Скачать .docx  

Реферат: Сечостатевий апарат

Включає 2 системи – сечовидільна система і статеві органи.

Видільна система складається із:

1. нирки – органи сечоутворення і сечовиділення

2. сечоводи-орган проведення сечі.

3. сечовий міхур-орган сечонакопичення

4. сечівник-сечовивідний канал-орган, що виводить сечу назовні.

В зв’язку з такими функціями сечовидільні органи проділяються на нирки і сечовивідні шляхи.

Нирки беруть участь в діурезі – процесі утворення і виділення сечі із нирки. (ren) –нирка-парний бобоподібної форми орган, який розміщується у заочеревинному просторі, по боках хребтового стовпа. Маса – 120-200 г. Права нирка розташована на рівні12 грудного і верхньої половини 3 поперекового хребців. Ліва на рівні нижньої половини 11 грудного і 2 поперекового хребців.

З нирками межують:

1. ззаду – поперекова частина діафрагми, поперековий м’яз, і квадратний м’яз попереку.

2. спереду правої – права доля печінки, правий вигин товстої кишки і низхідна частина дванадцятипалої кишки; - лівої – шлунок, хвіст підшлункової залози, селезінка.

3. над кожною ниркою – наднирник.

Нирка покрита власною оболонкою – фіброзною капсулою, яка складається з сполучної тканини. Ф.к. прилягає до речовини нирки, але зрощена слабо. Навколо нирки-сукупність жирової тканини – жирова капсула, а ззовні від неї – ниркова фасція.

Ж.к. прилягає до ф.к. і більше виражена на задній поверхні нирки. Н.ф. охоплює ж.к. і має 2 листки – передній і задній. Очеревиною нирки покриті лише спереду.

Оболонки нирки разом з нирковими судинами є її фіксуючим апаратом. Розслаблення фіксуючого апарату і зміщення з місця нирки наз- блукаючою ниркою

На нирці розрізняють передню більш опуклу та задню поверхні, а також два краї: бічний-опуклий та при середній. Верхній кінець нирки тупий, а нижній дещо загострений.

На присередньому краї нирки є глибока вирізка-ниркові ворота. В цьому місці в нирку входять ниркова артерія та нерви, а виходять ниркова вена, сечовід та лімфатичні судини.

Ворота нирки переходять у значну заглибину, оточену речовиною нирки. Це-ниркова пазуха, де розміщені ниркова миска, великі та малі ниркові чашечки, а також судини і нерви. Всі ці елементи оточені жировою тканиною.

На фронтальному розрізі чітко видно, що речовина нирки складається з двох шарів: ниркової кори та ниркового мозку .

Ниркова кора світліша за нирковий мозок, займає всю периферію нирки і віддає в нирковий мозок відростки, які називають нирковими стовпами.

Нирковий мозок має голубуватий колір і складається із 16-20 пірамід. Основа пірамід. Основа пірамід обернена до ниркової пазухи. Верхівки 2-3 пірамід з’єднуючись між собою утворюють сосочок, який виступає в маленьку нирковучашечку. В зв’язку з цим сосочків у нирці 7-12, тобто менше ніж пірамід. Кількість сосочків і малих ниркових чашечок однакова. На верхівці кожного сосочка є 15-20 отворів, крізь які виділяється сеча. Кілька маленьких чашечок, з’єднуючись між собою утворюють велику ниркову чашечку. Великих чашечок може бути 2-3. зливаючись між собою великі ниркові чашечки утворюють ниркову миску.

Речовина нирки складається із сполучнотканинної основи, сечових канальців, кровоносних, лімфатичних судин та нервів. Сполучнотканинна основа представлена ретикулярною тканиною.

Основною структурно-функціональною одиницею нирки є нефрон .

Він включає в себе клубочок, оточений капсулою, покручені канальці першого порядку, петлі, покручені канальці другого порядку, прямі канальці та збірні трубочки. Судинний клубочок та його капсула називаються нирковим тільцем. Довжина одного нефрона 18-50 мм, а загальна довжина їх 100км. Топографічно нефрони поділяються на ниркові (4/5) та мозкові.

Кожен нефрон має такі відділи, що переходять один в одного:

-ниркове тільце,

- проксимальний відділ,

- петля нефрона

- дистальний відділ

Ниркове тільце являє собою капсулу клубочка (капсула Шумлянського-Боумена) і в ній є клубочок кровоносних капілярів. Капсула Ш-Б у формі чаші стінки якої складаються із 2листків: зовнішнього і внутрішнього; між листками є щілиноподібний простір-порожнина капсули.

Проксимальний і дистальний відділи мають форму покручений трубочок, тому і наз. проксимальними і дистальними покрученими канальцями.

Петля нефрона - петля Генле склад з 2 частин – низхідної і висхідної , між якими утворюється вигин. Ці частини називають прямими канальцями. Більша частина із загальної кількості нефронів (4/5) розташована в кірковій речовині нирки і тому носить назву кіркових нефронів. Менша частина нефронів наз. Юкстамеделллярними нефронами. Ниркові тільця знах. В кірковій речовині нирки, на кордоні з їх мозковою речовиною, а інші відділи – частково в корковій і частково в мозковій.

Дистальні відділи нефронів впадають в збираючі трубки. Декілька збираючих трубок, зливаючись разом утворюють сосочковий канал, який відкривається отвором на нирковому сосочку в малу ниркову чашку. На кожному сосочку є багато таких отворів. У збираючих трубках відбувається часткове всмоктування води, а сосочкові канали служать для відтоку сечі із нефронів в малі ниркові чашки.

Кровоносна система нирки

Через нирки за добу протікає –2000л.крові. в нирковій пазусі та речовині нирки відбувається поступове розділення ниркової артерії на менші. Найменші гілки-артеріоли- наз приносні посудини. Кожна посудина підходить до капсули клубочка і розпадається на сітку капілярів, які склад. Цей клубочок. З нього виходить інша артеріола –виносна посудина. Діаметр першої посудини більший ніж другої. Це вплив на сечоутворення.

Сечоводи - проводять сечу із ниркової миски у сечовий міхур.

Сечоводи знах у заочеревинному просторі по обидві сторони хребта. Межують:

1. ззаду – позадня стінка живота;

2. спереду – органами переднього відділу черевної порожнини.

3. вони проходять через пограничну лінію і проникають в пограничну лінію тазу і проник в порожнину малого тазу і проходять по задній стінці тазу.

Мають 2 відділи – черевний тазовий сечовід, його черевний відділ межує

З нижньою порожнистою веною і з- правим відділом товстої кишки.

Лівий межує з черевною аортою і з лівим відділом товстої кишки. В тазовій порожнині взаємо розташований залежно від статі. У чоловіків сечоводи переор.з сім’яними канатиками, а в жінок з матковими артеріями.

Будова сечовода-

трубчастий орган довжиною до 20-30 см., в діаметрі 3-9 мм. При патологіях с. Можуть мати штопороподібний вигляд. Стінка сечовода складається з шарів.

Зовнішній: сполучнотканинний і частково серозний.

С. Нал до екстраперіторіальних органів.

Середня оболонка складається із повздовжніх м’язових волокон, як іскорок.хвилеподібно і напр..сечу у вигляді крапель.

Внутр.оболонка слизова, що має складчасту будову і вкрита перехідним епітелієм. Сечовід забезпечую кров’ю гілки ниркових та яєчкових (-никових) артерій, а венозна кров відтікає по однойменних венах у нижню порожнисту вену. Лімфа відтікає в поперекові та клубові лімфатичні вузли. Іннервують сечоводи гілки нервових та сечових сплетень.

Сечовий міхур- непарний порожнистий м’язовий орган, який являється резервуаром , вмістилищем сечі. Приблизно сечовий міхур може накопичити 700 мл. сечі. Форма сечового міхура залежить від ступеня його наповненості.

Сечовий міхур знаходиться в порожнині малого тазу. Розрізняють топографію спорожненого сечового міхура і наповненого.

Топографія спорожненого сечового міхура : знаходиться позаду лобкового симфізу і жирової клітковини, яка знаходиться між лобковим симфізом і не виступає вище лобкового симфізу. Позаду сечового міхура у жінок знаходиться матка, яка відділяє сечовий міхур від прямої кишки.

Топографія наповненого сечового міхура : сечовий міхур виступає із порожнини малого тазу, знаходиться вище лобкового симфізу і прилягає до черевної порожнини живота.

Топографія перенаповненого сечового міхура : такий сечовий міхур може піднятися в черевну порожнину і може досягти рівня пупка.

Будова

Верхівка напрямлена догори, тіло - розширений відділ. Ці відділи мають здатність зміщуватися при наповненні сечового міхура. І ще дно, яке звужуючись, переходить у шийку сечового міхура, звідки починається сечівник. Дно і шийка не зміщуються при наповненні сечового міхура. на фронтальному розрізі сечового міхура на дні є площадка – гладенька слизова оболонка, яка має форму трикутника. Наз. її сечоміхурним трикутником. На вершині даного трикутника розрізняють отвори:

- сечоводів (сюди відкриваються сечоводи)

- сечівника ( внутрішній отвір).

Сечовий міхур складається із стінок і порожнин. Стінка склад.із:

- зовнішній шар – сполучнотканинний

- якщо сечовий міхур спорожнений то він покритий серозною оболонкою, якщо сечовий міхур наповнений і заходить в черевну порожнину то покритий очеревино-м’язевою оболонкою, яка скорочуючись створює пуск сечі завдяки якому відбувається випорожнення сечівника.

Слизова оболонка (внутрішня) має складчасту будову і на слизовій є велика кількість рецепторів, які при подразненні створює

В області шийки сечового міхура знаходиться циркуляторний м’яз волокон стискач ( сфінктер) сечового міхура. Він скорочується не довільно і при наповненні в скоротливому стислому вигляді. А при послабленні опорожнює сечовий міхур сфінктер виділяє назовні сечу. Таким чином виникає сеч опускання. За 8 годин здійсн. 3-4 сечопуски.

Сечівники жіночі та чоловічі.

Чоловічий сечівник має вигляд трубки – 12-20 см. Має 2 отвори – один починається від сечового міхура і наз – внутрішнім, а другий знаходиться в області статевого члена і наз – зовнішнім.

Сечівник має відділи:

- передміхуровий відділ – проходить в передміхуровій залозі довжиною 2,5 см. Це широка частина сечівника.

- Перетинчастий – проходить через сечостатеву діафрагму, тобто перетинає її, найвужча частина сечівника. В цій області знаходиться сфінктер – стискач, який забезпечує, проходження сечі по сечівнику.

- Губчастий – проходить по губчастому тілі члена і є найдовшим відділом сечівника.