Скачать .docx  

Курсовая работа: Бухгалтерський облік та аудит фінансових результатів

Зміст

Вступ

1. Теоретичні основи побудови обліку і аудиту фінансових результатів та використання прибутку в ринкових умовах

1.1 Історія розвитку бухгалтерського обліку фінансових результатів та використання прибутку

1.2 Сутність прибутку, його економічний зміст та значення

1.3 Загальна фінансово-економічна характеристика ДП «Трансгарант-Україна»

2. методика обліку і аудиту фінансових результатів та використання прибутку підприємства (на прикладі ДП «Трансгарант-Україна»

2.1 Особливості обліку фінансових результатів в сучасних умовах

2.2 Методика проведення аудиту фінансових результатів

2.3 Формування інформації про фінансові результати в умовах застосування інформаційних систем обліку

Висновки

Список використаних джерел

Додатки


Вступ

Фінансовий результат являє собою універсальну економічну категорію, яка враховує два чинники основної мети підприємницької діяльності - доходи та витрати. Формування інформації про доходи і витрати здійснюється послідовно та безперервно за допомогою системи бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік, звітність та господарський контроль існують в економічному середовищі та мають здатність постійно пристосовуватись до зростаючих потреб суспільства.

Економічний розвиток супроводжується змінами законодавства, що регулює підприємницьку, інвестиційну діяльність, податкову політику. На жаль, в Україні розвиток нормативної та методичної бази за різними напрямами здійснюється без відповідної узгодженості, що призвело до значних відмінностей у методиці обліку доходів витрат, визначення фінансових результатів діяльності та відображення їх у звітності для використання різними групами користувачів. Тому питання бухгалтерського обліку доходів і витрат, методики визначення фінансових результатів, оподатковуваного прибутку та контролю за їх формуванням і відображенням у звітності є досить актуальними, досліджуються як науковцями, так і практикуючими бухгалтерами, аудиторами, менеджерами.

Проблеми обліку фінансових результатів в сучасних умовах розглядаються у працях вітчизняних вчених Білухи М.Т., Дем’яненка М.Я., Гайдуцького П.І., Гарасима П.М., Кірейцева Г.Г., Кужельного М.В., Лінника В.Г., Осадчого Ю.І., Пархоменка В.М., Пушкаря М.С., Саблука П.Т., Швеця В.Г., Шпичака О.М. та інших. Питаннями аудиту формування фінансових результатів та відображення їх у звітності займаються Бутинець Ф.Ф., Голов С.Ф., Єфименко В., Зубілевич С.Я., Петрик О.А., Редько О.Ю., Сопко В.В. Вони роблять значний внесок у розвиток обліку, підходячи до нього з точки зору стандартизації звітності. Але ряд проблем залишаються не вирішеними, оскільки стандартизація обліку і звітності, становлення нормативної бази, теоретичного обґрунтування даних процесів знаходиться на стадії формування та розвитку. Особливою проблемою є неузгодженість методик обліку та визначення фінансових результатів діяльності підприємств для цілей оподаткування та формування фінансової звітності.

Відсутність науково обґрунтованої та уніфікованої методики визначення фінансових результатів на основі даних бухгалтерського обліку для відображення їх у звітності та використання різними групами користувачів гальмує розвиток обліку, послаблює роль звітності, породжує нерозуміння та недовіру до аудиту фінансової звітності.

Необхідність розробки науково-обґрунтованих підходів до формування інформації про фінансові результати у бухгалтерському обліку та відображення їх у звітності в умовах її стандартизації, з урахуванням напрацювань вітчизняної школи бухгалтерського обліку та господарського контролю визначили актуальність випускної роботи.

Метою випускної роботи є розвиток теоретичних положень та розробка практичних рекомендацій з бухгалтерського обліку та аудиту фінансових результатів та використання прибутку підприємства в ринкових умовах.

Для досягнення поставленої мети в роботі визначені наступні завдання:

визначити зміст фінансових результатів та використання прибутку підприємств в історичному аспекті з урахуванням факторів формування та функцій, що вони виконують в процесі сучасного економічного розвитку;

дослідити основні аспекти облікової політики щодо формування інформації про фінансові результати у звітності підприємств;

проаналізувавши досвід розвитку методики бухгалтерського обліку доходів, витрат та фінансових результатів, визначити шляхи її вдосконалення;

вдосконалити методику аудиту фінансових результатів діяльності підприємства у складі аудиту фінансової звітності.

Об’єктом дослідження є організація бухгалтерського обліку і аудиту та методика визначення і відображення у звітності фінансових результатів діяльності підприємств.

Предметом дослідження є сукупність методологічних підходів та методичних положень щодо бухгалтерського обліку, звітності та аудиту фінансових результатів.

При виконанні дослідження автором застосовувались загальні і спеціальні методи дослідження. У дослідженні застосовувались прийоми групування, статистичних порівнянь, спостереження, узагальнення. Використовувались законодавчі акти України, нормативні документи, бухгалтерські документи, праці провідних учених-економістів, матеріали періодичної преси.

Базою дослідження є ДП «Трансгарант-Україна». ДП «Трансгарант-Україна» — один з лідерів українського транспортного ринку. Компанія надає послуги з перевезення залізничним транспортом вантажів промислового призначення. Одним з важливих стратегічних завдань фірми є зміцнення відносин з клієнтами за допомогою комплексного вирішення існуючих транспортних проблем.

Компанія експлуатує понад 10 300 одиниць рухомого складу, 60% яких складають власні вагони.

Об'єми перевезень компанії «Трансгарант» мають постійну тенденцію до зростання. За 2005 рік середньомісячні об'єми перевезення досягли рівня 1,7 млн. тонн.


1. Т еоретичні основи побудови обліку і аудиту фінансових результатів та використання прибутку в ринкових умовах

1.1 Історія розвитку бухгалтерського обліку фінансових результатів та використання прибутку

Бухгалтерський облік, як й багато інших наук, пройшов у своєму розвитку ряд стадій. За багаторічну історію було визначено категорії, сформовано принципи, методи та методологія обліку, які складають основу сучасного бухгалтерського обліку. Вивчення історії бухгалтерського обліку дає змогу не втратити, більш того, продовжити та розвити ті надбання, які збирались багатьма поколіннями обліковців.

Бухгалтерський облік як наука має свою історію та традиції, і ми зобов’язані їх вивчати. Вивчення історії бухгалтерського обліку дозволяє розкрити динаміку перетворення практичної діяльності в систему наукових знань про методи, принципи і способи відображення фактів господарської діяльності, визначення фінансових результатів; ознайомитися з еволюцією формування основних категорій та елементів методу бухгалтерського обліку, виявити зв’язки та закономірності між ними; простежити зміну загальних концепцій; освоїти техніку наукового передбачення.

Людина, яка знає історію бухгалтерського обліку, вміє ширше міркувати, знаходити у повсякденній роботі оптимальні рішення, передбачувати шляхи розвитку організації, любити свою професію та пишатися нею.

Розвиток обліку фінансових результатів нерозривно пов'язаний з історією розвитку усього бухгалтерського обліку, оскільки протягом усього періоду розвитку бухгалтерського обліку визначення результату діяльності було одним з найважливіших об'єктів бухгалтерського обліку.

Спочатку бухгалтерський облік виникнув лише як практична діяльність (рахівництво). Становлення ж бухгалтерського обліку, як науки, пов'язане з ім'ям італійського математика Луки Пачолі (1445-1515 рр.) [25]. Саме ним був введений основний елемент бухгалтерського обліку - подвійний запис, докладний опис і переваги використання якого Лука Пачолі зробив у своїй книзі, виданій ще в 1494 р.

У середні віки бухгалтерський облік вівся виключно в книгах, звідси і походить сучасна назва професії бухгалтер [BuchHalter] з німецького "держатель книг" [25]. У цей період бухгалтерський облік розглядався здебільшого як галузь адміністративного права і тому предметом бухгалтерський обліку вважалося практична реалізація адміністративних функцій будь-якої організації.

З початку 19 століття відбулося становлення методологічних основ бухгалтерського обліку, як науки, при цьому однією з найголовніших задач обліку вважалося забезпечення ефективності діяльності, тобто її фінансових результатів. Так, один з засновників наукової методології бухгалтерського обліку, Франчесько Віллі (1801-1844 рр.) вважав, що: "Мета бухгалтерського обліку - це контроль організації господарства і майна. Контроль же призначений для збереження цінностей і ефективного їх використання, розкриття резервів, забезпечення максимальних результатів при мінімальних витратах" [25].

У кінці 19 столітті сталося повне розділення теорії і практики бухгалтерського обліку, з'явилися перші обчислювальні апарати, посилилися економічні аспекти обліку, бухгалтерський облік зблизився зі статистикою.

У 19 столітті в Російській Імперії, до складу якої в той час входила Україна, бухгалтерський облік також отримав активний розвиток. Велика увага приділялася різним обліковим регістрам, на основі яких робився аналіз. Сукупність цих регістрів складала форму рахівництва. У цей час баланс ставав об'єктом економічного аналізу. Сам же бухгалтерський облік визначався К. І. Арнольдом (один з фундаторів науки про бухгалтерській облік в Росії) як наука, що займається об'єктивним звіренням приходу та витрат, що підкреслювало виключно важливу роль обліку фінансових результатів в системі бухгалтерського обліку ще в ті часи [25].

За часів існування СРСР промисловість, як і інші галузі народного господарства, здійснювали свою діяльність відповідно до плану, розробленого центральними органами управління.

В умовах планової економіки правління виробництвом важливе значення набував оперативний облік та жорсткий контроль за виконанням плану виробництва, відвантаження продукції та плану прибутку підприємства.

Для обліку прибутків та збитків передбачався рахунок 99 "Прибутки та збитки", на якому щомісяця відображалися прибутки або збитки від реалізації продукції, матеріальних цінностей та послуг. Кінцеве сальдо рахунку 46 "Реалізація" в промисловості (на відміну від інших галузей народного господарства) наприкінці кожного місяця списувалося на рахунок 99 "Прибутки та збитки". Загальна сума прибутку могла бути збільшеною або зменшеною за рахунок так званих позавиробничих доходів та втрат, які відображалися безпосередньо на рахунку 99 "Прибутку та збитки", обминаючи рахунок 46 "Реалізація". Позареалізаційні доходи були результатом самостійної господарської діяльності підприємства.

Таким чином, на рахунку 99 "Прибутки та збитки" відображалися всі прибутки та збитки, як від реалізації продукції, робіт, послуг та матеріальних цінностей, так і позареалізаційні доходи та втрати за підсумками місяця.

Сума чистого прибутку (збитку) показувалася у річному звіті підприємств нерозподіленою. Її розподілення відбувалося тільки після затвердження річного звіту. Платежі та відрахування від прибутку відображалися на рахунку 80 "Відвернуті кошти за рахунок прибутку" протягом усього року.

Плановий прибуток розподілявсь у наступному порядку: в першу чергу здійснювалися внески до бюджету (плата за основні та зворотні засоби, проценти за банківські кредити); потім прибуток спрямовувався до заохочувальних фондів (матеріального заохочування, соціально-культурного заохочування, фонду розвитку виробництва); частина прибутку, яка залишалася після цього розподілу, використовувалася на фінансування централізованих капітальних вкладень, збільшення власних активів підприємства, покриття витрат від експлуатації житлово-комунального господарства та інших витрат в межах сум, які передбачалися планом. Значна частина прибутку перераховувалася вищестоящим організаціям. Різниця між загальною сумою прибутку та перерахованими вище платежами і відшкодуваннями становила вільний залишок прибутку, який направлявся до бюджету.

Понадплановий прибуток використовувався об'єднаннями та підприємствами на перерахування до бюджету плати за основні фонди та зворотні засоби, фіксованих платежів, сплату відсотків за банківські позики, на поповнення фондів матеріального заохочування, соціально-культурних заходів, на житлове будівництво, розвиток виробництва, виплату премій та інші потреби. Різниця між загальною сумою понадпланового прибутку та відповідними платежами і відрахуваннями спрямовувалася до бюджету як внесок залишку понадпланового прибутку. В результаті розподілення прибутки минулого року списувалися з балансу, а рахунки 80 "Відвернуті кошти за рахунок прибутку" та 99 "Прибутки та збитки" закривалися.

Розвиток ринкових відносин, розпад СРСР та здобуття Україною в 1991 році незалежності висунули нові вимоги щодо організації бухгалтерського обліку. У зв'язку з цим постановою Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1993 року було затверджене положення "Про організацію бухгалтерського обліку та звітності в Україні". Це положення не просто замінили ряд існуючих раніше нормативних документів щодо організації бухгалтерського обліку, а й відобразило ті зміни, які відбулися за умов формування ринкових відносин.

В умовах ринкових відносин прибуток виступає найважливішим показником господарської діяльності підприємства, які розрізнюють балансовий прибуток, прибуток, який залишається в розпорядженні підприємства (чистий прибуток), оприбуткований прибуток.

Для узагальнення інформації про формування та використання фінансових результатів діяльності підприємства у звітному періоді прибутки та збитки протягом всього року був призначений рахунок 80 "Прибутки та збитки" . За дебетом цього рахунку відображалися збитки, а за кредитом - прибутки підприємства.

Порівнювання дебетового та кредитового оборотів за звітний період показувало фінансовий результат звітного періоду - балансовий прибуток або збиток. Кінцевий фінансовий результат діяльності підприємства за звітний період виражався у сумі отриманого прибутку або збитку. Доходи, які підприємство отримувало від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг відображається в обліку на кредиті рахунку 46 "Реалізація" в кореспонденції з дебетом рахунку 50 "Каса", 76 "Розрахунки з різними дебіторами й кредиторами", 62 "Розрахунки з покупцями й замовниками", 61 "Розрахунки по авансам".

На дебетом рахунку 46 "Реалізація" також списувалися витрати на збут продукції, товарів, робіт, які були зібрані за дебетом рахунок 43 "Позавиробничі витрати"; вартість реалізованої продукції в оптових цінах підприємства, яка обліковувалась за дебетом рахунку 45 "Товари відвантажені".

Щомісяця різниця між кредитовим та дебетовим оборотами за рахунком 46 "Реалізація" списувалася на рахунок 80 "Прибутки та збитки". Під час визначення прибутку від реалізації продукції в її складі враховуються субсидії з бюджету на державне регулювання цін, покриття збитків підприємства.

Прибуток, який залишається в розпорядженні підприємства (чистий прибуток), уявляє собою різницю між балансовим прибутком та податковими платежами з нього.

Здійснені протягом звітного року за рахунок прибутку відрахування податків та інших обов'язкових платежів до державного бюджету, відрахування до фондів економічного стимулювання та спеціального призначення, погашення довгострокових кредитів, спрямовування прибутку на капітальні вкладення, нарахування дивідендів та відображалися за дебетом рахунку 81 "Використання прибутку".

Інформація про формування фінансових результатів діяльності підприємства у звітному місяці відображалася в журналі-ордері №15 за кредитом рахунку 80 "Прибутки та збитки ". Аналітичний облік рахунку 80 здійснювався відповідно до кожної статті прибутків та збитків у вигляді накопичувальної відомості, відкритої на звітний рік.

Сучасні тенденції розвитку міжнародної економічної інтеграції, та прагнення України гідно увійти до міжнародної економічної спільноти дали поштовх для впровадження на території України Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (МСБО).

Переведення бухгалтерського обліку в Україні на загальноприйняті в міжнародній практиці принципи бухгалтерського обліку викликав введення в національну теорію і практику облікової політики нових правил, якими слід керуватися під час вимірювання, оцінки і реєстрації господарських операцій та під час відображення їхніх результатів у фінансовій звітності. Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності тепер виступає надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої інформації про фінансовий стан, рух грошових коштів та результати діяльності підприємства, відповідно вимогам МСБО [38].

Постановка такої цілі вимагала реформування всіх напрямків бухгалтерського обліку, в тому числі обліку фінансових результатів. Ось чому зараз, згідно з Національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, для відображення доходів та витрат Планом рахунків передбачений, широкоприйняті у світовій практиці, окремі класи рахунків: клас 7 "Доходи та результати діяльності" та клас 9 "Витрати діяльності".

Рахунки класу 7, крім рахунку 76 "Страхові платежі", протягом звітного періоду за кредитом відображають суми доходів разом з непрямими податками, включеними у ціну продажу, за дебетом - суми непрямих податків та списання чистого доходу, який відноситься на рахунок 79 "Фінансові результати".

Таким чином, за кредитом рахунку 79 "Фінансові результати" відображаються суми в порядку закриття рахунків обліку доходів, за дебетом - суми в порядку закриття рахунки обліку витрат, а також суми нарахованого податку на прибуток. При цьому кожний з рахунків обліку доходів та витрат списується безпосередньо на рахунок 79 "Фінансові результати" окремою проводкою.

Для накопичення чистого прибутку підприємства в Плані рахунків передбачений окремий рахунок 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)", за кредитом якого відображається збільшення прибутку від всіх видів діяльності, а за дебетом - збитки та використання прибутку.

Реформування обліку фінансових результатів та побудова нового Плану рахунків пов'язана і з новою формою звіту про фінансові результати, в якому доходи та витрати підприємства відображаються в окремих рядках, відповідно до видів діяльності.

Інформація про доходи та витрати переноситься до Звіту про фінансові результати з Журналів № 6, який ведеться за кредитом рахунків доходів та № 5 і № 5А, які призначені призначених для накопичування інформації про витрати звітного періоду. Взаємозв'язок структури нового Плану рахунків зі інших формами звітності дозволяє безпосередньо переносити суми з бухгалтерських рахунків до відповідних рядків фінансової звітності, завдяки чому спрощується процес заповнення звітності, та істотно розширюються можливості автоматизації цього процесу [38].


1.2 Сутність прибутку, його економічний зміст та значення

Прибуток є однією з основних категорій товарного виробництва. Це передусім виробнича категорія, що характеризує відносини, які складаються в процесі суспільного виробництва.

Водночас прибуток є однією з важливих форм розподілу національного доходу. Відтак прибуток характеризує відносини, які складаються в процесі первинного розподілу національного доходу, його перерозподілу і кінцевого використання.

Поява прибутку безпосередньо зв'язана з появою категорії «витрати виробництва». Прибуток — це та частина вартості продукту, що реалізується підприємством, яка залишається після покриття витрат виробництва. Обособления частини вартості продукції у вигляді витрат виступає в грошовому виразі як собівартість продукції [40].

Визначення економічної сутності прибутку, як і інших форм, що їх набирає національний дохід за його первинного розподілу і наступного перерозподілу, неможливе без правильного тлумачення сутності необхідного й додаткового продукту в суспільстві.

Необхідний і додатковий продукт — це категорії виробництва. Для з'ясування сутності цих категорій необхідно уточнити, що лежить в основі поділу чистого продукту на необхідний і додатковий. Згідно з економічною теорією це поділ часу праці, витраченої у сфері матеріального виробництва, на необхідний і додатковий. Протягом необхідного часу забезпечується створення «... фонду життєвих коштів або робочого фонду, що необхідний робітнику для підтримання і відтворення його життя і що за всіх систем суспільного виробництва він сам постійно повинен виробляти й відтворювати».

Додатковий продукт — частина чистого продукту, створювана безпосередніми виробниками понад вартість необхідного продукту. Додатковий продукт властивий усім суспільно-економічним формаціям і є однією з важливих умов їхнього успішного розвитку. У необхідному й додатковому продукті втілено заново створену вартість, грошове вираження якої становить національний дохід.

Прибуток — це частина заново створеної вартості, виробленої і реалізованої, готової до розподілу. Підприємство одержує прибуток після того, як втілена у створеному продукті вартість пройде відповідну стадію обороту і набере грошової форми.

Отже, об'єктивна основа існування прибутку пов'язана з необхідністю первинного розподілу додаткового продукту. Прибуток — це форма реалізації вартості в основному додаткового продукту. Однак прибуток включає і частину вартості необхідного продукту. Прибуток підприємств сфери матеріального виробництва — це частина національного доходу, що в результаті його первинного розподілу набирає форми чистого доходу підприємств.

Таким чином, прибуток є об'єктивною економічною категорією.

Тому на його формування впливають об'єктивні процеси, що відбуваються в суспільстві, у сфері виробництва й розподілу суспільного продукту, національного доходу.

Водночас прибуток — це підсумковий показник, результат фінансово-господарської діяльності підприємств як суб'єктів господарювання.

Тому прибуток відбиває її результати і зазнає впливу багатьох чинників.

Є особливості у формуванні прибутку підприємств залежно від сфери їхньої діяльності, галузі господарства, форми власності, розвитку ринкових відносин.

На формування прибутку, як фінансового показника роботи підприємства, що відбивається в бухгалтерському обліку, в офіційній звітності суб'єктів господарювання, впливає встановлений державою порядок формування витрат на виробництво продукції (робіт, послуг); обчислення й калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг); визначення позареалізаційних прибутків і витрат; визначення балансового (валового) прибутку.

Отже, на формування абсолютної суми прибутку підприємства впливають результати, тобто ефективність його фінансово-господарської діяльності; сфера діяльності; галузь господарства; установлені законодавством умови обліку фінансових результатів [42].

Прибуток — це показник, що формується на мікрорівні. Прибуток народного господарства — це результат діяльності окремих підприємств, галузей економіки, розвитку окремих сфер, структурних зрушень в економіці, змін в порядку обліку фінансових результатів.

1.3 Загальна фінансово-економічна характеристика ДП «Трнасгарант-Україна»

ДП «Трансгарант-Україна» надає послуги з перевезення вантажів залізничним транспортом з 2003 року. Є дочірньою компанією ТОВ «Фірма «Трансгарант» (Росія), яка входить до транспортної групи FESCO.

Стратегічним завданням компанії є доставка вантажів в найкоротші терміни на максимально вигідних умовах для клієнтів. Пріоритетним напрямом - обслуговування підприємств металургійної галузі.

ДП «Трансгарант-Україна» здійснює перевезення вантажів на всіх залізницях України, а також на залізницях країн СНД і Балтії.

Головний офіс ДП «Трансгарант-Україна» знаходиться в Києві. Філії компанії розташовані в Донецьку і Дніпропетровську. Планується відкриття представництва в Одесі.

Річний об'єм перевезених ДП «Трансгарант-Україна» вантажів складає більше 5 млн. тонн. Наступна діаграма показує динаміку середньої дальності перевезень у період з 2005 по 2007 роки (рис. 1.2.).


Рис. 1.2. Динаміка середньої дальності перевезень вантажів, км.

В управлінні компанії знаходиться понад 3 тисячі одиниць рухомого складу, з них 50% - власні вагони.

Парк рухомого складу складається з піввагонів і окатишевозів. У перспективі заплановано перевезення великотоннажних контейнерів і труб.

Основними конкурентними перевагами Компанії можна вважати:

- багаторічний досвід роботи фахівців компанії на ринку транспортних послуг;

- парк власного рухомого складу, який має стабільну тенденцію до збільшення;

- філії в Україні;

- оперативна взаємодія з Укрзалізницей.

У наступній таблиці ми розглядаємо основні фактори, що впливають на діяльність підприємства та ступінь їх впливу (табл. 1.1).

Таблиця 1.1 Основні фактори, що впливають на діяльність підприємства [11]

Група факторів Опис проблем Ступінь впливу на діяльність емітента Які зміни, що прогнозуються, мають вплинути на підприємство
незначний вплив середній вплив значний вплив
Політичні Політична нестабільність у державі X Законодавча база не сприяє розвитку вітчизняного товаровиробника. Удосконалення законодавчої бази буде сприяти процесу розвитку вітчизняного виробництва, створення сприятливих умов для залучення інвестицій в народногосподарчій комплекс
Фінансово-економічні Високий рівень цін на ТМЦ, паливо та газ, включення до валових витрат тільки 10% балансової вартості основних технологічних засобів при фактичному їх зносу більш 80%. Високий рівень податків. X 1. Збільшення цін на газ призведе до зниження обсягів хімічної продукції та, як слідство, до погіршення фінансового стану товариства. 2. Удосконалення податкової та цінової політики.
Виробничо-технологічні Зростання цін на основні засоби залізничного транспорту та їх ремонт, зростання фізичного зносу рухомого складу X Розробка плана технічного розвитку, економне витрачання всіх ресурсів для можливості модернізації та оновлення
Соціальні зниження рівня життя. Недостатній рівень пенсій і заробітної плати. X Зменшення купівельної спроможності робітників, зменшення доходів, старіння кваліфікованих кадрів.
Екологічні Місце знаходження Товариства у екологічно-небезпечній зоні впливає на стан здоров'я працівників X Законодавчі дії на рівні держави, податкові пільги, удосконалення медичного страхування. Необхідні додаткові витрати на оздоровчи заходи для робітників Товариства.
Примітки: Основними факторами, які впливають на діяльність Товариства є нестабільність податкового законодавства.

Для загальної характеристики підприємства слід провести фінансовий аналіз його показників, вивчити їх у динаміці, в порівнянні з середніми показниками у галузі. Основні показники, показники платоспроможності, фінансової стійкості, автономії, маневреності оборотних засобів, фінансування, кредитоспроможності, ліквідності й інші. З метою проведення такого аналізу рекомендується складання порівняльного аналітичного балансу, до якого входять основні агреговані показники бухгалтерського балансу. Порівняльний аналітичний баланс дає змогу спростити роботу з проведення аналізу основних фінансових показників підприємства (табл. 1.2).

Таблиця 1.2 Порівняльний аналітичний баланс

Найменування статті балансу Код строки 2005 рік 2006 рік 2007 рік
абсолютні величини (тис. грн.) відносні величини (%) абсолютні величини (тис. грн.) відносні величини (%) абсолютні величини (тис. грн.) відносні величини (%)
1 2 3 4 5 6 7 8
АКТИВ
1. Необоротні активи:
Основні засоби і нематеріальні активи 010, 030 5824,4 65,5 7125,3 59,1 8243,1 74,5
Довгострокові фінансові інвестиції 045, 060 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0
Інші оборотні активи 070 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0
Усього за розділом 1 080 6337,3 71,3 7125,8 59,1 8243,8 74,5
2. Оборотні активи: 0,0 0,0 0,0
Запаси 100-140 1815,6 20,4 2414,7 20,0 2502,7 22,6
Векселі одержані 150 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0
Дебіторська заборгованість 160,170, 180, 190, 200, 210 653,6 7,4 281,2 2,3 269,3 2,4
Поточні фінансові інвестиції 220 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0
Грошові кошти та їх еквіваленти 230-240 60,4 0,7 2134,6 17,7 8,6 0,1
Інші оборотні активи 250 11,5 0,1 89,1 0,7 20,9 0,2
Усього за розділом 2 260 2541,1 28,6 4919,6 40,8 2801,5 25,3
3. Витрати майбутніх періодів 270 9,0 0,1 8,1 0,1 23,3 0,2
Валюта балансу (Б) 280 8887,4 100,0 12053,5 100,0 11068,6 100,0
1 2 3 4 5 6 7 8
ПАСИВ
1. Власний капітал 380 8092,1 91,1 11276,1 93,6 10075,3 91,0
2. Забезпечення наступних витрат і платежів 430 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0
3. Довгострокові зобов'язання 480 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0
4. Поточні зобов'язання 620 795,3 8,9 777,4 6,4 993,3 9,0
5. Доходи майбутніх періодів 630 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0
Валюта балансу (Б) 640 8887,4 100,0 12053,5 100,0 11068,6 100,0

Всі основні засоби Товариства виробничого призначення-використовуються в процесі діяльності вантажного залізничного транспорту. Середній прогнозуємий термін їх експлуатації по групам - будівлі, споруди та передавальні пристрої 20-40 років, машини та обладнання 7-13 років, транспортні засоби 5-10 років, інші основні засоби 10 років

За 2005, 2006, 2007 роки первісна вартість основних засобів збільшувалась за рахунок придбання нових основних засобів. Також спостерігається позитивна тенденція до зменшення поточних зобов’язань та до збільшення власного капіталу. Довгострокових зобов’язань підприємство не має.

У ході аналізу кредитоспроможності проводяться розрахунки з визначення ліквідності активів підприємства і ліквідності його балансу (див. табл. 1.3.).

Ліквідність балансу виявляється в ступені покриття зобов'язань підприємстві його активами, строк перетворення яких на гроші відповідає строку погашення зобов'язань. Ліквідність балансу досягається встановленням рівності між зобов’язаннями підприємства та його активами.

Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо виконуються наступні умови: А1>П1, А2>П2, А3>П3 і А4<П4.

Таблиця 1.3 Аналіз ліквідності балансу (тис. грн.)

актив Код рядка Рік на початок періоду на кінець періоду пасив Код рядка Рік на початок періоду на кінець періоду Платіжний надлишок або недостача
на початок періоду на кінець періоду
Найбільш ліквідні активи (А1 ) 220+ 230+ 240 2007 2134,6 8,6 Негайні пасиви (П1 ) 530 2007 56,4 0,0 -2078 -8,6
2006 60,4 2134,6 2006 114,8 56,4 54,4 -2078
2005 158,4 60,4 2005 370,7 114,8 212,3 54,4
Активи, що швидко реалізуються (А2 ) 130+ 140+ 150+ 160+ 170+ 180+ 190+ 200+ 210 2007 281,2 269,3

Коротко-

строкові пасиви (П2 )

640-380-480-530 2007 721,0 993,3 439,8 724,0
2006 693,1 281,2 2006 680,5 721,0 -12,6 439,8
2005 446,1 693,1 2005 641,0 680,5 194,9 -12,6
Активи, що реалізуються повільно (А3 ) 100+ 110+ 120+ 250+ 270 2007 2511,9 2546,9

Довго-

строкові пасиви (П3 )

430+ 480+ 630 2007 0,0 0,0 -2512 -2547
2006 1796,6 2511,9 2006 0,0 0,0 -1797 -2512
2005 1590,7 1796,6 2005 0,0 0,0 -1591 -1797
Активи, що важко реалізуються (А4 ) 080 2007 7125,8 8243,8 Постійні пасиви (П4 ) 380 2007 11276 10075 4150 1832
2006 6337,3 7125,8 2006 8092 11276 1755 4150
2005 5936,5 6337,3 2005 7120 8092 1184 1755
Баланс 280 2007 12053,5 11068,6 Баланс 640 2007 12054 11069 0,0 0,0
2006 8887,4 12053,5 2006 8887 12054 0,0 0,0
2005 8131,7 8887,4 2005 8132 8887 0,0 0,0

2005 - {А1< П1; А2 >П2; А3 > П3; А4 < П4}

2006 - {А1> П1; А2 <П2; А3 > П3; А4 < П4}

2007 - {А1> П1; А2 <П2; А3 > П3; А4 < П4}

Аналіз виявив недостатню ліквідність балансів підприємства за три роки. У 2005 воно було не в змозі розрахуватися з негайними боргами. Найбільш ліквідні активи то зростали, то знижувались у період з 2005 по 2007 роки. Ці скачки можна пояснити нестабільністю у державі, інфляційними процесами, зростанням цін.

Коефіцієнти, які використовуються при аналізі ліквідності (табл. 1.4.), дозволяють оцінити ефективність використання активів.

Таблиця 1.4 Коефіцієнти ліквідності балансу

Найменування коефіцієнту Формула розрахунку Рік На початок періоду На кінець періоду Зміна
Коефіцієнт поточної ліквідності (коефіцієнт покриття) 2007 6,34 2,84 -3,49
2006 3,21 6,34 3,13
2005 2,17 3,21 1,04
Коефіцієнт швидкої ліквідності 2007 3,11 0,28 -2,83
2006 0,95 3,11 2,16
2005 0,60 0,95 0,35
Коефіцієнт абсолютної ліквідності 2007 2,75 0,01 -2,74
2006 0,08 2,75 2,67
2005 0,16 0,08 -0,08

Ліквідність означає здатність перетворити актив в гроші без втрат його ринкової вартості. Коефіцієнти, які використовуються при аналізі ліквідності, дозволяють оцінити ефективність використання активів.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яка частина поточних зобов’язань може бути погашена негайно. Нижня межа коефіцієнта дорівнює 0,25.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності за 2004 рік становив – 0,16, за 2005 рік - 0,08 за 2006р. – 2,75, за 2007р. зменшився до 0,01, тобто тільки у 2006 рр. його значення було оптимальним.

Коефіцієнт поточної ліквідності дає загальну оцінку ліквідності активів, показуючи скільки гривень поточний активів підприємства доводиться на одну гривню поточних зобов’язань. Коефіцієнт поточної ліквідності, рівний 1 і більше, свідчить про сприятливий стан активів підприємства.

Коефіцієнт поточної ліквідності зменшився з 6,34 за 2006р. (2004 р. – 2,17, 2005 р. – 3,21) до 2,84 за 2007р., але величина коефіцієнту свідчить про сприятливий стан активів підприємства. Негативним можна визначити різкі коливання значення коефіцієнту.

Коефіцієнт швидкої ліквідності враховує якість оборотних активів, при його розрахунку враховуються найбільш ліквідні поточні активи. Орієнтовне нижнє значення дорівнює 0,6 – 0,8. Коефіцієнт швидкої ліквідності за 2004 р. становив 0,6, 2005р. - 0,95, тобто поліпшився та досягнув оптимального значення, за 2006р. він поліпшився ще, до 3,11, а у 2007 р. погіршився до 0,28, тобто впав нижче оптимального значення.

Більш наочно загальне фінансове положення становище підприємства можна відобразити за допомогою розрахунку коефіцієнтів фінансової стійкості. (див. табл. 1.5.)


Таблиця 1.5 Коефіцієнти фінансової стійкості

Найменування коефіцієнту Формула розрахунку Рік На початок періоду На кінець періоду Зміна
Коефіцієнт фінансової автономії 2007 0,94 0,91 -0,03
2006 0,91 0,94 0,02
2005 0,88 0,91 0,03
Коефіцієнт фінансової залежності 2007 1,07 1,10 0,03
2006 1,10 1,07 -0,03
2005 1,14 1,10 -0,04
Коефіцієнт фінансового ризику 2007 0,07 0,10 0,03
2006 0,10 0,07 -0,03
2005 0,14 0,10 -0,04

Коефіцієнт фінансової стійкості (незалежності, автономії) визначає частку коштів власників підприємства в загальній сумі коштів, вкладених в майно підприємства. Чим вище значення цього коефіцієнта, тим більш стійко, стабільно і незалежно від кредиторів підприємство (оптимальне значення 0,5 і більш).

На протязі 2004-2006рр. значення коефіцієнта зросло до 0,94, за 2007рік зменшилось до 0,91. Тобто у 2007р. фінансова стійкість осталась в межах оптимального значення, але стала гірше.

Коефіцієнт покриття зобов’язань власним капіталом характеризує співвідношення власних і позикових коштів, та вказує залежність підприємства від залучених засобів (теоретичне значення менше 1). Чим вище цей показник, тим менше заборгованість підприємства, тим стійкіше його положення. За 2004-2006 рр. значення цього показника зменшилося до 1,07, за 2007р. коефіцієнт збільшився до 1,1. Тобто фінансова незалежність підприємства погіршилась, рівень залежності від залучених засобів збільшився.

Ділова активність у фінансовому аспекті проявляється перш за все в швидкості обороту засобів. Прискорення оборотності оборотних коштів знижує потребу в них, дозволяє підприємству вивільняти частину оборотних коштів. Швидкість обороту засобів - комплексний показник організаційно-технічного рівня підприємства.

Загальна оборотність всіх оборотних коштів складається з приватної оборотності окремих елементів оборотних коштів. Швидкість обороту (як загальна так і приватна) характеризується наступними показниками (табл. 1.6.)

Таблиця 1.6 Коефіцієнти ділової активності

Найменування коефіцієнту Формула розрахунку Рік На початок періоду На кінець періоду Зміна
1 2 3 4 5 6
Коефіцієнт оборотності активів 2007 2,1 1,8 -0,3
2006 1,9 2,3 0,4
2005 1,6 2,3 0,8
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості 2007 281,0 236,8 -44,2
2006 59,1 71,5 12,4
2005 25,0 37,4 12,4
Тривалість обороту дебіторської заборгованості 2007 1,3 1,5 0,2
2006 6,2 5,1 -1,1
2005 14,6 9,8 -4,9
Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості 2007 0,0 0,2 0,2
2006 0,0 0,0 0,0
2005 0,0 0,0 0,0
Тривалість обороту кредиторської заборгованості 2007 - 1805,8 -
2006 - - -
2005 - - -
Коефіцієнт оборотності запасів 2007 7,2 7,6 0,4
2006 7,7 8,5 0,7
2005 6,6 9,7 3,1
Тривалість обороту запасів 2007 50,7 48,0 -2,7
2006 47,1 43,2 -3,9
2005 54,9 37,6 -17,3
Тривалість операційного циклу То.ц. = То.з. + То.д.з. 2007 52,0 49,5 -2,4
2006 53,3 48,3 -5,0
2005 69,5 47,4 -22,1
Тривалість оборотності оборотного капіталу То.о.к. = То.з. + То.д.з. - То.к.з. 2007 - 1756,3 -
2006 - - -
2005 - - -

У період з 2005 по 2007 р. відбуваються позитивні тенденції зниження тривалості оборотності та ріст коефіцієнтів ділової активності підприємства.

Показники рентабельності характеризують ефективність роботи підприємства в цілому, прибутковість різних напрямів діяльності (виробничою, комерційною, інвестиційною), окупність витрат і так далі.

Вони більш повно, чим прибуток, відображають остаточні результати господарювання, тому що їх величина показує співвідношення ефекту з наявними або використаними ресурсами.

Їх використовують для оцінки діяльності підприємства і як інструмент в інвестиційній політиці і ціноутворенні (див. табл. 1.7).

Таблиця 1.7 Коефіцієнти рентабельності

Найменування коефіцієнту Формула розрахунку Рік На початок періоду (%) На кінець періоду (%) Зміна (%)
Рентабельність сукупного капіталу 2007 39,2 0,0 -39,2
2006 28,0 39,2 11,3
2005 14,5 28,0 13,5
Рентабельність власного капіталу 2007 28,3 0,0 -28,3
2006 12,0 28,3 16,3
2005 2,6 12,0 9,4
Валова рентабельність продаж 2007 26,5 8,0 -18,6
2006 20,1 26,5 6,4
2005 16,2 20,1 3,9
Операційна рентабельність продаж 2007 19,4 0,0 -19,4
2006 11,6 19,4 7,8
2005 7,8 11,6 3,8
Чиста рентабельність продаж 2007 13,2 0,0 -13,2
2006 4,9 13,2 8,4
2005 1,4 4,9 3,5

Зниження показників рентабельності у період з 2006 р. по 2007 р. до -0 обумовлене підвищенням собівартості продукції, також тим, що підприємство не впоралось покриттям витрат. Витрати зростали, а політика підприємства не була досить ефективною, щоб покрити їх, тому на кінець періоду підприємство має замість прибутку чисті збитки.

Проаналізувавши показники фінансового стану Підприємства, можливо зробити висновок, що підприємство станом на 31.12.2007р. має відносно ліквідний баланс і достатній рівень фінансової стійкості та платоспроможності, але є збитковим підприємством.

Усі коефіцієнти у звітному періоді погіршились, але деякі залишились в межах оптимального значення. Загалом підприємство сировиною і матеріалами забезпечене, зарплату виплачує своєчасно. Ознаки банкрутства відсутні.

Підвищення рівня ліквідності та рентабельності можливе через раціоналізацію організації використання фінансових ресурсів, поліпшення результатів виробничої і комерційної діяльності.


2. м етодика обліку і аудиту фінансових результатів та використання прибутку підприємства (на прикладі ДП «Трансгарант-Україна»

2.1 Особливості обліку фінансових результатів в сучасних умовах

Формування доходів і витрат за видами діяльності і функціями. Фінансові результати за видами діяльності, в результаті яких вони виникають, поділяються на прибуток (збиток) від звичайної діяльності та від надзвичайних подій. Під звичайною діяльністю розуміють будь-яку діяльність підприємства, а також операції, які забезпечують її або які виникають внаслідок здійснення такої діяльності. Прикладом звичайної діяльності є виробництво і реалізація продукції (робіт, послуг), розрахунки з постачальниками і покупцями, працівниками, банківськими установами тощо. Як супровідні до звичайної діяльності належать такі операції, як переоцінка активів, списання знецінених запасів, курсові різниці, які виникають по валютних операціях, економічні санкції за порушення договірних зобов'язань або податкового законодавства тощо. Звичайна діяльність поділяється на операційну та іншу (інвестиційну і фінансову). Під операційною діяльністю розуміють основну діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не належать до інвестиційної або фінансової діяльності. Основна діяльність — це діяльність, пов'язана з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), яка є визначальною метою створення підприємства і забезпечує основну частину його доходу. Так, для виробничих підприємств такою діяльністю є придбання виробничих запасів (сировини, матеріалів, комплектуючих виробів тощо), виготовлення і реалізація готової продукції; для торговельного підприємства — придбання і реалізація товарів і т.д. Витрати, пов'язані з основною діяльністю, розрізняють за функціями: виробництво, збут, реалізація. Вони відображаються, як відомо, на таких рахунках, як 23 «Виробництво», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут», 94 «Інші витрати операційної діяльності». Під інвестиційною діяльністю розуміють придбання і реалізацію тих необоротних активів, а також фінансових інвестицій, які не становлять еквівалент грошових коштів (наприклад, інвестиції в асоційовані або дочірні підприємства, сумісна діяльність тощо). Під фінансовою діяльністю розуміють діяльність, яка приводить до зміни величини і складу власного і позикового капіталу. Надзвичайна діяльність — це операції і події, які відрізняються від звичайних і не відбуваються часто або регулярно. До них належать техногенні аварії, стихійне лихо, пожежі тощо. Втрати внаслідок таких подій, покриті за рахунок страхових відшкодувань та інших джерел, враховуються при розрахунку фінансових результатів від надзвичайної діяльності. Виходячи із класифікації доходів і витрат за видами діяльності і функціями і побудована система рахунків бухгалтерського обліку для відображення формування фінансових результатів діяльності підприємства та визначення чистого доходу (прибутку) чи збитку звітного періоду, а також для складання Звіту про фінансові результати. Для узагальнення інформації про фінансові результати від звичайної діяльності і надзвичайних подій Планом рахунків передбачено рахунок 79 «Фінансові результати», який ведеться за субрахунками: 791 «Результат основної діяльності», 792 «Результат фінансових операцій», 793 «Результат іншої звичайної діяльності», 794 «Результат надзвичайних подій». По кредиту рахунка 79 «Фінансові результати» та його субрахунків відображаються суми в порядку закриття рахунків обліку доходів, а по дебету — суми в порядку закриття рахунків обліку витрат, а також належна сума нарахованого податку на прибуток. По кредиту субрахунка 791 «Результат операційної діяльності» підприємства відображають суму доходів від реалізації готової продукції, товарів, робіт, послуг та іншої операційної діяльності в кореспонденції з дебетом рахунків: 70 «Доходи від реалізації» та 71 «Інший операційний доход». На дебет субрахунка 791 «Результат операційної діяльності» наприкінці звітного періоду в порядку закриття рахунків списують: — собівартість реалізованої готової продукції, товарів, послуг (з кредита рахунка 90 «Собівартість реалізації); — адміністративні витрати (з кредита рахунка 92 «Адміністративні витрати»); — витрати на збут (з кредита рахунка 93 «Витрати на збут»); — належну за даними бухгалтерського обліку суму податку на прибуток від звичайної діяльності (з кредита рахунка 981 «Податки на прибуток від звичайної діяльності»). Шляхом порівняння на субрахунку 791 «Результат операційної діяльності» кредитового обороту (загальна сума одержаних доходів від реалізації та інших операційний доход) з дебетовим оборотом (загальна сума операційних витрат з урахуванням суми податку на прибуток від звичайної діяльності) визначають фінансовий результат (прибуток, збиток) від основної діяльності підприємства. Визначену суму фінансового результату від основної діяльності списують на фінансово-результатний активно-пасивний рахунок 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)» записом: — на суму одержаного прибутку:

Д-т рах. 791 «Результат операційної діяльності»

К-т рах. 441 «Прибуток нерозподілений»;

на суму збитку:

Д-т рах. 442 «Непокриті збитки»

К-т рах. 791 «Результат операційної діяльності». Формування фінансових результатів основної діяльності підприємства в системі рахунків можна відобразити за такою схемою: Субрахунок 792 «Результат фінансових операцій» призначений для визначення фінансових результатів (прибутку, збитку) від фінансових операцій підприємства за звітний період. На кредит субрахунка 792 «Результат фінансових операцій» наприкінці звітного періоду списують: а) в кореспонденції з дебетом рахунка 72 «Доход від участі в капіталі»; — доход від участі в капіталі (доход від інвестицій в асоційовані підприємства, в дочірні підприємства, від спільної діяльності); — в кореспонденції з дебетом рахунка 73 «Інші фінансові доходи» — інші фінансові доходи (дивіденди, одержані від інших підприємств; відсотки, одержані за облігаціями чи іншими цінними паперами, інші доходи від фінансових операцій). На дебет субрахунка 792 «Результат фінансових операцій» наприкінці звітного періоду списують: а) в кореспонденції з кредитом рахунка 95 «Фінансові витрати» — фінансові витрати (нараховані відсотки за користування кредитами банків, за договорами кредитування, фінансового лізингу; витрати, пов'язані з випуском, утриманням і обігом власних цінних паперів та ін.); б) в кореспонденції з кредитом рахунка 96 «Втрати від участі в капіталі» — втрати від Інвестицій в асоційовані підприємства, від спільної діяльності, від інвестицій в дочірні підприємства тощо. Фінансовий результат (прибуток, збиток), визначений за даним субрахунка 792 «Результат фінансових операцій» (порівнянням кредитового і дебетового обороту), списується відповідними записами на рахунок 44 «Нероз поділені прибутки (непокриті збитки)». Субрахунок 793 «Результат іншої звичайної діяльності призначений для визначення фінансових результатів іншої звичайної діяльності. На кредит субрахунка 793 в кореспонденції з дебетом рахунка 74 «Інші доходи» списують доходи від реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів, майнових комплексів, від неопераційної курсової різниці, від безоплатно одержаних активів та від іншої звичайної діяльності (зокрема, від списання кредиторської заборгованості по закінченні строку позовної давності, від вартості негативного гудвілу, яка визнана доходом, та ін.). На дебеті субрахунка 793 «Результат іншої звичайної діяльності» в кореспонденції з кредитом рахунка 97 «Інші витрати» списують витрати, які виникли в процесі звичайної діяльності (крім фінансових витрат), але які не пов'язані з виробництвом або реалізацією основної продукції (товарів) та послуг (зокрема, собівартість реалізованих фінансових інвестицій, необоротних активів, майнових комплексів, втрати від неопераційних курсових різниць і від уцінки необоротних активів і фінансових інвестицій та інші витрати звичайної діяльності). Фінансовий результат (прибуток, збиток), визначений за даними субрахунка 793 «Результат іншої звичайної діяльності», відповідними запасами списується на рахунок 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)». За даними субрахунка 794 «Результат надзвичайних подій» визначають прибуток (збиток) від надзвичайних подій. На кредит цього субрахунка в кореспонденції з дебетом рахунка 75 «Надзвичайні доходи» списують доходи, одержані від надзвичайних подій (суми відшкодованих збитків від надзвичайних подій), а на дебет (у кореспонденції з кредитом рахунка 99 «Надзвичайні витрати») — втрати від надзвичайних подій (втрати від стихійного лиха, техногенних катастроф, аварій, пожежі тощо). Сальдо субрахунка 794 «Результат надзвичайних подій» наприкінці звітного періоду списують відповідним записами на рахунок 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)». Таким чином на рахунку 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)» формуються фінансові результати від усіх видів діяльності підприємства за звітний період — основної діяльності, фінансових операцій та надзвичайних подій.

На підприємстві ДП «Трансгарант-Україна» бухгалтерський облік ведеться відповідно до засад організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, які передбачені чинним Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Отже, метою ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності підприємства є надання внутрішнім та зовнішнім користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та упередженої інформації про діяльність підприємства, його фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності несе директор підприємства.

Для ведення бухгалтерський обліку на підприємстві ДП «Трансгарант-Україна» використовується журнально-ордерна форма обліку.

Під формою бухгалтерського обліку розуміють визначену систему взаємозв'язаних між собою облікових регістрів встановленої форми та змісту, які обумовлюють послідовність та способи облікових записів. Основними відокремлюючими ознаками, які визначають особливості окремих форм бухгалтерського обліку, виступають: зовнішній вигляд і побудова облікових регістрів, взаємозв'язок регістрів синтетичного та аналітичного обліку, послідовність та техніка облікової організації.

Облікові регістри - це облікові документи (книги, відомості, журнали тощо), призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого накопичення, групування та узагальнення інформації про господарські операції, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах.

Сутність журнально-ордерної (або журнальної) форми обліку заключається у використанні для накопичення облікової інформації спеціальних облікових регістрів: журналів-ордерів* та допоміжних відомостей.

Журнали уявляють собою багатографні регістри, які призначені для відображення кредитових зворотів одного або декількох рахунків, за кредитом яких відкривається журнал, при цьому сума кредитового обороту вказується в тій графі, в якій наведений рахунок, що кореспондує з головним рахунком за дебетом.

Те що, журнали побудовані за кредитовою ознакою, відповідно до окремих синтетичних рахунків, спрощує визначення кредитового обороту рахунків. Загальний дебетовий оборот за синтетичним рахунком розраховуються як сума дебетових зворотів за цим рахунком з кількох журналів. Всі записи у журналах здійснюються в хронологічному порядку.

Відповідно до Методологічних рекомендацій по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку, які затверджені Наказом Міністерства фінансів України 29.12.2001 р., журнально-ордерна (або журнальна) форма обліку містить наступні облікові регістри:

Журнал № 1 використовується для обліку грошових коштів, ведеться за кредитом рахунків 30, 31, 33.

До журналу № 1 ведуться допоміжні відомості:

відомість № 1.1 за дебетом рахунку 30;

відомість № 1.2 за дебетом рахунку 31;

відомість № 1.3 за дебетом рахунку 33;

Журнал № 2 використовується для обліку довгострокових та короткострокових банківських позик, цей журнал ведеться за кредитом рахунків 50, 60;

Журнал № 3 використовується для загального обліку розрахунків, довгострокових та короткострокових зобов'язань, ведеться за кредитом рахунків 16, 17, 34, 36, 37, 38, 51, 52, 53, 54, 55, 61, 62, 63, 64, 67, 68, 69.

Розділ І Журналу № 3 "Облік розрахунків за товари, роботи, послуги, інших розрахунків та резерву сумнівних боргів" ведеться за кредитом рахунків 16, 34, 36, 37, 38, 51, 62, 63, 68;

Розділ ІІ Журналу № 3 "Облік розрахунків з бюджетом, облік довгострокових та поточних зобов'язань" ведеться за кредитом рахунків 17, 52, 53, 54, 55, 61, 64, 67, 69.

До журналу № 3 ведуться допоміжні відомості:

відомість № 3.1 "Відомість аналітичного обліку розрахунків з покупцями і замовниками";

відомість № 3.2 "Відомість аналітичного обліку розрахунків з різними дебіторами";

відомість № 3.3 "Відомість аналітичного обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками";

відомість № 3.4 "Відомість аналітичного обліку виданих та отриманих векселів";

відомість № 3.5 "Відомість аналітичного обліку розрахунків за іншими операціями";

відомість № 3.6 "Відомість аналітичного обліку розрахунків з бюджетом";

Журнал № 4 використовується для обліку необоротних активів та фінансових інвестицій, ведеться за кредитом рахунків 10, 11, 12, 13, 14, 15, 18, 19, 35.

Розділ І Журналу № 4 "Облік основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів та зносу необоротних активів" ведеться за кредитом рахунків 10, 11, 12, 13, 19;

Розділ ІІ Журналу № 4 "Облік капітальних та фінансових інвестицій та інших необоротних активів" ведеться за кредитом рахунків 14, 15, 18, 35.

До журналу № 4 ведуться допоміжні відомості:

відомість № 4.1 "Відомість аналітичного обліку капітальних інвестицій";

відомість № 4.2 "Відомість аналітичного обліку фінансових інвестицій";

відомість № 4.3 "Відомість аналітичного обліку нематеріальних активів";

Журнали № 5, № 5А використовуються для обліку витрат.

Розділ І Журналів № 5, № 5А ведеться за кредитом рахунків 90, 92, 93, 94, 95, 96, 97, 98, 99;

Розділ ІІ Журналів № 5, № 5А ведеться за кредитом рахунків з Журналів № 1, № 2, № 3, № 4, № 6;

Розділ ІІІ Журналу № 5 ведеться за кредитом рахунків 20, 22, 23, 24, 25, 26, 28, 39, 65, 66, 91;

Розділ ІІІ А Журналу № 5А ведеться за кредитом рахунків 20, 22, 23, 24, 25, 26, 28, 39, 65, 66, 80, 81, 82, 83, 84, 91;

Розділ ІІІ Б Журналу № 5А ведеться за кредитом рахунків 20, 22, 39, 65, 66;

Розділ ІV Журналів № 5, № 5А ведеться за аналітичними даними до рахунку 28.

До Журналів № 5, № 5А ведеться допоміжна відомість № 5.1 "Відомість аналітичного обліку запасів";

Журнал № 6 використовується для обліку доходів та результатів діяльності, ведеться за кредитом рахунків 70, 71, 72, 73, 74, 75, 76, 79. Аналітичні відомості про доходи містяться у розділі ІІ "Аналітичні дані про доходи";

Журнал № 7 використовується для обліку власного капіталу та забезпечення зобов'язань, ведеться за кредитом рахунків 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49.

До журналу № 7 ведуться допоміжні відомості:

відомість № 7.1 "Відомість аналітичних даних рахунку 42 (Додатковий капітал)";

відомість № 7.2 "Відомість аналітичних даних рахунку 44 (Нерозподілені прибутки, непокриті збитки)";

відомість № 7.3 "Відомість аналітичних даних рахунку 47 (Забезпечення наступних витрат та платежів)";

Відомість 8 "Відомість позабалансового обліку";

Головна книга.

Крім того, дана форма обліку передбачає ведення реєстру депонованої заробітної платні, бухгалтерської довідки та аркушу-розшифровки.

Ведення облікових регістрів та контирування документів первинного обліку здійснюються із застосуванням, що найменше, коду класу рахунків й коду синтетичного рахунку.

Формування аналітичних даних здійснюється групуванням однакових за економічним змістом даних первинних документів у відомостях, з яких підсумки переносяться до відповідних журналів. Розріз (деталізація) аналітичної інформації у регістрах бухгалтерського обліку підприємством може розширюватися та змінюватися. У випадках, коли потрібну аналітичну деталізацію показників за об'єктами обліку на окремих рахунках (запасів, витрат, доходів тощо) безпосередньо у журналах забезпечити неможливо, то попередньо дані первинних документів у потрібному аналітичному розрізі групуються у допоміжних відомостях (аркушах-розшифровках), з яких підсумки записуються до журналів. При цьому аналітичні дані в облікових регістрах мають узгоджуватися з даними синтетичного обліку на останнє число місяця. Господарські операції відображаються в облікових регістрах під час надходження первинних документів або підсумками за місяць, в залежності від характеру і змісту операцій. Інформація до облікових регістрів переноситься після перевірки первинних документів за формою та змістом.

Підсумкові записи в журналах звіряються з даними первинних документів, які були підставою для записів, та з відомостями. На документах, дані яких включені до облікових регістрів, зазначають номери відповідних облікових регістрів і порядкові номери записів в них (номер рядка). За документами, дані яких відображені в облікових регістрах загальним підсумком, номер регістру і номер запису вказують на окремому аркуші, який додається до зброшурованих документів.

В облікових регістрах, показники яких переносять в Головну книгу або в інші облікові регістри, роблять відповідну позначку про це у відповідному рядку регістру.

В облікових регістрах підчистки і необумовлені виправлення тексту та цифрових даних не допускаються. Помилки в облікових регістрах виправляються коректурним способом, тобто неправильний текст або цифри закреслюються і над закресленим наводиться правильний текст або цифри. Закреслення здійснюється однією рискою так, щоб можна було прочитати виправлене. Виправлення помилки повинно бути обумовлено надписом "виправлено" та підтверджено підписами осіб, що підписали цей регістр, із зазначенням дати виправлення. Помилки в облікових регістрах за звітний рік, що виявлені після записів підсумків облікових регістрів у Головну книгу, виправляються способом сторно. Цей спосіб передбачає складання Бухгалтерської довідки, в яку помилка (сума, кореспонденція рахунків) заноситься червоним чорнилом, пастою кулькових ручок тощо або у дужках, а правильний запис (сума, кореспонденція рахунків) заноситься чорнилом, пастою кулькових ручок тощо темного кольору. Внесенням цих даних до регістру бухгалтерського обліку і Головної книги у місяці, в якому виявлено помилку, ліквідується неправильний запис та відображається правильна сума та відповідна кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку.

Виправлення помилок, які відносяться до минулих років, оформлюється Бухгалтерською довідкою, де наводиться зміст помилки, відповідна сума та кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку, якою виправляється помилка. У місяці складання бухгалтерської довідки її дані записуються до відповідного регістру бухгалтерського обліку і Головної книги.

Головна книга використовується для узагальнення даних журналів, взаємної перевірки правильності записів за окремими рахунками і складання фінансової звітності. До Головної книги заносяться із журналів підсумки оборотів з кредиту рахунків.

У Головній книзі відображаються: сальдо на початок і кінець поточного місяця; обороти за поточний місяць за кредитом цього рахунку, які наводяться однією сумою; обороти за поточний місяць за дебетом цього рахунку, які наводяться сумою за кореспондуючими рахунками із журналів. Головна книга ведеться протягом календарного року. На кожний синтетичний рахунок у Головній книзі відводять окрему сторінку.

Перевірку правильності записів у Головній книзі здійснюють підрахунком суми оборотів і сальдо за усіма рахунками. Суми дебетових і кредитових оборотів, а також сальдо за дебетом і кредитом повинні бути відповідно рівні.

Підсумкові записи з журналів після підписання їх головним бухгалтером або особою, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку, переносяться до Головної книги за кожним рахунком окремо. Сума підсумків Журналу за горизонтальним підрахунком (сума рядків) дорівнює сумі підсумків цього самого Журналу за вертикальним підрахунком (сума граф).

Регістри бухгалтерського обліку (журнали, відомості, таблиці аналітичних даних, аркуші-розшифровки) за всіма господарськими операціями заповнюються в гривнях і копійках, а регістри, що, крім того, ведуться окремо за операціями в іноземних валютах, - у відповідних вимірниках іноземної валюти. Відомості аналітичних даних заповнюються, як правило, після складання Журналу.

Інформація про господарські операції підприємства за звітний період (місяць, квартал, рік) з облікових регістрів використовується для складання фінансової звітності.

2.2 Методика проведення аудиту фінансових результатів

Одним з найбільш складних та відповідальних видів аудиторських перевірок є перевірка фінансових результатів і реального фінансового стану суб'єкта господарської діяльності. Складність та відповідальність аудиторської перевірки фінансових результатів також підкреслюється й тим, що за даним видом перевірки встановлюється найвища ступінь аудиторського ризику. Крім того, від повноти виконаної аудиторської роботи, об'єктивності висновку залежать правильність і повнота не менш важливого напрямку аудиторської діяльності – визначення подальшої фінансової стратегії суб'єкта господарської діяльності.

Виконання аудиторської роботи щодо перевірки фінансових результатів вимагає глибоких знань та відповідного досвіду. Отже, виконання комплексу робіт з аудиторської перевірки фінансових результатів доручається, як правило, лише висококваліфікованим та досвідченим аудитор.

Основною метою аудиту фінансових результатів є збір, обробка та перевірка достовірності облікової інформації щодо визначення фінансових результатів діяльності, а також підрахунок позитивного чи негативного впливу на кінцевий фінансовий результат усіх факторів, які визначаються підчас аудиторської перевірки.

При здійсненні аудиторської перевірки фінансових результатів необхідно виходити насамперед з того, що діяльність будь-якого об'єкта підприємництва включає дві взаємозалежні сторони – господарську і фінансову. Перша визначає залучені до виробничої діяльності виробничі активи (основний капітал), друга – вибір та величину використаних фінансових пасивів (ресурсів). Від їхньої збалансованої взаємодії в господарському процесі і залежить фінансовий результат. При цьому слід враховувати, що визначення й органічне з'єднання капіталу і ресурсів – процес динамічний. У зв'язку з цим зростання, наприклад, активу завжди необхідно переконатися у збільшенні відповідного пасиву або зменшенні іншого активу.

Отже, розпочинаючи аудит фінансових результатів відповідно до замовлення клієнта, аудитор, насамперед, повинний з'ясувати, яку мету ставив перед собою його клієнт (суб'єкт господарської діяльності) – одержати максимум прибутку, завоювати ринок, утримати свої позиції на ринку і т.д. Лише після цього можна буде здійснити відповідний обгрунтований аналіз та підготувати достовірні висновки.

Основними джерелами інформації, які необхідні аудитору для зазначеного аналізу виступають: баланс; звіт про фінансові результати і їхнє використання; декларація про дохід підприємства та податкові декларації; бухгалтерські регістри по обліку виробничих витрат, реалізації, фінансових результатів (журнали № 3, № 5, № 5А, № 6, №7, відомості № 7.1, № 7.2, № 7.3 та інші, якщо суб'єкт господарської діяльності використовує журнальну форму обліку, або регістри аналогічного призначення при використанні підприємством інших форм бухгалтерського обліку).

Аудитор насамперед повинний оцінити стан бухгалтерського обліку на підприємстві, оскільки від ступеня довіри до облікової інформації залежать як обсяг аудиторської роботи, так і якість аудиторського висновку, а також ступінь аудиторського ризику. Розпочинаючи перевірку фінансових результатів підприємства аудитор повинний у першу чергу ознайомитися з порядком обліку виробничих витрат, собівартості, реалізації продукції та фінансових результатів.

Підчас перевірки аудитор з'ясовує, які витрати виробництва (обігу) включаються до виробничої собівартості, а які зараховуються до складу витрат періоду і безпосередньо списуються на фінансовий результат. Порядок формування собівартості готової продукції (робіт, послуг) є обов'язковим для всіх підприємств, що здійснюють виробничу діяльність. Цей порядок встановлений Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" [14].

Особливої увагу аудитор приділяє обліку витрат за рахунком 90 "Собівартість реалізації". Відповідно до П(С)БО 16 "Витрати" до виробничої собівартості з 01.01.2000 р. включаються: прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати, виробничі накладні витрати. Такі витрати, як адміністративні, збутові та інші операційні , згідно стандарту не включаються до складу виробничої собівартості продукції. Отже, рахунок 90 "Собівартість реалізації" призначений для відображення лише виробничої собівартості готової продукції (придбаних товарів), що була реалізована. Зіставлення чистих доходів від реалізації і собівартості реалізованої продукції дозволяє визначити валовий фінансовий результат (прибуток, збиток).

Відповідно до національних стандартів бухгалтерського обліку собівартість незавершеного виробництва, готової і реалізованої продукції, яка відображається відповідно на рахунках 23 "Виробництво", 26 "Готова продукція і 90 "Собівартість реалізації", визначається як виробнича собівартість, у яку включаються витрати основних цехів і інших підрозділів, що відповідно забезпечують процес виробництва (склади виробничих запасів, відділ постачання і т.д.). Як зазначалося вище, значна частина загальногосподарських витрат не включається до складу виробничої собівартості продукції. Для обліку таких витрат виділені рахунки 92 "Адміністративні витрати", 93 "Витрати на з побут", 94 "Інші операційні витрати".

Аудитор перевіряє обороти за рахунком 70 "Доходи від реалізації", який призначений для відображення доходу від реалізації продукції, робіт, товарів і послуг, нарахованого чи отриманого підприємством у звітному періоді. Для визначення показника чистого доходу, що належить підприємству, по дебету цього рахунка буду відбиті податки, що підлягають сплаті з доходу (ПДВ, акцизний збір), і частина доходу, що належить іншим підприємствам (по договорах комісії, спільної діяльності і т.п.).

Оскільки наприкінці звітного періоду рахунка доходів і витрат повинні закриватися шляхом списання різниці їх дебетового і кредитового оборотів на рахунок 79 "Фінансові результати", то аудитор перевіряє правильність і своєчасність закриття цих, а також визначає, чи дорівнюють один одному дебетовий та кредитовий обороти за рахунками доходів і витрат після їх закриття на рахунок 79.

Підчас перевірки фінансових результатів особливу увагу аудитор приділяє рахунку 79 "Фінансовий результат", оскільки він призначений для узагальненого відображення інформації про фінансовий результат підприємства від звичайної й іншої діяльності. За кредиту рахунку 79 "Фінансовий результат" відбиваються суми в порядку закриття рахунків обліку доходів, по дебету – суми в порядку закриття рахунків обліку витрат, а також сума нарахованого податку на прибуток. Сальдо рахунка при його закритті списується на рахунок 44 "Нерозподілені доходи (непокриті збитки)". Таким чином, на рахунку 79 відбувається безпосереднє визначення фінансового результату. Отже, аудитор повинний перевірити правильність розрахунку величини фінансового результату та визначити, чи дорівнюють один одному дебетовий та кредитовий оборот за рахунком 79 після його закриття.

Аудитор також повинний звернути увагу окремо на формування бухгалтерського та податкового прибутку, тому що їхнє визначення відбувається за різними нормативно-правовими актами. Відповідно до П(С)БО 15 "Дохід" дохід повинний визнається при збільшенні чи активу зменшення зобов'язання, що обумовлює збільшення власного капіталу. Тому, такі надходження, як суми ПДВ, суми надходжень по договорах комісії, передоплати продукції, авансу, задатку під заставу, що приводять до збільшення активів, однак не приводять до росту власного капіталу, в бухгалтерському обліку не визнаються доходами.

Прибуток, що оподатковується, відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" [2], повинний визначатися сумою скоригованого валового догоду (виторгу в грошовій чи натуральній формах) звітного періоду, зменшеної на суму валових витрат підприємства, які безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу, і зменшеної на суму амортизаційних відрахувань.

Аудитор повинний враховувати що витрати на гарантійний ремонт та обслуговування включаються за бухгалтерським обліком до складу витрат на збут без обмеження. За податковим обліком до валових витрат включається лише сума не вища за 10 % від сукупної вартості проданих товарів, термін гарантійного обслуговування яких ще не минув. Витрати на рекламу включаються до валових витрат тільки в розмірі 2 % від оподатковуваного прибутку за попередній квартал, тоді як у бухгалтерському обліку ці витрати включаються до складу витрат на збут у повному обсязі. Згідно з податковим законодавством не включаються до складу валових витрат суми сплаченого штрафу, пені, неустойки, натомість в бухгалтерському обліку зазначені сплати відносяться на рахунок 948 "Визнані штрафи і неустойки". Витрати на ПММ для службовий легковий автотранспорт, витрати на оплату добових понад встановлені норми, що пов'язані з виробничою діяльністю підприємства, за бухгалтерським обліком включаються до складу витрат, а за податковим обліком такі витрати не враховуються при обчисленні бази оподаткування.

Відповідно до податкового законодавства, до валового доходу включається вартість безоплатно наданого майна, а за податковим обліком на рахунок 745 "Дохід від безоплатно отриманих активів" зараховується тільки сума амортизації таких активів.

Після перевірки порядку обліку виробничих витрат, формування собівартості продукції, реалізації і формування фінансових результатів аудитор здійснює загальну оцінку фінансових результатів: виконання плану прибутку не тільки за загальною сумою, але й відносно окремих складових.

Важливим етапом аудиту є визначення впливу окремих факторів на величину фінансових результатів. Аудитор повинний враховувати, що на фінансовий результат впливає зміни за такими показниками, як обсягу реалізації продукції; величин виробничої собівартості продукції, що була реалізована; ціна на продукцію; структура й асортимент реалізованої продукції.

Вплив зміни обсягу реалізації продукції може бути визначений множенням планової суми прибутку на відсоток відхилення обсягу реалізації в оцінці по повній плановій собівартості. Вплив зміни величини собівартості визначають зіставленням фактичної і планової собівартості у перерахунку на фактичний обсяг випуску продукції. Аналогічно аудитор аналізує вплив зміни величини комерційних витрат на фінансові результати підприємництва. Шляхом відповідних підрахунків (зіставленням фактичного обсягу реалізації без акцизного збору в цінах плану і цінах, що фактично склалися на ринку) аудитор визначає вплив цінового фактора. Підрахунок зміни структури й асортименту реалізованої продукції розраховується двома способами: сальдовим методом, тобто вирахуванням із загальної суми відхилення прибутку від реалізації товарної продукції сум відхилень по всіх інших факторах, чи зіставленням планового прибутку, скоригованого на суму фактично реалізованої продукції, із плановим прибутком, скоригованого на відсоток виконання плану щодо обсягу реалізації.

Підчас підготовки аудиторського висновку на підставі результату, що був отриманий за допомогою зазначених методів економічного аналізу, аудитору важливо враховувати, що вплив кожного фактору має, як правило, певні обмеження за обсягом, зокрема, обсяг випуску може бити лімітований технічними можливостями підприємства, а рівень цін та обсяг реалізації продукції в значній мірі залежить від стану ринкової кон'юнктури. Отриману підчас перевірки та аналізу інформацію, аудитор повинний використовувати для підготовки аудиторського висновку.

Нестабільність економічної ситуації підчас формування ринкових відносин в економіці України призводить до того, що перспективи підприємницької діяльності прогнозувати важко. У таких умовах на багатьох підприємствах (у тому числі державних) планові завдання визначаються формально і, як правило, далекі від реальності. Отже, аудитор повинен визначити реальність планових показників та встановити можливість їх використанні підчас аудиторської перевірки фінансових результатів. Відсутність реальних планових показників для аудитора означає втрату частини інформації для аналізу фінансових результатів та підвищує аудиторський ризик.

Однак, брак реальних планових показників не може бути підставою для відмови від аудиторського висновку. У таких випадках аудитору необхідно здійснити наступні заходи:

зробити загальну оцінку результативної і фінансово-господарської діяльності на підставі порівняння записів і сум за дебетом і кредитом рахунка 79 "Фінансовий результат";

для аналізу впливу рівня собівартості продукції, робіт і послуг на прибутковість підприємства необхідно визначити загальні, умовно-постійні і комерційні витрати у розрахунку на 1 грн. реалізованої продукції за звітний і попередній період;

визначити найбільш прибуткові види продукції, робіт і послуг.

Загальна оцінка фінансового результату діяльності підприємства за конкретний звітний період у вітчизняній аудиторській практиці здебільшого передбачає зіставлення оборотів дебетом й кредитом рахунку 79 "Фінансовий результат", але це дозволяє лише констатувати сам факт одержання прибутку чи збитків. Отже, для уточненого висновку про результати фінансово-господарської діяльності аудитору доцільно використовувати методикою західних економістів. За цією методикою, зокрема, передбачається, що при визначенні результату господарської діяльності аудитору необхідно також враховувати зміни запасів товарно-матеріальних цінностей (у тому числі готової продукції на складах) на початок і кінець звітного періоду і робіт, виконаних підприємством для власних потреб.

Підчас аналізу впливу величини собівартості продукції, робіт і послуг попередню інформацію можна згрупувати. Сформованого потоку інформації на цьому етапі в більшості випадків досить для підготовки аудиторського висновку.

Крім того, при проведенні аудиту фінансових результатів підприємства аудитору доцільно скористатися методиками закордонних фахівців, які дозволяють проводити аналіз й оцінку фактичної і майбутньої ліквідності (розглянутої як стан підприємства, його сприятлива платіжна характеристика) складати ретроспективну (за ряд років) таблицю фінансових результатів, яка є підсумком з'єднання двох проміжних таблиць. Перша узагальнює з позицій ліквідності виробничі і реалізаційні операції – результат господарської діяльності, друга - підсумки фінансової діяльності.

Наступним етапом аудита фінансових результатів є розрахунок основних показників, значення яких характеризують основні результати фінансово-господарської діяльності рентабельності активів, інвестицій, власного капіталу, реалізованої продукції.

Рентабельність активів розраховується як відношення прибутку (після сплати податків) до середньої величини активів. Він показує величину прибутку, що отримує підприємством з кожної гривні, вкладеної в активи.

Коефіцієнт рентабельності інвестицій визначають відношенням прибутку (до сплати податків) до суми інвестицій за винятком короткострокових валютних зобов'язань.

В аудиторському висновку також необхідно зафіксувати ступінь довіри до системи обліку. Але крім цього аудитор повинний дати клієнту ради щодо вибору варіанта облікової політики, що найкраще забезпечував би реалізацію підприємством фінансової стратегії.

До питань облікової політики, що, зокрема, впливають на величину фінансового результату, варто віднести наступні:

вибір способу нарахування амортизації основних засобів;

вибір методу оцінки матеріалів, приголомшених і витрачених на виробництво продукції, робіт і послуг;

порядок нарахування зносу малоцінних і швидкозношуваних предметів;

порядок віднесення на собівартість реалізованої продукції окремих видів витрат (безпосередньої списання на собівартість у міру здійснення чи витрат попереднє формування резервів очікуваних витрат і платежів);

склад витрат, що безпосередньо відносяться на собівартість конкретного виду продукції; склад невиробничих операційних витрат, спосіб їхнього розподілу та інші.

Отже, це означає, що облікову політику варто визначати в залежності від того, які позиції підприємство хоче мати на ринку. Наприклад, якщо поставлена мета сплатити якнайменше податків, логічно (особливо в умовах інфляції) застосовувати спосіб оцінки матеріалів за цінами останнього придбання. При цьому також варто використовувати і методи прискореної амортизації, якщо вони передбачені відповідним податковим законодавством. Однак, якщо підприємство хоче залучити додаткові інвестиції, зазначені елементи облікової політики застосовувати не слід.

На останнім етапі аудиторської перевірки фінансових результатів (відповідно до договору аудиту) може бити зроблене комплексне дослідження ринку товарів (послуг) підприємства. Це вимагає вивчення аудитором додаткової інформації, якої у повному обсязі не можна отримати на підприємстві. Отже, ця інформація формується аудитором на підставі власних ринкових досліджень.

На основі комплексу аудиторських робіт і отриманої при цьому інформації підготовляють аудиторський висновок, у якому, по-перше, підтверджують (чи не підтверджують) правильність визначення фінансового результату, по-друге, формулюють мотивований висновок про за результатами аудиторської перевірки і, по-третє, додаються обгрунтовані пропозиції щодо поліпшення системи бухгалтерського обліку і контролю та подальшої діяльності підприємства.

Після попереднього вивчення аудитор складає лист зобов'язання, у якому визначаються взаємини сторін, відповідні зобов'язання обох сторін, масштаби проведення аудиту, документально підтверджується згода аудитора на обсяг аудиторської роботи.

Після підписання такого договору аудитор складає план та програму аудиту.

Відповідно до діючих в Україні національних аудиторських нормативів незалежні аудитори і аудиторська фірми повинні організувати свою роботу таким чином, щоб забезпечити відповідний рівень її якості та бути впевненим, що в кожній конкретній ситуації були застосовані найбільш ефективні і дійові методи аудиту.

Отже, план аудиторської перевірки повинен засновуватися на знанні аудитором особливостей підприємства, а також на результатах загальних досліджень економічної сфери діяльності клієнта, проведених аудитором. Для проведення таких досліджень аудитор повинен володіти достатнім рівнем знань відносно виду діяльності клієнта, щоб визначити де існує високий ризик виникнення порушень та помилок, які можуть істотним чином вплинути на фінансову інформацію підприємства.

Після загального вивчення стану підприємства-клієнта і укладення договору на проведення аудиторської перевірки аудитор складає план і програму аудиту.

Аудитор, підчас складання плану і програми аудиту повинен враховувати наступні моменти:

умови договору на проведення аудиту;

форма організації бухгалтерського обліку та системи контролю на підприємстві, що перевіряється;

обсяг інформації, необхідний для аудиту;

тривалість аудиторської перевірки;

ступінь довіри до системи бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю на підприємстві;

методи перевірки аудиторських доказів;

можливість залучення до проведення аудиту сторонніх експертів.

Програма проведення аудиту є робочим документом аудитора, який обов'язково складається і включається до аудиторського досьє.

Програма аудиторської перевірки складається письмово і містить конкретні задачі, заходи і процедури щодо кожного об'єкту аудиту. До того ж програма аудиту містить перелік етапів аудиторської перевірки, процедури аудиту, які будуть використані на кожному етапі перевірки, перелік доказів, які необхідно отримати аудитору, виконавці кожного виду робіт і строки їх виконання.

У відповідності зі статтею 7 Закони України "Про аудиторську діяльність" [4] незалежний аудитор або аудиторська фірма повинні оформлювати результати перевірки аудиторським висновком.

Аудиторський висновок - це офіційний документ, засвідчений підписом та печаткою аудитора (аудиторської фірми), який складається у встановленому порядку за наслідками проведення аудиту і містить в собі висновок стосовно достовірності звітності, повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності. Публічна бухгалтерська звітність суб'єктів господарської діяльності повинна обов'язково містити аудиторський висновок.

Аудиторський висновок розрахований на широке коло користувачів, його публікація свідчить про те, що річна фінансова звітність підприємства відповідає правилам ведення бухгалтерського обліку і є достовірною. Аудиторський висновок складається з дотриманням норм та стандартів і повинен містити підтвердження або аргументовану відмову від підтвердження достовірності, повноти та відповідності законодавству бухгалтерської звітності замовника.

Аудиторський висновок повинен містити наступні елементи:

заголовок;

повна назва об'єкту, що перевіряється;

відомості про того, кому адресований аудиторський висновок;

вступний абзац, в якому наводиться склад перевіреної звітності, періоди перевірки;

відомості про масштаб аудиторської перевірки;

висновки відносно перевірених документів;

дата складання і адреса аудиторської фірми.

У заголовку аудиторського висновку обов'язково повинен бути запис про те, що аудит проведений незалежним аудитором (або аудиторською фірмою), з вказівкою фірми або прізвища аудитора і номерів ліцензії.

Розділ аудиторського висновку, в якому наводяться дані про масштаби перевірки, повинен переконати користувачів цього документа, що аудит проведений відповідно до вимог національних і міжнародних нормативів і здійснювався на підставі загальноприйнятої практики. У цьому розділі також повідомляється про те, що аудиторська перевірка була спланована та проведена з достатньою мірою впевненості, що в звітності підприємства немає істотних помилок.

2.3 Формування інформації про фінансові результати в умовах застосування інформаційних систем обліку

Сучасні технології знайшли своє постійне місце в роботі «Трансгаранта». Без них компанія не може ефективно працювати в нових умовах.

«Трансгарант» здійснює комплексну автоматизацію своєї діяльності, для чого в компанії існує відділ розробки програмного забезпечення. Для ефективного управління великою кількістю парку рухомого складу створений і запущений комплекс програм, що дозволяє планувати і відстежувати процес перевезення, а також автоматично формувати комплект документів, необхідних для пред'явлення клієнтові.

2007 рік відмічений істотною позитивною динамікою в області розвитку і вдосконалення інформаційних технологій в компанії. Всю свою роботу підрозділ інформаційних технологій будував відповідно до оголошеної на 2007-2008 роки стратегії, що передбачає створення надійно функціонуючої апаратної платформи і сервісів, структуризацію і розвиток Корпоративної Інформаційної Системи, формування команди кваліфікованих IT-специалистов.

Оперативно отримана достовірна інформація - ключ до ухвалення своєчасних і ефективних рішень менеджерами компанії. З цією метою в 2007 році компанія успішно підключилася до інформаційного ресурсу ВАТ «РЖД» «ЕТРАН», який дозволив працювати з первинною інформацією -электронными транспортними накладними, значно збільшив кількість сеансів оновлення даних про дислокацію вагонів і розширив деталізацію по вантаженню вагонів в інформаційній базі компанії. Співробітникам компанії надано право отримання оперативних довідок з бази даних ОАО «РЖД» без яких-небудь обмежень.

Створений єдиний інформаційний простір для взаємодії центрального офісу компанії з регіональними підрозділами.

Здійснено впровадження нового програмного комплексу 1С v.8 «Управління виробничим підприємством» (ПК 1С УПП) в області ведення бухгалтерського, податкового обліку і обліку по МСФО, обліку кадрів і розрахунку заробітної плати.

У найближчих планах завершення програмного забезпечення відповідно до вимог компанії і максимально можлива інтеграція інформаційних баз ПК 1С УПП з інформаційною базою оперативного обліку компанії.

У минулому році в компанії «Трансгарант» встановлена, настроєна і почала функціонувати в режимі дослідної експлуатації система внутрішнього електронного документообігу на базі Корпоративної Системи Управління Документами DocsVision. Створена і оперативно наповнюється інформаційна база вхідних, витікаючих і внутрішніх документів компанії. Пропрацювали технологічні процедури системи формування завдань виконавцям резолюцій і контролю їх виконання, а також системи електронного узгодження документів, зокрема, договорів з контрагентами.

У компанії функціонує і безперервно розвивається програмний комплекс, що дозволяє вести базу договорів з контрагентами з фіксацією умов тарифікації за договором у формалізованому вигляді, формувати заявки на перевезення, здійснювати планування перевезень відповідно до заявок клієнтів, оперативно відстежувати процес перевезення вантажів і передислокації вагонів, здійснювати розрахунки з клієнтами і партнерами, вести облік технічного стану власного і орендованого вагонного парку. Відділ розробки і супроводу програмного забезпечення компанії сприяє якнайповнішій адаптації програмного забезпечення до специфіки виробництва, тих або інших особливостей технологічних процесів.

Потреби в області вдосконалення оперативного обліку виконаних перевезень і формалізації правил їх обліку, необхідність інструментарію для формування аналітичних звітів по закінчених рейсах в різних інформаційних зрізах втілилися у вдосконалення і розширення функціональності аналітичного модуля Корпоративної Інформаційної Системи -АРМ статистика.

У активній розробці знаходиться нова версія модуля «Управління рухомим складом», в рамках якого вже реалізована можливість формування і ведення хронології зміни будь-яких технічних характеристик вагонів, формування бази паспортів (паперових) з крізною історією, незалежно від номера, типу і інших характеристик вагонів, система автоматичного виявлення відхилень між паперовими (введеними уручну) і електронними (отриманими з баз даних ГВЦ ВАТ «РЖД») паспортами вагонів. Введення у виробничу експлуатацію даного модуля намічене на період 2008 року, який дозволить створити повну інформаційну базу технічних характеристик вагонів і що їх комплектують і оперативно підтримувати її в достовірному стані, тим самим істотно допомогти співробітникам департаменту вагонного господарства в своєчасному і якісному ухваленні рішень.

У 2007 році в компанії почата робота із створення модуля «Управління фінансами», розроблений і переданий в дослідну експлуатацію механізм формування бюджетних заявок від структурних підрозділів для формування бюджету підрозділів і компанії в цілому в розрізі доходів/витрат і руху грошових коштів.

В рамках програми підвищення надійності, стабільності і швидкості функціонування Корпоративної Інформаційної Системи в компанії введений у виробничу експлуатацію новий могутній сервер і здійснений перехід на СУБД MSSQL 2005. При цьому оптимізовані структура сховища даних і алгоритми обробки інформації, що дозволили прискорити процес її обробки. Розроблені механізми автоматизованого завантаження первинної інформації по відвантаженню вагонів, що поступає з різних джерел.

Раніше існуючі розрізнені програмні продукти в 2007 році об'єднані єдиною панеллю управління - організована єдина точка входу в Корпоративну Інформаційну Систему компанії з одноразовою аутентифікацією користувачів, побудованою на основі реальної бази кадрового складу компанії. Підвищений рівень захисту інформації в базах даних згідно прийнятій в компанії політиці інформаційної безпеки. Формалізовані і закріплені нормативними документами обов'язкові регламентні IT-процедуры.

Цілий комплекс заходів здійснений в рамках надійного підключення до інформаційних ресурсів центрального офісу і функціонування видалених робочих місць регіональних підрозділів компанії. Оптимізована робота поштового сервера, введена у виробничу експлуатацію багатолінійна електронна система прийому-відправки факсів, здійснена заміна комп'ютерного і телекомунікаційного устаткування, кімната переговорів центрального офісу обладнана сучасною технікою для проведення аудіоконференцій. Всі співробітники компанії, в т.ч. і регіональних підрозділів, почали працювати в єдиному поштовому домені transgarant. com, що, поза сумнівом, внесло свій внесок до зміцнення іміджу компанії.

Всі досягнення 2007 року в області інформаційних технологій стали базою для подальшого розвитку і вдосконалення корпоративної комп'ютерної мережі і Корпоративної Інформаційної Системи компанії в подальші роки.


Висновки

Серед основних ризиків, що переслідують підприємство відзначимо уповільнення економіки або економічний шок, що може привести до зниження попиту на послуги, недолік дорожньої інфраструктури, зростання конкуренції, необережне втручання держави. До потенційних ризиків самої компанії ми відносимо можливе зростання боргового навантаження із-за високих потреб у інвестиціях.

ДП «Трансгарант-Україна» займає добрі позиції на транспортному ринку Украхни. Однак потенціал компанії високий, тому для зростання капіталізації підприємства пропонується наступне:

- активно нарощувати об'єми вантажоперевезень за рахунок розширення клієнтської бази, географії перевезень, подальшої диверсифікації портфеля замовлень;

- направляти інвестиції в пересувний і тяговий склад. Збільшення власного парку вагонів і локомотивів дозволить комфортніше і вільно працювати в різних секторах ринку залізничних перевезень розширювати свою присутність в тих сегментах, де потрібний спеціалізований пересувний склад. Його в даний час мало, і компанія планує набувати спеціалізованих вагонів. Тут поріг входу для нових учасників достатньо високий, і конкуренти менш охоче йдуть в такі вузькі ніші;

- надавати повний комплекс послуг, що забезпечують перевезення вантажу «від дверей до дверей», зокрема використовуючи автомобільний і морський транспорт.

Наступний аспект діяльності - активне освоєння суміжних ринків: мультимодальных перевезень, логістики і експедиції. Для цього «Трансгарант» пропонується створювати більше дочірніх компаній або набувати контрольних пакетів в спеціалізованих компаніях.

Також пропонується компанії і покупка складських терміналів. Це необхідно для стабільного ведення бізнесу перевезень вантажів в критих вагонах і розвитку логістичних послуг, що надаються компанією.

Оскільки на послуги з ремонту вантажних вагонів існує великий попит, і вони займають істотний відсоток в собівартості, «Трансгаранту» пропонується активно займатися ремонтною сферою. Два підрозділи вже працюють і здійснюють поточний ремонт рухомого складу.


Література

Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 p. № 996-XІV, із змінами і доповненнями.

Закон Украини від 22.05.97 р. № 283/ВР “Про оподаткування прибутку підприємтсв”,зі змінами та доповненями.

Закон України від 24.12.2002 р. № 349-IV «О внесении изменений в Закон Украины «О налогооблажении прибыли предприятий».

Инструкция “Про застосування Плана рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, забовязань і господарських операцій підприємств” утвержденное приказом Минфина Украины от 30.11.99г. № 291.

Положение (стандарт) бухгалтерского учета 3 “Отчет о финансовых результатах”, утвержденное приказом Минфина Украины от 31. 03.99 г. №87.

Положение (стандарт) бухгалтерского учета 4 “Отчет о движении денежных средств”, утвержденное приказом Минфина Украины от 31. 03.99 г. №87.

М.Т. Білуха, В.П. Дудко “Облік і аудит”,К,1992

Кужельний М. В., Калюга С. В., Калюга О. В. Контроль фінансової звітності та правильності її складання. / За ред. д. е. н. М. В. Кужельного. — К.: Ельга, Ніка-Центр, 2001, — 240 с.

Кужельний М. В., Лінник В. Г. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. — К.: КНЕУ, 2001. — 334 с.

Національні стандарти бухгалтерського обліку в Україні: Нормативно-практичний довідник. Навч. посіб. за ред. Р.Л. Хомяка – Львів: “Інтеллект-Захід”, 2000. – 444 с.

Лень В.С., Гливенко В.В., Бочок М.П., Іванов Л.П. Звітність підприємств: Підручник. – К.: Знання-Прес, 2004. – 474 с.

Організація бухгалтерського обліку: Навч. посіб. для студентів вузів спеціальності 7.050106 "Облік і аудит" / Ф. Ф. Бутинець, О. В. Олійник, М. М. Шигун, С. М. Шулепова; 2-е вид., доп. і перероб. — Житомир: ЖІТІ, 2001. —576с.

Пархоменко В. М., Баранцев П. П. Реформування бухгалтерського обліку в Україні. Нормативи. — Луганськ: Арамдрук, ДСД "Лугань", 2000. — 240 с.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" від 19 січня 2000 року.

Петрик О. А. Аудит: методологія і організація: Монографія. — К., 2003. — 260с.

Партин Г. Облікова політика і її вплив на фінансові результати діяльності підприємства // Фінанси України. – К., 2001.- № 1.

Зубілевич С. Окремі питання обліку відкладеного податку на прибіток відповідно до вимог національних і міжнародних стандартів //Бухгалтерський облік і аудит. – 2002. – 4.

Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку 2000 / Пер. З англ. за ред. С.Ф. Голова. – К.: ФПБАУ, 2000. – 108с.

Солодченко И. Национальные разницы налога на прибыль // Бухгалтерия. – 2001. – 15/1 (430).

Твердомед А. «Фишки» финотчетности – 2003 // Бухгалтерия. – 2004. – 6 (577).

Соколов Я. В."Бухгалтерський облік: від початку до наших днів", К.: "Елефант"


Додаток № 1

Фінансовий звіт за 2005 рік

Коди
Дата 01.02.2008
Підприємство ДП «Трансгарант-Україна» за ЄДРПОУ 00384064
Територія за КОАТУУ 1420610100
Форма власності Приватна власність за КФВ 10
Орган державного управління Підприємства україни, засновані фізичними особами за СПОДУ 7774
Галузь Залізничний транспорт незагального користування за ЗКГНГ 0
Вид економічної діяльності Вантажний залізничний транспорт за КВЕД 15.81.0
Одиниця виміру: Тис. Грн. Контрольна сума
Адреса: 03150, г. Киев, ул. Димитрова, 5, корп.2

Баланс на 31.12.2005

Актив Код рядка На початок звітного періоду На кінець звітного періоду
І. Необоротні активи
Нематеріальні активи:
залишкова вартість 010 0 0
первісна вартість 011 0 0
накопичена амортизація 012 0 0
Незавершене будівництво 020 116,9 512,9
Основні засоби:
залишкова вартість 030 5 819,6 5 824,4
первісна вартість 031 14 510,8 14 933,3
знос 032 8 691,2 9 108,9
Довгострокові фінансові інвестиції:
які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств 040 0 0
інші фінансові інвестиції 045 0 0
Довгострокова дебіторська заборгованість 050 0 0
Відстрочені податкові активи 060 0 0
Інші необоротні активи 070 0 0
Усього за розділом І 080 5 936,5 6 337,3
ІІ. Оборотні активи
Запаси:
виробничі запаси 100 1 586,5 1 776,1
тварини на вирощуванніта відгодівлі 110 0 0
незавершене виробництво 120 0 0
готова продукція 130 0 0
товари 140 4,3 39,5
Векселі одержані 150 0 0
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
чиста реалізаційна вартість 160 427,6 637,3
первісна вартість 161 427,7 638,3
резерв сумнівних боргів 162 0,1 1
Дебіторська заборгованість за розрахунками:
з бюджетом 170 0 0
за виданими авансами 180 0 0
з нарахованих доходів 190 0 0
із внутрішніх розрахунків 200 0 0
Інша поточна дебіторська заборгованість 210 14,2 16,3
Поточні фінансові інвестиції 220 0 0
1 2 3 4
Грошові кошти та їх еквіваленти:
в національній валюті 230 158,4 60,4
в іноземній валюті 240 0 0
Інші оборотні активи 250 0 11,5
Усього за розділом ІІ 260 2 191 2 541,1
ІІІ. Витрати майбутніх періодів 270 4,2 9
Баланс 280 8 131,7 8 887,4
Пасив Код рядка На початок звітного періоду На кінець звітного періоду
І. Власний капітал
Статутний капітал 300 1 035,6 1 035,6
Пайовий капітал 310 0 0
Додатковий вкладений капітал 320 0 0
Інший додатковий капітал 330 4 979,3 4 979,3
Резервний капітал 340 192,8 250,8
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) 350 912,3 1 826,4
Неоплачений капітал 360 0 0
Вилучений капітал 370 0 0
Усього за розділом І 380 7 120 8 092,1
Частка меншості 385 0 0
ІІ. Забезпечення наступних витрат і платежів
Забезпечення виплат персоналу 400 0 0
Інші забезпечення 410 0 0
Вписуваний рядок - сума страхових резервів 415 0 0
Вписуваний рядок - сума часток перестраховиків у страхових резервах 416 0 0
Цільове фінансування 420 0 0
Усього за розділом ІІ 430 0 0
ІІІ. Довгострокові зобов'язання
Довгострокові кредити банків 440 0 0
Інші довгострокові фінансові зобов'язання 450 0 0
Відстрочені податкові зобов'язання 460 0 0
Інші довгострокові зобов'язання 470 0 0
Усього за розділом ІІІ 480 0 0
ІV. Поточні зобов'язання
Короткострокові кредити банків 500 0 0
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями 510 0 0
Векселі видані 520 0 0
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги 530 370,7 114,8
Поточні зобов'язання за розрахунками:
з одержаних авансів 540 0 0
з бюджетом 550 232,4 352,6
з позабюджетних платежів 560 0 0
зі страхування 570 113,3 92,2
з оплати праці 580 266 209,6
з учасниками 590 18,3 18,1
із внутрішніх розрахунків 600 0 0
Інші поточні зобов'язання 610 11 8
Усього за розділом ІV 620 1 011,7 795,3
V. Доходи майбутніх періодів 630 0 0
Баланс 640 8 131,7 8 887,4

Звіт про фінансові результати за 2005рік


І. Фінансові результати

Стаття Код рядка За звітний період За попередній період
1 2 3 4
Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 010 23 917,2 18 196,8
Податок на додану вартість 015 ( 3 986,2 ) ( 3 032,8 )
Акцизний збір 020 ( 0 ) ( 0 )
025 ( 0 ) ( 0 )
Інші вирахування з доходу 030 ( 0 ) ( 1 859,5 )
Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 035 19 931 13 304,5
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) 040 ( 15 929,2 ) ( 11 146,8 )
Валовий:
прибуток 050 4 001,8 2 157,7
збиток 055 ( 0 ) ( 0 )
Інші операційні доходи 060 555,9 188
Адміністративні витрати 070 ( 1 440,3 ) ( 785,5 )
Витрати на збут 080 ( 149,5 ) ( 180,8 )
Інші операційні витрати 090 ( 655,3 ) ( 343,9 )
Фінансові результати від операційної діяльності:
прибуток 100 2 312,6 1 035,5
збиток 105 ( 0 ) ( 0 )
Доход від участі в капіталі 110 0 0
Інші фінансові доходи 120 0 0
Інші доходи 130 280,2 212
Фінансові витрати 140 ( 0 ) ( 0 )
Втрати від участі в капіталі 150 ( 0 ) ( 0 )
Інші витрати 160 ( 106,2 ) ( 66,8 )
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування:
прибуток 170 2 486,6 1 180,7
збиток 175 ( 0 ) ( 0 )
Податок на прибуток від звичайної діяльності 180 1 514,5 992,6
Дохід з податку на прибуток від звичайної діяльності 185 0 0
Фінансові результати від звичайної діяльності:
прибуток 190 972,1 188,1
збиток 195 ( 0 ) ( 0 )
Надзвичайні:
доходи 200 0 0
витрати 205 ( 0 ) ( 0 )
Податки з надзвичайного прибутку 210 0 0
Чистий:
прибуток 220 972,1 188,1
збиток 225 ( 0 ) ( 0 )

ІІ. Елементи операційних витрат

Найменування показника Код рядка За звітний період За попередній період
Матеріальні затрати 230 9 091,9 5 453,7
Витрати на оплату праці 240 4 449,3 3 557,9
Відрахування на соціальні заходи 250 1 717,5 1 336,7
Амортизація 260 762,5 549,3
Інші операційні витрати 270 2 153,1 1 559,4
Разом 280 18 174,3 12 457

ІІІ. Розрахунок показників прибутковості акцій

Назва статті Код рядка За звітний період За попередній період
Середньорічна кількість простих акцій 300 591 750 591 750
Скоригована середньорічна кількість простих акцій 310 591 750 591 750
Чистий прибуток, (збиток) на одну просту акцію 320 1,643 0,317
Скоригований чистий прибуток, (збиток) на одну просту акцію 330 1,643 0,317
Дивіденди на одну просту акцію 340 0 0

Додаток № 2

Фінансовий звіт за 2006 рік

Коди
Дата 01.02.2008
Підприємство ДП «Трансгарант-Україна» за ЄДРПОУ 00384064
Територія за КОАТУУ 1420610100
Форма власності Приватна власність за КФВ 10
Орган державного управління Підприємства україни, засновані фізичними особами за СПОДУ 7774
Галузь Залізничний транспорт незагального користування за ЗКГНГ 0
Вид економічної діяльності Вантажний залізничний транспорт за КВЕД 15.81.0
Одиниця виміру: Тис. Грн. Контрольна сума
Адреса: 03150, г. Киев, ул. Димитрова, 5, корп.2

Баланс на 31.12.2006

Актив Код рядка На початок звітного періоду На кінець звітного періоду
І. Необоротні активи
Нематеріальні активи:
залишкова вартість 010 0 0
первісна вартість 011 0 0
накопичена амортизація 012 0 0
Незавершене будівництво 020 512,9 0,5
Основні засоби:
залишкова вартість 030 5 824,4 7 125,3
первісна вартість 031 14 933,3 16 491,9
знос 032 9 108,9 9 366,6
Довгострокові фінансові інвестиції:
які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств 040 0 0
інші фінансові інвестиції 045 0 0
Довгострокова дебіторська заборгованість 050 0 0
Відстрочені податкові активи 060 0 0
Інші необоротні активи 070 0 0
Усього за розділом І 080 6 337,3 7 125,8
ІІ. Оборотні активи
Запаси:
виробничі запаси 100 1 776,1 2 414,7
тварини на вирощуванніта відгодівлі 110 0 0
незавершене виробництво 120 0 0
готова продукція 130 0 0
товари 140 39,5 0
Векселі одержані 150 0 0
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
чиста реалізаційна вартість 160 637,3 37,1
первісна вартість 161 638,3 104
резерв сумнівних боргів 162 1 66,9
Дебіторська заборгованість за розрахунками:
з бюджетом 170 0 0,2
за виданими авансами 180 0 0
з нарахованих доходів 190 0 0
із внутрішніх розрахунків 200 0 0
Інша поточна дебіторська заборгованість 210 16,3 243,9
Поточні фінансові інвестиції 220 0 0
1 2 3 4
Грошові кошти та їх еквіваленти:
в національній валюті 230 60,4 2 134,6
в іноземній валюті 240 0 0
Інші оборотні активи 250 11,5 89,1
Усього за розділом ІІ 260 2 541,1 4 919,6
ІІІ. Витрати майбутніх періодів 270 9 8,1
Баланс 280 8 887,4 12 053,5
Пасив Код рядка На початок звітного періоду На кінець звітного періоду
І. Власний капітал
Статутний капітал 300 1 035,6 1 035,6
Пайовий капітал 310 0 0
Додатковий вкладений капітал 320 0 0
Інший додатковий капітал 330 4 979,3 4 979,3
Резервний капітал 340 250,8 258,9
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) 350 1 826,4 5 002,3
Неоплачений капітал 360 0 0
Вилучений капітал 370 0 0
Усього за розділом І 380 8 092,1 11 276,1
Частка меншості 385 0 0
ІІ. Забезпечення наступних витрат і платежів
Забезпечення виплат персоналу 400 0 0
Інші забезпечення 410 0 0
Вписуваний рядок - сума страхових резервів 415 0 0
Вписуваний рядок - сума часток перестраховиків у страхових резервах 416 0 0
Цільове фінансування 420 0 0
Усього за розділом ІІ 430 0 0
ІІІ. Довгострокові зобов'язання
Довгострокові кредити банків 440 0 0
Інші довгострокові фінансові зобов'язання 450 0 0
Відстрочені податкові зобов'язання 460 0 0
Інші довгострокові зобов'язання 470 0 0
Усього за розділом ІІІ 480 0 0
ІV. Поточні зобов'язання
Короткострокові кредити банків 500 0 0
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями 510 0 0
Векселі видані 520 0 0
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги 530 114,8 56,4
Поточні зобов'язання за розрахунками:
з одержаних авансів 540 0 0
з бюджетом 550 352,6 302,8
з позабюджетних платежів 560 0 0
зі страхування 570 92,2 88,3
з оплати праці 580 209,6 220,6
з учасниками 590 18,1 18
із внутрішніх розрахунків 600 0 0
Інші поточні зобов'язання 610 8 91,3
Усього за розділом ІV 620 795,3 777,4
V. Доходи майбутніх періодів 630 0 0
Баланс 640 8 887,4 12 053,5

Звіт про фінансові результати за 2006рік

І. Фінансові результати

Стаття Код рядка За звітний період За попередній період
Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 010 28 932,2 23 917,2
Податок на додану вартість 015 ( 4 822 ) ( 3 986,2 )
Акцизний збір 020 ( 0 ) ( 0 )
025 ( 0 ) ( 0 )
Інші вирахування з доходу 030 ( 0 ) ( 0 )
Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 035 24 110,2 19 931
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) 040 ( 17 716,3 ) ( 15 929,2 )
Валовий:
прибуток 050 6 393,9 4 001,8
збиток 055 ( 0 ) ( 0 )
Інші операційні доходи 060 685,4 555,9
Адміністративні витрати 070 ( 1 556,1 ) ( 1 440,3 )
Витрати на збут 080 ( 184,4 ) ( 149,5 )
Інші операційні витрати 090 ( 667,3 ) ( 655,3 )
Фінансові результати від операційної діяльності:
прибуток 100 4 671,5 2 312,6
збиток 105 ( 0 ) ( 0 )
Доход від участі в капіталі 110 0 0
Інші фінансові доходи 120 67,1 0
Інші доходи 130 144,7 280,2
Фінансові витрати 140 ( 0 ) ( 0 )
Втрати від участі в капіталі 150 ( 0 ) ( 0 )
Інші витрати 160 ( 152,8 ) ( 106,2 )
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування:
прибуток 170 4 730,5 2 486,6
збиток 175 ( 0 ) ( 0 )
Податок на прибуток від звичайної діяльності 180 1 541,3 1 514,5
Дохід з податку на прибуток від звичайної діяльності 185 0 0
Фінансові результати від звичайної діяльності:
прибуток 190 3 189,2 972,1
збиток 195 ( 0 ) ( 0 )
Надзвичайні:
доходи 200 0 0
витрати 205 ( 0 ) ( 0 )
Податки з надзвичайного прибутку 210 0 0
Чистий:
прибуток 220 3 189,2 972,1
збиток 225 ( 0 ) ( 0 )

ІІ. Елементи операційних витрат

Найменування показника Код рядка За звітний період За попередній період
Матеріальні затрати 230 8 405,9 9 091,9
Витрати на оплату праці 240 4 976,6 4 449,3
Відрахування на соціальні заходи 250 1 866,1 1 717,5
Амортизація 260 770,2 762,5
Інші операційні витрати 270 4 105,3 2 153,1
Разом 280 20 124,1 18 174,3

ІІІ. Розрахунок показників прибутковості акцій

Назва статті Код рядка За звітний період За попередній період
Середньорічна кількість простих акцій 300 591 750 591 750
Скоригована середньорічна кількість простих акцій 310 591 750 591 750
Чистий прибуток, (збиток) на одну просту акцію 320 5,389 1,643
Скоригований чистий прибуток, (збиток) на одну просту акцію 330 5,389 1,643
Дивіденди на одну просту акцію 340 0 0

Додаток № 3

Баланс на 31.12.2007

Актив Код рядка На початок звітного періоду На кінець звітного періоду
І. Необоротні активи
Нематеріальні активи:
- залишкова вартість 010 0 0
- первісна вартість 011 0 0
- накопичена амортизація 012 ( 0 ) ( 0 )
Незавершене будівництво 020 0,5 0,7
Основні засоби:
- залишкова вартість 030 7125,3 8243,1
- первісна вартість 031 16491,9 18261,9
- знос 032 (9366,6) (10018,8)
Довгострокові біологічні активи:
- справедлива (залишкова) вартість 035 0 0
- первісна вартість 036 0 0
- накопичена амортизація 037 ( 0 ) ( 0 )
Довгострокові фінансові інвестиції:
- які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств 040 0 0
- інші фінансові інвестиції 045 0 0
Довгострокова дебіторська заборгованість 050 0 0
Відстрочені податкові активи 060 0 0
Інші необоротні активи 070 0 0
Усього за розділом І 080 7125,8 8243,8
ІІ. Оборотні активи
Виробничі запаси 100 2414,7 2502,7
Поточні біологічні активи 110 0 0
Незавершене виробництво 120 0 0
Готова продукція 130 0 0
Товари 140 0 0
Векселі одержані 150 0 0
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
- чиста реалізаційна вартість 160 37,1 134,5
- первісна вартість 161 104 135
- резерв сумнівних боргів 162 ( 66,9 ) ( 0,5 )
Дебіторська заборгованість за рахунками:
- за бюджетом 170 0,2 0
- за виданими авансами 180 0 0
- з нарахованих доходів 190 0 0
- із внутрішніх розрахунків 200 0 0
Інша поточна дебіторська заборгованість 210 243,9 134,8
Поточні фінансові інвестиції 220 0 0
Грошові кошти та їх еквіваленти:
- в національній валюті 230 2134,6 8,6
- в іноземній валюті 240 0 0
Інші оборотні активи 250 89,1 20,9
Усього за розділом ІІ 260 4919,6 2801,5
ІІІ. Витрати майбутніх періодів 270 8,1 23,3
Баланс 280 12053,5 11068,6
Пасив Код рядка На початок звітного періоду На кінець звітного періоду
І. Власний капітал
Статутний капітал 300 1035,6 1035,6
Пайовий капітал 310 0 0
Додатковий вкладений капітал 320 0 0
Інший додатковий капітал 330 4979,3 4979,3
Резервний капітал 340 258,9 258,9
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) 350 5002,3 3801,5
Неоплачений капітал 360 ( 0 ) ( 0 )
Вилучений капітал 370 ( 0 ) ( 0 )
Усього за розділом І 380 11276,1 10075,3
ІІ. Забезпечення наступних виплат та платежів
Забезпечення виплат персоналу 400 0 0
Інші забезпечення 410 0 0
Сума страхових резервів 415 0 0
Сума часток перестраховиків у страхових резервах 416 0 0
Цільове фінансування 420 0 0
Усього за розділом ІІ 430 0 0
ІІІ. Довгострокові зобов’язання
Довгострокові кредити банків 440 0 0
Інші довгострокові фінансові зобов’язання 450 0 0
Відстрочені податкові зобов’язання 460 0 0
Інші довгострокові зобов’язання 470 0 0
Усього за розділом ІІІ 480 0 0
ІV. Поточні зобов’язання
Короткострокові кредити банків 500 0 171
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями 510 0 0
Векселі видані 520 0 0
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги 530 56,4 0
Поточні зобов’язання за розрахунками:
- з одержаних авансів 540 0 0
- з бюджетом 550 302,8 232,8
- з позабюджетних платежів 560 0 0
- зі страхування 570 88,3 136,2
- з оплати праці 580 220,6 310,5
- з учасниками 590 18 18
- із внутрішніх розрахунків 600 0 0
Інші поточні зобов'язання 610 91,3 124,8
Усього за розділом ІV 620 777,4 993,3
V. Доходи майбутніх періодів 630 0 0
Баланс 640 12053,5 11068,6

Звіт про фінансові результати за 2007рік

І. Фінансові результати

Стаття Код рядка За звітний період За попередній період
Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 010 24381,2 28932,2
Податок на додану вартість 015 ( 4063,5 ) ( 4822 )
Акцизний збір 020 ( 0 ) ( 0 )
025 ( 0 ) ( 0 )
Інші вирахування з доходу 030 ( 0 ) ( 0 )
Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 035 20317,7 24110,2
Собівартість реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 040 ( 18699 ) ( 17716,3 )
Валовий прибуток:
- прибуток 050 1618,7 6393,9
- збиток 055 ( 0 ) ( 0 )
Інші операційні доходи 060 645,3 685,4
Адміністративні витрати 070 ( 1917,1 ) ( 1556,1 )
Витрати на збут 080 ( 218,4 ) ( 184,4 )
Інші операційні витрати 090 ( 676,8 ) ( 667,3 )
Фінансові результати від операційної діяльності:
- прибуток 100 0 4671,5
- збиток 105 ( 548,3 ) ( 0 )
Доход від участі в капіталі 110 0 0
Інші фінансові доходи 120 122 67,1
Інші доходи 130 199,7 144,7
Фінансові витрати 140 ( 5,7 ) ( 0 )
Втрати від участі в капіталі 150 ( 0 ) ( 0 )
Інші витрати 160 ( 61,6 ) ( 152,8 )
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування:
- прибуток 170 0 4730,5
- збиток 175 ( 293,9 ) ( 0 )
Податок на прибуток від звичайної діяльності 180 ( 908,7 ) ( 1541,3 )
Дохід з податку на прибуток від звичайної діяльності 185 0 0
Фінансові результати від звичайної діяльності:
- прибуток 190 0 3189,2
- збиток 195 (1202,6) (0)
Надзвичайні:
- доходи 200 0 0
- витрати 205 ( 0 ) ( 0 )
Податки з надзвичайного прибутку 210 ( 0 ) ( 0 )
Чистий:
- прибуток 220 0 3189,2
- збиток 225 ( 1202,6) ( 0)

ІІ. Елементи операційних витрат

Найменування показника Код рядка За звітний період За попередній період
Матеріальні затрати 230 9286.7 8405.9
Витрати на оплату праці 240 5884.2 4976.6
Відрахування на соціальні заходи 250 2180.9 1866.1
Амортизація 260 924.7 770.2
Інші операційни витрати 270 2915.4 4105.3
Разом 280 21191.9 20124.1

ІІІ. Розрахунок показників прибутковості акцій

Назва статті Код рядка За звітний період За попередній період
Середньорічна кількість простих акцій 300 591750 591750
Скоригована середньорічна кількість простих акцій 310 591750 591750
Чистий прибуток, (збиток) на одну просту акцію 320 -2.032 5.389
Скоригований чистий прибуток, (збиток) на одну просту акцію 330 -2.032 5.389
Дивіденди на одну просту акцію 340 0 0

* Далі у тексті роботи замість "журнал-ордер" вживається "журнал" відповідно до Методичних рекомендацій по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 29 грудня 2000 р.