Реферат: Чад

Реферат з економічної географії

Чад

Столиця:	Нджамена	Фізична карта
Площа:	1 284 000 км²
Населення:	8 707 078 чол.
Офіційна мова:	французька
Релігія:	іслам, 60% населення – мусульмани, 35% - анімісти, 5% - християни
Форма правління: Грошова одиниця:	республіка африканський франк
Природні ресурси:	1. Водні ресурси :
Річки : Шарі, Аук, Логон Озеро : Чад
2. Ґрунти : пісчані та кам’янисті
3. Корисні копалини : кам’яне вугілля, кам’яна сіль, природна сода, боксити, залізна руда, вольфрам, уран, олов’яні руди
Населення:	На території держави проживають 8 707 078 чол.(2001 р.); араби (26,1% всього нас.), сара (21,9%), багірмі, тубу, мубі , хауса, маса та ін.

Промисловість : 1. Текстильна промисловість – Шкірні, бавовняноочисні, взуттєві підприємства 2. Харчова промисловість – Масло-молочні, м’ясні, пивоваренні, цукрові, борошномельні, рисоочисні підприємства 3. Видобувна промисловість – Видобування кам’яного вугілля, вольфрамових, уранових, олов’яних руд				Сільське господарство: Тваринництво : Велика рогата худоба, кози, свині, вівці, верблюди, свійські птиці, риба. Рослинництво : Просо, сорго, арахіс, рис, кукурудза, тютюн, кассава, пшениця, цукровий очерет, бавовник, фінікова пальма.
Обробна промисловість
	Текстильна
	Шкіряна і взуттєва
	Харчова


Видобувна промисловість
	Кам’яного вугілля
	Олов’яні руди				Сільське господарство
	Вольфрамової руди
	Уранові руди	Коренеплоди, зернові та технічні культури, пасовищне тваринництво
	Зернові і бобові культури, тваринництво
			Кочове та напівкочове тваринництво
	Не використовувані чи мало використовувані землі

Експорт : вивозять бавовну, м’ясо, шкіри, живу худобу, рибу тощо.

Імпорт : ввозять машини та устаткування, нафтопродукти, будівельні матеріали, хімічні товари, продовольство.

ЦІКАВЕ. Чад здавна слугував місцем, де відбувалися контакти народів Північної Африки, Сахари і Судану, носіїв різних культур і релігій. Тому етнічний склад населення цієї досить великої країни (21 місце у світі) відрізняється надзвичайною строкатістю. Тут представлені мови семи груп великих мовних родин (ніло-сахарської, семіто-хамітської і нігеро-кордофанської).

Іслам широко розповсюджений серед народів пустель – арабів-бедуїнів, туарегів і фульбе, що займаються кочовим скотарством. Вони розводять верблюдів і велику рогату худобу. Основними заняттями хауса є торгівля і землеробство. Вадаі – хлібороби, що домоглися великих успіхів в техніці штучного зрошення. Як добриво вони використовують гній худоби. Канебу займаються переважно тваринництвом. Тубу ведуть кочовий спосіб життя в посушливих східних і північних районах.

Немусульманське населення живе в більш густонаселеному поясі саванових рідколісь. Тут сама численна етнічна група – сара, основним заняттям якої є рибальство і землеробство. У тих же районах настільки ж дисперсно розміщені хлібороби хакка. Після появи в Центральній Африці високоврожайних зернових культур з Нового Світу хакка протягом чотирьох століть поступово переміщалися в райони з більш вологим кліматом, де вони могли вирощувати ці культури, витісняючи відтіля корінне населення мисливців і збирачів.