Похожие рефераты Скачать .docx  

Курсовая работа: Перспективи та особливості електронного подання податкової звітності в Україні

Міністерство освіти і науки України

Львівський національний університет імені Івана Франка

Інститут післядипломної освіти

Фінансово-економічний факультет

КУРСОВА РОБОТА

з навчальної дисципліни "Податкова система"

на тему: "Перспективи та особливості електронного подання податкової звітності в Україні"

Слухача групи ФЕФ-308

Бухтіярової Марти Сергіївни

Науковий керівник

Кміть Віра Мирославівна

Львів 2011


ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ І. Види податкової звітності та нормативні вимоги до її заповнення

1.1 Поняття і види податкової звітності

1.2 Нормативні вимоги до заповнення податкової декларації

1.3 Способи подання податкової звітності

Висновки до Розділу І

РОЗДІЛ ІІ. Терміни подання податкової звітності за основними податковими платежами

2.1 Загальні терміни подання податкової звітності

2.2 Податок на прибуток підприємств

2.3 Податок з доходів фізичних осіб

2.4 Податок на додану вартість

2.5 Акцизний податок

2.6 Екологічний податок

2.7 Збір за першу реєстрацію транспортного засобу

Висновки до Розділу ІІ

РОЗДІЛ ІІІ. Перспективи та особливості електронного подання податкової звітності в Україні

3.1 Електронна звітність в Україні

3.2 Процедура електронного подання податкової звітності

3.3 Способи подання електронної звітності

Висновки до Розділу ІІІ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


ВСТУП

У Конституції України зазначено, що кожен громадянин зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, визначених законом.

Нарахування і сплата будь-якого виду податку чи збору (обов'язкового платежу) припускають здійснення належним чином обліку і розрахунку, результати яких відображаються у від повідній формі податкової звітності.

Таким чином подання податкової звітності є обов’язком платника податків.

В даній курсовій роботі визначено основні поняття та види податкової звітності, нормативні вимоги до її заповнення, визначено якими способами податкова явність подається до органів державної податкової служби України.

Особливу увагу приділено термінам подання податкової звітності та визначено терміни її подання за основними податковими платежами, а саме: податок на прибуток підприємств, податок з доходів фізичних осіб, акцизний податок, податок на додану вартість, екологічний податок та збір за першу реєстрацію транспортного засобу.

Детально розглянуто електронне подання податкової звітності, як важливої складової реформування податкової системи України. Розглянуто особливості її розвитку, визначено основні поняття, процедуру та способи подання звітності в електронному вигляді.

Метою курсової роботи є вивчення та виклад основного матеріалу який стосується основних видів, методики складання та подання податкової звітності.

Для досягнення цієї мети було визначено наступні завдання:

- визначити основні види податкової звітності та нормативні вимоги до її заповнення;

- терміни подання звітності за основними податковими платежами;

- оцінити перспективи та особливості електронного подання податкової звітності в Україні.

Об’єктом дослідження є податкова звітність.

Предметом дослідження є питання теорії, методології і практики складання податкової звітності.

Методи дослідження: описовий, порівняльний, аналітичний, спостереження, та статистичної обробки фактичного матеріалу, а також графічного та інших методів наукового пізнання економічних явищ.

Курсова робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків.


РОЗДІЛ І. Види податкової звітності та нормативні вимоги до її заповнення

1.1 Поняття і види податкової звітності

Податковим кодексом України визначено, що подання податкової звітності – це є обов’язок платників податків, які подають за кожний звітний період, податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Податкова звітність являє собою сукупність дій платника податків (або особи, що його представляє) і податкового органу зі складання, ведення і здачі документів установленої форми, що містять відомості про результати діяльності платника податку, його майнове становище і фіксують процес обчислення податку, а також суму, що підлягає сплаті до бюджету. Податкову звітність може здійснювати як платник податку самостійно, так і його представник або податковий агент.

Податкова декларація, розрахунок – складові податкової звітності.

Декларація у розумінні податкового кодексу – це документ, що подається до відповідного державного органу із зазначенням відомостей, на підставі яких він виконує дії (операції, процедури, функції), що належать до його компетенції.

Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов'язань. Додатки до податкової декларації є її невід’ємною частиною.

Форма звітності, незалежно від того, чи це загальнодержавні, чи місцеві податки, встановлюється центральним органом державної податкової служби за погодженням з Міністерством фінансів України.

Податкові декларації подаються відповідно до базового звітного податкового періоду, що дорівнює календарному місяцю, календарному кварталу, календарному півріччю або календарному року.

Звітний податковий період - проміжок часу, який розпочинається з першого календарного дня першого місяця такого періоду та закінчується останнім календарним днем останнього місяця такого періоду. Для місячного податкового періоду перший та останній місяці збігаються. Якщо фізична особа вперше отримує оподатковувані доходи всередині податкового періоду, то перший податковий період розпочинається з дня отримання таких доходів. Якщо платник податку помирає, визнається судом померлим чи безвісно відсутнім або втрачає статус резидента (за відсутності податкових зобов'язань як нерезидента), останнім податковим періодом вважається період, який закінчується днем, на який відповідно припадає смерть такого платника податку, винесення такого судового рішення чи втрата ним статусу резидента.

Державні органи, які встановлюють форми податкових декларацій, зобов'язані оприлюднити такі форми для використання їх платниками податків.

Інформація, вказана у поданій податковій звітності, є підставою для нарахування та сплати податкового зобов’язання. Перелік додатків до податкових декларацій як обов`язкових складових податкової звітності встановлюється відповідно до кожного податку і збору окремо. Митні декларації та спрощені податкові декларації подаються за окремими положеннями, визначеними митним законодавством та положеннями щодо спрощеної системи оподаткування.

Платники податку на прибуток, крім малих підприємств, подають разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність. У фінансовій звітності платник податків зазначає тимчасові та постійні податкові різниці.

Податкова різниця – це різниця, яка виникає між оцінкою і критеріями визнання доходів, витрат, активів, зобов’язань за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності та доходами і витратами.

Тимчасова податкова різниця – це податкова різниця, яка виникає у звітному періоді та анулюється в наступних звітних податкових періодах.

Постійна податкова різниця – податкова різниця, яка виникає у звітному періоді та не анулюється в наступних звітних податкових періодах.

Якщо платник податків вважає, що встановлена форма податкової декларації не дає можливості всебічно та зважено відобразити в ній всі особливості оподаткування певного виду діяльності, що, в свою чергу, збільшує або зменшує податкові зобов’язання, то він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці податкової декларації.

Якщо платник вважає за необхідне, то він може подати разом з податковою декларацією доповнення в довільній формі. Такі доповнення вважаються невід’ємною частиною податкової декларації. До доповнення обов’язково додається письмове пояснення мотивів подання такого додатку з належним обґрунтуванням.

Декларування товарів (продукції), ввезених на митну територію України або вивезених з неї відповідно до митного законодавства України, а також на декларування відрахувань до соціальних фондів та інше інформаційне декларування, яке містить економічні відомості про суб’єктів оподаткування, що не стосуються обчислення податків, а здійснюється відповідно до визначеного митного, соціального законодавства.

1.2 Нормативні вимоги до заповнення податкової декларації

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов’язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Обов’язкові реквізити – це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Податкова декларація повинна містити такі обов’язкові реквізити:

тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;

звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);

повне найменування (прізвище, ім’я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;

код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті);

місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність;

дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);

ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків;

підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов’язкові реквізити:

відмітка про звітування за спеціальним режимом;

код виду економічної діяльності (КВЕД);

код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ (Державний класифікатор об'єктів адміністративно-територіального устрою України);

індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

З метою ідентифікації платника визначено, що обов’язковим реквізитом податкової звітності (крім його повного найменування або прізвища, імені по батькові платника) є код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер (якщо звітують підприємства та організації), реєстраційний номер облікової картки платника податків (якщо звітують фізичні особи). При цьому, враховуючи наявність альтернативної системи обліку фізичних осіб – платників податків, визначено, що для громадян, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, замість неї як реквізит звітності виступає серія та номер паспорта. Однак обов’язковою умовою для зазначення у звітності даного реквізиту та визнання такої звітності у відповідному статусі є попереднє повідомлення фізичною особою органів державної податкової служби про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки та наявність відмітки в паспорті про даний факт.

Податкова декларація повинна бути підписана:

1. керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку;

2. фізичною особою - платником податків або його законним представником;

3. особою, відповідальною за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації згідно із договором про спільну діяльність або угодою про розподіл продукції.

Якщо податкова декларація подається податковими агентами – юридичними особами, вона повинна бути підписана керівником такого агента та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації такого агента, а якщо податковим агентом є платник податків фізична особа таким платником податків.

Для уникнення непорозумінь у стосунках з платниками встановлено, що форми звітів повинні відповідати нормам та змісту відповідного податку (збору). Порядок їх складання затверджується центральним контролюючим органом.

Податкова звітність повинна відповідати вимогам інформативності, достовірності, належності, аналітичності та контрольної придатності. У зв’язку з цим визначені її обов’язкові реквізити, за відсутності яких документ втрачає свій статус, тобто не сприймається як податковий звіт платника податків.

Аналітичність та придатність звітності для контролю забезпечується такими обов’язковими реквізитами, як тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); дата подання звіту (або дата заповнення – залежно від форми); відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності; індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Достовірність податкової звітності отримує підтвердження шляхом неодмінного зазначення в ній ініціалів, прізвищ та реєстраційних номерів облікових карток посадових осіб платника податків, а також підписів платника податку – фізичної особи, посадових осіб платника податку, засвідчених печаткою (за її наявності).

Приналежність – за рахунок відображення місця знаходження платника податків (або місця проживання – для фізичних осіб), найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність, а також коду органу місцевого самоврядування. Останній із названих реквізитів є важливим для визначення приналежності місцевих податків і зборів або додаткових сум загальнодержавних податків за рахунок застосування їх місцевих ставок.

1.3 Способи подання податкової звітності

податковий звітність акцизний електронний

Податкова звітність подається до органів ДПС в один із такий спосіб:

1. особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

2. надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

3. засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації до органу державної податкової служби в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Належність платників податків до великих та середніх підприємств визначається п.7 ст.63 Господарського кодексу.

Підприємства залежно від кількості працюючих та обсягу валового доходу від реалізації продукції за рік можуть бути віднесені до малих підприємств, середніх або великих підприємств.

Малими (незалежно від форми власності) визнаються підприємства, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік не перевищує п'ятдесяти осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період не перевищує сімдесяти мільйонів гривень.

Великими підприємствами визнаються підприємства, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік перевищує двісті п'ятдесят осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за рік перевищує суму сто мільйонів гривень.

Усі інші підприємства визнаються середніми.

У разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов'язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного органу державної податкової служби не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації. У разі втрати або зіпсуття поштового відправлення чи затримки його вручення органу державної податкової служби з вини оператора поштового зв'язку, такий оператор несе відповідальність відповідно до закону. У такому разі платник податків звільняється від будь-якої відповідальності за неподання або несвоєчасне подання такої податкової декларації. Платник податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення про втрату або зіпсуття поштового відправлення зобов'язаний надіслати поштою або надати особисто (за його вибором) органу державної податкової служби другий примірник податкової декларації разом з копією повідомлення про втрату або зіпсуття поштового відправлення. Незалежно від факту втрати або зіпсуття такого поштового відправлення чи затримки його вручення платник податків зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання, самостійно визначену ним у такій податковій декларації.

Прийняття податкової декларації є обов’язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов’язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов’язкових реквізитів. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

За умови дотримання платником податків вимог подання декларації посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов’язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.

За умови дотримання вимог податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою:

1. за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) органу державної податкової служби, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв’язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення органу державної податкової служби, у разі надсилання податкової декларації поштою;

2. у разі, якщо орган державної податкової служби із дотриманням вимог не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.

Відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з таких причин як зміна показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від’ємного значення об’єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов’язань тощо забороняється.

У разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням, такий орган державної податкової служби зобов’язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови:

1. у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв’язку, - протягом п’яти робочих днів з дня її отримання;

2. у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника – протягом трьох робочих днів з дня її отримання.

Але якщо орган державної податкової служби не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або не надсилає його платнику податків у встановлений строк то податкова декларація вважається поданою.

У разі отримання відмови органу державної податкової служби у прийнятті податкової декларації платник податків має право:

1. подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання;

2. оскаржити рішення органу державної податкової служби у порядку, передбаченому Податковим Кодексом України.

У разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

1. календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

2. календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

3. календарному року - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

4. календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним;

5. календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Під терміном "базовий звітний (податковий) період" слід розуміти перший звітний (податковий) період року.

Відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть:

1. юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які визначені платниками податків, а також їх посадові особи. Відповідальність за порушення податкового законодавства відокремленим підрозділом юридичної особи несе юридична особа, до складу якої він входить;

2. фізичні особи - платники податків та їх законні чи уповноважені представники у випадках, передбачених законом;

3. податкові агенти.


Висновки до Розділу І

Отже, податкова звітність, згідно з законодавством України, – це обов’язок платників податків, які подають за кожний звітний період, податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Податкова декларація, розрахунок визначаються як складові податкової звітності.

Декларація у розумінні податкового кодексу – це документ, що подається до відповідного державного органу із зазначенням відомостей, на підставі яких він виконує дії (операції, процедури, функції), що належать до його компетенції.

Можна виділити такі основні вимоги яким повинна відповідати податкова звітність: інформативність, достовірність, належність, аналітичність та контрольна придатність. Також визначені обов’язкові реквізити, за відсутності яких податкова декларація втрачає свій статус, тобто не сприймається як податковий звіт платника податків.

Податкова звітність може подаватись в один з таких способів:

1. особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

2. надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

3. засобами електронного зв’язку в електронній формі.

Форма звітності залежно від того, чи це загальнодержавні, чи місцеві податки, встановлюється центральними органами державної податкової служби за погодженням Міністерства фінансів України.

Інформація, що вказується в податковій звітності, є підставою для нарахування і сплати податків.Прийняття податкової декларації є обов’язком ДПС, за умови дотримання вимог подання декларації


РОЗДІЛ ІІ. Терміни подання податкової звітності за основними податковими платежами

2.1 Загальні терміни подання податкової звітності

Відповідності до ст. 67 Конституції України платник податків зобов’язаний вчасно й у повному розмірі сплачувати податки. Таким чином, своєчасна сплата податків і зборів є одним з основних обов’язків платника податків. З метою реалізації обов’язків платника податків Податковий кодекс України встановлює строки сплати податку.

Строком сплати податку визнається період часу, що починається з моменту виникнення податкового обов’язку платника податків і закінчується моментом закінчення строку сплати податку. Податки сплачуються протягом певного строку, встановлених календарною датою. Їх можна розділити на:

а) декадні податки – сплачуються один раз на десять днів;

б) щомісячні податки − сплачуються один раз на місяць;

в) щоквартальні податки – сплачуються один раз на квартал;

г) піврічні податки – сплачуються один раз у півроку;

д) щорічні податки – сплачуються один раз на рік;

е) одноразові визначення суми податку (об’єкта оподаткування) та наростаючим підсумком (за характером (методом) відображення в податковій декларації суми податкового зобов’язання).

Платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового обов’язку, зазначену в наданій ним податкової декларації, протягом десяти календарних днів, що спливають за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації.

Податковим періодом визнається період часу, з урахуванням якого відбувається обчислення та сплата окремих видів податків та зборів.

Податковий період може складатися з кількох звітних періодів.

Базовий податковий (звітний) період − період, за який платник податків зобов’язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів, крім випадків коли контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму податкового зобов’язання платника податку.

Податковим періодом є період (календарний рік або інший строк), протягом і після закінчення якого визначається податкова база й обчислюється сума податку, що підлягає сплаті платником податків.

Податковий період необхідно відрізняти від звітного періоду. Із самого початку податковий період не пов’язується з періодом формування об’єкта оподаткування. На підставі податкового періоду й особливостей його застосування забезпечується періодичне надходження податків у бюджети за підсумками фактичної діяльності платника в податковому періоді.

Податковий період встановлюється для кожного податку окремо відповідним законодавчим актом, що закріплює даний податок. Податковий період може рівнятися календарному року або становити інший строк відповідно до характеру й особливостей конкретного податку. Найчастіше податковий період збігається зі звітним. Але в деяких випадках їх необхідно розмежовувати. Підставою такого розмежування є збіг або розбіжність обов’язку щодо сплати податку й обов’язку звітності щодо сплати цього податку.

Податковим періодом може бути:

1. календарний рік;

2. календарний квартал;

3. календарний місяць;

4. календарний день.

Податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

1. календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків), протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

2. календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

3. календарному року – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

4. календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб до 1 травня року, що настає за звітним;

5. календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб підприємців – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Під терміном "базовий звітний (податковий) період" слід розуміти перший звітний (податковий) період року.

Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Якщо з питань окремого податку, збору звітний (податковий) період не встановлено, податкова декларація подається та податкове зобов’язання сплачується у строки, передбачені для місячного базового звітного (податкового) періоду.

2.2 Податок на прибуток підприємств

Податковий кодекс України для податку на прибуток визначає такі податкові періоди:

1) календарний квартал;

2) календарне півріччя;

3) календарні три квартали;

4) календарний рік.

Терміни подання податкової звітності визначені залежно від тривалості базового податкового періоду. Так, якщо:

1. базовий звітний період дорівнює календарному місяцю, то звітність подається протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

2. базовий звітний період дорівнює календарному кварталу або півріччю, то звітність подається протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

3. базовий звітний період дорівнює календарному року, то звітність подається протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків), зазначена декларація подається у строки, визначені для такого базового звітного (податкового) періоду.

Для виробників сільськогосподарської продукції, враховуючи специфіку та сезонні характеристики їх діяльності, встановлюється окремо звітний податковий період, а саме: річний податковий період, який розпочинається 1 липня поточного звітного року та закінчується 30 червня наступного звітного року. Податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

У випадках коли суб’єкт господарювання береться на облік органом державної податкової служби як платник податку на прибуток у середині будь-якого податкового періоду, його перший звітний податковий період розпочинається з дати початку ведення бухгалтерського обліку і закінчується останнім календарним днем наступного податкового періоду.

Наприклад, якщо початок ведення бухгалтерського обліку розпочинається 20 лютого, то перший звітний податковий період буде закінчуватися 30 червня, і декларація подається за увесь період діяльності, починаючи з дня ведення бухгалтерського обліку.

У випадках ліквідаціїплатника податку останнім податковим періодом є податковий період, на який припадає дата такої ліквідації. Навіть у тих випадках, коли підприємство зареєструвалося як платник податку і ліквідувалося в одному календарному кварталі, такий платник зобов’язаний за період здійснення діяльності (від дати ведення бухгалтерського обліку) подати податкову декларацію у відповідний податковий орган.

2.3 Податок з доходів фізичних осіб

Податковим періодом з податку на доходи фізичних осіб є місячний і річний терміни. Усі податкові зобов’язання платника податку виникають у відповідному податковому періоді, а сплаті підлягають у момент остаточного нарахування (виплати або надання).

За місячними доходами (заробітна плата, премії, відсотки на депозити, тощо) стягнення податку відбувається податковим агентом у джерела доходу. Податкові агенти зобов’язані подавати до органу державної податкової служби за місцем його реєстрації податкову декларацію з податку на доходи фізичних осіб за базовий податковий період, що дорівнює календарному місяцю, за формою, встановленою центральним податковим органом, про загальні суми доходів, що нараховані (виплачені, надані) на користь платників податку, і загальні суми податку на доходи фізичних осіб, що утримані з цих доходів, а також обсяги перерахованого податку до бюджету. Така декларація подається незалежно від того, виплачує чи ні доходи платникам податку податковий агент протягом звітного періоду.

Річні оподатковувані доходи мають інші строки сплати, оскільки остаточно сума податкових зобов’язань платника податку за результатами звітного року підлягає коригуванню на суму податкової знижки і сплачується платником самостійно. Річна декларація подається до 1 травня року, наступного за звітним. Фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

Фізичні особи - підприємці подають до органу державної податкової служби податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, , в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи . Авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються підприємцем самостійно, але не менше ніж 100 відсотків річної суми податку з оподатковуваного доходу за минулий рік (у зіставних умовах), та сплачуються до бюджету по 25 відсотків щокварталу: до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада.

2.4 Податок на додану вартість

Звітним податковим періодом для податку на додану вартість є один календарний місяць. В окремих випадках податковий період може становити календарний квартал:

а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;

б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим періодом) є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Якщо звітний (податковий) період дорівнює календарному місяцю, декларація подається до органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податку, протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

Якщо звітний (податковий) період дорівнює календарному кварталу, декларація подається до органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Платники податку щомісяця в терміни, що передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі для яких встановлено звітний податковий період - квартал, подають органу державної податкової служби копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді.

2.5 Акцизний податок

Для сплати акцизного податку, як базовий податковий період, законодавством визначено календарний місяць. Сума податкових зобов’язань зі сплати податку з вироблених на митній території України підакцизних товарів (продукції) розраховується, виходячи з обсягів такої реалізації за календарний місяць. Декларація повинна бути подана до органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податків не пізніше 20 числа календарного місяця, наступного за звітним. У разі, коли останній день строку подання декларації припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку подання вважається операційний (банківський) день, що настає за вказаними днями.

Платник податку зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку.

Суми акцизного податку перераховуються до бюджету виробниками підакцизних товарів (продукції) протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації за місячний податковий період.

2.6 Екологічний податок

Базовий податковий (звітний) період екологічного податку дорівнює календарному кварталу.

Платники податку та податкові агенти складають податкові декларації та подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до органів державної податкової служби та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.

Звітність про фактичні обсяги радіоактивних відходів, утворених за базовий податковий (звітний) період, календарний квартал (включаючи вже накопичені до 1 квітня 2009 року), та фактичні обсяги радіоактивних відходів, які зберігаються у виробника таких відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк, погоджується територіальними закладами державної санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров’я України та територіальними органами центрального органу виконавчої влади у сфері використання ядерної енергії, забезпечення додержання вимог ядерної та радіаційної безпеки. Вимоги щодо строків подання та змісту зазначеної звітності встановлюються особливими умовами ліцензії. Копії звітності подаються платниками податків разом з податковою декларацією.

Якщо місце подання податкових декларацій не збігається з місцем перебування на податковому обліку підприємства, установи, організації, громадянина − суб’єкта підприємницької діяльності, яким в установленому порядку видано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, спеціальне водокористування та розміщення відходів, до органу державної податкової служби, в якому таке підприємство, установа, організація або громадянин − суб’єкт підприємницької діяльності перебуває на обліку, подаються протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, копії відповідних податкових декларацій.

Якщо платник податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник податку повинен повідомити про це відповідний орган державної податкової служби за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку.

2.7 Збір за першу реєстрацію транспортного засобу

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року. Збір сплачується фізичними та юридичними особами перед проведенням першої реєстрації в Україні транспортних засобів.

Сплачувати збір повинні уповноважені набувачі права власності на транспортний засіб (власники), які вперше реєструють даний транспортний засіб на території України. До таких відносять фізичні та юридичні особи.

Збір за першу реєстрацію транспортного засобу обчислюється і сплачується за місцем реєстрації транспортних засобів за ставками, які діють на день сплати.

Юридичні особи в десятиденний строк після першої реєстрації в Україні транспортних засобів подають відповідному органу державної податкової служби за місцем свого знаходження та за місцем реєстрації транспортного засобу розрахунок суми збору за такі транспортні засоби за формою, встановленою податковим кодексом України. До розрахунку обов’язково додаються копії реєстраційних документів, завірені відповідним уповноваженим державним органом України, який проводив таку реєстрацію.


Висновки до Розділу ІІ

Згідно з українським законодавством платник податків зобов’язаний вчасно й у повному розмірі сплачувати податки. Таким чином, своєчасна сплата податків і зборів є одним з основних обов’язків платника податків. З метою реалізації обов’язків платника податків Податковий кодекс України встановлює строки сплати податку.

Строком сплати податку визнається період часу, що починається з моменту виникнення податкового обов’язку платника податків і закінчується моментом закінчення строку сплати податку.

Можна виділити наступні податки, що сплачуються протягом певного строку:

1) щомісячні, щоквартальні, щорічні (за тривалістю звітного (податкового) періоду);

2) з одноразовим визначенням суми податку (об’єкта оподаткування) та наростаючим підсумком (за характером (методом) відображення в податковій декларації суми податкового зобов’язання).

Відповідно до цього встановлюються податкові періоди.

Податковим періодом є період (календарний рік або інший строк), протягом і після закінчення якого визначається податкова база й обчислюється сума податку, що підлягає сплаті платником податків.

Період, за який платник податків зобов’язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів називається базовим податковим (звітним) періодом.

Терміни подання податкових декларацій встановлюється для кожного податку окремо відповідним законодавчим актом, що закріплює даний податок.


РОЗДІЛ ІІІ. Перспективи та особливості електронного подання податкової звітності в Україні

3.1 Електронна звітність в Україні

Сьогодні платники податків мають змогу просто та швидко подавати звітність до державних органів в електронному вигляді електронною поштою. Подання звітності таким способом тільки набуває широкого розповсюдження, проте вже зараз можна говорити, що через декілька років, переважна більшість платників податків буде подавати електронну звітність до державних органів електронною поштою.Разом із прийняттям Законів "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронний цифровий підпис " у 2003 році, почалася нова стадія взаємовідносин податкової інспекції із платниками податків в частині подання звітності. Спроби врегулювати та систематизувати процес подання платниками податків звітності до податкової були і раніше, проте із прийняттям цих законів, було законодавчо врегульовано використання електронного цифрового підпису та визначено статус електронного документу.В Україні більш швидкому і всеохоплюючому впровадженню електронної звітності заважають соціально-психологічні фактори: звички бухгалтерів до традиційного способу подання звітності, їх страх перед невідомістю (нове програмне забезпечення, шифрування підписів і печатки підприємства), а також небажання витрачати зайві гроші та час, або просто їх відсутність. Вплив зазначених факторів можна значно знизити та ліквідувати, якщо керівництво і бухгалтери підприємств отримають вичерпну інформацію про переваги подання електронної звітності, повний перелік дій для переходу на електронну звітність та вартість такого переходу.Державною податковою адміністрацією України розроблено програмне забезпечення системи формування та передачі до органів податкової служби податкової звітності, податкових накладних і реєстрів податкових накладних в електронному вигляді. Програмне забезпечення безкоштовно передається платнику в ДПІ за місцем перебування на податковому обліку. А фахівці податкової інспекції надають необхідну допомогу платникам з питань практичного впровадження та використання електронної звітності.З метою дотримання вимог чинного законодавства, впровадження, налагодження та застосування без паперових технологій подання податкової звітності в електронній формі, ДПА України затверджено Інструкцію з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку та Примірний договір про визнання електронних документів та укладено договори про співпрацю з акредитованими центрами сертифікації ключів.Основними перевагами подання податкової звітності та реєстрів податкових накладних в електронному вигляді є:

- економія робочого часу платників податків, а також їх коштів на придбання бланків звітних документів (немає необхідності відвідувати державну податкову інспекцію, купувати бланки звітності);

- гарантія автоматичної перевірки підготовлених документів на наявність арифметичних помилок та описок;

- можливість оперативного оновлення форматів подання документів в електронному вигляді каналами телекомунікаційного зв’язку (у разі зміни форм податкових декларацій, інших документів, які є підставою для нарахування i сплати податків, або при запровадженні нових форм декларацій платник податків автоматично отримує можливість оновлення версій форматів);

- суттєве скорочення термінів проведення перевірки щодо правомірності заявлених до відшкодування сум ПДВ та забезпечення своєчасного їх відшкодування платнику податків;

- підтвердження доставки звітності (податковий орган надсилає квитанцію про отримання податкової декларації каналами телекомунікаційного зв’язку);

- конфіденційність інформації;

- оперативність обробки отриманої інформації у податковому органі;

- звітність, що надіслана до податкового органу електронною поштою через мережу Інтернет із застосуванням посилених сертифікатів ключів електронного цифрового підпису, не потребує дублювання на паперових носіях, а також її зберігання.

Отже, переваги подання звітності в електронному вигляді є очевидними, оскільки вирішує усі актуальні питання, які супроводжують власне саме подання звітності та звільнює платників від відвідування податкових інспекцій та створення черг, які призводять до вимушеної втрати робочого та особистого часу.

3.2 Процедура електронного подання податкової звітності

Подання електронної звітності означає, що звітність буде сформована за допомогою спеціальної комп’ютерної програми, підписана ключами електронного цифрового підпису (ЕЦП), завантажена у файл спеціального формату, який потім необхідно відправити електронною поштою й отримати відповідь від відповідних органів про прийняття.Необхідні умови для подання податкових документів до органів ДПС в електронному вигляді:

- спеціалізоване програмне забезпечення для формування податкових документів в електронному вигляді у затвердженому форматі (стандарті) (Формат (стандарт) податкового документа в електронному вигляді на основі специфікації eXtensible Markup Language (XML), електронні форми податкових документів та інша інформація про порядок подання податкових документів в електронному вигляді оприлюднюються на WEB-сайті ДПА.);

- засіб КЗІ (засіб криптографічного захисту інформації) – програмний, апаратно-програмний, апаратний або інший засіб, призначений для криптографічного захисту інформації, у тому числі накладання та перевірки електронного цифрового підпису, який має сертифікат відповідності або позитивний експертний висновок за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації (сумісний за форматами даних із засобами КЗІ, що використовуються в органах ДПС);

- чинні посилені сертифікати відкритих ключів, сформованих акредитованим центром сертифікації ключів для платника податків та уповноважених посадових осіб платника податків, підписи яких є обов’язковими для податкової звітності у паперовій формі.

- доступ до мережі Інтернет та можливість відправлення/приймання електронних повідомлень по електронній пошті;

Технологія подання податкової звітності та податкових накладних в електронному вигляді до органів ДПС України:

1.Платник податків, якийвиявивбажанняздаватизвітність в електронномувигляді, звертається до Державноїподатковоїінспекції (ДПІ) у районі, де він значиться на обліку.

2. Працівник ДПІ за місцемреєстраціївидає два екземпляри Договору "Про забезпеченняелектронногодокументообігуплатникаподатківз Державною податковоюінспекцієюзасобамителекомунікаційногозв’язку"; записує на електроннийносійПлатникаподатківпрограмнезабезпечення для шифруванняйпідписуванняданих, до базиданихякоговже занесено відкритий ключ районної ДПІ (безкоштовно).

3. Платникподатків за допомогоюпрограмногозабезпеченнянакладання електронного цифрового підпису (ЕЦП) та шифруванняздійснюєгенераціюсвоїхособистих (секретних) та відкритихключів ЕЦП та записуєїх на електронніносії (особистіключі ЕЦП посадовихосібплатникаподатківзнаходяться на ключовихносіях, щозберігаються в таємниці); надаєпрацівнику ДПІ підписані та скріплені печаткою Договори, відкритіключі на магнітномуносії разом зкарткоюпідприємства (у картцізазначаютьсявсіпосадові особи Платникаподатків, щомають право підписуподатковоїзвітності, їхповноваження та їхвідкритіключі).

4. Платникподатківздійснюєформуванняподатковихнакладних, реєструподатковихнакладнихабоподатковоїзвітностізгіднозчиннимзаконодавствоміззастосуваннямпрограмногозабезпеченняпідготовкиподатковихдокументів, програмногозабезпеченняшифрування та накладання ЕЦП, керуючись Договором та Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку.

Впровадження електронної звітності в сфері інтересів держави має наступні вигоди:

1. Зменшення витрат державних коштів та робочого часу працівників органів ДПС на проведення документальних та зустрічних перевірок;

2. Зниження трудовитрат на введення та обробку інформації в інформаційній системі податкових органів;

3. Отримання додаткового запобіжного заходу щодо застосування схем мінімізації податкових платежів.

Витрати державного та місцевих бюджетів відсутні.

Впровадження електронної звітності в сфері інтересів суб’єктів господарювання має наступні вигоди:

1. Фізичним особам - підприємцям запровадження системи сприятиме своєчасному відшкодуванню ПДВ (якщо платник ПДВ має на це право) при обмеженому спілкуванні з представниками органів фінансового контролю;

2. Зменшенню часу на проведення податкових перевірок;

3. Звільненню платника податків від безпосереднього втручання органів ДПС у його господарську діяльність;

4. Зменшенню кількості необґрунтованих податкових перевірок;

5. Зменшенню паперового документообігу;

6. Із запровадження порядку покращиться рівень обслуговування платників податків, оскільки з'являється можливість цілодобового подання податкової звітності прямо з робочого місця;

7. Гарантований захист від несанкціонованих втручань (причому, платник податків отримує на свій комп’ютер інформацію про коректність заповнення податкових документів та їх приймання до бази податкової звітності, а також відповіді на інформаційні запити);

8. Прозора система адміністрування ПДВ дозволить забезпечити збільшення надходжень до дохідної частини бюджету, що сприятиме збільшенню рівня доходів та соціальних гарантій для населення.

Для тих суб’єктів господарювання, які зобов’язані або прийняли рішення звітувати в електронній формі виникають додаткові витрати на придбання електронного цифрового підпису

3.3 Способи подання електронної звітності

Центральний орган виконавчої влади, відповідальний за процеси інформатизації в Україні, впроваджує та утримує автоматизовану систему "Єдине вікно подання електронної звітності" для надання послуг з подання за допомогою мережі Інтернет в електронному вигляді звітності, обов'язковість подання якої встановлено законодавством, до міністерств, інших органів державної влади та фондів загальнообов'язкового державного страхування.У процесі подання звітності в електронному вигляді в режимі "Єдиного вікна" основне навантаження бере на себе оператор. Він виконує функції посередника між роботодавцем та усіма державними органами та установами.При поданні звітності за допомогою оператора роботодавець отримує наступні переваги:

- Подання звітності до державних органів та установ в режимі "єдиного вікна". Після того як роботодавець згенерує звіт на порталі, оператор здійснює його доставку до адресата звітності спеціальними захищеними каналами зв’язку.

- Подання звітності безпосередньо з робочого місця (або з будь-якого іншого) та у будь-який час доби.

- Отримання електронних квитанцій, що мають юридичну силу, де фіксується час подання та прийняття звітів. Одразу після заповнення форми звіту на порталі роботодавець отримує від оператора першу квитанцію про подання звіту. Після цього до роботодавця надходить друга квитанція про прийняття або неприйняття (у разі помилок) звіту адресатом звітності.

- Економія часу за рахунок уникнення черг та безпосереднього спілкування з працівниками державних органів та установ.

- Гарантія захисту звітності від несанкціонованого доступу. На усі електронні документи, що передаються в системі оператора електронної звітності, накладається електронний цифровий підпис. Розшифрувати такий документ може лише адресат звітності.

- Оперативне оновлення форм звітності.

- Кваліфікована технічна та інформаційна підтримка.

Схема3.1. Етапи подання та суб’єкти електронної звітності


Автоматизована система "Єдине вікно подання електронної звітності" повинна забезпечувати підтримку роботи засобів електронного цифрового підпису всіх акредитованих центрів сертифікації ключів, що працюють на ринку України відповідно до чинного законодавства.

В результаті впровадження централізованої системи подачі електронної податкової звітності. платники податків мають можливість подавати електронні звіти в інспекції, в яких вони зареєстровані, через Центр обробки електронних звітів (ЦОЕЗ) Державної податкової адміністрації України. Запровадження централізованої системи подання електронних звітів скоротить час обробки даних електронних звітів, оптимізує роботу державних податкових інспекцій, дозволить зекономити державні кошти.

Така система передачі електронних звітів значно прискорює отримання платником податків квитанції про підтвердження дати та часу подання звіту (максимум впродовж 30-ти хвилин з моменту отримання звіту ЦОЕЗ), надає йому можливість оперативно отримати інформацію про стадію проходження електронного звіту та гарантує, що звіт буде своєчасно доставлений в інспекцію, де платник податків зареєстрований. Крім того, оператор забезпечує цілодобове та без вихідних отримання звітів, що є додатковою зручністю для платників податків.

У січні місяці 2011 року через централізовану систему ДПС України прийнято 655 тис. звітів від 135 тис. платників податків, що значно більше, ніж у попередніх періодах 2010 року.

Значну частку із загальної кількості платників, що звітують в електронному вигляді, становлять платники податку на додану вартість. Так, у січні місяці цього року кількість платників ПДВ, що звітували в електронному вигляді, склала 88% від загальної кількості платників ПДВ, що звітувались (засобами E-mail – 95 тис., на дискеті – 126 тис., усього 221 тис.). Порівняно з груднем місяцем кількість платників ПДВ, що подали податкову звітність засобами E-mail, збільшилась на 8 тис. платників.

Окремо треба відмітити запровадження ведення Єдиного реєстру податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить:

понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року;

понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року;

понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року;

понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

Податкова накладна, в якій сума податку на додану вартість не перевищує 10 тисяч гривень, не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних.

Для перевірки готовності ДПА України до запровадження Єдиного реєстру податкових накладних Департаментом інформаційно-аналітичного забезпечення процесів оподаткування підготовлено розпорядження ДПА України "Про організацію тестування процедур адміністрування ПДВ" та оприлюднено інформацію та рекомендації для платників ПДВ - учасників тестування на сайті ДПА України. У тестуванні взяли участь близько 150 великих платників податків з Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Луганської, Харківської, Львівської та Одеської областей та м. Києва. Під час тестування з 17 по 21 грудня 2010 року було прийнято, оброблено та зареєстровано у Єдиному реєстрі понад 600 податкових накладних.

Кількість платників податків, які звітують в електронному вигляді, щодня збільшується.

З минулого року для платників, що звітують в електронному вигляді, реалізована можливість попереднього контролю за правильністю та достовірністю індивідуальних податкових номерів контрагентів. У дослідній експлуатації знаходиться програмне забезпечення про надання інформації платникам щодо стану розрахунків із бюджетом. Крім цього, з метою розширення сервісних функцій для платників податків наказом ДПА України передбачено запровадження електронного сервісу для платників податків, які звітують в електронній формі.

На сьогодні вже адаптовано до вимог Податкового кодексу для фізичних та юридичних осіб біля 20 нових форм звітності.

Формування податкової звітності і реєстрів податкових накладних в електронному вигляді дозволить не тільки автоматизувати і упорядкувати документообіг, але і забезпечити якомога менше втручання в діяльність суб'єктів господарювання, скоротити терміни проведення податкових перевірок по правомірності відшкодування заявлених сум ПДВ.


Висновки до Розділу ІІІ

Подання звітності в електронному вигляді є пріоритетним напрямом у розвитку партнерських стосунків між органами ДПС та платниками податків, тому Державна податкова адміністрація України приділяє велику увагу питанню впровадження платниками податків подання звітності в електронному вигляді.

Подання звітності таким способом тільки набуває широкого розповсюдження, проте вже зараз можна говорити, що через декілька років, переважна більшість платників податків буде подавати електронну звітність до державних органів електронною поштою.

Існує ряд соціально психологічних факторів, що подальшому впровадженню електронної звітності. Їх вплив яких можна значно знизити та ліквідувати, якщо керівництво і бухгалтери підприємств отримають вичерпну інформацію про переваги подання електронної звітності, повний перелік дій для переходу на електронну звітність та вартість такого переходу.

Подання податкової звітності в електронному вигляді має ряд переваг, а саме: прискорюється процес прийняття податкової звітності, зменшується імовірність допущення арифметичних помилок, немає необхідності відслідковувати самостійно всі зміни законодавства у формах звітності.

З метою удосконалення а полегшення процедури подання податкової звітності платниками податків до органів державної податкової служби України введено в дію централізовану систему подачі електронної податкової звітності та Єдиний реєстр податкових накладних, які скоротила час обробки даних електронних звітів, оптимізували роботу державних податкових інспекцій, надали можливість оперативно отримати інформацію про стадію проходження електронного звіту. Також діє система "Єдине вікно подання електронної звітності" для надання послуг з подання звітності за допомогою мережі Інтернет.


ВИСНОВКИ

У даній роботі розглянуто основні питання що стосуються визначення понять податкової звітності, нормативних вимог до її заповнення, термінів її подання. Особливу увагу приділено питанню електронного подання податкової звітності.

Податковим кодексом України визначено, що подання податкової звітності – це є обов’язок платників податків, які подають за кожний звітний період, податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Податкова звітність повинна відповідати вимогам інформативності, достовірності, належності, аналітичності та контрольної придатності. У зв’язку з цим визначені її обов’язкові реквізити, за відсутності яких документ втрачає свій статус, тобто не сприймається як податковий звіт платника податків.

Платник податків зобов’язаний вчасно й у повному розмірі сплачувати податки. Таким чином, своєчасна сплата податків і зборів є одним з основних обов’язків платника податків. З метою реалізації обов’язків платника податків Податковий кодекс України встановлює строки сплати податку.

Строком сплати податку визнається період часу, що починається з моменту виникнення податкового обов’язку платника податків і закінчується моментом закінчення строку сплати податку. Податки сплачуються протягом певного строку, встановлених календарною датою.

Можна виділити наступні податки, що сплачуються протягом певного строку:

1) щомісячні, щоквартальні, щорічні (за тривалістю звітного (податкового) періоду);

2) з одноразовим визначенням суми податку (об’єкта оподаткування) та наростаючим підсумком (за характером (методом) відображення в податковій декларації суми податкового зобов’язання).

Терміни подання звітності встановлюються для кожного податку окремо відповідним законодавчим актом, що закріплює даний податок.

Податкова звітність подається до органів ДПС в один із такий спосіб:

1. особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

2. надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

3. засобами електронного зв’язку в електронній формі.

Подання звітності в електронному вигляді – це пріоритетний напрям у розвитку партнерських стосунків між органами державної податкової служби та платниками податків, тому ДПА України приділяє велику увагу питанню впровадження платниками податків подання податкової звітності в електронному вигляді.

Подання звітності в електронному вигляді має багато переваг як для платників податків – економія робочого часу та коштів на придбання бланків, гарантоване оперативне відстеження змін до форм звітності, і не тільки податкової, арифметичний контроль за показниками декларації, без паперова технологія подання звітності, уникнення витрат часу на черги при поданні звітності, надходження підтвердження прийняття звітності, так і для працівників органів ДПС – оперативність обробки податкової звітності, суттєве скорочення часу на проведення перевірки щодо правомірності заявлених до відшкодування сум ПДВ та забезпечення своєчасного відшкодування.

Державною податковою адміністрацією України розроблено програмне забезпечення системи формування та передачі до органів податкової служби податкової звітності, податкових накладних і реєстрів податкових накладних в електронному вигляді. Програмне забезпечення безкоштовно передається платнику в ДПІ за місцем перебування на податковому обліку. А фахівці податкової інспекції надають необхідну допомогу платникам з питань практичного впровадження та використання електронної звітності, що сприяє збільшенню числа платників податків, що подають звітність в електронній формі та забезпечує всебічний контроль за діяльністю підприємств, а також дає змогу підвищити ефективність формування звітності, мінімізувати кількість документальних перевірок платників.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. N 2755-VI

2. Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України: в 3 т. / кол. авторів [заг. редакція, М. Я Азарова]. – К. : Міністерство фінансів України, Національний університет ДПС України, 2010.

3. Про державну податкову службу – Закон України від 04.12.1990р. №509 –12.

4. Закон України „Про електронний цифровий підпис" від 22 травня 2003 року N 852-IV.5. Закон України "Про електронні документи та електронний документообіг" вiд 22.05.2003 № 851-IV

6. Наказ ДПА України від 12.02.11 № 90 "Про внесення змін до формату (стандарту) електронного документа звітності платників податків"

7. Наказ ДПА України від 12.07.10 №499 "Про затвердження Уніфікованого формату транспортного повідомлення при інформаційній взаємодії платників податків і податкових органів в електронному вигляді телекомунікаційними каналами зв'язку з використанням електронного цифрового підпису"„

8. Наказ ДПА України від 10.04.08 № 233 „Про подання електронної податкової звітності"

9. Наказ ДПА України від 11.02.11 № 90 "Про внесення змін до формату (стандарту) електронного документа звітності платників податків"

10. Наказ ДПА України від 12.07.10 №499 "Про затвердження Уніфікованого формату транспортного повідомлення при інформаційній взаємодії платників податків і податкових органів в електронному вигляді телекомунікаційними каналами зв'язку з використанням електронного цифрового підпису"„

11. Наказ ДПА України від 10.04.08 № 233 „Про подання електронної податкової звітності"

12. Наказ ДПА України від 25.02.2011 № 41 "Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість " 13. Наказ ДПА України від 31.01.11 № 58 "Про затвердження форми Податкової декларації з податку на доходи фізичних осіб " 14. Наказ ДПА України від 24.12.10 № 1030 "Про затвердження форми Декларації акцизного податку, Порядку заповнення та подання Декларації акцизного податку" 15. Наказ ДПА України від 24.12.10 № 1010 "Про затвердження форми Податкової декларації екологічного податку"

16. Наказ ДПА України від 23.12.10 № 994 "Про затвердження форми Розрахунку суми збору за першу реєстрацію транспортних засобів"

17. Податкове право: Навч. посіб. / Г. В. Бех, О. О. Дмитрик, Д. А. Кобильнік та ін.; За ред. проф. М. П. Кучерявенка. — К.: Юрінком Інтер, 2003. — 400 с.

18. Тарасюк Г.М., Шваб Л.І. Податки. Навч. посіб. – К.: Каравела, 2005. – 432 с.

19. Податкова система України. / В.М. Федосов, В.М. Опарін, Г.О. П'ятаченко та ін.; за ред. В.М. Федосова. - К.: Либідь, 2005. - 265 с

20. Суторміна В.М., Федосов В.М. Держава - податки - бізнес .- К.: Либідь. - 2007. - 177с.

21. Чебанова Н.В. Василенко Ю.А. Податкова система України. Посібник. – К: Академія, 2005. – 672 с.

22. Офіційний сайт Державної податкової адміністрації України www.sta.gov.ua

23. Офіційний сайт Верховної ради України www.rada.gov.ua

Похожие рефераты:

Облік та аудиту комерційних банках

Прямі податки з підприємств у системі фінансового регулювання ринкових відносин

Розвиток теорії непрямого оподаткування

Економічна сутність зобов'язань

Без наименования

Облік, аналіз й аудит господарської діяльності ТзОВ "Гербор-холдінг"

Облік та аудит

Контроль та ревізія оплати праці в бюджетних установах

Методи проектного фінансування

Аналіз організації депозитних операцій банків з фізичними особами в комерційному банку ТОВ "Укрпромбанк"

Організація депозитних операцій комерційними банками з фізичними особами

Аналіз та шляхи покращення позиції підприємства на світовому ринку (на прикладі дочірньої компанії "Українська горілочна компанія NEMIROFF")

Управління зовнішньоекономічною діяльністю та специфіка проведення митного контролю продукції підприємства при експортно-імпортних операціях на підприємстві ЗАТ "Українська горілчана компанія Nemiroff"

Шляхи вдосконалення реалізації соціальної функції держави

Організація та методика бухгалтерського обліку і аналізу основних засобів

Методика оцінки кредитоспроможності позичальників

Обґрунтування маркетингової (ринкової) стратегії підприємства і механізмів її реалізації ( на матеріалах ТОВ "Укрпромбанк")

Організація виробництва в підприємствах агропромислового комплексу