась до рівня 10,31% у 2006 році, тобто незбалансований заставою кредитний ризик становить не менше 10%.

Згідно “Звіту про класифіковані кредитні операції за формами власності та розрахунку резерву на відшкодування можливих втрат за кредитними операціями АКБ “Приватбанк” [13], на рис. 2.4 - 2.12 побудована графічна структура кредитного портфелю АКБ “Приватбанк” станом на 31.12.2005 року

Як показує аналіз графіків рис.2.4 –2.12 найбільш вразливішим місцем в кредитному менеджменті АКБ “Приватбанк” з точки зору забезпечення мінімізації кредитного ризику є адміністрування наступних видів кредитів:

а) Кредити, надані фізособам в інвестиційну діяльність:

- вагова частка в “безнадійних” кредитах – 42,39%;

- вагова частка в “сумнівних” кредитах – 23,25%;

- вагова частка в “субстандартних” кредитах – 12,91%;

б) Кредити, надані фізособам в поточну діяльність:

- вагова частка в “безнадійних” кредитах – 33,12%;

- вагова частка в “сумнівних” кредитах – 18,16%;

- вагова частка в “субстандартних” кредитах – 10,09%;

в) Кредити, надані юрособам за врахованими векселями:

- вагова частка в “безнадійних” кредитах – 8,57%;

- вагова частка в “сумнівних” кредитах – 20,51%;

- вагова частка в “субстандартних” кредитах – 26,95%;

г) Кредити, надані юрособам за внутрішніми торгівельними операціями:

- вагова частка в “безнадійних” кредитах – 6,12%;

- вагова частка в “сумнівних” кредитах – 14,65%;

- вагова частка в “субстандартних” кредитах – 19,25%;

2.2 Оцінка фінансового стану позичальника ВАТ “Янцівський гранітний кар'єр” для видачі короткострокового кредиту в оборотні кошти

Позичальник - відкрите акціонерне товариство ВАТ “Янцівський гранітний кар'єр” розташоване за адресою :

70050, Запорізька область, смт. Кам ' яне Вільнянського району

Статутний фонд Товариства 57 070 грн. розподілений на 5707000 простих іменних акцій номіналом по 0,01 гривні(1 коп).

Форма власності – колективна(20).

Код ЄДРПОУ – 05467607

Код діяльності ПО КВЕД – 14.11.0.

Основний вид діяльності – добування та обробка граніту. Янцівські граніти – сірі граніти з кварцовими білими прожилками – відносяться до груп відносно дешевих гранітів (вартість 1 м2 полірованої плитки 10 мм товщини не вище 21$/м2 при вартості червоно-чорних гранітів Криворізького басейну відповідної товщини не менше 30$/м2)

Аналіз фінансово-економічного стану підприємства і керування його фінансами проводиться на основі його фінансових звітів:

- Форма №1 “Баланс” – звіт про фінансовий стан, що відображає активи, зобов'язання і капітал підприємства на встановлену дату [25].

- Форма №2 “Звіт про фінансові результати”, що містить дані про доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства за звітний і попередній періоди [26].

У табл. В.1 Додатку В приведена динаміка статей балансу ВАТ «Янцівський гранітний кар'єр» за 2004 - 2005 роки. У табл.В.2 Додатку В приведена динаміка статей звітів про фінансові результати ВАТ «Янцівській гранітний кар'єр » за 2004 -2005 роки.

Результати розрахунків коефіцієнтів – показників фінансового стану згідно алгоритмів [53], [57] наведені в табл. В.3 – В.7 Додатку В.

Результати 2005 року

Як видно з результатів розрахунків показників ліквідності, платоспроможності та джерел покриття виробничих запасів ВАТ “Янцівський гранітний кар'єр” (табл.В.3 – В.7 додатку В) :

на звітну дату показники покриття запасів з стійкого фінансового стану переведені в зону кризового фінансового стану, тобто розмір запасів не відповідає зменшенню капіталу підприємства за рахунок продажу активів (основних фондів), що потребує швидкої реакції, враховуючи певну кризу з реалізацією (падіння дебіторської заборгованості та зростання готової нереалізованої продукції);

показники платоспроможності та ліквідності знаходяться близько до діапазону нормативів для коефіцієнтів ліквідності , за виключенням показника абсолютної ліквідності, тобто необхідно підвищити норматив готівкових грошей на розрахунковому рахунку та в касі, та падіння показника строкової ліквідності за рахунок відміченого падіння рівня дебіторської заборгованості, тобто кризи з реалізацією;

Як видно з результатів розрахунків показників рентабельності та фінансової стійкості в ВАТ “Янцівський гранітний кар'єр”:

рентабельність активів та власного капіталу по чистому доходу, відповідно, у звітному періоді підвищилась відносно базового, з 68,29% до 102,77% та з 78,36% до 135,34%;

навпаки, рентабельність активів та власного капіталу по валовому реалізаційному прибутку , відповідно, у звітному періоді знизилась відносно базового, з 12,46% до 2,8% та з 14,29% до 3,69%;

рентабельність власного капіталу по чистому прибутку після оподаткування з негативного збитку у базовому періоді піднялася до +1,9% у звітному періоді;

наведений рівень рентабельності власного капіталу по чистому прибутку після оподаткування дуже низький, бо відповідає строку окупності власного капіталу 52,6 років, що робить підприємство інвестиційно непривабливим;

всі показники фінансової стійкості(фінансування, маневреності, незалежності) , хоча і зменшилися після часткового продажу основних фондів, і відповідному зменшенню капіталу, одначе відповідають у звітному періоді відносно стійкому стану підприємства;

Як видно з результатів розрахунків показників ділової активності в ВАТ “Янцівський гранітний кар ' єр” :

коефіцієнт трансформації активів у виручку від реалізації підвищився у звітному періоді на +51,5% (з 0,68 у базовому періоді до 1,03 у звітному періоді);

фондовіддача основних фондів підвищилася у звітному періоді на +87,8% (з 0,9 у базовому періоді до 1,69 у звітному періоді);

коефіцієнт оборотності обігових коштів зменшився на –8,2 % (з 2,93 у базовому періоді до 2,69 у звітному періоді), що відповідає зростанню періоду 1-го обороту обігових коштів з 124,66 дня до 135,65 днів;

коефіцієнт оборотності запасів коштів зменшився на –18,5 % (з 6,15 у базовому періоді до 5,01 у звітному періоді), що відповідає зростанню періоду 1-го обороту запасів з 59,35 дня до 72,87 дня;

коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості зріс на +40,2 % (з 6,72 у базовому періоді до 9,42 у звітному періоді), що відповідає зниженню періоду 1-го обороту дебіторської заборгованості з 54,33 дня до 38,76 дня;

коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості зріс на +23,6 % (з 7,51 у базовому періоді до 9,28 у звітному періоді), що відповідає зниженню періоду 1-го обороту (погашенню) кредиторської заборгованості з 48,58 дня до 39,33 дня;

Згідно з результатами аналізу попереднього розрахунку підприємству необхідний кредит розміром 400 000 грн. для тимчасового покриття залученим банківським капіталом величини запасів в оборотних коштах.

Підприємство ВАТ “Янцівський гранітний кар ' єр” подає заявку на кредит 400 000 грн. на 1 рік під 25 % річних. В якості застави на загальну суму 800 000 грн. надається (баланс-табл.В.1):

- готова продукція вартістю 601,8 тис.грн. ;

- дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом 121,5 тис.грн.;

- частина дебіторської заборгованості за відпущену продукцію на суму 78 тис.грн. (з загальної суми 786,7 тис.грн.);

Експертний аналіз з боку банку дає наступну діагностику :

а) Згідно показників табл.1.1 по класам кредитоспроможності:

- по коефіцієнту незалежності = 0,759 – клас 1 (>0,6);

- по коефіцієнту абсолютної ліквідності = 0,189 – клас 2 (0,15 – 0,2);

- по коефіцієнту строкової ліквідності = 0,659 – клас 2 (0,4 - 0,7);

- по коефіцієнту покриття = 0,659 – клас 3 (<1,0);

Таким чином – середній клас кредитоспроможності –2 клас

б) Згідно показників табл.1.2, враховуючі 2 клас кредитоспроможності та невисоку рентабельність підприємства, клас позичальника – В.

в) Згідно таблиці 1.4 – кредитна операція відноситься до класу “субстандартна”.

г) Згідно табл.1.5 – для субстандартних кредитів рівень заліку застави становить всього 20% від її балансової вартості.

Тобто, рівень застави для надання кредиту в 400 000 грн. повинен бути піднятий до 2 млн.грн.

д) Таким чином, підприємство ВАТ “Янцівський гранітний кар'єр” повинно надати в заставу додатково основних фондів на суму 1,2 млн.грн. з наявних 4,3 млн.грн. (баланс – табл.В.1). Інакше банк відмовить у наданні кредиту, чи може надати кредит на суму 160 000 грн. замість 400 000 грн.

е) Варіант ризикового кредитування банком з еквівалентним підняттям ставки кредитування з 25% до 40% річних – вочевидь не може бути прийнятий підприємством, оскільки підвищена сума процентів на 80 000 грн. з ' їдає весь плановий прибуток підприємства.

2.3 Оцінка ефективності довгострокового кредитування по лінії ЕБРР інвестиційного проекту виробництва нового препарату „Пантолайф” на Тернопільській фармацевтичній фабриці

Фармацевтична продукція, що випускається Тернопільською фармацевтичною фабрикою - самостійним підрозділом ТОВ “Юніфарма” (м.Київ), задовільної якості, її ціна приваблива для покупців, вона користується дуже високим попитом серед населення країн СНД у першу чергу за рахунок прийнятних цін.

Основна підприємницька ідея бізнес-плану проекту розгортання виробництва на Тернопільській фармацевтичній фабриці (додатково до виробництва „Пантокрину”) нового препарату „Пантолайф”, виробництво якого розгорнуто в Росії, полягає в наступному :

1. ТОВ „Юніфарма” на Тернопільській фармацевтичній фабриці розгорнуло технологічний процес виробництва препарату „Пантокрин” та освоїло технологію роботи з вихідною сировиною – пантами оленів, які вирощуються не тільки в Сибіру в Росії, але і на дослідних фермах в Білорусії та Україні.

2. Розгортання випуску в Україні нового препарату „Пантолайф” дозволяє виконати основну стратегічну ціль ТОВ „Юніфарма” – „Ліки від українських виробників – це „Юніфарма” ”.

Таблиці вхідних даних інвестиційного проекту

1. Додаткові інвестиції :

1.1 Придбане обладнання за рахунок кредиту на 5 років на суму 7 500 000 грн.(1,4 млн.доларів США) ;

1.2 Кредит взятий під 22 % річних ;

1.3 Повернення основної суми кредиту проводиться рівними долями з 1(першого) року по закінченню кожного з п'яти років;

1.4 Збільшення оборотного капіталу з власних коштів становить 500 000 грн.(додаткова емісія облігацій ТОВ);

1.7 Сплата процентів за користування кредитом – щорічна;

В таблицях 2.1, 2.2 наведений алгоритм та результати розрахунку ліквідної вартості обладнання, яке реалізується через 5 років(повного життєвого циклу).

Таблиця 2.1

Ліквідаційна вартість проекту проекту „Пантолайф” (Тернопільська ФФ) ТОВ „Юніфарма”

№ п/п Показник Формула розрахунку Значення показника Одиниці
1. Ринкова вартість обладнання 7 500 000 грн.
2. Витрати на придбання обладнання (кредит) 7 500 000 грн.
3. Амортизація до ліквідації 100 % від п.1 7 500 000 грн.
4. Ринкова вартість ліквідуємого обладнання 10 % від п.1 750 000 грн.
5. Витрати на ліквідацію обладнання 8 % від п.4 60 000 грн.
6. Операційний доход від ліквідації обладнання п. 4 - п.5 690 000 грн.
7. Податок на доход 25 % від п.6 172 500 грн.
8. Чиста ліквідаційна вартість обладнання п.6 - п.7 517 500 грн.

Таблиця 2.2

Результати інвестиційної діяльності проекту „Пантолайф” (Тернопільська ФФ) ТОВ „Юніфарма”

№ п/п Показники, грн. 0 рік Значення показників на t - кроку діяльності
1 рік 2 рік 3 рік 4 рік 5 рік Т(лікв.)
1 Земля 0 0 0 0 0 0 0
2 Будинки, споруди 0 0 0 0 0 0 0
3 Обладнання -7 500 000 0 0 0 0 0 517 500
4 Нематеріальні активи 0 0 0 0 0 0 0
5 Разом: вкладення в основний капітал -7 500 000 0 0 0 0 0 517 500
6 Приріст власного обо-ротного капіталу (-), -500 000
7 Усього інвестицій -8 000 000 517 500

В таблиці 2.3 наведені результати розрахунку операційної діяльності підприємства на основі вхідних даних.

Таблиця 2.3

Результати операційної діяльності проекту „Пантолайф” (Тернопільська ФФ) ТОВ „Юніфарма”

№ п/п Показники Значення показників на t - кроку діяльності
1 рік 2 рік 3 рік 4 рік 5 рік Т (лікв)
Розрахунок валового доходу
1 Обсяг продажу, упаковки 720 000 820 800 950 250 1090 503 760 650 0
2 Розподіл продажу (експорт/ внутрішній),%/% 30/70 60/40 65/35 70/30 80/20
3 Ціна продажу грн./упаковку (експорт/ внутрішня). 30/24 30/24 30/24 30/24 30/24 0
4 Виручка від продажу, тис. грн. (експортна/внутрішня)

6480/

12096

14904/

7948,8

18573,7/

8001

22995,6/

7884,2

18396/

3679,2

750
5 Чиста виручка від продажу з компен сацією різниць експорт - ПДВ, тис.грн. 17856 24508,8 28955,9 34164,9 25141,2
6 Умовна чиста виручка при 100% реалізації на Україні, тис.грн 14400 16560 19050 21900,6 18396
Розрахунок валових витрат ( для оподаткування)
7 Змінні витрати на оплату праці, тис.грн. (з нарахуванням 39% на ФЗП) -1926 -2370 -2915,7 -3589,8 -2685,7 0
8 Змінні витрати на оплату сировини та її обробку , тис.грн. -8474,4 -9745,6 -11210,9 -12888,5 -9021,7
9 Постійні витрати, тис.грн. -1444 -1517 -1593 -1672 -1756 60
10 Амортизація обладнання (фонд оплати повернення кредиту),тис. грн. -1500 -1500 -1500 -1500 -1500 0
11 Відсотки по кредитах, тис.грн. -1650 -1320 -990 -660 -330 0
Розрахунок балансового прибутку для оподаткування
12 Балансовий прибуток, тис.грн. 2861,6 8056,2 10746,3 13854,6 9847,8 690
13 Балансовий прибуток при реалізації без експорту, тис.грн. -594,4 107,4 840,4 1590,3 3102,6
11 Податки на прибуток, грн. -715,4 -2014,0 -2686,6 -3463,6 -2461,9 -172,5
12 Проектований чистий прибуток(для начислення % долі дивідендів), тис.грн. 2146,2 6042,2 8059,7 10390,9 7385,8 517,5
Розрахунок чистого операційного доходу ( + фонд амортизації)
13 Чистий доход від операцій (чистий прибуток + амортизація), тис.грн. 3646,2 7542,2 9559,7 11890,9 8885,8

517,5

За результатами розрахунків інвестиційної та операційної діяльностей підприємства(див.табл.2.2, 2.3) розраховуємо результати фінансової діяльності підприємства та грошові потоки (табл. 2.4).


Таблиця 2.4

Результати фінансової діяльності проекту „Пантолайф” (Тернопільська ФФ) ТОВ „Юніфарма”

п/п Показники 0 рік 1 рік 2 рік 3 рік 4 рік 5 рік Т (лікв.)
Розрахунки динаміки капіталізованого власного капіталу
1 Інвестиції власного капіталу, тис.грн. 500 0 0 0 0 0 0
2 Чистий Прибуток до капіталізації, тис.грн. 0 2146,2 6042,2 8059,7 10390,9 7385,8 517,5
3 Виплата 25% дивідендів, тис.грн. 0 -536,5 -1510,5 -2014,9 -2597,7 -1846,4
4 Власний накопичений капітал проекту з капіталізацією 75% прибутку, тис. грн. 500 2109,7 6641,4 12686,2 20479,4 26536,3 (з врахуванням Тлів)
Розрахунки динаміки запозичення та амортизаційного повернення коштів
6 Довгострокові кредити, тис.грн. 7500 0 0 0 0 0 0
7 Амортизація обладнання (фонд оплати кредиту),тис.грн. 0 1500 1500 1500 1500 1500 0
8 Погашення заборгованості по кредитах, тис.грн. 0 -1500 -1500 -1500 -1500 -1500 0
Результати фінансової діяльності
10 Потік реальних грошей, грн. 500 1609,7 4531,7 6044,8 7793,2 6056,9 (з врахуванням Тлікв)

Розраховуючи в “електронних таблицях” EXCEL-2000 послідовними приближеннями значення ВНД – внутрішньої норми доходності, тобто такого значення % зміни вартості грошей у часі, яка дозволяє вирівняти дисконтовані інвестиції та чистий дисконтований доход підприємства, тобто ВНД – досягнута фактична рентабельність капіталу, маємо:

Таким чином, проведений аналіз ефективності довгострокового кредитування ТОВ „Юніфарма” при впровадженні інвестиційного проекту виробництва нового препарату „Пантолайф” на Тернопільській фармацевтичній фабриці показав, що при ретроспективному рівні прибутків за минулі періоди 630 –720 тис.грн. на рік, прогнозні характеристики кредитуємого проекту за 5 років становлять:

- дисконтований чистий прибуток (NPV) – 9,7 млн.грн.

- строк дисконтованої окупності інвестицій – 2,25 роки(менше 5 років)

- дисконтований індекс доходності 2,21 (вище 1,0)

На фоні сплати банкові 22% річних за користування кредитом та реалізації інвестиційно привабливої для учасників товариства щорічної виплати дивідендів 25% від чистого прибутку, прогнозні потоки доходів проекту дозволяють досягнути внутрішньої норми доходності 44%, що значно вище дисконту вартості капіталу 9–12%, тобто інвестиційний проект може бути прийнятий як кредитором-банком, так і учасниками товариства.


Розділ 3. Шляхи розвитку нових технологій і процедур оцінки фінансового стану та кредитоспроможності позичальників – юридичних осіб

3.1 Бюро кредитних історій позичальників в ринкових країнах світу та досвід ефективності застосування їх послуг

“Кредитне бюро”(бюро кредитних історій)- це установа, основний вид діяльності якої становить збір, накопичення, обробка, збереження та надання інформації (позитивної та негативної) про виконання фінансових зобов’язань фізичними та юридичними особами.

Світова практика діяльності кредитних бюро довела, що існують досить відчутні загальні переваги від діяльності кредитного бюро. Основні аргументи економічного характеру на користь створення та функціонування кредитного бюро, що містяться в світовій літературі, полягають в наступному:

- наявність кредитної звітності стимулює позичальників погашати кредити, оскільки в протилежному випадку вони ризикують в майбутньому не отримати кредит в іншій кредитній організації. Тобто виникає стимулюючий механізм для підвищення платіжної дисципліни;

- обмін інформацією між кредиторами допомагає їм відрізнити добросовісного позичальника від недобросовісного, і відмовити недобросовісному в отриманні кредиту або встановити більш високі процентні ставки та отримати додаткове забезпечення і гарантії;

- зниження кількості часу та коштів на отримання інформації позитивно відображається на вартості кредиту для позичальників. При відсутності кредитного бюро отримання банками самостійно інформації по окремому позичальнику щодо виконання ним фінансових зобов’язань, при масовому споживчому кредитуванні практично неможливо;

- отримуючи інформацію з кредитної історії, кредитори мають змогу визначатись з наявністю заборгованості по кредитах, які позичальник отримав в інших банках, і визначитись чи не є рівень заборгованості занадто великим для цього позичальника;

- задоволення потреби в надійній та повній інформації знижує вимоги до розміру забезпечення або гарантій для надійних позичальників та збільшує загальні об’єми кредитування;

- створення “кредитної історії” розширює доступ до фінансових послуг суб’єктів малого, середнього бізнесу та фізичних осіб.

Створення механізму обміну інформацією через кредитні бюро позитивно впливає на [72]:

- керування ризиками (процентна ставка визначається в залежності від вірогідності повернення кредиту, що розраховується на підставі даних кредитного бюро);

збільшення загальних об’ємів кредитування;

прискорення процесу прийняття рішень;

якість кредитного портфелю банків;

стабільність банківської системи;

збільшення участі банківського капіталу в економічних процесах країни.

Аналіз функціонування кредитних бюро різних країн показує, що не існує уніфікованого підходу щодо організації роботи, форми власності, обсягу інформації кредитних бюро, але є загальні тенденції щодо організації роботи бюро.

Переважна кількість розвинених країн у вирішенні цього питання керується законами, що регулюють відносини у сфері захисту персональних даних та інформації, а також споживчого кредитування.

Наприклад, при здійсненні діяльності німецьке кредитне бюро керується спеціальним федеральним законом (Federal Data Protection Act); кредитне бюро Франції у своїй діяльності керується законом щодо захисту персональної інформації (Data Protection Act, 1984).

Бюро кредитних історій Канади функціонує відповідно до закону щодо захисту персональної інформації та електронних документів (Personal Information Act). Проте слід зазначити, що кожна провінція Канади має власні особливості функціонування та діяльності кредитних бюро.

У Європі та США застосовуються різні підходи до збору та захисту персональних даних [81].

У США діють декілька законів, що регулюють збір та розповсюдження персональних даних. Щодо надання кредитних звітів кредитними бюро то у 1971 році (зі змінами 1966 р.) США прийнятий окремий Закон про сумлінну кредитну інформацію (Federal Fair Credit Reporting Act), що докладно регулює видачу кредитних історій. Цей закон визначив право продавати інформацію про споживача без його згоди.

Законодавство країн-членів Європейського союзу підпорядковано Директивам ЄС і відображає їх основні принципи. Вимоги ЄС з питань захисту персональних даних при їх збиранні та обробці викладені у декількох документах ЄС, основними з яких:

1) Конвенція Ради Європи про захист особи у зв’язку з автоматичною обробкою персональних даних (28.01.1981 р.).

2) Директива 95/46/ЄС Європейського парламенту і Ради Європейського союзу від 24 жовтня 1995 року (“Директива про приватність”).

3) Директива 97/66/ЄС Європейського парламенту і Ради Європейського Союзу від 15 грудня 1997 року стосовно обробки персональних даних і захисту приватності у телекомунікаційному секторі.

Тенденція розвитку кредитних бюро у світі свідчить про те, що переважна кількість бюро створюється в якості приватних, комерційних установ. Основними засновниками кредитних бюро, які створюються в останній час, виступають самі кредитні установи.


3.2 Недержавні бюро кредитних історій в Україні та ефективність їх послуг при оцінці кредитоспроможності позичальника

З метою зниження кредитних ризиків, підвищення надійності роботи банківської системи НБУ в 2001 році створив “Єдину інформаційну систему обліку позичальників (боржників), які мають прострочену заборгованість за кредитами” – ЄІС “Реєстр позичальників” [22].

Створення Реєстру вирішило частину проблеми доступу до інформації щодо позичальників – банки отримали можливість ознайомитись з негативною інформацію про позичальника. Разом з тим це не надало можливості відслідковувати поведінку боржника на ринку за деякий період, і за межами Реєстру залишилась інформація щодо добросовісного позичальника.

Вивчення міжнародного досвіду роботи кредитних бюро надало можливість розробити та затвердити у 2005 році Закон України “Про організацію обігу та формування кредитних історій” [10], який вступив в дію з 1 лютого 2006 року.

Закон [10] визначає правові та організаційні засади формування і ведення кредитних історій, права суб'єктів кредитних історій та користувачів бюро кредитних історій, вимоги до захисту інформації, що складає кредитну історію, порядок утворення, діяльності та ліквідації бюро кредитних історій.

Джерелами формування кредитних історій є:

- відомості, що надаються Користувачем до Бюро за письмовою згодою суб'єкта кредитної історії відповідно до цього Закону;

- відомості державних реєстрів, інформація з інших баз даних публічного користування, відкритих для загального користування джерел за винятком відомостей (інформації), що становлять державну таємницю.

Бюро має право отримувати відомості та інформацію на договірних засадах. Органи або уповноважені особи (держателі, адміністратори державних реєстрів тощо) зобов'язані на запит Бюро надавати відомості з державних реєстрів в електронному вигляді (у форматі бази даних) у разі наявності письмової згоди суб'єктів інформації.

Користувачами Бюро можуть бути банки, небанківські фінансові установи та інші суб'єкти господарської діяльності, які надають послуги з відстроченням платежу або надають майно в кредит.

Кредитна історія містить таку інформацію:

1) відомості, що ідентифікують особу:

а) для фізичних осіб:

- прізвище, ім'я та по батькові;

- дата народження;

- паспортні дані;

- місце проживання;

- ідентифікаційний номер згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів (у разі наявності) (далі - ідентифікаційний номер);

- відомості про поточну трудову діяльність;

- сімейний стан особи та кількість осіб, які перебувають на її утриманні;

- дата і номер державної реєстрації, відомості про орган державної реєстрації та основний предмет господарської діяльності фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності;

б) для юридичних осіб:

- повне найменування;

- місцезнаходження;

- дата і номер державної реєстрації, відомості про орган державної реєстрації;

- ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (далі - ідентифікаційний код);

- прізвище, ім'я та по батькові, паспортні дані керівника і головного бухгалтера;

- основний вид господарської діяльності;

- відомості, що ідентифікують власників, які володіють 10 і більше відсотками статутного капіталу юридичної особи:

- для фізичних осіб - власників: прізвище, ім'я та по батькові, паспортні дані, ідентифікаційний номер і місце проживання;

- для юридичних осіб - власників: повне найменування, місцезнаходження, дата і номер державної реєстрації, відомості про орган державної реєстрації, ідентифікаційний код;

2) відомості про грошове зобов'язання суб'єкта кредитної історії:

а) відомості про кредитний правочин та зміни до нього (номер і дата укладання правочину, сторони, вид правочину);

б) сума зобов'язання за укладеним кредитним правочином;

в) вид валюти зобов'язання;

г) строк і порядок виконання кредитного правочину;

ґ) відомості про розмір погашеної суми та остаточну суму зобов'язання за кредитним правочином;

д) дата виникнення прострочення зобов'язання за кредитним правочином, його розмір і стадія погашення;

е) відомості про припинення кредитного правочину та спосіб його припинення (у тому числі за згодою сторін, у судовому порядку, гарантом тощо);

є) відомості про визнання кредитного правочину недійсним і підстави такого визнання;

3) інформацію про суб'єкта кредитної історії, яка складається із сукупності документованої інформації про особу з державних реєстрів, інших баз даних публічного користування, відкритих для загального користування джерел:

а) наявність заборгованості за податками та обов'язковими платежами;

б) рішення судів, що стосуються виникнення, виконання та припинення зобов'язань за укладеним кредитним правочином;

в) рішення судів та органів виконавчої влади, що стосуються майнового стану суб'єкта кредитної історії;

г) інші відомості, що впливають на спроможність виконання суб'єктом кредитної історії власних зобов'язань;

4) відомості про операції з інформацією, яка складає кредитну історію:

а) дата оновлення кредитної історії;

б) найменування Користувача, який надав інформацію до кредитної історії, у разі його згоди на це;

в) коментар суб'єкта кредитної історії у випадках, передбачених цим Законом.

Інформація для формування кредитної історії надається Користувачем до Бюро лише в разі наявності письмової згоди юридичної або фізичної особи, яка уклала кредитний правочин з Користувачем.

Бюро надають інформацію з кредитних історій у формі кредитних звітів. Кредитні звіти містять усю інформацію з кредитної історії, якщо інші обсяги інформації не передбачені Положенням Бюро або Договором.

На сьогоднішній день в Україні зареєстровані та функціонують 3 бюро кредитних історій :

1. ТОВ “Українське бюро кредитних історій” (засновники ЗАТ КБ “ПриватБанк” і іноземна компанія BigOptima Limited). Державна реєстрація ТОВ “Українське бюро кредитніх історій” датована 6 червня 2005 року [81].

На сьогоднішній день ТОВ “Українське бюро кредитних історій” є єдиним реально діючим та може надати доступ до більш ніж 10 000 000 кредитних історій як фізичних, так юридичних осіб, що складає близько 40 % усього працездатного населення України.

2. Перше всеукраїнське бюро кредитних історій (засновники Асоціація українських банків, 30 банків і дві страхові компанії) [49].

3. Національне бюро кредитних історій — вже третє кредитне бюро в Україні [50]. Його засновники — Національна асоціація кредитних спілок України, міжнародна холдингова компанія Creditinfo Group, що спеціалізується на системах та інструментах кредитного менеджменту, а також інвестиційно-фінансова група «ТАС». Власне бюро кредитних історій пов’язане з планованою спеціалізацією ТАС-Бізнесбанку на роздрібному кредитуванні.


Висновки

Станом на 01.01.2006 року (за результатами 2005 року) АКБ „Приват-банк” є лідером банківської системи України. Зосередження в одному банку 13,2 % кредитних активів банківської системи України потребує особливої уваги до управління ризиками кредитування та методології оцінки фінансового стану та платоспроможності позичальника, як процесу об’єктивного вирішення рівноваги прогнозної доходності кредиту та ймовірних ризиків збитків кредитування.

Аналіз кредитних процедур, застосовуємих при кредитуванні юридичних осіб в АКБ “Приватбанк” показав, що у процесі оцінювання фінансового стану позичальника – юридичної особи враховуються та аналізуються в динаміці такі основні економічні показники діяльності:

- платоспроможність (коефіцієнти миттєвої, поточної і загальної ліквідності);

- фінансова сталість (коефіцієнти маневреності власних коштів, співвідношення залучених і власних коштів);

- обсяг реалізації;

- обороти за рахунками (співвідношення чистих надходжень за рахунками та суми кредиту, наявність рахунків в інших банках, наявність картотеки неплатежів);

- склад і динаміка дебіторсько-кредиторської заборгованості;

- собівартість продукції;

- прибутки та збитки;

- рентабельність;

- кредитна історія позичальника.

При короткостроковому кредитуванні основними процедурами оцінки фінансового стану та кредитоспроможності позичальника є:

- поточний рівень ліквідності та фінансової стійкості підприємства;

- розрахунок рівня необхідного заставного забезпечення кредиту.

Так, проведений в курсовому проекті аналіз умов короткострокового кредитування підприємства ВАТ “Янцівський гранітний кар'єр” в оборотні кошти показав, що умови кредитного договору з боку позичальника та банка-кредитора формуються наступним чином:

а) з боку позичальника:

подається заявку на кредит 400 000 грн. на 1 рік під 25 % річних;

в якості застави на загальну суму 800 000 грн. надається :

1) готова продукція вартістю 601,8 тис.грн. ;

2) дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом 121,5 тис.грн.;

3) частина дебіторської заборгованості за відпущену продукцію на суму 78 тис.грн. (з загальної суми 786,7 тис.грн.);

б) Експертний аналіз з боку банку дає наступну діагностику по класу поточної кредитоспроможності позичальника:

- по коефіцієнту незалежності = 0,759 – клас 1 (>0,6);

- по коефіцієнту абсолютної ліквідності = 0,189 – клас 2 (0,15 – 0,2);

- по коефіцієнту строкової ліквідності = 0,659 – клас 2 (0,4 - 0,7);

- по коефіцієнту покриття = 0,659 – клас 3 (<1,0);

Таким чином – середній клас кредитоспроможності –2 клас

Враховуючі 2 клас кредитоспроможності та невисоку рентабельність підприємства, банк встановлює клас позичальника – В.

Кредитна операція відноситься до класу “субстандартна”, для субстандартних кредитів рівень заліку застави становить всього 20% від її балансової вартості. Тобто, рівень застави для надання кредиту в 400 000 грн. повинен бути піднятий до 2 млн.грн.

Таким чином, з точки зору банку підприємство ВАТ “Янцівський гранітний кар'єр” повинно надати в заставу додатково основних фондів на суму 1,2 млн.грн. з наявних 4,3 млн.грн. Інакше банк відмовить у наданні кредиту, чи може надати кредит на суму 160 000 грн. замість 400 000 грн.

При довгостроковому кредитуванні основними процедурами оцінки фінансового стану та кредитоспроможності позичальника є:

- ретроспективний аналіз рентабельності, ліквідності та фінансової стійкості підприємства за минулі періоди діяльності;

- перспективний прогноз діяльності, оснований на дисконтованих оцінках грошових потоків доходів та витрат кредитуємого проекту в умовах інфляційних очікувань та нормативного рівня прибутковості інвестицій (коефіцієнта дисконтування).

Так, проведений аналіз ефективності довгострокового кредитування ТОВ „Юніфарма” при впровадженні інвестиційного проекту виробництва нового препарату „Пантолайф” на Тернопільській фармацевтичній фабриці показав, що при ретроспективному рівні прибутків за минулі періоди 630 –720 тис.грн. на рік, прогнозні характеристики кредитуємого проекту за 5 років становлять:

- дисконтований чистий прибуток (NPV) – 9,7 млн.грн.

- строк дисконтованої окупності інвестицій – 2,25 роки(менше 5 років)

- дисконтований індекс доходності 2,21 (вище 1,0)

На фоні сплати банкові 22% річних за користування кредитом та реалізації інвестиційно привабливої для учасників товариства щорічної виплати дивідендів 25% від чистого прибутку, прогнозні потоки доходів проекту дозволяють досягнути внутрішньої норми доходності 44%, що значно вище дисконту вартості капіталу 9–12%, тобто інвестиційний проект може бути прийнятий як кредитором-банком, так і учасниками товариства.

Проведений аналіз динаміки структури інвестиційно-кредитного портфелю АКБ “Приватбанк” показує, що зміни у структурі характеризуються суттєвим зменшенням вагової частки кредитів, наданим юридичним особам:

- вагова частка кредитів, наданих юридичним особам, зменшилась з рівня 67,3%(4 квартал 2003 року) до 41,55% (1 квартал 2006 року);

- вагова частка кредитів, наданих фізичним особам, підвищилась з рівня 28,18%(4 квартал 2003 року) до 39,48% (1 квартал 2006 року);

- вагова частка наданих міжбанківських кредитів підвищилась з рівня 1,88%(4 квартал 2003 року) до 13,17% (1 квартал 2006 року);

- вагова частка активів, вкладених в цінні папери, підвищилась з рівня 2,63%(4 квартал 2003 року) до 5,81% (1 квартал 2006 року);

В той же час, аналіз динаміки обсягів створених резервів під ризики кредитних операцій у 2001 – 2006 роках показує, що відносна процентна частка резервів до загальної суми кредитів зросла від рівня 10,18% у 2001 році до рівня 12,9% у 2004 році та зменшилась до рівня 10,31% у 2006 році, тобто незбалансований заставою кредитний ризик при диверсифікації кредитного портфелю АКБ “Приватбанк” з 2004 року в бік приоритетного надання кредитів фізичним особам зменшився на 2,5 % (на 20% від величини резервів).

При цьому найбільш вразливішим місцем в кредитному менеджменті АКБ “Приватбанк” з точки зору забезпечення мінімізації кредитного ризику є адміністрування наступних видів кредитів:

а) Кредити, надані фізособам в інвестиційну діяльність:

- вагова частка в “безнадійних” кредитах – 42,39%;

- вагова частка в “сумнівних” кредитах – 23,25%;

- вагова частка в “субстандартних” кредитах – 12,91%;

б) Кредити, надані фізособам в поточну діяльність:

- вагова частка в “безнадійних” кредитах – 33,12%;

- вагова частка в “сумнівних” кредитах – 18,16%;

- вагова частка в “субстандартних” кредитах – 10,09%;

в) Кредити, надані юрособам за врахованими векселями:

- вагова частка в “безнадійних” кредитах – 8,57%;

- вагова частка в “сумнівних” кредитах – 20,51%;

- вагова частка в “субстандартних” кредитах – 26,95%;

г) Кредити, надані юрособам за внутрішніми торгівельними операціями:

- вагова частка в “безнадійних” кредитах – 6,12%;

- вагова частка в “сумнівних” кредитах – 14,65%;

- вагова частка в “субстандартних” кредитах – 19,25%;

Хоча сумарна частка “безнадійних”+”сумнівних”+”субстандартних” кредитів в портфелі АКБ “Приватбанк “ станом на 31.12.2005 року становить всього 7,56%, а частка “безнадійні”+”сумнівні” кредити зменшилась за 2004 –2005 рік з 2,8% до 2,15%, звертають на себе увагу недоліки кредитного менеджменту у формуванні застави під ці кредити, яка становить від 39,9% до 51,1% від сум відповідних кредитів. Тобто при формуванні кредитного договору невірно оцінений поточний фінансовий стан позичальника та його перспективна кредитоспроможність привели до заниження вимог по заставному забезпеченню виданих кредитів. Створення в Україні надійної системи ідентифікації ділової та фінансової репутації компаній та приватних позичальників є однією з фундаментальних умов подальшого розвитку ринків кредитів та інвестицій, особливо в сфері кредитування малого та середнього бізнесу, іпотечного та споживчого кредитування.

На сьогодні в Україні зареєстровані та почали діяти 3 бюро кредитних історій, серед яких створене ТОВ “Українське бюро кредитних історій” (засновники ЗАТ КБ “ПриватБанк” і іноземна компанія BigOptima Limited) є найбільш ефективним. ТОВ “Українське бюро кредитних історій” є єдиним реально діючим та може надати доступ до більш ніж 10 000 000 кредитних історій як фізичних, так юридичних осіб, що складає близько 40 % усього працездатного населення України.

Актуальність отриманих результатів курсової роботи полягає в підтвердженні необхідності модернізації процесів оцінки кредитоспроможності позичальників-юридичних осіб з врахуванням їх кредитних історій, що дає можливість підвищити оперативність та об’єктивність надання кредиту з врахуванням історії заставного забезпечення кредитів та реалізації попередніх кредитних проектів, особливо при масовому кредитуванні малого та середнього бізнесу, а також знизити обсяги резервів на кредитні ризики нижче 10% від загальної суми наданих кредитів.


Список використаної літератури

1. ЗАКОН УКРАЇНИ „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” // від 12 липня 2001 року N 2664-III (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 15 грудня 2005 року N 3201-IV)

2. ЗАКОН УКРАЇНИ „Про банки і банківську діяльність” // від 7 грудня 2000 року N 2121-III (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 22 грудня 2005 року N 3273-IV)

3. Закон України “Про Національний банк України” // від 20 травня 1999 року N 679-XIV (станом на 10.01. 2002 року N 2922-III)

4. Закон України “Про господарські товариства”//від 19 вересня 1991 року N 1576-XII ( від 17 травня 2001 року N 2409-III)

5. ЗАКОН УКРАЇНИ “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” // від 18 листопада 2003 року N 1255-IV (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 22 грудня 2005 року N 3273-IV)

6. ЗАКОН УКРАЇНИ „Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати” // від 19 червня 2003 року 979-IV (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 15 грудня 2005 року N 3201-IV)

7. ЗАКОН УКРАЇНИ “Про цінні папери та фондовий ринок” // від 23 лю-того 2006 року N 3480-IV

8. ЗАКОН УКРАЇНИ “Про іпотечні облігації” // від 22 грудня 2005 року N 3273-IV

9. ЗАКОН УКРАЇНИ „Про заставу” // від 2 жовтня 1992 року N 2654-XII (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 18 листопада 2003 року N 1255-IV)

10. Закон України N 2704-IV від 23 червня 2005 року “Про організацію формування та обігу кредитних історій”

11. ДЕКРЕТ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ „Про систему валютного регулювання і валютного контролю” // від 19 лютого 1993 року N 15-93 (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України та Господарським кодексом України станом від 16 січня 2003 року N 436-IV

12. Інструкція з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України // Постанова Правління Національного банку України від 15 вересня 2004 року N 435

13. Про затвердження Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків //Постанова Правління Національного банку України від 6 липня 2000 року N 279 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України від 17 січня 2005 року N 10)

14. Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій //Постанова Правління Національного банку України від 17 липня 2001 року N 275 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України станом від 12 жовтня 2005 року N 373)

15. Положення “Про порядок створення і державної реєстрації банків, відкриття їх філій, представництв, відділень” // Постанова Правління Національного банку України від 31 серпня 2001 року N 375, із змінами і доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України станом від 17 березня 2004 року N 111)

16. Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України та Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України // Постанова Правління Національного банку України від 17 червня 2004 року N 280 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України станом від 6 березня 2006 року N 76)

17. Про затвердження Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні // Постанова Правління Національного банку України від 28 серпня 2001 року N 368 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України станом від 1 листопада 2005 року N 407)

18. Про затвердження Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України //Постанова Правління Національного банку України від 7 грудня 2004 року N 598 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України від 21 грудня 2005 року N 484)

19. Про внесення змін до Методики розрахунку економічних нормативів регулювання діяльності банків в Україні // ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА від 11 квітня 2005 року N 125(Із змінами і доповненнями, внесеними постановою Правління Національного банку України від 22 грудня 2005 року N 493)

20. Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах // Постанова Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року N 492 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України станом від 21 грудня 2005 року N 485)

21. Правила торгівлі іноземною валютою // Постанова Правління Національного банку України від 10 серпня 2005 року N 281

22. Про створення єдиної інформаційної системи обліку позичальників /боржників/ // Постанова Правління Національного банку України від 27 червня 2001 року N 245 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України станом від 11 листопада 2005 року N 426)

23. Про затвердження Положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам // Постанова Правління Національного банку України від 17 червня 2004 року N 270 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України від 31 серпня 2005 року N 321)

24. Про запровадження обов'язкового резервування коштів за валютними операціями, пов'язаними із залученням резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів //Постанова Правління Національного банку України від 12 серпня 2005 року N 291

25. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 "Баланс"// Наказ Мінфіна України № 87 від 31.03.1999 + № 304 від 30.11.2000.

26. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 " Звіт про фінансові результати « // Наказ Мінфіна України № 87 від 31.03.1999 + № 304 від 30.11.2000.

27. Айвазян С.А. Основы эконометрики. – М.: ЮНИТИ–ДАНА, 2001.– 432 с.

28. Аналіз банківської діяльності: Підручник / А.М.Герасимович та ін.; За ред. А.М.Герасимовича. — К.: КНЕУ, 2003.— 599 с.

29. Азаренкова Г.М., Самородова Н.М. Бухгалтерський облік. Навч.-метод. посіб. для самостійного вивч. дисципліни. К.: Знання, 2004. — 415 с.

30. Азаренкова Г.М., Журавель Т.М., Михайленко Р.М. Фінанси підприємств: Навчальний посібник для самост вивч. дисципліни.– К.: Знання-Прес, 2004. – 291 с. – (Вища освіта ХХІ століття)

31. Азаренкова Г.М., Самородова Н.М. Бухгалтерський облік: Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. – Київ: Знання, 2004. – 415 с.– (Вища освіта ХХІ століття)

32. Азаренкова Г.М., Самородова Н.М. Бухгалтерський облік: Збірник ситуаційних задач та завдань для самостійної роботи студентів. – Київ: Знання, 2003. – 200 с.

33. Азаренкова Г.М. Фінансові ресурси та фінансові потоки (теоретичний аналіз): Монографія. – Харків: ПП Яковлєва, 2003.– 102 с.

34. Азаренкова Г.М., Д ікань Л.В., Новосельцева Т.О. Сучасні комерційні банки: персонал, розвиток, організація: Монографія. – Харків: ВД “ІНЖЕК”, 2003 – 131 с.

35. Банківський менеджмент: Навч. посібник / За ред. О.А. Кириченка. – К.: Знання-Прес, 2002. – 438 с.

36. Банківські операції: Підручник / За ред. А. М. Мороз. — К.: КНЕУ, друге видання. — 2002. — 476 с.

37. Банковское дело: Учебник /Под ред. О.И.Лаврушина – Москва, «Финансы и статистика», 1998 – 576 с.

38. Банківські операції: Підручник. – 2-ге вид., випр. і доп./ А.М.Мороз, М.І.Савлук, М.Ф.Пуховкіна та ін.; За ред. д-ра екон. наук, проф. А.М.Мороза. – К.: КНЕУ, 2002. – 476 с.

39. Банки и банковские операции: Учебник для вузов / Под ред. проф. Е.Ф.Жукова.- М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997. - 471 с.

40. Васюренко О.В. Банківські операції : Навчальний посібник . – 4-те вид., перероблене і доповнене – Київ: Знання, 2004. – 324 с. – (Вища освіта ХХІ століття)

41. Васюренко О.В. Банківський менеджмент: Навчальний посібник . – Київ: Академія, 2001. – 313 с.

42. Васюренко О.В., Сердюк Л.В., Сидоренко О.М., Карасьова З.М., Каднічанська В.М., Федоренко Н.С. Облік і аудит у банках: Навчальний посібник.– К.: Знання, 2003. – 524 с.

43. Васюренко Л.В., Федосік І.М. Ресурси комерційного банку: теоретичний та прикладний аналіз: Монографія. – Харків: ПП Яковлєва, 2003. – 88 с.

44. Гриджук Д.М. Забезпечення кредитних зобов"язань у діяльності банків/ Д.М.Гриджук, В.О.Олійник.- Київ: Істина, 2001.- 256с.

45. Гроші та кредит: Підручник / За ред. проф. М. І. Савлука. — К.: КНЕУ, 2002. — 578 с.

46. Деньги, кредиты, банки : Учебник/ Под ред. О.И. Лаврушина. -2-е изд. Перераб. и доп. -М.: Финансы и статистика, 2000

47. Деньги, кредит, банки: Справочное пособие / Г.И. Кравцова,

Б.С. Войтешенко, Е.И. Кравцов и др. ;под общ. ред. Г.И. Кравцовой , - Мн.: Меркаванне, 1994.- 270 с.

48. Деньги. Кредит. Банки: Учебник для вузов/ под ред. профессора Е. Ф. Жукова. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1999. - 622 с.

49. Задерей Н. Перше всеукраїнське бюро кредитних історій// Український дiловий тижневик "Контракти" / № 24 вiд 13-06-2005

50. Задерей Н. Група «ТАС» захопилася створенням бюро кредитних історій// Український дiловий тижневик "Контракти" / № 41 вiд 10-10-2005

51. Євтух О.Т. Іпотека – механізм ефективного використання ресурсів – Луцьк, «Волинська обласна друкарня», 2001, 305 с.

52. Ефимова М.Р., Ганченко О.И., Петрова Е.В. Практикум по общей теории статистики: Учебное пособие. – Москва: Финансы и статистика, 2000.

53. Ізмайлова К.В. Фінансовий аналіз: Навч.посібник.- К.: МАУП,2000

54. Ипотека -2005 (рейтинг жилищных кредитов) // Журнал «Деловой журнал», октябрь 2005, стр. 31 -55

55. Іпотечне кредитування: Навч. посіб. для вузів /О. С. Любунь, К. В. Паливода, М. П. Денисенко та ін /Ред. О. С. Любунь та ін. - К: ЦНЛ, 2005. - 392с.

56. Ишринская Е.Б. Операции коммерческих банков : российский и зарубежный опыт. -М.: Финансы и статистика 1995.- 450 с.

57. Ковалев В.В. Финансовый анализ, Москва, “Финансы и статистика”,1995

58. Коцовська Р., Ричаківська В та інш. Операції комерційних банків – Львів : ЛБІ НБУ, 2001 – 276 с.

59. Крейнина М.Н. Финансовое состояние предприятия. Методы оценки.- М.: ИКЦ «Дис», 1997.

60. Кредитний ризик комерційного банку. Навч. посіб./ В.В.Вітлінський, О.В.Пернарівський, Я.С.Наконечний, Г.І.Великоіваненко; за ред В.В.Вітлінського.- К.: Т-во "Знання", КОО, 2000.- 251с.

61. Кредитование / Пер. с англ. Под. ред. М. А. Гольцберга - К.: Торгово- издательское бюро BHV , 1994. 384 с. (INKO)

62. Кудрявцев В.А., Кудрявцева Е.В. Основы организации ипотечного кредитования – М.: «Высшая школа», 1998 -64 с.

63. Лагутин В.Д. Кредитование : теория и практика. Учебное пособие.- 3 –е изд- К.: «Знание», 2002, 215 с.

64. Миллер Р.Л., Ван-Хуз Д.Д. Современные деньги и банковское дело / Пер.с англ. – М.: ИНФРА - М, 2000. – 856 с.

65. Панова Г.С. Кредитная политика коммерческого банка .- М.: ИКЦ «Дис», 1997.- 464 с.

66. Полфреман Д. Основы банковского дела /Пер. с англ. – М.:ИНФРА-М, 1996. – 624 с.

67. Примостка Л.О. Аналіз банківської діяльності: сучасні концепції, методи та моделі: Монографія. — КНЕУ, 2002.— 316 с.

68. Примостка Л.О. Фінансовий менеджмент у банку: Підручник. — 2-е вид., доп. і перероб. — К.: КНЕУ. 2004. — 468 с.

69. Редхэд К., Хьюс С. Управление финансовыми рисками / Пер.с англ. – М.: ИНФРА - М, 1996. – 288 с.

70. Роуз П.С. Банковский менеджмент. Пер. с англ. со 2-го изд.— М.: «Дело ЛТД»,1995.— 768 с.

71. Руководство по кредитному менеджменту / Пер. с англ. Под ред. Б. Эдвардса 3-е изд. – М.:ИНФРА-М ,1996. – 464 с.

72. Синки Дж. Управление кредитным портфелем / Пер.с англ. – М.: Catallaxy, 1994. – 820 с.

73. Сусіденко В.Т. Стратегія управління кредитною діяльністю комерційного банку –К.,1998. – 345 с.

74. Шевченко Р. І. Банківські операції : Навч.- метод. посіб. для самост. вивчення дисципліни / Київський національний економічний ун-т - К. : КНЕУ, 2000. - 160с.

75. Шевченко Р. І. Банківські операції : Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни / Київський національний економічний ун-т - К. : КНЕУ, 2003. – 276с.

76. Шевченко Р. І. Кредитування і контроль : Навч.-метод. посібник для самостійного вивчення дисципліни / Київський національний економічний ун-т. К. : КНЕУ, 2002. - 183с.

77. Эдгар М. Управление финансами в коммерческих банках / Пер.с англ. – М.: Альпина Бизнес Букс, 2004. – 208 с.

78. Офіційний сайт НБУ – HTTP://www.bank.gov.ua

79. Офіційний сайт АКБ “Приватбанк” – HTTP:// WWW.PRIVATBANK.DP.UA

80. Офіційний сайт Асоціації банків України – HTTP:// WWW.AUB.COM.UA

81. Офіційний сайт Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсь-ке бюро кредитних історій» - http://www.ubki.com.ua

82. Законодавчо-довідкова система законодавства України – HTTP:// WWW.LIGA-ZAKON.COM.UA


Додаток А

Таблиця А.1

Баланс АКБ „Приватбанк” за 2003 – 2005 року(поквартальний розріз)



Таблиця А.2

Формування прибутку в АКБ „Приватбанк” у 2003 -2005 роках


Додаток В

Таблиця В.1

Баланс ВАТ “Янцівський гранітний кар ' єр” за 2004 –2005 роки





Таблиця В.2


Фінансові результати ВАТ “Янцівський гранітний кар'єр” у 2004-2005 роках



Таблиця В.3



Таблиця В.4



Таблиця В.5


Таблиця В.6


Таблиця В.7