Скачать .docx  

Реферат: Система загальних судів

.

План.

1. Верховний Суд України.

2. Військові суди.

3. Застосування Конституції України при здійсненні правосуддя.

4. Судовий захист прав і свобод людини та громадянина.

1. Верховний Суд є вищим судовим органом в системі судів загальної юрисдикції, здійснює нагляд за судовою діяльністю нижчестоящих судів, надає їм допомогу в правильному і однаковому застосування законодавства.

Відповідно до Закону України “Про судоустрій” Верховний Суд України має такі повноваження:

- у межах своїх повноважень розглядає справи як суд першої інстанції, у касаційному порядку, порядку нагляду і в зв'язку з нововиявленими обставинами;

- вивчає і узагальнює судову практику, аналізує судову статистику і дає керівні роз'яснення судам у питаннях застосування республіканського законодавства, що виникають при розгляді судових справ. Керівні роз'яснення Пленуму Верховного Суду України є обов'язковими для судів, інших органів і службових осіб, що застосовують закон, по якому дано роз'яснення;

- здійснює контроль за виконанням судами республіки керівних роз'яснень Пленуму Верховного Суду України;

- вирішує в межах своїх повноважень питаннях, що випливають з міжнародних договорів України;

- здійснює інші повноваження, надані йому законодавством

Верховний Суд є найвищою інстанцією в кримінальних та цивільних справах, які розглядаються нижчестоящими судами.

Йому належить право законодавчої ініціативи у Верховній Раді.

Організаційне керівництво діяльністю Верховного Суду здійснюється Міністерством юстиції України.

Верховний Суд обирається Верховною Радою України в складі: Голови, заступника голови, членів ВСУ і народних засідателів. Кількісний склад Верховного Суду встановлюється Верховною Радою.

Вимоги до судді Верховного Суду: 35-річний вік, вища юридична освіта, стаж роботи за юридичною спеціальністю не менше 10 років, в т.ч. не менше 5 років на посаді судді, володіння державною мовою.

Верховний Суд діє в складі: Пленуму, судової колегій в цивільних справах, судової колегії в кримінальних справах, військової колегії. Для розгляду організаційних питань роботи Верховного Суду утворюється Президія.

Пленум Верховного Суду діє в складі Голови Верховного Суду, заступників голови і членів Верховного Суду. В засіданнях Пленуму беруть участь Генеральний прокурор і Міністр юстиції. Участь Генерального прокурора в роботі Пленуму обов’язкова. Пленум скликається не менше одного разу в три місяці. Пленум приймає постанови. Постанови Пленуму Верховного Суду України приймаються відкритим голосуванням більшістю голосів членів Пленуму, які беруть участь у голосуванні. Постанови Пленуму підписуються Головою Верховного Суду України і секретарем Пленуму.

Пленум Верховного Суду є вищою судовою інстанцією, в межах своїх повноважень розглядає справи в порядку нагляду і за нововиявленими обставинами. Він також розглядає подання Генерального прокурора і Міністра юстиції, спрямовує судову практику у відповідності з діючим законодавством.

Пленум дає судам керівні роз’яснення з питань застосування законодавства України при розгляді кримінальних і цивільних справ. Керівні роз’яснення даються у вигляді Постанов Пленуму Верховного Суду і ґрунтуються на узагальненні судової практики, аналізі судової статистики і рішень, прийнятих по справах, розглянутих Верховним Судом.

Пленум Верховного Суду розглядає подання Голови Верховного Суду про невідповідність керівних роз’яснень Пленуму законодавству України; заслуховує повідомлення про роботу Президії Верховного Суду і звіти голів судових колегій про їх діяльність; розглядає і вирішує питання про внесення подання в порядку законодавчої ініціативи до Верховної Ради про тлумачення законів України.

Пленум затверджує за поданням Голови Верховного Суду склади судових колегій, а також заступників голів судових колегій і секретаря Пленуму; затверджує науково-консультативну раду при Верховному Суді України.

Склад судової колегії в цивільних справах, судової колегії в кримінальних справах і військової колегії затверджується Пленумом Верховного Суду з числа його суддів.

В межах своїх повноважень вони розглядають справи в якості суду першої інстанції, в касаційному порядку, в порядку нагляду і за нововиявленими обставинами. Також вивчають і узагальнюють судову практику, аналізують судову статистику.

Голови судових колегій мають такі повноваження:

- головують в судових засіданнях колегій або призначають для цього членів суду;

- утворюють склади суду для розгляду справ в судових засіданнях колегій;

- здійснюють керівництво роботою відповідних колегій;

- звітують на Пленумі ВСУ про діяльність колегій;

- організовують роботу по підвищенню кваліфікації суддів відповідних судових колегій.

Президія Верховного Суду утворюється в складі Голови, заступників голови, членів ВСУ в кількості, визначеній Верховною Радою.

Склад Президії затверджується Верховною Радою за поданням Голови Верховного Суду.

Президія розглядає питання організації роботи судових колегій і апарату Верховного Суду, надає допомогу нижчестоящим судам в правильному застосування законодавства, координуючи цю діяльність з Міністерством юстиції.

Засідання Президії проводяться не рідше одного разу на місяць і правомочні при наявності більшості її членів. Президія приймає постанови, які підписуються Головою Верховного Суду України.

2. Військові суди здійснюють правосуддя в Збройних Силах України та інших військових формуваннях.

Діяльність військових судів спрямована на охорону від посягань безпеки України, боєздатності та боєготовності її Збройних Сил та інших військових формувань, захист прав і свобод військовослужбовців та інших громадян, а також прав та законних інтересів військових частин, військових установ, організацій.

В Україні створені військові суди гарнізонів, регіонів, Військово-Морських Сил. Військовий суд гарнізону утворюється на території, на якій розміщено один або декілька військових гарнізонів.

Судді військових судів повинні перебувати на військовій службі і мати офіцерське звання.

Військовий суд гарнізону здійснює правосуддя в складі голови, заступника голови і суддів, а військовий суд регіону, Військово-Морських Сил – голови, заступника (заступників) голови, суддів і народних засідателів.

Кількість суддів військових судів встановлюється Верховною Радою України за поданням Міністра юстиції і Голови Верховного Суду, а кількість народних засідателів по кожному суду встановлюється головою військового суду регіону, Військово-Морських Сил за погодженням з відповідним військовим командуванням.

Військові суди в судових засіданнях розглядають:

- справи про всі злочини, вчинені військовослужбовцями Збройних Сил, прикордонних військ, СБУ та інших військових формувань, а також військовозобов’язаними під час проходження ними зборів;

- всі справи про шпигунство;

- справи про злочини проти встановленого порядку несення служби, вчинені особами начальницького складу виправно-трудових установ;

- справи про злочини, вчинені певними категоріями осіб, визначених законодавством України;

- справи про адміністративні правопорушення військовослужбовців;

- справи за скаргами військовослужбовців на неправомірні дії військових посадових осіб і органів військового управління;

- справи про захист честі і гідності, сторонами в яких є військовослужбовці або військові організації;

- інші справи, пов’язані із захистом прав і свобод військовослужбовців та інших громадян, а також прав і законних інтересів військових частин, військових установ, організацій.

Військовий суд гарнізону як суд першої інстанції розглядає всі кримінальні справи, крім тих, які підсудні судам регіонів і Військово-Морських Сил; справи за скаргами військовослужбовців на неправомірні дії військових посадових осіб і органів військового управління; справи про захист честі і гідності, сторонами в яких є військовослужбовці або військові організації; інші справи, пов’язані із захистом прав і свобод військовослужбовців та інших громадян, а також прав і законних інтересів військових частин, військових установ, організацій; справи за скаргами на санкцію прокурора про арешт, на постанову про закриття кримінальної справи або про відмову в її порушенні у справах про злочини, які підсудні військовим судам.

Військовий суд регіону, Військово-Морських Сил розглядають справи як суди першої інстанції, в касаційному порядку, в порядку нагляду і за нововиявленими обставинами. Здійснюють нагляд за судовою діяльністю військових судів гарнізонів, вивчають і узагальнюють судову практику, аналізують судову статистику.

Військовослужбовці військових судів знаходяться на військовій службі і входять до штатної чисельності Збройних Сил України. На них поширюються права, пільги, встановлені для військовослужбовців.

Перелік штатних посад суддів військових судів і військової колегії ВСУ і відповідні до цих посад військові звання затверджуються: для військових судів – за поданням Міністра юстиції і Голови Верховного Суду, для військової колегії – за поданням Голови Верховного Суду.

3. В статті 8 Конституції зазначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Цей принцип є головним у правовій державі. Принцип верховенства права відображає місце і роль права в державі і суспільстві. Він означає співвідношення права і держави та її інститутів, права і політики, права і економіки. Стаття 8 також гарантує звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України, тобто навіть у випадку відсутності відповідних нормативно-правових актів. Відповідно до цього, суди при розгляді конкретних справ повинні керуватися насамперед нормами Конституції.

В Постанові Пленуму Верховного Суду України №9 від 01.11.96 зазначено, що оскільки Конституція України, як зазначено в її статті 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення повинні грунтуватися на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.

Якщо питання про те, чи відповідає Конституції України застосований закон або закон, який підлягає застосуванню в конкретній справі є невизначеним, суд за клопотанням учасників процесу або за власною ініціативою зупиняє розгляд справи і звертається з мотивованою ухвалою (постановою) до Верховного Суду України, який може порушувати перед Конституційним Судом України питання про відповідність Конституції законів та інших нормативно-правових актів. Таке рішення може прийняти суд першої, касаційної чи наглядної інстанції в будь-якій стадії розгляду справи. Суд не може, застосувавши Конституцію як акт прямої дії, визнати неконституційними закони чи правові акти, перелічені в статті 150 Конституції (закони та інші правові акти Верховної Ради України, акти Президента, акти Кабінету Міністрів, правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим), оскільки це віднесено до виключної компетенції Конституційного Суду України. Але суд може, без звернення до Конституційного Суду, визнати такими, що не відповідають Конституції чи законам України, рішення органів місцевого самоврядування, акти органів державної виконавчої влади: міністерств, відомств, місцевих державних адміністрацій.

Суд безпосередньо застосовує Конституцію у таких випадках:

1) коли зі змісту норм Конституції не випливає необхідність додаткової регламентації її положень законом;

2) коли закон, який був чинним до введення в дію Конституції чи прийнятий після цього, суперечить їй;

3) коли правовідносини, що розглядаються судом, законом України не врегульовано, а нормативно-правовий акт, прийнятий Верховною Радою або Радою міністрів Автономної Республіки Крим, суперечить Конституції України;

4) коли укази Президента України, які внаслідок їх нормативно-правового характеру підлягають застосуванню судами при вирішенні конкретних судових справ, суперечать Конституції України.

4. Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Права й свободи людини і громадянина та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суди як органи державної влади зобов'язані захищати ці права та свободи шляхом розгляду цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення.

В Постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.97 “Про посилення судового захисту прав та свобод людини і громадянина” зазначено, що суди не мають права відмовити у судовому захисті прав та свобод людини і громадянина, у прийнятті скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб з підстав, не передбачених Конституцією чи законом. Суди повинні посилити вимогливість до якості дізнання і попереднього слідства в кримінальних справах. У стадії віддання обвинуваченого до суду і в стадії судового розгляду суди повинні з'ясовувати, чи було виконано під час попереднього розслідування справи вимоги процесуального закону, чи не були порушені права підозрюваного, обвинуваченого при затриманні, арешті, проведенні обшуку та чи не були обмежені права потерпілого й інших учасників кримінального процесу.

Пленум Верховного Суду також зобов’язав суди неухильно виконувати вимоги закону про з'ясування причин порушень прав та свобод людини і громадянина, добиватися їх усунення шляхом постановлення окремих ухвал (постанов) та здійснення контролю за їх виконанням. Ці ухвали (постанови) повинні грунтуватися на достовірно встановлених фактичних даних. Особливу увагу суди повинні приділяти своєчасному й повному виконанню судових рішень, оскільки це має важливе значення для реального поновлення прав і свобод громадян.

Надійний захист прав та свобод людини і громадянина можливий насамперед за умови дійсної незалежності суду. Даний принцип забезпечується не тільки тим, що він гарантований Конституцією та законами України, але й діяльністю самих судів та органів суддівського самоврядування, які повинні своєчасно реагувати на спроби втрутитися в здійснення правосуддя і вживати відповідні заходи.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ:

1. В яких формах Верховний Суд України здійснює нагляд за діяльністю нижчестоящих судів?

2. Хто здійснює організаційне керівництво діяльністю ВСУ?

3. Хто входить до складу Пленуму ВСУ?

4. Хто затверджує склад колегій ВСУ?

5. Хто затверджує склад Президії ВСУ?

6. Які військові суди створені в Україні?

7. Хто встановлює кількість суддів військового суду?

В яких випадках суд безпосередньо застосовує Конституцію України?