Скачать .docx  

Реферат: Народження дитини ріст розвиток вікові періоди Народження дитини годування матеренським мол

НАРОДЖЕННЯ ДИТИНИ, РІСТ, РОЗВИТОК, ВІКОВІ ПЕРІОДИ

НАРОДЖЕННЯ ДИТИНИ, ГОДУВАННЯ МАТЕРИНСЬКИМ МОЛОКОМ.

Після 280 днів вагітності жінка народжує дитину в результаті пологів. Пологи – це складний фізіологічний процес, яким закінчується вагітність. Це процес видалення з матки плоду та плаценти.

Власне пологовий акт складається з ряду послідовних скорочень м’язів матки, які насамперед спрямовані на розширення шийки матки (перша стадія пологового акту – періоду розкриття). У цей період скорочення поздовжніх м’язів волокон матки зумовлюють розширення кільця шийки матки. Цьому ж сприяє і витіснення в канал шийки матки наповненого навколоплідною рідиною плодового міхура. Цей період закінчується розкриттям шийки матки і при нормальних пологах – входження голівки плода в таз.

Другий період пологів – період вигинання – супроводжується частими тривалими скороченнями м’язів матки, живота і діафрагми, що призводить до збільшення загального тиску в черевній порожнині. За рахунок підвищення тиску і скорочення матки плід проштовхується через тазовий отвір і піхву назовні.

Третій період – післяпологовий – настає звичайно через 20-30 хв після народження дитини. Завдяки скороченню м’язів матки видаляються плацента і децидуальні оболонки.

Ще задовго до пологів в організмі вагітної жінки гіпофіз, а з часом і плацента виробляють гормони, що готують молочну залозу до наступного годування дитини. Молочні залози збільшуються у розмірах завдяки зростанню кількості залозистих клітин.

Як тільки відбулися пологи, гіпофіз починає утворювати гормон, який спричинює вироблення молока. Цей процес залежить від стану центральної нервової системи. У матері, котра постійно нервує, погано спить, кількість молока зменшується, а потім його вироблення взагалі припиняється.

Новонароджена грудна дитина має надзвичайну потребу у материнському молоці, бо воно містить потрібні для неї речовини: білки, солі кальцію, жири, вуглеводи, мінеральні солі, вітаміни, пристосовані для легкого перетравлення в організмі дитини. З материнським молоком дитина одержує готові антитіла проти багатьох хвороб. Тому вона менше хворіє, ніж та, яку годують штучно (коров’ячим молоком, поживними сумішами тощо).

Годування дитини груддю пов’язане з лактацією – виробленням молока молочною залозою. Це також неодмінний чинник у спілкуванні матері і дитини. Воно несе радість материнства, але водночас накладає на матір певні обов’язки: раціонально харчуватись, добре спати, часто перебувати на свіжому повітрі, не нервувати, не вживати алкоголю, наркотиків, не курити, бо з молоком до організму дитини потрапляють усі ці отрути. Суворо дотримуватися правил особистої гігієни (стежити за чистотою рук, сосків, посуду дитини).

РІСТ ТА РОЗВИТОК ДИТИНИ. ЕТАПИ НОВОНАРОДЖЕНОСТІ: ГРУДНИЙ (НЕМОВЛЯ), ЯСЕЛЬНИЙ, ДОШКІЛЬНИЙ ТА ШКІЛЬНИЙ.

Життя людини – це безперервний процес розвитку, в якому безперервно проходять такі етапи: дозрівання, зрілий вік, старіння. Період дозрівання організму характеризується безперервними процесами росту й розвитку.

Ріст і розвиток – це два взаємопов’язані боки одного й того ж процесу. Ріст – кількісні зміни, які зв’язані із збільшенням маси всього організму. Розвиток – якісні зміни, морфологічна диференціація тканин і органів і їхнє функціональне удосконалення. В основі росту і розвитку організму лежить обмін речовин і енергії. Він складається з пластичного і енергетичного обміну. В організмі дорослої людини ці процеси урівноважуються. В організмі, який росте, переважають процеси пластичного обміну. Це необхідно для формування нових клітин, росту органів, збільшення маси тіла.

ВІКОВІ ПЕРІОДИ У ДІТЕЙ.

Період новонародженості – від моменту появи дитини на світ до чотирьох до чотирьох тижнів її життя. У цей час виникають різні пристосовні рефлекторні реакції до нових умов життя – самостійного дихання й кровообігу, харчування, іншої температури довкілля. Починають самостійно працювати легені, серце, печінка, нирки. Кістки новонародженої дитини містять мало мінеральних солей, тому вони дуже м’які і легко викривлюються за неправильного догляду.

У новонародженої дитини підвищений обмін речовин, частота дихання становить 40-60 дихальних рухів за 1 хв, а серцевих скорочень – 120-140 ударів за хвилину. Травна система, зокрема її залози, недорозвинена, тому найменші порушення у годуванні або питному режимі можуть спричинити тяжкі розлади травлення. Нервова система також недорозвинена.

Грудний період – триває від чотирьох тижнів до року. У цей час дитина розвивається дуже швидкими темпами. За рік довжина її тіла у середньому збільшується на 25 см. Маса здорової дитини до 4 місяця подвоюється, а до року потроюється. Швидко розвивається опорно-руховий апарат. У два місяці дитина вже може на 1-2 хв підняти головку, у чотири – перевернутися зі спини на живіт. У 6 місяців вона може самостійно сидіти, у 7 – повзати, у 8 – триматись за перекладинку ліжка, ставати на ніжки, а в 10-11 місяців починає ходити.

Швидко розвивається нервова система і психіка.

У шість-вісім місяців у здорової дитини з’являються перші зуби, а до року їх має бути 6.

У цьому періоді важливо повноцінно годувати дитину, загартовувати її, фізично виховувати, бо приблизно у середині грудного періоду вона втрачає той природний імунітет, який отримала від матері, і за неправильного догляду може почати хворіти.

Ясельний період – це період від одного до трьох років. До 2 років у дитини повинні з’явитися всі 20 молочних зубів. У цей час дитина постійно рухається, тому важливо правильно фізично виховувати й загартовувати її тіло. Потрібно дотримуватися графіка профілактичного щеплення, аби запобігти вірусним та інфекційним хворобам.

Дошкільний період – триває від 3 до 6-7 років. Зріст дитини збільшується на 6-8 см у рік, а маса на 2 кг. З 5-6 років молочні зуби починають замінюватися на постійні. Психічна діяльність набуває великого розвитку і дитина вже добре говорить, малює олівцями, знає багато віршів і пісень. У цьому віці формуються риси характеру. У цей період потрібно готувати дитину до школи, привчати до самостійності.

Молодший шкільний період – 6-12 років. Діти швидко ростіть, тому їм потрібно добре харчуватися, багато рухатися, більше перебувати на свіжому повітрі.

Коли дитина іде до школи, у неї відразу зростає психічне і фізичне навантаження. Нервово-психічне напруження молодшого школяра, недотримання правильного режиму дня, недостатній відпочинок, малорухливий спосіб життя, призводить до виснаження його нервової системи, зниження опірності до інфекцій.

Школяр має правильно розподіляти свій час для виконання уроків, чергувати різні види занять, робити перерви між ними на 10-15 хв. Щоб запобігти викривленню хребта, слід стежити за поставою. Для відновлення сил та працездатності для школяра важливий нормальний сон. У разі недосипання у дитини значно знижується розумова і фізична працездатність, увага та пам’ять, вона гірше вчиться, стає неспокійною, неслухняною. У 7-10 років слід спати 10-15 год, у 11-13 – 8-9,5 год.

Старший шкільний, або підлітковий період. Це вік статевого дозрівання (від 12-13 до 17-18 років). Організм готується до дорослого життя. За нормальних умов статеве. Фізичне і психічне дозрівання відбувається відповідно один до одного, причому у дівчат приблизно на два роки раніше, ніж у хлопчиків.

У цьому віці швидкими темпами збільшується ріст і маса тіла. Подальший розвиток м’язової системи відбувається за рахунок діаметра м’язового волокна. Характеризуючи вищу нервову діяльність підлітків, необхідно відзначити, що на початку цього періоду

зберігаються процеси загального збудження та послаблення всіх видів гальмування. У деяких підлітків спостерігається психічна неврівноваженість.

Раціональний режим дня, заняття спортом, створюють умови для правильного перебігу цього періоду. До 18-річного віку встановлюються гармонійні співвідношення кори і підкіркових відділів і відзначається високий ступінь функціональної досконалості нервової системи.

ОСОБЛИВОСТІ СТАТЕВОГО ДОЗРІВАННЯ ХЛОПЧИКІВ І ДІВЧАТ

Статеве дозрівання – це процес досягнення організмом такого анатомічного та фізіологічного розвитку, що робить його здатним до розмноження. Основною біологічною ознакою статевого дозрівання є вироблення дозрілих статевих клітин – яйцеклітин у дівчат і сперматозоїдів у хлопців.

Статеве дозрівання дівчат . Відбувається від 9 до 16 років. У цей час збільшується виділення гормонів гіпофіза, які стимулюють ріст яєчників. У яєчниках починають вироблятися статеві гормони. Вони зумовлюють розвиток жіночих вторинних статевих ознак: збільшуються молочні залози, з’являється волосся на лобку і під пахвами, інтенсивно росте і розвивається скелет. У дівчаток розширюються тазові кістки, а плечі залишаються вузькими. Приблизно через 2 роки (у 12-14 років) у дівчаток починаються перші менструації – ознака того, що у фолікулах яєчників почали дозрівати яйцеклітини. Спочатку менструації можуть бути нерегулярними з перервами до кількох місяців. Однак через 2-3 роки менструальний цикл стає регулярним.

Статеве дозрівання у хлопчиків . Починається від 11 і завершується в середньому до 18 років. Перші його ознаки – збільшення розмірів яєчок і статевого члена. В яєчках починають утворюватися сперматозоїди і виробляється чоловічий статевий гормон. Він надходить у кров і зумовлює формування вторинних статевих ознак. У хлопчиків з’являються волосся знизу живота (на лобку), під пахвами і на обличчі, швидко ростуть скелет та м’язи. Плечі розширюються, а таз залишається вузьким. Це надає фігурі хлопчика чоловічої статури. Збільшуються і змінюються хрящі гортані, голос стає нижчим. Такі зміни називаються мутацією.

Під впливом статевого гормону посилюється секреція шкірних залоз, особливо на обличчі й спині. Якщо не дотримуватися особистої гігієни, вони можуть запалюватися, утворюючи вугрі, які звичайно зникають до 21-23 років.

З 14 років у хлопчиків починає вироблятися сперма. Мимовільне виверження сперми відбувається під час сну. Це явище називається полюцією.

Зміни в організмі у підлітковий період зачіпають не тільки статеву функцію, а й впливають на фізичний і психічний розвиток. Для дівчат – це вік від 12 до 15 років, для хлопців – від 13 до 16 років. Але в цьому період становлення організму та особистості триває набагато довше. У період статевого дозрівання виникають певні зміни в стосунках між підлітками: з’являється інтерес до протилежної статі, прагнення сподобатися один одному.

РЕГУЛЯЦІЯ НАРОДЖУВАНОСТІ.

Питання планування сім’ї, народження дітей є глибоко особистим і часто залежить від різних соціальних чинників. Тимчасова відсутність належних побутових умов, навчання у вищих навчальних закладах, необхідність пройти курс лікування іноді змушують молоде подружжя деякий час утримуватись від народження дитини. Тоді постає проблема запобігання вагітності.

Засоби запобігання вагітності:

Гормональні протизаплідні засоби – гормональна контрацепція полягає у тривалому вживанні жінкою таблеток з різними комбінаціями яєчникових гормонів. Роблять яйцеклітину нездатною до запліднення.

Внутрішньоматкова контрацепція – полягає у введенні в порожнину матки поліетиленової внутрішньоматкової спіралі (ВМС). Вважається , що ВМС механічно перешкоджає просуванню сперматозоїдів до маткових труб, а також унеможливлює імплантацію плідного яйця, у будь-якому місці матки або її труб. Наявність ВМС у матері не повинно викликати ніяких хворобливих відчуттів, болю або виділень крові між менструаціями.

Хімічна контрацепція – механізм її дії полягає у створенні в піхві слабкокислого середовища, у якому гинуть сперматозоїди. Хімічні контрацептиви випускають і продають в аптеках у вигляді свічок, таблеток, кульок; часто вони також містять ліки, які захищають жінку від венеричних хвороб.

Бар’єрна або механічна контрацепція – використання презервативів запобігає вагітності на 90-95%. Іноді чоловік застосовує перерваний статевий акт, коли він виділяє сперму поза піхву жінки. Але цей метод може спричинити статеві розлади у чоловіка.

Аборт – штучне переривання вагітності хірургічним шляхом – найгірший спосіб регуляції народжуваності. Це дуже небезпечна операція, яка спричинює порушення в усьому організмі жінки і часто призводить до тяжких запальних процесів її статевої системи.

Так само небезпечним є метод руйнування зародка на ранніх стадіях його розвитку (4-6 тижнів) за допомогою вакууму – так звана вакуум-корекція.

Одним із шляхів зниження кількості абортів – широке впровадження засобів контрацепції.