Скачать .docx  

Реферат: Державний соціальний стандарт, прожитковий мінімум

Зміст

1 Визначити зміст фінансового забезпезпечення соціальних гарантій

2 Проаналізувати особливості державного бюджету

1 Визначити зміст фінансового забезпезпечення соціальних гарантій

Базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум.

Нагадаємо: прожитковий мінімум визначається на підставі формування набору продуктів харчування, набору непродовольчих товарів, набору послуг для чотирьох категорій громадян (для основних соціальних та демографічних груп населення), а саме: діти до 6 років; діти від 6 до 18 років; працездатні громадяни; громадяни, які втратили працездатність.

Як застосовується прожитковий мінімум?

• Для загальної оцінки рівня життя в Україні, що є основою для реалізації соціальної політики та розроблення окремих державних соціальних програм;

• встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім"ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат, виходячи з вимог Конституції України та законів України;

• визначення права на призначення соціальної допомоги;

• визначення державних соціальних гарантій і стандартів обслуговування та забезпечення в галузях охорони здоров'я, освіти, соціального обслуговування та інших;

• встановлення величини неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

На жаль, починаючи з 2002 p., коли в Україні вперше було офіційно затверджено розмір прожиткового мінімуму, процес його формування, встановлення та затвердження постійно супроводжується жорсткими дискусіями політичного характеру в стінах парламенту, з одного боку, та між Урядом і профспілками — з іншого. На користь застосування прожиткового мінімуму як базового соціального стандарту висувалися такі аргументи: необхідність забезпечення використання цього стандарту відповідно до Конституції для всіх соціальних виплат та державних гарантій; удосконалення методики розрахунку розміру прожиткового мінімуму задля забезпечення максимальної його відповідності реальній вартості життя в країні; необхідність перегляду набору товарів та послуг у напрямі їх відповідності життєвим потребам людини та міжнародним стандартам його формування.

У Державному бюджеті України на 2006 р. вперше запропоновано поетапне, протягом року, зростання розміру прожиткового мінімуму (в середньому на одну особу) з 1 січня — 453 грн, з 1 квітня — 465 грн, з 1 жовтня — 472 гривень. При цьому величина прожиткового мінімуму на 2006 рік вочевидь занижена.

Прожитковий мінімум у розрахунку на місяць 2006 р.

Прожитковий мінімум

31 січня

31 квітня

31 жовтня

На одну особу

453

465

472

На дітей віком до 6 років

400

410

418

На дітей віком від 6 до 18 років

514

527

536

На працездатних осіб

483

496

505

На осіб, які втратили працездатність

350

359

366

Отже, які тут маємо негативи?

По-перше, прожитковий мінімум на 2006 рік розраховано, виходячи з наборів продуктів харчування, непродовольчих товарів та послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.2000, № 656. Згідно зі статтею 3 Закону України "Про прожитковий мінімум", набори продуктів харчування, непродовольчих товарів та послуг визначаються у нормах споживання не менше одного разу на п'ять років. Експертною комісією з проведення науково-громадської експертизи наборів продуктів харчування, непродовольчих товарів та послуг на засіданні 14.07ґ2005 схвалено нові набори, але ці зміни при розрахунку прожиткового мінімуму на 2006 рік не враховано.

По-друге, величина прожиткового мінімуму не враховує низку життєво необхідних витрат: на будівництво чи купівлю житла або одержання його у найм, оренду, на освіту, оздоровлення, утримання дітей у дошкільних навчальних закладах, на платні медичні послуги тощо. Включення цих витрат у прожитковий мінімум відповідає принципам його формування, закріпленим в Законі України про прожитковий мінімум, а також міжнародним стандартам, визначеним Конвенцією МОП № 117 про основні цілі та норми соціальної політики.

Тобто має місце застосування маніпуляцій при визначенні прожиткового мінімуму на 2006 рік і, зокрема, використання цього стандарту як технічного нормативу для забезпечення пенсійних виплат відповідно до реальних можливостей Пенсійного фонду та держбюджету. Крім того, поетапне збільшення прожиткового мінімуму негативно позначається на соціальних виплатах, які здійснюються на підставі гарантованого мінімуму, збільшення якого протягом року не передбачається.

Крім того, на 2006 р. призупинено дію ст.1 (абзац 9) Закону України "Про прожитковий мінімум". Йдеться про положення, яке передбачає збільшення прожиткового мінімуму на суми обов'язкових платежів та ставку податку з доходів фізичних осіб для осіб, які підлягають обов'язковому державному соціальному страхуванню; Інакше кажучи, в структурі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім вартості споживчого кошику та послуг, повинні враховуватися податкові та соціальні витрати працівника. Призупинення дії стосується лише ставки податку з доходів фізичних осіб. Тим не менше, воно передбачає штучне обмеження розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Загострюється проблема формування величини прожиткового мінімуму на 2007 рік. Це пов'язане з тим, що до цього часу не затверджено нові набори продуктів харчування, непродовольчих товарів та послуг населення, що є порушенням законодавства про прожитковий мінімум. Якщо до 01.06.2006 нові набори не будуть офіційно затверджені, а також не будуть внесені відповідні зміни до Методики визначення прожиткового мінімуму, його величина на 2007 р. буде розрахована на основі застарілої нормативної бази.

На що впливає прожитковий мінімум сьогодні?

Неоподатковувана матеріальна допомога та межа застосування податкової соціальної пільги. У Законі України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003, № 889 визначення розміру доходу, що дає право на застосування до заробітної плати податкової соціальної пільги (ПСП), пов'язане із розміром прожиткового мінімуму на працездатну особу, чинного на 1 січня звітного податкового року (пп. 6.5.1 ст. 6 Закону). Відповідно до пп. 6.5.1 ст. 6 Закону ПСП застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку впродовж звітного податкового місяця як зарплата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та відшкодування), якщо його розмір не перевищує суми місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень. Отже, звичайна податкова соціальна пільга обмежується зарплатою у сумі 680 грн (483 грн х 1,4 = 676,2, округлено до найближчих 10 гривень — 680 грн).

Розмір неоподатковуваної нецільової благодійної допомоги в 2006 р. збільшується порівняно з 2005-м з 630 до 680 грн включно. Неоподатковувану матеріальну допомогу можуть отримати лише ті працівники, які мають право на податкову соціальну пільгу (пп. 9.7.3 Закону про податок з доходів фізичних осіб).

Встановлено такі розміри внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності: 0,5 % — для найманих працівників, заробітна плата яких нижча від прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи, 1 % — для найманих працівників, заробітна плата яких вища від прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи. Таким чином, у період 01.01.2006-31.03.2006 із заробітної плати до 483 грн включно утримується 0,5 % до Фонду соцстраху з тимчасової втрати працездатності, а із заробітної плати понад 483 грн утримується 1 %. У період 01.04.2006-30.09.2006 із заробітної плати до 496 грн включно утримується 0,5 % до Фонду соцстраху з тимчасової втрати працездатності, а понад 496 грн — 1 %. У період 01.10.2006-31.12.2006 із заробітної плати до 505 грн включно утримується 0,5 %, а понад 505 гри — 1 %.

Розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку встановлювався не нижче ніж 23 % прожиткового мінімуму для працездатної особи. Отже, з 1 січня 2006 р. така допомога мала становити мінімум 111,09 гривні. Але Держбюджет-2006 запровадив новий механізм визначення суми допомоги. Допомога надаватиметься у розмірі, що дорівнює різниці між 50 % прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 грн (Фонд соцстраху підвищив цю суму до 114 грн), у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів. Таким чином, кожна мати отримуватиме "свій" розмір допомоги, а не сталу суму.

Мінімальний розмір допомоги при народженні дитини. Допомога при народженні дитини надається у сумі, кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого нa день народження дитини. Допомога виплачується одноразово у дев'ятикратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини, решта — протягом наступних 12 місяців у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів. Однак цей механізм, передбачений у статті 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", призупинено на 2006 рік і встановлено сталу суму допомоги — 8500 гривень. Оскільки на 1 січня 2006 р. діяв прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років у розмірі 400 грн, то допомога при народженні мала б становити 9040 гривень (400 грн х 22,6). Отже, кожного новонародженого в 2006 р. обманюють на 540 гривень (в 2005-му допомога становила 8497,6 грн).

Розмір допомоги на поховання з усіх видів загальнообов'язкового державного соціального страхування встановлюється у розмірі не нижче прожиткового мінімуму для працездатної особи. З першого січня 2006 року розмір такої допомоги становив 1200 грн, що є вище за прожитковий мінімум для працездатної особи.

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), допомога з безробіття, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога з безробіття, стипендії, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, що надається відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Таким чином, при нарахуванні заробітної плати в період 01.01.2006-31.03.2006 у сумі 483 грн індексації підлягає вся сума. При нарахуванні заробітної плати у сумі 500 грн індексації підлягають 483 гривні.

Якщо у житловому приміщенні (будинку) зареєстровані й проживають тільки пенсіонери та інші непрацездатні громадяни або якщо у складі зареєстрованих є неповнолітні діти, інваліди І та II груп і середньомісячний сукупний дохід на одного зареєстрованого у житловому приміщенні (будинку) не перевищує 50 % прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць, розмір плати за житлово-комунальні послуги в межах норми володіння чи користування загальною площею житла та нормативів користування зазначеними послугами за умови призначення житлової субсидії становить 15 % їх середньомісячного сукупного доходу, а за придбання скрапленого газу, твердого й рідкого пічного побутового палива — 15 % їх річного сукупного доходу.

Відповідно до статті 90 Закону про Держбюд-жет-2006 у три етапи збільшується максимальна величира фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, на які нараховуються внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Максимальна величина цих витрат, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (гранична сума заробітної плати (доходу), дорівнює десяти розмірам прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб. Тобто вона збільшуватиметься — 4830 грн (01.01.2006-31.03.2006), 4960 грн (01.04.2006-30.09.2006), 5050 грн (01.10.2006-31.12.2006); у 2005-му — 4100 гривень.

Найсерйознішої уваги потребує вирішення проблеми використання прожиткового мінімуму для встановлення розміру соціальних виплат.

Обмеження у застосуванні розміру прожиткового мінімуму шляхом використання так званого показника — рівень забезпечення прожиткового мінімуму (РЗПМ) — передбачено в системі соціального захисту сімей з дітьми, малозабезпечених сімей та інвалідів, які не мають права на пенсію, для призначення соціальної допомоги.

Допомога малозабезпеченим сім'ям, у тому числі з дітьми, надається відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям" від 01.06.2000, № 1768-111 (зі змінами та доповненнями). Для деяких родин ця допомога — єдине джерело доходів.

Розмір державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям визначається як різниця між рівнем забезпечення прожиткового мінімуму та середньомісячним сукупним доходом сім'ї. Вона призначається окремо кожній малозабезпеченій сім'ї, залежно від її складу, але не може перевищувати 75 % рівня забезпечення прожиткового мінімуму для сім'ї. При визначенні права на її отримання в сукупному сімейному доході враховується грошовий еквівалент пільг за спожиті житлово-комунальні послуги.

Рівень забезпечення прожиткового мінімуму затверджується одночасно з прийняттям закону про Держбюджет України на відповідний рік. З 2004 р. вперше встановлено диференційовані рівні для різних категорій населення.

2 Проаналізувати особливості державного бюджету

Для виконання своiх функцiй держава повинна мати достатнi грошовi фонди. Цi фонди вона формує шляхом перерозподiлу валового внутрiшнього продукту. Найважливiшим засобом, через який держава здiйсню? розподiл i перерозподiл внутрiшнього продукту, i Державний бюджет. Через бюджет держави вiдтворються вся багатогранна дiяльнiсть i забезпечуються виконання заходiв. Розглядаючи бюджет як економiчну категорiю, слiд зазначити, що вiн вiдобража реальнi виробничi вiдносини, вiдтворю? вiдносини розподiлу I перерозподiлу, концентру рух грошово маси як самостiйно вартостi, що нiбито не пов'язана з рухом товарно маси.

Бюджет важливим економiчним важелем держави, через який забезпечується контроль за станом виробництва в цiлому. Крiм того, органи державної влади й управлiння, що затверджують i виконують бюджет, мають можливiсть впливати через нього на фiнансову дiяльнiсть мiсцевих органiв влади i управлiння, якi складають, затверджують бюджети адмiнiстративно-територiальних органiв, останнi, як правило, потребують дотацiй i субвенцiй iз загальнодержавних дохiдних джерел. Дохiдна база всiх бюджетiв формується за рахунок закрiплених законами держави джерел доходiв по вiдповiднiй ланцi бюджетної системи. Через бюджет фiнансова дiяльнiсть органiв управлiння отримує цiлком визначену в законодавчому i нормативному планi базу для залучення й витрачання грошових коштiв. Бюджет дає органам влади, якi його затверджують, можливiсть контролювати дiяльнiсть виконавчо-розпорядчих органiв, що складають I виконують бюджет. Хоча можливостi такого контролю обмеженi. Конституцiєю України надано виняткове право затверджувати бюджет держави Верховнiй Радi, а адмiнiстративно-територiальнi бюджети – вiдповiдним представницьким органам. Пiсля затвердження Державний бюджет набуває сили закону. Бюджети всiх рiвнiв складаються та виконуються згiдно з бюджетною класифiкацiєю. Бюджетна класифiкацiя - це єдина мiжнародна система функцiонального групування доходiв i видаткiв бюджету за однорiдними ознаками; вона забезпечує можливiсть порiвнювати бюджетнi данi рiзних бюджетiв, дає змогу визначитись щодо характеру регулюючих дiй держави по надходженню дохiдних джерел i напрямах використання одержаних коштiв. Держава повинна мати централiзований фонд коштiв, з якого вона фiнансує заходи, передбаченi законодавчими чи нормативними актами. Для виконання цiєї функцiї держава регламентує всi вiдносини, пов'язанi з мобiлiзацiєю, розподiлом i використанням бюджету. Бюджетнi вiдносини не можуть провадитись в життя без бюджетного регулювання, тому що вони завжди мають державно-владний характер. Бюджетне регулювання передбачає законодавче закрiпленi вiдсотковi вiдрахування вiд загальнодержавних податкiв, зборiв i обов'язкових платежiв, встановленi на данiй територiї, а також дотації i субвенцiї до бюджетiв адмiнiстративних територiй вiдповiдно до технiко-економiчних обгрунтувань, в якi включаються: статистичнi данi про економiчний, соцiальний, природний та екологiчний стан зазначених регiонiв; розрахунки необхiдних витрат для вирiвнювання економiчного, соцiального й екологiчного стану та ефективного використання природних ресурсiв територiй; iнформацiя про урядовi та регiональнi програми подолання нерiвностей мiж адмiнiстративними територiями, про виконанi в попереднi роки програми й досягнутi результати про дiючi програми та програми, що розробляються, з прогнозом наслiдкiв їх виконання. Регулювання бюджетiв впорядковує суспiльнi вiдносини при мобiлiзацiї у бюджет коштiв i при їх розподiлi й перерозподiлi мiж ланками бюджетної системи, при фiнансуваннi видаткiв за рахунок одержаних доходiв та всього процесу виконання бюджету. Держава органiзовує бюджетнi вiдносини вiдповiдно до своїх iнтересiв. Бюджетне регулювання охоплює всi форми впливу держави на проведення бюджетної полiтики, починаючи вiд прийняття закону про державний бюджет або рiшення мiсцевої ради народних депутатiв про мiсцевий бюджет i аж до їх застосування державними органами. У необхiдних випадках бюджетна полiтика держави здiйснюється в примусовому порядку (списання коштiв бюджету з пiдприємств-платникiв, недоїмка на вiдповiднi дати).

В цiлому проведення бюджетної полiтики здiйснюється за допомогою низки законодавче чи нормативне закрiплених дозволiв i заборон, що внутрiшньо пов'язанi мiж собою, наприклад, дозвiл на використання коштiв або заборона їх витрачати в рамках бюджетного фiнансування.

Список літератури

1. Воронова Л.К. Фінансове право: Навчальний посібник – К.: “ВЕНТУРІ”, 20062. Зюнькін А.Г. Фінансове право: Опорний конспект лекцій – К.: МАУП, 20033. В.М. Опарін. Фінанси. – К.: 2003.